Конструювання практик соціальної інтеграції сучасної молоді в українському суспільстві

Краткое описание

Класичний приватний університет

На правах рукопису

Мосьондз Марина Володимирівна

УДК 316.614.5:316.622

Конструювання практик соціальної інтеграції сучасної молоді в українському суспільстві

22.00.04 – спеціальні та галузеві соціології

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата соціологічних наук

Науковий керівник:
доктор соціологічних наук,
завідувач кафедри соціології та соціальної роботи Класичного приватного університету, доцент
Ядранський Дмитро Миколайович

Запоріжжя – 2012

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ СОЦІАЛЬНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ МОЛОДІ

12
1.1. Соціокультурний контекст дослідження процесу соціальної інтеграції особистості в молодому віці
12
1.2. Концепт “соціальна інтеграція” у науковому дискурсі 28
1.3. Евристичні можливості концептуалізації поняття “соціальна інтеграція” в структурно-конструктивістському підході

51
Висновки до розділу 1 64
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ СОЦІАЛЬНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ МОЛОДІ В РАМКАХ СТРУКТУРНО-КОНСТРУКТИВІСТСЬКОГО ПІДХОДУ

69
2.1. Життєві стратегії та практики: механізм конструювання 69
2.2. Соціокультурні детермінанти процесу конструювання стратегій і практикі
86
2.3. Вплив габітуалізованих структур на стратегії та практики молоді
103
Висновки до розділу 2 117
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ КОНСТРУЮВАННЯ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРАКТИК СУЧАСНОЇ МОЛОДІ: ДОСЛІДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ РЕАЛІЙ

120
3.1. Процес конструювання практик соціальної інтеграції
молоді у контексті аналізу об’єктивних умов
120
3.2. Суб’єктивні елементи в структурі життєвих стратегій особистості
142
3.3. Модель конструювання інтеграційних практик
сучасної молоді
158
Висновки до розділу 3 176
ВИСНОВКИ 180
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 186
ДОДАТКИ 205

ВСТУП

Актуальність теми. Сьогодні в українському суспільстві відбувається трансформація всіх найважливіших сфер його життєдіяльності, формуються якісно нові принципи організації життя і діяльності людей. Проте соціально-економічна криза, збільшення соціальної диференціації, зростання темпів життя, деформація звичайних способів і стратегій життя, зміна життєвих орієнтирів, зникнення традиційних моделей досягнення соціальної зрілості тощо створюють для сучасної молоді ситуацію невизначеності життєвого шляху, продукують соціальну напруженість у молодіжному середовищі. Це негативно впливає на процес соціального становлення молоді, головна відмінність якого в нинішніх умовах полягає у втраті лінійних, передбачуваних і безконфліктних моделей включення молоді до суспільства. Неефективність механізмів управління соціальною інтеграцією молоді на рівні суспільства й відсутність у молоді навичок саморегулювання зумовлюють актуальність як наукового, так і практичного вирішення проблеми конструювання практик соціальної інтеграції молоді.
Вивчення проблеми регулювання соціальної інтеграції молоді в умовах невизначеності українського соціуму вимагає комплексного підходу. Цей підхід повинен враховувати основні об’єктивні та суб’єктивні фактори, що здатні забезпечувати позитивну спрямованість процесу включення молодих людей у соціокультурний простір, що постійно трансформується. У соціології склалася певна традиція дослідження проблем інтеграції. Питання загальної теорії та розробка різноманітних концепцій соціальної інтеграції містяться в працях Е. Дюркгейма, П. Сорокіна, Т. Парсонса, Р. Мертона, М. Вебера, Е. Гідденса, П. Штомпки та інших. Останнім часом в українській та російській соціології здійснюються активні спроби виробити новий підхід до проблеми соціальної інтеграції молоді, визначити і дослідити її складові та механізми здійснення. У працях Є. Головахи, О. Злобіної, І. Мартинюка, О. Орлової, Л. Сокурянської, В. Тихоновича формулювання проблеми інтеграції молоді пов’язане з осмисленням її соціального статусу і життєвого шляху, із традицією соціологічної рефлексії соціальних структур та соціальної нерівності й реального рівня соціального здоров’я. Теоретичні та прикладні аспекти інтеграції молоді розглядалися в дослідженнях процесів її включення до різних сфер суспільства: в соціально-професійну структуру та сферу праці (В. Чупров, В. Голенкова), у сферу освіти (Т. Заславська, А. Ніколаєвська, О. Подольська, Л. Хижняк). Ю. Зубок вивчає проблему конфлікту молоді й суспільства, соціального виключення. Н. Наумова, Т. Рєзнік, Ю. Рєзнік досліджують проблеми побудови, вибору життєвих стратегій. О. Карпухін, О. Шкаратан розробляють питання мотиваційно-ціннісних орієнтацій молоді; Н. Паніна аналізує соціальне самопочуття молоді, Ю. Романенко розробляє теорію соціального смислопродукування.
Отже, зарубіжна та вітчизняна література з проблем, порушених у дисертації, сприяє комплексному дослідженню процесів інтеграції молоді до нового соціального простру. Разом з тим багато вчених говорять про труднощі як у визначенні поняття “соціальна інтеграція”, так і в його соціальній оцінці, пов’язаній, у першу чергу, зі складністю самого процесу. Аналіз цих праць дає змогу констатувати, що дослідження соціальної інтеграції саме молодіжної спільноти в українському суспільстві поки що є маловивченою проблемою і має в основному фрагментарний характер. Не досліджені повною мірою механізми інтеграційних процесів в умовах невизначеності функцій конкретних соціальних інститутів. Комплексний науковий аналіз процесу інтеграції молоді практично відсутній, хоча ця проблема є дуже актуальною і заслуговує на увагу з боку науковців.
Гносеологічний аспект проблемної ситуації визначається тим, що існує суперечність між необхідністю вивчення механізмів інтеграції української молоді до сучасного соціального простору і недостатністю застосування змістових теоретико-методологічних основ для отримання такого роду знань. Ця суперечність і відображає суть проблемної ситуації, вирішенню якої присвячене це дослідження.
Соціальний аспект проблемної ситуації дослідження полягає в неефективності наявних механізмів інтеграції молоді в сучасних економічних умовах, що знаходить свій прояв у дисфункції соціальних процесів у молодіжному середовищі і має небажаний для суспільства характер. Поява таких проблем свідчить про необхідність поглиблення знань про особливості процесу конструювання практик соціальної інтеграції сучасної молоді, що сприятимуть удосконаленню існуючих соціальних технологій управління інтеграцією молоді в умовах трансформації суспільства.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах комплексної теми Класичного приватного університету “Соціальні дисфункції в сучасному українському суспільстві” (номер державної реєстрації 0110U003967). Роль автора полягала в розробці підрозділу “Конструювання практик соціальної інтеграції сучасної молоді в українському суспільстві” (довідка № 13-12 від 20.09.2012 р.).
Мета й завдання дослідження. Мета дослідження – з’ясувати особливості процесу конструювання практик соціальної інтеграції сучасної молоді в українському суспільстві.
Для досягнення зазначеної мети поставлено такі завдання:
– обґрунтувати застосування поняття інтеграції для дослідження процесу включення молоді до суспільства з урахуванням соціокультурного контексту;
– окреслити теоретико-методологічні засади дослідження соціальної інтеграції в класичному соціологічному дискурсі та структурно-конструктивістському підході;
– виявити механізм та чинники конструювання інтеграційних стратегій і практик;
– визначити вплив соціокультурних детермінант на процес конструювання стратегій і практик української молоді;
– обґрунтувати концептуальну модель соціологічного дослідження процесу соціальної інтеграції молоді;
– на емпіричному рівні дослідити особливості конструювання інтеграційних практик сучасної молоді, визначити головні чинники, що їх зумовлюють;
– побудувати модель конструювання інтеграційних практик сучасної молоді.
Об’єкт дослідження – процес соціальної інтеграції молоді.
Предмет дослідження – особливості, механізми й чинники конструювання стратегій і практик соціальної інтеграції української молоді.
Основна гіпотеза дослідження: конструювання інтеграційних практик молоддю в українському суспільстві є стохастичним і відображає невідповідність між структурно-ресурсними, диспозиційними та дійовими складовими.
Методи дослідження. Досягнення мети й реалізація завдань дослідження забезпечувалися шляхом використання як загальнонаукових, так і соціологічних методів. Загальнонаукові методи: порівняльно-історичний (для дослідження генезису концепцій у вивченні процесу соціальної інтеграції), метод аналізу й типологізації (при вивченні механізмів соціальної інтеграції), моделювання (для побудови концептуальної моделі соціологічного дослідження процесу соціальної інтеграції молоді), системно-структурний (при аналізі рівнів конструювання інтеграційних практик).
Серед конкретно-соціологічних методів у рамках дослідження застосовано: методи опитування (індивідуальне анкетування для верифікації теоретичних конструктів і обґрунтування висновків), вторинний аналіз даних соціологічних досліджень. Серед методів обробки даних застосовано кореляційний, порівняльний аналізи кількісних даних.
Теоретико-методологічною базою дослідження стали розробки представників структурно-конструктивістського підходу – концепція “подвійного структурування” П. Бурдьє, теорія соціального конструювання реальності П. Бергера й Т. Лукмана, теорія структурації Е. Гідденса, які виходять з положення про те, що при конструюванні власного біографічного проекту першоджерелом виступає активність індивіда, одночасно враховується вплив на агентів з боку об’єктивних структур, що, у свою чергу, зумовлює дуальність процесу соціального конструювання соціального простору. У дослідженні також використовувалася концепція практик В. Волкова і О. Хархордіна, теорія індивідуалізованого суспільства З. Баумана, теорія ризику У. Бека, діяльнісно-структурна теорія в інтерпретаціях Т. Заславської, О. Куценко та С. Бабенко; ціннісний підхід А. Ручки, капітальний аналіз П. Бурдьє, Дж. Коулмена та Р. Пантема, концепт повсякденності Н. Козлової, О. Кузьминих, Л. Сохань, концепція життєвих стратегій К. Альбуханової-Славської, Т. Рєзник, Ю. Рєзник, Н. Наумової.
Емпіричною базою дослідження виступають дані, що отримано за результатами соціологічного дослідження “Чинники, стан і перспективи соціальної інтеграції молоді (на прикладі Дніпропетровського регіону)”, здійсненого автором у 2010–2011 рр. (n = 470, вибірка репрезентативна за соціально-демографічними показниками населення різних за кількістю мешканців та функціональною роллю населених пунктів – м. Дніпропетровськ, м. Павлоград, м. Синельникове, с. Виводово, у віці від 16 до 35 років включно); вторинний аналіз даних національних опитувань Інституту соціології НАН України “Громадська думка в Україні – 2007” (n = 1800, вибірка репрезентативна за соціально-демографічними показниками населення України у віці від 18 років), “Громадська думка в Україні – 2009” (n = 1799, вибірка репрезентативна за соціально-демографічними показниками населення України у віці від 18 років), що оприлюднені фахівцями Інституту соціології НАН України.
Наукова новизна одержаних результатів. Розробка й реалізація концептуальної моделі дослідження процесу конструювання інтеграційних практик дозволили отримати низку важливих результатів, які мають наукову новизну, а саме:
вперше:
– систематизовано існуючі підходи до визначення поняття інтеграція й методологічно доведені переваги розгляду цього процесу в рамках саме структурно-конструктивістської парадигми. Ці переваги полягають у тому, що запропонований методологічний підхід передбачає, що соціальні відносини, інтеріоризуючись у ході практичної діяльності, перетворюються на схеми виробництва практик, що дало можливість акцентувати увагу на взаємозалежності соціальної структури та дії, і дослідити процес інтеграції в різних аспектах, послідовно уточнюючи механізми конструювання інтеграційних практик. Відмінність від раніше отриманих положень полягає в тому, що в дослідженні подано суб’єктивно-ціннісний вимір соціальної структури, який є домінантним з точки зору соціальної інтеграції як складової процесу структурації;
– обґрунтовано концептуальну модель соціологічного дослідження особливостей процесу інтеграції молоді, що передбачає систему показників емпіричного виміру конструювання інтеграційних практик на трьох рівнях соціальної реальності, які визначаються взаємним впливом: структурні ресурси та позиції; диспозиції, оцінки власної ситуації та життєвих шансів; інтеграційні практики. Відмінність від раніше отриманих положень полягає в тому, що в дослідженні констатовано вплив на структурно-ресурсну, диспозиційну та практичну складові чинників соціальної ситуації, які відповідають тимчасовому конфігуруванню соціального простору і відповідають або не відповідають тим чи іншим стратегіям інтеграції молоді;
удосконалено:
– визначення основних категорій, які подані в роботі. На відміну від існуючих підходів, поняття “інтеграція” запропоновано розглядати в рамках структурно-конструктивістської парадигми як об’єктивно-суб’єктивний конструкт, що являє собою процес досягнення соціально-значущої статусної позиції та інтерналізації зразків поведінки, яких набувають індивіди (групи) за допомогою різноманітних практик, що здійснюються у просторі (полях) рухливих статусів, позицій, ідентичностей, нерівномірно розподілених благ (ресурсів), умов відтворення життя, можливостей та обмежень, зумовлених суспільно значущими цілями; поняття “стратегія інтеграції” запропоновано розглядати як сукупність загальних уявлень про те, які соціальні позиції в соціальному просторі є соціально значущими і якщо вони потенційно доступні, то яким чином до них слід прагнути;
– характеристику взаємовпливу основних об’єктивно-суб’єктивних чинників і механізмів соціальної інтеграції молоді, де, на відміну від існуючої, встановлено, що ансамбль капіталів, ресурсів є фактором структурування шансів і можливостей при конструюванні практик соціальної інтеграції. При цьому всі соціальні ресурси, переваги й шанси можуть бути реалізовані лише за наявності відповідних ціннісних переваг у вигляді габітуалізованих схем, які породжують практики соціальної інтеграції;
дістали подальшого розвитку:
– знання про особливості конструювання інтеграційних практик сучасної молоді в полях економіки, освіти, дозвілля на прикладі Дніпропетровського регіону, отримані шляхом проведення авторського емпіричного соціологічного дослідження, результатом якого було виявлення низького обсягу володіння капіталами (зниження соціального статусу), стихійного вибору цінностей, цілей, життєвих планів, практик, вільного конструюванням стратегій, що відображає економічні, соціокультурні зміни, які відбуваються сьогодні в українському суспільстві як соціальному макропросторі;
– дослідження конкретних чинників конструювання успішних практик соціальної інтеграції молоді в різних полях (економічному, освітньому, дозвільному, соціальному) на суб’єктивному, об’єктивному рівнях та на рівні габітуалізованих структур, наведено характеристику впливу кожного з них, що дало змогу побудувати модель конструювання інтеграційних практик.
Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання розробленої концептуальної моделі та понятійного апарату для аналізу процесу соціальної інтеграції в рамках структурно-конструктивістського підходу для комплексного дослідження процесу соціальної інтеграції сучасної молоді. Матеріали, основні наукові положення й висновки були використані при розробці лекційних матеріалів, програм та при викладанні спеціальних курсів “Самоорганізація особистості”, “Соціологія організаційної поведінки” (довідка Класичного приватного університету № 1792/1 від 17.09.2012 р.). Результати дослідження можуть бути використані в практиці освітніх організацій, консультативних органів при реалізації соціальної підтримки, підвищення конкурентоспроможності молоді за рахунок соціального навчання та консультування. Матеріали дослідження також можуть бути корисними у складанні курсів з загальної соціології, соціології молоді, особистості у вищих навчальних закладах, а також при підготовці підручників і навчальних посібників із цих курсів. Крім того, отримані теоретичні положення можуть слугувати методичною основою для конкретних соціологічних досліджень.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є одноосібно виконаною науковою працею, у якій викладено авторський підхід до аналізу особливостей і чинників конструювання інтеграційних практик сучасної молоді. Висновки й результати, у тому числі ті, що характеризують наукову новизну, отримані та сформульовані автором самостійно. У статті “Проблеми міжнародної академічної мобільності в українських реаліях”, що надрукована у співавторстві з Л. Колісник, особистий внесок полягає у постановці проблеми підтримки з боку держави практик інтеграції до міжнародного академічного простору української молоді. У статті “Определение качественных критериев рейтингового оценивания научно-педагогической деятельности преподавателей вузов”, що також підготовлена у співавторстві з Л. Колісник, автору належить розробка питання впливу діяльності викладачів на розвиток соціальних компетенцій студентської молоді.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дослідження доповідалися на міжнародних науково-практичних конференціях, таких як: Міжнародна науково-практична конференція “Молодь в умовах нової соціальної перспективи” (м. Житомир, 2001 р.); Міжнародна науково-практична конференція “Молодь в умовах нової соціальної перспективи” (м. Житомир, 2002 р.); Міжнародна міждисциплінарна науково-практична конференція “Сучасні проблеми науки та освіти” (м. Харків, 2002 р.); Міжнародна науково-практична конференція “Наука і освіта–2002” (м. Дніпропетровськ, 2002 р.); Міжнародна науково-практична конференція “Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур” (м. Дніпропетровськ, 2002 р.); Байкальський молодіжний форум “Молодая семья – стратегический ресурс России” (м. Улан-Уде, 2011 р.); Міжнародна наукова конференція Одеські читання з соціальних наук–2011 “Соціокультурна та політична інтеграція: локальний, регіональний, глобальний виміри” (м. Одеса, 2011 р.).
Публікації. Основні положення дисертації викладено в 11 друкованих публікаціях, 4 з яких – статті в наукових фахових виданнях із соціології, 1 – стаття у виданні іноземної держави, 6 – тези доповідей на конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації вирішено наукове завдання, що полягало в з’ясуванні особливостей процесу конструювання практик соціальної інтеграції сучасної української молоді, та підтверджено основну гіпотезу дослідження.
За підсумками реалізації дослідження отримано такі результати:
1. На підставі теоретико-методологічного огляду дослідження інтеграції молоді як процесу включення до суспільства з’ясовано, що в соціологічній теорії він не був виділений у самостійну дослідницьку проблему. У соціології XX ст. в руслі функціональних, культурологічних і психоаналітичних парадигмальних підходів проблема входження особистості до суспільства розглядалася під кутом зору її соціального становлення, що відображає процес соціалізації. Представники постмодернізму приходять до того, що в сучасному суспільстві, яке набуває рис постмодерну, поняття соціалізації втрачає свій інституційний зміст. Основними рисами сучасності, що зумовлюють складність процесу соціалізації, названо відсутність несуперечливих ціннісно-нормативних моделей, багатоваріативність зразків становлення молоді, незаданість векторів її соціального розвитку, що згідно з постмодерністською традицією “затверджує пріоритет соціальних суб’єктів як діячів в активному формуванні їх соціального буття з урахуванням природних і соціальних умов на момент соціальної дії”. Відповідно до цього зроблено висновок, що для аналізу процесу включення молоді в соціальний простір сучасного суспільства необхідно використовувати поняття “соціальна інтеграція” в аспекті конструювання її практик.
2. У результаті аналізу класичних концептуальних підходів до вивчення соціальної інтеграції виявлено його багатовимірність, відсутність єдиної інтерпретації цієї категорії та її визначення в суперечності двох соціологічних перспектив. Ця суперечність полягає в тому, що об’єктивістська традиція зосереджена винятково на об’єктивних умовах і критеріях процесу соціальної інтеграції, тоді як суб’єктивістська традиція виходить із положення про те, що головною складовою процесу соціальної інтеграції є суб’єктивні мотиваційні структури й потреби. Уникнення зазначеної дихотомії зумовило перехід до структурно-конструктивістської парадигми, яка передбачає, що соціальні відносини, інтеріоризуючись у ході практичної діяльності, перетворюються на схеми виробництва практик, що дало можливість акцентувати увагу на взаємозалежності соціальної структури та дії й одночасно прийти до дуального розуміння процесу інтеграції: з одного боку, вона є проявом детермінації соціального середовища суб’єкта дії, а з іншого результатом процесу повсякденного конструювання. Виходячи з основних положень обраного підходу, розроблено авторське розуміння інтеграції як процесу досягнення соціально-значущої статусної позиції та інтерналізації зразків поведінки, яких набувають індивіди (групи) за допомогою різноманітних практик, що здійснюються у просторі (полях) рухливих статусів, позицій, ідентичностей, нерівномірно розподілених благ (ресурсів), умов відтворення життя, можливостей та обмежень, зумовлених суспільно значущими цілями.
3. У рамках концепції подвійного структурування П. Бурдьє розглянуто взаємовплив основних об’єктивно-суб’єктивних чинників, а також механізм конструювання інтеграційних практик. Встановлено, що на суб’єктивному рівні фундаментальним фактором конструювання біографічної траєкторії є повсякденна активність людини. Відповідно до цього життєві стратегії розглянуто як “розробку траєкторії власного “Я”. Наголошено, що життєві стратегії вибудовуються акторами на підставі габітуалізованих цінностей і норм, які пропонуються культурою, та виявляються у вигляді доступних індивідові виборів. Встановлено, що механізмом реалізації стратегічного вибору є ідентифікація, яка, у свою чергу, забезпечується механізмом типізації та індивідуалізації. Виділено чинники конструювання стратегій на суб’єктивному рівні: розуміння актором свого власного життєвого шляху, здатність ефективно вирішувати соціальні проблеми, психологічні властивості, настрої, спрямованість соціальної активності. Визначено стратегію інтеграції як сукупність загальних уявлень про те, які соціальні позиції в суспільному просторі є соціально значущими і якщо вони потенційно доступні, то чому до них слід прагнути. Наголошено на тому, що стратегіям відповідають певні соціальні практики, які конституюють і відтворюють ідентичність або “розкривають” основні шляхи соціального існування, можливі в цій культурі на цей момент історії. Виходячи із запропонованої концептуалізації, зроблено висновок, що інтеграційні практики й стратегії конструюються агентом у рамках об’єктивних і суб’єктивних структур та зумовлені соціокультурними умовами.
4. Розглянуто механізм впливу соціокультурних детермінант на процес конструювання стратегій і практик. Згідно з теорією капіталів, виявлено, що індивіди реалізують у соціальних діях (у тому числі під час побудови й реалізації інтеграційних стратегій) практичні попередньо інкорпоровані ресурси. Сумою економічного, соціального й культурного капіталу визначається позиція індивіда в суспільстві. Таким чином, ансамбль капіталів, ресурсів розглядається в дослідженні як фактор структурування шансів і можливостей при конструюванні інтеграційних практик. При цьому всі соціальні ресурси, капітали, переваги, шанси можуть бути реалізовані лише за наявності відповідних ціннісних переваг у вигляді габітуалізованих схем. Габітуалізовані структури як рівень соціальної реальності, являють собою сукупність, з одного боку, ідей, цінностей, уявлень, символів, нав’язуваних суб’єктам соціальними структурами й спільнотами, а з іншого – суб’єктивних переваг, диспозицій, установок, що впливають на соціальну поведінку суб’єктів. Виокремлення цього рівня соціальної реальності дозволило розкрити механізми взаємодії суб’єктів і соціальних структур. Габітуалізовані структури визначають подальшу активність, що виражається в стратегіях і практиках. Таким чином, відбувається процес подвійного структурування, оскільки індивідуальні практики інтеграції відтворюють певну модель побудови біографічного проекту, яка, у свою чергу, є результатом цих практик.
5. Запропоновано концептуальну модель дослідження особливостей процесу інтеграції молоді, що передбачає три рівні аналізу: 1) об’єктивний – розгляд соціокультурних детермінант, зокрема наявної статусної позиції, віку, статі, роду занять; володіння системою капіталів, ресурсів, урахування бар’єрів; інформації про життєві шанси; 2) рівень габітуалізованих структур – вивчення цінностей, цілей, базованих на усвідомленні власних потреб і ресурсів їхнього досягнення; диспозицій (оцінок власної ситуації); уявлень про ресурси досягнення бажаної статусної позиції, про значущі якості особистості; володіння компетенціями); 3) суб’єктивний рівень – розгляд індивідуальних інтеграційних практик у сфері праці, освіти, соціальних зв’язків; сприйняття життєвих шансів, потреби в їхньому розширенні; активності життєвої позиції, аналіз ідентичності, яка виявляється в тому, ідентифікує особистість себе успішною чи ні; задоволеність життям, можливість планувати своє майбутнє; використання нових структурних можливостей; соціального самопочуття.
6. Емпірична апробація запропонованої концептуальної моделі дослідження особливостей процесу інтеграції молоді засвідчила наявність впливу на неї багатьох чинників. Найбільш успішною є інтеграція молоді, в повсякденності якої спостерігається максимальний обсяг різноманітних ресурсів (доступність отримання якісної освіти, висока освіта батьків, доступність економічних благ, працевлаштування за отриманою професією, можливість працювати на себе, престижна робота, міцні родинні зв’язки, доступ до культурно-дозвільної сфери тощо). При цьому значущими для успішності інтеграційних практик на рівні габітусу в полях освіти, економіки, дозвілля виявлено: мотивацію на здобуття (підвищення рівня) освіти, цінність освіти, чітку професійну зорієнтованість, володіння компетенціями, важливими для майбутньої професійної діяльності, достатні уявлення про ресурси досягнення бажаної статусної позиції, наявність інформації про життєві шанси, чітке розуміння життєвого успіху, уміння спілкуватися, підприємливість, професійність, уміння ризикувати, іноді навіть йти в обхід закону тощо. Серед суб’єктивних факторів, що виявляються найбільш значущими при побудові молоддю інтеграційних стратегій, виділено: усвідомлений професійний вибір, ставлення до навчання як до засобу здобуття спеціальності, що забезпечить бажаний статус у майбутньому, задоволеність своєю спеціальністю, стійкі професійні інтереси й наміри щодо майбутньої діяльності, орієнтація на високооплачувану професію, планування майбутнього, активність життєвої позиції, індивідуальні можливості, позитивний психологічний стан, висока самооцінка тощо. Встановлено, що фрагментарна природа соціокультурного простору приводить до вибору різних моделей конструювання інтеграційних стратегій і відсутності визнаних правильними. У соціальному просторі українського соціуму сформувалася сфера вільного конструювання молоддю біографічного проекту, у якій молоде покоління поставлено в умови стихійного вибору цінностей, цілей, життєвих планів, засобів їх здійснення (які не завжди збігаються із цілями суспільства), знизились соціальний статус, включеність молоді в суспільно значущі види діяльності, що підтвердило основну гіпотезу дослідження про стохастичний характер конструювання інтеграційних практик, який відображає невідповідність між структурно-ресурсними, диспозиційними та дійовими складовими.
7. На підставі емпіричних даних соціологічного дослідження побудовано модель конструювання практик соціальної інтеграції. Вона включає в себе три рівні їх побудови: об’єктивний (утворення капіталів, що оформлюються в позиції соціального простору, та визначають шанси й ресурси соціальних акторів у сфері подальшого розподілу капіталу, споживання), суб’єктивний (соціальні практики освоєння того чи іншого сегмента життєвого ареалу, ідентичність, особисті якості, активність життєвої позиції, суб’єктність, планування майбутнього, самопочуття), рівень габітуалізованих структур (цілі, домагання, інтереси, оцінки, очікування, уявлення про шанси, ресурси, компетенції), що визначають вибір життєвої стратегії, яка впливає на інтерналізацію тих чи інших інтеграційних практик у різних полях. На кожному рівні, виходячи з результатів емпіричного дослідження, виділено різноманітні параметри, що забезпечують успіх соціальної інтеграції сучасної молоді. Врахування всієї сукупності індикаторів дозволить координувати ступінь соціальної інтеграції молоді, показником ефективності та результатом якої є включення молоді в суспільство, тобто досягнення бажаного результату, що приносить задоволення і є стимулом для подальшого підвищення статусу. Отже, пріоритетним завданням, що випливає з відносин між суспільством і молоддю, є організація процесу її успішної інтеграції в соціальний простір.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Аберкромби Н. Социологический словарь: пер. с англ. / Н. Аберкромби, С. Хилл, Б. С. Тёрнер; под ред. С. А. Ерофеева. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Экономика, 2004. – 620 с.
2. Авраамова Е. М. Студенты столицы и провинции: социальные ресурсы, ожидания / Е. М. Авраамова, А. А. Шабунова, Д. М. Логинов // Социологические исследования. – 2005. – № 9. – С. 98–103.
3. Аза Л. А. Ценностные ориентации рабочей молодёжи / Л. А. Аза, В. А. Поддубный, А. А. Ручка – К. : Наукова думка, 1978. – 204 с.
4. Альбуханова-Славская К. А. Стратегия жизни / К. А. Альбуханова-Славская. – М. : Мысль, 1991. – С. 281.
5. Ануфрієва Р. Соціальний ареал життя людей пенсійного віку: психологічні проблеми адаптації / Р. Ануфрієва // Українське суспільство – 2003. Соціологічний моніторинг; за ред. д.е.н. В. Ворони, д.с.н. М. Шульги.– К. : Інститут соціології НАН України, 2003. – С. 411–418.
6. Бабенко С. С. Социальный механизм постсоветской трансформации: деятельностно-структурный подход / С. С. Бабенко // Посткоммунистические трансформации: векторы, измерения, содержание : статьи. – Х., 2004. – С. 251–274.
7. Балакірєва О. М. Трансформація цінностей освіти / О.М. Балакірєва, О.В. Валькована // Український соціум. – 2007. – № 4. – С. 7–19.
8. Бауман З. Власть без места, место без власти / З. Бауман; пер. с англ. – Режим доступа: www/UBL:http://www.nir.ru/socio/scipubl/sj/34-bauman.htm – 21. 05. 2010. – Загл. с экрана.
9. Бауман З. Глобализация. Последствия для человека и общества/ З. Бауман; пер. с англ. – М. : Весь Мир, 2004. – 188 с.
10. Бауман З. Индивидуализированное общество / З. Бауман; [пер. с англ. под ред. В.Л. Иноземцева]. – М. : Логос, 2002. – 390 с.
11. Бауман З. Мыслить социологически: / З. Бауман; [пер. с англ. под ред. А.Ф.Филиппова]. – М. : Аспект-пресс, 1996. – 220 с.
12. Бевзенко Л. Д. Ресурси реалізації соціальних інтересів громадян: вітчизняні та західні реалії в уявленнях українців / Л. Бевзенко // Українське суспільство 1992–2009. Динаміка соціальних змін; за ред. В. Ворони, М. Шульги. – К. : ІС НАНУ, 2009. – С. 228–239.
13. Бек У. Общество риска. На пути к другому модерну / У. Бек. – М. : Прогресс-Традиция, 2000. – 384 с.
14. Беленок А. К проблеме социального неуспеха / А. Беленок // Соціальні виміри суспільства. Випуск 11. – К. : Інститут соціології НАН України, 2008. – С. 85–92.
15. Бергер П. Понимание современности / П. Бергер // Социологические исследования. – 1990. – № 7. – С. 131 141.
16. Бергер П. Социальное конструирование реальности: Трактат по социологии знания / П. Бергер, Т. Лукман. – М. : Медиум, 1995. – 323 с.
17. Бобро Н. В. Теоретико-методологічні аспекти дослідження соціального капіталу в роботах Р. Пантема, П. Бурдьє та Дж. Коулмена / Н.В. Бобро // Сучасні суспільні проблеми у вимірі соціології управління : зб. наук. праць. – Донецьк : ДоННУ, 2009. – Т. 10. – С. 138–143.
18. Бурдье П. О телевидении и журналистике / П. Бурдье; [пер. с фр. Т. Анисимовой, Ю. Марковой]; отв. ред., предисл. Н. Шматко. – М. : Фонд научных исследований “Прагматика культуры”, 2002. – 160 с.
19. Бурдье П. Практический смысл / П. Бурдье / Отв. ред., пер. и послесл. Н. А. Шматко / [пер. с фр. : А. Т. Бикбов, К. Д. Вознесенская, С. Н. Зенкин, Н. А. Шматко]. – СПб. : Алетейя, 2001. – 562 с.
20. Бурдье П. Различение: социальная критика суждения / П.Бурдье // Экономическая социология. – 2005. – Т. 6. – № 3. – С. 25–48.
21. Бурдье П. Социальное пространство и символическая власть / П. Бурдье – Режим доступа: www/UBL:http://bourdieu.name/content/socialnoe-prostranstvo-i-simvolicheskaja-vlast – 15. 04. 2009. – Загл. с экрана.
22. Бурдье П. Социология политики / П. Бурдье; [пер. с фр.; сост., общ. ред. и предисл. Н. А. Шматко]. – М. : Socio-Logos, 1993. – 336 с.
23. Бурдье П. Структура, габитус, практика // Современная социлогическая теория: Бурдье, Гидденс, Хабермас. – Новосибирск : Изд-во Новосибирск. Ун-та, 1995. – С. 19 21.
24. Бурдье Пьер: новый взгляд на общество. Режим доступа: www/UBL:http://www.2france.ru/index.shtml?/articles/guman/184
25. Бурдье П. Формы капитала / П. Бурдье // Экономическая социология. – 2002. – Т. 3. – № 5. – С. 60–74.
26. Бурлачук В. Жан Бодрійяр, маси і кінець соціології/ В. Бурлачук, В. Танчер // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2003. – № 2. – С. 46–59.
27. Бутенко И. А. Социальная интеграция – на какой базе она возможна? / И. А. Бутенко // Социологические исследования. – 2000. – № 12. – С. 131–136.
28. Валлерстайн Иммануэль. Конец знакомого мира: Социология XXI века: [пер с англ. под ред. В.Л. Иноземцева] / Иммануэль Валлерстайн. – М. : Логос, 2003. – 368 с.
29. Вебер М. Избранные произведения / М. Вебер; [пер. с нем. под ред. Ю. Н. Давыдова]. – М. : Прогресс, 1990. – 808 с.
30. Вебер М. О некоторых категориях понимающей социологии / М. Вебер // Избранные произведения; [пер. с нем. под ред. Ю. Н. Давыдова]. – М. : Прогресс, 1990. – С. 21–22.
31. Вебер М. Протестанская этика и дух капитализма / М. Вебер Избранные произведения; [пер. с нем. под ред. Ю. Н. Давыдова]. – М. : Прогресс, 1990. – 808 с.
32. Вишневский Ю. Р. Парадоксальный молодой человек : [социология молодежи] / Ю. Р. Вишневский, В. Т. Шапко // Социологические исследования. 2006. № 6. С. 26–36.
33. Вовк Е. Счастье плюс…Формулы успеха в современной России / Е. Вовк // Социальная реальность. – 2008. – № 1. – С. 79 82.
34. Волков Вадим. Теория практик / Вадим Волков, Олег Хархордин. – СПб. : Изд-во Европейского университета в Санкт-Петербурге, 2008. – 298 с.
35. Гвоздева Е. С. Социальный механизм включения молодежи в процесс инновационного развития / Е. С. Гвоздева, Г. П. Гвоздева, А. Г. Тыртышный // Регион: экономика и социология. – 2012. – № 2. – С. 104–120.
36. Гегер А. Э. Выявление индивидуальных и групповых ценностей в группе молодежи : релевантные методические решения / А. Э. Гегер // Социологические исследования. – 2010. – № 1. – С. 132–141.
37. Гидденс Э. Устроение общества: Очерк теории структурации / Э. Гидденс. – 2-е изд. – М. : Академичекий Проект, 2005. – 528 с.
38. Гидденс Э. Структура, структурация / Э. Гидденс // Контексты современности : хрестоматія; [ред. И. Г. Ясавеев]. – Казань : КГУ, 2000. – Т. 1. – С. 43–50.
39. Гнатенко П. И. Идентичность: философский и психологический анализ / П. И. Гнатенко, В. Н. Павленко. К., 1999. – 466 с.
40. Голенкова З. Т. Профессионалы – портрет на фоне реформ / З. Т. Голенкова, Е. Д. Игитханян // Социологические исследования. – 2005. – № 2. – С. 28–36.
41. Голенкова З. Т. Процессы интеграции и дезинтеграции в социальной структуре российского общества / З. Т. Голенкова, Е. Д. Игитханян // Социолгические исследования. – 1999. – № 5. – С. 22-33.
42. Голиков А. С. Повседневность в конструировании социальных неравенств: феноменология vs/& структурный конструктивизм / А. С. Голиков // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства : зб. наук. пр. – Х. : ХНУ, 2006. – Т. 1. – С. 200–209.
43. Горшков М. К. Молодёжь России: социологический портрет / М. К. Горшков, Ф. Э Шереги. – М. : ДСП и М, 2010. – 592 с.
44. Гронас М. “Чистый вигляд” и взгляд практика: Пьер Бурдье о культуре / М. Гронас – Режим доступа: www/UBL:http://www.nlo.magazine.ru/philosoph/sootech/main11.html – 21. 02. 2008. – Загл. с экрана.
45. Гуляихин В. Н. Молодежные и детские объединения как субъекты вторичной социализации: опыт регионального исследования / В. Н. Гуляихин, А. П. Галкин, Е. Н. Васильева // Социологические исследования. – 2012. – № 7. – С. 127–133.
46. Девятко И. Ф. Социологические теории деятельности и практической рациональности / И. Ф. Девятко. – М. : Аванти-плюс, 2003. – 330 с.
47. Дмитриева А. В. Социальное включение/исключение как принцип структурации современного общества / А. В. Дмитриева // Социологические исследования. – 2012. – № 2. – С. 98–114.
48. Доманский Х. Отбор по социальному происхождению в среднюю школу и высшие учебные заведения / Х. Доманский // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2005. – № 2. – С. 24–47.
49. Дюркгейм Э. О разделении общественного труда. Метод социологии; [пер. с фр. и послесловие А. Б. Гофмана] / Э. Дюркгейм. – М. : Наука, 1990. – 575 с.
50. Дюркгейм Э. Ценностные и реальные суждения / Э. Дюркгейм // Социологические исследования. – 1991. – № 2. – С. 106–114.
51. Елишев С. О. Современные подходы к определению понятия “молодежь” в социологии / С. О. Елишев // Вестник Моск. ун-та. Сер.18. Социология и политология. — 2009. — № 3. — С. 187–189.
52. Закарьяева М. С. К социальному статусу и ролям современной молодежи / М. С. Закарьяева // Социология и общество: глобальне вызовы и региональное развитие: материалы IV Очередного Всероссийского социологического конгресса / РОС, ИС РАН, АН РГ, ИСППИ. – М. : РОС, 2012. – С. 5593–5596.
53. Заславская Т. И. Современное российское общество: Социальный механизм трансформации / Т. И. Заславская. – М. : Дело, 2004. – 400 с.
54. Заславская Т. И. Трансформационный процесс в России: социоструктурный аспект / Т. И. Заславская // Социальная траектория реформируемой России. Исследования Новосибирской социологической школы; отв. ред. Т. И. Заславская, З. И. Калугина. – Новосибирск : Наука. 1999. – С. 149–167.
55. Зиновьев А. Запад / А. Зиновьев. – М. : Эксмо : Алгоритм, 2003. – 530 с.
56. Злобіна О. Суспільна криза і життєві стратегії особистості / О. Злобіна, В. Тихонович. – К. : Стилос, 2001. – 238 с.
57. Злобіна О. Соціальний простір життя як суб’єктивна символічна реальність / О. Злобіна, І. Мартинюк, Н. Соболєва, В. Тихонович. – К. : Інститут соціології НАН України, 2004. – 299 с.
58. Злобіна О. Г. Дихотомія особистість суспільство в теоретичній ретроспективі. Культура – суспільство особистість: Навчальний посібник / О. Г. Злобіна; за ред. Л. Скокової. – К., 2006. – 396 с.
59. Злобіна О. Г. Особистість як суб’єкт соціальних змін / О. Г. Злобіна. – К. : Інститут соціології НАН України, 2004. – 400 с.
60. Золотухина-Аболина Е. В. Повседневность: философские загадки / Е. В. Золотухина-Аболина. – К. : Ника-Центр, 2006. – 256 с.
61. Зубок Ю. А. Социальная интеграция молодежи в условиях нестабильного общества / Ю. А. Зубок. – М. : Социум, 1998. – 142 с.
62. Зубок Ю. А. Социология молодежи : учеб. пособие / Ю. А. Зубок, В. И. Чупров. М. : Моск. гос. ун-т путей сообщ. (МИИТ), 2009. 322 с.
63. Зубок Ю. А. Рефлексия в механизме регуляции социальной активности молодежи / Ю. А. Зубок // Социология и общество: глобальне вызовы и региональное развитие : материалы IV Очередного Всероссийского социологического конгресса / РОС, ИС РАН, АН РГ, ИСППИ. – М. : РОС, 2012. – С. 5600–5602.
64. Иноземцев В. Л. Расколотая цивилизация. Наличествующие предпосылки и возможные последствия постэкономической революции / В. Л. Иноземцев – М. : Academia-Наука, 1999. – 740 с.
65. Ионин Л. Г. Социология культуры: учебное пособие / Л. Г. Ионин. 2-е издание. – М. : Логос, 1998. – 280 с.
66. История социологии : учебное пособие / Елсуков А. Н., Бабосов Е. М., Грицанов А. А. и др. – Мн. : Высш. шк., 1993. – 319 с.
67. История теоретической социологии. Т. 3 / Отв. ред. и составитель Давыдов Ю. Н. – СПб. : РХГИ, 2000. – 736 с.
68. Колесник Л. А. Определение качественных критериев рейтингового оценивания научно-педагогической деятельности преподавателей вузов / Л. А. Колесник, М. В. Мосендз // Вопросы качества образования в Беларуси, России, Украине : сб. науч. статей / сост. и ред. М.И. Вишневский. – Могилев : УО “МГУ им. А.А. Кулешова”, 2010. – С. 242–248.
69. Как люди делают себя. Обычные россияне в необычных обстоятельствах: концептуальное осмысление восьми наблюдавшихся случаев / под общ ред. В. А. Ядова, Е. Н. Даниловой, К. Клеман. – М. : Логос, 2010. – 288 с.
70. Калиниченко В. В. Методологія гуманітарних наук у працях Дильтея / В. В. Калиниченко, А. П. Огірків // Вопросы философии. – 1988. – № 4. – С. 93–95.
71. Калькова В. Л. П. Бурдье: Социальное пространство и символическая власть / В. Л. Калькова // Социология : реферативный журнал. – 1993. – № 3–4. – С. 19–35.
72. Карпухин О. И. Молодежь России: особенности социализации и самоопределения / О. И. Карпухин //Социологические исследования.– 2000. – № 1. – С. 55–61.
73. Качанов Ю.Л. Начало социологии / Ю. Л. Качанов. – М. : Институт экспериментальной социологии. – СПб. : Алетейя, 2000. – 256 с.
74. Классовое общество. Теория и эмпирические реалии / Под ред. С. Макеева. – К. : Институт социологии НАН Украины, 2003. – 258 с.
75. Климов И. А. Социологическая концепция Энтони Гидденса / И. А. Климов // Социологический журнал. – 2006. – № 1–2. – С.121–149.
76. Ковалев А. Д. Современная западная социологія / А. Д. Ковалев. – М., 1994. – С. 120 121.
77. Коваліско Н. В. Феномен капіталу в сучасній теорії соціальної стратифікації / Н. В. Коваліско // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: збірник наукових праць. Харків : Видавничий центр Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, 2007. – С. 153–157,
78. Козлова Н. Н. Социология повседневности: переоценка ценностей / Н. Н. Козлова // Общественные науки и современность. – 1992. – № 3. – С. 47–56.
79. Козлова О. Н. Повседневность как источник социального бытия / О. Н. Козлова // Социально-гуманитарные знания. – 2001. – № 6. – С. 69–82.
80. Колісник Л. О. Проблеми міжнародної академічної мобільності в українських реаліях / Л. О. Колісник, М. В. Мосьондз // Вісник Одеського національного університету. – 2011. – Том 1. – Випуск 10. – С. 270–273.
81. Кон И. С. В поисках себя: Личность и ее самосознание / И. С. Кон. – М. : Политиздат, 1984. – 335 с.
82. Кон И. С. Открытие “Я” / И. С. Кон. – М. : Политиздат, 1978. – С. 364–365.
83. Константиновский Д. Л. Неравенство и образование. Опыт социологических исследований жизненного старта российской молодежи (1960-е годы начало 2000-х) / Д. Л. Константиновский. – М. : ДСП. 2008. – 552 с.
84. Копатько Е. Э. Социально-экономическое поведение населения как реализация жизненных стратегий в трансформирующемся украинском обществе / Е. Э. Копатько // Проблеми розвитку соціологічної теорії. Трансформація соціальних інститутів та інституціональної структури суспільства : статті. – К., 2003. –С. 345–348.
85. Королева Г. М. Социальные инициативы молодежи в культурном развитии регионов / Г. М. Королева // Социально-гуманитарные знания. – 2010. – № 2. – С. 142–152.
86. Костюченко Л. Г. Введение в теорию личности: социокультурный подход: Учебное пособие для вузов / Л. Г. Костюченко. – М. : Независимый институт гражданского общества. 2003. – 272 с.
87. Крамаренко К. Життєвий успіх у контексті соціальних уявлень населення / К. Крамаренко // Українське суспільство 1992-2007. Динаміка соціальних змін; за ред. д.ек.н. В. Ворони, д.соц.н. М. Шульги. – К. : Інститут соціології НАН України, 2007. – С.346–354.
88. Кузьмин Н. Н. О категории сферы социальной репрезентации // Культура народов Причерноморья / Н. Н. Кузьмин. – 2000. – № 13. – С. 153 156. – Режим доступа: www/UBL:http://www.nbuv.gov.ua/Articles/kultnar/knp200013/knp13_42.doc 12.07.2005. – Загл. с экрана.
89. Кузьминых Е. В. Устойчивость статуса поколений: образовательный и профессиональный аспекты / Е. В. Кузьминых. Режим доступа: www/UBL:http://econom.nsc.ru/ieie/smu/conference/articles/Кузьминых.doc 10.06.2004. – Загл. с экрана.
90. Култыгин В. П. Классическая соціологія / В. П. Култыгин – М. : Наука, 2000. – 562 с.
91. Культурология. XX век: словарь. – СПб. : Университетская книга, 1997. – 640 с.
92. Культурология. XX век. Энциклопедия. Т. 1. – СПб. : Университетская книга; Алетейя, 1998. – 446 с.
93. Куценко О. Д. Інтелігенція, інтелектуали, службовці у соціальній структурі, що змінюється / О. Д. Куценко // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна “Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи”. – 2006. – № 723. – С. 23–31.
94. Куценко О. Д. Діяльнісно-структурний потенціал трансформаційного процесу: до розробки концепції класоутворення : автореф. дис. … докт. соц. наук : 22.00.04 / О. Д. Куценко; ХНУ імені В. Н. Каразіна. – Х. 2001. – 25 с.
95. Куценко О. Д. Становление социальных классов как проявление самоорганизационных процессов в обществе / О. Д. Куценко // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2002. – № 4. – С. 126–129.
96. Куценко О. Д. Статус культурных неравенств в современной социологии / О. Д. Куценко // Новые социальные неравенства. – К. : Институт социологии НАН Украины, 2006. – С. 49–50.
97. Лапин Н. И. Социокультурный подход и социетально-функциональные структуры / Н. И. Лапин // Социологические исследования. – 2000. – № 7 – С. 3–12.
98. Левикова С. И. Молодежная субкультура / С. И. Левикова. – М. : “ФАИР ПРЕСС”, 2004. 608 с.
99. Леонтьева Э. О. Философские основания концептуализации социальной реальности. – Дис. ... канд. филос. наук. / Э. О. Леонтьева. – Томск, 2000. – 145 с.
100. Личностно-ориентированная социология / Питер Бергер, Бриджит Бергер, Рэндалл Коллинз. – М. : Академический Проект, 2004. – 608 с.
101. Луков В. А. Теории молодежи. Междисциплинарный анализ / В. А. Луков. – М. : Канон+ РООИ “Реабилитация”, 2012. – 528 с.
102. Мескон Майкл. Основы менеджмента / Майкл Мескон, Майкл Альберт, Хедоури Франклин; [пер. с англ.]. – М. : Вильямс, 2008. 704 с.
103. Мартинюк І. Ставлення молоді до суспільних проблем і перспектив / І. Мартинюк // Українське суспільство. 1992–2010. Соціальний моніторинг; за ред. В. Ворони, М. Шульги. – К. : Інститут соціології НАН України, 2010. – С. 373–379.
104. Мартинюк І. Молодь України: штрихи до соціального портрета / І. Мартинюк // Соціальні виміри суспільства: Збірник наукових праць. – Вип. 3 (14). – К. : Інститут соціології НАН України, 2011. – С. 221–234.
105. Мертон Р. Социальная структура и аномия / Р. Мертон // Социологические исследования. – 1993. – № 3. – С. 53.
106. Мещеркина Е. Ю. Жизненный путь и биография: преемственность социологических категорий / Е. Ю. Мещеркина // Социологические исследования. – 2002. – С. 61–75.
107. Мкртчян Г. М. Стратификация молодёжи в сферах образования, занятости и потребления / Г. М. Мкртчян // Социологические исследования. – 2005. – № 2. – С. 104–113.
108. Мосендз М. В. К вопросу изучения проблем интеграции молодежи в профессиональную структуру общества / М. В. Мосендз // Молодь в умовах нової соціальної перспективи : матеріали 4-ї Міжнародної науково-практичної конференції. – Житомир, 2002. – С. 52–54.
109. Мосендз М. В. К вопросу исследования молодежных субкультур: социологический аспект / М. В. Мосендз // Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур : матеріали 8-ї Міжнародної науково-практичної конференції. – Д., 2002. – Т. 1. – С. 90–91.
110. Мосендз М. В. Молодежная субкультура как объект социологического исследования / М. В. Мосендз // Сучасні проблеми науки та освіти : матеріали 3-ї Міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції. – Х., 2002. – С. 63.
111. Мосендз М. В. Специфика студенческого предпринимательского потенциала как основа инновационного развития Украины / М. В. Мосендз // Молодая семья – стратегический ресурс России : II Байкальский молодежный форум. – Улан-Удэ : Изд-во Бурятского гос. ун-та, 2011. – С. 199–210.
112. Мосьондз М. В. Життєві стратегії як механізм соціальної інтеграції молоді / М. В. Мосьондз // Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики : зб. наук. пр. / [редкол. : О.Л. Скідін (голов. ред.) та ін.]. – Запоріжжя : КПУ, 2011. – Вип. 51. – С. 247–253.
113. Мосьондз М.В. Ідентифікаційні стратегії в субкультурі студентської молоді / М.В. Мосьондз // Молодь в умовах нової соціальної перспективи : матеріали 3-ї Міжнародної науково-практичної конференції. – Житомир, 2001. – С. 83–84.
114. Мосьондз М. В. Проблеми соціальної інтеграції української молоді в умовах трансформації суспільства / М. В. Мосьондз // Сучасні суспільні проблеми у вимірі соціології управління. Серія “Соціологія”. – ДонДУУ. – 2012. – С. 251–257.
115. Мосьондз М. В. Теоретико-методологічні підходи до визначення поняття “Соціальна інтеграція” у соціологічній дослідницькій парадигмі / М. В. Мосьондз // Грані : науково-політичний і громадсько-аналітичний альманах / [наук. ред. С.В. Шевцов]; ДНУ ім. Олеся Гончара. – Д. : Грані, 2008. – Вип. 2. – С. 136–139.
116. Мосьондз М.В. Соціальне виключення: до питання інтерпретації поняття / М.В. Мосьондз // Наука і освіта – 2002 : матеріали 5-ї Міжнародної науково-практичної конференції. – Д. ; Житомир ; Донецьк, 2002. – Т. 4. Історія та соціологія. – С. 53.
117. Набатчикова О. М. Особливості функціонування інституту вищої школи в умовах соціальної трансформації суспільства / О. М. Набатчикова // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи. – 2002. – № 543. – С. 211–216.
118. Наумова Н. Ф. Жизненная стратеги человека в переходном обществе / Н. Ф. Наумова // Социологический журнал. 1995. – № 2. – С. 5–22.
119. Ніколаєвська А. М. Нерівність у освіті: пострадянські реалії / А. М. Ніколаєвська // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи. – 2006. – № 752. – С. 99–107.
120. Новые социальные неравенства / Под ред. С. Макеева. – К. : Институт социологии НАН Украины, 2006. – 355 с.
121. Оксамитная С. Социальный класс как фактор дифференциации жизненных шансов / С. Оксамитная, С. Бродская // Социология : теория, методы, маркетинг. – 2004. – № 4. – С. 24–42.
122. Орлова О. І. Формування культурної спрямованості особистості серед студентів вищих навчальних закладів / О. І. Орлова // Матеріали 3-ої всеукраїнської науково-практичної конференції “Соціологія праці та зайнятості: шляхи інституціоналізації та перспективи розвитку” – К. : Інститут підготовки кадрів Державної служби зайнятості, 2011. – С. 108 – 113.
123. Паніна Н. Молодь України: структура цінностей, соціальне самопочуття та морально-психологічний стан за умов тотальної аномії / Н. Паніна // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2001. – № 1. – С. 5–56.
124. Парсонс Т. Понятие общества: компоненты и их взаимоотношения / Т. Парсонс // Американская социологическая мысль: Тексты. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1996. – С. 515.
125. Парсонс Т. Функциональная теория изменения / Т. Парсонс // Американская социологическая мысль: Тексты. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1994. – С. 474–476.
126. Педагогический словарь : учеб. пособие для студ. высш. П24 учеб. заведений / [В. И. Загвязинский, А. Ф. Закирова, Т. А. Строкова и др.] ; под ред. В. И. Загвязинского, А. Ф. Закировой. – М. : Издательский центр «Академия», 2008. – 352 с.
127. Петрова Л. Е. Социальное самочувствие молодежи / Л. Е. Петрова // Социологические исследования. – 2000. – № 12. – С 50–55.
128. Подвижность структуры. Современные процессы социальной мобильности / Макеев С.А., Прибыткова И.М., Симончук Е.В. и др. – К. : ИС НАНУ, 1999. – 204 с.
129. Подольская Е. А. Особенности трансформации образовательных стратегий в условиях глобализации / Е. А. Подольская // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства : Збірник наукових праць. – Харьків : Видавничий центр Харьківського національного університету імені В.Н. Каразіна, 2007. – С.504–508.
130. Посткоммунистические трансформации: векторы, направления, содержание / Под ред. О. Д. Куценко; соредактор С.С. Бабенко. – Харьков : Изд. центр Харьковского национального университета имени В.Н. Каразина, 2004. – 418 с.
131. Правкина Я. Ю. Дистанционные социально-трудовые практики молодежи в контексте глобализации: социологический анализ / Я. Ю. Правкина // Социология и общество: глобальне вызовы и региональное развитие : Материалы IV Очередного Всероссийского социологического конгресса / РОС, ИС РАН, АН РГ, ИСППИ. – М. : РОС, 2012. – С. 5689–5694.
132. Прокофьев А.В. “Плюрализация успеха”: проблемы и парадоксы / А. В.Прокофьев //Этическая мысль. – Вып.7. – М. : ИФ РАН, 2006. – 213 c.
133. Радаев В. В. Понятие капитала, формы капиталов и их конвертация / В. В. Радаев // Экономическая социология. – 2002. – Том 3. – № 4. – С. 20–32.
134. Райзберг Б. Современный экономический словар / Райзберг, Л. Лозовский, Е. Стародубцева. – М. : Инфра.-М, 2011. – 352 с.
135. Резник Т. Е. Жизненные стратегии личности / Т. Е. Резник, Ю. М. Резник // Социологические исследования. – 1995. № 4. – С. 101 – 116.
136. Резник Ю. М. Социальное измерение жизненного мира (введение в социологию жизни) / Ю. М. Резник. – М. : Союз, 1995. – 100 с.
137. Рудницька Т. Вестернізація соціального ареалу життя особистості як український варіант глобалізації соціокультурного простору / Т. Рудницька // Українське суспільство – 2003. Соціологічний моніторинг / за ред. д.е.н. В. Ворони, д.с.н. М. Шульги. – К. : Інститут соціології НАН України, 2003. – С. 482–493.
138. Руткевич М. Н. Общественные потребности, система образования, молодёжь / М. Н. Руткевич, Л. Я. Рубина. – М. : Политиздат, 1988. – 224 с.
139. Сафронов А. Н. Институциональный подход к анализу включенности молодежи в политические практики современной России: монография / А. Н. Сафронов; под общ. ред. проф. В. Н. Петрова. – Краснодар : Издательский Дом Юг, 2012. – 102 с.
140. Сериков А. Е. Социология: курс лекций / А. Е. Сериков – Самара : Самарская гуманитарная академия, 2003. – 116 с.
141. Скутнева С. В. Стратегии жизненного самоопределения молодежи в трудовой сфере / С. В. Скутнева //Социологические исследования. – 2006. – № 10. – С. 89–92.
142. Смелзер Н. Социология / Н. Смелзер; [пер. с англ.]. М. : Феникс, 1994. С. 94.
143. Смирнов В. А. Жизненные стратегии провинциальной молодежи как предмет региональной молодежной политики / В. А. Смирнов // Социология и общество: глобальне вызовы и региональное развитие: Материалы IV Очередного Всероссийского социологического конгресса / РОС, ИС РАН, АН РГ, ИСППИ. – М. : РОС, 2012. – С. 5729–5735.
144. Соболева Н. И. Социальные ожидания как предмет социологического анализа. Проблеми розвитку соціологічної теорії / Н. И. Соболева. – К., 2001. – С. 150–154.
145. Современная западная социология: словарь. – М. : Политиздат, 1990. – 432 с
146. Современная социальная теория: Бурдье, Гидденс, Хабермас. Учебное пособие. – Новосибирск : Изд-во Новосибирского университета, 1995. – С. 62–70.
147. Согомонов А. Ю. Генеалогия Успеха-и-Неудач / А.Ю.Согомонов – М. : Невский простор, 2005. – 384 с.
148. Согомонов А. Ю. Достижительская культура: теоретическое введение / А. Ю. Согомонов // Социологические чтения. Вып. 2. – М. : Изд-во Института Социологии, 1997. – С. 190–246.
149. Сокурянская Л. Г. Модернизация и постмодернизация ценностей студенчества: поколенческий анализ / Л. Г. Сокурянская // Проблеми розвитку соціологічної теорії. Соціальні процеси в Україні. – К. : ІС НАНУ, 2004. – С. 392–395.
150. Сокурянская Л. Г. Студенчество на пути к новому обществу: ценностный дискурс п