ІНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЯ СОЦІАЛЬНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ

Краткое описание

Національна академія наук України
Інститут соціології

На правах рукопису

ГУСАК НАТАЛІЯ ЄВГЕНІЇВНА

УДК 316.614.5:316.256](477)

ІНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЯ СОЦІАЛЬНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ
В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ

22.00.04 — спеціальні та галузеві соціології

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
соціологічних наук

Науковий керівник
Злобіна Олена Генадіївна
доктор соціологічних наук,
старший науковий співробітник

Київ — 2013

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………. 4
Розділ 1 Теоретико-методологічні засади дослідження соціальної реабілітації в соціології……………………………………………………..
13
1.1 Соціологічний дискурс щодо феномену соціальної реабілітації... 13
1.2 Інституційний підхід до аналізу соціальної реабілітації ………... 31
1.3 Концепція інституціоналізації соціальної реабілітації…………... 42
Висновки до розділу 1………………………………………………………. 52
Розділ 2 Інституціоналізація соціальної реабілітації у ХХ столітті…….. 57
2.1 Соціально-історичний контекст становлення соціальної реабілітації: практики, актори, цінності………………………………..
57
2.1.1 Трансформації практик надання допомоги…………………. 57
2.1.2 Суб’єкти відтворення практик соціальної допомоги………. 62
2.1.3 Ціннісні аспекти суспільної активності у сфері надання допомоги……………………………………………………….
66
2.2 Становлення інституту соціальної реабілітації ………………….. 72
2.3 Моделі соціальної реабілітації в ХХ столітті….…………………. 86
2.3.1 Індивідуалістська модель соціальної реабілітації…………. 87
2.3.2 Патерналістська модель соціальної реабілітації…………… 93
2.3.3 Змішана модель соціальної реабілітації…………………...... 102
Висновки до розділу 2………………………………………………………. 109
Розділ 3 Модель соціальної реабілітації в сучасному українському суспільстві……………………………………………………………………
113
3.1 Передумови інституціоналізації соціальної реабілітації в сучасному українському суспільстві….…………………….……...
114
3.2 Нормативно-правове регулювання соціальної реабілітації та формування груп реабілітантів………………………………......…
123
3.3 Формування мети, змісту та напрямів соціальної реабілітації….. 135
3.4 Суб’єкти соціальної реабілітації ………………………………….. 148
3.4.1 Державні інституції…………………………………………... 148
3.4.2 Громадські організації……………………………………….. 154
Висновки до розділу 3………………………………………………………. 166
Висновки…………………………………………………………………….. 172
Список використаних джерел………………………………………………. 176
Додаток А Соціальні практики…………………………………….……… 200
Додаток Б Гайд інтерв’ю…………………………………..……………..... 204
Додаток В Перелік нормативно-правових актів………………………….. 206
Додаток Г Мережа інституційних закладів України ….…………………. 225

ВСТУП

Актуальність теми. Соціокультурні зміни сучасного українського суспільства тісно пов’язана з розширенням сфери соціальної політики, одним із пріоритетів якої є забезпечення повноцінного функціонування суспільства, яке неможливе без створення умов для самореалізації кожної окремої людини. Процеси реформування соціального, економічного, культурного та політичного життя в Україні сприяли загостренню проблем невідповідності прав і можливостей окремих членів та груп суспільства. Особи, визнані суспільством як девіанти або ті, що мають обмежені можливості чи люди, які перебувають у складних життєвих ситуаціях, часто неспроможні до повноцінної життєдіяльності внаслідок втрати частини соціально важливих функцій. Наприклад, часто вони не можуть адаптуватися до суспільних змін, інтегруватися у соціум, зайняти бажану економічну чи соціальну позицію тощо. Відповідно, існує потреба в соціальній реабілітації та відновленні означених функцій таких осіб.
Сьогодні в українському суспільстві спостерігається процес інституціоналізації соціальної реабілітації. Необхідність соціальної реабілітації окремих груп населення закріплена в численних нормативно-правових документах. На практичному рівні створюється мережа закладів соціальної реабілітації для окремих груп реабілітантів, активно розвивається соціальна реабілітація й в мережі громадських організацій.
На сучасному етапі процес інституціоналізації соціальної реабілітації в українському суспільстві фактично не був предметом дослідження в соціології. Чимало наукових пошуків здійснювалося в контексті аналізу змісту соціальної реабілітації на прикладі окремих соціальних груп. При цьому автори часто ототожнюють соціальну реабілітацію з процесами соціалізації, адаптації та інтеграції. Наприклад, вивчаючи зміст соціальної реабілітації людей з інвалідністю, дослідники аналізують її в контексті адаптації чи інтеграції (О. Дікова-Фаворська, Д. Клименко), інтеграції в суспільне життя через діяльність громадських організацій (Р. Кравченко), інтеграції у суспільне життя через надання рівного доступу до освіти та працевлаштування (А. Шевцов) тощо. Дослідження соціальної реабілітації людей, залежних від вживання наркотичних речовин, більшою мірою пов’язані з аналізом змісту реабілітаційних (А. Вієвський) та профілактичних програм (Ю. Бєлоусов) процесів стигматизації та дискримінації (О. Вовкогон). Соціальну реабілітацію соціально-депривованих категорій населення як соціальну інституцію досліджено Т. Мосійчук. Соціальна реабілітація людей, які звільняються з місць позбавлення волі, часто розглядається через процеси адаптації та ресоціалізації (В. Проскура). Реабілітація учасників ліквідації наслідків аварії аналізується у контексті психічних розладів (Т. Ряполова, О. Панченко). Потерпілі від насильства в сім’ї, на думку дослідників, потребують соціально-педагогічної реабілітації (С. Тунтуєва). Однак, залишаються соціальні групи, соціальна реабілітація яких фактично не досліджується.
Таким чином сутність наукової проблеми полягає в тому що, за наявності знань про зміст соціальної реабілітації окремих соціальних груп відсутні концептуальні знання про особливості інституціоналізації соціальної реабілітації в українському суспільстві.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота не пов’язана з науковими темами організації, де вона виконувалась.
Мета і завдання дослідження. Мета — визначення особливостей інституціоналізації соціальної реабілітації, концептуалізація і виявлення емпіричних характеристик інституціоналізації соціальної реабілітації в Україні.
Для досягнення мети необхідно виконати такі завдання:
– визначити теоретико-методологічні засади дослідження соціальної реабілітації в соціології;
– проаналізуватити соціологічні концепції соціальних інститутів, розглянути й описати основні етапи процесу інституціоналізації та їхні особливості на основі аналізу процесу інституціоналізації соціальної реабілітації;
– узагальнити знання щодо характеристик соціальної реабілітації, які стосуються її основних структурних елементів (мотиваційних аспектів, ціннісно-нормативної, організаційної та статусно-рольової структур, елементів легітимації та легалізації), сформувати теоретичні моделі соціальної реабілітації;
– емпірично дослідити особливості процесу інституціоналізації соціальної реабілітації та описати модель соціальної реабілітації в сучасному українському суспільстві.
Об’єктом дослідження обрано соціальну реабілітацію.
Предметом дослідження є процес інституціоналізації соціальної реабілітації в українському суспільстві.
Методи дослідження. Розв’язання поставлених дослідницьких завдань було здійснено із використанням загальнонаукових методів: порівняльного аналізу і синтезу (для систематизації та узагальнення теоретичних підходів дослідження соціальної реабілітації та процесу її інституціоналізації), типологізації (для опису моделей соціальної реабілітації); порівняльного аналізу (для порівняння патерналістської, індивідуалістської та змішаної моделей соціальної реабілітації). У емпіричному досліджені інституціоналізації соціальної реабілітації в українському суспільстві застосовується контент-аналіз документів та статистичних матеріалів, експертне опитування.
Теоретична частина дослідження включає аналіз загальних наукових положень, в рамках яких можливе вивчення соціальної реабілітації, а саме: теорій соціалізації (P. Berger, A. Giddens, E. Durkheim, И. Кон, T. Luckmann, G. Tarde, P. Sztompka), феноменологічного (H. Blumer, E. Goffman) та структурно-функціонального підходів (T. Parsons, R. Merton); теорій інститутів, розроблених західними (P. Berger, M. Weber, A. Giddens, E. Durkheim, T. Luckmann, R. Merton, G. Mead, T. Parsons, N. Smelser, P. Sztompka, J. Szczepański), російськими (В. Добреньков, А. Кравченко, Г. Осипов, С. Фролов, В. Ядов) та українськими (Є. Головаха, С. Макеєв, Н. Паніна, В. Тарасенко) дослідниками. Схеми процесу інституціоналізації пропонували P. Berger, T. Luckmann, T. Parsons, P. Sztompka, М. Павенкова, Н. Паніна, С. Фролов. Методологічні основи даної роботи ґрунтуються на структурно-функціональному підході, який дає можливість розглядати соціальну реабілітацію як окремий соціальний інститут в контексті життєдіяльності та функціонування суспільства в цілому. Для дослідження процесу інституціоналізації соціальної реабілітації у дисертації використані схеми Н. Паніної та М. Павенкової.
Емпіричну базу дослідження становлять: первинний аналіз окремих блоків питань щодо складових моделі соціальної реабілітації у рамках низки досліджень, проведених в Україні за участю авторки, зокрема: «Кабінетне дослідження з питань захисту прав дітей в Україні» Державного інституту розвитку сім’ї та молоді на замовлення ЮНІСЕФ — червень 2009 р. (аналіз документів, експертне опитування n = 20, наповнення бази даних Devinfo); «Пілотне дослідження дотримання прав дітей національних меншин в Україні, дітей іноземців, які проживають в Україні та інтеграції їх в українське суспільство на базі 2-х загальноосвітніх навчальних закладів м. Києва» — жовтень 2009 р. (n = 300); дослідження «Оцінка потреб та спроможності ресурсних і тренінгових центрів із зменшення шкоди в Україні надавати технічну підтримку та розвивати спроможність місцевих організацій, спрямованих на надання послуг СІН» — травень 2012 р. (аналіз документів, опитування n = 205); «Кабінетне дослідження діяльності надавачів соціальних послуг в Україні», проведене на замовлення Програми розвитку ООН в Україні — жовтень 2012 р. (аналіз документів, опитування n = 21) в рамках проекту «Підтримка реформи соціального сектору в Україні».
Також авторкою було проведено напівструктуровані фокусовані інтерв’ю з експертами у сфері соціальної реабілітації в Україні (n = 19); проаналізовано низку нормативно-правових актів, які регулюють питання соціальної реабілітації.
Для вторинної обробки інформації використовувалися статистичні дані Державного комітету статистики України, Міністерства праці та соціальної політики України (з 2011 року — Міністерство соціальної політики України); Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту (з 2011 року — Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України); Міністерства внутрішніх справ України — згідно зі складовими моделі соціальної реабілітації.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим в Україні комплексним соціологічним дослідженням процесу інституціоналізації соціальної реабілітації в сучасному українському суспільстві, в ході якого було отримано наступні результати, що мають наукову новизну та виносяться на захист:
В процесі теоретичного аналізу:
– вперше запропоновані аналітичні моделі вивчення соціальної реабілітації, критерієм розрізнення яких є уявлення про місце та роль індивіда й держави у процесі соціальної реабілітації. Індивідуалістська модель пріоритетну роль у наданні послуг із соціальної реабілітації відводить громадським організаціям та самими реабілітантам й орієнтується на задоволення індивідуальних потреб клієнтів. Патерналістська модель визначає державу як основного суб’єкта соціальної реабілітації, діяльність якого спрямована на забезпечення функціонування суспільства без будь-яких проявів «соціальних патологій» (безробіття, алкоголізму, наркоманії, проституції тощо) й орієнтується на надання послуг соціальним групам, не оцінюючи індивідуальні потреби кожного реабілітанта. Змішана модель передбачає активну участь індивіда, громади й держави у реабілітаційному процесі та орієнтується на задоволення потреб індивідів і соціальних груп, які мають спільні потреби. Встановлено, що запропоновані моделі є ідеальними схемами аналізу соціальної реабілітації;
– удосконалено концептуалізацію поняття «соціальна реабілітація», яке розуміється як процес, спрямований на відновлення та заміщення втрачених функцій життєдіяльності людини через процеси соціалізації, адаптації людини до існуючих соціальних умов з метою її інтеграції у суспільство, а також через зміну існуючих у суспільстві стереотипів;
– набуло подальшого розвитку обґрунтування переліку соціальних груп, які потребують соціальної реабілітації, до якого включено: 1) людей, які мають стійкі розлади функцій організму (інвалідність, проблеми психічного здоров’я) та їхніх родичів; 2) людей з проявами девіантної поведінки (правопорушники, алко-, наркозалежні, ігромани) та членів їхніх родин; 3) людей, які постраждали від катастроф та стихійних лих; 4) людей, які постраждали від дій сторонніх осіб (тероризму, насильства, торгівлі людьми найгірших форм дитячої праці; 5) людей,які не можуть самостійно інтегруватися в соціум через вікові особливості або соціальний статус (біженці, мігранти, шукачі притулку, люди, які звільняються із місць позбавлення волі тощо).
В процесі емпіричного аналізу вперше:
– доведено, що інституціоналізація соціальної реабілітації в сучасному українському суспільстві ще триває і відбувається по типу поєднання елементів патерналістської та індивідуалістської моделей а саме: 1) у формуванні ціннісно-нормативної структури — мета соціальної реабілітації диференціюється залежно від групи реабілітантів (індивідуалістська для людей з інвалідністю та патерналістська для інших груп); 2) в оформленні організаційної структури — функції соціальної реабілітації реалізуються як державними закладами різного підпорядкування (патерналістська модель), так і громадськими організаціями (індивідуалістська модель), реабілітаційні послуги надаються як закладами стаціонарного типу (патерналістська модель), так і закладами тимчасового, денного перебування, які створені у громаді (індивідуалістська модель); 3) в змістовному наповненні соціального інституту фіксується розвиток переважно у медичному, професійному і педагогічному напрямах державними інституціями (патерналістська модель) та у психологічному, соціальному та духовному напрямах з боку громадських організацій (індивідуалістська модель);
– з’ясовано, що інституційне оформлення статусно-рольової структури соціальної реабілітації знаходиться на початковому етапі через відсутність чіткого розподілу груп реабілітантів (віднесення до їх кола усіх осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах) та відсутність фахової підготовки працівників, які надають послуги із соціальної реабілітації;
– з’ясовано, що легітимація соціальної реабілітації у нормативно-правових документах України відбувається поетапно. На першому етапі (1991-2000 роки) було законодавчо закріплено певні напрямки реабілітації для окремих соціальних груп, проте не сформовано цілісне розуміння як реабілітації загалом так і соціальної реабілітації зокрема. На другому етапі (2001-2012 роки) відбувалося одночасне законодавче закріплення як патерналістської (в Законі України «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю) так і індивідуалістської (в Законі України «Про реабілітацію інвалідів») моделей соціальної реабілітації. На сучасному етапі (з 2012 року по теперішній час) в нормативно-правових актах закладаються базові стандарти соціальної реабілітації для усіх соціальних груп.
Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження інституціоналізації соціальної реабілітації в українському суспільстві можуть бути використані:
– для подальших теоретичних та емпіричних досліджень інституціоналізації соціальної реабілітації;
– для аналізу процесів інституціоналізації соціальної реабілітації у різних країнах світу на основі розроблених у дисертації моделей соціальної реабілітації;
– для доопрацювання законодавства, яке включає питання соціальної реабілітації, зокрема, уточнення положень Законів України «Про соціальні послуги», «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю», «Про реабілітацію інвалідів»;
– для оцінки та доопрацювання вже існуючих і розробки нових програм соціальної реабілітації в державних закладах та громадських організаціях;
– для розробки програм та курсів лекцій з таких навчальних дисциплін: «Соціальна робота на сучасному етапі» та «Історія соціальної роботи».
Особистий внесок здобувача. У співавторстві опубліковано дві статті, у яких особисто здобувачці належать такі положення:
1. Гусак Н. Є. Інституціоналізація реабілітаційних послуг для осіб, які зазнали насильства в сім’ї / Семигіна Т. В., Гусак Н. Є. // Український соціум. — 2008. — № 4 (27). — C. 127–139.
Здобувачкою обґрунтовано необхідність визначення чітких функцій та змісту діяльності мережі організацій та закладів із надання реабілітаційних послуг особам, які зазнали насильства в сім’ї на національному та регіональному рівнях.
2. Гусак Н.Є. Система протидії торгівлі дітьми в Україні / Романова Н. Ф., Гусак Н. Є. // Український соціум. — 2007. — № 4 (21). — С. 45–53.
Здобувачкою обґрунтовано доцільність застосування в українській практиці системи протидії торгівлі дітьми, орієнтованої на захист прав дитини; розроблено практичні рекомендації шодо вдосконалення системи протидії торгівлі дітьми в Україні.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертації були оприлюднені на Міжнар. наук.-практ. конф. «Міждисциплінарні проблеми соціальної роботи: психологічні, соціологічні, правові аспекти» (Київ, 2013); Всеукр. наук.-практ. конф. «соціокультурний розвиток людини і суспільства» (Рівне, 2013); VII Міжнар. наук.-практ. конф. «Соціальна робота і сучасність: теорія і практика» (Київ, 2012); Междунар. научно-практ. конф. «Здоровая личность» (Санкт-Перебург, 2012); Міжнар. наук.-практ. конф. «Актуальні проблеми підготовки фахівців соціальної сфери» (Хмельницький, 2011, 2012); VIII Всеукр. наук.-практ. конф. «Проблеми розвитку соціологічної теорії: сучасна соціологічна теорія і пострадянські трансформації» (Київ, 2011); VII Всеукр. наук.-практ. конф. «Проблеми розвитку соціологічної теорії: множинність сучасності та простори ідентичностей» (Київ, 2010); VI Всеукр. наук.-практ. конф. «Проблеми розвитку соціологічної теорії: соціальна інтеграція та соціальні нерівності в контексті сучасних суспільних трансформацій» (Київ, 2009); Междунар. форуме «Модернизация управления системой социальной защиты детей в Узбекистане: достижения и перспективы развития» (Ташкент, 2011).
Публікації. Основні наукові результати дисертації викладено в 5 працях, 5 праць додатково відображають результати роботи.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Соціологічний дискурс щодо феномену соціальної реабілітації може здійснюватися в межах теорій соціалізації, феноменологічного та структурно-функціонального підходів. Соціальна реабілітація аналізується автором окремо від процесів соціалізації, адаптації та інтеграції і не ототожнюється з ними.
Проведений у дисертації аналіз засвідчує, що соціальній реабілітації у її широкому значенні притаманні ознаки соціального інституту. Її легітимовано з боку генералізованих цінностей (визначено мету та обґрунтовано потребу); закріплено у нормативно-правових документах, недотримання норм яких передбачає санкції; організаційно забезпечено закладами державної / недержавної форм власності та системою підготовки відповідних фахівців. Змістовне наповнення соціальної реабілітації можна представити через функціонування різних моделей (патерналістської, індивідуалістській та змішаної). Функціональний аналіз дозволяє виокремити регулятивну, інтегративну, транслюючу, комунікативну функції соціальної реабілітації, а також функцію закріплення й відтворення соціальних стосунків. Функціонування інституту соціальної реабілітації передбачає взаємодію з іншими соціальними інститутами, які сукупно вирішують завдання включення індивіда в соціум.
Дослідження інституціоналізації соціальної реабілітації у дисертації відбувається у двох напрямах — як з позиції її становлення в процесі історичного розвитку, так і позиції її трансформації з огляду на відтворювання агентами соціальних практик в процесі своєї повсякденної діяльності.
Зважаючи на основні етапи інституціоналізації соціальної реабілітації, можна сказати, що у ХХ столітті завершується процес її інституціоналізації. Мета соціальної реабілітації визначається нами як забезпечення повноцінного функціонування людини в суспільстві через відновлення важливих функцій її життєдіяльності, розширення можливостей соціального функціонування окремих осіб чи груп осіб. Завданнями соціальної реабілітації авторка визначає як відновлення соціального статусу, соціальної позиції суб’єкта; досягнення ним певного рівня соціальної, матеріальної та духовної незалежності; підвищення рівня соціальної адаптації суб’єкта до нових умов життєдіяльності. Нормативно-правове закріплення соціальної реабілітації відбулося у середині ХХ століття, коли в Загальній декларації прав людини було визначено, що кожна людина має право на достатній життєвий рівень. Організаційна структура соціальної реабілітації включає мережу спеціалізованих закладів та установ, наукових інститутів, освітніх закладів та громадських організацій. Реабілітаційні послуги надаються особам зі стійкими розлади функцій організму (інвалідність); особам зі зміною соціального статусу (біженці, безробітні та ін.); особам з девіантною поведінкою (неповнолітні, люди із алкозалежністю, наркозалежністю, люди, які повернулися із місць позбавлення волі та ін.). Розгляд соціальної реабілітації з огляду на її функціональне призначення підтверджує, що їй притаманні усі теоретично виокремлені Р. Мертоном функції, оскільки під час цього процесу відбувається відтворення суспільних стосунків, регуляція взаємодії між членами суспільства, трансляція соціального досвіду, інтеграція тощо.
Інституціоналізацію соціальної реабілітації можна аналізувати через її аналітичні моделі, критерієм розрізнення яких є уявлення про місце та роль індивіда й держави у процесі соціальної реабілітації. Індивідуалістська модель пріоритетну роль у наданні послуг із соціальної реабілітації відводить громадським організаціям та самими реабілітантам й орієнтується на задоволення індивідуальних потреб клієнтів. Патерналістська модель визначає державу як основного суб’єкта соціальної реабілітації, діяльність якого спрямована на забезпечення функціонування суспільства без будь-яких проявів «соціальних патологій» (безробіття, алкоголізму, наркоманії, проституції тощо) й орієнтується на надання послуг соціальним групам, не оцінюючи індивідуальні потреби кожного реабілітанта. Змішана модель передбачає активну участь індивіда, громади й держави у реабілітаційному процесі та орієнтується на задоволення потреб індивідів і соціальних груп, які мають спільні потреби. Встановлено, що запропоновані моделі є ідеальними схемами аналізу соціальної реабілітації.
Інституціоналізація соціальної реабілітації в сучасному українському суспільстві ще триває і відбувається по типу поєднання елементів патерналістської та індивідуалістської моделей а саме: 1) у формуванні ціннісно-нормативної структури — мета соціальної реабілітації диференціюється залежно від групи реабілітантів (індивідуалістська для людей з інвалідністю та патерналістська для інших груп); 2) в оформленні організаційної структури — функції соціальної реабілітації реалізуються як державними закладами різного підпорядкування (патерналістська модель), так і громадськими організаціями (індивідуалістська модель), реабілітаційні послуги надаються як закладами стаціонарного типу (патерналістська модель), так і закладами тимчасового, денного перебування, які створені у громаді (індивідуалістська модель); 3) в змістовному наповненні соціального інституту фіксується розвиток переважно у медичному, професійному і педагогічному напрямах державними інституціями (патерналістська модель) та у психологічному, соціальному та духовному напрямах з боку громадських організацій (індивідуалістська модель). Інституційне оформлення статусно-рольової структури соціальної реабілітації знаходиться на початковому етапі через відсутність чіткого розподілу груп реабілітантів (віднесення до їх кола усіх осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах) та відсутність фахової підготовки працівників, які надають послуги із соціальної реабілітації. Легітимація соціальної реабілітації у нормативно-правових документах України відбувається поетапно. На першому етапі (1991-2000 роки) було законодавчо закріплено певні напрямки реабілітації для окремих соціальних груп, проте не сформовано цілісне розуміння як реабілітації загалом так і соціальної реабілітації зокрема. На другому етапі (2001-2012 роки) відбувалося одночасне законодавче закріплення як патерналістської (в Законі України «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю) так і індивідуалістської (в Законі України «Про реабілітацію інвалідів») моделей соціальної реабілітації. На сучасному етапі (з 2012 року по теперішній час) в нормативно-правових актах закладаються базові стандарти соціальної реабілітації для усіх соціальних груп.
Інституціоналізація соціальної реабілітації свідчить про гуманізацію українського суспільства, яке відходить від практики корекції поведінки людини до її інтеграції у суспільне життя. За роки незалежності в Україні сформувалася вітчизняна модель соціальної реабілітації, яка має як свої переваги, так і недоліки. Серед переваг слід зазначити розвиток практики соціальної реабілітації людей з інвалідністю в мережі не лише державних, але й громадських організацій. Також відбувається зміна ставлення до різних груп реабілітантів, які вже починають розглядатися як повноправні члени суспільства. Позитивним здобутком вітчизняної моделі соціальної реабілітації є розвиток недержавного сектору та впровадження теми соціальної реабілітації у програми освітньої підготовки соціальних працівників. Однак, сучасній моделі соціальної реабілітації в Україні притаманні й суттєві недоліки, серед яких слід виділити неоднозначність трактування соціальної реабілітації у різних нормативно-правових документах та невиправдано розширене коло клієнтів соціальної реабілітації, які не можуть отримати відповідних послуг у сучасних українських умовах. Окрім того, на державному рівні відсутні стандарти соціальної реабіліатції та уніфіковані методики реабілітації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрахамсон П. Социальная эксклюзия и бедность / П. Абрахамсон // Общественные науки и современность. — 2001. — № 2. — С. 158–166.
2. Авраменко М. Л. Професійна реабілітація в Україні: Організаційні аспекти формування мережі регіональних центрів професійної реабілітації осіб з особливими потребами / Авраменко М. Л. // Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами : 36. наукових праць. — К.: Університет «Україна», 2004. — 448 с.
3. Актуальні проблеми навчання та виховання людей в інтегрованому освітньому середовищі : Одинадцята міжнар. наук.-практ. конф. : тези доп. / Відкритий міжнар. ун-т розвитку людини «Україна» [та ін.]. — К. : Ун-т «Україна», 2011. — 474 с.
4. Антология социальной работы в 3 т. / сост. М.Ф. Фирсов. — М. : Сварогъ-НВФ СПТ, 1994— .— Включ. покажч. Т. 3. : Социальная политика и законодательство в социальной работе — 1995. — 544 с.
5. Артюшкіна Л. М. Сирітство в Україні як соціально-педагогічна проблема (соціально-правовий аспект) / Артюшкіна Л.М., Поляничко А.О. ; Сум. держ. пед. ун-т ім. А. С. Макаренка. — Суми, 2002. — 267 с.
6. Барабаш В. В. Інституціоналізація сучасного молодіжного руху України: тенденції та проблеми : автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. соціол. наук : 22.00.04 «Спеціальні та галузеві соціології» / Барабаш, Володимир Васильович / Нац. ун-т внутр. справ. — Х., 2005. — 19 с.
7. Беккер Г.С. Человеческое поведение: экономический подход) / Гери С. Беккер. — М.: Высшая школа, 2003. — 672 с. — (Избранные труды по экономической теории).
8. Беккер Г.С. Экономический анализ и человеческое поведение / Гери С. Беккер ; пер. с англ. Р. И. Капелюшникова // THESIS : теория и история экономических социальных институтов и систем. Предмет исследования. — Начала-пресс, 1993. — Вып. 1. — С. 24–40.
9. Бергер П. Социальное конструирование реальности : трактат по социологии знания / П. Бергер, Т. Лукман ; [пер. с англ. Е. Руткевич]. — М. : Медиум, 1995. — 323 с.
10. Бєлоусов, Ю. Л. Інституціоналізація профілактики наркотизму в Україні : автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. соціол. наук. 22.00.03 / Нац. ун-т внутр. справ. — Х., 2003. — 21 с.
11. Блумер Г. Коллективное поведение / Г. Блумер ; пер. Д. Водотынского // Американская социологическая мысль : Тексты / Под ред. В.И.Добренькова ; Сост. Е.И.Кравченко. — [М.] : Изд-во Моск. ун-та, 1994. — C. 90—115.
12. Браун А. Групповая работа в Великобритании / Браун А. // Практика социальной работы. Амстердам — К., 1996 — С. 52–67.
13. Бурдье П. Структура, габитус, практика / Pierre Bourdieu ; [пер. Шматко Н. А.] // Журнал социологии и социальной антропологии. — 1998. — № 2. — С. 40–58.
14. Бурдьє П. Практичний глузд / Бурдьє П. ; пер з франц. — К. : Укр. Центр духов. культури, 2003. — 503 с.
15. Вебер М. Избранное. Образ общества / М. Вебер. — М. : Юрист, 1994. — 702 с. — (Лики культуры).
16. Вебер М. Основные понятия стратификации / М. Вебер // Человек и общество : Хрестоматия / НАН Украины. Ин-т социологии ; [Под ред. С.А.Макеева]. — К., 1999. — С. 86–106.
17. Вебер М. Протестантська етика і дух капіталізму / Макс Вебер ; Пер. з нім. О.Погорілий. — К. : Основи, 1994. — 269 с.
18. Верховод І. С. Система соціально-професійної реабілітації та працевлаштування інвалідів в Україні / І. С. Верховод, О. А. Леушина. — Мелітополь: Колор Принт, 2010. — 154 с.
19. Вієвський А. М. Психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин у дітей і підлітків (клінічна феноменологія, профілактика та корекція): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра мед. наук : 14.01.17 «Наркологія» / Анатолій Миколайович Вієвський ; Укр. НДІ соц. і суд. психіатрії та наркології. — К. : [б. в.], 2012. — 40 с.
20. Внебольничная помощь и психиатрическая реабилитация при тяжелых психических заболеваниях / Пер. с англ. под общ. ред. А. И. Абессоновой. — К. : Сфера, 2002. — 579 с.
21. Вовкогон О. Реабілітація залежних від наркотичних речовин : інституційний вимір / О. Ю. Вовкогон // Наукові записки. — К., 2009. — Т. 96: Соціологічні науки. — С. 94–98.
22. Войтович С. Проблема социальных институтов в социологии / Сергей Войтович // Социология: теория, методы, маркетинг. — 1999. — № 2. – С. 151–165.
23. Ганслі Т. Соціальна політика та соціальне забезпечення за ринкової економіки / Теренс М. Ганслі ; Пер. з англ. О. Перепадя. — К. : Основи, 1996. — 236, [2] с.
24. Гіденс Е. Соціологія : [навчальний посібник] / Гіденс Ентоні ; пер. з англ. В. Шовкун, А. Олійник. — Київ : Основи, 1999. — 726 с.
25. Головаха Е. Постсоветская деинституционализация и становление новых социальных институтов в украинском обществе / Евгений Головаха, Наталия Панина // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2001. — № 4. — С. 5–22.
26. Головаха Є. Соціальний захист населення і соціальна політика в Україні / Є. Головаха // Соціальна політика і соціальна робота. – К., 1996. — № 1. — С. 39–43.
27. Гонтмахер Е. Ш. Социальная политика в России: эволюция90-х и новый старт / Е. Ш. Гонтмахер // Pro et Contra. — 2001. —Т. 6. — № 3. — С. 7–22.
28. Гофман И. Отклонения и девиация / И. Гофман ; пер. с англ. А.Мактас // Социологический форум. — 2000. — №3–4. — (Стигма: заметки об управлении испорченной идентичностью)
29. Гофман И. Представление себя другим / И. Гофман // Современная зарубежная социальная психология : тексты / ред. Г.М. Андреева, Н.Н. Богомолова, Л.А. Петровская. — М. : Изд-во Московского университета, 1984. — С. 188–196.
30. Гусак Н. Е. Доступность образования для детей и молодежи с инвалидностью в Украине / Н.Е. Гусак // Здоровая личность: материалы международной научно-практической конференции 21-22 июня 2012 года. — СПб.: СПбГИПСР, 2012. — С. 70–73.
31. Гусак Н. Є. Концепція інституціоналізації соціальної реабілітації / Н.Є. Гусак // Соціальна робота і сучасність: теорія і практика: матеріали VII Міжнар. наук.-практ. конф., 16-17 травня 2012 року / Б.В. Новіков, Л.М.Димитрова. — К.: НТУУ «КПІ», 2012. — С. 233–235.
32. Гусак Н. Є. Реформування системи соціальних послуг в ЦСССДМ / Н.Є. Гусак // Актуальні проблеми підготовки фахівців соціальної сери: Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції. — Хмельницький: ХІСТ Університету «Україна», — 2012. — С. 80–84.
33. Гусак Н. Соціальна реабілітація в соціологічному дискурсі: інституційний підхід / Н. Гусак // Соціальні виміри суспільства. — 2011. — Вип. 3 (14). — С. 175–186.
34. Гусак Н. Соціальна реабілітація: підходи до визначення поняття / Наталія Гусак // Соціальна політика та соціальна робота. — 2008. — № 1.— С. 103–114.
35. Гусак Н. Є. Тенденції розвитку інституту соціальної реабілітації протягом ХХ століття: порівняння західноєвпропейської та радянської моделей / Н.Є. Гусак // Соціальні виміри суспільства. – 2009. – Вип.1(12). – С. 337–347.
36. Гусак Н. Є. Трансформаційні зміни інституту соціальної реабілітації протягом ХХ століття / Н.Є. Гусак // Проблеми розвитку соціологічної теорії: матеріали VI Всеукр. наук.-практ. конф. «Проблеми розвитку соціологічної теорії: соціальна інтеграція та соціальні нерівності в контексті сучасних суспільних трансформацій», 4 груд. 2009 р., (м. Київ) та VII Всеукр. наук.-практ. конф. «Проблеми розвитку соціологічної теорії: множинність сучасності та простори ідентичностей», 20-21 трав. 2010 р., (м. Київ) / Київ. нац. Ун-т ім. Т. Шевченка [та ін.; під заг. ред. Куценко О.Д., Судаков В.І.]. – К. : Логос, 2010. – С. 122–129.
37. Гусельникова С. В. Роль спілкування у процесі соціальної інклюзії / С. В. Гусельникова // Науково-виробничий журнал «Держава та регіони». Серія: Гуманітарні Науки. — 2011. — № 1. — С. 126–129.
38. Давыдов Ю. Н. Современная западная социология : словарь. — М. : Политиздат, 1990. — С. 118–119.
39. Дарендорф Р. О происхождении неравенства между людьми / Р. Дарендорф ; Пер. с нем. Б. М. Скуратова, В. Л. Близнекова. — М. : Праксис, 2002. — 536 с.
40. Дафф Э. Размышления о наказании [Электронный ресурс] / Дафф Э., Гарланд Д. // Индекс. Досье на цензуру. — 2003. — № 18. — Режим доступа: http://www.index.org.ru/journal/18/18-daffgar.html — Оглавление с экрана.
41. Денисов А. А. Социальная реабилитация российских военнослужащих – участников вооруженных конфликтов : дис. ... канд. соц. Наук : 22.00.04. – Новочеркасск : РГБ, 2006 (Из фондов Российской государственной библиотеки)
42. Джери Д. Большой толковый социологический словарь : Collins : руско-английский агло-русский / Д. Джери, Дж. Джери ; пер. с англ. — М. : Вече : АСТ, 1999— .— Т. 2. — 2001. — 528 с.
43. Дігтяр П. А. Громадські організації в суспільно-політичній системі сучасної України: стан і перспективи розвитку / Дігтяр П.А. // Сторінки історії: Збірник наукових праць. — Вип. 31. — К. : ІВЦ «Видавництво» Політехніка», 2010. — С. 190–204.
44. Дікова-Фаворська О. М. Актуальні проблеми соціальної інтеграції осіб з особливими потребами / О. М. Дікова-Фаворська // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна : Зб. наук. праць. № 652'2005. Серія: Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи. Вип. 17 / Харк. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна ; редкол. В. С. Бакіров (відп. ред.) [та ін.]. - Х. : [б. в.], 2005. — 215 с.
45. Дікова-Фаворська О. М. Соціологічна концептуалізація освіти осіб з функціональними обмеженнями здоров’я : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра соціол. наук : спец. 22.00.04 «Спеціальні та галузеві соціології» / Дікова-Фаворська Олена Михайлівна ; Класич. приват. ун-т. — Запоріжжя, 2009. — 40 с.
46. Добровольская Т.А. Инвалиды: дискриминируемое меньшинство / Т. А. Добровольская, Н. Б. Шабалина // Социологические исследования — 1992. — № 5. — С. 103–106.
47. Довідник центрів соціальної реабілітації дітей-інвалідів системи органів праці та соціального захисту населення. — К. : Міністерство праці та соціальної політики України. — 67 с.
48. Дулинова Л. Т. Социальная реабилитация безнадзорных детей и подростков в современной России (Социологический аспект) : Дис. ... канд. соц. наук: 22.00.04 / Дулинова Любовь Тимофеевна. – М. : РГБ, 2005 (Из фондов Российской государственной библиотеки)
49. Дюркгайм Е. Первісні форми релігійного життя : Тотемна система в Австралії / Дюркгайм Еміль; [пер. з фр. Г.Філіпчук і З.Борисюк]. — К. : Юніверс, 2002. — 423 с.
50. Дюркгейм Э. Норма и патология / Э. Дюркгейм ; пер. с англ. // Социология преступности. Современные буржуазные теории : сборник статей. — М. : Издательство «Прогресс», 1966. — С. 39–44.
51. Евдокимова Н.А. Реабилитация лиц с ограниченными физическими возможностями: историко-психологический аспект // Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами: 36. наукових праць. — К.: Університет «Україна», 2004. — 448 с.
52. Загальна декларація прав людини від 10.12.1948 р. : [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http:// zakon.rada.gov.ua — Назва з екрану.
53. Закон України «Про благодійництво та благодійні організації» від 16 вересня 1997 р. № 531/97–ВР [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http:// zakon.rada.gov.ua — Назва з екрану.
54. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 червня 1997 р. № 280/97–ВР [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua — Назва з екрану.
55. Закон України «Про об’єднання громадян» від 16 червня 1992 р. № 2460–XII [Електронний ресурс].— Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua — Назва з екрану.
56. Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 р. № 875-XII [Електронний ресурс] — Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua — Назва з екрану.
57. Закон України «Про соціальні послуги» від 19 червня 2003 р. № 966-IV [Електронний ресурс] — Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua — Назва з екрану.
58. Ильичев Д. В. Социальная реабилитация лиц с комплексным дефектом: : Социологический аспект: Дис. ... канд. соц. наук: 22.00.04 / Ильичев Дмитрий Владимирович. – М.: РГБ, 2006 (Из фондов Российской государственной библиотеки)
59. История педагогики и образования : От зарождения воспитания в первобытном обществе до конца XX в. : Учеб. пособие для пед. учеб. заведений / [Пискунов А.И., Вендровская Р.Б., Кларин В.М. и др.] ; Под ред. А. И. Пискунова. — М. : Твор. Центр «Сфера», 2001. — 509, [1] с.
60. Іванова О. Л. Соціальна політика : теоретичні аспекти : курс лекцій / Олена Леонідівна Іванова. — Київ : Видавничий дім «КМ Академія», 2003. — 105 с.
61. Капська А. Й. Соціальна робота : навч. посіб. : [для студ. вищ. навч. закл.] / Алла Йосипівна Капська ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України. — К. : Слово, 2011. — 399 с.
62. Клименко Д. І. Медико-соціальна експертиза при вестибулярній дисфункції, реабілітація, реадаптація і реінтеграція інвалідів в суспільство [Текст] : дис. на здобуття наук. ступеня д-ра мед. наук: 14.01.19 / Клименко Дмитро Іванович ; Український держ. НДІ медико-соціальних проблем інвалідності. — К., 2004. — 401 арк.
63. Ковалева А. И. Социализация / А. И. Ковалева // Энциклопедия гуманитарных наук. — 2004. — №1. — С. 139–143.
64. Ковалієнко Н.В. Динамічні аспекти соціальної стратифікації: специфіка соціальної мобільності / Ковалієнко Н.В. // Український соціум. — К. : 2007. — №1(18). — С. 7—16.
65. Козлов А. А. Социальна работа за рубежом: состояние, тенденции, перспективы / А. А. Козлов. — М. : Флинта, 1998. —224 с.
66. Козырев Г. И. Cоциальное действие, взаимодействие, поведение и социальный контроль / Г. И. Козырев // Социологические исследования. — 2005. — № 8. — С. 124–129.
67. Козявкін В.І. Методи оцінки ефективності медичної реабілітації в системі інтенсивної нейрофізіологічної реабілітації / В. І. Козявкін, О. О. Качмар // Український медичний часопис. — 2003. — № 3 (35). — С. 61–66.
68. Комплексна соціальна реабілітація інвалідів дитинства [Текст] : монографія / І. М. Азарський [и др.] ; Відкритий міжнародний ун-т розвитку людини «Україна». — К. : Університет «Україна», 2008. — 314 с.
69. Кон И. С. Ребёнок и общество / И. С. Кон. — М. : Академия, 2003. — 336 с. — (Серия «Высшее профессиональное образование»)
70. Конституція України від 28.06.1996 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http:// zakon.rada.gov.ua — Назва з екрану.
71. Корнюшина Р. В. Зарубежный опыт социальной работы / Р. В. Корнюшина. — Владивосток: «Издательство Дальневосточного университета», 2004. — 84 с.
72. Кравець В. П. Історія класичної зарубіжної педагогіки та шкільництва : Навч. посібник для студентів пед. навч. закладів / В. П. Кравець. — Тернопіль : [Тернопіль], 1996. — 435, [1] с.
73. Кравченко Р. Розвиток недержавних організацій соціальної сфери / Кравченко Р., Кабаченко Н., Васильченко О. // Соціальна робота в Україні: перші кроки / Під редакцією В. Полтавця. — К. : Видавничий дім «КМ Академія», 2000. — С. 130–145.
74. Кравченко Р. І. Соціальна реабілітація інвалідів з розумовою відсталістю: соціально-побутовий патронаж: навч.-метод. посібник / Р. І. Кравченко ; Всеукраїнська громадська організація «Коаліція захисту прав інвалідів та осіб із інтелектуальною недостатністю», Благодійне товариство допомоги інвалідам та особам із інтелектуальною недостатністю «Джерела». — К. : Март, 2007. — 129 c.
75. Краткая медицинская энциклопедия / Под ред. Б. В. Петровского —М. : Издательство «Советская энциклопедия», 1989 Т. 2. — М., 1973. — С. 541–542.
76. Куликова Н. И. Социальная реабилитация детей с ограниченными возможностями в регионе : по результатам социологических исследований : дис. канд. социол. наук : 22.00.04 / Н. И. Куликова. — Москва : РГБ, 2007. — 276 с.
77. Лагункина В. И. Социальная реабилитация инвалидов: (Социологический аспект): Дис. ... канд. соц. наук: 22.00.04 / Лагункина Валентина Ивановна. — М.: РГБ, 2005. — 185 с. (Из фондов Российской государственной библиотеки)
78. Левін Р. Удосконалення вітчизняної системи піклування про людей з особливими потребами / Левін Р., Коровашкіна Н., Очкур О // Кроки до компетентності в суспільство / Ред. Кол. Н.Софій, І.Єрмаков та ін. — К.: Контекст, 2000. — 336 с.
79. Лоренц У. Социальная работа в изменяющейся Европе / У. Лоренц. — К.: Асоциация психиатров Украины, 1997. — 199 с.
80. Лукашевич М. П. Соціальна політика в Україні: які орієнтири обрати новому парламенту? / М. П. Лукашевич // Соціальна робота в Україні: теорії і практика. — 2002. — № 1. — С. 6–7.
81. Макеев С. Социальные институты: классические трактовки и современные подходы к изучению // Проблеми розвитку соціологічної теорії. Трансформація соціальних інститутів та інституціональної структури суспільства: Наукові доповіді і повідомлення ІІІ Всеукраїнської соціологічної конференції / Соціологічна асоціація україни, інститут соціології НАН України. За ред. М. О. Шульги, В. М. Ворони. — К., 2003. — С. 3–5.
82. Макеєв С. Соціальні інститути: класичні тлумачення й сучасні підходи до вивчення / Сергей Макеєв // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. — 2003. — № 4. — С. 5–20.
83. Мальков В.А. Всероссийское общество слепых в контексте философских проблем социальной интеграции инвалидов по зрению / Мальков В.А. // Региональная система реабилитационной работы в общественной организации инвалидов по зрению (Опыт Санкт-Петербургской региональной организации Всероссийского общества слепых): Учебно-методическое пособие. — СПб., 2005. — С. 20–31.
84. Матусевич В. Социальный институт: функция, генезис, структура / Владимир Матусевич // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2004 — №.4. — С. 43–56.
85. Медична та соціальна реабілітація: Навч. посіб./ За заг. ред. І.Р. Минули, Л.О. Вакуленко. — Тернопіль: ТДМУ, 2005. — 402 с.
86. Мертон Р. Явные и латентные функции / Р. К. Мертон ; пер. с англ. // Американская социологическая мысль Тексты / Под. ред. В.И. Добренькова. — М.: Изд. Международного ун-та Бизнеса и Управления, 1996. — С. 393–462.
87. Мертон Р. Социальная теория и социальная структура (фрагменты) / Мертон Роберт // Ин-т социологии НАН Украины ; Под ред. В.В.Танчера. — К. : Абрис, 1996. — 108, [1] с. : портр. — (Бестселлеры мировой социологии).
88. Микитенко Н. О. Завдання і зміст діяльності професійних асоціацій соціальних працівників Канади / Н. О. Микитенко // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. Львівський національний університет імені Івана Франка. — 2004. — Вип. 18. — С. 141–148.
89. Мід Дж. Дух, самість і суспільство з точки зору соціального біхевіориста / Джордж Геберт Мід = Mind, self, and society from the standpoint of a social behaviorist / George H. Mead ; пер. з англ., передм. та комент. Тараса Корпала ; [ред., вступ Чарльз В. Моріс]. — К. : Український Центр духовної культури, 2000. — XL, 374 с.
90. Мосийчук Т.Е. Понятие «социальная реабилитация» и его социологическое обоснование / Т.Є. Мосийчук // Соціальні технології. — К.: Астропринт, 2000. — Вип. 6–7. — С. 77–86.
91. Мосійчук Т. Є. Соціальна реабілітація соціально-депривованих категорій населення: соціологічний підхід : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. соціол. наук : 22.00.04 «Спеціальні та галузеві соціології» / Мосійчук Тамара Євгеніївна ; Класич. приват. ун-т. — Запоріжжя, 2008. — 16 с.
92. Наказ Міністерства соціальної політики України «Про затвердження Переліку соціальних послуг, що надаються особам, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати» від 03.09.2012 року № 537 [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http:// zakon.rada.gov.ua — Назва з екрану.
93. Національна доповідь про людський розвиток 2011 «Україна: на шляху до соціального залучення». — К. : Програма розвитку ООН в Україні, 2011. — 124 с.
94. Николаєва В. І. Соціально-педагогічна реабілітація підлітків із сімей груп ризику в центрах соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді [Текст] : дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : 13.00.05 / Николаєва Валентина Іванівна ; Луган. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. — Луганськ, 2009. — 234, [3] арк.
95. Норт Д. Інституції, інституційна зміна та функціонування економіки / Норт Даглас / Пер. з англ. І.Дзюб. — К. : Основи, 2000. — 204 с.
96. Оксамитная С. Социальный класс как фактор дифференциации жизненных шансов / С. Оксамитная, С. Бродская //Социология: теория, методы, маркетинг. — 2004. — № 4. — С. 24–42.
97. Олиференко Л. Я. Социально-педагогическая поддержка детей группы риска : [Учеб. пособие для студентов вузов, обучающихся по спец. «Социал. педагогика»] / Олиференко Л.Я., Шульга Т.И., Дементьева И.Ф. — М. : Академия, 2002. — 253, [1] с. — (Высшее образование2 - Федеральная целевая программа книгоиздания России)
98. Осадчих А. И. Социально-бытовая и трудовая реабилитация индивидов : пособие для социальных работников / гл. ред А.И. Осадчих. — М. : Социальное здоровье России, 1997. — 181 с.
99. Ослон А. Уолтер Липпман о стереотипах: выписки из книги «Общественное мнение» / А. Ослон // Социальная реальность. — 2006. — № 4. — C. 125–141.
100. Основы реабилитации : учебное пособие / Г. Юмашев, К. Ренкер. — М. : Медицина, 1973. — 112 с.
101. Павенкова М. В. Институт и институциональность как социологические категории / М. В. Павенкова // Вестник СПбГУ. Cерия: философия, политология, социология, психология, право, международные отношения. — 2001. — № 3. — С. 1–12.
102. Пал Л. Аналіз державної політики / Леслі А. Пал ; Пер. з англ. І.Дзюб. — К. : Основи, 1999. — 422 с.
103. Паливода Л. Стан та динаміка розвитку неурядових організацій України 2002-2010 роки: Звіт за даними дослідження // Любов Паливода, Софія Голота. — Київ: ТОВ «Видавничий Дім «КуПол», 2010. — 118 с.
104. Панина Н. В. Избранные труды по социологии: В трех томах / Н. В. Панина [сост., ред., вступ. статья Е. И .Головахи]. — К. : Факт, 2008— .— Т. 1 : Вопросы теории, методологи, технологии социологического исследования и профессиональной этики –– 2008. –– 472 с.
105. Панченко О. А. Реабілітація психічних розладів у учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в віддаленному періоді : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра мед. наук : 14.00.18 / Панченко Олег Анатолійович ; Харківський ін-т удосконалення лікарів. — Х., 1995. — 41 с.
106. Парсонс Т. Общий обзор / Т. Парсонс ; пер. с англ. // Американская социология : Перспективы. Проблемы. Методы. — М., 1972. — С. 360–378.
107. Парсонс Т. Понятие общества: компоненты и их взаимоотношения / Т. Парсонс ; пер. Д. Водотынского // Американская социологическая мысль : Тексты. — [М.] : Изд-во Моск. ун-та, — 1996. — С. 494–526.
108. Парсонс Т. Система координат действия и общая теория систем действия: культура, личность и место социальных систем / Т. Парсонс ; пер. с англ. Д. Водотынского // Американская социологическая мисль мысль : Тексты. — [М.] : Изд-во Моск. ун-та, — 1996. — С. 462–478.
109. Парсонс Т. Система современных обществ / Парсонс Талкотт // Пер. с англ. Л. А. Седова, А. Д. Ковалева. — М. : Аспект Пресс, 1998. — 269, [1] с.
110. Парсонс Т. О социальных системах / Парсонс Талкотт // Под общ. ред. В. Ф. Чесноковой, С. А. Белановского ; [Пер.: Е. Молодцова и др.]. — М. : Акад. Проект, 2002. — 830, [1] c. — (Концепции).
111. Парсонс Т. О структуре социального действия / Парсонс Талкотт // Под общ. ред. В. Ф. Чесноковой и С. А. Белановского. — М. : Акад. Проект, 2002. — 877, [2] c. — (Концепции).
112. Пилипів Н. Проміжна оцінка впровадження регіональної моделі профілактики підліткової злочинності [Електронний ресурс] / Наталя Пилипів // Відновне правосуддя в Україні. — 2009. — Випуск 1-2(13). — Режим доступу : http://uccg.org.ua/bulletin/index.html — Назва з екрану.
113. Попова И. Социологический подход к изучению легитимности и легитимации. К постановке проблемы / Ирина Попова // Социология: теория, методы, маркетинг. — 1999. Социология: теория, методы, маркетинг. — № 3. — С. 21–41.
114. Попович Г. М. Умови інституціалізації соціальної роботи в Україні : Автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. соціол. наук. 22.00.03 «Соціальні структури та соціальні відносини» / Попович Ганна Михайлівна ; НАН України. Ін-т соціології. — К., 2004. — 20 с.
115. Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги / Карл Поппер. — К. : Основи, 1994. Т. 2 : Спалах пророцтва : Гегель, Маркс та послідовники / К. Поппер ; Пер. з англ. О. Буценко. — 494 с.
116. Православная энциклопедия Харьковщины / [по благословению митрополита Харьковского и Богодуховского Никодима ; сост., отв. ред. А. Д. Каплин]. — Харьков : Майдан, 2009. — 561, [2] с.
117. Працевлаштування та зайнятість людей з інвалідністю : довід. для роботодавців : проект / [упоряд. Семигіна Т. В., Іванова О. Л.]. — [К. : б.в.], 2010 (Друк. «Паперовий Змій — ОПТ») — 140 с. : іл., табл. — (Програма розвитку ООН)
118. Про становище інвалідів в Україні: національна доповідь. — К. : Міністерство соціальної політики України, 2008 — 204 с.
119. Проблеми дітей трудових мігрантів : аналіз ситуації / [Галустян Ю.М. ... та ін.] ; Міжнародний жіночий правозахисний центр «Ла Страда –—Україна» ... [та ін.]. — Київ : [б.в.], 2006. — 63 с.
120. Проскура В. Соціальна адаптація осіб, які повернулися з місць позбавлення волі (за матеріалами соціального дослідження) / В. Проскура // Соціальна робота і охорона здоров’я. Магістеріу ;. Національний університет «Києво-Могилянська академія». — 2004. — Вип. 15. — С. 65–71.
121. Проскура В. В. Технологія соціальної адаптації чоловіків, які звільняються з місць позбавлення волі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня. канд. соціол. наук: 22.00.04 «Спеціальні та галузеві соціології» / В.В. Проскура; Класич. приват. ун-т. — Запоріжжя, 2008. — 16 с.
122. Протопопов А. Стратегії, моделі і рівні вирішення соціальних проблем пов’язаних з комерційним сексом / А. Протопов // Проблеми секс-бізнесу в контексті суспільної охорони здоров’я за ред. Ю. Саранкова. — К. : «СНІД Фонд Схід-Захід», 2009. — 128 с.
123. Рабинович П. Основні права людини: поняття, класифікації, тенденції / П. Рабинович // І Укр. часопис прав людини. — 1995.— № 1. — С. 14–22.
124. Реабілітація осіб з інвалідністю: українські перспективи / ВГО «Коаліція захисту прав інвалідів та осіб з інтелектуальною недостатністю». — К. : [б. в.], 2010. — 40 с. — (Національна платформа з питань реабілітації осіб з інвалідністю).
125. Реабілітація та зайнятість інвалідів: аналітичні матеріали за 2010 рік. – К. : Міністерство праці та соціальної політики України, 2010. — 71 с.
126. Резнік В. Феномен легітимації як предмет теоретичної рефлексії / В. Резнік // Соціальні виміри суспільства. Збірник наукових праць. —2009. — Вип. 1(12). — С. 9–24.
127. Решетников В.А. Социальная реабилитация дезадаптированных детей: Монография / Решетников В.А., Хижаева Т.М. — Иркутск: Изд-во Иркут. гос. ун-та, 2005. — 150 с.
128. Роз’яснення Мін’юст України «Характеристика громадських формувань як інститутів громадянського суспільства» від 24 січня 2011 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/n0016323-11 — Назва з екрану.
129. Ряполова, Тетяна Леонідівна. Рання реабілітація хворих на шизофренію (біопсихосоціальна модель) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра мед. наук : 14.01.16 / Ряполова Тетяна Леонідівна ; АМН України, ДУ «Ін-т неврології, психіатрії та наркології». — Х., 2010. — 35 с.
130. Сайфуллин В. Г. Социальная реабилитация участников боевых действий [Электронный ресурс] // Министерство обороны Российской Федерации, 2006. — Режим доступа: http://www.mil.ru/849/13812/13808/index.html — Оглавление с экрана.
131. Сварник М. Діти з особливими потребами в українському суспільстві: крок до реабілітації та інтеграції / М. Сварник, М. Николаєв // Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство: науково-методичний збірник / Ред. кол. Н.Софій (голова), І.Єрмаков (керівник авторського колективу і науковий редактор), та ін. — К. : Контекст, 2000. — С. 22–29.
132. Секс-бізнес в Україні: спроба соціального аналізу / О. Балакірєва, Т. Бондар, Ю. Галустян та ін. — К.: Державний інститут сім’ї та молоді, 2001. — 159 c.
133. Семигіна Т. В. Соціальна політика : історія та сучасний розвиток / Тетяна Валеріївна Семигіна. — К. : Агенство «Україна», 2008. — 195 с.
134. Семигіна Т. Словник із соціальної політики / Семигіна Тетяна. — К. : Вид. дім «Києво-Могил. акад.», 2005. — 253, [1] с.
135. Семигіна Т. Соціальна політика у глобальному вимірі / Тетяна Семигіна ; Нац. ун-т «Києв.-Могил. акад.», Шк. соц. роботи ім. В.І.Полтавця. — К. : Унів. вид. «Пульсари», 2003. — 251 с.
136. Сідєльнік Л. Неурядові організації – ефективні союзники держави в наданні соціальних послуг : теорема чи аксіома? [Електронний ресурс] / Л. Сідєльнік // Громадянське суспільство. — Режим доступу: http://www.ucipr.kiev.ua/publications/4820 — Назва з екрану.
137. Смелзер, Нейл Дж. Проблеми соціології : Ґеорґ-Зімелівські лекції, 1995 / [Пер. с англ. В.Дмитрук]. — [Львів : Кальварія, 2003]. — 124, [1] с.
138. Современная энциклопедия социальной работы / Федер. агенство по образованию, Рос. гос. соц. ун-т ; [гл. науч. ред. В. И. Жуков]. — М. : Изд-во РГСУ, 2008. — 406, [1] с. : ил. — (Библиотека социального работника)
139. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество : [пер. с англ.] / Питирим Александрович Сорокин ; [общ. ред., сост. и предисл. А. Ю. Согомонова]. — М. : Политиздат, 1992. — 542, [1] с. : ил., табл. — (Мыслители XX века / редкол. Т. И. Ойзерман (пред.) [и др.])
140. Социальная работа за рубежом: Учебное пособие / [Е.С. Новак, Е.Г. Лозовская, М.А. Кузнецова] ; Под общ. ред. Е.С. Новак. — Волгоград: Издательство ВолГУ, 2001. — 172 с.
141. Социальная работа сегодня : Опыт нормализации и интеграции / Под ред. Ш.Рамон ; [Пер. с англ. Н.Шмыревой]. — Амстердам ; К. : Ассоц. психиатров Украины, 1996. — 223 с. — (Социальная работа)
142. Социально-бытовая и трудовая реабилитация индивидов : пособие для социальных работников / [гл. ред А.И. Осадчих]. — М. : Социальное здоровье России, 1997. — 181 с.
143. Соціальна робота : В 3 ч. / Нац. ун-т «Києво-Могилян. акад.» Шк. соц. роботи ім. В.І.Полтавця ; За ред. Т.Семигіної, І.Григи. — К. : Вид. дім. «Києво-Могилян. акад.», — . — Ч. 1 : Основи соціальної роботи / [Бойко А.М., Бондаренко Н.Б., Брижовата О.С. та ін.], 2004. — 178, [1] с.
144. Соціальна робота в Україні : [Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / [Звєрєва І Д., Безпалько О.В., Янкович О.І. та ін.] ; За заг. ред. І. Д. Звєрєвої, Г. М. Лактіонової ; Луган. держ. пед. ун-т ім. Т.Шевченка. Християн. дит. фонд. — К. : [ДЦССМ], 2004. — 254 с.
145. Соціальний звіт за 2011 рік [Електронний ресурс] / Міністерство соціальної пол