СТРУКТУРУВАННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ІДЕНТИЧНОСТЕЙ У ПОГРАНИЧНОМУ ПРОСТОРІ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

ГВОЗДЕЦЬКА БОГДАННА ГРИГОРІВНА

УДК 316: 39 (477.83) (0433) Г 25

СТРУКТУРУВАННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ІДЕНТИЧНОСТЕЙ У ПОГРАНИЧНОМУ ПРОСТОРІ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ

22.00.04 – спеціальні та галузеві соціології

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата соціологічних наук

Науковий керівник:
Євтух Володимир Борисович,
доктор історичних наук, професор,
член-кореспондент НАН України

Київ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ПОГРАНИЧНИЙ ПРОСТІР У СОЦІОЛОГІЧНОМУ ВИМІРІ 13
1.1 Соціологічний зміст поняття „ідентичність” у контексті пограниччя 13
1.2 Поняття „простір” у соціологічних дослідженнях 36
1.3 Географічно-просторовий та соціокультурний вимір явища „пограниччя”
50
Висновки до розділу 1 72
РОЗДІЛ 2. СТРУКТУРУВАННЯ Й ФОРМУВАННЯ ІДЕНТИЧНОСТЕЙ МЕШКАНЦІВ ПОГРАНИЧЧЯ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
76
2.1 Специфіка формування ідентичностей у Карпатському регіоні 76
2.2 Особливості структурування національно-просторових ідентичностей мешканців пограниччя Карпатського регіону
92
Висновки до розділу 2 104
РОЗДІЛ 3. СОЦІОКУЛЬТУРНІ КОНТЕКСТИ ІДЕНТИФІКАЦІЙНИХ ПРАКТИК
106
3.1 Фрагменти програми соціологічного дослідження „Структурування та функціонування ідентичностей у пограничному просторі Карпатського регіону”

106
3.2 Чинники формування ідентичностей на пограниччі 113
3.3 Соціокультурні практики функціонування пограничних ідентичностей 1З1
Висновки до розділу 3 158
ВИСНОВКИ 162
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 168

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Для особистості, як і для соціуму проблеми ідентифікації є надзвичайно важливими. Молода людина, усвідомивши себе особистістю, починає замислюватися над своїм місцем серед інших людей і груп. Так само рано або пізно замислюються над питанням своїх смислових орієнтирів і національного ідеалу суспільство чи його окремі сегменти.
Глобалізаційні процеси та трансформації сучасного українського суспільства зумовлюють зміни, які все більшою мірою привертають увагу науковців. Стають надзвичайно актуальними дослідження проблем співвідношення європейських, національних, регіональних та локальних ідентичностей. У разі їхньої розбалансованості порушується рівновага взаємодії індивіда з соціальним середовищем, що виявляється у зниженні соціальних статусів, невизначеності ціннісних орієнтацій. Для сучасної України розв’язання проблем, які корелюються з ідентичностями особистості, є надзвичайно важливим, особливо у період формування української державності, де колективна національна ідентичність відіграє надзвичайно велику роль.
Наша держава відзначається великою протяжністю території, що робить більшу частину областей прикордонними. Якщо межа кордону розмежовує держави, то пограниччя виступає простором, який об’єднує різного роду комунікації, соціокультурні практики, взаємодії та служить осередком накладання культур одна на одну. Сучасні наукові дослідження засвідчують зростання „проникності” національних (державних) кордонів під могутнім тиском глобалізаційних процесів, роблячи пограниччя активним суб’єктом міжнародної політики і, не меншою мірою, ядром складних процесів переформатування території, а також формування та конструювання нових ідентичностей. Тенденції територіального розвитку набирають великої ваги у суспільній життєдіяльності, а це означає, що утворені на цій основі ідентичності впливатимуть на нього дедалі більший вплив [92, с. 181].
Нагадаємо, Україна межує з сімома країнами-сусідами. На відміну від східного кордону країни, де сусід лише один – Росія, а кордон – порівняно „новий”, західний відзначається найбільшою кількістю сусідів: Білорусія, Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Молдова та областями, які належать до „старих” прикордонних областей, що є передумовою неоднорідності й специфічності цього пограниччя.
Актуальність дисертаційного дослідження ідентичностей пограничного простору Карпатського регіону зумовлена строкатістю та відмінністю цього пограниччя, яке характеризується особливими культурними, соціальними й економічними відносинами, виступаючи підґрунтям утворення дещо відмінних від центру ідентифікаційних практик та ідентичностей. У наявних дослідженнях та працях, присвячених пограниччю, зокрема ідентифікації на пограниччі, практично не звертається увага на вивчення ідентичностей з точки зору їхньої просторової організації та структуризації. Беручи до уваги потреби сучасного суспільства і можливості соціологічної теорії, можна зробити висновок, що наявних соціологічних знань недостатньо для фахової оцінки етнонаціональних процесів та міжетнічних й міжнаціональних (відносин між народами) відносин. Тому питання детальнішого та ширшого дослідження ідентичностей мешканців пограничного простору, котрі складають один із детермінантів розвитку такого роду простору, стає все актуальнішим.
Звернувшись до праць представників психоаналізу – З. Фройда, Е. Еріксона 98, 84, 79; 134, 147, 148, та символічного інтеракціонізму – Ч. Кулі, Дж. Міда, І. Гоффмана, Р. Тернера 98; 4; 167, ми прагнули віднайти пояснення механізмів формування позитивного ставлення до представників власної групи та негативного/позитивного до членів інших груп, використовуючи поняття „ідентифікація”. Основною розбіжністю між цими теоріями є те, що у першому випадку йдеться про самоідентифікацію індивіда, а у другому про його ідентифікацію з боку інших. Розрізнення особистісного та соціального аспектів індивідуальної ідентичності окреслено у працях відомого німецького соціолога Н. Еліаса 133. Дослідженню та різноманітним аспектам національної ідентичності і нації присвячені роботи Б. Андерсона, П. Боского, Е. Сміта, 3; 141; 102. Ті чи ті аспекти проблеми ідентичності були розроблені та висвітлені у працях таких вітчизняних та зарубіжних учених, як П. Бергер, Т. Лукман; Т. Галіч, О. Гудзенко, Р. Савчинський, Г.-М. Саппа; В. Євтух; Р. Дженкінс; О. Злобіна та О. Резнік; М. Левіцка; Е. Мірошниченко; Є. Нікіфорова; А. Ручка; О. Сімонова; М. Шульга, Р. Шульга; А. Фоланд 7; 88; 30; 151; 43; 68; 79; 86; 106; 101; 131; 129.
Постановка наукової проблеми спонукає звернути увагу на зумовленість формування і функціонування ідентичностей з точки зору соціального у фізичному просторі. У працях Р. Алена, П. Бурдьє, Г. Зіммеля, К. Левіна, П. Сорокіна, А. Шюца 136; 10; 11; 41; 42; 67; 103; 132 знаходимо інтерпретації просторової організації суспільства як продукту та моделі соціальних відносин. Всебічне розроблення поняття простору в історико-соціологічному плані, аналіз сучасної ситуації, обґрунтування позицій соціології простору дав сучасний російський вчений О. Філіпов 114. В Україні дослідженню та вивченню проблематики простору в соціології присвячені праці І. Кононова, С. Літвінова, Н. Міхно, Л. Сохань та І. Каменєва, О. Стегнія, М. Чурилова 49; 74; 83; 105; 108 та інших.
Ми звертаємо увагу на те, що кордон є формувальним чинником простору пограниччя, визначає його політичне, економічне, соціальне та культурне життя, яке впливає на соціокультурну специфіку пограниччя. Тому кордон виступає важливим і невід’ємним атрибутом пограниччя. З цієї точки зору для успішного розв’язання питання, пов’язаного з функціонуванням ідентичностей у пограниччі, важливо освоїти напрацювання, які стосуються проблеми кордонів. Проблематика кордону досить ґрунтовно розроблена у працях О. Філіпової 104; 116. Її дослідження присвячені кордону та пограниччю як конструктам у політиці ідентичності. Порівняльні підходи до розуміння кордону в соціологічній думці Першого та Другого модерну представлені у працях І. Кононова та С. Хобти 49; 121. Російський соціолог К. Кувенєва зосереджує увагу на дослідженні специфіки кордону, що у повному обсязі відображається на специфіці пограничного ареалу, який досліджується 60. Н. Кузьмін звертався до проблем соціального кордону у контексті міжкультурної взаємодії 62. Серед іноземних науковці, які займалися вивченням та дослідженням кордонів, слід назвати Ф. Барта, У. Бека, А. Бжозко-Сермак, Р. Коена, М. Ламонт, В. Молнара, Н. Нюола, Р. Челлена, К. Чижевського, К. Хаусхофера, 139; 6; 142; 145; 157; 160; 123; 124; 118. Досить розгорнуту типізацію кордонів запропонував зокрема К. Хаусхофер 117.
Аналіз наукової літератури з проблематики пограниччя засвідчує, що концепція пограниччя як специфічного соціального та фізичного простору найбільше розроблена польськими науковцями. Так, класик польської соціологічної традиції Ю. Хлєбовчик, означує пограниччя як простір, у якому стикаються різні мовні та етнічні групи, для яких характерний специфічний розвиток 144. Класичною вважається типологія, розроблена ним з виділенням двох найбільших типів пограниччя: стикового та перехідного [144, с. 21-52].
Специфіка пограничних територій розроблялась та пропонувалася до впровадження у практику такими польськими дослідниками, як Г. Бабінський 138; 137, Д. Вояковський 169, А. Клосковська 153, А. Садовський 162; 163, М. Щепанський 166. Зауважимо, наш аналіз праць дає підстави для твердження, що дослідження проблем пограниччя має досить розрізнений характер. Увага дослідників зосереджена на найрізноманітніших аспектах суспільно-культурного, політичного, економічного розвитку територій пограниччя. Так, теоретичному осмисленню явищ пограниччя присвячені розвідки Г. Бабінського 138; 137, А. Бжозко-Сермак 142, М. Голки 149; мовній та релігійній ситуації – роботи Д. Чиквіна та Е.Місеюка 146; етнічна та національна ідентичність розглядається у працях Д. Вояковського 169, Г. Красовської 58, А. Садовського 162; 163.
Значна увага проблемам пограниччя присвячена у дослідженнях російських вчених: ми це пов’язуємо передусім з географічним положенням країни та специфікою її політичної історії. Серед робіт, присвячених тим чи тим аспектам пограниччя, слід виділити дослідження В. Колосова 46, Т. Кувенєвої 60, І. Мітіна 80. Серед закордонних дослідників, які тією чи іншою мірою займалися дослідженнями пограниччя, виокремлюємо праці О. Мартінеза, присвячені дослідженню культурно-антропологічної складової пограниччя 159; Р. Парка, котрий вважається основоположником концепції „маргінальної особистості”: дана концепція розроблена саме для аналізу міжкультурної взаємодії, де маргінальність трактується як процес пограничний 127; 88; Е. Стоунквіста, котрий говорить про маргінальне середовище, основою якого є перетин двох культур, тобто пограниччя 164.
В Україні дослідницька зацікавленість темою пограниччя є досить новою та має пілотний характер, в основному увага концентрується на окремих аспектах його розвитку. Дослідженнями етнічних процесів в українському пограниччі займаються В. Євтух 26; 30; 31; 32; 35, І. Кононов 49, В. Кочан 56, О. Сухомлинов 111, К. Шестакова 125. Серед тих українських вчених, хто розглядав у своїх працях питання маргінальності як стратегію, що характерна для пограниччя саме як соціокультурного феномену, слід згадати А. Маслова, В. Муляра, А. Лантух, М. Шульгу 78; 85; 64; 129, 130.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи пов’язана з пошуковою науково-дослідною темою кафедри соціології Інституту соціології, психології та соціальних комунікацій, Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова простір „Світова та регіональна етнодинаміка”.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є виявлення особливостей структурування та функціонування ідентичностей у пограничному просторі Карпатського регіону.
Досягнення даної мети передбачає рішення наступних задач:
– аналіз нагромаджених у теоретичній і практичній соціології підходів трактування ідентичності як соціокультурного феномену, а також зосередження уваги на національній ідентичності та стратегіях, що визначають її зміст;
– аналіз проблематики простору в історико-соціологічному плані, а також сучасні інтерпретації цього поняття;
– концептуалізація поняття пограниччя, визначення його соціологічних інтерпретацій, змісту і суть, обґрунтування феномену „кордону” як основного чинника пограничного простору;
– обґрунтування сутності Карпатського регіону, та тих процесів, які мають місце у ньому, трактуючи його як простір функціонування своєрідних ідентичностей;
– виявлення структури та функціонування ідентичностей у пограничному просторі Карпатського регіону;
– аналіз впливу демографічних та етнічних характеристик мешканців пограниччя на формування їх ідентичностей;
– аналіз соціокультурних практик мешканців пограничного простору, що виступають чинниками формування ідентичностей та їх реалізацій.
Об’єктом дослідження виступають ідентичності пограниччя Карпатського регіону (Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської областей).
Предметом є структурування та функціонування ідентичностей, які реалізуються у соціокультурних практиках у пограничному просторі Карпатського регіону.
Методи дослідження. Розв’язання поставлених дослідницьких завдань спиралося на використання комплексу загальнонаукових методів. Аналіз і синтез було використано при визначенні закономірностей формування ідентичностей у Карпатському регіоні, а також у його пограничному просторі, у результаті чого було доведено про своєрідність ідентичностей регіону та його пограниччя. Методом опису розкрито особливість Карпатського регіону та його пограниччя. Методом порівняння показано й виділено особливості структурування ідентичностей у пограничному просторі Карпатського регіону, у залежності від областей досліджуваного пограниччя, віку, статі, етнічної приналежності та освітнього рівня мешканців пограниччя. На основі системного аналізу здійснено теоретичне конструювання пограничного простору. На основі структурно-функціонального аналізу з’ясовано структуру національно-просторових ідентичностей мешканців пограниччя, її чинників.
Емпіричною базою дисертації є матеріали проведеного автором соціологічного опитування методом стандартизованого телефонного інтерв’ю (січень – листопад 2010 р., n=800) за випадковою багатоступінчатою вибіркою було опитано мешканців пограниччя Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської областей віком від 18 років; матеріали вторинного аналізу емпіричних даних загальноукраїнського опитування Інституту соціології НАН України (n=1200, грудень 1999 р.), моніторингового дослідження Інституту соціології НАН України за 1994-2001 рр. (Українське суспільство: моніторинг. – 2000), соціологічного дослідження „Територіальна ідентичність у Польщі та Україні: регіональні відмінності” проведеного у Польщі Лабораторією соціологічних досліджень (Сопот) травень –червень 2003р. (n=1328), в Україні – Центром вивчення громадської думки „Соціоінформ” (Львів) у листопаді – грудні 2003р. (n=900), соціологічного опитування, здійсненого Фондом „Демократичні ініціативи” та фірмою „Юкрейніан соціолоджі сервіс” 17 – 29 грудня 2005 р. (n=2009).
Наукова новизна результатів дисертаційного дослідження полягає у вирішенні важливого завдання етносоціології – виявлення особливостей структурування та функціонування ідентичностей мешканців пограниччя, де пограничний простір виступає поліетнічною контактною зоною.
вперше:
– визначено структуру національно-просторових ідентичностей мешканців пограниччя Карпатського регіону – пограничну ідентичність на підставі даних соціологічного опитування, особливістю даної ідентичності є домінування регіональної ідентичності та наявність подвійної етнічної ідентифікації (для кожного десятого мешканця пограниччя);
– розкрито вплив соціально-демографічних і етнічних характеристик мешканців пограниччя на формування пограничної ідентичності, що дало підстави стверджувати про певну взаємозалежність між ними, а також запропонувати два кластери пограниччя Карпатського регіону (кластер пограниччя Львівської та Івано-Франківської областей з домінуючою етнічною ідентичністю та кластер пограниччя Закарпатської і Чернівецької областей з домінуючою регіональною та подвійною етнічною приналежністю);
– розглянуто вплив на структурування та функціонування ідентичностей у пограничному просторі Карпатського регіону соціокультурних практик, такі як – телебачення, мова спілкування, відзначання свят, які святкують по той бік кордону, що забезпечило поглиблене розуміння процесів формування та функціонування пограничної ідентичності;
удосконалено:
– теоретичне обґрунтування поняття пограниччя, яке пропонується розглядати крізь призму простору, який відзначається певною геоторією, специфічними відносинами, які склалися історично, локалізованими різноманітними формами соціокультурних практик, явищ, ідентичностей та взаємодій мешканців пограниччя;
дістало подальший розвиток:
– інтерпретація соціокультурних особливостей пограниччя, які зумовлюють відношення мешканців пограниччя до сусідів по той бік кордону, що дає можливість обґрунтувати своєрідність сприйняття та емоційного ставлення до представників інших етнічних груп;
– характеристика уявлень мешканців пограниччя про сприйняття режиму кордону та вплив на повсякденність мешканців пограниччя, що дозволило дослідити вплив режиму кордону на соціокультурні практики та ідентичності мешканців пограниччя;
– дослідження обумовленості ступені зв’язків мешканців пограниччя зі своїм місцем проживання, що виступає чинником формування пограничної ідентичності і як наслідок сприяє новій інтеграції регіональної ідентичності.
Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані для підготовки рекомендацій при розробці основ регіональної, соціальної, культурної політики в галузі етнонаціонального розвитку, при проведенні адміністративних реформ в Україні; формування дослідницьких тем і проектів стосовно міжетнічної взаємодії на мікро- та макрорівнях України та українського суспільства. Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути включені у спецкурси „Етносоціологія”, „Соціально-культурні практики регіонів України”, „Етнополітичний менеджмент” тощо. Теоретичне значення результатів дослідження полягає в різнобічному вивченні явища пограниччя, його змісту та суті, аналізі підходів до дослідження поняття „простір”, а також інтерпретація пограничного простору як соціокультурного простору та умови формування людини пограниччя. Теоретичні результати дослідження можуть бути використані в процесі подальшого наукового дослідження соціокультурних процесів у конкретно визначених пограничних просторах, ідентичностей на пограниччі та пограничного простору у цілому.
Особистий внесок здобувача. Усі положення та висновки дисертаційного дослідження розроблені автором самостійно. В одній науковій праці опублікованій у співавторстві, у дисертації використано лише ті ідеї, які є результатом особистої роботи здобувача.
Апробація результатів дослідження. Аналітичні узагальнення, положення і висновки дисертації відображені у наукових статтях, доповідалися і обговорювалися на: конгресі соціологічної асоціації України „Соціологія в ситуації соціальних невизначеностей” (Харків, 15–17 жовтня 2009 р.); VIII Міжнародній науково-практичній конференції „Молодіжна політика: проблеми та перспективи” (Дрогобич, 20–21 травня 2011 р.); Всеукраїнській науковій конференції „Кордони у суспільствах другого модерну” (Луганськ, 16–17 червня 2011 р.); ХVI Міжнародній науковій конференції „Харківські соціологічні читання” (Харків, 3–4 листопада 2011 р.); ІХ Міжнародній науково-практичній конференції „Молодіжна політика: проблеми та перспективи” (Дрогобич, 18–19 травня 2012 р.).
Публікації. Основні положення дисертації викладено у 9 публікаціях, 6 з яких у виданнях, що входять до переліку наукових фахових видань з соціологічних наук, затверджених ДАК України, 5 статей та 1 тези у матеріалах всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференцій. Друковані праці відображають зміст і основні положення дисертації.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які поділяються на підрозділи, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 186 сторінки, з яких 167 – основного тексту. Робота містить 33 таблиці і 19 рисунків. Список використаних джерел складає 170 найменувань та викладений на 19 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Пропоноване дослідження було розпочате з констатації недостатньої розробленості теоретичних засад для аналізу структурування та функціонування ідентичностей мешканців пограничного простору Карпатського регіону.
Завдання, яке перед нами постало, ми розв’язували послідовно через: формулювання основних підходів, накопичених у теоретичній і практичній соціології щодо трактування ідентичності як соціокультурного феномену, а також зосередження уваги на національній ідентичності та стратегіях, що її визначають; звернення до проблематики простору в історико-соціологічному плані та аналіз сучасної ситуації розробленості тематики простору з метою розуміння пограниччя як просторової перспективи аналізу суспільства, принаймні його частини; аналіз явища пограниччя у процесі дослідження соціологічних інтерпретацій пограниччя, його змісту і суті, також розгляд феномену „кордону” як основного чинника пограничного простору; характеристики пограничного простору та їх вплив на формування людини пограниччя; дослідження Карпатського регіону як простору своєрідних ідентичностей і дослідження структури національно-просторових ідентичностей мешканців пограниччя Карпатського регіону; розроблення програми дослідження встановлення закономірностей та особливостей функціонування пограничних ідентичностей; дослідження впливу етнічних та соціально-демографічних характеристик мешканців пограниччя на формування їх просторових ідентичностей; виокремлення соціокультурних практик пограничного простору, що виступають чинниками формування пограничної ідентичності.
Проінтерпретувавши підходи теоретичної та практичної соціології щодо трактування ідентичності як соціокультурного феномену, ми встановили, що ідентичність є не просто соціальним феноменом чи соціальним продуктом, а більш складним соціокультурним утворенням, у якому наявні, взаємодіють і розрізняються особистісні, культурні та соціальні компоненти. У цьому контексті важливо виділити, що культурі як складовій соціокультурного приділяється більша увага, оскільки саме цей чинник домінує у процесі ідентифікації.
Висвітливши засади концептуалізації поняття „національна ідентичність” її передумов та моделей, ми проаналізували дві стратегії, завдяки яким ця ідентичність створюється, та дійшли висновку, що у сьогоднішніх умовах колективну національну ідентичність слід формувати з урахуванням як „громадянської” (конструктивістський підхід), так і „етнічної” моделі (есенціалістський підхід) нації.
Проаналізувавши проблематику простору в історико-соціологічному плані, а також сучасні інтерпретації простору ми зафіксували, що соціологія простору нечітко позиціонована як окрема галузь (галузева соціологія). Однак поняття простору на сьогоднішній день набуває вагомого значення через такі просторові субститути, як пограниччя, кордон, регіон. Розуміння цих субститутів через просторову перспективу аналізу суспільства дає змогу більш глибше і зрозуміліше їх вивчати, аналізувати та досліджувати.
Осмислення явища пограниччя як соціокультурного простору дало підставу твердити, що воно відзначається соціальною, культурною, економічною, політичною своєрідністю та формується унаслідок взаємодії та накладання культур, етносів, а також повсякденних практик сусідів по обидва боки кордону. Визначальним у житті пограниччя є наявність кордону, саме його специфіка та особливість визначає тип пограниччя, яке, своєю чергою, формує ідентичності і повсякденні практики мешканців пограниччя. Слід відзначити, що соціокультурний простір пограниччя характеризується специфічними соціокультурними практиками, які зумовлені у переважній більшості інтенсивною взаємодією культур, що виступає основною умовою формування „людини пограниччя”.
Проаналізовано Карпатський регіон як соціокультурне явище та зроблено наголос на особливостях його розвитку у геополітичному контексті соціально-економічного і внутрішньополітичного життя, що служить важливою передумовою функціонування своєрідних ідентичностей. У цьому контексті підсумовуємо, що значну роль у житті Карпатського регіону відіграє наявність кордону та географічне сусідство з розвиненими європейськими державами – членами Європейського Союзу. Усі ці особливості є формувальними чинниками ідентичностей мешканців даного регіону.
Аналіз результатів опитування, засвідчив своєрідність структурування національно-просторових ідентичностей на пограничному просторі Карпатського регіону, утворюючи так звану пограничну ідентичність. Слід звернути увагу, що на відміну від Карпатського регіону, де етнічна ідентичність – домінантна, на пограниччі більш випуклою є регіональна ідентичність та досить значний відсоток його мешканців відчувають подвійну ідентичність (подвійну етнічну приналежність).
Основним методом збору первинної соціологічної інформації був метод стандартизованого телефонного інтерв’ю. Телефонне опитування відзначається безпосередньою взаємодією інтерв’юера і респондента, яке базується на мовленнєвій комунікації. Вибір цього методу зумовлений його оперативністю, можливістю швидкого отримання інформації, високою економічністю, можливістю заощадити на матеріальній та часовій базі, організаційною структурованістю та доцільністю використання у даному випадку при вивченні ідентичностей мешканців пограниччя чотирьох областей. Застосована методика опитування дала можливість усунути ефект „третього зайвого”, роз’яснити і уточнити респондентові питання.
Масштабність об’єкта дослідження зумовила багатоступеневість формування вибіркової сукупності. Таким чином, сформована вибірка дослідження є комбінованою, двоступеневою, територіальною, систематичною, яка пропорційно репрезентує мешканців пограниччя чотирьох областей.
Дослідивши та проаналізувавши вплив етнічних та соціально-демографічних характеристик мешканців пограниччя на формування їх просторових ідентичностей ми виявили, що такі характеристики, як етнічна приналежність, область яка досліджується, вік, стать, освіта, визначають зміст і зміни ідентичностей мешканців пограниччя:
- у розрізі етнічностей мешканців пограниччя були зафіксовані такі особливості: глибоко усвідомленою є етнічна та регіональна ідентичність серед мешканців пограниччя, які є представниками титульного етносу. Водночас у мешканців пограниччя неукраїнської етнічності найбільш випуклою є подвійна етнічна ідентичність;
- залежно від області, пограниччя Карпатського регіону, структура національно-просторових ідентичностей мешканців пограниччя відзначається своєю особливістю та відмінністю. У ході дослідження нами було виявлено, що пограничний простір Карпатського регіону складається з двох груп областей – двох кластерів ідентичностей. Пограниччя Львівської та Івано-Франківської областей утворюють кластер з домінуючою етнічною ідентичністю, а Чернівецька та Закарпатська області – регіональною та подвійною етнічною ідентичністю;
- структурування національно-просторових ідентичностей має певну залежність від вікових категорій мешканців пограниччя. Так, серед молоді та старших вікових категорій найбільший відсоток респондентів з етнічною ідентичністю. Представники середньої вікової категорії у більшості відчувають локальну та подвійну етнічну ідентичність. Відсоток регіональної ідентичності зі зростанням віку мешканців пограниччя зменшується.
- дослідження залежності самоідентифікації мешканців пограниччя від статі засвідчило, що жінки в основному ідентифікуються з етнічною ідентичністю, а чоловіки в більшості є представниками регіональної та подвійної етнічної ідентичності;
- чітко прослідковується залежність національно-просторової ідентичності від освітнього рівня мешканців пограниччя. Так, серед респондентів із середньою спеціальною освітою, найбільше представників з подвійною та локальною ідентичністю. В інших двох освітніх групах найбільш вираженими є етнічна та регіональна ідентичність.
Важливим елементом у нашому дослідженні національно-просторових ідентичностей став аналіз такого чинника, як інтерсуб’єктивне значення емоційного компонента, – емоційне ставлення мешканців пограниччя до представників інших етнічних груп, у нашому випадку до своїх сусідів по той бік кордону. Результати дослідження, показали, що мешканці пограниччя Карпатського регіону відчувають сильну позитивну ідентифікацію до своїх сусідів по той бік кордону, на відміну від регіону загалом, хоча залежно від пограниччя досліджуваної області емоційне ставлення до сусідів є відмінним. Знову ж таки, виділяються два кластери – пограниччя Львівської та Івано-Франківської областей, які відзначаються менш вираженою позитивною ідентифікацією, та пограниччя Чернівецької та Закарпатської областей, де спостерігається високий рівень позитивної ідентифікації до сусідів по той бік кордону. Зі зростанням вікової категорії мешканців пограниччя, показник позитивної ідентифікації збільшується, однак молодь складає найбільший відсоток респондентів з неоднозначним ставленням до закордонних сусідів. Що вищий освітній рівень у мешканців пограниччя, то менша кількість респондентів з позитивною ідентифікацією. Чоловіки характеризуються більш випуклою позитивною ідентифікацією, ніж жінки. Виокремлена особливість засвідчує, що такі тенденції поділу на „своїх” та „чужих” мають вагомий вплив на формування національно-просторових ідентичностей, у даному випадку пограничної ідентичності мешканців пограниччя, тобто регіональних та подвійних етнічних ідентичностей;
Ще один чинник, на який ми звернули увагу, – це бачення кордону (відкритий/закритий) мешканцями пограниччя. Дослідження підтвердило також переконання, що більше половини мешканців пограниччя переконані у тому, що кордони мають бути вільними та прозорими для перетину.
Пограниччя – це соціокультурний простір, де утворюються відмінні від центру ідентифікаційні практики та ідентичності – погранична ідентичність. Для комплексного дослідження пограничної ідентичності був проведений аналіз системи чинників, що обумовлюють функціонування цієї ідентичності. У даному дослідженні були виділені такі соціокультурні практики, як телебачення, мова спілкування, відзначання свят, які стосуються країни-сусіда, та ступінь прив’язаності мешканців пограниччя до місця проживання, які виступають чинниками, що обумовлюють функціонування пограничної ідентичності мешканців пограниччя Карпатського регіону. Результати опитування засвідчили, що більше половини опитаних мешканців пограниччя тією чи іншою мірою надають перевагу закордонному телебаченню, що, своєю чергою, створює певні зразки для самопорівняння й ототожнення, несе в собі певну „пропаганду” соціальної поведінки, а отже, впливає на пограничну ідентичність.
Українська мова є домінуючою у спілкуванні мешканців пограниччя, хоча цей показник і дещо нижчий від Карпатського регіону загалом. Третина респондентів зазначили, що у їхньому спілкуванні присутня мова сусіда, тобто – білінгвізм. Десята частина опитаних респондентів спілкується винятково мовою країни-сусіда. Таким чином, мова спілкування не є важливим чинником пограничної ідентичності, хоча має на неї певний вплив.
Майже половина опитаних мешканців досліджуваного пограниччя, тією чи іншою мірою, відзначають свята, які святкуються по той бік кордону, засвідчуючи цим самим прийнятність та ідентифікацію з цінностями та нормами країни сусіда.
Мешканці пограниччя Карпатського регіону характеризуються сильною прив’язаністю до свого місця проживання, що зумовлює регіональну ідентичність, про це свідчать половина опитаних респондентів, що, своєю чергою, виступає важливим чинником пограничної ідентичності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамова М. А. Аккультурационные стратегии учащейся молодежи Якутии / М. А. Абрамова, Г. С. Гончарова // Социс. – 2009. – №3 (299). – С. 108 – 115.
2. Аза Л. Мова як фактор етнічної ідентичності / Лариса Аза // Соціокультурні ідентичності та практики ; [під ред. А. Ручки]. – К. : Інститут соціології НАН України, 2002. – С. 221 – 236.
3. Андерсон Б. Уявлені спільноти. Міркування щодо походження й поширення націоналізму / Б. Андерсон. – К. : Критика, 2001. – 340 с.
4. Антонова Н. Проблема личности идентичности в западной психологии / Н. В. Антонова // Вопросы психологи. – 1996. – №1. – С. 131 – 143.
5. Арбєніна В. Етносоціологія : навч. посібник / В. Л. Арбєніна ; Харківський національний ун-т ім. В. Н. Каразіна. – Вид. 2-ге, доповн. і перероб. – Х. : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2007. – 315 с.
6. Бек У. К социологии глобализации / У. Бек // Сумерки глобализации : Настольная книга антиглобалиста. – М. : ООО Издательство АСТ : ЗАО НПП Ермак, 2004. – С. 15 – 21.
7. Бергер П. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания / П. Бергер, Т. Лукман. – М. : „Асаdemia-Центр”, „Медиум”, 1995. – 329 с. „”
8. Бреский О. От транзитологии к теории Пограничья. Очерки деконструкции концепта „Восточная Европа” / Олег Бреский, Ольга Бреская. – Вильнюс : ЕГУ, 2008. – 336 с.
9. Бродецкая Ю. Категория „маргинальность” в аспектах позитивной интерпретации / Ю. Ю. Бродецкая // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства : збірник наукових праць. – Харків : Видавничий центр Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, 2000. – С. 73 – 75.
10. Бурдьє П. Социальное пространство и символическая власть / П. Бурдье. – Начала : Choses dites. – М. : Socio – Logos, 1994. – С 181 – 207.
11. Бурдьє П. Социология политики / П. Бурдьє ; [пер. с фр./сост. и. общ. ред. Н. Шматко]. – М. : Socio-Logos, 1993. – 336 с.
12. Валлерстайн И. Конец знакомого мира : Социология ХХІ века : [пер. с. англ.] / И. Валлерстайн. – М. : Логос, 2003. – 368 с.
13. Гарагонич В. Проблеми становлення та розвитку Карпатського єврорегіону і його участь в інтеграційних процесах / В. В. Гарагонич // Матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф. [„Проблеми розвитку прикордонних територій та їх участь в інтеграційних процесах”], (Луцьк, 16 – 17 жовт. 2008р.) / [за ред. В. Лажніка і С. Федонюка]. – Луцьк : РВВ „Вежа” Волинського нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2008. – С. 310 – 314.
14. Гарагонич В. Транскордонне співробітництво України : мости через кордони : [Монографія] / Василь Гарагонич. – Ужгород : Карпати, 2011. – 432 с.
15. Гвоздецька Б. Г. Кордон в уявленнях мешканців пограниччя Карпатського регіону / Б. Г. Гвоздецька // Вісник Луганського Національного у-ту імені Тараса Шевченка : Соціологічні науки. – 2011. – Т.2. – №12 (223). – червень. – С. 153 – 160.
16. Гвоздецька Б. Г. Особливості ідентичностей мешканців пограниччя Карпатського регіону (на прикладі Львівської та Івано-Франківської областей) / Б. Г. Гвоздецька // Міжнародний науковий форум : соціологія, психологія, педагогіка, менеджмент : збірник наукових праць. – Вип. 4. – К. : Національний педагогічний у-т імені М. П. Драгоманова, 2010. – С. 63 – 74.
17. Гвоздецька Б. Г. Пограничний простір як прояв етнокультурної маргінальності / Б. Г. Гвоздецька // Матеріали І Конгресу Соціологічної асоціації України [„Соціологія в ситуації соціальних невизначеностей : Тези доповідей учасників”], (Харків 15 – 17 жовт. 2009 р.) / Соціологічна Асоціація України, Харківський національний ун-т імені В. Н. Каразіна. – Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2009. – С. – 102.
18. Гвоздецька Б. Г. Поняття простору в соціологічній теорії / Б. Г. Гвоздецька // Журнал наукових праць : Нова парадигма / голов. ред. В. Бех. ; Нац. пед. ун-т імені М. П. Драгоманова ; Творче об’єднання „Нова парадигма” – Вип. 91. – К. : НПУ імені М.П. Драгоманова, 2009. – С. 182 –188.
19. Гвоздецька Б. Г. Структура національно-просторових ідентичностей мешканців пограниччя (на прикладі Карпатського регіону) / Б. Г. Гвоздецька // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства : збірник наукових праць. Випуск 17. – Харків : Видавничий центр Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, 2011. – С. 338 – 341.
20. Гірц К. Інтерпретація культур : Вибрані есе / К. Гірц. – К. : Дух і Літера, 2001. – 216 с.
21. Гуменюк О. Ставлення місцевих лідерів західних прикордонних регіонів України до ситуації на сучасному західному кордоні України / Олена Гуменюк // Перспективні дослідження. – 2003. – №20. – С. 59 – 83.
22. Давидов Д. Приграничное и трансграничное сотрудничество как фактор развития эсклавного региона России / Д. М. Давидов // Вестник Российского государственного университета им. Иммануила Канта. Сер. Гуманитарные науки. – Калининград : Изд-во РГУ им. И. Канта, 2008. – Вып. 6. – С. 72 – 77.
23. Етнічний довідник. Поняття та терміни / Ред. – упоряд. В. Євтух. – ч. 1. – Київ, 1997. – 140 с.
24. Етнографія України : [Навч. посібник] за ред. С. Макарчика. – Львів : Світ, 1994. – 520 с.
25. Етнонаціональна структура українського суспільства : Довідник / В. Євтух, В. Трощанський та ін. – К. : Наук. думка, 2004. – 344 с.
26. Євтух В. Б. Взаємодія України з європейськими та трансатлантичними структурами у контексті ідентичностей / Володимир Борисович Євтух // Міжнародний науковий форум : соціологія, психологія, педагогіка, менеджмент : збірник наукових праць. – Вип. 3. – К. : Національний педагогічний у-т імені М. П. Драгоманова, 2010. – С. 3 – 19.
27. Євтух В. Б. Етнонаціональна динаміка українського суспільства : роки незалежності / В. Б. Євтух // Сучасна етнічна структура українського суспільства : теорія та практика. – Київ : Світ Знань, 2008. – С. 44 – 59.
28. Євтух В. Етнополітика в Україні : правничий та культурологічний аспекти / В. Євтух. – Київ : Фенікс, 1997. – 215 с.
29. Євтух В. Б. Етносуспільні процеси в Україні : можливості наукових інтерпретацій / Володимир Борисович Євтух. – К. : Видавничий дім „Стилос”, 2004. – 244 с.
30. Євтух В. Б. Ідентичності – компонент етнополітичного контексту / В. Б. Євтух // Етнополітичні процеси в Україні : регіональні особливості. – Київ : ІПіЕНД, 2011. – С. 236 – 243.
31. Євтух В. Міжетнічна взаємодія у Карпатському регіоні : деякі методологічні проблеми дослідження / В. Б. Євтух // Матеріали конференції [„Українські Карпати : етнос, історія, культура”]. – Ужгород, 1993. – С. 210 – 217.
32. Євтух В. Б. Перспективи взаємодії України з європейськими та трансатлантичними структурами у контексті функціонування українських ідентичностей / В. Б. Євтух // Науковий щорічник : Україна дипломатична. – Вип. 12. – Київ : Планета, 2011. – С. 545 – 560.
33. Євтух В. Проблеми етнонаціонального розвитку : український і світовий контексти / В. Б. Євтух // Інститут етнічних, регіональних та діаспорознавчих студій. – Київ : Стилос, 2001. – 206 с.
34 Євтух В. Регіонально-територіальна структура українського суспільства та її компоненти / Володимир Євтух // Молодь в умовах нової соціальної перспективи. – Київ : Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2012. – С. 4 – 12.
35. Євтух В. Б. Соціально-економічні чинники розвитку регіонів в етнополітичний контекстах / В. Б. Євтух // Етнополітичні процеси в Україні : регіональні особливості. – Київ : ІПіЕНД, 2011. – С. 244 – 261.
36. Євтух В. Б. Сучасна етнонаціональна динаміка українського суспільства / Володимир Борисович Євтух // Міжнародний науковий форум : соціологія, психологія, педагогіка, менеджмент : збірник наукових праць. – Випуск 1. – К. : Національний педагогічний у-т імені М. П. Драгоманова, 2009. – С. 3 – 22.
37. Євтух В. Б. Тенденції етнонаціональної динаміки українського суспільства (1990-рр. – 2010 р.) / В. Б. Євтух // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства : збірник наукових праць. Вип. 16. – Харків : Видавничий центр Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, 2010. – С. 436 – 444.
38. Євтух В. Етносоціологія : довідник / В. Євтух. – К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2011. – 205 с.
39. Завгородня І. Закарпатці їздять за кордон не тільки заробляти, але й відпочивати [Електронний ресурс] / І. Завгородня. – Режим доступу : http://ua-reporter.com/novosti/92825.
40. Заставний Ф. Карпатський економічний район / Ф. Заставний // Географія та основи економіки в школі. – 2008. – №10. – С. 8 – 12.
41. Зиммель Г. Как возможно общество? / Георг Зиммель // Избранное. – Т. 2. Созерцание жизни. – Москва : Юрист, 1996. – 608 с.
42. Зиммель Г. Социальная дифференциация. Социологические и психологические исследования / Георг Зиммель // Избранное. – Т. 2. Созерцание жизни. – Москва : Юрист, 1996. – С. 301 – 465.
43. Злобіна О. Громадський простір України : ступінь ідентифікації та чинники консолідації / О. Злобіна, О. Резнік // Соціологія : теорія, методи, маркетинг. – 2006. – №2. – С. 177 – 191.
44. Ионин Л. Г. Социология культуры : путь в новое тысячелетие : (Учеб. пособие для студентов вузов) / Л. Г. Ионин. – Москва : Логос, 2000. – 431 с.
45. Колодний О. Релігієзнавчий словник / О. Колодний, Б. Лобовик. – К. : Четверта хвиля, 1996. – 277 с.
46. Колосов В. Теоретическая лимология : новые подходы [Електронний ресурс] / В. Колосов // Международные процессы. – 2003. – №3. – Режим доступу : // http: WWW.intertrends.ru/three/004.htm.
47. Кондратьева Н. Конструирование социальной идентичности на основе социального воображения / Н. А. Кондратьева, А. В. Ятвецкая // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. – 2011. – №948. – С. 27 – 30.
48. Кононов І. Соціологія і проблеми просторової організації суспільства / Ілля Кононов // Соціологія : теорія, методи, маркетинг. – 2004. – №4. – С. 57 – 78.
49. Кононов И. Граница между Украиной и Россией : вигляд с российской стороны / И. Ф. Кононов // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства : збірник наукових праць. Випуск 16. – Харків : Видавничий центр Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, 2010. – С. 402 – 411.
50. Кононов И. Методологические предпосылки анализа пространственных аспектов общественной жизни / И. Ф. Кононов // Сознание и социальная реальность : Моногр. / Науч. ред. И. Кононов. – Луганск : Альма-матер, 2004. – С. 273 – 326.
51. Коржов Г. Особливості територіальної ідентифікації населення сучасної України / Г. О. Коржов // Український соціум. – 2010. – №2 (33). – С. 31 – 42.
52. Коржов Г. Територіальні ідентичності : концептуальні інтерпретації в сучасній зарубіжній соціологічній думці / Г. О. Коржов // Соціологія : теорія, методи, маркетинг. – 2010. – №1. – С. 107 – 124.
53. Костенко Н. Легітимація культурних ідентичностей / Н. Костенко // Соціокультурні ідентичності та практики ; [під ред. А. Ручки]. – К. : Інститут соціології НАН України, 2002. – С. 98 – 124.
54. Кочан В. М. Феномен пограниччя у соціокультурному вимірі : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.03 „Соціальна філософія та філософія історії” / В. М. Кочан. – Сімферополь, 2008. – 20 с.
55. Кочан В. Проблема границ и пограничья в социокультурных исследованиях конца ХІХ-ХХ вв. / В. М. Кочан // Вісник СевДТУ. – Вип. 86. Философия. – Севастополь : Вид-во Сев НТУ, 2008. – С. 70 – 73.
56. Кочан В. Типология пограничья / В. М. Кочан // Культура народов Причерноморья. – 2008. – № 124. – С. 165 – 168.
57. Кочан В. Формирование человека пограниччя : маргинализация, интеграция, андрогинизация / В. Кочан // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадського. Серия Философия. Социология. – 2007. – Т. 20 (59). – №2 – С. 169 – 175.
58. Красовська Г. Буковина як пограниччя культур (в контексті інтеграційних процесів у Європі) [Електронний ресурс] / Гелена Красовська. – Режим доступу : polonia.org.ua/2003-6/Konf/09_2006/krasowska.pdf.
59. Крупка М. Проблеми соціально-економічного розвитку України в умовах глобалізації / М. Крупка, В. Дорош // Формування ринкової економіки в Україні. – 2009. – Вип. 19. – С. 62 – 72.
60. Кувенева Т. Формирование пространственных идентичностей в порубежном регионе / Т. Н. Кувенева, А. Г. Манаков // Социс.– 2003. – №7. – С. 77 – 84.
61. Кувичка С. Значення впливу символів і символічних систем (релігії, міфів, казок, сучасних творів кіномистецтва) на формування громадянської ідентичності молоді / Сергій Кувичка // Молодіжна політика : проблеми та перспективи : збірник наукових праць / наук. ред. С. Щудло. – Дрогобич : Редакційно-видавничий відділ Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 2008. – С. 194 – 197.
62. Кузьмин Н. Конструирование социальных границ в процессах межкультурного взаимодействия / Н. Н. Кузьмин // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства : збірник наукових праць. – Випуск 17. – Харків : Видавничий центр Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, 2011. – С. 129 – 132.
63. Кулдин С. Влияние границы на экономическое поведение населения, проживающего на берегу Псковского и Чудского озер [Електронний ресурс] / С. Кулдин // Кочующие границы. Сб. статей по материалам международного семинара (Нарва. 12-16 ноября 1998) / Под ред. О. Бродниковой, В. Воронкова. СПб. : ЦНСИ, 1999. – Режим доступу : // http: // WWW.indepsoeres.spb.ru/7r.htm
64. Лантух А. Маргінальна людина в системі координат українського суспільства / А. П. Лантух // Сб. тр. Харьковского нац. ун-та ім. В. Каразина. – Харьков, 2002. – С. 275 – 278.
65. Лапин Н. Социокультурный подход и социетально-функциональные структуры / Н. И. Лапин // Социс. – 2000. – №7. – С. 6 – 14.
66. Лебедева Н. Введение в этническую и кросс-культурную психологию : [Учебное пособие] / Н. М. Лебедева. – М. : Ключ-С., 1999. – 111 с.
67. Левин К. Теория поля в социальных науках / К. Левин ; [пер. с англ.]. – СПб. : „Сенсор”, 2000. – 368 с.
68. Левіцка М. Територіальна ідентичність у Польщі та Україні : регіональні відмінності / М. Левіцка, А. Роланд // Україна модерна / [за ред. Я. Грицака, А. Портнова, В. Сусака] ; Спеціяльний випуск. – Львів-Донецьк : соціальні ідентичності в сучасній Україні ; Київ-Львів, 2007. – С. 271 – 296.
69. Лисица Н. Социально-культурное разнообразие в рекламе как стимул привлечения потребителей / Н. М. Лисица // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства : Зб. Наук. Праць. У 2-х т. Т.1. – Х., 2006. – С. 372 – 376.
70. Лисица Н. Реклама как социальная технология в информационной практике СМИ / Н. М. Лисица // Збірник наукових праць Донецького державного університету управління вип. 2 (47), С. 11 – 16.
71. Лисиця Н. Реклама как фактор формирования потребительской компетентности / Н. М. Лисица // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства : зб. науков. праць. – Харків : Видавничий центр Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, 2007. – С. 459 – 462.
72. Лисиця Н. Символічний простір в системі рекламних комунікацій / Н. М. Лисица // Спеціальні та галузеві соціології : збірник наук. праць Донецького ДУУ, Том VIII. – Вип. 3(80). – Донецьк, 2007. – С. 145 – 149.
73. Лисиця Н. Социальная компетенция в рекламном дискурсе / Н. М. Лисица // Вісник Харк. нац. універ. ім Каразіна. – 2006. – №723. – С. 175 – 179.
74. Літвінов С. До перспективи соціології простору / С. В. Літвінов // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства : збірник наукових праць. Випуск 10. – Харків : Видавничий центр Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, 2004. – С. 572 – 576.
75. Лотман Ю. Внутри мыслящих миров. / Ю. М. Лотман // Человек - текст - семиосфера - история. – М. : „Языки русской культуры”, 1996. – 464 с.
76. Малес Л. В. Організація простору суспільства як політична діяльність : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. соц. наук : спец. 22.00.04 „Спеціальні та галузеві соціології” / Л. В. Малес. Київ, 2003. – 16 с.
77. Мангейм Дж. Политология. Методы исследования / Дж. Мангейм, Р. Рич ; [пер. с англ.]. – М. : Из-во „Весь Мир”, 1997. – 544 с.
78. Маслов А. Маргінальна особистість у структурі суспільства / А. О. Маслов // Вісник Дніпропетровського університету. Соціологія. Філософія. Політологія. – 2000. – Вип. 6. – С. 81 – 85.
79. Мирошниченко Е. Трансформация идентичности в эпоху модернити / Е. А. Мирошниченко // Методологогія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства : збірник наукових праць. – Харків : Видавничий центр Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, 2002. – С. 234 – 236.
80. Митин И. Новые рубежи „старых” регионов России [Електронний ресурс] / И. Митин // Русский Журнал. – Режим доступу : http://old.russ.ru/culture/20050519_mit.html.
81. Мітряєва С. „Карпатський єврорегіон” – інструмент євроінтеграційної стратегії України / С. І. Мітряєва // Щоквартальний науково – практичний журнал Ради національної безпеки і оборони України : Стратегічна панорама. – 2005. – №1. – С. 42 – 51.
82. Мітряєва С. Карпатський єврорегіон [Електронний ресурс] / С. І. Мітряєва // Геополітика і геостратегія. – Режим доступу : http://www.niisp.gov.ua
83. Міхно Н. Реконфігурація поняття „соціальний простір” : від модерну до другого модерну / Н. К. Міхно // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка : Соціологічні науки. – 2011. – Т.2. – №12 (223). – червень. – С. 83 – 88.
84. Московичи С. Век толп. Исторический трактат по психологии масс / С. Московичи ; [пер. с фр.]. – М. : „Центр психологии и психотерапии”, 1998. – 480 с.
85. Муляр В. Самореалізація як соціальна проблема (філософсько-культурологічний аналіз) / В. І. Муляр. – Житомир : ЖІТІ, 1997. – 214 с.
86. Никифорова Е. Граница как фактор формирования этнической общности? [Електронний ресурс] / Е. Никифорова // Кочующие границы : Сб. статей по материалам международного семинара. под ред. О. Бродниковой, В. Воронкова ; (Нарва. 12-16 ноября 1998). – СПб. : ЦНСИ, 1999. – Режим доступу : // http://www.indepsocres.spb.ru/nikif_r.htm.
87. Новини Закарпаття : газета. – 2011. – 26 лют.
88. Парк Р. Человеческая миграция и маргинальный человек / Р. Парк // Социальные и гуманитарные науки. Отечественная и зарубежная література : Сер. 11. Социология. – М. : ИНИОН., 1998. – №3. – С. 256 – 355.
89. Перший Всеукраїнський перепис населення : історичні, методологічні, соціальні, економічні, етнічні аспекти / [Н. С. Власенко, І. О. Курило, Е. М. Ліанова та ін. ] ; під ред. І. Ф. Кураса – Держ. ком. стат. Укр. ; Ін-т демографії та соц. Досліджень НАН України. – К., ІВЦ Держкомстату України, 2004. – 558 с.
90. Прибиткова І. У пошуках нових ідентичностей : Україна в етнорегіональному вимірі / І. Прибиткова // Соціологія : теорія, методи, маркетинг. – 2001. – №3. – С. 60 – 78.
91. Пробийголова Н. Роль ЗМІ у процесі адаптації молодої людини в політичному просторі [Електронний ресурс] / Н. Пробийголова. – Режим доступу : http://www.viche.info/index.php?action=archive&id=172/
92. Простір національних ідентичностей в Україні : траєкторії формування та відтворення (методологія та методика дослідження) / [Т. О. Галіч, О. З. Гудзенко, Р. О. Савчинський, Г.-М. М. Саппа] // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства : збірник наукових праць. – Випуск 16. – Харків : Видавничий центр Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, 2010. – С. 180 – 185.
93. Рудницька Т. Етнічні спільноти України : тенденції соціальних змін / Т. М. Рудницька. – К. : Інститут соціології НАНУ, 1998. – 176 с.
94. Рудницька Т. Проблеми етнокультурної маргінальності в Україні / Т. М. Рудницька // Українське суспільство : Моніторинг – 2000 р. Інформаційно-аналітичні матеріали / За ред. В. Ворони, А. Ручки. – К. : Ін-т соціології НАН України, 2000. – С. 289 – 294.
95. Рукавишников В. Политические культуры и социальные изменения. Международные сравнения / В. Рукавишников, Л. Халман, П. Эстер. – М. : Совпадение, 1998. – 368 с.
96. Ручка А. „Свої” та „чужі” в багатоскладовому суспільстві / Анатолій Ручка // Соціокультурні ідентичності та практики ; [ під ред. А. Ручки ]. – К. : Інститут соціології НАН України, 2002. – С. 142 – 156.
97. Ручка А. Варіації національно-просторових ідентичностей / А. О. Ручка / Соціокультурні ідентичності та практики ; [під ред. А. Ручки]. – К. : Інститут соціології НАН України, 2002. – С. 156 – 165.
98. Ручка А. Орієнтири концептуалізації ідентичності / А. Ручка // Соціокультурні ідентичності та практики ; [ під ред. А. Ручки ]. – К. : Інститут соціології НАН України, 2002. – С. 10 – 98.
99. Рязанова Л. Релігійні ідентифікації та практики / Людмила Рязанова, Ольга Сєвєкіна // Соціокультурні ідентичності та практики ; [під ред. А. Ручки]. – К. : Інститут соціології НАН України, 2002. – С. 290 – 314.
100. Рязанцев И. П. Социология региона как теория среднего уровня : к постановке проблемы / И. П. Рязанцев // Вестник Московского университета. Серия 18. Социология и политология. – 2006. – №3. – С. 39 – 55.
101. Симонова О. К формированию социологии идентичности / О. Симонова // Социологический журнал. – 2008. – №3. – С. 45 – 61.
102. Сміт Е. Національна ідентичність / Ентоні Сміт ; [пер. з англ. П. Таращука]. – К. : Основи, 1994. – 199 с.
103. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество / П. А. Сорокин ; [пер. с англ. / Ред. А. Соломонов]. – М. : Политиздат, 1992. – 543 с.
104. Сосюр де. Ф. Курс загальної лінгвістики / Ф. де Сосюр ; [пер. з фр.]. – К. : Основи, 1998. – 324 с.
105. Сохань Л. Життєвий простір і життєвий світ особистості / Л. Сохань, І. Каменєва // Соціологія : теорія, методи, маркетинг. – 2002. – №1. – С. 190 – 201.
106. Соціокультурні ідентичності та практики під ред. А. Ручки. – К. : Інститут соціології НАН України, 2002. – 315 с.
107. Статистичний щорічник України за 2005 рік. – К. : Консультант, 2006. – 382 с.
108. Стегній О. Регіоналізм в Україні як об’єкт соціологічного дослідження / О. Г. Стегній, М. М. Чурилов. – К. : „Социс ЛТД”, 1998. – 217 с.
109. Стоунквист Э. Маргинальный человек. Исследование личности и культурного конфликта / Э. В. Стоунквист // Современная и зарубежная этнография : реферативный сборник. – М. : ИНИОН, 1979. – С. 90 – 112.
110. Студенніков І. Транскордонне співробітництво та його роль в процесі європейської інтеграції України / І. Студенніков // Міжнародні зв’язки України : наукові пошуки і знахідки. – К., 2006. – Вип. 15. – С. 309 – 322.
111. Сухомлинов О. Амбівалентність поняття пограниччя (на прикладі Кресів) / О. Сухомлинов // Київські полоністичні студії. Європейський вимір української полоністики. – Том ІХ. – Київ, 2007. – С. 301 – 308.
112. Территориальная виборка в социологических исследованиях / [Т. В. Рябушкин, И. Б. Мучник, Е. С. Петренко и др.]. – М. : Наука, 1980. – 218 с.
113. Троян С. Демократичні процеси як чинник оптимізації транскордонного співробітництва на просторі Центрально-Східної Європи / С. С. Троян // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Серія : Міжнародні відносини. – 2009. – №3. – С. 8 – 7.
114. Филиппов А. Социология пространства : общий замысел и классическая разработка проблемы [Електронний ресурс] / А. Ф. Филиппов. – Режим доступу : // www.ruthenia.ru/logos/number/2000_2/09.html.
115. Филиппова О. „Граница” и „Пограничье” в контексте политик идентичности / О. А. Филиппова // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства : збірник наукових праць. Випуск 16. – Харків : Видавничий центр Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, 2010. – С. 394 – 401.
116. Филиппова О. Концептуализация идентичности в современной западной социологии : идеи социального конструктивизма / О. Филиппова // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, – 2011. – №948. – С. 21 – 26.
117. Хаусхофер К. Границы в их географическом и политическом значении / К. Хаусхофер // Классика геополитики ХХ век. – М. : ООО Издательство АСТ, 2003. – С. 227 – 598.
118. Хаусхофер К. О геполитике: работи разных лет [Електронний ресурс]/ К. Хаусхофер. – Режим доступу : http://ib.aldebaran.ru.
119. Хижняк О. Мовна культура національних меншин як прояв індивідуального і колективного в етнічності / О. Хижняк // Міжнародний науковий форум : соціологія, психологія, педагогіка, менеджмент : збірник наукових праць. – Вип. 8 / Ред. кол. : В. Євтух (відп. ред.) – К. : Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2012. – С. 76 – 86.
120. Хобта С. Специфика определения ситуации и жизненные практики в восточном украинско-российском пограничье / С. В. Хобта // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства : збірник наукових праць. Випуск 17. – Харків : Видавничий центр Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, – 2011. – С. 342 – 346.
121. Хобта С. Украинско-российская граница : демаркация и перспективы ее восприятия населением приграничных территорий / С. В. Хобта // Вісник Луганського національного ун-ту ім. Тараса Шевченка. Соціологічні науки. – 2010. – №12 (199). – Том 2. – Частина 1. – С. 125 – 137.
122. Хобта С. В. Образ „жителя приграничья” : методика исследования и результаты / С. В. Хобта // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. – 2010. – №889. – С. 87 – 91.
123. Челлен Р. Государство как форма жизни / Рудольф Челлен ; [пер. с швед. и примеч. М. А. Исаева ; предисл. и примеч. М. В. Ильина]. – М. : Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2008. – 319 с.
124. Чижевський К. Від кордону до самого центру (Ідея кордону в європейській традиції) [Електронний ресурс] / Кшиштоф Чижевський. – Режим доступу : www.anthropos.org.ua/jspui/bitstream/123456789/256/1/tzyz
125. Шестакова К. Актуальні проблеми польсько-українського прикордоння в дослідженнях польських соціологів (90-ті роки ХХ століття) / К. Ю. Шестакова // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Соціологія. Психологія. Педагогіка. – 2003. – Вип. 17 – 18. – С. 22 – 25.
126. Шестако