ПРОЯВИ ДЕФОРМАЦІЇ ПРАВОВОЇ СВІДОМОСТІ У СЕРЕДОВИЩІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ

Краткое описание

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Львівський національний університет імені Івана Франка

На правах рукопису

МАРУСЯК ТЕТЯНА СЕРГІЇВНА

УДК [316.648:34-053.6](477)"312"

ПРОЯВИ ДЕФОРМАЦІЇ ПРАВОВОЇ СВІДОМОСТІ У СЕРЕДОВИЩІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ

22.00.04 – спеціальні та галузеві соціології

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата соціологічних наук

Науковий керівник
Демків Олег Богданович
кандидат соціологічних наук, доцент

Львів – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………........... 3
РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні основи дослідження правосвідомості……………………………………………………………..........
14
1.1 Правосвідомість як об’єкт досліджень соціогуманітарних дисциплін
та соціології зокрема……………………………………………………………....
14
1.2 Центральні поняття соціологічної концептуалізації правосвідомості……. 41
Висновки до розділу 1…………………………………………………………… 70

РОЗДІЛ 2. Соціологічні теоретизації та емпіричні показники деформації правосвідомості………………………………………………………………….
73
2.1 Деформації масової свідомості: поняття та причини виникнення ………. 73
2.2 Типологія та система емпіричних показників деформації правосвідомості……………………………………………………………….......
98
Висновки до розділу 2……………………………………………………………. 128

РОЗДІЛ 3. Правосвідомість сучасної української молоді: стан
та прояви деформації………………………………………………………….
133
3.1 Деформація правосвідомості сучасної української молоді у внутрішньоукраїнському та загальноєвропейському контексті………………
133
3.2 Прояви деформації правосвідомості у середовищі сучасної молоді Львівщини………………………………………………………………………….
153
Висновки до розділу 3……….…………………………………………………… 180

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………. 184
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………........ 189
ДОДАТОК………………………………………………………………………… 208

ВСТУП

Актуальність теми. Сьогодні Україна перебуває в процесі розвитку і трансформації багатьох соціальних інститутів, ефективність функціонування яких пов’язана із масовою та індивідуальною правосвідомістю. Правосвідомість сучасного українського суспільства формувалась протягом всієї історії України, трансформуючись та вбираючи особливості кожної з епох, політичних режимів й економічних устроїв. Значний вплив на правосвідомість українського суспільства має спадщина, що дісталась Україні від радянського періоду, коли діяла досить репресивна, непідзвітна громадськості система правоохоронних органів, адміністративної і судової влади, існувала подвійна система моралі.
Згідно з Конституцією сучасна Україна є демократичною, соціальною, правовою державою, а у законодавстві закріплені принципи верховенства права, захисту прав і свобод людини. Проте під час практичної реалізації цих декларацій виникають перешкоди, що зупиняють чи уповільнюють їхнє втілення: з одного боку, це особливості правової культури та правової свідомості, а з іншого – особливості правових інститутів. Початковий етап конституювання державності з усіма її інституційними та соціокультурними атрибутами є також часом дестабілізації та кризових явищ, поширення радикально-максималістичних вимог, дискредитації всіх суспільних авторитетів, насамперед влади. Послаблення та розмивання «нормативних меж», зростання «свободи вибору» після одержання державою незалежності тягне за собою і безліч можливостей для протиправної діяльності, в тому числі і ухилення від закону чи уникнення покарання. Право (як частина «зовнішньої» системи регуляції) не може гарантувати виконання законів саме по собі, а лише у комплексі із внутрішніми переконаннями індивідів, «внутрішнім суспільством».
Актуальність теми дослідження підтверджується наявністю в українському законодавстві Національної програми правової освіти населення, одним з пріоритетних завдань якої є підвищення рівня правової підготовки і правової культури населення, насамперед учнівської та студентської молоді. Наявність та гостроту соціальної проблеми підтверджують дані соціологічних опитувань, що фіксують прояви апатії, розгубленості, соціального цинізму, недовіри до правових інститутів, правового нігілізму, в тому числі і серед молоді. Показники цих явищ перевищують відповідні показники у сусідніх (і подібних за соціально-політичною ситуацією до України) суспільствах.
Однією із поширених в науковій літературі пояснювальних моделей, які застосовують в інтерпретації невдач і труднощів економічних, правових, соціальних реформ в українському суспільстві, є апеляція до рис масової свідомості, які означають із використанням поняття «деформації». Деформації правосвідомості можуть проявлятись у різних формах і якісно різнитись за своїми проявами у різних соціальних групах. Необхідність діагностики таких проявів серед молоді підтверджується даними МВС: протягом 2011 р. неповнолітніми або за їхньою участю скоєно 17846 злочинів, що на 2,9% більше, ніж протягом 2010 р. Молодь в силу своїх вікових, фізіологічних, психологічних особливостей становить соціальну групу зі специфічними мотивами, інтересами, ціннісними орієнтаціями та життєвою позицією. Окрім цього, представники сучасного молодого покоління народились в час зламу соціалізму і переходу до нової (декларовано ринкової, капіталістичної, демократичної) реальності.
Правосвідомість є об’єктом вивчення багатьох соціогуманітарних дисциплін, зокрема теорії держави та права, юридичної психології, юридичної педагогіки, кримінології, філософії, історії та соціології. Загалом у правовій і філософській науці переважає ідеалістично-нормативний підхід до права та правосвідомості, тобто наголошується на тому, що саме у правосвідомості і праві містяться уявлення про порядок, законність та правомірну поведінку. Недоліком такого підходу є неврахування дисфункційних аспектів правосвідомості, що можуть проявлятись у правовому нігілізмі чи навіть злочинних установках та поведінці. Окрім цього, не розробленими є валідні методики емпіричного дослідження правосвідомості, зокрема її деформації.
Дослідження соціальної ролі і сутності права в соціології розпочались в межах класичної соціології (Е. Дюркгейм, М. Вебер). На початку ХХ ст. можна виділити два основних осередки соціологічного вивчення права та правосвідомості: американську (засновник Р. Паунд) та європейську (засновник Є. Ерліх) школи. Ознакою цього періоду було розрізнення «права в книгах» та «права в дії» (правовий порядок, що сформувався). Такий підхід характерний і для вітчизняних дослідників цього періоду, зокрема Л. Петражицького, Б. Кістяківського, В. Старосольського.
Дослідження правосвідомості продовжились в межах структурного функціоналізму (Т. Парсонс, Р. Мертон), представники якого зосереджували увагу на вивченні співвідношення нормативної та правової систем у суспільстві. Часткове висвітлення питання правосвідомості присутнє у теорії систем та концепції П. Бурдьє.
Методологічним основам та методикам дослідження правосвідомості присвячені праці вітчизняних та зарубіжних дослідників, зокрема Е. Бенфілда (E. Banfield), М. Камерер (M. Camerer), Е. Ноель-Неуманн (E. Noelle-Neumann), П. Евік (P. Ewick), С. Сілбі (S. Silbey), І.Л. Грошева, В.П. Степаненка. Сучасними вітчизняними дослідниками права, правосвідомості та її деформації, а також правової культури в соціології є А. Бова, В. Головченко, Л. Герасіна, А. Гречин, Ю. Дмитрієнко, В. Касьянов, В. Кудрявцев, В. Казимирчук, В. Нечипуренко, Н. Осипова, І. Петрулевич, І. Рущенко, О. Сердюк, В. Степаненко, Ю. Сіда та ін. Їхні праці частково висвітлюють питання деформації правосвідомості, проте не розробленою залишається концептуальна модель дослідження її типів, проявів та чинників виникнення, зокрема серед сучасної української молоді.
Науковою проблемою, на вирішення якої спрямована робота, є суперечність між суспільною, науковою значущістю вивчення рівня та проявів деформації правосвідомості, поширеністю у науковому і публіцистичному дискурсах понять «деформації масової свідомості» та «деформації правосвідомості», з одного боку, та дефіцитом знання щодо класифікації типів, визначення операціональних параметрів деформації правосвідомості, розмежування «нормального» та деформованого станів правосвідомості, можливостей конструювання та валідизації методик емпіричного дослідження проявів деформації правосвідомості сучасної української молоді, з іншого.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тематика і зміст роботи пов’язані з напрямами науково-дослідної діяльності кафедри історії та теорії соціології Львівського національного університету імені Івана Франка. Зокрема, в рамках роботи над темою «Конструювання групових ідентичностей, формування суспільних лояльностей та інституціональний розвиток у сучасному українському суспільстві: глобальний та регіональний контекст» (державний реєстраційний номер 0111U005522; термін виконання: 01.01.2011 – 31.12.2013 рр.) Львівського національного університету імені Івана Франка опубліковано 5 статей та 4 тези доповідей, що стосуються правосвідомості сучасної української молоді та її деформації. Окрім цього, автор брала участь у розробці та організації омнібусу лабораторії соціологічних досліджень кафедри історії та теорії соціології серед дорослого населення Львівської області та м. Львова.
Мета і задачі дослідження.
Метою дисертаційної роботи є розробка концептуальної моделі деформації правосвідомості в середовищі сучасної української молоді та емпіричне дослідження цього соціокультурного явища на основі авторської моделі.
Досягнення цієї мети передбачає розв’язання таких завдань:
 систематизація та компаративний аналіз існуючих концептуальних підходів до вивчення правосвідомості у соціогуманітарних дисциплінах та соціології зокрема і на цій основі розробка теоретичної бази дослідження деформації правосвідомості;
 уточнення центральних понять соціологічної концептуалізації правосвідомості;
 окреслення чинників та соціального контексту виникнення деформації правосвідомості сучасної української молоді;
 переозначення поняття «деформації правосвідомості» та окреслення головних типів її прояву;
 визначення основних емпіричних показників прояву деформації правосвідомості та об’єднання їх у систему, яка б дозволила здійснити комплексне і всебічне емпіричне дослідження;
 виокремлення специфіки, рис та закономірностей правосвідомості сучасної української молоді у загальноєвропейському і крос-національному контексті;
 проведення емпіричного дослідження для з’ясування особливостей правосвідомості та виявлення проявів її деформації серед сучасної української молоді (на прикладі Львівщини);
 розробка обґрунтованого прогнозу розвитку проблемної ситуації, а також окреслення можливостей використання одержаних у ході дослідження знань у соціальній політиці держави.
Об’єкт дослідження: правосвідомість сучасної української молоді.
Предмет дослідження: соціальні чинники появи та відтворення, а також прояви деформації правосвідомості у середовищі сучасної української молоді.
Методологія дослідження ґрунтується на принципах об’єктивності, історизму та системності, які покладені в основу вивчення оприлюднених теоретичних положень, концепцій, соціологічних теорій, прямо або опосередковано пов’язаних із концептами «правосвідомість», «деформації масової свідомості», «деформації правосвідомості».
У дисертаційній роботі застосована методологія структурного функціоналізму Т. Парсонса і Р. Мертона для виділення компонентів правосвідомості, визначення їхнього взаємозв’язку, особливостей прояву та соціальних наслідків функціонування. Розгляд деформації правосвідомості можливий у межах динамічного функціоналізму Р. Мертона, що дає можливість зосередити увагу на дисфункціях правосвідомості, тобто на процесах, що порушують стан тотожності правової та нормативної систем, а також неоінституціоналізму Д. Норта (у тому, що стосується обґрунтування важливості соціокультурного підґрунтя діяльності правових інститутів).
Для пояснення чинників виникнення деформації масової свідомості використано концепт аномії (Е. Дюркгейм, Р. Мертон), концептуалізацію феномену «аморальної більшості» (Є. Головаха), окремі положення теорії соціальних деформацій (В. Кудрявцев), дослідження метаморфоз суспільної свідомості (Ж. Тощенко), концепцію деформації масової політичної свідомості (Ю. Беспалов), ідеї теорії «кримінальної революції» (І. Рущенко), напрацювання неоінституціоналізму. Для виділення підходів до розмежування норми та деформації правосвідомості використано праці І. Ільїна, Е. Дюркгейма, В. Семигулліна, М. Вопленко, В. Гуляіхіна.
Методи дослідження. Вирішення дослідницьких завдань пов’язано з використанням комплексу загальнонаукових методів: аналізу і синтезу (для визначення концептуальних основ дослідження, систематизації теоретичних положень та емпіричних даних щодо визначення особливостей правосвідомості сучасної української молоді), типологізації (для визначення видів правосвідомості, класифікації її суб’єктів, видів та типів прояву деформації правосвідомості); методу компаративного аналізу (порівняння методології і методики та результатів власних досліджень з іншими соціологічними дослідженнями).
Для формування власної емпіричної бази використано метод анкетування, для аналізу соціологічної кількісної інформації – статистичні методи, зокрема кореляційний аналіз (для виявлення залежності від соціально-демографічних характеристик респондентів і встановлення наявності та сили зв’язку між окремими показниками), конструювання адитивних індексів (для визначення рівня суб’єктивних та об’єктивних правових знань) та кластерний аналіз (для виділення кластерів стосовно рівня довіри до правових інституцій).
Емпірична база дослідження:
 дані Європейського соціального дослідження (European social survey), хвиля 2010 р.;
 дані Світового дослідження цінностей (World values survey), хвиля 2005–2008 рр.);
 дані Соціологічного моніторингу ІС НАНУ «Українське суспільство» за 2010 рік;
 дані соціологічного омнібусу, проведеного кафедрою історії та теорії соціології Львівського національного університету імені Івана Франка (з використанням авторського інструментарію) в листопаді – грудні 2011 р.;
 дані анкетного опитування студентів чотирьох ВНЗ м. Львова, проведеного автором у травні 2012 р., з використанням авторського інструментарію.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у вирішенні важливої проблеми соціології права – розробці концептуальної моделі деформації правосвідомості, в рамках якої:
вперше:
 здійснено комплексну класифікацію типів деформації правосвідомості (деформації залежно від суб’єктів (носіїв) правосвідомості, деформації одного чи декількох компонентів правосвідомості, деформації окремих сфер свідомості, деформації за критерієм локалізації у сфері трудової діяльності, деформації за змістом та способами їхнього прояву);
 запропоновано сукупність теоретичних положень, які уможливили виділення нормального та деформованого станів правосвідомості (нормативний та статистично-соціологічний), і на цій основі визначено співвідношення, переваги та недоліки цих підходів та можливості їхнього синтезу;
 визначено специфіку та риси правосвідомості сучасної української молоді у загальноєвропейському та крос-національному контексті;
 розроблено авторський інструментарій емпіричного дослідження проявів деформації правосвідомості у вигляді полярних шкал та виявлено прояви деформації правосвідомості серед сучасної української молоді (на прикладі Львівщини).
удосконалено:
 поняття «правосвідомість», «деформації правосвідомості»;
 поняття «правова функціональна грамотність» та апліковано його до аналізу когнітивної складової правосвідомості;
 емпіричні показники типів деформації правосвідомості за змістом та способами її прояву (правовий ідеалізм, правовий формалізм, правовий інфантилізм та дилетантизм, правовий нігілізм, правова демагогія, переродження правосвідомості), а також концептуалізовано поняття «соціально-правовий цинізм» як тип деформації правосвідомості та запропоновано систему його емпіричних показників;
дістало подальший розвиток:
 застосування методологічних принципів неоінституціоналізму у дослідженні правової свідомості;
 адаптовано (з психології до соціологічного аналізу) положення про трикомпонентну структуру правосвідомості (єдність когнітивного, оціночного та поведінкового компонентів);
 адаптовано (з психології) положення концепції рівнів морального розвитку Л. Кольберга для визначення рівня правосвідомості через вивчення мотивів дотримання закону;
 апліковано концепцію типів адаптації Р. Мертона до типів деформації правосвідомості.
Практичне значення одержаних результатів роботи полягає у розробці концептуальної моделі деформації правосвідомості, обґрунтуванні методики емпіричного дослідження її проявів. Теоретико-методологічні розробки можуть бути застосовані у прикладних соціологічних дослідженнях щодо вивчення особливостей правосвідомості населення пострадянських країн. Здобуте теоретичне знання може бути включеним в університетські навчальні дисципліни з сучасної теоретичної соціології, а також матеріали дисертації можуть бути використані для розробки навчальних курсів з соціології права та соціології правосвідомості, написання навчальних посібників для студентів.
Окрім цього, одержані результати можуть слугувати основою для вдосконалення державної політики, зокрема існуючої Національної програми правової освіти населення.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою роботою автора. Основні висновки дослідження та положення наукової новизни є результатом самостійно проведеного дослідження. Зміст конкретного особистого внеску автора зазначено у списку опублікованих праць.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи представлено на Львівському соціологічному форумі «Соціологія в умовах кризового суспільства» (Львів, 2010), ХV Міжнародній науковій конференції «Харківські соціологічні читання» (Харків, 2010), Міжнародній науковій конференції студентів, аспірантів та молодих науковців «Соціальні зміни та культурна ідентичність» (Одеса, 2011), 10 th International Postgraduate Conference on Central and Eastern Europe «Transformation in Central and Eastern Europe: before, after, in the process?» (Cracow, 2011), VII, VIII Міжнародних науково-практичних конференціях «Якубинська наукова сесія» (Харків, 2011, 2012), VIII Міжнародній науково-практичній конференції «Молодіжна політика: проблеми та перспективи» (Дрогобич, 2011), V Львівському соціологічному форумі «Сучасне українське суспільство: рух вперед чи повернення назад?» (Львів, 2011), V Міжнародній науковій конференції «Одеські читання з соціальних наук – 2011» «Соціокультурна та політична інтеграція: локальний, регіональний і глобальний виміри» (Одеса, 2011), ІІ студентсько-аспірантській конференції «Соціологія – соціальна робота – регулювання соціальних проблем» (Львів, 2012), Науковій конференції «Девіантна поведінка: соціологічні, психологічні, юридичні аспекти» (Харків, 2012), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Соціологія права як інтегральна наука (творча спадщина Євгена Ерліха та сучасність)» (Київ, 2012), VІ Львівському соціологічному форумі «Дискретність чи неперервність? (Ре)інституціоналізація соціології в Україні» (Львів, 2012), ІХ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми розвитку соціологічної теорії: концептуалізація ціннісних змін у сучасному суспільстві» (Київ, 2012).
Дисертація обговорювалася на теоретичних семінарах кафедри історії та теорії соціології Львівського національного університету імені І. Франка, кафедри соціології та соціальної роботи Інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету «Львівська політехніка», соціологічного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.
Публікації. Основні положення дисертації викладено у 9 публікаціях, 4 з яких – у виданнях, що входять до переліку наукових фахових видань України з соціологічних наук, 1 стаття опублікована в інших наукових виданнях та 4 тези – у матеріалах всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференцій.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, які поділені на підрозділи, висновків, списку використаних джерел, додатку. Загальний обсяг дисертації становить 208 сторінок, з яких – 188 основного тексту. Робота містить 21 таблицю і 6 рисунків. Список використаних джерел складає 174 найменування та викладений на 19 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У ході дисертаційного дослідження було реалізовано його основну мету, а саме розробку концептуальної моделі деформації правової свідомості. Елементами авторської концептуальної моделі виступають такі складники.
1. Розробка понятійно-категоріального апарату дослідження, а саме переозначення та уточнення понять «правосвідомость», «деформації правосвідомості», «компоненти правосвідомості», «прояви деформації правосвідомості». У дисертаційній роботі правосвідомість розглянуто як особливу форму відображення правової дійсності, що є елементом суспільної, групової та індивідуальної свідомості і становить систему взаємопов’язаних елементів. Вони виражають знання, оцінку, погляди й уявлення суб’єктів про діюче та бажане право і є рушійною силою дій у правовому полі через формування мотивів і установок на певні моделі поведінки.
Основними компонентами правосвідомості є когнітивний (знання принципів функціонування правової системи, органів юридичної сфери, юридичних норм та можливостей їхнього застосування), оціночний (ставлення, оцінки, цінності щодо функціонування правової сфери, правових інститутів, роботи органів юридичної сфери, юридичних норм і можливостей їхнього застосування, поведінки інших у сфері правовідносин, власного місця та ролі у системі правовідносин) та поведінковий (мотиви правомірної та протиправної поведінки, установки на моделі поведінки у сфері права, готовність до соціально-правової активності).
Зміст правосвідомості проінтерпретовано із використанням понять «норма» та «деформація». Використання такого понятійного апарату легітимізується класичною соціологічною традицією та корпусом праць, присвячених деформаціям масової свідомості.
Поняття «деформації правосвідомості» визначено як таке, що дозволяє описати зміни її стану під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів, за яких у її окремих носіїв, соціальних груп чи у переважної більшості населення формується перекручена (відхилена від норми) картина правової дійсності, а також цінності, ідеї, уявлення, настрої, емоції та моделі поведінки, що можуть призвести до негативних соціальних наслідків.
2. Пояснення чинників та соціального контексту виникнення деформації правосвідомості у сучасному українському суспільстві. Для цього у дисертації здійснено порівняльний аналіз низки концепцій (зокрема, теорії аномії Е. Дюркгейма та Р. Мертона, конструкту «аморальної більшості» Є.І. Головахи, теорії соціальних деформацій В.М. Кудрявцева, концепції метаморфоз суспільної свідомості Ж.Т. Тощенка, ідеї В.С. Арутюняна, що пояснюють природу виникнення видозмін у масовій свідомості, а також застосовано методологічні принципи неоінституціоналізму Д. Норта.
Зміст правосвідомості формується внаслідок співдії низки чинників як інституційного, так і соціокультурного характеру. Соціокультурні чинники (особливості ціннісно-нормативних систем, етичні, моральні світоглядні елементи суперкультури та її підсистем) актуалізуються через впливи (в першу чергу сталі, відносно незмінні за змістом впродовж тривалих періодів) соціальних інститутів, таких як сім’я, система освіти, політичні, економічні та правові інститути.
3. Розробка теоретичних положень, які уможливлюють виділення нормального та деформованого стану правосвідомості. У дисертації сформульовано два основних підходи до виділення норми та деформації правосвідомості: 1) нормативний (коли ознаки «нормальної» правосвідомості фактично конструюють теоретики-правознавці, науковці, юристи, законодавці); 2) статистично-соціологічний (в межах цього підходу нормою вважатиметься те, що поширене у суспільстві, тобто конкретні уявлення щодо правопорушень та практики індивідів, які превалюють у даному соціумі і є характерними для модальної особистості. При цьому відхилення від превалюючих уявлень вважатимуться деформацією).
4. Розробка комплексної класифікації типів деформації правосвідомості. У роботі виділено деформації правосвідомості за такими критеріями: деформації залежно від суб’єктів (носіїв) правосвідомості; деформації одного чи декількох компонентів правосвідомості; деформації окремих сфер свідомості; деформації за критерієм локалізації у сфері трудової діяльності; деформації за змістом та способами її прояву.
Уточнено емпіричні показники типів деформації правосвідомості за змістом та способами її прояву, зокрема таких, як правовий ідеалізм, правовий формалізм, правовий інфантилізм та дилетантизм, правовий нігілізм, правова демагогія, переродження правосвідомості, та концептуалізовано поняття «соціально-правовий цинізм» як тип деформації правосвідомості, що полягає у презирливому ставленні до права, готовності і вмінні використовувати знання права для здійснення корисливих, злочинних діянь; переконанні у злочинності та корисливості мотивів інших, недосконалості правової системи та її інститутів, у тому, що для досягнення мети порушення закону є допустимим та у деяких випадках необхідним.
5. Визначення специфіки та рис правосвідомості сучасної української молоді у загальноєвропейському і крос-національному контексті та проведення власного емпіричного дослідження для з’ясування особливостей правосвідомості та виявлення проявів її деформації серед сучасної української молоді (на прикладі Львівщини).
В авторському інструментарії використано теоретичні положення про трикомпонентну структуру правосвідомості. Для аналізу когнітивного компонента правосвідомості вжито поняття «правова функціональна грамотність», тобто кількість правових знань, що об’єктивно необхідна для функціонування у суспільстві відповідно до правових норм. Емпірично досліджено об’єктивний рівень знань жителів Львівщини (задано запитання, що мають правильні відповіді) та їхній суб’єктивний рівень (через самооцінку власних правових знань). Виявлено низький рівень правових знань, а також те, що суб’єктивна оцінка перевищує їхній об’єктивний рівень, що є проявами типів деформації «правовий інфантилізм» та «дилетантизм».
Показником оціночного компонента правосвідомості у дисертаційному дослідженні виступає рівень довіри до правових інституцій. Виявлено вкрай низький рівень такого ґатунку довіри респондентів; при цьому рівень довіри молоді є нижчим, ніж в інших вікових групах.
На підставі аплікації адаптованої до предмета дослідження концепції морального розвитку Л. Кольберга з’ясовано, що для значної частки молоді характерним є «базовий», преконвенційний рівень правосвідомості: для більшості молоді основним мотивом дотримання законів є страх перед покаранням.
Також виокремлено такі закономірності, риси та прояви деформації: 1) молодь більше схильна виправдовувати протиправну поведінку, ніж інші вікові групи; 2) чим більше обізнані у правових питаннях респонденти, тим більш вони схильні вважати, що серйозні питання можна вирішити лише за допомогою знайомих та матеріального заохочення, а також більшою мірою згодні з тим, що впливові та багаті люди в Україні залишатимуться безкарними, навіть якщо скоюють злочин; 3) вищий ступінь наявності соціально-правового цинізму саме серед молодого покоління, тобто чим старші респонденти, тим менше вони припускають, що люди порушують законодавство заради власної вигоди); 4) лише третина студентів зазначила, що ніколи не змогла б вчинити злочин (прояви переродження правосвідомості); 5) прояви соціально-правового цинізму та правового нігілізму (майже половина респондентів цілком згодна із тим, що впливові та багаті люди в Україні залишатимуться безкарними, навіть якщо скоюють злочин, третина – із тим, що серйозні питання можна вирішити лише за допомогою знайомих та матеріального заохочення, близько половини – що законодавство України недосконале та відображає інтереси олігархів).
У дисертаційній роботі розроблено соціологічний прогноз розвитку (два сценарії) та вкорінення деформацій правосвідомості в українському суспільстві. Першим напрямом розвитку подій, на думку дисертанта, буде песимістичний. Він полягає у тому, що правові та інші дотичні до них соціальні інститути дедалі більше починають реалізовувати свої дисфункційні аспекти. На цьому фоні деформації масової правосвідомості лише поширюватимуться та вкорінюватимуться. Особливо небезпечним буде поширення правового нігілізму та соціально-правового цинізму в першу чергу серед молодого покоління, що виражатиметься у нівелюванні права, відчутті вседозволеності, безкарності для себе та інших, переважанні корисливих мотивів у використанні закону.
Другий імовірний варіант розвитку – оптимістичний. Він полягає у припущенні зростання рівня ефективності роботи правових інститутів та престижу закону, підвищенні рівня професійної правосвідомості їхніх працівників та масової правосвідомості в цілому.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдулаев М. И. Проблемы теории государства и права : учебник / М. И. Абдулаев, С. А. Комаров ; под ред. С. А. Комарова. — СПб. : Питер, 2003. — 576 с.
2. Американская социология. Перспективы, проблемы, методы / Пер. В. В. Воронин, Е. В. Зиньковский; ред. Г. В. Осипов (вступ. ст.) — М. : Прогресс, 1972. — 392 c.
3. Арутюнян В. С. Правовой нигилизм в современной России [Електронний ресурс] / В. С. Арутюнян — Режим доступу до журн. : http://www.econf.rae.ru/fpdf/article375.pdf.
4. Бабаев В. К. Общая теория права: Краткая энциклопедия / В. К. Бабаев, В. М. Баранов. — Нижний Новгород : НЮИ МВД РФ, 1997. — 516 с.
5. Байниязов Р. С. Духовно-культурологический подход к правосознанию и праву / Р. С. Байниязов // Новая правовая мысль. — 2003. — № 1. — С. 2—6.
6. Балабанова Л. М. Формування правосвідомості в процесі професійного становлення особистості [Електронний ресурс] / Л. М. Балабанова, А. В. Кондратова — Режим доступу до журн.: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pib/2010_1/PB-1/PB-1_40.pdf.
7. Сприйняття населенням напрямів соціально-економічного розвитку країни як передумова готовності до системних реформ та модернізації / О. М. Балакірєва, В. А. Головенько, Д. А. Дмитрук та ін. // Український соціум. — 2010. — № 4 (35). — С. 7—31.
8. Батанов А. А. Понятие правового сознания в отечественной психологии / А. А. Батанов // Известия Самарского научного центра Российской академии наук. — 2009. — Т. 11, № 4. — С. 89—93.
9. Бачинський Т. В. Детермінанти формування правосвідомості та правової культури шкільної молоді: спроби їх класифікації / Т. В. Бачинський // Форум права. — 2012. — № 2. — С. 40—47.
10. Беккариа Ч. О преступлениях и наказаниях / Ч. Беккариа; сост. B. C. Овчинский. — М. : ИНФРА-М, 2004. — 184 с.
11. Бельский К. Т. Формирование и развитие социалистического правосознания / К. Т. Бельский. — М. : Высшая школа, 1982. — 183 c.
12. Беспалов Ю. В. Массовое политическое сознание в условиях общественных трансформаций / Ю.В. Беспалов // Вестник ВГУ. Серия: лингвистика и межкультурная коммуникация. — 2009. — № 2. — С. 163—165.
13. Бова А. А. Зміст і структура правосвідомості населення України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. соціол. наук: спец. 22.00.03 / А. А. Бова. — К., 2001. — 19 с.
14. Бугера О. І. Вплив засобів масової інформації на процес формування особистості неповнолітнього (за матеріалами соціологічного дослідження) / О. І. Бугера // Підприємництво, господарство і право. — 2004. — № 6. — С. 117—120.
15. Ванян К. Д. Правовой популизм: теоретико-методологический аналіз : дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01 / К.Д. Ванян. — Ростов-на-Дону, 2006. — 162 с.
16. Васильев В. Л. Юридическая психология / В.Л. Васильев. — СПб. : Изд-во «Питер», 2005. — 655с.
17. Васільєва Т. С. Поняття правосвідомості в дисциплінах соціогуманітарного корпусу / Т. С. Васільєва // Вісник Львівського національного університету ім. І. Франка. Серія Соціологічна. Вип. 4. — Львів : ВЦ ЛНУ, 2010. —— С. 77—82.
18. Васільєва Т. С. Правосвідомість української молоді у загальноєвропейському контексті / Т. С. Васільєва // Наукове онлайн-видання «Соціологія майбутнього: науковий журнал з проблем соціології молоді та студентства». — 2011. — № 1-2 (2-3). — С. 38—48.
19. Вебер М. Избранные произведения / М. Вебер; пер. с нем. Ю. Н. Давыдова; предисл. П. П. Гайденко. — М. : Прогресс, 1990. — 804 с.
20. Вершловский С. Г. Функциональная грамотность выпускников школ / С. Г. Вершловский, М. Д. Матюшкина // Социологические исследования. — 2007. — № 5. — С. 140—144.
21. Волошенюк А. В. Правовой нигилизм: общетеоретическая характеристика / А. В. Волошенюк. — Х. : ООО «ПРОМЕТЕЙ-ПРЕСС», 2005. — 104 с.
22. Вопленко Н. Н. Правосознание и правовая культура : учебное пособие / Н. Н. Вопленко. — Волгоград : Изд-во ВолГУ, 2000. — 52 с.
23. Ганзенко О. О. Формування правової культури особи в умовах розбудови правової держави України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 / О.О. Ганзенко. — К., 2003. — 16 с.
24. Гилинский Я. Призонизация по-российски / Я. Гилинский // Отечественные записки. — 2003. — № 2. — С. 434—441.
25. Глазырин В. А. Определение права в социологии Макса Вебера / В. А. Глазырин // Журнал социологии и социальной антропологии. — 2005. — Том VIII, № 3. — С. 59—70.
26. Головаха Є. І. Феномен «аморальної більшості» / Є. І. Головаха // День. — 2003. — № 23.
27. Головатый Н. Ф. Социология молодежи: курс лекций / Н. Ф. Головатый. — К. : МАУП, 1999. — 224 с.
28. Головченко В. В. Завдання, структура та зміст правового виховання учнівської молоді : [наук.-метод. зб. статей] / за заг. ред. В. П. Пастухова. — К. : ІЗМН, 1997. — 520 с.
29. Головченко В. В. Правосвідомість молоді: яка вона нині? / В. В. Головченко // Голос України. — 1993. — № 182. — С. 3—4.
30. Гранат Н. Л. Правосознание и правовая культура: курс лекций по теории права и государства / Н. Л. Гранат; под. ред. Н. А. Катаева, В. В. Лазарева.— Уфа, 1994. — 480с.
31. Гречин А. С. Социология правового сознания: учеб. пособ. для вузов / A.C. Гречин — М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2001. — 256 с.
32. Гринь О. Д. Стан правової культури пострадянського суспільства / О. Д. Гринь // Вісник Одеського національного університету. — 2008. — Т. 3. Вип. 10. — С. 18—24.
33. Грошев И. Л. Аналитическая записка [Електронний ресурс] / И. Л. Грошев. — Тюмень, 2006. — Режим доступу: www.ssa-rss.ru/files/File/Zapiska.pdf.
34. Грошев А. В. Функции правосознания в механизме уголовно-правового регулирования : автреф. дис. на соискание уч. степени докт. юрид. наук / А. В. Грошев. — Екатеринбург , 1997.
35. Грошев Л. В. Правосознание в системе оснований криминализации общественно опасных деяний / Л. В. Грошев // Российский юридический журнал. — 1997. — № 1.— С. 122—132.
36. Грошевий Ю. М. Професійна правосвідомість судді та правоздатність рішень суду: кримінально-процесуальний аспект / Ю. М. Грошевий // Університетські наукові записки. — 2005. —№ 4 (16). — С. 248—255.
37. Губар О. М. Розуміння справедливості сучасною молоддю: досвід конкретно-соціологічного дослідження / О. М. Губар // Наука. Релігія. Суспільство. — 2010. — № 3. — С. 184—191.
38. Губарь О. М. Тенденции развития правосознания молодежи в современной Украине / О. М. Губарь // Молодежь и государство : материалы II междунар. науч.-практ. конф. (Святогорск, 24—26 октября 2003 г.). — Донецк , 2003. — С. 69.
39. Гулевич О. А. Правосознание и правовая социализация. Аналитический обзор : [учеб. пос.] / О. А. Гулевич, Е. О.Голынчик. — М. : Международное общество им. Л.С. Выготского, 2003. — 270 с.
40. Гуляихин В. Н. Нормальное и измененное состояние правосознания / В. Н. Гуляихин // Право и политика. — 2010. — № 5. — C. 926—933.
41. Гунгін Е. Кримінальні стереотипи в правосвідомості українців/ Е. Гунгін, О. Біловош // Соціальна перспектива і регіональний розвиток. — 2009. — № 3. — С. 82—93.
42. Данильян О. Г. Тоталітарна правосвідомість і правова культура та їх характерні ознаки / О.Г. Данильян // Державне будівництво та місцеве самоврядування. — 2007. — Вип. 14. — Харків : Право, 2007. — C. 27—35.
43. Демків О. Б. Економічна моральність українського суспільства у загальноєвропейській та внутрішньорегіональній перспективі / О. Б. Демків, Л. М. Кондратик // Соціологія: методи, теорія, маркетинг. — 2007. — № 4. — С. 7—34.
44. Дмитрієнко Ю. М. Актуальні підходи до визначення поняття, структури та функцій української правової свідомості / Ю. М. Дмитрієнко // Форум права. — 2009. — № 1. — С. 149—156.
45. Дмітрієва О. І. Вивчення стану сформованості правових знань старшокласників зі зниженим слухом [Електронний ресурс] / О. І. Дмітрієва // Зб. наук. праць Кам’янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка; за ред. О. В. Гаврилова, В. І. Співака. Серія: соціально-педагогічна. — Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2009.— Вип. XII. — Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ znpkp_sp/2009_12/107.pdf.
46. Долгова А. И. Проблемы типологии несовершеннолетних преступников / А. И. Долгова, В. Д. Ермаков, Н. В Беляева // Вопросы борьбы с преступностью. — М., 1976. — Вып. 24. — С. 19—21.
47. Дудко Н. В. Складові функціональної грамотності студентів вищого навчального закладу / Н. В. Дудко // Педагогічний альманах. — 2010. — Вип. 7. — С. 113—116.
48. Дюркгейм Э. Социология. Ее предмет, метод, предназначение / Э. Дюркгейм; пер. с фр., составление, послесловие и примечания А. Б. Гофмана.— М.: Канон, 1995.— 352 с.
49. Дюркгейм Э. Норма и патология / Э. Дюркгейм // Социология преступности (Современные буржуазные теории). — М. : Прогресс, 1966. — С. 39—44.
50. Дюркгейм Э. О разделении общественного труда. Метод социологии / Э. Дюркгейм; пер. с фр. и послесловие А. Б. Гофмана. — М.: Наука, 1990.
51. Евплова Н. Ю. Правосознание молодежи: теоретический и социологический аспекты : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 / Н. Ю. Евплова. — Волгоград , 2000. — 24 с.
52. Єрмоленко Д. О. Види правової свідомості за пізнавальним критерієм [Електронний ресурс] / Д. О. Єрмоленко// Право та державне управління. Науково-виробничий журнал. — 2012 — № 3. — Режим доступу до журн.: http://www.pravoznavec.com.ua/period/chapter/17/75/2922#chapter.
53. Єрмоленко Д. О. Основні ознаки правової свідомості / Д. О. Єрмоленко // Держава та регіони. Сер. Право. — 2010. — Вип. 3. — С. 25—28.
54. Журбелюк Г. В. Правова ментальність у контексті розвитку правосвідомості українства: історія і сучасність / Г. В. Журбелюк, О. В. Курінний // Зб. наук. праць Львівського державного інституту новітніх технологій та управління ім. В. Чорновола. Сер. «Юридичні науки» ; за заг. ред. О. І. Сушинського. — Львів , 2007. — Вип. 2. — С. 82—99.
55. Загальна теорія держави і права : підручник для студ. юрид. вищ. навч. закл. / М. В. Цвік, О. В. Петришин, Л. В. Авраменко та ін. ; за ред. М. В. Цвіка, О. В. Петришина — Харків : Право, 2009. — 584 с.
56. Зеленков П. Г. Правовое сознание в процесах социализации и десоциализации личности / П. Г. Зеленков // Известия Российского государственного педагогического университета им. А.Н. Герцена. — СПб., 2006. — № 5 (23) — С. 37—42.
57. Иванчак А. И. Механизм взаимодействия правосознания и социальной среды. Современные проблемы совершенствования : автореф. дис. на соискание уч. степени д-ра юрид. наук : спец. 12.00.01 / А. И. Иванчак. — СПб., 2001.
58. Ильин И. А. О сущности правосознания / И. А. Ильин — М. : «Рарог», 1993. — 235 с.
59. Исмаилов А. Ю. Осмысление единства нравственного и правового сознания в русской философии / А. Ю. Исмаилов // Вестник Челябинского государственного университета. Философия. Социология. Культурология. — 2009. — № 33 (171). — С. 136—139.
60. Калинин С. А. Прогнозирование еффективности применения нормативных правовых актов и анализ правоприменительной практики в республике Беларусь / С. А. Калинин // Прогнозирование последствий принятия нормативных актов и анализ правоприменительной практики: / Нац. Центр законопроектной деятельности при Президенте Республики Беларусь, Программа развития ООН. — Минск , 2005. — С. 141—148.
61. Калиновський Ю. Ю. Правосвідомість українського суспільства: ґенеза та сучасність : монографія / Ю. Ю. Калиновський. — Харків : Право, 2008. — 288 с.
62. Карпец И. И. Правосознание и причины преступности / И. И. Карпец, А.Р. Ратинов // Советское государство и право. — 1968. — № 12. —С. 47—54.
63. Касьянов В. В. Социология права / В. В. Касьянов, В. Н. Нечипуренко. — Ростов н/Д. : Феникс, 2001. — 480 с. — (Серия «Учебники «Феникса»).
64. Кістяківський Б. О. Філософія і соціологія права / Б. О. Кістяківський. — Спб., 1998. — 800 с.
65. Когут Н. Актуальні питання становлення правосвідомості молоді / Н. Когут// Вісник Академії управління МВС. — 2010. — № 4(16). — С. 197—204.
66. Козюбра Н. И. Правовое воспитание молодежи / Н. И. Козюбра, В. В. Оксамытный, П. М. Рабинович. — К. : Наукова думка, 1985. — 319 с.
67. Кононенко О. В. Масова свідомість і масова культура / О.В. Кононенко // Гілея : науковий вісник [зб. наук. праць] / Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова, УАН ; голов. ред. В. М. Вашкевич. — К., 2011. — Вип. 46. — С. 426—430.
68. Конституція України від 28 червня 1996 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua.
69. Котюк В. О. Теорія права : курс лекцій / В. О. Котюк. — К. : КНУ ім. Т. Шевченко, 1996. — 451 с.
70. Кравчук М. В. Теорія держави і права. Проблеми теорії держави і права : навч. посібник / М. В. Кравчук. — [3-тє вид., змін. й доп.]. — Тернопіль : Карт-бланш, 2002. — 247 с.
71. Кудрявцев В .Н. Правовое поведение: норма и патология / В. Н. Кудрявцев. — М. : Наука, 1982. — 287 с.
72. Кудрявцев В. Н. Социальные деформации (причини, механизмы и пути преодоления) / В. Н. Кудрявцев. — М. : Ин-т гос-ва и права РАН, 1992. — 133 с.
73. Ладиченко В. В. Справедливість як критерій оцінки державно-правових явищ /В. В. Ладиченко // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України, 2010. — Вип. 156. — С. 9—18.
74. Лебедев О. Е. Образование в условиях формирования культуры нового типа / О. Е. Лебедев // Материалы круглого стола «Образование в условиях формирования культуры нового типа», 7 окт. 2002 г. — СПб. : СПбГУП, 2002. — 60 с.
75. Логінова Н. М. Вплив правової соціалізації на формування професійно-правової компетентності курсантів-прикордонників / Н. М. Логінова // Зб. наук. праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні та психологічні науки.— 2010. — № 5. — С. 64—66.
76. Лукашева Е. А. Социалистическое правосознание и законность / Е. А. Лукашева. — М. : Политиздат, 1973. — 425 с.
77. Луцький А. І. Правовий нігілізм в умовах формування української правової держави / А. І. Луцький // Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права ім. Короля Данила Галицького. — 2010. — № 1. — С. 16—19.
78. Малиновский А. А. Правовой эгоцентризм как разновидность деформации индивидуального правосознания / А. А. Малиновский // Правоведение. — 2008. — № 6. — С. 171—181.
79. Малиновский А. А. Правовой вакуум — новый термин юридической науки / А. А. Малиновский // Государство и право. — 1997. — № 2. — С. 109—112.
80. Малько А. В. Популизм как тормоз демократии / В. А. Малько // Общественные науки и современность. — 1994. — С. 104—111.
81. Марксистско-ленинская общая теория права / под ред. Е. А. Лукашевой. — М. : Юридическая литература, 1973. — 480 с.
82. Марусяк Т. С. Деформації правосвідомості: можливості соціологічного дослідження / Т. С. Марусяк // Соціальна психологія. — 2011. — № 5(49). — С.31—39.
83. Марусяк Т. С. Структура та суб’єкти правосвідомості: соціологічний аналіз / Т. С. Марусяк // Вісник Одеського національного університету.—Т. 16. Вип. 10: Соціологія і політичні науки. — Одеса : ОНУ, 2011. — С. 558—565.
84. Марусяк Т. С. Когнітивний компонент правосвідомості: спроба соціологічного дослідження / Т. С. Марусяк // Вісник Львівського університету. Серія Соціологічна. — 2012. — Вип. 6. — С. 233—243.
85. Матузов Н.И. Правовой идеализм как «родимое пятно» российского общественного сознания / Н. И. Матузов // Юридическая наука и правоохранительная практика. — 2009 . — № 2 (8). — С. 4—13.
86. Матузов Н. И. Правовой нигилизм и правовой идеализм как две стороны «одной медали» / Н. И. Матузов // Правоведение. — 1994. — № 2. — С. 3—16.
87. Меркулова В. О. Правопорушення серед студентської молоді: причини та шляхи запобігання / В. О. Меркулова // Південноукраїнський правничий часопис. — 2009. — № 4. — С. 20—22.
88. Мертон Р. Социальная структура и аномия / Р. Мертон // Социология преступности (Современные буржуазные теории) / пер. с фр. Е. А. Самарской; ред. перевода М. Н. Грецкий. — М. : Прогресс, 1966. — C. 299—313.
89. Мертон Р. Социальная теория и социальная структура / Р. Мертон. — К. : Абрис, 1996. — 186 с.
90. Михальченко М. І. Ідеологія / М. І. Михальченко // Соціальна філософія: Короткий енциклопедичний словник / Заг. ред. і укл. В. П. Андрущенко, М. І. Горлач. — К. — Харків: ВМП «Рубікон», 1997. — С. 167.
91. Молодежь новой России: ценностные приоритеты. Аналитический доклад [Електронний ресурс] / Институт социологии РАН. — Режим доступу: http://www.isras.ru/analytical_report_Youth.html.
92. Мордовцев А. Ю. Российская государственность в ментально-правовом измерении: автореф. дис. на соискание уч. степени д-ра юрид. наук / А. Ю. Мордовцев. — Ростов-на-Д., 2004. —17 с.
93. Мухін В. В. Професійна правосвідомість: поняття, особливості, функції: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 / В. В. Мухін. — Харків, 2007. — 20 с.
94. Національна програма правової освіти населення, затверджена Указом Президента України від 18 жовтня 2001 року № 992/2001 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/992/2001.
95. Недюха М. Світоглядно-теоретичні засади правової ідеології [Електронний ресурс] / М Недюха // Віче. — 2009. — № 21. — Режим доступу до журн.: http://www.viche.info/journal/1724/.
96. Новгородцев П. И. Введение в философию права. Кризис современного правосознания / П. И. Новгородцев; отв. ред. В. Н. Кудрявцев. — М. , 1996. — 268 с.
97. Норт Д. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики / Д. Норт; пер. с англ. А. Н. Нестеренко ; предисл. и научн. ред. Б. З. Мильнера. — М. : Фонд экономической книги «Начала», 1997. — 190с.
98. Носков В. Правосвідомість у соціально-політичному розвитку людини / В. Носков, А. Кальянов, О. Єфросиніна // Політичний менеджмент: Український науковий журнал. — 2005. — № 5 — С. 125—133.
99. Оверченко А. І. Правова соціалізація як процес становлення правосвідомості особи / А. І. Оверченко // Актуальні проблеми психології: Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України; [у 12-ти т.]. — 2010. — Випуск 9. — С. 146—154.
100. Огаренко Т. О. Правова свідомість як чинник формування громадянської позиції сучасної української молоді [Електронний ресурс] / Т. О. Огаренко. — Режим доступу до журн.: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Staptp/2010_45/files/ST45_27.pdf.
101. Орлова В. В. Особенности правовой социализации молодежи / В. В. Орлова // Успехи современного естествознания. — 2009. — № 9. — С. 77—78.
102. Панова О. Б. Модели формирования правовой активности человека / О. Б. Панова // Ярославский педагогический вестник. — 2010. — № 4. — Том II (Психолого-педагогические науки). — С. 12—15.
103. Парсонс Т. О структуре социального действия / Т. Парсонс. — М. : Академический Проект, 2000. — 880 с.
104. Парсонс Т. Общетеоретические проблемы социологии / Т. Парсонс // Социология сегодня. – М. , 1965. – С. 58–63.
105. Петражицкий Л. И. Теория права и государства в связи с теорией нравственности [Електронний ресурс] / Л. И. Петражицкий; 2-е изд. — СПб., 1910. — Режим доступу: http://www.allpravo.ru/library/doc108p/instrum4914/.
106. Піча В. М. Менталітет, ментальність / В.М. Піча // Соціологія : короткий навч. словник : терміни і поняття. — Львів : Магнолія, 2006, 2008. — С. 340.
107. Погрібна В. Л. Соціологія професіоналізму : монографія / В. Л. Погрібна. — К. : КНТ; ЦУЛ, 2008. — 336 с.
108. Покровский И. Ф. Формирование правосознания личности / И. Ф. Покровский. — Ленинград : Издательство ЛГУ, 1972. — 152 с.
109. Потопейко Д. А. Правосознание как особое общественное явление / Д. А. Потопейко. — К. : Наукова думка, 1970. — 111 с.
110. Правознавство : підручник / за редакцією В. В. Копєйчикова, А. М. Колодія. — К. : Юрінком Інтер, 2006. — 752 с.
111. Правосвідомість і правова культура як базові чинники державотворчого процесу в Україні : монографія / Л. М. Герасіна, О. Г. Данильян, О. П. Дзьобань [та ін.]. — Харків : Право, 2009. — 352 с.
112. Протизаконне насильство в органах внутрішніх справ: соціологічний та історико-правовий аналіз / Кол. авт.; за заг. О. Н. Ярмиша. — Харків : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, Харківська правозахисна група, 2005. — 212 с.
113. Проць О. Є. Структура та функції правосвідомості молоді / О. Є.Проць // Форум права. — 2011. — № 2. — С. 773—778.
114. Бурдье П. Власть права : Основы социологии юридического поля [Електронний ресурс] / П. Бурдье; пер. с франц. О. И. Кирчик // Социальное пространство: поля и практики : сб. статей — М. , 2005. — Режим доступу: http://gtmarket.ru/laboratory/expertize/3040.
115. Ратинов А. Р., Ефремова Г. Х. Правовая психология и преступное поведение: теория и методология исследования / А. Р. Ратинов, Г. Х. Єфремова . — Красноярск : Изд-во Красноярского ун-та, 1988. — 253 с.
116. Ратинов А. Р. Структура и функции правового сознания / А. Р. Ратинов // Правовая культура и вопросы правового воспитания / [под ред. А. Д. Бойкова, В. И. Каминской, А. Р. Ратинова, В. В. Степанова, А. С. Шляпочникова]. — М., 1974. — С. 178—187.
117. Резнік В. Стан соціальної легітимності приватної власності як предмет емпіричного соціологічного аналізу / В. Резнік // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. — 2007. — № 2. — С. 70—102.
118. Рейснер М. А. Право. Наше право. Чужое право. Общее право / М. А. Рейснер. — М. : Госиздат, 1925. — 276 c.
119. Рущенко И. П. «Криминальная революция» как социетальний фактор» / И. П. Рущенко // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2008. — № 3. — С. 194—210.
120. Рущенко І. П. Соціальний порядок і соціальні відхилення / І. П. Рущенко // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: зб. наук. праць. — Вип. 15. — Харків : ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2009. — С. 143—144.
121. Рущенко І. П. Соціологія злочинності : монографія / І. П. Рущенко. — Харків : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2001. — 370 с.
122. Сандул Я. В. Развитие правового сознания студенческой молодежи в современном российском обществе : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. философ. наук : спец. 09.00.11 / Я. В. Сандул. — М., 2011. — 22 с.
123. Семигуллин В. К. О деформациях правосознания / В. К. Семигуллин // Вестник ВЭГУ. — 2009. — № 5 (43). — С. 33—45.
124. Сенин И. Н. Экстремизм как форма правового нигилизма в современной России (теоретико-правовой аспект) : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. юрид. наук. — Саратов, 2011.
125. Сіда Ю. С. Соціальні наслідки політичного маніпулювання / Ю. С. Сіда // Вісник Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого. Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія. — 2009. —С. 203—209.
126. Сіда Ю. С. Судова влада в умовах трансформації українського суспільства : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. соціол. наук: спец. 22.00.04 «Спеціальні та галузеві соціології» / Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна. — Харків, 2005. — 22 с.
127. Седая Ю. Правовая культура личности: процесс формирования / Ю. Седая // Новий колегіум. — 2008. — № 5. — C. 8—13.
128. Сізов В. В. Про деякі педагогічні аспекти стану процесу поведінкового моделювання учнів старших класів [Електронний ресурс] / В. В. Сізов // Проблеми сучасної педагогічної освіти. — Вип. 16, ч.2 — Режим доступу до журн.: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pspo/2007_16_2/doc_pdf/ Sizov_st.pdf.
129. Скакун О. Ф. Теорія держави і права (Енциклопедичний курс) : підручник / О. Ф. Скакун; вид. 2-ге, перероб. і доп. — Харків : Еспада, 2009. — 752 с.
130. Скорина А. Агресивність на телеекрані: оцінка фахівців / А. Скорина // Столиця. — 2004. — № 20. — С. 24.
131. Сорокин П. А Человек, цивилизация, общество / П. А. Сорокин. — М. : Прогресс, 1990. — 236 с.
132. Соціологія права : підручник / за заг. ред. Л. М. Герасіної, М. І. Панова. — К. , 2003. — 398 с.
133. Соціологія права : підручник для студентів юрид. спец / [М. І. Панов, Н. П. Осипова, Л. М. Герасіна та ін.] ; за ред. Н. П. Осипової. — К. : Концерн «Видавничий Дім «Ін юре», 2003. — 276 с.
134. Соціологія : підручник / В. Г. Городяненко; 3-тє вид., доп. — К. : ВЦ «Академія», 2008. — 544 с. — (Серія «Альма-матер»).
135. Старосольський В. Причинки до теорії соціології / В. Старосольський. — Львів, 1904. — 36 с.
136. Степаненко В. П. Правова культура в українських регіональних вимірах / В. П. Степаненко // Агора. Подолання розбіжностей - розвиток особливостей. — К. : Стилос, 2006. — Вип. 4. — С. 18—33.
137. Столяренко А. М. Психологические приемы в работе юриста /А. М. Столяренко. — М. : Юрайт, 2000. — 345 с.
138. Столяренко А. М. Юридическая педагогика: курс лекций / М. Столяренко. — М. : Ассоциация авторов и издателей «ТАНДЕМ». Издательство «ЭКМОС», 2000. — 496 с.
139. Суслов В. А. Структура правосознания / В. А. Суслов // Правоведение. — 1997. — № 2. — С. 87.
140. Тайбаков А. А. Преступная субкультура / А. А. Тайбаков // Социологические исследования. — 2001. — № 3. — С. 90—93.
141. Теорія держави і права: Академічний курс : підруч. / за ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко. — К. : Юрінком Інтер, 2006. — 688 с.
142. Тишина И. В. Педагогическое осмысление особенностей процесса формирования правосознания подростков в практической деятельности классного руководителя современной школы / И. В. Тишина // Известия российского государственного педагогического университета им. А.И. Герцена. — СПб., 2009. — № 98. — С. 209—214.
143. Ткалич В. А. Правовой нигилизм как устоявшееся общесоциальное явление [Електронний ресурс] / В. А. Ткалич // Вестник РГСУ. — 2007. — Режим доступу до журн.: http://kraspubl.ru/content/view/68/1/.
144. Тощенко Ж. Т. Метаморфозы общественного сознания: методологические основы социологического анализа / Ж. Т. Тощенко // Социологические исследования. — 2001. — № 6. — С. 3—15.
145. Требін М. П. Правосвідомість громадян України: стан та види деформації / М. П. Требін // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. — 844’2009. — Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи. — Вип. 23. — С. 59—63.
146. Українське суспільство 1992—2010 : Соціологічний моніторинг / за ред. В. Ворони, М. Шульги. — К. : Інститут соціології НАН України, 2010. — 636 c.
147. Устин П. Н. Исследование циничности нравственно-этического компонента личности: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. психол. наук : спец. 19.00.01 / П. Н. Устин. — Казань, 2003.
148. Фарбер И. Е. Правосознание как форма общественного сознания / И. Е. Фарбер. — М. : Юридическая литература, 1963. − 205 с.
149. Философия права : учебник / О. Г. Данильян, Л. Д. Байрачная, С. И. Максимов и др.; под ред. О. Г. Данильяна. — Харьков : Прапор, 2005. — 384 с.
150. Фуко М. Надзирать и наказывать. Рождение тюрьмы / М. Фуко. — М.: Ad Marginem, 1999. — 480 с..
151. Циба Н. В. Професійне самовизначення та феномен професійної деформації психологів / Н. В. Циба // Зб. наук. праць Хмельницького інституту соціальних технологій «Україна» . — 2010. — № 2. — С. 145—149.
152. Цимбалюк М. Онтологія правосвідомості: теорія та реальність : [монографія] / М. Цимбалюк. — К. : Атіка, 2008. — 288 с.
153. Четвернин В. А. Институциональная теория права / В. А. Четвернин, А. В. Яковлев. — М. : Государственный университет. Высшая школа экономики. Лаборатория теоретических исследований права и государства, 2009. — 25 с.
154. Чорнодід Г. С. Формування правосвідомості в українському суспільстві / Г. С. Чорнодід // Філософсько-методологічні засади інноваційного суспільства : збірник доповідей. — Кривий Ріг, 2010. — С. 78—82.
155. Шереги Ф. Социология права: прикладные исследования / Ф. Шереги. — СПб. : Алетейя, 2002. — 447 с.
156. Шундиков К. В. Юридические явления в свете концепций самоорганизации / К. В. Шундиков // Общественные науки и современность. — 2007. — № 3. — C. 23—31.
157. Ядов В. А. О диспозиционной регуляции социального поведения личности / В. А. Ядов // Методологические проблемы социальной психологии. — 1975. — С. 89—105.
158. Яковенко A. B. Правовая сфера общества: особенности оценок граждан (на примере результатов международного сравнительного социологического исследования) / А. В. Яковенко // Проблеми якості інформації про злочинність : Кримінологічні дослідження. Вип. 4 / Луган. держ. ун-т внутр. справ ім. Е.О Дідоренка; [гол. ред. канд. філос. наук В. І. Поклад]. — Луганськ : РВВ ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка, 2010. — 304 с.
159. Ярушкин Н. Н. Правовая психология : учеб. пособ. / Н. Н. Ярушкин. — Самара : Изд-во СГПУ, 2003. — 122 с.
160. Hertogh M. A ‘European’ Conception of Legal Consciousness: Rediscovering Eugen Ehrlich / М. Hertogh // Journal of Law and Society. — 2004. — Vol. 31. — P. 457—481.
161. Brownlee I. Community Punishment. A Critical Introduction / I. Brownlee. — London: Longman, 1988. — Р. 54—57.
162. Camerer M. Measuring Public Integrity / M. Camerer // Journal of Democracy, 2006. — Vol. 17 (№ 1). — P. 152—165.
163. European social survey (ESS Round 5 − 2010).— Режим доступу до бази даних : http://ess.nsd.uib.no/ess/round5/.
164. Ehrlich Е. Fundamental Principles of the Sociology of Law / E. Ehrlich ; Introduct. by R. Pound, K. A. Ziegert. — New Brunswick : London :Transaction Publishers, 2000. — 539 p.
165. Ewick P. The Common Place of Law: Stories from Everyday Life [Electronic resource] / P. Ewick, S. Silbey. University of Chicago Press, 1998. — Available from : http://books.google.com.ua.
166. Feuer L. S. The Conflict of Generations. The Character and Significance of Student Movement / L. S. Feuer. — New York, 1969. — 543 p.
167. Gurvitch G. Sociology of Law / G. Gurvitch; with a new introduction by Alan Hunt. — USA Library of Congress, 2000. 311 p.
168. Finckenauer J. Legal Socialization: Concepts and Practices / J. Finckenauer // Trends in Organized Crime, 1998 . — Vol. 4. — P. 20—40.
169. Kohlberg L. Moral stages and moralization / L. Kohlberg. — New York: Winston, 1975. — 125 p.
170. Kutchinsky B. The Legal Consciousness: A Survey of / B. Kutchinsky // Knowledge and Opinion about Law . — London, 1973 . — P. 101—138.
171. Pound R. Law in Books and Law in Action [Electronic resource] / R. Pound, 1910. — Available from : http://mainelaw.maine.edu/academics/maine-law-review/pdf/vol64_1/vol64_me_l_rev_45.pdf.
172. Skinner B. F. About Behaviorism / B. F. Skinner. — N.Y.: Knopf, 1974. — 592 p.
173. Trubek D. «Critical Empricism» and American Critical Legal Studies: Paradox, Program, or Pandora's Box? / D. Trubek, J. Esser // German Law Jornal, 2011. — Vol. 12 (№ 1). — Р. 115—158.
174. World value survey. — Режим доступу до бази даних : http://www.wvsevsdb.com/wvs/WVSAnalizeStudy.jsp.