ЕКОНОМІЧНА МОРАЛЬНІСТЬ СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Краткое описание

Міністерство освіти України
Львівський національний університет імені Івана Франка

На правах рукопису

Кондратик Лідія Михайлівна

УДК 316.334.2

ЕКОНОМІЧНА МОРАЛЬНІСТЬ
СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
22.00.04 спеціальні та галузеві соціології

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
соціологічних наук

Науковий керівник
Поляруш Борис Юрійович,
к.філос.наук, доцент

Львів 2008

ЗМІСТ

Вступ........

4

Розділ 1 Теоретико-методологічні засади дослідження економічної моральності .............

13

1.1 Нормативні аспекти економічної поведінки у каузальних моделях пояснення економічної ефективності суспільств .........

13

1.2 Поняття «економічна моральність»: логіка виникнення, аплікації у соціогуманітарних дисциплінах та соціологічна концептуалізація ..................................................................................

51

1.3 Дослідження нормативних аспектів економічної поведінки та теоретико-методологічні лакуни соціології моралі .................

63

Висновки до першого розділу ......

78

Розділ 2 Емпіричне дослідження економічної моральності: крос-національний та внутрішньоукраїнський вимір .....

81

2.1 Операціоналізація економічної моральності та конструювання і верифікація інтегрованих показників економічної моральності у крос-національному дослідженні ......

81

2.2 Економічна моральність українського суспільства у загальноєвропейському контексті та статусні предиктори економічної моральності полярних груп населення України ........

93

2.3 Режими встановлення еквівалентності в соціально-економічних взаємодіях полярних груп населення міста Львова: результати фокус-групового дослідження .......................

126

Висновки до другого розділу........................

146

Висновки.....................

153

Додаток А Програма авторського соціологічного дослідження економічної моральності полярних груп населення України ....

161

Додаток Б. Кодувальні бланки та супровідні документи для фокус-групових дискусій ...........................................................................

168

Список використаних джерел.......................................

173

ВСТУП

Актуальність теми. Глибинні зміни в сучасному українському суспільстві, що тривають понад два десятиліття, надають дослідникові унікальну можливість спостерігати соціальний організм у динаміці докорінних змін чи не всіх його складових. Попри мінливість політичної та економічної кон’юнктури можемо констатувати: загальним вектором динаміки економічної сфери є перехід від моделі державного соціалізму до моделі вільного ринку. Відхід від моделі державного соціалізму поглибив соціальне розшарування, наявне у декларовано егалітарному радянському суспільстві. Вказані процеси розгорталися, по-перше, відповідно до загальноцивілізаційних та, по-друге, відповідно до локальних пострадянських тенденцій: з одного боку зростає роль культурної підсистеми соціуму, становище індивідів у соціальному просторі дедалі більше визначається їхнім місцем у системі духовного виробництва та споживання (в науковий обіг входять поняття, спрямовані на осягнення зазначених процесів: інформаційна бідність, відносна культурна депривація, культурний капітал та ін.); з іншого боку (і в цьому виявляється локальна пострадянська специфіка) в цілій низці суспільств швидкими темпами відбувається утвердження вільноринкової економіки із актуалізацією економічного виміру соціальної реальності. Економічна та політична сфери дедалі більше підпорядковують собі інші сфери соціальної реальності. В українському суспільстві поряд із поширенням постматеріалістичних цінностей відбувається й утвердження пов’язаної із вільноринковою економікою системи цінностей та норм, орієнтованої на індивідуальне матеріальне збагачення та соціальний успіх.
Об’єктивні закономірності розгортання трансформаційних процесів в економіці спричиняють зміни в інших підсистемах суспільства. Розшарування поглиблюється і вимагає легітимізації з боку соціальних інститутів, яка неможлива без відповідних змін ціннісно-нормативної системи суспільства, зміщення меж між схвалюваним і заохочуваним та несхвалюваним і караним. Становище індивідів і соціальних груп у новій системі соціальної нерівності, яка утвердилась де-факто, є різним, а отже, різним є й їхнє ставлення до цього процесу. Найбільшою мірою різнитимуться у цьому сенсі дві групи населення, які умовно можна назвати тими, хто має «соціальні переваги» (англ. socially advantaged), та тими, хто є «соціально обділеним» (англ. socially disadvantaged). Вказані групи населення, які структуруються нами за категоріями віку, статі, типу населеного пункту проживання, рівня освіти, типу зайнятості та рівня матеріального доходу, у межах цієї роботи означено як «полярні». Відмінності між ними стосуються соціальних орієнтацій щодо розмежування схвалюваної та засуджуваної, моральної та неморальної поведінки в економічній сфері та залученості до відповідних соціальних практик. Квінтесенцією розширення предметного поля соціологічної науки в цьому напрямі є поняття «економічна моральність», яке віднедавна активно використовують у межах західної соціологічної науки. Брак публікацій вітчизняних авторів із використанням згаданого поняття вказує на нереалізованість його евристичного потенціалу в межах вітчизняної соціологічної науки.
Сутність наукової проблеми, на розв’язання якої спрямоване дослідження, полягає у відсутності комплексного підходу до дослідження нормативних аспектів економічної поведінки, який би фокусувався на закономірностях формування, функціонування, відтворення та зміни соціальних орієнтацій полярних груп населення щодо меж прийнятної поведінки в економічній сфері. Суспільно-політичний вимір наукової проблеми, на вирішення якої спрямована робота, окреслюється такими аспектами: проблема несумісності нормативних систем окремих суспільств чи соціальних груп із вільноринковим способом організації економіки; проблема соціальної легітимізації нових соціальних практик та інститутів, пов’язаних з вільноринковою економікою; проблема надмірної індивідуалізації та нехтування суспільним благом та інтересами у процесі економічної діяльності та пов’язана із нею проблема віктимізації в соціально-економічних взаємодіях; проблема надмірної орієнтації корпоративних акторів на максимізацію прибутків.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота пов’язана з науково-дослідною темою кафедри історії та теорії соціології Львівського національного університету ім. Івана Франка «Соціологічні виміри сучасного українського суспільства: регіоналізм, інституціоналізація та структурні трансформації» (№ державної реєстрації 0105U004942). Автор брала участь у розробці інструментарію, аналізі отриманої інформації, розробці пропозицій та рекомендацій в рамках аналітичних звітів.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є з’ясування закономірностей формування та функціонування економічної моральності полярних груп населення сучасної України. Для досягнення поставленої мети слід було розв’язати такі завдання:
- проаналізувати існуючі в соціогуманітарному дискурсі каузальні моделі взаємозв’язку нормативної та економічної систем суспільств;
- розглянути наукові та соціальні передумови введення в науковий обіг поняття «економічна моральність» та його аплікації в соціогуманітарних дисциплінах;
- окреслити теоретико-методологічні та методичні прогалини соціології моралі і дослідження нормативних аспектів економічної поведінки зокрема та вказати на шляхи їх подолання;
- на основі авторської концептуальної схеми розуміння та дослідження нормативних аспектів економічної поведінки створити програму емпіричного дослідження економічної моральності полярних груп населення України із вбудованим у неї механізмом верифікації результатів дослідження;
- сконструювати інтегровані показники економічної моральності, здійснити їх статистичну та аналітичну верифікацію і надати інтегральну оцінку відповідним соціальним орієнтаціям полярних груп населення України в загальноєвропейському та внутрішньорегіональному вимірі на підставі бази даних Європейського соціального дослідження (хвиля 20042005);
- проаналізувати та проінтерпретувати інтегровані показники економічної моральності полярних груп українського суспільства із залученням інших баз даних (зокрема бази даних щорічного соціологічного моніторингу Інституту соціології НАН України);
- проаналізувати режими економічної діяльності полярних груп населення м. Львова на підставі аналізу фокус-групових дискусій. В аналізі фокус-групових дискусій адаптувати розмежування між трьома режимами економічної діяльності (Л. Тевено, Л. Болтанскі).
Об’єкт дослідження соціально зумовлені орієнтації полярних груп населення України щодо меж прийнятної поведінки в економічній сфері. Центральним поняттям, через яке ми інтерпретуємо ці орієнтації, є «економічна моральність».
Предмет дослідження закономірності формування та відтворення орієнтацій полярних груп населення України щодо меж прийнятної поведінки в економічній сфері.
Методи дослідження. Основними теоретичними методами дослідження є загальнонаукові методи порівняльного аналізу та синтезу (для визначення теоретико-методологічних основ дослідження), системного та функціонального аналізу (для розробки концептуальної схеми емпіричного дослідження нормативних аспектів економічної поведінки), міждисциплінарний підхід до досліджуваної проблеми (інтеграція напрацювань суміжних із соціологією дисциплін з метою конструювання теоретико-методологічних рамок дослідження), каузальний аналіз (у генерації гіпотез та в інтерпретації отриманих результатів). Специфічними соціологічними методами, використаними в роботі, є низка методів вторинного статистичного аналізу баз даних (одномірний та двомірний розподіл, кореляційний аналіз, однофакторний дисперсійний аналіз), метод фокус-групової дискусії (використаний для збору даних), а також метод контент-аналізу текстів фокус-групових дискусій.
Емпіричною базою дослідження є бази даних Європейського соціального дослідження (хвиля 2004-2005 рр.), «Соціологічного моніторингу» Інституту соціології НАН України (2006 р.) та база даних опитування «Омнібус» (2006р.), опрацьовані в програмній оболонці SPSS v.11.0, а також матеріали шести фокус-групових дискусій, проведених узимку 2007р.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у створенні цілісної моделі дослідження економічної моральності населення сучасного українського суспільства, яка обґрунтовує методологічні, теоретичні і методичні аспекти дослідження та механізми верифікації його результатів. Конкретніше сутність та ступінь новизни роботи можна відобразити у таких положеннях:
- Уточнено інтерпретацію центральних понять соціології моралі («моральний порядок», «моральні межі», «зміщення та підтримка моральних меж», «моральні паніки», «моральне підприємництво») з огляду на їхню аплікацію у дослідженні нормативних аспектів економічної поведінки в сучасному українському суспільстві (С. 7192). Так, поняття «моральний порядок» інтерпретується як система сприйняття і класифікації, що регулює, структурує і організовує економічні відносини в суспільстві через надання їм нормативного виміру і є водночас внутрішньою (через засвоєні індивідом цінності та норми) і зовнішньою (через вплив формальних та неформальних нормативних систем) для індивіда; поняття «моральні межі» як зміст моральних норм економічної поведінки який дозволяє впорядковувати соціальну реальність у площині «нормальне / ненормальне»; «зміщення та підтримка моральних меж» як зміна чи відтворення конкретного змісту таких норм; «моральні паніки» як актуалізація проблематики порушення конкретних моральних норм економічної поведінки, яка, супроводжується вимогами активізації роботи з підтримки моральних меж і, переважно, ініціюється впливовими соціальними агентами; «моральне підприємництво» як цілеспрямована діяльність впливових соціальних агентів зі зміщення та підтримки моральних меж економічної поведінки, ініціювання моральних панік та інструменталізація моральної проблематики з метою примноження символічних та інших ресурсів.
- Сформульовано авторське визначення поняття «економічна моральність», яке інтерпретується як стійкий комплекс поведінкових імперативів, що стосуються соціально-економічних обмінів та позиціюють ці обміни в межах дихотомічної структури, локалізація у рамках якої пов’язана із формальними і неформальними, позитивними та негативними санкціями з боку агентів соціального контролю (С. 6071).
- Створено інтегровані показники економічної моральності, статистична й аналітична верифікація яких дозволила інтерпретувати їх як інструмент, що може бути застосований у подальших дослідженнях на крос-національному та внутрішньоукраїнському рівні. Соціальним значенням показників є ступінь поширеності соціальних практик, пов’язаних із порушенням норм права та моралі, у неформальних економічних взаємодіях (ІПЕМ1) та ступінь поширеності соціальних практик, пов’язаних із порушенням норм права та моралі, у взаємодіях із представниками формального інституту держави (ІПЕМ2) (С. 97104).
- Здійснено порівняння значень інтегрованих показників економічної моральності зі значеннями низки інтегрованих показників, сконструйованих із використанням відмінних від авторської методик (зокрема з індексом людського розвитку, індексом сприйняття корупції, індексом економічної свободи, індексом політичних та громадянських свобод) та виявлено високий рівень кореляції вказаних показників з ІПЕМ2, що дозволило встановити існування стійкого взаємозв’язку політичних, економічних та ціннісно-нормативних характеристик соціуму, у якому високий рівень економічного розвитку та дієвість демократичної політичної системи високо корелює з ціннісно-нормативною інтеграцією, а низький рівень економічного розвитку та демократичності політичної системи з дисфункціональними явищами у ціннісно-нормативній сфері (С. 104).
- Зафіксовано відмінності в рівнях економічної моральності полярних груп населення українського суспільства та створено соціальні портрети носіїв низької та високої економічної моральності та поглиблено їх із використанням досліджень Інституту соціології НАН України. Виявлено існування єдиної закономірності розподілу значень таких показників, як ІПЕМ1 та ІПЕМ2, середнє за «шкалою брехні», значення індексу аномії, індексу тривожності та індексу соціального самопочуття. Уточнені характеристики соціальних портретів дозволяють розмежувати дві полярні соціальні групи: 1) молода людина, переважно чоловічої статі, із відносно високим рівнем освіти та матеріальних доходів, відносно низьким рівнем конформності, високими адаптаційними здібностями та гнучкістю в умовах кризових ситуацій, яка відносно позитивно оцінює рівень наявних у неї соціальних благ; 2) людина похилого віку, переважно жіночої статі, із відносно низьким рівнем освіти та матеріальних доходів, високим рівнем конформності, низькими адаптаційними здібностями, яка відносно низько оцінює рівень наявних у неї соціальних благ. Рівень залученості осіб, що належать до першої групи, до незаконних та неморальних соціальних практик є вищим, ніж рівень залученості до них осіб, які належать до другої групи. Відповідно відрізняється й уявлення вказаних груп населення щодо прийнятності окремих соціальних практик (С. 105138).
- Виявлено та інтерпретовано закономірності відтворення економічної моральності полярних груп українського суспільства: такі, що виявилися із розгортанням системної кризи у радянському суспільстві, і такі, що є більш давніми та відносно незалежними від сучасного українського контексту. Серед перших: втрата формальними інститутами легітимності; ціннісно-нормативна криза в сучасному українському суспільстві; розрив між культурно схвалюваними цілями та легальними засобами їх досягнення; крах державної системи соціального захисту, гарантованого працевлаштування та підтримання гідного рівня життя; дестабілізація професійно-статусної структури суспільства. Серед відносно незалежних від сучасного українського контексту чинників: стійкі структури соціальної нерівності, що визначаються статтю, рівнем освіти, віком та місцем проживання індивіда; відмінності в рівні конформності осіб чоловічої та жіночої статі й осіб молодого та похилого віку (С. 103134).
- Уточнено та адаптовано до вимог емпіричного дослідження нормативних аспектів економічної поведінки концептуальне розмежування між різними режимами встановлення еквівалентності в соціальних взаємодіях (Л. Тевено, Л. Болтанскі) шляхом зведення концептуального визначення згаданих режимів до їх операціональних параметрів та авторського визначення таких «парних» понять, як «домінуючий та альтернативний режим встановлення еквівалентності», «неуспішна та успішна спроба встановлення режиму еквівалентності». Вказане концептуальне розмежування та його уточнення використані в інтерпретації результатів фокус-групових дискусій, присвячених економічній моральності полярних груп населення м. Львова (С. 134156).
- Верифіковано авторську інтерпретацію економічної моральності полярних груп населення України та поглиблено змістовні характеристики попередньо сконструйованих соціальних портретів носіїв високого та низького рівня економічної моральності завдяки тріангуляції кількісних та якісних соціологічних методів. У фокус-груповому дослідженні економічної моральності полярних груп м. Львова було виявлено переважання у них різних режимів встановлення еквівалентності в економічних взаємодіях: режим близькості для всіх груп виявився однаковою мірою прийнятним в той час як режим публічної конвенції переважав у групах учасників старшого віку із відносно низьким рівнем освіти та матеріальних доходів, а функціональний режим у групах учасників молодшого віку із відносно вищим рівнем освіти та матеріальних доходів (С. 103154).
Практичне значення одержаних результатів полягає у формуванні корпусу соціологічних знань, необхідного в розробці програм реформування системи соціального управління, самоврядування та розвитку громадянського суспільства, а також у підготовці та викладанні курсів з теоретичної соціології, економічної соціології, соціології соціальних змін, порівняльного аналізу трансформації посткомуністичних суспільств, соціології політики. Теоретико-методологічні положення та результати дослідження використані автором при розробці й викладанні курсів «Економічна соціологія» для студентів Львівського національного університету ім. Івана Франка у 20072008 та 20082009 навчальних роках. Матеріали та висновки дослідження можуть бути використані для написання узагальнюючих праць із соціології, для розробки нормативних і спеціальних курсів, планування й організації подальших досліджень із проблематики економічної соціології та соціології моралі.
Особистий внесок здобувача. Усі публікації написані автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідались на таких наукових конференціях: XIII Міжнародна наукова конференція «Соціологія у світі, що змінюється» (Харків, 2007), І Міжнародна конференція «Проблеми дослідження інституційних змін і пошук нової ідентичності (регіональний аспект)» (Одеса, 2007), І Львівський соціологічний форум «Актуальні проблеми сучасного українського суспільства» (Львів, 2007), ІІ Міжнародний соціологічний форум «Багатовимірні простори сучасних соціальних змін» (Львів, 2008), Міжнародна науково-практична конференція «Молодіжна політика: проблеми і перспективи» (Дрогобич, 2007).
Публікації. Результати дисертації викладено в 4-х статтях у провідних наукових фахових виданнях, 2-х тезах доповідей.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Результати нашого дослідження можна узагальнити в таких висновках:
1. Проаналізовано значний компендіум праць у межах соціогуманітарного дискурсу, присвячений проблематиці нормативних аспектів економічної поведінки. Схематизація змісту вказаного корпусу праць дозволяє розмежувати дві традиції, для яких є характерними спільні вихідні аксіоматичні позиції. Це, умовно кажучи, комунітарна та ліберальна традиції. Згадане наукове поле структурує вісь «загальносуспільне / індивідуальне» та пов’язану з нею оцінку реципрокатних та редистрибутивних моделей обміну і соціальної нерівності як дисфункціонального чи функціонального явища загалом.
2. Актуалізація проблематики нормативних аспектів економічної поведінки у межах сучасного соціогуманітарного дискурсу пов`язується з двома різноспрямованими тенденціями соціальних змін у сучасному світі: з одного боку загальноцивілізаційна тенденція до зростання ролі духовного виробництва та споживання у процесі відтворення соціального простору та, з іншого боку, - поглиблення соціального розшарування та супутніх процесів, пов’язаних із утвердженням вільноринкового способу організації економіки у більшості країн світу.
3. За умов переходу від державного соціалізму до вільноринкової економічної системи поглиблюється соціальне розшарування і відповідне відчуття депривації у тих груп населення, які з різних причин менш ефективно адаптуються до нових економічних умов, ніж інші. Категорії віку, статі, типу населеного пункту проживання, рівня освіти та рівня матеріальних доходів дають можливість окреслити полярні групи населення як у сенсі створення відповідних соціальних портретів, так і в сенсі порівняння економічної моральності різних соціально-демографічних груп.
4. Проблематика нормативного виміру економічної поведінки має певні аспекти, які є різною мірою актуальними для суспільств зі встановленою (англ. established) вільноринковою економікою та колишніх суспільств державного соціалізму, де вільноринкові інститути лише утверджуються. Деякі з цих аспектів пов’язані зі станом високої соціальної інтеграції та високим рівнем конформної поведінки, інші ж пов’язані з надмірною індивідуалізацією та послабленням соціальних зв’язків. Це:
- проблема несумісності нормативних систем окремих суспільств чи соціальних груп з вільноринковим способом організації економіки, яка ставить під сумнів успішність функціонування останньої;
- проблема соціальної легітимізації нових соціальних практик та інститутів, які пов’язані із вільноринковою економікою;
- проблема надмірної індивідуалізації та нехтування суспільним благом та інтересами (так звана проблема вільного їздця від англ. «free rider problem») у процесі економічної діяльності;
- проблема надмірної орієнтації корпоративних акторів на максимізації прибутків, що, зокрема, знайшла вираз у впровадженні в науковий обіг понять «соціальна відповідальність бізнесу», «корпоративна відповідальність» та «корпоративна злочинність»;
- проблема віктимізації у соціально-економічних взаємодіях.
5. Поняття «економічна моральність» було сформульоване на початку ХХ ст. у межах теологічного дискурсу і від самого початку обігу у публіцистиці та наукових працях мало виразну полемічну загостреність. У цьому сенсі поняття «економічна моральність» вкладається у започатковану О.Контом традицію, згідно з якою нормативність є не лише об’єктом дослідження, а й базовим методологічним принципом соціології, ілюстрацією якого є слова Е. Дюркгайма про те, що соціологія не була б вартою і години праці, якщо би не могла змінити суспільство на краще. Економічна моральність є різновидом моральності, тож дефініція поняття повторює дефініцію моральності зі специфікацією конкретної сфери соціальної реальності, що її вказана нормативна система стосується.
Методологічними рамками дослідження економічної моральності полярних груп населення є неоінституціональний напрям соціології з його увагою до соціокультурних чинників економічної успішності соціумів, які концептуалізуються через поняття «соціальні інститути» та «соціальні практики». Дослідження нормативних аспектів економічної поведінки обов’язково має спиратися на теоретико-методологічні напрацювання соціології моралі, яка, між тим, є однією з найменш опрацьованих спеціальних соціологічних теорій. Подолання теоретико-методологічних лакун соціології моралі на етапі конструювання теоретико-методологічних рамок дослідження економічної моральності було здійснене завдяки залученню напрацювань Е.Дюркгайма, Г.Бекера, П.Бергера та Т.Лукмана, а також на підставі соціології критики та виправдання Л.Тевено та Л.Болтанскі. Відповідно до сформованої теоретико-методологічної схеми аналізу економічна моральність інтерпретувалася нами як система поведінкових імперативів, що стосується соціально-економічних обмінів та позиціонує ці обміни у межах дихотомічної структури, пов`язуючи ці позиції з позитивними та негативними санкціями. Є підстави розмежувати режими вказаних поведінкових імперативів та назвати ці режими, услід за П.Бергером та Т.Лукманом, високою та щоденною мораллю, що певною мірою відповідає значенню російських слів «мораль» та «нравственность».
Висока мораль є сукупністю поведінкових імперативів, формалізованих законом або ж релігійною чи професійною етичною системою. Ці імперативи є відносно непорушними, в той час як щоденна мораль значно менш формалізована і значно більш гнучка та ситуативно змінна. За умови конфліктних соціальних взаємодій індивіди інструменталізують мораль, дотримуючись певних режимів встановлення еквівалентності, тобто аргументації та нормалізації власних дій (термін Л.Тевено та Л.Болтанскі). Це режими публічної конвенції чи «морального виправдання», функціональний режим та режим «близькості». Відповідно до вказаних теоретико-методологічних рамок у межах цього дослідження було, по-перше, проаналізовано ступінь залученості представників полярних груп населення до соціальних практик, які якісно характеризують рівень і змістове наповнення економічної моральності цих груп, та, по-друге, досліджено режими встановлення еквівалентності у ситуаціях конфліктних соціально-економічних взаємодій.
7. У межах дисертаційної роботи була створена авторська програма соціологічного дослідження економічної моральності полярних груп населення України, яка передбачала тріангуляцію кількісних та якісних соціологічних методів з метою верифікації надійності отриманих результатів та підвищення їх якості. На етапі кількісного соціологічного дослідження було здійснено вторинний аналіз бази даних Європейського соціального дослідження. Звернення до бази даних Європейського соціального дослідження зумовлене низкою причин. По-перше, вказане дослідження є одним із наймасштабніших конкретно-соціологічних досліджень сучасності. Дані репрезентативних опитувань населення більш ніж 20 європейських країн, які охопили понад 40 тис. респондентів, дають можливість здійснити крос-національне порівняльне дослідження та виявити регіональні та загальноєвропейські тенденції, порівняти українське суспільство з іншими суспільствами з історичним досвідом державного соціалізму та суспільствами зі сталими вільноринковими системами, а також сформулювати гіпотези щодо універсальних тенденцій. По-друге, інструментарій Європейського соціального дослідження містив блок запитань, присвячених економічній моральності, що дало підстави для конструювання інтегрованих показників економічної моральності у неформальних та у формальних економічних взаємодіях (ІПЕМ1 та ІПЕМ2).
8. Сконструйовані показники були верифіковані статистично та аналітично. У межах статистичної верифікації було проаналізовано внутрішню несуперечливість інтегрованих показників, скорельованість їх складових та скорельованість з низкою інтегрованих показників, таких як індекс людського розвитку, індекс сприйняття корупції, індекс економічної свободи та «індекс демократії». Високі показники кореляції між вказаними індексами та інтегрованим показником економічної моральності у формальних соціально-економічних взаємодіях вказують, по-перше, на те, що інтегрований показник ІПЕМ2 є надійним соціологічним інструментом, а по-друге, дозволяють припустити існування кумулятивної причинності, тобто каузального зв’язку між рівнями громадянських та політичних свобод, економічного розвитку, свободи приватної економічної ініціативи та корупції в тій чи іншій країні.
9. На підставі порівнянь середніх значень інтегрованих показників економічної моральності було виявлено, що соціальні практики, які передбачають порушення високої моралі у неформалізованих взаємодіях, є значно більш прийнятними у всіх країнах-учасницях ЄСД 2004-2005, ніж соціальні практики, пов’язані з порушенням високої моралі у формалізованих соціально-економічних взаємодіях. Очевидно, одним із пояснень цього є те, що у другому випадку йдеться про соціальні практики, карані законом, в той час як у першому випадку покаранням часто є лише неформальні негативні санкції.
10. У ранжуванні за інтегрованим показником економічної моральності у формальних взаємодіях респондентів прослідковується чітка кластеризація, у якій так звані нові європейські країни, тобто переважно посткомуністичні країни, які нещодавно приєдналися до ЄС, а також Україна, розташовані поруч у «хвості» ранжування, що свідчить про значні проблеми у сфері формалізованої економічної моральності. Україна займає крайню нижню позицію за інтегрованим показником економічної моральності в економічних взаємодіях з представниками формального інституту держави, в той час як у ранжуванні за показником економічної моральності у неформальних економічних взаємодіях вона поділяє останні місця разом з такими країнами, як Люксембург, Словаччина та Естонія.
11. Аналізуючи середні значення інтегрованих показників економічної моральності для окремих соціально-демографічних груп, ми виявили статистично значимі різниці між вказаними значеннями для респондентів різних статей, вікових категорій, мешканців населених пунктів різного типу, людей з різним рівнем освіти та людей з різним рівнем матеріальних доходів, а також для респондентів, які проживають у різних регіонах України. Використовуючи базу даних щорічного соціологічного моніторингу Інституту соціології НАН України, ми порівняли значення інтегрованих показників економічної моральності та значення інтегрованого показника аномічної деморалізованості. Було виявлено, що вказані групи відрізняються і за цим показником, що дозволило глибше зрозуміти відмінності у рівнях економічної моральності цих груп населення. Висновком є те, що представники соціальних груп, які можна позначити англомовним терміном advantaged і чиї переваги полягають у високому рівні освіти, відносно високих матеріальних доходах, проживанні у великих населених пунктах, приналежності до чоловічої статі та молодого віку, значно більшою мірою залучені до соціальних практик в економічній сфері, які суперечать закону. Гіпотетичним висновком є те, що соціальна успішність в сучасному українському суспільстві значно більшою мірою пов’язана із залученням до неправових та неморальних соціальних практик в економічній сфері.
12. Поряд з цим, нижчий рівень економічної моральності соціально успішних груп населення, очевидно, визначається не лише чи не стільки чинниками індивідуального морально-етичного плану, скільки, так би мовити, структурно: амплітуда можливостей, які стоять перед індивідом, та соціальні практики, поширені в його оточенні, на нашу думку, підпорядковують собі його поведінку.
13. Аналіз змісту фокус-групових дискусій дозволив нам проаналізувати режими встановлення еквівалентності (вживаючи терміни Л.Тевено та Л.Болтанскі), які використовуються представниками полярних соціальних груп. Оскільки групи були утворені відповідно до теоретичної вибірки та представляли гомогенні за важливими для цього дослідження характеристиками аудиторії, то результатом аналізу фокус-групових дискусій стало формулювання висновків стосовно переважаючих режимів встановлення еквівалентності щодо конфліктних економічних взаємодій у полярних за рівнем освіти, типом зайнятості, рівнем матеріальних доходів та віком мешканців міста Львова.
Для всіх фокус-груп було характерним те, що режим близькості слугував, так би мовити, фоном, прийнятною для учасників фокус-груп нормативною основою взаємодії, яка не піддається сумніву. У групах учасників із відносно низьким соціальним статусом зафіксовано встановлення режиму публічної конвенції. При цьому в групі учасників, найстарших за віком (46-60 років), із відносно низьким соціальним статусом спостерігалася апеляція до релевантності до оцінки дій в економічній сфері таких понять, як «чеснота» та «гріх». У всіх групах учасників із відносно високим соціальним статусом зафіксовано встановлення функціонального режиму режиму, за якого релевантними до оцінки (схвалення чи осуду) дій в економічній сфері визнаються міркування, пов’язані з поняттям прагматичної цілі та співвідношенням переваг та витрат сторін економічної взаємодії. У групі учасників із відносно високим соціальним статусом віком 41-60 років зафіксовано спроби встановлення режиму публічної конвенції, змістом якого є визнання релевантності міркувань, пов’язаних із уявленням про неправові соціальні практики в економічній сфері як про компенсаторний механізм: хабарники (переважно державні службовці) у межах цієї інтерпретації розглядаються як «годувальники сімї», яким «не додала держава» і яким «потрібно крутитися». Так само зафіксована інтерпретація, згідно з якою неправові соціальні практики в економічній сфері можуть бути організовані «правильним» і «неправильним» чином: у першому випадку суб’єкту неправових дій необхідно знати «табличку ділення» тобто розподіляти потоки ресурсів, сформовані неправовим шляхом реципрокатно. Дотримання цієї норми визнається чеснотою. Суб’єкт, який не знає «таблички ділення» та монополізує потоки ресурсів, сформовані неправовим шляхом, заслуговує на осуд і наражається на небезпеку. Таким чином, було зафіксовано спробу встановлення режиму еквівалентності, за якого неправові соціальні дії в економічній сфері виправдовуються як такі що відповідають цінностям взаємодопомоги та солідарності та протистоять формальній нормативній системі і формальній структурі обміну ресурсами, яка має неефективний та репресивний характер.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамова C. Деньги как социальная ценность: поколенческий срез проблемы // Социологические исследования. 2000. № 7. С. 3741.
2. Арбеніна В. Сучасний стан української соціології у дзеркалі «Харківських соціологічних читань» // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства. Збірник наукових праць. Харків: Видавничий Центр Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна, 2005. С. 268276.
3. Бакштановський В., Согомонов Ю. Социология морали: нормативно-ценностные системы // Социологические исследования. 2003. № 5. С. 812.
4. Батыгин Г. Как невозможна социология морали. Доступне на: http://d.theupload.info/down/uv459g6t45rvcekgpyshbt951p3c7zds/batygin_g_s__kak_nevozmozhna_sociologija_morali.txt 12.03.07.
5. Бауман З. Мыслить социологически. М.: Аспект-Пресс, 1996. 225 с.
6. Бачинин В.А. Метасоциологические проблемы: изучение морали //Социологические исследования. 1995. № 11. С. 104108.
7. Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания. М.: Медиум, 1995. 323 с.
8. Бова А. Моделювання поведінки, що зорієнтована на дачу хабара, за допомогою методів багатовимірної статистики // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 1998. №3. С. 109116.
9. Болтански Л., Тевено Л. Социология критической способности // Журнал социологии и социальной антропологии. 2001. Т. III. № 3. С. 6683.
10. Бурдье П. Общественное мнение не существует // Cоциология политики: Пер. с фр. Г.А.Чередниченко /Сост., общ. ред. и предисл. Н.А.Шматко. М.: Socio-Logos, 1993. С.159177.
11. Бурдье П. Социальное пространство и генезис «классов» // Социология политики: Пер. с фр. Н.А.Шматко /Сост., общ. ред. и предисл. Н.А.Шматко М.: Socio-Logos, 1993. С.5397.
12. Бурдье П. Структуры, habitus, практики // Современная социальная теория: Бурдье, Гидденс, Хабермас / Под ред. Леденевой А. Новосибирск: издательство Новосибирского государственного университета, 1995. С.1730.
13. Бурдье П. Формы капитала // Экономическая социология. 2002. Т. 3. № 5. С. 6075.
14. Валлерстайн И. Модернизация: мир праху ее // Социология: теория, методы, маркетинг. 2008. № 2. С. 2126.
15. Валлерстайн И. Социальное изменение вечно? Ничто никогда не изменяется? // Социологические исследования. 1997. № 1. С. 821.
16. Ворона В. Щоб Україна була багатою, люди мають бути моральними // Українське суспільство 1992 2006. Соціологічний моніторинг / За ред. д.ек.н. В. Ворони, д.соц.н. М. Шульги. К.: Інститут соціології НАН України, 2006. С. 39.
17. Восленский М. Номенклатура. Господствующий класс Советского Союза. М.: Советская Россия, 1991г. 624 с.
18. Головаха Є. Нелеґальна радянщина у пошуках леґітимности // Доступне на krytyka.kiev.ua/articles/s.3_12_2005.html
19. Головаха Є. Феномен «аморальної більшості» в українському суспільстві: пострадянська трансформація масових уявлень про норми соціальної поведінки // Україна-2002. Моніторинг соціальних змін. / За ред. д.е.н. В.Ворони, д. соц. н. М.Шульги. К.: Інститут соціології НАН України, 2002. С. 440468.
20. Головаха Е., Макеев С. Украинское общество в европейском ракурсе // Украинское общество в европейском пространстве. К.: Институт социологии НАН Украины, 2007. С. 718.
21. Гофман А. Социология Карла Маркса // Семь лекций по истории социологии. Учебное пособие для вузов. 5-е изд. М.: Кн. дом Университет, 2001 216 с.
22. Грамши А. Избранные произведения. М.: Политиздат, 1980. 200 с.
23. Грановеттер М. Экономические институты как социальные конструкты // Журнал социологии и социальной антропологии. 2004. Т. VII. №1. С. 7689.
24. Демків О., Кондратик Л. Економічна моральність українського суспільства у загальноєвропейському та внутрішньорегіональному вимірі // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2007. № 4. С. 538.
25. Джилас М. Новый класс: Анализ коммунистической системы // Лицо тоталитаризма. М.: Новости, 1992. С. 197298.
26. Дюркгейм Э. Норма и патология// Рубеж (Альманах социальных исследований). 1992. № 2. С. 8288.
27. Енгельс Ф. Анти-Дюрінг. К.: Держполітвидав, 1953. 312 с.
28. Зелизер В. Создание множественных денег (перевод М.С. Добряковой) // Экономическая социология. Электронный журнал. 2002. Т. 3. № 4. С. 5873. Доступне на: www.еcsoc.msscs.ru
29. Зиммель Г. Философия культуры // Избранное. В 2 т. / Сост. С.Левит, Л. В. Скворцов; Отв. ред. Л.Т. Мильская. Т. 1. М.: Юристъ, 1996. 671 с.
30. Зиммель Г. Как возможно общество? // Социологический журнал. 1992. № 2. С. 102114.
31. Іващенко О. Новий інституціоналізм в економічній соціології: теоретичні підвалини дослідницьких можливостей // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2003. № 1. С. 6070.
32. Іващенко О.В. Соціологічні аспекти самостійної зайнятості // Україна 2003. Моніторинг соціальних змін. К.: Інститут соціології НАН України, 2003. С. 138145.
33. Іващенко О.В. Соціологія самозайнятості: до проблеми визначення предмету // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2004. №4. C. 65 74.
34. Иващенко O. Статусные неравенства: эффект возраста // Новые социальные неравенства / Под. ред. С.Макеева. К.: Институт социологии НАН Украины, 2006. 355 с.
35. Инглхарт Р. Культура и демократия // Культура имеет значение. Каким образом ценности способствуют общественному прогрессу / Под ред. Л.Харрисона, С. Хантингтона. М.: Московская Школа Политических исследований, 2002. С. 106129.
36. Инглхарт Р. Постмодерн: меняющиеся ценности и изменяющиеся общества // ПОЛИС: Политические исследования. 1997. № 4. С. 632.
37. Кондратик Л. Концептуалізація понять «моральна економіка» та «економічна моральність» в історичній та соціологічній науці //Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2008. № 2. С. 103117.
38. Кондратик Л.М. Межі конвенційності соціальних практик в економічній сфері у кроснаціональній перспективі (за результатами другої хвилі Європейського соціального дослідження) // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць. Видавничий центр Харківського університе імені В.Н. Каразіна, 2007. С. 237242.
39. Кондратик Л.М. Неоінституціоналізм як теоретикометодологічне підґрунтя дослідження економічної моральності // Вісник Одеського національного університету. Т 12. Вип. 6 Соціологія і політичні науки. Збірник наукових праць. Одеса. 2007. С. 506513.
40. Кондратик Л.М. Специфіка дослідження цінностей у рамках різних соціологічних підходів // Наукове пізнання: методологія та технологія. 2006. № 2 (17). С. 95100.
41. Кондратик Л. М. Концептуалізація поняття «Моральна економіка» у історичній та соціологічній науці // Наукові студії Львівського соціологічного форуму «Багатовимірні простори сучасних соціальних змін». Збірник наукових праць. Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2008. С. 169174.
42. Кондратик Л. Компаративне дослідження економічних цінностей молоді 24 європейських країн (на підставі аналізу бази даних Європейського соціального дослідження (хвиля 20042005рр.) // Молодіжна політика: проблеми і перспективи. Збірник матеріалів IV Міжнародної науковопрактичної конференції. Дрогобич, 10 11 травня 2007 року. / Наук. ред. С. Щудло. Дрогобич: Вимір, 2007. С. 5660.
43. Коржов Г. Региональная идентичность Донбасса: генезис и тенденции развития в условиях общественной трансформации // Социология: теория, методы, маркетинг. 2006. № 4. С. 38 52 .
44. Куценко О.Д. Суспільство нерівних. Класовий аналіз нерівностей в сучасному суспільстві: Спроби західної соціології. Харків: Видавничий Центр Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна, 2000. 316 с.
45. Куценко О.Д. Социально-классовое пространство украинского общества: новые тенденции на фоне старых неравенств // Харьковские социологические чтения-97. Научно-метод.обеспечение преподавания социологических дисциплин. Часть П. Харьков: Основа, 1997. С. 123130.
46. Куценко О.Д. Социология: трансформация как ответ на глубинные изменения современного общества // Вестник Харьковского государственного университета. «Социологические исследования современного общества: методология, теория, методы». 1999. № 433. С. 712.
47. Леденева А. Личные связи и неформальные сообщества: трансформация блата в постсоветском общество // Мир России. 1997. №4. С. 89106.
48. Леонов В. Соціологічні аспекти мотивації фінансової поведінки населення // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2005. № 4. С. 132146.
49. Мейлахс П. А. Публичное пространство в дискурсе российского неоморализма. Доступне на: http://www.ecsocman.edu.ru/images/pubs/2006/08/04/0000282899/Neomoralizm_dlya_tolerantnosti.pdf
50. Магун В., Руднев М. Ценности населения Украины в европейском контексте // Виступ на міжнародній науковій конференції «Соціальний простір і час: цінності, ідентичності, толерантність» м. Київ. 1-2 лютого 2007 року.
51. Максимов С. І., Панов М. І. Передумови соціальної ефективності політико-правових інститутів // Політико-правові інститути сучасності: Структура, функції, ефективність: Моногр. / За заг. ред. М. І. Панова, Л.М. Герасіної. К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2005. С. 27 48.
52. Маркс К., Енгельс Ф. Маніфест комуністичної партії. 1848 // Твори К.: Політвидав УРСР, 1959. Т.4. С.405441.
53. Маркс К. Социалистическая и коммунистическая література // Манифест коммунистической партии. Доступне на:http://www.marxists.org/russkij/marx/1848/manifesto.htm
54. Мертон Р. Социальная структура и аномия // Социология преступности (Современные буржуазные теории) / Пер. с фр. Е. А. Самарской. М.: Прогресс, 1966. C. 99113.
55. Мор Т., Кампанелла Т. Утопія. Місто Сонця. (пер. з лат.) К.: Дніпро, 1988. 207 с.
56. Моральный кодекс строителя коммунизма. Пособие для пропагандистов и слушателей системы политического просвещения. М.: Политиздат, 1964. 191 с.
57. Норт Д. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики / Пер. А. Нестеренко. М.: Начала, 1997. 187 с.
58. Основы марксистско-ленинской социологии: Пер. с нем. / Под общ. ред. д. филос. наук, проф. Г. В. Осипова. М.: Прогресс, 1980. 344 с.
59. Орруэл Дж. Как я стрелял в слона. Доступне на: http://www.lib.ru/orwell/elefant.txt 16.08.07
60. Парсонс Т. О структуре социального действия. М.: Академический проект, 2000. 880 с.
61. Пилипенко В. Людина за ринкових умов: вербальна поведінка та оцінка реформ // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2006. № 1. С. 153 165.
62. Пилипенко В. Реформи. Підприємництво. Культура. К.: Стилос, 2001. 151 с.
63. Пилипенко В. «Сільські» реформи в оцінках населення // Українське суспільство 1992-2006. Соціологічний моніторинг / За ред. д.ек.н. В.Ворони, д.соц.н. М. Шульги. К.: Інститут соціології НАН України. 2006. 578 с.
64. Платон. Государство // Платон. Собр. соч.: В 3 т. Т. 3. М., 1971. 321 с.
65. Поланьи К. Великая трансформация: Политические и экономические истоки нашего времени / Пер. с англ. А. Васильева и А. Шурбелева, под общ. ред. С.Е. Федорова. СПб .: Алетейя, 2002. 320 с .
66. Попов Л.А. Религия и мораль: взаимодействие в современных условиях // Общественные науки и современность. 1999. № 3. С. 171178.
67. Попова І. Моральне виправдання і нормативна складова тіньових практик (спроба порушити проблему) // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2004. №1. С. 30-50
68. Попова І. Повседневные идео