ШКІЛЬНЕ НАСИЛЬСТВО: СУТНІСТЬ, ВИДИ, ПРОФІЛАКТИКА

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ОЖИЙОВА ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА

УДК 316.74: 37-056.26

ШКІЛЬНЕ НАСИЛЬСТВО:
СУТНІСТЬ, ВИДИ, ПРОФІЛАКТИКА

22.00.04 – спеціальні та галузеві соціології

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата соціологічних наук

Науковий керівник:
доктор соціологічних наук, професор
Подольська Єлизавета Ананіївна

Харків – 2011

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………. 3

Розділ І. Теоретико-методологічні основи дослідження насильства над дітьми............................................................................................................
14

1.1. Аналітичний і методологічний потенціал понять «агресія» і «насильство»...………………………………………………………………….
14

1.2. Детермінанти насильства у контексті наукових досліджень…………... 50

Висновки до першого розділу…………………………………...…...…….… 85

Розділ ІІ. Суб’єкти і різновиди шкільного насильства………………….. 89

2.1. Насильство з боку агентів освітнього процесу. Маніпулювання і соціальна стигматизація……………………………………………………….
89

2.2. Учні як суб’єкти насильства. Шкільний булінг……………………….… 124

Висновки до другого розділу…………………………………………………. 145

Розділ ІІІ. Профілактика шкільного насильства: соціально-технологічний аспект
3.1. Історичні, соціальні, юридичні передумови попередження шкільного насильства……………………………………………..……………………......
148

3.2. Основні напрямки профілактики шкільного насильства ………..……... 164

Висновки до третього розділу…………………………………...…...…….… 186

Висновки……………………………………………..…………...…...………. 188

Список використаних джерел………………………………………………. 195

Додатки…………………..…………………………………………………….. 211

ВСТУП

Актуальність теми. Проблема шкільного насильства у соціологічному дискурсі сьогодні ще не вийшла на передній план, хоча є надзвичайно гострою не тільки для України, але і для багатьох інших держав, і не має значення рівень розвиненості країни. Детальне дослідження з питання насильства щодо дітей підтверджує, що воно існує в усіх країнах світу, різних культурах, класах і не залежить від рівня доходів і етнічного походження. В усіх регіонах, порушуючи зобов’язання з прав людини і не враховуючи потреби дітей у розвитку, насильство щодо дітей є соціально прийнятним і нерідко здійснюється за погодженням закону і держави [ , п. 1]. Серед провідних причин смерті осіб віком 15-25 років міжособистісне насильство займає шосте місце у світі (216648 випадків за 2002 рік) [ , с. 6].
У ситуації розвитку насильства у суспільстві, у школі як складовій соціуму, де людина проходить соціалізацію, теж спостерігається зростання насильства. За радянських часів проблема насильства замовчувалася взагалі, адже у взірцевому «радянському суспільстві» його просто не могло існувати. Таким чином, проблема насильства у школі щодо учнів тривалий час залишалася поза спеціальною увагою науковців – соціологів та психологів, а отже, не наповнювалась власне соціологічним змістом. Застосування соціологічного інструментарію до вивчення даних питань не схвалювалося, виходячи із політичних реалій того часу. Частково проблеми насильства щодо дітей торкалися у своїх дослідженнях лише фахівці з кримінальних справ.
І сьогодні багато випадків насильства щодо учнів не потрапляють в поле зору громадськості, залишаються прихованими та незареєстрованими, і тому дійсний масштаб досліджуваної нами проблеми часто недооцінюється. Однак навіть офіційна статистика представляє собою вражаючу картину. У 16 країнах, що розвиваються, був проведений Глобальний огляд стану здоров'я на рівні шкіл; частка дітей шкільного віку, відносно до яких протягом останніх 30 днів було зареєстровано грубе словесне або фізичне ставлення в школі, склала від 20% до 65%, в залежності від країни [ ].
Але, не дивлячись на відсутність повноцінної інформації, ученими і громадськістю сьогодні все ширше визнається наявність насильства щодо дітей у школі. Про це свідчать виступи громадських діячів на телебаченні, поширення публікацій з даної теми в засобах масової інформації, проведення досліджень у цій сфері. З іншого боку, школа вже не може приховувати випадки насильства, які в ній трапляються. Важливу роль у цьому відіграють цифрові технології. Учні все частіше знімають акти насильства мобільними телефонами, розміщують відео в Інтернеті, де його бачать тисячі і мільйони очей. Насильство стає більш зухвалим, його неможливо не помітити. Так, останнім часом в українських школах почастішали випадки стрілянини зі зброї.
В Україні 2009 року було проведено масштабне дослідження проблеми насильства в українських школах. Дослідженням було охоплено школи чотирьох областей України: Вінницької, Кіровоградської, Київської та Черкаської. У кожній області було обрано по 5 пілотних шкіл, які погодилися взяти участь у спільній роботі з дослідження та розв’язання проблеми. У кожній школі за допомогою спеціально розробленої анкети було опитано 8-12 учителів у кожній школі (загальна кількість – 332 особи), а також учнів трьох вікових груп: 9-11 років, 12-14 років і 15-16 років (всього 1236 учнів). 95% педагогів підтверджують наявність проблеми насильства серед дітей. Більше третини позитивно відповіли на запитання «Чи зазнають діти, з якими Ви працюєте, насильства?» Це підтверджують і самі діти – приблизно третина з них зазначила, що не тільки регулярно зазнає насильства, а й не отримує адекватної допомоги в такій ситуації [ , с. 4-5]. Проблема насильства у школі є актуальною не тільки для нашої держави. Для порівняння наведемо дані досліджень з даного питання у Росії і Польщі. Дослідження, проведене у Росії Держкомітетом зі справ молоді, дало такі результати: 38% школярів зазнають на собі те чи інше насильство: 16% – фізичне, 22% – психологічне. Майже третина підлітків залишають школу через насильство з боку педагогів чи інших учнів [ ]. Дослідження, проведені польським вченим К. Кмецик-Баран [ , с. 60] підтвердили існування насильства між учнями польських шкіл: емоційні образи товаришів (60,37% учнів), фізичні образи (23,38%), сексуальні образи (43,25%). 78,06% школярів, що брали участь у дослідженні, не відчувають себе у школі безпечно. Джерелом остраху у польській школі частіше є дії вчителів (67,09%) та поведінка інших учнів (32,49%). 72,15% опитуваних школярів стверджують, що насильство у школі – це серйозна проблема і джерело загрози. Його здійснюють частіше старші учні (37,13), а також учителі (31,65%). Однокласники застосовують насильство рідше (16,87%).
Насильство до дітей і підлітків призводить до порушень, які зачіпають усі рівні функціонування соціальної системи. Воно призводить до стійких особистісних змін, які перешкоджають реалізації особистості в майбутньому. Окрім безпосередньої дії (фізичні травми, ушкодження, гострі психічні порушення, розвиток важкої депресії з почуттям власної неповноцінності), насильство, пережите в дитинстві, також може призводити до довгострокових наслідків, які часто впливають на все подальше життя. Воно може сприяти формуванню специфічних міжособистісних стосунків, особливих життєвих сценаріїв. Діти, які виступали суб’єктом насильства, при потуранні з боку дорослих, невчасному реагуванні або зовсім ігноруванні ситуації, що склалася, у подальшому з великою вірогідністю можуть стати злочинцями. Так, 60% осіб, які у 6-9 класах школи були суб’єктами насильства, мали хоча б одну судимість до досягнення 24 років; 35-40% – до досягнення ними 25-річчя скоювали три чи більше серйозних злочинів [ ].
Ескалація агресії в умовах кризи інформаційного суспільства, що трансформується, породжує нові форми насильства (наприклад, кібернасильство, тобто насильство в інформаційному просторі), тому сьогодні вивчення проблеми насильства з метою його своєчасного виявлення і попередження всіх його форм актуалізується тим більше. Слід зазначити, що насильницькі дії щодо дитини мають значний рівень латентності, тобто суспільної прихованості, з причин того, що серед жертв злочинів діти мають найменші можливості захисту своїх прав, недоторканості і, безсумнівно, володіють підвищеною віктимністю. Сьогодні назріла необхідність у чіткому визначенні системи виявлення і обліку таких випадків та запровадженні ефективних заходів з їхнього попередження. Ця проблема повинна бути актуалізована з метою негайного її вирішення та прийняття заходів щодо усунення, тому що у тій чи іншій мірі насильство може позбавити дитину благополуччя, можливості вчитися та розвиватися нормально. Воно може залишити незгладимий відбиток на всьому її житті. «Жодне насильство щодо дітей не має виправдання; будь-яке насильство щодо дітей піддається попередженню» [1, п. 1].
Ті дані, які накопичує соціологія, ті висновки, до яких вона доходить, представляють не лише теоретичний, але й практичний інтерес. Разом з тим, поглиблена теоретична розробка дозволяє висувати достатньо обґрунтовані практичні рекомендації.
Проблема насильства носить комплексний характер, тому у вітчизняній і закордонній літературі існує чимало праць вчених різних галузей науки – філософів, соціологів, психологів, юристів, педагогів, присвячених аналізу окремих аспектів проблеми насильства.
Розгляд насильства як політичного феномену і об’єктивного фактору соціального прогресу, аналіз його у контексті класових відносин відображено у працях прихильників соціальної теорії насильства, яскравим представником якої є К. Маркс.
К. Лоренц, З. Фрейд, Е. Фромм, інші автори стверджують про інстинктивну природу агресії і насильства. Інтеракціоністи Д. Кемпбелл, М. Шериф вважали прояв агресії і насильства результатом об’єктивного конфлікту інтересів, несумісності цілей окремих особистостей і соціальних груп; когнітивісти Г. Тешфел, Л. Фестінгер – результатом дисонансів і невідповідностей у пізнавальній сфері суб’єкта. Фрустраційна теорія (Д. Доллард) виходить з того, що домінуючими у агресивній поведінці є ситуаційні фактори як реакція на фрустрацію, агресивна поведінка розглядається як ситуативний, а не еволюційний процес. У теорії соціального навчення, яка запропонована А. Бандурою, підкреслюється роль навчення шляхом спостерігання і безпосереднього досвіду в засвоєнні агресії, однак у цьому процесі не заперечується присутність біологічних факторів. Насильство з етичної точки зору досліджувалось Р.Г. Апресяном, А. Гжегорчиком, А.А. Гусейновим, І.О. Ільїним, А.П. Назаретяном, Л.Н. Толстим, Д. Шарпом та ін. Результатом даних досліджень стала альтернативна насильству і покірності теорія і практика ненасильницької боротьби за свої права. Конфліктна природа насильства вивчалася Й. Галтунгом, Б.М. Головкіним, Р. Дарендорфом, А.Г. Здравомисловим, Д.П. Зєркіним, іншими дослідниками. Різних граней агресії і насильства торкалися у своїх працях Л. Берковіц, Р. Бэрон, Л.Д. Гаухман, О.Я. Геліх, А.В. Дмитрієв, Р. Жирар, О.І. Кугай, Д. Ричардсон, Х. Хекхаузен та ін. Насильству у школі присвячені роботи І.С. Бердишева, А. Гуггенбюля, І.Н. Кона, Д. Лейна, Т.А. Мерцалової, М.Г. Нечаєвої та ін. Різні аспекти насильства знайшли своє місце у працях таких соціологів, як В.А. Бачинін, А.А. Бова, О.В. Бойко, П. Бурдьє, О.В.Волянська, Т.Р. Гарр, Л.М. Герасіна, Т.П. Липай, В.Є. Пилипенко, І.П. Рущенко, О.Ю. Тевлюкова, Т.В. Шипунова та ін.
Однак, незважаючи на те, що у науковому знанні накопичений цінний і значущий матеріал, що є ґрунтовною джерельною і методологічною основою нашого дослідження, у сучасній соціології досі малодослідженою залишається проблема саме шкільного насильства щодо учнів.
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження є складовою частиною комплексної теми кафедри соціології Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія» «Освіта як цінність суспільства та особистості» (на підставі довгострокового перспективного плану науково-дослідної роботи Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія» на 2006–2020 рр., яка розроблялась у рамках комплексної теми Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія» «Формування інтелектуального потенціалу суспільства на межі віків: економічні, політичні, соціокультурні аспекти» (номер державної реєстрації №0199U004470).
Мета дисертаційної роботи полягає у систематизації форм шкільного насильства та визначенні напрямків його профілактики.
Зазначена мета передбачає необхідність постановки та розв’язання таких задач:
 конкретизувати поняття «агресія» і «насильство», виявити їхній зв’язок з іншими суміжними категоріями в контексті змін суспільних цінностей, пов’язаних із системними соціальними трансформаціями;
 розглянути теоретико-методологічні підходи до вивчення витоків людської агресії та насильницьких форм поведінки;
 виявити основні детермінанти насильства, взаємозв’язок внутрішніх і зовнішніх чинників у його реалізації;
 класифікувати види шкільного насильства за суб’єктом насильства;
 дослідити історичні, соціальні, юридичні передумови попередження шкільного насильства;
 запропонувати напрямки профілактики шкільного насильства.
Об’єктом дослідження виступає шкільне насильство як соціальний феномен.
Предмет дослідження – сутність, види і профілактика шкільного насильства щодо учнів.
Методи дослідження. Теоретичну основу дисертації становлять: комплексний міждисциплінарний підхід, що базується на зверненні до філософських, соціологічних, психологічних, юридичних (у тому числі кримінологічних) розробок в осягненні феноменів агресії та насильства; конфліктний підхід, де насильство виступає як негативна форма вирішення конфлікту; біхевіоризм (а саме теорія девіантної поведінки, що розглядає насильство як один з видів поведінки, що відхиляється від норми); символічний інтеракціонизм, з позиції якого причина насильства вбачається у конфлікті інтересів, несумісності цілей окремих особистостей і соціальних груп; психоаналітичний підхід, що вважає агресію, і як наслідок, можливість вчинення насильства, біологічно властивими людині, а також теорія соціального навчення, за якою агресія і насильство розглядаються як засвоєна поведінка у процесі соціалізації через спостерігання відповідного образу дій і соціальне підкріплення; внесок біологічних факторів у прояві агресії і насильства не заперечується. На наш погляд, ці підходи і теорії окремо одна від одної недостатньою мірою розкривають тему насильства, тому саме комплексний підхід у розгляді досліджуваної нами проблеми є цілком виправданим.
Емпіричну базу дослідження складають матеріали авторських досліджень, а також дані конкретних соціологічних досліджень вітчизняних і зарубіжних дослідників у проблемній сфері, що нами розглядається. З огляду на багатогранний характер шкільного насильства, для досягнення поставленої мети автором використано наступні основні методи соціологічного дослідження:
1. Формалізовані інтерв’ю (з експертами). У якості експертів було опитано заступників директорів шкіл з виховної роботи; проведені у квітні 2010 року у школах міста Харкова і Харківського району. Опитано 39 респондентів.
2. Опитування шляхом анкетування учнів 5-9 класів шкіл міста Харкова і Харківського району; проведено у квітні 2010 року. Репрезентативна вибірка склала 934 учня.
3. Фокусовані групові інтерв’ю (3) серед студентів 5 курсу Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія» наступних спеціальностей: «Бізнес-управління» (12 осіб), «Референт-перекладач» (10 осіб), «Соціальний менеджмент» (10 осіб). Проведені у жовтні – листопаді 2010 року.
4. Дискурс-аналіз. До участі у дослідженні було залучено 10 комунікантів з різним соціальним статусом (керівники, вчителі, учні, батьки та ін.). Комунікантам було показано три документальні відеосюжети, зміст яких відображав вчинення насильства до учнів шкіл. Цей матеріал взято з мережі Інтернет, де він знаходиться у вільному доступі. Після перегляду кожному комунікантові було задано 5 основних питань з приводу їхнього ставлення до побаченого. Відповіді на ці питання стали основою дискурс-аналізу.
У якості другорядних (додаткових, допоміжних) методів, для виконання поставлених дослідницьких завдань, було застосовано: контент-аналіз, аналіз статистичних даних та вторинний аналіз соціологічних даних з проблемної тематики.
Наукова новизна отриманих результатів зумовлена характером комплексного дослідження проблеми насильства щодо учнів у школі.
У межах здійсненого дослідження одержано результати, які мають ознаки наукової новизни:
Вперше:
– запропоновано класифікацію шкільного насильства за суб’єктом насильства: адміністративна система, учитель, учні школи;
– розкрито сутність шкільного булінгу як навмисного, що не носить характеру самозахисту, довготривалого (повторюваного) фізичного чи психологічного насильства з боку індивіда чи групи, які мають певні переваги (фізичні, психологічні, адміністративні тощо) стосовно індивіда, і що відбувається у шкільному середовищі або у зв’язку з ним, з певною особистою метою;
– за допомогою дискурс-аналізу виявлено соціально-статусні аспекти інтерпретації насильства.
Набуло подальшого розвитку:
 поняття «шкільне насильство» як насильство, що здійснюється відносно учнів шкіл, під школами маються на увазі всі типи загальноосвітніх навчальних закладів (школа 1-3 ступенів, гімназія, ліцей, колегіум і т.ін.);
 понятійно-категоріальний апарат дослідження феномену насильства з авторським переозначенням понять «насильство», «агресія», «жорстокість», «пригнічення», «знущання» та ін. Насильство тлумачиться як соціальне явище, що полягає у незаконному свідомому застосуванні чи погрозі застосування сили, а також діяння психологічного спрямування одного соціального суб’єкта з метою примусу іншого соціального суб’єкта до певної поведінки, маніпулювання свідомістю, панування волі одного соціального суб’єкта над волею іншого соціального суб’єкта, внаслідок чого мають місце негативні соціальні наслідки;
 соціальні характеристики насильства у шкільному середовищі та його негативні соціальні наслідки, які виражаються через деструктивні функції насильства, зокрема негативний вплив на фізичний і психічний стан учасників насильства; деструкцію системи міжособистісних і міжгрупових відносин, які склалися між суб’єктами взаємодії; зниження ефективності групової й індивідуальної діяльності агентів насильницької взаємодії, стереотипізацію насильницької поведінки, закріплення насильницьких способів розв’язання конфлікту в соціальному досвіді індивіда, соціальної групи і суспільства в цілому та ін.;
 виявлення форм інформаційного насильства з боку адміністративної системи щодо учнів (інформаційний пресинг – якісний і кількісний, перекручування інформації та недостатність інформації) та специфіки маніпулювання і стигматизації з боку вчителів.
Удосконалено:
– класифікацію детермінант насильства на основі виділення об’єктивних і суб’єктивних чинників, що впливають на специфіку прояву насильства у шкільному середовищі в сучасних соціокультурних умовах;
– напрямки профілактики та подолання насильства у шкільному середовищі, серед яких: впровадження у державі політики нульової толерантності до будь-яких форм насильства, але особливо це стосується дітей, оскільки останні через свою психологічну і соціальну незрілість не здатні визначити насильство як таке; сублімація, тобто переорієнтація руйнівної енергії школярів у русло продуктивної творчої діяльності; вивчення і осмислення ризиків, що несуть у шкільне середовище інтернет-технології та ін.
Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати дозволять уточнити понятійний апарат соціології освіти, більш конкретно враховувати діалектику зовнішніх та внутрішніх факторів, що сприяють вчиненню насильства. Матеріали дисертації можуть бути використані як теоретична база для розробки урядових програм, законодавчих актів щодо створення належних соціальних умов для попередження і подолання насильства відносно учнів у школі. Матеріали дослідження дозволять удосконалити викладання таких курсів, як «Соціологія освіти», «Соціологія виховання», «Соціологія молоді», «Соціологія девіантної поведінки», «Соціологія права», «Вайолентологія» і сприятимуть створенню спеціальних міждисциплінарних курсів (наприклад, «Соціологія насильства»).
Наведені у дисертаційному дослідженні рекомендації практичного характеру можуть бути використані різними органами влади у сфері їхньої діяльності.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою роботою автора. Основні висновки дослідження та положення наукової новизни є результатом самостійно проведеного дослідження.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні результати дисертаційної роботи пройшли апробацію та знайшли відображення у виступах і повідомленнях на семи міжнародних, всеукраїнських та регіональних конференціях і семінарах: Всеукраїнська наукова студентсько-аспірантська конференція з соціології «Соціологія: минуле, сьогодення, майбутнє» (Львів, 2003 р.); Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми економічного, соціально-політичного та правового захисту суб’єктів освітнього процесу» (Харків, 2004); ІV Міжнародна науково-практична конференція «Наукова індустрія європейського континенту’2008» (Прага, 2008 р.); Науково-теоретична конференція молодих учених НУА «Интеграция науки и образования – парадигма развития высшей школы в XXI ст.» (Харків, 2009); Всеукраїнська науково-практична конференція «Нова ідеологія сім’ї та сімейних відносин» (Харків, 2009 р.); І Конгрес Соціологічної асоціації України (Харків, 2009); VI Всеросійська наукова конференція «Сорокинские чтения» з міжнародною участю (Москва, 2010 р.).
Публікації. Основні положення і результати дисертаційної роботи викладено в одинадцяти наукових публікаціях, чотири з яких опубліковано у спеціалізованих виданнях із соціології, що входять до переліку наукових фахових видань з соціологічних наук.
Структура та обсяг дисертації. Структура та обсяг дисертації зумовлені метою і основними завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, шести підрозділів, висновків, списку використаних джерел і додатків.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Наукове і теоретичне обґрунтування соціології визначається об’єктивними потребами нашого суспільства. Завдання соціології, як і будь-якої науки, полягає в тому, щоб своєчасно виявляти проблеми, що назрівають, досліджувати і давати науково обґрунтовані рекомендації щодо їхнього вирішення. Однією із таких проблем є проблема насильства щодо учнів у школі, що є доволі розповсюдженим явищем.
У результаті теоретичного осмислення ряду наукових праць у різних галузях науки з даної проблеми, автором здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає у систематизації форм прояву насильства щодо учнів у школі та визначенні напрямків його профілактики і подолання. Сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на вирішення зазначеного завдання. До основних з них можна віднести такі:
1. Насильство – це особлива міждисциплінарна сфера дослідження, вивченням якої займаються фахівці з різних галузей науки – філософи, соціологи, психологи, юристи, педагоги та науковці з інших знань. Однак, попри те, що у науковому знанні накопичений цінний і значущий матеріал, що стало ґрунтовною джерельною і методологічною основою нашого дослідження, у сучасній соціології досі малодослідженою залишається проблема саме шкільного насильства щодо учнів.
2. У зв’язку з глобалізацією, інформатизацією суспільства насильство трансформується, набуваючи нових рис. Опосередковане насильство витісняє пряме, відбувається віртуалізація насильства, поступово з’являються нові його форми (наприклад, кібербулінг). В умовах зсуву цінностей людського співіснування насильницькі форми поведінки стають майже нормою. У ситуації розвитку насильства у суспільстві, у школі як складовій соціуму, де людина проходить соціалізацію, теж спостерігається зростання насильства.
3. Зазначено, що найбільш оптимальною теорією причин виникнення людської агресії і насильства нами вбачається теорія соціального навчення, яка особливо підкреслює роль навчення агресії і насильству шляхом спостерігання і безпосереднього досвіду, але не заперечує присутність у цьому процесі біологічних факторів.
4. Розмежовані поняття «агресія» і «насильство», виявлений їхній зв’язок з іншими суміжними категоріями («жорстокість», «пригнічення», «знущання» та ін.). Основною відмінністю насильства від агресії є те, що насильство має місце у відносинах між соціальними суб’єктами, на відміну від агресії, яка притаманна не тільки людям, але й тваринам, оскільки насильство – це соціальне явище,тоді як агресія – біологічне. Насильство автором тлумачиться як соціальне явище, що полягає у незаконному свідомому застосуванні чи погрозі застосування сили, а також діяння психологічного спрямування одного соціального суб’єкта з метою примусу іншого соціального суб’єкта до певної поведінки, маніпулювання свідомістю, панування волі одного соціального суб’єкта над волею іншого соціального суб’єкта, внаслідок чого мають місце негативні соціальні наслідки.
5. Виділені основні ознаки насильства, серед яких є те, що суб’єктом та об’єктом насильства можуть бути лише соціальні суб’єкти (індивід, соціальна група, суспільство); насильство є незаконним діянням; воно здійснюється проти волі людини (людей), у відношенні до якої (яких) направлене; є свідомою формою поведінки; здійснюється для досягнення волі суб’єкта насильства; призводить до негативних соціальних наслідків, які проявляються через його деструктивні функції.
6. Між насильством, правовим примусом і патерналізмом є спільні риси, які полягають у тому, що всі ці три явища є формами примусу. Патерналістський примус – панування зрілої (дорослої) волі над незрілою (дитячою), яке вважається батьківським, тому що оберігає незрілу волю; правовий примус має за джерело попередній договір, за яким індивіди свідомо у рамках і для цілей суспільства відмовляються від частини своєї свободи і передають право приймати рішення з певних питань певним інститутам і інституціоналізованим особам. Патерналістський і правовий примуси відрізняються від насильства тим, що на них отримана (чи могла би бути отримана) згода тих, проти кого вони направлені. Насильство, на відміну від патерналістського та правового примусів, є таким примусом, на яке ніякої згоди з боку тих, хто примушується, отримано не може бути.
7. У рамках даного дисертаційного дослідження удосконалено класифікацію детермінант насильства на основі виділення об’єктивних і суб’єктивних чинників. Наголошено, що між суб’єктивними і об’єктивними детермінантами насильства існують тісний зв'язок і взаємодія. До об’єктивних детермінант насильства віднесено зовнішні умови навколишнього середовища (кліматичні, геофізичні, екологічні умови) і зовнішні соціальні умови (макросоціальні умови і мікросоціальне середовище), які підвищують ймовірність виникнення агресії або її провокують. До суб’єктивних детермінант насильства належать внутрішні біологічні фактори людини, тобто той природній ґрунт, з яким взаємодіють будь-які зовнішні умови, і внутрішньоособистісні характеристики людини, а саме її індивідуально-психологічні особливості, система цінностей.
8. Особливим видом насильства є шкільне насильство. Під шкільним насильством ми розуміємо насильство, що здійснюється щодо учнів шкіл (загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів).
9. Надано детальну характеристику основним видам шкільного насильства. Емпірично підтверджено, що у школі співіснують фізичне і психологічне насильство. Запропоновано класифікацію шкільного насильства за суб’єктом насильства: суб’єкт насильства – адміністративна система; суб’єкт насильства – учитель; суб’єкт насильства – учень (учні).
10. До шкільного насильства з боку адміністративної системи віднесено інформаційне насильство, яке виявляється в інформаційному пресингу (якісному і кількісному), перекручуванні інформації та недостатності інформації.
11. Суб’єкти насильства-учителі частіше за фізичне застосовують психологічне насильство. До особливих форм прояву психологічного насильства до учнів з боку учителів віднесено маніпулювання, соціальну стигматизацію (процес виділення чи таврування індивідів, навішування соціальних ярликів у вигляді визначень «невиправний», «двієчник» та ін., на підставі деяких символічно виражених ознак) і постійний шум на уроці (особливий вид психологічного насильства, що викликає зміни в центральній нервовій системі дитини).
12. Особливо значущим є розкриття сутності особливого виду шкільного насильства – булінгу, що розглядається як навмисне, що не носить характеру самозахисту, довготривале (повторюване) фізичне чи психологічне насильство з боку індивіда чи групи, які мають певні переваги (фізичні, психологічні, адміністративні тощо) стосовно індивіда, і що відбувається у шкільному середовищі або у зв’язку з ним з певною особистою метою. Нами виділено такі види булінгу: фізичний, сексуальний, психологічний, шкільний кібербулінг (пригноблення за допомогою цифрових технологій: мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв).
13. Емпірично підтверджено, що з проблеми насильства молодь обізнана не в достатній мірі. Не тільки діти і підлітки, а й старші особи не завжди можуть правильно кваліфікувати насильницькі діяння, вони не сприймають постійні образи у школі, знущання, образливі плітки, ізоляцію учнів і т. ін. як насильство, сприймають таку поведінку з боку інших учнів і вчителів як належну, і, відповідно, навіть не уявляють, що з цим можна і потрібно боротися. Для профілактики насильства вважається доцільним введення спеціального шкільного предмету з підготовки молоді до сімейного життя, при викладанні якого важливо зосередити увагу, зокрема, на таких моментах: вивчення всіх можливих проявів насильства, способи їх попередження; засвоєння сутності методів ненасильницького виховання дітей, виховання в дітях моральних якостей і цінностей, нетерпимості до будь-якого прояву насильства та ін.
14. Підкреслено, що соціальні наслідки насильства виражаються через його деструктивні функції: негативний вплив на фізичний і психічний стан учасників насильства; деструкцію системи міжособистісних і міжгрупових відносин, які склалися між суб’єктами взаємодії; зниження ефективності групової й індивідуальної діяльності агентів насильницької взаємодії, стереотипизацію насильницької поведінки, закріплення насильницьких способів розв’язання конфлікту в соціальному досвіді індивіда, соціальної групи і суспільства в цілому та ін.
15. Проаналізовано історичні та соціальні передумови створення концепції захисту прав дітей у міжнародному праві і законодавстві України. Ми дійшли висновку, що в Україні історичний досвід демократично розвинутих держав дозволив створити національні концепції захисту прав дитини, однак існуюча правова база в Україні все ж таки не в повній мірі забезпечує вирішення проблеми насильства над дітьми. У дослідженні закцентовано увагу на тому, що одним із важелів успішного втілення механізмів реалізації попередження і подолання насильства щодо дітей є удосконалення законодавчої бази у цій сфері, оскільки право є одним із соціальних регуляторів, що може скорегувати поведінку людей, а, отже, зменшити прояви різних форм насильства.
16. Автором висунуто і на підставі даних самостійно проведеного дискурс-аналізу підтверджено гіпотезу щодо того, що у залежності від соціального статусу особистості існують неоднозначні інтерпретації такого соціального явища, як насильство. Виявлено об’єктивні характеристики і спектр суб’єктивних оцінок проявів насильницької поведінки у шкільному середовищі, що знайшло своє відображення у даній роботі.
17. У результаті детального аналізу проблеми шкільного насильства розроблено основні напрямки профілактики і подолання насильства. Серед основних напрямків профілактики насильства є необхідність розробок, апробацій і впровадження нових методів соціально-педагогічної та медико-психологічної роботи, створення єдиного освітньо-виховного простору, взаємодія сім’ї і школи. Важливо підняти роль сім'ї як головного фактору розвитку і виховання особистості. В умовах формування інформаційного суспільства необхідно вивчити і осмислити ризики, що несуть у шкільне середовище інтернет-технології. Необхідно проводити цілеспрямовану роботу і для зменшення проявів природної агресивності в учнів, що призводить до вчинення насильства. Одним із шляхів є сублімація, тобто переорієнтація руйнівної енергії школярів у русло продуктивної творчої діяльності. Для цього важливо забезпечити можливість участі дітей у різноманітних дозвіллєвих формах, в активній позакласній роботі, які виступають базою попередження насильницької поведінки учнів. Необхідними є регулярні бесіди, проведення відповідних тестів шкільного психолога з учнями з метою виявлення жертв насильства (у тому числі ймовірних жертв) і вчасного надання допомоги. Учні, що вчинили насильство, також потребують кваліфікованого втручання для недопущення здійснення ними насильства у майбутньому. Вважається доцільним постійний контроль шкільної адміністрації за малолюдними приміщеннями школи і пришкільною територією (наявність камер відеоспостереження, регулярні рейди охоронників та чергових по школі). Серед конкретних напрямків профілактики насильства можна назвати необхідність постійного контролю за приміщеннями школи і пришкільної території: наявність відеокамер у коридорах, інших шкільних приміщеннях і пришкільних територіях, регулярні рейди охоронників або чергових по школі і пришкільній території, закриття пустих класів, інших приміщень і т. ін.
18. Серед основних напрямків подолання насильства можна виділити такі. У суспільстві потрібно впроваджувати політику нульової толерантності до будь-яких форм насильства. Вважається необхідним провести ряд заходів для посилення ефективності телефонів довіри для дітей (встановлення єдиного для всієї країни багатоканального номеру «телефону довіри» – анонімного і безкоштовного для всіх національних операторів, у тому числі операторів мобільного зв’язку; розроблення національного інтернет-сайту анонімної допомоги дітям, постраждалим від насильства, пов’язаного з «телефоном довіри» з метою створення єдиної служби допомоги дітям). Необхідна психологічна реабілітація дітей, що стали жертвами сучасних технологій – залежності від Інтернету, відеоігор, телебачення. Для цього необхідне створення професійних реабілітаційних центрів, підготовка спеціалістів-реабілітаторів.
19. Для подальших досліджень у проблемній сфері представляється необхідною типологізація учнів, які схильні до проявів насильства, зокрема, булінгу, а також дітей, над якими частіше за все знущаються. Необхідний розгляд питання пасивної участі у насильстві, оскільки воно впливає не тільки на тих, на кого безпосередньо направлено, але й на вимушених свідків, на шкільну атмосферу в цілому. Потребує подальших розробок дослідження інформаційного насильства у школі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

. Пиньейру П. С. Доклад независимого эксперта для проведения исследования Организации Объединенных Наций по вопросу о насилии в отношении детей / П. С. Пиньейру. − Женева, 2006. − 40 с.
. Предупреждение травматизма и насилия : метод. руководство для Министерств здравоохранения / Всемир. орг. здравоохранения. − Женева : ВОЗ, 2007. − 35 с.
. Исследование Генерального секретаря ООН выявило весь спектр и масштабы насилия против детей : совмест. вып. новостей ВОЗ/БВКПЧ/ЮНИСЕФ [Электронный ресурс] // Всемирная организация здравоохранения : Центр СМИ. – 2006. – 12 окт. – Режим доступа: http://www. who.int/mediacentre/news/releases/2006/violence.study/ru/index.html. – Загл. с экрана.
. Дубровська Є. Насильство в школі: аналіз проблеми та допомога, якої потребують діти та вчителі у її розв’язанні / Дубровська Є., Ясеновска М., Алєксєєнко М. – К. : Жіночий консорціум України, 2009 – 34 с.
. Шейнов В. П. Скрытое управление человеком : (психология манипулирования) / В. П. Шейнов. – М. : АСТ, 2001. – 848 с.
. Kmiecik-Baran K. Młodzież i przemoc. Mechanizmy socjologiczno-sychologiczne / K. Kmiecik-Baran. − Warszawa, 2000. − 249 s.
. Sampson R. Bullying in schools / R. Sampson // Problem − oriented guides for police, Problem-oriented guide series, guide # 12. − U.S. Department of Justice, Office of Community Oriented Policing Services, 2008. − P. 49.
. Шихирев П. Психика и мораль в конфликте / П. Шихирев // Обществ. науки и современность. − 1992. − № 3. − С. 28−29.
. Фромм Э. Анатомия человеческой деструктивности / Э. Фромм. − М., 2000. – 635 с..
. Фромм Э. Душа человека / Э. Фромм. − М. : Республика, 1992. – 432 с.
. Лоренц К. Агрессия (так называемое зло) / К. Лоренц. − М. : Прогресс : Универс, 1994. – 272 с.
. Кугай А. И. Насилие – это бессилие / А. И. Кугай ; записал С. Подольский // Культура ненасилия. − СПб. : Дом мира и ненасилия, 2004.
. Кугай А. И. Религия и насилие / А. И. Кугай // Религия и религиоведение : информ.-аналит. сб. − СПб. : ГУТД, 2003. − № 1.
. Кестлер А. Тринадцатое колено: крушение империи хазар и её наследие / А. Кестлер ; пер. с англ. А. Ю. Кабалкина. − СПб. : Евразия, 2001. – 320 с.
. Протизаконне насильство в органах внутрішніх справ : соціологічний та історико-правовий аналіз / В. О. Соболєв [та ін.] ; заг. ред. О. Н. Ярмиш ; Нац. ун-т внутріш. справ, Харк. правозахисна група, Харк. ін-т соціал. дослідж.. − Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутріш. справ, 2005. − 212 с.
. Бэрон Р. Агрессия / Р. Бэрон, Д. Ричардсон. − СПб. : Питер, 2001. − 352 с.
. Подольська Є. А. Соціологія : 100 питань – 100 відповідей / Є .А. Подольська, Т. В. Подольська. – К. : ІНКОС, 2009. – 352 с.
. Агрессивное поведение // Психология : словарь / под общ. ред. М. Г. Ярошевского – М. : Политиздат, 1990. – 494 с.
. Гарр Т. Р. Почему люди бунтуют / Т. Р Гарр. − СПб. : Питер, 2005. − 461 с.
. Davies J. С. Towards a theory of revolution / J. C. Davies // American Sociological Review. − 1962. − № 27. − Р. 5-18.
. Гидденс Э. Социология : пер. с англ. / Э. Гидденс ; науч. ред. В. А. Ядов ; общ. ред. Л. С. Гурьевой, Л. Н. Посилевича. − М. : Эдиториал УРСС, 1999. − 703 с.
. Дюркгейм Э. О разделении общественного труда: метод социологии / Э. Дюркгейм ; пер. с фр. и предисл. А. Б. Гофмана. – М. : Наука, 1990. − 574 с.
. Дюркгейм Э. Норма и патология / Э. Дюркгейм // Социология преступности (Современные буржуазные теории). − М. : Прогресс, 1966. − С. 39-44.
. Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка : [в 4 т.] / В. И. Даль. – М. : Рус. яз., 1981. − Т. 2: У−О. – 779 с.
. Ожегов С. И. Толковый словарь русского языка / С. И. Ожегов, Н. Ю. Шведова. − Изд. 3-е, стер. − М. : Аз, 1996. − 928 с.
. Ефремова Т. Ф. Новый словарь русского языка: толково-словообразовательный / Т. Ф. Ефремова. – М. : Рус. яз., 2000. − 1233 с.
. Насилие // Большая Советская энциклопедия : в 30 т. − 3-е изд., перераб. и доп. − М. : Наука, 1978. − Т. 17. − С. 297.
. Брокгауз Ф. А. Энциклопедический словарь : в 86 т. / Ф. А. Брок-гауз, И. А. Ефрон. − Репринт. изд. − СПб., 1890. − Т. 40. − С. 638.
. Соціальна філософія : короткий енцикл. слов. / за заг. ред. В. П. Андрущенка, М. І. Горлача. − К. ; Х. : Рубiкон, 1997. – 398 с.
. Тихомирова Л. В. Юридическяя знциклопедия / Л. В. Тихомирова, М. Ю. Тихомиров ; под ред. М. Ю. Тихомирова. − М., 1997. – 526 с.
. Этика : энцикл. слов. / [С. С. Аверинцев, И. Ю. Алексеева, Р. Г. Апресян и др.] ; под ред. Р. Г. Апресяна, А. А. Гусейнова ; Рос. акад. наук, Ин-т философии. − М. : Гардарики, 2001. – 669 с.
. Педагогический энциклопедический словарь : словарь / под общ. ред. Б. М. Бим-Бад. – М. : Большая Рос. энцикл., 2003. – 528 с.
. Социологическая энциклопедия / [авт. кол.: А. Б. Александрова, Н. В. Александрович, Ю. А. Алексейченко и др.] ; под общ. ред. А. Н. Данилова. − Минск : Беларус. энцыкл., 2003. – 382 с.
. Большой толковый социологический словарь (Collins) : в 2 т. : пер. с англ. / Сост. Д. Джери, Дж. Джери ; пер. с англ. Н.Н. Марчук – М. : Вече : АСТ, 1999. – Т. 1: А–О. − 544 с.
. Тевлюкова О. Ю. Насилие как феномен социальной организации: опыт теоретико-методологического анализа : дис. ... канд. социол. наук : 22.00.01 / Тевлюкова О. Ю. − Новосибирск, 2005. − 175 с.
. Гусейнов A. A. Понятие насилия / А. А. Гусейнов // Философия, наука, цивилизация / отв.ред. В. В. Казютинский. − М., 1999. − С. 293−308.
. Гусейнов A. A. Понятия насилия и ненасилия / А. А. Гусейнов // Вопр. философии. − 1994. − № 6. − С. 35−41.
. Гжегорчик А. Духовная коммуникация в свете идеала ненасилия / А. Гжегорчик // Вопр. философии. − 1992. − № 3.− С. 54−64.
. Гуггенбюль А. Зловещее очарование насилия / А. Гуггенбюль. − СПб. : Акад. проспект, 2000. – 220 с.
. Монтескье Ш.-Л. О духе законов : пер. с фр. // Избр. произведения / Ш.-Л. Монтескье. − М. : Госполитиздат, 1955. – С. 159-733.
. Беккариа Ч. О преступлениях и наказаниях / Ч. Беккариа ; Биогр. очерк и пер. М. М. Исаева. − М.. : Юрид. изд-во НКЮ СССР, 1939. − 464 с.
. Гаухман Л. Д. Насилие как средство совершения преступления / Л. Д. Гаухман. − М. : Юрид. лит., 1974. – 167 с.
. Бужор В. Г. Криминологический анализ и предупреждение тяжкой насильственной групповой преступности : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Бужор В. Г. ; Акад. М-ва внутр. дел СССР. − М., 1992. − 21 с.
. Наджибулла. Влияние средств массовой коммуникации на развитие социокультурной динамики современного общества : дис. … канд. филос. наук / Наджибулла. − М., 1999. – 151 с.
. Толстой Л. Н. Путь жизни / Л. Н. Толстой. – М. : Республика, 1993. – 431 с.
. Толстой Л. Н. Закон насилия и закон любви // Полное собр. соч. : в 90 т. / Л. Н. Толстой. − Акад. юбилей. изд. – М. : Гос. изд-во худож. лит. − М., 1956. – Т. 37. – С. 149−221.
. Силантьева М. В. Идеи Л. Н. Толстого о войне в контексте философии «серебряного века» / М. В. Силантьева // Война и мир как глобальная проблема (к 180-летию со дня рождения Льва Николаевича Толстого) : материалы Всерос. науч.-практ. конф. − Краснодар, 2008. − С. 58−63.
. Кинг М.-Л. Любите врагов ваших / М.-Л. Кинг // Вопр. философии. − 1992. − № 3. − С. 66−71.
. Ганди М. К. Моя вера в ненасилие / М. К. Ганди // Вопр. философии. − 1992. − № 3. − С. 65−66.
. Ильин И. А. О сопротивлении злу силой / И. А. Ильин // Путь к очевидности. – М. : Республика, 1993. – 431 с.
. Дюркгейм Э. Метод социологии / Э. Дюркгейм. − К. ; Х. : Иогансон, 1899. − 153 с.
. Бойко О. В. Насильство в сім’ї: соціологічний аналіз явища : дис. … канд. соціол. наук : 22.00.03 / Бойко О. В. ; Нац. ун-т внутр. справ. − Х., 2003. − 211 с.
. Гелих О. Я. Язык как средство управления и насилия: проблема образования / О. Я. Гелих // Образование и насилие / сб. ст. под ред. К. С. Пигрова. − СПб. : Изд-во СПГУ, 2004. − С. 169−181.
. Дмитриев А. В. Насилие: социально-политический анализ / А. В. Дмитриев, И. Ю. Залысин. – М. : Рос. полит. энцикл., 2000. – 328 с.
. Дворянский A. M. Тяжкие насильственные преступления против личности и пути их профилактики: (социально-криминологический аспект) : дис. … канд. юрид. наук / Дворянский A. M. − СПб., 1998. − 182 с.
. Насильственная преступность / под ред. В. Н. Кудрявцева, А. В. Наумова. − М. : Ин-т государства и права РАН : Спарк, 1997. − 159 с.
. Хаузерманн Д. Тактика дебоширов / Д. Хаузерманн // Программа обмена и подготовки сотрудников органов внутренних дел/юстиции по предо-твращению насилия в семье, 10−19 окт. 2001 г. – Цинциннати, 2001. – С. 4−10.
. Герасина Л. Н. Сущность общего понятия «насилие» в социолого-правовой, политологической и конфликтологической интерпретации / Л. Н. Герасина // Проблеми боротьби з насильницькою злочинністю в Україні. – Х. : Лествиця Марії, 2001. – С. 119−123.
. Шипунова Т. В. Агрессия и насилие как элементы социокультурной реальности / Т. В. Шипунова // Социол. исслед. − 2002. − № 5. − С. 67−76.
. Галтунг Д. Культурное насилие / Д. Галтунг // Социальные конфликты: экспертиза, прогнозирование, технологии разрешения. − М., 1995. − Вып. 8. − С. 34−55.
. Бачинин В. А. Неправо − юридическая форма дисномии [Электронный ресурс] / В. А. Бачинин // Перша українська електронна бібліотека підручників. − Режим доступа: http://pidruchniki.com.ua/15660721
/sotsiologiya/nepravo_yuridicheskaya_forma_disnomii. – Загл. с экрана.
. Бурдье П. Основы теории символического насилия : (фрагменты из кн.) / П. Бурдье, Ж.-К. Пассрон ; пер. с фр. Н. Шматко // Вопр. образования. − 2006. − № 2. − С. 39−60.
. Шипунова Т. В. Социальное исключение, отчуждение, насилие и агрессия как механизмы воспроизводства девиантности / Т. В. Шипунова // Журн. социологии и соц. антропологии. − 2005. − Т. 8, № 4. − С. 120−136.
. Гусейнов А. А. Возможно ли моральное обоснование насилия? / А. А. Гусейнов // Вопр. философии. − 2004. − № 3. − С. 19−28.
. Норберт Э. О процессе цивилизации: социогенетические и психо-генетические исследования / Э. Норберт. − М. ; СПб. : Университет. кн., 2001. − Т. 1 : Изменения в поведении высшего слоя мирян, в странах Запада. − 332 с.
. Берковиц Л. Агрессия: причины, последствия и контроль / Л. Берковиц. – СПб. : Прайм–Еврознак, 2002. – 512 с.
. Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка / В. И. Даль. – Напечатано со 2-го изд., 1880−1882. − М. : Гос. изд-во иностр. и нац. словарей, 1955. – Т. 1 : А–З / [предисл. А.М. Бабкина]. − 699 с.
. Румянцева Т. Г. Агрессия и контроль / Т. Г. Румянцева // Вопр. психологии. – 1992. − № 5/6. – С. 35−40.
. Змановская Е. В. Девиантология : (психология отклоняющегося поведения) : учеб. пособие для студентов вузов / Е. В. Змановская. − М. : Академия, 2003. − 288 с.
. Зінчіна О. Б. Телебачення як агент соціалізації / О. Б. Зінчіна // Підліток у великому місті: фактори та механізми соціалізації : коллектив. моногр. / за ред. Л. Г. Сокурянської. – Х. : Вид. центр ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2000. – С. 23−36.
. Богомолова Н. Н. Социальная психология печати, радио и телевидения / Н. Н. Богомолова. − М. : МГУ, 1991. − 126 с.
. Sklar R. Movie-Made America: a Social History of American Movies / R. Sklar. − New York : Random House, 1975. – 340 p.
. Schramm W. Television in the lives of our children / W. Schramm, J. Lyle and Е. Parker. − Stanford, CA : Stanford University Press, 1961. − 324 р.
. Stossel S. The man who counts the killings [Electronic resource] / S. Stossel // The Atlantic. − 1997. – May. − Access mode: http://www.theatlantic.com/past/docs/issues/97may/gerbner.htm. − Title Screen.
. Baker R. K. Media Task Force Staff. The Views, Standards and Practices of the Television Industry / R. K. Baker, S. J. Ball // Mass Media and Violence. − Washington, D.C., U.S. : Government Printing Office, 1969. − Vol. 9. − Р. 593-614.
. Comstock G. A. New Research on Media Content and Control (Overview) / G. A. Comstock // Television and Social Behavior / G. A. Comstock, Е. А. Rubinstein (eds.). − Washington, D.C., U.S. : Government Printing Office, 1972. − Vol. 1 : Media Content and Control. – P. 1-27.
. Television and Behavior: Ten Years of Scientific Progress and Implications for the Eighties / D. Pearl, L. Bouthilet, J. Lazar (eds.). − Rockville, M.D. : National Institute of Mental Health, 1982. − Vol. 2. – 368 p.
. Mcintyre J. J. Television Violence and Deviant Behavior / J. J. Mcintyre, J. J. Teevan, Т. Hartnagel // Television and Social Behavior / G. A. Comstock, E. A. Rubihstein (eds.). − Washington, D.C., U.S. : Government Printing Office, 1972. − Vol. 3: Television and Adolescent Aggressiveness. − Р. 383-435.
. Does Television Violence Cause Aggression? / L. D. Еron, L. R. Huesmann, М. М. Lefkowitz, L. O. Walder // American Psychologist. − 1972. − Vol. 27, № 4. − Р. 253-263.
. Хагуров Т. А. Введение в современную девиантологию : учеб. пособие / Т. А. Хагуров. – Ростов-н/Д., 2003. – 343 с.
. Seeing Ourselves. Media Power and Policy in Canada / Н. Holmes, D. Taras (eds.). − Toronto : Harcourt Brace Jovanovich, 1992. − 374 р.
. Является ли обилие сцен насилия на ТВ причиной высокой агрессии в обществе? [Электронный ресурс] : мнение МедРунета // MedLinks.ru : вся медицина в Интернет. − Режим доступа: http://www.medlinks.ru/ pollBooth.php?op=results&pollID=74#comments. – Загл. с экрана.
. Швед О. В. Сучасні Інтернет-комунікаційні технології: необхідні перестороги / О. В. Швед // Проблеми освіти: наук.-метод. зб. − К., 2006. − Спец. вип. − С. 191−195.
. Федоров А. В. Права ребенка и проблема насилия на российском экране / А. В. Федоров. − Таганрог : Изд-во Кучма, 2004. − 418 c.
. Ferlazzo M. ISU study proves conclusively that violent video game play makes more aggressive kids [Electronic resource] / M. Ferlazzo // Iowa State University of Science and Technology. − 2010. – 10 Jan. − Access mode: http://www.news.iastate.edu/news/2010/mar/vvgeffects. − Title Screen.
. Рущенко И. П. Шесть замечаний, которые полезно знать / И. П. Рущенко // Наши дети и наркотики: советы специалистов родителям / под ред. И. П. Рущенко. − Харьков, 2002. − С. 3–6.
. Зеркин З. П. Основы конфликтологии : курс лекций / З. П. Зеркин. – Ростов-н/Д : Феникс, 1998. – 480 с.
. Фромм Э. Психоанализ и религия / Э. Фромм // Сумерки богов / сост. и общ. ред. А. А. Яковлева. − М. : Политиздат, 1990. − 398 с.
. Анцупов А. Я. Конфликтология : учеб. для вузов / А. Я. Анцупов, А. И. Шипилов. – М. : ЮНИТИ, 1999. – 551 с.
. Библия : синодальный перевод. − Б.м., б.г. − 1372 с.
. История этических учений : учебник / под ред. А. А. Гусейнова. – М. : Гардарики, 2003. – 911 с.
. Правильное воспитание детей [Электронный ресурс] // Богословие протестантской Реформации. – Режим доступа: http://calvinism.ru/child.htm. – Загл. с экрана.
. Сапач С. Любящие родители наказывают [Электронный ресурс] / Светлана Сапач // Миссия «Благая весть». Церковь Евангельских Христиан в Духе Апостолов. – Режим доступа : http://www.churchonrock.com/articles/
for_parents/26.html. – Загл. с экрана.
. Казерский В. K. Нужно ли шлёпать детей? [Электронный ресурс] / В. K. Казерский // Православный Форум Апостола Андрея Первозванного. – Режим доступа: http://www.cirota.ru/forum/view.php?subj=31424&order=&pg=0. – Загл. с экрана.
. Коран / пер. с араб. И. Ю. Крачковского ; ред. В. Беляев. − 2-е изд. − М. : Наука, 1990. – 727 с.
. Кодзики : записи о деяниях древности. Свиток 1. − СПб. : Кристалл, 2000. – 608 с. − (Библиотека мировой литературы).
. Нихон сёки. Анналы Японии. Свиток 1 [Электронный ресурс] // Восточная литература. Средневековые исторические источники Востока и Запада. – Режим доступа: http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Japan/VIII/
720-740/Nihon_seki_I/frametext1.htm. – Загл. с экрана.
. Авеста. Видевдат. Фрагард тринадцатый / вступление, пер. с авест. и коммент. В. Ю. Крюковой // Восток. – 1994. – № 2. – С. 151−157.
. Авеста. Видевдат. Фрагард Восьмой / вступление, пер. с авест. и коммент. В. Ю. Крюковой // Вестник древней истории. – 1994. – № 1. – С. 238−249.
. Искусство политики (Артхашастра Каутильи). Книга V. Средства политики [Электронный ресурс] / пер. А. А. Вигасина // Санатана Дхарма. – Режим доступа : http://sanatanadharma.udm.net/text/artha1.doc. – Загл. с экрана.
. История философии : энциклопедия / сост. и гл. науч. ред. А. А. Грицанов. – Минск : Интерпрессервис : Кн. дом, 2002. – 1375 с.
. Дхаммапада / Ин-т востоковедения АН СССР ; пер. с пали, введ. и коммент. В. Н. Топорова ; [отв. ред. Ю. Н. Рерих]. − М. : Восточ. лит., 1960. − 159 с.
. Санчети А. Л. Первые шаги в джайнизме. Глава 5. Шаг четвёртый: три отличительных черты (лакшана) [Электронный ресурс] / А. Л. Санчети, М. М. Бхандари, Джодхпур // Jainworld.com : Jainism global resource center. – Режим доступа : http://jainworld.com/JWRussian/jainworld/firststepstojainism/
part6.asp. – Загл. с экрана.
. Лао Цзы. Дао дэ цзин [Электронный ресурс] / Лао Цзы ; пер. Ян Хин Шуна // Psylib: самопознание и саморазвитие. Психологическая библиотека Киевского Фонда cодействия развитию психической культуры. – Режим доступа: http://www.psylib.ukrweb.net/books/_laotz01.htm. – Загл. с экрана.
. Назаретян А. П. Насилие и терпимость: антропологическая ретроспектива / А. П. Назаретян // Вопр. психологии. – 2005. – № 5. – С. 37−50.
. Дядиченко О. В. Деструктивный потенциал молодежных субкультур [Электронный ресурс] / О. В. Дядиченко // Scienceport.ru : наука и образование против террора. – Режим доступа: http://scienceport.ru/content/ destruktivnyi-potentsial-molodezhnykh-subkultur. – Загл. с экрана.
. Фіцула М. М. Педагогіка : навч. посіб. для студ. вищ. пед. закл. освіти / М. М. Фіцула. – К. : Академія, 2000. – 544 с.
. Дроздов А. Ю. Агрессивное поведение молодежи в контексте социальной ситуации / А. Ю. Дроздов // Социол. исслед. − 2003. − № 4. − С. 95−98.
. Населення [Електронний ресурс] : статист. інформ. // Державний комітет статистики України. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/ operativ/operativ2007/ds/nas_rik/nas_u/nas_rik_u.html. – Заголовок з екрану.
. Сокурянська Л. Г. Соціалізація особистості: концептуальні підходи / Л. Г. Сокурянська // Підліток у великому місті: фактори та механізми соціалізації : колектив. моногр. / за ред. Л. Г. Сокурянської. – Х., 2000. – С. 9−16.
. Пилипенко В. Є. Підліткова агресія в контексті сучасної соціокультурної ситуації / В. Є. Пилипенко, О. Волянська // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2004. – № 4. – С. 5−24.
. Бикметов Е. Ю. Взаимодействие семьи и школы в социализации индивида / Е. Ю. Бикметов // Социол. исслед. − 2007. − № 9. – С. 86−92.
. Дуцик Д. Р. Політична журналістика / Д. Р. Дуцик. – К. : Києво-Могилян. акад., 2005. – 138 с.
. Шеховцев А. Ю. Информационная парадигма в структуре современного мышления / А. Ю. Шеховцев ; под ред. В. Б. Устьянцева. – Саратов : Изд-во Саратов. гос. ун-та, 1998. – 176 с.
. Василевич О. Г. Інформаційне насильство як соціальний феномен / О. Г. Василевич // Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. Івана Франка. − 2007. − № 35. −С. 29−33.
. Пряжников Н. С. Проблема информационного насилия в школе / Н. С. Пряжников // Психология и школа : ежекварт. науч.-практ. журн. − М. ; Обнинск, 2003. – № 4. – С. 3−8.
. Гімназисти та ліцеїсти частіше страждають функціональними розладами [Електронний ресурс] // Osvita.ua / Видавництво «Плеяди». – 2009. – 16 жовт. – Режим доступу: http://osvita.ua/home/health/5256. – Заголовок з екрану.
. Поляков Ю. Спасут ли школьное образование педагогические проекты? / Ю. Поляков // Крымское время : крым. обществ.-полит. газ. − 2007. – 20 дек. − С. 3.
. Кіперштейн Б. А. Це наш останній шанс / Б. А. Кіперштейн // Єдине інформаційне середовище навчального закладу в контексті стратегічного управління освіти в Україні : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. − К., 2008. − С. 25−30.
. Буряковский А. Л. Преподавание: насилие и некомпетентность / А. Л. Буряковский // Образование и насилие : сб. ст. / под ред. К. С. Пигрова. − СПб. : Изд-во Санкт-Петербург. гос. ун-та, 2004. − С. 57−60.
. Северный А. А. Проблемы охраны психического здоровья детей в России [Электронный ресурс] / А. А. Северный // Ассоциация детских психиатров и психологов. – Режим доступа: http://www.rusmedserv.com
/psychsex/teens/psixzdor.htm. – Загл. с экрана.
. Finkelhor D. Commentary on «The universality of incest» / D. Finkelhor // The Journal of Psychohistory. − 1991. − Vol. 19, № 2. − Р. 218.
. Schizophrenia and Other Psychotic Disorders in a Cohort of Sexually Abused Children [Electronic resource] / Margaret C., Paul E., James R., Stuart D., David L., Josie Spataro // Archives of General Psychiatry : American Medical Association. – 2010. − Vol. 67, No. 11 (11 Nov.). – Access mode: http://archpsyc.ama-assn.org/cgi/content/abstract/67/11/1114?maxtoshow=&hits=10
&RESULTFORMAT=&fulltext=Monash&searchid=1&FIRSTINDEX=0&resourcetype. − Title Screen.
. Липай Т. П. Социальная стигматизация как предпосылка социальной маргинализации молодежи [Электронный ресурс] / Т. П. Липай. − Режим доступа: http://socprob.ru/2009/sotsialnaya-stigmatizatsiya-kak-predposyilka -sotsialnoy-marginalizatsii-molodezhi-lipay-t.p.html. − Загл. с экрана.
. Goffman E. Stigma: Notes on the Management of Spoiled Identity / E. Goffman. − New York : Prentice-Hall, 1963. − 147 р.
. Социология : учебник / под ред. Ю. Г. Волкова. – Изд. 2-е, испр. и доп. – М. : Гардарики, 2003. – 512 с.
. Липай Т. П. О проявлении стигматизации в процес се образования / Т. П. Липай // Социол. исслед. − 2004. – № 10. – С. 140−141.
. Липай Т. П. Стигматизация в практике общеобразовательных школ / Т. П. Липай // Социол. исслед. − 2009. – № 11. – С. 142−144.
. Мухина В. С. Шестилетний ребенок в школе : кн. для учителя / В. С. Мухина. − 2-е изд., испр. и доп. − М. : Просвещение, 1990. – 175 с.
. Дікова-Фаворська Д. М. Шкільне насильство та перспективи формування толерантної взаємодії в освітньому середовищі / Д. М. Дікова-Фаворська // Методология, теория и практика социологического анализа современного общества : сб. науч. тр. – Вып. 16. – Харьков, 2010. − С. 711-714.
. Bullying [Электронный ресурс] // Мюллер В. К. Новый англо-русский словар / В. К. Мюллер. – Перераб. и доп. изд. – Режим доступа: http://www.rambler.ru/dict/new-enru/00/55/78.shtml. – Загл. с экрана.
. Мухаркина А. В качканарских школах эпидемия буллинга: жертв травли снимают на видео [Электронный ресурс] / Алёна Мухаркина // Качканарский четверг. – 2008. – 12 мая. – Режим доступа: http://www.kchetverg.ru/?p=589. – Загл. с экрана.
. Ніколаєнко С. М. Виступ Міністра освіти і науки України на спільній колегії МОН, МВС, Мінсім’їмолодьспорт [Електронний ресурс] / С. М. Ніколаєнко // Міністерство внутрішніх справ України : Департамент зв’язків з громадськістю. – 2007. – 27 квіт. – Режим доступу: http://mvsinfo. gov.ua/official/ 2007/04/270407_3.html. – Заголовок з екрану.
. Лэйн Д. Школьная травля (буллинг) / Д. Лэйн // Детская и подростковая психотерапия / под ред. Д. Лэйна, Э. Миллера. − СПб. : Питер, 2001. − С. 240−276.
. Бердышев И. Лекарство против ненависти / Илья Бердышев ; семинар записала Е. Куценко // Первое сент. – 2005. – 15 марта (№ 18). – С. 3.
. Кон И. С. Что такое буллинг и как с ним бороться? [Электронный ресурс] / И. С. Кон // Сексология : персонал. сайт И. С. Кона. – Режим доступа: http://www.sexology.narod.ru/info178.html. – Загл. с экрана.
. Фалд Т. Буллинг. Офисные хулиганы [Электронный ресурс] / Т. Фалд ; записал В. Кичкаев // Пси-фактор. – 2005. – Режим доступа: http://psyfactor.org/lib/bulling.htm. – Загл. с экрана.
. Мерцалова Т. Насилие в школе: что противопоставить жестокости и агрессии? / Т. Мерцалова // Директор шк. – 2000. – № 3. – С. 25–32.
. Cowie H. Children’s reaction to cooperative group work: a strategy for enhancing peer relationships among bullies, victims and bystanders / H. Cowie, L. Berdondini // Learning and Instruction. − 2001. − № 11. − P. 517–530.
. Веселуха В. Соціальний і правовий статус неповнолітніх і його вплив на віктимну поведінку / В. Веселуха // Право України. – 1999. – № 7. – С. 93−97.
. Бертрам Д. Розга в России [Электронный ресурс] / Д. Бертрам // История розги : Библиотека Гумер – гуманитарные науки. – Режим доступа: http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Culture/bertr/03.php. − Загл. с экрана.
. Соборное уложение 1649 года // Российское Законодательство Х−ХХ веков : в 9 т. – М. : Юрид. лит., 1985. − Т. 3: Акты Земских соборов. − С. 75–442.
. Конвенція про права дитини // Зібрання чинних міжнародних договорів України. – К., 1990. − № 1. − С. 205.
. Конституція України : прийнята 28 черв. 1996 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
. Кримінальний кодекс України : прийнятий 5 квітня 2001 року // Офіц. вісн. України. – 2001. – № 21. – Ст. 920.
. Кодекс України про адміністративні правопорушення : наук.-практ. коментар / за заг. ред. А. С. Васильєва О. І. Миколенка. – Х. : Одіссей, 2010. – 1024 с.
. Сімейний кодекс України : наук.-практ. коментар / [І. В. Жилінкова, В. К. Антошкіна, Н. А. Д’ячкова, В. Ю. Москалюк та ін.] ; за ред. І. В. Жилінкової. − Х. : Світлофор, 2008. – 855 c.
. Светличная Г. А. Права детей как объект правовой защиты // Права людини і правова держава (до 50-ї річниці Загальної декларації прав людини) : тези доп. наук. конф. проф.-виклад. складу, 10−11 груд. 1998 р. / Нац. юрид. акад. України. − Х., 1998. − С. 122-125.
. Про охорону дитинства : Закон України // Відом. Верхов. Ради України. – 2001. – № 30. – Ст. 142.
. Порядок розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення : Наказ від 16 січ. 2004 р. / Держ. ком. України у справах сім’ї та молоді, М-во внутріш. справ України, М-во освіти і науки України, М-во охорони здоров’я України // Офіц. вісн. України. – 2004. – № 2. – Ст. 202.
. Сотрудничество местных сообществ по проблеме насилия в семье [Электронный ресурс] : крат. информ. о программе // Проект Гармония. – Режим доступа: http://dv.projectharmony.ru/oprogr/main.html. – Загл. с экрана.
. Насильство в сім’ї: спільна проблема : робочі матеріали семінару, 19−20 жовт. 1999 р. – Х., 1999.
. Состоялся круглый стол «Пренебрежение и насилие над детьми: укр. реалии» [Электронный ресурс] // Развитие Украины : пресс-релиз / Пресс-служба Фонда Рината Ахметова. – К., 2011. – 24 мая. – Режим доступа: http://www.fdu.org.ua/ru/news/490. – Загл. с экрана.
. Общероссийский детский телефон доверия уже принял почти 400 тысяч звонков [Электронный ресурс] // Фонд поддержки детей, находящихся в трудной жизненной ситуации. – 2011. – 16 мая. – Режим доступа: http://www.ya-roditel.ru/national-campaign/news/?idNews=34042. – Загл. с экрана.
. В Липецке уже два месяца работает всероссийский единый телефон доверия [Электронный ресурс] // Gorod48.Ru : информ.-справ. портал. – 2011. – 17 мая. – Режим доступа: http://gorod48.ru/news/35732/. – Загл. с экрана.
. В Оренбурге телефоны доверия востребованы у детского населения [Электронный ресурс] // Фонд поддержки детей, находящихся в трудной жизненной ситуации. – 2011. – 17 мая. – Режим доступа: http://www.ya-roditel.ru/national-campaign/news/?idNews=34099. – Заглавие с экрана.
. Киперштейн Б. А. Организация образ