УКРАЇНСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЗАСОБИ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ: СОЦІОЛОГІЧНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ

Краткое описание

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

На правах рукопису

ЗМІЙ ЛІЛІЯ МИКОЛАЇВНА

УДК 316.774.(477)

УКРАЇНСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЗАСОБИ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ: СОЦІОЛОГІЧНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ

22.00.04 – спеціальні та галузеві соціології

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата соціологічних наук

Науковий керівник
Чернявська Оксана Володимирівна,
кандидат соціологічних наук

Харків – 2013

ЗМІСТ

ВСТУП. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО СОЦІОЛОГІЧНОГО ВИВЧЕННЯ РЕГІОНАЛЬНИХ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ . .. . . . . . . . . . . . . . . .

14
1.1 Категоріально-понятійний апарат соціологічного вивчення регіональних ЗМК у соціології масової комунікації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

14
1.2 Еволюція соціологічних підходів до вивчення масової комунікації та визначення її ролі в суспільстві . . . . . . . . . . .
31
1.3 Можливості інституціонального та системного підходів до аналізу регіональних ЗМК. . . . . . . . . . . . . . . . . .
53
Висновки до розділу 1. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 61

РОЗДІЛ 2 СОЦІАЛЬНЕ ПРИЗНАЧЕННЯ РЕГІОНАЛЬНИХ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ ТА ЇХНІ ХАРАКТЕРНІ РИСИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

63
2.1 Функціональне призначення регіональних ЗМК . . . . . . 63
2.2 Особливості діяльності регіональних ЗМК . . . . . . . . . . . 74
2.3 Конфліктний вимір діяльності регіональних ЗМК. . . . . 81
2.4 Розвиток системи регіональних ЗМК в умовах глобалізації комунікативного простору . . . . . . . . . . . . . . . . .
92
Висновки до розділу 2 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 102

РОЗДІЛ 3 ФАКТОРНА ОБУМОВЛЕНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ РЕГІОНАЛЬНИХ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ . .
104
3.1 Соціально-економічні умови функціонування ЗМК регіону . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
104
3.2 Правове регулювання розвитку регіональних ЗМК. . . . 111
3.3 Регіональні засоби масової комунікації у політичних координатах. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . .
119
3.4 Умови діяльності регіональних засобів масової комунікації у соціокультурній сфері . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
128
Висновки до розділу 3. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 135

РОЗДІЛ 4 СТАН ТА НАПРЯМИ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКИХ РЕГІОНАЛЬНИХ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ . .
138
4.1 Система регіональних мас-медіа в Україні: характеристики та особливості функціонування. . . . . . . . . .
139
4.2 Образ сучасних регіональних ЗМК . . . . . . . . . . . . . . . . . 154
4.3 Вплив процесів глобалізації на вітчизняні регіональні ЗМК. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
161
Висновки до розділу 4. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 172

ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 175

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 181

ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 210

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Сучасне суспільство характеризується стрімкими процесами медіатизації соціальних відносин, підвищенням значення засобів масової комунікації (ЗМК) для життєдіяльності індивідів, соціальних груп, спільнот. Досвід розвинутих країн показує, що саме регіональні ЗМК здатні працювати на задоволення потреб територіальних спільнот, виступати ключовим інститутом формування демократичного суспільства, забезпечення відкритого діалогу між усіма зацікавленими соціальними суб’єктами, засобом формування локальних і національних ідентичностей, укріплення соціальної єдності.
Неоднозначний вплив феномену глобалізації на трансформаційні процеси в українському соціумі, складний характер формування національного інформаційного простору, наявність труднощів на шляху реалізації процесів масової комунікації породжують суперечливі оцінки щодо функціонування ЗМК на регіональному рівні соціальних взаємодій.
Посилення значення комунікативних технологій у розвитку соціальної системи, розширення спектра інформаційних джерел, моделей, технічних можливостей і форм здійснення комунікацій ставлять питання щодо перегляду ролі регіональних ЗМК у соціумі в цілому. Незважаючи на накопичений досвід вивчення ЗМК у соціогуманітарних науках і міждисциплінарний характер поставленої проблеми, як ніколи актуальною стає соціологічна інтерпретація суспільного призначення та ролі, умов функціонування і векторів розвитку сучасних українських ЗМК на регіональному рівні.
У дослідженні проблем, пов’язаних із феноменом засобів масової комунікації, використовуються праці вітчизняних і зарубіжних учених. Наукове вивчення природи і соціального призначення засобів комунікації було започатковане Г. Тардом і продовжене Е. Дюркгеймом, М. Вебером, Г. Зіммелем, Т. Парсонсом, Р. Мертоном та іншими. Низка авторів: Дж. Мід, Ч.-Х. Кулі, П. Лазарсфельд, Дж. Гербнер, Л. Козер, Р. Дарендорф, А. Шюц, Н. Луман, П. Бергер і Т. Лукман зосередили увагу на соціальній ролі ЗМК.
Концептуальні ідеї, що розкривають критичне пізнання діяльності ЗМК, представлені у працях Л. Альтюссера, Р. Мілібенда, Дж. Б. Томпсона, Г. Маркузе, С. Голла, Г. Дебора, Р. Макчесні. Роль ЗМК у формуванні громадянського суспільства описується Ю. Габермасом і його послідовниками. Питання діяльності ЗМК у політичній комунікації досліджують Д. Істон, К. Дойч, Г. Алмонд, У. Ліппман, Ч. Р. Міллс, Дж. Александер; ефекти масової комунікації вивчають Дж. Клаппер, Е. Ноель-Нойманн, Д. Мак-Квейл та інші дослідники.
Фундаментальні теорії осмислення інформаційного суспільства та феномену глобалізації пов’язані з іменами З. Баумана, Д. Белла, С. Леша, М. Кастельса, Й. Масуди, Дж. Томлінсона, Е. Тоффлера, Дж. Уррі, С. Хантінгтона. Дослідження сутності феномену локалізації та глокалізації репрезентовані ідеями У. Бека, Р. Робертсона, Т. Рантантена, Р. Роландсона.
Методологічна стратегія вивчення просторових аспектів реалізації масової комунікації представлена у працях Ф. Тьонніса, І. Гоффмана, П. Бурдьє, Е. Гідденса, Р. Парка, Е. Берджесса. Концептуально важливими для дослідження є ідеї С. Барматової, І. Кононова, О. Личковської, Ю. Сороки, О. Стегнія, Л. Хижняк, В. Щербини та інших авторів щодо становлення підвалин інформаційного суспільства, розвитку соціального простору завдяки ЗМК.
До аналізу діяльності ЗМК звертаються такі українські та російські дослідники, як В. Бакіров, О. Вартанова, О. Гриценко, О. Зернецька, В. Іванов, Н. Костенко, В. Лизанчук, Н. Лисиця, Б. Потятинник, В. Різун, А. Ручка, В. Танчер. Окремі аспекти роботи місцевих і регіональних мас-медіа аналізують В. Бебик, М. Безносов, О. Горошко, С. Демченко, Я. Засурський, С. Квіт, А. Литовченко, І. Паславський, Н. Романович, М. Слюсаревський, Т. Піскун, Ю. Фінклер, С. Халтанова, Л. Черепанова, О. Чернявська та інші науковці.
Разом з тим недостатньо розробленими є концептуальні засади соціологічного аналізу регіональних ЗМК, що актуалізує соціологічну інтерпретацію стану і особливостей розвитку регіональних ЗМК, а також чинників, які зумовлюють їх функціонування в умовах сучасного українського суспільства.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках наукових тем кафедри прикладної соціології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна «Комунікативні механізми соціальної й етнополітичної консолідації українського суспільства» (№ 3-10-06, номер державної реєстрації 0106U00223) та «Комунікативні механізми інтеграції українських університетів до європейського науково-освітнього простору» (№ 3-10-09, номер державної реєстрації 0109U000615).
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є визначення концептуальних засад соціологічного аналізу регіональних ЗМК і чинників, що обумовлюють їх функціонування та розвиток в умовах сучасного українського суспільства.
Досягнення цієї мети зумовило необхідність постановки і розв’язання таких дослідницьких задач:
дослідити еволюцію соціологічних підходів до вивчення масової комунікації та її ролі у суспільстві;
уточнити категоріально-понятійний апарат соціологічного дослідження регіональних ЗМК і чинників, що на них впливають;
визначити теоретико-методологічні засади соціологічного дослідження регіональних ЗМК;
проаналізувати соціальне призначення регіональних ЗМК в умовах інформаційного суспільства, на підставі матеріалів емпіричного дослідження представити соціальний образ сучасних вітчизняних регіональних ЗМК;
виявити чинники, які обумовлюють діяльність регіональних ЗМК у сучасному українському суспільстві; проаналізувати різні групи чинників, які впливають на реалізацію соціального призначення регіональних ЗМК, виокремити ключові з них;
охарактеризувати систему, стан, функції та конфліктний потенціал регіональних ЗМК України;
розкрити напрями і стратегії розвитку регіональних ЗМК у контексті впливу глобалізації та новітніх інформаційно-комунікативних технологій.
Об’єктом дослідження є регіональні засоби масової комунікації.
Предмет дослідження – чинники становлення, функціонування та розвитку регіональних ЗМК у сучасному українському суспільстві.
Методи дослідження. Досягнення мети та реалізація задач дослідження забезпечувалися шляхом використання як загальнонаукових, так і спеціальних методів. Застосовано такі методи: порівняльний аналіз та синтез (для узагальнення теоретико-методологічних підходів до пояснення ролі комунікації та її засобів у суспільстві, аналізу еволюції теоретичних підходів до вивчення впливу процесів глобалізації на регіональні ЗМК, можливостей застосування інституціонального і системного підходів до вивчення регіональних ЗМК), інституціональний аналіз (для дослідження регіональних ЗМК як соціального інституту), системний аналіз (для вивчення регіональних ЗМК як системи), структурний аналіз (для дослідження організаційних структур регіональних ЗМК), узагальнення і порівняння (для вивчення характеристик, особливостей і образу сучасних регіональних ЗМК, оцінок експертів щодо впливу глобалізації та новітніх інформаційно-комунікативних технологій на діяльність регіональних ЗМК).
Основним методом одержання емпіричної інформації було обрано метод формалізованого інтерв’ю з експертами щодо ролі, особливостей діяльності, функцій регіональних ЗМК в українських реаліях. Матеріали соціологічного дослідження були проінтерпретовані із застосуванням статистичних методів і методу факторного аналізу.
Теоретико-методологічні засади дослідження пов’язані з системною та системно-структурною концепціями Т. Парсонса, Р. Мертона, Н. Лумана для вивчення особливостей діяльності регіональних ЗМК як системного утворення; інституційним підходом М. Вебера та інших учених для аналізу функцій та дисфункцій регіональних ЗМК; концепціями конфліктного функціоналізму Г. Зіммеля, Л. Козера та інших науковців для дослідження конфліктного потенціалу регіональних ЗМК.
Емпіричну базу дисертації склали дані авторського соціологічного дослідження регіональних ЗМК у сучасному українському суспільстві, проведеного у 2010 році методом формалізованих інтерв’ю з експертами, які представляють три групи спеціалістів, безпосередньо пов’язаних із діяльністю регіональних ЗМК: журналісти, провідні редактори регіональних ЗМК; науковці (соціологи, політологи), які досліджують феномен ЗМК; представники політичних партій, прес-служб у м. Львові, м. Сімферополі, м. Севастополі, м. Харкові (квітень-травень 2010 р., n = 136 осіб); а також дані контент-аналізу текстів газети «Вечірній Харків» (n = 76, випуски з 1 червня по 30 листопада 2008 р.).
Були використані дані офіційної статистики й проведено вторинний аналіз результатів досліджень, здійснених закордонними й українськими дослідниками: моніторингового дослідження Інституту соціології НАН України «Українське суспільство 1992-2010. Соціологічний моніторинг» (1992 – 2010 рр., n = 1800); моніторингового дослідження «Регіональні ЗМІ в Україні: 2005-2008», проведеного компанією GFK Ukraine (червень 2006 р. – травень 2008 р., n = 4 450); всеукраїнського опитування, проведеного лабораторією психології масової комунікації та медіа-освіти Інституту соціальної та політичної психології АПН України (листопад – грудень 2007 р., n = 2065); дослідження Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова (травень – червень 2007 р., n = 10956); дослідження з використання сучасних технологій українськими медіа, проведеного МГО «Інтерньюз Україна» спільно з «European Journalism Center» (Нідерланди) (травень 2009 р.); дослідження в рамках Українського медійного проекту «У-Медіа» «Вивчення стану розвитку медіа в Україні», проведеного дослідницькою компанією «InMind» (вересень – жовтень 2012 р., n = 4047) у 10 областях України.
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у розв’язанні важливого наукового завдання соціології масової комунікації – концептуалізації соціологічного аналізу діяльності регіональних ЗМК, вивченні стану, особливостей та чинників, які обумовлюють їхнє функціонування в умовах сучасного українського суспільства, а саме:
уперше:
– розроблено концептуальну модель розвитку регіональних ЗМК на основі трансформації трьох просторів: інформаційного, інформаційно-комунікативного та комунікативного, обумовлену розширенням медіапростору від інформаційного (ЗМІ) через інформаційно-комунікативний (ЗМК) до комунікативного (медіа);
– розкрито, що в умовах становлення медіа-ринку основні соціальні функції (інформаційна та комунікативна) регіональних ЗМК у відносинах «ЗМК — народ» виконуються номінально, а реалізація соціального призначення регіональних ЗМК ускладнюється через зміну їх форми власності та недосконалість медіа-права. Встановлено, що інформаційні потреби аудиторії регіону задовольняються ЗМК, але з урахуванням інтересів перш за все власника або засновника, приховуючи невигідну йому інформацію всупереч інтересам громади;
– систематизовано та виділено чинники, які впливають на функціонування сучасних регіональних ЗМК, а саме: соціально-економічні (стан регіонального медіа-ринку, комерціалізація ЗМК, економічна ситуація в регіоні та його інвестиційна привабливість, розвиток бізнес-проектів ЗМК у мережі Інтернет, державна економічна політика щодо регіональних ЗМК); правові (рівень правової культури суб’єктів ЗМК регіону та країни, ставлення представників судово-правової системи до регіональних ЗМК, девіації в судовій системі, існуюча правова база, яка регламентує роботу регіональних ЗМК); політичні (політична ситуація у суспільстві та регіоні, культура інформаційної відкритості політичних суб’єктів та свобода слова, участь регіональних ЗМК у політичних конфліктах), соціокультурні (соціально-професійні та морально-етичні норми і цінності, нові комунікативні можливості ЗМК регіону та орієнтація на інтереси аудиторії, особливості регіонального менталітету та соціокультурні запити аудиторії, рівень медійної культури суб’єктів ЗМК та їх медіа-продукції, рівень моралі політиків, представників влади та моральна атмосфера в суспільстві), що окреслюють ролі та завдання регіональних ЗМК по відношенню до локальних спільнот і соціуму;
удосконалено:
– соціологічну інтерпретацію поняття «регіональні засоби масової комунікації», під якими розуміються друковані та електронні ЗМК, що зареєстровані і діють на території певного регіону (області або групи областей), створюють медіа-продукцію (новинну, аналітичну, розважальну та ін.), орієнтовані на аудиторію регіону, здійснюють висвітлення подій та явищ в регіоні, прямо або опосередковано враховують у своїй діяльності специфічну культуру, соціальний та історичний досвід і взаємодії в межах територіальної спільноти;
– уявлення щодо конфліктного потенціалу ЗМК. Під конфліктним потенціалом розуміється здатність ЗМК провокувати і загострювати соціальні конфлікти в регіоні за допомогою інформації (контенту) з метою впливу на суспільну думку територіальної спільноти. Показано необхідність розкриття конфліктного потенціалу через об’єктивну та суб’єктивну складові. Сучасні ЗМК виступають не стільки джерелом повної, достовірної інформації, скільки відображають інтереси та цілі конфліктуючих (явно або латентно) сторін. Об’єктивний конфліктний потенціал формують недоліки організаційної структури, менеджменту, розмежування функцій, проблеми розвитку медійних організацій, суб’єктивну сторону конфліктного потенціалу складають особистісні чинники, звички, оцінки, думки, стереотипи, установки конфліктуючих сторін (у т. ч. ЗМК);
– характеристику ролі професійного менеджменту для функціонування регіональних ЗМК, яка полягає в досягненні балансу між соціальною відповідальністю та ринковими цілями медійних організацій;
дістало подальшого розвитку:
розуміння амбівалентності впливу глобалізації та близькості до аудиторії регіональних ЗМК за такими напрямами: технологічні новації у роботі регіональних ЗМК; впливи на регіональні медіапростори національних та іноземних суб’єктів; нові завдання регіональних ЗМК стосовно локальних і національних спільнот;
осмислення стратегій розвитку регіональних ЗМК, що розглядаються, з одного боку, як використання новітніх інформаційно-комунікативних технологій, з іншого – як збереження рівня якості медійної продукції в умовах варіативності джерел інформації, індивідуалізації та демасифікації масової комунікації у сучасному суспільстві;
розуміння образу регіональних ЗМК як складного багатоелементного утворення, що є відображенням сприйняття ЗМК соціальними суб’єктами, сформованого через практичну діяльність, реалізацію цілеспрямованих і стихійних комунікативних стратегій медійних суб’єктів у певному регіоні;
потрактування соціальної відповідальності регіональних ЗМК як такої, що формується за рахунок не лише суб’єктів ЗМК (їх правової, професійної та медійної культури тощо), а також завдяки соціокультурним особливостям регіональної аудиторії (регіональному менталітету, соціальній активності, соціокультурним запитам аудиторії, її критичності до інформації), рівню моралі в суспільстві у цілому (особливо політиків, представників влади).
Теоретичне і практичне значення роботи полягає у концептуалізації теоретико-методологічного соціологічного вивчення діяльності регіональних засобів масової комунікації, що значною мірою розширює наукове уявлення про стан даного сегмента медійної системи суспільства, особливостей здійснення процесів масової комунікації на регіональному рівні. Систематизовано і упорядковано основні теоретичні концепти і методологічні інструменти аналізу мас-медіа з огляду на простір реалізації їх суспільного призначення, виявлені чинники, які обумовлюють діяльність регіональних ЗМК, уточнено розуміння конфліктного потенціалу регіональних ЗМК, описано образ і функції регіональних мас-медіа в умовах суспільства, яке трансформується.
Результати дисертаційного дослідження увійшли до підготовлених автором розділів підсумкових звітів за науковими темами у межах науково-дослідної роботи кафедри прикладної соціології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.
Результати дисертаційного дослідження можуть бути застосовані для розробки державних стратегій розвитку інформаційного простору країни, удосконалення комунікативних взаємин між соціальними суб’єктами регіону, планування інформаційної та економічної діяльності ЗМК, поліпшення іміджу регіональних ЗМК, розвитку медійної культури регіонів української держави.
Основні положення та висновки дослідження можуть бути використані в ході викладання таких навчальних дисциплін, як «Соціологія масової комунікації», «Соціологія журналістики», «Організація роботи прес-служби», «Комунікативний менеджмент», «Медіа- та паблік рилейшнз», «Медіапланування».
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею. Усі ключові ідеї, положення та висновки дослідження розроблені автором самостійно. З однієї наукової праці, опублікованої у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї, які є результатом особистої роботи здобувача.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення та результати дисертаційного дослідження представлено на регіональних, загальнонаціональних і міжнародних конгресах, форумах і конференціях, серед яких: Міжнародна наукова конференція «Харківські соціологічні читання» (Харків, 2008, 2009, 2010), Міжнародна наукова конференція студентів, аспірантів і молодих вчених «Ломоносов» (Москва, 2007, 2008), Міжнародна наукова конференція студентів і аспірантів «Соціологія у (пост)сучасності» (Харків, 2008, 2009, 2010), Міжнародна науково-практична конференція «Інформаційна освіта і професійно-комунікативні технології XХI сторіччя» (Одеса, 2008), ІІ Міжнародна наукова конференція «Одеські соціологічні читання» (Одеса, 2008), III Міжнародна науково-практична конференція «Журналістика і медіа освіта-2008» (Бєлгород, 2008), Міжнародна наукова конференція «Сучасні суспільні проблеми у вимірі соціології управління» (Донецьк, 2009), I Конгрес Соціологічної асоціації України «Соціологія в ситуації соціальних невизначеностей» (Харків, 2009), Міжнародна наукова конференція «Якубинська наукова сесія» (Харків, 2008, 2009, 2010), IV Міжнародний львівський соціологічний форум «Соціологія в умовах кризового суспільства» (Львів, 2010). Результати дисертаційного дослідження апробовані також на теоретичних семінарах соціологічного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.
Публікації. Основні положення та висновки дисертації відображені у 23 наукових публікаціях, 11 з яких опубліковано у виданнях, що входять до переліку наукових фахових видань України з соціологічних наук.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, 4 розділів, поділених на підрозділи, висновків, списку використаних джерел та 17 додатків. Загальний обсяг дисертації становить 227 сторінок, з яких 180 сторінок основного тексту. Робота містить 9 таблиць та 15 рисунків. Список використаних джерел складає 287 найменувань (у тому числі 38 іноземною мовою).

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проведене дисертаційне дослідження дозволило досягти мети і вирішити поставлені задачі, виявило доцільність вибору понятійного апарату, застосованих у роботі методологічних принципів. Основні результати дослідження представлені наступними висновками.
У роботі визначені теоретико-методологічні засади соціологічного аналізу соціальної комунікації та її засобів в цілому на регіональному рівні. Осмислення функціонування та ролі ЗМК у соціологічній науці формувалося відповідно до двох провідних векторів – соціоцентрованого та медіацентрованого, які принципово різняться у позиціонуванні масової комунікації як автономної або залежної від соціуму. Наш аналіз розвитку поглядів на призначення ЗМК був здійснений від вивчення соціологічного теоретизування щодо ролі ЗМК до концепцій масової комунікації і концепцій пояснення можливостей впливу ЗМК на індивідів, соціальні групи, суспільство.
Для здійснення теоретичної інтерпретації діяльності мас-медіа на регіональному рівні у роботі було проаналізовано поняття «місцеве», «локальне», «регіональне» із залученням категорії «соціальний простір», доведено доцільність використання останнього стосовно ЗМК, які саме функціонують на мезорівні суспільства. У дисертації уточнено поняття регіональних ЗМК, під якими розуміється особливий тип друкованих і електронних ЗМК, що спрямовують свою роботу на аудиторію певного регіону та виробляють медійну продукцію, пов’язану із особливостями певних регіонів, територіальних спільнот.
У дисертаційній роботі запропоновано концептуальну модель пояснення розвитку регіональних ЗМК на підставі розширення медіапростору завдяки розвитку трьох просторів (інформаційного, інформаційно-комунікативного, комунікативного). Виявлено, що еволюція вказаних просторів призводить до ускладнення соціальної ролі та функцій регіональних ЗМК, які трансформуються із джерела повідомлень про життя регіональних спільнот на засіб побудови комунікативних взаємин у регіоні, країні. Ця модель дозволила продемонструвати особливості вітчизняних регіональних ЗМК у інформаційно-комунікативному просторі.
Показано, що сьогодні динамічні та складні процеси становлення інформаційного суспільства, формування національних медійних систем характеризуються рядом нагальних проблем у реалізації соціального призначення ЗМК, особливо на регіональному рівні. Регіональні ЗМК є поліфункціональними, проте практичне втілення їхнього соціального призначення ускладнюється через неспроможність адекватно реагувати на потреби регіональної аудиторії, пріоритет у практичній діяльності інтересів власників і засновників, вплив суперечливих внутрішніх і зовнішніх умов.
Аналіз результатів наукових досліджень провідних соціологічних центрів свідчить, що сьогодні регіональні аудиторії значно більше задоволені так званими другорядними характеристиками регіональних ЗМК, а саме періодичністю виходу, близькістю, наявністю у доступі, аніж ключовими – професійним рівнем, якістю медійної продукції, об’єктивністю, оперативністю тощо. Проведене нами емпіричне дослідження дозволило виявити, що оцінки експертів щодо соціального образу регіональних ЗМК збігаються із поглядами аудиторії на функціонування регіональних ЗМК. Останні характеризуються експертами як політизовані, інформативні, доступні, змістовні, достатньо популярні й сучасні. Разом із тим, регіональні ЗМК постають як технічно нерозвинуті, необ’єктивні, безвідповідальні, не здатні консолідувати суспільство, конфліктні та залежні. Помірно оцінені такі ключові риси, як «гострота», авторитетність, соціальна активність, що надає підстави для переконання у потенційній здатності регіональних ЗМК за належних умов і при власній ініціативі перетворитися на активного, впливового соціального суб’єкта.
Виявлені та систематизовані чинники соціально-економічної, політичної, правової та соціокультурної сфери, які здійснюють вплив на функціонування регіональних ЗМК. Розкрито негативні тенденції у суспільно-політичних, економічних, соціокультурних сторонах діяльності ЗМК, а саме, продемонстровано, що низький рівень правової свідомості та освіченості медійних суб’єктів, підвищена конфліктогенність у процесах масової комунікації на регіональному рівні суспільних взаємодій, недостатня економічна активність ЗМК і фінансовий тиск на них, призводять до зниження професійних стандартів, зниження рівня корпоративної солідарності, звуження можливостей регіональних ЗМК у побудові конструктивних взаємин між членами суспільства.
Показано, що адаптивні властивості регіональних ЗМК залежать від стану та рівня економічної потужності медійних структур, комерціалізації медіа, економічної привабливості регіону, доступу ЗМК до аудиторії, а також державної політики щодо економічних процесів у медійній галузі. Обґрунтовано, що професійний менеджмент виступає для регіональних ЗМК України найбільш оптимальним засобом поєднання соціальної та бізнес-відповідальності, запорукою їхньої конкурентоздатності.
Під час аналізу впливів чинників чотирьох соціальних сфер – економічної, політичної, правової та соціокультурної було виявлено домінування чинників економічної сфери. Останні тісно пов’язані із чинниками політичної сфери. Для регіональних ЗМК на фоні процесів демасифікації масової комунікації, впливу цифрових технологій на інтенсивність і формати роботи ЗМК, змін у потребах аудиторії та незадоволеності більшістю показників їхньої практичної діяльності такий зв'язок залишається небезпечним. Здатність регіональних ЗМК розвиватися залежить від стану і рівня економічної потужності регіональних ЗМК, особливостей розвитку медіа-бізнесу, економічної привабливості регіону, а також державної економічної політики у медіа-галузі. При цьому економічні умови є більш складними для ЗМК Заходу, аніж для ЗМК Сходу та Півдня.
Доведено, що за наявності вельми розгалуженої правової бази регіональні ЗМК виявляють труднощі у користуванні нею, відчувають нагальну потребу у підвищенні правової обізнаності й правової культури, потребують компетентного правового захисту, корекції медійного права у відповідності до сучасних реалій.
Одержані емпіричні дані дозволили виявити розбіжності у розвитку регіональних ЗМК України, дослідити характер реалізації їх соціального призначення. Виявлено, що у конфліктній площині регіональні мас-медіа здебільшого є інструментами загострення й медіатизації суспільних протиріч. Регіональні ЗМК володіють потужним конфліктним потенціалом,я кий розглядається як здатність ЗМК провокувати і загострювати соціальні конфлікти в регіоні через подання інформації (контенту) з метою впливу на громадську думку територіальної спільноти. Нерозуміння соціальними суб’єктами, наділеними важелями впливу на ЗМК, природи і суспільного значення останніх, брак стійкої громадської позиції, нерозвинута практика саморегулювання мас-медіа, інформаційне перевантаження аудиторії при одночасній відсутності достатньої кількості якісного контенту – це є суттєвими перепонами як для вирішення основних професійних проблем самих регіональних ЗМК, так і для гармонізації інформаційно-комунікативних відносин у суспільстві.
З’ясовано, що неготовність до соціального діалогу територіальної спільноти, органів державної влади та управління, регіональних ЗМК призводить до дисфункцій у діяльності останніх, приховування суспільно важливої інформації, посилення політизації суспільства та інфотейтменту у масовій комунікації, дезінтеграції суспільства в цілому.
Разом із тим, проведене дослідження довело, що регіональні ЗМК залишаються одним із суттєвих елементів повсякденного світу індивідів і спільнот, важливим засобом побудови та розширення картини світу для індивідів і спільнот, соціокультурної акомодації, виконувати роль інтерпретатора культури, зберігати та відтворювати унікальні риси регіонів країни, розвивати регіональні й локальні ідентичності, сприяти інтеграції територіальних спільнот, країни в цілому. Здатність надавати громадянам інформацію, значущу для їхнього життя, як стосовно місцевого, регіонального так і національного, глобального, є основною властивістю регіональних ЗМК, на підставі якої ЗМК можуть не лише відчувати зміни у зовнішньому середовищі, але й результативно пристосовуватися до них, покращувати показники своєї діяльності, брати дієву участь у вирішенні нагальних соціальних питань. Регіональні ЗМК володіють довірою аудиторії, є «своїми», занурені у соціальні контексти регіону. Тому від належного виконання регіональними ЗМК своїх функцій у суспільстві, що прагне бути демократичним, залежить досягнення суспільних цілей, укріплення цінностей, підвищення інтеграції соціальної системи, виховання поінформованих, соціально відповідальних громадян. Останнє є можливим, у тому числі, за умови співпраці регіональних ЗМК із університетами, діяльність яких спрямована на збереження і розвиток знань, духовної культури громадян, регіонів, країни.
У цілому, діяльність регіональних ЗМК, незважаючи на вплив складної системи внутрішніх і зовнішніх чинників, повинна бути соціально відповідальною. Виявлено, що це залежить від активності самих ЗМК, а також від соціокультурних особливостей регіональної аудиторії (регіонального менталітету, соціальної активності, запитів, міри критичності аудиторії тощо).
Зазначено, що амбівалентний вплив глобалізації спрямовує розвиток регіональних ЗМК за такими напрямами, як технологічні новації у роботі регіональних мас-медіа; вплив на регіональні медійні простори національних та іноземних суб’єктів, які привносять нові технічні, фінансові, соціокультурні та комунікативні ризики й можливості; виникнення нових завдань регіональних ЗМК стосовно локальних й регіональних спільнот, а саме збереження і підтримка їхніх ідентичностей, розширення картини світу та ін.
У результаті теоретичного та емпіричного дослідження ми дійшли висновку, що стратегії розвитку сучасних українських регіональних ЗМК в умовах варіативності джерел інформації, індивідуалізації та демасифікації масової комунікації мають бути спрямовані: по-перше, на збереження якості медійної продукції, по-друге, максимальне врахування інтересів і потреб територіальної спільноти, по-третє, на виважене застосування нових інформаційно-комунікативних технологій. Відповідно до зазначених ключових векторів вітчизняні регіональні ЗМК мають посилювати інформаційно-комунікативну складову своєї діяльності, підвищувати інтерактивність, удосконалювати відносини з аудиторією, поліпшувати професійні стандарти, посилювати взаємодії з мешканцями власного регіону, зосереджуватися на самоорганізації, брати участь у розвитку територіальних спільнот. Таким чином, регіональним ЗМК слід зосереджувати увагу на розвитку одночасно на трьох рівнях – соціальному, комунікативному, технічному.
Зважаючи на значний вплив зовнішніх чинників, ключовими рекомендаціями, які пропонуються для покращення функціонування регіональних ЗМК на макрорівні (з боку держави), є створення цільових державних програм підтримки регіональних мас-медіа через введення системи грантів і гнучкого оподаткування з урахуванням економічного стану ЗМК регіону, упорядкування та уточнення законодавчої бази, що регулює різні аспекти діяльності медійних суб’єктів, забезпечення правового та соціального захисту журналістів, розробки за участі експертів механізмів захисту свободи слова. Важливим є залучення територіальної спільноти до участі у створенні медійної продукції, активізація роботи регіональних ЗМК із аудиторією задля вивчення її потреб і здійснення відповідних кроків із покращення контенту, реалізація проектів соціальної реклами. Важливими з боку регіональних ЗМК є заходи з дотримання професійної етики й відстоювання громадянської позиції.
Можливими напрямами подальшого наукового вивчення регіональних ЗМК є розвиток соціологічних досліджень просторової детермінованості процесів масової комунікації, вивчення ролі ЗМК у формуванні локальних і регіональних ідентичностей, девіантних практик ЗМК, дослідження їхнього консолідаційного потенціалу, постійний моніторинг стану регіональних ЗМК, діагностика медійного простору регіону, аналітичний аналіз медійних потреб аудиторії та стосунків у тріаді «громадяни – влада – ЗМК регіону».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аза Л. Смислова зумовленість національно-просторової ідентифікації молоді в Україні / Л. Аза // Українське суспільство 1992-2010. Соціологічний моніторинг / за ред. В. Ворони, М. Шульги. — К., 2010. — С. 380 385.
2. Аитов Н. А. Социальное развитие регионов / Н. А. Аитов. — М. : Мысль, 1985. — 220 с.
3. Аксьонов С. С. Регіональний аспект політичної комунікації на президентських виборах / С. С. Аксьонов // Україна на порозі вибору. — К., 2004. — С. 24—30.
4. Александер Дж. Власть, политика и гражданская сфера / Дж. Александер // Социологические исследования. — 2009. — № 10. — С. 3—17.
5. Андреева Г. М. Социальная психология : учеб. для высш. учеб. заведений / Г. М. Андреева. — М. : Аспект Пресс, 1999. — 376 с.
6. Антонюк О. В. Консолідація етнічна / О. В. Антонюк // Малий етнополітологічний словник / О. В. Антонюк, В. І. Волобуєв, М.Ф. Головатий [та ін.]. — К. : МАУП, 2005. — С. 158—159.
7. Багиров Б. Б. Журналистика и политика / Б. Б. Багиров, М. М. Ковалева // Социологические исследования. — 2001. — № 8. — С. 68—69.
8. Бакиров В. С. Пространство и время человека как продукт социальной коммуникации / Виль Савбанович Бакиров // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства : зб. наук. праць. — Х., 2008. — С. 3—6.
9. Барзилов С. Регион как политическое пространство / С. Барзилов, А. Чернышев // Свободная мысль. — 1997. — № 2. — С. 6—7.
10. Барматова С. Місце і роль політичної комунікації у трансформації українського суспільства / С. Барматова // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. — 2004. — № 2. — С. 107—119.
11. Барт Р. Риторика образа / Ролан Барт // Избранные работы. Семиотика. Поэтика / Ролан Барт. — М., 1994. — С. 297—318.
12. Бауман З. Глобализация. Последствия для человека и общества : пер. с англ. / З. Бауман. — М. : Весь Мир, 2004. — 188 с.
13. Бахтин М. М. Проблема текста в лингвистике, философии и других гуманитарных науках / М. М. Бахтин // Эстетика словесного творчества / сост. С. Г. Бочаров. — 2-е изд. — М., 1986. — С. 297—325.
14. Бебик В. М. Засоби масової інформації посткомуністичної України / В. М. Бебик, О. І. Сидоренко ; Міжрегіональна академія управління персоналом, Дослідницький центр історії української преси. — К. : Міжрегіон. акад. упр. персоналом, 1996. — 124 с.
15. Бебик В. М. Інформаційно-комунікативний менеджмент у глобальному суспільстві: психологія, технології, техніка паблік рілейшнз : монографія / В. М. Бебик. — К. : МАУП, 2005. — 440 с.
16. Безносов М. А. «Медиатизация» политики и ее опасность для демократии / М. А. Безносов // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. — 2010. — № 891. — С. 32—36.
17. Бек У. Космополитическое общество и его враги / У. Бек // Журнал социологии и социальной антропологии. — 2003. — Т. 6, № 1. — С. 24—53.
18. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования : пер. с англ. / Даниел Белл, В. Л. Иноземцев. — М. : Academia, 1999. — 786 с.
19. Бергер П. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания / П. Бергер, Т. Лукман. — М. : Медиум, 1995. — 323 с.
20. Бёрджесс Э. У. Рост города: введение в исследовательский проект / Э. У. Бёрджесс // Личность. Культура. Общество. — 2002. — Т. 4, вып. 1—2 (11—12). — С. 168—181.
21. Богомолова Н. Н. Социальная психология печати, радио, телевидения / Н. Н. Богомолова. — М. : Изд-во МГУ, 1991. — 127 с.
22. Бодрийар Ж. К критике политической экономии знака / Жан Бодрийар ; пер. Д. Кралечкина. — М. : Академический проект, 2007. — 335 с.
23. Бодрийар Ж. Реквием по масс-медиа / Жан Бодрийар // Поэтика и политика: Альманах Российско-французского центра социологии и философии Института социологии Российской академии наук. — М., 1999. — С. 193—226.
24. Брик Л. В. Анализ эффективности воздействия СМИ на формирование социально-позитивных ориентаций молодежи / Л. В. Брик // Вестник Московского государственного технического университета. — 2008. — Т. 11, № 1. — С. 175—178.
25. Бурдье П. О телевидении и журналистике / П. Бурдье ; пер. с фр. Т. В. Анисимовой, Ю. В. Марковой ; отв. ред. и авт. предисл. Н. А. Шматко. — М. : Прагматика культуры ; Ин-т эксперимент. социол., 2002. — 160 с.
26. Бурдье П. Социальное пространство в генезисе «классов» / П. Бурдье // Вопросы социологии. — 1992. — Т. 1, № 1. — С. 17—36.
27. Бурдье П. Социология политики / П. Бурдье ; пер с фр., сост., общ. ред. и предисл. Н. А. Шматко. — М. : Socio-Logos, 1993. — 336 с.
28. Бурдье П. Физическое и социальное пространства / П. Бурдье // Социология социального пространства / П. Бурдье ; пер. с фр., отв. ред. пер. Н. А. Шматко. — М., 2007. — С. 49—64.
29. Бусленко Н. И. Региональное телевидение: социологический портрет / Н. И. Бусленко, Е. А. Корнилов // Филологический вестник Российского государственного университета. — 1998. — № 1. — С. 47—53.
30. В Україні 11,3 млн. користувачів інтернету, в Києві та області — майже 5 млн. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.uapp.org/pub?analitics/10654.html?begin=13. — Назва з екрану.
31. Вартанова Е. Л. Глобализация и масс-медиа России / Е. Л. Вартанова // Вестник Московского университета. Серия 10, Журналистика. — 2005. — № 4. — С. 9—24.
32. Вартанова Е. Л. Чем управляют менеджеры СМИ? О природе современного медиаменеджмента [Электронный ресурс] / Е. Л. Вартанова // Медиаскоп. — 2007. — Вып. 1. — Режим доступа к журн. : http://www.mediascope.ru/node/197. — Загл. с экрана.
33. Ваттимо Дж. Прозрачное общество / Дж. Ваттимо ; пер. с итал. Дм. Новикова. — М. : Логос, 2003. — 124 с.
34. Вебер М. Политика как призвание и профессия / М. Вебер // Избранные произведения / М. Вебер. — М., 1990. — С. 707—735.
35. Великий тлумачний словник сучасної української мови / голов. ред. В. Т. Бусел. — К. : Ірпінь ; Перун, 2005. — 1728 с.
36. Веремчук Т. Інтелектуальна власність в інтернеті: врятує персоналізація [Електронний ресурс] / Т. Веремчук. — Режим доступу : http://www.telekritika.ua/yuridichna-consultaciya/2012-03-27/70714. — Назва з екрану.
37. Винер Н. Кибернетика / Н. Винер. — М. : Наука, 1983. — 343 с.
38. Воронова О. А. Динамика типологической структуры региональной прессы / О. А. Воронова // Вестник Московского университета. Серия 10, Журналистика. — 2000. — № 5. — С. 3—23.
39. Все про медіа регіонів України. В рамках проекту «Громадська експертиза. Свобода слова» : зб. аналіт. ст. — К. : Фонд «Центр. Суспільство», 2000. — 151 с.
40. Галлін Д. Сучасні медіасистеми: три моделі відносин ЗМІ та політики / Д. Галлін, П. Манчіні ; пер. з англ. О. Насика. — К. : Наука, 2008. — 320 с.
41. Гвоздєв В. М. Свобода слова і регіональна преса (на прикладі розвитку сучасного інформаційного ринку Луганщини) [Електронний ресурс] / В. М. Гвоздєв // Актуальні питання масової комунікації. — К., 2002. — Вип. 3. — С. 24—25. — Режим доступу : http://www.journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=378. — Назва з екрану.
42. Гелд Д. Глобальні трансформації. Політика, економіка, культура : пер. з англ. / Д. Гелд, Е. МакГрю, Д. Голдблатт, Дж. Перратон ; переднє слово Ю. Павленка. — К. : Фенікс, 2003. — 584 с.
43. Гидденс Э. Устроение общества: Очерки теории структуризации : пер. с англ. / Э. Гидденс, И. Тюрина. — М. : Академический проект, 2003. — 528 с.
44. Головчук О. В. Регіональне телебачення України в контексті політичних трансформацій суспільства : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 23.00.03 «Політична культура та ідеологія» / О. В. Головчук. — К., 2008. — 19 с.
45. Городяненко В. Г. Проблемы консолидации украинского общества на современном этапе / В. Г. Городяненко // Социологические исследования. — 2007. — № 2. — С. 15—20.
46. Горошко Е. И. Коммуникативное пространство Интернета как объект социокультурного анализа / Е. И. Горошко // Вісник Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. Серія : Соціологія і політичні науки. — 2010. — Т. 15, вип. 14. — С. 130—135.
47. Гофман И. Анализ фреймов: Эссе об организации повседневного опыта / И. Гофман. — М. : Общественное мнение ; Ин-т социол. РАН, 2004. — 752 с.
48. Гофман И. Порядок взаимодействия / И. Гофман // Теоретическая социология. Антология : в 2 ч. / пер. с англ., фр., нем., ит., сост. и общ. ред. С. П. Баньковской. — М., 2002. — Ч. 2. — С. 60—104.
49. Грабельников А. А. Массовая информация в России: от первой газеты до информационного общества / А. А. Грабельников. — М. : Изд-во Росс. ун-та дружбы народов, 2001. — 330 с.
50. Грамши А. Тюремные тетради: Избранные произведения : в 3 ч. / А. Грамши. — М. : Политиздат, 1991. — Ч. 1. — 560 с.
51. Гранноветтер М. Экономические институты как социальные конструкты: рамки анализа / М. Гранноветтер // Журнал социологии и социальной антропологии. — 2004. — Т. 7, № 1. — С. 76—89.
52. Грицай О. В. Центр и периферия в региональном развитии / О. В. Грицай, Г. В. Иоффе, А. И. Трейвиш. — М. : Наука, 1991. — 168 с.
53. Гриценко О. Природа інформаційного суспільства та розвиток світового ринку мас-медіа / О. Гриценко // Вісник Львівського університету. Серія : Журналістика. — 2009. — Вип. 32. — С. 214—222.
54. Гриценко О. М. Мас-медіа у відкритому інформаційному суспільстві й гуманістичні цінності : монографія / О. М. Гриценко. — К. : Київський університет, 2002. — 204 с.
55. Грищенко О. М. Преса і політика: проблеми, концепції, досвід / О. М. Грищенко, В. І. Шкляр. — К. : Ін-т журналістики КНУ, 2000. — 82 с.
56. Даниленко О. А. Язык конфликта в трансформирующемся обществе: от конструирования истории — к формированию социокультурных идентичностей / О. А. Даниленко. — Вильнюс : ЕГУ, 2007. — 404 с.
57. Дарендорф Р. Современный социальный конфликт. Очерки политики свободы : пер. с нем. / Р. Дарендорф. — М. : РОССПЭН, 2002. — 286 с.
58. Демченко В. Д. Новітні парадигми вивчення теорії масової комунікації в Україні (до проблеми концептуальної еволюції) / В. Д. Демченко // Держава і право. — 2010. — № 2. — С. 26—31. — (Серія: Соціальні комунікації).
59. Демченко С. В. Медіаполітична система в сучасній Україні (інтегрована комунікаційна модель) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 23.00.02 «Політичні інститути і процеси» / С. В. Демченко. — Дніпропетровськ, 2004. — 21 с.
60. Дмитриев А. В. Социальный конфликт: общее и особенное / А. В. Дмитриев. — М. : Гардарики, 2002. — 526 с.
61. Дойч К. Народи, нація та комунікація / К. Дойч // Націоналізм: антологія / упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. — К., 2006. — С. 317—332.
62. Доповідь про стан та перспективи розвитку інформатизації та інформаційного суспільства в Україні за 2010 рік (проект) [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.dknii.gov.ua/2010-09-14-09-33-59/2010-09-14-09-36-42.html. — Назва з екрану.
63. Дридзе Т. М. Социальная коммуникация и фундаментальная социология на рубеже XXI века / Т. М. Дридзе // Вестник Московского государственного университета. Серия : Социология и политология. — 1999. — № 4. — С. 24—39.
64. Дубас О. П. Інформаційний розвиток сучасної України у світовому контексті : монографія / О. П. Дубас. — К. : Генеза, 2004. — 208 с.
65. Дьякова Е. Г. Массовая коммуникация и власть / Е. Г. Дьякова. — Екатеринбург : УрО РАН, 2002. — 299 с.
66. Єременко С. Як джинсувала місцева преса у вересні–жовтні 2012-го [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.osvita.mediasapiens.ua/material/12385. — Назва з екрану.
67. Закон про доступ до публічної інформації — результати соціологічного дослідження, 13 верес. 2011 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.dif.org.ua/ua/press/joeroweihop. — Назва з екрану.
68. Законы и практика СМИ в странах СНГ и Балтии (сравнительный анализ) / науч. ред. В. Н. Монахов [и др.]. — М. : Галерея, 1999. — 224 с.
69. Заславская Т. И. Социальные трансформации в России в эпоху глобальных изменений : доклад / Т. И. Заславская, В. А. Ядов // Материалы 3-го Социологического конгресса, 21 окт. 2008 г. [Электронный ресурс]. — Режим доступа : http://www.polit.ru/science/2008/10/29/soctransformations.html. — Загл. с экрана.
70. Заславская Т. И. Теоретические вопросы исследования социально-территориальной структуры советского общества / Т. И. Заславская // Методологические проблемы комплексных исследований. — Новосибирск, 1983. — С. 215—217.
71. Звіт Національної ради з питань телебачення та радіомовлення за 2011 рік [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.nrada.gov.ua/ua/zvitnainformacia/zvitnatsrady/13990/13991.html. — Назва з екрану.
72. Землянова Л. М. Зарубежная коммуникативистика в преддверии информационного общества : Толковый словарь терминов и концепций / Л. М. Землянова. — М. : Изд-во Моск. ун-та, 1999. — 301 с.
73. Землянова Л. М. Методологические приоритеты коммуникативистики и их модернизация в новом столетии / Л. М. Землянова // Вестник Московского университета. Серия 10, Журналистика. — 2008. — № 4. — С. 96—114.
74. Зернецька О. В. Засоби масової комунікації в сучасній світовій політичній ситуації / О. В. Зернецька // Соціальна психологія. — 2007. — Спец. вип. — С. 44—52.
75. Зиммель Г. Большие города и духовная жизнь / Г. Зиммель // Логос. — № 3 (34). — С. 1—12.
76. Зиммель Г. Философия денег : пер. с нем., англ. / Г. Зиммель // Теория общества / вступ. статья, сост. и общая ред. А. Ф. Филиппова. — М., 1999. — С. 125—154.
77. Змий Л. Н. Некоторые тенденции развития политической коммуникации и средств массовой информации в современном украинском обществе / Л. Н. Змий // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного українського суспільства : зб. наук. праць : у 2 т. — Х., 2006. — Т. 2. — С. 472—474.
78. Змій Л. М. Аналіз деяких аспектів функціонування регіональних ЗМІ України (за результатами експертного опитування) / Л. М. Змій // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного українського суспільства : зб. наук. праць. — Х., 2010. — Вип. 16. — С. 528—534.
79. Змій Л. М. Деякі теоретичні аспекти вивчення засобів масової інформації регіону / Л. М. Змій // Вісник Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. Серія : Соціологія і політичні науки. — 2009. — Т. 14, вип. 13. — С. 220—225.
80. Змій Л. М. Особливості функціонування регіональних мас-медіа як суб’єкта політичних комунікацій / Лілія Миколаївна Змій // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. «Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи». — 2009. — № 844 : — Вип. 23.— С. 210—214.
81. Змій Л. М. Проблеми діяльності регіональних засобів масової інформації / Л. М. Змій // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. «Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи». — 2008. — № 795 : — Вип. 21. — С. 108—112.
82. Змій Л. М. Регіональні засоби масової інформації в процесі політичної комунікації / Л. М. Змій // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного українського суспільства : зб. наук. праць. — Х., 2007. — С. 293—298.
83. Змій Л. М. Соціально-економічні умови функціонування регіональних засобів масової інформації / Л. М. Змій // Сучасні суспільні проблеми у вимірі соціології управління : зб. наук. праць / Донецьк. держ. ун-т упр. — 2009. — Т. 10 : Серія : Соціологія. — Вип. 140. — С. 355—363.
84. Змій Л. М. Сучасна медіакультура регіону: проблеми становлення / Л. М. Змій // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. — 2010. — № 891 : Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи. — Вип. 26. — С. 100—104.
85. Змій Л. М. Умови діяльності регіональних засобів масової інформації в політичному житті суспільства / Л. М. Змій // Вісник Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. Серія : Соціологія і політичні науки. — 2008. — Т. 13, вип. 5. — С. 604—611.
86. Змій Л. М. Формування образів іноземних країн регіональною пресою / Л. М. Змій, С. В. Балюк // Сучасні суспільні проблеми у вимірі соціології управління : зб. наук. праць / Донецьк. держ. ун-т упр. — 2009. — Т. 10 : Серія : Спеціальні та галузеві соціології. — Вип. 116 : Соціологія державного управління. — С. 271—277.
87. Зміни клімату в свободі слова. Такі ж непомітні, такі ж небезпечні [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.telekritika.ua/media/prava/2010-11-30/57954/. — Назва з екрану.
88. Золина Г. Д. Коммуникативные формы воздействия в информационной войне (Материалы СМИ периода грузинско-югоосетинского конфликта) / Г. Д. Золина, Н. П. Кравченко // Вестник Московского университета. Серия : Журналистика. — 2009. — № 5. — С. 138—147.
89. Золотухин A. A. Перспективы развития региональных СМИ / A. A. Золотухин // Коммуникация в современном мире : материалы науч.-практ. конф., 25—26 мая 2004. — Воронеж, 2001. — С. 35—38.
90. Иваницкий В. Л. Бизнес-концепция масс-медиа: природа, содержание, стратегии реализации [Электронный ресурс] / В. Л. Иваницкий // Медиаскоп. — 2009. — № 4. — Режим доступа к журналу : http://www.mediascope.ru/node/449. — Загл. с экрана.
91. Индекс ин(толерантности) прессы. Язык вражды как исследовательская и правозащитная проблема / Э. Понарин, Д. Дубровский, А. Толкачева, Р. Акифьева // Язык вражды против общества : сб. ст. / сост. А. Верховский. — М. : Сова, 2007. — С. 72—106.
92. Истон Д. Категории системного анализа политики / Д. Истон // Политология : хрестоматия / сост. М. А. Василик, М. С. Вершинин. — М., 2000. — С. 319—331.
93. Іванов В. Ф. Масова комунікація як соціальне явище / В. Ф. Іванов // Наукові записки / Ін-т журналістики. — 2002. — Т. 6. — С. 129—136.
94. Інтернет є важливим джерелом новин для майже половини українців (дослідження) [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.osvita.mediasapiens.ua/material/15511. — Назва з екрану.
95. Кабачна О. В. Соціологічний аналіз конфліктів у сфері масової комунікації : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. соціол. наук : спец. 22.00.07 «Соціологія управління» / О. В. Кабачна. — Х., 2000. — 16 с.
96. Каліщук Р. Регіон як понятійно-термінологічна одиниця наукового аналізу / Р. Каліщук // Соціальні виміри суспільства. — К., 2006. — С. 134—141.
97. Карлова В. В. Вплив засобів масової інформації на формування української національної свідомості [Електронний ресурс] / В. В. Карлова. — Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/dutp/2007-2/txts/07kvvunc.htm. — Назва з екрану.
98. Каррингтон Т. СМИ в условиях экономики: приоритет экономических факторов / Т. Каррингтон, М. Нельсон // Право на свободу слова. Роль СМИ в экономическом развитии / Всемирный банк. — М., 2005. — С. 285—311.
99. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура : пер. с англ. / М. Кастельс. — М. : ГУ ВШЭ, 2000. — 608 с.
100. Квіт С. Масові комунікації / Сергій Квіт. — К. : Києво-Могилянська академія, 2008. — 206 с.
101. Кирдина С. Г. Социокультурный и институциональный подходы как основа позитивной социологии в России / С. Г. Кирдина // Социс. — 2002. — № 12. — С. 23—32.
102. Кириллова Н. Б. Медиакультура: от модерна к постмодерну / Наталья Борисовна Кириллова. — [2-е изд.]. — СПб. : Академический проект, 2006. — 447 с.
103. Клейнер Г. Б. Эволюция институциональных систем / Г. Б. Клейнер ; Центр. экон.-мат. ин-т РАН. — М. : Наука, 2004. — 240 с.
104. Кобзева С. В. Медиа-мониторинг кризисов и конфликтов: методология и техники / С. В. Кобзева // Политические исследования. — 2008. — № 1. — С. 33—49.
105. Ковалевський В. О. Політична еліта в системі регіональних інформаційних інтеракцій у сучасній Україні / В. О. Ковалевський // Еліти і цивілізаційні процеси формування націй : зб. наук. праць. — К., 2006. — Т. 2. — С. 501—511.
106. Коваліско Н. В. Регіональна специфіка соціально-стратифікаційних процесів (на прикладі міст Львова та Донецька) / Н. В. Коваліско // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства : зб. наук. праць. — Х., 2010. — С. 250—256.
107. Козер Л. Функции социального конфликта : пер. с англ. / Л. Козер. — М. : Дом интеллектуальной книги ; Идея-Пресс, 2000. — 205 с.
108. Конецкая В. П. К обоснованию категорий и единиц социально-информационной коммуникации / В. П. Конецкая // Вестник Московского университета. Серия 18, Социология и политология. — 1996. — № 1. — C. 34—43.
109. Конецкая В. П. Социология коммуникации : учебник / В. П. Конецкая. — М. : Междунар. ун-т бизнеса и упр., 1997. — 304 с.
110. Кононов И.Ф. Национальная жизнь и средства массовой информации / И. Ф. Кононов // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства : зб. наук. праць. — Х., 2010. — С. 255—258.
111. Кононов І. Ф. Глобалізація: походження ризиків та можливість управляти ними / І. Ф. Кононов // Сучасні суспільні проблеми у вимірі соціології управління : зб. наук. праць Донецьк. держ. ун-ту упр. — 2009. — Т. 10 : Серія : Спеціальні та галузеві соціології. — Вип. 116. — С. 232—242.
112. Конституція України. — Х. : Ранок, 1998. — 48 с.
113. Конт О. Дух позитивной философии. Курс положительной философии. Общий обзор позитивизма. Система позитивной политики / О. Конт // Западноевропейская социология XIX века. Тексты. — М., 1996. — С. 7—242.
114. Концепція державної регіональної політики [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=341%2F200 . — Назва з екрану.
115. Корконосенко C. Г. Основы журналистики / О. Г. Корконосенко. — 2-е изд., перераб. и доп. — М. : Аспект-Пресс, 2006. — 318 с.
116. Королько В. Суспільна трансформація: концептуалізація, тенденції, український досвід / В. Королько // Система паблік рілейшнз як чинник становлення громадянського суспільства / за ред. В. В. Танчера, В. П. Степаненка. — К., 2004. — С. 121—171.
117. Костенко Н. В. Парадигми та фактичності нових мас-медіа / Наталія Вікторівна Костенко // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. — 1998. — № 1—2. — С. 138—151.
118. Костенко Н. В. Превратности медиакультуры: тренды и отклонения / Наталия Викторовна Костенко // Наукові студії Львівського соціологічного форуму «Традиції та інновації в соціології» : зб. наук. праць. — Дрогобич, 2009. — С. 229—233.
119. Костенко Н. В. Ценности и символы в массовой коммуникации / Наталия Викторовна Костенко ; Ин-т социол. НАН Украины. — К. : Наукова думка, 1993. — 130 с.
120. Кулаков В. В. Информация как ресурс аналитической деятельности и составляющая принятия политических решений / В. В. Кулаков // Вестник Московского университета. Серия 12, Политические науки. — 2008. — № 1. — С. 104—114.
121. Кулик В. М. «Порядок денний» новинного дискурсу українських мас-медіа [Електронний ресурс] / В. М. Кулик. — Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Gileya/2009_26/Gileya26/P3_doc.pdf. — Назва з екрану.
122. Куренной В. Медиа-средства в поисках целей [Электронный ресурс] / В. Куренной // Отечественные записки. — 2003. — № 4. — Режим доступа к журналу : http://www.agazines.russ.ru/oz/2003/4/2003_4_2.html. — Загл. с экрана.
123. Лазебник М. Рекламно-коммуникационный рынок Украины: итоги 2010 г. и прогноз на 2011 г. [Электронный ресурс] / М. Лазебник // Бизнес. — 2010. — № 12. — Режим доступа к журналу : http://www.business.ua/analytics/9057. — Загл. с экрана.
124. Лалл Дж. Мас-медіа, комунікація, культура: глобальний підхід / Дж. Лалл ; пер. з англ. О. Гриценка та ін. ; за ред. О. Гриценка та Н. Гончаренко. — К. : КІС., 2002. — 264 с.
125. Лебон Г. Психология народов и масс / Г. Лебон. — М. : Академический проект, 2011. — 238 с.
126. Леви-Стросс К. Структурная антропология / Клод Леви-Стросс ; пер. с фр. В. В. Иванова. — М. : ЭКСМО-Пресс, 2001. — 512 с.
127. Лепилкина О. И. Методика исследования местных печатных СМИ как источника информации о региональной политической ситуации и фактора идентификационных процессов [Электронный ресурс] / О. И. Лепилкина. — Режим доступа : http://www.rusnauka.com/25_NNP_2009/Politologia/50671.doc.htm/. — Загл. с экрана.
128. Ливанова М. В. Районная газета в локальном медийном пространстве [Электронный ресурс] / М. В. Ливанова. — Режим доступа : http://www.old.mediascope.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=364&Itemid=38. — Загл. с экрана.
129. Липпман У. Общественное мнение / Уолтер Липпман ; пер. с англ. Т. В. Барчуновой. — М. : Ин-т Фонда «Общественное мнение», 2004. — 384 с.
130. Лисица Н. М. Реклама как фактор формирования потребительской компетентности / Надежда Михайловна Лисица // Методологія, теорія та практика аналізу сучасного суспільства : зб. наук. праць. — Х., 2007. — С. 459—461.
131. Литовченко А. Д. Декларативность как черта официального политического дискурса Украины (по результатам дискурс-анализа официальных газет) / Артем Дмитриевич Литовченко // Методологія, теорія та практика аналізу сучасного суспільства : зб. наук. праць. — Х., 2001. — С. 217—223.
132. Лотман Ю. М. Семиосфера / Ю. М. Лотман. — СПб. : Искусство-СПб, 2000. — 704 с.
133. Лукина М. М. СМИ в пространстве Интернета / М. М. Лукина, И. Д. Фомичева. — М. : Изд-во Моск. ун-та, 2005. — 87 с.
134. Луман Н. Медиа коммуникации : пер. с нем. / Н. Луман, А. Глухов, О. Никифоров. — М. : Логос, 2005. — 280 с.
135. Луман Н. Почему необходима системная теория? / Н. Луман // Проблемы теоретической социологии / отв. ред. А. О. Бороноев. — СПб., 1994. — С. 43—54.
136. Лысенко Г. В. Информационно-коммуникативные аспекты взаимодействия «власть – общество» в социальном пространстве региона: социологический анализ : монография / Г. В. Лысенко. — Волгоград : Федеральное гос. образоват. учреждение высш. проф. образования «Волгоград. акад. гос. службы», 2010. — 280 с.
137. Лычковская О. Р. Новые коммуникативные технологии и специфика медиатизированных коммуникативных практик в современной Украине (одесский опыт) / О. Р. Лычковская // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. «Соціологічні дослідження сучасного суспі