ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ВИРОБНИЦТВА І ПРОБЛЕМИ ЙОГО ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ : Инновационно-инвестиционное РАЗВИТИЕ Фармацевтическое производство И ПРОБЛЕМЫ ЕГО ФИНАНСОВОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ



  • Название:
  • ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ВИРОБНИЦТВА І ПРОБЛЕМИ ЙОГО ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
  • Альтернативное название:
  • Инновационно-инвестиционное РАЗВИТИЕ Фармацевтическое производство И ПРОБЛЕМЫ ЕГО ФИНАНСОВОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ
  • Кол-во страниц:
  • 386
  • ВУЗ:
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • Год защиты:
  • 2003
  • Краткое описание:
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ




    На правах рукопису

    Посилкіна Ольга Вікторівна

    УДК 338.45-230.047





    ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ РОЗВИТОК
    ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ВИРОБНИЦТВА
    І ПРОБЛЕМИ ЙОГО ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ


    Спеціальність 15.00.01
    Технологія ліків та організація фармацевтичної справи”


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    доктора фармацевтичних наук


    Науковий консультант
    Толочко Валентин Михайлович,
    докт. фарм. наук, проф.



    Харків 2003







    ЗМІСТ

    ВСТУП 7
    РОЗДІЛ 1 ОПИС ЛІТЕРАТУРИ. МЕХАНІЗМИ АКТИВІЗАЦІЇ ІННО-
    ВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У ФАРМАЦЕВТИЧНОМУ
    ВИРОБНИЦТВІ 18
    1.1. Аналіз підходів до визначення змісту інноваційно-інвестиційної
    діяльності та інноваційно-інвестиційного розвитку підприємств 18
    1.2. Характеристика сучасного стану та тенденцій інноваційно -
    інвестиційних процесів у вітчизняній фармацевтичній промисловості 32
    1.3. Аналіз світового досвіду щодо державного регулювання
    інноваційнно-інвестиційних процесів і створення фінансового
    механізму стимулювання їх розвитку 53
    1.4. Стратегічний фінансовий менеджмент як адекватна ринковим
    умовам система управління фінансами хіміко-фармацевтичних
    підприємств 67
    1.5. Проблема інтеграції капіталу у фармацевтичній галузі
    в умовах науково-технічного розвитку 72
    Висновки 80
    РОЗДІЛ 2 МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА ДИСЕРТАЦІЇ Й ОСНОВНІ
    МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 83
    2.1. Визначення напрямків досліджень 83
    2.2. Теоретичне обґрунтування побудови в Україні ринково-
    орієнтованої системи фінансового забезпечення інноваційно-
    інвестиційного розвитку фармацевтичного виробництва 91
    2.3. Методи дисертаційних досліджень 98
    РОЗДІЛ 3 ОБҐРУНТУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ЗАСАД ФІНАН-
    СОВОГО УПРАВЛІННЯ У ФАРМАЦЕВТИЧНІЙ ПРОМИСЛОВОС-
    ТІ В РИНКОВИХ УМОВАХ 103
    3.1. Організація фінансового менеджменту на хіміко-фармацевтичних
    підприємствах 103
    3.2. Аналіз фінансових ресурсів хіміко-фармацевтичних підприємств
    в умовах інноваційно-інвестиційного розвитку 109
    3.3. Організаційні засади створення в Україні фармацевтичної
    промислово-фінансової групи 124
    Висновки 133
    РОЗДІЛ 4 ОБҐРУНТУВАННЯ СИСТЕМИ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ
    І ДІАГНОСТИКИ ДЛЯ ОПТИМІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСАМИ
    ХІМІКО-ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ 135
    4.1. Дослідження тенденцій зміни фінансового стану хіміко-фарма-
    цевтичних підприємств 135
    4.2. Організація фінансового аналізу і діагностики на підприємствах
    фармацевтичної галузі 143
    4.3. Науково-практичні основи впровадження інтегрального аналізу
    фінансового стану хіміко-фармацевтичних підприємств 151
    4.4. Моделювання й вибір фармвиробниками фінансової стратегії 170
    Висновки 179
    РОЗДІЛ 5 ОБҐРУНТУВАННЯ ВПЛИВУ ЕФЕКТИВНОСТІ ІННО-
    ВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ХІМІКО-ФАРМАЦЕВ-
    ТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ НА УМОВИ ЇХ САМОФІНАНСУВАННЯ 180
    5.1. Оцінка та аналіз інноваційно-інвестиційного потенціалу
    хіміко-фармацевтичних підприємств 180
    5.2. Дослідження залежності співвідношення результати-витрати”
    на хіміко-фармацевтичних підприємствах від рівня їх інноваційно-
    інвестиційного потенціалу 186
    5.3. Наукові засади системної оцінки ефективності інноваційно-
    інвестиційної діяльності підприємств фармацевтичної галузі 190
    5.4. Оцінка здатності хіміко-фармацевтичних підприємств до
    генерування власних фінансових ресурсів та самофінансування 199
    Висновки 203
    РОЗДІЛ 6 КОНЦЕПЦІЯ УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЯМИ
    У ФАРМАЦЕВТИЧНІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ 205
    6.1. Обґрунтування напрямків управління інвестиціями на хіміко-
    фармацевтичних підприємствах 205
    6.2. Аналіз чинників інвестиційної привабливості і ризиків
    у фармацевтичній галузі 210
    6.3. Оцінка й управління інвестиційною привабливістю хіміко-
    фармацевтичних підприємств 214
    6.4. Обґрунтування та аналіз витрат, пов’язаних з реалізацією
    інноваційних проектів у фармацевтичній галузі 218
    6.5. Науково-практичні підходи до ціноутворення на нові лікар-
    ські засоби 227
    6.6. Комплексна оцінка ефективності й вибір інноваційних
    проектів у фармацевтичному виробництві 236
    6.7. Оцінка й управління проектними ризиками 253
    Висновки 260
    РОЗДІЛ 7 ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ ОСНОВИ РОЗРОБКИ
    ТАКТИКИ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСАМИ ХІМІКО-ФАРМАЦЕВ-
    ТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ЇХ РОЗВИТКУ 262
    7.1. Оцінка загальної потреби підприємств у фінансових
    ресурсах і доцільності залучення зовнішніх джерел фінансування 262
    7.2. Управління формуванням власних фінансових ресурсів на
    підприємствах фармацевтичної галузі 270
    7.2.1. Упровадження адекватної ринковим умовам системи управління
    витратами 270
    7.2.2. Використання фінансових критеріїв для оптимізації виробничої
    програми 286
    7.2.3. Обґрунтування напрямків оптимізації інноваційної товарної
    політики фармвиробників 292
    7.2.4. Використання цінової політики в управлінні операційним
    прибутком 301
    7.2.5. Амортизаційна політика хіміко-фармацевтичних підпри-
    ємств як джерело інвестиційних ресурсів 310
    7.3. Обґрунтування напрямків удосконалення управління
    оборотними активами на підприємствах фармацевтичної галузі 316
    7.3.1. Побудова моделі управління запасами 316
    7.3.2. Підвищення ефективності управління дебіторською
    заборгованістю 325
    7.3.3. Оптимізація управління грошовими коштами 329
    Висновки 339
    ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 343
    СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 349
    ДОДАТКИ 387







    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

    АНД аналітично-нормативна документація.
    ВАТ відкрите акціонерне товариство.
    ВР виручка від реалізації.
    ГК грошові кошти.
    ГЛЗ генеричний лікарський засіб.
    ДЗ дебіторська заборгованість.
    ЗАТ закрите акціонерне товариство.
    ІІП інноваційно-інвестиційний потенціал.
    ІІР інноваційно-інвестиційний розвиток.
    ЛЗ лікарський засіб.
    НВ нововведення.
    НДДКР науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи.
    НТП науково-технічний прогрес.
    ОА оборотні активи.
    ОЛЗ оригінальний лікарський засіб.
    ОФ основні фонди.
    ПБА параметр базової активності.
    ПДВ податок на додану вартість.
    ПЕВ планово-економічний відділ.
    ПФГ промислово-фінансова група.
    СА стратегічний альянс.
    СЕЗ спеціальна економічна зона.
    СРІД спеціальний режим інвестиційної діяльності.
    ТПР територія пріоритетного розвитку.
    ФСП фінансовий стан підприємства.
    ХФП хіміко-фармацевтичне підприємство.
    ЧП чистий прибуток.
    GMP належна виробнича практика.







    ВСТУП

    Актуальність теми. Реалізація в Україні конституційних гарантій щодо забезпечення основними лікарськими засобами (ЛЗ), які задовольняють потреби охорони здоров’я більшості населення в необхідних обсягах і за цінами, доступними як для окремих громадян, так і суспільства в цілому, потребує збереження внутрішнього фармацевтичного ринку України і зміцнення на ньому конкурентних позицій вітчизняних фармвиробників. Ефективність функціонування кожного підприємства в ринковій економіці, перспективи його розвитку, в першу чергу, визначаються можливістю випускати конкурентоспроможну продукцію. При цьому слід враховувати, що у фармації існують високі вимоги до якості продукції, жорстка система внутрішнього та зовнішнього контролю та інші обмежуючі фактори. Для подолання цих проблем необхідна активізація інноваційно-інвестиційної діяльності українських хіміко-фармацевтичних підприємств (ХФП). Але науково-технічний розвиток підприємств завжди супроводжується зростанням витрат, пов’язаних із розробкою та впровадженням у виробництво нових ЛЗ, удосконаленням технологій та умов їх виготовлення. Це, в свою чергу, обумовлює необхідність підвищення цін на них з тим, щоб підприємства мали змогу відшкодовувати підвищені витрати і забезпечувати накопичення власних фінансових ресурсів, потрібних для їх подальшого розвитку.
    З іншого боку, фармацевтична промисловість виробляє продукцію високої соціальної значущості і тому, більш ніж інші галузі, вона повинна орієнтуватися на принципи соціально-етичного маркетингу і забезпечення доступності цін на ЛЗ.
    Вирішити ці проблеми можливо тільки при наявності нової моделі фінансового забезпечення інноваційного розвитку фармацевтичної промисловості. Це визначило напрямок дисертаційного дослідження, а його актуальність обумовлена тим, що в роботах таких вчених, як Волох Д.С., Загорій В.А., Кабачна А.В., Мнушко З.М., Пономаренко М.С., Толочко В.М., Розсоха Т.М., Страшний В.В., Слободянюк М.М. та ін. хоча і висвітлювалися окремі теоретичні і практичні аспекти організації й управління інноваційною діяльністю в галузі фармації, проблема формування відповідного до ринкових умов фінансового механізму стимулювання інноваційно-інвестиційного розвитку фармацевтичного виробництва до сьогоднішнього часу не досліджувалася. Не одержала розвитку і проблема впровадження стратегічного фінансового менеджменту на вітчизняних ХФП. Не проводилися комплексні дослідження в галузі управління ефективністю інноваційно-інвестиційної діяльності в умовах фармацевтичного виробництва.
    У зв’язку з цим розробку наукових основ стимулювання інноваційно-інвестиційного розвитку вітчизняного фармацевтичного виробництва і обґрунтування принципів, інструментів, методів та моделей, які б дозволили побудувати цілісну теорію фінансового забезпечення цих процесів у ринкових умовах, слід розглядати як один із стратегічних напрямків формування в Україні ефективної системи лікарського забезпечення населення.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планами науково-дослідних робіт Національного фармацевтичного університету: Розробка проблем підприємництва, менеджменту і маркетингу у фармації” (номер державної реєстрації 0198U007009) і Організація фармацевтичної справи, менеджмент і маркетинг у фармації” (номер державної реєстрації 0103U000479).
    Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є наукове обґрунтування та розробка методологічних засад, методичних і практичних рекомендацій щодо механізмів активізації інноваційно-інвестиційного розвитку фармацевтичного виробництва, формування та функціонування системи його фінансового забезпечення в умовах ринкового середовища.
    Реалізація поставленої мети обумовила такі завдання дослідження:
    проаналізувати сучасний стан і тенденції інноваційно-інвестиційних процесів у фармацевтичному виробництві, визначити їх особливості;
    визначити сутність, розробити концептуальні засади забезпечення інноваційно-інвестиційного розвитку фармацевтичного виробництва і сформувати відповідний категоріальний апарат;
    дослідити світовий досвід щодо використання фінансових механізмів стимулювання державою розвитку інноваційно-інвестиційних процесів у фармацевтичній промисловості і обґрунтувати напрямки запровадження цього досвіду в Україні;
    визначити сутність стратегічного фінансового менеджменту як основи механізму самофінансування ХФП у ринкових умовах;
    розробити організаційні засади впровадження фінансового менеджменту на вітчизняних ХФП;
    проаналізувати існуючі джерела фінансових ресурсів у фармацевтичній промисловості України, дослідити їх недоліки і переваги, побудувати класифікацію джерел фінансування ХФП в умовах науково-технічного розвитку;
    розробити методику аналізу, діагностики та управління фінансовим станом ХФП в умовах їх розвитку;
    обґрунтувати методологічні, науково-практичні підходи до оцінки й управління ефективністю інноваційно-інвестиційної діяльності, дослідити її вплив на фінансові результати ХФП;
    визначити сутність системного підходу до оцінки інвестиційної привабливості ХФП і розробити методику її вимірювання;
    побудувати систему оцінки ефективності інноваційно-інвестиційних проектів, адаптовану до специфіки фармацевтичної галузі;
    удосконалити науково-практичні підходи до ціноутворення на нові ЛЗ;
    обґрунтувати тактику та розробити практичні засади управління процесом генерування власних фінансових ресурсів ХФП в умовах їх розвитку.
    Об’єктом дослідження є інноваційно-інвестиційна діяльність підприємств фармацевтичної галузі, націлена на створення в Україні ефективної системи лікарського забезпечення населення.
    Предметом дисертаційного дослідження є фінансово-економічні механізми активізації інноваційно-інвестиційного розвитку ХФП у ринкових умовах: принципи, методи, інструменти, важелі, які стимулюють стратегічну спрямованість їх діяльності, забезпечують відшкодування підвищених витрат, пов’язаних з розробкою і впровадженням інновацій, сприяють ефективному використанню ресурсів та зростанню конкурентоспроможності.
    Методи дисертаційного дослідження. У дисертації використовується системний метод наукового пізнання, згідно з яким усі явища та процеси розглядаються й аналізуються у взаємозв’язку, взаємозалежності та розвитку задля досягнення визначеної мети. Цей метод застосовувався в процесі обґрунтування сутності і побудови моделі фінансового забезпечення розвитку фармацевтичної промисловості України в умовах ринку, впровадження нових підходів до оцінки й управління ефективністю інноваційно-інвестиційної діяльності ХФП та комплексної оцінки їх інвестиційної привабливості. Категоріальний апарат розроблено на основі методу узагальнення та наукової абстракції.
    При проведенні дисертаційних досліджень також використовувалися методи фінансово-економічного аналізу, вибіркового обстеження, експертної оцінки (для визначення факторів, які впливають на інноваційно-інвестиційний потенціал, інноваційно-інвестиційний розвиток ХФП, їх фінансовий стан та інвестиційну привабливість).
    З економіко-математичних методів у роботі застосовувалися: метод таксономії (для розрахунку інтегральних і комплексних показників); кластерний аналіз (з метою групування ХФП у залежності від одержаних оцінок інтегральних і комплексних показників); дискримінантний аналіз (для визначення факторів, які відіграють вирішальне значення при віднесенні підприємства до певного класу за проведеною класифікацією); метод багатомірної регресії (для побудови моделей залежності інноваційно-інвестиційного потенціалу, інноваційно-інвестиційного розвитку, фінансового стану ХФП, витрат на виробництво, чистого прибутку і чистих грошових надходжень від факторних ознак).
    Визначення і обґрунтування оптимальних напрямків інноваційної та фінансової стратегій ХФП проводилося із застосуванням SWOT аналізу та бенчмаркингу.
    При розробці науково-практичних підходів до ціноутворення на нові ЛЗ використовувалися методи та прийоми фармакоекономічного аналізу.
    У процесі обґрунтування і побудови моделі управління грошовими потоками на ХФП застосовувалися методи імітаційного моделювання.
    Розрахунки здійснювалися на персональному комп’ютері з використанням програмних пакетів Statistica, Statgraphics Plus, Microsoft Excel.
    Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти, що регулюють головні напрямки інноваційної, інвестиційної, фінансово-господарської діяльності підприємств в Україні, нормативно-правові акти, рекомендаційні та статистичні матеріали Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства економіки України, Державного комітету статистики України. У роботі використані рекомендації зарубіжних і вітчизняних експертів, публікації міжнародних організацій. Використані також дані інформаційно-аналітичних бюлетенів і оглядів, монографічна і довідкова література, в тому числі зарубіжна.
    Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в Україні науково обґрунтовано інноваційну модель виробництва з урахуванням специфіки фармацевтичної галузі, яка характеризується значним потенціалом саморозвитку завдяки ефекту інноваційного важеля; запропоновано багаторівневу та багатоканальну систему її фінансового забезпечення, ядром якої є самофінансування ХФП.
    Отримали подальший розвиток теоретичні і науково-практичні аспекти фінансового менеджменту: обґрунтовано сутність, принципи впровадження стратегічного фінансового менеджменту як основи самофінансування ХФП в умовах конкурентного середовища; розроблено організаційні засади стратегічного фінансового менеджменту на підприємствах фармацевтичної промисловості.
    Введено в науковий обіг категорію ефективне самофінансування підприємства”; запропоновано методику оцінки показника ефективного самофінансування для ХФП.
    За результатами дослідження стану та тенденцій інноваційних процесів у фармацевтичному секторі обґрунтовано необхідність інтеграції ресурсів і капіталу для фінансового забезпечення інноваційних проривів”. Вперше запропоновано модель створення в Україні фармацевтичної промислово-фінансової групи (ПФГ).
    Знайшли подальший розвиток теоретичні і науково-практичні підходи до визначення сутності та оцінки інноваційно-інвестиційного потенціалу (ІІП) підприємств. Проведено кластеризацію ХФП за комплексним показником ІІП.
    Визначено зміст категорії інноваційно-інвестиційний розвиток підприємства” (ІІР). Вперше запропоновано використання інтегрального показника ІІР як узагальнюючого показника ефективності інноваційно-інвес-тиційної діяльності підприємств, розроблено методику його оцінки для ХФП.
    Вперше доведено, що існує експоненціальна залежність між рівнем інноваційно-інвестиційного розвитку ХФП і темпами зростання фінансових результатів їх діяльності.
    Удосконалено горизонтальну класифікацію інновацій у фармації; вперше запропоновано вертикальну класифікацію інновацій у залежності від глибини передбачуваних змін, яку покладено в основу побудови галузевої методики оцінки ефективності і ризику інноваційних проектів.
    Вперше розроблено концепцію управління інвестиціями з урахуванням специфіки фармацевтичної галузі. Доведено необхідність і визначено сутність системного підходу до оцінки й управління інвестиційною привабливістю ХФП. Запропоновано методику оцінки інвестиційної привабливості підприємств, яка на відміну від традиційних підходів, що базуються на визначенні в головному
  • Список литературы:
  • ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

    1. Проведений аналіз показав, що цілеспрямовані дослідження в напрямку формування фінансово-економічних механізмів управління інноваційно-інвестиційним розвитком фармацевтичного виробництва до теперішнього часу не проводилися. Актуальність зазначеної проблеми для реформування фармацевтичної галузі в Україні, її теоретичне і практичне значення обумовили необхідність визначити сутність, головні характеристики і принципи функціонування інноваційної моделі фармацевтичного виробництва; розробити категоріальний апарат інноваційно-інвестиційного розвитку; обґрунтувати напрямки побудови ринково орієнтованої системи стимулювання і фінансового забезпечення інноваційно-інвестиційного розвитку фармацевтичного виробництва; розробити організаційні засади впровадження стратегічного фінансового менеджменту на хіміко-фармацевтичних підприємствах як основи їх самофінансування; впровадити системний підхід до оцінки ефективності інноваційно-інвестиційної діяльності; сформувати концепцію управління інвестиціями у фармацевтичній галузі; обґрунтувати науково-практичні підходи до ціноутворення на інноваційні лікарські засоби; визначити перспективні джерела фінансування інноваційної діяльності хіміко-фармацевтичних підприємств у ринкових умовах і запропонувати пріоритетні напрямки підвищення ефективності управління фінансовими ресурсами.
    2. Дослідження сучасного стану та тенденцій інноваційно-інвестиційних процесів у фармацевтичній промисловості підтвердили, що вирішення двоєдиної задачі - створення в Україні ефективної системи лікарського забезпечення, з одного боку, та збереження вітчизняними фармвиробниками ринкових позицій і нарощування конкурентних переваг, з іншого, потребує зміни парадигми їх розвитку та орієнтації на інноваційну модель виробництва. Обґрунтовано, що реалізація цієї моделі потребує побудови відповідної до галузевої специфіки багаторівневої та багатоканальної системи фінансування.
    Стратегічна орієнтація вітчизняної фармації на реалізацію конституційного права кожного громадянина на забезпечення ефективними, безпечними, якісними та доступними за ціною лікарськими засобами потребує активного використання з боку держави адекватних до ринкових умов методів стимулювання інноваційно-інвестиційних процесів у галузі. Проаналізовано досвід різних країн щодо використання фінансових методів стимулювання державою інноваційно-інвестиційного розвитку промисловості. Доведено, що в умовах дефіциту державного бюджету в Україні пріоритет повинен надаватися використанню таких непрямих фінансових методів, як податкова, амортизаційна, кредитна та цінова політика.
    3. Доведено об’єктивну обумовленість тенденції щодо інтеграції капіталу у фармацевтичному секторі в умовах його науково-технічного розвитку. Обґрунтовано доцільність для здійснення інноваційних проривів” у вітчизняному фармацевтичному секторі створення фармацевтичної промислово-фінансової групи; запропоновано її організаційну структуру.
    Проаналізовано джерела фінансових ресурсів у фармацевтичній промисловості, проведено їх класифікацію, досліджено переваги й недоліки. Визначено такі перспективні джерела інвестування хіміко-фармацевтичних підприємств в умовах науково-технічного розвитку, як випуск корпоративних облігацій, проектне фінансування, фінансовий лізинг та ін.
    4. Науково обґрунтовано, що ядром системи фінансування інноваційно-інвестиційного розвитку фармації в ринкових умовах повинен бути механізм реального самофінансування хіміко-фармацевтичних підприємств, заснований на використанні принципів і підходів стратегічного фінансового менеджменту. Побудовано систему стратегічного фінансового менеджменту для підприємств фармацевтичної промисловості, розроблено організаційні засади його впровадження на підприємствах галузі.
    Обґрунтовано об’єктивну необхідність використання фінансового аналізу і фінансової діагностики на хіміко-фармацевтичних підприємствах як найважливіших складових механізму стратегічного фінансового менеджменту. Вперше запропоновано методику інтегральної оцінки фінансового стану фармвиробників, яка дозволяє не тільки проводити його комплексний аналіз, але й управляти ним на базі визначення ефективності обраної фінансової стратегії.
    5. Удосконалено класифікацію інновацій у фармації. Визначено сутність категорій інноваційно-інвестиційний потенціал підприємства” та інноваційно-інвестиційний розвиток”.
    Доведено, що під інноваційно-інвестиційним потенціалом хіміко-фармацевтичного підприємства слід розуміти всю сукупність ресурсів, необхідних для його інноваційно-інвестиційної діяльності. Він обумовлює сприйнятливість підприємства до подальшого науково-технічного розвитку і потрібні у зв’язку з цим обсяги джерел фінансування. Оцінка та ідентифікація інноваційно-інвестиційного потенціалу підприємства дозволяють визначити його стратегічні компетенції та доцільність вибору певної інноваційної стратегії.
    Запропоновано методику вимірювання інноваційно-інвестиційного потенціалу хіміко-фармацевтичних підприємств і проведено кластеризацію підприємств за його рівнем. Досліджено, що найвищі темпи приросту результатів діяльності у порівнянні з темпами зростання інноваційних витрат притаманні підприємствам, які характеризуються найвищим у галузі інноваційно-інвестиційним потенціалом. Встановлено, що накопичений підприємством інноваційно-інвестиційний потенціал обумовлює обмеження щодо темпів зростання його фінансових результатів. З використанням розроблених економетричних моделей обґрунтовано пріоритетні напрямки нарощування інноваційно-інвестиційного потенціалу хіміко-фармацевтичних підприємств.
    6. Вперше рекомендовано для оцінки ефективності інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств використовувати інтегральний показник інноваційно-інвестиційного розвитку. Методологічною основою його вимірювання є узагальнююча оцінка на базі таких комплексних показників, як інноваційно-інвестиційний потенціал підприємства, рівень використання ресурсів, динаміка економічного зростання і рентабельність операційної та інвестиційної діяльності. Розраховано інтегральний показник інноваційно-інвестиційного розвитку для 21 підприємства фармацевтичної галузі. Визначено зони якісної оцінки підприємств за рівнем інноваційно-інвестиційного розвитку. Встановлено, що для підприємств фармацевтичної галузі характерна експоненціальна залежність між рівнем інноваційно-інвестиційного розвитку і зростанням фінансових результатів їх діяльності, тобто при високому його рівні має місце швидке, нелінійне зростання виручки від реалізації, чистого прибутку та грошових надходжень.
    7. Розроблено концептуальні основи управління інвестиціями в умовах інноваційної моделі розвитку фармацевтичної промисловості, які поєднують науково-обґрунтоване вирішення такого комплексу завдань: розробка інвестиційної стратегії підприємства; оцінка й управління його інвестиційною привабливістю; управління інвестиційними проектами та проектними ризиками; оперативне управління інвестиційною діяльністю хіміко-фармацевтичних підприємств.
    Вперше запропоновано системний підхід до оцінки інвестиційної привабливості підприємств фармацевтичної галузі, сутність якого полягає в тому, що інвестиційна привабливість, на відміну від загальноприйнятих підходів, розглядається не тільки як функція фінансового стану, але і як функція рівня інноваційно-інвестиційного розвитку підприємства. Розроблено методику узагальнюючої оцінки інвестиційної привабливості фармвиробників, з використанням якої побудовано матрицю їх інвестиційної привабливості.
    8. Вперше побудовано галузеву систему оцінки інноваційно-інвестиційних проектів з урахуванням їх економічної, соціальної та бюджетної ефективності. Проведено класифікацію та аналіз витрат, пов’язаних з реалізацією інноваційних проектів у фармацевтичному виробництві, досліджено резерви їх зниження.
    Розроблено науково-практичні підходи до ціноутворення на нові лікарські засоби, які, з одного боку, дозволяють підприємствам відшкодовувати підвищені витрати, пов’язані з їх розробкою і впровадженням у виробництво, з іншого забезпечують одержання споживачами фармако-економічного ефекту в процесі використання нових лікарських засобів.
    9. Розроблено науково-практичні засади та визначено тактику управління фінансовими ресурсами хіміко-фармацевтичних підприємств в умовах їх розвитку. Обґрунтовано умови оптимізації використання позикових джерел фінансування.
    Введено в науковий обіг категорію ефективне самофінансування”, що передбачає формування підприємством такої структури джерел фінансування, при якій забезпечується не тільки його фінансова незалежність, але і створюються реальні умови для стійкого економічного розвитку. Запропоновано методику розрахунку показника ефективного самофінансування для підприємств фармацевтичної промисловості.
    10. Опрацьовано такі основні напрямки управління формуванням власних фінансових ресурсів хіміко-фармацевтичних підприємств, як удосконалення менеджменту витрат, інноваційної товарної, цінової та амортизаційної політики. Запропоновано адекватну ринковим умовам систему управління витратами на підприємствах фармацевтичної галузі, визначено її структуру, взаємодію та ієрархію головних блоків. Розроблено методику оптимізації виробничої програми підприємств з використанням фінансових критеріїв. На базі побудованих економетричних моделей встановлено оптимальну широту асортименту лікарських засобів для хіміко-фармацевтичних підприємств із різним інноваційно-інвестиційним потенціалом.
    11. Проаналізовано вплив зміни цінової політики фармвиробників на фінансові результати їх діяльності. Розроблено методику визначення оптимальної ціни реалізації лікарських засобів і встановлення гранично припустимого рівня цінових знижок, підґрунтям якої є врахування еластичності зміни обсягів збуту, маржинальний підхід до обліку витрат, оцінка ціни за критерієм фармакоекономічної ефективності, розрахунок очікуваної рентабельності препарату при наданні знижок.
    12. На підставі проведених досліджень встановлено, що у фармацевтичній промисловості України, на відміну від західних фармацевтичних компаній, амортизація не виступає в ролі головного джерела інвестиційних ресурсів. Доведено, що за умов стабільно високого рівня інноваційно-інвестиційного розвитку за рахунок амортизації підприємства можуть генерувати додаткові фінансові ресурси в обсягах, які перевищують витрати на реновацію, і спрямовувати ці кошти на інвестування.
    13. Враховуючи високе значення оборотних активів для забезпечення безперервності виробничого процесу і накопичення підприємствами необхідних фінансових ресурсів, проведено теоретичне обґрунтування, розроблено методичне та інформаційне забезпечення впровадження оптимальної моделі управління оборотними активами хіміко-фармацевтичних підприємств в умовах їх інноваційно-інвестиційного розвитку.
    14. Соціально-економічна значущість дисертаційних досліджень полягає в тому, що за їх результатами розроблено і впроваджено в діяльність Державного наукового центру лікарських засобів, Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів, хіміко-фармацевтичних підприємств, у навчальний процес вищих фармацевтичних та медичних закладів 7 методичних рекомендацій і 2 інформаційних листи, затверджених ПК Фармація” МОЗ та АМН України і узгоджених у МОЗ України.







    СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ


    1. Про лікарськи засоби: Закон України від 04.04.96 № 123/96, з доп. // Відомості Верховної Ради України. 1996. № 22. Ст. 86.
    2. Про власність: Закон України від 07.02.91 № 697-XІІ, з доп. // Відомості Верховної Ради України. 1991. № 20. Ст. 249.
    3. Про підприємництво: Закон України № 698XІІ від 07.02.91, з доп. // Відомості Верховної Ради України. 1991. № 14. Ст. 168.
    4. Про господарські товариства: Закон України від 19.09.92 № 1576XІІ, з доп. // Відомості Верховної Ради України. 1991. № 49. Ст. 682.
    5. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 7.12.2000 № 2121ІІІ, з доп. // Відомості Верховної Ради України. 2001. № 5-6. Ст. 30.
    6. Про загальні засади створення і функціонування (вільних) економічних зон: Закон України від 13.10.1992 № 2673-XІІ // Відомості Верховної Ради України. 1992. № 50. Ст. 676.
    7. Про інвестиційну діяльність: Закон України від 18.09.91 № 1560 ХІІ, з доп. // Відомості Верховної Ради України. 1991. № 47. Ст. 646.
    8. Про промислово-фінансові групи в Україні: Закон України від 21.11.95 № 437/95 ВР , з доп. // Відомості Верховної Ради України. 1996. № 23. Ст. 88.
    9. Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999 № 996-ХІV // Відомості Верховної Ради України. 1999. № 40. Ст. 365.
    10. Про інноваційну діяльність: Закон України від 04.07.2002 № 40-ІV // Відомості Верховної Ради України. 2002. № 36. Ст. 266.
    11. О специальном режиме инвестиционной и инновационной деятельности технологических парков «Полупроводниковые технологии и материалы, оптоэлектроника и сенсорная техника», «Институт электросварки им. Е.О. Патона», «Институт монокристаллов»: Закон Украины от 16.07.1999 № 991-ХІV // Відомості Верховної Ради України. 1999. № 40. Ст. 363.
    12. О внесенні змін до деяких законів України по питанням оподаткування у зв’язку з введенням спеціального режиму інвестиційної діяльності на території міста Харкова: Закон України від 11.05.2000 №1715 ІІІ // Відомості Верховної Ради України. 2000. № 32. Ст. 260.
    13. Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії: Указ Президента України від 19.02.94 № 55/94 // Урядовий кур’єр. 1994. № 10. С.2-3.
    14. Про фінансово-промислові групи в Україні: Указ Президента України від 25.04.95 № 81/95 // Урядовий кур’єр. 1995. № 17 18. С. 2 3.
    15. Про державну підтримку наукових установ, які працюють над новітніми науково-технічними розробками: Указ Президента України від 26.07.95 № 661 // Урядовий кур’єр. 1995. № 114. С. 2.
    16. Про створення Державного Комітету України з питань науки, техніки і промислової політики: Указ Президента України від 18.08.95 № 697 // Урядовий кур’єр. 1995. № 117. С. 3.
    17. Про пріоритетні напрямки розвитку науки і техніки: Постанова Верховної Ради України від 16.10.92 № 2705-XІІ // Відомості Верховної Ради України. 1992. № 45. Ст. 620.
    18. Про нормативи запасів товарно-матеріальних цінностей державних підприємств і організацій та джерела їх покриття: Постанова Кабінету Міністрів України від 19.04.93 № 279 // Урядові рішення. 1993. № 7. С. 12.
    19. Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку Запаси”: Наказ Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року № 246 // Офіційний вісник України. 1999. № 43. Ст. 2207.
    20. Про затвердження положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 Дебіторська заборгованість”: Наказ Міністерства фінансів України від 8 жовтня 1999 року № 237 // Офіційний вісник України. 1999. № 44. С. 2166.
    21. Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати”: Наказ Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318 // Офіційний вісник України. 2000. № 3. Ст. 102.
    22. Абрамова І.М. Про регіональні механізми інтенсифікації інвестиційної та інноваційної діяльності // Економічний розвиток. 2002. № 3. С. 31-33.
    23. Абрамова О. Экспорт лицензий: не прогадать бы! // Ремедиум. 2000. № 1 - 2. С. 31-35.
    24. Абрютина М.С., Грачев А.В. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия. М.: Изд-во «ДИС», 1998. 256 с.
    25. Авдеев И., Панфилова А. Стиролфарм // Ремедиум. 2001. № 6. С. 42-47.
    26. Авксентьева М.В., Воробьев П.А, Герасимов В.Б. Экономическая оценка эффективности лекарственной терапии (фармакоэкономический анализ). М.: Ньюдиамед, 2000. 80 с.
    27. Алмакаева Л.Г., Чайка Л.Л. Состояние и перспектива производства инфузионных растворов в Украине // Фармаком. 1999. №3-4. С. 57-60.
    28. Американские буржуазные теории управления (Критический анализ). М., 1978. 293 с.
    29. Аньшин В.М. Инновационная стратегия в условиях рыночной экономики // Аналитический обзор. Серия «Научно-технический прогресс, экономика и управление». М., 1993. Вып. 41. С. 43 49.
    30. Андрощук Г. Инновационные программы ЕС // Бизнес Информ. 1999. № 2122. С. 42-46.
    31. Андрощук Г. План действий по инновациям в Европе // Бизнес Информ. 1999. № 19 20. С. 28-32.
    32. Антикризисное управление: Учеб. пособие для техн. вузов / В.Г. Крыжановский, В.И. Лапенков, В.И. Лютер и др.; под ред. Э.С. Минаева и В.П. Панагушина. М.: Изд-во «ПРИОР», 1998. 432 с.
    33. Аналитический обзор // Аптека. 1998. № 20. С. 7-8.
    34. Аналитический обзор // Аптека. 1998. № 23. С.6-7.
    35. Артеменко В.Г., Беллендир М.В. Финансовый анализ: Учеб. пособие. М.: Изд-во «ДИС», МГАЭиУ, 1997. 128 с.
    36. Астапович А.З. Транснациональный капитал США в мировом хозяйстве. М.: Наука, 1990. 200 с.
    37. Асханов В.П. Анализ финансовой устойчивости фирмы и процедуры, связанные с банкротством. М.: Изд-во «Ось-89», 1995. 80 с.
    38. Бабо А. Прибыль: Пер. с франц. М.: Прогресс-Универ, 1993. 284 с.
    39. Багатовимірний статистичний аналіз / П.О. Іваненко, І.В. Семеняк, В.В. Іванов та інш. Х.: Основа, 1992. 144 с.
    40. Бадов А. Война таблеток // Эксперт. 2001. № 45. С. 50-54.
    41. Баев Л.А., Шугуров В.Э. Системный подход к определению инновации // Современные технологии в социально-экономических системах. Челябинск: ЧГТУ, 1995. С. 74-77.
    42. Бажал Ю.Н. Экономическая восприимчивость производства к научно-техническим инновациям. К., 1991. 233 с.
    43. Бакаєв Л.О. Кількісні методи в управлінні інвестиціями: Навч. посібник. К.: КНЕУ, 2000. 151 с.
    44. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория анализа хозяйственной деятельности. Учеб. 3-е изд. перераб. и доп. М.: Финансы и статистика, 1994. 285 с.
    45. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента: Учеб. М.: Финансы и статистика, 1997. 477 с.
    46. Балабанов И.Т. Анализ и планирование финансов хозяйствующего субъекта. М.: Финансы и статистика, 1998. 109 с.
    47. Балацкий Е.В. Издержки и полезность как факторы ценообразования // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 6. Экономика. 1996. № 4. С. 15-28.
    48. Бандурка А.М., Червяков И.М., Посылкина О.В. Финансово-экономический анализ: Учеб. Х.: Изд-во ун-та внутр. дел, 1999. 394 с.
    49. Бездудный Ф.Ф., Смирнова Г.А., Нечаева О.Д. Сущность понятия «инновация» и его классификация // Инновации. 1998. № 2 3. С. 47-58.
    50. Белов В.С., Селезнева Н.Н., Скоблева И.П. Управление прибылью: проблемы выбора, принятие финансовых решений. СПб.: Приоритет, 1996. 198 с.
    51. Белошапка В.А., Загорий Г.В., Усенко В.Л. Стратегическое управление и маркетинг в практике фармацевтических фирм: Учеб. изд. / Под ред. В.А. Белошапки. К.: РИА «Триумф», 2001. 368 с.
    52. Беренс В., Хавранек П.М. Руководство по оценке эффективности инвестиций: Пер. с англ. Перераб. и доп. М.: АОЗТ «ИНФРА-М», 1995. 528 с.
    53. Білик М.Д. Принципи амортизаційної політики в сучасній вітчизняній економіці // Фінанси України. 1997. №10. С. 48-56.
    54. Бирман Г., Шмидт С. Экономический анализ инвестиционных проек-тов: Пер. с англ. / Под ред. Л.П. Белых. М.: Банки биржи, ЮНИТИ, 1997. 631 с.
    55. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент. К.: МП «ИТЕМ» ЛТД, «Юнайтед Лондон Трейд Лимитед», 1995. 448 с.
    56. Блавацька О.В., Зарума Л.Є., Калинюк Т.Г. Правові, медичні та фармацевтичні аспекти створення, реалізації і застосування лікарських засобів / За ред. Т.Г. Калинюка, Б.Л. Парновського. Львів: Ліга Прес, 2002. 216 с.
    57. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента: В 2-х т. Т.2. К.: Ника-центр, 1999. 512 с.
    58. Бланк И.А. Стратегия и тактика управления финансами. К.: МП «ИТЕМ лтд», СП «АДЕФ Украина», 1996. 534 с.
    59. Бланк И.А. Управление прибылью. К.: Ника Центр, 1998. 543 с.
    60. Блатов Н.А. Основы промышленного учета. М.: Госфиниздат, 1935. 340 с.
    61. Борисова А.Н., Алексеева А.В., Меркурьева Г.В. Обработка нечеткой информации в системе принятия решений. М., 1989. 192 с.
    62. Брігхем Є.Ф. Основи фінансового менеджменту. К.: КП «ВАЗАКО», Вид-во «Молодь», 1997. 1000 с.
    63. Броневич М. Анализ экономической эффективности капиталовложений: Пер. с англ. М.: ИНФРА-М, 1996. 432 с.
    64. Бурков В.Н., Новиков Д.А. Как управлять проектами. М.: СИНТЕГ-ГЕО, 1997. 188 с.
    65. Бухгалтерский анализ: Пер. с англ. К.: Торг.-изд. бюро BHV, 1993. 218 с.
    66. Быкова Е.В., Стоянова Е.С. Финансовое искусство коммерции. М.: Перспектива, 1995. 144 с.
    67. Бюллетень иностранной коммерческой информации. 1984. Прил. №12. С. 52.
    68. Бюллетень иностранной коммерческой информации. 1985. Прил. №5. С. 27.
    69. GMP в Украине: затраты и преимущества // Ремедиум. 2001. № 4. С.58-60.
    70. Ван Хорн Дж. К. Основы управления финансами: Пер. с англ. / Гл. ред. серии Л.В. Соколова. М.: Финансы и статистика, 1996. 799 с.
    71. Валевич Л.Н., Давыдова Т.А. Экономика торгового предприятия: Учеб. пособие. Мн.: Выш. шк., 1996. 366 с.
    72. Варпаховская И. Основные стратегические направления развития мировой фармацевтической промышленности // Ремедиум. 1998. № 8. С. 7-9.
    73. Великобритания: Современный монополистический капитализм / Отв. ред. Мадзоевский С.П., Кесин Е.С. М.: Мысль, 1981. 429с.
    74. Виленский М.А., Зенкова И.А., Кравцов И.И. Экономические проблемы технического перевооружения производства. М.: Наука, 1987. 193с.
    75. Винслав В.Ю. Результаты мониторинга деятельности финансово-промышленных групп // Рос. экон. журнал. 1997. № 10. С. 15-18.
    76. Власова А.М., Краснокутська Н.В. Інноваційний менеджмент: Навч. посібник. К.: КНЕУ, 1997. 92 с.
    77. Внукова Н.Н., Ольховников О.В. Мир лизинга. Х.: Основа, 1994. 224 с.
    78. Внукова Н.Н., Дуленко А.Л. Інвестиційна привабливість лізингу в системі сучасних інтеграційних процесів // Проблеми входження України в європейський союз: теорія і стратегія. Вип. 2. 1996. С. 87-89.
    79. Внутрифирменное планирование в США. М.: Экономика, 1992. 212 с.
    80. Водачек Л., Водачкова О. Стратегия управления инновациями на предприятии. М.: Экономика, 1989. 166 с.
    81. Вознесенский Э.А. Финансы как стоимостная категория. М.: Финансы и статистика, 1985. 159с.
    82. Волох Д.С. Научные основы и пути повышения социально-экономической эффективности управления лекарственным обеспечением: Дис д-ра фармац. наук. Х., 1990. 44 с.
    83. Волох Д.С., Толочко В.М. Ефективність управління науково-технічним прогресом в умовах об’єднання Фармація” // Фармац. журн. 1985. - № 5. С. 68-70.
    84. Волох Д.С. Кашперовская В.Н. Инновационные аспекты управления и хозяйствования в фармацевтической службе Украинской ССР // Тез. докл. ІІІ съезда фармац. Туркменской ССР. Ашхабад, 1989. С. 68-70.
    85. Волох Д.С., Фізор Н.С., Гоштинар І.А. Як перейти до граничних торгівельних націнок // Фармац. журн. 2002. № 1. С. 25-27.
    86. Ворст И., Ревентлоу П. Экономика фирмы: Учеб. пособие: Пер. с датск. М.: Высш. шк., 1994. 192с.
    87. Газеев М.Х., Смирнов А.П., Хрычев А.Н. Показатели эффективности инвестиций в условиях рынка. М.: ПМБ ВНИИ ОЭНГа, 1993. 97 с.
    88. Газман В.Д. Лизинг: теория, практика, комментарии. М.: Фонд «Правовая культура», 1997. 416 с.
    89. Гапоненко Н. Инновации и инновационная политика на этапе перехода к новому технологическому порядку // Вопр. экономики. 1997. № 9. С. 21 25.
    90. Георгиевский В.П., Васильченко Е.А. Результаты деятельности ГНЦЛС по обеспечению здравоохранения Украины препаратами отечественного производства (1992-1997гг.) // Фармаком. 1998. № 3. С. 2-12.
    91. Георгиевский В.П., Дихтярев С.И., Губин Ю.И. Фитохимия в Украине итоги и перспективы // Фармаком. 1999. №3-4. С. 39-52.
    92. Георгиевский В.П., Дихтярев С.И., Маслова Н.Ф. Вклад Го-сударственного научного центра лекарственных средств в развитие фармацевтической промышленности и обеспечение здравоохранения Украины современными лекарственными средствами // Фармаком. 1999. № 3 4. С. 20-26.
    93. Георгієвський В., Діхтярьов С., Маслова Н. Захист прав інтелектуальної власності в галузі створення лікарських засобів // Інтелект. власність. 2000. №6-7. С.3-6.
    94. Георгиевский В.П., Пивень Е.П. Развитие отрасли готовых лекарственных средств в Украине и пути повышения эффективности ее функционирования // Технология и стандартизация лекарств. Т. 2. Х.: Рирег, 2000. С. 46-65.
    95. Георгиевский В.П., Пивень Е.П., Цуканова Г.М. Результаты деятельности государственного научного центра лекарственных средств по обеспечению здравоохранения Украины препаратами отечественного производства (1992-1997гг.) // Фармаком. 1999. №2. С. 4-6.
    96. Герасименко В.В. Ценовая политика фирмы. М.: Финстатинформ, 1995. 192 с.
    97. Герасимчук В.Г. Маркетинг: теория и практика. К.: Вища шк., 1994. 327 с.
    98. Герчикова И.Н. Менеджмент: Учеб. 3-е изд., перераб. и доп. М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. 501 с.
    99. Герчикова И.Н. Финансовый менеджмент. М.: Изд-во АО Консал-банкир, 1996. 208 с.
    100. Глазунов В.Н. Финансовый анализ и оценка риска реальных инвестиций. М.: Финстатинформ, 1997. 135 с.
    101. Глазьев С.Ю. Теория долгосрочного технико-экономического развития. М.: Владар, 1993. 295 с.
    102. Гойко А.Ф. Методи оцінки ефективності інвестицій та пріоритетні напрямки їх реалізації. К.: Віра-Р, 1999. 314 с.
    103. Горилей О. Ресурсное разнообразие // Комп&ньоН. 2003. №51-52. С. 24-27.
    104. Горилей О. Правильный расклад” // Комп&ньоН. 2002. №27 (283). С. 35-38.
    105. Государственные финансы: Учеб. пособие / Под ред. В.Н. Федосова, С.Я. Огородника, В.Н. Суторминной. К.: Лыбидь, 1991. 272 с.
    106. Грейсон ДЖ. К., О. Делл К. Американский менеджмент на пороге ХХІ века. М.: Экономика, 1991. 319 с.
    107. Гриб В.В., Лысенко Ю.Г. и др. Моделирование процесса принятия решения для выбора инвестиционного портфеля. Донецк: Ин-т экономики промышленности НАН Украины, 1998. 27 с.
    108.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины