ЕКОНОМІЧНА ЕЛІТА УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА: ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ, АДАПТАЦІЇ ТА ФОРМУВАННЯ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.Н. КАРАЗІНА

На правах рукопису

СКОРИНІНА-ПОГРЕБНА ОЛЬГА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК [316.344.42:330.16] (477) (043.5)

ЕКОНОМІЧНА ЕЛІТА УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА: ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ, АДАПТАЦІЇ ТА ФОРМУВАННЯ

22.00.04 – спеціальні та галузеві соціології

Дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора соціологічних наук

Харків – 2013

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………4
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕЛІТИ……………………………………………………………13
1.1 Соціально-філософський аналіз поняття «еліта» в науковому знанні.14
1.2 Характеристики та типи економічної еліти…………………………...39
1.3 Потенційна економічна еліта в соціально-економічній системі…….47
Висновки до розділу 1………………………………………………………75
РОЗДІЛ 2 СТАНОВЛЕННЯ ПОТЕНЦІЙНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕЛІТИ…78
2.1 Особливості стартових позицій потенційної економічної еліти……..81
2.2 Концепт становлення потенційної економічної еліти……………….106
Висновки до розділу 2 …………………………………………………….125
РОЗДІЛ 3 АДАПТАЦІЯ ПОТЕНЦІЙНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕЛІТИ……128
3.1 Внутрішні фактори адаптації потенційної економічної еліти……. 129
3.2 Зовнішні фактори адаптації потенційної економічної еліти………..152
3.3 Результат адаптації до професійного середовища представників потенційної економічної еліти …………………………………………………..165
Висновки до розділу 3 …………………………………………………….190
РОЗДІЛ 4 ФОРМУВАННЯ ПОТЕНЦІЙНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕЛІТИ...194
4.1 Перетворення навчально-виховного процесу як умова формування професійної компетентності студентів економічних спеціальностей…………195
4.2 Сформованість професійних компетенцій у представників потенційної економічної еліти ………………………………………………………………... 216
4.3 Саморегуляція поведінки на підставі життєвих стратегій потенційної економічної еліти ………………………………………………………………..251
4. 4 Планування кар’єри випускниками економічних спеціальностей ..283
Висновки до розділу 4……………………………………………………. 304

РОЗДІЛ 5 ПРОГНОЗУВАННЯ НАПРЯМКІВ МАЙБУТНЬОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПОТЕНЦІЙНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕЛІТИ……308
5.1 Соціальне управління як форма конструювання професійного простору потенціальної економічної еліти …………………………………… 308
5.2 Аналіз та прогнозування формування економічної еліти …………324
5.3 Напрямки майбутньої професійної діяльності потенційної економічної еліти ……………………………………………………………………………….345
Висновки до розділу 5 ……………………………………………………. 356
ВИСНОВКИ ……………………………………………………………… 360
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….369
ДОДАТОК А………………………………………………………………..413

ВСТУП

Актуальність теми. Перетворення, що відбуваються в економічному житті Україні, ставлять завдання переосмислення всього комплексу питань, пов'язаних із визначенням ідентичності економічної еліти, її життєвих стратегій. Забезпечення економічного зростання, консолідації українського суспільства значною мірою залежить від якості економічної еліти.
В пострадянському суспільстві економічна еліта формувалась імпліцитно, оскільки основним ресурсом входження в групу економічної еліти був матеріальний ресурс, вона була сформована переважно із бізнесменів, власників великих капіталів, які не завжди в достатній мірі володіють професійними компетенціями. Сьогодні як ніколи загострилась потреба в пошуку нових шляхів підготовки економічної еліти, оскільки вітчизняний досвід переконливо доводить, що економічна еліта в сучасній Україні не структурована, її якість не відповідає повною мірою теперішнім вимогам суспільства, а набуті професійні вміння – рівню необхідних економічних знань. Це посилює роль вищої економічної освіти в становленні та формуванні економічної еліти.
Сучасні завдання розбудови суспільства потребують нової економічної еліти, яка має не тільки належний рівень професійної підготовки, але відрізняється високим моральним потенціалом, розвитку якого повинен сприяти процес навчання у вишах.
Елітні групи завжди представляють інтерес для науковців, оскільки в процесі суспільного розвитку набувають принципово нової ролі. Однак інтерес до них переважно сконцентрований на політичній еліті. Тому є потреба у вивченні проблем формування економічної еліти, становлення її професійної ідентичності. В соціологічній науці недостатньо системних досліджень, що розкривають особливості формування економічної еліти та її роль у соціально-економічних перетвореннях.
Сучасні дослідження еліти носять фрагментарний характер. Так, функції еліти визначено у роботах М. Восленського, О. Гаман-Голутвіної, У. Кленнер, О. Крюкова, Б. Кухти, Л. Мандзій, Т. Мотренко, О. Понедєлкова та ін. Основи діяльності еліти з’ясовують Г. Ашин, К. Баранцева, Р. Берклі, Б. Глотов, С. Чукут. Проблеми ідентифікації еліти є предметом наукових інтересів С. Вовканич, Г. Водолазов, К. Михайльова, С. Серьогін, С. Чемекова. Впливовість і особливості діяльності еліти на рівні регіонального управління досліджують О. Логвиненко, А. Круглашов, Н. Селютіна. Механізми діяльності еліти розкривають Б. Буздан, М. Головатий, Н. Гончарук, М. Шульга та ін.
Теоретико-методологічні засади дослідження пов’язані з класичними підходами соціології еліт (Г. Моска, В. Парето та Р. Міхельс), які заклали фундаментальні підстави теорії еліт; а також з концепціями, що розроблялися в межах системного підходу (У. Баклі, Т. Парсонс, Р. Мертон, Н. Луман), теорії раціонального вибору (Дж. Хоманс), теорії соціального обміну (Дж. Хоманс та П. Блау) та соціальної драматургії (І. Гоффман).
Взаємовідношення економічних і політичних еліт, процеси становлення бізнес-еліти, зміни її стратегії й тактики в політичному процесі, модифікації політичної активності й форм політичної участі бізнесменів аналізуються в роботах таких авторів, як: М. Афанасьєва, А. Зудіна, В. Ігнатова, Н. Лапіна, А. Понедєлкова, А. Старостіна та ін.
Соціологічний аналіз вищої школи як інституту формування еліти здійснено в роботах сучасних дослідників: В. Астахової, В. Бакірова, С. Балабанова, М. Благонравіна, В. Жукова, О. Навроцького, В. Погрібної, Є. Подольської, В. Подшивалкіної, Л. Сокурянської, І. Тарапова, Ю. Чернецького, О. Якуби та ін.
У сучасній освітянській практиці необхідно враховувати той факт, що глибинні соціально-економічні перетворення суспільства кардинально змінюють вимоги до випускників економічних вишів. Одним із новітніх засобів підготовки економічної еліти є компетентнісний підхід, спрямований на формування особливих для економічної еліти знань, умінь та навичок. Впровадження його в процес навчання в економічних вишах забезпечує випуск висококваліфікованих спеціалістів економічної сфери. Виникає питання: яким чином мають змінюватися стратегії навчального закладу для формування особистісних рис та професійних компетенцій, які допоможуть майбутнім фахівцям поповнити елітний сегмент сучасних економістів.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою частиною державних бюджетних проектів, затверджених Міністерством освіти і науки України, що були виконані кафедрою прикладної соцiологiї Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Дисертаційне дослідження реалізоване в межах держбюджетної теми “Комунікативні механізми інтеграції українських університетів до Європейського науково-освітнього простору” (державний реєстраційний № 0109U000615 3-10-09), в якій здобувачем розроблено розділ «Особливості перетворень комунікативного простору потенційної економічної еліти в процесі інтеграції українських університетів в європейський освітній простір».
Об’єктом дослідження є студенти економічних спеціальностей як потенційна економічна еліта сучасної України.
Предметом дослідження є особливості становлення, адаптації та формування потенційної економічної еліти в сучасному українському суспільстві.
Мета дисертаційного дослідження полягає у розробці концепції становлення, адаптації, формування потенційної економічної еліти в українському суспільстві.
Для досягнення поставленої мети визначені такі дослідницькі задачі:
– узагальнити теоретичні розробки в історії соціології, сучасних соціологічних теоріях щодо змісту понять «еліта», «економічна еліта»;
– визначити поняття «потенційна економічна еліта», виявити її особливості;
– обґрунтувати вплив вищої економічної освіти на розвиток потенційної економічної еліти;
– прослідкувати особливості адаптації до професійного середовища студентів економічних спеціальностей як потенційної економічної еліти;
– визначити професійні компетенції, які є необхідними для досягнення високого рівня професіоналізму потенційної економічної еліти і, відповідно, конкурентоспроможності на ринку праці;
– схарактеризувати особистісні якості студентів економічних спеціальностей як потенційної економічної еліти;
– з’ясувати роль соціальних факторів в становленні потенційної економічної еліти та розкрити його особливості;
– розробити моделі життєвих стратегій студентів-випускників економічних спеціальностей;
– визначити форми удосконалення навчально-виховного процесу для підвищення якості підготовки у вишах студентів-економістів як потенційної економічної еліти.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети було використано загальнонаукові методи: аналіз і синтез, індукція і дедукція, систематизація, порівняльний та структурно-логічний аналіз (для створення концепції становлення, адаптації та формування економічної еліти); спеціальні методи збору інформації: соціологічний моніторинг (для виділення особливостей потенційної економічної еліти, що, в свою чергу, надало можливість уточнити визначення потенційної економічної еліти); спеціальні методи аналізу емпіричної інформації: багатовимірне шкалування (для виявлення латентних змінних, які обумовлюють диференціацію студентської молоді за спроможністю просування до економічної еліти); кластерний аналіз (для побудови емпіричної типології потенційної економічної еліти); факторний аналіз (для виділення груп здібностей, що створюють підґрунтя для професійної реалізації).
Емпіричну базу дослідження склали проведені особисто автором соціологічні моніторинги серед студентів економічних спеціальностей у містах Харкові, Києві, Львові, Луганську, Сумах, Житомирі, Одесі. Були опитані абітурієнти економічних вишів (n=496); батьки абітурієнтів (n=572); студенти економічних спеціальностей першого курсу (2004 р., n=993; 2005 р., n=986; 2006 р., n=1037; 2007 р., n=898; 2008 р., n=1304; 2009 р., n=1102; 2010 р., n=937; 2011 р., n=859); студенти економічних спеціальностей третього курсу (2007 р., n=2729; 2008 р., n=1915; 2009 р., n=1916; 2010 р., n=1918; 2011 р., n=1357); студенти економічних спеціальностей п’ятого курсу (2004 р., n=913; 2005 р., n=871; 2006 р., n=937; 2007 р., n=899; 2008 р., n=1104; 2009 р., n=1007; 2010 р., n=1037; 2011 р., n=954), а також випускники економічних вишів (2008 р., n=404; 2009 р., n=307; 2010 р., n=337), керівники підприємств та організацій (n=349). У роботі здійснено вторинний аналіз низки досліджень, проведених українськими соціологами, зокрема моніторингового дослідження Інституту соціології НАН України «Українське суспільство. Соціологічний моніторинг» (1992-2010 рр., n=1800); соціологічного дослідження «Становище студентської молоді України», проведеного Державним інститутом розвитку сім’ї та молоді (грудень 2008 р., n=5103).
Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі вирішується важлива концептуальна проблема соціології – становлення, адаптації, формування економічної еліти з метою подальшої відповідності системи економічної освіти потребам суспільства. В ході виконання поставлених завдань одержані результати, що мають наукову новизну.
Вперше:
 визначено роль вищої економічної освіти у формуванні потенційної економічної еліти, яка реалізується на чотирьох стадіях: на стадії професійної орієнтації та професійного відбору (відбір абітурієнтів, мотивованих на професійне набуття економічних знань); на стадії опанування студентами професійними компетенціями економіста (виявлені цінності, знання, вміння та навички, особистісні якості); на стадії підготовки випускників економічних спеціальностей, конкурентоспроможних на ринку праці (аналіз рівня відповідності якості фахової підготовки випускників вимогам роботодавців); на стадії формування життєвих стратегій випускників у напрямку кар’єрного просування аж до входження в елітний сегмент економістів (створення умов у вишах та забезпечення стимулів для планування, моделювання та регулювання своєї трудової кар’єри);
 якість економічної еліти визначається через процес становлення, адаптації та формування потенційної економічної еліти. Потенційна економічна еліта розглядається як соціальна група, що має стійку економічно орієнтовану професійну ідентичність, яка формується на підставі приписаного та придбаного статусу, з урахуванням характеристик, які дозволяють майбутнім економістам забезпечити успіх у професійній діяльності. Доведено, що визначальним механізмом входження особистості в елітний сегмент економістів є кар’єрне просування випускників економічних спеціальностей;
 схарактеризовано диференціацію потенційної економічної еліти з урахуванням особистісних характеристик її представників, що дає можливість прогнозувати тенденції її становлення;
 на підставі факторного аналізу виділені групи особистісних характеристик студентів економічних спеціальностей, які вони вважають необхідними для досягнення успіху у своїй майбутній професійній діяльності: «здібності до лідерства», «виконавські здібності», «аналітичні здібності», «здібності до самоорганізації», «математичні здібності», «спрямованість на життєвий успіх», що дозволило виявити можливості подальшого формування потенційної економічної еліти;
 схарактеризовано групи майбутньої економічної еліти на підставі схильностей студентів економічних спеціальностей, що дозволить створити умови для удосконалення їхніх здібностей з метою забезпечення успішного просування їх в елітний сегмент;
 розроблено моделі життєвих стратегій студентів-випускників економічних спеціальностей залежно від рівня розвитку в них здібностей до планування, моделювання, адекватної оцінки результатів діяльності, гнучкості в поведінці, самостійності, що дає уявлення щодо просування майбутніх економістів до прошарку еліти.
Удосконалено:
 уявлення про особистісні характеристики потенційної економічної еліти, необхідні для досягнення успіху в професійній економічній сфері, такі як: відповідальність, ініціативність, готовність діяти в ситуації ризику, дисциплінованість, за допомогою їх порівняння в групах студентів економічних спеціальностей та осіб, які досягли успіху в економічному професійному середовищі, що дає підстави для вибору відповідного напрямку формування економічної еліти;
 соціальний портрет представників потенційної економічної еліти за допомогою категорії «креативність дії», яка розглядається не тільки як продукування нової ідеї та застосовування її у професійній діяльності, а й демонстрування гнучкості та адаптивності в кризових ситуаціях чи ситуації соціальних змін.
Дістало подальший розвиток:
 інтерпретація актуалізованих компетенцій осіб, які професійно зайняті економічною діяльністю: компетенцій з планування, організаційних, управлінських, аналітичних та інформаційних, які необхідно розвивати представникам потенційної економічної еліти для досягнення успіху в професійному співтоваристві.
 виявлені методом багатовимірного шкалування емоційна та раціональна компоненти особистості, які слід враховувати в процесі організації навчально-виховного процесу для сприяння розвитку життєвих стратегій студентів-випускників економічних спеціальностей;
 інтерактивні форми навчання, які запропоновані на підставі аналізу навчально-виховного процесу, з метою підвищення якості навчання та підготовки конкурентоздатних фахівців економічного профілю.
Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці цілісної методології впливу вищої економічної освіти на становлення, адаптацію та формування економічної еліти. Положення дисертаційного дослідження можуть бути використані для подальшого вивчення економічної еліти та дозволяють розширити наукові уявлення про процес професійного опанування особистістю технологій розвитку економіки.
Основні положення та висновки роботи можуть бути використані для вдосконалення соціологічного аналізу вищої економічної освіти, для збільшення функціональної ефективності випускників економічних спеціальностей, їх кар’єрного зростання та підвищення конкурентоспроможності на ринку праці. Отримані наукові результати дисертації мають безпосереднє відношення до вирішення проблем ринку праці в Україні і можуть бути використані в роботі служб зайнятості, є необхідними для оцінки, прогнозування подальших тенденцій становлення, адаптації та формування економічної еліти в сучасній Україні. Сформульовані висновки сприятимуть розвитку таких галузей наукового знання, як: «Соціологія освіти», «Соціологія молоді», «Соціологія еліт», «Соціологія науки», «Соціології економіки».
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею. Усі ідеї, положення й висновки дисертаційного дослідження розроблені автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи пройшли апробацію на міжнародних, всеукраїнських та регіональних конференціях. Серед них: Міжнародна конференція «Молода наука Харківщини-2004» (Харків, 2004); Міжнародна науково-методична конференція «Соціально-психологічні технології управління персоналом» (Харків, 2006); ІV Наукова конференція «Сучасні суспільні проблеми у вимірі соціології управління» (Донецьк, 2008); І Конгрес Соціологічної асоціації України «Соціологія в ситуації соціальних невизначеностей» (Харків, 2009); Міжнародна наукова конференція «Харківські соціологічні читання» (Харків, 2010; 2011); Міжнародна наукова конференція «Якубінська наукова сесія» (Харків, 2010; 2011; 2012); VІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Перший крок у науку» (Луганськ, 2012); XVIII Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми та шляхи їх вирішення в сучасній науці» (заочна конференція, 2012); І Всеукраїнська науково-практична конференція молодих учених і студентів «Теоретичні, методичні і практичні проблеми соціології» (Донецьк, 2012); X Міжнародна наукова міждисциплінарна конференція студентів, аспірантів та молодих вчених «Шевченківська весна 2012» (Київ, 2012); Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція «Соціогуманітарні технології у методологічному та практичному вимірах» (заочна конференція, 2012); Міжнародна наукова конференція «Тенденції розвитку наукових досліджень» (Київ, 2012).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладені в науковій монографії, 33 наукових статтях, зокрема у 26 публікаціях у фахових виданнях України із соціологічних наук, 7 тезах доповідей на наукових конференціях.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, чотирнадцяти підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатку. Основний змiст роботи викладений на 368 сторінках тексту. В роботі міститься 43 рисунки та 46 таблиць. Список використаних джерел складається з 449 найменувань і становить 43 сторінки. Додаток містить 22 рисунки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі автором сформована концепція становлення, адаптації і формування потенційної економічної еліти. Сутність концепції полягає у пошуку шляхів, що забезпечують відповідність особистісних характеристик та професійних компетенцій студентів економічних спеціальностей – потенційної економічної еліти, потребам і очікуванням роботодавців.
На підставі теоретичного аналізу наукової літератури визначено багатограння ознак еліти як найвищого соціального прошарку в суспільстві: загальна ерудиція; інтелект; обдарованість, творчість; освіта, професійна підготовка; компетентність в певній діяльності; постійність службової діяльності; значущість для суспільства; соціальний статус; багатство; харизма; лідерство; влада, використовування її переваг; відповідальність; авторитетність; організаторські здібності; стиль життя; спрямованість на життєвий успіх; активність, ризикованість; моральність; мета діяльності; найвищий індекс визнання; етапи кар’єри; походження та виховання.
В роботі запропоновано авторське визначення потенційної економічної еліти як соціальної групи, що володіє стійкою професійною економічно орієнтованою ідентичністю, яка формується на підставі приписаного та придбаного статусу, з урахуванням характеристик, які дозволяють удосконалюватись студентам економічних спеціальностей для забезпечення успіху в професійній діяльності.
Заслуговує на увагу розгляд етапів становлення, адаптації та формування потенційної економічної еліти. В дослідженнях В.І. Слободчикова процес становлення розглядається як складова процесу розвитку. Становлення – це перехід від одного певного стану до іншого – більш високого рівня; єдність вже здійсненого і потенційно можливого».
В процесі становлення потенційної економічної еліти елементи приписаного статусу (освіта батьків, соціальний стан батьків, сфера діяльності батьків, середній навчальний заклад до вступу до університету, місце мешкання до вступу до університету) здатні просунути потенційну економічну еліту до більш високого рівня розвитку.
На етапі становлення внутрішніми факторами є: особистісні характеристики майбутніх студентів економічних спеціальностей. До зовнішніх факторів відносяться: соціальні характеристики батьків (освіта, сфера діяльності, соціальний стан); місце мешкання, місце отримання середньої освіти майбутніх студентів економічних спеціальностей. Ознакою завершення етапу становлення є вибір вишу.
Ознаками, що впливають на процес соціалізації потенційної економічної еліти, виступають середній навчальний заклад до вступу до університету, місце мешкання до вступу до університету, освіта батьків, соціальний стан батьків, сфера діяльності батьків.
За результатами проведеного дослідження зазначено особливості стартових позиційй представників потенційної економічної еліти: зниження надходження випускників загальноосвітніх шкіл; збільшення кількості студентів, які є випускниками ліцеїв і гімназій; домінування кількості респондентів, що проживають до вступу в виш в місті обласного значення; поступове збільшення кількості студентів з сільської місцевості, домінування вищої освіти у батьків студентів економічних спеціальностей (другою за поширеністю є середня спеціальна освіта), збільшення кількості студентів, батьки яких займають соціальний стан «керівник підприємства» і «висококваліфікований фахівець»; зменшення кількості студентів, батьки яких є фахівцями із середньою спеціальною освітою, кваліфікованими робітниками, без спеціальної кваліфікації, а також безробітними і пенсіонерами, збільшення кількості батьків, зайнятих у сферах послуг та промисловості.
З метою визначення ступеня впливу соціальних характеристик батьків на потенційну економічну еліту, розкриття особливостей її становлення було проведено кластерний аналіз на підставі притаманних респондентам особистісних характеристик та виділені такі кластери: В результаті виділено такі кластери: «виконавці» (16%), «відмінники» (27%), «незалежні» (11%), «інтелектуали» (3%), «самоучки» (26%), «перспективні» (17%). Завдяки кластерному аналізу з наступним порівнянням кластерів, вдалось диференціювати потенційну економічну еліту за особистісними якостями та з урахуванням соціальних характеристик батьків, що дало можливість виявити особливості становлення потенційної економічної еліти: наявність впливу соціальних характеристик батьків на розвиток особистісних якостей. Представників кластерів «хазяїни життя», «науковці» та «інтелігенти» можна вважати найбільш наближеними до потенційної економічної еліти завдяки найкращим стартовим можливостям.
В залежності від специфіки раціонального вибору майбутньої професійної сфери діяльності, можна визначити чотири сценарії професійного становлення в залежності від конгруентності–некогруентності професійних установок батьків та дітей: соціально–професійний консонанс, орієнтація на соціально–професійний консонанс, професійний консонанс через подолання соціальних бар’єрів, соціальний консонанс як стимул до професійного консонансу.
Процес адаптації спрямований на засвоєння норм та правил, за якими існує система економічної освіти. Метою цього процесу є прийняття нових цінностей, настанов, принципів системи, прийняття встановлених норм взаємовідносин. Щоб зрозуміти систему економічної освіти необхідно вивчити складові елементи, особливості їх взаємодії між собою та оточенням, що дає можливість прогнозувати реакції системи економічної освіти на зовнішні фактори.
На цьому етапі активізується адаптаційний потенціал суб'єкта, під яким розуміється сукупність властивостей і ресурсів, яка є у людини або групи в прихованому вигляді і активізується і актуалізується в процесі соціального пристосовування. Саме рівень адаптаційного потенціалу визначає здатність суб'єкта оволодіти ситуацією і пристосуватися до неї.
Внутрішніми факторами адаптації потенційної економічної еліти виступають: особистісні якості, що зумовлюють вибір життєвої стратегії досягнення успіху. До зовнішніх факторів відносимо: включення до різноманітних сфер професійної економічної освіти. Ознакою завершення етапу адаптації до професійного середовища є вибір спеціалізації.
В результаті кластерного аналізу особистісних характеристик студентів економічних спеціальностей здійснено їх диференціацію, що дає можливість визначити утворення простору «нерівних» серед молодіжних груп, яких об’єднує економічне професійне
середовище. Було виділено шість груп випускників, які розрізняються за своїми соціально-психологічними характеристиками: «практики» (42,52%), «клерки» (14,17%), «організатори» (0,92%), «мислителі» (15%), «індивідуалісти» (42,13%), «самодостатні» (0,13%). Представники зазначених кластерів відрізняються здібностями адаптуватися до професійного середовища. Заслуговує на увагу, що групи «організатори» та «практики» скоріше увійдуть до професійного середовища, порівняно з іншими групами, та претендуватимуть на приналежність до економічної еліти.
Методом багатовимірного шкалування було продемонстровано, що розмаїття особистісних якостей може бути зведено до двовимірного континууму, що визначається превалюванням емоційності або раціональності. Специфіка стратегій досягнення життєвого успіху представниками певних кластерів значною мірою визначається комбінацією емоційності та раціональності, які обумовлюють вибір шляху просування до економічної еліти.
Виявлено, що значний вплив у підвищенні адаптаційних здібностей студентів чинить виш, де проводиться активна різнопланова робота із студентами економічних спеціальностей, що сприяє їх гармонійному розвитку. Висококваліфіковані викладачі та використання комптентнісного підходу в освітньому процесі є обов’язковою передумовою створення середовища, що забезпечує розвиток потенційної економічної еліти.
В результаті кластерного аналізу результатів адаптації потенційної економічної еліти, якою виступають студенти економічних спеціальностей 1-3 курсів, до професійного середовища з урахуванням їх особистісних характеристик виділено такі групи: високо адаптовані (6%), адаптовані (10%), середньо адаптовані (64%), низько адаптовані (12%) та неадаптовані (8%).
Ключовим моментом формування професійних компетенцій, досягнення успіху у професійній діяльності виступають освітні сценарії – послідовність дій для досягнення поставленої мети в підготовці молодих спеціалістів, що виконують ролі відповідно до сценарію з метою відповідати фоновим очікуванням як потенційної економічної еліти. Сюжети освітніх сценаріїв пропонуються шляхом створення вимог до взаємодії студентів та викладачів, навчальних програм, розвитку професійних компетенцій.
Формування передбачає розвиток процесу оформлення цілей, відповідно, розвиток дій студентів економічних спеціальностей. Внутрішні рушійні сили процесу розвитку потенційної економічної еліти – в початкових зв'язках студентів економічних спеціальностей з оточенням, що формує мотивації їх дій. Зазвичай, формування є процесом безперервним, що складається з ряду стадій, які послідовно змінювались, якісні особливості яких залежать від конкретних умов і обставин.
На етапі формування внутрішні фактори представлені особистісними якостями, професійними компетенціями студентів економічних спеціальностей, що детермінують типи майбутньої професійної діяльності. До зовнішніх факторів відносимо потреби ринку праці, запити роботодавців.
Етап формування триває упродовж всієї професійної діяльності, є неперервним, але основою цього етапу виступає процес набуття професійних та життєвих компетенцій у вишах.
На підставі порівняння особистісних якостей потенційної та діючої економічної еліт виявлено, що організаторські здібності і ініціативність оцінені представниками діючої еліти, як такі, що властиві їм більшою мірою не тільки порівняно з іншими працюючими випускниками, але і в порівнянні зі студентами. Імовірно, це може бути пов'язано, або з вирішальною роллю даних якостей у формуванні еліти, або з тим, що з віком і активною професійною діяльністю дані компетенції розвиваються.
В результаті опитування студентів економічних спеціальностей виявлено якості, найбільш важливі для досягнення успіху в професійній економічній діяльності: «здатність самостійно заглиблювати знання», «відповідальність», «спрямованість на життєвий успіх», «вербальний інтелект (здатність адекватно розуміти і бути зрозумілим)», «здатність прогнозувати результати розвитку подій», «здібність до швидкого засвоєння нової інформації».
Автором удосконалено соціальний портрет представників потенційної економічної еліти за допомогою категорії «креативність дії», що не тільки дозволяє продукувати нові ідеї та застосовувати їх у професійній діяльності, демонструвати гнучкість та адаптивність в кризових ситуаціях чи ситуації соціальних змін. На думку автора креативність дії включає: когерентність та стабільність «власного Я»; приписану ідентичність; присвоєну ідентичність; креативність-оригінальність та гнучкість мислення.
Організація своєї життєдіяльності, ставлення до цілей та професійної сфери формують життєві стратегії потенційної економічної еліти. Під життєвою стратегією розуміємо спосіб організації власного життя, вирішення життєвих протиріч, здібність до приведення життєвих умов у відповідність з власними цінностями і індивідуальною своєрідністю. Ознаками життєвої стратегії виступають: вибір способу життя, вирішення суперечності «хочу-маю» і створення умов для самореалізації, творчий пошук. Таким чином, можна говорити, що життєва стратегія залежить від самоорганізації індивіда.
Автором вперше виділені моделі життєвих стратегій студентів економічних спеціальностей залежно , який визначається наявністю здібностей до планування, моделювання, програмування, адекватній оцінці результатів, гнучкості в поведінці і самостійності, можна виділити п'ять моделей життєвих стратегій студентів економічних спеціальностей:
Перша модель – здатність прогнозувати, самостійно осмислювати і регулювати своє життя.
Друга модель швидше здатність, ніж нездатність прогнозувати, самостійно осмислювати і регулювати своє життя.
Третя модель – часткова здатність/нездатність прогнозувати, самостійно осмислювати і регулювати своє життя.
Четверта модель – швидше нездатність, ніж здатність прогнозувати, самостійно осмислювати і регулювати своє життя.
П'ята модель – нездатність прогнозувати, самостійно осмислювати і регулювати своє життя.
На кожній стадії розвитку потенційної економічної еліти можлива цілеспрямована корекція цього процесу. Метою управління процесом розвитку потенційної економічної еліти є виховання спеціалістів, які є конкурентоспроможними на ринку праці в сучасному українському суспільстві.
Для виявлення груп, що мають якісно та кількісно відмінний елітний потенціал автором проведено кластерний аналіз характеристик випускників економічних спеціальностей, що враховують: 1) етап становлення, оскільки містять такі характеристики приписаного статусу: місце отримання середньої освіти, місце проживання до вступу у виш, освіта батьків, соціальний стан та сфера діяльності батьків; 2) етап формування: містить такі елементи досягнутого статусу: участь у науковій діяльності, володіння іноземною мовою, володіння компютером, альтернативне навчання, робота підчас навчання; професійні орієнтації на майбутнє.
Було виділено 5 груп-кластерів: перспективні (27%), працелюбні (13%), практики (22%), середняки (9%), потенційна еліта (29%). Проведений кластерний аналіз дозволяє виділити три групи ознак, що визначають елітний потенціал випускників економічних спеціальностей: «становлення життєвих сценаріїв», «формування компетенцій економічної еліти», «особливості професійних орієнтацій». Виходячи з отриманих результатів кластерного аналізу можна стверджувати, що серед потенційної економічної еліти відбувається диференціація на підставі ознак потенційної елітарності. Враховуючи показники елітного потенціалу можна відзначити високий рівень потенційної елітарності випускників економічних спеціальностей п’ятої групи, оскільки середня освіта отримана в спеціалізованих школах, притаманне широке використання комп’ютера в діяльності, вільне володіння іноземною мовою, участь в науковій діяльності, наявність наукового ступеня у батьків. Тобто спостерігаємо високі стартові позиції і високі досягнення, крім того сильна мотивація до успіху в професійній діяльності, якої немає у представників другої та четвертої групи.
В дисертаційній роботі досліджєено ряд здібностей студентів економічних спеціальностей, об’єднаних на підставі факторного аналізу в групи: лідерські здібності, виконавські здібності, аналітичні здібності, здібності до самоорганізації, математичні здібності, спрямованість на життєвий успіх.
Залежно від наявності/ відсутності зазначених здібностей і ступеня їх виразності виділено групи студентів-випускників економічних спеціальностей: цілеспрямовані ерудити, аналітики, виконавці, менеджери, клерки. Це дає уявлення про те, які професійні стратегії притаманні представникам кожної групи,що дозволяє зазначити напрямки удосконалення їх здібностей та коригувати планування майбутньої професійної діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абульханова-Славская К. А. Стратегия жизни / К. А. Абульханова-Славская. – М. : Мысль, 1991. – 299 с.
2. Аверьянов А. Н. Системное познание мира. Методологические проблемы / А. Н. Аверьянов. – М. : Политиздат , 1985. – 263 с.
3. Адлер А. Наука жить / А. Адлер; пер. с англ. Е. О. Любченко. – К. : Port-Royal, 1997. – 288 с.
4. Альшевская Н. Карьера как соціальній феномен / Н. Альшесвкая // Соціологія: теорія, методі, маркетинг. – 2000. – № 2. – С. 106–110.
5. Андреева Г. М. К вопросу о проблеме группы в социальной психологии / Г. М. Андреева // Вестник МГУ. – Серия 14. Психология. – 1998. – № 1. – С. 41–47.
6. Андреева Г. М. Социальная психология : учеб. для высш. учеб. заведений / Г. М. Андреева. – М. : Аспект Пресс, 2002. – 376 с.
7. Аристотель. Политика: сочинения : в 4 т. / Аристотель. – М. : Мысль, 1983. – 632 с.
8. Артемьев А. И. Социология личности / А. И. Артемьев. – М. : ООО «Арбат – XXI», 2001. – 256 с.
9. Асанова Н. И. Социальная ориентация личности в современном советском обществе : автореф. дис. канд. филос. наук : спец. 09.00.02 «Теория научного социализма и коммунизма» / Н. И. Асанова. – Уфа, Башкир. гос. ун-т, 1991. – 24 с.
10. Астахова В. И. Студент ХХІ века: социальный портрет на фоне общественных трансформаций : монография / Под общ. ред.
В. И. Астаховой. – Х. : Изд–во НУА, 2010. – 405 с.
11. Астахова В. И. Непрерывное образование в контексте образовательных реформ в Украине : монография / В. И. Астахова, Е. Г. Михайлева, Е. В. Астахова и др. ; Под общ. ред. В. Астаховой. – Х. : Изд–во НУА, 2006. – 299 с.
12. Атаманюк З. М. Соціально-філософські концепції української національної еліти: дисертація канд. філос. наук : спец. 09.00.03 «Соціальна філософія та філософія історії» / З. М. Атаманюк ; Південноукраїнський держ. педагогічний ун-т ім. К.Д.Ушинського. – Одеса, 2003. – 19 с.
13. Афанасьев В. Т. Человек в управлении обществом / В. Т. Афанасьев. – М. : Политиздат, 1977. – 382 с.
14. Афанасьев М. Н. Российские элиты развития : Запрос на новый курс / М. Н. Афанасьев. – М. : Фонд «Либеральная миссия», 2009. – 130 с.
15. Ашин Г. К. Курс истории элитологии / Г. К. Ашин. – М. : МГИМО(У), 2003. – 302 с.
16. Ашин Г. К. Правящая элита и общество / Г. К. Ашин // Свобод. мысль. – 1993. – № 7. – С. 15–21.
17. Ашин Г. К. Элита и демократия / Г. К. Ашин // Вестник МГУ. – 1996. – № 4. – С. 94–102.
18. Бабосов Е. М. Социология управления : учебное пособие для студентов ВНЗов / Е. М. Бабосов. – Минск : ТетраСистемс, 2000. – 288 с.
19. Базарова Т. Ю. Принципы формирования и источники кадрового резерва / Под ред. Т. Ю. Базарова, Б. Л. Еремена. – М. : ЮНИТИ, 2002. – 560 с.
20. Байденко В.И. Концептуальная модель государственных образовательных стандартов в компетентностном формате (дискуссионный вариант): Материалы ко второму заседанию методологического семинара. – М.: Издательский центр проблем качества подготовки специалистов. – 2004. – 19с. [Электронный ресурс]. – http://www.rc.edu.ru/rc/bologna/works/ baidenko_ll_sod.pdf
21. Бакиров В. С. Ценностное сознание и активизация человеческого фактора / В. С. Бакиров. – Х. : Вища школа, Изд. при ХГУ, 1988. – 152 с.
22. Баранова Т. С. Эмоциональное «Я – Мы» (опыт психосемантического исследования социальной идентичности) / Т. С. Баранова // Социология. – 2002. – № 4. – С. 70–101.
23. Баранцева К. К. Еліта як духовно-інтелектуальний феномен (соціально-філософський аналіз): дис. ... канд. філос. наук : 09.00.03 / Баранцева Каріна Костянтинівна ; Київський держ. лінгвістичний ун-т. – К., 2001. – 239 с.
24. Барбер Б. Структура социальной стратификации и тенденции социальной мобильности / Б. Барбер // Американская социология. Перспективы, проблемы, методы. – М., 1972. – С. 235–247.
25. Басилаев А. Б. Мотивация элит в постиндустриальном обществе: социально–исторические предпосылки и последствия : дис. ... кандидата философских наук : 09.00.11 / Басилаев Андрей Борисович ; РГБ ОД. – Ростов-на-Дону, 2006. – 162 с.
26. Бевзенко Л. Проблема элиты с точки зрения социальной самоорганизации / Л. Бевзенко // Социология: теория, методы, маркетинг. – 1999. – № 2. – С. 118–135.
27. Бек У. Общество риска. На пути к другому модерну / У. Бек – М. : Пргресс-Традиция, 2000. – 384 с.
28. Белинская А. Б. Философская идентификация конфликта в социальном познании : дис. … д-ра филос. наук : 09.00.11 / Белинская Александра Борисовна ; Московский государственный университет сервиса. – М., 2004. – 335 с.
29. Белинская Е. П. Социальная психологи личности / Е. П. Белинская, О. А. Тихомадрицкая. – М., Аспект Пресс, 2001. – 301 с.
30. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования / Даниэл Белл. – М. : Academia, 2004. – 944 с.
31. Белявцев М. И. Поведение потребителей / М. И. Белявцев, Л. М. Иваненко. – Донецк : ДонНУ, 2008. – 302 с.
32. Беляева Л. А Стратегии выживания, адаптации, преуспевания / Л. А. Беляева // Социологические исследования. – 2001. – № 6. –
С. 43–53.
33. Бергер П. Социальное конструирование реальности: трактат по социологии знания / П. Бергер, Т. Лукман ; пер. с англ. Е. Руткевич. – М. : Медиум, 1995. – 323 с.
34. Битянова М. Р. Я и мой внутренний мир / М. Р. Битянова, И. В. Вачков. – СПб. : Питер, 2009. – 192 c.
35. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Люди, которые играют в игры / Э. Берн. – Екатеринбург : ЛИТУР, 2002. – 576 с.
36. Блан Л. Организация труда / Л. Блан ; пер. с фр. Е. Г. Панфилов. – Л. : Изд-во Ленинградского Губпрофсовета, 1926. – 80 с.
37. Бланшар К. Лидерство. К вершинам успеха / К. Бланшар. – СПб. : Питер, 2010. – 368 с.
38. Богданов А. А. Тектология. Всеобщая организационная наука. В двух книгах / А. А. Богданов. – М. : Экономика, 1989. – 304 с. (кн.1), 351 с. (кн.2)
39. Бойко В. В. Энергия эмоций в общении: взгляд на себя и на других / В. В. Бойко. – М. : Информационно-издательский дом "Филинъ", 1996. – 472 с.
40. Бойков В. Э. Ценности и ориентиры общественного сознания россиян / Э. В. Бойков // СОЦИС. – 2004. – № 7. – C. 46–52.
41. Болотов В. А. Компетентностная модель: от идеи к образовательной программе / В. А. Болотов // Педагогика. – 2003. – № 10. – С. 8–14. Большой толковый социологический словарь / Дэвид Джери, Джулия Джери. – М. : ВЕЧЕ АСТ, 1999. – 544 с.
42. Бондырева С. К. Человек. Вхождение в мир / С. К. Бондырева, Д. В. Колесов. – Москва : Изд–во МПСИ, 2007. – 272 с.
43. Бродкин И. А. Политическая и военная элиты современного российского общества: проблемы взаимодействия : дис. ... канд. полит, наук: 23.00.02 / И. А. Бродкин. – М., 2005. – 200 с.
44. Бурдье П. Социология политики / П. Бурдье ; пер. с фр. Г. А. Чередниченко. – М. : Socio–Logos, 1993. – 333 c.
45. Бурдьё П. Начала / П. Бурдье ; пер. с фр. Шматко Н. А. – М. : Socio-Logos, 1994. – 288 с.
46. Быченков В. М. Институты: сверхколлективные образования и безличные формы социальной субъективности / В. М. Быченков – Москва : Российская академия социальных наук, 1996. – 986 с.
47. Бююль А. SPSS: мистецтво обробки інформації. Аналіз статистичних даних і відновлення схованих закономірностей / А. Бююль, П. Цефель. – Спб. : ТОВ «Диасофтюп», 2002. – 603 с.
48. Варламова Е. П. Психология творческой уникальности / Е. П. Варламова, С. Ю. Степанов. – М. : Институт психологии РАН, 2002. – 256 с.
49. Васильева Е. О. Карьерный успех в жизненных стратегиях управленческого персонала современной организации : автореф. дис. … канд. социол. наук : спец. 22.00.08 «Социология управления» / Е. О. Васильева. – Ростов-на-Дону , 2009. – 24 с.
50. Ваторопин А. С. Политические ориентации студенчества / А. С. Ваторопин // Социологические исследования. – 2000. – № 6. – С. 39–43.
51. Вебер М. Избранное: протестантская этика и дух капитализма / М. Вебер ; перевод с нем. М. И. Левина ; сост. Ю. Н. Давыдов. – М. : "Россиская политическая энциклопедия" (РОССПЭН), 2006. – 651 с.
52. Вебер М. Избранное. Образ общества / М. Вебер ; пер. с нем. – М. : Юрист, 1994. – 704 с.
53. Вебер М. Основные понятия стратификации / М. Вебер // Человек и общество. Хрестоматия. – К., 1999. – С. 86–106.
54. Вебер М. Основные социологические понятия / М. Вебер //Западно-европейская социология ХIX-начала ХХ веков. – М. : Астра, 1996. – С. 455–491.
55. Вебер М. Харизматическое господство / М. Вебер // Социологические исследования. – 1988. – № 5. – С. 139–147.
56. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Укл. В. Т. Бусел. – К. : Ірпінь, 2003. – 1440 с.
57. Верцман И. Е. Жан-Жак Руссо / И. Е. Верцман. – М. : Наука, 1976. – 286 с.
58. Вишневский Ю. Р. Студент 90-х – социокультурная динамика / Ю. Р. Вишневский, В. Т. Шапко // Социологические исследования. – 2000. – № 2. – С. 56–64.
59. Войтоловский Ф. Г. Отражение процессов политической глобализации в сознании политических элит и общественных движений США и ЕС (Идеологические аспекты) : дис. ... канд. полит. наук : 23.00.04 / Ф. Г. Войтоловский. – Москва, 2004. – 221 c.
60. Вормс Р. Общественный организм / Р. Вормс ; пер. с фр., под ред. и с предисл. А. С. Трачевского. – СПб. : КД Либроком, 2008. – 249 c.
61. Гаврилок В. В. Динамика ценностных ориентации в период социальной трансформации (поколенный подход) / В. В. Гаврилок, Н. А. Трикоз // Социологические исследования. – 2002. – № 1. – С. 96–105.
62. Галечян A. M. Политическая элита как субъект модернизации современной России : дис. ... канд. полит, наук: 23.00.02. / A. M. Галечян. – М., 2008. – 196 с.
63. Галямина И. Г. Проектирование государственных образовательных стандартов высшего профессионального образования нового поколения с использованием компетентностного подхода: Материалы к четвертому заседанию методологического семинара «Россия в Болонском процессе: проблемы, задачи, перспективы» – М.: Издательский центр проблем качества подготовки специалистов. – 2004. – 66с. [Электронный ресурс]. – http://www.rc.edu.ru/rc/bologna/works
64. Гаман-Голутвина О. Стратегия развития в ценностном поле российской элиты / О. Гаман-Голутвина // Политическая мысль. – 2000. – № 2. – С. 18–25.
65. Гарфинкель Г. Исследования по этнометодологии / Г. Гарфинкель. – СПб. : Питер, 2007. – 335 с.
66. Гераклит Эфесский. Фрагменты / Гераклит Эфесский // В кн.: Антология мировой философии в 4-х томах. Том 1. – М. : Мысль, 1997. – 576 с.
67. Герт Б. Рациональное и иррациональное в поведении человека / Б. Герт // Мораль и рациональность. – М. : Институт философии, 1995. – С. 159–180.
68. Гидденс Э. Современность и самоидентичность / Э. Гидденс // Реферативный журнал. – Сер. 11. – 1994. – № 2. – С. 14–20.
69. Гидденс Э. Стратификая и классовая структура / Э. Гидденс // Социс. – 1992. – № 9. – С. 112–123.
70. Гингер С. Гештальт – терапия контакта / С. Гингер, А. Гингер ; пер. с фр. Е. В. Просветиной. – СПб. : Специальная Литература, 1999. – 287 с.
71. Голенкова З. Т. Социальная стратификация российского общества / З. Т. Голенкова. – СПб. : Издательство «Летний сад», 2003. – 366 с.
72. Головатий М. Політична еліта сучасної України: регіональний і національний контекст / М. Головатий // Політичний менеджмент. – 2006. – Спеціальний випуск. – С. 42–48.
73. Головаха Е. И. Изменение социальной структуры и формирование среднего класса на Украине / Е. И.Головаха // Социологический журнал. – 1997. – № 4. – С. 22–32.
74. Головаха Е. И. Измерение социального самочувствия : тест ИИСС / Е. И. Головаха, А. П. Горбачик, Н. В. Панина // Социология: методология, методы и математическое моделирование (Социология : 4М). – 1998. – № 10. – С. 45–72.
75. Гольбах П. Избранные произведения в двух томах. Том 1. / П. Гольбах ; Под общ. ред. Х. Н. Момоджяна ; пер. с фр. П. С. Юшкевича. – М., Изд. Социально-экономической литературы, 1963. – 715 с.
76. Горбунов Ю. В. Региональные политические элиты в современной России: институционализация и позиционирование ; дис. ... канд. полит, наук : 23.00.02. / Горбунов Юрий Владимирович. – Ставрополь, 2004. – 180 с.
77. Горшков М. К. Российское общество в условиях трансформации: мифы и реальность (социологический анализ), 1992-2002 / М. К. Горшков. – М. : "Российская политическая энциклопедия" (РОССПЭН), 2000. – 283 с.
78. Горшков М. К. Непрерывное образование в контексте модернизации / М. К. Горшков, Г. А. Ключарев. – М. : ИС РАН, ФГНУ ЦСИ, 2011. – 232 с.
79. Гоулднер А. Наступающий кризис западной социологии / А. Гоулднер. – СПб. : Наука, 2003. – 575 с.
80. Гофман И. Представление себя другим в повседневной жизни / И. Гофман. – Москва : «Канон-пресс-Ц», 2000. – 304 с.
81. Громов И. А. Западная социология / И. А. Громов, А. Ю. Мацкевич, В. А. Семенов. – СПб. : издательство ДНК, 2003. – 560 с.
82. Губогло М. Н. Идентификация идентичности: Этносоциологические очерки / М. Н. Губогло; Ин-т этнологии и антропологии им. Н. Н. Миклухо-Маклая. – М. : Наука, 2003. – 765 с.
83. Гузельбаева Г. Я. Формирование политической элиты в контексте трансформации социальной структуры современного российского общества: дис. ... канд. социол. наук: 22.00.04. / Гузельбаева Г. Я. ; Казанский государственный университет. – Казань, 2005. – 203 с.
84. Гуссерль Э. Философия как строгая наука / Э. Гуссерль. – М. : ACT, Харвест, 2000. – 752 с.
85. Гущина Н. А. Российская молодежь в воспроизводстве региональных элит: социоструктурный аспект: диссертация ... кандидата социологических наук / Н. А. Гущина ; ГНУ "Южный федеральный университет". – Ростов-на-Дону, 2008. – 169 с.
86. Дай Т. Р. Демократия для элиты / Т. Р. Дай, Л. Х. Зиглер. – М. : Юридическая лит-ра, 1984. – 320 с.
87. Даль Р. Демократия и ее критики / Пер. с англ. под ред. М. В. Ильина. – М. : РОССПЭН, 2003. – 576 с.
88. Дарендорф Р. Элементы теории социального конфликта (PDF) / Р. Дарендорф // Социс (Социологические исследования). – 1994. – № 5. – С. 142–147.
89. Джемс У. Прагматизм: новое название для некоторых старых методов мышления / У. Джемс ; пер. с англ. – изд. 3–е. – М. : ЛКИ, 2011. – 240 с.
90. Добреньков В. И. Фундаментальная социология. Т. 11: Культура и религия / В. И. Добреньков, А. И. Кравченко. – М. : ИНФРА-М, 2007. – 1095 с.
91. Добреньков В. И. Общество и образование / В. И. Добреньков, В. Я. Нечаев. – М. : Инфра-М, 2003. – 381 с.
92. Добрынина В. И. Процессы перемен в сознании российской учащейся молодежи / В. И. Добрынина // Вестник МГУ. – Сер.18. Социология и политология. – 2003. – № 4. – С. 166–177.
93. Донцов Д. Націоналізм / Д. Донцов. – Львів : Вид-во "Нове життя", 1926. – 273 с.
94. Доценко Е. Л. Психология манипуляции / Е. Л. Доценко. – Москва : Изд-во ЧеРо; Изд-во МГУ, 1997 – 344 с.
95. Дубовик Н. А. Ідеї консенсусу в концепціях політичих еліт: – автореф. дис. ... канд. політ. наук : спец. 23.00.01 «Теорія та історія політичної науки» / Дубовик Н. А.; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2003. – 15 с.
96. Дюркгейм Э. О разделении общественного труда. Метод социологии / Э. О. Дюркгейм. – М. : Наука, 1991. – 572 с.
97. Ельчанинов М. С. Социальная синергетика и катастрофы России в эпоху модерна / М. С. Ельчанинов. – М. : КомКнига, 2005. – 236 с.
98. Ермолаева Е. П. Профессиональная идентичность как комплексная характеристика соответствия субъекта и деятельности / Е. П. Ермолаева // Психологическое обозрение. – М., 1998. – № 2. – С. 34–39. 8.
99. Журавльова Л.П. Теоретико-методологические основы решения проблемы эмпатии //Українська психологія: сучасний потенціал: Матер. Четвертих Костюковських читань. – в 3т. – К.: ДОК-К, 1996. – Т.1. – С. 231-239.
100. Занік Я. М. Ґенеза національної еліти України в історичному вимірі (друга половина ХІХ ст. – 1914 р.): автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 «Історія України» / Занік Ярослав Михайлович; Східноукраїнський національний ун-т ім. Володимира Даля. – Луганськ, 2009. – 20 с.
101. Запесоцкий А. И. Молодежь в современном мире. Проблемы индивидуализации и социально-культурной интеграции / А. И. Запесоцкий. – СПб. : С.-Петерб. гуманит. ун-т профсоюзов, 1996. – 348 с.
102. Зарубина Н. Н. Бизнес в зеркале русской культуры / Н. Н. Зарубина. – М. : Анкил, 2004. – 306 с.
103. Заславская Т. И. Современное российское общество: проблемы и перспективы / Т. И. Заславская // Общественные науки и современность. – 2004. – № 5. – С. 5–15.
104. Заславская Т. И. Социальная трансформация российского общества / Т. И. Заславская. – М. : Дело, 2004. – 400 с.
105. Заславская Т. И. Социология экономической жизни. Очерки теории / Т. И. Заславская, Р. В. Рывкина ; Отв. ред. А. Г. Аганбегян. – Новосибирск : Наука, 1991. – 448 с.
106. Заславская Т. И. Социальные механизмы трансформации не правовых практик / Т. И. Заславская, М. А. Шабанова // [Электронный ресурс]. – Общественные науки и современность. – 2001. – № 5. – С. 14–15. – Режим доступа:
107. http://www.ecsocman.edu.ru/ons/msg/22725.htmlс.
108. Зборовский Г. Е. Образование: научные подходы к исследованию / Г. Е. Зборовский // Социс. – 2000. – № 6. – С. 21–29.
109. Звягинцев А. А. Бизнес-элита в политическом пространстве современной России : диссертация ... кандидата политических наук : 23.00.02 / Звягинцев Андрей Александрович; [Место защиты: Ставроп. гос. ун-т]. – Ставрополь, 2008. – 171 с.
110. Зеер Э. Компетентностный подход к модернизации профессионального образования / Э. Зеер // Высшее образование в России. – 2005. – № 4 – С. 23–30.
111. Зеер Э. Ф. Личностно-ориентированное профессиональное образование / Эвальт Фридрихович Зеер. – Екатеринбург : Урал. пед. ун-т, 1998. – 126 с.
112. Злобіна О. Г. Суспільна криза і життєві стратегії особистості / О. Г. Злобіна, В. Тихонович. – К. : Стилос, 2001. – 228 с.
113. Зоткін А. О. Становлення регіональних владних еліт в Україні: автореф. дис... канд. соціол. наук : спец. 22.00.03 «Соціальні структури та соціальні відносини» / Зоткін Андрій Олексійович; НАН України; Інститут соціології. – К., 2005. – 19 с.
114. Зоткин А. А. «Львы» и «Лисы» украинской политики : о властвующей элите / А. А. Зоткин. – Киев : Наукова думка, 2010. – 342 с.
115. 3убок Ю. А. Проблемы социального развития молодежи в условиях риска / Ю. А. 3убок // Социологические исследования. – 2003. – № 2. – С. 42–51.
116. Зудин А. Ю. Россия: бизнес и политика (стратегия взаимодействия бизнеса и государства) / А. Ю. Зудин // Мировая экономика и международные отношения. – М., 1996. – № 4. – С. 17–27.
117. Иванюк Ф. М. Методологические проблемы исследований элит: социально-философский анализ : дис. ... канд. филос. наук : спец. 09.00.11. / Ф. М. Иванюк. – СПб., 2005. – 180 с.
118. Игнатова Т. В. Коммерциализация инновационной деятельности как объект государственной поддержки в России / Т. В. Игнатова // Экономический вестник Ростовского государственного университета. – 2007. – Т. 5. – № 2. – С. 35–43.
119. Игнатова Т. В. Ресурсный потенциал региональной политики посткризисного экономического роста на Юге России / Т. В. Игнатова, Т. П. Черкасова // Экономический вестник Ростовского государственного университета. – 2010. – № 1, Т. 8. – С. 109–116.
120. Иконникова С. Н. История культурологических теорий / С. Н. Иконникова. – СПб. : Питер, 2005. – 474 с.
121. Иконникова С. Н. Динамика ценностных ориентаций молодежи в период реформ: материалы международной научно–практической конференции / С. Н. Иконникова, В. Т. Лисовский // Молодежь в условиях социально-экономических реформ. – Спб., 1995. – Выпуск 1. – С. 3–12.
122. Йоас Х. Креативность дйствия / Ханс Йоас. ; пер. с нем. – СПб. : Алтейл, 2005. – 320 с.
123. Калініна А. В. Життєва компетентність як базова для формування батьківської компетентності // Соціальна робота в Україні. – 2009. – № 2. – С. 27-36.
124. Камиллери К. Идентичность и управление культурными несоответствиями: попытка типологии / К. Камиллери // Вопросы социологии. – 1993. – №1-2. – С. 103–116.
125. Карасик В.И., Слышкин Г.Г. Лингвокультурный концепт как единица исследования // Методологические проблемы когнитивной лингвистики: Сб. науч. тр. / Под ред. И.А. Стернина. - Воронеж: ВГУ, 2001. - С. 75 - 80.
126. Карасик В.И. Языковой круг: личность, концепты. Дискурс. – М.: Гнозис, 2004. – 390 с.
127. Карабущенко П. Л. Элитология Платона / П. Л. Карабущенко. – Москва-Астрахань : Изд-во МОСУ, 1998 – 148 с.
128. Карпенко О. М. К вопросу о компетентностном подходе в Российском образовании / О. М. Карпенко, О. И. Луквяненко, Л. И. Денисович, М. Д. Беригодская // Инновации в образовании. – 2004. – № 6 – С. 5–13.
129. Карпухин О. И. Самооценка молодежи как индикатор ее социокультурной идентификации / О. И. Карпухин // Социологические исследования. – 1998. – № 12. – С. 89–94.
130. Кастельс М. Информационная эпоха: Экономика, общество и культура / М. Кастельс ; пер. с англ. под науч. ред. О. И. Шкаратана. – М. : Гос. ун-т. Высш. шк. экономики. 2000. – 606 с.
131. Кислова О. Н. Стратегии формирования элиты / О. Н. Кислова, Н. М. Лисиця, О. В. Скориніна // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право) : наук. журнал. –2004. – Вип. 1-2. – С. 569–577.
132. Класифікатор професій ДК 003-95: Держстандарт України. – К. : «Соцінформ», 2001. – 384 с.
133. Климов Е. А. Психология профессионального самоопределения / Е. А. Климов. – М. : Академия, 2004. – 304 с.
134. Климова С. Г. Критерии определения групп «мы» и «они» / С. Г. Климова // Социологические исследования. – 2002. – № 6. – С. 83–94.
135. Коваліско Н. В. Стратифікаційні порядки суспільства: концептуальні уявлення та досвід вченя / Н. В. Коваліско. – К. : Інститут соціології НАН України, 2008. – 240 с.
136. Ковалева А. И. Аномия / А. И. Ковалева // Знание. Понимание. Умение. – 2005. – № 4. – С. 155–156.
137. Козер Л. А. Социология Герберта Спенсера / Л. А. Козер // История социологии в Западной Европе и США : учебник для ВНЗов / Редкол. : Г. В. Осипов (отв. ред.), Л. Г. Ионин, В. П. Култыгин ; Ин-т соц.-полит, исслед. РАН. – М. : Издательская группа «норма-инфра», 1999. – С.43–55.
138. Козловська Л. В. Порівняльний аналіз формування української політичної еліти на зламних етапах XX століття (кінець 10–х і 90–і роки): автореф. дис... канд. наук : спец. 23.00.02 «Політичні інститути та процеси» / Козловська Людмила Володимірівна ; Одеська національна юридична академія. – Одеса, 2000. – 21 с.
139. Комина А. В. Авторитет, ответственность, доверие как реалии и императивы власти : дис. ... канд. филос. наук : спец. 09.00.11. / Комина Алина Владимировна ; Московский государственный технологический университет «СТАНКИН» – Тверь, 2003. – 168 с.
140. Ключевые компетенции и образовательные стандарты. Стенограмма обсуждения доклада А. В. Хуторского в РАО от 23 апреля 2002 [Электронный ресурс] // Интернет-журнал "Эйдос". – 2002. – Режим доступа: http://www.eidos.ru/journal/2002/0423–1.htm.
141. Козырева П. М. Особенности социальной сам