ПРОТИДІЯ ПРОЯВАМ КСЕНОФОБІЇ ОРГАНАМИ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ: СОЦІАЛЬНО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ГОРБАЧОВА ОЛЬГА ВІКТОРІВНА

УДК 316.647.5:351.74(477)

ПРОТИДІЯ ПРОЯВАМ КСЕНОФОБІЇ ОРГАНАМИ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ: СОЦІАЛЬНО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

Спеціальність 22.00.04 – Cпеціальні та галузеві соціології

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата соціологічних наук

Науковий керівник:
Рущенко Ігор Петрович
доктор соціологічних наук,
професор

Харків – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………
3
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЯВИЩА КСЕНОФОБІЇ……………………………….... 13
1.1. Ґенеза наукових поглядів на проблему ксенофобії…………………........ 13
1.2. Теоретико-соціологічна інтерпретація ксенофобії як соціального явища………………………………………………………………………… 35
1.3. Типологія форм прояву ксенофобії……………………………………….. 52
Висновки до першого розділу…………………………………………………....
67
РОЗДІЛ 2 ПРОЯВИ КСЕНОФОБІЇ В УКРАЇНІ: ЕМПІРИКО-СОЦІОЛОГІЧНИЙ ВИМІР………………………………………………...... 70
2.1. Ксенофобські уявлення у суспільній свідомості українців……………... 70
2.2. Ксенофобські практики: агенти, характер дій, жертви………………...... 98
Висновки до другого розділу………………………………………………...….
125
РОЗДІЛ 3 СОЦІАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРОТИДІЇ ПРОЯВАМ КСЕНОФОБІЇ………………………………………………………………...... 127
3.1. Досвід правоохоронних систем світу з протидії проявам ксенофобії...... 127
3.2. Технологізація діяльності органів внутрішніх справ України з
протидії проявам ксенофобії………………………………………………. 154
Висновки до третього розділу……………...…………………………………...
184
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………... 187
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….. 192
ДОДАТКИ……………………………………………………………………….. 214

ВСТУП

Актуальність теми. Ксенофобія – універсальний соціальний феномен. Вона відома із глибокої давнини, існує стільки ж, скільки існує світ суспільних відносин, і є усі підстави вважати, що збережеться й надалі. Чужаки постають як невід’ємний конструкт нашої дійсності, але ставлення до них характеризується амбівалентністю. Занепокоєння викликає той факт, що упродовж останніх двох десятиліть відбувся сплеск ксенофобських настроїв і практик по цілому світу, у тому числі й у розвинених країнах. Разом із тим, сучасне світове співтовариство займає принципову правову та моральну позицію щодо недопущення будь-яких проявів нетерпимості, визнаючи принцип рівноправності абсолютним, базовим концептом соціальних відносин і толерантного співіснування людства. Але країни різняться тим, наскільки органам державної влади та громадськості вдається стримувати розвиток, локалізовувати ксенофобські настрої та практики, тримати їх під контролем.
Ксенофобія в Україні загострюється з початку 1990-х рр., не в останню чергу внаслідок падіння «залізної завіси» та зміни традиційних міграційних моделей, сформованих ще за часів СРСР, що супроводжувалось появою та чисельним збільшенням «нових» мігрантських спільнот. Про існування в українському суспільстві проблем ксенофобії свідчать: по-перше, небезпечна динаміка підвищення рівня масової тривожності та напруги, поширення ізоляціонізму, ксенофобських уявлень і практик, яку констатують вітчизняні дослідники та міжнародні організації. По-друге, поява та розвиток українського скін-руху, утворення організацій та злочинних угрупувань, де боротьба з «чужаками» виступає основним мотивом діяльності. По-третє, зростання насильницьких проявів ксенофобії у формі «злочинів ненависті» як нового кримінального феномена сучасності.
Попри те, що ксенофобія в Україні перетворюється на гостру соціальну проблему, реагування державних органів на ескалацію ксенофобських настроїв дотепер перебуває на початковій стадії. Зокрема, у своїй останній доповіді Європейська комісія проти расизму та нетерпимості наголошує, що «як і раніше, стурбована явищем расистського насильства в Україні», та «наполегливо рекомендує владі активізувати свої зусилля по боротьбі з насильницькими злочинами на расовому ґрунті», а також «контролювати зростаючу присутність скінхедів та неонацистських груп в Україні» [1, с. 22–25.]. Кабінетом Міністрів України затверджено «План заходів щодо протидії проявам ксенофобії, расової та етнічної дискримінації в українському суспільстві на 2010–2012 роки», у якому держава закономірно «перекладає на плечі» МВС України завдання стримувати ксенофобські прояви, зокрема, у найнебезпечніших їх формах. Однак, на думку незалежних експертів, вже наприкінці 2010 р. відбулося згортання багатьох позитивних ініціатив МВС України у даній сфері через несистемність у реалізації передбачених завдань із протидії ксенофобії, відсутність чітких, науково обґрунтованих стратегій та алгоритмів діяльності.
Науковий дискурс із проблем ксенофобії має мультидисциплінарний характер. Складність і багатоаспектність досліджуваного феномена дозволяє об’єднати наукові розвідки, які прямо чи опосередковано торкаються цього проблемного поля, у декілька груп. До першої групи належать теоретико-соціологічні та соціально-філософські роботи, у яких порушуються питання щодо набуття досвіду «чужого», репрезентацій, видозмін, функціональних впливів на суспільство та множинних форм відтворення «чужаків» у соціальній практиці (Г. Зіммель, Р. Парк, А. Шютц, Р. Штіхве, З. Бауман, А. Нассеі, Р. Вістріч, Б. Вальденфельс, С. П. Баньковська та ін.).
Друга група представлена теоретико-методологічними розробками, які тематично близькі до ксенофобічної проблематики, торкаються аспектів детермінації, сутнісних ознак, структурних компонентів і форм прояву явища у їх співвідношенні з близькими концептуальними підходами, теоретичними моделями і категоріями (А. К. Флор, Т. Адорно, Г. Олпорт, Д. Доллард, Р. Берон, Р. Майлс, І. Валлерстайн, Е. Балібар, Б. Андерсон, Д. Маєрс, А. Віммер, М. В’євйорка, Р. Тарас, М. В. Кроз, Н. А. Ратинова, Г. У. Солдатова, А. А. Кельберг, Л. Д. Гудков, І. В. Попова Ю. А. Левада, В. А. Шнірельман, В. А. Явір, О. П. Шестаковський, О. Б. Фельдман та ін.). У колі науковців, що досліджують ідентифікаційні процеси та їх результати у межах пострадянських трансформацій, особливості категоризації соціального простору та механізми конструювання колективних ідентичностей «своїх» і «чужих», варто відмітити В. А. Ядова, Л. С. Васильєва, Е. А. Паіна, А. В. Шипілова, І. Ф. Кононова, Н. В. Паніну, В. І. Паніотто, В. І. Поклада та ін.
Третя група робіт присвячена засобам правової оцінки ксенофобії та дискримінації на її ґрунті, а також значенню та ефективності стратегій реагування правоохоронних систем на «злочини ненависті» (Дж. Левін, Дж. Макдевіт, Дж. Джекобс, К. Поттер, Н. Холл, Р. Оклі, С. Мартін, Г. Мейсон, О. М. Верховський, Я. І. Гілінський, О. А. Мартиненко, О. М. Ларкін та ін.). Разом із тим, фактично відсутні системні соціологічні дослідження, зорієнтовані на вивчення потенціалу інституту ОВС у протидії проявам ксенофобії в сучасному українському суспільстві.
Проблемна ситуація полягає у тому, що сьогодні постає питання про нестачу систематизованої теоретико-методологічної основи для досліджень ксенофобії як соціального явища; у вітчизняному науковому просторі активна розробка цього концепту лише започатковується, у зв’язку з чим особливо актуальною є його соціологічна інтерпретація, що дозволяє розкрити зміст і специфіку феномена ксенофобії, з’ясувати фактори впливу, форми прояву, механізми відтворення та наслідки його поширення. У свою чергу, імплементації якісних системних змін, спрямованих на вдосконалення функціонування інституту ОВС і форм здійснення відповідної правозастосовної практики в проекції проблем ксенофобії, сьогодні бракує скоординованості й належного наукового обґрунтування. Відповідно, існує нагальна потреба у відтворюванні «бажаних» станів шляхом розроблення ефективного соціально-технологічного забезпечення діяльності ОВС із протидії проявам ксенофобії, що й визначило тему дисертаційного дослідження.
Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації відповідає науковим завданням, що стоять перед дослідницькими та навчальними закладами системи МВС України, зокрема: Пріоритетним напрямам наукового забезпечення діяльності ОВС України на період 2010–2014 рр. (п. 8 додатку 2 «Соціально-правовий механізм протидії злочинності в Україні»; п. 21 «Діяльність ОВС у сфері протидії ксенофобії в Україні»), Пріоритетним напрямкам наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2011–2014 рр. (п. 2.3 «Роль і місце правоохоронних органів у системі протидії злочинності»; п. 2.6 «Діяльність ОВС у сфері протидії ксенофобії в Україні»; п. 5.2 «Ідентифікація, діагностика та попередження соціальних патологій»). Також цей напрям досліджень пов’язаний з реалізацією Плану заходів МВС України щодо протидії расизму та ксенофобії на період до 2012 року, затвердженого розпорядженням МВС України від 18.02.2010 № 94. Тема дисертації затверджена рішенням Вченої ради Харківського національного університету внутрішніх справ (протокол № 4 від 27 квітня 2010 р.).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у концептуалізації та емпіричному описі явища ксенофобії, а також розробці методологічних основ технологізації діяльності органів внутрішніх справ України з протидії проявам ксенофобії в українському суспільстві.
Реалізація поставленої мети передбачає вирішення наступних дослідницьких завдань:
 дослідити історію наукового вивчення явища ксенофобії, систематизувати теоретико-методологічні підходи у міждисциплінарному вимірі;
 здійснити теоретико-соціологічну інтерпретацію феномену ксенофобії та побудувати узгоджену систему категорій для завдань соціологічного аналізу;
 узагальнити та типологізувати форми прояву ксенофобії;
 дослідити ксенофобські настрої у суспільній свідомості українців засобами емпіричної соціології, розкрити зміст і структуру негативних соціальних уявлень прихильників ультраправого руху, які є джерелом їх конструювання та відтворення;
 описати типові ксенофобські практики, їх характер, спрямованість, репертуар та специфічні риси агентів, вивчити досвід жертв ксенофобських проявів;
 проаналізувати світовий досвід технологізації поліцейського реагування на прояви ксенофобії;
 розробити методологічні основи соціальної технології, яка призначена для упорядкування протидії проявам ксенофобії органами внутрішніх справ України.
Об’єкт дослідження – явище ксенофобії як об’єкт соціального контролю.
Предмет дослідження – форми прояву ксенофобії в українському суспільстві, а також технологізація протидії проявам ксенофобії органами внутрішніх справ України.
Методи дослідження. Для вирішення поставлених у дисертаційному дослідженні завдань були обрані наступні методи наукового пізнання:
1) загальнонаукові (історико-порівняльний, системного аналізу та синтезу, логічного узагальнення, міждисциплінарного підходу, теоретичного моделювання);
2) методи, притаманні соціології (аналіз документів – для вивчення правового антидискримінаційного поля та нормативних актів МВС; аналіз даних соціологічних опитувань щодо поширеності ксенофобських настроїв в українському суспільстві; контент-аналіз – для визначення негативних соціальних уявлень праворадикально налаштованої молоді; фокусоване групове інтерв’ювання – для поглибленого вивчення проблем ксенофобії в Україні; напівформалізоване інтерв’ю, спрямоване на поглиблене вивчення ксенофобії як латентного явища, а також оцінку діяльності та механізмів реагування працівників міліції на прояви ксенофобії; системно-структурний та аналітико-прогностичний, зорієнтовані на побудову соціальної технології протидії проявам ксенофобії ОВС України).
Теоретико-методологічну основу дисертації складають наукові положення, розроблені у межах концепції Чужака (Г. Зіммель, А. Шютц, Р. Парк, З. Бауман, Б. Вальденфельс, А. Нассеі, С. П. Баньковська); теорії соціальних уявлень (С. Московічі, Д. Жоделе, Ж.-К. Абрік, О. В. Якимова); феноменології та соціології знань (А. Шютц, П. Бергер, Т. Лукман); конструктивізму (Б. Андерсон).
Емпіричну базу дисертації склали: 1) змістовний контент-аналіз Інтернет-публікацій, розміщених на сайтах ультраправої зорієнтованості, які відображають негативні соціальні уявлення щодо так званих «чужаків» (2012 р., N=30); 2) поглиблені напівформалізовані інтерв’ю із жертвами ксенофобських проявів (2012 р., N=20); 3) фокусоване групове інтерв’ю з представниками громадського і державного секторів, які виступили експертами з проблем ксенофобії (2008 р., N=12); 4) дані соціологічного дослідження Харківського інституту соціальних досліджень «Нетолерантна діяльність та організації в Україні», у якому авторка особисто брала участь (у процесі дослідження було проведено серію напівформалізованих інтерв’ю (2008 р., N=20) і фокусованих групових інтерв’ю (2008 р., N=3) з учасниками наці-мобів і представниками нетолерантних організацій).
Крім того, було використано дані соціологічних досліджень КМІС «Толерантність населення України» (1994–2010 рр.), Міжнародного Центру Толерантності «Рівень толерантності в Україні» (2006 р.), Центру «Соціальні індикатори» спільно з КМІС «Визначення рівня ксенофобії в Україні» (2008 р.), Інституту прав людини і запобігання екстремізму та ксенофобії спільно з КМІС «Права людини в Україні, рівень ксенофобії, ставлення до різних соціальних груп та регіональна толерантність» (2011 р.).
Достовірність і надійність отриманих результатів забезпечується комплексним підходом до вибору методів дослідження, їх узгодженістю із обраним теоретико-методологічним ракурсом аналізу та відповідністю поставленим у дисертації завданням.
Наукова новизна одержаних результатів. У процесі дослідження було сформульовано низку нових наукових положень та висновків, які представлені на захист:
уперше:
 розкрито зміст і структуру основних конструктів негативних соціальних уявлень, виділено «ядерні», «навколоядерні» і «периферійні» елементи соціальних уявлень прихильників ультраправого руху щодо «чужаків». Встановлено, що «ядерні» елементи негативних соціальних уявлень формуються довкола двох ключових тем: небезпека та шкідливість «чужаків»; «навколоядерну» зону формують смислові конструкти на кшталт: виродження нації (змішання рас, знищення генофонду), знищення української ідентичності, культурна несумісність, провокація конфліктів, насадження власних порядків, поширення хвороб, погіршення сфери зайнятості, етнічна злочинність та ін.; «периферійна» зона представлена репрезентацією конкретних соціальних об’єктів, де ці уявлення наповнюються конкретним, специфічним змістом. Доведено, що представлені у соціальних уявленнях проекти-сценарії орієнтують на ворожий тип соціальних відносин і відображають агресивні поведінкові інтенції (с. 89–99);
 розроблено модель технологізації діяльності ОВС України у сфері протидії проявам ксенофобії, яка побудована за пакетним принципом та містить у собі наступні основні етапи (блоки): оцінка ситуації; управлінський вплив; аналіз результатів. Модель зорієнтовано на визначення алгоритму (системи послідовних дій у процесі вирішення завдання) та стандарту діяльності (науково обґрунтованого комплексу характеристик, процедур, практик, які обумовлені змістом та логікою здійснення технологічного впливу) (с. 168–184);
дістали подальшого розвитку:
 теоретико-методологічні основи дослідження феномена ксенофобії на засадах інтерпретативного підходу в соціології; зокрема, розкрито евристичний потенціал теорії соціальних уявлень у поясненні явища ксенофобії та уточнено її епістемологічний статус у контексті соціологічної перспективи, де соціальні уявлення запропоновано розглядати як соціально об’єктивовані смисли, тобто синонім повсякденного знання (с. 36–52);
 зміст соціальних наслідків поширення ксенофобських проявів у суспільстві. З’ясовано, що «злочини ненависті» мають високий ступінь латентності та знаходять свій вияв у широкому колі насильницьких інцидентів; вони вирізняються тристороннім характером взаємозв’язку (наявність винних, постраждалих, а також тих, до кого звернена інформація щодо їх «чужості»); об’єктами таких злочинів стають цілі громади як колективні жертви; тяжкість і жорстокість цих злочинів у хронологічному вимірі переважно зростає; вони мають один з найвищих ступенів суспільної небезпечності, оскільки зачіпають інтереси цілих спільнот, а окремі дії за певних обставин можуть достатньо швидко спровокувати більш тяжкі злочини, які посягають на суспільну стабільність та безпеку країни та ін. (с. 61–67);
 опис структурних особливостей та форм активності ультраправого руху в Україні. Виділено два вектори, за якими реалізується діяльність ультраправих сил (вуличний скін-рух та організований); розкрито мотиви, що спонукають молодь до ультраправої активності, канали рекрутингу, характерні риси типових агентів ксенофобських практик; встановлено типи агресивних проявів ксенофобії (спонтанні напади та сплановані акції) та їх специфіку (с. 104–116);
удосконалено:
 визначення поняття «ксенофобія», у якому уточнено його характеристики та виокремлено змістовний і процесуальний рівні. Ксенофобію визначено як негативні соціальні уявлення (упереджені, стереотипні, забобонні) щодо спільнот, груп та їх окремих представників, які визначаються суспільною свідомістю як «чужаки» внаслідок їх маркування на ґрунті соціально значущих ознак ідентичності, що реально притаманні їм чи приписуються уявно, та обумовлені зазначеними уявленнями соціальні практики щодо «чужаків» (с. 38);
 типологію форм прояву ксенофобії за рахунок її розширення шляхом використання критеріїв мети, рівня локалізації, ступеня прояву, ступеня відкритості, спрямування, широти, виду та характеру об’єктів, способів прояву та ін. (с. 55–61).
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що основні ідеї та висновки дослідження: 1) дозволяють поглибити соціологічні уявлення про ксенофобію як універсальний соціальний феномен, його змістовні та поведінкові виміри; 2) розкривають смислові особливості та структуру сучасних ксенофобських уявлень і зумовлені такими уявленнями форми активності ультраправого руху, завдяки чому забезпечується співвіднесення теорії та практики, формується цілісне бачення проблеми ксенофобії; 3) можуть слугувати підґрунтям діяльності МВС України, а також загальних та інших спеціальних суб’єктів у здійсненні заходів із протидії проявам ксенофобії та встановлення усіма ланками державної і суспільної системи ефективного соціального контролю за їх поширенням.
Матеріали дисертації впроваджено у навчальний процес Харківського національного університету внутрішніх справ (акт впровадження від 07.12.2010), зокрема, вони можуть використовуватись при підготовці та проведенні занять з таких навчальних дисциплін, як «Соціологія злочинності», «Соціологія управління», «Зв’язки з громадськістю в ОВС», «Соціологія права», «PR в ОВС» тощо.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до дослідження феномену ксенофобії та потенціалу інституту ОВС із протидії його проявам. Наукові результати і висновки, що містяться у роботі, отримані автором самостійно.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки результатів дослідження доповідались на: науково-практичній конференції «Проблеми дотримання прав людини в діяльності ОВС України» (м. Харків, 22–23 травня 2008 р.), науково-практичних конференціях «Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених» (м. Харків, 24 травня 2008 р., 23 травня 2009 р., 5 червня 2010 р.), Харківській регіональній конференції «Громадські дії проти расизму та ксенофобії» (м. Харків, 27 червня 2008 р.), науково-практичній конференції «Актуальні проблеми соціальної, психологічної та виховної роботи в ОВС», (м. Харків, 30 жовтня 2008 р.), науково-практичній конференції «Актуальні проблеми роботи з персоналом у правоохоронних органах», (м. Харків, 27 листопада 2008 р.), науково-практичних конференціях «Девіантна поведінка: соціологічний, психологічний, юридичний аспекти» (м. Харків, 14 березня 2009 р., 10 квітня 2010 р., 6 квітня 2011 р., 7 квітня 2012 р.), науково-практичній конференції «Соціально-психологічне забезпечення правоохоронної діяльності: теоретичні та прикладні аспекти» (м. Харків, 24 квітня 2009 р.), науково-практичних семінарах «Сучасні напрямки профілактики та актуальні проблеми розслідування злочинів, що вчиняються неповнолітніми» (м. Харків, 30 травня 2009 р., 16 квітня 2010 р.), ІV Міжнародній науково-практичній конференції «Переяслівська рада: її історичне значення та перспективи розвитку східнослов’янської цивілізації» (м. Харків, 9–11 грудня 2009 р.), міжрегіональній конференції «Будуємо разом українське суспільство» (м. Київ, 23 жовтня 2010 р.), науково-практичному семінарі «Формування толерантності в поліетнічному українському суспільстві» (м. Київ, 29–30 листопада 2010 р.), науково-практичній конференції «Актуальні проблеми забезпечення практичної спрямованості підготовки кадрів для органів внутрішніх справ України» (м. Харків, 5 травня 2012 р.).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено у 20 наукових працях, 5 з яких – статті у фахових наукових виданнях із соціологічних наук.
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які об’єднують сім підрозділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (205 найменувань) і трьох додатків. Загальний обсяг дисертації становить 233 сторінки, з яких основного тексту – 189 сторінок. Робота містить 7 рисунків та 7 таблиць.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Явище ксенофобії залишається актуальною проблемою майже всіх сучасних суспільств, призводячи не тільки до індивідуальних руйнівних наслідків, але й до різного роду соціальних патологій, що вказує на складність цієї проблеми, доводить важливість і необхідність її подальшого вивчення. Проте і досі не знайдено консенсусу відносно того, які теорії та методології найбільш корисні для аналізу цього феномена.
2. Огляд літератури свідчить: існує низка теоретичних пояснень явища ксенофобії у межах еволюційно-біологічного, психологічного, філософського, соціологічного підходів до проблеми, у кожному з яких розуміння ксенофобії наповнюється своїм особливим, специфічним змістом. Встановлено, що найбільш поширеною є психологічна інтерпретація. У вітчизняному науковому просторі скоріше виняток, ніж правило, становлять соціологічні дослідження, у яких феномен ксенофобії піддається концептуалізації та вивчається емпіричними методами.
3. Акцентується, що розрізнення «свого-чужого» є універсалією людського досвіду та знання, де Чужаки постають як невід’ємний конструкт дійсності. Разом із тим, ставлення до них є амбівалентним. Із соціологічної точки зору для адекватного розуміння явища ксенофобії слід вивчати, яким чином відбувається конструювання Чужаків та які ознаки ідентичності визначаються як значущі, якими смислами наповнюється їх негативний образ у свідомості індивідів, соціальних груп і спільнот, як він перетворюється на «об’єктивну фактичність», яким чином соціальні уявлення обумовлюють насильницькі практики акторів тощо. Запропоновано наступне визначення феномена ксенофобії: це негативні соціальні уявлення (упереджені, стереотипні, забобонні) щодо спільнот, груп та їх окремих представників, які визначаються суспільною свідомістю як «чужаки» внаслідок їх маркування на ґрунті соціально значущих ознак ідентичності, що реально притаманні їм чи приписуються уявно, та обумовлені зазначеними уявленнями соціальні практики щодо «чужаків». Дворівнева (уявлення і практики) концептуальна модель ксенофобії дозволяє більш чітко виокремити когнітивні, афективні та поведінкові аспекти її проявів. Для цілей соціологічного дослідження залучено положення інтерпретативної соціології, а саме: соціології знання, феноменології, конструктивізму та теорії соціальних уявлень С. Московічі; віднайдено точки «біфуркації», у яких відстежуються аналогії між теоретичними положеннями класичної та сучасної соціології.
4. Доведено, що у конструюванні негативних соціальних уявлень щодо Чужаків беруть участь усвідомлюваний та неусвідомлюваний компоненти cвідомості. На рівні колективного несвідомого «чуже» постає як неприналежне, загрозливе та вороже у жорсткому протиставленні «своєму». Наявність у суспільній свідомості архетипних пластів обумовлює спрощено-схематичні форми реконструкції реальності, тож, соціальні уявлення, що наповнюються цими формами, виявляються символічними та метафоричними і спираються не стільки на доказові аргументи чи логічні висновки, скільки на прообрази, прототипи, емоційні переживання, що захищає їх від переосмислення. Парадигмальний характер створеної Московічі теорії розглядається нами як ресурс, що дозволяє уточнити її епістемологічний статус у соціологічній перспективі, де вирішальне теоретичне значення належить інтеграції положень соціології знання. У такому ракурсі соціальні уявлення розглядаються як синоніми повсякденного знання, що обґрунтовує неподільний зв'язок між інтерпретацією соціальної реальності та її конструюванням, дозволяє подолати дихотомію індивідуальних і колективних аспектів явища ксенофобії. Стверджується, що Чужаки існують як сконструйовані типи ідентичності, відносно стійкі елементи соціальної реальності, однак твердження про них верифікуються людьми, наділеними «природнім знанням», у процесі соціальної комунікації. Наголошується, що процес типізації Чужаків здійснюється не лише на рівні смислу, а й чуттєвості, він містить у собі певний спосіб переживання, в контексті феномена ксенофобії – наділений негативним конотативним полем.
5. Обґрунтовано доцільність досліджувати прояви ксенофобії як соціальні практики, що дозволило долучити до схеми аналізу не лише дію як таку, а й стратегії-плани (очікування), цінності-цілі (мету), результати цієї дії (наслідки), а також рефлексивний моніторинг (реакцію), раціоналізацію (легітимацію) і фонову компоненту (контекст). У дисертації проаналізовано форми прояву ксенофобії, удосконалено їх типологію шляхом використання критеріїв: мети, рівня локалізації, ступеня прояву, ступеня відкритості, спрямування, широти, виду та характеру об’єктів, способу прояву та ін. До особливих форм прояву ксенофобії віднесено «злочини ненависті». Вказується, що це «шаблонова» дефініція, конструкт, який позначає ряд типових проявів, описує феномен через «проблематизацію» ксенофобії, її легітимацію (криміналізація) та соціальне реагування (соціальний контроль). Підкреслено, що об’єктами «злочинів ненависті» стають цілі громади як колективні жертви; вони знаходять свій вияв у широкому колі насильницьких інцидентів; мають тристоронній характер взаємозв’язку (винні, постраждалі й ті, до кого звернена інформація щодо їх «чужості»); мають один з найвищих ступенів суспільної небезпечності та здатні перерости у більш тяжкі злочини.
6. У дисертації засобами емпіричної соціології розкрито аспекти українського молодіжного радикалізму. 1. Встановлено, що ідентичність ультраправих достатньо дифузна, вона представлена «білою расою», «слов’янським братством», «українською расою/нацією», яка зливається у важко розрізнюваний сплав «своїх» з недиференційованими ксенофобією та націоналізмом, такий собі «расовий націоналізм», де спільність «своїх» кодується у біологізованих термінах «кровного споріднення» раси чи то нації. Доведено, що ксенофобія раціоналізується як неприйняття «чужаків» на власній «етнічній території». 2. Досліджено зміст (характер та значення наповнюваних смислів у конструюванні «чужості») та структуру (ядерні, навколоядерні і периферійні елементи) негативних соціальних уявлень прихильників ультраправого руху щодо маркованих Чужаків. Встановлено, що ядерними елементами негативних соціальних уявлень є абстрактні конструкти загрози (небезпеки) Чужаків та їх шкідливості. Емпірично підтверджено, що представлені у соціальних уявленнях проекти-сценарії орієнтують на ворожий тип соціальних відносин та відображають агресивні поведінкові інтенції; виокремлено стратегії «звинувачення» і «самовиправдання», які забезпечують легітимацію насильницьких практик. 3. Розкрито характерні риси типових агентів ксенофобських практик, основні структурні форми, канали рекрутингу, мотиви та види активності ультраправого руху. Окрема увага сфокусована на вивченні досвіду жертв ксенофобських практик і бар’єрів, які ускладнюють взаємодію з правоохоронними органами в контексті реагування на прояви ксенофобії, що дозволило розкрити процес утворення латентної злочинності з мотивів ксенофобії, виокремити її «штучний» та «природний» рівні. Робиться висновок, що правопорушення на ґрунті ксенофобії є серйозною проблемою для тих, хто маркуються як «чужаки», погіршують якість їх життя в українському суспільстві. Разом із тим, «злочини ненависті» мають надзвичайно високу латентність, оскільки у переважній більшості залишаються поза увагою правоохоронців через відсутність практики реагування на подібні інциденти, небажання жертв повідомляти про них з огляду на побоювання та негативний життєвий досвід контактів із працівниками міліції.
7. Висновується, що прагнення до ефективності та якості послуг сприяли тому, що сьогодні в багатьох правоохоронних системах світу розроблено і застосовуються ефективні механізми моніторингу, внесено зміни до законодавчих актів, інституціоналізовано практики поліцейського реагування на ненависницькі інциденти, апробовано дієві програми професійного навчання.
8. Встановлено, що українське антидискримінаційне правове поле є достатнім інструментом для протистояння проявам ксенофобії, але разом із тим існує низка проблемних питань, обумовлених непослідовним застосуванням існуючого законодавства на практиці. Аргументовано, що несистемність у реалізації передбачених внутрішніх і зовнішніх зобов’язань України з протидії ксенофобії залишається найгострішою проблемою.
9. Виявлено конструктивний потенціал інституту ОВС у протидії проявам ксенофобії в українському суспільстві та здійснено соціоінженерне його втілення через інтеграцію та істотне удосконалення (оптимізацію) окремих напрямків правоохоронної діяльності, їх доповнення інноваційними елементами впливу. Сформовано пакет соціальних технологій протидії проявам ксенофобії, що містить у собі наступні основні етапи (блоки): 1) оцінка ситуації; 2) управлінський вплив; 3) аналіз результатів. Виступаючи методологічним базисом, пропонована модель містить алгоритм діяльності, тобто систему послідовних дій у процесі вирішення поставленого завдання, та власне стандарт діяльності – науково обґрунтований комплекс технологічних впливів, процедур, практик.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Європейська комісія проти расизму та нетерпимості : четвертий цикл моніторингу по Україні [Електронний ресурс] / Страсбург, 21 лютого 2012 р., CRI (2012) 6 (Ukrainian version). — Режим доступу : http://www.coe.int/t/dghl/monitoring/ecri/Country-by-country/Ukraine/UKR-CbC-IV-2012-006-UKR.pdf
2. Наэм Д. Психология и психиатрия в США / Д. Наэм ; [пер.с англ. Л. В. Дубровина, пер. с англ. Н. И. Войскунская, авт. предисл., ред. Г. Х. Шингаров]. — М. : Прогресс, 1984. — 304 с.
3. Gobineau J.-A. Essai sur l'inégalité des races humaines (1853-1855) / Joseph-Arthur de Gobineau. — Paris : Éditions Pierre Belfond, 1967. — 878 p.
4. Тагиефф П.-А. Цвет и кровь: французские теории расизма / П.-А. Тагиефф ; [пер. с фр. А. А. Славохотова]. — М. : Ладомир, 2009. — 236 с.
5. История теоретической социологии : Т. 1 / [отв. ред. и сост. Ю. Н. Давыдов]. — М. : Канон, 1997. — 496 с.
6. Валлерстайн И. Альбатрос расизма: социальная наука, Йорг Хайдер и сопротивление / И. Валлерстайн // Социологические исследования. — 2001. — № 10. — С. 36–47.
7. Dobzhansky Th. Mankind Evolving: the Evolution of the Human Species / Th. Dobzhansky. — New Haven : Yale U.P., 1962. — XIII, 381 p.
8. Provine W. Genetics And Race / W. Provine // American Zoologist. — 1986. — Vol. 26. — Р. 857–887.
9. Cavalli-Sforza L. An Apportionment of Human DNA Diversity / L. Cavalli-Sforza, G. Barbujani, A. Magagni, E. Minch // Proceedings of the National Academy of Science. — 1997. — Vol. 94 (9). — Р. 4516–4519.
10. Benedict R. Race: Science and Politics / Ruth Benedict. — New York : Modern Age Books, 1940. — 274 p.
11. Montagu A. The Concept of Race / A. Montagu. — New York : Free Press 1964. — xviii, 270 p.
12. Lewontin R. Human Diversity / R. Lewontin. — New York : Scientific American Library, 1982. — 179 р.
13. Livingstone F. B. On the Non-Existence of Human Races / F. B. Livingstone // Current Anthropology. — 1962. — Vol. 3. — P. 279–281.
14. Brace C. L. On the Concept of Race // Current Anthropology. — 1964. — Vol. 5 (№ 4). — P. 313–320.
15. Lieberman L. Race and anthropology: a core concept without consensus / L. Lieberman, B. W. Stevenson, L. T. Reynolds // Anthropol. Educ. Quart. — 1989. — Vol. 20. — P. 67–73.
16. Алексеев В. П. Расизм в современной антропологи / В. П. Алексеев // Против расизма. Расизм в странах «свободного мира» и новый этап борьбы против него / [под ред. А. В. Ефимова]. — М. : Наука, 1966. — С. 7–26.
17. Лолер Дж. Коэффициент интеллекта, наследственность и расизм / Дж. Лолер ; [пер.с англ. О. А. Кирпичникова, авт. предисл., ред. В. А. Кувакин]. — М. : Прогресс, 1982. — 254 с.
18. Myers D. G. Discussion effects on racial attitudes / D. G. Myers, G. D. Bishop // Science. — 1970. — Vol. 169. — Р. 778–779.
19. Гомулов В. И. Критика биологизаторского подхода расистов к психологии личности / В. И. Гомулов // Интернационально-патриотическое воспитание и формирование личности социалистического общества. — Волгоград, 1973. — С. 160–163.
20. Myrdal G. An American dilemma: The negro problem and modern democracy : vol. 1 and 2 / Gunnar Myrdal. — New York : Harper and Brothers, 1944. — 1483 р.
21. Coon C. S. The Races of Europe / C. S. Coon. — New York : The Macmillan Company, 1954. — 740 с.
22. Van den Berghe P. L. Race and Racism: A Compаrative Perspective / P. L. Van den Berghe. — N.Y. : John Wiley and Sons, 1967. — 174 р.
23. Stanfield JH. Theoretical and ideological barriers to the study of race-making / JH. Stanfield // Research in Race and Ethnic Relations. — 1985. — №4. — Р. 161–181.
24. Banton M. Racial Theories / M. Banton. — Cambridge : Cambridge University Press, 1987. — 254 р.
25. Miles R. Racism / Robert Miles. — London : Routledge, 1989. — 158 p.
26. Хайзе В. В плену иллюзий: Критика буржуазной философии в Германии: научно-популярная литература / В. Хайзе ; [пер. с немец. Б. В. Богданов, Н. В. Мотрошилова, Е. А. Сафронова]. — М. : Прогресс, 1968. — 671 с.
27. Арендт Х. Истоки тоталитаризма / Ханна Арендт ; [пер. с англ. И. В. Борисовой, Ю. А. Кимелева, А. Д. Ковалева, Ю. Б. Мишкенене, Л. А. Седова ; послесл. Ю. Н. Давыдова ; под ред. М. С. Ковалевой, Д. М. Носова]. — М. : ЦентрКом, 1996. — 672 с.
28. Адорно Т. Исследование авторитарной личности / [Т. Адорно Р. Н. Сэнфорд, Э. Френкель-Брюнсвик, Д. Дж. Левинсон и др.] ; под общ. ред. д. филос. н. В. П. Култыгина. — М. : Серебряные нити, 2001. — 416 с.
29. Allport G. The Nature of Prejudice / G. Allport. — Cambridge, MA : Addison-Wesley, 1954. — 537 р.
30. Asch S. E. Opinions and Social Pressure / S. E. Asch // Scientific. American. — 1955. — vol. 193 (5). — 31–35.
31. Goffman E. Stigma: Notes on the Management of Spoiled Identity / E. Goffman. — NY. : Prentice-Hall, 1963. — 147 р.
32. Fromm E. The Anatomy of Human Destructiveness / Erich Fromm. — New York : Holt, Rinehart and Winston, 1973. — 521 p.
33. Tajfel H. Human groups and social categories / H. Tajfel. — Cambridge : Cambridge University Press, 1981. — 369 p.
34. Дейк Т. А., ван. Язык. Познание. Коммуникация / Т. А. ван Дейк. — М. : Прогресс, 1989. — 312 с.
35. Бэрон Р. Агрессия / Р. Бэрон, Д. Ричардсон. — СПб : Питер, 2001. — 352 с. — (Серия «Мастера психологии»).
36. Rogers RW. Deindividuation and anger-mediated interracial aggression: Unmasking regressive racism / RW. Rogers, S. Prentice-Dunn // Journal of Personality and Social Psychology. — 1981. — № 41. — Р. 63–73.
37. Cox O. C. Caste, class, and race : A study in social dynamics / O. C. Cox. New York : Modern Reader Paperbacks, 1970. — 624 р.
38. Reich М. Racial Inequality: A Political- Economic Analysis / М. Reich. — Princeton : Princeton University Press, 1981. — xii, 345 р.
39. Miles R. Racism / Robert Miles. — London : Routledge, 1989. — 158 p.
40. Балибар Э. Раса, нация, класс. Двусмысленные идентичности / Э. Балибар, И. Валлерстайн ; [пер. с фр., под. ред. О. Никифорова, П. Хицкого]. — М. : Издательство «Логос», 2004. — 288 с.
41. Smith A. Nationalism: Theory, Ideology, History / Anthony Smith. — Cambridge : Polity Press, 2001. — 182 p.
42. Gellner E. Nations and Nationalism / Ernest Gellner. — Cornell : University Press, 1983. — 150 р.
43. Андерсон Б. Воображаемые сообщества. Размышления об истоках и распространении национализма / Б. Андерсон ; [пер. с англ. В. Николаева]. — М. : КАНОН-пресс-Ц, Кучково поле, 2001. — 288 с. — (Малая серия «CONDITIO HUMANA» в серии «Публикации Центра Фундаментальной Социологии»).
44. Этнические группы и социальные границы: Социальная организация культурных различий : сборник статей / [под ред. Ф. Барта; пер. с англ]. — М. : Новое издательство, 2006. — 200 с. — (Новые границы).
45. Hudson W. W. A strategy for the measurement of homophobia / W. W. Hudson, W. A. Ricketts // Journal of Homosexuality. — 1980. — № 5. — Р. 356–371.
46. Goetting A. Racism, sexism, and ageism in the prison community / A. Goetting // Federal Probation 1985. — № 49. — Р. 10–22.
47. Herek G. M. Religious orientation and prejudice: A comparison of racial and sexual attitudes / G. M. Herek // Personality and Social Psychology Bulletin. — 1987. — №13. — Р. 34–44.
48. Вістріч Р. С. Ксенофобія та антисемітизм в новій Європі: ситуація в Німеччині / Р. С. Вістріч // Демонізація іншого: Антисемітизм, расизм і ксенофобія / [ред. Р. С. Вістріч; пер. з англ. Г. Є. Краснокутський]. — Одеса : Бахва, 2006. — С. 383–398.
49. Wimmer A. Explaining xenophobia and racism: A critical review of current research approaches / A. Wimmer // Ethnic and Racial Studies. — 1997. — № 1 (20). — P. 17–41.
50. Martinez R. Ethnic and gender differences in self-esteem / R. Martinez, R. L. Dukes // Youth and Society. — 1991. — Vol. 22. — Р. 318–338.
51. Ficarrotto T. J. Racism, sexism, and erotophobia: Attitudes of heterosexuals toward homosexuals / T. J. Ficarrotto // Journal of Homosexuality. — 1990. — Vol. 19. — Р. 111–116.
52. Swim J. K. Sexism and racism: Old-fashioned and modern prejudices / J. K. Swim, K. J. Aikin, W. S. Hall, B. A. Hunter // Journal of Personality and Social Psychology. — 1995. — Vol. 68. — Р. 199–214.
53. Roemer J. Racism, Xenophobia, and Distribution: Multi-Issue Politics in Advanced Democracies / John E. Roemer, Woojin Lee, Karine Van der Straeten. — Cambridge : Harvard University Press, 2007. — 432 р.
54. Finzsch N. Dietmar Schirmer. Identity and Intolerance: Nationalism, Racism, and Xenophobia in Germany and the United States / Norbert Finzsch. — Cambridge : Cambridge University Press, 2002. — 468 р.
55. Baumgartl B. New xenophobia in Europe ; witb an introduction by E. Gellner / Bernd Baumgartl, Adrian Favell. — London : Kluwer Law International, 1995. — 411 р.
56. Wieviorka M. The Arena of Racism / Michel Wieviorka. — London : SAGE Publications, 1995. — 168 р.
57. Taras R. Europe Old and New: Transnationalism, Belonging, Xenophobia Lanham / Ray Taras. — MD : Rowman & Littlefield Publishers, 2008. — 266 р.
58. Рашковский Е. Б. Пласты нетерпимости: философские заметки / Е. Б. Рашковский // Вопросы философии. — 2003. — №3. — С. 63–71.
59. Штемберг А. С. Ксенофобия. Размышления холодного философа / А. С. Штемберг // Энергия. — 2001. — №12. — С. 69–71.
60. Кельберг А. А. Ксенофобия как социально-психологический феномен (опыт теоретической экспликации) / А. А. Кельберг // Вестник Санкт-Петербургского университета. — 1996. — Сер. 6, №2 (13). — С. 46–58.
61. Солдатова Г. У. Психологические механизмы ксенофоби / Г. У. Солдатова // Психологический журнал. — 2006. — № 6 (27). — С. 5–17.
62. Попова И. В. Социально-психологические особенности проявления ксенофобии в избирательных кампаниях современной России : автореф. дис. на соиск. уч. степ. канд. псих. наук : спец. 19.00.05 «Социальная психология» / И. В. Попова. — Москва, 2008. — 25 с.
63. Лебедева Н. М. Этническая толерантность в поликультурных регионах России / Н. М. Лебедева. — М. : Институт этнологии и антропологии РАН, 2002. — 296 с.
64. Социальная и культурная дистанция: Опыт многонациональной России / [В. В. Амелин, З. В. Анайбан, А. Д. Бравин и др.] ; авт. проекта и отв. ред. Л. М. Дробижева. — М. : Изд-во Ин-та социол. РАН, 1998. — 385 с.
65. Шнирельман В. А. Очерки современного расизма : издания общественных организаций / В. А. Шнирельман ; Российская академия наук, Институт этнологии и антропологии им. Н. Н. Миклухо-Маклая. — Петрозаводск : Молодежная правозащитная группа, 2007. — 64 с.
66. Паин Э. А. Ксенофобия и этнополитический экстремизм в России: о причинах неэффективности противодействия / Э. А. Паин // Толерантность против ксенофобий (зарубежный и российский опыт) / [под ред. В. И. Мукомеля, Э. А. Паина]. — М. : Институт социологии РАН, «Academia», 2005. — 188 с.
67. Осипов А. Г. Конструирование этнического конфликта и расистский дискурс / А. Г. Осипов // Расизм в языке социальных наук / [под ред. В. Воронкова, О. Карпенко, А. Осипова]. — СПб. : Алетейя, 2002. — С. 45–68.
68. Панина Н. В. О применении шкалы социальной дистанции в исследованиях национальной толерантности в Украине / Н. В. Панина // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2003. — № 4. — С. 21–43.
69. Шестаковський О. П. Міжетнічні упередження в українському суспільстві : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. соц. наук : спец. 22.00.04 «Спеціальні та галузеві соціології» / О. П. Шестаковський. — Київ, 2011. — 16 с.
70. Гуторов В. А. Интолерантность как фактор политического процесса в пост-коммунистических странах / В. А. Гуторов // Вестник Санкт-Петербургского университета. — 2008. — сер. 6, № 1 (Философия, политология, социология, психология и право). — С. 13–24.
71. Фадеичева М. А. Идеология и дискурсивные практики «нашизма» в современной России / М. А. Фадеичева // Полис: Политические исследования. — 2006. — № 4. — С. 53–60. — (Политический дискурс).
72. Явір В. А. Суспільно-політичний вимір та правові механізми протидії ксенофобії в Україні : автореф. на здобуття наукового ступеня канд. політ. наук за спеціальністю 23.00.05 «Етнополітологія та етнодер жавознавство» / В. А. Явір. — Київ, 2008. — 24 с.
73. Соболева А. К. Дискриминация и этнически предвзятый подход: определение терминов и пути развития законодательства / А. К. Соболева // Дискриминация по признаку расы и национальной пренадлежности / [под. ред. А. К. Соболевой]. — М. : Юристь, 2005. — С. 7–27.
74. Ратинов А. Р. Ответственность за разжигание вражды и ненависти: психолого-правовая характеристика / А. Р. Ратинов, М. В. Кроз, Н. А. Ратинова ; под ред. профессора А. Р. Ратинова. — М. : «Юрлитинформ», 2005. — 253 [3] с. — (Библиотека Криминалиста).
75. Верховский А. Национализм и ксенофобия в российском обществе : монография / Верховский А. М., Прибыловский В. В., Михайловская Е. В. ; Информационно-экспертная группа «Панорама». — М. : Панорама, 1998. — 204 с.
76. Ларкін М. О. Особливості розслідування злочинів проти особи, що вчиняються на грунті расової, національної чи релігійної ворожнечі : автореф. на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук за спеціальністю 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» / М. О. Ларкін. — Запоріжжя, 2011. — 18 с.
77. Гудков Л. Д. Негативная идентичность : статьи 1997–2002 гг. / Л. Д. Гудков. — М. : Новое литературное обозрение : «ВЦИОМ-А», 2004. — 816 с. — (Библиотека журнала «Неприкосновенный запас»).
78. Левада Ю. А. «Обобщенный чужой» / Ю. А. Левада // Вестник общественного мнения: Данные. Анализ. Дискуссии. — 2004. — №3. — С. 42–45.
79. Васильев Л. С. Комплекс «свои–чужие» как историческо-культурный и социально-политический феномен / Л. С. Васильев // Мы и Они. Конформизм и образ «другого» : сборник статей на тему ксенофобии / [отв. ред. Л. С. Васильев ; ред.-сост. А. Л. Рябинин]. — М. : КДУ, 2007. — С. 27–118.
80. Климова С. Г. Стереотипы в определении «своих» и «чужих» / С. Г. Климова // Социологические исследования. — 2000. — №12. — С. 13–22.
81. Процессы идентификации российских граждан в социальном пространстве «своих» и «несвоих» групп и сообществ (1999–2002 гг.) : мастер-класс профессора В. А. Ядова / [Е. Н. Данилова , С. Г. Климова , О. Н. Дудченко, А. В. Мытиль и др.]. — М. : Аспект Пресс, 2004. — 326 с.
82. Шипилов А. В. Свои, чужие и другие / А. В. Шипилов. — М. : Прогресс-Традиция, 2008. — 568 с.
83. Кононов І. Ф. Етнос. Цінності. Комунікація. (Донбас в етнокультурних координатах України) / І. Ф. Кононов: моногр. – Луганськ : Альма-матер, 2000. – 493 с.
84. Арбєніна В. Л. Етносоціологія : [навчальний посібник] / В. Л. Арбєніна. — Харків : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2009. — 360 с.
85. Поклад В. И. Межэтническая толерантность жителей города Луганска / В. І. Поклад // Девіантна поведінка: соціологічний, психологічний, юридичний аспекти : матеріали наук.-практ. конф., 6 квітня 2011 р. : тези доповіді. – Х. : ХНУВС, 2011. – С. 37–42.
86. Большой толковый словарь (Collins) : Том 1 (А-О) / [пер. с англ.]. — М. : Вече, АСТ, 1999. — 544 с.
87. Міжнародна класифікація хвороб (МКБ-10) [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.mkb10.ru
88. Кроз М. В. Социально-психологические и правовые аспекты ксенофоби / М. В. Кроз, Н. А. Ратинова. — М. : Academia, 2005. — 52 с.
89. Бардиер Г. Л. Социальная психология толерантности : автореф. дис. на соиск. учен. степ. док. психол. наук : спец. 19.00.05 «Социальная психология» / Г. Л. Бардиер. — Санкт-Петербург, 2007. — 45 с.
90. Анциферова Н. Г. Этническая толерантность в современном российском обществе: состояние и тенденции развития : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. социол. наук : спец. 22.00.08 «Социология управления» / Н. Г. Анциферова. — Москва, 2007. — 24 с.
91. Литвинова В. Л. Социально-психологические условия формирования межэтнической толерантности российской молодежи : автореф. дис. канд. психол. наук : спец. 19.00.05 «Социальная психология» / В. Л. Литвинова. — Москва, 2007. — 25 c.
92. Бондырева С. К. Толерантность: введение в проблему / С. К. Бондырева, Д. В. Колесов. — Москва : МПСИ, 2003. — 240 с. — (Библиотека психолога).
93. Цурюпа А. Национальный инстинкт как предмет научного исследования / А. Цурюпа // Полис. — 1997. — № 1. — С. 42–44.
94. Етнічна ксенофобія та етнофобії в Україні: поняття, методика вимірювання, рівень та динаміка, 2008 [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://socialindicators.org.ua/files/Xenophobia.doc
95. Гараджа В. И. Толерантность как социальный феномен / В. И. Гараджа // Ломоносовские чтения, 2003. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://lib.socio.msu.ru/l/library?e=q-000-00.
96. Олескин А. В. Биополитика: Политический потенциал современной биологии: философские, политологические и практические аспекты / А. В. Олескин ; [учеб.-метод. об-ние ун-тов России]. — М. : МГУ им. М. В. Ломоносова, 2001. — 459 с.
97. Atzwanger K. Distrust of strangers: a theoretical background for a multidisciplinary research programme / K. Atzwanger, K. Schafer, A. Schmitt // Social Science Information. — 1998. — Vol. 37 (3). [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.deepdyve.com/browse/journals/social-science-information%20 /1998/v37/i3
98. Flohr A. K. Fremdenfeindlichkeit: Biosoziale Grundlagen von Ethnozentrismus / A. К. Flohr. — Opladen, Germany : Westdeutscher Verlag, 1994. — 271 s.
99. Бутовская М. Л. Этология человека: история возникновения и современные проблемы исследования / М.Л. Бутовская [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.ethology.ru/library/?id=268
100. Майерс Д. Социальная психология: интенсивный курс / Д. Майерс ; [пер. c англ. ; 4-е междунар. изд.]. — СПб.; М. : Прайм-Еврознак; Олма-Пресс, 2004. — 510 с. — (Мэтры психологии).
101. Изард К. Э. Психология эмоций / К. Э. Изард ; [пер. с англ. А. Татлыбаева]. — СПб. : «Питер», 1999. — 464 с. — (Серия «Мастера психологии»).
102. Dollard J. Frustration and Aggression / [J. Dollard, L. Doob, N. E. Miller et al.]. — CT : New-Haven; Yale, 1939. — 185 р.
103. Райх В. Психология масс и фашизм / Вильгельм Райх. — Спб. : «Университетская книга», 1997. — 380 с. — (Библиотека зарубежной психологии).
104. Фромм Э. Бегство от свободы / Э. Фромм. — Мн. : Харвест, 2003. — 384 с. — (Философия. Психология).
105. Дмитриев А. С. «Число зверя»: к происхождению социологического проекта «Авторитарная личность» / А. С. Дмитриев // Социологические исследования. — 1993. — №3. — С. 66–74.
106. Эмманюэль Левинас: Путь к Другому : [сб. научн. статей и переводов, посвященный 110-летию со дня рождения Э. Левинаса / научн. ред. Н. В. Голик]. — СП-б : Изд. дом Санкт-Петербургского у-та, 2006. — 239 с. — (Серия «АПОРИИ»).
107. Вальденфельс Б. Топографія Чужого: студії до феноменології Чужого / Б. Вальденфельс ; [пер. з нім. к.ф.н. В. І. Кебуладзе, відп. ред. к.ф.н. Л. А. Ситниченко]. — Київ : «ППС-2002», 2004. — 206 с. — («Сучасна гуманітарна бібліотека»).
108. Фельдман О. Б. Ксенофобія та досвід її трансформації у сучасних інтеркультурних контекстах : автореф. дис... канд. філос. наук : спец. 09.00.04 «Філософська антропологія, філософія культури» / О. Б. Фельдман. — Х., 2009. — 19 с.
109. Социологическая теория сегодня: сборник статей американских и украинских теоретиков / [под ред В. Танчера]. — К. : Институт социологии НАН Украины, 1994. — 144 с.
110. Головаха Е. И. Исследование социальных феноменов эпохи постсоветизма: методология теория, типология / Е. И. Головаха // Проблеми розвитку соціологічної теорії : наукові доповіді і повідомлення першої Всеукраїнської соціологічної конференції / наук. ред. М. О. Шульга. — К. : САУ, Інститут соціології НАН України, 2001. — 381 с.
111. История теоретической социологии : Т. 3 / [отв. ред. и сост. Ю. Н. Давыдов]. — М. : Канон, 1997. — 448 с.
112. Степанов Ю. С. Константы. Словарь русской культуры. Опыт исследования / Ю. С. Степанов. — М. : Школа «Языки русской культуры», 1997. — 824 с.
113. Більченко Є. Топос «Ліс – Печера – Скарб» contra топос «Дім – Поле – Храм»: міфологічні механізми формування образу ворога / Є. Більченко [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.religion.in.ua/main/12255-topos-lis-pechera-skarb-contra-topos-dim-pole-xram-mifologichni-mexanizmi-formuvannya-obrazu-voroga.html
114. Moscovici S. Notes towards a description of social representations / S. Moscovici // Journal of European Social Psychology. — 1988. — vol. 18, № 3. — Р. 211–250.
115. Farr R. Social representations: their role іn the desing and conduct of laboratory experiments / R. Farr // Social representatione / [R. M. Farr, S. Moscovici, eds.]. — Cambridge : Cambridge University Press, 1984. — P. 125–147.
116. Jodelet D. Representations sociales: un domaine en expansion // Les representations sociales / sous la direction de D. Jodelet. — [2-e ed.]. — Paris : Presses Universitaires de France, 1994. — P. 31–61.
117. Moscovici S. The phenomenon of social representations / S. Moscovici // Social representatione / [R. M. Farr, S. Moscovici, eds.]. — Cambridge : Cambridge University Press, 1984. — P. 3–69.
118. Бауман З. Мыслить социологически / Зигмунт Бауман ; [пер. с англ., под ред. А. Ф. Филлипова]. — М. : Аспект Пресс, 1996. — 255 с. — (Программа «Высшее образование»).
119. Simmel G. The Stranger [1908] / G. Simmel // The Sociology of Georg Simmel / [trans K. H. Wolff, ed.]. — NY : Free Press, 1950. — Р. 402–408.
120. Баньковская С. П. Другой как элементарное понятие социальной онтологии / С. П. Баньковская // Социологическое обозрение. — 2007. — Том 6., № 1. — С. 75–87.
121. Шютц А. Смысловая структура повседневного мира. Очерки по феноменологической социологии / А. Шютц ; [пер. с англ. ; сост., пер. А. Я. Алхасов, пер. Н. Я. Мазлумянова]. — М. : Институт Фонда «Общественное мнение», 2003. — 336 с.
122. Park R. Human migration and the marginal man / R. Park // Amerikan Journal of Sociology. — 1928. — Vol. 33. — № 6. — P. 881–893 [Електроний ресурс]. — Режим доступу : http://zonecours.hec.ca/documents/H2010-1-2334891.park28marginalman.pdf.
123. Бергер П. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания / П. Бергер, Т. Лукман ; [пер. с англ. Е. Руткевич]. — М. : Медиум, 1995. — 323 с.
124. Макеев С. Процессы социальной структурации в современной Украине / С. Макеев // Полис. — 1998. — №3. — С. 49–60.
125. Штихве Р. Амбивалентность, индифферентность и социология чужого / Р. Штихве // Журнал социологии и социальной антропологии. — 1998. — Т.1., Вып.1. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http: //www.soc.pu.ru/publications/jssa
126. Куликова Л. В. Межкультурная коммуникация: теоретические и прикладные аспекты: на материале русской и немецкой лингвокультур : [монография]. — Красноярск : РИО КГПУ, 2004. — 196 с.
127. Бауман 3. Индивидуализированное общество / 3. Бауман ; [пер. с англ., под ред. В. Л. Иноземцева] / Центр исследований постиндустр. об-ва, Журн. «Свобод. мысль». — М. : Логос, 2002. — 390 с.
128. Giddens A. The Nation-State and Violence: Volume Two of a Contemporary Critique of Historical Materialism / A. Giddens. — Oxford, Cambridge : Polity Press, 1985. — vi, 339 р.
129. Elias N. The established and the outsiders : a sociological enquiry into community problems / N. Elias, J. L. Scotson. — London : Cass & Co., 1965. — xi, 199 p.
130. Нассеи А. Чужой как ближний. Социологические исследования конструкции идентичности и различия / А. Нассеи // Росс. журн. Социальные и гуманитарные науки. Отечетсвенная и зарубежная литература. — 1996. — № 3. — C. 104 –111.
131. Якимова Е. В. Теория социальных представлений в социальной психологии: дискуссии 80-х–90-х годов : науч.-аналит. обзор / Е. В. Якимова ; [РАН. ИНИОН. лаб. социологии]. — М. : ИНИОН, 1996. — 115 с. — (Социальная психология).
132. История теоретической социологии : Т. 2 / [отв. ред. и сост. Ю. Н. Давыдов]. — М. : Канон, 1997. — 560 с.
133. Кравченко Е. И. Теория социального действия: от Макса Вебера к феноменологам / Е. И. Кравченко // Социологический журнал. — 2001. — № 3. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://nationalism.org/library/science/
sociology/kravchenko/kravchenko-sj-001.htm
134. Гидденс Э. Новые правила социологического метода / Энтони Гидденс // Теоретическая социология. Антология : в 2 ч. / [пер. с англ., фр., нем., ит.; сост. и общ. ред. С. П. Баньковская]. — М. : Книжный дом «Университет», 2002. — Ч. 2.— С. 119–136.
135. Коваліско Н. Теорія практик, практики і дослідження стратифікаційних порядків / Н. Коваліско // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. — 2010. — №2. — С. 49–63.
136. Волков В. В. О концепции практик в социальых науках / В. В. Волков // Социологические исследования. — 1997. — № 6. — С. 9–23.
137. Рекомендація Комітету міністрів Ради Європи державам-учасницям з питань «розпалювання ненависті» [Електронний ресурс] / № R (97) 20 від 30. 10. 1997 р. — Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ main.cgi?nreg=994_093
138. Язык мой... Проблема этнической и религиозной нетерпимости в российских СМИ / [сост. А. М. Верховский]. — М. : РОО «Центр "Панорама», 2002. — 200 с. — (Научное издание).
139. Вебер А. Навчальний посібник з проблематики «мови ненависті» / Анн Вебер ; [пер. з англ. Східно-Європейського Інституту Розвитку ; за заг. ред. О. М. Павліченка] — К. : Тютюкін, 2010. — 96 с.
140. Моніторинг проявів расової та етнічної ворожнечі чи нетерпимості в українському сегменті Інтернету – поширення мови ворожнечі та заклик до нетерпимості (мова ворожнечі, як зброя для правої риторики) / [І. Федорович, С. Ковбасюк, В. Ліхачев, М. Буткевич]. — К. : ФО-П «Борбулевич З.І.», 2011. — 76 с.
141. Ксенофобия в молодежной среде : доклад по результатам мониторинга / [А. Козлов, А. Никитина, А. Назарова и др.]. — М. : Московская Хельсинкская группа, 2009. — 114 с.
142. Якимова Е. В. Социальное конструирование реальности: социал.-психол. подходы : науч.-аналит. обзор / Е. В. Якимова ; [РАН. ИНИОН. Центр социал. науч.-информ. исслед. Отдел социологии и социал. психологи]. — М. : ИНИОН, 1999. — 115 с. — (Социальная психология).
143. Jacobs J. Hate Crimes. Criminal Law and Identity Politics / J. Jacobs, K. Potter. — New York : Oxford University Press, 2000. — 224 р.
144. Hall N. Hate Crime (Crime and Society Series) / Nathan Hall. — Devon : Willan. Publishing, 2005. — xx, 268 p.
145. Шіффер Ш. Злочини на ґрунті ненависті в Україні: групи жертв та програми допомоги у громадському секторі / Ш. Шіффер, Т. Кацберт, С. Россманн ; пер. з нім. С. Онуфрів. — К. : Європейський діалог, 2010. — 96 с.
146. Harel A. On Hate and Equality / A. Harel, G. Parchomovsky // Yale Law Journal. — 1999. — Vol. 109 (3). — Р. 507–539.
147. Silver D. Hate crimes: a farce / D. Silver // Newspaper Gay & Lesbian Times. — 2009. — Vol. 1128 (6). — Р. 28–36.
148. Jacob J. Sullum Looking for Hate in All the Wrong Places [Електроний ресурс] / J. Jacob // Human Events. — 2007. — Vol. 9. — Режим доступу : http://www.humanevents.com/article.php?id=20629
149. Debate: Hate crime laws [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://debatepedia.idebate.org/en/index.php/Debate:_Hate_crime_laws
150. Законодательство против преступлений на почве ненависти : практическое руководство [Електронний ресурс]. — Варшава, БДИПЧ ОБСЕ, 2009. — Режим доступу : http://www.osce.org/ru/odihr/36427
151. Мейсон Г. Злочин на ґрунті ненависті (фрагмент) / Гейл Мейсон // Злочини на грунті ненависті: новий кримінальний феномен світового суспільства : науково-практичне видання ; [за заг. ред. Дж. Перліна, наук. ред. О. А. Мартиненко, Ю. Л. Бєлоусов]. — Львів : Астролябія, 2011. — С. 33–42.
152. Гилинский Я. И. Hate Crimes: теория и российская реальность / Я. И. Гилинский // Сибирский криминологический журнал. — 2006. — № 2. — С. 5–12.
153. Савченко А. В. Мотив і мотивація злочину : [монографія] / А. В. Савченко. — К. : Атіка, 2002. — 144 с.
154. Вереша Р. В. Умисел і його види (коментар до ст. 24 КК України) / Р. В. Вереша // Вісник Академії адвокатури України. — 2010. — № 3(19). — С. 73–82.
155. Левін Дж. Злочини на грунті ненависті: міфи та реальність / Дж. Левін // Злочини на грунті ненависті: новий кримінальний феномен світового суспільства : науково-практичне видання ; [за заг. ред. Дж. Перліна, наук. ред. О. А. Мартиненко, Ю. Л. Бєлоусов]. — Львів : Астролябія, 2011. — С. 210–218.
156. Мартін С. Розслідування правопорушень, вчинених на підставі неприязні: характерні риси проблеми та реагування правоохоронних органів / С. Мартін // Злочини на грунті ненависті: новий кримінальний феномен світового суспільства : науково-практичне видання ; [за заг. ред. Дж. Перліна, наук. ред. О. А. Мартиненко, Ю. Л. Бєлоусов]. — Львів : Астролябія, 2011. — С. 420–457.
157. Кобзін Д. О. Нетолерантна діяльність та організації в Україні / Д. О. Кобзін, А. М. Черноусов. — Харків : ХІСД, 2008. — 40 с.
158. Сергеев В. Социальная дистанция и национальные установки / В. Сергеев // Телескоп: журнал социологических и маркетинговых исследований. — 2008. — № 2. — С. 57–61.
159. Інформаційно-аналітичні дані КМІС щодо дослідження «Толерантність населення України 1994-2010 рр.» [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://kiis.com.ua/txt/doc/16112010/pr.doc
160. Паниотто В. Динамика ксенофобии и антисемитизма в Украине (1994–2007) / В. Паниотто // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2008. — № 1. — С.197–214.
161. Национально-гражданские идентичности и толерантность. Опыт России и Украины в период трансформацій / [под. ред. Л. Дробижевой, Е. Головахи]. — К. : Институт социологии НАН Украины; Институт социологии РАН, 2007. — 280 с.
162. Результати дослідження «Визначення рівня ксенофобії в Україні» (2008 р.) [Електронний ресурс] / Центр «Соціальні індикатори», КМІС. — Режим доступу : http://www.socialindicators.org.ua/files/Xenophobia.doc
163. Результати всеукраїнського дослідження «Рівень толерантності в Україні» (2006 р.) [Електронний ресурс] / Міжнародний Центр Толерантності. — Режим доступу : http://www.avec.org.ua/img/pdf/report.pdf
164. Результати дослідження «Права людини в Україні, рівень ксенофобії, ставлення до різних соціальних груп та регіональна толерантність» (2011 р.) [Електронний ресурс] / КМІС, Інститут прав людини і запобігання екстремізму та ксенофобії (IПЛЕКС). — Режим доступу : http://ihrpex.org/uk/article/2046/rezjume_zvitu_za_temoju_prava_ljudyny_v_ukrajini_riven_ksenofobiji_stavlennja_do_riznyh_sotsialnyh_grup_ta_regionalna_tolerantnis
165. Погорецкий В. Г. Дискурсивный контент-анализ. Исходные методические позиции эмпирической практики / В. Г. Погорецкий, Н. С. Смирнова // Инновации в общественной сфере : сборник / Институт системного анализа РАН. — М. : [ЛКИ], 2008. — С. 103–121.
166. Abric J.-C. Central system, peripheral system: their functions and roles in the dynamics of social representations / J.-C. Abric // Papers on social representations. — 1993. — №. 2. — P. 75–78.
167. Європейська комісія проти расизму та нетерпимості : третя доповідь по Україні [Електронний ресурс] / Страсбург, 12 лютого 2008 р., CRI (2008) 4 (Ukrainian version). — Режим доступу : http://www.coe.int/t/dghl/monitoring/ecri/
country-by-country/ukraine/UKR-CbC-III-2008-4-UKR.pdf
168. Мартиненко О. А. Протидія кримінальним проявам расизму силами МВС України: мовою фактів [Електронний ресурс] / О. А. Мартиненко. — Режим доступу : http://khpg.org/index.php?id=127056740
169. Стан та структура злочинності в Україні : офіційні дані МВС України [Електронний ресурс] — Режим доступу : http://mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/publish/article/717134
170. Лихачев В. Статистика сообщений о жертвах нападений на почве ненависти в Украине (2006–2011) / В. Лихачев [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.eajc.org/page451
171. Права людини в діяльності української міліції – 2009 / [за заг. ред. Ю. Л. Бєлоусова, К. Б. Левченко, О. А. Мартиненко] ; Звіт підготовлений за результатами роботи Управління моніторингу дотримання прав людини в діяльності ОВС України МВС України в 2009 році. — Харків : Права людини, 2010. — 380 с.
172. Однороженко О. Соціал-націоналістичний рух та його основні завдання / О. Однороженко // Український соціальний націоналізм. — Харків : «Патріот України», 2007. — С. 46–54.
173. Расизм і ксенофобія в Україні: реальність та вигадки / [художн.-оформл. Б .Є. Захаров]. — Харків : Права людини, 2009. — 192 с.
174. Інформація про стан виконання МВС України пріоритетів Порядку денного асоціації Україна – ЄС [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://mvs.gov.ua/mvs/control/maiР
175. Злочини на ґрунті ненависті: новий кримінальний феномен світового суспільства : науково-практичне видання ; [за заг. ред. Дж. Перліна, наук. ред. О. А. Мартиненко, Ю. Л. Бєлоусов]. — Львів : Астролябія, 2011. — 524 с.
176. Преступления на почве ненависти в регионе ОБСЕ: инциденты и м