СУБ’ЄКТНІСТЬ СТУДЕНТА ЯК ОБ’ЄКТА ОСВІТНЬОГО ВПЛИВУ ВИЩОЇ ШКОЛИ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

На правах рукопису

ФАРІНА ЯРОСЛАВА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 316.44 7:316.663.5

СУБ’ЄКТНІСТЬ СТУДЕНТА
ЯК ОБ’ЄКТА ОСВІТНЬОГО ВПЛИВУ ВИЩОЇ ШКОЛИ

Спеціальність 22.00.04 – спеціальні та галузеві соціології

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата соціологічних наук

Науковий керівник –
Гаврилов Микола Іванович,
доктор філософських наук,
професор

Донецьк – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………....
4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ
ДОСЛІДЖЕННЯ СУБ’ЄКТНОСТІ У ВИЩІЙ ШКОЛІ ……………...…….
15
1.1. Суб’єкт і суб’єктність як соціальні феномени .…..……………………. 15
1.2. Вища школа як субʼєкт освітнього впливу ……………………………..
1.3. Соціологічні інтерпретації освітньої суб’єктності студента …………. 29
45
Висновки до розділу 1 ...……………………………………………………... 59
РОЗДІЛ 2. ТРАНСФОРМАЦІЯ ОБʼЄКТА ОСВІТНЬОГО
ВПЛИВУ В СУБʼЄКТ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ...……………………….
61
2.1. Критерії прояву суб’єктності студентів в освітньому процесі
вищої школи ...…………….………………………………...………………...
61
2.2. Мотивація навчання як динамічна основа освітнього впливу
вищої школи ………………..…………………………………………………
74
2.3. Умови формування освітньої суб’єктності студента …………………. 90
Висновки до розділу 2 ...……………………………………………………... 104
РОЗДІЛ 3. НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС У ВИЩІЙ ШКОЛІ
ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ СУБ’ЄКТНИХ ХАРАКТЕРИСТИК
СТУДЕНТІВ ...………………………………………………………………...

107
3.1. Діагностичний інструментарій емпіричного дослідження
суб’єктності студентів вищої школи ……………….……..…………………
107
3.2. Проблеми становлення суб’єктних характеристик студентів
у навчальному процесі ………………………………………………………..
3.2.1. Освітні детермінанти самовизначення студентів ...………………….
3.2.2. Формування субʼєкт-субʼєктних відносин
під час лекційних занять …..………….............................................................
3.2.3. Практичні заняття як найбільш ефективний спосіб
розвитку суб’єктних характеристик студентів …………………………...…
3.2.4. Потенціал індивідуальних занять і самостійної роботи
для розвитку суб’єктності студентів ………..……………………………….
121
122

130

135

143
3.3. Функції викладача в субʼєкт-субʼєктній взаємодії зі студентами
в навчальному процесі ………………………………………………………..
155
Висновки до розділу 3………………………………………………………... 177
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………... 179
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….. 183
ДОДАТКИ…………………………………………………………………….. 205

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Сучасний етап суспільного розвитку характеризується високим рівнем мінливості. У такій соціально-економічній ситуації стрижнем адаптації до нових економічних обставин є конкурентоспроможність спеціаліста. Зона найбільшої невизначеності ринкової інформації стає ареною прориву в майбутнє, де розгортається конкуренція, яку розуміють як пошук нових можливостей, знань, досягнення успіху. Відповідно до цього одним із пріоритетних завдань є створення сприятливих умов для інноваційного зростання людини, якісного набуття та здійснення нею навичок складнішої та творчої професійної діяльності, реалізації особистісного конкурентоспроможного потенціалу.
Наша держава входить у світову спільноту та має піклуватися про збереження своєї самобутності, реформуючи, не втратити те позитивне, що є в здобутках. А це, в свою чергу, означає необхідність не тільки проаналізувати, адаптувати та впровадити в освітню практику певні постанови та освітні технології, але й виявити, вивчити, проаналізувати та синтезувати ідеї, що є засадами ефективних освітніх систем інших держав.
Відбувається перегляд підходів до навчального процесу та, як слідство, зміна освітніх парадигм. Освітній процес у системі вищої освіти у межах традиційної парадигми «навчання» відводить роль суб’єкта викладачеві. Більшість спроб активізувати обʼєкт освітнього впливу – студента – не змінюють сутності підходу до нього: обʼєкт впливу залишається за суттю пасивним і керованим учасником процесу. Для системи вищої освіти в Україні зараз дуже непростий період, адже стан реформування завжди є нестійким, що, у свою чергу, викликає низку таких проблем, як загрозлива у масовому вимірі тенденція до погіршення якості вищої освіти, а також збільшення розриву зв’язків між сферою освіти та ринком праці, сприяє виникненню суперечностей між традиційно існуючою парадигмою навчання та метою вищої освіти, а також між процесом вищої освіти та запитами суспільства.
Ці та інші перешкоди погіршують розпізнавання української системи вищої освіти зовнішнім світом, погіршують мобільність наших студентів, науковців і фахівців в межах європейського освітнього простору та ринку праці. Отже, виникає необхідність в пошуку дієвих підходів переведення об’єкта освітнього впливу в субʼєкт освітнього процесу.
Аналізуючи ступінь розробленості проблеми, слід зазначити, що проблема суб’єкта та суб’єктності у вищій освіті розглядається в різних наукових полях. В межах філософії, як методологічної основи сучасного наукового знання, вперше звернено увагу на місце людини в світі та введено поняття «суб’єкт» (Аристотель). В межах психології визначено суттєві психічні ознаки суб’єкта, умови його формування та розвитку в контексті суб’єктно-діяльнісного підходу до особистості С.Л. Рубінштейна, на основі чого існує широке коло психологічних шкіл, які приділяють увагу означеному питанню (концепція життєвого шляху особистості Б.Г. Ананьєва, диспозіційний напрямок в теорії особистості Г.У. Олпорта, теорії В.Н. М’ясищева та А.Н. Леонтьєва тощо). Проблема суб’єкта в освіті є питанням, що безпосередньо розглядається в педагогіці в межах змісту, управління та організації навчально-пізнавальної та виховної діяльності учасників освітнього процесу.
Соціологічний підхід до вивчення означеної проблеми набуває особливої значущості через те, що суспільство має щодо людини, що живе в ньому, певні очікування, а саме це дає змогу розглянути особистість в її соціально-типових якостях відносно здатності фахівця задовольнити потреби суспільства.
Проблему суб’єкта та суб’єктності в освіті крізь призму соціології розглядали у своїх роботах зарубіжні дослідники М. Арчер, Р. Бар, П. Бергер, П. Бурдьє, Е. Гідденс, Д. Таґ, Е. Тоффлер, А. Турен, П. Штомпка, К. Ясперс та інші, а також такі вчені з країн СНД, як В.І. Астахова, Ю.І. Гіллер, О.В. Гілюн, Л.С. Гребнєв, О.В. Добренькова, Т.І. Заславська, І.С. Кон, В.Я. Нечаєв, Р.В. Ривкіна, В.С. Сенашенко, О.Ю. Согомонов, В.О. Ядов та інші. З надбань сучасних українських соціологів привертають увагу роботи таких вчених, як В.С. Бакіров, Л.О. Бєлова, В.В. Бурега, І.В. Грабовець, О.І. Навроцький, О.Л. Сидоренко, С.А. Щудло, А.В. Яковенко, О.О Якуба та інших.
Найбільш ґрунтовними соціологічними дослідженнями в даному напрямку за останні роки ми вважаємо роботи О.Г. Злобіної, де особистість розглянуто як суб’єкт соціальних змін, та Л.Г. Сокурянської, де досліджено проблеми становлення соціальної суб’єктності студентства в умовах соціокультурної трансформації. Але в наведених дослідженнях розглядається соціальний суб’єкт та особистісна суб’єктність як чинник соціальної трансформації.
Отже, сьогодні існує значний пласт досліджень щодо проблеми дослідження соціального суб’єкту та особистісної суб’єктності, але в наведених дослідженнях спроба поглянути крізь призму соціології на студента як індивідуального суб’єкта освітнього процесу та вищу школу як суб’єкта освітнього впливу в умовах зміни освітніх парадигм залишається невивченою.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках науково-дослідної теми Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Філософські та соціологічні аспекти державного управління» (номер державної реєстрації 0108U010898), в якій автор є співвиконавцем.
Об’єкт дослідження – освітній процес у вищій школі.
Предмет дослідження – суб’єктність студента як об’єкта освітнього впливу.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є визначення чинників трансформації об’єкта освітнього впливу вищої школи в суб’єкт освітнього процесу.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні задачі:
проаналізувати соціологічні підходи до дослідження суб’єктних характеристик вищої школи та сучасного студентства;
розкрити методологію соціологічного дослідження освітньої суб’єктності;
визначити критерії прояву суб’єктності студентів в освітньому процесі вищої школи;
охарактеризувати мотивацію навчальної діяльності як умову становлення освітньої суб’єктності студентів;
розкрити об’єктивні та суб’єктивні умови формування освітньої суб’єктності студента;
розробити інструментарій емпіричного дослідження рівнів суб’єктності студентів вищої школи;
дослідити проблеми становлення суб’єктних характеристик студентів у навчальному процесі;
визначити функції викладача в суб’єкт-суб’єктній взаємодії зі студентами у навчальному процесі вищої школи.
Методи дослідження. Для вирішення дослідницьких завдань у теоретичній частині дисертаційної роботи використано комплекс загальнонаукових методів і спеціальних методів, які забезпечують логіку та системність дослідження, відповідають меті та завданням наукового дослідження: аналіз – для теоретико-методологічного та порівняльного вивчення джерел при визначенні сутнісних характеристик ключових понять дисертації та при вивченні стану розробленості проблеми суб’єктності студента як об’єкта освітнього впливу вищої школи в наукових дослідженнях; функціонально-структурний метод – при дослідженні особливостей функціонування системи вищої освіти як соціального інституту в сучасних суспільно-економічних умовах; метод системного аналізу – при вивченні об’єкта дослідження у взаємозв’язку його структурних компонентів; принцип причинності – при виявлені детермінованості ступеня сформованості та вираженості освітньої суб’єктності студентів; факторний аналіз – при виявленні чинників, що на це впливають; типологічний аналіз – при контент-аналізі емпіричних даних дослідження; метод ідеалізації як метод логічного моделювання при побудові моделі студента як суб’єкта освітнього процесу; методи індукції та дедукції ‒ при аналізі даних досліджень, що проводилися, та виявленні закономірностей та кореляційних зв’язків.
У процесі роботи над темою було використано методи проведення соціологічного дослідження: методи збору, обробки й аналізу даних. В якості основного методу отримання первинної соціологічної інформації було використано метод незакінчених речень. Аналіз отриманого емпіричного матеріалу проводився методом контент-аналізу. Комп’ютерне опрацювання всіх масивів даних реалізовано за допомогою прикладної програми SPSS 19.
Емпіричною базою дослідження є дані емпіричних соціологічних досліджень. Так, у 2009 році автором було особисто розроблено та проведено дослідження «Виявлення суб’єктності студентів як об’єкта освітнього впливу вищої школи» (за репрезентативною вибіркою опитано 800 студентів).
У 2010 році автором було розроблено та проведено соціологічне дослідження «Мотиваційні переваги студентів при вступі до ДонДУУ й адаптація до умов навчання» (за репрезентативною вибіркою опитано 779 студентів). У проведених дослідженнях максимальна статистична помилка (з 95% довірчою вірогідністю) не перевищувала 5%.
Теоретико-методологічна база дослідження. Використання системно-структурного, діяльнісного та ціннісно-суб’єктного підходів в межах субʼєктно-діяльнісної соціологічної парадигми як методології дисертаційного дослідження обумовило використання суб’єктного підходу до вивчення як вищої школи як суб’єкта освітнього впливу, так і суб’єктності студента – суб’єкта освітнього процесу та об’єкта освітнього впливу – як сутності активної позиції, що сприяє підвищенню якості вищої освіти та задоволенню суспільного замовлення.
Теоретико-методологічну основу дисертаційного дослідження становлять соціологічні ідеї про зв’язок освіти з економічними та політичними процесами Е. Дюркгейма та М. Вебера, про суб’єктивний сенс та орієнтацію на іншого в теорії соціальної дії в соціології М. Вебера, про зміну соціальних та освітніх парадигм та місце освіти в концепції постіндустріального суспільства Е. Тофлера, про освіту як чинник соціальних змін та ідею суб’єкта в соціології дії А. Турена, про освіту як чинник, що сприяє соціальній мобільності за теорією П. Сорокіна, про суб’єкта в теорії дії Е. Ґіденса, про розуміння ситуації, мотивацію та досягнення мети у волюнтаристській теорії соціальної дії структурного функціоналізму Т. Парсонса, про освітню кваліфікацію як умову кар’єрного зростання та культурний капітал в концепції соціального поля П. Бурдьє, а також критичний раціоналізм К. Поппера.
Із здобутків сучасних українських соціологів найбільш впливовими для нашого дослідження стали концепція особистісної суб’єктності як системотворчого чинника соціальних змін О.Г. Злобіної та концепція ціннісно-суб’єктного підходу до аналізу студентства як найбільш «ресурсоємкої» соціальної групи сучасного українського суспільства Л.Г. Сокурянської.
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи розкривається у наступних положеннях:
вперше:
– визначено структуру субʼєкт-субʼєктної взаємодії, в якій точкою відліку є студент та яка має відтворювати взаємозв’язок прав та обовʼязків для кожного суб’єкта цієї взаємодії окремо та передбачати дотримання принципу збалансованості прав і обовʼязків по відношенню один до одного;
– розроблено модель студента як суб’єкта освітнього процесу, компонентами якої є воля як уміння концентрувати зусилля для подолання перешкод на шляху до досягнення мети, цілепокладання як мотиваційна основа професійного самовизначення, інтелект як уміння використовувати освоєну інформацію для перетворення бажаного майбутнього, самосвідомість як прояв критичного мислення й обмеження як уміння дотримуватися «правил гри»;
– встановлено, що за наявності в освітньому процесі загальної тенденції зовнішньої відповідності студента професійному самовизначенню, насправді він не реалізує себе як субʼєкт освітньої актуалізації;
дістало подальшого розвитку:
– соціологічна інтерпретація поняття «суб’єктність», під яким розуміються суб’єктні елементи в об’єкті впливу, які, не змінюючи його структуру, виконують певні функції, що обумовлюється зберіганням суб’єктних характеристик об’єкта впливу в контексті соціальних відносин;
– суб’єктний підхід до відносин «вища школа – студент», завдяки якому акцентується увага на суб’єктних характеристиках як вищої школи, так і студента, зокрема вища школа розглядається як суб’єкт освітнього впливу, а студент – як суб’єкт освітнього процесу;
– уявлення про динамічну основу мотивації, яка лише в тому разі стає спонукальною силою для трансформації об’єкта освітнього впливу вищого навчального закладу в субʼєкт освітнього процесу, якщо будуть створені умови для переходу стратегії життєвого самовизначення в професійне самовизначення;
– уявлення про чинники, що обумовлюють становлення у студента суб’єктності в освітньому процесі, й умови, які дозволяють йому залишатися об’єктом освітнього впливу;
– підходи до визначення функцій викладача, який має працювати в субʼєкт-субʼєктній взаємодії зі студентами та формувати в межах навчального процесу суб’єктні характеристики студента.
Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій. Сформульовані наукові положення та висновки дисертаційної роботи, ґрунтуються на аналізі та узагальнені існуючих концептуальних підходів до вивчення суб’єкта освітнього процесу у вищій школі. Це дало можливість теоретично обґрунтувати необхідність дослідження суб’єктності студента як об’єкта освітнього впливу вищої школи. Емпірично та практично було виконано завдання дослідження та досягнуто його мету. Таким чином, основні положення та результати, отримані в дисертації, є достовірними та науково обґрунтованими.
Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційного дослідження як його загальна концепція, так і окремі теоретичні положення щодо формування «професійного самовизначення» як соціально бажаної мотивації для абітурієнтів та студентів було застосовано у роботі Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти під час розробки курсів «Управлінський супровід організації профільного навчання: науково-методичне та психологічне забезпечення системи бізнес-освіти на Донеччині», «Управління якістю освіти», «Гуманізація виховної системи як чинник формування ціннісних орієнтацій учнів» протягом 2010-2011 навчального року (Довідка № 365/02 від 08.07.2011 року).
Теоретичні положення щодо формування та розвитку суб’єктних характеристик студентів – волі як уміння концентрувати зусилля для подолання перешкод на шляху до досягнення мети, цілепокладання як мотиваційної основи професійного самовизначення, інтелекту як уміння використовувати освоєну інформацію для перетворення бажаного майбутнього, самосвідомості як прояву критичного мислення й обмеження як уміння дотримуватися «правил гри» – було впроваджено в освітній процес Слов’янського державного педагогічного університету протягом 2008-2009, 2009-2010, 2010-2011 навчальних років у роботі зі студентами та при розробці навчальних курсів «Методика викладання педагогіки у вищих навчальних закладах», «Вища освіта і Болонський процес», «Педагогічна майстерність викладача вищого навчального закладу», «Педагогічна філософія», «Менеджмент освіти», «Управління науково-методичною та навчально-виховною діяльністю навчального закладу» для студентів напряму підготовки 8.01010201 – початкова освіта освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» (кваліфікація: викладач педагогіки й методик початкової освіти), а також при розробці навчального курсу «Соціологія» (Довідка № 68-01-385 від 15.08.2011 року).
Протягом 2005-2010 років під час викладацької діяльності в Приватному вищому навчальному закладі «Донецький інститут соціальної освіти» автором було використано результати дисертаційного дослідження під час розробки та викладання курсів «Педагогіка», «Філософія освіти», «Сучасні педагогічні технології», «Соціологія» для студентів освітньо-кваліфікаційних рівнів «спеціаліст» і «магістр», а також в роботі зі студентами. Зокрема, автором було розроблено модель студента як суб’єкта освітнього процесу, визначено функції викладача, який має працювати в субʼєкт-субʼєктній взаємодії де точкою відліку є студент та в усіх формах освітнього процесу формувати характеристики суб’єктності студента (Довідка № 230 від 18.07.2011 року).
Окрім цього матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використаними в процесі розробки та викладання навчальних курсів «Соціологія», «Соціологія освіти», «Соціологія молоді», при організації освітнього процесу у вищих навчальних закладах для створення ефективної субʼєкт-субʼєктної взаємодії між викладачами та студентами, в процесі профорієнтаційної роботи, а також для розробки діагностичного інструментарію подальших досліджень суб’єктних характеристик студентів вищої школи.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Основні положення та висновки дисертації, що виносяться на захист, розроблено автором особисто та викладено в одноосібних наукових працях та працях, виконаних у співавторстві. У дисертації не використовувалися розробки дослідників, у співавторстві з якими були опубліковані окремі праці. Зокрема, конкретний особистий внесок автора у спільних наукових роботах такий: автором проведено та проаналізовано результати соціологічного дослідження суб’єктного потенціалу студентів Донецького державного університету управління та Донецького інституту соціальної освіти, зроблено висновки [публікація 30]; проведено соціологічне дослідження, проаналізовано його результати та зроблено висновки щодо місця самостійної роботи та індивідуальних занять в становленні суб’єктності студентів 1-4 курсів, визначено функції викладача на індивідуальних заняттях та під час самостійної роботи в субʼєкт-субʼєктній взаємодії коли точкою відліку є студент [публікація 31]; проаналізовано результати соціологічного дослідження, розглянуто з соціологічної точки зору стан сучасної вищої освіти, запропоновано та обґрунтовано типологію освітньої мотивації студентів з точки зору соціології конфлікту [публікація 32].
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження було викладено на науково-практичних конференціях (Донецьк, Дрогобич, Київ, Одеса, Слов’янськ, Тернопіль): VI, VII та VIII Науково-практичні конференції викладачів ДІСО «Якість професійної освіти у приватному вищому навчальному закладі: національний та європейський стандарт» (м. Донецьк, 2007 р., 2008 р., 2009 р.), ІІІ Наукова конференція «Сучасні суспільні проблеми у вимірі соціології управління», (м. Донецьк, 2007 р.), Всеукраїнський науково-практичний семінар «Шляхи вдосконалення професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів» (м. Донецьк, 2007 р.), I Міжнародна наукова конференція Одеські соціологічні читання «Інституційні зміни та пошук нової ідентичності» (м. Одеса, 2007 р.), IV Наукова конференція «Сучасні суспільні проблеми у вимірі соціології управління» (м. Донецьк, 2008 р.), Міжнародна конференція молодих учених і студентів «Інноваційні процеси економічного і соціально-культурного розвитку: вітчизняний та зарубіжний досвід» (м. Тернопіль, 2008 р.), ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору» (м. Київ, 2008 р.), V та VI Міжнародні наукові конференції «Сучасні суспільні проблеми у вимірі соціології управління» (м. Донецьк, 2009 р., 2010 р.), Всеукраїнська науково-практична конференція «Сучасний стан та тенденції розвитку початкової освіти в Україні» (м. Слов’янськ, 2009 р.), VIII Міжнародна науково-практична конференція «Молодіжна політика: проблеми та перспективи» (м. Дрогобич, 2011 р.).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладено у 16 публікаціях (13 – одноосібних та 3 – у співавторстві), з них 5 одноосібних статей опубліковано в наукових виданнях, які входять до відповідного переліку фахових видань з соціології ВАК України, 11 публікацій (9 статей та 2 тез) – у збірках матеріалів конференцій. Друковані праці відображають зміст і основні положення дисертації.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Аналіз теоретико-методологічних засад дослідження суб’єктності студента як суб’єкта освітнього впливу вищої школи показав, що дане явище досліджується з точки зору індивідуальної, групової або соціальної суб’єктності в контексті суб’єктно-діяльнісного підходу. Використано суб’єктний підхід до відносин «вища школа – студент», завдяки якому акцентується увага на суб’єктних характеристиках як вищої школи, так і студента, зокрема вища школа розглядається як суб’єкт освітнього впливу, а студент – як суб’єкт освітнього процесу. Встановлено, що проблема якості вищої освіти з точки зору соціального конфлікту зводиться до проблеми цілей суб’єктів освітнього процесу у вищому навчальному закладі. З ролевих позицій студентів лише небагато які безпосередньо відповідають цілям суспільства. Більшість розглядають вищу освіту лише як інструмент досягнення особистих цілей і можуть стати «економічно зайвими», тобто такими, хто не в змозі задовольнити замовлення суспільства. «Суб’єкт» розглядається як досить узагальнене поняття, яке інтегровано об’єднує у собі різні рівні прояву активності, ініціативності, критичного мислення, творчості, на основі усвідомленого та мотивованого відношення індивіда до навколишнього світу, діяльності, самого себе й інших людей, а також усвідомлене виконання соціальної ролі та розуміння свого місця в суспільстві та перспектив власної детермінації, виходячи з діагностування умов діяльності та наявної життєвої стратегії.
Визначено структуру суб’єкт-суб’єктної взаємодії, в якій точкою відліку є студент та яка має відтворювати взаємозв’язок прав та обовʼязків для кожного суб’єкта цієї взаємодії окремо та передбачати дотримання принципу збалансованості прав і обовʼязків по відношенню один до одного. Право розглядається як міра свободи суб’єкта, а обов’язок – як умова її досягнення. Обов’язок виявляється як щось зовнішнє по відношенню до права, а право, відповідно, як щось внутрішнє по відношенню до обов’язку. Головне в обов’язку – це необхідність здійснювати дії безумовні для виконання, щоб за їх допомогою досягти бажаної мети. Безумовність вказує на те, що завжди є в наявності від початку задані відносно постійні дії, необхідні для зміни умов у бажаному напрямі. Лише виконання певного обов’язку дає відповідне право.
Розроблено модель студента як суб’єкта освітнього процесу, компонентами якої є воля як уміння концентрувати зусилля для подолання перешкод на шляху до досягнення мети, цілепокладання як мотиваційна основа професійного самовизначення, інтелект як уміння використовувати освоєну інформацію для перетворення бажаного майбутнього, самосвідомість як прояв критичного мислення й обмеження як уміння дотримуватися «правил гри». Дані основоположні характеристики суб’єктності дозволяють студентові стати суб’єктом освітнього процесу вищого навчального закладу, критично й усвідомлено відноситися до професійного самовизначення, спрямовувати свою активність та інтереси на досягнення освіченості як результату процесу навчання, активно вступати в суб’єкт-суб’єктну взаємодію з викладачами, прагнути та реалізувати свій суб’єктний потенціал і стати кваліфікованим і конкурентоздатним фахівцем, здібним до професійного зростання та навчання впродовж життя.
Доведено, що освітня мотивація студентів – це мотивація абітурієнтів, яка трансформується під дією корегуючих впливів освітнього середовища вищої школи. Розглянуто освітню мотивацію студентів як динамічну основу їх актуалізованої освітньої суб’єктності в якості одного з дієвих шляхів вирішення проблеми підвищення якості вищої освіти та задоволення суспільного замовлення. Визначено й обґрунтовано шляхи трансформації мотивації студентів від низького рангу до високого з точки зору ефективності формування та розвитку суб’єктності студента як об’єкта освітнього впливу вищої школи. Для цього необхідно перевести «життєве самовизначення», «самореалізацію» та «диплом» у найбільш ефективну для формування, розвитку та становлення освітньої суб’єктності студентів мотивацію – «професійне самовизначення».
Визначено чинники, що обумовлюють становлення у студента основоположних суб’єктних характеристик в освітньому процесі, й умови, які дозволяють йому залишатися об’єктом освітнього впливу вищої школи. Сучасне суспільство впливає і на студента, і на систему вищої освіти. Вплив на студента виявляється в тому, що мотивацією навчання у вищій школі частіше є не вища освіта як така, а зовнішні її атрибути: диплом, перспективи, які відкриються за умови його наявності, статус студента, бажання догодити батькам тощо. Наявність таких різних мотиваційних рівнів як «пасивний користувач», «людина організації» та «людина суспільства» тільки загострюють конфлікт, що виник між вищою освітою та сучасним суспільством. Підхід до вищої освіти, що за визначенням є засобом для задоволення суспільного запиту, викривлює її сутність і робить з неї мету. А звідси і пасивне відношення студентів до всього, що стосується процесу навчання у вищій школі, тобто небажання брати на себе неспокійну та відповідальну роль суб’єкта. Вплив суспільних трансформацій на вищу школу проявляється у виникненні ситуації необхідності в зміні парадигми «навчання» на парадигму «учіння». А це означає, що традиційна лекційно-семінарська форма навчання вже не є продуктивною, авторитарний стиль управління не діє. Завдання створити умови для навчання, що донедавна ставилося перед вищою школою, стає неактуальним. За умов сучасного світу повинні бути переглянуті функції та ролі викладача, мета та завдання вищої школи.
Встановлено, що за наявності загальної тенденції зовнішньої відповідності студентів професійному самовизначенню в освітньому процесі, насправді вони не реалізують себе як суб’єкти освітньої актуалізації. Підтвердилося припущення про те, що навіть у моделі побудови бажаного майбутнього студенти виявилися нездатними задати параметри роботи викладача для суб’єкт-суб’єктної взаємодії у форматі професійного самовизначення та визначити характеристики своєї суб’єктності у цьому форматі. Найбільшу пасивність студенти проявили в ситуації лекційних занять, відводячи викладачеві функцію джерела та «транслятора» знань. На практичних заняттях рівень освітньої суб’єктності вищий, але основна відповідальність за якість професійної підготовки покладається на викладача. Індивідуальні заняття студенти вважають за доцільні лише у разі потреби, а самостійну роботу хотіли б максимально обмежити, не дивлячись на вимоги кредитно-модульної системи навчання. Отже, традиційна лекційно-семінарська структура освітнього процесу у вищій школі може лише використовувати готовність студентів бути суб’єктами навчання, але не ефективно її підтримувати та розвивати. Міра задоволеності результатами навчання вище у тих, хто проявляє себе з позиції суб’єкта, що пояснюється, відповідно, вищою їх результативністю. Значній частині студентів у всіх випадках було легше приписати обов’язки викладачам, ніж визначитися зі своїми, що говорить про зсув акцентів у відповідальності за результат освітнього процесу в бік викладачів.
Для реалізації суб’єктного потенціалу студентів викладачеві, перш за все, необхідно реалізувати свій суб’єктний потенціал, тобто бути суб’єктом в умовах, коли точкою відліку є студент, для того, щоб він також міг реалізувати свій суб’єктний статус. Для цього викладач має формувати у студентів як суб’єктів освітнього процесу волю, цілепокладання, інтелект, самосвідомість та обмеження. На лекційному занятті викладач, створюючи суб’єкт-суб’єктну взаємодію, має включати студентів в активну взаємодію та показувати шлях до знань, учити йти цим шляхом і проявляти волю для досягнення мети, тобто бути медіатором. Найбільш дієвим способом реалізації суб’єктності вищої школи в особі викладача на практичних заняттях викладач є роль тренера. Щоб індивідуальні заняття студенти могли використовувати як додаткову можливість розвитку основоположних характеристик освітньої суб’єктності, викладач має виконувати функції фасілітатора. Найбільш ефективним для організації самостійної роботи студентів з метою становлення освітньої суб’єктності є викладач у ролі тьютора.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1 Абасов 3.А. Проектирование студентами педвуза профессиональной стратегии / 3.А. Абасов // Социологические исследования. – 2006. – №6. – С. 105-110.
2. Абрамов Р.Н. Профессиональный комплекс в социальной структуре общества (по Парсонсу) / Р.Н. Абрамов // Социологические исследования. – 2005. – № 1. – С. 54-66.
3 Абрамова Е.М. Поступление в вуз как начало формирования индивидуальных социальных практик / Е.М. Абрамова // Вестник общественного мнения : Данные. Анализ. Дискуссии. – 2004. – № 2 (70). – С. 54-60.
4. Авдєєва І.М. Інноваційні комунікативні технології в роботі куратора академгрупи : навчальний посібник / І.М. Авдєєва, І.М. Мельникова. – К. : ВД «Професіонал», 2007. – 304 с.
5. Актуальні проблеми входження вищих навчальних закладів України до єдиного європейського освітнього простору : Матеріали міжнародних науково-методичної конференції (Київ, 22-23 листопада 2005 р.) : Тези доповіді. – К. : Київ. нац. торг.екон. ун-т, 2005. – 225 с.
6. Алексенцева-Тімченко К.С. Соціальні умови формування успішної кар'єри : Автореф. дис... канд. соціол. наук : 22.00.04 / К.С. Алексенцева-Тімченко; Гуманіт. ун-т «Запоріз. ін-т держ. та муніцип. упр.». – Запоріжжя, 2007. – 24 с.
7. Аллахвердова О.В. Медиация – переговоры в ситуации конфликта : учебное пособие / Аллахвердова О.В., Карпенко А.Д. – СПб., 2010. – 178 с.
8. Андрущенко В.П. Модернізація педагогічної освіти України в контексті Болонського процесу / В.П. Андрущенко // Вища освіта України. – 2004. – № 1. – С. 5-9.
9. Астахова В.И. Особенности положения преподавателей вузов Украины / В.И. Астахова // Социологические исследования. – 2007. – № 8. – С. 114-120.
10. Альбуханова К.А. О субъекте психической деятельности / К.А. Альбуханова. – М., 1973. – 288 с.
11. Американська філософія освіти очима українських дослідників. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 22 грудня 2005 р. – Полтава: ПОІППО, 2005. – 281 с.
12. Бакіров В.С. «Суспільство знань» та трансформація вищої освіти / В.С. Бакіров // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства : Збірник наукових праць. У 2-х т. – Т.1. – Харків : Видавничий центр Харк. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна, 2006. – С. 352-406.
13. Бар Р. От преподавания к учению : новая парадигма высшего образования / Р. Бар, Дж. Таг // Соціологія в аудиторії: мистецтво викладання : збірник науково-методичних матеріалів. – Х. : Видавничий центр Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, 2003. – С. 14-39.
14. Баранова Т.С. «Психосемантические методы в социологии» / Т.С. Баранова // Социология : методология, методы, математические модели. – 1993-1994. – № 3-4. – С. 55-64.
15. Березкіна І. Про роль педагогічної взаємодії / І. Березкіна // Вісник Львівського університету. – 2005. – Вип. 19. – Ч. 2. – С. 32-36.
16. Бєлова Л.О. Виховна система сучасного ВНЗ : соціологічні аспекти аналізу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра соціол. наук : 22.00.04 “Спеціальні та галузеві соціології” / Л.О. Бєлова. – Х., 2005. – 35 с.
17. Бирченко О.В. Конкурентоспособность выпускника вуза : взгляд работодателя / О.В. Бирченко // Вчені записки Харківського гуманітарного інституту «Народна українська академія». – 1999. – Т. 5. – С. 62–70.
18. Бірченко О.В. Оптимізація професійного самовизначення випускників вищих навчальних закладів України в умовах становлення ринку праці : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. соц. наук : 22.00.06 “Соціологія культури, науки та освіти” / О.В. Бірченко. – Х., 2002. – 18 с.
19. Болонський процес у фактах і документах (Сорбонна-Болонья-Саламанка-Прага-Берлін). – Тернопіль : ТДПУ, 2003. – 52 с.
20. Болонський процес – шлях України в Європу : На допомогу викладачам, студентам та аспірантам Донецького державного університету управління / Уклад. В.В. Бурега. – Донецьк : ДонДУУ, 2006. – 115 с.
21. Бонуэл Ч. Непрерывность активного обучения : выбор деятельности для активизации учебной работы студентов в аудитори / Ч. Бонуэл, Т. Сазерленд // Соціологія в аудиторії : мистецтво викладання : збірник науково-методичних матеріалів. – Х. : Видавничий центр Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, 2003. – С. 40-58.
22. Бочкарьова Н.С. Фiлософiя освiти Карла Роджерса [Електронний ресурс] / Н.С. Бочкарьова. – Режим доступу : http://www.lp.edu.ua/Institute/ IGS/IPP/WebRC/issues/Bochkaryova_Rogers.htm.
23. Брушлинский А.В. Субъект : мышление, учение, воображение / А.В. Брушлинский. – М., Воронеж : МОДЭК, 1996. – 392 с.
24. Бурдье П. Система образования и система мышления / П. Бурдье // Соціологія в аудиторії : мистецтво викладання : збірник науково-методичних матеріалів. – Х. : Видавничий центр Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, 2003. – С. 59-72.
25. Бурлов А.В. Метод неоконченных предложений в изучении образа «культурный человек» / А.В. Бурлова, Г.Г. Татарова // Социология : методология, методы, математические модели. – 1997. – №9. – С. 5-31.
26. Виштак О.В. Мотивационные предпочтения абитуриентов и студентов / О.В. Виштак // Социологические исследования. – 2003. – №2. – С. 135-138.
27. Вищі навчальнів заклади [Електронний ресурс] : на початок 2010-2011 навчального року / Держ. ком. статистики України, 1998-2011 // Офіційний веб-сайт. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/.
28. Вознесенская Е.Д. Социальная мобильность и образовательные траектории молодёжи со средним образованием / Е.Д. Вознесенская, Г.А. Чередниченко // Образование и наука в процессе реформ: социологический анализ / Ред.-сост. Д.Л. Константиновский, Л.П. Верёвкин. – М. : ЦСП, 2003. – С. 55-81.
29. Выборнова В.В. Актуализация проблем профессионального самоопределения молодежи / В.В. Выборнова, Е.А. Дунаева // Социологические исследования. – 2006. – №4. – С. 99-104.
30. Гаврилов М.І. Потенціал студентів як суб’єктів освітнього процесу у вищій школі / М.І. Гаврилов, Я.О. Фаріна // Сучасні суспільні проблеми у вимірі соціології управління : зб. наук. праць / ДонДУУ. – Донецьк : ДонДУУ, Східний видавничий дім, 2009. – Т. ІХ. – С. 348-355. – (Спеціальні та галузеві соціології ; вип. 94).
31. Гаврилов М.І. Самостійна робота як значущий чинник становлення суб’єктного змісту студентів / М.І. Гаврилов, Я.О. Фаріна // Молодіжна політика : проблеми та перспективи : зб. наук. праць / Наук. ред. С.А. Щудло. – Дрогобич : Редакційно-видавничий відділ Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 2011. – Вип. 2. – С. 384-389.
32. Гаврилов М.І. Соціальний конфлікт у вищий школі / М.І. Гаврилов, Я.О. Фаріна // Сучасні суспільні проблеми у вимірі соціології управління : зб. наук. праць / ДонДУУ. – Донецьк : ДонДУУ, Східний видавничий дім, 2007. – Т. VIII. – С. 287-292. – (Спеціальні та галузеві соціології ; вип. 80).
33. Гаврилов М.І. Суб’єктний зміст об’єкта педагогічного впливу в американській системі освіти / М.І. Гаврилов // Американська філософія освіти очима українських дослідників. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 22 грудня 2005 р. – Полтава : ПОІППО, 2005. – С. 17-21.
34. Гаврилов Н.И. Мое социологическое кредо / Н.И. Гаврилов. – Донецк : Изд-во «Ноулидж», 2010. – 535 с.
35. Гаврилов М.І. Філософія демократичної державності / М.І. Гаврилов. – Донецьк : «Вебер» (Донецька філія), 2007. – 380 с.
36. Гаврилюк О. Підготовка майбутніх фахівців у американській та японській зарубіжних системах вищої професійної освіти / О. Гаврилюк // Вісник Львівського університету. – 2005. – Вип. 19. – Ч. 1. – С. 234-240
37. Гиллер Ю.И. Социология самостоятельной личности : монографія / Ю.И. Гиллер. – М. : Академический Проект ; Гаудеамус, 2006. – 224 с.
38. Гинзбург М.И. Личностное самоопределение как психологическая проблема / М.И. Гинзбург // Вопросы психологии. ‒ 1988. ‒ №2 – с. 19-26.
39. Гідденс Е. Соціологія : [Пер. з англ. В. Шовкун, А. Олійник / Наук. ред. О. Іващенко] / Е. Гідденс. – К.: Основи, 1999. – 726 с.
40. Головаха Є.І. Суспільство, що трансформується. Досвід соціологічного моніторингу в Україні / Є.І. Головаха. – К. : Фонд «Демократичні ініціативи»; Ін-т соціології НАН України, 1997. – 156 с.
41. Горбань О.В. Світооглядні засади та шляхи адаптації вищої освіти України до європейських стандартів / О.В. Горбань // Культура народов Причерноморья. – 2005. – №74. – Т. 2. – С. 77-79.
42. Городяненко В.Г. Социология образования в зеркале историографического знания / В.Г. Городяненко // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства : збірник наукових праць. – Харків : Видавничий центр Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. – Х., 2001. – С. 444-452.
43. Гребенюк Б.О. Мотивація як фактор конкурентоспроможності працівників та середніх підприємств / Б.О. Гребенюк // Конкурентоспроможність у сфері праці : Зб. наук. пр. серія «Економіка праці та соціальної сфери». Вип. 1 / Відп. ред. Д.П. Богиня. – К. : Ін-т економіки НАН України, 2001. – 163 с.
44. Грищенко Ж.М. Самоопределение молодежи в условиях перестройки: опыт социальной типологии / Ж.М. Грищенко, В.А. Поликарпов // Социологические исследования. – 1990. – № 7. – С. 94-96.
45. Дёмин А.Н. О совмещении количественного и качественного подходов в исследовательском цикле / А.Н. Дёмин // Социология : методология, методы, математические модели. – 1999. – № 11. – С.5-26.
46. Дидковская Я.В. Динамика профессионального самоопределения студентов / Я.В. Дидковская // Социологические исследования. 2001. – № 7. – С. 132-135.
47. Дікова-Фаворська О.М. Особливості формування особистості майбутнього спеціаліста в умовах інституціоналізації приватної освіти : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. соціол. наук : 22.00.06 “Соціологія культури, науки та освіти” / О.М. Дікова-Фаворська. – Х., 1999. – 18 с.
48. Добреньков В.И. Общество и образование / В.И. Добреньков, В.Я. Нечаев. – М.: ИНФРА, 2003. – 381с.
49. Добренькова Е.В. Социальная морфология образовательного дискурса : историко-социологические аспекты / Е.В. Добренькова. – М. : Альфа-М, 2006. – 335 с.
50. Донченко Е.А. Наш деловой человек / Донченко Е.А., Злобина Е.Г., Тихонович В.А. – К. : Ин-т социологии НАН Украины, 1995. – 148 с.
51. Дудко Л.А. Конкурентоспроможність спеціаліста в умовах ринкової економіки : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. соц. наук : 22.00.04 “Спеціальні та галузеві соціології” / Л.А. Дудко. – К., 2004. – 16 с.
52. Думчене А.Л. О сочетании прагматических и гуманистических ценностей студентов / А.Л. Думчене, С.Ю. Даукилас // Социологические исследования. – 2007. – № 5. – С. 132-136.
53. Дюркгейм Э. О разделении общественного труда. Метод социологии / Э. Дюркгейм / общ. ред. А.Б. Гофмана. – М. : , 1991. – 468 с.
54. Дюркгейм Э. Социология образования / Э. Дюркгейм ; пер. с франц. Т.Г. Астаховой; науч. ред. В.С. Собкин, В.Я. Нечаєв. – М. : ИНТОР, 1996. – 77 с.
55. Дьюї Дж. Демократія і освіта. / Дж. Дьюї : [пер. с англ. М. Олійник]. – Львів : Літопис, 2003. – 294 с.
56. Жулкевська В. Роль тьютора в процесі дистанційного навчання у вищий школі / В. Жулківська // Вісник Львівського університету. – 2005. – Вип. 19. – Ч. 2. – С. 276-280.
57. Журавський В.С. Болонський процес: головні принципи входження в Європейський простір вищої освіти / В.С. Журавський, М.З. Згуровський. – К. : ІВЦ Видавництво «Політехніка», 2003. – 200 с.
58. Законодавчі акти України з питань освіти. – К. : Парлам. вид-во, 2004. – 404 с.
59. Зверко Т.В. Формування антропогенної моделі виховання студентів в умовах безперервної освіти : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. соціол. наук : 22.00.04 “Спеціальні та галузеві соціології” / Т.В. Зверко. – Х., 2007. – 19 с.
60. Злобина О. Суспільна криза та життєві стратегії особистості / О. Злобина, В. Тихонович. – К. : Стилос, 2001. – 238 с.
61. Злобіна О.Г. Особистість як суб'єкт соціальних змін : автореф. дис. на здобуття наук ступеня д-ра соціол. наук : 22.00.03 “Соціальні структури та соціальні відносини” / О.Г. Злобіна. – К., 2005. – 32 с.
62. Злобіна О.Г. Особистість як суб’єкт соціальних змін : [монографія] / О. Злобіна. – К. : Інститут соціології НАН України, 2004. – 400 с.
63. Зоська Я.В. Соціокультурні чинники споживання послуг вищої освіти у регіоні : автореф. дис. на здобуття наук ступеня канд. соціол. наук : 22.00.04 “Спеціальні та галузеві соціології” / Я.В. Зоська. – Запоріжжя, 2007. – 16 с.
64. Иванова Е.Н. Конфликтологическое консультирование / Е.Н. Иванова. – СПб., 2009. – 123 с.
65. Иванова Е.Н. Фасилитация. Учебное пособие / Е.Н. Иванова. – СПб., 2009. – 152 с.
66. Инновационные образовательные технологии и методы в преподавании социологии (Круглый 5стол) // Социалогические исследования. – 2001. – №10. – С. 125-133.
67. Институциональные конфликты в высшей школе [Электронный ресурс] // Капитал страны. – 2009. – Режим доступа к журналу : http://www.kapital-rus.ru/articles/article/175208.
68. Ідея університету : Антологія / Упоряд. М. Зубрицька. – Львів: Літопис, 2002. – 304 с.
69. Каленюк І. Рух Європи до суспільства знань, Болонський процес і Україна / І. Каленюк, К. Корсак // Вища освіта України, 2004. – №3. – С. 22-27.
70. Калєніченко Л.І. Тьютор як новий вид викладача у системі вищої освіти [Електронний ресурс] / Л.І. Калєніченко // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ : зб. наук. праць. – 2010. – Вип. 48. – № 1. – Режим доступу до журналу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/VKhnuvs/ 2010_48/48/41.pdf.
71. Качеровська Т. Педагогічні умови організації спільної діяльності викладача і студентів у процесі ігрового проектування / Т. Качеровська // Вісник Львівського університету. – 2005. – Вип. 19. – Ч. 2. – С. 138-145.
72. Кирилюк Л.Г. Изменение деятельности преподавателя вуза : необходимость и реалии / Л.Г. Кирилюк // Соціологія в аудиторії : мистецтво викладання : збірник науково-методичних матеріалів. – Х. : Видавничий центр Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, 2003. – С. 73-88.
73. Кирилюк Л.Г. Как разработать курс, направленный на развитие мышления студентов / Л.Г. Кирилюк // Соціологія в аудиторії: мистецтво викладання : збірник науково-методичних матеріалів. – Х. : Видавничий центр Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, 2003. – С. 114-122.
74. Климова С.Г. Опыт использования методики неоконченных предложений в социологическом исследовании / С.Г. Климова // Социология : методология, методы, математические модели. – 1995. – № 5-6. – С. 49-64.
75. Клосінська Т. Багатоаспектна роль учителя вищої школи / Т. Клосінська // Вісник Львівського університету. – 2005. – Вип. 19. – Ч. 2. – С. 171-175.
76. Колот А.М. Удосконалення змісту підготовки фахівців у контексті Болонської декларації / А.М. Колот // Економіст. – березень-квітень 2005. – № 11-13 (1129-1131). – С. 2-3.
77. Кон И.С. Социология личности / И.С. Кон. – М. : Политиздат, 1967. – 383 с.
78. Константинов А.С. Динамика жизненных ориентаций выпускников средних школ архангельска (1985 - 2005) / А.С. Константинов // Социологические исследования. – 2007. – № 12. - С. 121-124.
79. Константиновский Д.Л. Жизненные траектории молодежи : 10 лет спустя. Социологическое исследование / Д.Л. Константиновский, Е.Д. Вознесенская, Г.А. Чередниченко, Ф.А. Хохлушкина. – Институт социологии РАН, 2010. – 277 с.
80. Константиновский Д.Л. Образование – для кого и зачем? / Д.Л. Константиновский // Вестник Института социологии. – 2010. – № 1. – C. 411-419.
81. Коржуев А. Как формировать критическое мышление? / А. Коржуев, В. Попков, Е. Рязанова // Высшее образование в России. – 2001. – № 5. – С. 15-19.
82. Корнилова Е.В. Типологический анализ в контексте анализа формализованных данных [Электронный ресурс] / Е.В. Корнилова. – Режим доступа : http://www.isras.ru/abstract_bank/1208197879.pdf.
83. Корсак К. Нові міжнародні стандарти вищої освіти / К. Корсак // Науковий світ. – 2002. – №1. – С. 14-15.
84. Котусєвич А.А. Діалог у структурі навчальних відносин зі студентом / А.А. Котусєвич // Вісник Львівського університету. – 2005. – Вип. 19. – Ч. 1. – С. 26-35.
85. Красинська І. Знання як цінність в контексті трансформації парадигми мислення / І. Красинська // Тези міждисциплінарної конференції «Трансформація парадигм мислення та концепцій знання під впливом сучасних викликів у загальній, соціальній, практичній і прикладній філософії», 29-30 листопада 2007 р. / Відп. за випуск професор Карась А. – Львів, 2007. – 160 с.
86. Куделя П.О. Вища школа регіону як об’єкт соціального управління : [монографія] / П.О. Куделя. – Дніпропетровськ : Дніпрокнига, 2002. – 272 с.
87. Легун О.М. Розвиток у педагогів орієнтації на суб'єкт-суб'єктну взаємодію у процесі післядипломної освіти: автореф. дис. на здобуття наук ступеня канд. психол. наук : 19.00.07 “Педагогічна та вікова психологія” / О.М. Легун. – К., 2005. – 16 с.
88. Ліпман М. Критичне мислення: чим воно може бути? / М. Ліпман // Постметодика, 2005. – №2 (60). – С. 33-41.
89. Майкова Э.Ю. Социологическое образование в свете Болонского процесса / Э.Ю. Майкова // Социологические исследования. – 2007. – № 8. – С. 104-110.
90. Максимова Н.Л. Проблеми професійної підготовки та перепідготовки кадрів в умовах формування сучасного ринку праці (на матеріалах соціологічних досліджень Харківської області) : автореф. дис. на здобуття наук ступеня канд. соціол. наук : 22.00.07 “Соціологія управління” / Н.Л. Максимова. – Х., 1999. – 16 с.
91. Марікян С.В. Інноваційні трансформації інституту освіти як фактор оптимізації формування творчої особистості (соціологічний аналіз) : автореф. дис. на здобуття наук ступеня канд. соціол. наук : 22.00.04 “Спеціальні та галузеві соціології” / С.В. Марікян. – Х., 2007. – 18 с.
92. Марущенко О.А. Становлення інноваційної освіти в Україні : автореф. дис. на здобуття наук ступеня канд. соціол. наук : 22.00.04 “Спеціальні та галузеві соціології” / О.А. Марущенко. – Х., 2004. – 20 с.
93. Маслоу А. Мотивация и личность : Пер. с англ. / А. Маслоу. – СПб.: Евразия, 1999. – 478 с.
94. Матеріали Міністерства науки і освіти щодо впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації. – К.; 2003. – 16 с.
95. Матвієнко О. Навчання методом дискусій як спільна діяльність студентів і викладачів у вищій школі / О. Матвієнко // Вісник Львівського університету. – 2005. – Вип. 19. – Ч. 2. – С. 26-31.
96. Матвієнко П.В. Освіта : формування структури чи розвиток функцій ? / П.В. Матвієнко // Американська філософія освіти очима українських дослідників : Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 22 груд. 2005 р. – Полтава, 2005. – С. 110-117.
97. Могильчак Е.Л. Экономические ориентации студенчества – их взаимосвязи и методы формирования / Е.Л. Могильчак // Социологические исследования. – 2005. – № 10. – С. 57-62.
98. Могильчак Е.Л. Влияние родительской семьи на поступление в вуз / Е.Л. Могильчак // Социологические исследования. – 2009. – №8. – С. 126-133.
99. Мороченкова И.А. Формирование критического мышления студентов в образовательном процессе вуза : дис… канд. пед. наук : 13.00.08. “Теория и методика профессионального образования” / Ирина Анатольевна Мороченкова. – Оренбург, 2004. – 181 с.
100. Навроцький О.І. Вища школа України в умовах трансформації суспільства / О.І. Навроцький. – Х. : Основа, 2000. – 240 с.
101. Навроцький О.І. Інноваційні процеси в вищій школі України : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня д-ра соціол. наук : 22.00.04 “Спеціальні та галузеві соціології” / О.І. Навроцький. – Х., 2006. – 36 с.
102. Нагорний Б.Г. Студентство і сучасність / Б.Г. Нагорний, М.Л. Яковенко, А.В. Яковенко. – К. : Арістей, 2005. – 164 с.
103. Назарова И.Б. Типология преподавателей высшей школы / И.Б. Назарова // Социологические исследования. – 2006. – № 11. – С. 115-119.
104. Овакімян О.С. Науково-дослідна робота як ресурс розвитку творчого потенціалу особистості студента : автореф. дис. на здобуття наук ступеня канд. соціол. наук : 22.00.04 “Спеціальні та галузеві соціології” / О.С. Овакімян. – Х., 2005. – 20 с.
105. Олпорт Г. Личность в психологии / Г. Олпорт. – СПб.: Ювента, 1998. – 345 с.
106. Ольшанский В.Б. Становление метода неоконченных предложений в Советском Союзе 70- годов / В.Б. Ольшанский // Социология : методология, методы, математические модели. – 1997. – № 9. – С. 82-89.
107. Панченко Л.М. Формування ціннісних орієнтацій молоді в період системної трансформації українського суспільства : автореф. дис. на здобуття наук ступеня канд. філос. наук : 09.00.03 “Соціальна філософія” / Л.М. Панченко. – К., 2003. – 19 с.
108. Парсонс Т. О структуре социального действия / Т. Парсонс. – М. : Академический проект, 2000. – 880 с.
109. Парсонс Т. Система координат действия и общая теория систем действия : культура, личность и место социальных систем / Т. Парсонс // Американская социологическая мысль : Тексты / Под ред. В. И. Добренькова. – М., 1994. – С. 462-478.
110. Педагогический потенциал вузов сегодня : тенденции изменений («круглый стол») / [А.Е. Крухмалев, Н.Е. Покровский, Е.Г. Пугачева, И.Б. Назарова и др.] // Социологические исследования. – 2005. – № 5. – С. 138-144.
111. Петровский В.А. Личность в психологии. Парадигма субъектности / В.А. Петровский. – Ростов-на-Дону, 1996. – 440 с.
112. Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах (Наказ, Положення вiд 02.06.1993 № 161) [Електронний ресурс] // Міносвіти. ‒ Міністерство освіти і науки України. ‒ Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0173-93.
113. Про вищу освіту : Закон України №2984-ІІІ // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2002. ‒ №20. – С. 134.
114. Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні : Декларація (від 15 грудня 1992 року № 2859-ХІІ) [Електронний ресурс] // Декларація «Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні». – Офіційний сайт Верховної Ради України. – Законодавство. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
115. Прокопчук І. Життєві стратегії студентів НАУ : крізь призму соціології / І. Прокопчук [Електронний ресурс] // Віче. – 2009. – № 19 (256). – С. 21-24. – Режим доступу: http://www.viche.info/journal/1671/
116. Профессиональная и карьерная ориентация студенческой молодежи / Думчене А.Л., Дуакилас С., Якушовайте И., Раманаускене И. // Социологические исследования. – 2010. – № 9. – С. 126-129.
117. Прохоренко Т.Г. Потреби і ціннісні орієнтації молоді : сучасність та перспективи / Прохоренко Т.Г., Зборовська О.П., Носирєва Г.А. // Вісн. Міжнар. Слов`ян. ун-ту. – 2005. – № 1-2. – С. 31-35. – (Соціол. науки ; вип. 8).
118. Пряжников Н.С. Профессиональное и личностное самоопределение / Н.С. Пряжников. – М. : Изд-во Института практической психологии ; Воронеж : НПО «МОДЭК», 1996. – 246 с.
119. Психология индивидуального и группового субъекта / [Под ред. А.В. Брушлинского, М.И. Воловиковой]. – М.: ПЕР СЭ, 2002. – 368 с.
120. Пухта І. Трансформації концепції суб’єкта в контексті західноєвропейської філософії / І. Пухта // Трансформація парадигм мислення та концепцій знання під впливом сучасних викликів у загальній, соціальній, практичній і прикладній філософії : Тези міждисциплінарної конференції (29–30 листопада 2007 р.) / Відп. за випуск професор А. Карась. – Львів, 2007. – С. 88-90.
121. Равчина Т. Діяльність викладача вищої школи в контексті сучасної філософії освіти / Т. Равчина // Вісник Львівського університету. – 2009. – Вип. 25. – Ч. 3. – С. 11-22.
122. Равчина Т. Організація взаємодії студентів з освітнім середовищем у вищій школі / Т. Равчина // Вісник Львівського університету. – 2005. – Вип. 19. – Ч. 2. – С. 3-16.
123. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии / С.Л. Рубинштейн. – СПб : Издательство «Питер», 2000. – 712 с.
124. Рубинштейн С. Л. Принцип творческой самодеятельности : Избранные философско-психологичес5кие труды / С.Л. Рубинштейн. – М., 1997. – 528 с.
125. Рутко Н.Л. Профессионализм – путь к успеху? Социально-профессиональные характеристики богатых и бедных / Н.Л. Рутко, И.П. Попова // Социологические исследования. – 2004. – №4. – С. 50-57.
126. Северинюк А.В. Дисфункціональні явища в освіті за умов реформування вищої школи : регіональний вимір : дис. … канд. соц. наук : 22.00.04 «Спеціальні та галузеві соціології» / Антоніна Вікторівна Северинюк. – Запоріжжя, 2008. – 187 с.
127. Семенов Ю.Г. Роль мотивації в процесах виробничої адаптації за умов переходу до ринкової економіки : автореф. дис. на здобуття наук ступеня канд. соціол. наук : 22.00.04 “Спеціальні та галузеві соціології” / Ю.Г. Семенов. – К., 1999. – 16 с.
128. Сєваст’янова О.А. Соціально-педагогічні умови соціалізації студентської молоді у виховному процесі вищого навчального закладу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : 13.00.05 “Соціальна педагогіка” / О.А. Сєваст’янова. – Луганськ, 2007. – 22 с.
129. Сєваст’янова О.А. Суб’єктність студента як мета соціалізаційного процесу у вищому навчальному закладі / О.А. Сєваст’янова // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка. – 2006. – № 8. – С. 187-192.
130. Сидоренко О.Л. Приватна вища школа як соціальний інститут: особливості становлення та розвитку в Україні : автореф. дис. на здобуття наук ступеня д-ра соціол. наук: 22.00.03 “Соціальна структура, соціальні інститути та соціальні відносини” / О.Л. Сидоренко. — Х., 2001. — 38 с.
131. Слободчиков В.И. Реальность субъективного духа / В.И. Слободчиков // Человек. – 1994. – №5. – С. 21-38.
132. Смак Є. Студентська оцінка як джерело удосконалення якості навчання в Опольському університеті / Є. Смак // Вісник Львівського університету. – 2005. – Вип. 19. – Ч. 1. – С. 135-139.
133. Сокурянская Л.Г. Студенчество на пути к другому обществу : ценностный дискурс перехода : [Монография] / Л.Г. Сокурянская. – Харьков : Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина, 2006. – 576 с.
134. Сокурянська Л.Г. Ціннісна детермінація становлення соціальної суб'єктності студентства в умовах соціокультурної трансформації : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора социол. наук : спец. 22.00.04 “Спеціальні та галузеві соціології” / Л.Г. Сокурянська. – Х., 2007. – 35 с.
135. Сорокин П.А. Заметки социолога. Социологическая публицистика. – Спб. : Алтейя, 2000. – 300 с.
136. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество / П. Сорокин : [Общ. ред., сост. и предисл. : А.Ю. Согомонов ; Пер. с англ.]. – М. : Политиздат, 1992. – 543 с.
137. Сорокина Н.Д. Перемены в образовании и динамика жизненных стратегий студентов / Н.Д. Сорокина // Социологические исследования. – 2003. – №10. – С. 55-60.
138. Социология : [энциклопедия / Сост. А.А. Грицанов, В.Л. Абушенко, Г.М. Евелькин, Г.Н. Соколова, О.В. Терещенко]. – Мн. : Книжный Дом, 2003. – 1312 с. – (Мир энциклопедий).
139. Стіл Дж. Методична система «Розвиток критичного мислення у навчанні різних предметів». Підготовлено для проекту «Читання та письмо для розвитку критичного мислення» / Стіл Дж., Мередіт К., Темпл Ч. – М : Науково-методичний центр розвитку критичного мислення «Інтелект». – 1998. – І-ІІ, ІІІ-IV, V-VIII.
140. Сусьвілло М. Академічний учитель у поглядах студентів / М. Сусьвілло // Вісник Львівського університету. – 2005. – Вип. 19. – Ч. 1. – С. 104-110.
141. Таланчук П.М. Нова модель сучасного закладу вищої освіти / П.М. Таланчук, Г.В. Онкович // Філософія освіти ХХI століття: проблеми і перспективи : Методол. семінар. 22 листопада 2000 р. зб. наук. праць. – К. : Знання, 2000. – С. 434-435.
142. Татарова Г.Г. Основание для выбора методов сбора и анализа информации в социологическом исследовании / Г.Г. Татарова // Социология : методология, методы, математические модели. – 1993-1994. – № 3-4. – С. 23-33.
143. Татарова Г.Г. Основы типологического анализа в социологических исследованиях / Г.Г. Татарова. – М. : Изд-кий Дом «Высшее образование и наука», 2007. – 236 с.
144. Татенко В.А. Психология в субъектном измерении / В.А. Татенко. – К., 1996. – 404 с.
145. Титма М.Х. Выбор профессии как социальная проблема (на материалах конкретных исследований в ЭССР) / М.Х. Титма. – М. : Мысль, 1975. – 198 с.
146. Тоффлер Э. Шок будущего / Э. Тоффлер. – М. : ООО «Издательство АСТ», 2003. – 277 с.
147. Трансформація парадигм мислення та концепцій знання під впливом сучасних викликів у загальній, соціальній, практичній і прикладній філософії : [Тези міждисциплінарної конференції] 29–30 листопада 2007 р. / Відп. за випуск професор Анатолій Карась. – Львів, 2007. – 160 с.
148. Турен А. Возвращение человека действующего : Очерки социологии / А. Турен. – М. : Научн. мир, 1988. – 204 с.
149. Тягло А.В. Критическое мышление : Проблемы мирового образования ХХІ века / А.В. Тягло, Т.С. Воропай. – Харьков, 1999. – 240 с.
150. Фанч Ф. Преобразующие диалоги : Учебник по практическим техникам для содействия личностным изменениям / Ф. Фанч : [пер. с англ]. – Киев : Д.А. Ивахненко, 1997. – 400 с.
151. Фаріна Я.О. Американська філософія освіти з погляду реформування вищої освіти в Україні / Я.О. Фаріна // Якість професійної освіти у приватному вищому навчальному закладі : національні та Європейські стандарти: Збірник матеріалів VI Науково-практичної конференції викладачів ДІСО 25 січня 2007 року. – Донецьк : ДІСО, 2007. – С. 128-136.
152. Фаріна Я.О. Динаміка мотивації студентів в навчальному процесі вищої школи / Я.О. Фаріна // Вестник Донецкого отделения Социологической ассоциации Украины. – Донецк : ТОВ «Цифрова типографія», 2008. – Вип. 6-7. – С. 72-80.
153. Фаріна Я.О. Критичне мислення як умова активізації суб’єктного потенціалу студентів / Я.О. Фаріна // Сучасні суспільні проблеми у вимірі соціології управління: зб. наук. праць / ДонДУУ. – Донецьк : ДонДУУ, Східний видавничий дім, 2009. – Т. Х. – С. 372-377. – (Спеціальні та галузеві соціології ; вип. 116).
154. Фаріна Я.О. Особливості мотивації абітурієнтів та студентів як чинник впливу на якість вищ