ЛОКАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ ЯК СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН: ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ТА ВІДТВОРЕННЯ

Краткое описание

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

На правах рукопису

УДК 303.094.4: 316.334.55/.56

ОВЧИННІКОВА ЛІЛІЯ ВАЛЕРІЇВНА

ЛОКАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ ЯК СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН: ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ТА ВІДТВОРЕННЯ

22.00.04 – спеціальні та галузеві соціології

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата соціологічних наук

Науковий керівник
Мусієздов Олексій Олександрович
кандидат соціологічних наук, доцент,
докторант кафедри соціології

Харків — 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1 Теоретико-методологічні підходи до вивчення феномену локальної ідентичності
10
1.1 Проблематика ідентичності у соціогуманітарних науках
10
1.2 Дослідження ідентичності у перспективі соціокультурного підходу
18
1.3 «Локальна ідентичність» як соціологічне поняття та соціокультурний феномен
32
1.4 Локальна ідентичність індивіда в умовах глобалізації 41
Висновки до розділу 1 54
РОЗДІЛ 2 Структурні та культурні фактори формування локальної ідентичності
57
2.1 Місце як середовище формування та відтворення локальної ідентичності
57
2.2 Емоційний, когнітивний та поведінковий складники локальної ідентичності
62
2.3 Фізичний простір як чинник формування локальної ідентичності
69
2.4 Локальна спільнота як агент соціалізації індивіда 73
2.5 Історія та пам'ять: минуле як чинник легітимації місця та спільноти
83
2.6 Місто як місце формування та відтворення локальної ідентичності
98
Висновки до розділу 2 116
РОЗДІЛ 3 Локальна ідентичність: індивідуальні та групові прояви 119
3.1 Локальна ідентичність сучасного українського студентства
119
3.2 Харківська ідентичність: чинники формування 130
Висновки до розділу 3 167
ВИСНОВКИ 170
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 174

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Одним із наслідків сучасних глобальних трансформацій є уніфікація соціального простору, розмивання культурних меж між різними соціальними групами й територіальними спільнотами. Не менш значущими є процеси, які виявляють складну взаємодію глобального та локального контекстів. За таких умов локальна ідентичність проблематизується як для індивідів і суспільств, так і для наукових досліджень.
Трансформація українського суспільства наприкінці ХХ – початку ХХІ століття характеризується становленням нових та зміною старих соціальних груп і спільнот, зокрема територіальних, що також проблематизує усвідомлення та відчуття індивідом власної приналежності до тих чи інших соціальних груп. За цих умов індивіди намагаються ідентифікувати себе перш за все як представників тих груп, що видаються найбільш близькими, очевидними. Однією із них є місцева спільнота, що об’єднує людей, з якими індивід має безпосередню повсякденну взаємодію.
Актуальність дослідження локальної ідентичності зумовлюється також тим, що кожна локальна група має історичну, культурну, соціальну, економічну та політичну специфіку. Ця обставина може призвести до виникнення конфліктних локальних ідентичностей, що може використовуватися для політичного маніпулювання, яке зазвичай підвищує соціальну напруженість у суспільстві. З огляду на це, дослідження локальної ідентичності набуває особливої значущості, оскільки допомагає з’ясувати її роль у процесах консолідації/дезінтеграції суспільства. Натомість більшість сучасних науковців, аналізуючи ці процеси, зосереджують увагу на вивченні громадянської, етнічної, регіональної тощо ідентичностей, ігноруючи питання місця та ролі локальної ідентичності у відтворенні громадянської єдності в суспільстві. Саме тому дослідження локальної ідентичності, її природи та чинників формування актуалізується як з теоретичної, так із практичної точки зору.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках наукової теми кафедри соціології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна «Проблеми громадянської ідентичності української молоді: роль освіти як чинника консолідації суспільства» (2008-2009 рр., номер державної реєстрації 0108u001642).
Об'єктом дисертаційного дослідження є локальна ідентичність як соціокультурний феномен.
Предметом — чинники формування та відтворення локальної ідентичності.
Метою дисертаційної роботи є концептуалізація локальної ідентичності як соціокультурного феномену та визначення чинників її формування в сучасному українському суспільстві.
Досягнення поставленої мети передбачало вирішення таких дослідницьких задач:
– визначити теоретико-методологічні засади соціологічного аналізу феномену локальної ідентичності;
– розробити категоріально-понятійний апарат соціологічного дослідження чинників формування та відтворення локальної ідентичності;
– дослідити місце локальної ідентичності серед інших соціальних (територіально-просторових) ідентичностей;
– з’ясувати природу локальної ідентичності;
– виявити особливості місця як фізичного чинника формування локальної ідентичності;
– дослідити роль уявлень про місце у процесах формування локальної ідентичності;
– схарактеризувати вплив історичного розвитку місця на локальну ідентичність;
–проаналізувати роль локальної спільноти у формуванні локальної ідентичності;
– розкрити роль колективної пам’яті у формуванні та відтворенні локальної ідентичності.
Для вирішення поставлених дослідницьких задач у роботі використовувався комплекс таких загальнонаукових методів, як методи порівняльного аналізу та синтезу (для характеристики теоретичних основ дослідження локальної ідентичності); групування та типологізації (для аналізу природи, динаміки та факторної обумовленості локальної ідентичності), індукції (для аналізу чинників формування локальної ідентичності) та дедукції (для інтерпретації та визначення ролі локальної спільноти, місця та міжособистісних зв’язків у відтворенні локальної ідентичності). У межах дисертаційної роботи були застосовані кількісні та якісні методи отримання соціологічної інформації, зокрема масові анкетні опитування, індивідуальні інтерв’ю, аналіз документальних джерел.
Емпіричну базу дослідження становлять результати всеукраїнського соціологічного дослідження «Проблеми громадянської ідентичності української молоді: роль освіти як чинника консолідації суспільства» (2008-2009 рр., науковий керівник – проф. Сокурянська Л.Г), проведеного за участі автора кафедрою соціології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна серед українського студентства (за репрезентативною вибіркою опитано 3058 студентів ВНЗ України), а також дослідження «Харківська ідентичність: уявлення про місто та його історію як чинники ідентифікації» (2008-2009 рр., науковий керівник – доц. Мусієздов О.О.), проведеного за участі автора серед мешканців м. Харкова із застосуванням лейтмотивних інтерв’ю (всього 24 інтерв’ю).
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у вирішенні важливого завдання сучасної соціології – розробці концептуальних засад соціологічного аналізу чинників формування та відтворення локальної ідентичності як соціокультурного феномену, а саме:
вперше:
– запропоновано дефініцію поняття «локальна ідентичність», яка визначається як результат ототожнення себе людиною з певним місцем фізичного простору, що має символічну і ціннісну значущість, специфічну культуру, та яка формується під впливом колективного та індивідуального досвіду і взаємодії в межах локальної спільноти;
– визначено чинники формування локальної ідентичності як соціокультурного феномену, до яких автор відносить: місце як специфічний простір значимих смислів, цінностей та норм; первинну соціалізацію, агентами якої виступає близьке локальне оточення; взаємодію в межах локальної спільноти; колективну пам’ять спільноти щодо значущих подій та персоналій в історичному розвитку місця;
– здійснено емпіричну експлікацію зв’язку локальної та громадянської ідентичностей, зокрема виявлено, що, чим більшою мірою проявляється локальна ідентифікація індивідів, тим більш вираженою є їхня громадянська ідентичність, що дає підстави розглядати локальну ідентичність як фактор консолідації українського суспільства;
– виявлено існування латентної локальної ідентичності, яка виражається не в самоусвідомленні індивіда своєї приналежності до певної локальної спільноти, а у його характеристиках цієї спільноти, місцевих топонімів, місця тощо як «наших», «своїх»;
удосконалено:
– категоріально-понятійний апарат соціологічного дослідження формування чинників локальної ідентичності, до складу якого, окрім понять «ідентичність», «соціальна ідентичність», «територіально-просторова ідентичність», «локальна ідентичність», автор додає такі поняття як «місце», «соціокультурне поле», «локальна спільнота», «локальне оточення», «колективна пам’ять», «історико-культурний розвиток місця»;
– соціологічне визначення поняття «місце», під яким пропонується розуміти фізично обмежений простір, який відтворюється певною локальною групою для спільного проживання та має особливе культурне, зокрема символічне значення;
– соціологічну інтерпретацію локальної спільноти як агента соціалізації і такої групи, яка відтворює певний культурний світ та особливий символічний універсум, що проявляється, зокрема, у колективній пам’яті спільноти як основі легітимізації уявлень щодо місця в актуальному соціальному контексті;
дістало подальший розвиток:
– теоретична інтерпретація ідентичності не тільки як ототожнення індивіда зі значимими соціальними групами, що проявляється у виконанні ним певних ролей, але й як соціокультурного феномену, особистого проекту індивіда, результату реалізації політик ідентичностей, що зумовлює необхідність вивчення як структурних детермінант ідентичності, так і культурних смислів, без яких вона не може відтворюватися;
– визначення місця і ролі локальної ідентичності в умовах глобальних змін; зокрема доведено, що попри розмивання соціально-просторових ідентичностей, локальна ідентичність є стійкою завдяки її «органічному» походженню — емоційному та фізичному зв’язку індивіда з місцем, спільнотою та її культурою, які визначаються індивідом як «свої», тобто прийнятні, зрозумілі, рідні.
Практичне значення дисертаційної роботи. Результати роботи можуть бути використані як теоретико-методологічне підґрунтя наукових досліджень не тільки локальної ідентичності, культурних особливостей локальних спільнот тощо, але й для аналізу громадянської, етнічної, регіональної та інших видів просторово-територіальних ідентичностей.
Практичне значення дисертаційного дослідження полягає у можливості використання його результатів для обґрунтування управлінських рішень стосовно муніципальної політики у таких галузях, як економіка, культура, історична та природна спадщини тощо; для формування, впровадження та розвитку іміджу і бренду територій окремих міст або регіонів. Основні положення та висновки дослідження можуть бути використані при підготовці та викладанні навчальних курсів: «Основи соціології», «Соціологія міста», «Соціологія культури», «Соціокультурна експертиза міської політики» та спецкурсів із соціології, присвячених проблемам просторово-територіальних ідентичностей, міста, міського простору тощо , при підготовці підручників і навчальних посібників із цих курсів та спецкурсів.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею. Наукові результати та ідеї сформульовані самостійно, отримані здобувачем особисто.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення та результати дисертаційного дослідження представлено на регіональних, загальнонаціональних та міжнародних конгресах, форумах, конференціях, семінарах та «круглих столах»: «Соціологія в ситуації соціальних невизначеностей» (Харків, 2009), «Харківські соціологічні читання» (Харків, 2009, 2010, 2011), «Якубинська наукова сесія» (Харків, 2009, 2010, 2011, 2012), «Проблема пам’яті в дослідженнях історика» ( Харків, 2009), «Роль історії у відтворенні національної ідентичності молоді» (Харків, 2010), «Сучасне українське суспільство: рух вперед чи повернення назад» (Львів, 2011). Дисертація обговорювалася на теоретичних семінарах кафедри соціології та соціологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (2010-2011).
Публікації. Основні положення і результати дисертаційної роботи викладено у 7 публікаціях, з яких 6 статей у виданнях, що входять до переліку наукових фахових видань України з соціології.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Традиційно, ідентичність розглядається як результат адаптації індивіда до суспільства – засвоєння ролевих вимог та зразків поведінки, суспільної свідомості та прийнятих способів мислення тощо. Це означає, що ідентичність розуміється переважно як результат детермінації індивіда тими умовами, у яких відбувається набуття ідентичності. Сучасні інтерпретацій ідентичності спираються на визнання вагомої й дедалі зростаючої ролі культурної складової у функціонуванні суспільства, що вносить суттєві корективи до розгляду ідентичності. Так, ідентичність трактується як така, що не є лише продуктом об’єктивних умов – наявних соціальних груп, до яких індивід може належати та відчувати власну належність, але й потребує визнання, тобто спирається на ті актуальні та загальноприйняті уявлення щодо соціальної реальності. В умовах постійних соціальних трансформацій та змін суспільство навряд чи можливо розглядати як сталий набір зразків для ідентифікації, тому ідентичність значною мірою стає результатом власного вибору та особистісним проектом індивіда. Це дає підстави розглядати її як соціокультурний феномен, що поєднує у собі аналіз як структурних детермінант ідентичності, так і тих культурних смислів, що закладаються в неї та без яких ідентичність не може існувати та відтворюватися.
Локальна ідентичність є однією з тих ідентичностей, яка в період глобальних трансформацій та світових зрушень зостається однією з найважливіших, оскільки надає індивідові відчуття безпеки та виступає центром стабільних цінностей. Це зумовлено тим, що, з одного боку, в сучасному світі має місце розмивання й невизначеність ідентичностей. А з іншого, саме в межах локальної близької спільноти проходить первинна соціалізація індивіда, становлення його як особистості та формування його базової структури ідентичності. Локальну ідентичність можна визначити як результат ототожнення себе з певним «місцем» фізичного простору, яке має символічну та ціннісну значущість, специфічну культуру, що формується під впливом колективного та індивідуального досвіду та взаємодії в межах локальної спільноти.
Локальна ідентичність, виступаючи специфічним соціокультурним феноменом, поєднує у собі як структурні (наявність окремого місця поселення, локальної спільноти тощо), так і культурні характеристики. Останні проявляються в уявленнях щодо місця, його (місця) ціннісній та символічній значимості для окремого індивіда й групи. Локальна ідентичність ґрунтується на локальній традиції та специфіці локальної взаємодії, яка стосується визначеної території, місця, на специфічних суспільних, культурних (символічних), економічних або навіть топографічних рисах, які притаманні даному місцю. Місце – це обмежений простір, що розкривається не стільки через географічні відмінності, скільки через відмінності символічного характеру – специфіку культури та діяльності. Смисли, які лежать в основі локальної ідентичності, формуються та відтворюються певною спільнотою, яка використовує їх як символічний ресурс у боротьбі за легітимне визначення себе у соціальному просторі.
У сучасному конкурентному світі місцеві спільноти використовують різні стратегії для конструювання і розповсюдження бажаних уявлень про себе та «своє» місце. Однак ці уявлення потребують легітимації. Легітимація значень, які приписуються місцю, може проводитися як з точки зору майбутніх перспектив, так і з огляду минулого, де минуле виступає як специфічний контейнер смислів щодо історичної ролі даного місця, а відтак і локальної спільноти.
Минуле (як в якості уявлень, так і в існуючих об’єктиваціях) виконує важливу роль у існуванні окремого місця та локальної спільноти. Однак, різні соціальні агенти, створюють власні версії минулого й намагаються їх легітимізувати. Тому слід розрізняти минуле та «пам’ять». «Пам'ять», за М. Хальбваксом, є колективною – вона не є індивідуальним переживанням, а будучи колективною пам’яттю групи – відрізняється від «історії» як офіційної версії минулого. Зокрема локальні групи, конкуруючи між собою, намагаються легітимізувати власну пам'ять, що знаходить своє втілення у просторі місця – його символічному маркуванні, переозначенні тощо.
Як виявило дослідження, локальна ідентичність є найбільш актуальною з-поміж інших територіально-просторових ідентичностей, тісно пов’язана із первинною соціалізацією індивіда, близьким оточенням, стосунками, які сформувалися під час взаємодії в межах локальної спільноти. Особливої значущості вона набуває, коли індивід опиняється у новому для нього місці, що вирізняється відмінностями у соціокультурному характері взаємодії в межах спільноти.
Слід зазначити, що простежується тісний зв’язок між локальною та громадянською ідентичністю. Це зумовлено тим, що громадянська ідентичність базується переважно на уявленнях про державу як про Батьківщину – як «своє» місце та місце життя «своїх» предків, родини, народу. Такі уявлення формуються в основному у дитинстві, під час первинної соціалізації, коли вся соціальна реальність розглядається крізь призму «свого дому», «свого двору» (як місця локальної ідентифікації).
Набута локальна ідентичність формується під дією тих чинників, які зумовили вибір певного місця. Зокрема до них відносяться уявлення щодо місця як поля можливостей для реалізації переважно професійних домагань. Наступним вагомим фактором вкорінення виступають нові сімейні обставини, що складаються в індивідів під час проживання у новому місці й надалі зумовлюють як ставлення до місця у якості «свого», так і відчуття себе легітимним мешканцем локальної спільноти.
Як показало дослідження, уявлення про минуле надають значимості місцю та його локальній спільноті – чим більш цікавою та славетною видається історія, тим більше задоволення має індивід від відчуття приналежності до місця та його спільноти; тим більш значимою є локальна ідентичність. До таких уявлень слід віднести образи місця, які формувалися та підтримувалися у різні часи (наприклад, культурний, промисловий науковий центр тощо). Слід зазначити, що минуле окрім історичних подій та фактів, проявляється також у об’єктиваціях простору – у назвах вулиць, архітектурі, пам’ятниках тощо, які також складають ідентитети місця, на основі яких формуються специфічний зв’язок індивіда з місцем.
Таким чином, емпіричні результати засвідчили, що локальна ідентичність поєднує у собі як об`єктивні чинники, зокрема місце та спільноту, так і культурні, які проявляються у специфіці зв’язку індивіда та місця, індивіда з локальною спільнотою, в уявленнях щодо місця, локальної спільноти, її минулого тощо. Це є підтвердженням можливості та необхідності розглядати її саме як соціокультурний феномен.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Черниш Н. Поколінські моделі особистісних ідентичностей: регіональні виміри / Наталія Йосипівна Черниш, Оксана Маланчук // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства : Збірник наукових праць. – Харків : Видавничий центр Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, 2003. – С.93 136.
2. Большой психологический словарь / [cост. Б. Мещеряков, В. Зинченко]. – СПб. : Прайм Еврознак, 2004. – 672 с.
3. Социология: Энциклопедия / [cост. А.А. Грицанов, В.Л. Абушенко, Г.М. Евелькини др.]. – М., Логос, 2003. – 420 с.
4. Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис / Э. Эриксон / [пер. с англ.; общ. ред. и предисл. А. В. Толстых]. – М. : Прогресс. – 1996. – 480 с.
5. Заковоротная М. В. Идентичность человека социально философские аспекты / М. В. Заковоротная. – Ростов на – Дону : Издательство Северо Кавказского научного центра высшей школы, 1999. – 200 с.
6. Идентификация // Психология. Словарь / [под общ. ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского]. – 2 е изд., испр. и доп. – М. : Политиздат, 1990. – С. 129 130.
7. Мусієздов О. Феномен міської ідентичності в контексті соціологічного аналізу / Олексій Мусієздов // Схід – Захід : Історико культурологічний збірник / Схід. ін т українознавства ім. Ковальських та ін.; редкол. : В.В. Кравченко (голов. ред.) та ін. – Вип. 9 10 : спец. вид. : Patria / за ред. В. Кравченка. – Харків : ООО «НТМТ», 2008. – С. 115 – 126.
8. Мусієздов О. Визначення ситуації в термінах етнодискурсу: спроба інтерпретації випадку/ О. Мусієздов // Наукові студії Львівського соціологічного форуму «Багатовимірні простори сучасних соціальних змін»: Збірник наукових праць. – Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2008. – С. 336 340.
9. Черныш Н. Основные понятия и положения социокультурного подхода и специфика их применения в социологии / Наталия Черныш, Ольга Ровенчак // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2006. – № 1. – С. 37 43.
10. Сорока Ю. Г. Методологія дослідження культури в соціології: культурно аналітичний підхід / Сорока Юлія Георгіївна // Методологія теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства : Збірник наукових праць – Харків : Видавничий центр Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, 2007. С. 113 118.
11. Культура – суспільство – особистість / [за ред. Л. Скокової]. – К. : Iн т соціології НАН України, 2006. 396 с.
12. Сорокин П. Структурная социология / П. Сорокин // Человек. Цивилизация. Общество / [общ. ред., сост. и предисл.: А. Ю. Согомонов; пер. с англ]. М. : Политиздат, 1992. – 543 с.
13. Ионин Л. Г. Понимающая социология / Л. Г. Ионин . М. 1978. 257 с.
14. Западня социология / [И. А. Громов, А. Ю.Мацкевич, В. А.Семенов]. СПб. 1997. 372 с.
15. Коган Л. Н. Социалистическая культура и многостороннее развитие личности / Л. Н. Коган // Активность личности в социалистическом обществе. – М. 1976. – 278 с.
16. Инкультурация [Электронный ресурс] / Режим доступа: http://ru.wikipedia.org/wiki/Инкультурация
17. Акккультурация [Электронный ресурс] / Режим доступа: http://ru.wikipedia.org/wiki/ Акккультурация
18. Человек как субъект культуры / [oтв. ред. Э. В. Сайко]. – М. : Наука. – 2002. – 445 с.
19. Фуко М. История сексуальности III: Забота о себе / Мишель Фуко. – Киев : Дух и литера; Грунт; М. : Рефл бук, 1998. 288 с.
20. Ионин Л. Г. Социология культуры: путь в новое тысячелетие / Л. Г. Ионин. М. : Логос, 2000. 431 с.
21. Бурдьё П. Практический смысл / Бурдьё Пьер; [пер. с фр.: А. Т. Бикбов, К. Д. Вознесенская, С. Н. Зенкин, Н А. Шматко; отв. ред. пер. и gослесл. Н. А. Шматко]. СПб. : Алетейя; М. : «Институт экспериментальной социологии», 2001. 562 с.
22. Сокурянская Л. Г. Студенчество на пути к другому обществу : ценностный дискурс перехода / Сокурянская Л. Г. – Харьков : Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина, 2006. – 576 с.
23. Филиппова О. А. Политика идентичности: антропологические методы и социокультурные интерпретации / Филиппова Ольга Аркадьевна, Сорока Юлия Георгиевна // Методологія теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства : Збірник наукових праць – Харків : Видавничій центр Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Випуск 15. – 2009 . С. 129 135.
24. Еліас Н. Процес цивілізації. Соціогенетичні і психогенетичні дослідження / Норберт Еліас. – К. : Видавничий дім «Альтернативи», 2003. – 672 с.
25. Бауман З. Индивидуализированное общество / З. Бауман/ [пер. с англ. под ред. В. Л. Иноземцева]. М. : Логос, 2005. 390 с.
26. Социологические теории модерна, радикализированного модерна и постмодерна : научно-аналитический обзор / [А. И. Панарин, Н. Е. Покровский, А. И. Уткин и др.]. М. : Логос, 1999. – 315c.
27. Сорока Ю. Г. Проблематика ідентичностей в сучасній європейській соціології (за матеріалами 8 ї конференції Європейської соціологічної асоціації) / Ю. Г. Сорока //Львів, Ювілейна збірка на честь Н. Й. Черниш. – Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2008. №. 2. С. 138–145.
28. Ядов В. А. Социальная идентификация в кризисном обществе/ Ядов В. А. // Социологический журнал. – 1994. № 1. – С. 35 52.
29. World Values Survey, Ukraine, 1996, European Values Survey, 1999. World Values Survey 1981 2008 Official Aggregate v.20090901, 2009.
30. Спільна ідентичність громадян України: особливості і проблеми становлення // Національна безпека і оборона. Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова. – К. – 2006. №7 (79). С. 3 14.
31. Українське суспільство 1992 2010. Соціологічний моніторинг / [за ред. д.ек.н. В. Ворони, д. соц.н. М. Шульги]. К. : Інститут соціології НАН України, 2010. 636 с.
32. Колосов В. А. Территориальная идентичность и межэтнические отношения: на примере восточных районов Ставропольского края / Колосов В. А., Галкина Т. А., Криндач А. Д. // Полис : Политические исследования. 2001. N 3. С. 61 72.
33. Шматко Н. А. Территориальная идентичность как предмет социологического исследования / Н. А. Шматко, Ю. Л. Качанов // Социологические исследования. 1998. № 4. С. 94 98.
34. Социологический энциклопедический словарь. На русском, английском, немецком, французском и чешском языках [редактор-координатор академик РАН Г. В. Осипов]. М.: Издательство НОРМА (Издательская группа НОРМА ИНФРА • М), 2000. 488 с.
35. Большой толковый социологический словарь (Collins). Т. 1; [пер. с англ.] – М. : Вече ФСЕ, 1999. – 544с.
36. Українське студентство у пошуках ідентичності : монографія / [за ред. В. Л. Арбєніної, Л. Г. Сокурянської]. – Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2012. – 519 с.
37. Крылов М. П. Региональная иденичность населения европейской России / М. П. Крылов // Вестник Российской Академии Наук. – 2009. том 79. М 3. С. 266 277.
38. Стегний А. Региональный фактор развития политической культуры населения Украины / Александр Стегний // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2005. №3. – С.94 122.
39. Кононов И. Ф. Донбас и Галичина в отражении региональных сознаний (по материалам фокусированных групповых интервью)/ Кононов Илья Федорович // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства. Збірник наукових праць. – Харків : Видавничий центр Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, 2005. – С. 276–287.
40. Соціальні виміри поселенської структури (досвід соціальної паспортизації) / [відп. ред. Ю. Саєнко, О. Рогожин]. – К., 2011. – 275 с.
41. Замятина Н. Ю. Гуманитарная география [Электронный ресурс] / Н. Ю. Замятина, И. И. Митин // Гуманитарная география: Научный и культурно-просветительский альманах. – Вып. 4. – М. : Институт наследия, 2007. – С. 282–288. – Режим доступа: http://imitin1.at.tut.by/SlovarGG2.pdf.
42. Митин И. И. Место как палимпсест [Электронный ресурс] / Митин И. И // 60 параллель. – 2008 – №4 (31) – С. 20 25. – Режим доступа: http://www.intelros.ru/pdf/60_paralel/31/03.pdf.
43. Митин И. И. Методика полевых гуманитарно географических исследований в контексте мифогеографии [Электронный ресурс] / Митин И.И. // Гуманитарная география: Научный и культурно просветительский альманах. – Вып. 2. – М. : Институт Наследия, 2005. – С. 235 275. – Режим доступа : http://www.imitin1.at.tut.by/MGMetodNet.pdf.
44. Петренко – Лисак А. О. Кочівники сучасності: нові соціальні мобільності / Петренко – Лисак Алла Олександрівна // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. «Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи». – 2011. № 948. С. 178 182.
45. Бауман З. Глобалізація. Наслідки для людини і суспільства / Зігмунд Бауман; [пер. з англ. І. Андрущенка; за наук. ред. М. Вінницького]. – К. : Видавничий дім «Києво Могилянська академія», 2008. – 109 с.
46. Аттали Ж. На пороге нового тысячелетия / Ж. Аттали. – М.: Международные отношения, 1993. – 273 с. / [Электронний ресурс] / Режим доступа: http://politology.vuzlib.net/book_o271.html.
47. Млинар З., Штебе Я. Мобильностьи идентификация в условияхоткрытости мира: теоретическая интерпретация и опыт Словении / З. Млинар, Я. Штебе // Социологические исследования. 2005. №. –С.32 42.
48. Кирьянова Л. Г. Общество в контексте глобально-локальных отношений / Лилия Геннадиевна Кирьянова. – Томск: Дельтаплан, 2007 – 136 с.
49. Бек У. Что такое глобализация? / Ульрих Бек. – Издательство : Прогресс-Традиция. 2001. – 304с.
50. Тоффлер Э. Шок будущего / Э. Тоффлер. М. : Издательство: АСТ, 2008. 560 с.
51. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура / Кастельс М. [пер. с англ. под науч. ред. О. И. Шкаратана]. М. : ГУ ВШЭ, 2000. 608 с.
52. Пітерзе Я. Н. Глобалізація як гібридизація / Ян Недервеєн Пітерзе // Глобальні модерності / [за ред. Ф. Фезерстоуна, С. Леша, Р. Робертсона; пер. з англ. Т. Цимбала]. – К. : Ніка-Центр, 2008. – С. 73–105.
53. Слиз А. Локальная и региональная идентичность в процессе глобализации / А. Слиз, М. Щепаньский // Вісник СевДТУ. Вип. 94 : Філософія : збірка наукових праць. Севастополь: Видавництво СевНТУ, 2009. – С. 35 48.
54. Социологические теории модерна, радикализированного модерна и постмодерна : Научно-аналитический обзор / [Комелев Ю. А., Полякова Н. Л.]. М. ИНИОН. 1996. с. 64 73.
55. Нора П. Всемирное торжество памяти [Электронний ресурс] / П. Нора // Неприкосновенный запас. – 2005. № 2 3 (40 41) – Режим доступа к журн. : http://magazines.russ.ru/nz/2005/2/nora22.html
56. Овчиннікова Л. В. Локальна ідентичність у контексті глобалізаційних змін: чи є протистояння між глобальним та локальним? / Овчиннікова Лілія Валеріївна // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. «Соціологічні дослідження сучасного суспільства : методологія, теорія, методи». – 2011. № 795. С. 37 – 41.
57. Очиннікова Л. В. Аналіз особливостей локальної ідентичності у студентів із міста та села / Овчиннікова Лілія Валеріївна // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць. – Харків : Видавничий центр Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. – 2009. Випуск 16. С.707 711.
58. Хантингтон С. Кто мы? : Вызовы американской национальной идентичности / Самюэль Хантингтон. М. : ООО «Издательство ACT»; ООО «Транзиткнига», 2004. 635 с.
59. Бурдье П. Начала / П. Бурдье / [пер. с фр. Н. А. Шматко]. М. : Socio-Logos, 1994. – 288 с.
60. Штомпка П. Социология социальных изменений / Петр Штомпка. М. : Аспект Пресс, 1996. 416 с.
61. Ядов В. А. Социальная идентичность личности / В. А. Ядов. М., 1994. – 231 с.
62. Завалишин А. Ю. Территориальное поведение. Опыт теоретико-методологического анализа / А. Ю. Завалишин, И. П. Рязанцев // Социологические исследования. 2005. № 10. С. 83 92.
63. Вебер М. Избранные произведения / М.Вебер; [пер. с нем./сост., общ. ред. и послесл. Ю. Н. Давыдова, предисл. П. П. Гайденко]. – М. : Прогресс, 1990. – 808 c.
64. Американская социологическая мысль / [под В. И. Добренькова]. М. : Издательство МГУ, 1994. 496 c.
65. Психология среды [Электронний ресурс] // Режим доступа : http://ru.wikipedia.org/wiki/Психология_среды
66. Смолова Л. В. Становление психологии взаимодействия с окружающей средой (исторический аспект) / Смолова Л.В. // 4 я Российская конференция по экологической психологии : Материалы конференции / [под общ. ред. В.И. Панова и А. В. Иващенко]. М. : РУДН, 2006. – С. 28 42.
67. Мусиездов А. А. Идентичность места как результат средовой социализации / Мусиездов Алексей Александрович // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. «Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи». – 2012. – № 993. – С.32-37.
68. Соціокультурні ідентичності та практики / [під ред. А. Ручки]. – К. : Інститут соціології НАН України, 2002. 315 с.
69. Коржов Г. О. Особливості територіальної ідентифікації населення сучасної України / Г .О. Коржов // Український соціум. – 2010. № 2(33). – С. 31 43.
70. Данилова Е. Н. Через призму социальных идентификаций (Сравнительное исследование жителей России и Польши / Е. Н. Данилова // Россия реформирующаяся : Ежегодник 2004 / [отв. ред. Л.М. Дробижева]. М. : Институт социологии РАН, 2004. С. 220 244.
71. Андерсон Б. Воображаемые сообщества / Бенедикт Андерсон; [пер. с англ. В. Николаева; вступ. сл. С. Баньковской]. М. : «Канон-пресс-Ц», «Кучково поле», 2001. – 288 с.
72. Акимов И. Д. Социальный маркетинг и социальная сфера общества:монография / Д. И. Акимов. Х. : ХНУ им. В.Н. Каразина, 2010. 312 с.
73. Важенина И. С. Имидж и репутация территории как основа продвижения в конкурентной среде / И. С Важенина // Маркетинг в России и за рубежом. – 2006. №6. С. 82 98.
74. Мусиездов А. А. Локальная идентичность как бренд / Мусиездов Алексей Александрович // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. «Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи». – 2010. № 889. С. 116 – 120.
75. Мусиездов А. Феномен постмодернизма / Мусиездов Алексей // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наукрвих праць. – Харків : Видавничий центр Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. 2000. С. 30 – 33.
76. Вельцер Х. История, память и современность прошлого. Память как арена политической борьбы [Электронний ресурс] / Х. Вельцер // Неприкосновенный запас. – 2005. № 2 3 (40 41) – Режим доступа к журн. : http://www.nz online.ru/index.phtml?aid=30011367
77. Овчиннікова Л. В. Герої та антигерої історичного минулого свідомості українського студентства / Овчиннікова Лілія Валеріївна // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць. – Випуск 15. – Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна. – 2009. – №15. - С. 660-662.
78. Рикёр П. Память, история, забвение / ПольРикёр. М. : Издательство гуманитарной литературы, 2004. – 717 с.
79. Хальбвакс М. Коллективная и историческая память [Электронний ресурс] / М. Хальбвакс // Неприкосновенный запас. – 2005. № 2 3 (40 41) – Режим доступа к журн. : http://magazines.russ.ru/nz/2005/2/ha2.html
80. Мусиездов А. А. Идентичность города: динамика образа Харькова в исторической ретроспективе / Мусиездов Алексей Александрович // Методологія теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства : Збірник наукових праць – Харків : Видавничій центр Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Випуск 15. 2009. С. 488 494.
81. Андреева Г. М. К проблематике психологии социального познания [Электронний ресурс] / Г.М.Андреева / Режим доступа : http://flogiston.ru/articles/social/andreeva
82. Соціологія міста: навчальний посібник / [Л. В.Малес, В. В. Середа, М. О. Соболевська, Ю. Г. Сорока та ін..; за заг. ред. О. К. Міхеєвої] – Донецьк : ДонДУУ, 2010. – 463 с.
83. Звіт про науково дослідну роботу «Проблеми формування громадянської ідентичності української молоді: роль освіти як чинника консолідації суспільства» // Архів кафедри соціології соціологічного факультету Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. 2009. – 370с.
84. Хобта С. В. Образы регионов : Восток и Запад Украины / Хобта Светлана Владимировна // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства : Збірник наукрвих праць. – Харків: Видавничий центр Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. – 2009. – Випуск 15. – С. 456 463.
85. Сойя Э. Как писать о городе с точки зрения пространства / Эдвард Сойя. Logos. – 2008. №3. – С. 130 – 140.
86. Вебер М. История хозяйства. Город / М. Вебер; [пер. с нем. под ред. И. Гревса]. – М. : «КАНОН Пресс Ц», «Кучково поле», 2001. – 576 с.
87. Вильковский М. Б. Социология архитектуры / Вильковский М. Б. – М. : Фонд «Русский авангард», 2010. – 592 с.
88. Кононов И. Ф. Пространственные рамки общественной жизни в представлениях горожан современной Украины (пример Луганска) / Кононов Илья Федорович // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. «Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи». – 2011. № 948. – С. 132 139.
89. Малес Л. В. Актуалізація та соціокультурний аналіз міського простору: приватність та приватизація двору / Малес Людмила Володимірівна // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. «Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи». – №. 844 – 2009. – С.23 28.
90. Малес Л. В. Центр та центральність у соціокультурному аналізі міста / Малес Людмила Володимірівна // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. «Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи». – 2010. №889. – С. 36 – 40.
91. Малес Л. В. Простір міста як арена розгортання стратегій структурування / Л.В. Малес // Сучасні суспільні проблеми у вимірі соціології управління. Матеріали другої наукової конференції. – Донецьк : ДонДУУ, 2008. – С. 276 285.
92. Сорока Ю. Г. Соціокультурні зміни у місті як міждисциплінарна проблема / Сорока Юлія Георгієвна // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства. Збірник наукових праць. – Харків : Видавничий центр Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. – 2008. С.456 461.
93. Хобта С. В. Кордони міста: соціокультурний аспект / Хобта Світлана Володимірівна // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. «Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи». – 2011. № 948. – С.140 144.
94. Зиммель Г. Большие города и духовная жизнь / Георг Зиммель // Логос. – 2002. №3 4 [Электронний ресурс]. – Режим доступа: http://magazines.russ.ru/logos/2002/3/zim.html
95. Слука Н. Иерархия городского генералитета / Николай Слука [Электронний ресурс] Режим доступа : http://demoscope.ru/weekly/2008/0343/tema05.php
96. Портнов А. «Батьківщина-мати» versus Степан Бандера: екскурсія вибраними пам’ятниками другої світової війни / А. Портнов // Отечественные записки. 2008. № 5 (44). С. 33–46.
97. Леш С. Соціологія постмодернізму / С. Леш; [перекл. з англ. Юрій Олійник]. – Львів : Кальварія, 2003. 343 с.
98. Живилова М. С. Методология конструирования образа города (на примере г. Луганска) / Живилова Маргарита Сергеевна // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. «Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи». – 2011. № 948. – С.84 88.
99. Вагнер О. [Электронный источник] / Режим доступа: http://ru.wikipedia.org/wiki/Вагнер_Отто
100. Черкасова Е. Идеи и реализация плана социалистической реконструкции Харькова 1933 1935 годов/ Екатерина Черкасова // [Электроний ресурс]. – Режим доступа : http://alyoshin.ru/Files/publika/4erkasova/4erkasova_1933.html
101. Буряк А. Метод и стиль в архитектуре Харькова 20 х 30 х гг. / А. Буряк, И. Крейзер // Збірник «Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті». – 1999. № 4 5. С. 128 134.
102. Нариси истории архитектуры Украинськой РСР (Радянський период) / [pед. Головко Г. В.]. – Киев : Держбудвидав УРСР, 1962. – 211 с.
103. Никаленко Т. Александр Львович Эйнгорн / Т. Никаленко // Архитектура СССР. 1989. №11 12. С. 99 105.
104. Национально гражданские идентичности и толерантность. Опыт Росси и Украины в период трансформации / [под ред. Л. Дробижевой, Е. Головахи]. – К. Институт социологии НАН Украины; Институт социологии РАН, 2007. – 138с.
105. Єкельчик С. Імперія пам’яті Російсько - українські стосунки в радянській історичній уяві / Сергій Єкельчик. К. : Критика, 2008, 308 с.
106. Замятин Д. Метагеография : Пространство образов и образы пространства / Дмитрий Замятин. – М. : Аграф, 2004. – 507 с.
107. Кононов І. Ф. Суспільний вибір у міській громаді/ І. Ф. Кононов // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. – 2011. №2 (213). – с. 5 – 21.
108. Бурдье П. Физическое и социальное пространство: проникновение и присвоение / Бурдье П. Социология политики [пер.с фр. ,сост., общ. ред. и предисл. Н. А. Шматко]. – М. : Socio Logos, 1993. – С. 33 52.
109. Українське суспільство 1992 2010. Соціологічний моніторинг / [за ред. д.ек.н. В. Ворони, д. соц.н. М. Шульги]. К. : Інститут соціології НАН України, 2010. 636 с.
110. Тённис Ф. Общность и общество [Электронний ресурс] / Ф. Тённис / Режим доступа : http://library.sociology.kharkov.ua/books/tennis/index.htm.
111. Мусиездов А. Культурно аналитический подход: габитус и проблема репрезентации / Мусиездов Алексей // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. «Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи». – 2008. № 795. С. 37 – 41.
112. Шульженко К. И. [Электронний ресурс] // Режим доступа : http://ru.wikipedia.org/wiki/Шульженко_Клавдия_Ивановна
113. НеАнгелы [Электронний ресурс] // Режим доступа : http://ru.wikipedia.org/wiki/НеАнгелы
114. Паченков О. В. Роль этнической идентичности в исследованиях миграции и ответственность социального ученого / О. В. Паченков // Журнал социологии и антропологи. 2008. Том ХІ. №1. С.162 182.
115. Брубейкер Р. За пределами идентичности / Брубейкер Р., Купер Ф. // AbImperio. – 2002. № 3. – 112 с.
116. Шадыманова Ж. Ж. Потребления детства и Социология массовой коммуникации и СМИ [Электронный ресурс] / Шадыманова Ж. Ж. // Режим доступа : http://www.i u.ru/biblio/archive/shadimanova_potreblenie
117. Овчиннікова Л. В. Локальна ідентичність індивіда в умовах глобалізації / Лілія Овчиннікова // Соціальна психологія. – 2011. – №6. – С. 71-79..
118. Головаха Є. Україна та Європа: результати міжнародного порівняльного соціологічного дослідження / Є. Головаха, А. Горбачик, Н. Паніна. – К. : ІС НАНУ, 2006. – 141 с.
119. Українське суспільство 1992 2008. Соціологічний моніторинг / Є. Головаха, А. Горбачик. – К. : ІС НАНУ, 2008. – 82 с.
120. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования / Дэниэл Белл. – Москва : Академия, 1999. 949 с.
121. Шкодовский Ю. Харьков : Вчера. Сегодня. Завтра / Ю. Шкодовский, А. Лейбфрейд, Ю. Полякова, И. Лаврентьев. Харьков, Фолио, 2002. 206 с.
122. Благонравин М. Информационный город [Электронный ресурс] / М. Благонравин // Режим доступа : http://www.expert.ua/articles/25/0/1704/ 25.
123. Андреева Г. Знакомьтесь Харьков. Путеводитель / Г. Андреева, В. Олейник. X., 1982. – 92 с.
124. Дьяченко Н. Т. Улицы и площади Харькова / Н. Т. Дьяченко // Издание 4 е, Харьков : Прапор, 1979. – 280 с.
125. Макеев С. Поселенческая стратификация жизненных шансов / С. Макеев // Українське суспільство 1992 2006. Соціологічний моніторинг / [за ред. В. М. Ворони, М. О. Шульги]. – Киев . 2006. – С. 57 61.
126. Сокурянська Л. Г. Трансформация пространства идентичностей студенческой молодежи: теоретический и эмпирический анализ/ Сокурянська Людмила Георгіївна // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства : Збірник наукових праць. – Харків : Видавничий центр Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, 2009. С. 616 622.
127. Попеску Т. К. [Электронний ресурс] // Режим доступа : http://ru.wikipedia.org/wiki/ Попеску_Теодор _Костянтинович
128. Быков Л. В. [Электронний ресурс] // Режим доступа : http://ru.wikipedia.org/wiki/ Быков_ Леонид _Фёдорович
129. Гурченко Л. М. [Электронний ресурс] // Режим доступа : http://ru.wikipedia.org/wiki/Гурченко_Людмила_Марковна
130. Конкин В. А. [Электронний ресурс] // Режим доступа : http://ru.wikipedia.org/wiki/ Конкин _Владимир_ Алексеевич
131. Фатеева Н.Н. [Электронний ресурс] // Режим доступа : http://ru.wikipedia.org/wiki/Фатеева_Наталья_Николаевна
132. Скрыпник Николай [Электронний ресурс ] // Режим доступа : http://ru.wikipedia.org/wiki/Николай_Скриник
133. Історія Харкова [Електронний ресурс] // Режим доступу : ru.wikipedia.org/wiki/История_Харькова
134. Чорний Д. М. Харків початку ХХ ст. : історія міста, долі людей / Д. М. Чорний. Х., 1995. 215 с.
135. Овчиннікова Л. В. Місце та локальна спільнота як чинники формування локальної ідентичності / Овчиннікова Лілія Валеріївна // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. «Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи». – 2012. – № 999. – С. 137 – 142.
136. Заславская Т. И., Социология экономической жизни : Очерк теории / Т. И. Заславская, Р. В. Рывкина. – Новосибирск, 1991. – 200 с.
137. Tenbruck F.N. Reprisentative Kultur // Sozialstruktur und Kultur / Hrsg.zon Haferkamp. – Frankfurt am Main Suhrkamp, 1990
138. Baumeister R. Identity/ Cultural change and Struggle for Self. N.Y. Oxford, 1986
139. Giddens A. Modernity and Self identity. Stanford 1991.
140. Prochansky H. The City and Self Identity // Environment and behavior, June 1978
141. Hannerz Ulf. Transnational Connections: Culture, People, Places. London: Routledge 1996. 200 p.
142. Schuerkens U. The Sociological and Anthropological Study of Globalization and Localization. London: Sage publication Ltdm, 2004. 222 p.
143. Lewicka M. On the Varieties of People’s Relationships With Places Hummon’s Typology Revisited [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://eab.sagepub.com/content/43/5/676.abstract
144. Cross Jennifer E. What is Sense of Place? Prepared for the 12th Headwaters Conference, Western State College, November 2 4, 2001. [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://lamar.colostate.edu/~jecross/pdf/presentations/Sense_of_Place_Cross_2001.pdf
145. Kroeber A.L. Culture a Critical Review of Concepts and Definitions. Papers of the Peabody Museum of American Archeology and Ethnology. – 1959. Vol. XLVII. №1. p. 325 470.
146. Haider D., Kotler P., Rein I., Marketing Places. Free Press, 1993. – 400 р.
147. Haider D., Hamlin M., Kotler P., Rein I., Marketing Asian Places: Attracting Investment, Industry and Tourism to Cities, States and Nations.John Wiley & Sons, 2001. – 350 p.
148. Ward S. Selling Places: The Marketing and Promotion of Towns and Cities 1850 2000 (Planning, History and Environment Series) Routledge, 1998. – 288 р.
149. Moilanen Teemu, Rainisto Seppo. How to Brand Nations, Cities and Destinations: A Planning Book for Place Branding. Palgrave Macmillan, 2009. 230 p.
150. Go Frank, Govers Robert, Place Branding : Glocal, Virtual and Physical Identities, Constructed, Imagined and Experienced. Palgrave Macmillan (August 18), 2009. – 256 р.
151. Anholt Simon, Places: Identity, Image and Reputation. Palgrave Macmillan, 2009. – 256 р.
152. Nation Branding Everything about Nation Branding and Country Brands [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://nation branding.info/2010/10/13/nation brands index 2010
153. Mercer 2010 Quality of Living survey highlights – Global [Електронний ресурс] Режим доступу : http://www.mercer.com/articles/quality of living survey report 2010
154. Soja Edward W. Postmetropolis : critical studies of cities and regions / Edward W. Soja. – Oxford UK, Malden USA : Blackwell Publishers Ltd., 2000. – p.440.
155. Rapoport A. The meaning of the built environment: a nonverbal communication approach. – Tuscon: University of Arizona Press, 1990. 224 p.
156. Short J. City as Text. The Urban Order: An Introduction to Cities, Culture, and Power. – Cambridge : Blackwell, 1996. – 390 p.
157. Certau M. The Practice of Everyday Life – Berkley LosAngeles London : University of California Press, 1988. – 93 р.