КУЛЬТУРНА ДИФУЗІЯ ІДЕНТИЧНОСТЕЙ У СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

Краткое описание

Національна академія наук України
Інститут соціології

На правах рукопису

ШЕВЧЕНКО СВІТЛАНА ЛЕОНІДІВНА

УДК 316.734

КУЛЬТУРНА ДИФУЗІЯ ІДЕНТИЧНОСТЕЙ У СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

22.00.04 – спеціальні та галузеві соціології

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
соціологічних наук

Науковий керівник
Ручка Анатолій Олександрович
доктор філософських наук, професор

Київ – 2012

ЗМІСТ

Вступ 3
Розділ 1 Теоретико-методологічні засади вивчення культурної дифузії 10
1.1 Концептуальні виміри культурної дифузії 10
1.1.1 Витоки концептуалізації культурної дифузії 10
1.1.2 Культурна дифузія в сучасних дослідженнях 15
1.2 Компоненти, моделі та механізми культурної дифузії 27
1.2.1 Компоненти, типологія та моделі культурної дифузії 27
1.2.2 Механізми культурної дифузії 37
1.3 Сучасні інтерпретації культурної дифузії 80
Висновки до розділу 1 101
Розділ 2 Культурна дифузія ідентичностей 107
2.1 Ідентичності під впливом культурної дифузії 107
2.2 Культурна дифузія в блогосфері. Ідентичності користувачів українського Живого Журналу 123
2.2.1 Технологія, феноменологія та прагматика Живого Журналу 124
2.2.2 Описання дослідження (контент-аналіз інтересів українських ЖЖ-користувачів) 134
Висновки до розділу 2 187
Висновки 190
Список використаних джерел 194

ВСТУП

Актуальність теми. В ХХІ ст. увага соціологічної спільноти прикута до змін – соціальних, економічних, політичних, культурних. Українське суспільство також знаходиться в процесі змін. Невідворотний поступ глобалізації обумовлює сьогодні як макросоціологічні зміни, так і повсякденне буття індивідів, а також напрями соціологічних розвідок. Отже, соціокультурні зміни сьогодні неможливо вивчати, не зачіпаючи теми глобальних змін.
Зміни, в тому числі глобальні, можна представити як появу нових паттернів, а не тільки як кількісні зміни старих. Саме тому доречним виглядає застосування концепту „культурної дифузії” для аналізу сучасних трансформаційних процесів. Концепція культурної дифузії, яка передбачає розповсюдження (взаємне проникнення) культурних явищ при взаємодії різних культур, сьогодні не є домінуючою в соціологічному теоретизуванні, хоча евристичний потенціал цього поняття є досить потужним.
На думку автора, саме концепція культурної дифузії, що описує як процес, так і результат міжкультурної взаємодії, з огляду на її процесуальність та апеляцію до змінюваності, є релевантною для описання реалій нашого часу. В роботі здійснюється спроба теоретичного переосмислення даного конструкту та вивчення можливостей його подальшого застосування у соціокультурному аналізі. Процеси культурної дифузії стали наприкінці ХІХ ст. предметом вивчення дифузіонізму. Основні його досягнення пов'язані з іменами Ф.Ратцеля, Л.Фробеніуса, Ф.Гребнера, В.Шмідта, Ф.Боаса, А.Кребера, К.Уісслера, Р.Диксона, У.Ріверса, Г.Еліот-Сміта. Основне положення дифузіонізму полягало в тому, що головні фактори розвитку культури пов’язані із запозиченнями, переносом, змішанням її елементів. У вивченні культурної дифузії в соціології важливими, але не оціненими свого часу, стали праці Г.Тарда та П.Сорокіна, переосмисленням яких займається американський вчений Е.Катц. Окремо потрібно відзначити внесок Е.Роджерса у концептуалізацію культурної дифузії, але його модель „дифузії інновацій” використовується тепер більшою мірою в маркетингу. Сучасний дослідник А.Паллоні наполягає на необхідності вивчення факторів соціальної структури при аналізі процесів культурної дифузії.
Без змістовного наповнення жодна концепція не є життєздатною, і тому увага приділялася більшою мірою реальним механізмам (або каналам) протікання процесів культурної дифузії в сучасному суспільстві, таким як міграція, туризм, торгівля, дозвілля, мас-медіа та реклама, Інтернет.
Як це трапляється в соціології, вчені користуються різною термінологією для описання схожих процесів, а тому важко порівняти результати таких досліджень. У випадку культурної дифузії, за умови не дуже широкого використання даного терміну в сучасному дискурсі, фактично ці процеси описуються та вивчаються під іншими назвами, а тому одним із завдань постає зіставлення відповідного понятійно-термінологічного апарату з термінологією, що використовується в соціокультурному аналізі при вивченні процесів культурної глобалізації. (Це роботи Дж. Рітцера, Р. Робертсона, П. Бергера, У. Бека, У. Рама, Я. Пітерзе та інших).
Переходячи від макрорівневих процесів та інституцій – міграції в різних прошарках суспільства; туристичної індустрії, яка перетворилася на споживання культур; споживання, яке радше конструює нові потреби, ніж задовольняє існуючі; дозвілля з його всепроникаючою безтурботністю; мас-медіа, котрі виступають каналом поширення масової культури; Інтернету з його дуалізмом (громадська арена для свідомих спільних дій vs інструмент маніпуляції) – до мезорівнених, доцільно залучити концепт ідентичності. Адже саме мінлива, фрагментарна та нестабільна ідентичність сучасної людини якраз і є тим модулем, що найбільше потрапляє під вплив культурної дифузії, яка постає неперервним процесом культурних змін. Концепція ідентичності, на відміну від культурної дифузії, широко використовується в сучасній соціології. Цією темою займаються А.Ручка, Н.Костенко, С.Макєєв, Н.Черниш та інші вчені. В роботі автор також звертається до розгляду проблематики ідентичності в роботах Е.Гідденса, С.Леша, З.Баумана, М.Кастельса та ін.
Розглядається важливість Інтернету як ресурсу для тих, хто схильний розглядати навколишній світ як джерело для самоконституювання, здійснюється спроба описати певний прошарок суспільства у термінах активності (так, як це вже роблять А.Ручка, Н.Соболєва, Н.Бойко) та довести, що саме блогосфера є тим сегментом Інтернету, який дає найширші можливості для задоволення комунікативних, інформаційних та, врешті, екзистенційних потреб цього прошарку. Необхідність соціологічного осмисленні Інтернет-простору є очевидною, але ця ніша поки залишається мало розробленою, за виключенням робіт Н.Бойко, Л.Скокової та деяких інших.
Для емпіричного дослідження сучасних особливостей протікання процесів культурної дифузії необхідно зосередитися на українській блогосфері. За умов малої кількості досліджень Інтернет-простору взагалі та блогосфери зокрема виникла потреба у розробці методології та методики такого дослідження. Оскільки вихідними даними є текстова інформація, то найбільш прийнятним є метод контент-аналізу.
Таким чином, актуальність даної роботи зумовлена необхідністю систематизації теоретичних уявлень про феномен культурної дифузії як частини глобальних змін, необхідністю осмислення ідентичності як конструктивістського феномену та емпіричного дослідження процесів, пов'язаних з конструюванням ідентичностей в Інтернет-просторі. Наукова проблема полягає у відсутності у вітчизняній соціології комплексного аналізу процесів культурної дифузії та процесів, пов'язаних із конструюванням ідентичностей в Інтернет-просторі.
Зв'язок дисертації з науковими програмами, планами, темами. Дисертація не пов'язана з науковими темами організації, де вона виконувалась.
Мета і завдання дослідження. Мета роботи — соціологічна концептуалізація феномена культурної дифузії та визначення його впливу на конструювання індивідуальних ідентичностей в Інтернет-просторі.
Для досягнення мети потрібно розв'язати такі завдання:
- проаналізувати концептуальні виміри культурної дифузії (від канонічних до сучасних);
- визначити основні компоненти, моделі та механізми культурної дифузії та особливості їх функціонування;
- визначити евристичний потенціал понятійно-термінологічного апарату культурної дифузії в контексті дослідження глобалізаційних процесів;
- розглянути вплив культурної дифузії на ідентичності та обґрунтувати способи їхнього дослідження в Інтернет-просторі;
- розробити методику дослідження української блогосфери як сегменту Інтернету, який репрезентує потреби і цінності активної верстви суспільства;
- реконструювати типи ідентичностей українських користувачів блогів на підставі даних проведеного емпіричного дослідження.
Об‘єктом дослідження виступають процеси культурної дифузії в сучасному світі, що глобалізується.
Предметом дослідження є культурна дифузія ідентичностей в сучасному українському суспільстві.
Методи дослідження. Особливості функціонування механізмів культурної дифузії в сучасному суспільстві розглядаються здебільшого з позицій критичної теорії. До аналізу ідентичностей застосовано конструктивістський підхід. Для проведення емпіричного дослідження культурної дифузії в Інтернет-просторі застосовано метод контент-аналізу. Для здійснення вторинного аналізу інформації застосовано методи математичної статистики (кореляційний аналіз, кластерний аналіз та аналіз відповідностей). Емпіричну базу дисертаційної роботи становлять дані емпіричного дослідження, проведеного автором протягом 2007-2008 рр.
Наукова новизна одержаних результатів. Здійснено концептуалізацію феномена культурної дифузії та встановлено його вплив на конструювання індивідуальних ідентичностей в Інтернет-просторі. Конкретні елементи новизни зосереджені в положеннях, які виносяться на захист:
- на основі аналізу становлення й застосування концепту культурної дифузії в соціологічному теоретизуванні (від класичного дифузіонізму кінця ХІХ ст. до робіт останнього часу) розкрито його евристичний потенціал, який дозволяє адекватно досліджувати соціокультурну динаміку в сучасних умовах глобалізації;
- уточнено перелік компонентів та механізмів культурної дифузії. Основними компонентами культурної дифузії є інновація (зміст культурної дифузії), населення, яке може її прийняти (суб'єкт культурної дифузії), механізми комунікації між донорами та реципієнтами інновації (механізми культурної дифузії). Показано, що для аналізу культурної дифузії найбільш важливими є саме механізми (або канали) її розповсюдження. Виділені такі механізми як міграція, туризм, торгівля та споживання, дозвілля, мас-медіа та реклама, Інтернет;
- здійснено порівняння концепту „культурна дифузія” з іншими близькими термінами соціокультурного аналізу (в т.ч. „гібридизація”), в результаті чого обґрунтовано його вищу пізнавальну цінність. Проведене співставлення понятійного апарату культурної дифузії з моделями культурної глобалізації (П. Бергера, Дж. Рітцера, У. Рама). Обґрунтовано релевантність концепції символічної гетерогенізації та структурної гомогенізації У. Рама для аналізу особливостей культурної дифузії в сучасному українському суспільстві;
- дістав подальшого розвитку аналіз впливу культурної дифузії на індивідуальні ідентичності. Цей вплив здійснюється завдяки практикам самоконституювання, за участю референтних груп та спільнот. Виділення таких спільнот можливе за умови дистанціювання від традиційного поділу (за віком, статтю, освітою), воно здійснюється на мезорівні соціологічного аналізу. В роботі описана активна верства сучасного українського суспільства та доведено, що саме блогосфера є тим сегментом Інтернету, який дає широкі можливості для задоволення комунікативних, інформаційних та екзистенційних потреб цієї верстви. Обґрунтовано також доцільність дослідження блогосфери як простору формування ідентичностей;
- вперше розроблено методику дослідження культурної дифузії в Інтернет-просторі (на прикладі блогосфери). Методика полягає у контент-аналізі інтересів, наведених у профайлах користувачів блогів (сервісу „Живий Журнал”, далі — ЖЖ). Інтереси, розглянуті як текст, являють собою простір невимушених саморепрезентацій та індивідуальних ідентичностей українських користувачів блогів;
- виявлено неоднорідність масиву українських ЖЖ-користувачів, у якому виділено п'ять кластерів (розташованих на континуумах „приватності/ публічності” та „маргніальності/стандарту”), котрі репрезентують п'ять типів ідентичностей українських користувачів блогів („ділові люди”, „стандарт-орієнтовані”, „споживачі”, „субкультурники”, „максималісти”). Показано гомогенізуючий вплив культурної дифузії на індивідуальні ідентичності, який полягає у превалюванні кластеру „стандарт-орієнтовані” над іншими.
Практичне значення одержаних результатів. Запропонована методика контент-аналізу може використовуватися як в одноразових, так і в лонгітюдних дослідженнях, вона не потребує технічних надзусиль та користується відкритою інформацією.
Особистий внесок здобувача. Всі наукові праці написані без співавторів.
Апробація результатів дисертації. Результати роботи оприлюднено на конференціях „Проблеми розвитку соціологічної теорії. Соціальні процеси в Україні” (Київ, 2004), „Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця” (Київ, 2006, 2007), „Нова соціокультурна реальність в Україні: теорія, методологія, практика” (Київ, 2008), на ІІ-му Міжнародному Львівському соціологічному форумі „Багатовимірні простори сучасних соціальних змін” (Львів, 2008), на I-му Конгресі Соціологічної асоціації України „Соціологія в ситуації соціальних невизначеностей” (Харків, 2009).
Публікації. Основні наукові результати роботи опубліковані в 6 працях, 6 праць додатково відображають наукові результати дисертації.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проведення даного дослідження, відповідно до поставленої мети та завдань, дозволило на основі концептуалізації феномену “культурна дифузія” дослідити особливості культурних змін в сучасному українському суспільстві та проаналізувати його вплив на конструювання індивідуальних ідентичностей в Інтернет-просторі (на прикладі блогосфери).
Основні висновки роботи полягають у наступних твердженнях.
 Проаналізовано концептуальні виміри культурної дифузії (від канонічних до сучасних). Соціологічне осмислення культурної дифузії починається з роботи Г.Тарда (“Закони наслідування”, 1890) та продовжується в роботах П.Сорокіна в середині ХХ ст. Крім того, джерелом концептуалізації є класичні теорії дифузіонізму, пов'язані з етнографією та антропологією. Спроба осмислення поняття “культурна дифузія” здійснена американський вченим Е.Катцем. Вагомим внеском стала праця Е.Роджерса “Дифузія інновацій” (1962), але її висновки дістали подальшого розвитку не в соціологічних, а в маркетингових дослідженнях. До місця дифузії в соціологічному аналізі звертається американський дослідник А.Паллоні (2001), який наполягає на необхідності врахування факторів соціальної структури при аналізі культурної дифузії. Проведений аналіз демонструє значний евристичний потенціал даного концепту та можливість більш широкого його застосування в соціологічному аналізі.
 Визначено компоненти, моделі та механізми культурної дифузії та особливості їх функціонування. Основними складовими компонентами культурної дифузії є її зміст, суб'єкт та механізми (або канали). Моделі культурної дифузії можуть бути як ціннісно нейтральними, так і ціннісно забарвленими (за сучасних умов це пов'язано із протистоянням глобального та локального). Однак, змістовний аналіз процесів культурної дифузії пов'язаний не тільки з аналітично побудованими моделями, але, більшою мірою, з фактично існуючими механізмами (каналами) її розповсюдження. В дисертації здійснено аналіз таких механізмів — міграції, туризму, споживання, дозвілля, мас-медіа та Інтернету. Описані особливості цих механізмів у світі взагалі та в сучасному українському суспільстві зокрема.
 Визначено евристичний потенціал понятійно-термінологічного апарату культурної дифузії в контексті дослідження глобалізаційних процесів. З одного боку, місце концепту “культурної дифузії” стає зрозумілим при порівнянні його з іншими близькими термінами сучасного соціокультурного аналізу (наприклад, “гібридизація”). Такого роду порівняння дозволило виявити високі пізнавальні можливості цього концепту з огляду на притаманну дифузії процесуальність та ідеологічну нейтральність. З іншого боку, при дослідженні культурної дифузії бралися до уваги теоретичні моделі, які вивчають явища культурної динаміки в світі, що глобалізується, використовуючи інший понятійно-термінологічний апарат (теорія культурної глобалізації П.Бергера, теорія глокалізації Дж.Рітцера, теорія символічного розмаїття та структурної гомогенізації У.Рама). Виявилося, що великий пізнавальний потенціал має теорія ізраїльського вченого У.Рама. Застосування цієї моделі до сучасної української культури показує, що вона є аналітично плідною в багатьох сферах – від швидкого харчування до популярної музики та туризму.
 Розглянуто вплив культурної дифузії на ідентичності та обґрунтовано способи їхнього дослідження в Інтернет-просторі. Проаналізовані досягнення та слабкі місця конструктивістського підходу до розуміння ідентичностей, в результаті чого вирішено зупинитися на ньому. Мінлива, фрагментарна та нестабільна ідентичність сучасного індивіда якраз і є тим модулем, котрий найбільше потрапляє під вплив культурної дифузії. Цей вплив здійснюється завдяки практикам самоконституювання, які неможливі без участі референтних груп та спільнот. Дистанціювання від традиційного поділу за віком, статтю, освітою дозволяє побачити не дуже численні, але рухливі й динамічні спільноти, які запозичують культурні інновації та продукують відповідні культурні взірці, що слугують джерелами конструювання ідентичностей. В дисертації описана активна верства сучасного українського суспільства та доведено, що саме блогосфера є тим сегментом Інтернету, який дає широкі можливості для задоволення комунікативних, інформаційних та екзистенційних потреб цієї верстви.
 Розроблено методику дослідження української блогосфери (на прикладі блогового сервісу “Живий Журнал”) як сегменту Інтернету, який репрезентує потреби і цінності активної верстви суспільства. Емпіричне дослідження відбувається на мезорівні соціологічного аналізу та звертається до невимушених саморепрезентацій в Інтернет-просторі. Така методика дозволила подолати похибку, яка часто супроводжує масові дослідження ідентичностей, в яких останні нерідко постають як “реакція паперу на олівець”.
 На підставі даних емпіричного дослідження реконструйовано типи ідентичностей українських користувачів блогів. Дані контент-аналізу інтересів українських ЖЖ-користувачів дозволили, за допомогою методів кластерного аналізу та аналізу відповідностей, виділити п'ять кластерів, розташованих на перетині континуумів приватність/публічність та маргінальність/стандарт. Виділені кластери (“ділові люди” – 10%, “стандарт-орієнтовані” – 38,5%, “споживачі” – 19%, “субкультурники” – 12%, “максималісти” – 20,5%) репрезентують відповідні типи індивідуальних ідентичностей українських користувачів блогів. Основна гіпотеза емпіричного дослідження про те, що представлена “Живим Журналом” частина української блогосфери охоплює велику кількість різноманітних субкультурних груп користувачів (в той час як люди зі “стандартними” інтересами, які пов'язані з масовою культурою, складають відносно невелику частку ЖЖ-простору) підтвердилася тільки частково. Якщо гіпотетично ЖЖ уявлявся простором самореалізації та засобом комунікації субкультурних спільнот, то проведений аналіз показує, що, хоча аудиторія ЖЖ-користувачів далека від однорідності масової культури, але дифузія в напрямку стандартизації є потужним трендом, адже саме кластер “стандарт-орієнтовані” виявився найчисельнішим.
Виконане дослідження не вичерпує, звісно, всіх аспектів порушеної проблеми, а є радше узагальненням існуючих теоретичних моделей та перевіркою їхньої дієвості на прикладі емпіричного дослідження культурної дифузії ідентичностей в Інтернет-просторі.
Зважаючи на те, що в ході дослідження автор зіткнулася з рядом труднощів, вона вважає за потрібне продовжити роботу щодо вдосконалення як теоретичної кристалізації поняття культурної дифузії (та інших моделей, які можуть використовуватися для аналізу сучасної соціокультурних процесів у суспільстві, що глобалізується), так і методики емпіричних досліджень процесів, які відбуваються в Інтернет-просторі.
Запропонований підхід до концептуалізації культурної дифузії, з одного боку, дозволяє переосмислити її роль у сучасному соціологічному аналізі та вписати цей термін у контекст досліджень культурної динаміки за умов глобалізації. З іншого боку, проведений аналіз механізмів культурної дифузії показав особливості культурних змін у сучасному українському суспільстві. Культурна дифузія виступає фоном, на якому розгортаються процеси конструювання індивідуальних ідентичностей, і проведене емпіричне дослідження репрезентує особливості цього конструювання в Інтернет-просторі (на прикладі блогосфери).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Александренков Э. Г. Диффузионизм в зарубежной западной этнографии / Э. Г. Александренков // Концепции зарубежной этнологии. Критические этюды . – М.: Наука, 1976. – C. 26 – 67.
2. Алябьева Е. Плацдарм единения. О социальных смыслах Живого Журнала [Електронний ресурс] / Екатерина Алябьева // Критическая масса. – 2006. – №3. – Режим доступу: http://magazines.russ.ru/km/2006/3/ea6.html
3. Бауман З. Индивидуализированное общество / Зигмунт Бауман; [Пер. с англ. под ред. В.Л. Иноземцева]. – М.: Логос, 2002. – 390 с.
4. Бауман З. От паломника к туристу / Зигмунт Бауман // Социологический журнал. – 1995. – №4. – С. 133 – 154.
5. Бауман З. Социологическая теория постмодерна. / Зигмунт Бауман // Человек и общество. Хрестоматия. / Под ред. С.А.Макеева. – Киев: Институт социологии НАН Украины, 1999. – С. 254 – 267.
6. Бек У. Собственная жизнь в развязанном мире: индивидуализация, глобализация и политика [Електронний ресурс] / У.Бек — Опубліковано на сайті факультету соціології С.-Петербурзького державного ун-ту. – Режим доступу: hq.soc.pu.ru/publications/pts/bek_3.shtml
7. Бек У. Что такое глобализация? / Ульрих Бек; [Пер. с нем. А. Григорьева и В. Седельника; Общ. ред. и послесл. А.Филиппова]. – М.: Прогресс-Традиция, 2001. – 304 с.
8. Бергер П. Культурная динамика глобализации / Питер Бергер // Многоликая глобализация / Под ред. П. Бергера и С. Хангтингтона; Пер. с англ. В.В. Сапова под ред. М. М. Лебедевой. – М.: Аспект Пресс, 2004. – C. 8 – 24.
9. Бойко Н. Інтернет як фактор адаптації в умовах кризи / Наталія Бойко // Криза в Україні: зони ураження. Погляд соціологів. – К.: ТОВ “Друкарня “Бізнесполіграф”, 2010. – С. 76 – 88.
10. Бойко Н. Новітні інформаційні технології та сучасний стиль життя / Наталія Бойко // Стилі життя: панорама змін / За ред. М.О.Шульги. – К.: Інститут соціології НАН України, 2008. – С. 157 – 220.
11. Бондаренко С.В. Социальная структура виртуальных сетевых сообществ / Сергей Бондаренко. – Ростов-на-Дону: Издательство РГУ, 2004. – 320 с.
12. Воропай Т.С. В поисках себя. Идентичность и дискурс / Воропай Татьяна Степановна. – Харьков: ХГПУ, 1999. – 418 с.
13. Генис А. Киберспейс [Електронний ресурс] / Александр Генис // Режим доступу: http://textfiles.meulie.net/russian/cyberlib.narod.ru/lib/critica/genis01.html
14. Гиллмор Д. Мы – медиа [Електронний ресурс] // Дан Гиллмор // Критическая масса. – 2006. – №3. – Режим доступу: http://magazines.russ.ru/km/2006/3/gi5.html
15. Гнатенко П.И. Идентичность: философский и психологический анализ / П. И. Гнатенко, В. Н. Павленко. – Киев, 1999. – 466 с.
16. Головаха Є. Україна та Європа: результати міжнародного порівняльного соціологічного дослідження. / Є. Головаха, А.Горбачик, Н.Паніна. – К.: Інститут соціології НАН України, 2006. – 142 с.
17. Горный Е. Виртуальная личность как жанр творчества (На материале русского Интернета) / Евгений Горный // Control + Shift. Публичное и личное в русском интернете. Антология. – М.: Новое лиетратурное обозрение, 2009. – С. 223 – 246.
18. Горный Е. Русский LiveJournal: влияние культурной идентичности на развитие виртуального сообщества / Евгений Горный // Control + Shift. Публичное и личное в русском интернете. Антология. – М.: Новое лиетратурное обозрение, 2009. – С. 109 – 130.
19. Гофман И. Представление себя другим в повседневной жизни / Ирвинг Гофман; [Пер.с англ. и вступ. статья А. Д. Ковалева] – М.: «КАНОН-пресс-Ц”,” “Кучково поле”, 2000. – 304 с. (Малая серия “Logica Socialis” в серии “Публикации Центра Фундаментальной Социологии”).
20. Грушевицкая Т.Г. Основы межкультурной коммуникации / Т. Г. Грушевицкая, В. Д. Попов, А. П. Садовин. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. – 352 с.
21. Давыдов А. А. Социология изучает блогосферу / А. А. Давыдов // Социологические исследования. – 2008. – № 11. – С. 92 – 101.
22. Данилова Е.Н. Нестабильная социальная идентичность как норма современных обществ / Е. Н. Данилова, В. А. Ядов // Социологические исследования. – 2004. – №10. – С. 27 – 30.
23. Дэвис Г.Х. Исследования систем медиа и проблемы культурной фрагментации в постсоветском обществе / Сергей Арсеньевич Ерофеев, Говард Дэвис // Аспекты социальной теории и современного общества / Под ред. С.Е.Кухтерина и А.Ю.Согомонова. – Москва: Институт социологии РАН, 2000. – С. 27 – 52.
24. Дюмазедье Ж. На пути к цивилизации досуга / Ж. Дюмазедье // Вестник Московского университета. – Сер. 12. “Социально-политические исследования”. – 1993. – № 1. – С. 83–88.
25. Захаров А. В. Социальные различия и культура [Електронний ресурс] // Опубліковано на сайті “Sociologist’s Warehouse”. – Режим доступу: http://sociologist.nm.ru/articles/zaharov_02.htm
26. Иванов В.Н. Массовая коммуникация и современные тенденции глобализации / В. Н. Иванов, М. М. Назаров // Социологические исследования. – 2003. – №10. – С. 20 — 29.
27. Ильин В.И. Поведение потребителей [Електронний ресурс] // Опубліковано на сайті «Энциклопедия маркетинга». – Режим доступу: http://www.marketing.spb.ru/read/m7/index.htm
28. Ионин Л.Г. Идентификация и инсценировка (к теории социокультурных изменений) / Л. Г. Ионин // Социологические исследования. – 1995. – №4. – С. 3 – 14.
29. Кастельс М. Інтернет-Ґалактика. Міркування щодо Інтернету, бізнесу і суспільства / Мануель Кастельс; [Пер. з англ. Е. Г. Ганиш, А. Б. Волкова.] – К.: Видавництво «Ваклер» у формі ТОВ, 2007. – 304 с.
30. Кастельс М. Могущество самобытности / Мануэль Кастельс // Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология. / Пер. с англ. под ред. В.Л.Иноземцева. – М., 1999. – С. 292 – 308.
31. Качанов Ю.Л. Проблема ситуационной и трансверсальной идентичности личности как агента социальных отношений / Юрий Качанов // Социальная идентификация личности. / Под ред. В.А. Ядова. – М.: ИС РАН, 1993. – С. 24–34.
32. КМІС: Число інтернет-користувачів в Україні зросло до 40% // Дзеркало тижня, 15 грудня 2011 р.
33. Ковач Я. М. Конкурирующие соблазны и пассивное сопротивление / Янош Матиаш Ковач // Многоликая глобализация / Под ред. П. Бергера и С. Хангтингтона; Пер. с англ. В. В. Сапова под ред. М. М. Лебедевой. – М.: Аспект Пресс, 2004. – С. 159 – 198.
34. Костенко Н. В. Масова комунікація / Наталія Костенко // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 1998. – №6. – С.127 – 151.
35. Костенко Н. В. Парадигми та фактичності нових мас-медіа / Наталія Костенко // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 1998. – №2. – С.138 – 148.
36. Кравченко А.И. Культурология: Учебное пособие для вузов. – 3-е изд. / А. И. Кравченко. – М.: Академический проект, 2003. – 496 с.
37. Кун М. Эмпирическое исследование установок личности на себя / М. Кун, Т. Макпартленд // Современная зарубежная социальная психология. Тексты. / Под ред. Г.М. Андреевой и др. – М.: МГУ, 1984. – С. 180 – 187.
38. Куріна А. Дорога до “Штольні” [Електронний ресурс] / А. Куріна // Опубліковано на сайті “Національний портал КІNО-КОЛО”. Режим доступу: http://www.kinokolo.ua/shootings/19/
39. Личность и межличностное взаимодействие в сети Internet. Блоги: новая реальность / [Под ред. Волохонского В. Л., Зайцевой Ю. Е., Соколова М. М.] – СПб.: Изда-во СпбГУ, 2006. – 195 с.
40. Маккуэйл Д. Теория массовой коммуникации / Деннис Маккуєйл // Контексты современности – II: Хрестоматия. 2-е изд., перераб. и доп. / Сост. и ред. С.А.Ерофеев. – Казань: Изд-во Казан. ун-та, 2001. – С. 12 –16.
41. Медиа в выборах: между политикой и культурой (контент-анализ политической прессы) / Под ред. Н. Костенко: – К.: Ин-т социологи НАН Украины, 1999. – 218 с.
42. Мокроусов А. Искусство шоппинга и шоппинг искусства [Електронний ресурс] / Алексей Мокроусов // Критическая масса. – 2004. – №1. – Режим доступу: http://magazines.russ.ru/km/2004/1/mok15.html
43. Москалева О. Социальная динамика культуры [Електронний ресурс] / О. Москалева // Опубліковано на сайті «Sociologist’s Warehouse”. – Режим доступу: http://sociologist.nm.ru/articles/moskaleva_01.htm
44. Назаров М.М. Массовая коммуникация в современном мире: методология анализа и практика исследований / М. М. Назаров. – М.: УРСС, 2002. – 240 с.
45. Паніна Н.В. Українське суспільство 1994–2005: соціологічний моніторинг / Н. В. Паніна – К.: ТОВ “Видавництво Софія”, 2005. – 160 с.
46. Пітерзе Я. Н. Глобалізація як гібридизація / Ян Недервеєн Пітерзе // Глобальні модерності / За ред. М.Фезерстоуна, С.Леша, Р.Робертсона; Пер. з англ. Т.Цимбала. – К.: Ніка-Центр, 2008. – С. 73 – 105.
47. Подшибякин А. По-живому. 1999 — 2009. LiveJournal в России / Андрей Подшибякин – М.: Издательская группа Аттикус, 2010. – 224 с.
48. Покровский Н. Е. Туризм: от социальной теории к практике управления / Покровский Н. Е., Черняева Т. И. – Москва: Логос, 2008. – 423 с.
49. Полотовский С. Письмена блога. О поэтике и прагматике русского ЖЖ [Електронний ресурс] / Сергей Полотовский // Критическая масса. – 2006. – №3. – Режим доступу: http://magazines.russ.ru/km/2006/3/polo7.html
50. Придо Д. Новая глобальная элита [Електронний ресурс] // Опубліковано в “Русском Журнале”. Режим доступу: http://www.russ.ru/layout/set/print/pole/Oksfordskie-minarety-i-pokolenie-d-yuti-fri
51. Рейнгольд Г. Умная толпа: новая социальная революция / Говард Рейнгольд – Пер. с англ. А. Гарькавого. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2006. – 416 с.
52. Роджерс Э. Принятие и диффузия нового продукта / Эверетт Роджерс // Классика маркетинга: Сборник работ, оказавших наибольшее влияние на маркетинг / Сост. Б. М. Энис, К. Т. Кокс, М. П. Моква; Пер. с англ. Т. Виноградова и др.– СПб.: Питер, 2001. – С. 243 — 262.
53. Ручка А. Ціннісні пріоритети та культурні практики вікових груп / А. Ручка, Л. Скокова // Субкультурна варіативність українського соціуму / За ред. Н. Костенко, А. Ручки. – К.: Інститут соціології НАН України, 2010. – С. 51 – 69.
54. Рязанова Л. Ортодоксальні імплікації у православ'ї / Л. Рязанова // Субкультурна варіативність українського соціуму / За ред. Н. Костенко, А. Ручки. – К.: Інститут соціології НАН України, 2010. – С. 237 – 266.
55. Семина Е. Web 2.0: Аудитория Социальных Сетей [Електронний ресурс] / Евгения Семина. – Доповідь на Першій професійній конференції російських Інтернет-ЗМІ 16 жовтня 2007 р. – Режим доступу: http://2007.i-smi.ru/docs/ppt/1.3-evgeniya.semina.zip
56. Соболєва Н. Культурні домінанти поколінь та життєві стратегії молоді / Н. Соболєва // Субкультурна варіативність українського соціуму / За ред. Н. Костенко, А. Ручки. – К.: Інститут соціології НАН України, 2010. – С. 70 – 126.
57. Соколов М. Онлайновый дневник, теории виртуальной идентичности и режимы раскрытия персональной информации / Михаил Соколов // Личность и межличностное взаимодействие в сети Internet. – СПб.: СПбГУ, 2007. – С. 9 — 39.
58. Соціокультурні ідентичності та практики / Під ред. А.Ручки. – К.: Інститут соціології НАН України, 2002. – 315 с.
59. Субкультурна варіативність українського соціуму / За ред. Н. Костенко, А. Ручки. – К.: Інститут соціології НАН України, 2010. – 287 c.
60. Танчер В. В. Социология интимности: эротика и любовь в постмодернистской деконструкции / В. В. Танчер // Социология: Теория, методы, маркетинг. – 2001, №4. – С. 89 – 102.
61. Тарасенко В. В. Антропология Интернет: самоорганизация «человека кликающего» / В. В. Тарасенко // Общественные науки и современность. – 2000. – №5. – С. 111 – 120.
62. Тард Ж. Законы подражанія / Ж. Тард; [Переводъ съ французскаго] — С.-Петербургъ: Изданіе Ф.Павленкова, 1892. – 370 с.
63. Токарев С. А. История зарубежной этнографии: Учеб. Пособие. / С. А. Токарев. — М.: Высшая школа, 1978. – 352 с.
64. Українська блогосфера – жовтень 2010 [Електронний ресурс] // Опубліковано на сайті Блог Яндекс.Україна. – Режим доступу: http://clubs.ya.ru/yandex-ua/replies.xml?item_no=943
65. Фромм Э. Иметь или быть? / Эрих Фромм // Психоанализ и религия; Искусство любить; Иметь или быть? – К.: Ника-центр, 1998. – 400 с.
66. Хитров А. Блог как феномен культуры [Електронний ресурс] / А. Хитров // Опубліковано на сайті “Фонд развития Интернет”. – Режим доступу: http://www.fid.ru/konk/works/social/2b/
67. Холл С. Проблема культурной идентичности и децентрация субъекта / Стюарт Холл // Контексты современности-1: Актуальные проблемы общества и культуры в западной социальной теории: Хрестоматия. - [Пер. с англ. и нем.] / Сост. и общ. ред. С. А. Ерофеев. 2-е изд. доп. и перераб. – Казань: Изд-во Каз. Ун-та, 2000 – (Программа TEMPUS (TASIS)) – С. 169 – 174.
68. Черниш Н. Й. Множинність ідентичностей та множинність їхніх інтерпретацій / Н. Й. Черниш // Вісник Львівського університету. Серія соціологічна. – 2010. – Вип. 4. – С. 3 – 13.
69. Черняк Л. От автора «умных толп». Приглашение Говарда Рейнгольда в качестве гостя очередного выпуска «Открытых систем» для меня имеет особый смысл [Електронний ресурс] // Открытые системы. – 2007. – №1. – Режим доступу: http://www.osp.ru/os/2007/01/3999168
70. Шевченко С.Л. Блогосфера як простір ідентичностей (на прикладі українських користувачів “Живого Журналу”) / С. Л. Шевченко // Наукові студії Львівського соціологічного Форуму “Багатовимірні простори сучасних соціальних змін”: Збірник наукових праць. – Львів: Видавничий центр Львівського Національного ун-ту ім. І.Франка, 2008. – С. 317 – 322.
71. Шевченко С. “Живий Журнал” як простір презентації ідентичностей / Світлана Шевченко // Соціологія в ситуації соціальних невизначеностей: Тези доповідей учасників І Конгресу Соціологічної асоціації України. – Харків: ХНУ імені В.Н.Каразіна, 2009. – с. 164.
72. Шевченко С.Л. Інтернет як канал культурної дифузії (теоретичний аспект) / С. Л. Шевченко // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право): Науковий журнал. – Вип. 1–2 / Голов. ред. О. П. Степанов. – К.: Книжкове вид-во НАУ, 2007. – С. 575 – 578.
73. Шевченко С.Л. Культурна дифузія у вимірі глобалізації (спроба концептуального узгодження різних теоретичних підходів) / С. Л. Шевченко // Нова соціокультурна реальність в Україні: теорія, методологія, практика. Зб. матеріалів Всеукр. наук. конф., Київ, 22-23 квітня 2008 р. – К.: ДАКККіМ, 2008. – С. 201 – 204.
74. Шевченко С.Л. Культурна дифузія у глобалізаційному вимірі / С. Шевченко // Глобалізація в соціологічному вимірі. / За ред. В. Степаненка, В. Бурлачука. – К.: Інститут соціології НАН України, 2011. – С. 188 – 218.
75. Шевченко С.Л. Українська блогосфера як дзеркало соціокультурних процесів (результати дослідження користувачів Живого Журналу) / С. Л. Шевченко // Вісник Львівського університету. Серія соціологічна. – 2010. – Вип. 4. – С. 37 – 52.
76. Шостак С. Блогосфера як соціальний феномен / Світлана Шостак // Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця: Матеріали VIIІ Всеукраїнської науково-практичної конференції. У 3-х тт. – К.: НАУ, 2007. – Т.1. – С. 216 – 217.
77. Шостак С. Ідентичність як проблема соціологічного теоретизування / С. Шостак // Соціальні виміри суспільства. Вип. 5. – К., 2002. – С. 107 – 122.
78. Шостак С. “Культурна дифузія” як понятійна складова соціокультурного аналізу / С. Шостак // Соціальні виміри суспільства. Вип. 7. – К., 2004. – С.122 – 134.
79. Шостак С. Культурна дифузія та її механізми в сучасному глобальному світі / Світлана Шостак // Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця: Матеріали VII Всеукраїнської науково-практичної конференції. У 3-х тт. – К.: НАУ, 2006. – Т.1. – С. 274 – 275.
80. Шостак С.Л. Культурна дифузія як механізм глобалізаційних процесів. Теоретико-методологічний аспект / Світлана Леонідівна Шостак // Проблеми розвитку соціологічної теорії. Соціальні процеси в Україні. Матеріали IV Всеукраїнської соціологічної конференції. – К., 2004. – С. 249 – 252.
81. Шостак С. Механізми культурної дифузії / Світлана Шостак // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2005, №3. – С.142 – 164.
82. Шульга Н. А. Этническая самоидентификация личности / Н. А. Шульга. – Киев: Институт социологии НАН Украины, 1994. – 200 с.
83. Щепанская Т. Б. Система: тексты и традиции субкультуры / Т. Б. Щепанская – М.: ОГИ, 2004. – 286 с.
84. Adams M. The reflexive self and culture: a critique / Matthew Adams // British Journal of Sociology. – 2003 Jun; 54(2). P. 221 – 238.
85. Agarwal N. Modeling and Data Mining in Blogosphere / Nitin Agarwal and Huan Liu – Morgan and Claypool Publishers, 2009. – 101 p.
86. Alijevová D. Osobnostná identita: kontinuita verzus diskontinuita / Alieva (Alijevová) Dilbar // Sociológia. – 2000. – vol.32. – №4. – P. 319 – 342.
87. Barlow A. The Rise of the Blogosphere / Aaron Barlow – Greenwood Publishing Group, 2007. – 200 p.
88. Bendle M.F. The crisis of “identity” in high modernity / Mervyn F. Bendle // British Journal of Sociology. – Vol. No.53 – Issue 1 (March 2002). – P. 1-18.
89. Berger P. Four Faces of Global Culture / Peter L. Berger // National Interest, Fall 1997. – Vol.49.
90. Brand S. We owe it all to the hippies / Stewart Brand // TIME Magazine Domestic. Special Issue, Spring 1995 Volume 145, No. 12.
91. Brubaker R. Beyond Identity / R. Brubaker and F. Cooper // Theory and Society. – Vol. 29, Number 1, February 2000, P. 1-47(47).
92. Castells M. The Power of Identity: The Information Age (Economy, Society and Culture). Vol. 2. / Manuel Castells – Blackwell, 2004. – 537 p.
93. Casterline J. B. (ed.) Diffusion Processes and Fertility Transition: Selected Perspectives / John B. Casterline. – Washington, DC: National Academy Press, 2001. – 288 p.
94. Сoleman J. S. Medical Innovation: A Diffusion Study / Сoleman, James S., Elihu Katz, and Herbert Menzel. – Indianapolis: Bobbs-Merril,1966. – 246 p.
95. Gadacz R. Towards a Diffusion Paradigm / Gadacz, Rene R. // Diffusion and Migration: Their Roles in Cultural Development. – The University of Calgary Press, 1978.
96. Giddens A. Modernity and Self-Identity: Self and Society in the Late Modern Age / Antony Giddens. – Stanford University Press, 1991. – 256 p.
97. Katz E. Theorizing Diffusion: Tarde and Sorokin Revisited / Elihu Katz // ANNALS, AAPSS, 566, November 1999. – P. 144 – 155.
98. Katz E. The social itinerary of technical change: Two studies on diffusion of innovation / E. Katz // Studies on Innovation and of Communication to the Public, W.Schramm, ed., Stanford: Stanford University, 1961.
99. Kaufman J. Cross-National Cultural Diffusion: The Global Spread of Cricket / Jason Kaufman and Orlando Patterson // American Sociological Review, Vol. 70, No. 1 (Feb., 2005), pp. 82-110. Published by: American Sociological Association.
100. Kellner D. Media Culture: Cultural Studies, Identity and Politics Between the Modern and the Postmodern / Douglas Kellner – London and New York, Routledge, 1995. – 357 p.
101. Kershaw A. Diffusion and Migration Studies in Geography / Kershaw, Adrian C. // Diffusion and Migration: Their Roles in Cultural Development. – The University of Calgary Press, 1978.
102. Kroeber A. L. Stimulus diffusion / Kroeber Alfred L. // American Anthropologist, Vol.42, January – March 1940, Num.1. – P. 1 – 20.
103. Lamont M. Culture and Identity / Lamont M. // Handbook of Sociological Theory / ed. by J. Terner. – New York: Kluwer Academic / Plenum Publishers, 2002. – P. 171 – 185.
104. Lash S. Sociology of Postmodernism / Scott Lash. – London: Routledge, 1990. – 300 p.
105. Liu, H. Social network profiles as taste performances [Електронний ресурс] / Hugo Liu // Journal of Computer-Mediated Communication, 2007. Vol. 13(1), article 13. – Режим доступу: http://jcmc.indiana.edu/vol13/issue1/liu.html
106. MacDougall R. Identity, Electronic Ethos, and Blogs: A Technologic Analysis of Symbolic Exchange on The New News Medium / Robert MacDougall // American Behavioral Scientist. – Vol.49. – Number 4. – December 2005. – P. 575 – 599.
107. Naisbitt J. Megatrends 2000 / Naisbitt John and Patricia Aburdene. New York: William Morrow and Company, Inc.. 1990.
108. Nederveen P. J. Globalization and Culture: global melange. - 2nd ed. / Nederveen Pieterse Jan. - Rowman & Littlefield Publishers Inc., 2009.
109. Palloni A. Diffusion in sociological analysis / Alberto Palloni // Diffusion processes and fertility transition: selected perspectives. Committee on Population, John B. Casterline, Editor, 2001. – P. 66 - 114.
110. Ram U. Glocommodification: How the Global Consumes the Local – McDonald’s in Israel / Uri Ram // Current Sociology, January 2004, Vol. 52(1): 11–31.
111. Ram U. The Globalization of Israel: McWorld in Tel Aviv, Jihad in Jerusalem (Global Realities) / Uri Ram. – Routledge, 2007. – 304 p.
112. Rettberg J. Blogging / Jill Walker Rettberg – Cambridge, Madlen: Polity Press, 2008. – 176 p.
113. Rheingold H. The Virtual Community [Електронний ресурс] / Howard Rheingold . – Режим доступу: http://www.rheingold.com/vc/book
114. Ritzer G. Enchanting a disenchanted world: Revolutionizing the means of consumption / George Ritzer – 2-nd ed. – Pine forge Press, 2005. – 263 p.
115. Ritzer G. Globalization of Nothing 2 / George Ritzer. – Fine Forge press, 2007. – 264 p.
116. Rogers E. Diffusion of Innovations. 5-th Ed. / Everett Rogers. – Free Press. A division of Simon&Schuster Inc., 2003. – 576 p.
117. Sorokin P. Social and Cultural Mobility / Pitirim Sorokin – NewYork: Free Press,1941.
118. Soule S. A. The Diffusion of an Unsuccessful Innovation / Sarah A. Soule // ANNALS, AAPSS, 566, November 1999. – P. 120 – 131.
119. Strang D. Diffusion in Organizations and Social Movements: From Hybrid Corn to Poison Pills / Strang, David and Sarah A. Soule // Annual Review of Sociology, 1998, 24. – P. 265 – 290.
120. Strang D. Spatial and Temporal Heterogeneity in Diffusion / David Strang and Nancy Brandon Tuma // American Journal of Sociology. – Volume 99 Number 3 (November 1993). – P. 614 – 639.
121. Sun J. Diffusion with Adaptation: A Case of Shanghai's Consumer Culture Change / Jiaming Sun // A Multi-Disciplinary Graduate Student Conference, University of Illinois at Chicago, Chicago. January 22, 2002.
122. Sun J. Does Diffusion Lead to Adoption? Shanghai's Consumer Culture in the Era of Globalization? / Jiaming Sun and Xiangming Chen // The round table of Asia and Asian America Section of ASA Conference. August 18-22, 2001, Anaheim.
123. Urry J. Globalising the Tourist Gaze [Електронний ресурс] / John Urry. - Published by Dept. of Sociology, Lancaster University, UK, September 2001. – Режим доступу: http://www.lancs.ac.uk/fass/sociology/papers/urry-globalising-the-tourist-gaze.pdf