ДИНАМІКА ПРОФЕСІЙНОЇ СТРУКТУРИ ЗАЙНЯТОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ

Краткое описание

Національна академія наук України
Інститут соціології Національної академії наук України

На правах рукопису

НОСІКОВ ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 316.013:316.343.6

ДИНАМІКА ПРОФЕСІЙНОЇ СТРУКТУРИ ЗАЙНЯТОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ
22.00.04 – спеціальні та галузеві соціології

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
соціологічних наук

Науковий керівник
Чепурко Гульбаршин Іскаківна,
доктор соціологічних наук

Київ – 2012

ЗМІСТ

Вступ 3
Розділ 1 Теоретико-методологічні основи дослідження професійної структури 10
1.1 Історична еволюція професійної структури суспільства в теоретичному дискурсі 10
1.2 Професіоналізація особи як соціальний процес 22
1.3 Функціональні властивості професійної структури України 33
Висновки до розділу 1 45
Розділ 2 Основні складові динаміки професійної структури зайнятого населення України 48
2.1 Динаміка професійної зайнятості населення України 48
2.2 Соціальний аналіз процесів професіоналізації «білокомірцевих» та «синьокомірцевих» професійних груп 59
2.3 Професіологічна інтерпретація експертної думки щодо стану зайнятості (за професійними групами) 82
Висновки до розділу 2 93
Розділ 3 Головні проблеми інституціалізації розвитку професійної структури зайнятого населення України 97
3.1 Соціальна політика держави на ринку праці 97
3.2 Стан підготовки кадрів сферою освіти 112
3.3 Соціальні пріоритети динаміки професійної структури зайнятого населення 136
Висновки до розділу 3 147
Висновки 153
Список використаних джерел 158

ВСТУП

Актуальність теми. Актуальність теми зумовлена потребою сучасної науки в розумінні стратифікаційних змін, які відбулися у сфері зайнятості населення в умовах зміни соціальних статусів професійних груп та окремих професій. Аксіомою вважається те, що професійна зайнятість є однією з основ існування суспільства, ключовим фактором соціальної стабільності, найважливішою умовою «включення» індивідів до суспільної діяльності, підвищення якості життя соціуму. Водночас на мікросоціологічному рівні неповною мірою досліджено нормативні практики взаємодії у сферах спеціалізованої трудової діяльності, зокрема, діючі атрибутивні механізми регулювання стратифікаційних порядків у професійній сфері, динаміку мобільності професій, ціннісні орієнтації роботодавців щодо потреби у працівниках. Діюча в українському суспільстві нормативна модель державного управління ринком праці не забезпечує належного рівня соціалізації його агентів. Виникає явне протиріччя між загальносуспільними потребами у багатовимірному формуванні механізмів зайнятості та науково-практичними засобами впливу на рутинні практики професіоналів. Означені засоби є сьогодні безсистемними, такими, що не враховують можливості соціального партнерства у площині «держава – роботодавці», не визначають тенденції подальшого розвитку професійної структури як сукупності професійних груп, що відповідає сучасному європейському рівню суспільних відносин.
Вимоги приросту науково-методичних знань та емпіричного досвіду, які враховують закономірності та саму наявність атрибутивних рамок у повсякденних практиках професіоналів, зумовлюють суспільну потребу в систематизованих, обґрунтованих пропозиціях щодо соціально орієнтованого регулювання подальшого розвитку професійної структури з урахуванням аналізу динаміки кількісної та якісної складових професійних груп, що є елементами цієї структури.
На науково-теоретичному рівні набуває значущості аналіз процесів професіоналізації особистості крізь призму розвитку професійної структури, ключовими пунктами якого є: розподіл праці, який знаменує собою професія (K. Marx), репрезентативні типи професій (H. Spenser), суспільна диференціація професій (E. Durkheim), зіставлення економічних цілей суспільства з інтересами професійного розвитку (M. Weber), професійна мобільність (P. Sorokin), опис характерних рис сучасної професії (T. Parsons), розгляд професійних співтовариств (W. Good), неовеберіанська парадигма в теоретичному підході вивчення професійних груп (M. Sacks, J. Alsop), критеріальне конструювання професії (R. Pavalko). Розглядаючи сучасний етап дослідження професійного співтовариства науковцями пострадянського періоду, слід зазначити, що залишаються актуальними дослідження: об’єктивних і суб’єктивних сторін професії (В. Шубкин, В. Паніотто, Г. Чередниченко); трудової орієнтації, вибору й престижності професії (С. Войтович, В. Оссовський); закономірностей функціонування ринку праці та зайнятості населення в сучасних умовах, які викладено у працях українських соціологів (І. Прибиткова, Г. Чепурко, С. Оксамитна, А. Ручка, Є. Суїменко, В. Тихонович, Н. Коваліско, М. Лукашевич). Особливо потрібно виділити дослідження, які присвячені вивченню міжпрофесійної мобільності (С. Макеєв), життєвим перспективам і професійному самовизначенню (Є. Головаха). Особливістю сучасного етапу розвитку соціологічних знань про професії є інтерес учених до механізмів існування професійної сфери як класифікаційної системи (О. Симончук). Серед праць російських соціологів, які вивчають професійне середовище виділяються дослідження: соціально-професійної структури населення (О. Шкаратан, Г. Ястребов), зайнятості у сучасних умовах (Ю. Попов), модернізаційного потенціалу трудових ресурсів (В. Аникин), соціології праці в економічному просторі (И. Безсуднов), антропологічні дослідження світу професій (Е. Ярская-Смирнова, П. Романов).
Наукова проблема дослідження формулюється так: соціалізація значної частки представників професійних спільнот ускладнюється невивченістю їхніх основних процесуальних характеристик та відсутностю практичних напрацювань щодо створення цілісної системи узгоджених дій суб’єктів, що впливають на соціалізацію індивідів у професійне середовище. Усвідомлення того, що саме оцінка динамічних потоків на ринку праці дає змогу виявити чинники, що найбільшою мірою детермінують зміни в професійній структурі зайнятого населення, і визначило вибір теми дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота не пов’язана з науковими планами Інституту соціології НАН України.
Мета і завдання дослідження. Мета полягає у виявленні тенденцій і змін у структурі зайнятого населення за певними професійними групами та формуванні пропозицій щодо удосконалення нормативних механізмів державного управління професійною сферою з урахуванням позиції соціальних партнерів на ринку праці.
Виходячи із поставленої мети, завдання дослідження набувають такої конкретизації:
– визначити основні теоретико-методологічні віхи в ході історико-соціологічної еволюції професійної структури суспільства;
– проаналізувати сутність закономірностей та основних чинників, що становлять основу соціального процесу професіоналізації особистості;
– дослідити методи класифікації в сучасному професійному середовищі України;
– виявити характерні структурні особливості динаміки професійної зайнятості населення України;
– провести аналіз моделей вибраних професій розумової та ручної праці;
– провести дослідження щодо ролі та місця окремих професійних груп на вітчизняному ринку праці;
– розробити підходи, напрями або моделі забезпечення соціальних пріоритетів динаміки зайнятості населення.
Об’єкт дослідження. Професійна структура зайнятого населення України.
Предмет дослідження. Динаміка соціальної мобільності професій та динаміка оцінювання значущості професійних категорій для ринку праці.
Методи дослідження. У роботі використано: метод історіографії (для теоретичного відображення еволюції професійної структури як видової та внутрішньовидової диференціації сфери праці); системний і структурний аналіз (для розгляду структури і функцій професіоналізації суспільства); прогнозування (для формування прогнозу щодо якісних характеристик професій, затребуваних на ринку праці); стандартизоване інтерв’ювання експертів (для опрацювання думки роботодавців з метою систематизації інформації щодо критеріїв затребуваності існуючих професійних груп); аналіз документів (для аналізу законодавчих актів, що регулюють професійну діяльність, а також вітчизняних і зарубіжних професійно-класифікаційних стандартів).
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретичному (на прикладі професійних груп) і прикладному розкритті тенденцій і змін у професійній структурі зайнятого населення України, в обґрунтуванні актуальних підходів щодо удосконалення механізмів державного управління професійною сферою з урахуванням стану соціального партнерства на ринку праці.
Наукові положення, які виносяться на захист:
– запропоновані нові підходи щодо удосконалення систематизації професійної структури українського суспільства в умовах соціально-економічних та політичних змін. За безпосередньої участі здобувача внесені зміни та доповнення до Національного класифікатора України «Класифікатор професій» (введені нові соціально значущі професійні назви робіт «асистент соціолога», «методист з професійної реабілітації», «соціальний аудитор» та ін., скасовані застарілі професійні назви робіт, змінені окремі професійні назви робіт та їхнє кодування);
– уточнені основні чинники, що формують процес професіоналізації особи за методами різних наукових парадигм: це соціологічні (діяльнісні й стратифікаційні), педагогічні, соціально-економічні, соціально-антропологічні, культурологічні, правові, психологічні, фізіологічні, вікові та ґендерні чинники, а суперечність між рівнем професійного потенціалу працівника й тими вимогами, що пред’являються до цього потенціалу ринком праці, ускладнює процес професіоналізації;
– подане авторське бачення функціональних властивостей професійно-класифікаційної системи України: система професійної класифікації виступає сьогодні головним виразником соціально-професійної стратифікації українського суспільства, відображаючи як організаційні, так і соціально-економічні особливості змісту праці – від рівня професійних груп до рівня окремої професії; у кодуванні й назві кожної професії «зашифровані» характеристики економічної активності, сукупність якостей, якими повинен володіти індивід як актор конкретного виду діяльності;
– деталізовані основні складові динаміки професійної структури зайнятого населення України крізь призму професійної класифікації: на міжгруповому рівні це висхідна і низхідна соціальна мобільність професій, поповнення структури легалізованими видами діяльності, що отримують статус професій, виключення із професійного середовища незатребуваних суспільством професій; на внутрішньому груповому рівні – це інтеграція споріднених професій шляхом взаємного злиття притаманних їм трудових функцій і виникнення нової суспільно важливої професійної ґенерації – інтегрованих професій; на внутрішньопрофесійному рівні – це поступові зміни характеру трудових функцій носія професії у бік ускладнення й оновлення змісту праці;
– у професійній структурі зайнятого населення України детально розглянуті моделі професій розумової та ручної кваліфікованої праці («менеджерів» і «гірників») за такими індикаторами, як: теоретичне обґрунтування професійної практики, апелювання до суспільних цінностей, професійна підготовка і соціалізація, мотивація, автономія та самоконтроль у групі, професійна залученість, належність до професійної спільноти, етичний код. Аналіз ґенезису менеджерів як соціальної групи дав змогу скласти внутрішню класифікацію управлінської еліти, що зумовлює неоднорідність управлінської професійної спільноти в Україні; соціальна ідентичність гірників унаслідок їх соціальної ізольованості має «травматичний» характер, що веде цих представників робітничого класу до бідності, а в перспективі – до соціальної ексклюзії;
– набула подальшого аналізу проблема якісної оцінки працівників і прогнозної оцінки затребуваності кадрового потенціалу в розрізі професійних груп на цивілізованому ринку праці: визначені професійні групи напівкваліфікованої (працівники з дипломом бакалаврів) і некваліфікованої («найпростіші професії») праці, представники яких, на думку роботодавців, підлягають першочерговому вивільненню зі своїх кадрових позицій у сучасних суспільно-економічних умовах; визначено професійні групи кваліфікованої розумової («управлінці», «професіонали») та ручної («кваліфіковані робітники з інструментом») праці, які найбільшою мірою відповідають поточній динаміці ринку праці та очікуванням інноваційних перспектив роботодавцями;
– розроблені системні підходи щодо розв’язання проблем збалансованого розвитку професійної структури зайнятого населення, якими є: перехід професійної структури на більш високий, інформаційний рівень, на якому має сформуватися середній клас в Україні. Необхідною умовою цього є деконцентрація владних повноважень у державному регулюванні зайнятості від представників олігархічних кіл до незаангажованих фахових управлінців. Складовими ефективної розбудови професійної структури зайнятого населення країни є: профорієнтаційна робота з метою раннього виявлення професійних схильностей дітей, забезпечення ступеневої послідовності освітніх програм, залучення роботодавців до розроблення освітніх та професійних стандартів, формування системи державних соціологічних служб з метою прогнозування процесів на регіональних ринках праці, розвиток науково-методичної бази системи підвищення кваліфікації в Україні як «навчання упродовж життя» (Life-Long Learning).
Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що на основі їхнього змісту можна розробити спеціальні державні програми з моніторингу динаміки потреб ринку праці щодо професійних груп та окремих професій, які дадуть змогу скоординувати державне замовлення на тих або інших фахівців відповідно до нових умов ринку праці. Результати дослідження допоможуть виробити в майбутньому методичні рекомендації для формування державної політики в системі підготовки кадрів у ВНЗ, ПТНЗ, системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів. Результати дисертації можуть скласти підґрунтя для становлення і розвитку соціологічних досліджень стандартизованої професійної діяльності.
Одержані результати можуть бути використані в практиці викладання таких дисциплін, як: «Соціологія управління», «Соціологія професій», «Соціологія ринку праці та зайнятості», «Економічна соціологія» тощо.
Особистий внесок здобувача. Усі праці виконано особисто здобувачем без співавторства.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та висновки дисертації було викладено в доповідях на: VІ Міжнародній науковій конференції студентів та аспірантів «Соціологія у (пост)сучасності» (Харків, 2008); І Конгресі Соціологічної асоціації України «Соціологія в ситуації соціальних невизначеностей» (Харків, 2009); Всеукраїнській науковій конференції «Соціологія праці та зайнятості: шляхи інституціоналізації та перспективи розвитку» (Київ, 2009); IV Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми і перспективи працевлаштування випускників вищих навчальних закладів» (Донецьк, 2009), VII Міжнародній науково-практичній конференції «Якубінська наукова сесія» (Харків, 2010); VI Міжнародній науковій конференції «Сучасні суспільні проблеми у вимірі соціології управління» (Донецьк, 2010); VIII Міжнародній науково-практичній конференції студентів і аспірантів «Соціологія у (пост)сучасності» (Харків, 2010).
Публікації. Основні наукові результати опубліковані у 6 наукових працях, 6 праць додатково відображають наукові результати дисертації.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У результаті проведеного дослідження підтвердилася теза про те, що професійна структура зайнятості відображає сформований у країні тип суспільного розподілу праці. Рівень соціальних можливостей людей залежить від їх приналежності до тієї або іншої професійної групи. Свого часу значущість для соціуму професійних груп підкреслював E. Durkheim, стверджуючи, що професійна група може стати одним з тих інститутів, які інтегрують розколене суспільство. Природно, що професійний розвиток особистості стає нині складовою частиною процесу професіоналізації суспільства в цілому. Більш того, професійна реалізація формує соціальний статус людини через професію. Як показало дослідження, професіоналізація особистості, яка має соціальний характер, реалізується в Україні в діяльності певних суспільних та соціальних інститутів при домінуючій ролі держави, як суспільного регулятора соціально-трудових відносин.
З метою формування професійної структури зайнятого населення України, державою прийнята низка нормативно-законодавчих актів, які лягли в основу професійно-класифікаційної системи України. Саме крізь призму професійної класифікації й розглядалася професійна структура зайнятого населення. Аналіз процесів, які тривають у внутрішньому просторі цієї структури, показав, що вітчизняній професійній структурі притаманна динамічність, складовими якої є: поява нових професій (професійних назв робіт), скасування застарілих та рух професій від одних класифікаційних угруповань до інших. Останнє явище несе в собі яскраво виражену стратифікаційну сутність, оскільки відображає місце професії в професійній структурі суспільства залежно від освітніх вимог, необхідних для здобуття цієї професії. Це підтверджує думку M. Weber, що професійна структура розрізняється за ступенем розвитку типових професій взагалі; рівнем професійної специфікації й спеціалізації; рівнем і способом професійної стабільності й рухливості. Крім того, у професійній структурі зайнятого населення України знайшли свої підтвердження й погляди P. Sorokin щодо «найвищих» та «найнижчих» професій, які сформульовані ним на підґрунті теорії соціальної стратифікації. Дослідження виявило, що атрибутивний підхід, за яким побудовано вітчизняну професійну класифікацію, передбачає, як для «білокомірцевих», так і для «синьокомірцевих» професійних угруповань, розподіл на де-юре більш освідчених та менш освідчених працівників. Тому, для кожної працюючої людини дедалі більшу роль починає відігравати особиста здатність до отримання відповідної соціальним очікуванням освіти. Важливу роль у забезпеченні стратифікаційної стабільності носія професії відіграє також його сприйняття та оновлення інформації, освоєння інновацій, легкого «звільнення» від застарілих знань та навичок. Таким чином, знаходять своє підтвердження погляди В. Подмаркова, який розглядав професію як характеристику підготовленості працівника до виконання трудових функцій.
Швидка зміна ідей, техніко-технологічних характеристик виробництва та його структури, скорочення терміну дії знань, умінь і навичок зумовлюють відповідні зрушення в параметрах соціальної динаміки, не дозволяючи індивідам на тривалий час посісти стале місце на ринку праці та в соціальній структурі суспільства. Утім процес професіоналізації в Україні має свою специфіку. Так, українським управлінцям та гірникам, професійне середовище яких досліджувалося у цій роботі, не вдалося відокремитися від впливу держави, що протирічить уявленням соціологів неовеберіанського напряму щодо автономності носіїв професій. При розгляді процесів формування та розвитку професійного комплексу сучасних українських менеджерів, знайшли своє підтвердження погляди T. Parsons, який розглядав такий комплекс як сукупність занять, що концентруються навколо інтелектуальних дисциплін як елемента сучасної культурної системи. В умовах України менеджеріальна спільнота організується в універсітетах та бізнес-школах, які інституціалізуються у відповідні управлінські асоціації та спілки. Набуті освітньо-професійні ресурси являють собою важливу передумову для постійного освоєння нових можливостей, як у власне професійній площині, так і в інших похідних площинах соціальної стратифікації. Неможливо заперечувати, що поступова девальвація первинно набутої освіти, динамічність професійних вимог зумовлюють певну хиткість соціально-економічного становища представників «нового середнього класу» порівняно зі «старим середнім», положення якого підкріплюється набутими власністю та капіталом.
Особливістю освітніх надбань представників «білокомірцевих» професій є те, що серед багатьох професіоналів із вищою «менеджеріальною» освітою, більш поширене здобуття додаткової освіти, а також самостійне поповнення професійних знань, значно вищою є активність у сфері інтенсивної професійної мобільності. Для більшості ж представників вітчизняної науково-технічної інтелігенції, трудові доходи яких є недостатніми й не захищають від ризику збідніння, незадовільне матеріальне становище стає стимулом до розширення їхніх освітньо-професійних можливостей, додаткової (часто множинної) зайнятості, обертається стагнацією професіонального розвитку, стає причиною міграції за кордон.
Отже, у ході суспільно-економічного прогресу відбувається відносне зниження ролі суто економічних факторів стратифікації й зростання впливу чинників освіти, особистісних інтелектуальних досягнень, рівня професійної компетентності індивідів у формуванні соціально-економічної структури населення. Освітньо-професійні ресурси, які дедалі більшою мірою визначають положення в суспільній ієрархії, характеризують якісні властивості індивідів, мають індивідуально-досяжну природу і знаходяться в динамічній взаємодії з іншими критеріями соціальної стратифікації.
Розгляд тенденцій динаміки соціальної мобільності в професійній структурі зайнятого населення України показав, що суттєві зміни там торкнулися, переважно, такої групи, як «Фахівці», і практично не стосувалися груп «керівників» і «робітників», тобто професій вільної творчої праці та напівавтоматичної звичайної праці (П. Струмилин). При цьому, саме останні професійні категорії зазнали найбільших втрат через наявність серед них значної кількості застарілих (таких, що не відповідають сучасним соціально-економічним потребам суспільства) професій. Було встановлено, що професії, які належать до найбільш та найменш престижних (професії керівників та робітників), не виявляють мобільності в порівнянні з іншими професійними категоріями. Також було встановлено, що соціальна мобільність професій, передбачає перманентне оновлення інтелектуального капіталу шляхом самоосвіти, професійної перепідготовки, репрофесіоналізації і, нарешті, професійної гнучкості.
Ще одним результатом дослідження стало усвідомлення того, що стан вітчизняної професійної структури зайнятого населення поки що не узгоджується з європейським суспільно-політичним вектором України, що в економічному аспекті означало б перехід країни до інноваційної моделі розвитку. Однією з ознак такої інноваційної моделі мало б стати збільшення частки таких професіоналів, як інженери, лікарі, агрономи тощо.
Що стосується управлінців, то можна говорити, що розвиток української економіки значною мірою залежить від закріплення на керівних позиціях управлінців, як фахівців, здатних ефективно управляти підприємствами на соціально-відповідальних довгострокових засадах. Утім практикуючі менеджери сьогодні не тільки не володіють стійким статусом, спеціальною освітою, але також не становлять однорідного співтовариства. Соціологічне дослідження професійної спільноти гірників показало, що в період інституціональних перетворень соціальна ідентичність українських гірників носить «травматичний» характер внаслідок того, що державна політика щодо шахтарської спільноти супроводжувалася численними помилками та прорахунками, відсутністю соціальних програм, що призвело до падіння соціального престижу й статусу їхньої професії та її деконструкції.
Недостатність і недосконалість номінаційних механізмів регулювання соціально-трудової сфери призвели до такого явища, як «економічна аморальність» (за Є. Головахою) роботодавців, яка визначається сталою практикою ігнорування вимог законодавства про працю, що зумовлює погіршення соціально-економічного становища працівників, зокрема щодо можливостей, які надає людині професія. Стандартизоване інтерв’ювання експертів з питань затребуваності професій продемонструвало необхідність закріплення в суспільстві постулатів кваліфікованої праці, принаймні для таких галузей, як машинобудування, будівництво, транспорт і зв’язок, сільське господарство, добувна та переробна галузі, що забезпечить подальший розвиток професійної структури в цілому.
У ході виконання дисертаційної роботи було також розглянуто стан вітчизняного освітньо-професійного середовища як такого, що визначає вибір майбутньої професійної діяльності та її подальше успішне освоєння. Запропонована модель взаємодії соціальних партнерів щодо створення системи єдиних професійних стандартів в Україні шляхом зіставлення й узгодження стандартів внутрішнього оцінювання якості підготовки кадрів сферою освіти та внутрішньофірмових стандартів оцінювання. Головною метою цієї системи має бути поєднання інтересів сфери освіти та ринку праці з метою забезпечення зайнятості населення при регулюючій ролі держави. Соціальний характер ринку праці повинен виявлятися в його структурі і функціях та потребує об’єднаних зусиль усіх соціальних партнерів за умови високого рівня соціальної відповідальності, законності та втілення наукових досягнень дослідження професійного середовища.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1 Абрамов Р. Профессиональный комплекс в социальной структуре общества (по Парсонсу) / Р. Абрамов // Социологические исследования. – 2005. – № 1.– С. 54–66.
2 Акмаев А. Оценка возможности функционирования угледобывающих предприятий Минуглепрома Украины на принципах коммерческого расчета / А. Акмаев, В. Белозерцев // Шахтер Украины. – 2007. – № 39. – С. 6.
3 Александрова Т. Методологические проблемы социологии профессий / Т. Александрова // Социс. – 2000. – № 8. – С. 11–17.
4 Алексеенко И. В бой идут одни старики / И. Алексеенко // Контракты. – 2006. – № 51. – С.4.
5 «Аналіз поняття «Сторони профспілок на національному рівні» та «Сторони роботодавців на національному рівні» та їх тотожності з поняттями «Сторін соціального діалогу у складі Національної тристоронньої соціально-економічної ради»: аналітична записка (№ держ. реєстрації 01080005185). – ДУ НДІ СТВ –Луганськ, 2008. – 71 с.
6 Астанин Г. Другой работы у нас нет / Г. Астанин // Голос Донбасса. – 2007. – № 48. – С. 1.
7 Астрахович О. Кваліфіковані працівники старіють [Електронний ресурс] / О. Астрахович // День. – 2004. – № 127. – Режим доступу :
http://www.day.kiev.ua/34202/.
8 Бауман З. Индивидуализированное общество / З. Бауман. – М. : Логос, 2002. – С. 165.
9 Белошапка В. Катализаторы профессионального развития менеджеров в украинских и международных компаниях / В. Белошапка // Актуальні проблеми економіки. – 2007. – № 7. – С. 46.
10 Богдан П. Карьера молодого специалиста : взгляд ВУЗа / П. Богдан, Е. Могилевкин // Управление персоналом. – 2004. – № 13. – С. 19.
11 Богоявленська Ю., Ходаківський Є. Економіка та менеджмент праці /Ю. Богоявленська, Є. Ходаківський – К.: Кондор, 2005. – С. 135.
12 Большой англо-русский словар: в 2 т. / гл. ред. А. М. Струве – М. : Феникс – М: Русский язык, 1988. – 1071 с.
13 Большой толковый социологический словарь в 2 т. [сост. Дэвид Джери, Джулия Джери] пер. с англ. Н. Марчук. – М. : Вече, 2001. – Т. 2. – 2001. – 528 с.
14 Борисов В. Об изменении статуса рабочих на предприятии. / В. Борисов, И. Козина // Социологические исследования. – 1994. – №6. – С. 16–29.
15 Бродська С. Класова самоідентифікація населення України / С. Бродська, С. Оксамитна // Наукові записки НаУКМА. Серія : Соціологічні науки. – 2001. – Т. 19. – С. 44–50.
16 Будзан Б. Менеджмент в Україні: сучасність і перспективи / Б. Будзан. – К. : Основи, 2001. – С. 37.
17 Бутинець Ф. Бухгалтерська освіта і Болонський процес: уніфікація чи гармонізація [Електронний ресурс] // Освітній портал – Режим доступу : http://www.osvita.org.ua.
18 Буровой М. Развитие американской социологии: дилемма институциализации и профессионализации Електронний ресурс. – Режим доступа http://ecsocman.hse.ru/data/507/560/1216/007bUROWOJ.pdf.
19 Вдовиченко И. Проблемы формирования экспертных групп и технология получения экспертных оценок / И. Вдовиченко, В. Косолапов // Збірник доповідей третьої науково-практичної конференції з міжнародною участю «Системи підтримки прийняття рішень. Теорія і практика СППР 2007». – К., 2007. – 180 с.
20 Вебер М. Политика как призвание и профессия. Избранные произведения / М. Вебер. – М. : Прогресс, 1990. – С. 658.
21 Вісник профтехосвіти : Навчально-методичний кабінет професійно-технічної освіти у Житомирській області // Упр. освіти і науки. – 2004. – № 3. – 37 с.
22 Вітвіцький В. Тарифно-кваліфікаційні характеристики – складова ефективного управління персоналом на підприємствах АПК / В. Вітвіцький, З. Метельска // Справочник кадровика. – 2007. – № 4. – С. 102–108.
23 Вовченко А. Проблемы реформування вугільної галузі / А. Вовченко, В. Гриньов // Економіка України. – 2008. – № 5. – С. 20.
24 Войтович С. Динаміка престижу і привабливості професій / С. Войтович. – К. : Наукова думка, 1989. – С. 14.
25 Гаврилечко Ю. Міфи та реалії українського ринку праці / Ю. Гаврилечко // Праця і закон. – 2007. – № 3. – С. 12–18.
26 Гаврилечко Ю. Охорона праці: історія та сучасність / Ю. Гаврилечко // Праця і закон. – 2007. – № 10. – С. 8–11.
27 Гайченко В. Ще раз про проблему корупції в освіті [Електронний ресурс] / В. Гайченко // Персонал плюс. – 2006. – № 43. – Режим доступу :
http: // www.personal-plus.net/194/1351.html.
28 Гейжан Н. Теория и практика профессиональной консультации / Н. Гейжан. – М. : Перм, 1992. – C. 45.
29 Гнатієнко Г. Експертні технології прийняття рішень / Г. Гнатієнко, В. Снитюк. – К. : Маклаут, 2008. – 444 с.
30 Головаха Є. Життєва перспектива і професійне самовизначення молоді / Є. Головаха. – К. : Наукова думка, 1998. – 144 с.
31 Головаха Є. Феномен «аморальної більшості» в українському суспільстві : пострадянська трансформація масових уявлень про норми соціальної поведінки / Є. Головаха // Україна – 2002. Моніторинг соціальних змін. / За ред. д. е. н. В. Ворони, д. соц. н. М. Шульги. – К. : Інститут соціології НАН України, 2002. – 668 с.
32 Головаха Є. Українське суспільство 1992 – 2008 : соціологічний моніторинг / Є. Головаха, Н. Паніна. – К. : Інститут соціології НАН, 2008. – 84 с.
33 Головаха Є. Соціальні зміни в Україні та Європі : за результатами «Європейського соціального дослідження» 2005 – 2007 роки / Є. Головаха, А. Горбачик. – К. : Інститут соціології НАН України, 2008. – 127 с.
34 Гошко А. Опорная концепція формирования управленческой элиты в Украине и других восточнославянских государствах / А. Гошко, Г. Дмитренко. – К.: ВИПОЛ, 2001. – 76 с.
35 Григор’єва С. Підготовка фахівців з державного управління на основі компетентнісного підходу як необхідна умова професіоналізму державних службовців / С. Григор’єва // Економіка та держава. – 2010. – № 2. – С. 100–102.
36 Давыдов Л. Охрана труда угольной промышленности и ее непредсказуемость / Л. Давыдов // Шахтер Украины. – 2007. – № 46. – С. 45.
37 Деев И. Германия: реформа высшей и средней школы / И. Деев // Профспілки України. – 2007. – № 3. – С. 26.
38 Демкив О. Экономическая мораль украинского общества в общеевропейском и внутрирегиональном измерении / О. Демкив, Л. Кондратик // Социология : теория, методы, маркетинг. – 2007. – № 4. – С. 5–37.
39 Державний комітет статистики України [Електронний ресурс] – Режим доступу :
http ://ukrstat.gov.ua/.
40 Десятов Т. М. Професійні стандарти: теоретичні аспекти і методика: методичний посібник / Т. М. Десятов, М. І. Пальчук, Н. П. Паршина. – К. : Арт Економі, 2011. – С. 82.
41 Дмитренко Г. Стратегічний менеджмент: цільове управління персоналом організації / Г. Дмитренко. – 3-те вид., доп. та перероб. – К. : МАУП, 2006. – 224 с.
42 Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 1. – Краматорськ : Центр продуктивності, 2005. – 336 с.
43 Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 5 Гірничодобувна промисловість. – К. : Соцінформ, 2002. – 553 с.
44 Дробноход М. Криза системи знань / М. Дробноход // Слово просвіти. – 2007. – № 20. – С. 6.
45 Дюркгейм Э. О разделении общественного труда / Э. Дюркгейм // Метод социологии. – М. : Мысль, 1991. – С. 332–333.
46 Еськов А. Гуманизация труда и производства в постиндустриальном обществе / А. Еськов. – К. : Науковий світ, 2003. – С. 46.
47 Жиров А. Разорение через распродажу или Как убивают социальную сферу шахтерских городов / А. Жиров // Шахтер Украины. – 2007. – № 34. – С. 1.
48 Закон України «Про забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем з наданням дотацій роботодавцю» // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2005. – № 2. – 96 с.
49 Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» // Відомості Верховної Ради України. – 2008. – № 43. – 152 с.
50 Заславская Т. Социальная структура современного российского общества / Т. И. Заславская // Экономические и социальные перемены: мониторинг общественного мнения – 1995. – № 6.– С. 7 – 13.
51 «Проблеми соціального захисту населення регіонів, де здійснюються шахтоліквідаційні роботи»: Звіт про науково-дослідну роботу (№ держреєстрації 0101U005145) –ДУ НДІ соціально-трудових відносин. – Луганськ : 2001. – С. 12.
52 «Проведення наукової експертизи проектів переліків кваліфікацій для відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів» : Звіт про науково-дослідну роботу (№ держреєстрації 0109U006044) – ДУ НДІ соціально-трудових відносин – Луганськ : 2010. – 90 с.
53 «Удосконалення Національного класифікатора України ДК003:2005 «Класифікатор професій». Розроблення проекту нової редакції Класифікатора професій відповідно до Міжнародної стандартної класифікації занять ISCO-08» : Звіт про науково-дослідну роботу (№ держреєстрації 0109U006043) –ДУ НДІ СТВ. – Луганськ : 2010 – 49 с.
54 Зміни та доповнення до Державного класифікатора ДК 003-95 «Класифікатор професій» 1998 та 1999 років (Зміна № 1, № 2). – К. : Соцінформ, 2000. – 83 с.
55 Зміни та доповнення до Державного класифікатора ДК 003-95 «Класифікатор професій» 2000 року (Зміна № 3). – К. : Соцінформ, 2000. – 41 с.
56 Иващенко О. Работа и практики трудовой занятости в трансформирующемся обществе: в поиске новых стандартов / О. Иващенко // Социология : теория, методы, маркетинг. – 2002. – № 2. – С. 160–164.
57 Інститут інформаційного суспільства. Експертне опитування щодо законопроекту № 4704 Електронний ресурс / Сайт Інституту інформаційного суспільства – Режим доступу :
http://www.e-ukraine.org.ua/news/id41.
58 Інструментарій інспекторів праці / під. ред. А. Райс – Женева : Міжнародне бюро праці, 2006 – 87 с.
59 Інтернет-портал для управлінців. Що мотивує та демотивує українських менеджерів? Електронний ресурс. – Режим доступу :
http://www.management.com.ua/tend/tend066.html?print.
60 «Підходи щодо формування в Україні мережі центрів із визнання професійних кваліфікацій, отриманих шляхом формального, неформального та інформального навчання»: Інформаційна записка ДУ НДІ соціально-трудових відносин. – Луганськ : ДУ НДІ соціально-трудових відносин, 2011. – 10 с.
61 «Результати вивчення думки шахтарів щодо вирішення проблем у вугільній галузі шляхом підвищення якості трудового життя шахтарів і престижності –шахтарської праці»: Інформаційна записка ДУ НДІ соціально-трудових відносин – Луганськ : ДУ НДІ соціально-трудових відносин, 2008. – 40 с.
62 ІСКО-88 МСКЗ-88 Международная стандартная классификация занятий. – М. : Финстатинформ, 1990. – 352 с.
63 Постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2000 р. № 1358 «Про реалізацію Указу Президента України від 3 липня 2000 р. № 849 «Про сприяння підготовці управлінських кадрів для сфери підприємництва» Електронний ресурс. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.
64 Карезин В. Куда податься молодому специалисту (вузы и рынок труда) / В. Карезин // Управление персоналом. – 2000. – № 2. – С. 63–65.
65 Кармазина И. Где шахтерская зарплата? / И. Кармазина // Шахтер Украины. – 2007. – № 27. – С. 1.
66 Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег // Избранные произведения / Дж. Кейнс. – М. : Экономика, 1993. – С. 510.
67 Класифікатор професій ДК 003 : 2005 (Зміни та доповнення № 2). – К. : Соцінформ, 2007. – 90 с.
68 Класифікатор професій ДК003 : 2005 (Зміни та доповнення № 3). – К. : Соцінформ, 2008. – 107 с.
69 Класифікатор професій ДК003-95 (Зміни та доповнення № 4). – К. : Соцінформ, 2002. – 80 с.
70 Класифікатор професій ДК003-95 (Зміни та доповнення №5). – К. : Соцінформ, 2003. – 119 с.
71 Климов Е. Пути в профессионализм / Е. Климов. – М. : Флінта, 2003. – 400 с.
72 Коваль Н. А. Духовность в системе профессионального становления специалиста / Н. А. Коваль. – Тамбов : Педагогический университет, 1972. – 22 с.
73 Кон И. Психология старшеклассника / И. Кон. – М. : Просвещение, 1980. – С. 44.
74 Концепція формування ефективної системи управління підготовкою кадрів. / ДУ НДІ соціально-трудових відносин – Луганськ, 2009. – С. 12.
75 Кон М. Социальная структура и личность в процессе радикальных социальных изменений: анализ Украины в период трансформаций / М. Кон, В. Хмелько, В. Паниотто, ХоФунг Хунг // Социология : теория, методы, маркетинг. – 2005. – № 3. – С. 25.
76 Корсак К. Університети в минулому і в XXI столітті / К. Корсак // Науковий світ. – 2007. – № 11. – С. 2–5.
77 Корсаков М. Такой руководитель нам не нужен! / М. Корсаков // Шахтер Украины. – 2007. – № 37. – С. 4.
78 Костенко Н. Ценности профессиональной деятельности (Опыт социологического исследования кино) / Н. Костенко, Л. Оссовский. – К. : Наукова думка, 1986. – С. 32.
79 Коцурак С. Довідник кваліфікаційних професій працівників – основа для визначення статусу працівника / С. Коцурак // Справочник кадровика. – 2004. –
№ 3. – С. 86.
80 Кошелева Г. Проблемы профессионального переобучения и трудоустройства безработных шахтеров в угольных регионах Донбасса / Г. Кошелева, М. Попова // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої 65-річчю утворення Луганської області. – Луганськ, 2003. – С. 114–118.
81 Кравцов С. О. Стигма в професійній сфері України як засіб задоволення комунікативних очікувань / С. О. Кравцов, О. М. Носіков // Український соціум. – 2011. – №3 (38). – С. 145.
82 Курило І. Освітньо-професійні ресурси як чинник соціальної диференціації населення / І. Курило // Економічний Часопис. – 2005. – № 1–2. – Електронний ресурс – Режим доступу :
http://soskin.info/ea.php?pokazold=20050116&n=1-2&y=2005.
83 Леонов В. Социологические аспекты мотивации финансового поведения населения / В. Леонов // Социология : теория, методы, маркетинг. – 2005. – № 4. – С. 132–146.
84 Либанова Э. Кому нужна дешевая рабочая сила? / Э. Либанова // Дзеркало тижня. – 2007. – № 16 (645). – С. 10.
85 Лист Держнаглядпраці Мінпраці Украіни № 013-1245-41 від 15.08.08 р. – Інформація про результати перевірок.
86 Лист ДУ НДІ соціально-трудових відносин Мінпраці України від 17.12.2009 р. № 07/668.
87 Лист Українського інституту громадського здоров’я від 30.12.1999 р. за № 459.
88 Литвак Б. Г. Экспертные технологии в управлении / Б. Г. Литвак. – М. : Дело, 2004. – 400 с.
89 Любимов Л. Угасание образовательного этоса /Л. Любимов // Вопросы образования. – 2009. – № 1. – С. 199–210.
90 Людина і праця – 2008 – № 2 – С. 15.
91 Магун В. Динамика притязаний и изменение ресурсных стратегий молодежи (1985 – 2005 годы) / Електронний ресурс /В. Магун, М. Энговатов // Отечественные записки. – 2006. – №3 (30). – Електронний ресурс – Режим доступу :
//http ://www.strana-oz.ru.
92 Макеев С. Подвижность структуры. Современные процессы социальной мобильности / С. Макеев, И. Прибыткова, Е. Симончук. – К. : Институт социологии НАН Украины, 1999. – 204 с.
93 Маркович Дж. Социология труда / Дж. Маркович. – М. : Прогресс, 1997. – С. 249.
94 Маркс К. Капитал // Маркс К., Энгельс Ф. – Сочинения в 2 т., 2-е изд. –
М. : Политиздат, – Т.23 – 1978 – С. 224.
95 Маркс К. Процесс производства капитала / Капитал. Критика политической экономии. В 2 т.– Т.1. – Кн.1.: Процесс производства капитала. –М. : Политиздат, 1976. – С. 178.
96 Матеріали науково-практичної конференції «Проблеми та перспективи підготовки фахівців у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, 16–17 жовтня 2007 р. – Львів, 2007. – С. 154, 221.
97 Мельник С. Про відповідність обсягів підготовки кадрів потребам ринку/ С.В. Мельник // Справочник кадровика. – 2006. – № 3. – С. 85–86.
98 Мельник С. Освітньо-професійні стандарти у контексті реформування системи підготовки кадрів / С. Мельник. – Луганськ, 2008. – 277 с.
99 Мельник С. Порушення вітчизняними роботодавцями норм державних стандартів у сфері професійної класифікації / С. В. Мельник, О. М. Носіков // Український соціум. – 2009. – № 2. – С. 108–115.
100 Мельник С. Куються кадри. Зайві? / С. В. Мельник // Урядовий кур’єр. – 2007. – № 40. – С. 18–19.
101 Мельник С. Професійно-кваліфікаційна стандартизація України як основа розробки національної системи кваліфікацій та освітніх стандартів / С. Мельник. – Луганськ, 2008. – 67 с.
102 Мельник С. Формування механізму регулювання соціально-трудової сфери в Україні в ринкових умовах / С. В. Мельник. – К.: Соцінформ, 2009. – 785 с.
103 Мельник С. Застосування норм та положень національної системи професійної класифікації на підприємстві (науково-методичні рекомендації) / С. Мельник, О. Носіков, Ю. Юров. – К. : Соцінформ, 2011. – 108 с.
104 Мельник С. ТОП-100 найбільш привабливих професій у близькій та середній перспективі / С. Мельник, С. Кравцов, О. Носіков // Довідник кадровика. – 2011. – № 1. – С. 58 – 66.
105 Миронова Т. Самосознание профессионала / Т. Миронова. –
Улан-Удэ : Издательство БГУ, 1999. – 200 с.
106 Мирошниченко О Національна система кваліфікації як засіб формування кадрів для базових галузей промисловості / О. Мирошниченко // Праця і Закон. – 2007. – № 12. – С. 22 – 24.
107 Мирошниченко О. Ринок праці : погляд роботодавця / О. Мирошниченко, К. Ткаченко // Праця і закон. – 2007. – № 3. – С. 8 – 11.
108 Міжгалузеві норми часу працівників, що виконують роботи з діловодства : збірник норм праці. – К. : Міністерство праці та соціальної політики України, 2007. – 55 с.
109 МОН України. Галузевий стандарт вищої освіти. Освітньо-кваліфікаційна характеристика Магістра за спеціальністю 8.050206 «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності – /Електронний ресурс. – Режим доступу :
http://www.ariu.berdyansk.net/departments/humanita/nscience/0instiiut/magistr.htm.
110 Мулованый Ю. Профсоюз для трудящегося, а не трудящийся без зарплаты / Ю. Мулованый // Шахтер Украины. – 2007. – № 34. – С. 3.
111 Профорієнтації студентів-політехніків: соціологічне дослідження. Національниий технічний універсітет України «Київський політехнічний інститут». – Електронний ресурс. – Режим доступу :
http ://ntu-kpi.edu.ua/newspaper/633-8.
112 Національний класифікатор України «Класифікатор професій» ДК 003:2010. – К. : Соцінформ, 2010. – 746 с.
113 Некрасова О. Профессия PR-советника: требования, условия и функции (методические вопросы) / О. Некрасова // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2005. – № 1.– С. 181–192.
114 Нечипорук И. Горловскому техникуму – 130 лет / И. Нечипорук // Шахтер Украины. – 2007. – № 43. – С. 5.
115 Ніколаєнко С. Роль освіти у формуванні трудового потенціалу держави / С. Ніколаєнко // Професійно-технічна освіта. – 2005 .– № 3. – С. 8–10.
116 Новікова О. Напрями вдосконалення державного та регіонального управління щодо збереження та розвитку трудового потенціалу України / О. Новіков // Україна : аспекти праці. – 2005. – № 2. – С. 4.
117 Носіков О. Соціальні чинники формування професійної структури зайнятості населення України / О. Носіков // Соціологія у (пост)сучасності : збірник наукових тез. – Х. : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2008. – С. 225 – 226.
118 Носіков О. Динаміка змін професійної структури, як чинник модернізації українського суспільства / О. Носіков // Український соціум. – 2008. – № 2 (25). – С. 95–105.
119 Носіков О. Професійні співтовариства у пострадянській Україні : менеджери / О. Носіков // Нова парадигма. – 2008. – Випуск 82. – С. 178 – 190.
120 Носіков О. Професіоналізація кадрів сфери управління / О. Носіков // Соціологія в ситуації соціальних невизначеностей : тези доповідей учасників І Конгресу Соціологічної асоціації України. – Х. : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2009. –
С. 232.
121 Носіков О. Професіоналізація особистості у сучасному українському суспільстві / О. Носіков // Сучасні суспільні проблеми у вимірі соціології управління : збірник наукових праць Донецького державного універсітету управління – Том Х. Серія Соціологія. – 2009. – Випуск 140. – С. 121–128.
122 Носіков О. Нові освітньо-професійні стандарти як чинник розвитку професійної структури в Україні / О. Носіков // Соціальні виміри суспільства : збірник наукових праць. – Випуск 1 (12). – К. : Інститут соціології НАН України, 2009. – С. 399–406.
123 Носіков О. Експертне опитування як перспективний напрям дослідження професійних структур / О. Носіков // Сучасні суспільні проблеми у вимірі соціології управління: збірник наукових праць Донецького державного університету управління. Т. ХІ. – 2010. – Випуск 146.– С. 191–202.
124 Носіков О. Інституалізація професійної зайнятості населення в Україні / О. Носіков // Вісник Харківського національного університету імені
В.Н. Каразіна. – 2010. – № 891. – С. 128–133.
125 Носіков О. Державні номінаційні механізми як чинник зайнятості населення / О. Носіков // Соціологія у (пост)сучасності: збірник тез та доповідей. – Х. : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2010. – С. 140–141.
126 Носіков О. Підвищення професійної кваліфікації як головний чинник розвитку структури зайнятого населення (зарубіжний досвід) / О. Носіков // Матеріали міжнародної науково-теоретичної конференції. – К. : Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України, 2009. – С. 138–144.
127 Носіков О. Проблеми професійного попиту випускників вищих навчальних закладів в показниках ринку праці / О. Носіков // Проблеми і перспективи працевлаштування випускників вищих навчальних закладів. матеріали четвертої міжнародної науково-теоретичної конференції – Донецьк : ДонНУЕТ, 2009. – С. 42–45.
128 Носіков О Сучасна оцінка та перспективи забезпечення зайнятості в промисловості України окремих сучасних професій / О. Носіков // Зайнятість та ринок праці. – 2008. – Випуск 21. – С. 34–39.
129 Осовий Г. Вміти захищати, вміти захищатися / Г. Осовий // Профспілки України. – 2008. – № 1. – С. 3–6.
130 Оссовський В. Трудові орієнтації молоді: досвід і программа соціологічного дослідження / В. Оссовський. – К. : Институт философии, 1985. – С. 22.
131 Оссовський В. Престиж професій / В. Оссовський. – К. : Высшая школа, 1981. – 140 с.
132 Изучение уровня экономической активности на полном рынке труда г. Севастополя и разработка предложений по его повышению и регулированию. Расчет объемов подготовки рабочих кадров в соответствии со спросом на местном рынке труда на период до 2007 года: отчет о научно-исследовательской работе (№ госрегистрации 010U007237). – Луганск, 2003. – 46 с.
133 Общесоюзный классификатор. Профессии робочих, должности служащих и тарифные разряды. – М. : Экономика, 1987. – 167 с.
134 Офіційний веб-сайт Української Православної Церкви Київського Патріархату Електронний ресурс – Режим доступу :
www.cerkva.info/2008/11/24/dyva.html.
135 Парсонс Т. Система современных обществ / Т. Парсонс. – М. : Аспект-Пресс, 1998. – 270 с.
136 Перший Всеукраїнський перепис населення : історичні, методологічні, соціальні, економічні, етнічні аспекти. – К., 2004. – 558 с.
137 Поваренков Ю. Профессионализация и жизненный путь личности / Ю. Поваренков // Проблемы социальной психологии ХХІ столетия– Ярославль, 2008. Т.2. – С. 259–272.
138 Подмарков В. Человек в мире профессий / В. Подмарков // Вопросы философии. – 1972. – № 8. – С. 59-64.
139 Покришка Д. Технологічна конкурентоспроможність економіки України на світовому ринку / Д. Покришка // Стратегічна панорама. –2006. – № 2. – С. 28.
140 Положення про ведення Державного класифікатора ДК 003 «Класифікатор професій» (ДСТУ 3739-98). – К. : Держстандарт України, 1998. – 14 с.
141 Попова И. Профессионализм – путь к успеху / И. Попова // СОЦИС. –2004. – № 3. – С. 52.
142 Привен О. Професійно-технічне виживання / О. Привен // День. – 2004. – № 45. – С. 25.
143 Постанова КМУ від 17.09.08 р за № 842 Про затвердження Концепції державної системи професійної орієнтації населення. // Урядовий кур’єр. – 2008. – № 182. – С. 15.
144 Рабочий класс // Большой толковый социологический словарь в 2 т. [сост. Дэвид Джери, Джулия Джери] в 2 томах / пер. с англ. Н. Марчук. – М. : Вече, 2001, Т. 2. – 2001. – С. 118.
145 Ріктор Т. Державні важелі формування елітного менеджера в системі освіти / Т. Ріктор // Економіка та держава. – 2007. – № 12. – С. 69.
146 Романов П. В., Ярская-Смирнова Е. Р. Три типа знания в социологии профессий // Социальная динамика и трансформация профессиональных групп в современном обществе/ Под редакцией В. А. Мансурова. – М.: Изд-во института социологии РАН, 2007. – С. 12 – 32.
147 Рывкина Р. В. Советская социология и теория социальной стратификации // Постижение: Социология. Социальная политика. Экономическая реформа / Ред.-сост. Ф. М. Бородкин, Л. Я. Косалс, Р. В. Рывкина. – M. : «Прогресс», 1989. – С.22.
148 Роик Т. Стимулы для «топа» / Т. Роик // Инвестгазета. – 2006. – № 20. – С. 64–67.
149 Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29.12.2009 р. «Про стан соціально-демографічної ситуації, охорони здоров’я і ринку праці в Україні» // Офіційний вісник України. – 2006. – № 28. – С. 39.
150 Савов А. Аналіз професійно-кваліфікаційного рівня та зайнятості представників середнього класу / А. Савов // Формування ринкових відносин в Україні. – 2005. – № 1. – С. 34.
151 Савушкин Н. Модель интеграции разных уровней профессионального образования / Н. Савушкин // Профессиональное образование. – 2004. – № 1. – С. 9.
152 Савченко В. Методологічні основи визначення потреби у кваліфікованих кадрах / В. Савченко // Україна : аспекти праці. – 2003. – № 4. – С. 23 – 29.
153 Савченко В. Формування та розвиток національної системи кваліфікацій / В. Савченко, О. Кузнєцова, Н. Паршина, М. Дрозач // Україна : аспекти праці. – 2009. – № 8. – С. 15 – 20.
154 Сазонов А. Профессиональная ориентация учащихся : учеб. пособие / А. Сазонов, В. Симоненко, В. Аванесов, Б. Бухалов // под ред. Сазонова А. – М. : Просвещение, 1988. – 223 с.
155 Сайт Конфедерації роботодавців України Електронний ресурс – Режим доступу :
http://www.confeu.org/assets/files/anons/Conception_24_03_08.pdf.
156 Сакс М. Социология профессий : государство, медицина и рынок в Великобритании // Профессиональные группы интелегенции. / М. Сакс, Дж. Оллсот. – М. : Из-во Института социологии РАН, 2003. – С. 79 – 104.
157 Саєнко Ю. Сучасний стан, проблеми та тенденції соціально-трудових відносин в Україні : спроба соціального конструювання / Ю. Саєнко, Ю. Привалов та ін. – К. : ЦСЕ Інституту соціології НАНУ, 2003. – 360 с.
158 Синенко Н. Концепція розвитку системи підвищення кваліфікації працівників на період до 2010 року / Н. Синенко // Справочник кадровика. – 2006. – № 6. – С. 85–88.
159 Словарь иностранных слов / под. ред. А. Спиркина, И. Акчурина, Р. Карпинской. – М. : «Русский язык», 1986. – 607 с.
160 Смоляр Л. Дослідження тенденцій розвитку кадрового потенціалу на промислових підприємствах України / Л. Смоляр // Економіка і держава. – 2008. – № 5. – С. 96.
161 Соболев Ю. Постсоветский лоходром / Ю. Соболев // Зеркало недели. – 2010. – № 2. – С.1–11.
162 Согомонов А. Тусобщество. Аспекты социальной теории и современного общества / А. Согомонов. – М. : ЦСО ИС РАН, 2000. – С. 53–71.
163 Сорока М. Регіоналізація системи професійної освіти – вимога часу / М. Сорока // Професійно-технічна освіта. – 2004. – № 4. – С. 9–10.
164 Сорокин П. Человек. Социальная мобильность. Общество. / П. Сорокин. – М. : Политиздат, 1992. – 543 с.
165 Сорокин П. Влияние профессии на поведение людей и рефлексология профессиональных групп. Общедоступный учебник социологии. Статьи разных лет / Ин-т социологии / П. Сорокин. – М. : Наука, 1994. – 560 с.
166 Социологический энциклопедический словарь / под ред. Г. В. Осипова – М. : Норма, 2000. – С. 350.
167 Спенсер Г. Синтетическая философия / Г. Спенсер. – К. : Науковий світ, 1997. – С. 374–375.
168 Спенсер Л. М. Компетенции. Модели максимальной эффективности работы / Л. М. Спенсер, С. М. Спенсер. – М. : НІРРО, 2005. – С. 9. (серия «Фундаментальные исследования).
169 Столяров А. Модели социального партнерства в сфере образования / А. Столяров // Человек и труд. – 2007. – № 3. – С. 52.
170 Симончук О. Професійна структура сучасної України / О. Симончук // Соціологія : теорія, методи, маркетинг. – 2009. – № 3. – С. 95.
171 Симончук О. Робітничий клас в Україні : хроніка втрат / О. Симончук // Соціологія : теорія, методи, маркетинг. – 2005. – № 4. – С. 24.
172 Симончук О. Класифікатор професій ISCO-88 : історія розроблення, концептуальні засади, модель операціоналізації, застосування в соціологічних дослідженнях / О. Симончук // Соціологія : теорія, методи, маркетинг. – 2008. – № 3. – С. 24–41.
173 Струмилин П. Проблемы экономики труда / П. Струмилин. – М. : «Наука», 1982. – 471 с.
174 Сыроватка С. Рабочая безрукость / С. Сыроватка // Власть денег. – 2007. – № 12. – С. 28–31.
175 Тарасов В. Отбор и подготовка менеджеров / В. Тарасов. – Лен