Інституційний та соціально-технологічний аспекти гендерних відносин в органах внутрішніх справ України

Краткое описание

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

Мороз Алла Вікторівна
УДК [316.356:351.74] (477) (043.05)

Інституційний та соціально-технологічний аспекти гендерних відносин в органах внутрішніх справ України

22.00.04 – спеціальні та галузеві соціології

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата соціологічних наук

Науковий керівник:
Свеженцева Юлія Олександрівна,
кандидат соціологічних наук,
доцент

Харків - 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ГЕНДЕРНИХ ВІДНОСИН В СИСТЕМІ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ У КОНТЕКСТІ ІНСТИТУЦІЙНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ
1.1. Поняття «гендерні відносини» в контексті наукових дсоліджень 13
1.2. Обґрунтування теоретичних моделей гендерних відносин в 26
органах внутрішніх справ
1.3. Інституційні умови забезпечення гендерного паритету в органах 38
внутрішніх справ
Висновки до розділу 1 63

РОЗДІЛ 2. СОЦІОЛОГІЧНЕ ВИВЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ГЕНДЕРНИХ ВІДНОСИН В ОВС УКРАЇНИ
2.1. Аналіз стану гендерної рівності в системі органів внутрішніх 69
справ України за допомогою кількісного соціологічного
дослідження
2.2. Особливості гендерних відносин в ОВС України та основні 87
тенденції їх розвитку: якісний аналіз
Висновки до розділу 2 128

РОЗДІЛ 3. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ УДОСКОНАЛЕННЯ ГЕНДЕРНИХ ВІДНОСИН В ОВС УКРАЇНИ
3.1. Концептуальні основи та принципи технологізації вдосконалення 131
гендерних відносин в ОВС України
3.2. Обґрунтування алгоритму технологізації вдосконалення гендерних відносин у системі органів внутрішніх справ 154
Висновки до розділу 3 174

ВИСНОВКИ 179

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ 183

ДОДАТКИ 204

ВСТУП

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку Україна стала на шлях європейської інтеграції, проголосивши пріоритетну цінність прав та свобод людини і взявши на себе обов’язок з їх дотримання. Рівень розвитку демократії в державі визначається декількома індикаторами, серед яких, безперечно, важливим є впровадження гендерної рівності та ліквідація всіх форм дискримінації за ознакою статі на основі створення умов і правових норм, необхідних для здійснення на практиці конституційного принципу рівних прав і рівних можливостей жінок та чоловіків.
В основі гендерної політики в Україні лежать загальноприйняті міжнародні норми, зафіксовані в низці міжнародних документів [1, 2, 3, 4].
Сучасна соціальна практика доводить, що особливості статі мають все менше значення при професійному самовизначенні. За останні десятиріччя у всьому світі список закритих для жінок видів зайнятості значно скоротився. Жінка, як і чоловік, здатна витримувати високі інтелектуальні, психологічні та фізичні навантаження. Наразі все більше жінок з’являється в традиційній чоловічій сфері [5, 6, 7, 8, 9].
Повною мірою це стосується інституту органів внутрішніх справ. Сьогодні в ОВС України частка жінок становить 22 % персоналу. Особи жіночої статі практично у всіх основних службах системи ОВС обіймають керівні посади. З кожним роком збільшується кількість дівчат - абітурієнтів, які прагнуть отримати професію правоохоронця [10, 11].
Очевидно, що зростаюче прагнення жінок до залучення до правоохоронної діяльності не може бути проігнороване суспільством. На виконання Державної програми з утвердження гендерної рівності в українському суспільстві Міністерством внутрішніх справ України розроблені та затверджені обласні програми. Для конкретизації та оптимізації цієї роботи в МВС розроблено Програму забезпечення гендерної рівності в ОВС України на період до 2012 року [12].
Однак слід констатувати, що до сьогодні в системі ОВС, яка має історично обумовлений військовий статус, на організаційному, нормативному та змістовному рівнях фактично панують патріархальні традиції. Горизонтальна та вертикальна сегрегація, різні для обох статей нормативні засади і навіть пряма дискримінація сприймаються як нормальне явище.
Аналіз практики свідчить, що в системі ОВС принцип рівності можливостей чоловіків та жінок часто тільки декларується, але в реальних умовах практично не забезпечується.
Доказом цього є існуючі проблеми, специфічні саме для жінок-правоохоронців. Це проблеми, що виникають через необхідність поєднання служби з домашніми обов’язками; суперечності між інтересами державної служби та репродуктивною функцією; дискусійність позитивного впливу психофізіологічних особливостей жінок на якість виконання ними професійних обов’язків; проблемні питання у сфері соціальної та правової захищеності жінок; проблема адаптації до умов роботи у чоловічому середовищі; потенційна небезпека сексуальних домагань на робочому місці; недостатня гендерна рівність у професійному навчанні.
Сьогодні в ОВС не впроваджений механізм об’єктивного оцінювання стану гендерних відносин, навіть відомча кадрова статистика в щорічних звітах не враховує показник статі. Через це оцінка результатів Програми забезпечення гендерної рівності в ОВС України базується на кількості проведених заходів, а не на фактичному стані гендерних відносин.
Наслідками зазначених проблем є недостатній розвиток особистісного потенціалу жінок, який характеризує їх можливості, здібності та готовність до успішного виконання службових обов’язків, зростання конфліктності гендерних відносин у професійній сфері, зміцнення застарілих стереотипів як у жінок, так і чоловіків, ігнорування гендерних відмінностей.
Підкреслимо, що суперечності, які існують між декларацією рівних можливостей та реальним станом жінок-правоохоронців мають інституційний характер, адже безпосередньо пов’язані з основними цілями, цінностями, нормами, суспільними процедурами, соціальними відносинами, переплетенням ролей та статусів інституту органів внутрішніх справ і певним чином впливають на ефективність його функціонування.
Ми вважаємо, що вирішення зазначених проблем має відбуватись на інституційному рівні шляхом розроблення та комплексного цілеспрямованого застосування системи гендерно - орієнтованих соціальних технологій.
Реформування гендерних відносин в ОВС України потребує: 1) соціальної діагностики стану гендерних відносин, характеру та динаміки їх змін; 2) розроблення й впровадження соціальних технологій реформ з урахуванням інституційного характеру відносин у цій сфері.
У різних галузях наукового знання створені передумови для соціологічного дослідження гендерних відносин. Розвиток гендерної теорії відображений в роботах С. Бем, С. де Бовуар, К. Делфі, Дж. Лорбер, М. Мід, Ш. Ортнер, Г. Рубін, Р. Столлера, Р. Унгер [13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24]. Сучасні концепції гендеру базуються на психоаналізі Ж. Лакана, філософії символічного фундаменталізму, теорії соціального конструювання, стратифікаційній та культурно-символічній теоріях, концепції номадичного гендеру Р. Брайдотті [16, 17, 20, 23, 25].
У соціологічній науці гендерна проблематика представлена в роботах П. Бурдьє, Г. Гарфінкеля, Е. Гідденса, І. Гоффмана, Е. Дюркгейма, Г. Зіммеля, Дж. Масіоніса, К. Маркса, Т. Парсонса, Н. Смелзера (структурно-функціональний підхід до гендерних відносин) [26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 43]; Д. Зіммермана, К. Уеста (теорія соціального конструювання гендеру) [16, 38, 39]; (С. Бем, Дж. Мітчелл, Г. Рубін, Д. Сміт, Б. Фрідан (фемінізм як соціальна теорія) [14, 40, 41, 42, 44, 45]; Р. Коннел, Дж. Лорбер (об’єднувальна теорія) [22, 46, 47] тощо.
Дослідження маскулінності здійснювались такими науковцями як: Ш. Берд, Е. Гідденс, О. Здравомислова, М. Кіммель, К. Клаттербау, І. Кон, А. Сінельніков, І. Тартаковська, Дж. Херн тощо [18, 29, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 65].
У країнах СНД концепцію гендеру розробляли О. Вороніна, Т. Гурко, О. Здравомислова, О. Каменська, А. Кириліна, А. Кльоцин, І. Кльоцина, І. Костікова, Н. Лавріненко, Н. Пушкарьова, Г. Сілласте, А. Тьомкіна, О. Шабурова тощо [20, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63, 64].
Серед українських дослідників гендерної проблематики слід відзначити О. Балакірєву, Л. Гентош, Г. Герасименко, О. Горошко, Т. Гундорову, С. Жеребкіна, І. Жеребкіну, Т. Журженко, Н. Зборовську, О. Кісь, Н. Коваліско, Н. Лавріненко, К. Левченко, О. Луценко, Т. Мельник, А. Ніколаєвську, С. Оксамитну, С. Павличко, О. Стрельник, К. Шевченко, О. Яременко тощо [7, 16, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76].
Попри зростання інтересу до питань гендеру в останні десятиріччя наукових досліджень гендерних відносин в органах внутрішніх справ існує лише невелика кількість (І. Боброва, Т. Іванова, К. Левченко, В. Лапшина, О. Малигіна, О. Мартиненко, С. Риков, В. Романова, О. Ряшко, Ю. Свєженцева, І. Суркова, М. Щелкунова) [10, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 84, 85]. При цьому увага приділяється лише окремим аспектам (наприклад, організаційно-правовому забезпеченню службової діяльності жінок-правоохоронців, вивченню їх професійно важливих якостей, психологічних особливостей, гендерних стереотипів у силових структурах, у тому числі в міліції).
Слід констатувати, що, не зважаючи на широкий спектр досліджень, що можуть розглядатись як наукові засади аналізу гендеру, соціологічна перспектива трансформації гендерних відносин в органах внутрішніх справ на інституційному рівні практично не представлена.
Наразі фактично відсутні комплексні соціологічні дослідження сучасного стану гендерних відносин в ОВС з метою виявлення в них соціально-культурних зразків гендерної нерівності, а також їх причин, особливостей, наслідків, засобів закріплення і відтворення. Разом з цим така інформація є вкрай необхідною для розроблення соціальних технологій трансформації гендерних відносин.
Таким чином, суперечності між необхідністю трансформації гендерних відносин в ОВС України відповідно до конституційних принципів та недостатнім ступенем розробленості соціологічного забезпечення, яке становить підґрунтя гендерно - орієнтованих соціальних технологій, визначають актуальність обраної теми нашого дослідження «Інституційний та соціально-технологічний аспекти гендерних відносин в органах внутрішніх справ України».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до наукових завдань, що ставляться перед дослідницькими і навчальними закладами системи МВС України, зокрема п. 13.5 «Пріоритетних напрямків наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2011–2014 років» (наказ МВС України від 29 липня 2010 р. № 347; п. 5 додатку 13 «Гендерний аспект в діяльності ОВС») та Програмі забезпечення гендерної рівності в ОВС України на період до 2012 року.
Мета дослідження полягає у виявленні та комплексному вивченні інституціоналізованих зразків гендерної нерівності в ОВС України, а також у розробленні методологічних основ технологізації удосконалення гендерних відносин.
Відповідно до поставленої мети в дисертаційному дослідженні вирішуються такі завдання:
– розкрити основний зміст понять «гендер» та «гендерні відносини»;
– визначити основні теоретико-методологічні підходи до вивчення гендерних відносин, з’ясувати найбільш плідні для вивчення гендерних відносин у правоохоронній сфері;
– за допомогою теоретичного моделювання осмислити гендерні відносини в органах внутрішніх справ України, визначити можливий спектр проявів гендерної нерівності;
– осмислити процес гендерних перетворень як інституційні зміни в органах внутрішніх справ;
– провести соціодіагностику реформування гендерних відносин в ОВС України; за допомогою кількісних та якісних методів емпіричного соціологічного дослідження оцінити стан гендерної рівності в органах внутрішніх справ України; визначити зміст, характер найбільш поширених соціально-культурних зразків гендерної дискримінації, а також способів їх закріплення та відтворення;
– розглянути основні принципи і алгоритми соціальних технологій трансформації гендерних відносин в органах внутрішніх справ, розробити практичні рекомендації щодо інституціалізації принципу гендерної рівності в правоохоронній діяльності.
Об’єктом дослідження є гендерні відносини в органах внутрішніх справ України.
Предметом дослідження є методологічні основи розроблення та впровадження соціальних технологій, що забезпечують трансформацію інституту ОВС України відповідно до принципу гендерної рівності.
Методи дослідження. Для виконання поставлених у дисертаційному дослідженні завдань було використано сукупність методів та прийомів наукового пізнання. Загальнонаукові методи – міждисциплінарного підходу, компаративного аналізу, а також інтуїтивно-логічний та аналітико-прогностичний. Методи, які притаманні соціології, – структурно-конструктивістський підхід та специфічні методи збору первинної соціальної інформації: методи масового опитування та напівформалізованого поглибленого інтерв’ю. Аналіз емпіричної інформації здійснений за допомогою «якісних» методів та математичної статистики.
Теоретичну основу дослідження становлять: для вивчення гендерних відносин та особливостей інституціоналізованих в них зразків гендерної нерівності – структурно-конструктивістський підхід (П. Бурдьє, Е. Гідденс, О. Здравомислова, І. Кльоцина, Р. Коннелл, Н. Лавріненко, Г. Тьомкіна); для осмислення моделей гендерних відносин в органах внутрішніх справ України та можливих наслідків співпраці чоловіків та жінок в підрозділах ОВС – теорія визнаних та сторонніх (Н. Еліас); теорія схизмогенезису (Г. Бейтсон); теорія маргінальності (Р. Парк, Е. Стоунквіст, Т. Шибутані); для осмислення гендерних трансформацій як інституційних перетворень – неоінституціональний підхід (О. Брендєльова, Р. Коуз, Д. Норт, В. Полтерович).
Емпіричною базою дисертації є вибіркове анонімне опитування працівників різних служб та підрозділів органів внутрішніх справ України (2008 рік, опитано 3 тис. осіб за репрезентативною для України вибіркою, серед яких 442 – жінки); інтерактивне поглиблене гнучке інтерв’ю з працівниками практичних підрозділів органів внутрішніх справ у Харківській області (N=60).
Надійність і достовірність результатів досліджень забезпечується послідовністю реалізації теоретичних положень при виконанні емпіричних завдань, застосуванням методів, що відповідають завданням дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів. У ході роботи було сформульовано низку наукових положень та висновків, які представлені на захист, зокрема:
вперше:
– обґрунтовано, адаптовано і застосовано для осмислення гендерних відносин в ОВС теоретичні моделі, а саме: для прояснення внутрішніх механізмів гендерної нерівності у відносинах між чоловіками та жінками в ОВС, причин гендерних конфліктів – модель розвитку відносин «визнаних» та «сторонніх»; для осмислення специфіки та динаміки конфлікту, ворожості, розколу в гендерних відносинах в ОВС України – три типи взаємодії в рамках моделі схизмогенезису: симетричний схизмогенезис, взаємодоповнюючий схизмогенезис та обмін; для осмислення становища працівників органів внутрішніх справ чоловічої або жіночої статі та його наслідків у межах гендерних відносин – модель маргінальності/центральності;
– на підставі емпіричного соціологічного дослідження здійснено соціодіагностику реформування гендерних відносин в ОВС України, яка засвідчила певну безсуб’єктність та, як наслідок, безрезультатність гендерних перетворень в ОВС; у правоохоронних органах все ще відтворюються соціально-культурні зразки гендерної нерівності, які виявляються в гендерній асиметрії, гендерному дисбалансі та дискримінації на рівні міжособистісних відносин; проведено аналіз заінтересованих сторін у гендерних перетвореннях в ОВС України; виявлено негативну заінтересованість керівництва ОВС усіх рівнів, суперечливу – відомчих навчальних закладів, практичних працівників ОВС обох статей, байдужу – громадськості;
одержало подальшого розвитку:
– теоретико-методологічне підґрунтя аналізу гендерних відносин в ОВС, яке: систематизує вектори аналізу (горизонтальний, вертикальний) та властиві їм параметри (диференціація ролей, ієрархічність позицій); спрямовує дослідження на осмислення об’єктивної сторони гендерних відносин, яка виявлена у практиці правоохоронної діяльності, та суб’єктивної сторони, під впливом якої структуруються (і тому можуть бути скореговані) соціально-культурні зразки гендерних відносин; акцентує увагу на різних соціальних рівнях суб’єктивних детермінант гендерних відносин, якими на макросоціальному рівні є гендерні уявлення, на рівні міжгрупової взаємодії – гендерні стереотипи, на рівні міжособистісних відносин – гендерні експектації та установки, на внутрішньоособистісному рівні – гендерна ідентичність;
– система принципів технологізації реформування гендерних відносин в органах внутрішніх справ України, серед яких ключовими визначені: врахування різниці між статями, яка, проте, не може бути перешкодою для рівного підходу до них у професійній сфері; системний підхід до трансформації гендерних відносин, який має охоплювати головні аспекти забезпечення діяльності ОВС; мотивування заінтересованих сторін як одна з основних умов трансформації гендерних відносин в ОВС України; моніторинг гендерної ситуації в ОВС на основі кадрового статистичного обліку;
удосконалено:
– методологію впровадження соціальних технологій реформування гендерних відносин, яка орієнтує здійснювати зазначене реформування як імпорт або трансплантацію інституту, з урахуванням можливих реакцій відторгнення, викривлення трансплантованого інституту, а також його дисфункцій, які виявляються в атрофії, активізації альтернативного інституту або інституціональному конфлікті;
– систему емпіричних показників стану гендерних відносин в ОВС України та методики їх моніторингу.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні ідеї та висновки роботи узагальнюють погляди на сутність, характер, особливості розвитку гендерних відносин в органах внутрішніх справ, розширюють наукове уявлення про феномен гендерної нерівності, визначають основні моделі гендерних відносин та конкретизують певні шляхи їх удосконалення.
Результати й висновки роботи можуть бути використані в діяльності як державних, так і недержавних організацій та установ, у першу чергу Департаменту кадрового забезпечення МВС України; кадрових апаратів ОВС, громадських організацій, які діють у сферах гендерних питань та забезпечення прав людини. Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані в навчальному процесі у вищих навчальних закладах МВС України для підготовки лекцій та навчальних посібників з таких навчальних дисциплін: «Соціологія гендеру», «Соціологія управління», «Теорія та методи роботи з персоналом», «Соціологія соціальних змін», «Соціологія культури» та «Соціологія сім’ї».
Апробація результатів дослідження. Основні положення й висновки роботи були оприлюднені на таких науково-практичних конференціях: «Проблеми дотримання прав людини в діяльності ОВС України (м. Харків, 2008 р.); «Актуальні проблеми соціальної, психологічної та виховної роботи в ОВС» (м. Харків, 2008 р.); «Актуальні проблеми роботи з персоналом у правоохоронних органах» (м. Харків, 2008 р.); «Девіантна поведінка: соціологічний, психологічний, юридичний аспекти» (м. Харків, 2009 р.); «Соціально-психологічне забезпечення правоохоронної діяльності: теоретичні та прикладні аспекти» (м. Харків, 2009 р.); «Молодь в умовах нової соціальної перспективи» (м. Житомир, 2010 р.); «Девіантна поведінка: соціологічний, психологічний, юридичний аспекти» (м. Харків, 2011 р.); «Девіантна поведінка: соціологічний, психологічний, юридичний аспекти» (м. Харків, 2012 р.).
Основні проблеми дисертації обговорювались на міжкафедральних засіданнях кафедри соціології та соціальної роботи факультету психології, менеджменту, соціальних та інформаційних технологій та кафедри соціології та масових комунікацій навчально-наукового інституту права та масових комунікацій Харківського національного університету внутрішніх справ,
Публікації. Основні ідеї та результати дисертаційного дослідження викладено в 14-ти публікаціях, серед яких шість статей опубліковані в спеціалізованих виданнях із соціології, що входять до переліку фахових видань із соціологічних наук.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Зростаюче залучення жінок до правоохоронної діяльності створює нову соціальну реальність – гендерні відносини в ОВС України, яка формується на перетині соціального інституту органів внутрішніх справ і гендерних інституцій українського суспільства та вбирає у себе ознаки переважно патріархальної ідеології як першого, так і останніх. Інституціоналізація гендерних відносин в ОВС України відбувається під значним впливом порушень трудових прав та соціальних гарантій працівників міліції, які набули в українській правоохоронній сфері системного характеру. Такі порушення більш болісно зачіпають жінок, ніж чоловіків, адже саме для жінок суспільно схваленим є пріоритет сімейних ролей над професійними у разі їх конфлікту. Зазначені фактори закріплюють соціально-культурні зразки нерівності в гендерних відносинах в ОВС України.
2. Теоретико-методологічне підґрунтя аналізу гендерних відносин має орієнтувати на урахування двох їх векторів: горизонтального, де основним параметром є диференціація ролей і статусів чоловіків та жінок, та вертикального, що визначається параметром ієрархічності позицій гендерних груп. Такі параметри аналізу гендерних відносин стосуються як об’єктивної сторони відносин, яка представлена реальними практиками взаємодії, так і суб’єктивної, тобто гендерних уявлень, стереотипів, установок і гендерної ідентичності, під впливом яких практики взаємодії проявляються і змінюються.
3. Поява жінок на службі в ОВС поставила під сумнів деякі звичні для чоловіків правила і тим самим внесла в раніше однозначно зрозумілу для них ситуацію елементи збентеження та обурення. Прихід жінок у правоохоронну сферу сприймається як вторгнення сторонніх, чужих, що завжди являє загрозу способу життя «визнаних», якими б незначними не були об’єктивні відмінності між ними. Напруження, що виникає в зв’язку з необхідністю потіснитися заради сторонніх і їх потребою шукати для себе місце, змушує обидві сторони перебільшувати різницю між ними. Навіть незначні відмінності, які за інших обставин залишись би непоміченими, розцінюються як перешкоди для спільного професійного існування. Наведене значною мірою пояснює причини явних та латентних гендерних конфліктів в ОВС.
4. За відсутності цілеспрямованого формування гендерні відносини мають тенденцію розвиватися за трьома типами: 1) симетричний схизмогенезис, коли кожна зі сторін реагує на будь-які прояви сили супротивника ще більш переконливою маніфестацією сили та рішучості; 2) взаємодоповнюючий схизмогенезис, який характеризується рішучістю однієї сторони, що зміцнюється за рахунок слабкості іншої, тобто остання послаблює свою протидію, коли стикається з проявами зростаючої сили супротивника, і приймає норми, правила поведінки, імідж домінуючої сторони; 3) обмін, за якого жінки виконують роботу, яку не хочуть виконувати чоловіки, наприклад, ведуть необхідну документацію у підрозділі. Кожен з окреслених типів схизмогенезису інституціоналізує свої соціально-культурні зразки гендерної нерівності в ОВС.
5. Тлумачення статі як характеристики, що обумовлює маргінальне/центральне становище, виявляє ознаки та наслідки маргінальності: відчуженість від цілей колективу, організації; швидкоплинність (психологія тимчасового працівника); відсутність загальних навичок, загальних поглядів на одні і ті ж самі речі, відсутність загального визначення ситуації; безвладдя (відсутність владних повноважень); стереотипні образливі ярлики, що свідчать про зневажливе ставлення.
6. Сьогодні в органах внутрішніх справ України впровадження гендерної рівності здійснюється, фактично, штучним способом, насадженням «зверху», хоча й не дуже наполегливо. Гендерні ініціативи не визріли в рамках інституту ОВС як внутрішньонеобхідні, а були поступками у зв’язку з обов’язками, узятими Україною як правовою державою. Причиною незадовільних результатів інституціональних перетворень є те, що через спротив старих норм та правил нові не укорінюються, відштовхуються. Зміна гендерних відносин в інституті ОВС має відбуватися завдяки трансплантації, імпорту уже сформованого, успішно діючого інституту з одного середовища в інше. Такий спосіб суттєво прискорює інституціональний розвиток системи, але разом з тим може супроводжуватись відторгненням або дисфункцією трансплантованих інститутів. Цей факт слід обов’язково враховувати під час розроблення відповідних соціальних технологій.
7. Гендерна нерівність в органах внутрішніх справ має системний інституційний характер, виявляється як на об’єктивному, так і на суб’єктивному рівні гендерних відносин, а також характеризується високим рівнем толерантності з боку суб’єктів соціальних відносин на всіх рівнях. Як наслідок низької заінтересованості у гендерних перетвореннях – Програма забезпечення гендерної рівності в ОВС України виявила низьку результативність, що свідчить про необхідність розроблення нового комплексного науково обґрунтованого механізму вирішення цієї проблеми з урахуванням інституціональних аспектів гендерних відносин в ОВС.
8. Ключовими принципами технологізації реформування гендерних відносин в органах внутрішніх справ України мають бути наступні: врахування різниці між статями, яка, проте, не може бути перешкодою для рівного підходу до них у професійній сфері; системний підхід до трансформації гендерних відносин, що має охоплювати головні аспекти забезпечення діяльності ОВС; мотивування заінтересованих сторін як одна з основних умов трансформації гендерних відносин в ОВС України; моніторинг гендерної ситуації в ОВС на основі соціологічних досліджень та кадрового статистичного обліку.
9. Соціологічний моніторинг стану гендерних відносин має містити наступні комплекси показників: суб’єктивні оцінки гендерної рівності; факти гендерної дискримінації відносно респондента; дискримінаційні профілі жінок та чоловіків; повну оцінку умов, характеру праці; особливості кар’єрного зростання і професійного вдосконалення; оцінку дотримання трудових прав та соціальних гарантій. Це надає можливість як оцінити суб’єктивне сприйняття гендерної рівності/нерівності, так і виміряти об’єктивну різницю стану чоловіків та жінок у професійній діяльності.
10. Процес трансформації гендерних відносин в ОВС повинен мати комплексний характер і передбачати: гендерний аналіз відомчих законів і нормативних актів; прийняття кодексів професійної поведінки та нормативних документів, які враховують гендерні аспекти; створення механізмів прийняття та розгляду скарг з приводу гендерної дискримінації; розроблення системи соціального моніторингу особливостей гендерних відносин у підрозділах ОВС; створення системи професійного відбору з урахуванням гендерного аспекту; підготовку спеціалістів з гендерних проблем; розроблення та укріплення механізмів громадського контролю за діяльністю правоохоронних органів; впровадження системи заохочень за врахування гендерних аспектів у діяльності працівників; соціально-психологічну діагностику гендерної компетентності; формування і розвиток гендерної компетентності працівників ОВС; проведення соціально-психологічних тренінгів гендерної компетентності; розроблення технологій управління гендерним конфліктом; активне використання методів психодіагностики, психологічного консультування і психологічної корекції у врегулюванні гендерних відносин.

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок : конвенція ООН [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://gender.gov.ua/norm/21-konvencya-oon-pro-lkvdacyu-vsh-form-diskrimnacyi-schodo-zhnok.html.
2. Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків : закон України : від 8 верес. 2005 р. № 2866-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 52. – С. 561.
3. Рекомендації до стратегії гендерних перетворень в Україні. – К. : [Агентство «Україна»], 2006. – 31 с.
4. Конституція України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1013.3.3&nobreak=1 (зі змінами та доповненнями)
5. Вудвард Алісон Е. На шляху до ґендерної рівності / Е. Вудвард Алісон. – Рада Європи, Страсбург, 2002. – 127 с.
6. Кіммел Майкл С. Ґендероване суспільство / С. Кіммел Майкл; [пер. з англ. С. Альошкіна]. – К. : Сфера, 2003. – 490 с.
7. Левченко К. Б. Ґендерна політика в Україні: визначення, формування, управління : [монографія] / К. Б. Левченко. – Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2003. – 344 с.
8. Мельник Т. М. Гендерна політика в Україні / Т. М. Мельник. – К. : Логос, 1999. – 91 с.
9. Понуждаев Э. А. Феминизация общества и армии: сущность, содержание, социальный механизм / Э. А. Понуждаев. – Монино : ВВА им. Ю. А. Гагарина, 1999. – 280 с.
10. Проблеми ґендерного паритету в органах внутрішніх справ України. Соціальний аналіз проблеми / [А. Блага, Д. Кобзін, К. Левченко та ін.]; за заг. ред. К. Левченко, С. Павліш. – К. ПРООН в Україні, 2009. – 56 с.
11. Жінки в органах внутрішніх справ України / К. Б. Левченко, О. А. Мартиненко. – К. : Телесик, 2008. – 56 с.
12. Програма забезпечення ґендерної рівності в органах внутрішніх справ України на період до 2011 року (Електронний ресурс). – Режим доступу : http://umdpl.info/index. php?id=1233847268.
13. Bem S. L. The measurement of psychological androgyny / S. L. Bem // Journal of Consulting and Clinical Psychology. – 1974. – Vol. 42. – P. 115–162.
14. Бем С. Линзы гендера: Трансформация взглядов на проблему нера¬венства полов / С. Бем; пер. с англ. – М. : Рос. полит. энцикл., 2004. – 336 с.
15. Бовуар С. де. Второй пол. Т. 1 и Т. 2 / С. де Бовуар; пер. с франц.; общ. ред. и вступ. ст. С. Г. Айвазовой, коммент. М. В. Аристовой. – М. : Прогресс; СПб. : Алетейя, 1997. – 832 с.
16. Горошко Е. И. Информацинно-коммуникативное общество в гендерном измерении : монография / Е. И. Горошко. – Х. : ФЛП Либуркина Л. М., 2009. – 816 с.
17. Основи теорії ґендеру : навч. посіб. / [В. П. Агеєва, В. В. Близнюк, І. О. Головашенко та ін.]. – К. : К.І.С., 2004. – 536 с.
18. Тартаковская И. Н. Социология пола и семьи / И. Н. Тартаковская. – Самара : Междунар. ин-т «Открытое общество», Самар. фил., 1997. – 132 с.
19. Теория и история феминизма / под ред. И. А. Жеребкиной. – Х. : Ф-Пресс, 1996. – 387 с.
20. Хрестоматия к курсу «Основы гендерных исследований» / отв. ред. О. А. Воронина, Н. С. Григорьева, Л. Г. Лунякова. М. : МЦГИ – МВШСЭН, 2000. – 396 .
21. Tilly L. A. Gender, Women's History and Social History / L. A. Tilly // Social Science History. – 1989. – Vol. 13, № 4. – P. 439–462.
22. Лорбер Дж. Пол как социальная категория / Дж. Лорбер // THESIS. – 1994. – Вып. 6. – С. 127 – 136.
23. Тартаковская И. Н. Гендерная социология / И. Н. Тартаковская. – М. : Вариант, 2005. – 368 с.
24. Unger R. K. Sex and Gender. The Troubled Relationship Between Terms and Concepts / R. K. Unger, M. Crawford // Psychological Science. – 1993. – Vol. 4. – P. 122–124.
25. Braidotti R. Nomadic subjects. / R. Braidotti. – N.-Y.: Columbia University Press, 1994., 1994. – С. 191–204.
26. Бурдье П. Структура, габитус, практика / П. Бурдье // Журнал социологии и социальной антропологии. – 1998. – Том 1. № 2. – С. 44–59.
27. Garfinkel H. Studies in Ethnomethodology / H. Garfinkel. – Englewood Cliffs, N.J. : Prentice-Hall, 1967. – 43–68 p.
28. Гидденс А. Гендер и сексуальность / А. Гидденс // Социология ; пер. с англ. – М. : Едиториал УРСС, 1999. – С.152–194.
29. Гіденс Е. Соціологія / Е. Гіденс; пер. з англ. В. Шовкун, А. Олійник. – К. : Основи, 1999. – 726 с.
30. Гофман И. Представление себя другим в повседневной жизни / И. Гофман. – М. : Канон-Пресс-Ц, 2000. – 124 с.
31. Гофман И. Стигма: заметки об управлении испорченной идентичностью (гл.1–3) / И. Гофман; [пер. с англ. Добряковой М. С.] Электронный ресурс. – Режим доступа: www.sociology.ru.
32. Дюркгейм Э. О разделении общественного труда / Э. Дюркгейм // Метод социологии ; пер. с франц. – М. : Наука, 1991. – 422 с.
33. Зиммель Г. Женская культура. Т. 2 / Г. Зиммель // Избранное. – М. : Юрист, 1996. – С. 234–265.
34. Парсонс Т. О структуре социального действия / Т. Парсонс. – М. : Академ. проект, 2000. – 880 с.
35. Парсонс Т. Функциональная теория изменения / Т. Парсонс // Американская социологическая мысль: Тексты ; пер. с англ. – М. : Изд-во МГУ, 1994. – 496 с.
36. Смелзер Н. Сексуальные роли и неравенство / Н. Смелзер // Социология. – М. : АСТ, 1994. – С. 328–360.
37. Смелзер Н. Социология / Н. Смелзер. – М. : Феникс, 1994. – 688 с.
38. Уэст К. Создание гендера / К. Уэст, Д. Зиммерман // Хрестоматия феминистских текстов. Переводы / под ред. Е. Здравомысловой, А. Темкиной. – СПб. : Дмитрий Буланин, 2000. – С. 193 – 219.
39. Хоф Р. Возникновение и развитие гендерных исследований / Р. Хоф // Пол, гендер, культура; под ред. Э. Шоре и К. Хайдер. – М. : РГГУ, 1999. – С. 24–43.
40. Митчелл Дж. Женская сексуальность. Введение / Дж. Митчелл // Гендерные исследования. – 1998. – № 1. – С. 67–100.
41. Women’s Realities, Women’s Choices : An Introduction to Women’s Studies / Hunter College Women’s Studies Collective. – New York; Oxford : Oxford University Press, 1983. – 704 p.: ill.
42. A Glossary of Feminist Theory / ed. De Sonya Andermahr, Terry Lovell and Carl Wolkovitz. – London : Arnold; New York : Oxford University Press, 2000. – P. 6–12.
43. Брандт Г. А. Философия пола Георга Зиммеля / Г. А. Брандт // Преображение. – 1998. – № 6. – С. 17 – 23.
44. Файерстоун С. Диалектика пола / С. Файерстоун // Пол женщины : сб. ст. по гендерным исследованиям ; ред. С. Шакирова, М. Сеитова. – Алматы : Мальвина, 2000. – С. 123–133.
45. Ritzer G. Contemporary Feminist Theory / G. Ritzer // Contemporary Sociological Theory. – N.Y. : McGraw-Hill, 1988. – 312 p.
46. Connell R. W. Gender and power. Society, the Person and Sexual politics / R. W. Connell. – Cambridge : Polity Press, 1987. – 352 p.
47. Коннелл Р. Современные подходы / Р. Коннелл // Хрестоматия феминистских текстов. Переводы; под ред. Е. Здравомысловой, А. Темкиной. – СПб. : Дмитрий Буланин, 2000. – С. 251–280.
48. Garrigan T. Toward a new sociology of masculinity / T. Garrigan, B. Connell, J. Lee // Theory and Society. – 1985. – Vol. 14. № 5. – P. 551–604.
49. Men’s Lives / [Michael S. Kimmel, Messner A. Michael]. – 4th ed. – Boston : Allyn and Beacon, 1998. – 49–54 p.
50. Буракова М. Маскулинность и феминность: конструирование «настоящих» мужчин и женщин / М. Буракова // Иной взгляд : междунар. альм. гендер. исслед. – 2000а. – Март. – С. 18–21.
51. Здравомыслова Е. А. Социальное конструирование гендера / Е. А. Здравомыслова, А. А. Темкина // Социологический журнал. – 1998. – № 3–4. – С. 171–182.
52. Ильин Е. П. Пол и гендер / Е. П. Ильин. – СПб. : Питер, 2010 – 688 с.
53. Кон И. С. Мужские исследования: меняющиеся мужчины в изменяющемся мире / И. С. Кон // Введение в гендерные исследования. Ч. I: учеб. пособие; под ред. И. А. Жеребкиной. – Х. : ХЦГИ; СПб. : Алетейя, 2001. – С. 562–606.
54. Томпсон Д. Биологический пол, социальный пол и сексуальность / Д. Томпсон, Д. Пристли // Социология. – М. : Фирма «Издательство АСТ», 1998. – С. 70–104.
55. Воронина О. А. Основы гендерной теории и методологии / О. А. Воронина // Теория и методология гендерных исследований : курс лекций ; под общ. ред. О. А. Ворониной. – М. : МЦГИ – МВШСЭН, 2000. – С. 101.
56. Воронина О. А. Формирование гендерного подхода в социальных науках / О. А. Воронина // Гендерный калейдоскоп: курс лекций; под ред. М. М. Малышевой. – М. : Academia, 2002. – С. 8–33.
57. Гурко Т. А. Социология пола и гендерных отношений / Т. А. Гурко // Социология в России; под ред. Ядова В. М. – М. : ИС РАН, 1998. – С. 173–195.
58. Здравомыслова Е. А. Исследования женщин и гендерные исследования на Западе и в России / Е. А. Здравомыслова, А. А. Темкина // Общественные науки и современность. – 1999. – № 6. – С. 177–185.
59. Кириллина В. Н. Социокультурные аспекты гендерного конфликта (по материалам западной социологии) / В. Н. Кириллина // Женщина и мужчина на пути к устойчивому развитию; под ред. Е. Н. Никоноровой. – М. : Изд-во РЭФИА, 1997. – С. 66–79.
60. Клецин А. Дилеммы гендерной социологии / А. Клецин // Гендерные исследования: Феминистская методология в социальных науках; под ред. И. Жеребкиной. – Х. : ХЦГИ, 1998. – С. 187–193.
61. Клецина И. С. От психологии пола – к гендерным исследованиям в психологии / И. С. Клецина // Вопросы психологии. – 2003. – № 1. – С. 61–78.
62. Костикова А. Эпистемологический кризис: феминизм как вариант выхода? / А. Костикова // Гендерные исследования: Феминистская методология в социальных науках; под ред. И. Жеребкиной. – Х. : ХЦГИ, 1998. – C. 81–91.
63. Лавриненко Н. В. Женщина: самореализация в семье и обществе (Ґендерный аспект) / Н. В. Лавриненко. – К. : ВИПОЛ, 1999. – С. 143–166.
64. Силласте Г. Г. Гендерная социология как частная социологическая теория / Г. Г. Силласте // Социологические исследования. – 2000. – № 11. – С. 5–14.
65. Бадинтэ Э. О мужской идентичности / Э. Бадинтэ // Философско-культурологический журнал. – 2000. – № 1–2. – С. 19–25.
66. Ґендерний паритет в умовах розбудови сучасного українського суспільства. – К. : Столиця, 2002. – 121 с.
67. Жеребкина И. Предпосылки и история возникновения философской методологии феминизма / И. Жеребкина // Теория и история феминизма. – Х. : Ф-Пресс-Харьков, 1996. – С. 14–23.
68. Журженко Т. Європейська інтеграція та перспективи гендерної рівності в країнах Центральної та Східної Європи / Т. Журженко // Формування гендерного паритету в контексті сучасних соціально-економічних перетворень. – К. : Державний ін-т проблем сім’ї та молоді. – 2002. – С. 83.
69. Иванова Е. Гендерная проблематика в психологии / Е. Иванова // Введение в гендерные исследования. Ч. I : учеб. пособие ; под ред. И. А. Жеребкиной. – Х. : ХЦГИ ; СПб. : Алетейя, 2001. – С. 312–345.
70. Коваліско Н. В. Концептуальні підходи щодо вивчення гендерних відносин у соціологічному дискурсі / Н. В. Коваліско // Сучасні суспільні проблеми у вимірі соціології управління. – 2012. – Т. ХІІІ. Вип. 217. – С. 376–382.
71. Лавріненко Н. Гендерні стереотипи як механізм припису гендерної ідентичності / Н. Лавриненко // Рівність жінок і чоловіків: «Світові тенденції та українські реалії». – К. : Просвіта, 2001. – С. 2–15.
72. Мельник Т. М. Гендерна експертиза українського законодавства: сутність, необхідність та методологічні основи / Т. М. Мельник. – К. : Логос, 2001. – 46 с.
73. Ніколаєвська А. М. Гендерні особливості індивідуальної моралі / А. М. Ніколаєвська // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства : зб. наук. пр. – Х. : Вид. центр ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2004. – С. 401–404.
74. Ніколаєвська А. М. Моральні орієнтації сучасного студентства крізь призму гендерних відмінностей / А. М. Ніколаєвська // Інновації в технології та методології наукового пізнання : матеріали міжнар. наук. конф. 26–27 жовтня 2006 р. – О. : ПДПУ ім. К. Д. Ушинського, 2006. – С. 76–78.
75. Павличко С. Виклик стереотипам: нові жіночі голоси в сучасній українській літературі / С. Павличко // Фемінізм. – К. : Основи, 2002. – С. 181–187.
76. Ярская-Смирнова Е. Возникновение и развитие гендерных исследований в США и Западной Европе / Е. Ярская-Смирнова // Введение в гендерные исследования. Ч. I : учеб. пособие ; под ред. И. А. Жеребкиной. Х. : ХЦГИ ; СПб. : Алетейя, 2001. – С. 17–48.
77. Боброва И. А. Психологические особенности личности женщин-сотрудников органов внутренних дел МВД России : дис. ... канд. психол. наук : спец. 19.00.06 – юридическая психология / И. А. Боброва. – СПб., 2005. – 200 c.
78. Малыгина О. В. Индивидуально-психологические особенности женщин-курсанток ОВД и гражданских лиц в период профессионального становления / О. В. Малыгина // Вестник Интегративной психологии. – 2008. – С. 114–115.
79. Мартиненко О. А. Права жінок правоохоронців та політика гендерної рівності: досвід інших країн у вітчизняному контексті / О. А. Мартиненко [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://helsinki.org.ua/index.php?id=1241804321.
80. Лапшина В. Л. Гендерні стереотипи в професійній сфері: витоки, стан та перспективи існування / В. Л. Лапшина // Український соціум. – 2005. – № 4–5 (9–10). – С. 48–59.
81. Лапшина В. Л. Социально-психологические проблемы профессиональной самореализации женщин-сотрудников ОВД / В. Л. Лапшина // Вісник Університету внутрішніх справ. – 1999. – № 8. – С. 173–176.
82. Рыков С. Гендерные аспекты гармонизации профессиональных отношений мужчин и женщин в воинских гарнизонах / С. Рыков // Сексуальная культура и сексуальное здоровье нации : науч.-практ. конф. Москва, 2002 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Sociolog/Article/ruk_gendasp.php.
83. Романова В. В. Прохождение службы женщинами – сотрудниками органов внутренних дел: социально-правовая характеристика проблемы / В. В. Романова // Вестник Санкт-петербургского университета МВД России. – 2007. – Вып. 11. – С. 54 – 57.
84. Свєженцева Ю. О. Лояльність до організації та організаційна поведінка: типологія працівників органів внутрішніх справ України / Ю. О. Свєженцева // Соціальна психологія. – 2008. – № 3 (29). – С.103–117.
85. Щелкунова М. В. Организационно-правовые основы службы женщин в полициях зарубежных стран : дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.13 – управление в социальных и экономических системах (юридические аспекты); правовая информатика; применение математических методов и вычислительной техники в юридической деятельности / М. В. Щелкунова. – М., 1999. – 285 с .
86. Чикалова И. Гендер: введение в понятие / И. Чикалова, Е. Янчук // Иной взгляд : междисциплинар. альм. гендер. исслед. – Минск:БГПУ, 2002. – С. 60–61.
87. Чухим Н. Гендер як аналітична категорія / Н. Чухим // Філософсько-антропологічні студії. – 2001. – К. : Стилос, 2001. – С. 7–24.
88. Eagly A. H. Gender and social influence : A social psychological analysis / A. H. Eagly // American Psychologist. – 1983. – Vol. 38. – P. 97–99.
89. Абубикирова Н. Что такое «гендер»? / Н. Абубикирова // Общественные науки и современность. – 1996. – № 6. – С. 123–125.
90. Батлер Дж. Гендерное беспокойство / Дж. Батлер // Антология гендерной теории ; под ред. Е. Гаповой, А. Усмановой. – Минск : Пропилеи, 2000. – С. 297–346.
91. Воронина О. А. Универсализм и релятивизм культуры в конструировании гендерной системы / О. А. Воронина // Теория и методология гендерных исследований : курс лекций; под общ. ред. Ворониной О. А. – М. : МЦГИ-МВШСЭН-МФФ, 2001. – С. 13–28.
92. Воронцов Д. В. Современные подходы к определению понятия «гендер» в социальной психологии / Д. В. Воронцов // Вестник ОГУ. – 2002. – № 8. – С. 97–101.
93. Женщина. Гендер. Культура / под ред. З. Хоткиной, Н. Пушкаревой, Е. Трофимовой. – М. : МЦГИ, 1999. – 368 с.
94. Коллинз Р. Введение в неочевидную социологию / Р. Коллинз // Антология гендерной теории. – Минск : Пропилеи, 2000. – С. 140.
95. Кон И. С. Пол и гендер: Заметки о терминах / И. С. Кон // Андрология и генитальная хирургия. – 2004. – № 1–2. – С. 31–34.
96. Ритцер Дж. Современные социологические теории. 5-е изд. / Дж. Ритцер. – СПб. : Питер, 2002. – 688 с.
97. Словарь гендерных терминов / под ред. А. А. Денисовой. – М. : Информация – XXI век, 2002. – 256 с.
98. Теория и методология гендерных исследований: курс лекций / [под общ. ред. О. А. Ворониной]. – М. : МЦГИ – МВШСЭН – МФФ, 2001. – 416 с.
99. Харченко О. І. Методологічні підходи гендерних досліджень у соціології / О. І. Харченко // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства. – 2009. – Вип. 15. – С. 315–317.
100. Goffman E. Gender display / E. Goffman // Studies in the Anthropology of Visual Communication. – 1976. – № 3. – P. 69–77.
101. Вебер М. Избранные произведения : пер. с нем. / М. Вебер. – М. : Прогресс, 1990. – 805 с.
102. Lauretis T. De. Technologies of Gender: Essay on Theory, Film and Fiction / T. De Lauretis. – Bloomington : Indiana University Press, 1987. – 309 р.
103. Лауретис Т. де. Американский Фрейд / Т. де Лауретис // Гендерные исследования. – 1998. – № 1. – С. 122–152.
104. Сорокин П. А. Человек. Цивилизация. Общество / П. А. Сорокин. – М. : Изд-во полит. лит., 1992. – 542 с.
105. Гендерные исследования в гуманитарных науках: современные подходы : материалы междунар. науч. конф. Иваново, 15–16 сентября 2000 г. Ч. I: Методология. Образовательная политика. Философия. – Иваново : Юнона, 2000. – 104 с.
106. Scott J. W. Gender: A Useful Category of Historical Analysis / J. W. Scott // American Historical Review. – 1986. – Vol. 91. № 5. – P. 153–175.
107. Батлер М. А. Ранние либеральные истоки феминизма: Джон Локк и наступление на партиархат / М. А. Батлер // Феминистская критика и ревизия истории политической философии. – М. : Academia, 2005. – С. 110 –136.
108. Воронина О. А. Теоретико-методологические основы гендерных исследований / О. А. Воронина // Теория и методология гендерных исследований : курс лекций ; под общ. ред. О. А. Ворониной. – М. : МЦГИ – МВШСЭН-МФФ, 2001. – С. 13–16.
109. Гиллиган К. Место женщины в жизненном цикле мужчины / К. Гиллиган // Хрестоматия феминистских текстов. Переводы. – СПб. : Дмитрий Буланин, 2000. – С. 166–186.
110. Миллер Дж. Женские теории / Дж. Миллер // Р. Фрейджер, Д. Фейдимен. Личность: теории, эксперименты, упражнения. – СПб. : ПРАЙМ-ЕВРОЗНАК, 2001. – С. 294–310.
111. Попкова Л. В. Теория и практика современного феминизма: женское движение в США / Л. В. Попкова // Введение в гендерные исследования : учеб. пособие ; под ред. И. А. Жеребкиной. – Х. : ХЦГИ; СПб. : Алетейя, 2001. – С. 635–663.
112. Посадская А. И. Женские исследования в России / А. И. Посадская // Гендерные аспекты социальной трансформации. – 1996. – Вып. 15. – С. 180–183.
113. Силласте Г. Г. Социальная дискриминация женщин как предмет социологического анализа / Г. Г. Силласте, Г. Ж. Кожамжарова // Социологические исследования. –1997. – № 31. – С. 31–32.
114. Уолцер М. Гендер / М. Уолцер // О терпимости. – М. : Идея, 2000. – С. 75–80.
115. Успенская В. Феминистская критика современного социологического знания / В. Успенская // Женщины. История. Общество; под ред. В.Успенской. – Тверь: Феминист-Пресс, 2002. – С. 159–177.
116. Элиот П. Теории феминизма / П. Элиот, Н. Менделл // Гендерные исследования: Феминистская методология в социальных науках: материалы 2-й Междунар. летней школы по гендерным исследованиям /Форос-1998/ под ред. Жеребкиной И. – Х. : ХГЦИ, 1998. – С. 15–51.
117. Здравомыслова Е. А. Институционализация гендерных исследований в России / Е. А. Здравомыслова, А. А. Темкина // Гендерный калейдоскоп : курс лекций ; под ред. М. М. Малышевой. – М. : Academia, 2001. – С. 33– 51.
118. Здравомыслова Е. А. Социология гендерных отношений и гендерный подход в социологии / Е. А. Здравомыслова, А. А. Темкина // Социологические исследования. – 2000. – № 11. – С. 15–24.
119. Титаренко Л. Г. Гендерная социология: учеб.-метод. комплекс / Л. Г. Титаренко. – Минск : БГУ, 2002. – 150 с.
120. Бендас Т. В. Гендерная психология: учеб. пособие / Т. В. Бендас. – СПб. : Питер, 2006. – 431 с.
121. Малкина-Пых И. Г. Гендерная терапия / И. Г. Малкина-Пых. – М. : Эксмо, 2006. – 928 с.
122. Гендерные аспекты социальной трансформации / отв. ред. М. Малышева. – М. : ИСЭПН РАН, 1996. – 327 с.
123. Клецинa И. С. Гендерная проблематика в работах российских психологов / И. С. Клецинa // Гендерные проблемы в общественных науках. – М. : ИЭА РАН, 2001. – С. 72–87.
124. Клецина И. С. Психология гендерных отношений: Теория и практика / И. С. Клецина. – СПб. : Алетейя, 2004. – С. 363. (Серия «Гендерные исследования».)
125. Клецина И. С. Развитие гендерных исследований в психологии на Западе / И. С. Клецина // Иной взгляд : междунар. альм. гендер. исслед. – 2001а. – Март. – С. 18–21.
126. Клецина И. С. Психология гендерных отношений : дис. … д-ра психол. наук: спец. 19.00.05 – социальная психология (психологические науки) / И. С. Клецина. – СПб., 2004. – 423 с.
127. Ильин Е. П. Дифференциальная психофизиология мужчины и женщины / Е. П. Ильин. – СПб. : Питер, 2007. – 544 с.
128. Силласте Г. Г. Социогендерные отношения в период социальной трансформации России / Г. Г. Силласте // Социологические исследования. –1994. – № 3. – С. 15–22.
129. Социологический энциклопедический словарь / ред.-координатор Г. В. Осипов. – М. : НОРМА-ИНФРА-М, 1998. – 488 с.
130. Введение в гендерные исследования. Ч. I: учеб. пособие / под ред. И. А. Жеребкиной. – Х. : ХЦГИ; СПб. : Алетейя, 2001. – 708 с.
131. Клецина И. С. Гендерная идентичность и права человека: психологический аспект / И. С. Клецина [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http :// www.genderstudies.info/ psihol/ psihol4.php.
132. Клецина И. С. Гендерный подход и внутриличностные конфликты / И. С. Клецина // Женщина. Образование. Демократия: материалы 2-й междунар. междисциплинар. науч.-практ. конф. – Минск: Жен. негос. ин-т «ЭНВИЛА», 2000. – С. 275 – 279.
133. Williams J. E., Best D. L. Measuring sex stereotypes. A thirty-nation study / J. Williams. – N.Y.: –L., 1978. – 21–23 p.
134. Оллпорт Г. Природа предубеждения / Г. Оллпорт // Век толерантности. – 2003. – № 5. – С. 40–47.
135. Майерс Д. Социальная психология / Д. Майерс; пер. с англ. – СПб. : Питер, 1997. – 688 с. (Серия «Мастера психологии».)
136. Gilligan C. In a Different Voice: Psychological Theory and Women’s Development / C. Gilligan. – Cambridge, Mass. : Harvard University Press, 1982. – 11–35 p.
137. Агеев В. С. Психологические и социальные функции полоролевых стереотипов / В. С. Агеев // Вопросы психологии. – 1987. – № 2. – С. 152–158.
138. Берн Ш. Гендерная психология / Ш. Берн. – СПб. : Алетейя, 2002. – 344 с.
139. Булычёв И. И. Образы маскулинности и феминности в формате гендерной картины мира / И. И. Булычев [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http :// www.credonew.ru/ credonew/ 0104/ 2.htm.
140. Виноградова Т. В. Сравнительное исследование познавательных процессов у мужчин и женщин: роль биологических и социальных факторов / Т. В. Виноградова, В. В. Семенов // Вопросы психологии. – 1993. – № 2. – С. 63–71.
141. Завьялова Е. К. Социально-психологическая адаптация женщины в современных условиях (профессионально-личностный аспект) : автореф. дис. … д-ра психол. наук: спец. 19.00.05 – социальная психология / Е. К. Завьялова. – СПб., 1998. – 38 с.
142. Клецина И. С. Гендерная социализация : учеб. пособие / И. С. Клецина. – СПб. : Изд-во РГПУ им. А. Е. Герцена, 1998. – 252 с.
143. Клецина И. С. Самореализация личности и гендерные стереотипы / И. С. Клецина // Психологические проблемы самореализации личности. – 1986. – Вып. 2. – С. 188–202.
144. Алешина Ю. Е. Ролевой конфликт работающей женщины / Ю. Е. Алешина, Е. В. Лекторская // Вопросы психологии. – 1989. – № 5. – С. 80–88.
145. Баскакова М. Е. Равные возможности и гендерные стереотипы на рынке труда / М. Е. Баскакова. – М. : МЦГИ, 1998. – 60 с.
146. Гаджиева Р. Г. Динамика гендерных стереотипов и их влияние на профессиональную самореализацию личности : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. психол. наук: 19.00.13, 19.00.05 – психология развития, акмеология / Р. Г. Гаджиева. – М., 2000. – 24 с.
147. Кон И. С. Половые различия и дифференциация социальных ролей / И. С. Кон // Соотношение биологического и социального в человеке: материалы к симпозиуму. – М. : Книжная фабрика №1, 1975. – С. 763–776.
148. Митина О. В. Женское гендерное поведение в социальном и кросскультурном аспектах / О. В. Митина // Общественные науки и современность. – 1999. – № 3. – С. 179–191.
149. Нечаева Н. Патриархальная и феминистская картины мира: анализ структуры массового сознания / Н. Нечаева // Гендерные тетради. № 1. – СПб. : филиал Института социологии РАН, 1997. – С. 17–44.
150. Ожигова Л. Н. Профессиональное самоопределение женщин в контексте проблем гендерных отношений / Л. Н. Ожигова // Психологические проблемы самореализации личности. – 1998. – Вып. 3. – С. 208–215.
151. Попова Л. В. Гендерные аспекты самореализации личности : учеб. пособие к спецсеминару / Л. В. Попова. – М. : Прометей, 1996. – С. 42.
152. Раковская О. А. Особенности становления профессиональной карьеры женщин / О. А. Раковская // Гендерные аспекты социальной трансформации. – М. : ИСЭПН РАН, 1996. – С. 58–73.
153. Ржаницына Л. С. Женщина на рынке труда / Л. С. Ржаницына, З. А. Хоткина, Е. Б. Груздева // Общественные науки и современность. – 1992. – № 3. – С. 23–39.
154. Харчев А. Г. Профессиональная работа женщин и семья: социологическое исследование / А. Г. Харчев, С. И. Голод. – Л. : Политиздат, 1971. – С. 42.
155. Мезенцева Е. Профессиональная сегрегация по признаку пола / Е. Мезенцева // Теория и методология гендерных исследований : курс лекций. – М. : МЦГИ-МВШСЭН-МФФ, 2001. – С. 137–163.
156. Степанова Л. Г. Профессиональная сегрегация современной женщины как фактор, основанный на стереотипном восприятии гендерных ролей / Л. Г. Степанова // Психология зрелости и старения. – 2006. – № 4 (36). – С. 25–31.
157. Социология труда: учебник / под ред. Н. И. Дряхлова, А. И. Кравченко, В. В. Щербины. – М. : Изд-во МГУ, 1993. – С. 24–26.
158. Хубер Дж. Теория гендерной стратификации / Дж. Хубер // Антология гендерных текстов. – Минск : «Пропилеи», 2000. – С. 77–98.
159. Чаффинс С. «Стеклянный потолок»: занимают ли женщины в США должное положение в обществе? / С. Чаффинс, М. Форбс, Т. Е. Фукуа-младший, Дж. П. Кенджеми // Иностранная психология. – 1998. – № 10.1. – C. 24–29.
160. Социология: Энциклопедия / сост. А. А. Грицанов, В. Л. Абушенко, Г. М. Евелькин и др. – Минск : Книжный Дом, 2003. – 1312 с. [Электронній ресурс]. – Режим доступа: http://voluntary.ru/dictionary/568/.
161. Соціологія: короткий енциклопедичний словник / уклад.: В. І. Волович, В. І. Тарасенко, М. В. Захарченко та ін.; під заг. ред. В. І. Воловича. – К. : Укр. центр духов. культури, 1998. – 736 с.
162. Якуба О. О. Соцiологiя : навч. посiб. для студ. / О. О. Якуба. – Х. : Константа, 1996. – 192 с.
163. Ядов В. А. Социальная идентификация в кризисном обществе / В. А. Ядов // Социологический журнал. – 1994. – № 1. – С. 5–12.
164. Норт Д. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики / Д. Норт. – М. : Начала, 1997. – 180 c.
165. Бродецька Ю. Ю. Концепт «маргінальності» в теоріях західних дослідників / Ю. Ю. Бродецька // Грані. – 2000. – № 6 (14). – С. 47–49.
166. Бауман З. Мыслить социологически : учеб. пособие / З. Бауман ; пер. с англ.; под ред. А. Ф. Филиппова. – М. : Аспект Пресс, 1996. – 255 с.
167. Попова И. П. Маргинальность. Социологический анализ : учеб. пособие / И. П. Попова. – М. : Союз, 1996. – С. 7–46.
168. Бевзенко Л. Д. Социальная самоорганизация. Синергетическая парадигма: возможности социальных интерпретаций / Л. Д. Бевзенко. – К. : Ин-т социологии НАН Украины, 2002. – 437 с.
169. Сафонова М. В. Гендерные стереотипы и их влияние на поведение человека / М. В. Сафонова // Практикум по гендерной психологии; под ред. И. С. Клециной. – СПб. : Питер, 2003. – С. 178–184.
170. Меренков А. В. Социология стереотипов / А. В. Меренков. – Екатеринбург : Изд-во Урал. ун-та, 2001. – 290 с.
171. Бандурка О. М. Управління в органах внутрішніх справ України : підручник / О. М. Бандурка. – Х. : Ун-т внутр. справ, 1998. – 480 с.
172. Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР: постанова Кабінету Міністрів УРСР : від 29 лип. 1991 р. № 114 // Збірник нормативних актів України з питань правопорядку. – К. : Друкарня МВС України, 1999. – С. 438-464.
173. Демина М. А. Профессиональное воспитание женщин-военнослужащих внутренних войск МВД России с учетом гендерных аспектов : дис. … канд. пед. наук: 13.00.01 – общая педагогика, история педагогики и образования / М. А. Демина. – СПб., 2005. – 197 с.
174. Крылов Б. С. Полиция Великобритании: основные черты организации и деятельности / Б. С. Крылов. – М. : Акад. МВД СССР, 1974. – 156 с.
175. Крылов Б. С. Полиция США: основные черты организации и деятельности / Б. С. Крылов. – М. : Акад. МВД СССР, 1972. – 242 с.
176. Кузина Р. Х. Психологические особенности профессиональной деятельности военнослужащих женщин: дис. … канд. психол. наук: 19.00.03 – психология труда, инженерная психология, эргономика / Р. Х. Кузина. – СПб., 2001. – 201 с.
177. Кузнецов С. Женщины-военнослужащие в странах НАТО / С. Кузнецов // Зарубежное военное обозрение. – 1990. – № 5. – С. 13–15.
178. Роша А. Н. Социология организации. Органы внутренних дел как социальная организация / А. Н. Роша // Основы социологических знаний. – М. : Акад. МВД СССР, 1990. – 79 с.
179. Рущенко И. П. Социальный статус работников милиции / И. П. Рущенко // Влада і насильство. – Х. : Ун-т внутр. справ, 1997. – C. 165–175.
180. Смирнов А. И. Женщина на службе в Российской армии / А. И. Смирнов // Социологические исследования. – 2000. – № 11. – С. 128–133.
181. Кримінальний кодекс України : Закон від 05.04.2001 № 2341-III [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1011.18.64&nobreak=1 (зі змінами та доповненнями).
182. Свєженцева Ю. О. Партнерство дільничних інспекторів з населенням: критерії та шляхи формування / Ю. О. Свєженцева, І. В. Щербакова // Право і Безпека. – 2005. – № 6. – C. 192–198.
183. Андреев Ю. П. Социальные институты: содержание, функции, контроль / Ю. П. Андреев, Н. М. Коршевская, Н. Б. Костина. – Свердловск : Изд-во Урал. ун-та, 1989. – 84 с.
184. Полтерович В. М. Институциональные ловушки и экономические реформы / В. М. Полтерович // Экономика и математические методы. –1999. – Т. 5. Вып. 2. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://mathecon.cemi.rssi.ru/vm_polterovich/other.htm.
185. Трансплантация экономических институтов / В. М. Полтерович // Экономическая наука современной России. – 2001. – № 3. [Электронний ресурс]. – Режим доступа: http://rusref.nm.ru/polt.htm.
186. Бренделева Е. А. Неоинституциональная теория : учеб. пособие / Е. А. Бренделева; под ред. проф. М. Н. Чепурина. – М. : ТЕИС, 2003. – 253 с.
187. Мороз А. В. Особливості прийняття рішення щодо вступу в Харківський національний університет внутрішніх справ та ставлення курсантів до обраної професії / А. В. Мороз, І. В. Пахар // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2007. – Вип. 39. – С. 405 – 413.
188. Свєженцева Ю. О. Хто і для чого сьогодні йде у міліціонери? Аналіз сприятливих / несприятливих мотивацій для оволодіння професією правоохоронця / Ю. О. Свєженцева, А. В. Мороз // Соціальна психологія. – 2008. – № 1 (27). – С. 167 – 178.
189. Булавина Т. Первый опыт гендерной социологии в Украине / Т. Булавина // Гендерные иследования. – 1999. – № 3. – С. 352–355.
190. Полторак В. А. Соціологія. Основи соціології праці та управління / В. А. Полторак. – К. : НМК ВО, 1992. – 144 с.
191. Практическое руководство по внедрению гендерного подхода. –Братислава: ПРООН, 2007, – 295 с.
192. Социальные системы. Формализация и компьютерное моделирование : учеб. пособие. – Омск : Омский гос. ун-т, 2000. – 160 с.
193. Иванов В. Н. Социальные технологии в современном мире / В. Н. Иванов. – М. : Славян. диалог, 1996. – 335 с.
194. Кавталюк А. Л. Социальные технологии / А. Л. Кавталюк. – Тернополь : Економ. думка, 2001. – 284 с.
195. Матвієнко В. Я. Соціальні технології / В. Я. Матвієнко. – К. : Укр. пропілеї, 2001. – 446 с.
196. Патрушев В. И. Введение в теорию социальных технологий / В. И. Патрушев. – М. : ИКАР, 1998. – 200 с.
197. Саппа М. М. Социальные технологии как объект научного анализа / Н. Н. Саппа // Формирование и развитие социально-технологической культуры специалиста. – Белгород: КОНСТАНТА, 2010. – С. 212–217.
198. Социальные технологии: Толковый словарь / отв. ред В. Н. Иванов. – М. : Луч; Белгород : Центр соц. те