РОЗРОБКА СКЛАДУ, ТЕХНОЛОГІЇ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ МАЗІ ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ НА СТАДІЇ РЕПАРАЦІЇ РАН : РАЗРАБОТКА СОСТАВА, ТЕХНОЛОГИИ И ИССЛЕДОВАНИЯ мази для применения на стадии РЕПАРАЦИИ РАН



  • Название:
  • РОЗРОБКА СКЛАДУ, ТЕХНОЛОГІЇ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ МАЗІ ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ НА СТАДІЇ РЕПАРАЦІЇ РАН
  • Альтернативное название:
  • РАЗРАБОТКА СОСТАВА, ТЕХНОЛОГИИ И ИССЛЕДОВАНИЯ мази для применения на стадии РЕПАРАЦИИ РАН
  • Кол-во страниц:
  • 170
  • ВУЗ:
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • Год защиты:
  • 2007
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
    НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

    На правах рукопису


    Безрукавий Євген Андрійович

    УДК: 615.454.1.22:615.262.1


    РОЗРОБКА СКЛАДУ, ТЕХНОЛОГІЇ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ МАЗІ ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ НА СТАДІЇ РЕПАРАЦІЇ РАН

    15.00.01 Технологія ліків та організація фармацевтичної справи

    ДИСЕРТАЦІЯ
    на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук



    Науковий керівник:
    Гладух Євгеній Володимирович
    доктор фармацевтичних наук, професор






    Харків-2007









    ЗМІСТ
    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ............................................................. 4
    ВСТУП........................................................................................................... 5
    РОЗДІЛ 1 СУЧАСНІ АСПЕКТИ СТВОРЕННЯ М’ЯКИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ РЕПАРАТИВНОЇ ДІЇ...................................................................................... 10
    1.1. Характеристика стадій процесу загоєння ран................................. 10
    1.2. Препарати для місцевого лікування ран у другій та третій стадіях ранового процесу....... 19
    1.2.1. Стимулятори репаративних процесів........................................ 19
    1.2.2. Аналіз м'яких лікарських засобів, які використовуються при лікуванні ран у другій і третій фазах....................................................................................... 25
    1.3. Застосування гіалуронової кислоти та її солей у медицині............ 30
    1.3.1. Будова та властивості гіалуронової кислоти............................. 30
    1.3.2. Гіалуронова кислота в медицині................................................ 32
    1.4. Перспективи застосування тіотриазоліну в медицині..................... 41
    ВИСНОВКИ................................................................................................... 43
    РОЗДІЛ 2 ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАГАЛЬНОЇ КОНЦЕПЦІЇ ТА МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕНЬ....... 44
    2.1. Вибір загальної методології досліджень......................................... 44
    2.2. Об’єкти дослідження....................................................................... 49
    2.3. Методи досліджень.......................................................................... 55
    РОЗДІЛ 3 РОЗРОБКА ТА ОБҐРУНТУВАННЯ СКЛАДУ І ТЕХНОЛОГІЇ М’ЯКОЇ ЛІКАРСЬКОЇ ФОРМИ................................................................................... 64
    3.1. Обґрунтування складу розроблюваного препарату........................ 64
    3.1.1. Вибір типу основи...................................................................... 64
    3.1.2. Обґрунтування природи масляної фази емульсії...................... 67
    3.1.3. Вибір емульгаторів для стабілізації емульсійної основи........... 70
    3.1.4. Обґрунтування введення ПЕО-400 до складу мазевої основи.. 81
    3.1.5. Фізико-хімічні дослідження гіалуронової кислоти та її солей.. 86
    3.1.6. Дослідження з вибору консервантів.......................................... 91
    3.2. Розробка технології мазі.................................................................. 97
    3.2.1. Обґрунтування температурного режиму і порядку введення компонентів мазі....... 97
    ВИСНОВКИ................................................................................................... 112
    РОЗДІЛ 4 ВИБІР МЕТОДІВ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ТА ВИВЧЕННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ МАЗІ............................................................................................................... 114
    4.1. Обґрунтування методів контролю якості мазі................................. 114
    4.2. Визначення стабільності та терміну придатності............................ 125
    4.3. Вивчення фізико-хімічних властивостей препарату........................ 131
    4.3.1. Структурно-механічні властивості............................................. 132
    4.3.2. Визначення осмотичних властивостей мазі............................... 136
    4.4. Вивчення специфічної активності розробленої мазі....................... 138
    ВИСНОВКИ................................................................................................... 140
    ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ................................................................................ 142
    СПИСОК Використаних джерел........................................................ 144
    додатки...................................................................................................... 160







    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
    АНД аналітична нормативна документація
    ВМС високомолекулярні сполуки
    ГЛБ гідрофільно-ліпофільний баланс
    ГНР гідрофільний неводний розчинник
    ДП ДНЦЛЗ Державне підприємство «Державний науковий центр лікарських засобів»
    ДФУ Державна Фармакопея України
    ЄФ Європейська Фармакопея
    КГ кислота гіалуронова
    КУО колонієутворюючі одиниці
    М.м. відносна молекулярна маса
    МГД моногліцериди дистильовані
    МЛФ м’які лікарські форми
    МОЗ України Міністерство охорони здоров’я України
    МСГ гліцерину моностеарат
    НФаУ Національний фармацевтичний університет
    ПАР поверхнево-активні речовини
    ПЕО поліетиленоксид
    ФС фармакопейна стаття
    ФСЗ Фармакопейний стандартний зразок
    ЦНДЛ Центральна науково-дослідна лабораторія
    ЦСКГ цинкова сіль кислоти гіалуронової
    GMP належна виробнича практика






    ВСТУП
    Актуальність теми. Актуальною проблемою сучасної медицини є лікування ранового процесу, що обумовлено підвищенням рівня виробничого, побутового і дорожньо-транспортного травматизму, збільшенням кількості хворих з гнійними захворюваннями шкіри і м’яких тканин, а також гнійно-септичними післяопераційними ускладненнями. Терапія ранового процесу ускладнюється зростанням антибіотикорезистентних штамів мікроорганізмів, підвищенням алергізації населення внаслідок поліпрагмазії в медичній практиці і широкого використовування хімічних речовин в побуті і на виробництві.
    Провідне місце в терапії ранового процесу займають препарати для місцевого лікування, серед яких найбільш широко використовуються мазі. З врахуванням сучасних уявлень про патогенез ранового процесу клінічно доцільним є вживання мазей на гідрофільних та емульсійних основах, які володіють контрольованою дегідратуючою дією, а також є ефективними провідниками лікарських речовин углиб осередку ураження, ранові канали, порожнини і мікробні клітини.
    Аналіз даних літератури за останні роки показав, що різносторонні фармакологічні властивості мають похідні кислоти гіалуронової (КГ), а саме: ранозагоювальну, протизапальну, протимікробну, антитоксичну, імуномодулюючу, антиоксидантну, гемостатичну. Також серед нових вітчизняних репарантів привертає увагу тіотриазолін, який відрізняється від інших препаратів механізмом дії. На українському фармацевтичному ринку відсутні м’які лікарські засоби на основі похідних КГ, а також комбіновані препарати з тіотриазоліном.
    Таким чином, розробка складу та технології нового препарату у вигляді мазі на основі цинкової солі КГ та тіотриазоліну є актуальною задачею сучасної фармації і медицини.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт НФаУ («Хімічний синтез і аналіз біологічно активних речовин, створення лікарських засобів синтетичного походження», № державної реєстрації 0103U000475) та проблемної комісії «Фармація» МОЗ України.
    Мета і задачі дослідження. Метою нашої роботи стало вивчення фармако-технологічних та фізико-хімічних властивостей КГ та її солей і створення на їх основі, в поєднанні з тіотриазоліном, науково обґрунтованого складу м’якої лікарської форми для лікування ран у другій та третій фазах ранового процесу, яка має високу біодоступність та достатню стабільність при зберіганні.
    Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:
    проаналізувати і узагальнити сучасні літературні дані по створенню ранозагоювальних засобів для місцевого лікування ран, а також застосуванню стимуляторів репаративних процесів та механізму їх дії;
    провести комплекс технологічних, фізико-хімічних, мікробіологічних та біологічних досліджень з метою вибору та обґрунтування оптимального складу лікарського препарату з цинковою сіллю КГ та тіотриазоліном;
    розробити та обґрунтувати технологію виготовлення лікарського засобу;
    провести дослідження щодо вибору основних показників якості розробленого препарату, а також методів їх контролю; розробити проект аналітичної нормативної документації (АНД);
    розробити технологічний регламент на запропонований лікарський засіб та обґрунтувати шляхи його впровадження у промислове виробництво;
    обґрунтувати тип упаковки, визначити умови і термін зберігання препарату.
    Об’єкти дослідження. Мазеві основи, кислота гіалуронова, цинкова, натрієва, мідна солі кислоти гіалуронової, тіотриазолін. Мазь з цинковою сіллю кислоти гіалуронової та тіотриазоліном.
    Предмет дослідження. Розробка науково обґрунтованого складу та раціональної технології м’якого лікарського засобу для місцевого застосування при лікуванні ран у другій та третій фазах ранового процесу, на основі цинкової солі КГ та тіотриазоліну. Вивчення фізико-хімічних властивостей розробленого засобу (осмотична активність, реологічні характеристики, тощо), вибір та обґрунтування критеріїв якості препарату, а також методик їх визначення; розробка аналітичної нормативної документації. Вивчення специфічної біологічної активності, а також обґрунтування типу упаковки і терміну придатності препарату. Розробка проекту технологічного регламенту виробництва, необхідного для впровадження препарату у промисловість.
    Методи дослідження. При виконанні поставлених задач були використані наступні методи дослідження:
    1) фізичні, фізико-хімічних та структурно-механічні в’язкість розчинів, поверхневий натяг, показник заломлення, рН, обґрунтування складу мазевої основи, визначення екструзійної здатності, вивчення намащування мазі та ін.;
    2) технологічні (вибір температурних режимів та порядку змішування фаз мазі, обґрунтування технології мазі і ін.);
    3) біофармацевтичні та доклінічні дослідження;
    4) мікробіологічні (мікробіологічна чистота лікарської форми, вибір консервантів для мазі);
    5) статистичні (обробка результатів).
    Наукова новизна одержаних результатів. На підставі результатів технологічних, фізико-хімічних, біофармацевтичних та біологічних досліджень вперше науково обґрунтовано оптимальний склад і технологію мазі на емульсійній основі з цинковою сіллю КГ та тіотриазоліном для застосування у другій та третій фазах ранового процесу.
    Вперше вивчені фізичні та фізико-хімічні властивості водних розчинів КГ та її цинкової, натрієвої, мідної солей, що дало змогу прогнозувати їх вплив на структурно-механічні властивості емульсійних лікарських форм.
    Розроблено методики якісного та кількісного визначення діючих речовин в препараті. Встановлено оптимальні умови зберігання та підібрано раціональну упаковку мазі, що забезпечує її стабільність протягом двох років.
    Новизна досліджень захищена Патентом України на корисну модель (№ 18435 «Лікарський засіб у формі мазі для застосування на другій та третій фазах ранового процесу»).
    Практичне значення одержаних результатів. Створено і запропоновано для практичної медицини новий лікарський препарат мазь для лікування ран у другій та третій фазах ранового процесу.
    Розроблено проект технологічного регламенту на виробництво лікарського засобу, а також проект АНД, що містить опис методик контролю якості мазі; запропоновано вид упаковки та умови зберігання, визначено термін придатності. Технологія виготовлення мазі апробована в умовах промислового виробництва на ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров’я» (акт впровадження від 2006 р.).
    Окремі фрагменти роботи впроваджені у навчальний процес кафедри заводської технології ліків Національного фармацевтичного університету (акт впровадження від 2006 р.), курсу технології ліків Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського (акт впровадження від 2006 р.), кафедри технології ліків Одеського державного медичного університету (акт впровадження від 2006 р.), кафедри технології ліків Запорізького державного медичного університету (акт впровадження від 2006 р.) та кафедри технології біологічно активних сполук, фармації і біотехнології Національного університету «Львівська політехніка» (акт впровадження від 2006 р.).
    Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною завершеною науковою працею. Особисто автором здійснено інформаційний пошук, проаналізовано та узагальнено дані літератури з питань по створенню ранозагоювальних засобів для місцевого лікування ран, а також застосуванню стимуляторів репаративних процесів та механізму їх дії. Проведені технологічні, фізико-хімічні та структурно-механічні дослідження модельних зразків. Результати випробувань статистично оброблені, систематизовані та проаналізовані дисертантом; відпрацьовані методики кількісного та якісного аналізу препарату. Розроблено проекти технологічного регламенту та аналітичної нормативної документації; проведені доклінічні дослідження мазі. Розробка методик визначення якісного та кількісного вмісту діючих речовин в мазі проведено на базі фізико-хімічної лабораторії ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров’я», біологічні дослідження проведені на базі ЦНДЛ НФаУ (м. Харків).
    Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи викладені та обговорені на науково-практичній конференції «Фармацевтичне право: організаційно-правові проблеми рецептурного та безрецептурного відпуску лікарських засобів у сучасних умовах» (Харків, 2004); Всеукраїнському науково-практичному семінарі «Перспективи створення в Україні лікарських препаратів різної спрямованості дії» (Харків, 2004); VI Національному з’їзді фармацевтів України «Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України» (Харків, 2005); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономічні дослідження лікарських засобів та біологічно активних добавок» (Харків, 2005); ІІІ з’їзді апітерапевтів України «Апітерапія: досягнення та перспективи розвитку» (Харків, 2006), науково-практичній конференції «Косметичні і парфумерні засоби та технології майбутнього» (Харків, 2006).
    Публікації. За матеріалами дисертації одержано 1 патент та опубліковано 9 наукових робіт, у тому числі 5 наукових статей (4 у фахових журналах), 4 тез доповідей.
    Об’єм та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 159 сторінках машинопису, складається зі вступу, чотирьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Робота ілюстрована 18 таблицями, 33 рисунками. Бібліографія включає 155 джерела літератури, з них 45 іноземних.
  • Список литературы:
  • загальні висновки
    1. Вперше на підставі технологічних, фізико-хімічних, біофармацевтичних та фармакологічних досліджень розроблено склад та технологію нової комбінованої мазі з цинковою сіллю кислоти гіалуронової та тіотриазоліном під умовною назвою «Ронідазол» для місцевого лікування ран у другій та третій фазах ранового процесу, яка має високу біодоступність та володіє вираженими репаративними властивостями.
    2. Вперше вивчені фізичні, та фізико-хімічні властивості водних розчинів кислоти гіалуронової та її натрієвої, цинкової та мідної солей, що дозволило прогнозувати їх поведінку в емульсійних м’яких лікарських формах.
    3. Обґрунтовано склад допоміжних речовин в розробленій мазі, який представлено масляною фазою (олія кукурудзяна 20,0 %), поліетиленоксидом-400 (30,0 %), комплексом емульгаторів І та ІІ роду (препарат ОС-20 0,5 %, МСГ 7,5 %), консервантами (ніпагін 0,12 %, ніпазол 0,04 %) та водою (решта), використання яких забезпечує одержання стабільної при тривалому зберіганні емульсії з необхідними фізико-хімічними та структурно-механічними показниками.
    4. Розроблено та обґрунтовано технологію одержання мазі, яка передбачає певний температурний режим приготування, порядок введення діючих та допоміжних речовин до водної та масляної фаз, частоту та тривалість перемішування. Запропонована технологія апробована в умовах промислового виробництва.
    5. Проведені дослідження щодо вибору основних показників якості розробленого препарату, а також методів їх контролю. Розроблені проекти технологічного тимчасового регламенту та аналітичної нормативної документації (АНД).
    6. Обґрунтовано тип упаковки, визначені умови і термін зберігання препарату, який становить 2 роки в прохолодному місці.
    7. Фрагменти дисертаційної роботи впроваджені в навчальний процес ряду вузів України.

    8. За результатами роботи одержано патент України на корисну модель №18435 «Лікарський засіб у формі мазі для застосування на другій та третій фазах ранового процесу» від 15 листопада 2006 року.







    СПИСОК Використаних джерел
    1. Абрамзон А.А. Поверхностно-активные вещества. Л.: Химия, 1981. 304 с.
    2. Апоян К.А., Мелконян М.С. К методике изучения противовоспалительных средств местного действия // Экспериментальная и клиническая медицина. 1986. № 5. С. 32-36.
    3. Аркуша А.А. Исследование структурно-механических свойств мазей с целью определения оптимума концентраций: Дис канд. фармац. наук: 15.00.01. Х., 1982. 184 с.
    4. Баранова І.І. Розробка складу і технології гелю для лікування вугрової хвороби: Дис...канд. фармац. наук: 15.00.01. Х.., 2001. 121 с.
    5. Барышев П.П., Василевская В.Ю., Кивман Г.Я. Микробиологическая чистота нестерильных лекарственных средств. М.: ЦБНТИ-Медпром, 1985. 132 с.
    6. Батова Р.С., Хромецкий В.Т., Петерсоне Э.Ю. Реологические свойства смесей полиэтиленоксидов, применяемых при приготовлении мягких лекарственных форм // Современные аспекты создания и исследования лекарственных форм: Тез. докл. Всесоюзн. конф. Баку, 1984. С. 89-90.
    7. Башура А.Г. Теоретическое обоснование и практическое применение поверхностно-активных веществ в технологии лекарственных форм: Дис док. фармац. наук: 15.00.01. Х., 1992. 281 с.
    8. Безрукавий Є.А, Гладух Є.В. Дослідження структурно-механічних властивостей модельних емульсій першого роду на основі олії кукурудзяної // Зб. наук. ст. КМАПО. 2005. Випуск 14, Книга 2. С. 621-628.
    9. Безрукавий Є.А., Гладух Є.В. Вивчення осмотичної активності мазевих основ на третій фазі ранового процесу // Фармац. журн. 2006. № 2. С. 70-73.
    10. Безрукавий Є.А., Гладух Є.В. Вивчення фізико-хімічних властивостей кислоти гіалуронової та її солей // Зб. наук. статей «Актуальні питання фармацевтичної та медичної практики». Випуск XV. Том 1. 2006. С. 38-41.
    11. Безрукавий Є.А., Гладух Є.В. Застосування похідних гіалуронової кислоти в медицині // Ліки України. 2005. № 9 (98). С. 82-85.
    12. Безрукавий Є.А., Гладух Є.В., Кабачний Г.І. Обгрунтування природи масляної фази в основі мазі для застосування на стадії репарації та епітелізації / Всеукраїнський науково-пратичний семінар «Перспективи створення в Україні лікарських препаратів різної спрямованості дії» (Тези доповідей). Х., 2004. С. 91-94.
    13. Безуглая Е.П. Биофармацевтические и технологические аспекты разработки мази для местного лечения ран в фазе регенерации: Дис. канд. фармац. наук: 15.00.01. Х., 1996. 194 с.
    14. Безуглая Е.П. Биофармацевтические и технологические аспекты разработки мази для лечения ран в фазе регенерации // Фармаком. 1996. № 4-5. С. 46-49.
    15. Безуглая Е.П., Белов С.Г., Гунько В.Г. Теория и практика местного лечения гнойных ран / Под ред. Б.М. Даценко. К: Здоров’я, 1995. 384 с.
    16. Беликов О.Н. Микробиологическое заражение косметической продукции и использование консервантов как способ его предотвращения // Косметика и медицина. 2000. № 4. С. 49-55.
    17. Белоус А.М., Гордиенко Е.А., Розанов Л.Ф. Замораживание и криопротекция. М.: Высшая школа, 1987. 80 с.
    18. Біофармація: Підруч. для студ. фармац. вищ. навч. закл. і ф-тів / О.І. Тихонов, Т.Г. Ярних, І.А. Зупанець, О.С. Данькевич, О.Є. Богуцька, Н.В. Бездетко, Ю.М. Азаренко; За ред. О.І. Тихонова. Х.: Вид-во НфаУ; Золоті сторінки, 2003. − 240 с.
    19. Бляхар О. Ранозаживляющие препараты // Фармаскоп. 2004. №9 (18). С. 20-24.
    20. Буцька В.С. Технологія та фізико-хімічна стабільність лікарських гелів на основі полиметилсолоксану: Дис... канд. фармац. наук: 15.00.01. К., 2000. 135 с.
    21. Вилламо Х. Косметическая химия: Пер. с фин. М.: Мир, 1990. 285 с.
    22. Влияние консервантов на процесс регенерации кожи / Ю.Н. Анисимова, О.В. Гудзь, Н.И. Чаповский, Е.И. Яловенко // Третья Международная научно-практическая конференция «Биологически активные вещества: новые технологии и продукты в косметике» (Тезисы докладов). М., 1998. С. 40-41.
    23. Войцеховская А.Л., Вольфензон И.И. Химия для Вас. Косметика сегодня. М.: Химия, 1988. 176 с.
    24. Волошина Н.М., Мазур І.А. Вплив тіотриазоліну на регенерацію епітелію шийки матки після кріохірургічного лікування фонових захворювань // Фармаком. 1998. № 6. С. 63-65.
    25. Гладух Є.В. Теоретичне та експериментальне обґрунтування складу і технології таблеток і мазі з поліфенольними сполуками рослин роду вільха: Дис док. фармац. наук: 15.00.01. Х., 2004. 259 с.
    26. Глузман М.Х., Башура Г.С., Цагарейшвили Г.В. Поверхностно-активные вещества и их применение в фармации. Тбилиси: «Мецниереба», 1972. 197 с.
    27. Граник В.Г. Лекарства. Фармакологический, биохимический и химический аспекты. М.: Вузовская книга, 2001. 408 с.
    28. Грецкий В.М., Цагарейшвили Г.В. Носители лекарственных веществ в мазях. Тбилиси: Мецниереба, 1979. 202 с.
    29. ГСТУ 42-3-93. Лекарственные средства. Порядок установления срока годности. Взамен ОСТ 42-2-72; Введ. 01.07.93. К: Мин-во здравоохр. Украины, 1993. 17 с.
    30. Гунько В.Г. Разработка сотава и технология многокомпонентной мази для лечения гнойных ран во второй фазе раневого процесса: Дис. ... канд. фармац. наук. Харьков, 1982. 152 с.
    31. Даценко Б.М., Калиниченко Н.Ф., Лепахин и др. Методические рекомендации по экспериментальному (доклиническому) изучению лекарственных препаратов для местного лечения гнойных ран. М.: Медицина, 1989. 45 с.
    32. Державна фармакопея України / Кол. авторів 1-ше вид. Х.: РІРЕГ, 2001. 556 с.
    33. Дмитриевский Д.И. Создание комбинированных лекарсвтенных форм с заданными фармакотерапевтическими свойствами на основе водорастворимых полимеров: Дис. д-ра фармац.наук. Харьков, 1985. 400 с.
    34. Дмитрієвський Д.І., Котвицька А.А. Обґрунтування складу емульсії за допомогою фізико-хімічних та структурно-механічних досліджень // Вісник фармації. 2001. № 4. С. 49-51.
    35. Доклінічні дослідження лікарських засобів (методичні рекомендації) / за редакцією О. В. Стефанова. К.: Авіцена, 2001. 528 с.
    36. Дослідження агрегатів поверхнево-активних речовин (ПАР) методом спінових зондів / М.О. Ляпунов, Л.В. Іванов, О.П. Безугла, Р.І. Жданов, Л.В. Цимбал // Фармац. журн. 1992. № 5. С. 40-45.
    37. Дослідження з використання поверхнево-активних речовин у технології фармацевтичних емульсій / Н.Ф. Орловецька, Є.В. Гладух, О.О. Ляпунова, І.В. Сайко // Вісник фармації. 1998. № 2 (18). С. 65-67.
    38. Дроговоз С.М., Сальнікова С.І. Механізм гепатозахисної дії тіотриазоліну // Вісник фармації. 1995. №1-2. С. 73-76.
    39. Дуева О.В. Биофармацевтическое обоснование состава и технологии лекарственных форм с тиотриазолином. Автореф. дисс Харьков, 1987. 25 с.
    40. Западнюк М.П., Западнюк В.И., Захария Е.А. Лабораторные животные. Использование в эксперименте. Киев: Высшая школа, 1983. 382 с.
    41. Комплексное лечение ожогов глазного яблока с применением тиотриазолина / Б.С. Безуглый, Л.Э. Саржевская, Е.В. Буянова, И.А. Табакова, В.Р. Стец, Л.Г. Черковская // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики. Запоріжжя, 1995. С. 48-49.
    42. Корнеева Р.Н. Из чего состоит современный крем? Часть 1 // Kosmetik international. 2002. № 1. С. 16-18.
    43. Корнеева Р.Н. Из чего состоит современный крем? Часть 2 // Kosmetik international. 2002. № 2. С. 54-66.
    44. Котвіцька А.А. Розробка складу та технології емульсії анальбену для лікування запальних захворювань суглобів: Дис... канд. фармац. наук: 15.00.01. Х., 2002. 122 с.
    45. Кочнев О.С., Измайлов С.П. Применение ксимедона для стимуляции заживления и профилактики нагноений операционных ран// Хирургия.- 1996. № 1. С. 14-16.
    46. Лебединець В.О., Гладух Є.В. Вибір олійної фази емульсії для лікування псоріазу // Збірник тез доповідей наукової студентської конференції. Х.: НФАУ. 2002. С. 108.
    47. Логачев В.К. Практический опыт применения мази тиотриазолина 2 % в лечении гнойных ран во II и III фазах раневого процесса // Врачебная практика. 2002. № 6. С. 28-29.
    48. Лотоцкая М. Е. Применение акмида в качестве вспомогательного вещества в технологии гормональных мазей: Дис.... канд. фармац. наук: 15.00.01. М., 1992. 212 с.
    49. Ляпунов М., Безугла О. Виробництво м'яких лікарських форм в Україні // Ліки України. 1997. № 2. С. 22-25.
    50. Ляпунов М.О., Дранiк Л.I., Безугла О.П. Стан розробки та виробництва м`яких лiкарських засобів за кордоном i в Україні // Фармац. журн. 1994. №3. С. 19-25.
    51. Ляпунов Н.А. Технологические и биофармацевтические основы создания пенных препаратов в аэрозольной упаковке антибактериального и противовоспалительного действия: Дис. д-ра фармац. наук. Харьков, 1989. 481 с.
    52. Ляпунов Н.А., Красноперова А.П., Безуглая Е.П.. Исследование физико-химических свойств эмульсий 1 рода / VIII Всесоюз. Совещание по физ.-хим. анализу: Тез.докл. Саратов, 1991. С. 101.
    53. Малякова Н.Ф. Разработка технологии мазей антибактериального и противовоспалительного действия на эмульсионных основах первого рода: Дисс. ... канд. фармац. наук. Харьков,1988. 130 c.
    54. Марголина А.А., Эрнандес Е.И., Сеньоре Ж.М. Клеточная терапия в косметологи // Косметика и медицина. 1999. № 2-3. С. 25-42.
    55. Матчин Е.Н., Потапов В.Л. Применение повязок, содержащих гиалуроновую кислоту, в комплексном лечении обожженных: Информационное письмо Тула, 1998. 5 с.
    56. Машковский М.Д. Лекарственные средства. 13-е изд. Харьков: Торсинг, 1997. Т. 1. 560 с. Т. 2. 592 с.
    57. Медведева Т.В., Оридорога В.А. Консервирование лекарственных средств. Cообщ. 3. // Фармаком. 1994. № 7. C. 43-46.
    58. Медведева Т.В., Оридорога В.А. Консервирование лекарственных средств. Сообщ. 4. // Фармаком. 1994. № 8-9. C. 15-21.
    59. Медведева Т.В., Оридорога В.А. Консервирование лекарственных средств. Cообщ. 1. // Фармаком. 1994. № 2-3. C. 12-17.
    60. Метод спиновых меток в фармации / Н.А. Ляпунов, Р.И. Жданов, А.И. Мищенко, Ю.А. Кошелев, Л.В. Иванов // материалы II съезда фармацевтов Грузии. Тбилиси: Изд-во Тбилисского ун-та, 1987. С. 92-96.
    61. Мичник О.В., Степанова Э.Ф., Гладышев В.В. Исследование реологических свойств мазей, содержащих различные фитокомплексы // Фармация. 1993. Т. 44, № 1. С. 21-24.
    62. Мусиенко Н.М. Разработка состава и технологии комбинированной мази и суппозиториев с противовоспалительными лекарственными средствами: Дис. канд. фармац. наук: 15.00.01. Х., 1986. 184 с.
    63. Мягкие лекарственные формы / Бобров Н.В., Козлов Н.Г.; под ред.. Федоренко В.В. К.: Фармац. журн. 1995. 750 с.
    64. Надлежащая производственная практика лекарственных средств / Под ред. Н.А. Ляпунова, В.А. Загория, В.П. Георгиевского, Е.П. Безуглой. К.: Морион, 1999. 896 с.
    65. Надлежащая производственная практика лекарственных средств. Активные фармацевтические ингредиенты. Готовые лекарственные средства. Руководство по качеству / Под ред. Н.А. Ляпунова, В.А. Загория, В.П. Георгиевского. К.: Морион, 2001. 472 с.
    66. Новые антисептики в решении проблемы внутрибольничной инфекции / Карикулов К.М., Джураев А.Д., Аманов Н., Ахмедов Р. // Тез. докл. 1 съезда молодых ученых-медиков и врачей Узбекистана. Т. 2. / Ассоциация молодых ученых и специалистов Узбекистана. Адижан, 1991.
    67. Носаченко Р.В., Чемерис А.И., Беленичев И.Ф. Опыт клинического применения лекарственной формы раствора тиотриазолина и димексида при травматической болезни. Зб. наук. ст. // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики. Запоріжжя, 1997. Вип. 1. С. 248-251.
    68. О структуре смешанных мицелл ПАВ и высших жирных спиртов / Н.А. Ляпунов, Г.С. Башура, А.И. Мищенко, Ю.А. Кошелев // Поверхностно-активные вещества и сырье для их производства. Физико-химические свойства и применение ПАВ: Тез. докл. VII Всесоюз. конф., Белгород, 14-16 сентября 1988 г. Шебекино, 1988. Ч. 1. С. 17.
    69. Определение активности антибактериальных средств наружного применения для лечения гнойно-воспалительных инфекций: методические рекомендации / Н.Ф. Калиниченко, Ю.Л. Волянский, З.Г. Старобинец и др. Харьков: МЗ Украины, 1991. 16 с.
    70. Основы для мазей и пенных препаратов в аэрозольных упаковках с заданной осмотической активностью / Н.А. Ляпунов, В.Ф. Куликовский, Е.П. Безуглая и др. // Реализация научных достижений в практической фармации: Тез. докл. республ. науч. конф. Харьков, 1991. С. 93-94.
    71. От структуры мицелл к управлению фармакокинетикой / Н.А. Ляпунов, Е.П. Безуглая, Л.В. Иванов и др. // Научные достижения и проблемы производства лекарственных средств: Тез. докл. научно-практ. конф. Харьков, 1995. С. 106-107.
    72. Патент №18435, Україна, МПК (2006) А61К31/41, 9/06, А61Р17/00 Лікарський засіб у формі мазі для застосування на другій та третій фазах ранового процесу / Є.А. Безрукавий, Є.В. Гладух, заявл. 17.04.2006, опубл. 15.11.2006. Бюл. №11. 8 с.
    73. Петрусенко В.Е. Разработка состава и технологии комбинированной мази для лечения гнойных ран, осложненных анаэробной неклостридиальной ифекцией: Дис канд. фармац. наук: 15.00.01. М., 1992. 146 с.
    74. Применение Куриозина для лечения воспалительных процессов челюстно-лицевой области / Г.П. Бернандская, Л.Ф. Корчак, С.П. Коломиец, А.А. Тимофеев // Ліки України. 1999. № 10-11. С. 37-38.
    75. Применение нового препарата из группы фторхинолонов ломефлоксацина (максаквина) при лечении раневой инфекции / Л.А. Блатун, И.А. Гришина, А.М. Светухин, В.П. Яковлев // Антибиотики и химиотерапия. 1994. №4. С. 37-39.
    76. Применение тиотриазолина для ускорения репаративных процессов после криодеструкции фоновых заболеваний шейки матки / Н.Н. Волошина, Н.С. Луценко, Н.А. Волошин, Л.И. Кучеренко // Вісник фармації. 2002. № 2. С. 87-89.
    77. Принципиальные основы разработки препаратов для местного лечения ран во второй фазе воспалительного процесса / С.Г. Белов, И.М. Перцев, В.Г. Гунько и др. // Местное лечение ран: Материалы Всесоюз. конф. М., 1991. С. 58-59.
    78. Проблема створення осмотично-активних лікарських систем для зовнішнього використання / В.Г. Гунько, І.М. Перцев, Б.М. Даценко, С.Г. Бєлов // Фармац. журн. 1991. − №3. − С. 62-67.
    79. Работы ГНЦЛС по созданию, внедрению и стандартизации мягких лекарственных средств и суппозиториев / Н.А. Ляпунов, Е.П. Безуглая, Н.Г. Козлова и др. // Фармаком. 1999. № 3-4. С. 61-64.
    80. Разработка гидрофильных основ с регулируемыми физико-химическими и биофармацевтическими свойствами / Н.А. Ляпунов, Е.П. Безуглая, Е.И. Корчагина и др. // Лекарственные средства Украины, синтез, научные исследования, производство, реализация: Тез. докл. Научно-практ. конф. Харьков, 1992. С. 34.
    81. Разработка препаратов для местного лечения ран в форме мазей, пенных аэрозолей и суппозиториев на новых гидрофильных основах / Н.А. Ляпунов, Е.П. Безуглая, Л.В. Иванов и др. // Перспективы создания и производства лекарственных средств в Украине: Тез. докл. Научно-практ. конф. Одесса, 1993. С. 169-170.
    82. Раны и раневая инфекция. Руководство для врачей. 2-е изд., перераб. и доп. / Под ред. М.И. Кузина, Б.М. Костюченок. М.: Медицина, 1990. 592 с.
    83. Результаты деятельности ГНЦЛС по обеспечению здравоохранения Украины препаратами отечественного производства. Сообщение 2. Совместные разработки с институтами Национальной Академии Наук Украины / В.П. Георгиевский, С.И. Дихтярев, Н.Ф. Маслова, Е.А. Васильченко // Фармаком. 1998. № 4. С. 4-10.
    84. Результаты деятельности ГНЦЛС по обеспечению здравоохранения Украины препаратами отечественного производства. Сообщение 6. Препараты ГНЦЛС в промышленности / В.П. Георгиевский, Е.П. Пивень, Г.М. Цуканова и др. // Фармаком. 1999. № 1. С. 46.
    85. Салка Б. Выбор масляной фазы // Косметика и медицина. 1998. № 5. С. 20-26.
    86. Современные подходы и принципы местного медикаментозного лечения инфицированных ожогов и гнойных ран / Т.И. Тамм, С.Г. Белов, Н.А. Ляпунов и др. // Вопросы общей и неотложной хирургии в современных условиях. Регион, сборник науч. трудов / Под. ред. В.Т. Зайцева. Харьков, 1994. С. 51-52.
    87. Справочник ВИДАЛЬ. Лекарственные препараты в России: Справочник / Под ред. Н.Б. Николаева, Б.Р. Альперовича, В.Н. Созинова. М.: АстраФармСервис, 1998. 1600 с.
    88. Стандартизация хроматографического анализа лекарственных средств. Сообщение 1. Метрологические аспекты применения высокоэффективной жидкостной хроматографии / А.И. Гризодуб, М.Г. Левин, Д.А. Леонтьев, В.П. Георгиевский // Фармаком. 1995. № 7. С. 8-19.
    89. Стец В.Р. Фармакологическое изучение новых производных азолов и азинов. Автореф. дисс Казань, 1988. 30 с.
    90. Строителев В.В., Федорищев И.А. Гиалуроновая кислота биологически активное вещество, обладающее защитными и иммуномодулирующими свойствами // Вестник новых медицинских технологий. − 1997. − № 4 (3). − С. 98.
    91. Строителев В.В., Федорищев И.А. Гиалуроновая кислота в медицинских и косметических препаратах // Косметика и медицина. 2000. № 3. С. 21-31.
    92. Структура дисперсных систем и свойства мягких лекарственных средств / Н.А. Ляпунов, В.П. Георгиевский, Е.П. Безуглая, Ю.М. Столпер, А.А. Зинченко, Т.Н. Пуховая // Наукові основи розробки лікарських препаратів: Мат. наук. сесії Від-ня хімії НАН України, 911 червня 1998 р. Х.: Основа. 1998. С. 427-430.
    93. Сучасне медикаментозне лікування ран (Відомча інструкція). − Київ. − 2002. − 35 с.
    94. Сырцов В.К., Ковалев С.П., Громоковская Т.С. Влияние тиотриазолина на центральные и периферические органы иммунной системы. Матер. міжрегіональної наук.-практ. конф. // Актуальні питання фармацевтичної науки та практики. Запоріжжя, 1995. С. 87-88.
    95. Тенцова А.И., Ажгихин И.С. Лекарственная форма и терапевтическая эффективность лекарств. − М.: Медицина, 1974. − 334 с.
    96. Технология и стандартизация лекарств. Сб. науч. трудов ГНЦЛС, госкоммедбиопром. / Под ред. В.П. Георгиевского, Ф.А. Конева. Х.: ООО «Рирег», 1996. 784 с.
    97. Тиотриазолин / А.Д. Визир, В.В. Дунаев, И.А. Мазур, Н.А. Волошин, В.Р. Стец. Запорожье: НПО Фарматрон, 1996. 27 с.
    98. Тиотриазолин: фармакологические аспекты и клиническое применение / И.А. Мазур, Н.А. Волошин, И.С. Чекман, Б.С. Зименковский, В.Р. Стец. Запорожье, 2005. 156 с.
    99. Тіотриазолін у комплексному лікуванні хворих на гострі хірургічні захворювання органів черевної порожнини / І.А. Мазур, І.Ф. Сирбу, Н.А. Ярешко, О.В. Капшитарь, А.С. Ковтун, В.П. Акинчин, І.М. Сергієчко // Ліки. 1995. № 1. С. 57-61.
    100. Фармакологическая регуляция воспаления / Ф.П. Тринус, Б.М. Клебанов, И.М. Ганжа, Р.Д. Сейфулла. К.: Здоров’я, 1987. 272 с.
    101. Фармацевтические и биологические аспекты мазей: Монография / И.М. Перцев, А.М. Котенко, О.В. Чуешов, Е.Л. Халеева; Под ред. проф. И.М. Перцева. Х.: Издво НФаУ: Золотые страницы, 2003. 288 с.
    102. Фармацевтические и медико-биологические аспекты лекарств. В двух томах / И.М.Перцев, И.А. Зупанец, Л.Д. Шевченко и др. / Под ред. И.М. Перцева, И.А. Зупанца. Х.: Изд-во НФАУ, 1999. Т. 1. 463 с.; Т. 2. 442 с.
    103. Хойерова Я., Стерн П. Применение простых реологических исследований для сравнения текучести косметических загустителей // SÖFW (русская версия). 2001. − № 2. − С.45-50.
    104. Цагарейшвили Г.В., Башура Г.С. Консистентные свойства мягких лекарственных средств и методы их измерений. Тбилиси: Мецниереба, 1969. 96 с.
    105. Цагарейшвили Г.В., Головкин В.А., Грошовый Т.А. Биофармацевтические, фармакокинетические и технологические аспекты создания мягких лекарственных форм. Тбилиси: Мецниереба, 1987. 261 с.
    106. Чайка Л.А. Лекарственная форма: биофармацевтические аспекты влияния на биодоступность и фармакодинамику лекарств // Фармаком. 1994. № 10/11. С. 2-7.
    107. Чайковская Е.А., Карапетян К.Д. Рестилайн инъекционный препарат на основе гиалуроновой кислоты для коррекции дефектов кожного профиля // Материалы научнопрактической конференции «Передовые технологии в эстетической дерматологии и пластической хирургии». Тез. докл. − Москва, 1998. С. 41-42.
    108. Шапошников Ю.Г., Рудаков Б.Я., Чернецов А.А. Оценка течения репаративных процессов в ранах // Хирургия. 1984. №4. С. 11-13.
    109. Экспериментальное исследование антибактериальных и фунгицидных препаратов: мази и аэрозоля мирамистина / Н.А. Ляпунов, В.В. Минухин, Е.П. Безуглая и др. Харьков: Препринт ХМИ 93.2. 1993, 90 с.
    110. Яковлев Т.Н. Лечебно-профилактическая витаминология. Л.: Медицина, Ленингр. отд-ние, 1981. 199 с.
    111. Altman R. A placebo and Naproxen controlled study of intraarticular (IA) Hyaluronate (HA) in Osteoarthritis (OA) of the knee // Arthritis Rheumatism. 1995. Vol. 38, № 9. Р. 240.
    112. Bernard E., Hornebeck W., Robert L. Effect of hyaluronan on the elastase-type activity of human fibroblasts // Cell. Biol. Int. 1994. Vol. 18, № 10. P. 967-971.
    113. Choi Y.S., Hong S.R., Lee Y.M. et al. Studies on gelatin-containing artificial skin: II. Preparation and characterization of cross-linked gelatin-hyaluronate sponge // J. Biomed. Mater. Res. 1999. Vol. 48, № 5. Р. 631-639.
    114. Curry J. Water activity and preservation // Cosmet. and Toilet. 1997. № 3. P. 53-55, 100.
    115. Dixon A., Jacoby R., Berry H. Clinical trial of intra-articular injections of sodium hyaluronate in patients with osteoarthritis of the knee // Cum Med. Res. Opin. 1988. № 11. Р. 205-213.
    116. Dougados M., Nguyen M., Listrat V. High molecular weight sodium hyaluronate (hyalectin) in osteoarthritis of the knee: a 1 year placebo-controlled trial // Osteoarthritis and Cartilage. 1993. № 1. Р. 97-103.
    117. Duranti F., Salti G., Bovani B. et al. Injectable hyaluronic acid gel for soft tissue augmentation. The clinical study // Dermatol. Surg. 1998. Vol. 24, № 12. Р. 1317-1325.
    118. Efficacy and Tolerability of Hyaluronic Acid in Acute Knee Injury : A Controlled Clinical Study / G. Zattoni, A. Cabrioli, G. Brunelli, A. Perbellini // European Journal of Rheumatology and Inflammation. 1995. № 15. Р. 63.
    119. European Pharmacopoeia. 4-th ed. Strasbourg: Council of Europe, 2001. 2416 p.
    120. Fonniguera Sala S., Esteve de Miguel R. Intra-Articular Hyaluronic Acid in the Treatment of Osteoarthritis of the Knee: A Short Term Study // European Journal of Rheumatology and Inflammation. 1995. № 15. Р. 33-38
    121.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины