Сексуальна експлуатація неповнолітніх як соціальне явище: тенденції і шляхи профілактики

Краткое описание

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ШВЕД ОЛЬГА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 316.4.057.4+316.344.7

Сексуальна експлуатація неповнолітніх як соціальне явище: тенденції і шляхи профілактики

Спеціальність: 22.00.04 спеціальна та галузеві соціології

Дисертації на здобуття
наукового ступеня кандидата соціологічних наук

Науковий керівник:
Рущенко Ігор Петрович,
Доктор соціологічних наук, професор

Харків 2006

Сексуальна експлуатація неповнолітніх як соціальне явище: тенденції і шляхи профілактики

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. Методолого - теоретичні проблеми дослідження 15
1.1. Аналіз літератури з проблеми сексуальної експлуатації неповнолітніх. 15
1.2. Основні поняття за темою дослідження. 26
1.3. Сексуальна експлуатація неповнолітніх як кримінально-правове поле” (теоретична модель явища). 35

РОЗДІЛ 2. Тенденції розвитку явища сексуальної експлуатації неповно-літніх у світі й в Україні 60
2.1. Історичні закономірності виникнення явища сексуальної експлуатації
неповнолітніх. 60
2.2. Сучасні форми комерційної сексуальної експлуатації неповнолітніх і структурні закономірності явища. 71
2.2.1. Дитяча проституція 71
2.2.2. Торгівля дітьми 74
2.2.3. Дитяча порнографія та сексуальна експлуатація в Інтернеті 76
2.2.4. Дитячий секс-туризм 91
2.2.5. Ранні шлюби 92
2.3. Ситуація в основних регіонах світу та глобальні тенденції. 93
2.3.1. Країни Північної та Центральної Америки 94
2.3.2. Південна Америка 95
2.3.3. Азія 96
2.3.4. Тихоокеанський регіон. Острови 99
2.3.5. Європа та країни СНД 99
2.4. Стан та тенденції явища комерційної сексуальної експлуатації в Україні.
107
РОЗДІЛ 3. Профілактика сексуальної експлуатації неповнолітніх та
реабілітація її жертв 127
3.1. Профілактика сексуальної експлуатації: юридичний та
просвітницький напрямки. 127
3.1.1. Юридична профілактика. 131
3.1.2. Міжнародні освітні превентивні програми. 141
3.2. Комплексна програма реабілітації та специфіка роботи з окремими
категоріями неповнолітніх. 146
3.2.1. Специфічні проблеми дітей-жертв 148
3.2.2. Основні етапи реабілітації дітей-жертв 155
3.2.3. Специфіка роботи з дітьми-біженцями в Україні 174
ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ 179
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 186
ДОДАТКИ 206

ВСТУП

Сучасні суспільства у різних регіонах світу, у т.ч. і Україна, стоять перед новим викликом з кола соціально-негативних явищ поширенням сексуальної експлуатації неповнолітніх (дітей)[1]. Сексуальна експлуатація є одним з найгірших порушень прав дитини, насильством, що передбачає різноманітні сексуальні дії з неповнолітніми. Це явище стає дедалі більш поширеним, охоплює як бідні, так і розвинуті країни світу. Мільйони дітей в світі сексуально експлуатуються і страждають від насильства. Діти з бідних країн, так само як і з багатих, хлопчики, так само як і дівчата, стикаються з загрозою сексуального насильства чи експлуатації. Жоден регіон чи країна не захищені від цього. Приблизно 2 мільйони дітей в світі експлуатуються в комерційному сексуальному ринку; більше ніж 1 мільйон дітей продаються для різних цілей кожен рік. Діти, що продані є найбільш уразливими до сексуального насильства та експлуатації”, констатує Карін Ландгрен, голова департаменту захисту дітей Міжнародної організації ЮНІСЕФ [127, c.4]. Небезпека полягає у негативному впливі на неповнолітніх, які стають жертвами злочинних посягань, руйнуванні загальної суспільної моралі. Завдання суспільств, держав і громадськості не стояти осторонь, а протидіяти цьому явищу.
У більшості сучасних кримінально-правових систем те, що розуміється під сексуальною експлуатацією дітей, кваліфікується як злочинне діяння. В Україні подібні дії можуть кваліфікуватися за низкою статей кримінального законодавства (ст. 149, 155, 156, 301, 302, 303 КК України), які фактично захищають життя, здоров’я, гідність, волю неповнолітніх. Злочинні посягання цього роду не є виключно сферою діяльності правоохоронних органів, бо потребують втручання громадськості, батьків, соціальних працівників тощо.

Одночасно явище сексуальної експлуатації дітей є специфічним предметом наукових досліджень. Соціологічний аспект проблеми полягає в необхідності усебічного дослідження явища у контексті соціальних процесів і інституцій з метою розробки науково обґрунтованих методик профілактики та реабілітації жертв.
Ми є свідками появи нових форм сексуальної експлуатації неповнолітніх, це явище є доволі динамічним, рухливим, що становить додатковий інтерес і певні труднощі для дослідників. Жага наживи у кримінальному світі призвела до появи комерційної сексуальної експлуатації дітей (КСЕД)[2]. Комерційна сексуальна експлуатація неповнолітніх має не тільки економічні, але й соціальні, педагогічні та психологічні причини. Вони мусять бути виявлені, усебічно досліджені, бо аналіз зазначених причин є основою профілактики та протидії втягування дітей у сексуальні відносини з дорослими. Зважаючи на те, що на сьогодні відсутні, по-перше, цілісне уявлення про сексуальну експлуатацію дітей як соціальний феномен, по-друге, чітка концепція попередження, захисту та реабілітації жертв, і виникла необхідність даного дослідження.
Актуальність теми зумовлена двома обставинами: 1) гостротою проблеми сексуального насильства як соціального явища та практичною потребою протидії посяганням на інтереси неповнолітніх; 2) слабкою розробленістю соціологічного аспекту теми, що передбачає усебічний опис та аналіз явища, а також розробку методології та методики програм профілактики та реабілітації потерпілих.
Актуальність теми посилюється тим, що практика використання дітей у порнографії або проституції щільно пов‘язано зі сферою злочинного у сучасних суспільствах. Кримінальні структури з метою свого збагачення шукають нових видів заробітку, не цураючись сексуально експлуатувати дітей. Неповнолітні часто самі змушені продавати своє тіло за певних причин, які, безумовно, необ -хідно вивчити, проаналізувати, аби ефективно попереджати явище у цілому. Потрапивши у тенета КСЕД, неповнолітні стикаються з сексуальним, фізичним, психічним насильством, зґвалтуваннями, розбещенням, втягненням у злочинну діяльність. КСЕД призводить до серйозних наслідків на усе подальше життя, а іноді ставить під загрозу і саме існування неповнолітніх. Особи, що стали жертвами КСЕД, отримують моральні, духовні та фізичні травми, затримується їх фізичний та розумовий розвиток, вони інфікуються ВІЛ та іншими хворобами, що передаються статевим шляхом, стають нарко- та алкозалежними, дівчата страждають від ранніх вагітностей, абортів, трапляються летальні пологи. Право дітей на щасливе, здорове та достойне дитинство порушується, їх майбутнє стає під загрозою, з чим не може миритися оточення, громадськість, релігійні общини, державні установи. Отже, дослідження у цій галузі мусять мати передусім прикладне значення, хоча це і не виключає розв‘язання низки теоретичних проблем на шляху пошуку відповідей на практичні питання.
Проблема даного дослідження, а саме використання дітей в сексуальній експлуатації є однією з тих проблем, які мають міждисциплінарний характер. Ось чому наше дисертаційне дослідження спирається не лише на соціологічні джерела, але й на роботи філософського, психолого-педагогічного, юридичного, медичного напрямків.
Ступінь наукової розробленості. Існування сексуальної експлуатації дітей сягає корінням в античні часи, але в ті часи вона не розглядалась як проблема. Історичний опис сексуального використання дітей у античну добу можна знайти у творах античних філософів, а також у дослідженнях сучасних авторів І. Блоха, М. Фуко та О. Друзь які зосереджуються на історико-культурному аспекті явища. Погляд на використання дітей в явищі сексуальної експлуатації змінювався в історичному ракурсі від позитивного або нейтрального ставлення до морального осуду, заборони та запобігання під острахом кримінального покарання. Суспільна оцінка трансформувалася в залежності від домінуючого погляду громадськості, церкви, держави на права людини в цілому і на цінність дітей, їх фізичне і моральне здоров’я, зокрема.
Сексуальна експлуатація дітей фактично визнана проблемою тільки з 1989 р., після прийняття Конвенції ООН про права дитини, тому роботи з даної тематики є сучасними і припадають на період кінця ХХ початок ХХІ століття. Перші соціологічні роботи зарубіжних фахівців (Liz Kelly, Graham Scambler і Annette Scambler, June Kane та R. Barri Flowers), які вивчали проблему сексуальної експлуатації дітей, побачили світ у другу половину 1990-х років.
Відповідними дослідженнями в соціально-технологічному аспекті, пов’язаними з профілактикою та попередженням, займається міжнародна організація ЕКПАТ[3]. Діяльність ЕКПАТ у різних пострадянських країнах дозволила накопичити значний інформаційний ресурс, який використано в дисертації. Цей ресурс включає дані соціологічних досліджень, що будуть представлені в роботі.
Проблема сексуальної експлуатації дітей досі залишається мало досліджуваною в Україні. Перше українське соціологічне дослідження, яке вказало на залучення дітей до проституції, здійснено Українським інститутом соціальних досліджень спільно з ЮНАЙДС (Програма ООН-СНІД) в 2001 р. Фактично раніше цієї дати в Україні не з‘являлося відповідних праць. Пізніше проблеми торкалися, зокрема, О.М. Балакірєва, Т.В. Бондар, Л.С. Волинець, О.А. Ганюков, Ю.М. Галустян, В.М. Куц, Є.М. Луценко, В.І. Менжулін, Ж. Петрочко, О.О. Яременко.
В Україні поволі формується юридично-правовий напрямок досліджень проблеми сексуальної експлуатації неповнолітніх. Так, кримінологічні та кримінально-правові аспекти боротьби з торгівлею жінками та дітьми розглянуто в монографії В.О. Іващенко „Торгівля жінками та дітьми”. Явище торгівлі жінками та дітьми з точки зору порушення прав людини та гендерних прав розглянуто у монографіях української дослідниці К.Б. Левченко.
Перші спроби дослідження сексуальної експлуатації людей в Інтернеті здійснюють Запорізький Центр дослідження комп’ютерних злочинів та кафедра організації розслідування злочинів Луганського державного університету внутрішніх справ.
Одночасно з юристами проблеми сексуальної експлуатації неповнолітніх торкаються медики в колективній монографії „Сексуальное насилие по отношению к детям и молодежи в Украине”, що вийшла під керівництвом Б.М. Ворника.
Психолого-педагогічні проблеми дітей, які сексуально експлуатувались в проституції, досліджувались О.П. Петращук та І.І. Цушкою. Деякі аспекти профілактики торгівлі дітьми та захисту дітей від жорстокого поводження та сексуальної експлуатації висвітлювалися у працях К.Б. Левченко, І.М. Трубавіної, Г.М. Лактіонової, І.Д. Звєрєвої.
Більш докладно аналіз літератури, наукових джерел за проблемою сексуальної експлуатації неповнолітніх буде зроблено у підрозділі 1.1. Але попередньо зазначимо, що соціологічний аспект є найменш розробленим, передусім не з‘ясовані динамічні і структурні закономірності явища на міжнародному і національному рівнях, не розроблені методологічні основи соціально-технологічної відповіді у вигляді концепції попередження або програми профілактики і реабілітації жертв.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках розробки державного Національного плану Дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини на 2006-2016 рр., Національної програми по протидії торгівлі людьми на 2006-2010 рр., Державної програми подолання дитячої безпритульності і бездоглядності на 2006-2010 рр. та згідно напрямків наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2001-2005 рр. (п.6.1) та на 2006-2010 рр. (п.5.1).
Тема дисертації є також складовою напрямку наукових досліджень міжнародної організації ЕКПАТ, з якою співпрацює дисертант.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є опис та аналіз сексуальної експлуатації неповнолітніх як соціального феномену, включаючи виявлення основних тенденцій, а також розробка комплексної програми реабілітації дітейжертв сексуальної експлуатації. Для реалізації мети у дисертації поставлено наступні завдання:
1. Уточнити соціологічний зміст понять „сексуальне насильство над дітьми”, сексуальна експлуатація дітей”, комерційна сексуальна експлуатація дітей” (КСЕД) та низки суміжних понять і категорій.
2. Надати теоретико-соціологічну інтерпретацію явища сексуальної експлуатації неповнолітніх в межах теорії соціального поля.
3. Виявити основні тенденції сексуальної експлуатації неповнолітніх на основі опису та аналізу явища в історичній ретроспективі, з точки зору сучасних форм сексуальної експлуатації, в глобальному аспекті (поширення явища в країнах світу, включаючи сучасну Україну).
4. Виявити основні чинники поширення комерційної сексуальної експлуатації неповнолітніх в сучасній Україні.
5. Проаналізувати зарубіжний досвід впровадження спеціальних програм протидії сексуальній експлуатації неповнолітніх.
6. Розробити комплексну програму реабілітації дітей-жертв комерційної сексуальної експлуатації.
Об'єктом дослідження є сексуальна експлуатація неповнолітніх як соціальний феномен. Предмет дослідження специфічні форми, тенденції та причини комерційної сексуальної експлуатації дітей, програма реабілітації дітей-жертв.
Теоретико-методологічною основою роботи є теорії соціального поля П. Сорокіна, соціального простору П. Бурд‘є, кримінально-правового поля І. Рущенка, трактування соціального факту Е. Дюркгеймом, теоретичні праці в галузі соціології молоді А. Ковальової та В. Лукова, теорії та методи соціальної роботи з дітьми та спеціальними категоріями дітей з девіантною та депривантною поведінкою І.Д. Звєрєвої, Г.М. Лактіонової, А.Й. Капської.
Методи дослідження:
· загальнонаукові: історико-порівняльний метод для вивчення процесу виникнення КСЕД; метод системного аналізу для виявлення та опису чинників, що впливають на КСЕД;
· конкретно-соціологічні: контент-аналіз веб-сторінок та газет; аналіз ділової документації міжнародної організації ЕКПАТ, відомчої документації Міністерства внутрішніх справ України, а також звітів досліджень національних та міжнародних організацій; опитування експертів з проблеми сексуальної експлуатації неповнолітніх, а також анкетування неповнолітніх, залучених до проституції; фокус-групи з експертами - представниками урядових та неурядових організацій в 6 країнах СНД;
· аналіз статистичної інформації, що стосується дітей груп ризику та кримінальних правопорушень стосовно дітей.
Емпіричну базу роботи складають матеріали проведених за участю автора соціологічних досліджень в Україні, Росії, Молдавії, Казахстані, Киргизії та Узбекистані (20032005 рр.); матеріали, дані, що оприлюднювалися на міжнародних та національних конференціях та семінарах, статистичні дані Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту.
Найбільш суттєві висновки зроблено на основі досліджень, що проведені Українським інститутом соціальних досліджень та Державним інститутом проблем сім‘ї та молоді за участю дисертанта в Україні (Уразливість дітей щодо комерційної сексуальної експлуатації в Україні”, 2003 р.). В Україні дослідження базувались на глибинному опитуванні експертів. Експертами (45 осіб) виступили фахівці різних галузей: працівники МВС України, начальники обласних відділів по боротьбі зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми, дільничні міліціонери, працівники обласних служб у справах неповнолітніх; працівники обласних управлінь у справах сім’ї та молоді, працівники дитячих будинків, притулків; працівники регіональних митних служб України, лікарі обласних центрів СНІДу; представники неурядових організацій. В дослідженні використані усні історії (розповіді свідків або учасників подій), та контент-аналіз (аналіз публікацій на тему КСЕД у ЗМІ). Опитування проводилось в 6-ти регіонах України: Волинська, Житомирська, Полтавська, Одеська обл., АР Крим та в м. Києві.
Дослідження в 2004 р. в Киргизії базувалося на глибинних, слабоструктурованих інтерв’ю з експертами. Всього було проведено 86 інтерв’ю з представниками державних, недержавних, міжнародних організацій та іншими особами (інформантами), дотичними до проблеми (працівники готелів, сутенери, фотографи, таксисти, працівники пунктів прокату відео) в м. Бішкек та м. Ош). Контент-аналіз проведено за текстами 14 газет, що охоплюють 1,5 роки.
Дослідження в Молдові (2004 р.) також базувалось на глибинних інтерв’ю (опитано 40 експертів в 3-х містах: Кишиневі, Балті, Кагулі), використовувалися і матеріали ЗМІ.
Дослідження в Казахстані проводилось у 2004 р. спільно з Центром вивчення суспільної думки (ЦИОМ) та кризовим центром „Турбота”. В даному дослідженні проаналізовано 400 особистих справ дітей, які перебували у Центрах тимчасової ізоляції, адаптації та реабілітації неповнолітніх м. Алма-Ати. Проведено опитування 23 спеціалістів, які мають відношення до проблеми сексуальної експлуатації неповнолітніх, в 3-х містах: Астані, Алма-Аті та Чимкенті. Крім даних інтерв’ю використовувався контент-аналіз, але на обмеженій кількості газет: одна республіканська та по 4 міських за останні 2,5 роки.
Дослідження в Узбекистані 2004-2005 рр. передбачало застосування кількісних і якісних методів. Структуровані інтерв‘ю було узято у 232 неповнолітніх дівчат, які працювали у проституції. Також проведено опитування 12 експертів (працівники правоохоронних органів, зав. відділеннями шкір-вендиспансерів, директори громадських організацій, що працюють з дітьми вулиці) та 191 інформантів працівників служб сервісу (таксисти, офіціантки, працівники готелів) в 3-х найбільших містах країни (Андижані, Самарканді, Ташкенті).
Надійність і достовірність результатів досліджень забезпечувалася послідовністю реалізації теоретичних положень при розв'язанні завдань емпіричного дослідження; застосуванням методів, адекватних завданням дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:
- Вперше явище комерційної сексуальної експлуатації неповнолітніх представлено як „кримінально-правове поле”, дається опис агентів, практик, систем взаємодій та фізичної локалізації цього специфічного поля;
- Вперше виявлено загальні закономірності явища сексуальної експлуатації неповнолітніх на основі опису його історії, сучасних форм і поширення у сучасному світі;
- Вперше виявлено новий вид дитячої порнографії „скрита камера” (прийнято до міжнародної класифікації);
- Вперше описано зарубіжний досвід профілактики даного явища та надаються рекомендації по профілактиці в Україні;
- Вперше розроблено національну комплексну програму реабілітації дітей-жертв сексуальної експлуатації;
- Дістало подальший розвиток трактування понять „сексуальне насильство над дітьми”, „сексуальна експлуатація дітей”, „комерційна сексуальна експлуатація дітей” (КСЕД) та низки пов‘язаних з ними категорій;
- Отримало подальший розвиток аналіз причин, що сприяють комерційній сексуальній експлуатації неповнолітніх в Україні.
Практичне значення одержаних результатів. Основні ідеї і висновки роботи розширюють наукові уявлення про явище сексуальної експлуатації дітей, зокрема з комерційною метою, у прикладному аспекті даються конкретні рекомендації щодо профілактики та процесу реабілітації жертв.
Висновки і рекомендації дисертації покладено в основу розробки спеціальних глав Національного плану дій по виконанню Конвенції ООН про права дитини на 2006-2016 рр., Державної програми подолання дитячої безпритульності і бездоглядності на 2006-2010 рр., Національної програми по протидії торгівлі людьми на 2006-2010 рр.; при написанні науково-методичних посібників для спеціалістів соціальних служб, правоохоронних органів, педагогів, громадських організацій.
Комплексна програма реабілітації дітей-жертв КСЕД, що розроблена дисертантом, планується до використання у 2-х (з 19 існуючих) державних психолого-реабілітаційних центрах України протягом 2006-2007 рр. За ініціативи дисертанта та з урахуванням позитивного досвіду проведених тренінгів в Україні планується введення спеціальної категорії соціальних працівників („out reach”), які будуть працювати з дітьми груп ризику на вулиці.
На основі досліджень і пропозицій по комплексній реабілітації дітей-жертв, з використанням власної методики автором проводяться тренінги зі спеціалістами державних та недержавних організацій, які працюють з дітьми груп ризику в Україні, Росії, Молдові, Білорусії, Казахстані, Киргизії та Узбекистані.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до проблеми сексуальної експлуатації неповнолітніх, методів профілактики явища та реабілітації жертв на основі соціологічних досліджень, що виконані автором самостійно або в складі дослідницьких колективів різних країн СНД.
Апробація результатів дисертації. Результати теоретичного аналізу і досліджень знайшли застосування в підготовці науково-методичних посібників з питань профілактики торгівлі людьми та насильства стосовно дітей:
1. Соціальна профілактика торгівлі людьми: Навч.-метод. посібник / За ред. К.Б. Левченко, І.М. Трубавіної. К.: Держсоцслужба, 2005. 344 с. (гл.5.1)
2. Система захисту дітей від жорстокого поводження: Навч.-метод. посібник / За ред. К.Б. Левченко, І.М. Трубавіної. К.: Держсоцслужба, 2005. 396 с. (гл.1.2, 1.4, 4.5)
3. Запобігання торгівлі людьми: Навч.метод.посібник Х.: Вид-во Нац. ун-ту внутр.справ, 2001. 176 с. (тема 9)
4. Запобігання торгівлі людьми: Наук.-метод. посібник /За ред. К.Б. Левченко, О.А. Удалової / Мін. освіти і науки України, Кіровоградський юр. ін-т Нац. ун-ту внутр. справ, Ла Страда Україна. К.: Мілені

Список литературы

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

Cексуальна експлуатація неповнолітніх не є рідкісним збоченням медичного характеру або поодиноким юридичним казусом. На основі вивчення емпіричних даних та аналізу ситуації в різних країнах світу ми можемо стверджувати, що маємо справу з соціальним фактом у дюркгеймівському розумінні цього поняття. Сексуальна експлуатація неповнолітніх відноситься до класу латентних явищ, що не мають більш-менш ясної та повної статистики. Бракує і наукових соціологічних спостережень.
Аналіз існуючих документів свідчить, що світове співтовариство звернуло увагу на порушення прав дітей, зокрема, сексуальну експлуатацію неповнолітніх та її форми лише наприкінці ХХ століття. В дослідженні розглянуто роботи зарубіжних фахівців Graham Scambler і Annette Scambler, June Kane, R. Barri Flowers, Liz Kelly, John Carr та Marco Scarpatti, українських спеціалістів О.М. Балакірєвої, Л.С. Волинець, О.А. Ганюкової, Ю.М. Галустян, В.О. Іващенко, В.М. Куц, К.Б. Шевченко, Є.М. Луценко, В.І. Менжуліна, Ж.В. Петрочко, О.О. Яременка та інших, а також наведено деякі результати емпіричних досліджень з проблематики комерційної сексуальної експлуатації (КСЕД), що були проведені під керівництвом дисертанта в 6-и країнах СНД.
Основними поняттями за темою дослідження є „сексуальне насильство”, „сексуальна експлуатація дітей”, „комерційна сексуальна експлуатація дітей” (КСЕД), а також пов‘язані з ними, що відображають типи насильників (педофіли”, випадкові”, забобонні”, сформовані”, звабники”, замкнуті”, та насильники-садисти”). Автор підкреслює різницю між основними поняттями та розкриває їх соціальний зміст. „Сексуальне насильство” може бути вербальним, фізичним чи емоціональним. Ми обстоюємо думку, згідно якої будь-які сексуальні дії з неповнолітніми, незважаючи на формальну згоду чи домовленість сторін, є протиправним використанням дітей, отже різновидами насильства. Таким чином, саме „сексуальне насильство” є базовим поняттям, основний зміст якого „переходить” до більш конкретних і спеціальних термінів. „Сексуальна експлуатація дітей” включає сексуальні дії дорослих з дітьми або сексуальні стосунки між дітьми, які вчиняються під примусом дорослих або за їх ініціативи; ”комерційна сексуальна експлуатація дітей” найбільш вузьке поняття і передбачає отримання однією або більше сторонами зиску від сексуальної експлуатації особи, що не досягла 18 років. Аналізуються 5 основних форм КСЕД (дитяча проституція”, дитяча порнографія”, торгівля дітьми”, ранні шлюби” і дитячий секс-туризм”).
Теоретико-соціологічна інтерпретація явища, яке досліджується у роботі, базується на двох припущеннях: по-перше, КСЕД є соціальним фактом, що як і загальна злочинність, наркоманія або проституція має доволі сталі характеристики та соціальні практики, по-друге його можна розглядати як специфічне кримінально-правове поле”. Останнє дозволяє залучати теорії П. Сорокіна, П. Бурд‘є, І. Рущенка для соціологічного пояснення феномена сексуальної експлуатації неповнолітніх. Подальша інтерпретація здійснюється у категоріях агентів поля, соціальних зв‘язків, практик, нормативно-правових документів, які власне і визначають правовий режим цього поля та відповідальність сторін. В роботі наводяться місця фізичної локалізації явища та відзначається особлива латентність подій та діяльності основних агентів поля. Пересічна людина може практично ніколи не стикатися з агентами та подіями в межах поля, і це, зокрема, пояснюється специфікою фізично-просторової локалізації. В епоху Інтернету до звичайних заходів втаємничення кримінального дійства додаються елементи віртуальності та розірваності подій у часі і просторі.
Модель кримінально-правового поля, у яке укладається” сексуальна експлуатація неповнолітніх, розкриває кілька принципових властивостей соціального явища: 1) КСЕД виступає як особливий специфічний тип соціальних зв’язків; 2) модель поля вказує на виникнення певних соціальних груп, корпоративних суб’єктів кримінально-правового поля. Такі соціальні групи перетворюються на статистично значущі (мільйони дітей експлуатуються в КСЕД, групи користувачів Інтернету, педофіли, секс-туристи тощо). Також відбувається створення нових професійних груп, як необхідність суспільства реагувати на явище КСЕД: соціальні працівники (працівники вулиці, притулків), спеціальні підрозділи міліції, психологи по реабілітації жертв; 3) Явище сексуальної експлуатації дітей виходить за межі проблем вікової групи і вказує на погіршення морального клімату суспільства. Факти КСЕД поповнюють кримінальну статистику і впливають на загальний рівень злочинності у суспільстві. Сексуальна експлуатація неповнолітніх стала „нормою” за визначенням категорій „нормальне” та „патологічне”, яке свого часу пропонував соціологам Е.Дюркгейм.
Дослідження виявило значну залежність ставлення суспільства до сексуального використання неповнолітніх від соціокультурних факторів та цивілізаційного розвитку. Це підтверджує історичний аналіз явища.
Явище сексуальної експлуатації має дві складові: фізичну (змістовну) і ціннісно-оціночну (соціокультурну). Загальною історичною закономірністю є відносна сталість фізичного змісту (проституція дівчат та хлопчиків, продаж дітей, ранні шлюби) і зміна соціокультурної складової. В античні часи, у стародавніх суспільствах сексуальні відносини з дітьми мали традиційний, релігійно-містичний або гедоністський характер. У Нові часи, в епоху розвитку капіталістичних відносин відбулась зміна соціокультурної форми явища: сексуальна експлуатація дітей поволі набуває форми комерційної сексуальної експлуатації. Вектор соціокультурної складової явища змінюється в історичному ракурсі від позитивного або нейтрального ставлення до морального осуду, заборони та запобігання під острахом кримінального покарання. Суспільна оцінка явища змінюється історично в залежності від домінуючого погляду громадськості, церкви, держави на права людини в цілому на цінність дітей, їх фізичне і моральне здоров’я, зокрема.
Дослідження виявило наступні актуальні тенденції явища:
· Відбувається доволі швидко глобалізація явища, КСЕД перетворюється на транснаціональну проблему;
· Залучення бідних країн до КСЕД, зокрема, відбувається через специфічний різновид туризму, який швидко розповсюджується внаслідок можливості легкого пересування для заможних громадян так званих розвинутих країн та через недосконалість законів щодо захисту дітей, екстрадиції сексуальних насильників у державах „третього світу”;
· Використання сучасних інтернет-технологій, що дає новий поштовх для виготовлення та розповсюдження дитячої порнографії, яка швидко поширюється через державні кордони, набуває глобального характеру, стає легкодоступним та анонімним видом отримання сексуального задоволення;
· Дитяча проституція у певних регіонах (азійські країни) розвивається не тільки через розбещеність суспільств або певних категорій громадян, а і через поширення міфу про лікувальні властивості сексуальних контактів з дітьми, зокрема, від ВІЛ-СНІДу та інших інфекцій, що передаються статевим шляхом;
· В розвинутих країнах великим попитом користується гомосексуальна (хлопчикова) проституція, ця тенденція набуває розвитку на пострадянському просторі, в Росії та Україні;
· КСЕД перетворюється на галузь організованої злочинності, що є латентною та важко розкриваємою, бо великі прибутки, мафіозні корумповані зв‘язки з правоохоронними органами певним чином гарантують організаторам підпільного бізнесу звільнення від кримінального переслідування;
· В країнах Середньої Азії відновлюються традиційні форми сексуальної експлуатації (ранні і насильницькі шлюби, продаж дівчат батьками фактично за продукти харчування), а у європейській частині СНД поширюються форми КСЕД з більш вираженою кримінальною і грошовою складовою.
В дисертації вперше надано класифікацію, що містить 11 видів дитячої порнографії. Дається опис нового виду, який є „винаходом” українських злочинців. В дисертації його названо скрита камера”. Ця назва була прийнята фахівцями і занесена до міжнародної класифікації.
Дисертант акцентує увагу на тому, що:
1) В українському суспільстві назріла потреба у рішучій протидії явищу комерційної сексуальної експлуатації дітей, яке швидко поширюється і знаходить сприятливий грунт в деяких українських реаліях.
2) В Україні існує певна правова база, що регламентує захист прав дітей, зокрема, у випадках КСЕД. Проте, назріла потреба у деяких змінах статей КК України, що може розширити можливості кримінальної репресії у випадках продажу дітей у „біле рабство” в межах країни та за деяких інших обставин.
3) Теоретичний аналіз і емпіричні дані, зібрані у процесі конкретно-соціологічних досліджень, свідчать, що ризик залучення дітей до КСЕДу визначається сукупністю факторів (а) макрорівня (бідність, зміна ціннісних і моральних орієнтирів, байдужість суспільства до соціально невлаштованих верств, послаблення соціального контролю), (б) мезорівня (особливості районів проживання або соціальної групи), (в) мікрорівня (тип сім’ї, впливи близького оточення, особливості індивідуальної психіки дітей, адиктивна поведінка, тобто наявність залежності від наркотиків або алкоголю, гіперсексуальність).
4) Дослідження розкриває специфічні проблеми та потреби дітей, які страждають від сексуальної експлуатації, на основі яких і необхідно будувати систему профілактики (превентивної роботи) та реабілітації.
5) Для України актуальними напрямками превентивної роботи є юридичне попередження та просвітницька робота. Юридичний аспект профілактики включає: (а) розвиток правової базу захисту дітей та боротьби з КСЕД, (б) правозастосування і практичну діяльність правоохоронних органів, (в) правову освіту населення з питань захисту дітей, у т.ч. і від злочинних сексуальних посягань.
6) У різних країнах світу вже ведеться певна профілактична роботи з попередження КСЕДу під егідою міжнародних структур і національних інституцій. Міжнародний досвід є важливим чинником налагодження відповідної профілактичної роботи в Україні.
7) Важливим аспектом соціальної роботи, спрямованої на профілактику явища сексуальної експлуатації неповнолітніх та подалання негативних наслідків, є процес реабілітації жертв. В Україні реабілітація жертв КСЕДу поки не являє собою систему, бо відсутні налагоджені внутрішні зв'язки між суб'єктами різноманітних напрямків реабілітації та не діють програми реабілітації дітей. До цього часу не створено спеціалізованого закладу, який би міг на фахово надавати допомогу потерпілим і проводити реабілітацію жертв КСЕДу. Не існує системи моніторингу процесу реабілітації дітей та їх інтеграції в суспільство. Усе це вказує на значну актуальність розробки соціальних технологій у формі, наприклад, спеціальних програм по реабілітації жертв КСЕДу. Автор сподівається, що ця проблема знайшла хоча б часткове вирішення за рахунок програми реабілітації жертв, яка розроблена дисертантом і планується до впровадження у двох установах для неповнолітніх.
Результати дисертаційного дослідження знайшли відображення у матеріалах і пропозиціях, які надавалися до зацікавлених структур у процесі розробки:
1. Національного плану дій по виконанню Конвенції ООН про права дитини на 20062016 рр., (план подано на розгляд до Кабміну та до Верховної Ради України)
2. Державної програми подолання дитячої безпритульності і бездоглядності на 2006-2010 рр., (подано до Кабінету Міністрів України)
3. Національної програми по протидії торгівлі людьми на 20062010 рр. (знаходиться на стадії доопрацювання).
У підсумку з метою посилення профілактики поширення сексуальної експлуатації неповнолітніх автор пропонує наступне:
· Внести зміни до ст.149 КК України: варто зняти посилання у диспозиції на переміщення людини через державний кордон, бо торгівля неповнолітніми існує і в межах України.
· Внести зміни до ст. 301 КК України. Доцільно, аби „примушення”, як кваліфікуюча ознака, була прибрана. Це розширить діапазон застосування статті і посилить відповідальність сутенерів, сексуальних експлуататорів, які більше не зможуть посилатися на угоду” і добровільність” участі дітей в їх кримінальному бізнесі.
· Необхідно змінювати відносини між неповнолітніми та правоохоронцями і соціальними працівниками. Обидві групи суб’єктів профілактики повинні проходити спеціальне навчання по роботі з різними категоріями неповнолітніх.
· Соціальним службам варто розглянути можливість уведення нового виду соціальних послуг роботу з неповнолітніми на вулиці, тобто здійснення „out reach”функції;
· Готувати серед працівників міліції спеціалістів з виявлення дитячої порнографії в Інтернеті та проведення постійного моніторингу веб-сторінок українських провайдерів для виявлення компаній та фізичних осіб, що займаються розробкою, розповсюдженням та рекламою дитячої порнографії;
· Навчати дітей, батьків та вчителів інформатики правилам безпечного користуванню Інтернетом та пропагувати програми, що блокують порнографічні зображення в Інтернеті;
· На базі існуючих центрів соціально-психологічної реабілітації неповнолітніх створити в Україні два або три центри реабілітації дітей, які стали жертвами КСЕДу;

· Використовувати розроблену автором у межах дисертаційного дослідження програму для комплексної реабілітації дітей в роботі дитячих центрів, що планується відкрити у найближчий перспективі, та для навчання відповідних спеціалістів з соціальної роботи.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Актуальні проблеми теорії та практики соціальної роботи на межі тисячоліть: Монографія. // Соціальна робота. Книга 1. К.: УДЦССМ, 2001. 344 с.
2. Анализ положения работающих уличных детей в Санкт-Петербурге: Отчет / МОТ. С-Пб.: МОТ, 2000. 126 с.
3. Анализ ситуации в области коммерческой сексуальной эксплуатации детей (КСЭД) в России и институтов, работающих по противодействию КСЭД: Итоговый отчет / Под руководством Тюрюкановой Елены. М.:, 2003. 170 с.
4. Блох И. История проституции. С-Пб.: Фирма Рид”, 1994. 543 с.
5. Болотіна Н.Б. Соціальне законодавство України. Гендерна експертиза. К.: Логос, 2001. 82 с.
6. Большая Советская Энциклопедия / Гл.ред.А.М.Прохоров. Изд.4-е. М.: Сов.энциклопедия, 1987. 1600 с.
7. Бурдье Пьер. Социальное пространство: поля и практики. С-Пб.: Алетейя, 2005. 576 с.
8. Бурдье Пьер. Социология политики. М.: Socio-Logos, 1993. 333 c.
9. Бурдье Пьер. Социология социального пространства. С-Пб.: Алетейя, 2005. 288 с.
10. Виконання Україною Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок./ Редакційна група під кер. Танцюри В. К.: Державний комітет у справах сім’ї та молоді, 2003. 221 с.
11. Волинець Л.С., Січкар О.О. „Діти вулиці” в Україні: ситуаційний аналіз. К.: Сфера, 2004. 80 с.
12. Вопросы и ответы о Коммерческой Сексуальной Эксплуатации Детей. Информ. буклет ECPAT International/ 2nd Edition. Тайланд: ECPAT, 2005. 38 стр.
13. Ворник Б.М. Сексуальное насилие по отношению к детям и молодежи в Украине: Ситуационный анализ К.: Фонд Народонаселения ООН,1998. 51 с.
14. Воронов І.О. Онлайнова торгівля людьми: міф або реальність // Співробітництво держави та громадськості з питань протидії торгівлі людьми: Збірка наук.праць./ Комітет ВР України з питань закон. забезпеч. правоохоронної діяльності, Нац. ун-т внутр. справ, Кримінологічна асоціація України, Ла Страда К.- Х.: Вид. Нац. ун-ту внутр.справ, 2004. с.30-32.
15. Голосенко И.А., Голод С.И. Социологические исследования проституции в России. С-Пб.: Петрополис, 1998. 127 с.
16. Горбунова О., Швед О. Роксолани у борделях // Очима жінок. К.: ГО „Жінка в ЗМІ” 1998. С. 28 31.
17. Дети в кризисных ситуациях: профилактика негативных явлений и социально-психологическая помощь. / Под общ. ред. Зверевой И.Д. К.: Науковий світ, 2001. 63 с.
18. Детство под угрозой. Положение детей в мире / UNICEF. NewYork: UNICEF House, 2004. 148 c.
19. Джордан Энн. Аннотированное руководство к протоколу ООН против торговли людьми/Global Rights. Partners for Justice/ М.: Центр «Сестры», 2005. 77 с.
20. Ділані Стефані, Котеріл Колін. Психологічна реабілітація дітей, які зазнали комерційної сексуальної експлуатації: Підр. для тренерів. Бангкок : ЕКПАТ, 2004. 100 с.
21. Ділані Стефані, Котеріл Колін. Психологічна реабілітація дітей, які зазнали комерційної сексуальної експлуатації: Самовчитель для спеціалістів. Бангкок: ЕКПАТ, 2004. 65 с.
22. Друзь Е.В. Социальное положение женшины в обществе. Х.: Консум, 2001. 423 с.
23. Допомога жінкам, які потерпіли від торгівлі людьми: Інформаційно-практичний довідник К.: Winrock International, 2003. 114 с.
24. Дубровська Є.В. Психологічна реабілітація дітей, що зазнали сексуального насильства: Посіб. до навч. відео-курсу. К.: ВГО „Жіночий консорціум”, 2005. 44 с.
25. Ерохина Л.Д., Буряк М.Ю. Торговля женщинами и детьми в целях сексуальной эксплуатации в социальной и криминологической перспективе. Петрозаводск, 2003. 59 с.
26. Жестокое обращение с детьми. Помощь детям, пострадавшим от жестокого обращения и их родителям: Уч.пос. / Под ред. Сафоновой Т. и Цымбала Е. М.: ПМСЦ „Озон”, 2001. 123 с.
27. Закон України „Про освіту” Введений в дію Постановою Верховної Ради України № 1144 -12 від 04.06.91, із змінами та доповненнями. К.: Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1991. № 34.
28. Запобігання домашньому насильству і торгівлі жінками. Підручник з проведення тренінгів./ Winrock International. Під редакцією Безпальчої Руслани. К.: ЗАТ Нічлава, 2002. 256 с.
29. Запобігання насильству в сім’ї: Практ. посіб. для дільничних інспекторів міліції / Автор. колектив Бондаровська В.М., Брижик В.О. та інші / К.: Школа Рівних Можливостей, 2004 108 с.
30. Запобігання торгівлі людьми: взаємодія органів державної влади та неурядових організацій: Інформаційно-аналітичний звіт // За редакцією Левченко К.Б.- К.: Міністерство у справах дітей, сім’ї та молоді, „Ла Страда Україна”, 2004. 84 с.
31. Запобігання торгівлі людьми: економічні проблеми та шляхи їх вирішення // Матеріали міжнародної конференції 21-22 жовтня 2002 року. К.: ПП „СДМ- Студіо”, 2003 166 с.
32. Захист житлових та майнових прав дітей: Інформаційно-методичні рекомендації для працівників служб у справах неповнолітніх / Петрочко Ж.., Саєнко Ю., Прітченко Т. та інші. К.: Держ. інститут проблем сім’ї та молоді, 2004. 84 с.
33. Збірник нормативно-правових актів у сфері захисту прав дітей. К.: ЮНІСЕФ, 2003. 412 с.
34. Изнасилованные судьбы. Сборник № 3. Методическое пособие по работе с несовершеннолетними жертвами психологического, физического, сексуального насилля и траффика./Санкт-Петербургское Государственное учреждение „Соціально-реабилитационный Центр для несовершеннолетних «Малоохтинский Дом трудолюбия». С-Пб.: Админ. С-Пб., 2002. 55 с.
35. Іващенко В.О. Торгівля жінками та дітьми. Кримінологічні та кримінально-правові аспекти боротьби: Монографія К: Атіка, 2004. 112 с.
36. Инновационные формы опеки детей: международный и национальный опыт/ Лактионова Г., Шипиленко Е., Братусь И.; Под общ. ред. Лактионовой Г. К.: Науковий світ, 2001. 61 с.
37. Інформаційний вісник / Мін.освіти та науки, Міжн. жіночий центр „ла Страда-Україна” // Вища освіта. 2004. № 15 К.: СТ-Друк, 2004. 72 с.
38. Как организовать деятельность по предотвращению торговли женщинами: Практ. пособ. для тренингов / Межд. женский центр «Ла Страда Украина», Украинский ин-т социальных исследований. К.: Украин. ин-т соц. иссл., 2001. 109 с.
39. Капська А.Й. Соціальна робота: деякі аспекти роботи з дітьми та молоддю: навчально-методичний посібник. К.: УДЦССМ, 2001. 220 с.
40. Ковалева А.И., Луков В.А. Социология молодежи: Теоретические вопросы. М.: Социум, 1999. 351 с.
41. Козубовський В.В. Соціальна робота з дітьми у Великій Британії. Ужгород, 2003. 125 с.
42. Конвенція ООН про права дитини. К.: ЮНІСЕФ в Україні, 2003. 31 с.
43. Конвенція ООН против транснациональной организованной преступности. Протокол о предупреждении и пресечении торговли людьми, особенно женщинами и детьми, и наказании за нее. М.: Центр «Сестры», 2005. 31 с.
44. Кримінальний Кодекс України: офіц. вид-ня. К.: 2001. 213 с.
45. Ламрозо Чезаре. «Гениальность и помешательство». Парралель между великими людьми и помешанными. Минск: Попурри, 2000. 574 с.
46. Левченко К.Б. Гендерна політика в Україні: визначення, формування, управління. Монографія. Х.: Вид-во університету внутрішніх справ, 2003. - 344 с.
47. Левченко К.Б. Права жінок: зміст, стан та перспективи розвитку: Монографія. Х.: Нац. Ун-т внутрішніх справ, 2001. 348 с.
48. Левчено К, Швед О. Міжнародне та національне законодавство щодо протидії торгівлі дітьми, комерційній сексуальній експлуатації дітей та використанню найгірших форм дитячої праці // Запобігання торгівлі людьми. Навч.-метод.посіб. К.: Міленіум, 2004. С.41 46.
49. Малярек Віктор. „Наташі” Сучасна світова секс-торгівля. К.: УОЦР, 2004. 300 с.
50. Материалы парламентских слушаний «Социально-правовая защита несовершеннолетних от сексуальной эксплуатации и растления». М.:, Издание Госдумы, 2003. 102 с.
51. МКБ-10/ICD-10. Международный классификатор болезней.
10-й пересмотр. Классификация психических и поведенческих
расстройств. Клинические описания и указания по диагностике.
/ Под ред. Нуллера Ю.Л., Цыпкина С.Ю. СПб.: Оверлайд,
1994. 287 с.
52. Молодь України у дзеркалі соціології. / Заг.ред. Балакірєвої О. і Яременко О. К.: УІСД, 2001. 210 с.
53. Найгірші форми дитячої праці в Україні: звіт про результати соціологічного дослідження по Вінницькій, Донецькій, Київській та Херсонській областях./ Під.наук.кер. Привалова Ю.О. / МОП/ІПЕК Україна. К.: Міленіум, 2002. 150 с.
54. Насильство в сім’ї. Як боротися з ним в державі./State Responses to Domestic Violence. The Institute for Women, Law and Development, 1996. М: «Глас», 1999. 192 стр.
55. Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини на 2006 2010 р.р. Проект. 2005. 108 с.
56. Положення про дитячий будинок сімейного типу затверджено постановою Кабінету Міністрів від 26.04.2002, № 564
57. Положення про прийомну сім’ю, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2002, № 565
58. Помощь детям и подросткам, пострадавшим от жестокого обращения и коммерческой сексуальной эксплуатации: Метод.пособ. / Под ред. Луковцевой З.В. М: Центр «Сестры», 2005. 151 с.
59. Посібник з регіонального досвіду у розробленні і впровадженні національної комплексної програми з протидії торгівлі людьми ОБСЄ: ICMPD Міжнародний центр розвитку міграційної політики, 2005. 77 с.
60. Права дитини: від витоків до сьогодення. Зб. текстів, метод. та інформ. матеріалів / Під ред. Лактіонової Г.М. К.: Либідь, 2002. 278 с.
61. Права дитини: Сучасний досвід та інновації. Зб. інформаційних і методичних матеріалів/ За заг. ред. Лактіонової Г. К.: Либідь, 2005. 256 с.
62. Права людини в дитячих будинках сімейного типу України. Доповідь по результатам моніторингу/ Харківська міська організація «Жіноча громада». Х., 2004. 148 с.