СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА В РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИХ ІДЕНТИЧНОСТЕЙ

Краткое описание

Національна академія наук України
Інститут соціології

На правах рукопису

ТЯГЛО КАТЕРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 316.74: 821.161.2

СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
В РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИХ ІДЕНТИЧНОСТЕЙ

22.00.04 — спеціальні та галузеві соціології

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук

Науковий керівник:
Костенко Наталія Вікторівна
доктор соціологічних наук, професор

Київ – 2012

ЗМІСТ

Вступ 5
Розділ 1. Теоретичні засади дослідження літератури як соціокультурного феномену 13
1.1 Стан та тенденції розвитку художньої літератури в сучасному суспільстві 13
1.1.1 Соціологічна рефлексія відносно літератури 13
1.1.2 Зміни в статусі літератури та книги 25
1.1.3 Трансформація практик читання та ролі читача в суспільстві споживання 33
1.2 Поле літератури та поле влади: структурні закономірності в теорії П’єра Бурдьє 42
1.2.1 Література як поле – новаторство і суперечливість підходу П. Бурдьє 42
1.2.2 Контури літературного поля та його структура 49
1.2.3 Специфіка та механізми відтворення поля літератури 58
1.3 Художня література як предмет теорії дискурсу 65
1.3.1 Витоки, ґенеза та типологія теорій дискурсу 65
1.3.2 Критичний дискурс-аналіз: теорія і метод 71
1.3.3 Критичний дискурс-аналіз: специфіка застосування 80
Висновки до розділу 1 83
Розділ 2. Дискурси та ідентичності у просторі соціологічного аналізу 88
2.1 Соціокультурні та етнонаціональні ідентичності постмодерного соціуму 89
2.1.1 Нація як результат переходу до функціональної диференціації суспільства: версія Н. Лумана 92

2.1.2 Нація як «дискурсивна практика». Проблематизація ідентичності в постмодернізмі 96
2.1.3 Конструктивізм у визначенні етнічної ідентичності 102
2.2 Дискурс літератури як репрезентація національної ідентичності 112
2.2.1 Методологічні аспекти аналізу літературного дискурсу 112
2.2.2 Фіксація та імплікація етнічності в літературі 119
2.2.3 Негативна ідентичність, мова та мовна травма 136
Висновки до розділу 2 144
Розділ 3. Проблематизація етнічності в полі сучасної української літератури. 148
3.1 Динамічна структура літературного поля 148
3.1.1 Символічна структурація поля сучасної української літератури 148
3.1.2 Конструювання етнічної ідентичності: «нативісти» versus «модернізатори». Міфологема «Єдиної Європи» як новий ідентифікаційний конструкт 155
3.1.3 «Класика» та «андеґраунд»: сегменти поля української літератури за принципом канону 168
3.2 Українська література очима молодих читачів 172
3.2.1 Узагальнені уподобання української читацької публіки 172
3.2.2 Образи української літератури в молодіжному середовищі 176
3.2.3 Специфіка споживання літературної продукції 188
Висновки до розділу 3 193
Висновки 198
Список використаних джерел 203
Додаток А. Негативна ідентичність та травма мови (приклад практичного застосування критичного дискурс-аналізу) 235
Додаток Б. Відмінності в читацьких практиках за даними дослідження «Українське суспільство 2007. Соціологічний моніторинг» 246
Додаток В. Цитати-відповідники різних моделей структурації поля сучасної української літератури 251
Додаток Г. Методичні матеріали дослідження
«Образ сучасної української літератури в уявленнях молодих читачів» 264
Додаток Д. Державна та недержавні літературні премії: подібності й відмінності. 276

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасні трансформації культури суттєво змінюють її традиційну здатність продукувати ідентифікаційні зразки та встановлюють нові механізми їхньої трансляції. Художня література вміщує в собі як особливі репрезентації інших культурних сфер (традицій, звичаїв, моральних норм, етнічних та національних культурних практик, релігійних вірувань тощо) у вигляді сюжетних і фабульних схем, смислових та мовних імплікацій, риторичних прийомів, так і власну специфічну здатність артикулювати соціальні, культурні й національні ідентичності.
Про взаємозв’язок літератури та етнонаціональної ідентичності свідчить розвиток «національних літератур» минулих століть. Глобалізаційна культура помітно підриває їхнє етнічне вкорінення, але не позбавляє літературу можливості залишатися практикою самоопису етносу й соціуму і виступати репрезентантом етнонаціональних ідентичностей. Українська література, написана українською мовою у національній державі починаючи з 1991 року, може розглядатися як засіб етнонаціонального самоусвідомлення та версія такого самоопису. Розуміння та пояснення цього феномену вимагає усвідомлення змін у статусі художньої літератури як культурного посередника та специфічного поля смислів, її ролі як інструмента соціалізації, засвоєння зразків та норм культури, зокрема й етнонаціональної.
По-перше, сучасна глобальна культура протиставляє літературі, наративу й слову потужних конкурентів у вигляді відеообразів, презентаційні й тактильні ефектів, медіатрансляторів, до чого література має адаптуватись без шкоди власному канонові.
По-друге, ринкова економіка висуває особливі вимоги до всієї культурної продукції – спрощуються самі тексти, дрібніше сегментується їхня аудиторія, деякі сегменти навіть зникають.
По-третє, електронне середовище корегує статус літератури та книги, переводячи читання в новий формат (інтернет-сайти, електронні книжки). Видозмінена сфера функціонування літературних текстів вимагає й оновлення змісту творів.
І, нарешті, українській літературі притаманна певна закритість і локальність. Це обумовлено зосередженістю переважно на національній проблематиці, пошуками нових засобів дистанціюватися від традицій письменництва радянської доби, що проявляється у літературній мові та сюжетних кодах, що найактивніше транслюються в текстах. Це робить сучасну українську літературу не завжди прийнятною для читацького загалу та локалізуює її на периферії світового та європейського літературного поля.
Перелічені фактори знижують ті ефекти, які книга здійснює на соціум, на формування його ідентичностей, породжуючи суспільну проблему, що актуалізує розробку цієї теми. Але, разом з тим, з’являються й нові ресурсні можливості – зростає потенціал електронного читання, утворюється синтез літератури з іншими формами мистецтва. Отже, сучасна українська література формує особливе обличчя, і сама вона та причетність до неї стають маркерами етнонаціональної ідентифікації. Заслуговує на наукове осмислення – як саме це відбувається, за якими правилами і за допомогою яких механізмів.
Соціологічні дослідження літератури мають багату історію, хоча цей предмет і не був у фокусі магістральних дослідницьких напрямів. Наукова проблема полягає у тому, що актуалізується потреба в нових концептуальних та методичних рішеннях при дослідженні статусу літератури в культурному відтворенні соціуму, зокрема і в межах новосформованої етнонацінальної культури.
Фундаментальні питання соціології культури, її інституціональна організація у ХХ ст. розглядались у роботах T. Adorno (Т. Адорно), W. Benjamin (В. Беньяміна), J. Habermas (Ю. Габермаса), F. Jameson (Ф. Джеймісона), G. Simmel (Г. Зiммеля). Новітні аспекти соціології літератури, структурні та мовні особливості текстових репрезентацій відображені у працях R. Barthes (Р. Барта), J. Baudrillard (Ж. Бодрійяра), H. U. Gumbrecht (Г. У. Гумбрехта), J. Derrida (Ж. Дерріда), S. Žižek (С. Жижека), Ю. Кръстева (Ю. Крістєвої), S. Lash (С. Леша), J-P. Sartre (Ж-П. Сартра), Ц. Тодорова (Ц. Тодорова). Історичні та методологічні проблеми соціології літератури плідно аналізували R. Chartie (Р. Шартьє), L. Thévenot (Л. Тевено), в термінах «поля» літературу найґрунтовніше досліджував P. Bourdieu (П. Бурдьє), чиї ідеї розвинені A. Boschetti (А. Боскетті), М. Гронасом (М. Гронасом), С. Зенкиным (С. Зєнкіним).
У російській соціології змістовні роботи, пов’язані з соціологією художньої культури та літератури, належать Л. Ионину (Л. Іоніну), Л. Гудкову (Л. Гудкову), Б. Дубину (Б. Дубіну). «Польові» розвідки стану новітньої російської літератури здійснювались Г. Зверевой (Г. Звєрєвою), И. Скоропановой (І. Скоропановою), Г. Тульчинским (Г. Тульчинським) та ін. Значний внесок у вивчення сучасних соціокультурних процесів, українського медіа-простору, культурних практик та дискурсів міститься в роботах українських дослідників Н. Костенко, А. Ручки, Л. Скокової, В. Танчера, Р. Шульги, Л. Малес, Ю. Сороки, В. Середи, О. Даниленко, О. Філіппової. Осмисленню феномену української літератури постмодерного періоду присвятили культурологічні дослідження М. Андрейчик, Я. Голобородько, Т. Гундорова та ін.
Методологічне підґрунтя розуміння проблеми авторства, тексту, порядку дискурсу міститься в роботах М. Фуко. Онтологічні, лінгво-семіотичні та естетичні аспекти літератури розглядались М. Бахтиным (М. Бахтіним), Ю. Лотманом (Ю. Лотманом), пізніше – И. Ильиным (І. Ільїним), Н. Маньковской (Н. Маньковською), В. Подорогой (В. Подорогою), В. Третьяковым (В. Третьяковим). Дослідження літератури як соціокультурної практики представлені О. Арсоном (О. Арсоном), P. Barry (П. Баррі), W. Griswold (В. Грісволдом), P. Kasanova (П. Казановою).
Оскільки доробок з питань етнонаціональної ідентичності є надзвичайно об’ємним, обмежимось авторами, чий внесок припускає екстраполяцію на поле літератури. У такому ракурсі проблема ідентичності розглядалася Z. Bauman (З. Бауманом), A. Giddens (Е. Гідденсом), G. Genette (Ж. Женеттом), S. Hall (С. Холлом), N. Luhmann (Н. Луманом), P. Ricœur (П. Рікером), C. Taylor (Ч. Тейлором).
Питання ідентичності та етно-орієнтованих дискурсів у російській та українській соціології досліджували Ю. Арутюнян (Ю. Арутюнян), И. Кон (І. Кон), Ю. Левада (Ю. Левада), В. Тишков (В. Тішков), М. Шульга, Л. Аза, В. Арбєніна, О. Гриценко, М. Рябчук, Р. Шпорлюк та ін.
Аналіз дискурсивної природи ідентичності знаходиться у центрі уваги E. Laclau (Е. Лакло), C. Mouffe (Ш. Муфф), T. A. van Dijk (Т.А. ван Дейка), N. Fairclough (Н. Феркло), R. Wodak (Р. Водак). Класифікація теорій дискурсу, що залишається полісемантичним концептом, запропонували J. Torfing (Я. Торфінг), M. Jørgensen (М. Йоргенсен), L. Phillips (Л. Філліпс), S. Titscher (С. Тічер), M. Meyer (М. Мейер), E. Vetter (Є. Веттер).
Разом з цим, недостатньо розробленими залишаються питання взаємозв’язку літератури з іншими соціальними полями, становлення і динаміки літературного поля за умов його трансформації, а також соціологічні методи дослідження літературних та оточуючих їх текстів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота не пов’язана з науковим темами організації, де виконувалась.
Мета і завдання дослідження. Мета – визначити статус художньої літератури та засоби її участі у формуванні та відтворенні етнонаціональної ідентичності. Завдання роботи:
- визначити тенденції розвитку соціологічної рефлексії стосовно літератури за умов сучасних культурних трансформацій;
- розробити концептуальну модель соціологічного дослідження української літератури шляхом визначення епістемологічного потенціалу концепту поля та ключових концептів теорій дискурсу;
- обґрунтувати розуміння літератури як дискурсивної практики та форми самоопису нації, яка у періоди суспільних перетворень виступає репрезентантом етнонаціональної ідентифікації;
- розробити методику дискурс-аналізу для дослідження текстів, що функціонують в полі сучасної української літератури та транскриптів глибинних інтерв’ю з представниками молодіжної читацької аудиторії;
- реконструювати динаміку етнонаціональної складової у популярних літературних творах українських авторів та соціокультурні іміджі сучасної української літератури, її потенціал репрезентувати етнонаціональні ідентичності в сприйнятті й оцінках різних груп читачів.
Об’єкт дослідження – поле сучасної української художньої літератури.
Предмет дослідження - репрезентація етнонаціональної ідентичності в полі сучасної української художньої літератури.
Методи дослідження. Для дослідження художніх та оточуючих їх текстів використано метод критичного дискурсивного аналізу Н. Феркло, адаптований до вивчення українських соціокультурних реалій та завдань дослідження, дискурсивний метод Т.А. ван Дейка для виявлення етнічних упереджень та стереотипів в текстах художньої літератури. Для визначення читацьких смаків та оцінок української літератури використовується вторинний аналіз даних репрезентативних опитувань та метод глибинних інтерв’ю.
Емпірична база дослідження представлена даними соціологічного моніторингу «Українське суспільство» (2007, 2009 рр.) та 30 глибинними інтерв’ю з читачами. Проаналізовано також 90 художніх та літературно-критичних текстів.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукові положення, що виносяться на захист:
- встановлено можливості й обмеження сучасної соціологічної рефлексії щодо літератури в контексті інституціональних та мовно-орієнтованих підходів, когнітивних моделей знання та комунікації (інституціональні підходи, cultural studies, постструктуралізм, дискурсивний аналіз текстів). Кожен з підходів є релевантним для вирішення окремих дослідницьких завдань переважно з соціоцентричної, культороцентричної або текстоцентричної перспектив, що ускладнює цілісний аналіз літератури за умов соціокультурних трансформацій;
- вперше розроблено концептуальну модель соціологічного дослідження сучасної української літератури в термінах артикуляції етнонаціональної ідентичності. Модель ґрунтується на застосуванні несуперечливих методологічних підходів, базованих на концепті «поля» як конфігурації позицій і статусів агентів літературного процесу у національному просторі та ключових концептах теорій дискурсу, що роблять можливим аналіз літературних змістів (гіпотеза Н. Феркло);
- дістало подальшого розвитку розуміння літератури як дискурсивної практики полікультурного соціуму, яка у періоди суспільних перетворень виступає репрезентантом етнонаціональної ідентичності. Виявлено евристичний ресурс концепту «порядок дискурсу», що дозволяє встановити ціннісний зміст конкуренції дискурсів у художній літературі та її інтерпретаціях, які діють як оператори етнонаціональних ідентифікацій;
- вдосконалено методику критичного дискурс-аналізу для дослідження сукупності текстів, дотичних до поля літератури, що складається з власне художніх творів, супроводжуючих текстів (критика, публічні виступи авторів), та транскриптів глибинних інтерв’ю з представниками молодіжних аудиторій різного ступеня залучення до практик читання («випадкових читачі», «досвідчені читачі», «експерти»);
- в результаті аналізу текстів уточнено механізми відтворення поля сучасної української літератури, до яких належать легітимація дефініцій літератури й письменника в умовах становлення нових кордонів поля, а також маніфестація позицій та статусів як технологія визнання культурних продуктів та їх авторів в умовах гомології між полем літератури та полями влади і ринку;
- реконструйовано сегментацію літературного поля згідно з наявним порядком дискурсу, що артикулює змістовні опозиції національних та універсальних цінностей з залученням до поля нових письменницьких поколінь, «нативістів» – «модернізаторів» з акцентом на ідеологічних позиціях в полі, «класика – авангард» зі зверненням до естетичних зразків. Встановлено зміщення векторів дискурсу «малої літератури» як самоопису нації від ствердження власної національної самості до «міфологеми єдиної Європи» та подолання «мовної травми»;
- визначено, що у читацькому середовищі сучасній українській літературі надається статус периферійної, такої, що має обмежене поширення (вона маловідома, не має зразків для шкільної соціалізації), внаслідок чого її соціокультурний імідж поступається іміджеві більш популярної серед молоді зарубіжної та російської літератури за критеріями сучасності, модності, цікавості.
Практичне значення одержаних результатів. Сформовані методологічні та методичні засади для подальших досліджень соціокультурних особливостей поля літератури, її ціннісно-смислових змістів, міжрегіональних культурних відмінностей, репрезентованих у художніх текстах. Виявлені особливості читацького сприйняття сприятимуть вдосконаленню маркетингових стратегій презентації та поширення творів сучасної української літератури для різних цільових аудиторій. Розвинутий в роботі алгоритм дискурсивного аналізу може бути застосований для подальшого дослідження культурних текстів. Висновки будуть корисними у побудові навчальних курсів з соціології культури, соціології літератури, соціології мас-медіа, соціології ідентичності тощо.
Особистий внесок здобувача. У статті в співавторстві з Т.С. Воропай «Мультикультуралізм і національна ідентичність у сучасній українській літературі» особисто здобувачці належить емпіричне описання читацьких практик та тенденцій в полі сучасної української літератури.
Апробація результатів дисертації. Результати роботи апробовані на конференціях: IV Таврійські читання «Анахарсіс» (Сімферополь, 2008); Конференція молодих дослідників «Сучасні методи досліджень у гуманітарних науках» (Санкт-Петербург, 2008); Міжнародна наукова міждисциплінарна конференція студентів, аспірантів та молодих науковців «Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми та перспективи розвитку» (Київ, 2009); VII Міжнародна наукова конференція студентів та аспірантів ХНУ ім. В.Н.Каразіна «Соціологія у (пост)сучасності» (Харків, 2009); VI Міжнародна наукова конференція студентів, аспірантів і молодих учених «Ломоносов-2009» (Москва, 2009); Х Міжнародна науково-практична конференція «Творчість як корисне здійснення блага через істину у красі» (Київ, 2009); VI Міжнародна конференція «Розвиток демократії і демократична освіта в Україні» (Київ, 2009), І Конгрес САУ «Соціологія у ситуації соціальних невизначеностей» (Харків, 2009), Міжнародна науково-практична конференція з соціології «Держава і глобальні соціальні зміни: історія, теорія, ідеологія» (Київ, 2010).
Публікації. Основні наукові результати дисертації висвітлені у п’яти наукових працях, дванадцять праць додатково відображують їх.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Сучасна соціологічна рефлексія реагує на зміни соціокультурного статусу літератури і книги, які проявилися в зменшенні інтенсивності традиційного читання, накладів творів, що виходять друком, переході читання в інший формат, формуванні нових літературних спільнот в мережі інтернет, специфічного ринку художньої продукції, в рамках якого автор иі твори конкурують за визнання публіки.
Наявні методологічні підходи орієнтовані переважно на соціоцентричну, культуроцентричну або текстоцентричну перспективу в поясненні культурного виробництва та вивченні культурних продуктів і мають певні обмеження.
Концептуальна модель дослідження сучасної української літератури, запропонована в дослідженні, базується на несуперечливому застосуванні двох комплементарних теоретичних конструктів різних перспектив – «поле» та «порядок дискурсу», поєднуючи у такий спосіб структурний та змістовний аналіз феномену літератури. Поле, згідно з теорією Бурдьє, розглядається як конфігурація позицій і статусів агентів у літературному середовищі. Порядок дискурсу, згідно з моделлю Феркло – це дискурсивний/семіотичний вимір соціального порядку, що представляє собою спосіб взаємодії і сполучення різних жанрів, дискурсів і стилів. Порядок дискурсу – це соціальне конструювання семіотичних відмінностей, особливе соціальне упорядкування відношень на основі створення значень, таких як різні дискурси, жанри, стилі.
Визначено, що співвіднесеність динаміки літературного процесу та підвищеної значущості етнонаціональних репрезентацій якнайбільше притаманна транзитивним літературним полям, до яких належить і сучасне українське поле літератури. В роботі представлені та проінтерпретовані символічні класифікації поля, виділені за різними критеріями: естетичними, політико-ідеологічними, хронологічно-історичними, критерієм канону.
Уточненню особливостей поля української літератури сприяє його розуміння як дискурсивної практики і форми самоопису національного суспільства. Концепт «порядок дискурсу» у визначенні Н. Феркло дозволяє розглядати літературу як простір конструювання етнонаціональної ідентичності за трансформаційних умов, коли механізми конкуренції дискурсів, втілених в художній літературі та її інтерпретаціях, та причетність до цих дискурсів, діють як оператори етнічних маніфестацій й репрезентацій.
Методичні алгоритми виявлення етно-орієнтованих дискурсивних порядків засновані на здобутках критичного дискурсивного аналізу текстів, фіксації наявних або прихованих текстуальних маркерів, що апелюють до етнонаціональної проблематики. Етнонаціональні ідентичності оприявнюються при актуалізації кожного з засобів символічної структурації поля – порядку дискурсу – і виражаються в конкуренції літературних генерацій з різними цінностями орієнтаціями, зокрема і етнонаціональними, протистоянні «нативістів» та «модернізаторів», що репрезентує конкуренцію тенденцій локальності і глобальності в полі, класики і андеграунду, до демонструє взаємну протидію тенденцій до стабільності і перетворень.
Застосування цих алгоритмів до текстів, що циркулюють в українському літературному полі сприяло верифікації сформованої концептуальної моделі та дозволило сформулювати наступні констатації.
Серед механізмів структурації поля сучасної української літератури провідна роль належить легітимації дефініцій письменника та літературності в умовах становлення нових кордонів поля, а також публічні маніфестації позицій та статусів як технології визнання культурних продуктів та їх авторів за умов гомології між полем літератури та полем влади, літературою та ринком.
В сучасному літературному полі найбільш поширені моделі структурації, зафіксовані в символічних класифікаціях, що продукуються в ньому, – це генераційна модель, письменницькі «хвилі», конкуренція між «традиціоналістами» та «новаторами», «класикою» та «авангардом». Кожна з моделей уособлює дискурсивний порядок етнонаціональних репрезентацій – локальність/глобальність (зі зміщенням акцентів від національної унікальності до «європоцентрічної» ідентифікації у нових письменницьких поколінь), стабільність/розвиток, домінування/рівноправність, збереження або розширення естетичного канону.
Зроблено висновок, що на початковому етапі формування поля, коли загострюються соціальні і культурні конфлікти, етнонаціонально ідентичність, репрезентована в творах, грає роль каталізатора культурного життя, але на пізніших етапах розвитку поля вона може заважати появі нових культурних форм, тому поступово рівень етнічної забарвленості в творах знижується, а сама вона або стає менш однозначною.
Показником розвитку літературного поля є дискурс «малої літератури» як моделі самоописання нації, що тяжіє до «міфу про єдину Європу», до пошуку тих ідентифікаційних передумов, які дозволили б долучити українську літературу й культуру до світової. Конструювання власної версії «європейськості» в текстах українських письменників свідчить про тяжіння до глобалізаційних трендів, але в той самий час і про формування власної міфології в текстах культури, яка має на меті підтвердити взаємозв’язок між новітньою українською літературою і потужною європейською культурною традицією.
Поряд с поняттям «мала література» в дослідженні проаналізовано концепт «травма мови», завдяки якому пояснюються як трансформації письма, так и причини відходу від традиційного літературного стилю, що спостерігається в українському соціокультурному просторі кінця ХХ – початку ХХI сторіччя. Потреба в переосмисленні травматичного досвіду створює умови для зародження принципово нового письма (не лише за поетикою, а й за базовими «смисловими матрицями»).
Емпіричне дослідження поля літератури, рівня залучення до нього різних груп населення та їх читацьких практик, дозволило сформувати цілісну його картину, адже формування виключно теоретичних моделей актуальних реалій не дає об’ємного бачення складних і багатогранних процесів, що відбуваються в полі літератури. Ключові дискурси, виділені в процесі становлення поля, імпліковані на читацькі сприйняття і оцінки для розуміння того, як ці дискурси сприймаються і засвоюються аудиторією, і чи сприймаються взагалі, чи залишаються на рівні авторських маніфестацій.
Згідно з оцінками, отриманими в результаті глибинних інтерв’ю з читачами, сучасній українській літературі притаманні риси субкультурного явища, «малої» літератури, а імідж її суттєво поступається іміджеві інших літератур (західноєвропейської та російській) за критеріями сучасності, модності, цікавості. Виключення становить не численна група читачів-«експертів», активно залучених до літературного процесу, причетних до формування кордонів поля та образу сучасної української літератури. Для цієї групи українська література є досить визначною і сприймається на рівні інших світових літератур. У той самий час, сприймаючи українську літературу як «світову» і «сучасну», вони здатні виділяти не етнонаціональні, а інші вагомі ідентичності, присутні в текстах, зокрема маркери «європейськості», «глобальності», тобто ідентифікатори, що властиві літературі світовій.
Критеріями вибору художньої продукції для читання для більшості молодіжної аудиторії є цікавість сюжету та прийнятність мови написання, визнання автора в референтній групі, незалежно від його визнання в полі літератури, наявність його книжок на ринку. Можливі ідентифікаційні ефекти сучасної української літератури залежать також від поєднання маркетингових технологій та естетичних характеристик художнього продукту.
Сегментація читачів відбувається здебільшого не за репрезентованими в текстах ідеями, а за їх жанровими відмінностями. Відповідно до активності читання та зацікавленості тими чи іншими жанрами художньої літератури у досліджені було виділено три групи читачів, кожна з яких відрізняється притаманними їй смаками та специфічними практиками, а також самою інтенсивністю читання.
Представлена класифікація не претендує на вичерпність, і в кожній з виділених груп можуть бути в подальшому виявлені менші і більш специфічні підгрупи, але для реалізації поставлених завдань ця класифікація є цілком відповідною та прийнятною. Вона дозволила виокремити певну тенденцію читання української літератури, що тяжіє до дискурсу національного і частково локального і яка притаманне, перш за все, активній читаючій аудиторії, у той час як менш активна публіка («випадкові читачі») схиляється до літератури універсальної – фантастики, фентезі, романів про кохання, що не має національних ознак, і, відповідно, етнонаціональні ідентифікації в ній або не присутні, або присутні слабко. Оскільки в полі української літератури сегмент розважальної літератури не досить розвинений, для «випадкових читачів» в ній не знаходиться творів, які могли б їх зацікавити. Загалом читацька аудиторія розподілена не за лінією українська література/зарубіжна, дискурс національної не є ключовим, натомість базовим є критерій сучасності та модності, що є суб’єктивним і з позицій однієї читацької групи може бути притаманним літературі українській, а з позицій іншої – ні.
Проведене дослідження продемонструвало, що концептуальні засади дослідження поля, запропоновані Бурдьє, є відповідними для дослідження поля української літератури, а методики дискурсивного-аналізу при їх адаптації є адекватними для дослідження художніх та дотичних текстів, що це поле формують. Подальші студії в цій царині можуть торкатися стратифікацій самого поля, побудови векторів сприйняття художніх текстів різними читацькими групами (за віком, освітою, соціальним статусом). Отримані результати можуть стати в нагоді при формування технологій поширення та популяризації художньої продукції серед різних груп споживачів.
Аналіз структури молодіжної читацької аудиторії сприяє осмисленню не тільки читацьких, а й інших культурних практик, пов’язаних з літературою, притаманних сучасній молоді. Крім того, представлена в роботі методика дискурсивного аналізу текстів може бути з певноми уточненнями застосована для подальшого дослідження не тільки художніх, а й інших культурних текстів і сприятиме соціологічному осмисленню ширшого соціокультурного простору.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агеєва В. Поетика парадокса : Інтелектуальна проза Віктора Петрова-Домонтовича / В. Агеєва. — К.: ФАКТ, 2006. — 432 с. — (Сер. “Висока полиця”).
2. Адорно В. Т. Эстетическая теория / Адорно Теодор ; пер. с нем. А. В. Дранова. — М. : Республика, 2001. — 527 с. — (Философия искусства).
3. Альтерматт У. Этнонационализм в Европе / У. Альтерматт. — М.: Рос. гуманит. ун-т, 2000. — 367 с.
4. Андерсен Б. Уявлена спільнота / У. Альтерматт // Націоналізм : антол. / упоряд. Олег Проценко, Василь Лісовий. — К. : Смолоскип, 2000. — 868 с.
5. Андрійчик М. Проза мовної ідентичності / М. Андрійчик // Критика. — 2005. — № 3 (89). — С. 23—24.
6. Андрусяк І. Письмо як актуальність і насолода / Іван Андрусяк // Дуби і леви : ст. та есеї / Іван Андрусяк. — К. : Грані-Т, 2011. — 168 с. — (Серія “De profundis”).
7. Андрухович Ю. Дванадцять обручів / Юрій Андрухович. — К.: Критика, 2006. — 276 с.
8. Андрухович Ю. Диявол ховається у сирі. / Юрій Андрухович. – К.:Критика, 2006.– 627 с.
9. Андрухович Ю. Московіада / Юрій Андрухович. — Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2000. — 128 с.
10. Андрухович Ю. Таємниця. Замість роману / Юрій Андрухович. — Х. : Фоліо, 2008. — 478 с.
11. Арсон О. Произведение искусства в эпоху тотального потребления [Электронный ресурс] / О. Арсон // Критическая масса. — М., 2003. — № 3. — Режим доступа к журн. : http://magazines.russ.ru/km/2003/3/ aron.html.
12. Байки про Андруховича [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://eureka.ucoz.ua/publ/91-1-0-305.
13. Бакулев Г. П. Массовая коммуникация: Западные теории и концепции / Г. П. Бакулев. — М. : Аспект Пресс, 2005. — 176 с.
14. Балибар Э. Раса, нация, класс. Двусмысленные идентичности / Э. Балибар, И. Валлерстайн ; пер. с фр. под ред. О. Никифорова, П. Хицкого. — М. : Логос, 2004. — 288 с.
15. Баррі П. Вступ до теорії: літературознавство і культурологія / П. Баррі ; пер. з англ. О. Погинайко. — К. : Смолоскип, 2008. — 358 с.
16. Барт Р. История или литература? : [пер. с фр.] / Р. Барт // Избранные работы. Семиотика. Поэтика / Р. Барт ; сост., общ. ред. и вступ. ст. Г. К. Косикова. — М., 1989. — С. 209—232.
17. Барт Р. Миф сегодня [пер. с фр.] / Р. Барт // Избранные работы. Семиотика. Поэтика / Р. Барт ; сост., общ. ред. и вступ. ст. Г. К. Косикова. — М., 1989. — С. 72—130.
18. Барт Р. Основы семиологии : [пер. с фр.] / Р. Барт // Структурализм : “за” и “против” : сб. ст. : пер. с англ., фр., нем., чеш., пол., болг. / ред. кол. : М. Я. Поляков, Е. Я. Басин, В. П. Крутоус, И. П. Ильин. — М., 1975. — С. 114—163.
19. Барт Р. От произведения к тексту : [пер. с фр.] / Р. Барт // Избранные работы. Семиотика. Поэтика / Р. Барт ; сост., общ. ред. и вступ. ст. Г. К. Косикова. — М., 1989. — С. 413—423.
20. Барт Р. Система моды : ст. по семиотике культуры / Р. Барт ; пер. с фр. С. Зенкина. — М. : Изд-во им. Сабашниковых, 2003. — 511 с.
21. Барт Р. Удовольствие от текста [пер. с фр]. / Р. Барт // Избранные работы. Семиотика. Поэтика / Р. Барт ; сост., общ. ред. и вступ. ст. Г. К. Косикова. — М., 1989. — С. 462—518.
22. Бауман З. Индивидуализированное общество / З. Бауман ; пер. с англ. под ред. В. Л. Иноземцева. — М. : Логос, 2002. — 390 с.
23. Башляр Г. Фрагменти поетики вогню / Г. Башляр ; [пер. з фр. Р. В. Мартдера]. — Х. : Фоліо, 2004. — 141 с.
24. Беньямін В. Мистецький твір в добу технічної відтворюваності / В. Беньямін ; [пер. з нім. Ю. Рибачук, Н. Лозинська] // Вибране / В. Беньямін. — Львів, 2002. — С. 53—81.
25. Бергер П. Социальное конструирование реальности : трактат по социологии знания : [пер. с англ.] / П. Бергер, Т. Лукман. — М. : Медиум, 1995. — 323 с.
26. Бикбов А. Т. Бурдье / Хайдеггер : контекст прочтения / А. Т. Бикбов // Политическая онтология М. Хайдеггера / П. Бурдьё ; пер. с фр. А. Бикова. — М., 2003. — С. 199—223. — (Серия “Идеологии”).
27. Білоцерківець Н. БУ-БА-БУ та ін., або Дещо про український поетичний авангард / Н. Білоцерківець // Літературна панорама. — К., 1990. — С. 16—25.
28. Бодрийяр Ж. Общество потребления. Его мифы и структуры / Ж. Бодрийар ; [пер. с фр., послесл. и примеч. Е. А. Самарской]. — М. : Республика, 2006. — 269 с.
29. Бодрийяр Ж. Символический обмен и смерть / Ж. Бодрийяр. — М. : Добросвет, 2000. — 387 с.
30. Боскетти А. Социология литературы; цели и достижения подхода Пьера Бурдье / А. Боскетти // Журнал социологии и социальной антропологии. — 2004. — Т. 7, № 5. — С. 115—125.
31. Бромлей Ю. В. Опыт компонентного анализа этноса / Ю. В. Бромлей. — Л. : Наука, 1977. — 262 с.
32. Бромлей Ю. В. Очерки теории этноса / Ю. В. Бромлей ; послесл. Н. Я. Бромлей. — Изд. 2-е доп. — М. : Изд-во ЛКИ, 2008. — 440 с.
33. Бурдье П. Люди с историями, люди без историй : [диалог] / Пьер Бурдье, Р. Шартье ; [пер. с фр. О. Кирчик] // Новое литературное обозрение. — 2003. — № 60. — С. 70—84.
34. Бурдье П. Поле литературы / Пьер Бурдье // Социальное пространство: поля и практики / Пьер Бурдье ; [пер. с фр.; отв. ред. перевода Н. А. Шматко]. — М. : Ин-т эксперим. социологии. — СПб. : Алетейя, 2007. — С. 365 — 472.
35. Бурдье П. Поле литературы / Пьер Бурдье ; [пер. с фр. М. Гронаса] // Новое литературное обозрение. — 2000. — № 45. — С. 17—43.
36. Бурдье П. Поле политики, поле социальных наук, поле журналистики / / Пьер Бурдье // О телевидении и журналистике / Пьер Бурдье. — М., 2002. — С. 107—140.
37. Бурдье П. Практический смысл / Пьер Бурдье ; пер. с фр. А. Т. Бикбова, Е. Д. Вознесенской, С. Н. Зенкина, Н. А. Шматко ; под ред. Н. А. Шматко. — М. : Ин-т эксперим. социологии ; СПб. : Алетейя, 2001. — 562 с. — (Серия “Gallicinium”).
38. Бурдье П. Рынок символической продукции / Пьер Бурдье // Вопросы социологии. — 1993. — № 1/2. — Режим доступа к журн. : http://bourdieu.name/content/chast-pervaja.
39. Ватаманюк К. Її слово пахне гірськими росами : Роздуми над книгою Марії Матіос “Солодка Даруся” / К. Ватаманюк // Верховинські вісті. — 2005. — 17 черв. (№ 25).
40. Вечеря на дванадцять персон : Житомирська прозова школа. — К. : Генеза, 1997. — 544 с.
41. [Верстюк І.] “АПСЛТ”. Лекція 6 : Коротка характеристика сучасної української літератури : у 2 ч. [Електронний ресурс] / [І. Верстюк]. — Підпис: verstyuk_i. — Режим доступу : http://verstyuk-i.livejournal.com/12179.html.
42. Витгенштейн Л. Философские исследования / Л. Витгенштейн // Новое в зарубежной лингвистике. — М., 1985. — Вып. 16. — С. 79—128.
43. Влучна характеристика деяких сучасних літераторів [Електронний ресурс] // Розум : [сайт]. — Режим доступу : http://rozum.info/publ/7-1-0-2.
44. Водак Р. Взаимосвязь “дискурс-общество”: когнитивный подход к критическому дискурс-анализу [Электронный ресурс] / Р. Водак // Известия Уральського государственного педагогического университета. Сер. : Лингвистика. — Екатеринбург, 2006. — Вып. 19. — Режим доступа к журн. : 212189_8D885_politicheskaya_lingvistika_ 2006_19.rar-RARархив.
45. Володарский Ю. Красный на оранжевом [Электронный ресурс] / Ю. Володарский // Частный корреспондент. — 2009. — 11 дек. — Режим доступа : http://www.chaskor.ru/article/krasnyj_na_oranzhevom_ 13397.
46. Воропай Т. С. В поисках себя. Идентичность и дискурс / Т. С. Воропай. — Х. : ХГПУ, 1999. — 418 с.
47. Воропай Т. С. Мультікультуралізм і національна ідентичність у сучасній українській літературі / Т. С. Воропай, К. О. Тягло // Практична філософія перед викликами сучасності : (зб. наук. ст.) / [редкол. : О. М. Бандурка (голова редкол.) та ін.] ; МВС України, Харьк. нац. ун-т внутр. справ. — Х., 2011. — С. 173—181.
48. Гадзінський Я. Мареwwo / Ярослав Гадзінський. — К. : Смолоскип, 2008. — 91 с. — (Серія : Лауреати “Смолоскипа”).
49. Геллнер Э. Нации и национализм / Э. Геллнер ; [пер. с англ. Т. В. Бредниковой, М. К. Тюнькиной ; ред. и послесл. И. И. Крупника]. — М. : Прогресс, 1991. — 320 с.
50. Гнатюк О. Прощання з імперією : Українські дискусії про ідентичність : [авториз. пер. з пол.] / О. Гнатюк. — К. : Критика, 2005. — 528 с.
51. Голобородько Я. Артдеґраунд. Український літературний істеблішмент / Я. Голобородько. — К. : Факт, 2006. — 159 с.
52. Голобородько Я. Артдеґраунд. Український літературний істеблішмент / Я. Голобородько. — К. : Факт, 2006. — 159 с.
53. Головаха Е. И. Национальная толерантность и идентичность в Украине: опыт применения шкалы социальной дистанции в мониторинговом социологическом исследовании / Е. И. Головаха, Н. В. Панина // Социологический журнал. — 2006. — № 3. — Режим доступа к журн. : http://www.socjournal.ru/article/648.
54. Грисволд В. Чтение и класс читателей в XXI веке / В. Грисволд, Т. Мак-Доннел, Н. Райт // НЛО. — 2010. — № 102. – Режим доступа к журн. : http://magazines.russ.ru/nlo/2010/102/ve24-pr.html.
55. Гронас М. “Чистый взгляд” и взгляд практика : Пьер Бурдье о культуре / М. Гронас // Новое литературное обозрение. — 2000. — № 45. — Режим доступа к журн. : http://nlo.magazine.ru/philosoph/sootech/ main11.html.
56. Гудков Л. Комплекс “жертвы”. Особенности массового восприятия россиянами себя как этнонациональной общности / Л. Гудков // Негативная идентичность : ст. 1997—2002 гг. / Л. Гудков. — М., 2004. — С. 83—120.
57. Гудова М. Ю. Хронотоп глянцевых журналов как механизм вытеснения советских экзистенциальных структур идентичности и формирования идентичности постсоветского человека [Электронный ресурс] / М. Ю. Гудова // Международный журнал исследований культуры : науч. рецензир. электрон. изд. — СПб., 2011. — № 3 (4). — Режим доступа : http://www.culturalresearch.ru/.
58. Гумбрехт Х. У. Производство присутствия : Чего не может передать значение / Х. У. Гумбрехт ; пер. с англ. С. Зенкина. — М. : Новое лит. обозрение, 2006. — 184 с.
59. Гумбрехт Х. У. Чтение для “настроения”? Об онтологии литературы сегодня / Х. У. Гумбрехт ; пер. с англ. Н. Мовниной // Новое литературное обозрение. — 2008. — № 6. — С. 22—28.
60. Гундорова Т. Післячорнобильська бібліотека : Український літературний постмодерн / Т. Гундорова. — К. : Критика, 2005. — 264 с.
61. Гусейнов Г. Язык и травма освобождения [Электронный ресурс] / Г. Гусейнов // Новое литературное обозрение. — 2008. — № 94. — Режим доступа к журн. : http://magazines.russ.ru/ nlo/2008/94/gg14.html.
62. Даниленко В. Література обезголовленої нації [Електронный ресурс] / В. Даниленко // Літакцент. — Режим доступу : http://litakcent.com/2011/06/06/formula-uspihu-2/.
63. Дебор Г. Общество спектакля / Ги Дебор ; пер. с фр. С. Офертаса, М. Якубович. — М. : LOGOS (Радек), 2000. — 184 с. — (Серия “Politika”).
64. Дейк Т. А. ван. Дискурс и доминирование [Электронный ресурс] / Тойн А. ван Дейк ; пер. Е. Кожемякина // Современный дискурс-анализ : [электрон. журн.]. — 2009. — Вып. 1, т. 1. — Режим доступа к журн. : http://discourseanalysis.org/st2.html.
65. Дейк Т. А. ван. К определению дискурса [Электронный ресурс] / Тойн А. ван Дейк. — Режим доступа : http//psyberlink.flogiston.ru/internet /bits/vandijk2.htm.
66. Дейк Т. А. ван. Язык, познание, коммуникация : пер. с англ. / Тойн А. ван Дейк ; сост. В. В. Петрова ; под ред. В. И. Герасимова ; вступ. ст. Ю. Н. Караулова, В. В. Петрова. — М. : Прогресс, 1989. — 310 c.
67. Декамерон : Десять українських прозаїків останніх десяти років. — Х. : Клуб сімейного дозвілля, 2010. — 317 с.
68. Денисенко Л. Забавки з плоті та крові : новела з десяти частин / Лариса Денисенко. — К. : Кальварія, 2006. — 192 с.
69. Дереш Л. Поклоніння ящірці / Любко Дереш. — Львів : Кальварія, 2004. — 176 с.
70. Деррида Ж. Структура, знак и игра в дискурсе гуманитарных наук / Ж. Деррида // Вестник Московского университета. Сер. 9, Філологія. — 1995. — № 5. — С. 170—188.
71. Десятерик Д. Юрий Андрухович: Время — один из моих любимых героев [Електронний ресурс] / Д. Десятерик // День. — 2010. — 21 мая (№ 86). — Режим доступу : http ://www.day.kiev.ua/297155/.
72. Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен / Безугла Л. Р., Бондаренко Є. В., Донець П. М., Мартинюк А. П., Морозова О. І. [та ін.]. — Х. : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2005. — 354 с.
73. Дмитриев А. «В свете нашего опыта» : социоанализ Пьера Бурдье и российское гуманитарное сознание [Электронный ресурс] / А. Дмитриев // Новое литературное обозрение. — 2003. — № 60. — Режим доступа к журн. : http://magazines.russ.ru/nlo/2003/60/dmitr.html.
74. Дмитриев А. Мій Жадан, або Небо над Харковом [Електронний ресурс] / А. Дмитриев // Новое литературное обозрение. — 2007. — № 85. — Режим доступу : http://dlib.eastview.com/browse/doc/12698588.
75. Дубин Б. В. Литература и медиа? Литература как медиа. Литература в поле медиа / Борис Дубин // Иностранная литература. — М., 2008. — № 9. — С. 262—266.
76. Дубин Б. В. О словесности и коммерции сегодня. Заметки социолога [Электронный ресурс] / Борис Дубин // Журнальный зал. Русский толстый журнал как эстетический феномен. — Режим доступа : http://magazines.russ.ru/inostran/2009/7/du10.html.
77. Дубин Б. В. Чтение и общество в России 2000-х годов [Электронный ресурс] / Борис Дубин, Наталия Зоркая // Полит.ру. — 2009. — 18 марта. — Режим доступа: http://www.polit.ru/research/2009/03/18/ reading.html.
78. Дубинянська Я. Козли / Яна Дубинянська. — К. : Факт, 2004. — 254 с.
79. Єкельчик С. Імперія пам’яті. Російсько-українські стосунки в радянській історичній уяві / С. Єкельчик. — К. : Критика, 2008. — 303 с.
80. Жадан С. Ворошиловград / Сергій Жадан. — Х. : Фоліо, 2010. — 442 с.
81. Жадан С. Історія культури початку століття: кн. поезій [Електронний ресурс] / Сергій Жадан. — Режим доступу : http://www.liter.net/=/Zhadan/ist-kult_ua.htm.
82. Жадан С. В. Гімн демократичної молоді/ Сергій Жадан. — Х. : Фоліо, 2006. — 223 с. — (Графіті).
83. Жадан С. Капітал / Сергій Жадан. — Х. : Фоліо, 2006. — 797 с.
84. Жадан С. Красный Элвис (социалистические веяния среди домохозяек) [Електронний ресурс] / Сергій Жадан ; пер. Е.Чуприна. – СПб. : Амфора, 2010. — Режим доступа : http://www.netslova.ru/ zhadan/redelvis.html.
85. Жадан С. Лілі Марлен : кн. нових вибр. віршів / Сергій Жадан. — Х. : Фоліо, 2009. — 186 с.
86. Жадан С. Серце, кинуте в юрбу [Електронний ресурс] / С. Жадан // Потяг — 76 : Балканський експрес : центральноєвроп. часопис. — Режим доступу : http://www.potyah76.org.ua/ potyah/?t=195.
87. Жадан С. Цитатник / Сергій Жадан. — Х. : Фоліо, 2005. — 215 с.
88. Жижек С. Возвышенный объект идеологии / С. Жижек ; [пер. с англ. В. Софронов ; науч. ред. С. Зимовец, ред. В. Мизиано]. — М. : Худож. журн., 1999. — 235 с.
89. Жулинський М. Подих третього тисячоліття / М. Жулинський. — Луцьк : Терен, 2000. — 48 с.
90. Забужко О. Мова і влада / Оксана Забужко // Хроніки від Фортінбраса : вибр. есеїстка 90-х. — К., 1999. — С. 99—124.
91. Забужко О. Музей покинутих секретів / Оксана Забужко. — К. : Факт, 2009. — 832 с.
92. Забужко О. Прощання з імперією: кілька штрихів до одного портрета / Оксана Забужко // Дух і Літера. — К., 1998. — № 3—4. — С. 33—39.
93. Забужко О. Репортаж 2000-го року : зб. ст. / Оксана Забужко. — К. : Факт, 2001. — 96 с.
94. Забужко О. Філософія української ідеї та європейський контекст. Франківський період / Оксана Забужко. — К. : ФАКТ, 2006. — 156 с. — (Сер. “Висока полиця”).
95. Забужко О. Хроніки від Фортінбраса : вибр. есеїстка 90-х / Оксана Забужко. — К. : Факт, 2001. — 340 с.
96. Забужко О. Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу / Оксана Забужко. — К. : Абрис, 1997. — 144 с.
97. Захарченко А. Юрій Андрухович: Я патріот Західної України [Електронний ресурс] / А. Захарченко // Українська правда. Життя. — Режим доступу : http://life.pravda.com.ua/interview/2010/09/28/61471/ view_print/.
98. Зверева Г. Чеченская война в дискурсах массовой культуры России : формы репрезентации врага [Электронный ресурс] / Г. Зверева // Полит.ру. — 2002. — 7 дек. — Режим доступа : http://www.polit.ru/country/2002/12/07/479426.html.
99. Здравомыслов А. Г. Этнополитические процессы и динамика национального самосознания россиян / А. Г. Здравомыслов // Социологические исследования. — 1996. — № 12. — С. 23—33.
100. Ильин И. Постструктурализм. Деконструктивизм. Постмодернизм / И. Ильин. — М. : Интрада, 1996. — 255 с.
101. Ионин Л. Г. От моностилистической к полистилистической культуре. Современное развитие России / Л. Г. Ионин // Социодинамика культуры / Ин-т социологии РАН. — М., 1993. — Вып. 2 : Социокультурная дифференциация. — С. 5—26.
102. Ионин Л. Г. Социология культуры: путь в новое тысячелетие / Л. Г. Ионин. — М. : Логос, 2000. — 280 с.
103. Ионин Л. Г. Социология как non-fiction. О развитии этнометодологии / Л. Г. Ионин // Социологический журнал. — 2006. — № 1—2. — С. 74—90.
104. Иордан М. В. Этническая идентичность в контексте техногенной цивилизации: (Методологический подход) / М. В. Иордан // Социальная теория и современность. — М., 1993. — Вып. 12. — С. 26—32.
105. Іздрик Ю. Таке / Юрій Іздрик. — Х. : Клуб сімейного дозвілля, 2009. — 271 с.
106. Іздрик Ю. Я живу на межі бідності і готуюся до старості [Електронний ресурс] / Ю. Іздрик // Dnipro-magazine. — Режим доступу : http://dnipro-magazine.livejournal.com.
107. Ільницька Т. На що надихає література? / Т. Ільницька // День. — 2011. — 4 берез. (№ 39—40). — Режим доступу : http://www.day.kiev.ua/872.
108. Інформаційна війна в сучасній літературі. Література чи макулатура? [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://siver.com.ua/publ/5-1-0-19.
109. Казанова П. Мировая республика литературы / П. Казанова ; пер. с фр. М. Кожевниковой, М. Летаровой-Гистер. — М. : Изд-во им. Сабашниковых, 2003. — 416 с.
110. Касавин І. Т. Дискурс : специальные теории и философские проблемы / І. Т. Касавин // Человек. — 2006. — № 6. — С. 5—19.
111. Каспэ И. Рукописи хранятся вечно [Электронный ресурс] / И. Каспэ // НЛО. — 2006. — № 78. — Режим доступа к журн. : http://magazines. russ.ru /nlo/2006/78/ka18-pr.html.
112. Касьянов Г. В. Теорії нації та націоналізму / Г. В. Касьянов. — К. : Либідь, 1999. — 329 с.
113. Качанов Ю. Л. Базовая метафора рефлексивного описания интеллигентов, предпринимателей и политиков: социальная идентичность и жизненные стратегии / Ю. Л. Качанов, Н. А. Шматко // Идентичность : хрестоматия / сост. Л. Б. Шнейдер ; Моск. психол.-социал. ин-т. — М. ; Воронеж, 2008. — С. 144—153.
114. Кіяновська М. Знаки поетичних поколінь у найновішій українській поезії [Електронний ресурс] / М. Кіяновська // Літакцент. — Режим доступу : http://litakcent.com/2011/07/07/znaky-poetychnyh-pokolin-u-najnovishij-ukrajinskij-poeziji/.
115. Козырев Ю. Н. Дискурсивность социальных идентичностей / Ю. Н. Козырев, П. М. Козырева // Социологический журнал. — 1995. — № 2. — С. 34—41.
116. Коркюфф Ф. Новые социологии / Ф. Коркюфф ; пер. с фр. Е. Д. Вознесенской, М. В. Федоровой. — М. : Ин-т эксперим. социологии ; СПб. : Алетейя, 2002. — 179 с.
117. Коротеева В. В. “Воображенные”, “изобретенные”, и “сконструированные” нации: метафора в науке / В. В. Коротеева // Этнографическое обозрение. — 1993. — № 3. — С. 53 —71.
118. Костенко І. Досвід контент-аналізу. Моделі та практики / І. Костенко, В. Іванов. — К. : Центр вільної преси, 2003. — 197 с.
119. Костенко Л. Записки українського самашедшого / Ліна Костенко. — К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2011. — 414 с.
120. Костенко Н. В. Информационно-культурные стили в России и Украине / Н. В. Костенко // Социологический журнал. — 2009. — № 1. — С. 47—69.
121. Костенко Н. В. Культурные исследования и медиа теория: настичь реальное / Н. В. Костенко // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства : [зб. наук. праць] / ХНУ ім. В. Н. Каразіна ; за ред. В. С. Бакірова. — 2009. — Вип. 15. — С. 64—69.
122. Костенко Н. В. Медиа: мимолетные интеграции, неслучайные различия и vice versa / Н. В. Костенко // Проблеми розвитку соціологічної теорії: соціальна інтеграція та соціальні нерівності в контексті сучасних суспільних трансформацій : зб. наук. праць / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. — К., 2009. — С. 48—56.
123. Костенко Н. В. Превратности медиакультуры : тренды и отклонения / Н. В. Костенко // Наукові студії Львівського соціологічного форуму “Традиції та інновації в соціології” : [зб. наук. праць] / Львів. нац ун-т ім. Івана Франка. — Дрогобич, 2009. — С. 229—234.
124. Костенко Н. В. Пристрасті телевізійних аудиторій: поточні зміни / Н. В. Костенко // Українське суспільство 1992—2009. Динаміка соціальних змін : зб. наук. праць / НАНУ, Ін-т соціологіі ; за ред. В. Ворони, М. Шульги. — К., 2009. — С. 300—311.
125. Костенко Н. В. Українське вiршування ХХ ст. / Н. В. Костенко. — 2 вид. — К., 2006. — 287 с.
126. Коцарев О. Іще 5 копійок до “скарбнички” підсумків 2010 року [Електронний ресурс] / О. Коцарев // Літакцент. — 2011. — 18 берез. — Режим доступу : http://litakcent.com/2011/03/18/ische-5-kopijok-do-skarbnychky-pidsumkiv-2010-roku/.
127. Коцарев О. У навколоетичному інтелектуальному просторі [Електронний ресурс] / О. Коцарев // День. — 2011. — 4 берез. (№ 39—40). — Режим доступу : http://www.day.kiev.ua/871/.
128. Коцарев О. Шевченкіська премія як “текст на владу” [Електронний ресурс] / О. Коцарев // День. — 2011. — 10 берез. — Режим доступу : http://www.day.kiev.ua/878.
129. Критика прози : ст. та есеї / В. Неборак, І. Котик, М. Котик-Чубінска, М. Барабаш, К. Левків. — К. : Грані-Т, 2011. — 328 с. — (Серія “De profundis”).
130. Крістева Ю. Самі собі чужі / Ю. Крістєва ; [пер с фр. З. Борисюк]. — К. : Вид-во Соломії Павличко “Основи”, 2004. — 262 с.
131. Крістєва Ю. Полілог / Ю. Крістєва ; пер. з фр. П. Таращука. — К. : Юніверс, 2004. — 480 с.
132. Куцепал С. В. Французька філософія другої половини ХХІ століття: дискурс із префіксом “пост-” : моногр. / С. В. Куцепал. — К. : Парапан, 2004. — 323 с.
133. Лавринович Л. Сучасний український постмодернізм – напрям? стиль? метод?/ /Слово і Час. – 2001. – № 1. – С. 39-46.
134. Леш С. Соціологія постмодернізму / С. Леш ; пер. з англ. Ю. Олійника. — Львів : Кальварія, 2003. — 344 с.
135. Линдсей С. Культура, ментальные модели и национальное процветание / С. Линдсей // Культура имеет значение : сб. науч. работ. — М. : Моск. шк. полит. исслед., 2002. — 309 с.
136. Лиотар Ж.-Ф. Ситуация постмодерна / Ж.-Ф. Ліотар // Философская и социологическая мысль. — 1995. — № 5—6. — С. 15—37.
137. Лиотар Ж.-Ф. Состояние постмодерна / Ж.-Ф. Ліотар ; [пер. с фр. Н. А. Шматко]. — СПб. : Алетейя, 1998. — 160 с. — (Сер.Gallicinium).
138. Література проти моралі. Андрухович, Бондар, Жадан, Подерев’янський про НЕК [Електронний ресурс] // Українська правда. Життя. — 2010. — 14 січ. — Режим доступу : http://life.pravda.com.ua/problem/4b4ef67deb53f/.
139. Луман Н. Самоописания / Н. Луман ; [пер с нем. : А. Антоновский, Б. Скуратов, К. Тимофеева]. — М. : Логос, 2009. — 320 с.
140. Мак-Люэн М. Галактика Гутенберга. Сотворение человека печатной культуры / М. Мак-Люэн ; пер. с англ. А. Юдина]. — К. : Ника-Центр ; Изд. дом Дмитрия Бураго, 2003. — 431 с.
141. Маклюэн М. Понимание медиа: внешние расширения человека / М. Маклюэн ; пер. с англ. В. Николаева ; закл. ст. М. Вавилова. — М. : КАНОН-пресс-Ц ; Жуковский : Кучково поле, 2003. — 464 с.
142. Малес Л. Вивчаючи тексти культури: соціокультурний аналіз як пізнавальна стратегія соціології : моногр. / Л. Малес. — К. : КІС, 2011. — 325 с.
143. Манхейм К. Избранное. Социология культуры / К. Манхейм. — М. ; СПб. : Унив. кн., 2000. — 505 с.
144. Мартен Д. Метаморфози світу : Соціологія глобалізації / Мартен Д., Мецжер Ж.-Л., П’єр Ф. ; [пер. с фр. Є. Марічева]. — К. : КМ Академія, 2005. — 302 с.
145. Мартинович М. Україна: дорога через пустелю : зб. ст. / М. Мартинович. — Х. : Фоліо, 1993. — 185 с.
146. Матасова Ю. Вундер Любко [Електронний ресурс] / Ю. Матасова, М. Найєм // Українська правда. — 2010. — 2 серп. — Режим доступу : http://life.pravda.com.ua/interview/2010/08/2/56250/.
147. Матиос М. У каждого человека есть свое алиби. Вместо предисловия / Мария Матиос // Нация : пер. с укр. / Мария Матиос. — М. : Братонеж, 2007. — С. 4—5.
148. Матіос М. Нація / Марія Матіос. — 4-те вид., доп. — Львів : Піраміда, 2007. — 256 с.
149. Матіос М. Не знаю жодного читача, який оскаржував би правду часу в моїй “Нації” / Марія Матиос // Дзеркало тижня. — 2008. — 8—14 берез. (№ 9). — С. 12.
150. Матіос М. Солодка Даруся: драма на три життя / Марія Матіос. — 4-те вид. — Львів : Піраміда, 2007. — 188 c.
151. Мацко І. Діти вулиці. Про статус сучасної української дитячої літератури [Електронний ресурс] / І. Мацко // Петрик : Для батьків і дітей. — Режим доступу : http://petryk.com.ua/465.
152. Медіа. Демократія. Культура / за ред. Н. Костенко, А. Ручки. — К. : Ін-т соціології НАН України, 2008. — 356 с.
153. Методы анализа текста и дискурса / [Тичер С., Мейер М., Водак Р., Веттер Е. ; пер. с англ. А. Киселевой]. — Х. : Гуманит. центр, 2009. — 356 с.
154. Мікілін М. Купа емоцій на тему сучасної української літератури [Електронний ресурс] / М. Мікілін // Сумно : [сайт]. — Режим доступу : http://maklay.sumno.com/article/kupka-emotsij-na-temu-suchasnoji-ukrajinskoji-lite.
155. Може Ж. Социологическая ангажированность / Ж. Може // Поэтика и політика : альм. Рос.-фр. центра социологии и философии Ин-та социологии Рос. акад. наук. — М. ; СПб., 1996. — С. 292—324.
156. Москалець К. П’ять медитацій на “Плач Ієримії” / Костянтин Москалець // Гра триває : літ. критика та есеїстка / Костянтин Москалець. — К., 2006. — С.172—204.
157. Мусиездов А. Культурно-аналитический подход: габитус и проблема репрезентации / А. Мусиездов // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. — 2008. — № 795 : Соціологічні дослідження сучасного суспільства : методологія, теорія, методи. — С. 37—41.
158. Мусиездов А. Повседневность как социологическая проблема / А. Мусиездов // Вісник Харківського державного університету. — 1999. — № 433 : Соціологічні дослідження сучасного суспільства : методологія, теорія, методи. — С. 91—94.
159. Насмінчук І. Стильове розмаїття прози Марії Матіос : моногр. / І. Насмінчук. — Кам’янець-Подільський : ПП Буйницький О. А., 2009. — 180 с.
160. Неборак В. Скандальні спокуси українського письменника [Електронний ресурс] / В. Неборак // Літакцент. — 2011. — 27 трав. — Режим доступу : http://litakcent.com/2011/05/27/formula-uspihu/.
161. Нерви ланцюга : 25 есеїв про свободу : антол. / упоряд. Сергій Васильєв. — Вид. друге, змін. і допов. — Львів : Глобус, 2003. — 194 с.
162. Новейший философский словарь / [сост. и гл. науч. ред. А. А. Грицанов]. — 2-е изд., перераб. и доп. — Минск : Интерпрессервис ; Кн. Дом, 2001. — 1280 с.
163. Ослон А. Уолтер Липпман о стереотипах / А. Ослон // Социальная реальность. — 2006. — № 4. — С. 15—22.
164. Паніна Н. Щодо застосування шкали соціальної дистанції у дослідженнях національної толерантності в Україні / Н. Паніна // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. — 2003. — № 4. — С. 21—43.
165. Попіль Д. Спідня білизна сучасної української літератури / Д. Попіль [Електронний ресурс] // Ехо. — 2008. — 27 листоп. — Режим доступу : http://exo.at.ua/news/2008-11-27-4157.
166. Попов А. Письменник як перформер / А. Попов // Потяг 76. Балканський експрес : центральноєвроп. часопис. — Чернівці, 2007. — Кн. 21. — С. 158—160.
167. Прохасько Т. Порт Франківськ / Т. Прохасько. — Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2006. — 48 с.
168. Процюк С. Лицарі стилосу та кав'ярень : есе про дев'яностиків / С. Процюк. — К. : Смолоскип, 1996. — 82 с.
169. Пьеге-Гро Н. Введение в теорию интертекстуальности / Н. Пьеге-Гро ; [пер. с фр. Г. К. Косикова, В. Ю. Лукасик, Б. П. Нарумова]. — М. : URSS, 2007. — 238 с.
170. Ремизова М.С. Только текст. Постмодернистская проза и ее отражение в литературной критике / Мария Ремизова. — М. : Совпадение, 2007. — 447 с.
171. Рікер П. Ідентичність особиста й ідентичність наративна / П. Рікер // Сам як інший : [пер. с фр.] / П. Рікер. — К. : Дух і Літера, 2000. — С. 138—203.
172. Роздобудько І. Зів'ялі квіти викидають / Ірен Роздобудько. — К. : Нора-Друк, 2006. — 200 с. — (Серія : Популярні книжки).
173. Руднев В. П. Концепция дискурса как элемент литературоведческого метаязыка [Электронный ресурс] / В. П. Руднев // Научные записки из желтого дома. — Режим доступа : http://www.zhelty-dom.narod.ru/literature/txt/discours_jr.htm.
174. Руднев В. П. Прочь от реальности : Исследование по философии текста / В. П. Руднев. — М. : Аграф, 2000. — 432 с.
175. Ручка А. О. Соціологія культури в новому тисячолітті : навч.-метод. посіб. / А. О. Ручка, В. В. Танчер, Ю. Г. Сорока. — Х. : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2002. — 159 с.
176. Ручка А. О. Статусна стратифікація і культурне споживання / А. Ручка, Л. Скокова // Соціологія в ситуації соціальних невизначеностей : тези доп. учасників І конгресу Соціол. асоціації України / ХНУ ім. В. Н. Каразіна. — Х., 2009. — С. 149.
177. Ручка А. О. Ціннісна ментальність українського соціуму в першій декаді нового століття / А. О. Ручка // Українське суспільство 1992—2009. Динаміка соціальних змін / Ін-т соціології НАНУ ; за ред. В. Ворони, М. Шульги. — К. : ІС НАНУ, 2009. — С. 285—292.
178. Рябчук М. Українські комплекси / Микола Рябчук // Від Малоросії до України: парадокси запізнілого націєтворення / Микола Рябчук. — К., 2000. — 347 с.
179. Сапиро Ж. Французское поле литературы: с