СОЦІОЛІНГВІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ НІМЕЦЬКОЇ ВИМОВИ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ З КОЛИШНЬОГО СРСР

Краткое описание

ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. В. І. ВЕРНАДСЬКОГО

На правах рукопису

БРІДКО Тетяна Володимирівна

УДК 811.112.2’271.1-054.72(47+57)

СОЦІОЛІНГВІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ НІМЕЦЬКОЇ ВИМОВИ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ З КОЛИШНЬОГО СРСР

10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
доктор філологічних наук,
професор Петренко Олександр Дем’янович

Сімферополь 2011

ЗМІСТ

СПИСОК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ5
ВСТУП.7
РОЗДІЛ 1. СОЦІОЛІНГВІСТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ВАРІАТИВНОСТІ МОВИ В АСПЕКТІ ДОСЛІДЖЕННЯ МОВНИХ КОНТАКТІВ...14
1.1. Теорія мовних контактів з точки зору мовної варіативності.....14
1.2. Визначення та класифікація термінів "білінгвізм" і "двомовність" усучасній соціолінгвістиці ......19
1.3. Інтерференція як результат міжмовної взаємодії ...27
1.3.1. Лексична інтерференція..29
1.3.2. Граматична інтерференція..30
1.3.3. Фонетична інтерференція.......31
1.4. Проблеми вивчення гендерної та вікової варіативності мови...34
1.5. Основні одиниці та методи соціолінгвістичних і соціофонетичних досліджень..40
Висновки до першого розділу..48
РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ФОНЕТИЧНОЇ СИСТЕМИ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ РОСІЙСЬКОЇ ДІАСПОРИ В НІМЕЧЧИНІ ...50
2.1. Соціолінгвістичні особливості мовної ситуації в Німеччині.50
2.2. Формування російськомовної діаспори Німеччини....57
2.2.1. "Російські німці" або німецькі переселенці..57
2.2.2 Єврейські мігранти Німеччини...62
2.2.3. Проблеми соціальної та мовної інтеграції російськомовних мігрантів унімецькому суспільстві..63
2.3. Особливості мовної комунікативної діяльності в середовищі російськомовних носіїв німецької мови в Німеччині65
2.4. Контрастивний аналіз фонетичних одиниць німецької та російської мов...71
2.4.1. Основні ознаки голосних фонем німецької мови в порівнянні з голосними російської мови....72
2.4.2. Характерні особливості приголосних фонем німецької мови порівняно з приголосними російської мови..77
Висновки до другого розділу...81
РОЗДІЛ 3. СОЦІОФОНЕТИЧНА ВАРІАТИВНІСТЬ НІМЕЦЬКОЇ ВИМОВИ РОСІЙСЬКОМОВНИХ МІГРАНТІВ НІМЕЧЧИНИ ...85
3.1. Програма та методи соціофонетичного вивчення особливостей німецької вимови російськомовних мігрантів.85
3.2. Особливості функціонування німецької мови в Рурській області....90
3.3. Зміни голосних в німецькому мовленні російськомовних мігрантів з точки зору гендерної та вікової диференціації мови...94
3.3.1. Реалізація голосних високого підняття [i:], [ı], [y:], [y], [u:], [υ].....99
3.3.1.1. Реалізація нелабіалізованих голосних переднього ряду [i:], [ı]...99
3.3.1.2. Реалізація лабіалізованих голосних переднього ряду [у:], [у]...109
3.3.1.3. Реалізація лабіалізованих голосних заднього ряду [u:], [υ]117
3.3.2. Реалізація голосних середнього підняття [ɛ:], [ɛ], [e:],[e], [ə] [œ], [ø:], [о:], [ɔ] ......122
3.3.2.1. Реалізація голосних переднього ряду середнього підняття [ɛ:], [ɛ]...123
3.3.2.2. Реалізація голосних переднього ряду середнього підняття [e:], [e] та редукованого [ə].127
3.3.2.3. Реалізація голосних переднього ряду середнього підняття [ø:], [œ]..................................................................................................................134
3.3.2.4. Реалізація голосних заднього ряду середнього підняття [о:], [ɔ]..139
3.3.3. Реалізація голосних низького підняття [a:], [a]..142
3.3.4. Реалізація дифтонгів [au], [ɔø], [aı]..146
3.4. Зміни приголосних у німецькій вимові російськомовних мігрантів васпекті гендерної та вікової варіативності мови...154
3.4.1. Реализация проривних глухих приголосних [pʰ], [tʰ], [kʰ].156
3.4.2. Реалізація фрикативного приголосного [ç].158
3.4.3. Реалізація сонорних приголосних [m], [n], [ŋ], [l]..161
3.4.4. Реалізація R-алофонів.......169
Висновки до третього розділу174
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ......180
ДОДАТКИ ......185
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...215

СПИСОК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

Для передачі звукового складу слів у даній роботі використовується система транскрипції, прийнята Міжнародною Фонетичною Асоціацією (МФА/IPA International Phonetic Assosiation). Фонеми російської мови таособливості реалізацій деяких німецьких фонем, які зазнали інтерференції з боку російської мови в мовленні інформантів, відображені наступними символами:
[i] нелабіалізований переднього ряду високого підняття;
[E] нелабіалізований переднього ряду середнього підняття;
[A] нелабіалізований середнього ряду низького підняття;
[ɨ] нелабіалізований середнього ряду верхнього підняття;
[o] лабіалізований заднього ряду середнього підняття;
[u] лабіалізований заднього ряду високого підняття;
[rʲ] передньоязиковий палаталізований сонант;
[X] задньоязиковий щілинний;
[Xʲ] задньоязиковий щілинний палаталізований;
[oj] реалізація німецького дифтонга [ɔø] як [oj] російської мови;
[Аj] реалізація німецького дифтонга [aе] як [Aj] російської мови;
[А:] реалізація R-алофонів як довгий нелабіалізований ненапружений голосний середнього ряду низького підняття [A] російської мови;
[::] подовження довгого голосного.

ВСТУП

Однією з характерних рис розвитку сучасної соціолінгвістики, як вітчизняної, так і зарубіжної, є посилення уваги до питань територіальної та соціальної варіативності мовлення. У соціолінгвістичних розвідках останніх років спостерігається зростання зацікавленості вчених проблемами соціальної й територіальної диференціації мови (М.П.Кочерган, Н.В.Петлюченко, О.Д.Петренко, Л.І.Прокопова, О.І.Стеріополо, W.Labov, H.Löffler, H.Menge, A.Mihm, P.Trudgill, J.Volmert, L.Weifert), білінгвізму й мовних контактів (О.Р.Валігура, Ю.М.Захарова, H.Frank, A.Goldbach, F.Grosjean, J.Hammers, E.Haugen, K.Meng, C.Myers-Scotton, S.Nero, V.Ooi, B.Pabst, A.Reynolds, W.Weinreich), гендерної та вікової варіативності мовлення (О.І.Горошко, А.В.Кириліна, А.П.Мартинюк, N.Coupland, J.Peters, L.Push, S.Romaine, D.Tannen, S.Trömel-Plötz).
Інтенсивне дослідження варіативності сегментних одиниць фонетичного рівня неспоріднених мов у ситуації мовної взаємодії зумовлене прагненням лінгвістів встановити й пояснити наслідки інтерференційних змін при спілкуванні нерідною мовою. Фонетична інтерференція має найістотніше значення для вирішення проблеми розпізнавання певної категорії комунікантів, оскільки вона є соціолінгвістичним чинником, що створює уявлення про так званий "глобальний іноземний акцент" у мовотворенні нерідною мовою.
Актуальність теми зумовлена зростанням кількості сучасних фонологічних, фонетичних і соціофонетичних досліджень, спрямованих на розкриття залежності особливостей реалізації фонем від багатьох екстралінгвістичних чинників. Вивчення фонетичної варіативності німецького мовлення російськомовних переселенців уможливлює встановлення витоків своєрідності базових елементів фонетичної системи німецької мови мігрантів. Аналіз мовної поведінки носіїв російської та німецької мов з урахуванням фактора білінгвізму є необхідним для виявлення реального стану функціонування системи фонем німецької мови при контакті з російською мовою.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є частиною наукової теми, що розробляється на кафедрі теорії і практики перекладу та соціолінгвістики факультету іноземної філології Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського "Варіативність національної мови як цілісної структури" (номер державної реєстрації №0109U005240; індекс УДК 812.7, термін реєстрації: 2009 2014 рр.).
Мета дисертаційного дослідження полягає у встановленні особливостей фонетичної варіативності німецької вимови російськомовних мігрантів, які мешкають у Федеративній Республіці Німеччина.
Досягнення зазначеної мети реалізується шляхом вирішення низки теоретичних і практичних завдань:
проаналізувати поняття мовних контактів і мовного варіювання, а також співвідношення понять "білінгвізм" і "двомовність";
вивчити сучасну мовну ситуацію у Федеративній Республіці Німеччина, яка характеризується наявністю неспоріднених мов через інтенсивну міграцію населення й сучасні інтеграційні процеси та розвитком національно-німецького білінгвізму, що створює іноземний акцент у мовотворенні нерідною мовою;
надати характеристику фонематичному складу німецької мови у зіставленні з фонематичним складом російської мови;
визначити цільову групу, варіативність мовлення членів якої є предметом соціофонетичного аналізу, провести спостереження за мовленнєвою поведінкою інформантів в умовах соціофонетичного експерименту, зібрати необхідний мовленнєвий матеріал і створити фонетичну базу даних, зафіксованих як у підготовленому, так і в непідготовленому мовленні;
виділити диференційні ознаки фонем, що потенційно реалізуються в німецькому мовленні російськомовних переселенців і утворюють їхфонетичну систему;
встановити гендерні та вікові особливості німецького мовлення інформантів;
з’ясувати й описати характер трансфераційних і конвергентних змін, щоє наслідком взаємовпливу двох акустико-артикуляційних систем.
Об'єктом дисертаційного дослідження є німецьке мовлення російськомовних мігрантів у Федеративній Республіці Німеччина.
Предметом дослідження є соціофонетична варіативність одиниць сегментного складу німецького мовлення переселенців із колишнього СРСР.
Сформульовані вище мета і завдання зумовили використання комплексу методів і прийомів дослідження: 1) методів інтерв’ю, стандартного інтерв’ю та включеного спостереження з метою отримання та відбору матеріалу для подальшого дослідження; 2) аудитивного аналізу з метою вивчення варіативності сегментного складу німецького мовлення інформантів; 3) аудиторського аналізу, виконаного носіями мови філологами для вияву й опису соціофонетичних змін у німецькому мовленні російськомовних переселенців на сегментному рівні; 4) прийому лінгвістичної інтерпретації даних, отриманих під час аудиторського та аудитивного аналізів; 5) зіставного аналізу об’єктивних і суб’єктивних характеристик мовленнєвої поведінки; 6) аналізу кількісних значень частотності, вікової та гендерної зумовленості використання соціолінгвістичних змінних; 7) статистичного методу для опрацювання отриманих результатів за допомогою комп’ютерної програми Microsoft Excel Office XP.
Наукова достовірність результатів дослідження забезпечується як двохетапною структурою вивчення природи варіативності сегментних одиниць фонетичного рівня німецького мовлення російськомовних переселенців, так і наявністю експериментального матеріалу. Джерелом матеріалу є 81 запис інтерв’ю, основна частина яких здійснена в період з 2005 до 2009 року на території землі Північний Рейн-Вестфалія (Федеративна Республіка Німеччина) на цифровий диктофон Olympus VN-240PC. Сумарна тривалість звучання аудіоматеріалу складає 1951 хв. (32 години 31 хвилину), уцифровому вигляді матеріал на CD-Rom складає 33,3 Гб пам’яті.
Матеріалом фонетичного дослідження слугували сегментні одиниці фонетичного рівня німецької мови (30537 фонетичних реалізацій) впідготовленому і в непідготовленому мовленні. Цільова група дослідження особливостей вимови російськомовних мігрантів Німеччини складалася з 27 інформантів (12 чоловіків і 15 жінок) різного віку (від 15 до 57 років). Загальна кількість вивчених реалізацій приголосних фонем становить 13661, а голосних фонем складає 16876.
У роботі досліджено 17 голосних-монофтонгів (15 голосних і 2 варіанти їхніх реалізацій), 3 дифтонги, 9 приголосних у ситуаціях підготовленого (монологічного) та непідготовленого (діалогічного) мовлення. З 29 проаналізованих фонем та їхніх варіaнтів 2 реалізовано 1 діафоном, 3 реалізовано 2 діафонами, 10 репрезентовано 3 діафонами, 8 реалізовано 4 діафонами, 3 репрезентовано 5 діафонами, 1 реалізовано 6 діафонами та 2 фонеми репрезентовано 7 діафонами. Кількість проаналізованих діафонів склала 105 одиниць.
До участі у збиранні матеріалів, їх систематизації, транскрибуванні й аудиторському аналізі було залучено 8 аудиторів носіїв німецької мови, які мають лінгвістичну освіту, та 6 аудиторів українських та російських викладачів німецької мови. Обробка записів здійснювалася за допомогою програм комп’ютерної обробки звукового сигналу для Windows 2003 Olympus Digital Wave Player та VLC media player.
Наукова новизна дисертаційного дослідження зумовлена тим, що в ньому вперше здійснено комплексний аналіз варіативності сегментних одиниць, які характеризують фонетичний рівень німецького мовлення російськомовних переселенців й виявлено ознаки німецької вимови інформантів і розроблено класифікацію фонетико-фонологічної системи носіїв російського регістру німецької мови. Встановлено набір диференційних ознак елементів фонетичної системи російськомовних переселенців, яка маніфестується в підготовленому іспонтанному мовленні.
Положення, що виносяться на захист:
1. Контрастивний аналіз фонетичних систем німецької та російської мов дає обмежений набір акустико-артикуляційних ознак і дозволяє вирізнити діапазон потенційних форм фонетичної інтерференції в німецькому мовленні російськомовних мігрантів.
2. Фонетична система німецької мови російськомовних переселенців складається з інтерференційних форм (діафонів), виникнення яких стає можливим завдяки перманентному мовному контакту, і відповідно до німецького мовлення варіює залежно від свідомого рівня володіння артикуляційними правилами німецької мови.
3. Приголосні в мовленні російськомовних мігрантів характеризуються зміною типу артикуляції, змінами за м’якістю/твердістю при вимові, послабленням назалізації при вимові приголосного [ŋ]; послабленням або відсутністю аспірації у проривних глухих, зниженням напруженості артикуляції; відсутністю вокалізації при вимові приголосного [ɐ].
4. Голосні зазнають кількісної та якісної редукції: спостерігаються особливості вимови дифтонгів [ɔø], [ае], [ао], відсутність сильного приступа голосних та зміни за ступенем піднесення язика, зсуву ряду, лабіалізації/делабіалізації, напруженості/ненапруженості.
5. Німецьке мовлення російськомовних переселенців-жінок характеризується наявністю більшої кількості варіантів вимови, тобто нестандартних реалізацій приголосних і голосних, ніж мовлення чоловіків.
6. Нестандартна реалізація соціофонетичних змінних німецької мови є типовою для мовлення представників старшої вікової групи.
Теоретичне значення роботи полягає у доповненні загальнолінгвістичної теорії мовних контактів через розкриття конкретного питання фонетичної варіативності в німецькому мовленні при міжмовній взаємодії; у подальшій розробці терміносистеми для визначення інтерференційних процесів на фонетичному рівні мови й в узагальненні диференційних ознак і встановленні способів варіювання сегментних одиниць фонетичного рівня в німецькій вимові російськомовних переселенців.
Практичне значення роботи визначається можливістю використання її основних положень, результатів та експериментального матеріалу в курсах із соціолінгвістики (розділ "Білінгвізм"), теоретичної та практичної фонетики німецької мови (розділ "Звукова структура мови та її компоненти"), загального мовознавства (розділ "Мовні контакти"), лексикології німецької мови (розділ "Мовні контакти"), соціофонетики (розділ "Соціальні діалекти").
Апробація роботи. Основні аспекти і результати дисертації висвітлено в доповідях і повідомленнях на десяти наукових конференціях: І Міжнародній науково-практичній конференції "Новітні обрії розвитку германської та романської філології" (Запоріжжя, 2007), ІІМіжнародній науковій конференції "Лінгвістична теорія і практика: надбання, актуальні проблеми та перспективи розвитку" (Одеса, 2008), ХІ Міжнародній лінгвістичній конференції "Мова й світ" (Ялта, 2008), Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасний лінгвістичний і лінгводидактичний дискурсний простір" (Луганськ, 2010); І Всеукраїнській науковій конференції молодих учених "Іноземна філологія у ХХІ столітті" (Запоріжжя, 2008); "Фонетика і фонологія: сучасні парадигми дослідження та формування фонетичної комунікативної компетенції в мовному вищому навчальному закладі" (Київ, 2008); наукових конференціях професорсько-викладацького складу ТНУ ім. В.І.Вернадського (Сімферополь, 2007 2010).
Публікації. Проблематику та основні положення дисертаційної роботи викладено у дев’яти публікаціях, виконаних одноосібно, у фахових виданнях ВАК України.
Структура дисертації. Структурна побудова дисертації зумовлена її основною метою і завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, переліку умовних скорочень, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків.
У вступі обґрунтовано сутність досліджуваної наукової проблеми, її актуальність, сформульовано мету, завдання, наукову новизну роботи та положення, які виносяться на захист, подано методи, що застосовуються для вирішення основних завдань; указано на теоретичне і практичне значення; подано відомості про публікації та апробацію результатів дослідження.
Перший розділ дисертації Соціолінгвістичні проблеми варіативності мови в аспекті дослідження мовних контактів” присвячено розгляду загальних характеристик релевантних для цього дослідження соціолінгвістичних концепцій, а також у ньому визначено вихідні поняття: білінгвізм, двомовність, мовний контакт, мовна ситуація та міжмовна інтерференція.
У другому розділі Характеристика фонетичної системи німецької мови російської діаспори в Німеччині” дана характеристика мовної ситуації в Німеччині з метою встановлення основних проблем, пов’язаних з наявністю великої кількості мігрантів з інших країн. Розглядаються особливості формування російськомовної діаспори в Німеччині та проблеми мовної й соціальної інтеграції російськомовних мігрантів у німецькому суспільстві. Сформовано корпус акустико-артикуляційних ознак двох фонетичних систем (німецької та російської мов) у мовленні російськомовних переселенців, який є основою для встановлення фонетичних одиниць у німецькому мовленні російськомовних переселенців.
У третьому розділі "Соціофонетична варіативность німецької вимови російськомовних мігрантів Німеччині" наведено програму й методи соціофонетичного вивчення особливостей німецької вимови російськомовних мігрантів; спираючись на результати зіставлення фонологічного складу російської мови з фонологічним складом німецької мови, визначено диференційні ознаки вимовних одиниць, які реалізуються в німецькому мовленні російськомовних переселенців.
У загальних висновках викладено основні підсумки проведеного дослідження та сформульовано перспективи подальшої наукової роботи з обраної проблематики.
У додатках представлено таблиці та рисунки, а також фрагменти скриптів аудіозаписів з їхньою транскрипцією.
Обсяг основного тексту дисертації становить 184 сторінки, загальний обсяг роботи 258 сторінок.

Список використаних джерел нараховує 417 праць, у тому числі 150 іноземними мовами.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Основні результати проведеного дослідження особливостей німецької вимови російськомовних переселенців з колишнього СРСР зводяться до таких висновків як теоретичного, так і прикладного характеру:
1. Діапазон фонетичної інтерференції розкривається в контрастивному аналізі інвентарю фонем російської та німецької мов, що визначає їх значні розбіжності. Встановлено, що в системі російських голосних відсутнє фонематичне протиставлення довгих і коротких голосних, не репрезентовані голосні [y], [y:], [ɛ], [ɛ:], [ə], [ø:], [œ] та дифтонги ([ao], [ɔø], [ae]), а в німецькій мові відсутній [ɨ].
Унаслідок зіставлення російських і німецьких приголосних з’ясовано, що в німецькій мові відсутні пари протиставлених за палаталізацією або непалаталізацією приголосних [p] [pʲ], [b] [bʲ], [k] [kʲ], [g] [gʲ], [t] [tʲ], [d] [dʲ], [m] [mʲ], [n] [nʲ], [f] [fʲ], [v] [vʲ], [s] [sʲ], [z] [zʲ], [Х] [Хʲ], [ł] [lʲ], [ʂ] [ʂʲ], [r] [rʲ]. У російській мові відсутні приголосні [l], [ç], [ŋ], [R], [ɐ], аспірація приголосних ([pʰ], [tʰ], [kʰ]).
Контрастивний аналіз фонем двох мов російськомовних переселенців дає обмежений список акустико-артикуляційних ознак, що призводить до використання різними фонетичними системами звуків із характеристиками, що перехрещуються, і дозволяє прогнозувати обмежений набір очікуваних форм фонетичної інтерференції. Отримані набори акустико-артикуляційних ознак і потенційних форм фонетичної інтерференції складають основу для проведення дослідження відмінностей у німецькій вимові російськомовних переселенців.
2. Система вокалізму німецької мови російськомовних переселенців складається з 39 вокальних діафонів. Під впливом російської мови відсутнім є фонематичне протиставлення довгих і коротких голосних [y] : [y:], [ı] : [i:], [υ]:[u:], [ɛ] : [ɛ:], [е] : [е:], [ɔ] : [о:], [œ] : [ø:], [a] : [a:].
Із 39 вокальних діафонів 9 є трансфераційними ([ʲu], [ɨ], [i], [ʲE], [ʲo], [E], [o], [Aj], [oj]), що виникли внаслідок переносу російськомовними переселенцями особливостей артикуляції російських фонем у свій німецький вокалізм; а 2 конвергентними ([au], [af]), що є результатом суміщення російських і німецьких артикуляційних характеристик.
Крім того, вивчення системи вокалізму німецької мови російськомовних переселенців дає змогу встановити, що в мовленні інформантів голосні зазнали кількісної таякісної редукції. Зміни спостерігалися в ситуаціях підготовленого (монологічного) та непідготовленого (діалогічного) мовлення. Кількісна редукція мала місце при реалізації всіх голосних і дифтонгів, за винятком голосних [e], [ə], [œ] і дифтонгів [ao], [ae]; якісна редукція відбувалася при реалізації усіх голосних і дифтонгів, крім голосного [a]. Виявлені особливості якісної редукції голосних були класифіковані за ступенем піднесення язика, зсуву ряду, лабіалізації/делабіалізації, напруженості/ненапруженості, властивості вимови дифтонгів, відсутності сильного приступа голосних.
Найбільша кількість варіантів реалізацій голосних спостерігалася у відкритих і закритих наголошених і ненаголошених складах, перед або після сонорних [r] та [n]. Здебільшого особливості вимови голосних пояснювалися наявністю фонетичної інтерференції, яка найменше зустрічалася в молодшій віковій групі; реалізація голосних старшою віковою групою характеризується наявністю високого відсотка змін, особливо змін, зумовлених фонетичною інтерференцією.
3. За даними проведеного аналізу, в мовленні інформантів найбільшу кількість змін приголосні зазнали (як у наголошених, так і у ненаголошених складах) переважно у службових і допоміжних словах. Зазначені зміни реалізацій приголосних у мовленні російськомовних мігрантів спостерігалися в ситуаціях підготовленого (монологічного) та непідготовленого (діалогічного) мовлення незалежно від віку та статі мовців. Зафіксовано зміну типу артикуляції у фрикативному приголосному [ç] на експлозивні [k] або [g] і зміну місця артикуляції: середньоязикові → задньоязикові: [ç] → [k]/[g]; середньоязикові → передньоязикові: [ç] → [ʃ]/[ʂʲ]; середньоязикові → увулярні: [ç] → [x]; задньоязикові → передньоязикові: [ŋ] → [n]; задньоязикові → передньоязиковий + задньоязиковий у буквосполученні "ng": [ŋ] → [ng]/[nk]; фарингальні → увулярні: [h] → [x].
Таким чином, система консонантизму німецької мови російськомовних переселенців складається з 33 діафонів консонантного типу (25 простих ([pʰ], [tʰ], [kʰ], [ç], [ʃ], [x], [g], [j], [ŋ], [n], [l], [r], [R], [ɐ], [b], [pf], [ʦ], [ʧ], [f], [v], [m], [d], [s], [z], [h]), 8 трансфераційних ([p], [t], [k], [ʂʲ], [nʲ], [lʲ], [ł], [X])). У реалізації російськомовних переселенців має місце трасфераційна заміна вокалізованого [ɐ] російським нелабіалізованим голосним середнього ряду низького піднесення [A], який у цьому випадку вимовляється довго.
4. Трансфераційні процеси у мовленні російськомовних переселенців призводять до підміни звуків використання в комунікації німецькою мовою найближчих еквівалентів з російської, нерозрізнення позиційних алофонів, близьких за місцем артикуляції звуків російської та німецької мов, і, відповідно, використання перших замість других, переносу смислорозрізнювальних властивостей звуків російської мови на звуки німецької мови, невірної інтерпретації дистинктивних характеристик фонем. За наявності структурних відповідностей між звуками російської та німецької мов спостерігаються процеси їхньої конвергенції.
5. Варіативність реалізації фонем у німецькому мовленні російськомовних переселенців зумовлена наявністю фонетичної інтерференції, яка виникла як наслідок взаємодії російської (первинної) та німецької (вторинної) мов і виявляється у формі іноземного акценту при мовотворенні другою мовою.
За допомогою порівняння фонемного інвентарю російської і німецької мов було встановлено, що відсутність у фонетичній системі російської мови деяких голосних і приголосних фонем сприяє субституції німецьких фонем відповідними російськими. Так [i] → [ɨ], [ε] → [E], [ŋ] → [nʲ/ng], [l] → [ł], [ɐ]→[A:], [i:] → [i].
Такі особливості фонологічної системи російської мови, як відсутність диференціації голосних на довгі, короткі та дифтонги, зниження піднесення спинки язика при вимові проривних глухих [pʰ], [tʰ], [kʰ] призводять до субституції фонем, пов’язаної з реінтепретацією відмінностей у вторинній фонетичній системі російськомовних переселенців. Винятки становлять лише ті випадки, що пояснюються впливом діалектної бази німецької мови в Рурській області (зокрема, реалізація коротких голосних як довгих).
6. Соціофонетичне дослідження мовлення інформантів чоловічої та жіночої статі дозволило виявити різницю у правилах реалізації фонологічних змінних та їхніх варіантів у мовленнєвій поведінці чоловіків і жінок. Як показали спостереження, німецьке мовлення російськомовних переселенців-жінок, як правило, характеризується менш високим рівнем вживання німецького стандартного варіанту вимови, ніж мовлення чоловіків, івідрізняється наявністю більшої кількості варіантів вимови.
7. При вивченні особливостей вимови інформантів у віковому аспекті виявлено дві основні тенденції: мовлення представників старшої вікової групи характеризувалося наявністю більшого відсотка фонетичної інтерференції та більшою кількістю нестандартних реалізацій фонологічних змінних, ніж мовлення респондентів інших груп. Серед російськомовних переселенців Німеччини більш коректним є мовлення представників середньої вікової групи.
8. Аналіз мовленнєвої поведінки всіх груп інформантів на фонетичному рівні дозволяє зробити висновок про те, що німецька вимова респондентів з часом змінюється та наближається до стандартних норм, зазначених у словниках німецької вимови DUDEN.

Подальше вивчення німецького мовлення російськомовних переселенців з колишнього СРСР сприятиме більш цілісному розумінню мовних процесів, які відбуваються при контактуванні мов не тільки в Німеччині, але і в інших багатомовних регіонах.СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аврорин В. А. Двуязычие и школа / Валентин Александрович Аврорин // Проблемы двуязычия и многоязычия. М., 1972.
С. 4962.
2. Аврорин В. А. Проблемы изучения функциональной стороны языка. К вопросу о предмете социолингвистики / Валентин Александрович Аврорин. Л. : Наука, 1975. 267 с.
3. Алимов В. В. Интерференция в переводе на материале профессионально ориентированной межкультурной коммуникации и перевода в сфере профессиональной коммуникации : [учеб. пособие] / Вячеслав Вячеславович Алимов. М. : URSS : КомКнига, 2005. 229 с.
4. Алимов В. В. Явление лингвистической интерференции при изучении специального перевода: дис. ... канд. филол. наук : 10.02.04 / Алимов Вячеслав Вячеславович. М., 1998. 196 с.
5. Андрей М. Билингвизм и коммуникативная лингвистика / Мария Андрей, Мария Кирай // Вестник Самарской Гуманитарной академии. Серия "Философия. Филология." 2007. № 2.
С. 181184.
6. Арутюнян В. Н. Языковая ситуация и проблемы лингвистики : (итоги Межвуз. конф. "Актуальные проблемы языкознания") [Електронний ресурс] / В. Н. Арутюнян // Ереван : ЕГУ, 2000.
С. 45. Режим доступу до журн. : http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Linguist/russlin/01.php.
7. Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов / Ольга Сергеевна Ахманова. 3-е изд. М. : КомКнига, 2005. 576 с.
8. Беликов В. И. Социолингвистика / В. И. Беликов, Л. П. Крысин.
М. : Изд. центр РГГУ, 2001. 439 с.
9. Белл Р. Т. Социолингвистика. Цели, методы, проблемы / Роджер Т. Белл. М. : Международные отношения, 1980. 318 с.
10. Бернгардт О. В. Детская речь как объект лингвистического изучения в отечественном и зарубежном языкознании / О. В. Бернгардт // Язык и общество : Диалог культур и традиций.
Ярославль : Изд-во ЯГПУ, 2008. № 7. Т. 1. С. 2429.
11. Білоконенко Л. А. Можливості контент-аналізу при визначенні ознак чоловічого та жіночого спілкування / Л. А. Білоконенко // Філологічні студії : науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету : зб. наук. праць. Вип. 1. Кривий Ріг : Видавничий дім, 2008. С. 5155.
12. Блумфилд Л. Язык / Леонард Блумфилд; пер. с англ. Е. С. Кубряковой, В. П. Мурат. М. : Прогресс, 1968. 608 с.
13. Блягоз З. У. Двуязычие и его роль в обучении и воспитании школьников / З. У. Блягоз // Двуязычие проблема социокультурная : матеріали круг. стол., (Майкоп, 26 черв. 2002 р.) / Адыгейский государственный университет, Центр билингвизма.
Майкоп : Адыгейский гос. ун-т, 2003. С. 611.
14. Бок Ф. К. Структура общества и структура языка / Ф. К. Бок; пер. с англ. Т. М. Николаевой // Новое в лингвистике : Вып. 7. Социолингвистика. М. : Прогресс, 1975. С. 382396.
15. Бондалетов В. Д. Социальная лингвистика / Василий Данилович Бондалетов. М. : Просвещение, 1987. 160 с.
16. Бородина М. А. Диалекты или региональные языки? (К проблеме языковой ситуации в современной Франции) / М. А. Бородина // Вопросы языкознания. М., 1982. № 5.
С. 2938.
17. Брайт У. Введение : параметры социолингвистики
/ У. Брайт ; пер. с англ. Т. М. Николаевой // Новое в лингвистике : Вып. 7. Социолингвистика. Сборник. М. : Прогресс, 1975.
С. 3441.
18. Бридко Т. В. К вопросу многозначности терминов "диглоссия" и "билингвизм" // Культура народов Причерноморья.
Симферополь, 2007. № 107. С. 5659.
19. Бридко Т. В. Особенности немецкого языка переселенцев из бывшего СССР в Германии // Культура народов Причерноморья. Симферополь, 2008. № 138. С. 7577.
20. Бридко Т. В. Особенности общения в условиях межэтнической интерференции (на примере анализа языковой ситуации в Германии) // Наукові записки Міжнародного гуманітарного унів. Одеса, 2008. № 12, ч.1. С. 113117.
21. Бридко Т. В. Понятия диглоссии и билингвизма в современном языкознании // Нова філологія. Запоріжжя, 2007.
№ 28. С. 1013.
22. Бридко Т. В. Проблемы языковой интеграции переселенцев (с учетом особенностей языковой ситуации в ФРГ) // Культура народов Причерноморья. Симферополь, 2008. № 142, т. 1.
С. 8487.
23. Бридко Т. В. Социолингвистические особенности современной языковой ситуации в Германии // Нова філологія.
Запоріжжя, 2008. № 32. С. 2326.
24. Бридко Т. В. Фонетические особенности немецкого языка русскоязычных эмигрантов из бывшего СССР // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету LINGUAPAX-VIII. Київ, 2009. № 18.
С. 131134.
25. Брідко Т. В. Інтерференція в середовищі російськомовних емігрантів (фонетичний аспект) // Культура народов Причерноморья. Симферополь, 2009. № 153. С. 5962.
26. Будренюк Г. М. Языковая интерференция и методы ее выявления / Г. М. Будренюк, В. М. Григоревский. Кишинев : Штиинца, 1978. 126 с.
27. Вайнрайх У. Одноязычие и многоязычие / У. Вайнрайх // Зарубежная лингвистика. М. : Прогресс, 1999. Вып. 3.
С. 742.
28. Вайнрайх У. Одноязычие и многоязычие / У. Вайнрайх; пер. с англ. А. К. Жолковского // Новое в лингвистике : Вып. 6. Языковые контакты. М. : Прогресс, 1972. С. 2560.
29. Вайнрайх У. Языковые контакты / Уриель Вайнрайх К. : Вища школа, 1979 264 с.
30. Валігура О. Р. Лінгвокогнітивні і комунікативні основи фонетичної інтерференції (експереметнально-фонетичне дослідження англійського мовлення українців): дис. доктора філол. наук : 10.02.04, 10.02.15 / Ольга Романівна Валігура.
К., 2010. 484 с.
31. Вахтин Н. Б. Социолингвистика и социология языка : Учебное пособие / Н. Б. Вахтин, Е. В. Головко. СПб. : ИЦ "Гуманитарная Академия", Из-во Европейского университета в Санкт-Петербурге, 2004. 336 с.
32. Вахтин Н. Б. Условия языкового сдвига (К описанию современной языковой ситуации на Крайнем Севере) / Н. Б. Вахтин // Вестник молодых ученых. Серия : Филологические науки.
СПб., 2001. № 1. С. 1116.
33. Верещагин Е. М. Психологическая и методологическая характеристика двуязычия / Евгений Михайлович Верещагін. М. : Изд-во МГУ, 1969. 160 с.
34. Виноградов В. А. Диглоссия // Гл. ред. В. Н. Ярцева. 2-е изд. М. : Большая Российская энциклопедия, 1998. С. 136.
35. Виноградов В. А. Интерференция // Лингвистический энциклопедический словарь / Гл. ред. В. Н. Ярцева. 2-е изд.
М. : Большая Российская энциклопедия, 1998. С. 197.
36. Виноградова Н. В. Компьютерный жаргон в аспекте гендер-лингвистических исследований / Н. В. Виноградова // Исследования по славянским языкам. Сеул, 2002. № 7. С. 111124.
37. Вишневская Г. М. Билингвизм и его аспекты: Учебное пособие / Галина Михайловна Вишневская. Иваново : Иванов. гос. унив., 1997. 99 с.
38. Вишневская Г. М. Межкультурная коммуникация, языковая вариативность и современный билингвизм / Г. М. Вишневская // Ярославский педагогический Вестник 2002. № 1. Режим доступу до журн. : http://vestnik.yspu.org/novye_Issledovaniy/13_1/.
39. Вишневская Г. М. Фонетическая интерференция в условиях межкультурной коммуникации : материалы IV фестиваля гуманитарных наук ["Гуманитарное измерение меняющегося мира"]. Иваново : Изд-во ИвГУ, 2002. С. 240241.
40. Влияние социальных факторов на функционирование и развитие языка : [отв. ред. Ю. Д. Дешериев]. М. : Наука, 1988.
198 с.
41. Вредэ И. К истории развития немецкой диалектологии // Немецкая диалектография / Вредэ, И. М., 1965. С. 23 41.
42. Вул С. М. Теоретические предпосылки диагностирования половой принадлежности автора документа / С. М. Вул, А. П. Мартынюк // Современное состояние и перспективы развития традиционных видов криминалистической экспертизы. М., 1987.
С. 105112.
43. Вул, С. М. Некоторые актуальные вопросы криминалистического исследования речи : зб. матерiалiв мiжнарод. наук.-практ. конф. ["Теорiя та практика судової експертизи i кримiналистики"]. Харкiв : Право, 2002. № 2. С. 607610.
44. Гавранек Б. К проблематике смешения языков / Б. Гавранек; пер. с нем. Р. В. Зенина // Новое в лингвистике : Вып. 6. Языковые контакты. М. : Прогресс, 1972. С. 94111.
45. Гамперц Дж. Типы языковых обществ / Дж. Дж. Гамперц; пер. с англ. В. П. Мурат // Новое в лингвистике : Вып. 7. Социолингвистика. М. : Прогресс, 1975. С. 182198.
46. Ганиев Ж. В. Проблемы произносительной стилистики.
Об изучении произношения (научно-аналитический обзор) / Отв. ред. Ф. М. Березин / Журат Валиевич Ганиев. М., 1977. 31 с.
47. Ганиев Ж. В. Социофонетика и фоностилистика (к методике эксперимента) / Ж. В. Ганиев // Социально-лингвистические исследования. М. : Наука, 1976. С. 5262.
48. Герд А. С. Введение в этнолингвистику / Александр Сергеевич Герд. СПб. : Изд-во Санкт-Петербургск. ун-та, 2005.
456 с.
49. Гируцкий А. А. Общее языкознание : учеб. пособ. для студентов вузов / Анатолий Антонович Гируцкий. Минск : ТетраСистемс, 2001. 304 с.
50. Глисон Г. A. Введение в дискриптивную лингвистику
/ Генри Аллан Глисон. М. : Прогресс, 2002. 496 с.
51. Гольц Р. Проблемы и шансы интеграции российско-еврейских иммигрантов / Р. Гольц // Заметки по еврейской истории. № 5 (54). Май 2005 года. Режим доступа до статьи : http://berkovich-zametki.com/2005/Zametki/Nomer5/Golz1.htm.
52. Гордеева Т. А. О сегментной фоностилистике региональных вариантов современного немецкого языка / Т. А. Гордеева // Эколингвистика : теория, проблемы, методы.
Саратов, 2003. С. 205 207.
53. Горошко Е. И. Гендерная проблематика в языкознании / Е. И. Горошко. Режим доступу до статті : http://www.owl.ru/library/043t.htm.
54. Горошко Е. И. Гендерные исследования в лингвистике сегодня / Е. И. Горошко, А. В. Кирилина // Гендерные исследования. Х., 1998. Вып.2. C. 234241.
55. Горошко Е. И. Гендерные исследования в языкознании (К проблеме становления метода) / Е. И. Горошко // Культура народов Причерноморья. Сімферополь, 2004. № 49. Том 1. С. 128130.
56. Горошко Е. И. Информационно-коммуникативное общество в гендерном измерении. Монография / Елена Ивановна Горошко. Х. : ФЛП Либуркина Л. М., 2009. 660 с.
57. Горошко Е. И. Особенности мужских и женских вербальных ассоциаций (Опыт качественной интерпретации) / Е. И. Горошко // Гендер: язык, культура, коммуникация : Доклады ІІ Международной конференции. М., 2002. С. 7786.
58. Горошко Е. И. Особенности мужского и женского стиля письма / Е. И. Горошко // Гендерный фактор в языке и коммуникации : сб. науч. тр. МГЛУ. Вып. 446. М., 1999.
С. 4460.
59. Гринберг Д. Определение меры разноязычия / Д. Гринберг // Зарубежная лингвистика. М. : Прогресс, 1999. Вып. III.
С. 8898.
60. Гухман М. М. У истоков советской социальной лингвистики / М. М. Гухман // Иностранные языки в школе. М., 1972. № 4. С. 210.
61. Дворжецкая М. П. Практикум по теоретической фонетике: на материале англ. и нем. яз. / М. П. Дворжецкая, Е. И. Стериополо, А. А. Калита. Киев : Вища школа, 1988. 36 с.
62. Дворжецька М. П. Фонетика англійської мови: фоностилістика, риторика мовленнєвої комунікації / М. П. Дворжецька, Т. В. Макухіна, Л. М. Великова. Вінниця : Нова книга, 2005. 206 с.
63. Двуязычие проблема социокультурная : материалы круг. стол., (Майкоп, 26 июня 2002 р.) / Адыгейский гос. ун-т, Центр билингвизма. Майкоп : Адыгейский гос. ун-т, 2003. 72 с.
64. Десницкая А. В. Вопросы социальной лингвистики / А. В. Десницкая, В. М. Жирмунский, Л. С. Ковтун. Л. : Наука, 1969. 419 c.
65. Дешериев Ю. Д. Проблема создания системы билингвистических понятий и вопросы методики ее применения в исследовании / Ю. Д. Дешериев // Методы билингвистических исследований. М., 1976. С. 2033.
66. Дешериев Ю. Д. Основные аспекты исследования двуязычия и многоязычия / Ю. Д. Дешериев, И. Ф. Протченко // Проблемы двуязычия и многоязычия. М. : Наука, 1972.
С. 2642.
67. Дешериев Ю. Д. Социальная лингвистика. К основам общей теории / Юнус Дешериевич Дешериев. М. : Наука, 1977.
384 c.
68. Дешериев Ю. Д. Теория языка и речевая практика / Ю. Д. Дешериев // Теоретические проблемы социальной лингвистики. М. : Наука, 1981. С. 210220.
69. Дешериева Ю. Ю. Проблема лингвистической интерференции в современном языкознании / Ю. Ю. Дешериева // Теоретические проблемы социальной лингвистики. М. : Наука, 1981. С. 240256.
70. Дидрих А. В. Становление категории гендер в лингвистике / А. В. Дидрих // Педагогический университетский вестник Алтая.
2002. № 2. Режим доступу до журн. : www.bspu.secna.ru.
71. Дитц Я. Е. История поволжских немцев-колонистов / Яков Е. Дитц; под науч. ред. И. Р. Плеве. М. : Готика, 1997.
495 с.
72. Дмитриева Ю. В. Проблемы двуязычия и интерференции : в условиях процессов глобального распространения английского языка / Ю. В. Дмитриева. Находка, 2004. Режим достопу до журн. : http://nakhodka.wl.dvgu.ru/forum/section7/7-08.htm.
73. Домашнев А. И. Типология сходств и различий языковых состояний и языковых ситуаций в странах немецкой речи / А. И. Домашнев, Л. Б. Копчук. СПб. : Наука, 2001. 165 с.
74. Домашнев О. А. О Лексикографическом отражении американского стандарта английского литературного языка / О. А. Домашнев // Структура языка и языковые изменения. М., 1985. С. 7079.
75. Домашнев А. И. Проблемы классификации немецких социолектов / А. И. Домашнев // Вопросы языкознания. М., 2001.
N 2. С. 127139.
76. Домашнев А. И. Национальный язык и его социофункциональная стратификация : (На материале стран нем. речи) / А. И. Домашнев // Изв. АН СССР. Сер. лит. и яз. М., 1989. Т. 48, N 6. С. 483496.
77. Жирмунский В. М. История немецкого языка / Виктор Максимович Жирмунский . М. : Высшая школа, 1965. 408 с.
78. Жирмунский В. М. Национальный язык и социальные диалекты / Виктор Максимович Жирмунский. Л. : ГИХЛ, 1936.
299 с.
79. Жирмунский В. М. Немецкая диалектология / Виктор Максимович Жирмунский. [5-е изд.]. М.-Л. : Изд-во Акад. наук, 1956. 636 с.
80. Жирмунский В. М. Образование национальных языков / В. М. Жирмунский // Общее языкознание. Хрестоматия. Минск : Высшая школа, 1976. С. 139147.
81. Жирмунский В. М. Проблема социальной дифференциации языка / Виктор Максимович Жирмунский // Язык и общество. Л. : Наука, 1968. 256 с.
82. Жлуктенко Ю. А. Лингвистические аспекты двуязычия / Юрий Алексеевич Жлуктенко. К. : Вища школа, 1974. 176 с.
83. Жлуктенко Ю. О. Мова етнічної групи в світлі теорії мовної варіативності / Ю. О. Жлуктенко // Мовознавство. К. : Наукова думка, 1988. №1. С. 310.
84. Жлуктенко Ю. О. Мовні контакти. Проблеми інтерлінгвістики / Юрій Олексійович Жлуктенко. К. : Видавництво Київського університету, 1966. 136 с.
85. Журавлев А. П. Фонетическое значение / Александр Павлович Журавлев. Л. : Изд-во Ленинградского университета, 1974. 160 с.
86. Захарова Ю. М. Просодична інтерференція в англомовному дискурсі (експериментально-фонетичне дослідження мовлення арабо-англійських білінгвів): дис. канд. філол. наук 10.02.04 / Юлія Миколаївна Захарова. К., 2005. 270 с.
87. Зацний Ю. А. Міжкультурна комунікація і запозичення англійської мови кінця ХХ століття / Ю. А. Зацний // Мовні і концептуальні картини світу. Мови, культури та переклад у контексті Європейського співробітництва : зб. наук. пр. К. : Київський нац. ун-т ім. Т. Г. Шевченка, 2001. С. 127129.
88. Зеленецкий А. Л. Сравнительная типология немецкого и русского языков : учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец. № 2103 "Иностр. яз" / А. Л. Зеленецкий, П. Ф. Монахов. М. : Просвещение, 1983. 240 с.
89. Земская Е. А. Особенности мужской и женской речи / Е. А. Земская, М. А. Китайгородская, Н. Н. Розанова // Русский язык в его функционировании / под ред. Е. А. Земской и Д. Н. Шмелева. М., 1993. С. 90136.
90. Земская Е. А. Язык русского зарубежья / Е. А. Земская // Русский язык в научном освещении. М., 2001. № 1.
С. 114131.
91. Ильяшенко Т. П. Языковые контакты / Ильяшенко Т. П.
М. : Наука, 1970. 204 с.
92. Исаев Е. Ш. Тенденции развития произношения старшеклассников Германии : автореф. дис... канд. філол. наук : 10.02.04 „Германські мови” / Е. Ш. Ісаєв. — К., 1999. — 19 с.
93. Исаев М. И. Социолингвистические проблемы языков народов СССР (вопросы языковой политики и языкового строительства): Учеб. пособие для филолог. спец. ун-тов / Магомет Измаилович Исаев. М. : Высшая школа, 1982. 168 с.
94. Исаев М. К. Фонетическая интерференция при казахско-английском искусственном двуязычии / Исаев М. К. Алма-Ата : КазГУ, 1986. 121с.
95. Исаев Э. Ш. Тенденции развития произношения старшеклассников Германии: дис. канд. филол. наук : 10.02.04
/ Эдуард Шахмарович Исаев. К., 1998. 181с.
96. Карасик В. И. Язык социального статуса / Владимир Ильич Карасик. М. : Гнозис, 2002. 333с.
97. Кёстер-Тома З. Сферы бытования русского социолекта (Социологический аспект) / З. Кёстер-Тома // Русистика. Берлин, 1994. № 12. С. 1828.
98. Кирилина А. В. Возможности гендерного подхода в антропоориентированном изучении языка и коммуникации / А. В. Кирилина // Возможности гендерного подхода в антропоориентиорванном изучении языка и коммуникации. Кавказоведение. Caucasiology. М., 2002. № 2. С. 134141.
99. Кирилина А. В. Гендер : лингвистические аспекты / Алла Викторовна Кирилина. М., 1999. 189 с.
100. Кирилина А. В. Исследование гендера в лингвистических научных дисциплинах / А. В. Кирилина // Гендерное образование
в системе высшей школы: состояние и перспективы : материалы междунар. науч.-практич. конф., (Иваново, 2425 июня 2003 г.).
Иваново, 2003. С. 132136.
101. Кирилина А. В. Категория gender в языкознании / А. В. Кирилина // Женщина в Российском обществе. М., 1997.
№ 2. С. 1520.
102. Кирилина А. В. О применении понятия «гендер» в русскоязычном лингвистическом описании / А. В. Кирилина
// Филологические науки. 2000. № 3. C. 1827.
103. Кодухов В. И. Введение в языкознание / Виталий Иванович Кодухов. М. : Просвещение, 1987. 286 с.
104. Кондакова М. Ф. Языковой контакт в ряду других смежных явлений / М. Ф. Кондакова. Режим доступу до статті : http://www.utmn.ru/frgf/No15/text01.htm.
105. Кондакова М. Ф. Языковые контакты как объект лингвистического исследования / М. Ф. Кондакова // Уральские лингвистические чтения. Екатеринбург : Изд-во УрГПУ, 2001.
№14. С. 5051.
106. Копчук Л. Б. Cтатус обиходно-разговорного языка в системе немецких социолектов / Л. Б. Копчук // Материалы конференции, посвященной 90-летию со дня рождения члена-кор. РАН А. Н. Десницкой. СПб., 2002. С. 102108.
107. Копыленко М. М. О семантической природе молодежного жаргона / Моисей Михайлович Копыленко // Социально-лингвистические исследования. М. : Наука, 1976. 259 с.
108. Косериу Э. Синхрония, диахрония и история (проблема языкового изменения) / Эухенио Косериу. М. : Эдиториал УРСС, 2001. 204 с.
109. Кочерган М. П. Загальне мовознавство / Михайло Петрович Кочерган. К. : Академія, 1999. 284 с.
110. Кочерган М. П. Загальне мовознавство : [підруч.] / Михайло Петрович Кочерган. 2-ге вид., розшир. та допов.
К. : Академія, 2006. 464 с.
111. Креч Т. В. Соотношение монолингвальных и билингвальных факторов и современная учебная лексикография / Т. В. Креч // Культура народов Причерноморья. Симферополь, 2004. № 49. С. 171172.
112. Крысин Л. П. О некоторых критериях оценки данных массового социолингвистического обследования / Л. П. Крысин
// Социально-лингвистические исследования. М. : Наука, 1976.
С. 6269.
113. Крысин Л. П. О перспективах социолингвистических исследований в русистике / Л. П. Крысин // Русистика. Берлин : 1992. № 2. С. 96106.
114. Крючкова Т. Б. Возрастная дифференциация современного русского языка // Социальная лингвистика в Российской Федерации (19921998) : материалы к XIV Всемирному конгрессу социологов. М., 1998. С .2429.
115. Кубланова М. М. Языковая интерференция на уровне интонации : на материале английского языка : дис. ... канд. филол. наук : 10.02.04 / Кубланова Мария Михайловна. Москва, 2003.
171 с.
116. Кулешов В. В. Сопоставление артикуляционных баз английского и русского языков и фонетическая интерференция : пособ. для препод. филол. факульте