ЗОЛОТНЮК Олеся Павлівна. ОСОБИСТІСНІ ДИСПОЗИЦІЇ МОЛОДИХ ПОДРУЖНІХ ПАР В СІМЕЙНИХ ВІДНОСИНАХ

Краткое описание

ЗОЛОТНЮК Олеся Павлівна. Назва дисертаційної роботи: "ОСОБИСТІСНІ ДИСПОЗИЦІЇ МОЛОДИХ ПОДРУЖНІХ ПАР В СІМЕЙНИХ ВІДНОСИНАХ"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
На правах рукопису
Золотнюк Олеся Павлівна
УДК 316.058.8
ОСОБИСТІСНІ ДИСПОЗИЦІЇ МОЛОДИХ ПОДРУЖНІХ ПАР В СІМЕЙНИХ
ВІДНОСИНАХ
Спеціальність 22.00.04 – спеціальні та галузеві соціології
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата соціологічних наук
Науковий керівник
Тарабукін Юрій Орестович
Кандидат соціологічних наук, доцент
Київ – 2015
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИКО–МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СІМ’Ї ЯК
МАЛОЇ ГРУПИ
1.1.Мікросоціологічні підходи до вивчення сім’ї та сімейної взаємодії 13
1.2.Соціологічний досвід розуміння дошлюбної та шлюбної поведінки та їх
емпіричне дослідження 27
1.3.Темпоральні виміри сімейного життя та кризові аспекти,
що їх супроводжують 48

Висновки до першого розділу 59
РОЗДІЛ 2.КОНЦЕПЦІЯ ДИСПОЗИЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ ОСОБИСТОСТІ ТА
МОЖЛИВОСТІ ЇЇ ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ АНАЛІЗУ ШЛЮБНО-СІМЕЙНИХ
ВІДНОСИН
2.1. Концепція диспозиційної структури особистості В. Ядова: передумови
виникнення та особливості побудови 63
2.2.Диспозиційний компонент шлюбно-сімейних відносин
молодих подружніх пар як складова комплексного дослідження сімейної сфери 77
2.3.Методи аналізу особистісних диспозицій молодих подружніх пар 89
Висновки до другого розділу 99
РОЗДІЛ 3. УЗГОДЖЕНІСТЬ ДИСПОЗИЦІЙНИХ ОЧІКУВАНЬ ЯК ФАКТОР
ЗАДОВОЛЕНОСТІШЛЮБОМ
3.1 Соціологічний аналіз молодих подружніх пар міста Києва 103
3.2. Основні сфери узгодженості та дисонансу диспозиційних компонентів
учасників шлюбно-сімейних відносин 122
3.3.Обгрунтування моделі диспозиційної узгодженості молодих подружніх пар
та її евристичні можливості 151
Висновки до третього розділу 161
ВИСНОВКИ 167
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 171
ДОДАТКИ 192
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
3
ВСТУП
Актуальність теми. Трансформаційні процеси у сучасному українському
суспільстві характеризуються ускладненою політичною та економічною
нестабільністю, а це, у свою чергу, дестабілізуючим чином впливає на всі
соціальні системи, серед яких сімейна має важливе функціональне значення.
Наслідки трансформацій у сімейній системі екстраполюються як на системи, що її
оточують, так і на саму внутрішню організацію, що вимагає від неї адаптації та
переструктурації з метою забезпечення своєї рівноваги. Одним із способів
наукового розуміння сімейної системи є вивчення специфіки міжособистісних
інтеракцій, що виникають, формуються та проявляються в сім’ї.
Регулювання взаємовідносин подружньої пари здійснюється на основі
інтеріоризованих попереднім досвідом та проявлених у контексті сімейних
відносин диспозицій. Диспозиції як готовності індивіда до специфічного
сприйняття діяльності та реалізації конкретного типу поведінки в умовах перебігу
подій є важливим чинником регуляції інтерактивних процесів. Диспозиційна
концепція особистості В. Ядова дала можливість зробити великий крок вперед
щодо прогнозування соціальної поведінки. Адаптуючи її до сфери шлюбносімейних відносин виникає можливість до аналізу диспозиційної структури
взаємодій у подружньої пари, що обумовлює прогнозування їх поведінки та має
важливе значення для формування «коректної» сімейної стратегії як з позиції
учасників сімейної взаємодії, так і з боку зовнішнього сприяння (наприклад, для
корекції програм демографічного, політичного та економічного характеру).
Диспозиційна узгодженість сприяє створенню позитивного мікроклімату в сім’ї,
полегшує адаптаційні процеси переходу від одного сімейного циклу до іншого,
спонукає родину до відтворення суспільно та нормативно прийнятих
репродуктивних установок, сприяє забезпеченню успішного виконання сімейних
функцій. Проте, в молодих подружніх пар можуть бути виявлені сфери, де
диспозиційної узгодженості не було досягнуто. Це призводить до загострення
непорозумінь та виникнення конфліктів між парою, що за своєю тривалістю і
наслідками можуть мати різний характер. Способи вирішення цих конфліктів
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
4
подружньою парою не завжди є виваженими та суспільно, демографічно й
економічно корисними. Одним з негативних способів розв’язання проблеми в
сімейних відносинах є розлучення. Показник розлучень порівняно з попередніми
роками зменшився, але, враховуючи тенденцію до природного скорочення і
зменшення фонду народонаселення, є тривожним для українського суспільства.
Сучасне суспільство та Україна як незалежна держава висувають до молодої
подружньої пари певні вимоги:
1. Станом на 1 лютого 2015 року державним комітетом статистики зафіксоване
зменшення чисельності населення за рахунок природного скорочення на 20,3 тис.
осіб [50]. Оскільки молоді подружні пари з демографічної точки зору визнані як
групи з високим потенціалом до дітонародження, то сучасна Україна має високі
очікування з щодо реалізації в цій групі дітородних установок з метою
покращення демографічної ситуації.
2. Молоді сім’ї є активними суб’єктами соціальних, економічних та політичних
змін та розвитку. Проте, високий рівень еміграційних процесів молодого
населення дозволяє говорити про відплив з України висококваліфікованих кадрів
та рушіїв соціально-політичних перетворень. Станом на 2011 рік було
зафіксовано, що особи до 30 років становлять 64% усіх мігрантів [104]. Кризова
ситуація в Україні, а також військова загроза спричиняють активізацію
міграційних процесів цілих сімей. Також можлива міграція (переважно трудова)
одного з членів подружжя, а це впливатиме на стабільність сімейної системи та
утворюватиме прогалину у повноцінній соціалізації дитини. Визнаючи роль
сімейної групи, держава демонструє потребу в соціальній активності молоді на
теренах України та сприянні трансформаційним процесам.
3. Як осередок соціалізаційної активності, подружні пари несуть
відповідальність за успішність її втілення. Дестабілізуючі явища в подружній парі,
кризові ситуації, в тому числі розлучення, деструктивно впливатимуть на дитину.
Тому українське суспільство вимагає від молодих подружжів узгодженості у
взаємодії та сприянні повноцінній соціалізації.
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
5
4. В ієрархії життєвих цінностей українців – сім’я та діти посідають перші
місця [150, с. 90], а категорії, якими її описують українці мають позитивну
конотацію. Молоді подружні пари – важлива група впливу, і вони можуть або
сприяти продовженню формування позитивного образу сім’ї, відповідаючи йому,
або ж проявляти асоціальні форми сімейної поведінки, тим самим руйнуючи
соціально сконструйований образ. Для підтримки високого культурного,
ціннісного та нормативного рівня суспільство потребує, щоб позитивний образ
сім’ї був збережений та трансльований наступним поколінням.
Для виконання висунутих суспільством вимог молода сім’я потребує
сприятливих умов та допомоги у розробленні способів запобігання, уникнення та
ліквідації сімейних проблем. Дослідження особистісних диспозицій подружжя (на
основі розуміння факторів зовнішнього і внутрішнього впливу на них) сприяє
формуванню адекватного уявлення про сьогоднішній стан молодих сімей і
наукового розуміння щодо побудови сімейних відносин та успішності
міжособистісної взаємодії.
Розв’язання окреслених проблем на рівні соціологічного теоретизування може
бути здійснено шляхом використання мікросоціологічного досвіду вивчення
інтеракційних процесів у малих групах (Дж. Мід, Ч. Кулі, Г. Блумер, М. Кун).
Проте, вивчаючи інтеракцію індивідів і мікросоціальному вакуумі, дослідники
нехтують роллю зовнішнього впливу. Розроблення уявлень про диспозиційні
утворення, реалізовані в сімейній сфері (на основі розуміння факторів зовнішнього
і внутрішнього впливу на їх формування), дозволить більшою мірою відобразити
особливості перебігу міжіндивідуальної сімейної взаємодії.
На рівні практичному розв’язання проблеми здійснюється засобом соціальної
політики. Серед найбільш ефективних існуючих заходів підтримки сімей у їх
репродуктивних настроях варто відзначити одноразові виплати при народженні
дитини та періодичні платежі. Задля контролю цільового призначення
використання допомоги запроваджено державні соціальні інспекції та вибіркові
обстеження деяких сімей. Але нечіткість розроблених критеріїв у встановленні
вимог до гідного побутового та матеріального піклування про дитину призвела до
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
6
такого явища, як народження дітей для власного збагачення, при цьому інтересами
дитини нехтують. Прикладом функціонуючих фінансових ініціатив можуть бути
податкові знижки або кредити та житлові пільги для молодих сімей. Проте реалії
їх втілення супроводжуються унеможливленими до виконання з боку молодої
сім’ї вимогами. Існуючі програми зі сприяння комфортному включенню жінки,
яка планує народження дитини, у трудові відносини визначаються законодавством
(про недопущення дискримінації за ознакою статі; право на оплачувану декретну
відпустку). Але практика трудових умов на ринку праці для жінок демонструє
нехтування цими законодавчо обов’язковими положеннями. Варто пам’ятати, що
програми соціальної політики не детермінують повним чином задоволеність
сімейним життям та репродуктивну поведінку, однак є важливим її регулятором.
Таким чином, виявлення основних сфер диспозиційної неузгодженості у
міжособистісних стосунках молодого подружжя дасть можливість направляти та
координувати соціальні програми допомоги згідно специфіки проблемної сфери.
Наукова розробленість. Загальнотеоретичні основи дослідження сім’ї як малої
групи викладені у працях зарубіжних представників мікросоціологічної теорії,
зокрема Дж. Хоманс, Д. Тібо, Г. Келлі, Дж. Мід, Ч. Кулі, М. Кун, І. Гофман,
Г. Гарфінкель, Е. Фромм, С. Голод, А. Антонов, В. Медков. Результати вивчення
дошлюбної поведінки представлені у роботах: Т. Гурко, Е. Сич, Е. Черняк.
Науковий інтерес саме до молодої сім’ї представлений здобутками таких
науковців як, М. Мацьковський та Т. Гурко. Походження та способи вирішення
сімейних конфліктів вивчали: В. Розін, Н. Осіпова, І. Дементьєва, С. Шевцова.
Загальні тенденції сімейних відносин представлені у роботах І. Гребіннікова,
І. Дорно, Т. Баді, Д. Громова, І. Жук, О. Козаченко, Т. Медіної, Н. Хлопоніної,
Н. Лавріненко, Л. Малес, Т. Червінської, О. Вілкової.
Особистісні та соціальні диспозиції, аттітюди вивчали Г. Олпорт, М. Неймарк,
М. Рокич, Д. Узнадзе, В. Мясищев, В. Ядов, П. Бурдьє, Е. Гіденс, В. Штерн. Разом
із тим, що існуючі напрацювання потребують постійного теоретичного оновлення,
критично не вистачає наукових робіт про диспозиції в сімейному контексті.
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
7
Наукова проблема дисертаційного дослідження полягає у суперечності між
консервативним за змістом досвідом соціологічного теоретизування щодо
міжособистісної взаємодії подружжя крізь призму соціокультурних
внутрішньосімейних ролей та актуальним соціологічним знанням щодо
соціальних взаємодій та ролі в них диспозицій особистості. Зокрема, особливу
увагу привертає евристичний потенціал диспозиційної концепції особистості В.
Ядова, яка є чотирирівневої за структурою та мікросоціологічною за суттю і
відома досконалістю концептуального дизайну. Внаслідок адаптації цієї концепції
до вивчення буття в сімейній сфері виникає можливість опису структури
диспозиційного утворення подружньої пари та прогнозування її поведінки.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота не
пов’язана з виконанням планових науково-дослідних тем кафедри чи факультету.
Метою дисертаційного дослідження є розробка диспозиційної концепції
подружніх відносин.
Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
1) застосувати досвід розуміння сім’ї як малої групи для вивчення процесів
міжособистісної взаємодії, що відбувається у шлюбі;
2) представити досвід соціологічного вивчення дошлюбної та шлюбної
поведінки;
3) продемонструвати науковий досвід розуміння циклів сімейного життя та
криз, що їх супроводжують в їх темпоральному аспекті;
4) адаптувати диспозиційну концепцію особистості диспозиційної В. Ядова для
вивчення сімейної сфери та розбудувати диспозиційну концепцію подружніх
відносин;
5) представити методологічний комплекс вивчення диспозиційних компонентів
сімейної взаємодії;
6) емпірично виявити актуальний стан диспозиційних проявів молодих
подружніх пар міста Києва.
7) виявити основні сфери диспозиційної узгодженості та дисонансу у
міжособистісній подружній взаємодії;
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
8
8) на підставі отриманого емпіричного знання уточнити концептуальну схему
диспозиційної структури сімейних відносин;
9) застосувати евристичний потенціал диспозиційної моделі для рекомендацій
щодо розробки та координації урядових програм соціальної допомоги та роботи
соціальних служб.
Об’єктом дисертаційного дослідження є молоді подружні пари.
Предметом диспозиції молодих подружніх пар.
Методологічна основа дисертації. Для досягнення поставленої мети та
розв’язання дослідницьких завдань у дисертаційній роботі були використані такі
загальнонаукові методи пізнання, як логіко-історичний аналіз (для зіставлення
теоретико-методологічних підходів до вивчення сім’ї як малої групи), системний
аналіз (дав змогу розглянути взаємодію особистісних диспозицій чоловіка і
особистісних диспозицій дружини як процес, у межах якого відбувається
формування та відтворення сімейних диспозицій), термінологічний аналіз,
дедукція, індукція, типологізація (дозволили визначити сутність особистісних та
подружніх диспозицій), функціональний аналіз і синтез (при визначенні сфер, що
становлять та обумовлюють перебіг сімейної взаємодії; для уточнення структури
та функцій особистісних диспозицій, визначення їх місця у системі соціальної
регуляції поведінки і діяльності), порівняння (під час аналізу емпіричного
матеріалу у розрізі гендерних і вікових відмінностей та відмінностей на основі
стажу шлюбу у вивченні диспозиційного дисонансу) та моделювання (для
візуалізації отриманих емпіричних даних). Поряд з цим у роботі
використовувались спеціальні соціологічні методи, зокрема анкетне опитування
(для збору емпіричної інформації з приводу диспозиційного компоненту молодих
подружніх пар), вторинний аналіз результатів соціологічних досліджень та
статистичних даних. Для опрацювання статистичних даних застосовується
одномірний та двомірний аналіз, аналіз кореляційного зв’язку у програмі SPSS.
Емпіричну базу дослідження сімейної становлять результати соціологічних
моніторингів у період 1992-2013, дані Держкомстату України за 2008–2014 рік та
публікації результатів досліджень Інституту Демографії та соціальних досліджень
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
9
імені М. Птухи. До аналізу залучені дані Європейського соціального дослідження
(2 та 3 хвилі) та соціологічного моніторингу «Українське суспільств: стан та
динаміка змін. Дослідження виконується з 1994 року Інститутом соціології НАН
України за програмою Є. Головахи та Н. Паніної. Також використані результати
наукового дослідження молоді, зокрема – її шлюбно-сімейних орієнтацій і
поведінки, яке виконано під керівництвом О. Балакірєвої у квітні 2010 року.
Застосовані матеріали Національної доповіді «Сталий людський розвиток:
забезпечення справедливості» (2012 р.).
У дисертації використані результати емпіричного пошукового дослідження,
проведеного автором даної роботи. Шляхом застосування невипадкового
цільового способу формування вибіркової сукупності було опитано 114
респондентів, які на момент опитування проживали у місті Києві, мали офіційну
реєстрацію шлюбу, стаж шлюбу до 5 років та вік від 18 до 35 років.
Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційному дослідженні
здійснена розбудова диспозиційної концепції подружніх відносин, що відображає
стан диспозиційної узгодженості молодих пар. Найбільш важливими результатами
дисертації, що мають ознаки новизни, є такі:
вперше:
– адаптовано до вивчення сфери сімейних відносин диспозиційну концепцію
особистості В. Ядова зі збереженням її чотирирівневої структури та здійснено її
подальшу розбудову; диспозійна концепція подружніх відносин дозволила
отримати наукове знання щодо сутності сформованих попереднім досвідом
диспозиційних компонентів соціальних взаємодій молодих одружених пар;
диспозиційні компоненти активуються в умовах шлюбних відносин як результат
оцінки і сприйняття подій і ситуацій, що виникають між подружжям, та впливають
на успішність міжособистісної взаємодії внутрішньосімейних відносин;
– на кожному з чотирьох рівнів диспозиційної структури введено нові, у
порівнянні з концепцією В. Ядова, параметри, що дозволяють вимірювати
диспозиції, проявлені в сімейній сфері, а саме: на першому рівні виокремлено
сексуальне тяжіння з метою продовження роду, на другому – готовність до
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
10
шлюбу, формування дітородних установок та статево-рольових очікувань, на
третьому - активізація та реалізація дітородних установок, співвіднесення статеворольових стереотипів, специфіка владного розподілу в подружжі як один із
показників сімейної реалізації, четвертий рівень представлений ціннісними
орієнтаціями, серед яких сім’я як найвища цінність посідає першочергове. місце;
– подано наукове обґрунтування подружніх диспозицій як результату
узгодженості особистісних диспозицій кожного учасника пари, внаслідок чого
встановлено їх регулятивний вплив на внутрішньосімейні відносини;
дістало подальшого розвитку:
– для кожного з чотирьох рівнів диспозиційного утворення було запропоновано
перелік спеціальних соціологічних методик. Відмінність від раніше встановлених
результатів полягає у класифікації методик відповідно до їх здатності
досліджувати диспозиційні прояви на основі рівневої ієрархії компонентів;
– наукове знання щодо індивідуальної та соціальної значимості дошлюбних
відносин як окремого життєвого етапу пари. Відмінність від раніше встановлених
результатів полягає в аналізі дошлюбних відносин як періоду міжособистісної
взаємодії пари, що формує уявлення про подальші життєві стратегії, спонукає до
укладання або відмови від шлюбу залежно від специфіки перебігу та темпоральної
протяжності; які можуть бути виявлені шляхом лонгітюдного моніторингу;
удосконалено:
– на основі законодавчо визначеного мінімального шлюбного віку для жінок і
чоловіків та групової вікової періодизації відносно до дітородної активності й
частоти укладання шлюбу уточнено вікову детермінацію належності до групи
«молода сім’я». Таким чином, вікова детермінація молодих подружніх пар
становить 18–35 років та характеризується тривалістю шлюбного стажу до п’яти
років. Відмінність від раніше встановлених результатів в обґрунтуванні
необхідності повернення до редакції Закону України «Про сприяння соціальному
становленню та розвитку молоді в Україні» із змінами, внесеними згідно із
Законом № 1659-IV (1659-15) від 23.03.2004 та подовженням терміну шлюбного
стажу молодої сім’ї з трьох до п’яти років; Обґрунтування здійснено на основі
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
11
розуміння кризових вікових періодів у сім’ї та дітородної активності відповідно до
вікової періодизації;
– функціональну спроможність диспозиційної концепції у поясненні сімейних
відносин крізь призму загального задоволення подружжям своїми відносинами;
загальне задоволення сімейними відносинами формується на підставі задоволення
базовими аспектами сімейного життя: економічним положенням, інтимними
стосунками, статево-рольовим та владним розподілом, комунікативними
практиками, проведенням дозвілля та спроможністю до реалізації дітородних
установок. Відмінність від раніше встановлених результатів полягає у
використанні показників економічної, інтимної, статево-рольової, комунікативної,
дозвіллєвої сфери життя людини та дітородних установок як системи компонентів
сімейної взаємодії, які відбиваються у моделі диспозицій молодих подружніх пар і
можуть проявлятись у стані узгодженості, амбівалентності або дисонансу.
Практичне значення отриманих результатів. Результати дисертаційної
роботи можуть бути використані для подальших соціологічних теоретичних і
емпіричних досліджень сімейної сфери. Запропонована диспозиційна концепція
подружніх відносин може бути використана як спосіб осмислення міжособистісної
взаємодії. Програма пошукового дослідження може бути використана для
наукових розвідок як в межах регіональних порівнянь з метою виявлення
специфіки диспозиційних утворень за фактором локальної приналежності.
Матеріали дисертації можуть бути застосовані в навчальному процесі для
розроблення програм та курсів лекцій з таких дисциплін (у межах вищих
навчальних закладів): «Соціологія сім’ї», «Гендерна соціологія», «Соціологія
молоді».
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою
працею. Висновки та результати, зокрема ті, що розкривають наукову новизну,
отримані та сформовані автором самостійно. Усі публікації написані здобувачем
особисто без співавторів.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної
роботи були апробовані на трьох наукових конференціях: 1) XI міжнародна
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
12
наукова конференція студентів та аспірантів (Харків, 2013 рік) Тема доповіді:
«Репрезентація особистісних диспозицій молодих подружніх пар соціальною
мережею «Вконтакте»; 2) I заочна міжнародна конференція «Сучасні
міждисциплінарні дослідження: історія, сьогодення, майбутнє» (Київ, 24 вересня
2013 рік). Тема доповіді: «Можливості залучення досвіду психології при
соціологічному аналізі дітородних орієнтацій молодих подружніх пар»; 3) II
заочна міжнародна конференція «Сучасні міждисциплінарні дослідження: історія,
сьогодення, майбутнє» (Київ, 3 грудня 2013 рік). Тема доповіді:
«Социологические теории выбора брачного партнера».
Публікації. Зміст та результати дисертаційного дослідження знайшли
відображення в 11 наукових публікаціях, з яких 7 наукових статей – у фахових
українських виданнях та 1 в іноземному; 3 – тези конференцій.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновку
і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації – 190 сторінок, з них
основної частини – 170 сторінок. Список використаних джерел містить 236
найменувань, у тому числі 47 іноземною мовою. Робота містить 13 рисунків, 15
таблиць та 10 додатків.

Список литературы

ВИСНОВКИ
В дисертаційному дослідженні розроблено концептуальну модель подружніх
відносин та емпірично виявлено основні напрями диспозиційної узгодженості
молодих подружніх пар на прикладі м. Києва, зокрема отримано наступні
висновки:
1. Мікросоціологічний досвід розуміння сім’ї як малої групи хоча і має
однозначні переваги (розуміння раціоналістичної природи індивіда, встановлення
особливостей і ролі соціалізаційних процесів, розкриття механізму формування
самості та саморефлексії, окреслення способів вироблення символів та наділення
їх значеннями, виявлення прагнення до маніпуляції враженнями) та володіє
методологічними надбаннями, проте піддається обгрунтованій критиці. Основний
його недолік полягає у ігноруванні важливого пливу зовнішнього середовища та
надмірному психологічному редукціонізмі. Хоча окремі надбання можуть бути
використані для вивчення сімейної сфери, автором пропонується альтернативний
спосіб розуміння, який втілений у системному підході, та долає зазначені
недоліки.
2. Розглянуто дошлюбну та шлюбну поведінку як складові матримоніальної
поведінки, розуміння якої вимагає вивчення наступних компонентів: готовність до
укладання шлюбу, мотиви укладання шлюбу, соціальні чинники вибору шлюбного
партнера, ситуація на шлюбному ринку, дітородні установки, статево-рольові
очікування, розподіл владних повноважень. Визначено, що дошлюбний період,
порівняно з шлюбним, у наукових дослідженнях представлений недостатньо, а
отже, підкреслюється важливість виокремлення його в якості окремого об’єкту в
межах лонгітюдного дослідження.
3. Встановлено необхідність вивчення сімейних відносин у їх нерозривному
зв’язку з темпоральним аспектом, що у межах вивчення сім’ї знаходить своє
відображення в сімейних циклах. У роботі визначено основні класифікації
сімейних циклів та окреслені проблеми, що виникають під час переходу від
одного етапу циклу до іншого. Проте зазначається, що виникнення кризових
ситуацій в подружжя може бути не пов’язане з циклічністю, а обумовлене
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
168
темпоральною періодичністю і характеризується як кризові роки подружнього
життя. Кожен перехідний етап має свою специфіку та вимагає від подружжя
активізації своїй зовнішніх та внутрішніх ресурсів, що втілюються в межах
адаптивних процесів.
4. На основі обробки спеціальної літератури було продемонстровано витоки
диспозиційної концепції особистості В. Ядова, що базується на розумінні таких
понять як «установка», «аттітюд», «диспозиція». Оскільки першочерговим
призначенням концепції була спроба пояснення парадоксу Лап’єра в межах
вивчення трудових відносин, зважаючи на евристичний потенціал концепції,
виникла необхідність її екстраполіції на інші сфери суспільного життя. Зі
збереженням чотирирівневої структури моделі було здійснено її адаптацію та
подальшу розбудову для вивчення сфери подружніх відносин. Для кожного з
чотирьох рівнів було введено нові параметрами, якими є: сексуальне тяжіння (на
першому рівні); готовність до шлюбу, мотиви вступу в шлюб, формування
дітородних установок та статево-рольових очікувань (на другому рівні);
активізація сформованих установок, розподіл владних повноважень та статеворольові очікування (на третьому рівні); ціннісні орієнтації (на четвертому рівні).
5. Для кожного з чотирьох рівнів було визначено спеціальні методики, що
фіксують специфічні диспозиційні прояви. Визначено, що методики для аналізу
дошлюбних відносин пари, в межах яких відбувається формування готовності до
шлюбу, закладання дітородніх установок та статево-рольових очікувань
(формування зазначених компонентів безумовно відбувається й під впливом
соціалізаційних процесів в межах первинних груп) мало представлені в науковій
літературі. Натомість, для етапу дошлюбних відносин використовують методики
аналізу сімейних відносин, нехтуючи специфікою даного етапу.
6. Емпіричні результати дозволили зафіксувати наступні важливі прояви
сімейних відносин у молодих подружніх парах:
– молоді подружні пари не відчувають своєї економічної стабільності. Цей факт є
однією з причин того, що навіть після одруження молоде подружжя вимушене
проживати разом з батьками, а якщо навіть є можливість проживання окремо,
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
169
невпевненість щодо стабільності доходу становить перешкоду для реалізації
сімейних цілей; Проте, чоловіки демонструють вищий рівень впевненості у
власній фінансовій спроможності.
– опитані респонденти демонструють дітородну орієнтацію на більше ніж одну
дитину, що підтверджує загальну тенденцію українських сімей; проте, дітородна
поведінка молодого подружжя регулюється обставинами зовнішньо-політичного
характеру, що актуальні для українського суспільства.
– основними перешкодами до народження запланованої кількості дітей є фінансові
труднощі, стурбованість соціально-політичною ситуацією та очікування
покращень в наданні соціальної сімейної допомоги;
– опитані респонденти демонструють високу задоволеність власним сексуальним
життям; проте, було виявлено, що відповідальність за цю сферу подружнього
життя несе більшою мірою дружина.
– комунікативні практики між подружжям свідчать про частоту контактів та
відкритість і результативність спілкування, проте даний аспект різниться в
залежності від темпорального виміру подружнього життя;
– діапазон дозвіллєвих практик є різноманітним, проте успішність проведення
дозвілля детермінується об’єктивними факторами; встановлено, що респонденти з
дітьми не можуть проводити дозвілля так, як вони того бажають.
7. Кореляційний аналіз дозволив виявити зв'язок між залученими до аналізу
сферами людського життя та їх впливом на загальний стан шлюбної
задоволеності. Це дало змогу підтвердити коректність вибору компонентів для
наповнення диспозиційної моделі і визначити її провідною характеристикою
системність. На основі розробленого критерію диспозиційної неузгодженості, що
містить у собі оцінку за трьома параметрами, було визначено, на основі
кореляційного зв’язку, що пари з диспозиційною узгодженістю демонструють
вищий рівень загальної задоволеності шлюбом.
8. Запропонована автором концептуальна модель відображає стан
диспозиційної узгодженості відносин молодих подружніх пар, а також демонструє
ієрархію подружніх диспозицій. Перевагою побудованої концептуальної моделі є
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
170
її здатність фіксувати динаміку змін сімейних відносин в залежності від росту або
зменшення зони диспозиційної узгодженості. Перетин особистісних диспозицій
подружжя утворює сферу подружніх диспозиції, котрі розуміються як сформовані
попереднім досвідом та активовані в умовах сімейної взаємодії схильності
сприйняття та оцінки ситуації та рушії діяльності в межах окресленої ситуації.
Важливим є те, що подружні диспозиції орієнтовані на підтримку цілісності сім’ї.
9. Розроблена концепція подружніх диспозицій має як теоретичне так і
практичне значення. На теоретичному рівні вона може бути покладена в
розбудову наукового знання щодо сутності міжособистісної взаємодії подружжя,
узгодженості їх взаємодії та загального рівня задоволеності шлюбом. Практичний
спосіб її застосування полягає в можливості розробки та корекції програм
соціальної і державної підтримки молодих подружніх пар згідно з напрямами в
яких була встановлена диспозиційна неузгодженість. Для уникнення
диспозиційної неузгодженості можуть були вдосконалені існуючі та розроблені
нові програми та підвищено рівень довіри соціальних служб та їх функціональна
спроможність