ЯКІСТЬ ВИЩОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ: ЧИННИКИ ТА МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УМОВАХ СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА

Краткое описание

Міністерство освіти і науки України
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

На правах рукопису

ЩУДЛО СВІТЛАНА АНДРІЇВНА

УДК 316.74:37

ЯКІСТЬ ВИЩОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ:
ЧИННИКИ ТА МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УМОВАХ СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА

22.00.04 – спеціальні та галузеві соціології

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
доктора соціологічних наук

Науковий консультант
Сокурянська Людмила Георгіївна,
доктор соціологічних наук, професор

Харків – 2013

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 СОЦІОЛОГІЧНА ПЕРСПЕКТИВА ДОСЛІДЖЕННЯ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ 19
1.1 Специфіка застосування концептів «якість» та «якість освіти»
у соціології 19
1.2 Якість як ключова характеристика вищої освіти 50
1.3 Можливості та перспективи застосування неоінституціонального підходу до вивчення якості вищої освіти 68
1.4 Неоінституціональний вимір якості вищої педагогічної освіти 101
Висновок до розділу 1 145
РОЗДІЛ 2 ІНСТИТУЦІЙНІ ЧИННИКИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ 148
2.1 Цивілізаційні зміни моделей якості освіти: вітчизняний та світовий контекст 148
2.2 Державні та громадські механізми оцінювання якості вищої освіти: проблеми удосконалення 200
2.3 Соціальна стандартизація як основа конвенційної моделі
якості освіти 215
Висновок до розділу 2 234
РОЗДІЛ 3 ЯКІСТЬ ВИЩОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ В ЕМПІРИЧНОМУ ВИМІРІ 236
3.1 Аксіологічне підґрунтя оцінювання якості освіти 236
3.2 Якість вищої освіти у громадській думці: крос-національний та крос-регіональний аналіз 264
3.3 Студенти педагогічного фаху про якість своєї освіти 287
3.4 Проблеми актуалізації якості підготовки сучасного вчителя: від абітурієнта – до випускника 313
Висновок до розділу 3 349
ВИСНОВКИ 352
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 356
ДОДАТКИ………………………………………………………………………401

ВСТУП

Актуальність теми. Транзит людства до інформаційного суспільства, глобалізація освітнього простору все більшe привертають увагу науковців до сфери освіти, яка поступово трансформується в основний ресурс самозбереження і розвитку соціуму, забезпечує конкурентоспроможність будь-якого суспільства у світовому контексті. Зростання ролі освіти, що виявляється у розширенні доступу до здобуття вищої освіти, збільшенні мережі вищих навчальних закладів та контингенту студентів тощо, супроводжується кризовими процесами в освіті на глобальному і на локальному рівнях, підвищенням конфліктів у взаємодії інституту освіти з іншими соціальними інститутами, насамперед з ринком праці. Усе це актуалізує низку проблем, без розв’язання яких унеможливлюється не тільки подальший розвиток освітньої системи, але й сучасного суспільства в цілому. Нездатність вищої освіти відповідати зростаючим вимогам суспільства виявляється у невдоволеності нею з боку суб’єктів освіти, зниженні оцінок її якості. Освітні реформи у напрямі підвищення якості вищої освіти стикаються з низкою бар’єрів, які заважають досягненню бажаного результату – підвищенню якості освітніх послуг. Спроби забезпечення якості вітчизняної вищої освіти свідчать про неефективність та недієвість наявних механізмів, що зумовлено, в тому числі, браком наукових знань щодо цього феномену в сучасному українському суспільстві.
Особливої уваги у контексті зазначеної проблеми вимагає педагогічна освіта, яка визначальною мірою впливає на ефективність функціонування системи освіти в цілому. Підвищення вимог суспільства до педагогічної освіти, переосмислення функцій сучасного вчителя внаслідок цивілізаційних змін, з одного боку, та зростання незадоволеності суспільства сучасною середньою та вищою освітою, з іншого, актуалізує звернення до пошуку шляхів забезпечення якості вищої педагогічної освіти, виявлення чинників та механізмів її підвищення.
Освітній дискурс соцології представлений значною кількістю публікацій зарубіжних та вітчизняних дослідників. Особливе значення для теоретичного опрацювання означеної проблеми мають роботи Е. Дюркгейма, Д. Дьюї, У. Уорда, в яких започатковано соціологічне вивчення освіти, а також праці Р. Будона, П. Бурдьє, М. Вебера, Н. Гросса, З. Коллінза, К. Маннгейма, Х. Ортеги-і-Гассета, Т. Парсонса та ін., в яких здійснено фундаментальний аналіз змін в освіті. Підґрунтям авторського розуміння напрямів трансформації освіти стали ідеї щодо кризових процесів в освіті Ф. Кумбса, концепції футуршоку Е. Тоффлера, аналіз перспектив розвитку освіти у суспільстві ризику У. Бека, місця суб’єкта у соціальних змінах П. Штомпки, значення освіти у формуванні людського капіталу Г. Беккера, Дж. Кендрика, Т. Шульца та ін.
Серед сучасних дослідників, праці яких є вагомим внеском у соціологію освіти, треба назвати таких українських науковців, як В. Астахова, В. Бакіров, Л. Бєлова, І. Гавриленко, Л. Герасіна, К. Михайльова, О. Навроцький, Б. Нагорний, С. Оксамитна, В. Онищук, Є. Подольська, Л. Сокурянська, Л. Хижняк, В. Чепак, Ю. Чернецький, В. Чигрин, І. Шеремет, О. Якуба та ін., а також таких зарубіжних дослідників, як Р. Борович, І. Бялецькі, В. Добреньков, П. Длуґош, М. Захорська, І. Ільїнський, Д. Константиновський, М. Нєзґода, В. Нечаєв, Л. Рубіна, М. Руткевич, В. Тарантей, О. Осипов, Ф. Філіппов, Ф. Шереги та ін.
Аналіз вищої освіти як соціального інституту базується на науковому доробку соціологів-класиків та сучасних фахівців у галузі інституційного аналізу суспільства, а саме на працях таких західних та вітчизняних дослідників, як Б. Артур, А. Аузан, Т. Веблен, Є. Головаха, А. Гриценко, В. Дементьєв, Е. Дюркгейм, М. Култаєва, C. Макеєв, І. Малий, М. Матусевич, Д. Норт, Т. Парсонс, В. Полтерович, В. Ядов та ін. Інституційні ризики освіти знайшли наукове осмислення в працях К. Астахової, Є. Балацького, А. Бронської, Н. Веретеннікової, І. Кононова, К. Павленко, В. Пелехової, В. Чепак, П. Щеглова та ін. Проблеми трансформації інституту вищої педагогічної освіти стали предметом спеціальних досліджень таких вітчизняних дослідників, як А. Алексюк, В. Андрущенко, А. Бойко, В. Горська, І. Зязюн, В. Кремень, В. Лутай, М. Михальченко, В. Скотний, Ф. Турченко та ін., а також зарубіжних дослідників, зокрема В. Засипкіна, Г. Зборовського, В. Осуха, Б. Сітарської та ін.
Для осмислення проблеми якості освіти велике значення мають філософські інтерпретації поняття «якість», представлені у працях Платона, Аристотеля, Дж. Локка, І. Канта, Р. Декарта, Ґ. Геґеля та ін. Особливу роль в осягненні багатогранності поняття «якість», зокрема стосовно його застосування для характеристики вищої освіти, мають праці Д. Гріна, Р. Пірсіга та Л. Харвея. Поштовх до пізнання можливостей впливу на якість освіти та управління нею дають класичні концепції менеджменту якості Е. Демінга, Дж. Джурана, Ф. Кросбі, К. Ісикави та ін.
Науковий доробок вітчизняних та зарубіжних дослідників з проблеми якості освіти розкриває її філософські (В. Заболотний, В. Кремень, М. Култаєва, М. Матюшкіна, О. Субетто, Р. Шматков та ін.), управлінські (О. Алексєєнко, В. Вікторов, А. Вроєйнстийн, Л. Давидова, С. Дорошевич, О. Крахмалєв, Л. Одерій, С. Плаксій та ін.), правові (В. Кваніна, С. Куров, Т. Фролова) та педагогічні аспекти (В. Вербець, Ю. Єрастов, В. Курбатов, В. Осух, І. Прокопенко, З. Ратайчак, Б. Сітарська, З. Спендел, С. Шишов та ін.). Попри велику кількість робіт у галузі соціогуманітарного знання з проблем вищої освіти, якість освіти як предмет соціологічного аналізу представлена незначним науковим доробком: відсутні спеціальні монографічні дослідження цієї проблеми. Науковці найчастіше лише дотично зачіпають якість освіти, концентруючи увагу на окремих її виявах, а саме: на чинниках та механізмах актуалізації якості університетської освіти в умовах формування суспільства знань (В. Бакіров) та модернізації освіти (О. Навроцький), забезпеченні якості вищої освіти в умовах глобальних викликів і безперервної освіти (В. Астахова), критеріях та показниках оцінювання якості університетської освіти (О. Якуба, К. Павленко), теоретико-методологічних засадах дослідження вищої освіти та її якості (І. Кощеєва, В. Чепак), можливостях та перспективах емпіричного аналізу якості освіти (Л. Сокурянська, В. Луков), якості освітніх послуг у контексті ринкових відносин та особистісних якостях випускників (Є. Подольська, Л. Хижняк), впливі якісних характеристик професорсько-викладацького складу навчальних закладів на якість вищої освіти (К. Астахова, К. Михайльова, В. Кипень, В. Коржів) та ін. Поодинокими є дослідження вітчизняних та зарубіжних учених, присвячені якості середньої освіти (П. Длуґош, І. Кононов, О. Ляшенко, М. Матюшкіна, К. Михайльова, О. Назарко, М. Нєзґода).
Педагогічна освіта та її якісні характеристики у наукових дослідженнях соціологів представлені незначною кількістю праць. Зокрема, соціологічному аналізу проблем модернізації педагогічної освіти присвячені праці В. Засипкіна, Г. Зборовського, Є Шукліної та ін. Професійний статус учителів став предметом аналізу таких науковців, як В. Собкін та П. Писарський. Проблемам удосконалення діяльності викладацького корпусу вишів присвячені дослідження В. Астахової, В. Вербеця, Г. Коржева, В. Кипеня, О. Навроцького, С. Плаксія та ін. Суб’єктні характеристики як важливий показник якості підготовки майбутніх фахівців розкриваються у працях В. Астахової, В. Онищука, Є. Подольської, Л. Сокурянської та ін.
Аналіз соціологічних публікацій з проблеми якості освіти засвідчує відсутність системного дослідження якості вищої педагогічної освіти, зокрема, поза увагою дослідників залишаються такі питання, як зв’язок якості освіти з ціннісно-нормативною системою суспільства, потребами й вимогами різних соціальних груп, включених до простору освіти, з актуальним і перспективним попитом ринку праці на молодих фахівців.
Оскільки теоретико-методологічною основою дисертаційного дослідження обрано неоінституціональний підхід до вивчення особливостей функціонування та трансформації вищої педагогічної освіти, забезпечення її якості, автор приділяє особливу увагу теоретичному доробку таких представників неоінституціоналізму, як А. Алчян, Г. Демсец, Л. Гурвич, Р. Коуз, Д. Норт та ін. Аналіз поведінки суб’єктів освітнього простору ґрунтується на акторо-центричному інституціональному підході М. Крозьє, А.Турена, Ф. Шарпфа, теорії неповної раціональності Г. Саймона, теорії контрактів Д. Мюллера, теорії конвенцій Л. Тевено та Л. Болтанскі, поглядах М. Дентона на регулятивну функцію академічних стандартів, теорії інституційних пасток В. Полтеровича, концепції соціальної суб’єктності Л. Сокурянської. Неоінституціональний аналіз інституту освіти вибудовуються на ідеях Дж. Болі, Дж. Мейєра, Ф. Раміреза, Б. Ровена та ін. Виявлення особливостей академічних практик студентів як чинника та показника якості процесу і результату освітньої діяльності окремого вишу і системи вищої освіти в цілому зумовило звернення автора до ідей феноменологічної соціології (Е. Гуссерля, А. Шюца, М. Шелера та ін.), зокрема, до заснованої на цих ідеях практичної парадигми.
З огляду на стан опрацювання такої важливої суспільної проблеми, як якість вищої педагогічної освіти, нагального наукового розв’язання потребує проблема неузгодженості уявлень різноманітних суб’єктів цієї освіти стосовно її якості, критеріїв, індикаторів та змісту, а також чинників та механізмів практичного забезпечення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах наукового напряму кафедри соціології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, зокрема таких всеукраїнських та міжнародних науково-дослідних проектів, як «Сучасні університети як осередки формування інтелектуальної еліти українського суспільства» (2000 – 2001 рр., номер державної реєстрації 0100u003309), «Вища освіта як фактор соціоструктурних змін: порівняльне дослідження посткомуністичних суспільств» (2005 – 2007 рр., номер державної реєстрації 0105u000709), «Проблеми громадянської ідентичності української молоді: роль освіти як чинника консолідації суспільства» (2008 – 2009 рр., номер державної реєстрації 0108u001642), «Духовний світ сучасного українського студентства: національні джерела та глобальні орієнтири» (2010 – 2011 рр., номер державної реєстрації 0110u001436), а також у межах наукових досліджень кафедри правознавства, соціології та політології Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка «Політична та правова соціалізація молоді в умовах формування громадянського суспільства» (2002 – 2007 рр.), «Вища освіта у формуванні громадянської ідентичності особистості : правовий та соціально-політичний аспекти» (2008 – 2012 рр.).
Об’єктом дисертаційного дослідження є якість вищої педагогічної освіти.
Предметом – чинники та механізми забезпечення якості вищої педагогічної освіти в умовах сучасної України.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є соціологічна концептуалізація якості вищої педагогічної освіти, чинників та механізмів її забезпечення.
Досягнення мети передбачало розв’язання таких дослідницьких задач:
- здійснити аналіз можливих теоретико-методологічних підходів до дослідження якості вищої освіти, розкрити їхні можливості та обмеження;
- розкрити еволюцію змісту концептів «якість» та «якість освіти», їхнє тлумачення у сучасному науковому знанні;
- виявити соціологічну оптику дослідження концепту «якість» стосовно вищої освіти;
- розробити категоріально-понятійний апарат соціологічного аналізу якості вищої освіти;
- з’ясувати та описати структуру суб’єктів освітнього простору, особливості їхнього впливу на якість вищої педагогічної освіти;
- проаналізувати взаємозв’язок цивілізаційних змін та моделей якості вищої освіти;
- виявити інституційні чинники забезпечення якості вищої педагогічної освіти;
- здійснити аналіз державних та громадських механізмів забезпечення якості освіти у контексті сучасних вимог до освітньої системи;
- розробити модель забезпечення якості вищої педагогічної освіти в умовах сучасного суспільства;
- виявити ціннісну зумовленість оцінок якості освіти суб’єктами освітнього простору;
- з’ясувати громадську думку щодо якості вищої освіти;
- розробити систему критеріїв та індикаторів якості сучасної вищої педагогічної освіти;
- з’ясувати роль академічних практик студентів як суб’єктів освітньої діяльності у забезпеченні якості вищої освіти;
- виявити основні об'єктивні та суб'єктивні характеристики майбутніх вчителів.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети в ході дослідження використано такі загальнонаукові методи пізнання соціальних явищ і процесів, як методи порівняння (для зіставлення методологічних підходів до вивчення якості освіти), аналізу та синтезу (для виявлення сутності концептів «якість» та «якість освіти» та їхньої соціологічної інтерпретації), індукції (для з’ясування інституційних чинників забезпечення якості вищої педагогічної освіти) та дедукції (для інтерпретації проблем педагогічної освіти як складової системи вітчизняної освіти), класифікації (для систематизації критеріїв оцінки суб’єктами освіти її якості та виділення структури суб’єктів освіти), моделювання (для розробки конвенційної моделі забезпечення якості освіти), системного аналізу (для виявлення механізмів підвищення якості вищої педагогічної освіти в Україні).
У межах дисертаційної роботи були застосовані кількісні та якісні методи отримання соціологічної інформації, зокрема масові анкетні опитування, глибинні індивідуальні інтерв’ю та фокусовані групові інтерв’ю. Аналіз первинної інформації здійснювався за допомогою таких математико-статистичних методів, як кластерний, кореляційний, порівняльний аналіз та ранжування.
Емпіричну базу дослідження складають результати низки міжнародних, загальнонаціональних, міжрегіональних та внутрішньоуніверситетських досліджень, проведених як самостійно автором, так і за його безпосередньої участі. А саме: результати чотирьох дослідницьких (кількісно-якісних) проектів, реалізованих кафедрою соціології та соціологічною лабораторією Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна протягом 2000 – 20011 рр. (науковий керівник проектів – проф. Л. Сокурянська), з яких у трьох останніх автор брала участь: загальнонаціональне дослідження «Сучасні університети як осередки формування інтелектуальної еліти українського суспільства» (2000 – 2001 рр.; за репрезентативною вибіркою опитано 1810 студентів ВНЗ України); міжнародне дослідження «Вища освіта як фактор соціоструктурних змін: порівняльний аналіз посткомуністичних суспільств» (2005 – 2007 рр.; за репрезентативною вибіркою опитано 3057 студентів ВНЗ України, 750 студентів ВНЗ Білорусі; окрім того, було опитано 577 студентів ВНЗ Росії (вибірка по Росії нерепрезентативна), проведено дев’ять фокусованих групових інтерв’ю зі студентами Харкова, Львова та Луцька); міжнародне дослідження «Проблеми формування громадянської ідентичності української молоді: роль освіти як чинника консолідації суспільства» (2008 – 2011 рр., за репрезентативною вибіркою опитано 3058 студентів ВНЗ України, а також 628 студентів ВНЗ Росії та 300 – Білорусі (вибірка по Росії та Білорусі нерепрезентативна); проведено шість фокусованих групових інтерв’ю та вісімнадцять глибинних інтерв’ю зі студентами Харкова і Дрогобича). У дисертаційній роботі аналізуються українські масиви зазначених досліджень. Окрім того, із масиву останнього дослідження виокремлено підмасив, який складають студенти педагогічних університетів України (N=483).
До емпіричної бази дослідження увійшли матеріали крос-регіонального дослідження «Україна: образи регіонів та міжрегіональні відносини: Львівщина – Луганщина» (2007 р., опитано 1536 осіб у Львівській та Луганській областях). Керівник проекту – проф. І. Кононов, співорганізатор дослідження у Львівській області – автор дисертації. Опитування проведене в обласних центрах – Львові (N=375) та Луганську (N=363), у містах Дрогобич (N=298) та Стаханов (N=300), а також чотирьох селах Луганської (N=100) та чотирьох селах Львівської (N=100) областей. Збір інформації проводився методом стандартизованого інтерв’ю за репрезентативною для даних населених пунктів вибіркою, окрім того, проведено 10 фокусованих групових інтерв’ю серед мешканців Львівської та Луганської областей.
Емпіричну базу дослідження також складають результати регіонального дослідження «Проблеми та перспективи продовження освіти випускниками шкіл Західної України», ініційованого Дрогобицьким державним педагогічним університетом імені Івана Франка (2006 р., керівник дослідження проф. М. Михальченко, координатор проекту у Львівській області – автор дисертації). За репрезентативною вибіркою опитано 1616 респондентів віком від 18 років та 2011 школярів випускних класів.
У роботі використано результати соціологічних досліджень, проведених автором у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка, а саме: «Ціннісні орієнтації та мотивація професійного вибору майбутніх педагогів», проведеного за репрезентативною вибіркою методом анкетного опитування серед студентів першого курсу (2009 (N=330) та 2012 (N=300) рр.); якісне дослідження «Проблеми якості підготовки майбутнього вчителя» (2010 – 2011 рр.) (методом напівструктурованого інтерв’ю) опитувалися студенти магістратури (N=120) Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка.
У дисертації здійснено також аналіз даних другої – п’ятої хвиль міжнародного порівняльного соціологічного проекту «Європейське соціальне дослідження» (European Social Survey), що проводиться міжнародним консорціумом (координатори від України Є. Головаха та А. Горбачик). За репрезентативною вибіркою в Україні опитано: у 2004 р. – 1863 особи, у 2006 р. – 1768 осіб, у 2008 р. – 1668 осіб, у 2010 р. – 1931 особа. У роботі використано результати міжнародного порівняльного дослідження якості навчальних досягнень учнів PISA (Programme for International Student Assessment), 2009 р.
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у розв’язанні важливої наукової проблеми у галузі соціології освіти – розробці концепції факторної зумовленості забезпечення якості вищої педагогічної освіти, у межах якої отримані такі нові результати:
уперше:
- обґрунтовано переваги неоінституціонального підходу до соціологічного аналізу якості вищої, у тому числі педагогічної, освіти, що полягають у можливості системного вивчення обраної проблеми, зокрема її аналізу на інституційному, організаційному та індивідуальному рівнях; трактування якості освіти як характеристики ступеня відповідності інституціоналізованих освітніх норм потребам, вимогам та очікуванням суб’єктів освіти; врахування впливу суб’єктів освіти на формування і зміну інституційних норм;
- запропоновано соціологічну інтерпретацію концепту «якість освіти», під яким розуміється інтегральна конвенційна характеристика освітнього процесу та його результатів, що виражає ступінь їхньої відповідності встановленим та перспективним очікуванням і вимогам усіх суб’єктів освітнього простору (від окремого індивіда до суспільства в цілому);
- уведено до наукового обігу поняття «соціальний стандарт освіти» та «соціальна стандартизація освіти»; перше тлумачиться як сукупність інституціалізованих норм, які втілюють очікування та вимоги до освіти як процесу, результату та соціальної системи усіх суб’єктів освітнього простору, а також є основою для оцінки якості освіти; відповідно, соціальна стандартизація освіти – це процес і результат формування соціального стандарту освіти, особливий вид соціальної взаємодії суб’єктів освіти з приводу узгодження й інституціалізації їхніх вимог до освітніх послуг;
- запропоновано конвенційну модель якості вищої педагогічної освіти, яка є результатом соціальної стандартизації освіти, наслідком компромісу усіх суб’єктів освітнього простору відносно вимог до якості освітніх послуг; відповідно до цієї моделі запропоновано багаторівневу систему забезпечення якості вищої педагогічної освіти від абітурієнта до випускника, яка включає державні та громадські механізми оцінювання якості освітніх послуг і соціологічний моніторинг як інструмент наукового аналізу перебігу й результатів цього процесу; доведено, що така модель відповідає розробленій автором постіндустріальній моделі вищої педагогічної освіти, яка, на відміну від індустріальної моделі, зорієнтована на відкритість, динамічність, демонополізацію та полісуб’єктість освітнього простору;
удосконалено:
- категоріально-понятійний апарат соціологічного дослідження якості вищої освіти, до складу якого автор додає такі поняття, як «соціальний стандарт освіти», «соціальна стандартизація освіти», «індустріальна модель освіти», «постіндустріальна модель освіти», «конвенційна модель якості освіти», «академічні практики», «інституційні пастки забезпечення якості освіти»;
- соціологічну інтерпретацію поняття «суб’єкт освіти», що характеризує учасника освітнього простору як діяльну, активну, креативну особистість (соціальну групу чи соціальну організацію), здатну виражати свої інтереси, приймати самостійні, відповідальні та компетентні рішення і впливати своєю діяльністю у сфері освіти на інших учасників цієї діяльності, а також на інститут освіти в цілому, тобто володіє такою сутнісною якістю, як соціальна суб’єктність;
- систему критеріїв та індикаторів якості вищої педагогічної освіти, до яких віднесено: внутрішні (знаходяться всередині системи освіти) та зовнішні (виходять за межі сфери освіти, визначаються ринком праці); процесуальні (характеризують освіту як процес), результативні (пов’язуються з можливістю реалізації отриманих знань на практиці); особистісні (характеризують студента як суб’єкта освіти), організаційні (такі, що визначають роль навчального закладу, його викладацької спільноти у забезпеченні якісної освіти), інституційні (пов’язуються зі збалансованістю інституту освіти з іншими соціальними інститутами); доведено, що з погляду громадської думки головним критерієм якості освіти є її відповідність запитам ринку праці;
- визначення поняття «академічні практики студентів», під яким пропонується розуміти повсякденні, хабітуалізовані (узвичаєні), інтерсуб’єктивні за своєю природою дії студентів як учасників освітнього процесу, що розкривають ступінь їхнього включення в освітній процес, зокрема, процес забезпечення якості освіти;
дістали подальший розвиток:
- застосування теорії «інституційних пасток» до аналізу дисфункцій інституту вищої освіти та осмислення чинників зниження якості освіти, з позицій якої обґрунтовано зумовленість сучасного стану якості освіти недостатньою увагою до інституційних регуляторів, що й призводить до появи «інституційних пасток» як неефективних стійких норм, серед яких автор виокремлює масовизацію та комерціоналізацію освіти як результат інституційного закріплення науково необґрунтованих, непрогнозованих і недостатньо прорахованих управлінських рішень, прояв стихійних ринкових механізмів у просторі вищої освіти;
- характеристика структури суб’єктів вищої педагогічної освіти, яка, на думку автора, охоплює: державу як основного «гравця», що характеризується найбільшим впливом на інститут освіти; навчальні заклади, що здійснюють підготовку педагогів, як безпосередні виробники освітніх послуг, студенти –майбутні педагоги як безпосередні споживачі отриманих освітніх послуг та їхні батьки як інвестори в освіту дітей та опосередковані споживачі освітніх послуг; роботодавці освітньої сфери (керівники закладів освіти) та інших сфер як споживачі освітніх послуг; учні та їхні батьки; незалежні громадські професійні співтовариства (вітчизняні й міжнародні), які здійснюють оцінку якості освіти; суспільство, яке формує громадську думку стосовно соціального статусу педагога у суспільстві і є своєрідним каталізатором соціальних запитів та оцінок педагогічної освіти;
- соціологічне тлумачення стратифікованості позицій освітніх суб’єктів у соціальному просторі (держави, навчальних закладів, роботодавців, студентів, їхніх батьків, професійних співтовариств тощо) та відмінності їхніх інтересів у сфері освіти, що зумовлює відсутність консенсусу між ними щодо вимог до якості освітніх послуг;
- уявлення щодо природи депривації між вимогами різних соціальних суб’єктів до освіти та реальним станом освітніх послуг; доведено, що за сучасних умов рівень депривації зростає, що зумовлюється, з одного боку, змінами на ринку праці і підвищенням рівня вимог до освіти, а з іншого, консервативністю інституту освіти, трансформація якого стосується насамперед кількісних показників його діяльності;
- обґрунтування необхідності доповнення державних механізмів оцінювання якості педагогічної освіти, основними з яких є ліцензування та акредитація, громадськими механізмами, що передбачають оцінювання її якості такими суб’єктами освітнього простору, як студенти, роботодавці (керівники навчальних закладів), викладачі вищих педагогічних закладів, шкільні вчителі, незалежні професійні агенції та ін.;
- уявлення про ціннісну зумовленість більш високих оцінок якості вищої освіти студентами педагогічного фаху, зокрема їхнім переважно традиціоналістським аксіодискурсом, що й детермінує невисокий рівень вимог цієї групи студентів до якості своєї освіти.
Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці й апробації соціологічної концепції факторної зумовленості забезпечення якості вищої педагогічної освіти, вибудуваної на ідеях представників неоіституціоналізму; у розширенні наукових уявлень про якість вищої педагогічної освіти, чинники та механізми її забезпечення у сучасному просторі вітчизняної вищої освіти. Окремі положення дисертаційної роботи можуть слугувати теоретичним підґрунтям для подальшої розробки проблематики, пов’язаної з підвищенням якості вищої освіти, для формування систем моніторингу якості освіти.
Результати дисертації використані Державним інститутом сімейної та молодіжної політики МОН України при розробці проектів нормативно-правових актів та методичних рекомендацій, що стосуються реалізації державної політики у сфері освіти, зокрема враховано авторські ідеї соціальної стандартизації освіти, впровадження конвенційної моделі якості у вищу педагогічну освіту. Деякі висновки були використані при підготовці Рекомендацій Парламентських слухань на тему «Інститут сім’ї в Україні: стан, проблеми та шляхи їхнього вирішення», 2011 р. Окремі результати дисертаційного дослідження увійшли до щорічних державних доповідей Президентові України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України: «Студентська молодь України: сучасний вимір», 2009 р. (номер державної реєстрації 0109U008425); «Реалізація прав дитини на виховання в сім’ї (за підсумками 2008 р.)», 2009 р. (номер державної реєстрації 0109U008424), а також «Молодь в умовах становлення незалежної України (1991 – 2011 рр.)», 2012 р. (номер державної реєстрації 0112U002167) (довідка про впровадження результатів № 41/01 від 11.12.2012 р.).
Результати та висновки дисертаційної роботи знайшли практичне застосування в удосконаленні освітнього процесу Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, а саме:
- при розробці та впровадженні системи моніторингу якості освітнього процесу;
- у навчальному процесі при розробці здобувачем авторських програм, навчально-методичних посібників, текстів лекцій та викладанні таких навчальних курсів: «Соціологія освіти», «Основи педагогічних вимірювань та моніторинг якості освіти», «Правові основи діяльності вищої школи» для студентів напряму підготовки «Педагогічна освіта» (довідка про впровадження результатів № 124 від 06.12 .2012 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею. Висновки й результати, зокрема ті, що розкривають наукову новизну, отримані та сформульовані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використано лише ті положення, що є результатом особистих досліджень здобувача. Внесок автора у публікації у співавторстві конкретизовано у списку опублікованих праць за темою дисертації. Матеріали та висновки кандидатської дисертації при виконанні дослідження не використовувалися.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення і практичні результати дисертаційної роботи обговорювалися на кафедрі соціології та теоретичних семінарах соціологічного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, наукових семінарах кафедри правознавства, соціології та політології Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, були представлені у вигляді доповідей на міжнародних наукових конференціях «Харківські соціологічні читання» (м. Харків, 2002 – 2012 рр.); «Якубинська наукова сесія» (м. Харків, 2007, 2011, 2012 рр.); І – V Львівських соціологічних форумах (м. Львів, 2007 – 2011 рр.), «Молодіжна політика: проблеми та перспективи» (м. Дрогобич, 2004 – 2012 рр.); «Стосунки Сходу та Заходу України: суб'єкти, інтереси, цінності» (м. Луганськ, 2006 – 2007 рр.); «Духовно-творчий потенціал студентської молоді: психолого-педагогічні проблеми формування та реалізації» (м. Рівне, 2006 р.); «Ціннісно-смисловий вимір буття українського суспільства і перспективи українського націоналізму» (м. Івано-Франківськ, 2007 р.); «Від конфлікту до порозуміння: теорія і практика громадянського суспільства» (м. Львів, 2007 р.); «Культура України: цілісність у регіональній різноманітності» (м. Київ, 2008 р.); «Імплементація західних освітніх стандартів у пострадянських країнах» (м. Київ, 2008 р.); «Сучасні суспільні проблеми у вимірі соціології управління» (м. Донецьк, 2010 р.); «Методологія та технологія сучасного філософського пізнання» (м. Одеса, 2012 р.); «Młodzież akademicka w procesie innowacji» (м. Сєдльце, Польща, 2008 – 2010 рр.); «Другий модерн і перспективи України, Росії та Білорусі» (м. Луганськ, 2010 р.); «Komunikowanie społeczne w educakij: Zarządzanie – Szkoła – Komunicacja społeczna» (м. Краків, Польща, 2010 р.); «Mniejszość Polska na Ukraine – mniejszość Ukraińska w Polsce (po 1989 roku)» (м. Хелм, Польща, 2008 р.); «Jakość kształcenia w szkole wyższej w aspekcie wyzwań współczesności» (м. Сєдльце, Польща, 2009, 2011 рр.); «Высшее образование для ХХI века» (м. Москва, Росія, 2008, 2010, 2012 рр.); «European Central Slavic Сonference» (м. Перемишль, Польща, 2012 р.); «Соціально-економічні, соціально-педагогічні та соціально-психологічні проблеми морської освіти» (м. Керч, 2012 р.); «Актуальні питання соціальної інтеграції молоді» (м. Київ, 2012 р.); на I Конгресі САУ «Соціологія в ситуації соціальних невизначеностей» (м. Харків, 2009 р.).
Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження відображено у 60 наукових публікаціях, з яких: одноосібна монографія та розділи 3 колективних монографій (з них 2 видані за кордоном), 26 статей у наукових фахових виданнях України з соціологічних наук, 12 тез у матеріалах конференцій (з яких 4 за кордоном), 18 статей в інших виданнях (з них 12 за кордоном).

Список литературы

ВИСНОВКИ

Узагальнення результатів теоретичного та емпіричного дослідження факторної зумовленості якості вищої педагогічної освіти, дозволяє нам стверджувати, що мету роботи досягнено: розроблено соціологічну концепцію якості вищої педагогічної освіти, чинників та механізмів її забезпечення.
Підкреслено, що ґрунтуючись на неоінституціоналізмі, який було обрано теоретико-методологічною базою дослідження, автор доходить розуміння сутності та особливостей феномену якості освіти, яка є, з одного боку, результатом взаємодії суб’єктів освітнього простору, трансформується у цінність, набуває нормативності, тобто інституціалізується, а з іншого, –характеристикою інституту освіти.
Аналіз наукового доробку з проблеми дослідження вивчення якості освіти дозволив виявити, що міждиплінарний дискурс цього феномену, а також невизначеність предметного поля та методологічної бази його дослідження у соціології, зумовили звужене трактування якості освіти, відсутність її комплексних досліджень з урахуванням впливу внутрішніх (освітніх) і зовнішніх (економічних, політичних, соціокультурних та ін.) чинників, сучасних та перспективних суспільних викликів; сформували стереотип про «несоціологічність» проблематики. На заповнення цієї прогалини нами запропоновано соціологічне визначення «якості освіти», виявлено і окреслено предметне поле соціологічного аналізу якості вищої освіти; підкреслено, що, на відміну від економічного, філософського, педагогічного, управлінського та інших підходів, соціологічний підхід передбачає вивчення якості освіти як особливого конвенційного феномену, відносного і динамічного за своєю суттю, дозволяє виявити структуру й особливості взаємодії суб’єктів освітнього простору з приводу узгодження вимог до освіти, практичного забезпечення їхньої реалізації, з’ясувати ступінь і механізми впливу цих суб’єктів на процес та результат освіти, внутрішні (освітні) і зовнішні (позаосвітні) чинники, актуалізації якості вищої освіти, в тому числі педагогічної.
Дослідження простору вищої педагогічної освіти дало нам змогу виявити і описати структуру його суб’єктів, які залучені до виробництва, розподілу та споживання освітніх послуг. Доведено, що специфіка освіти як суспільного блага розмиває чіткі межі між суб’єктами його виробництва та споживання. За сучасних умов розрив між їхніми інтересами, вимогами й ступенем їхнього впливу на освіту зростає, що зумовлюється зростанням стратифікованості позицій цих суб’єктів у соціальному просторі.
Застосовуючи поняття «суб’єкт освіти», у роботі обгрунтовано, що воно має найбільший потенціал у контексті дослідження якості освіти, у порівнянні з поняттями «освітній агент», що характеризує транслятора освітніх цінностей та норм, посередника у сфері освіти й освітній взаємодії, більше відповідає економічному аналізу проблеми, та «освітній актор», яке позначає індивідуального самостійного учасника соціальної взаємодії, здатного виражати свої інтереси, розв’язувати власні проблеми, такого, що володіє індивідуальною суб’єктністю.
Дослідження впливу цивілізаційних змін на трансформацію моделі освіти дало можливість дійти висновку, що за сучасних умов ці зміни зумовлюють перехід від індустріальної моделі освіти, яку ми розглядаємо як закриту (орієнтовану на внутрішній ринок), малорухливу, орієнтовану на кількісні показники, з монопольним впливом держави на освітні норми, до постіндустріальної моделі освіти, яку визначаємо як відкриту (орієнтовану на внутрішній і зовнішній ринки), динамічну, з можливістю впливу усіх суб’єктів освіти на освітні норми, орієнтовану на якісні показники. Кожній із запропонованих моделей освіти відповідає модель якості освіти, зокрема постіндустріальній моделі освіти, як доводить автор, відповідає конвенційна модель якості освіти, яка є результатом узгодження вимог всіх суб’єктів освіти до її якості.
На підставі теоретичного та емпіричного аналізу проблеми виявлено чинники, які визначають якість вищої педагогічної освіти, серед яких виділено соціетальні (зміна освітніх цілей внаслідок впливу цивілізаційних змін, перехід до постіндустріального суспільства, глобалізація освітнього простору, потреба формування людини нового типу); соціальні (кризові процеси у суспільстві, «демографічна яма», ставлення до інститутів влади, соціальний статусу вчителя та престиж вчительської професії), інституційні (інтеграція до європейського освітнього простору, розширення доступу до вищої освіти, зростання мережі вищих навчальних закладів, фінансування освіти, неузгодженість інституту освіти з інститутом ринку праці), педагогічні (суперечки навколо моделі підготовки вчителя, зміна функцій вчителя у суспільстві, зниження мотивації до вибору педагогічного фаху та до професійної реалізації молодих фахівців у педагогічній сфері, зниження якості контингенту абітурієнтів педагогічних ВНЗ, нездатність вишів актуалізувати освітній потенціал студентів).
Виявлено, що домінуючими серед механізмів забезпечення якості вищої педагогічної освіти є державні механізми ліцензування і акредитації, що гальмує процеси демократизації та демономолізації освітньої сфери. Обґрунтовано, що виходу з цієї ситуації сприятиме поєднання державних з громадськими механізмами забезпечення якості, розширення суб’єктів освіти, залучених до оцінювання та забезпечення якості освіти, зокрема роботодавців, незалежних професійних агенцій, міжнародних структур, майбутніх фахівців як безпосередніх споживачів освіти.
Доведено відносний і динамічний характер якості освіти, в тому числі вищої педагогічної освіти, що ускладнює її забезпечення і перетворює його на безперервний процес взаємодії освітніх суб’єктів з проводу узгодження та реалізації освітніх вимог, який запропоновано розглядати як соціальну стандартизацію освіти. Саме на цій підставі розроблено конвенційну модель якості вищої педагогічної освіти, яка інтегрує державний і соціальний стандарти якості освіти.
Аксіологічний аналіз суб’єктів простору вищої педагогічної освіти, зокрема студентів та громадськості, дав нам змогу виявити ціннісну зумовленість оцінок якості освіти, їхню відносність і залежність від низки суб’єктивних та об’єктивних чинників як освітнього простору, так і поза ним. Зіставлення об’єктивних чинників функціонування системи вищої педагогічної освіти та її оцінок громадською думкою дало підставу для висновку про зростання формальної освіченості населення, що не може свідчити про зростання якості освіти.
Розроблена система критеріїв та індикаторів якості сучасної вищої педагогічної освіти уможливила висновок, що за сучасних умов зростає значення тих критеріїв, що перевіряються та підтверджуються ринком праці.
Схарактеризовано соціальний портрет майбутнього вчителя, що включає об'єктивні та суб'єктивні характеристики педагога, які віддзеркалюють якість педагогічної освіти. Обґрунтовано, що якість освітніх послуг є цілісною характеристикою освіти, охоплює увесь процес підготовки фахівця від його вступу до вищого навчального закладу, навчання на різних освітніх щаблях, до виходу на ринок праці та працевлаштування. Виявлено, що педагогічний фах приваблює не найздібніших випускників шкіл, рівень підготовки абітурієнтів педагогічних вишів поступово знижується. Якість підготовки педагогів зумовлюється також зниженням мотивації молоді до педагогічної діяльності, орієнтацією випускників вишів на працевлаштування у сферах, не пов’язаних з освітою.
Таким чином, у межах дисертаційного дослідження доведено, що якість вищої педагогічної освіти є особливою характеристикою освіти, найсуттєвіший механізм забезпечення якої становить узгодження та інституціалізація вимог суб’єктів простору вищої педагогічної освіти.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аванесов В. С. Проблема становлення національної системи педагогічних вимірювань [Текст] / В. С. Аванесов // Вісник ТІМО : Тестування і моніторинг в освіті. – 2008. – № 10–11. – С. 38–42.
2. Авраамов Ю. С. Независимая общественно-профессиональная аккредитация: повышение качества и конкурентоспособности российского образования [Текст] / Ю. С. Авраамов, Н. П. Калашников, А. Д. Рудченко, Т. В. Сорокина-Исполатова, Н. Г. Хохлов // Вопросы образования. – 2007. – № 2. – С. 56–67.
3. Алексеенко В. А. Система управления качеством высшего образования России [Текст] : научная монография / В. А. Алексеенко. – М. : Изд-во Национального института бизнеса, 2009. – 238 с.
4. Алексеенко В. А. Системный поход к управлению качеством образовательной деятельности вузов России [Текст] : монография / В. А. Алексеенко. – М. : Из-во Национального института бизнеса, 2007. – 223 с.
5. Алексеенко В. А. Управление качеством учебного процесса в вузе [Текст] : монография / В. А. Алексеенко. – М. : Из-во Национального института бизнеса, 2006. – 278 с.
6. Алчян А. Производство, стоимость информации и экономическая организация [Электронный ресурс] / Армен А. Алчян, Гарольд Демсец // American Economic Review. – 1972. – Vol. 62. – P. 777–795. – Режим доступа : http://www.seinstitute.ru/Files/v5-11_alchian_ p280-317.pdf. – Название с экрана.
7. Андрущенко В. П. Модернізація педагогічної освіти України в контексті Болонського процесу [Текст] / В. П. Андрущенко // Вища освіта України. – 2004. – № 1. – С. 5–15.
8. Андрущенко В. П. Якість освіти в дзеркалі сучасних вимог та експектацій [Текст] / В.П. Андрущенко, В.Г. Вікторов // Гілея : науковий вісник: зб. наук. пр. – К., 2010. – № 37. – С.215–227.
9. Аниканова Н. А. Качество образования в российской высшей школе: социокультурные ориентиры трансформации [Текст] : автореф … дис. канд. социол. наук : 22.00.06 / Аниканова Наталья Алексеевна ; Новочеркасская государственная мелиоративная академия. – Новочеркасск : 2006. – 28 с.
10. Аристотель. Соч. в 4-х томах. Т. 1 [Текст] / Аристотель ; ред. В. Ф. Асмус. Серия «Философское наследие». – М. : Мысль, 1976. – 550 с.
11. Аристотель. Соч. в 4-х томах. Т. 2 [Текст] / Аристотель ; ред. З. Н. Микеладзе. Серия «Философское наследие». – М. : Мысль, 1978. – 687 с.
12. Астахова В. И. Гуманизация образования как ответ на вызовы глобализации [Текст] / В. И. Астахова // Глобальные проблемы человечества как фактор трансформации образовательных систем : монография / под общ. ред. В. И. Астаховой ; Нар. укр. акад. – Х. : Изд-во НУА, 2008. – С. 79–93.
13. Астахова В. И. Непрерывное образование как исходный принцип функционирования современных образовательных систем [Текст] / В. И. Астахова // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства. : зб. наук. пр. – Х. : Видавничий центр ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2009. – Вип. 15. – С. 576–581.
14. Астахова Е. В. Кадровый корпус высшей школы Украины: метаморфозы развития : монография [Текст] / Е. В. Астахова. – Х. : НУА, 2006. – 188 c.
15. Астахова Е. В. Преподавательская корпорация отечественного университета: размышления по поводу [Текст] / Е. В. Астахова // Университеты : Наука и просвещение. Научно-популярный ежеквартальный журнал. – № 1 (40). – 2010. – С. 66–71.
16. Астахова Е. В. Проблема понимания как ключевая задача современного образования [Текст] / Е. В. Астахова // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства : зб. наук. праць. – Х. : Видавничий центр ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2009. – Вип. 15. – С. 567–569.
17. Ахтирський Є. Роль університетів у становленні економіки знань (приклад України) [Текст] / Є. Ахтирський // Молодіжна політика : проблеми та перспективи : зб. наук. пр./ наук. ред. С. А. Щудло. – Дрогобич : Редакційно-видавниций відділ ДДПУ імені Івана Франка, 2010. – С. 254–257.
18. Бабкіна О. Проблеми підвищення якості освіти в Україні у контексті Болонських реформ [Текст] / О. Бабкіна // Освіта і управління. – 2006. – № 1. – Т. 9. – С. 91–94.
19. Байденко В. И. Стандарты в непрерывном образовании: концептуальные, теоретические и методологические проблемы [Текст] : монография / В.И. Байденко. – М.: Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 1999. – 296 с.
20. Бакіров В. С. «Суспільство знань» та трансформація вищої освіти [Текст] / В. С. Бакіров // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства : зб. наук. пр. [у 2-х т]. Т. 1. – Х. : Видавничий центр ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2006. – С. 352–357.
21. Бакіров В. Висока якість університетської освіти – вимога часу [Текст] / В. Бакіров, З. Зиман, Ю. Холін // Вища освіта України. – № 1. – 2005. – С. 15–19.
22. Бакіров В. С. Соціологія вищої освіти: нові дослідницькі сюжети [Текст] / В. С. Бакіров // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства.: збірник наукових праць.– Х. : Видавничий центр ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2009. – Вип. 15. – С. 561–566.
23. Бакіров В. С. Сучасна вища освіта як предмет соціологічної рефлексії [Текст] / В. С. Бакіров // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна «Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи». – 2009. – № 881. – С. 31–36.
24. Балацкий Е. Институциональные конфликты в сфере высшего образования [Текст] / Е. Балацкий // Свободная мысль –ХХІ. – 2005. – № 11. – С. 23–38.
25. Бек У. Общество риска. На пути к другому модерну [Текст] / Ульрих Бек ; [пер. с нем. В. Седельника и Н. Федоровой.] – М. : Прогресс – Традиция, 2000. – 384 с.
26. Бек У. Собственная жизнь в развязанном мире: индивидуализация, глобализация и политика (доклад У. Бека 26 сентября 2002 г. в Эрмитажном театре Санкт-Петербурга) [Электронный ресурс] / У. Бек. – Режим доступа : http://hq.soc.pu.ru/publications/pts/bek_3.shtml – Название с экрана.
27. Белл Л. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования [Текст] / Даниел Белл ; [пер с англ. / под ред. В. Л. Иноземцева]. – М. : AKADEMIA, 1999. – 956 c.
28. Бергер П. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания [Текст] / П. Бергер, Т. Лукман; пер. с англ. Е. Руткевич. – М. : Издательство «Медиум», 1995. – 323 с.
29. Болотин И. С. Гуманитарные традиции в образовании и Болонский процесс [Текст] / И. С. Болотин, Н. В. Оплетина // Высшее образование для ХХI века [Доклады и материалы IV Междунар. научной конференции (Москва, 18 – 20 октября 2007 г.) / под общ. ред. И. М. Ильинского]. – Часть 1. – М. : Изд-во Моск. гуманит.университета, 2007. – C. 103–107.
30. Болтански Л. Социология критической способности [Текст] / Л. Болтански, Л. Тевено // Журнал социологии и социальной антропологии. – 2000. – Том ІІІ. – № 3. – С. 66–83.
31. Бронська А. М. Інституційні конфлікти в системі вищої освіти України [Текст] / А. М. Бронська // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Секція «Економіка». – 2009. – Випуск 4 (48). – Част. IІ. – С. 92–98.
32. Бурдье П. Начала [Текст] / П. Бурдье; пер с фр. Н. А. Шматко. – М. : Socio-Logos, 1994. – 288 c.
33. Бурдье П. Социология социального пространства [Текст] / Пьер Бурдье; пер. с фр., общ. ред. Н. А. Шматко. – М. : Ин-т эксперим. Социологии ; СПб. : Алетейя, 2007. – 288 с.
34. Бурдье П. Университетская докса и творчество: против схоластических делений [Текст] / П. Бурдье; пер. с фр. Н. А. Шматко // Socio-Logos’96. Альманах Российско-французского центра социологических исследований Института социологии Российской Академии наук. – М. : Socio-Logos, 1996. – С. 8–31.
35. Вакуленко С. М. Соціологічна освіта в Україні в контексті Болонського процесу [Текст] / С. М. Вакуленко // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна «Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи». – 2010. – № 891. – С. 164–167.
36. Валицкая А. П. Какой учитель нужен современной России? [Текст] / А. П. Валицкая // Проблемы системного исследования педагогического образования : сб. науч. статей Всерос. науч.- практ. конф. (Санкт-Петербург, 15 апреля 2010 г.) / ред. И. И. Соколова]. – СПб. : Учреждение РАО ИПО, 2010. – С. 16–22.
37. Вардомацкий А. П. Сдвиг в ценностном измерении? [Текст] / А. П. Вардомацкий // Социологические исследования. – 1993. – № 4. – С. 46–55.
38. Васильєв В. В. Система адаптації робітників до професійної діяльності [Текст] : наукове видання / В. В. Васильєв – Дніпропетровськ : Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 1999. – 300 с.
39. Васильченко А. А. Зовнішнє незалежне оцінювання в контексті освітньої нерівності в Україні [Текст] / А. А. Васильченко // Наукові записки НаУКМА. Серія «Соціологічні науки». – 2011. – Т. 122. – С. 41–46.
40. Ватолкина Н. Ш. Оценка качества образовательной деятельности в высшей школе [Текст] : дис. … канд. эк. н.: 08.00.05 / Ватолкина Наталья Шамилевна ; Мордовский государственный университет имени Н. П. Огарева. – Саранск, 2003. – 200 с.
41. Веблен Т. Теория праздного класса [Текст] / Т. Веблен; пер. с англ. ; вступ. ст. С. Г. Сорокиной; общ. ред. В. В. Мотылева. – М. : Прогресс, 1984. – 367 с.
42. Величко А. В. Питання бюджетного фінансування закладів освіти [Текст] / А. В. Величко, І. В. Калько // Освіта Донбасу. – 2007. – № 5. – С. 75–84.
43. Вербець В. В. Якість освіти як соціально-психологічна проблема [Текст] / В. В. Вербець // Молодіжна політика : проблеми та перспективи : зб. наук. пр. / наук. ред. С. А. Щудло. – Дрогобич : Редак.-видавн. відділ Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 2011. – Вип. 2. – С. 370–374.
44. Вербець В. В. Моніторинг навчально-виховного процесу: навчально-методичний посібник [Текст] / В. В. Вербець. – Рівне : РДГУ: Інститут соціальних досліджень, 2008. – 59 с.
45. Веретенникова Н. В. Институциональные ловушки российской системы высшего образования [Текст] / Н. В. Веретенникова // Вестник Томского государственного университета. Серия «Экономика». – 2009. – № 1 (5). – С. 5–12.
46. Вишневський О. На шляху реформ : актуальні питання сучасної української освіти та змісту виховання [Текст] / О. Вишневський. – Дрогобич : Коло, 2005. – 176 c.
47. Вишнякова С. М. Профессиональное образование: Словарь: ключевые понятия, термины, актуальная лексика [Текст] / С. М. Вишнякова. – М. : НМЦ СПО, 1999. – 358 с.
48. Вища освіта України [Текст] : Навчальний посібник / В. Г. Кремень, С. М. Ніколаєнко, М. Ф. Степко та ін.; за ред. В. Г. Кременя та С. М. Ніколаєнка. – К. : Знання, 2005. – 327 с.
49. Вищі навчальні заклади. Загальноосвітні навчальні заклади. [Електронний ресурс] : Офіційний сайт Державної служби статистики України. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua. – Назва з екрана.
50. Вікторов В. Основні критерії та показники якості освіти [Текст] / В. Вікторов // Вища освіта України. – 2006. – № 1. – С. 54–59.
51. Вікторов В. Г. Управління якістю освіти: (соціально-філософський аналіз) [Текст] : монографія / В. Г. Вікторов ; Ін-т вищої освіти. – Дніпропетровськ : Пороги, 2005. – 286 с.
52. Вікторов В. Г. Регулювання якості освіти як філософсько-освітянська проблема [Текст] : дис. … д-ра філос. наук: 09.00.10. / Вікторов Віктор Григорович ; Інститут вищої освіти АПН України. – К., 2006. – 380 с.
53. Вікторов В. Г. Стандарти в освіті як індикатори якості [Текст] / В. Г. Вікторов // Нова парадигма. – 2005. – № 46. – С. 71–79.
54. Владимирська Є. Якість освіти як філософія та педагогіка розуміння доцільного [Текст] / Є. Владимирська // Вища освіта України. – 2006. –№ 1. – С. 108–113.
55. Волков В. В. Теория практик [Текст] / В. В. Волков, О. В. Хархордин. – СПб. : Издательство Европейского университета в Санкт-Петербурге, 2008. – 298 с.
56. Вроейнстийн А. И. Оценка качества высшего образования: Рекомендации по внешней оценке качества в вузах [Текст] / А. И. Вроейнстийн. – М. : Изд-во МНЭПУ, 2000. – 252 с.
57. Вульфсон Б. Л. Сравнительная педагоика : История и современные проблемы [Текст] / Б. Л. Вульфсон. – М. : УРАО, 2003. – 232 с.
58. Выпускник вуза в современном социокультурном пространстве : монографія [Текст] / [Е. А. Подольская, Т. В. Подольская, И. С. Нечитайло и др.] ; под общ. ред. Е. А. Подольской ; Нар. укр. акад. – Х. : Изд-во НУА, 2011. – 414 с.
59. Гегель Г. В. Наука логики [Текст] / Г. В. Гегель; В 3-х томах. – М. : Мысль, 1970. – Т. 1. – 501 с.
60. Гличев А. В. Основы управления качеством продукции [Текст] / А. В. Гличев. – М. : РИА «Стандарты и качество», 2001. – 80 с.
61. Гличев А. В. Что такое качество? [Текст] / А. В. Гличев, В. П. Панов и Г. Г. Азгальдов. – М. : «Экономика», 1968. – 135 с.
62. Головаха Е. И. Законы институциональных изменений [Текст] / Е. И. Головаха // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи». – 2011. – № 948. – Вип. 28. – С. 9–14.
63. Горбачик А. П. Україна в Європейському соціальному дослідженні: досвід роботи у трьох хвилях [Текст] / А. П. Горбачик // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи». – 2009. – № 881. – С. 83–88.
64. Грязнова О. С. Базовые ценности российских и европейских учителей [Текст] / О. С. Грязнова, В. С. Магун // Социологический журнал. – 2011. – № 1. – С. 53–73.
65. Гуржій А. Методологічні засади оцінювання та прогнозування розвитку вищої освіти в Україні [Текст] / А. Гуржій, В. Гапон // Вища освіта України. – 2006. – № 1. – С. 23–31.
66. Давыдова Л. Н. Педагогическое диагностирование как компонент управления качеством образования [Текст] /: дис. … д-ра пед. наук: 13.00.01; 13.00.08 / Давыдова Людмила Николаевна ; Астраханский государственный университет. – Астрахань, 2005. – 376 с.
67. Дацюк С. Просвещение для культурного прорыва / С. Дацюк // Диалог. ua (12 июля 2004 г.) [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://dialogs.org.ua/ru/project/page1435.html. – Название с экрана.
68. Деминг Э. Выход из кризиса. Новая парадигма управления людьми, системами и процесами [Текст] / Эдвардс Деминг ; пер. Ю. Адлер – М. : «Альпина Паблишер», 2012. – 419 с.
69. Дентон М. Академические стандарты как общественные блага. Возможности для оппортунистического поведения [Текст] / Маркс Дентон // Вопросы образования. – 2005. – № 4. – С. 127–151.
70. Державна національна програма «Освіта (Україна ХХІ століття)» [Текст]. – К. : Райдуга, 1994. – 64 с.
71. Длугош П. Социально-культурное измерение образовательных изменений в Польше [Текст] / П. Длугош // Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики : зб. наук. пр. ; Класичний приватний університет]. – Запоріжжя : Вид-во КПУ, 2012. – Вип. 54. – С. 126–132.
72. Дюркгейм Э. Метод социологии // О разделении общественного труда. Метод социологии [Текст] / Э. Дюркгейм ; пер. с фр. и послесловие А. Б. Гофмана. – М. : Наука, 1990. – С. 391–532.
73. Ерастов Ю. В. Сопоставительный анализ подходов к качеству педагогического образования в США и России [Текст] : дис. … канд. пед. н.: 13.00.01 / Ерастов Юрий Викторович ; Кузбасская государственная педагогическая академия. – Новокузнецк, 2004. – 228 с.
74. Європейський простір у сфері вищої освіти. Спільна декларація міністрів освіти Європи Болонья, 19 червня 1999 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/994_525. – Назва з екрану.
75. Загальноєвропейський простір вищої освіти – досягнення цілей: Комюніке Конференції міністрів країн Європи, відповідальних за сферу вищої освіти (м. Берген, 19 – 20 травня 2005 р.) [Текст] // Освіта України. – 2005. – 5 лип. (№ 50). – С. 5.
76. Засыпкин В. П. Модернизация педагогического образования: социологический анализ [Текст] : автореф. дис…. д-ра соц. наук : спец. 22.00.04 «Социальная структура, социальные институты и процессы» / В. П. Засыпкин. – Екатеринбург, 2010. – 46 с.
77. Засыпкин В. П. Модернизация педагогического образования в зеркале социологии [Текст] : монографія / В. П. Засыпкин. – Екатеринбург : Гуманитарный университет, 2010. – 272 с.
78. Засыпкин В. П. Педагогическое образование как объект социологического исследования [Текст] : монография / В. П. Засыпкин. – Сургут : СурГПУ, 2007. – 203 с.
79. Засыпкин В. П. Социология педагогического образования: монография [Текст] / В. П. Засыпкин, Г. Е. Зборовский, Е. А. Шуклина. – Екатеринбург – Сургут : РИО СурГПУ; РИО ГУ г. Екатеринбурга, 2011. – 447 с.
80. Зборовский Г. Е. Образование: научные подходы к исследованию [Текст] / Г. Е. Зборовский // Социологические исследования. – 2000. – № 6. – С. 21–29.
81. Злобіна О. Г. Модернізація системи вищої освіти в Україні і Болонський процес (за матеріалами емпіричного дослідження) [Текст] / О. Г. Злобіна, І. Е. Бекешкіна // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства.: зб. наук. пр. – Х. : Видавничий центр ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2012. – Вип.18. – С. 393–402.
82. Зязюн І. А. Процеси модернізації сучасної педагогічної освіти в Україні [Текст] / І. А. Зязюн // Професійна освіта: педагогіка і психологія: польсько-український журнал / за ред. Т. Левовацького, І. Вільш, І. Зязюна, Н. Ничкало. – Ченстохова – К. : AJD, 2006. – Vol. III. – С. 105–115.
83. Иванова Е. М. Профессиография как средство формирования образа профессионала [Текст] / Е. М. Иванова // Инновации в образовании. –2002. – № 3. – С. 89–91.
84. Ильинский И. М. Образовательная революция [Текст]: Монография / И. М. Ильинский. – М. : Изд-во Московской гуманитарно-социальной академии, 2002. – 592 с.
85. Ильинский И. М. Вступительное слово [Текст] / И. М. Ильин-ский // Высшее образование для ХХI века : доклады и материалы V Международной научной конференции МосГУ(Москва, 13–15 ноября 2008 г.) / под ред. проф. И.М. Ильинского. – М. : Из-во МоcГУ, 2008. – С. 5–16.
86. Исикава К. Японские методы управления качеством [Текст] / К. Исикава – М. : «Экономика», 1988. – 199 с.
87. Інформаційна система «Конкурс». Вступ до вищих навчальних закладів України I – IV рівнів акредитації [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.vstup.info – Назва з екрану.
88. Інформаційно-аналітичні матеріали до початку нового 2011 – 2012 навчального року (дошкільна, позашкільна, загальна середня освіта) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kno.rada.gov.ua/komosviti/control/uk/publish/article?art_id=50877&cat_id= 46939. – Назва з екрану.
89. Історія філософії [Текст]: підручник для вищої школи / За ред. В. Кременя. – Х. : Прапор, 2003. – 768 с.
90. Кант И. Критика чистого разума [Текст]: научн.-исследов. Издание / И. Кант; пер. с нем. Н. Лосского. – М. : Мысль, 1994. – 591 с.
91. Капырин В. В. Система управления качеством [Текст] / В. В. Капырин, Г. Д. Коренев – М. : Европейский центр по качеству, 2002. – 323 с.
92. Карташев В. А. Система систем : Очерки общей теории и методологи [Текст] / В. А. Карташев. – М. : Прогресс – Академия, 1995. – 416 с.
93. Кац А. М. Качество образования: подлинный смысл и бессмысленные процедуры [Текст] / А. Кац // Директор школы. – 2001. – № 3. – С. 39–50.
94. Качество современного отечественного образования: сущность и проблемы [Текст] : монография / Н. В. Наливайко, Е. А. Пушкарева, Р. Н. Шматков и др. – Новосибирск : Изд-во НГПУ, 2009. – 312 с.
95. Кванина В. В. Гражданско-правовое регулирование отношений в сфере высшего профессионального образования [Текст] : монография / В. В. Кванина. – М. : Изд-во «Готика», 2005. – 434 с.
96. Кендрик Дж. Совокупный капитал США и его функционирование [Текст] / Дж. Кендрик – М. : Прогресс, 1976. – 265 с.
97. Кипень В. Викладачі вузів: соціологічний портрет [Текст] / В. Кипень, Г. Коржів. – Донецьк : Астро, 2001. – 198 с.
98. Кипень В. П. Гарантії якості у вищій освіті [Текст] / В. П. Кипень // Мультиверсум. Філософський альманах. : зб. наук. праць / відп. ред. В. Лях ; Ін-т філософії НАНУ. – К. , 2000. – Вип. 15. – C. 101–103.
99. Кислова О. М. Дослідження академічної мобільності українських студентів методом побудови дерева класифікації [Текст] / О. М. Кислова, Л. Г. Сокурянська // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Серія «Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи». – 2011.– № 948. – Вип. 28.– С. 222–229.
100. Кір’ян Т. Людський капітал в історії економічної думки [Текст] / Т. Кір’ян // Економіка України. – 2008. – № 9. – С. 64–73.
101. Клейнер Г. Д. Эволюция институциональных систем [Текст] / Г. Д. Клейнер ; ЦЭМИ РАН. – М. : Наука, 2004. – 240 c.
102. Климов С. М. Значение интеллектуальных ресурсов в постиндустриальной экономике [Электронный ресурс] / С. М. Климов. –Режим доступа : http://creativeconomy.ru/library/ prd158.php. – Название с экрана.
103. Ключарев Г. А. О динамике образовательного поведения состоятельных и малоимущих россиян [Текст] / Г. А. Ключарев, Е. Н. Кофанова // Социологические исследования. – 2004. – № 11. – С. 116–122.
104. Колин К. Образование для будущего: философия и стратегия развития высшего образования в ХХI веке [Текст] / К. Колин // Высшее образование для ХХI века : докл. и матер. V Междунар. научн. конфер. МосГУ (Москва, 13 – 15 ноября 2008 г.) / под ред проф. И. М. Ильинского]. – М. : Из-во МоcГУ, 2008. – С. 28–37.
105. Кононов И. Ведущие виды деятельности и межчеловеческие отношения в повседневной жизни луганських школьников / И. Кононов // Молодіжна політика: проблеми та перспективи : зб. наук. пр. / наук. ред. С. А. Щудло. – Дрогобич : Редакц.-видавн. відд. Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 2011. – Вип. 3. – С. 215–223.
106. Кононов И. Ориентации абитуриентов России и Украины на получение высшего образования: сравнительный анализ [Текст] / И. Кононов // Молодіжна політика: проблеми та перспективи.: зб. наук. пр. / наук. ред. С. А. Щудло. – Дрогобич : Редакційно-видавничий відділ Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 2011. – Вип. 2. – С. 365–370.
107. Кононов И. Повседневная жизнь луганского школьника – 2011. Статья 2. [Электронный ресурс] / И. Кононов. – Режим доступа: // http://ostro.org/articles/article-345450/. – Название с экрана.
108. Кононов И. Ф. Донбасс и Галичина в зеркалах региональных сознаний (по материалам фокусированных групповых интервью) [Текст] / И. Ф. Кононов // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: зб. наук. пр. – Х. : Видавничий відділ ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2009. – Вип.15. – С. 435–455.
109. Кононов И. Ф. Социология Второго модерна как научная перспектива [Текст] / И. Ф Кононов // Соціологія Другого модерну : проблема перевизначення понять суспільствознавчого дискурсу [збірник наукових праць; наук. ред. І. Ф. Кононов]. – Луганськ : Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2009. – C. 32–55.
110. Кононов І. Ф. Донбас і Галичина в регіональній системі України [Текст] / І. Ф. Кононов, С. В. Хобта, С. А. Щудло // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. –2008. – № 3. – С. 73–98.
111. Кононов І. Донбас та Галичина: проблема міжрегіональних стосунків у суспільній думці населення Луганська та Дрогобича [Текст] / І. Кононов // Молодіжна політика: проблеми і перспективи : зб. матер. IV Міжнар. науково-практ. конф. (Дрогобич, 10 – 11 травня 2007 року) / наук. ред. С. А. Щудло. – Дрогобич : Вимір, 2007. – С. 20–29.
112. Кононов І. Ф. Повсякденне життя старших школярів: яка раціональність тут формується? (про дослідницький проект «Повсякденне життя луганського школяра – 2011») [Текст] / И. Ф. Кононов, С. В. Хобта // Вісник Луганського національного університету ім. Т. Шевченка. Серія: Соціологічні науки. – 2012. – № 2 (237). – С. 5–16.
113. Кононов І. Ф. Україна: шлях на периферію світової капіталістичної системи (соціологічний аналіз) [Текст] / І. Ф. Кононов // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія : Соціологічні науки. – 2012. – № 23 (238). – С. 5–30.
114. Концептуальні засади розвитку Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка на період 2007 – 2017 рр. [Текст] / Укл. В. Скотний, Ю. Кишакевич, І. Уздиган та ін. – Дрогобич : ДДПУ імені Івана Франка, 2007. – 40 с.
115. Концептуальні засади розвитку педагогічної освіти України та її інтеграції в європейський освітній простір [Електронний ресурс] : Наказ Міністерства освіти і науки України від 31.12.2004 р. № 998. – Режим доступу: http://osvita.ua/legislation/ Vishya_osvita/3145. – Назва з екрану.
116. Коротяєв Б.І. Освітній простір: очікування та виклики часу й життя : монографія [Текст] / Б.І. Коротяєв, В.С. Курило / Луганськ : Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2009. – 308 с.
117. Корсак К. В. Світова вища освіта. Порівняння і визнання закордонних кваліфікацій і дипломів [Текст] : монографія / за заг. ред. проф. Г. В. Щокіна. – К. : МАУП-МКА, 1997. – 208 с.
118. Коуз Р. Фирма, рынок и право [Текст] / Рональд Коуз; пер. с англ. Б. Пинскера. – М. : "Дело ЛТД" при участии изд-ва "Catallaxy", 1993. – 192 с.
119. Кощеева И. К. Качество образования как социологическая проблема [Текст] : дис. … канд. соц. н.: 22.00.06 / Кощеева Ирина Константиновна ; Уральский государственный технический университет. – Екатеринбург, 2003. – 157 с.
120. Крахмалев А. П. Качество образования как актуальная проблема управления [Текст] / А. П. Крахмалев. – Омск : б. и., 2001. – 89 с.
121. Кремень В. Освіта і наука визначають авторитет держави [Текст] / В. Кремень // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2003. – № 1. – С. 2–5.
122. Кремень В. Г. Освіта і наука в Україні – інноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація. Результати [Текст] : монографія / В. Кремень. – К. : Грамота, 2005. – 448 с.
123. Кумбс Ф. Г. Кризис образования в современном мире. Системный анализ [Текст] / Ф. Г Кумбс – М. : Прогресс, 1970. – 293 с.
124. Курбатов В. И. Качество образования в российской высшей школе: Проблемы и перспективы компетентностного подхода [Текст] : кол. монография / В. И. Курбатов, Н. А. Басенко, И. Н. Богданова / Ростов-на-Дону : Изд-во ЮФУ, 2009. – 231 с.
125. Куров С. В. Образование и гражданское право [Текст] : [уч. пособие] / С. В. Куров. – М. : «Готика», 2004. – 116 с.
126. Кусжанова А. Ж. Социально-философские проблемы теории образования [Текст] / А. Ж. Кусжанова. – С.-П. : Синтез-Полиграф, 2003. – 472 с.
127. Куценко О. Д. К новой парадигме социальных измнений: теоретические штрихи [Текст] / О. Д. Куценко // Харьковские социологические чтения – 98. : сб. науч. работ. – Х. : УЭПП «Радар», 1998. – С. 12–18.
128. Леонова О. Образовательное пространство как педагогическая реальность [Текст] / О. Леонова // Alma Mater (Вестник высшей школы). – 2006. – № 1. – С. 36 – 40.
129. Ливни Э. Качество высшего образования в России: роль конкуренции и рынка труда [Текст] / Э. Ливни, Л. Полищук // Вопросы образования. – 2005. – № 1. – С. 2–18.
130. Лиотар Ж. Ф. Состояние постмодерна [Текст] /Ж. Ф. Лиотар ; пер. с фр. Н. А. Шматко. – М. : Алетейя, 1998. – 160 с.
131. Лисеенко Е. Проблема повышения качества университетского образования и роль социологического мониторинга в этом процессе [Текст] / Е. Лисеенко // Молодіжна політика: проблеми та перспективи. Вип. 3 : зб. науко. пр. / наук. ред. С. А . Щудло]. – Дрогобич: Ред.-видавн. відділ Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 2012. – С. 223–236.
132. Лікарчук І. Колапс освітньої системи в Україні: основні причини [Електронний ресурс] / І. Лікарчук // Дзеркало тижня. Україна. – 2011. – № 7. – 26 Лютого – 04 Березеня. – Режим доступу : http://news.dt.ua/SOCIETY/kolaps_osvitnoyi_sistemi_v_ukrayini_osnovni_prichini-76599.html. – Назва з екрану.
133. Лікарчук І. Реальну якість української освіти оцінити неможливо [Електронний ресурс] / І. Лікарчук // Освіта.ua. – Режим доступу: http://osvita.ua/vnz/news/27399/ – Назва з екрану.
134. Ліщук-Торчинська Т. П. Методичні особливості організації та проведення загальноуніверситетського соціологічного дослідження «Викладач очима студентів» [Текст] / Т. П. Ліщук-Торчинська, С. А. Сальнікова // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Соціологічні дослідження сучасного суспільства : методологія, теорія, методи». – 2008.– Вип. 22. – № 800. – С. 172–177.
135. Логунова О. С. Образование как составляющая качества жизни [Текст] / О. С. Логунова // Вестник Московского государственного университета. Серия 18. Социология и политология. – 2009. – № 3. – С. 164–167.
136. Лукіна Т. О. Моніторинг як механізм інформаційного забезпечення управління якістю освіти [Текст] / Т. О. Лукіна // Вісник ТІМО : Тестування і моніторинг в освіті. – 2007. – № 12. – С. 16–20.
137. Ляшенко О. Українська школа на шляху до якісної освіти [Електронний ресурс] / О. Ляшенко // Освітологічний дискурс. Електронне наукове фахове видання. – 2011р. – № 2 (4). – Режим доступу : http://innovations.kmpu.edu.ua/ENFV/2011_2/11loisyo.pdf. – Назва з екрану.
138. Майоров А. Н. Мониторинг в образовании [Текст] / А. Н. Майоров – М. : Интеллект-Центр, 2005. – 424 с.
139. Малиш Л. Овітні рівні та освітні траєкторії [Текст] / Л. Малиш // Молодь України : від освіти до праці / С. Оксамитна, О. Виноградов, Л. Малиш, Т. Марценюк. – К. : ВПЦ НаУКМА, 2010. – С. 7–27.
140. Матежу П. Культурные и социально-экономические корни неравенства возможностей получения высшего образования в Чешской Республике (1948 – 1999) [Текст] / П. Матежу, Б. Руханова, Н. Симонова // Социология образования. – 2004. –№ 8. – С. 50–52.
141. Матюшкина М. Д. Социально-педагогические показатели качества школьного образования (по материалам исследования випускников Санкт-Петербурга) [Текст] / М. Д. Матюшкина // Социология образования. – 2010. –№ 9. – С. 86–95.
142. Матюшкина М. Д. Социокультурные основания оценки качества современного образования [Текст] : монография / М. Д. Матюшкина. – СПб : СПбАППО, 2009. – 356 с.
143. Методологические проблемы современной социологии образования [Текст] : материалы круглого стола [Всероссийская конференция «Образование и общество; Академия труда и социальных отношений, 20 – 22 октября 2009 г.] // Высшее образование в России. – 2010. – № 3. – С. 4–21.
144. Мешкова Т.А. Уроки PISA-2006 : домашнее задание на завтра / Т.А. Мешкова // Вестник международных организаций. – 2008. – № 1. – С. 4 – 11.
145. Михайльова К. Г. Якість загальної середньої освіти у теоретичному та емпіричному вимірі [Текст] / К. Г. Михайльова, О. І. Назарко // Вісник Міжнародного Слов’янського університету. Серія «Соціологічні науки». – 2011. – Т. ХІV. – № 1. – C. 27–38.
146. Михайльова К. Г. Якість освіти як теоретична проблема: методологічні підходи