СОЦІАЛЬНИЙ МЕХАНІЗМ ВІДТВОРЕННЯ НАУКОВОЇ ЕЛІТИ В УМОВАХ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.Н.КАРАЗІНА

на правах рукопису

Омельченко Вікторія Вікторівна

УДК 316.344.42

СОЦІАЛЬНИЙ МЕХАНІЗМ ВІДТВОРЕННЯ НАУКОВОЇ ЕЛІТИ
В УМОВАХ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ

Спеціальність 22.00.04 спеціальні та галузеві соціології

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук

Науковий керівник:
Сокурянська Людмила Георгіївна,
доктор соціологічних наук, доцент,
завідувач-професор кафедри соціології

Харків 2008

ЗМІСТ

ВСТУП...................................................................................................... 3
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ СОЦІОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ ВІДТВОРЕННЯ НАУКОВОЇ ЕЛІТИ...................................................................................................... 13
1.1.Теоретико-методологічні підходи до соціологічного аналізу сутності феномену та поняття еліти................................................... 13
1.2.Наукова еліта як соціологічне поняття та соціальне явище..... 26
1.3.«Соціальний механізм відтворення наукової еліти»: теоретичне обґрунтування поняття....................................................................... 52
Висновки до розділу 1........................................................................ 62
РОЗДІЛ 2 ВІДТВОРЕННЯ ВІТЧИЗНЯНОЇ НАУКОВОЇ ЕЛІТИ В УМОВАХ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ МІГРАЦІЇ......................................... 65
2.1.Інтелектуальна міграція: соціологічна інтерпретація............... 65
2.2.Чинники внутрішньої та зовнішньої інтелектуальної міграції в українському суспільстві.................................................................... 75
2.3.Наслідки внутрішньої та зовнішньої інтелектуальної міграції для відтворення наукової еліти в українському суспільстві........... 101
2.4.Інтелектуальна рееміграція: можливості та перспективи для відтворення вітчизняної наукової еліти........................................... 127
Висновки до розділу 2...................................................................... 134
РОЗДІЛ 3 ІНСТИТУТ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЯК СКЛАДНИК МЕХАНІЗМУ ВІДТВОРЕННЯ НАУКОВОЇ ЕЛІТИ.......................... 137
3.1.Вища освіта в Україні: проблеми функціонування в контексті відтворення наукової еліти............................................................... 137
3.2.Наукова переделіта: оцінки середовища формування, ціннісні орієнтації та міграційні настрої......................................................... 159
Висновки до розділу 3...................................................................... 181
ВИСНОВКИ.......................................................................................... 184
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................. 187
Додаток А ............................................................................................ 207
Додаток Б ............................................................................................. 219

ВСТУП
Актуальність теми. В умовах сучасності на гідне місце у світовому співтоваристві може розраховувати країна, де не тільки декларується, але й реально усвідомлюється економічна ефективність і, що головне, духовна цінність розумової праці, а її результати розглядаються як основний продукт виробництва та одна з найважливіших компонент розвитку особистості. Тому сьогодні світовими лідерами є ті країни, де такі галузі розумової праці, як наука та освіта, стали пріоритетними напрямками національного розвитку. Серед перших кроків із реалізації пріоритетного розвитку науки та освіти у цих країнах стало здійснення державної політики, яка дозволила забезпечити відтворення наукової еліти та створити потужний кадровий потенціал у науковій та освітній галузі.
В Україні на державному рівні також задекларована необхідність пріоритетного розвитку освіти[1] як джерела відтворення і нарощування інтелектуального, духовного та економічного потенціалу суспільства, як головного постачальника кваліфікованих працівників, в тому числі наукових. У вітчизняній науковій і публіцистичній літературі[3, 5, 6, 9, 19, 159] багато йдеться про те, що наука як рушійна сила інноваційних перетворень українського суспільства потребує максимально сприятливого режиму для власного розвитку. Висловлюється думка, що шлях України від індустріальної економіки до економіки знань, до успішної конкуренції з іншими країнами у постіндустріальному світі лежить через «систему інновацій, наукових досліджень і технологічних розробок, а головне творчий потенціал вчених та інженерів» [159, с.15]. Отже, існує усвідомлення того, що зрештою історичну долю країни в її переході до постіндустріальної цивілізації вирішують люди інтелектуальної праці, зокрема науковці, представники наукової еліти.
Разом з тим, Україна належить до числа країн, де під час суспільних трансформацій 1990-хпочатку 2000-хрр. значно потерпіла і продовжує потерпати наука. Неувага до науки з боку держави має різноманітні негативні соціальні, духовні та економічні прояви: незадовільне науково-інформаційне забезпечення діяльності вчених; залишковість фінансування наукової галузі; відсутність зацікавленості у використовуванні соціально значущих досягнень науки; незахищеність прав власності на продукти інтелектуальної праці; зниження соціального статусу вчених та престижу наукової діяльності; низька оплата праці та соціальна невлаштованість науковців; згортання фундаментальних та прикладних досліджень; часткове або повне руйнування наукових шкіл. Кризовий стан суспільства позначився й на функціонуванні освіти. Як наслідок утруднення відтворення наукових кадрів, у тому числі наукової еліти, загальне ослаблення наукового потенціалу України, що дало підстави стверджувати, що нобелівські лаври в осяжному майбутньому не «загрожують» вітчизняним науковцям [130, 132], та ставити питання про загрозу національній безпеці країни[8, 114, 176].
Таким чином, це актуалізує необхідність соціологічного вивчення механізму відтворення провідної верстви соціально-професійної спільноти науковців наукової еліти, творча, організаторська та педагогічна діяльність якої визначає рівень наукових досягнень сучасного українського суспільства.
Ступінь наукової розробки проблеми. Значний внесок у науковий аналіз проблеми еліти зроблено представниками таких галузей соціогуманітарного знання, як елітологія, філософія, політологія, соціологія.
Розвиток ідей та концепцій елітаризму має довгу історію від античних мислителів (Геракліт, Платон, Аристотель) до наукових уявлень про еліту, що почали формуватися наприкінці ХІХпочатку ХХст. (В.Парето[128], Г.Моска[101]). У ХХст.початкуХХІст. розвиток елітологічних концепцій здійснили Р.Арон, Г.Боттомор, М.Вебер, Т.Дай, Р.Даль, А.Етционі, Т.Зарицькі [58, 208], Х.Зіглер, Г.Лассуелл, К.Маннхейм, Ч.Р.Міллс, А.Новак[118], Х.Ортега-і-Гассет[122], Дж.Сартрі[157], А.Тойнбі, Дж.Хейлі, Й.Шумпетер, Я.Штумськи [207] й ін.
Серед сучасних російських вчених, творчість яких пов'язана із вивченням проблем еліти, такі дослідники, як Г.Ашин[11-14, 30], С.Барзілов [30], О.Гаман-Голутвіна[30], Й.Діскін[49], Н.Єршова[56], В.Ігнатов[14], В.Ільїн [67], О.Криштановська[30], І.Куколєв[81], Н.Лапіна[30], К.Мікульський [147-149], В.Мохов[30, 100], Є.Охотський[11, 30], О.Понедєлков[14, 30], О.Старостін[14, 30], Ж.Тощенко [180], А.Чиркова[30, 149] та ін. [2, 31, 94].
Дослідженням еліти серед сучасних українських вчених свої роботи присвятили Л.Бевзенко[17], Л.Герасіна, Є.Головаха, А.Зоткін[65], А.Єрмолаєв, О.Куценко[85], Б.Кухта[84], М.Михальченко[98], В.Нікулін[117] М.Пірен [135, 136], В.Пилипенко[131], Ю.Привалов[131], В.Танчер [174], М.Шульга [199], О.Яременко[205]та ін.
Інтелектуальна та наукова еліти у соціології вивчається В.Астаховою, С.Вовканичем, С.Кісліциним, С.Кугелем [78-81], В.Ломовицькою, О.Мірською[96], К.Михайльовою[97], Т.Наумовою [107-109], В.Ніколаєвським[114, 115], М.Ніколаєвським, А.Савельєвим[153], Л.Сокурянською [162-166], Б.Фірсовим[190] та ін.
Українськими та російськими соціологами проводяться й емпіричні дослідження еліти, які умовно можна розділити на три групи. Перша група це дослідження, орієнтовані на визначення місця еліти в соціальній структурі, з'ясування способів рекрутування в еліту [56]. Дослідження другої групи спрямовані на виявлення впливу еліти на трансформацію пострадянських суспільств [49, 147, 149]. Дослідження третьої групи концентрують увагу на докладному вивченні окремих типів еліт чи груп еліти [18, 68, 69, 148, 160].
Інтелектуальній міграції як чиннику відтворення наукової еліти присвячені роботи М.Артюхіна [7], К.Астахової[10], Л.Верьовкіна [26], Г.Вітковської [98], О.Малиновської [133], Г.Несвітайлова [111], Т.Наумової [108], С.Панаріна [98], В.Троян [181], О.Чепуренко[32] та ін.
Ідеї, плідні для соціологічного аналізу вищої школи як складника механізму відтворення наукової еліти, висловлюються в роботах таких українських і російських дослідників, як В.Астахова [9], В.Бакіров [15], С.Балабанов [16], М.Благонравін [19, 20], Б.Вульфсон [33], О.Єрмолаєва [55], В.Жуков [57], Л.Зубов [66], О.Навроцький [102-103], Л.Сокурянська [163-165], І.Тарапов[175], Ю.Чернецький, О.Якуба[204] та ін.
Незважаючи на досить широке коло ідей, концепцій, теорій та досліджень, присвячених еліті, власне наукова еліта та проблеми її відтворення залишаються поза фокусом дослідницької уваги переважної більшості фахівців, що спеціалізуються на елітах.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація пов’язана з науково-дослідними проектами кафедри соціології соціологічного факультету Харківського національного університету іменіВ.Н.Каразіна: «Сучасні університети як осередки формування майбутньої інтелектуальної еліти українського суспільства» (номер державної реєстрації 0100u003309), «Вища школа як суб'єкт соціокультурної трансформації» (номер державної реєстрації 0102u000357), «Вища освіта як фактор соціоструктурних змін: порівняльний аналіз посткомуністичних суспільств» (номер державної реєстрації 0105u000709).
Об'єктом дисертаційного дослідження є відтворення наукової еліти в умовах сучасного українського суспільства.
Предметом соціальний механізм відтворення наукової еліти в Україні.
Метою даної роботи є концептуалізація соціального механізму відтворення наукової еліти та розробка пропозицій, які б сприяли подоланню проблем, що існують у його функціонуванні в умовах сучасної України.
Мета дисертаційного дослідження зумовила постановку таких завдань:
визначити теоретико-методологічні підходи, звернення до яких сприяло б соціологічному дослідженню сутності наукової еліти як соціального явища, її меж та внутрішньої структури, функцій, які виконуються нею у соціально-професійній спільноті науковців та в суспільстві в цілому, соціального механізму відтворення наукової еліти;
сформувати та обґрунтувати понятійний апарат дослідження;
проаналізувати статистичні та соціологічні дані, які відображують кількісний і якісний стан наукової еліти в Україні та характеризують соціальний механізм її відтворення;
дослідити макро-, мезо- та мікросоціальні, об’єктивні та суб’єктивні, внутрішні та зовнішні чинники механізму відтворення наукової еліти у сучасному українському суспільстві;
проаналізувати причини внутрішньої та зовнішньої інтелектуальної міграції в Україні, її наслідки для відтворення наукової еліти;
вивчити можливості й перспективи інтелектуальної рееміграції для відтворення вітчизняної наукової еліти;
проаналізувати діяльність вищої школи у контексті відтворення наукової еліти та дослідити якість середовища, яке створюється ВНЗ для професійного становлення майбутньої наукової еліти.
Теоретико-методологічними засадами даного дослідження є статусно-функціональний, ціннісно-нормативний та меритократичний підходи до трактування еліти. Для розуміння соціального механізму відтворення наукової еліти використані положення концепцій соціального механізму (Т.Заславська, О.Якуба) та культурного капіталу (П.Бурдьє, Т.Зарицькі); для пояснення процесів інтелектуальної міграції концепт інтелектуальної міграції (Г.Несвітайлов та ін.), концепції людського капіталу (Г.Беккер), міграційних мереж (Ф.Х'юго), трьох стадій міграційного процесу (Л.Рибаковський), віртуальної інтелектуальної міграції (Л.Зільберштейн).
Для розв'язання дослідницьких завдань у дисертаційній роботі використано низку загальнонаукових методів, зокрема узагальнення та абстрагування, аналізу та синтезу, аналогії, порівняння, типологізації.
Емпіричну базу дисертації склали результати соціологічних досліджень, здійснених за нашої участю: дослідження у межах проекту «Науково-технічна еліта України: моделі та механізми формування у регіональному вимірі», реалізованого соціологічним факультетом Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна (20052007рр., наук. керівник к.ф.н. В.Ніколаєвський) серед студентів випускних курсів (IVV курсів) національних ВНЗ м.Харкова (n=1408); дослідження «Формування у вищій школі якостей фахівця ХХІст.» (19951997рр., наук. керівник д.соц.н. Л.Сокурянська), об’єктом якого стали студенти м.Харкова (n=1652); міжнародних досліджень «Вища школа як суб'єкт соціокультурної трансформації» (20022004рр., наук. керівник д.соц.н. Л.Сокурянська), проведеного серед студентів України (n=1972) та Білорусі (n=981), «Вища освіта як фактор соціоструктурних змін: порівняльний аналіз посткомуністичних суспільств» (20052007рр., наук. керівник д.соц.н. Л.Сокурянська) серед студентів України (n=3057), Білорусі (n=757), Росії (n=580). Окрім того, здійснено вторинний аналіз даних досліджень Інституту соціології НАНУкраїни, проведеного серед науковців інститутів НАНУкраїни природничого, технічного та соціогуманітарного профілю (n=244, 1998р.) та серед молодих учених інститутів НАНУкраїни (n=226, 2001р). Для аналізу стану кадрового потенціалу вітчизняної науки використано дані Держкомстату України, статистичні дані, що містяться у аналітичних оцінках НІСД (2003 2007рр.).
Наукова новизна отриманих результатів полягає у розв'язанні завдання соціології еліти щодо розробки та обґрунтування концепції соціального механізму відтворення наукової еліти в умовах сучасної України, яка базується на статусно-ціннісному підході до розуміння наукової еліти, а саме:
вперше у вітчизняній соціології:
здійснено концептуалізацію соціального механізму відтворення наукової еліти в умовах сучасної України, згідно з якою діяльність соціальних суб’єктів цього процесу (вчених, науково-дослідних, науково-педагогічних колективів, наукових установ та організацій тощо) визначається взаємопов’язаними, взаємообумовленими чинниками, які мають об’єктивну та суб’єктивну, зовнішню та внутрішню природу та виявляються на макро-, мезо- та мікрорівні соціальної взаємодії; як чинник макрорівня розглянуто інтелектуальну міграцію, як чинник мезорівня функціонування інституту вищої освіти, як чинник мікрорівня трансформацію ціннісних орієнтацій та соціально-професійних домагань студентської молоді;
сформульовано дефініцію категорії «відтворення наукової еліти», яка розуміється як процес формування/відновлення кількісного і якісного складу наукової еліти, що відбувається завдяки реалізації інтелектуальних, фінансових, матеріальних, організаційних ресурсів індивідуальними, груповими та інституційними суб’єктами даного процесу;
сформульовано дефініцію категорії «соціальний механізм відтворення наукової еліти», яка визначається як взаємодія соціальних суб’єктів (індивідів, соціальних груп, організацій, установ, інститутів) формування/відновлення кількісного і якісного складу наукової еліти, результативність якої детермінована об’єктивними та суб’єктивними, зовнішніми та внутрішніми чинниками макро-, мезо- та мікрорівня;
серед проблем вітчизняної вищої школи виокремлено й схарактеризовано першорядні чинники негативного впливу на функціонування інституту вищої освіти як складника соціального механізму відтворення наукової еліти; основними у контексті відтворення наукової еліти визначено проблему функціонування селективних механізмів на різних етапах просування індивіда до наукової еліти та проблему створення вузівського середовища, яке відповідало б вимогам фахової соціалізації майбутніх учених;
розроблено типологію студентської молоді як резерву поповнення наукової еліти, схарактеризовано виявлені типологічні групи, що дозволило визначити найперспективнішу «цільову аудиторію» з точки зору відтворення наукової еліти, на яку варто спрямовувати ресурси, призначені для фахової соціалізації у науково-дослідній галузі;
дістали подальшого розвитку:
теоретична інтерпретація категорії «наукова еліта» на основі інтеграції статусно-функціонального, ціннісного-нормативного, стратифікаційного та меритократичного підходів до аналізу еліти; згідно з авторським розумінням, «наукова еліта» це провідна верства соціально-професійної спільноти науковців, яка складається з учених вищої кваліфікації, чиї професійні результати мають значимість у науці, визнані науковим співтовариством і які усвідомлюють свою соціальну відповідальність як перед соціально-професійною спільнотою, так і перед суспільством у цілому;
розмежування понять і феноменів наукової еліти та інтелектуальної еліти, що дозволило визначити їхні спільні риси та відмінності;
характеристика чинників зовнішньої та внутрішньої інтелектуальної міграції та її наслідків для відтворення вітчизняної наукової еліти, що дозволило виявити й описати форми інтелектуальної міграції, участь у яких можна розглядати як важливу умову відновлення якісних характеристик і кількісного складу наукової еліти;
обґрунтування інтелектуальної рееміграції як потенційного складника соціального механізму відтворення вітчизняної наукової еліти.
Теоретичне значення отриманих результатів полягає у концептуалізації соціального механізму відтворення вітчизняної наукової еліти; у здійсненні теоретичної інтерпретації понять «наукова еліта», «відтворення наукової еліти», «механізм відтворення наукової еліти»; у розмежуванні понять «наукова еліта» та «інтелектуальна еліта»; у застосуванні концепцій міграції до розуміння відтворення наукової еліти, що дало можливість розвинути теоретичні уявлення про вплив інтелектуальної міграції на функціонування механізму відтворення даної верстви науковців. Положення дисертаційної роботи можуть бути застосовані у подальших дослідженнях із зазначеної проблематики, а сформульовані висновки сприятимуть розвитку таких галузей наукового знання, як соціологія еліт, соціологія науки, соціологія молоді, соціологія освіти, соціологія міграцій.
Теоретичне значення отриманих результатів полягає у концептуалізації механізму відтворення вітчизняної наукової еліти; у здійсненні теоретичної інтерпретації понять «наукова еліта», «відтворення наукової еліти», «механізм відтворення наукової еліти»; у розмежуванні понять «наукова еліта» та «інтелектуальна еліта»; у застосуванні концепції інтелектуальної міграції до розуміння відтворення наукової еліти. Положення дисертаційної роботи можуть бути застосовані у подальших дослідженнях із зазначеної проблематики, а сформульовані висновки сприятимуть розвитку таких галузей наукового знання, як соціологія еліти, соціологія науки, соціологія молоді, соціологія освіти, соціологія міграцій.
Практичне значення результатів дисертації полягає у виявленні взаємопов’язаних та взаємообумовлених чинників та соціальних суб’єктів складових механізму відтворення наукової еліти. Основні положення та висновки роботи можуть бути використані: для подолання вад, які існують у функціонуванні вищої школи як складника механізму відтворення наукової еліти (зокрема для розробки програм, що спрямовані на залучення студентів до участі в науковій роботі та на вдосконалення її форм); для розробки ВНЗ, академічними інститутами, органами влади заходів запобігання ризиків інтелектуальної міграції; для розробки заходів щодо використання потенціалу українських вчених-емігрантів для організації співробітництва вітчизняних науковців із вченими країни-реципієнта; для розробки та викладання навчальних курсів з соціології еліти, соціології науки, соціології освіти, соціології молоді, соціології міграції.
Особистий внесок здобувача. Усі положення та висновки дисертаційного дослідження розроблені нами самостійно.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження були представлені на міжнародних, міжрегіональних та міжвузівських семінарах та конференціях, зокрема на Міжнародній науково-практичній конференції «Традиції та інновації викладання гуманітарних дисциплін у вищій школі» (Дніпропетровськ, 2004р.), Міжнародних наукових конференціях «Харківські соціологічні читання» (Харків, 1994, 1999, 20022007рр.), Міжнародному науковому семінарі «Міграційні процеси у північно-східній частині України» (Харків, 2007р.); Міжнародній науковій конференції «Одеські соціологічні читання «Інституціональні зміни та пошук нової ідентичності»» (Одеса, 2007р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Молодіжна політика: проблеми і перспективи» (Дрогобич, 2008р.).
Положення та висновки дисертації обговорювались на науково-теоретичних семінарах кафедри філософії Харківського національного університету радіоелектроніки та соціологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна.
Основні положення та висновки дисертаційного дослідження використані у процесі формування навчальних планів та викладання навчального курсу «Соціологія» для студентів Харківського національного університету радіоелектроніки (20052008рр.).
Практичні висновки дисертаційного дослідження використані для вдосконалення організації науково-дослідної роботи магістрантів Харківського національного університету радіоелектроніки.
Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладені у 17 публікаціях, 11 з них у виданнях, які входять у перелік спеціалізованих видань з соціології, затверджених ВАК України.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційне дослідження складається із вступу, трьох розділів, дев’яти підрозділів, висновків до кожного розділу та загальних висновків, списку використаних джерел, двох додатків. Загальний обсяг дисертації 238 сторінок, з яких 186 сторінок основного тексту; 20 сторінок списку використаних джерел (208 найменувань), два додатки, які містять інструментарій та 47 таблиць.

[1] Ідея пріоритетного розвитку освіти найшла відображення в Указі Президента України «Про Національну доктрину розвитку освіти» №347 від 17квітня 2002р. [110, с.3641].

Список литературы

ВИСНОВКИ
У роботі на основі теоретичного та емпіричного аналізу наявного стану вітчизняної наукової еліти доведено, що в умовах сучасного українського суспільства існують суттєві проблеми у формуванні та відновленні цієї верстви соціально-професійної спільноти науковців, що у свою чергу актуалізує необхідність концептуалізації соціального механізму її відтворення. З метою розробки такої концепції у дисертації здійснено інтеграцію статусно-функціонального, ціннісно-нормативного та меритократичного підходів до розуміння наукової еліти.
У межах концепції соціального механізму відтворення наукової еліти, розробленої з урахуванням засад статусно-ціннісного підходу до аналізу наукової еліти, сформульовано висновок про багатофакторність процесу відтворення цієї верстви науковців, зокрема про його обумовленість суб’єктивними та об’єктивними, внутрішніми та зовнішніми чинниками, які виявляються на макро-, мезо- та мікрорівні соціальної взаємодії.
Чинником, який на макрорівні соціальної взаємодії детермінує функціонування соціального механізму відтворення наукової еліти в умовах сучасної України, є інтелектуальна міграція.
У роботі виокремлено та схарактеризовано соціально-економічні, політико-правові, соціально-професійні, соціально-психологічні причини зовнішньої та внутрішньої інтелектуальної міграції, що сформувалися в Україні у 1990-тіна початку 2000рр. Доведено, що більшість з них зберігаються сьогодні, детермінуючи відтворення вітчизняної наукової еліти.
Для визначення впливу зовнішньої та внутрішньої інтелектуальної міграції на відтворення кадрового потенціалу науки схарактеризовано позитивні та негативні наслідки даного процесу для цієї галузі. За результатами проведеного аналізу зроблено висновок, що участь представників наукової еліти в окремих формах внутрішньої та зовнішньої інтелектуальної міграції (мобільності), пов’язаних із професійною діяльністю та науковою комунікацією, є важливою умовою відтворення якісних характеристик та кількісного складу наукової еліти. Тому актуалізується необхідність здійснення на державному рівні заходів щодо сприяння продуктивнішому використанню потенціалу вчених, що мають досвід роботи у провідних зарубіжних університетах та науково-дослідних установах.
Інтелектуальну рееміграцію в роботі розглянуто як потенційний складник соціального механізму відтворення вітчизняної наукової еліти. У короткотерміновій перспективі для сприяння інтелектуальній рееміграції доцільним є створення інформаційної бази про науковців, які, зберігши себе у професії, тривалий час або постійно працюють за кордоном; налагодження комунікацій між вченими-емігрантами та науковими установами в Україні; розширення практик щодо запрошення вчених, що емігрували, для участі в конференціях, семінарах, викладацькій та дослідній діяльності; у довготерміновій перспективі створення соціальних, економічних та правових умов, які б стимулювали повернення вчених в Україну.
Серед чинників, що проявляються на мезорівні соціальної взаємодії та впливають на відтворення наукової еліти, особливу увагу приділено проблемам функціонування вітчизняної вищої школи. Проблеми, пов’язані з селекцією індивідів на різних етапах просування до наукової еліти, та проблеми створенням вузівського середовища, усі виміри якого відповідали б вимогам фахової соціалізації майбутніх вчених, визначені як основні
Опрацювання матеріалів емпіричного дослідження, проведеного серед студентів випускних курсів національних ВНЗ м.Харкова з проблеми формування та фахової соціалізації наукової переделіти, довело, що вузівське середовище у його організаційних, матеріально-технічних, інформаційних, соціально-психологічних вимірах потребує додаткового ресурсного забезпечення, насамперед кваліфікованими фахівцями, матеріально-технічними засобами та фінансовими коштами.
Заходами, що сприяли би активнішому залученню студентства до наукової роботи та поповненню наукової переделіти, є введення для студентів, які набувають освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра, навчального курсу з основ науково-дослідної діяльності; цілеспрямована діяльність з інформування студентів про наукові заходи та події, про можливість й умови участі в них, про досягнення вітчизняних науковців (насамперед молодих), про державну політику щодо підтримки учених на ранньому етапі розбудови наукової кар’єри; налагодження комунікації між студентами та дослідними підрозділами ВНЗ, між студентами та викладачами, що виконують функцію наукового керівника.
Завдяки типологічному аналізу студентства як джерела поповнення наукової еліти були виокремлені групи з різним потенціалом для участі у відтворенні даної верстви науковців, які отримали умовні назви «власне переделіта», «потенційна переделіта», «резерв для переделіти», «псевдопеределіта», «непеределіта». Здійснена нами типологізація дозволила визначити специфіку «цільової аудиторії», на яку варто спрямовувати ресурси, призначені для фахової соціалізації у науково-дослідній галузі. До такої аудиторії належить насамперед група «власне переделіта», а також групи «потенційна переделіта» та «резерв для переделіти».
Теоретичний та емпіричний аналіз змін ціннісної свідомості студентства як чинника мікрорівня у відтворенні наукової еліти дозволив стверджувати, що ці зміни є важливою детермінантою насамперед внутрішньої (у сенсі відпливу в інші сектори економіки та сфери суспільного життя) та безповоротної зовнішньої інтелектуальної міграції, яка охоплює наукову молодь.
Розв'язання проблеми поповнення вітчизняної науки молоддю та запобігання безповоротної інтелектуальної міграції представників цієї вікової категорії науковців потребує комплексних (організаційних, матеріальних, соціальних) перетворень у науці, які б враховували ті трансформації, що відбулись у свідомості та поведінці сучасної молоді, насамперед студентства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. АберкромбиН. Социологический словарь [Текст] / Н.Аберкромби, С.Хилл, Б.С.Тернер; пер. с англ. И.Г. Ясавеева; под ред. С.А.Ерофеева. М,: ЗАО «Издательство «Экономика»», 2004. 620с.
2. АвторхановА. Технология власти [Текст] / А.Авторханов. М.: СП «Слово» Центр «Новый мир», 1991. 638с.
3. Академічна наука і науковці в сучасній Україні [Текст] / [звіт за результатами соціологічного дослідження]. К., 1998. 67с.
4. АланГ.Джонсон Тлумачний словник з соціології [Текст] / АланГ.Джонсон; пер. з англ. за наук. ред. В.Ісаєва, А.Хорунжого. Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2003. 480с.
5. АлександроваВ. Место и роль инновационного потенциала в общем инновационном процессе на этапе перехода к инновационной модели экономики Украины [Текст] / В.Александрова // Економіст. 2004. №5. С.1925.
6. АнтоновВ. Динамика и структура научно-технического потенциала Харьковского региона [Текст] / В.Антонов, В.Московкин // Вестник Международного славянского университета. 1999. Т.2, №1. C.2730.
7. АртюхинМ.И. Интеллектуальная миграция как объект государственного регулирования [Текст] / М.И.Артюхин // Наука и науковедение. 2000. №4. C.5460.
8. АстаховаВ. Интеллектуальный кризис в Украине: проявления, причины и пути преодоления [Текст] / В.Астахова // Современное общество. 1994. №3. C.3038.
9. АстаховаВ.И. Болонский процесс объективная необходимость развития высшего образования в Украине [Текст] / В.И.Астахова // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць / В.И.Астахова. Харків: Видавничий центр Харківського національного університету іменіВ.Н.Каразіна, 2004. С.491 494.
10.АстаховаК. Здолати «гіпноз спини» [Текст] / Катерина Астахова // Дзеркало тижня. 2004. №18 (15 21 травня). С.20.
11.АшинГ.К. Курс элитологии [Текст]: [учеб. пособие] / Г.К.Ашин, Е.В.Охотский; Рос. академия гос. службы при Президенте РФ; МГИМО(У) МИД РФ. М.: Спортакадемпресс, 1999. 368с.
12.АшинГ.К. Проблемы элитного образования в зарубежной социологии [Текст] / Г.К.Ашин // Социс. 2005. №2. С.8794.
13.АшинГ.К. Современные теории элиты [Текст]: [критический очерк] / Г.К.Ашин. М.: Междунар. отношения, 1985. 256с.
14.АшинГ.К. Основы политической элитологии [Текст]: [учеб. пособие] / Г.К.Ашин, А.В.Понеделков, В.Г.Игнатов, А.М.Старостин. М.: ПРИОР, 1999. 304с.
15.БакіровВ.С. «Суспільство знань» та трансформація вищої освіти[Текст] / В.С.Бакіров // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць. Т.1 / В.С.Бакіров. Харків: Видавничий центр ХНУ іменіВ.Н.Каразіна, 2006. С.352 356.
16.БалабановС.С. Подготовка научных кадров социогуманитарного профиля в аспирантуре [Текст] / С.С.Балабанов, Б.И.Бедный, А.А.Миронос // Социс. 2008. №3. С.7078.
17.БевзенкоЛ. Проблема элиты с точки зрения социальной самоорганизации [Текст] / Л.Бевзенко // Социология: теория, методы, маркетинг. 1999. №2. С.118135.
18.Бизнесмены России: 40 историй успеха [Текст] / [под ред. И.М.Бунина]. М.: ОКО, 1994. 415c.
19.БлагонравинМ. Поддержите умных [Текст] / М.Благонравин // Эксперт. 2007. №22. С.32.
20.БлагонравинМ. Экспорт ученых вместо утечки мозгов [Текст] / М.Благонравин // Эксперт. 2007. №3. С.4043.
21.БойкоА. Нужен ли науке пресс-секретарь? [Текст] / АллаБойко // Зеркало недели. 2007. №47 (8 14 декабря). С.15.
22.Большой толковый социологический словарь (Collins) [Текст]: Т.1 (А-О) / [Дэвид Джерри, Джулия Джерри; пер. с англ.]. М.: Вече, АСТ, 1999. Т.1. 1999. 544с.
23.БондареваС.К. Миграция (сущность и явление) [Текст] / С.К.Бондарева, Д.В.Колесов. М.: Изд-во психолого-социального института; Воронеж: Изд-во НПО «МОДЭК», 2007. 296с.
24.БурдьеП. Начала [Текст] / П.Бурдье. М., 1994. 288с.
25.ВербицькаО. Туга за елітою: спроба екзистенціального аналізу [Електронний ресурс] / Ольга Вербицька // Ї. 2006. №45. Режим доступу до журн.: http://www.ji.lviv.ua/n45texts/verbycka.htm.
26.ВеревкинЛ.П. Интеллектуальная миграция: уехать или остаться[Текст] / Л.П.Веревкин // Образование и наука в процессе реформ: Социологический анализ / [ред.-сост. Д.Л.Константиновский и др.]. М.: ЦСП, 2003. 432с.
27.ВеревкинЛ.П. Сколько стоит российская наука [Текст] / Л.П.Веревкин // Образование и наука в процессе реформ: Социологический анализ / [ред.-сост. Д.Л.Константиновский]. М.: ЦСП, 2003. С.291299.
28.ВечкановГ.С. Современная экономическая энциклопедия [Текст] / Г.С.Вечканов, Г.Р.Вечканова. СПб.: Лань, 2002. 880с.
29.Виступ Уповноваженого з прав людини Н.І.Карпачової у Верховній Раді України під час представлення Спеціальної доповіді «Стан дотримання та захисту громадян України за кордоном» (2 квітня 2003р.) [Електронний ресурс] // Вісник №4 Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Режим доступу: http://www.ombudsman.kiev.ua.
30.Властные элиты современной России в процессе политической трансформации [Текст]: [сборник / отв. ред. В.Г. Игнатов и др.]. Ростов н/Д., 2004. 519с.
31.ВосленскийМ. Номенклатура. Господствующий класс Советского Союза [Текст] / М.Восленский. М.: «Советская Россия» совм. с МП «Октябрь», 1991. 624с.
32.Воспроизводство научной элиты в России: роль зарубежных научных фондов (на примере Фонда имени А.Гумбольдта) [Текст] / [под ред. А.Ю.Чепуренко, Л.М.Гохберга]. М.: Российский независимый институт социальных и национальных проблем, 2005. 89с.
33.ВульфсонБ.Л. Стратегия развития образования на Западе на пороге ХХІ века [Текст] / Б.Л.Вульфсон. М.: Изд-во УРАО, 1999. 208с.
34.ҐабермасЮ. Важливо відчути першим, або Чим відрізняється інтелектуал [Електронний ресурс] / ЮргенҐабермас // Ї. 2006. №45. Режим доступу до журн.: http://www.ji.lviv.ua/n45texts/habermas.htm.
35.ГасановаИ. Кто ответит за страну? [Текст] / И.Гасанова // Эксперт. 2007. №20. С.6165.
36.ГелованиВ. В поисках оптимистичного сценария [Электронный ресурс] / В.Геловани // Деловые люди, 19 мая 2003г. Режим доступа: http://www.selavi.ru/text/dl190503.htm.
37.ГессенС.И. Основы педагогики. Введение в прикладную философию [Текст]: [учеб. пособие для вузов] / С.И.Гессен. М.: Школа-Пресс, 1995. 448с.
38.ГлинчиковаА.Г. Может ли быть товаром интеллектуал и продукт его труда? [Текст] / А.Г.Глинчикова // Вопросы философии. 1997. №3. С.315.
39.Глобализация и образование [Текст]: [сборник обзоров / отв. ред. С.Л.Зарецкая]. М.: ИНИОН, 2001. 144с.
40.ГойлоВ. Проблемы интеллектуального труда [Текст] / В.Гойло // США: Экономика, политика, идеология. 1994. №6. С.2336.
41.ГоленковаЗ.Т. Профессионалы портрет на фоне реформ [Текст] / З.Т.Голенкова, Е.Д.Игитханян // Социс. 2005. №2. С.2836.
42.ГришинаЕ.А. Научная интеллигенция: противоречия социальной идентификации [Текст] / Е.А.Гришина // Социс. 2008. №3. С.6070.
43.ГрудзинскийА.О. Европейский трансфер технологий: кооперация без «утечки мозгов» [Текст] / А.О.Грудзинский, Е.С.Балабанова, О.А.Пекушкина// Социс. 2004. №11. С.123132.
44.ГубаревВ. Академик Юрий Осипов: Куда же идет наша наука?[Текст] / В.Губарев // Наука и жизнь. 2007. №9. С.210.
45.ГубеніЮ. Стипендія, що проростає у майбутнє: Програма ім.Л.Кіркланда дозволяє українській молоді навчатися європейського мислення [Текст] / Ю.Губені // День. 2006 №223 (20 грудня). С.5.
46.ГуляевВ.В. Социальные механизмы профилактики и разрешения социально-трудового конфликта [Текст] / В.В.Гуляев // Вісник Східноукраїнського державного університету. 1998. №5. С.3641.
47.ГуляевВ.В. Социальные механизмы профилактики и разрешения социально-трудовых конфликтов [Текст]: дис. канд. социологических наук: 22.00.04 / Виктор Владимирович Гуляев. К., 2004. 194с.
48.ДзюбаИ. На элиту надейся, а сам не плошай [Текст] / Иван Дзюба // Зеркало недели. 2003. №44 (15-21 ноября). 17c.
49.ДискинИ. Россия: социальная трансформация элиты и мотивация[Текст] / И.Дискин // Куда идет Россия? Альтернативы общественного развития. Ч.1. М.: Интерфакс, 1994. С.114125.
50.Дікова-ФаворськаО.М. Особливості формування особистості майбутнього спеціаліста в умовах інституціоналізації приватної освіти[Текст]: дис. канд. соціологічних наук / Олена Михайлівна Дікова-Фаворська. Харків, 1999. 193с.
51.Доповідь академіка НАН України Б.Є.Патона на сесії Загальних зборів НАН України (5 травня 2006 р.) [Електронний ресурс] / Б.Є.Патон. Режим доступу: http://www.beta.nas.gov.ua
52.ДудкаН.И. Высшая школа Украины: стратегия управления и проблемы реформирования [Текст] / Н.И.Дудка. Харьков: Основа, 2002. 272с.
53.ЕрмаковВ.Ф. Научные кадры НАН Беларуси: концепция воспроизводства и закрепления интеллектуального ядра науки [Текст] / В.Ф.Ермаков, Г.Н.Соколова // Социология. 1999. №4. С.6975.
54.ЕрмолаевА. Украинский капитализм: каким он будет? [Текст] / А.Ермолаев // День. 2005. №104 (11июня). С.7.
55.ЕрмолаеваО.В. К вопросу об организации научно-исследовательской деятельности студентов [Текст] / О.В.Ермолаева // Передові наукові дослідження. 2006. №1. С.4.
56.ЕршоваН.С. Трансформация правящей элиты в условиях социального перелома [Текст] / Н.С.Ершова // Куда идет Россия? Альтернативы общественного развития: материалы международного симпозиума (Москва, 1719 декабря 1993 г.) / Общ. ред. Т.И.Заславской и Л.А.Арутюнян. М.: Интерпракс, 1994. 317с.
57.ЖуковВ.И. Университетское образование: история, социология, политика [Текст]: [монография] / В.И.Жуков. М.: Академический Проект, 2003. 383с.
58.ЗарицькіТ. Дилеми польської еліти як універсальні дилеми[Електронний ресурс] / ТомашЗарицькі // Ї. 2006. №45. Режим доступу до журн.: http://www.ji.lviv.ua/n45texts/zarycki.htm.
59.ЗаруцкаяМ.А. Сочетание межотраслевых проблем в необходимости поддержки отечественной науки [Текст] / М.А.Заруцкая // Вестник Московского университета. 2006. №2. С.97113.
60.ЗаславскаяТ.И. Движущие силы и механизмы трансформации постсоциалистических обществ [Текст] / Т.И.Заславская // Харьковские социологические чтения. Харьков: Радар. 1998. 327с.
61.ЗаславскаяТ.И. Избранное [Текст] / Т.И.Заславская. Т.2. Трансформационный процесс в России: в поиске новой методологии. М.: ЗАО «Издательство «Экономика», 2007. 591с.
62.ЗаславскаяТ.И. Современное российское общество: Социальный механизм трансформации [Текст]: [учеб. пособие] / Т.И.Заславская. М.: Дело, 2004. 400с.
63.ЗаславскаяТ.И. Экономическая социология: исторические предпосылки и объект изучения. [Текст] / Т.И.Заславская, Р.В.Рывкина // Экономическая социология перестройка. М.: Прогресс, 1989. 22с.
64.Звіт про діяльність Національної академії наук України у 2007 році[Текст]: у 2 ч. Ч.1. К.: Видавничий дім «Академперіодика» НАН України, 2008. 278с.
65.ЗоткінА.О. Регіональна еліта як джерело формування владної еліти[Текст] / А.О.Зоткін // Проблеми розвитку соціологічної теорії: соціальні процеси в Україні: наук. доповіді і повідомлення ІV Всеукраїнської соціологічної конференції (Київ, 21 травня 2004р.) / А.О.Зоткін. К.: ТОВ «ПЦ «Фоліант», 2004. С.514 517.
66.ЗубовЛ.Г. Готовность к научно-исследовательской деятельности: оценки выпускников ведущих российских университетов [Текст] / Л.Г.Зубов, О.Н.Андреева, О.А.Антропова // Вестник Московского университета. 2008. №1. С.152 165.
67.ИльинВ.И. Социальное неравенство [Текст] / В.И.Ильин. М.: Изд-во «Институт социологии РАН», 2000. 280с.
68.Интеллектуальная элита Санкт-Петербурга [Текст]. Ч.2, кн.1 / [под ред. С.А.Кугеля]. СПб.: Изд-во СПбУЭФ, 1994. 40с.
69.Интеллектуальная элита Санкт-Петербурга [Текст]. Ч.2, кн.2 / [под ред. С.А.Кугеля]. СПб.: Изд-во СПбУЭФ, 1994. 53с.
70.КирчівА. Трудова міграція і національна безпека України [Електронний ресурс]: доповідь на «круглому столі» 7 жовтня 2004 р., Львів, Дзеркальний зал ЛНУ імені І.Франка. Режим доступу: http://www.ji-magazine.lviv.uа.
71.КоваленкоО. Класичний університет: традиції вільнодумства і критичного розуму: Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна [Текст] / О.Коваленко // Освіта України. 2007. №6162 (17 серпня). С.4.
72.КомісаренкоС. Що робити з вітчизняною освітою та наукою? З матеріалів Інтернет-конференції [Текст] / С.Комісаренко // Економічний часопис ХХІ. 2005. №78. С.54 56.
73.КоробкинаЗ.В. Наука, которую мы можем потерять: размышления о судьбах ученых в современной России [Текст]: [монография] / З.В.Коробкина. М.: Логос, 2003. 303с.
74.КоробовА.И. Наука и образование в университете Кембриджа [Текст] / А.ИКоробов, Ю.В.Холин // UNIVERSITATES. Наука и просвещение. 2004. №3. С.416.
75.КосалсЛ.Я. Социальный механизм инновационных процессов [Текст] / Л.Я.Косалс. Новосибирск: Наука. Сиб. отд-ние, 1989. 287с.
76.КременьВ., ТаранЮ., ПігоровГ. Готувати еліту прориву [Текст] / Василь Кремень, Юрій Таран, Георгій Пігоров // Дзеркало тижня. 2001. №13 (31 5 березня). С.13.
77.КрисаченкоВ. Динаміка населення: популяційні, етнічні та глобальні вимір [Текст] / В.Крисаченко. К.: НІСД, 2005. 368с.
78.КугельА.С. Научные коммуникации и формирование научной элиты [Текст] / А.С.Кугель, Н.А.Ащеулова // Проблемы деятельности ученого и научных коллективов: международный ежегодник. Выпуск ХІІІ. Материалы ХІ сессии Международной школы социологии науки и техники. СПб.: Издательство СПб ГУЭФ, 1999. С.44 50.
79.КугельА.С. Социологические исследования науки в Ленинграде Санкт-Петербурге в 1960 1990гг. [Текст] / А.С.Кугель // Науковедение. 1999. №4. С.167 183.
80.КугельА.С. Социолого-науковедческие исследования в Санкт-Петербурге в начале 1990 годов: проблемы интеллектуальной элиты [Текст] / А.С.Кугель // Проблемы деятельности ученого и научных коллективов: международный ежегодник. Выпуск ХІV. Материалы ХІ сессии Международной школы социологии науки и техники. СПб.: Издательство СПб ГУЭФ, 1999. С.86 89.
81.КуколевИ. Становление элитоведения [Текст] / И.Куколев, П.Штыков; пер. с нем. // Социальные исследования в России. Немецко-российский мониторинг. Берлин М.: Полис, 1998. С.107137.
82.КултаєваМ.Д. Моральна відповідальність інтелектуалів у суспільстві ризику [Текст] / М.Д.Култаєва // Нравственные императивы интеллигенции: материалы ІV межд. конф. по проблемам современной интеллигенции (Харьков, 2006). Х.: Изд-во НУА, 2006. 180с.
83.КулькинА.М. Реформирование науки в России: проблемы и тенденции (конец ХХ начало ХХІ в.) [Текст] / А.М.Кулькин // Россия и современный мир. 2003. №43. С.2243.
84.Кухта Б. Політичні еліти і лідери [Текст] / Б.Кухта, Н.Теплоухва. Львів: Кальварія, 1997. 224с.
85.КуценкоО.Д. Функционирующая элита: кристаллизация элитных сетей в Украине [Текст] / О.Д.Куценко // Вестник ХНУ имени В.Н.Каразина 2001. №511. С.1622.
86.ЛевицькийМ. Українські трудові мігранти [Текст] / Мирослав Левицький // Наше слово. 2002. №19 (18 травня). С.3.
87.ЛевцунО. Зовнішня трудова міграція в Україні як демографічна проблема [Електронний ресурс] / О.Левцун. Режим доступу: http://www.dialogs.org.ua.
88.ЛипинськийВ. Листи до братів-хліборобів: Про ідею і організацію українського монархізму [Текст] / В.Липинський. К.: Філадельфія, 1995. 451с.
89.ЛялюгенеИ.Ю. Влияние трудовой миграции родителей на социализацию подростков [Текст] / И.Ю.Лялюгене, Л.А.Рупшене // Социс. 2008. №1. С.6975.
90.МайерсД. Социальная психология [Текст] / [Дэвид Майерс; перев. с англ.]. Спб.: Питер, 1996. 684с.: ил.
91.МалицкийБ.А. Соответствие имеющегося инновационного потенциала заданиям перехода к инновационной модели экономики Украины[Текст] / Б.А.Малицкий // Економіст. 2004. №5. С.18.
92.МартинюкІ. Академічна наука у громадській думці та в оцінках експертів [Текст]