СОЦІАЛЬНІ МЕХАНІЗМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ МІГРАЦІЇ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ В.Н. КАРАЗІНА

На правах рукопису

ПЕТРОВА Яна Володимирівна

УДК 314.74 058.237: 316.422

СОЦІАЛЬНІ МЕХАНІЗМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ МІГРАЦІЇ

Спеціальність 22.00.04 спеціальні та галузеві соціології

ДИСЕРТАЦІЯ на здобуття наукового ступеня
кандидата соціологічних наук

Науковий керівник
Бакіров Віль Савбанович
доктор соціологічних наук, професор

Харків 2008

ЗМІСТ

ВСТУП3
РОЗДІЛ 1. ФЕНОМЕН МІГРАЦІЇ: АСПЕКТИ СОЦІОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ.
1.1. Сутність явища міграції: інституціональні основи та конституюючи ознаки міграційних процесів ...11
1.2. Теоретико-методологічні підходи у дослідженні міграційних процесів..................................................................................................................31
1.3. Соціологія міграції: еволюція знання про міграційні процеси...............62
Висновки до розділу 1...........................................................................................68
РОЗДІЛ 2. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА МІГРАЦІЯ ЯК СОЦІАЛЬНИЙ ФЕНОМЕН.
2.1. Інтелектуальний потенціал як рушійна сила інтелектуальної міграції.....71
2.2. Інтелектуальна міграція як індикатор соціальної трансформації .84
2.3. Правове регулювання міграційних потоків як фактор соціальної безпеки....96
Висновки до розділу 2.........................................................................................127
РОЗДІЛ 3. СОЦІАЛЬНІ МЕХАНІЗМИ - ФАКТОР ІНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЇ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ МІГРАЦІЇ.
3.1. Український контекст інтелектуальної міграції........................................129
3.2. Соціальні механізми та мотивація інтелектуальної міграції на прикладі України та Німеччини.........................................................................................139
Висновки до розділу 3.169
ВИСНОВКИ.........................................................................................................171
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........................................................177
ДОДАТКИ....197

ВСТУП

За останні роки вивчення міграції населення привертає все більше уваги науковців та практиків як у нашій країні, так і за кордоном. Це пов’язане з істотною актуальністю новітніх міграційних процесів та знайшло відображення в збільшенні літератури з проблем міграції населення. Актуальність теми дослідження пов’язана з істотною інтенсифікацією міграційних процесів як в Україні, так і в усьому світі, що є наслідком посилення процесів глобалізації світового простору. Характерними рисами міжнародної міграції є постійне збільшення її масштабів, залучення до міжнародного кругообігу населення практично всіх країн світу, швидке зростання в ньому частки трудової міграції, зокрема міграції кваліфікованих працівників.
На думку окремих дослідників вже настав час говорити про формування спеціальної соціологічної теорії - соціології міграції. Однак, незважаючи на накопичений соціологічною наукою значний обсяг знань із проблем міграції, дотепер ще невироблена загальна теоретико-методологічна концепція аналізу міграційних процесів, відсутній глибокий соціологічний аналіз процесів інтелектуальної міграції, зокрема недостатньо уваги приділено дослідженню соціальних механізмів цього феномена.
Вплив міграційних процесів на соціально-економічне та політичне життя нашої країни не можна оцінити однозначно - поряд з позитивними наслідками є й негативні, серед яких, мабуть, найбільш несприятливе явище - інтелектуальна еміграція, тобто виїзд із країни вчених і фахівців вищої кваліфікації, а також студентів - представників майбутньої інтелектуальної еліти суспільства. Сьогодні явище «відпливу умів» (brain drain) викликає величезний інтерес із боку світового наукового співтовариства. Італійські автори Г.Мафіолетті, Е.Тодіско, Ф.Трамонтану автори найзмістовнішої бібліографії, що включає назви 853 робіт із цієї проблеми за 1960-1999 рр. - відзначають, що з кожних трьох названих джерел, два були опубліковані після 1985 року, тобто саме в цей період посилилася увага до досліджуваного феномену. При цьому варто підкреслити, що, по-перше, мова в основному йде про англо- і франкомовну літературу, і що, по-друге, в останні роки кількість наукових досліджень з міграції висококваліфікованих кадрів значно зросла. Зокрема на пострадянському просторі слід виділити роботи О.Іконнікова, Л.Смирнової, І.Ушкалова, Е.Красинця, А.Каменського, Л.Лєдєньової, С.Симановського та ін., в Україні дослідження І.Прибиткової, М.Шульги, Ю.Клочка, А.Савельєва, М.Ісакова та інших. Разом з тим, незважаючи на відносно велику кількість публікацій, єдиного розуміння явища інтелектуальної міграції дотепер не склалося, як немає й однозначного підходу до визначення наслідків «відпливу умів».
Актуальним з теоретичної і практичної точок зору є визначення, класифікація та систематизація теоретико-методологічних підходів до соціологічного вивчення міграційних процесів, зокрема процесів інтелектуальної міграції, визначення критеріїв їх типологізації та класифікації, виявлення та характеристика соціальних механізмів інтелектуальної міграції як складного поєднання факторів, причин, умов та наслідків міграції, її конкретних просторово - часових відмінностей тощо.
Ступінь наукової розробленості проблеми. Феномен міграції досліджували: В.Бакіров, Х.Беррі, І.Боурхіс, Дж.Госс, В.Євтух, Ж.Зайончковська, Т.Заславська, В.Іонцев, М.Кастельс, А.Кауфман, С.Кастлес, Г.Косак, Е.Лі, Б.Ліндквіст, Д.Массей, М.Ніколінакос, В.Онищук, О.Піскун, І.Прибиткова, Е.Равенстайн, Л.Рибаковський, А.Ручка, О.Старк, М.Тодаро, О.Хомра, Л.Шамільова, М.Шульга, Н.Ядринцев. Вони зробили вагомий внесок у визначення природи, сутності та динаміки міграційних процесів, обґрунтували й розробили різноманітні підходи до їх інтерпретації.
Окремо слід назвати дослідників саме інтелектуальної міграції В.Бакірова, О.Іконнікова, М.Ісакова, А.Каменського, Ю.Клочка, Є.Красинця, Л.Лєдєньову, І.Прибиткову, А.Савельєва, С.Симановського, Л.Смирнову, І.Ушкалова, І.Цапенко, М.Шульгу, які суттєво пояснили специфіку інтелектуальної міграції та її місце у загальних міграційних процесах.
У роботах В.Бакірова, О.Воробйової, Ю.Гаврушко, О.Маліновської, В.Моїсеєнко, С.Науменко, М.Ніколайчука, В.Олефіра, А.Платонова, Я.Полянської, Л.Рибаковського, С.Смидовича, В.Столбового, Б.Хореєва розглядаються важливі питання оптимізації міграційної політики.
Важливий аналітичний та емпіричний матеріал щодо різних складових міграційних процесів, їх змісту і наслідків, результатів аналізу пов’язаних з ними проблем містять роботи В.Бакірова, В.Євтуха, О.Кізілова, І.Кураса, Е.Лібанової, І.Майданік, В.Ніколаєвського, В.Онищука, А.Позняка, І.Прибиткової, В.Трощинського, О.Хомри, С.Чеховича, М.Шульги.
Проте слід відзначити, що проблема комплексного соціологічного дослідження інтелектуальної міграції в контексті європейської інтеграції не знайшла свого адекватного висвітлення у науковій літературі, вона не стала предметом комплексних соціологічних досліджень українських вчених. Одна з важливих причин такого стану - нерозробленість базової соціологічної теорії міграції та інституціоналізованого соціологічного підходу до вивчення цього феномену.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в рамках наукової теми комплексної програми кафедри прикладної соціології соціологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна Комунікативні механізми соціальної і етнополітичної консолідації українського суспільства” (№ 31006, номер державної реєстрації 0106U00223).
Мета і завдання дослідження полягає у тому, щоби на основі аналітичної систематизації сучасного теоретичного соціологічного дискурсу, представленого у різних гуманітарних дисциплінах, та узагальнення результатів вивчення інтелектуальної міграції у сучасному світі визначити та охарактеризувати її соціальні механізми.
Досягнення поставленої мети визначило необхідність розв’язання наступних завдань:
- виокремити, класифікувати та систематизувати основні напрямки та теоретико-методологічні підходи до соціологічного вивчення міграційних процесів, зокрема процесів інтелектуальної міграції;
- визначити об’єктивні критерії типологізації та класифікації процесів інтелектуальної міграції;
- виявити та розкрити соціальні механізми інтелектуальної міграції;
- визначити реальний дослідницький потенціал соціологічної методології у вивченні міграційних процесів, обґрунтувати можливості, переваги і обмеження якісних методів аналізу соціальних механізмів інтелектуальної міграції.
Об’єкт дослідження сучасні процеси інтелектуальної міграції.
Предметом дослідження є соціальні механізми процесів інтелектуальної міграції, що визначають динаміку міграційних процесів у сучасному світі.
Теоретико-методологічною базою дисертаційного дослідження слугували: неокласичний підхід американських дослідників в галузі міграції Е.Равенштейна, Е.Лі, М.Тодаро та Д.Массея, теорія людського капіталу Дж.Сжаастада, теорія історичного структуралізму С.Кастлеса, Г.Косака, М.Кастельса і М.Ніколінакоса, нова економічна теорія міграції О.Старка, теорія соціальних мереж Дж.Госса та Б.Ліндквіста, а також концептуальні схеми, запропоновані В.Євтухом, В.Іонцевим, О.Малиновською, Е.Лібановою, В.Оніщуком, І.Прибитковою, Л.Рибаковським та М.Шульгою.
Емпіричну базу роботи становлять результати соціологічних досліджень міграційних процесів, проведених за участі автора співробітниками соціологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна та Львівського університету імені І.Франка у рамках проекту INTAS 04-79-7165 Моделі міграції у нових європейських прикордонних областях” (2006-2007 рр., за репрезентативною вибіркою було опитано 400 респондентів Харківської та Львівської областей України), а також власного дослідження механізмів інтелектуальної міграції методом глибинного інтерв’ю в Україні та Німеччині (2007-2008 рр., було проведено 40 глибинних інтерв’ю з респондентами, 20 в Україні, 20 у Німеччині).
Наукова новизна полягає у вирішенні важливої задачі спеціальної соціологічної теорії концептуалізації соціології інтелектуальної міграції та визначенні соціальних механізмів інтелектуальної міграції, а саме:
вперше
- запропоновано авторську «чотирьохфазну модель» соціального механізму процесів інтелектуальної міграції, що базується на операціональному підході і включає в себе: фазу мотивації, фазу підготовки, фазу реалізації та фазу перспективи, кожна з яких має кілька стадій, які формують контексти для переходу на інший рівень міграції та нові соціальні механізми;
- доведено, що інтелектуальна міграція є самостійним, відмінним від трудової міграції феноменом, який вирізняють екстериторіальність і ускладненість мотиваційної структури;
отримали подальший розвиток
- методологічні уявлення щодо перспектив використання якісних методів аналізу для з’ясування соціальних механізмів розвитку процесів інтелектуальної міграції, можливостей, переваг і обмежень методу глибинного інтерв’ю у розкритті спеціальних соціальних механізмів інтелектуальної міграції;
- характеристики глобальних і локальних чинників інтелектуальної міграції, визначені на базі виявлених спільних і відмінних рис інтелектуальної міграції в Україні та Німеччині; оцінки їх ролі у підвищенні інтелектуального потенціалу та ефективному використанню інтелектуального капіталу особистості. До глобальних чинників автор включає: нові форми комунікації, засновані на сучасних інформаційно-комунікативних технологіях; глобалізацію освіти, у тому числі професійної (Болонський процес); трансформацію масової свідомості відповідно до формування глобального співтовариства. До локальних чинників віднесено: ментальні риси інтелектуальних мігрантів; нормативно-правове регулювання інтелектуальної міграції;
уточнено та систематизовано
- основні теоретико-методологічні підходи до соціологічного вивчення інтелектуальної міграції за допомогою об’єднання їх в окремі групи - демографічні; економічні; соціологічні - і визначення їх специфіки;
- критерії типологізації процесів міграції, а саме: мотивація, причини переміщення; просторово-часові характеристики; «міграційна сила», «міграційний поштовх»; спосіб організації міграції, характер переміщення;
- характеристику сучасної міграційної політики України стосовно інтелектуальної міграції.
Теоретичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційного дослідження суттєво розширюють наукові уявлення про соціологічний та соціально-філософський вимір феномену інтелектуальної міграції. Систематизовано та впорядковано основні теоретико-методологічні підходи до соціологічного вивчення інтелектуальної міграції, уточнено критерії типологізації процесів міграції, виділено та схарактеризовано соціальні механізми інтелектуальної міграції. Результати дисертаційної роботи розширюють евристичну базу, необхідну для конкретного теоретичного осмислення наявного стану інтелектуальної міграції та прогнозування її кількісної та якісної динаміки, розширення, упорядкування та систематизації категоріального апарату соціології міграції як спеціальної соціологічної теорії.
Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані у дисертації положення та узагальнення, а також наведені емпіричні дані й висновки можуть бути використані при розробці і реалізації загальнонаціональних і регіональних програм, спрямованих на регулювання міграційних процесів та їхню оптимізацію. Матеріали дисертації дозволяють також розробляти конкретні практичні рекомендації щодо створення системи інформаційного забезпечення міграційної політики, яка враховувала б виявлені соціальні механізми інтелектуальної міграції. Основні положення та висновки дослідження дають можливість оцінювати соціальні наслідки інтелектуальної міграції, її місце у процесах соціальної трансформації українського суспільства. Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані при викладанні спецкурсів по соціології міграції.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та висновки обговорювалися на кафедрі прикладної соціології Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. Результати дисертаційного дослідження доповідалися на наукових конференціях, семінарах, круглих столах, зокрема: «Європейська інтеграція: проблеми та перспективи» (м.Прага, Чехія, 2003); «Освіта, що трансформує суспільство» (м.Трондхейм, Норвегія, 2005); «Влада впливу: коли переконання перетворюється на маніпулювання» (м. Варшава, Польща, 2005); «Виклики «нової Європи»: різноманіття, дилеми та напрямки» (м. Дубровник, Хорватія, 2006); «Час замислитися: напрямки сучасної освіти» (м. Ільменау, Німеччина, 2007); Літній Університет «Зустріч на кордоні без кордонів» (м.Хапаранда, Швеція, 2007); «Міграція і толерантність в Україні» (м.Київ, 2007); «Міграція та розвиток» (м. Москва, Росія, 2007); «Ломоносов-2008» (м.Москва, Росія, 2008); «Соціологія у (пост)сучасності» (м. Харків, 2008); «Багатовимірні простори сучасних соціальних змін» (м. Львів, 2008); «Людський розвиток в Україні: регіональні аспекти, сучасні проблеми, пріоритетні напрями» (Івано-Франківськ, 2008); «Відкритість та стійкість» (м. Хельсінгборг, Швеція); «Соціальна політика та механізми інтеграції українського суспільства» (м.Одеса, 2008).
Публікації. Основні ідеї і результати дисертаційного дослідження відображено у 10 публікаціях, 4 з яких надруковані у виданнях, що входять до переліку спеціалізованих видань із соціологічних наук, затверджених ВАК України. Одну статтю написано в співавторстві (особистий вклад автора полягає в концептуалізації прикордонних міграційних процесів та аналізі їх структури у досліджуваних регіонах, що складає близько 50 %).
Структура і обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів (що містять 8 підрозділів), висновків і списку використаних джерел, який містить 202 найменування. Текст роботи містить 28 рисунків, 9 таблиць. Загальний обсяг роботи складає 196 сторінок, обсяг основної частини 176 сторінок, додаток 8 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

На сьогоднішній день одним з недоліків міграційних досліджень є відсутність точного визначення загальноприйнятих понять «міграція» і «мігрант». Як і раніше не встановлені відстань (мінімальна відстань), мета та часовий інтервал, відповідно до яких переміщення людей мають бути названі міграційними. Суперечливими є статистичні дані міграційних досліджень. Як вважають багато авторів та політиків, найчастіше показники за міграційними даними нижче дійсних. Стало зберігається загальна парадигма розгляду сучасної міграції як результату соціальної кризи, що супроводжує модернізацію. Багато традиційних теорій, що пояснюють природу та рушійні сили міжнародної міграції, виявляються неадекватними новій реальності й вимагають перегляду. Розширюються самі поняття "міграції" і "мігранта". Якщо традиційно до міграції відносили переміщення, пов'язані зі зміною постійного місця проживання (або громадянства), то сьогодні прийняті більше складні та гнучкі класифікації міграції. Ключовий розподіл на постійну та тимчасову міграцію, на якому була побудована вся міграційна діяльність від концепцій до візової практики, багато в чому втрачає зміст в умовах реальності, що змінилася. З теоретичних підходів, розроблених в останні десятиліття минулого століття, найбільш адекватним сучасним умовам залишається системний підхід, що розглядає міграцію як частину системи макро- і мікропроцесів.
Масштабність міграційних процесів у сучасному суспільстві та значущість тих соціальних змін, які ними привносяться в економічне, політичне, соціокультурне життя країн і народів вимагають подальшого посилення уваги до їхнього всебічного дослідження, у тому числі й представників соціології як інтегративної науки, здатної здійснити комплексний аналіз міграції як складного явища соціального життя. Проблема інформаційного забезпечення досліджень міграційних процесів населення стоїть гостро не лише в нашій країні, але й у державах з високо розвиненою статистикою. Наявні джерела інформації про переміщення дають менш достовірні дані, ніж про інші демографічні процеси. Тому аналіз сучасного стану збору інформації про міграцію, пошук шляхів оптимізації та розробка конкретних рекомендацій щодо реформування системи інформаційного забезпечення цих процесів є дуже актуальними.
На думку дослідників міграційних процесів назріла гостра потреба зрушення в дослідженнях - від описових економічних і демографічних характеристик мігрантів до більш глибокого вивчення масштабів, напрямків, складу міграційних потоків, а також факторів, що визначають мотивації рішень мігрантів про переміщення та вибір місця призначення.
Необхідний перехід від простого опису адаптації мігрантів у країнах в'їзду до всебічного дослідження форм і шляхів соціальної інтеграції з місцевим населенням і можливими наслідками цього процесу для суспільства, особливо зміни його структури й динаміки соціальних відносин. Іншими словами, назріла необхідність переходу від поверхневого опису стадій міграційного процесу до поглибленого й комплексного вивчення їхньої сутності за допомогою соціологічних методів дослідження, до розкриття закономірностей і механізмів процесів міграції, їхнього моделювання, діагностики та прогнозування на цій базі - прийняття адекватної міграційної політики.
Отже, на сьогодні можна констатувати наступне:
По-перше, спостерігаються тенденції подальшого ефективного розвитку наукового знання про міграцію, що дозволяє більш ефективно регулювати цей процес.
По-друге, наслідки міграції для України мають суперечливий соціальний характер та потребують більш детального аналізу.
По-третє, у цілому міграційні потоки поза всякого сумніву є загальним різновидом суто соціальних процесів; слід зазначити, що критеріями типологізації процесів міграції є: мотивація, причини переміщення; просторово-часові характеристики; «міграційна сила», «міграційний поштовх»; спосіб організації міграції, характер переміщення.
По-четверте, накопичені знання щодо сутності, різновидів, наслідків міграції тощо, у тому числі щодо новітніх міграційних процесів, створюють підстави для виокремлення спеціальної соціологічної теорії - соціології міграції. Першим кроком у цьому напрямку є опублікований російською дослідницею Т.Юдіною у 2006р. навчальний посібник «Соціологія міграції.
Незважаючи на відносно велику кількість публікацій, єдиного розуміння явища інтелектуальної міграції дотепер не склалося, як немає й однозначного підходу до визначення наслідків «відпливу умів», що свідчить про актуальність обраної теми дослідження. Особливу увагу, на наш погляд, варто приділити причинам міждержавної інтелектуальної міграції. У сучасній науковій літературі найчастіше називаються наступні причини:
· низький життєвий рівень, що змушує шукати можливості гарного заробітку там, де інтелектуальна праця високо оплачується;
· низький та такий що продовжує знижуватися престиж науки, недооцінка суспільством соціальної значимості інтелектуальної праці;
· незахищеність прав власності на продукти інтелектуальної праці, матеріальні, інформаційні й інші перешкоди спілкуванню із закордонними колегами;
· обмеженість доступу для талановитих молодих учених з периферії до великих наукових центрів; розпад наукових колективів.
· сімейні стратегії, спрямовані на укладання шлюбів між громадянами різних держав, на возз’єднання розділених кордонами родин тощо.
Оскільки на сьогоднішній день зберігаються передумови для сталого „відпливу умів” з країн що розвиваються, зокрема України, феномен інтелектуальної міграції потребує більш детального вивчення різними науковими дисциплінами, в тому числі і соціологією. Для більш детального аналізу питань інтелектуальної міграції населення, є необхідним проведення додаткових якісних досліджень, які нададуть можливість оцінити практичну користь інтелектуальної міграції для процесів соціальної трансформації в Україні та розробити міграційну політику.
На нашу думку, у підвищенні інтелектуального потенціалу та для ефективного використання інтелектуального капіталу особистості важливу роль відіграють глобальні і локальні чинники інтелектуальної міграції. До глобальних чинників можна віднести: нові форми комунікації, засновані на сучасних інформаційно-комунікативних технологіях; глобалізацію освіти, у тому числі професійної (Болонський процес); трансформацію масової свідомості відповідно до формування глобального співтовариства. До локальних чинників можна віднести: ментальні риси інтелектуальних мігрантів; нормативно-правове регулювання інтелектуальної міграції.
Слід також зауважити, що на сьогоднішній день в Україні немає комплексної, узагальненої теорії всіх видів міграційних процесів, які відбуваються на її території, їхнього співвідношення, розмірів, інтенсивності, тенденцій, соціальних наслідків тощо, в Україні також немає всеосяжної, комплексної державної програми, побудованої на єдиній концепції міграційних процесів, яка б ураховувала внутрішню й зовнішню інтелектуальну міграцію, імміграцію й еміграцію, трудову інтелектуальну міграцію, легальну та нелегальну інтелектуальну міграцію, а також характер демографічних процесів у країні. Сьогодні на рівні державних структур кожне відомство діє, виходячи із власних інтересів, зі своїх уявлень про міграційні процеси, не бачачи при цьому загальної картини. На ділі намітилися тільки окремі моменти, відзначені у виступах Президента України, членів уряд, політиків. Мова йде не лише про розробку такої політики, а також й про постановку завдань по розробці відповідних програм, стратегій в окремих документах, прийнятих державними органами.
Звертаючись до проблеми інтелектуальної міграції з України слід зазначити наступне:
По-перше, на тлі значно зменшених обсягів загальної еміграції українців залишається досить високим рівень її інтелектуальної частки, тобто серед трудових мігрантів залишається досить представленою група інтелектуальних мігрантів, фахівців.
По-друге, можна говорити про те, що європейська свідомість, що прокинулася, після подій «помаранчевої революції» призвела до збільшення кількості поїздок у Європу.
По-третє, соціальний механізм міграції містить у собі кілька фаз:
1. Фаза мотивації. Основні мотиви, що спонукають мігрантів прийняти рішення стосовно поїздки, наступні: поліпшення економічного становища (свого або своєї родини), пошук кращих умов життя (медичне обслуговування, пенсійне забезпечення, соціальні гарантії тощо), страх залишитися без роботи в своїй країні, відсутність перспектив професійного зросту в своїй країні (останній фактор у рамках досліджень трудової міграції найчастіше ігнорується, оскільки не є значимим у трудовій мотивації). Вибір країни імміграції також часто збігається з наявністю там родичів, які допомогли б у процесі еміграції, а також наявністю існуючих діаспор. Дані глибинних інтерв'ю показали наступний розподіл мотивів: навчання, дослідницька діяльність, наукове стажування, самореалізація, додатковий заробіток. Матеріальні мотиви (додатковий заробіток) були названі лише 35% респондентів, тому, на нашу думку, інтелектуальну міграцію неможливо зводити лише до трудової міграції, при якій основною рушійною силою для респондентів, що приймають рішення відносно міграції, є матеріальна винагорода. Таким чином, «професійні» стимули є найбільш вагомими для інтелектуальних мігрантів, ніж матеріальні винагороди. Взагалі слід зазначити, що інтелектуальну міграцію вирізняють від суто трудової міграції екстериторіальність і ускладненість мотиваційної структури.
2. Фаза підготовки. Значимі елементи фази підготовки: пошук роботи за кордоном, зняття мовного бар'єру (вивчення іноземної мови), збір інформаційної бази про умови життя в країні передбачуваного мешкання, оформлення документів для одержання візи, підняття своєї кваліфікації до рівня ринку праці приймаючої країни.
3. Фаза реалізації. Значимі елементи фази реалізації: позитивне відношення родини до новин про подорож, спосіб зв'язку/спілкування з родиною Інтернет, телефон, основні способи використання коштів та статті витрат особисті заощадження; харчування, проживання; кишенькові витрати; покупку одягу та подорожі до інших країн/ міст, подорожі по країні або проведення дозвілля. До цієї ж фази можна віднести і проблеми, що виникають під час поїздки, а саме: наявність психологічних проблем (депресія, ностальгія, сумування за родиною); проблем, пов’язаних із хворобою; проблем з митницями та прикордонниками та відсутність таких проблем, як проблеми в культурному розходженні, присутність мовного бар’єру, проблеми з візою та проблеми, пов’язані з відсутністю легального статусу. Дана фаза характеризується високим ступенем задоволення від її реалізації - задоволеність поїздкою в цілому, задоволеність результатами поїздки в професійному плані, задоволеність умовами роботи/навчання, задоволеність умовами проживання, задоволеність зарплатою/стипендією, задоволеність результатами поїздки в плані одержання нових навичок і вмінь.
4. Фаза перспективи. Характеризується високим ступенем збереження зв'язків з роботодавцем та новими друзями/колегами по роботі, бажанням планування нових поїздок на те ж саме місце роботи у ту ж саму країну або на інше місце роботи в іншу країну та істотним відчуттям «культурного шоку» при поверненні додому на Батьківщину.
Проведене дисертаційне дослідження показало, що динаміка процесів інтелектуальної міграції у сучасному світі є однією з складових формування глобального суспільства, а наявність сталих соціальних механізмів, що стимулюють відтворення міграційних рухів серед інтелектуального загалу суспільства потребує глибокої і постійної дослідницької уваги.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Аксюченко Г. В. Иммиграция как источник вызовов безопасности: взгляд сквозь призму отношений между Россией и Евросоюзом / Г.В.Аксюченко // Власть. 2007. №8. С. 1922.
2. Алиуллов Р. Р. Механизм социального управления (методологический аспект) / Р. Р. Алиуллов // Социально-гуманитарные знания. 2003. №6. С. 126139.
3. Аметов Р. В. Мировой опыт экономического обустройства репатриантов и иммигрантов / Р. В. Аметов // Экономика Украины. 2002. № 8 (481). С. 7680.
4. Аналітичний огляд наукових статей № 5 з проблем протидії нелегальній міграції [Електронний ресурс] / Одесский информационно - аналитический центр. Режим доступу :
http://www.inter.criminology.org.ua/modules.php?name=Content&file=print&pid=694.htm.
5. Архипов В.Я. Международная миграция рабочей силы в Азии (70-80-е годы) / Архипов В.Я. М. : Ин-т востоковедения РАН, 1997. 102 с.
6. Бакиров В. С. Идеологические дилеммы современной Украины: в поисках новых смыслов / В. С. Бакиров // Методологія, теорія та практика сучасного суспільства. 2006. № 723. С. 38.
7. Бакіров В. С. Пострадянська соціологія та пострадянське суспільство / В. С. Бакіров // Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна «Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи». 2003. № 577. С. 912.
8. Бевзенко Л. Проблема элиты с точки зрения социальной самоорганизации / Любовь Бевзенко // Социология: теория, методы, маркетинг. 1999. № 2. С. 118135.
9. Бикметов Е. Ю. Образование как социокомммуникативный процесс: теоретико-методологические проблемы управления / Бикметов Е. Ю. М. : Наука, 2003. 235 с.
10. Бондырева С.К. Миграция (сущность и явление) / С.К. Бондырева, Д.В.Колесов. М. : Изд-во Московского психолого-социального института; Воронеж: Изд-во НПО «МОДЭК», 2004. 296 с.
11. Бреев Б. Д. Подвижность населения и трудовых ресурсов / Бреев Б. Д. М. : Статистика, 1977. 176 с.
12. Бурдье П. Различение: социальная критика суждения (фрагменты) // Западная экономическая социология: (хрестоматия современной класики) / [сост. и н. ред. В.В.Радаев]. М. : Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2004. с. 537565.
13. Валлерстайн И. Анализ мировых систем и ситуация в современном мире / Иммануил Валлерстайн ; [пер. с англ. П.Кудюкин]. СПб. : Издательство «Университетская книга», 2001. 416 с.
14. Валлерстайн И. Миграция: мифы и реальность. Так ли опасны иммигранты? / Иммануил Валлерстайн // Сообщение. 2003. - № 2(38). С. 1214.
15. Вебер М. Основные понятия стратификации / Макс Вебер // Социологические исследования. 1994. - № 5. С. 147156.
16. В движении добровольном и вынужденном. Постсоветские миграции в Евразии / [под ред. А.Р. Вяткина, Н.П. Комаровской, С.А. Панарина]. М. : Наталис, 1999. 319 с.
17. Вишневский А. Демографическое будущее России / Анатолий Вишневский // Отечественные записки (Миграция: угроза или благо?). 2004. №4 (19). С. 2330.
18. Волков А. Г. Московские демографы обсуждают проблемы миграционной политики / А. Г. Волков, Л. В. Иванкова // Вопросы статистики. 2003. № 9. С. 3845.
19. Волох В. Совершенствование государственной политики в сфере вынужденной миграции / Владимир Волох // Власть. 2007. № 10. С.8991.
20. Воробьева О. Д. Проблемы и противоречия современной миграционной политики России / О.Д. Воробьева // Проблемы прогнозирования. 2002. №5. С.114128.
21. Выховец О. С. Миграция. Национальный контекст. Спасет ли страну репатриация кадров? / О. С. Выховец // Сообщение. 2003. № 2(38). С. 5356.
22. Гидденс Э. Устроение общества: очерк теории структурации / Энтони Гидденс. М. : Академический Проект, 2003. 528 с.
23. Гуревич А. Мотивация эмиграции / Анна Гуревич. СПб. : Речь, 2005. 272с.
24. Данилевич Я. Б. Имидж ученого: современные технологии в экономике знаний / Я. Б. Данилевич, С. А. Коваленко // Вестник Российской Академии наук. 2005. Том 75. № 1. С. 3235.
25. Демени П. Глобализация и международная миграция: противоречивые перспективы / Пол Демени // Миграция и развитие: междунар. конф., 13-15 сентября 2007 г. : доклады и статьи ведущих секций и докладчиков. М. : СП Мысль, Би-эль Принт, 2007. 255 с.
26. Денисенко М. Изменения в иммиграционной политике развитых стран / Михаил Денисенко // Отечественные записки (Миграция: угроза или благо?). 2004. №4 (19). С. 222236.
27. Денисенко М.Б. Миграциология / Денисенко М. Б., Ионцев В. А., Хореев Б. С. М. :Изд-во МГУ, 1989. 96 с.
28. Деркач Ж. Соціально-політичне значення міграційних процесів у період розбудови української козацької держави / Жанна Деркач // Проблеми міграції. 1998. № 2 (5). С. 1720.
29. Джоунз К. Міжкультурна освіта: варіанти і можливості / Кріспін Джоунз // Проблеми міграції. 1997. № 2. С. 1222.
30. Дмитриев А.В. Конфликты миграции / А. В.Дмитриев, Н. С. Слепцов М. :Альфа-М, 2004. 224 с.
31. Дмитриев А. В. Мигранты и работодатели: взаимодействие в конфликтогенном пространстве / А. В. Дмитриев, Г. А. Пядухов // Социально-гуманитарные знания. 2005. № 6. С. 3352.
32. Добреньков В. И. Социология: в 3 т. / В. И. Добреньков, А.И.Кравченко. М. : ИНФРА-М. Т. 2. : Социальная структура и стратификация. 2000. 378 с.
33. Євтух В. Б. Закордонне українство : навч. посіб. / В. Б. Євтух, В.П.Трощинський, А. А. Попок. К. : ВІК, 2005. 307 с.
34. Ерекешева Л. Г. Миграция в центральной Азии: закономерности и особенности / Л. Г. Ерекешева // Азия и Африка сегодня. 2005. №6. С. 2327.
35. Зайончковская Ж. Миграция вышла из тени / Жанна Зайончковская // Отечественные записки (Миграция: угроза или благо?). М., 2004. №4 (19). С. 4152.
36. Закон України «Про біженців» / Верховна Рада України. Офіц. вид. Ч. ІІ. С. 349357. (Закони, постанови та інші акти, прийняті Верховною Радою України на восьмій сесії, вересень-грудень 1993 р.)
37. Закон України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» / Верховна Рада України. Офіц. вид. Ч.І.. С.289300. (Закони, постанови та інші акти, прийняті Верховною Радою України на дев’ятій сесії, січень-лютий 1994 р.)
38. Залізняк Л. Міграції в давній історії України / Леонід Залізняк // Проблеми міграції. 1999. №3 (10). С. 4044.
39. Заславская Т.И. Современное российское общество: социальный механизм трансформации / Татьяна Заславская. М.: Дело, 2004 400с.
40. Зборовский Г. Е. История социологии: учеб. [для студ. высш. учеб. завед.] / Зборовский Г. Е. М. :Гардарики, 2004. 608 с.
41. Золотнік Х. Тенденції міжнародної міграції з 1965 року: про що свідчать наявні дані / Ханя Золотнік // Проблеми міграції. 1999. №2(9). С.525.
42. Зомбарт В. Буржуа / Вернер Зомбарт. М. : Наука, 1994. 277 с.
43. Иванов А. Социальные механизмы формирования государственной службы [Электронный ресурс] / А. Иванов . Режим доступу :
http: // www/rags/ru/ akadem/ all/ 31-2004/31-2004-81/htm.
44. Иванов О.А. Иммиграция в США в последнем десятилетии ХХ начале ХХІ века: исторический аспект / О.А. Иванов // США-Канада: экономика, политика, культура. 2006. № 6. С. 114127.
45. Ильин В. И. Социальное неравенство / Ильин В. И. М. : Изд-во «Институт социологии РАН», 2000. 280 с.
46. Интеллектуальная культура специалиста / [под общей ред. С.А.Кугеля]. Новосибирск.: Наука. Сиб. отделение, 1988. 270 с.
47. Интеллектуальная миграция в России / [под общей ред. С.А.Кугеля]. СПб. : Политехника, 1993. 78 с.
48. Ионцев В. А. Мировые миграции / Ионцев В.А. - М. : Знание, 1992. 64с.
49. Ионцев В. А. Международная миграция населения: Россия и современный мир / В. А. Ионцев // Социологические исследования. 1998. № 6. С.3847.
50. ИонцевВ. А. Международная миграция населения: теория и история изучения / ИонцевВ. А. М. : МАКС-Пресс, 1999. 370 c.
51. Ионцев В. Международная миграция, глобализация и развитие / Ионцев В., Алешковский И. // Миграция и развитие: междунар. конф., 13-15 сентября 2007 г. : доклады и статьи ведущих секций и докладчиков. М. : СП Мысль, Би-эль Принт, 2007. 255 с.
52. Караханова Т. М. Ценностные ориентации работающих женщин и использование времени / Т. М. Караханова // Социологические исследования. 2003. № 3. С. 7481.
53. Карпов Ю.А.Введение в социологию инноватики: учеб. пособие [для студ. высш. учеб. завед.] / Карпов Ю.А. СПб. : ПИТЕР, 2004. 192 с.
54. Карпова Ю.Ю. Этнодемографические аспекты миграционных процессов в России и Украине / Ю.Ю. Карпова // Социологические исследования. 2005. № 12. С.94100.
55. Квале С. Исследовательское интервью / Стейнар Квале. М. : Смысл, 2003. 301 с.
56. Кизилов А. И. Особенности миграционных процессов в Украинском пограничье (по результатам социологического исследования в Харьковской и Львовской области) / А. И. Кизилов, В.Н.Николаевский, Я. В. Петрова // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: збірник наукових праць у 2-х т. Т.2. Х., 2006. С. 5764.
57. Корель Л. В. Миграция и жилище / Корель Л. В., Тапилина В. С., Трофимов В. А. Новосибирск : Наука, 1988. 256 с.
58. Коробов А. А. Движущие силы миграционной политики России / А.А.Коробов // Власть. 2007. №7. С. 5560.
59. Коровкин А. Г. Движение трудовых ресурсов: анализ и прогнозирование / Коровкин А. Г. М. : Наука, 1990. 208 с.
60. Кочетов А. И. Интеллектуальный потенциал общества / Кочетов А. И. Саратов : Наука, 1991. 127 с.
61. Красинец Е. Миграция населения в Российской Федерации: тенденции развития и проблемы регулирования / Евгений Красинец, Елена Тютюрканова, Татьяна Шевцова // Власть. 2004. №10. С. 6168.
62. Крисаченко В. Динаміка населення: популяційні, етнічні та глобальні виміри: [монографія] / Валентин Крисаченко. К. : НІСД, 2005. 368 с.
63. Кунгурцева Г. Ф. Социологический анализ понятий «интеллектуальный потенциал личности» и «интеллектуальный потенциал общества» / Г. Ф. Кунгурцева // Социально-гуманитарные знания. 2005. №5. С. 128138.
64. Курман М. В. Актуальные вопросы демографии: демографические процессы в СССР в послевоенный период / Курман М. В. М. : Статистика, 1976. 220 с.
65. Курбан О. Роль міграцій на ранніх етапах індоєвропейської історії / Олександр Курбан // Проблеми міграції. 1998. № 1(4). С. 1316.
66. Куценко О. Д. Интеллигенция, интеллектуалы, служащие в изменяющейся социальной структуре / О. Д. Куценко // Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи». 2006. № 723. С. 2331.
67. Ладенко И. С. Интеллектуальная культура специалиста и модели мышления / И. С. Ладенко // Философские науки. 1981. № 3. С.5562.
68. Лармин О. В. Методологические проблемы изучения народонаселения / Лармин О. В. М. :Статистика, 1974. 256 с.
69. МагомедоваА. Г. Экономико-демографические аспекты внешней миграции / МагомедоваА. Г. М. : Макс Пресс, 2006. 122 с.
70. Майданік І. П. Особливості управління трудовими міграціями в сучасній Україні / І. П. Майданік // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: [збірник наукових праць]. Харків: Видавничий центр Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна, 2005. С. 387390.
71. Майданік І. П. Трудові міграції у період трансформації соціально-економічних відносин в Україні : дис. канд. соціолог. наук : 22.00.03 / Майданік Ірина Петрівна. К., 2007. 181 с.
72. Малиновська О. Міграція мовою статистики / Олена Малиновська // Проблеми міграції. 1997. № 1. С. 813.
73. Малиновська О. Україна, Європа, міграція: міграції населення України в умовах розширення ЄС / Олена Малиновська. К. : «Бланк-Пресс», 2005. 171 с.
74.