ФАРМАКОГНОСТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ РОСЛИН ПОРЯДКУ БЕРЕЗОЦВІТІ ТА ОТРИМАННЯ НОВИХ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ СУБСТАНЦІЙ РІЗНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ДІЇ : Фармакогностичное изучение РАСТЕНИЙ ПОРЯДКА БЕРЕЗОЦВИТИ И ПОЛУЧЕНИЯ новых биологически активных субстанций Различной направленности действия

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ХВОРОСТ Ольга Павлівна

УДК 615.322:582.632.1:547.9:577.15/.17

Фармакогностичне вивчення
рослин порядку березоцвіті та отримання нових біологічно активних субстанцій
різної спрямованості дії

15.00.02 фармацевтична хімія та фармакогнозія

дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора фармацевтичних наук

Науковий консультант: доктор фармацевтичних наук, професор
Сербін Анатолій Гаврилович
Національний фармацевтичний університет,
завідувач кафедри ботаніки

Харків 2006

ЗМІСТ

Перелік умовних скорочень

5

Вступ

6

Розділ I. Речовини фенольної природи та рослини, що їх містять (огляд літератури)

16

1.1 Рослини порядку березові перспективні джерела отримання біологічно активних комплексів різної спрямованості дії

16

1.1.1. Родина березові

16

1.1.2. Рослини родини ліщинові

36

1.2. Фенольні сполуки розповсюдження, роль в рослинному і людському організмі

45

1.2.1. Фенолкарбонові кислоти

48

1.2.2. Флавоноїди

50

1.2.3. Таніни

51

Висновки

53

Експериментальна частина

Розділ 2. Обгрунтування загальної концепції і методів досліджень рослин порядку березоцвіті з вибором найперспективніших та розробкою на їх основі біологічно активних субстанцій зі стандартизацією останніх

55

2.1. Вибір загальної методології досліджень

55

2.2. Об’єкти дослідження

58

2.3. Методи дослідження

59

2.4. Обгрунтування перспективності подальшого дослідження рослин порядку березоцвіті з вибором найперспективніших представників

70

2.4.1. Вивчення спектру антимікробної активності субстанцій з найпоширеніших представників порядку березоцвіті

70

2.4.2. Кількісне визначення деяких числових показників листя та пагонів рослин порядку березоцвіті, що вивчалися

75

2.4.3. Отримання та дослідження ліпофільних комплексів з листя найпоширеніших рослин порядку березоцвіті

79

2.5. Методики визначення технологічних властивостей рослинної сировини представників порядку березоцвіті

85

2.5.1. Ситовий аналіз

85

2.5.2. Визначення питомої маси

86

2.5.3. Визначення об´ємної ваги

86

2.5.4. Визначення насипної маси

87

2.5.5. Розрахунок пористості сировини

88

2.5.6. Розрахунок порозності шару

88

2.5.7. Розрахунок вільного об´єму шару

88

2.5.8. Визначення плинності

89

2.5.9. Розрахунок коефіцієнту поглинання екстрагенту

89

Висновки

89

Розділ 3. Виділення БАР із рослин порядку березоцвіті, отриманих субстанцій, встановлення структури сполук

91

3.1. Виділення основних груп БАР з рослин порядку березоцвіті та субстанцій, розділення їх на індивідуальні компоненти

96

3.2. Встановлення будови виділених сполук з представників порядку березоцвіті та біологічно активних субстанцій речовин

96

3.2.1. Органічні кислоти

96

3.2.2. Сполуки фенольної природи

105

3.2.3. Сполуки ліпідної природи

150

3.2.4. Тритерпеноїди

152

3.2.5. Пігменти

158

Висновки

165

Розділ 4. Кількісне визначення основних груп біологічно активних речовин в органах рослин порядку березоцвіті

168

4.1. Визначення кількісного вмісту різних фракцій полісахаридів листя, кори деяких представників порядку березоцвіті

168

4.2. Дослідження кількісного вмісту біологічно активних сполук ліпофільних фракцій листя рослин порядку березоцвіті

173

4.2.1. Визначення кількісного вмісту суми каротиноїдів та хлорофілів в ліпофільних фракціях найпоширеніших представників порядку березоцвіті за методом спектрофотометрії

4.2.2. Кількісний вміст жирних кислот в листі та органах ліщини звичайної, що досліджувалися

176

4.3. Кількісне визначення амінокислот в вегетативних органах берез та ліщини

179

4.4. Кількісне визначення деяких вітамінів в різних частинах рослин порядку березоцвіті

183

4.4.1. Визначення кількісного вмісту вітамінів груп В, Е та РР в листі двох видів берез та листі, корі та сережках ліщин

183

4.4.2. Кількісне визначення аскорбінової кислоти в свіжому та повітряно сухому листі представників порядку березоцвіті

185

4.5. Кількісне визначення суми органічних кислот в свіжому та повітряно сухому листі представників порядку березоцвіті

186

4.6. Дослідження елементного складу рослин порядку березоцвіті

189

4.6.1. Вивчення елементного складу листя та пагонів рослин родини березові та ліщинові

191

4.6.2. Дослідження елементного складу густого екстракту з кори в. клейкої в порівнянні з грунтом, сировиною

196

4.7. Визначення кількісного вмісту ряду груп фенольних сполук в рослинах порядку березоцвіті

198

4.7.1. Визначення динаміки накопичення різних груп ПФС в л. звичайній в залежності від фази вегетації

204

Висновки

208

Розділ 5. Розробка технології отримання біологічно активних субстанцій з сировини порядку березоцвіті

212

5.1. Визначення технологічних властивостей рослинної сировини представників порядку березоцвіті

212

5.2. Розробка оптимальних умов технологічного процесу отримання біологічно активних субстанцій з рослин порядку березоцвіті

217

5.2.1. Визначення оптимальних умов екстракції листя г. звичайного

218

5.2.2. Розробка оптимальної технології отримання густого екстракту листя б. бородавчастої

230

Вибір найвпливовіших факторів на процес екстрагування суми окислюваних фенолів з листя б. бородавчастої

5.2.3. Розробка оптимальної технології отримання густого екстракту кори в. клейкої

238

5.2.4. Розробка комплексної переробки сировини суплідь в. клейкої та в. сірої

249

5.2.5. Застосування способу одержання ЕК, розробленого для суплідь вільхи клейкої та інших видів сировини

253

Висновки

254

Розділ 6. Стандартизація сировини рослин порядку березоцвіті та отриманих біологічно активних субстанцій

256

6.1. Мікроскопічна діагностика рослинної сировини листя та пагонів представників Betulales

256

6.2.Розробка методик визначення деяких груп БАР в отриманих субстанціях та визначення ряду їх числових показників

268

6.2.1. Розробка методики кількісного визначення похідних 1´- дегідрогексагідроксидифенової кислоти в ГЕ з кори в. клейкої

268

6.2.2. Розробка методики кількісного визначення ЕК в елгацині-субстанції

272

6.2.3. Визначення деяких числових показників біологічно активних субстанцій з рослин порядку березоцвіті

6.3. Підтвердження перспективності розробки лікарських форм різної спрямованості дії на основі субстанцій, що отримані з рослин порядку березоцвіті, шляхом встановлення їх біологічної активності

280

6.3.1. Дослідження мембраностабілізуючої, цитотоксичної та антиоксидантної активності субстанцій з рослин порядку березоцвіті

281

6.3.2. Вивчення сперміцидної (пригнічення руху сперматозоїдів) дії ГЕ з рослин порядку березоцвіті

284

6.3.3. Вивчення кровоспинної дії густого екстракту кори в.клейкої

286

6.3.4. Скринінгові дослідження гіпоазотемічної дії ГЕ листя б. бородавчастої на моделі гострої ниркової недостатності

287

6.3.5. Експериментальне вивчення впливу густого екстракту листя б. бородавчастої та препарату порівняння канефрону на функцію нирок на моделі гострої ниркової недостатності

289

6.3.6. Аспекти фармакологічної активності альтану

290

6.3.7. Експериментальне дослідження фармакологічної активності та токсикологічних характеристик елгацину

292

Висновки

295

Загальні висновки

298

Список використаних джерел

303

Додатки

356

Перелік умовних скорочень
АНД аналітичний нормативний документ;
АсАТ аспартатамінотрансфераза (фермент маркер цитолізу у міокарді);
БАР біологічно активні речовини;
ГЕ густий екстракт;
ГЛЗ готові лікарські засоби;
ГРХ газорідинна хроматографія;
ДР дубильні речовини;
ДФ СРСР ХІ видання Державна Фармакопея СРСР ХІ видання;
ДФУ І видання Державна фармакопея України;
ЕК елагова кислота;
ЕР екстрактивні речовини;
ЄФ Європейська Фармакопея;
ЗАТ НВЦ БХФЗ” Науково-виробничий центр Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод”;
КФК креатинфосфокіназа (фермент маркер некрозу у міокарді);
ЛДГ лактатдегідрогеназа (фермент маркер ацидозу і некрозу у міокарді);
МДА малоновий діальдегід (інтегральний показник активності процесу перекисного окиснення ненасичених жирних кислот, які входять до складу мембранних фосфоліпідів);
НФаУ Національний фармацевтичний університет;
ПХ паперова хроматографія;
СОФ сума окислювальних фенолів;
СОШ слизова оболонка шлунка;
ТФС тимчасова фармакопейна стаття;
ТШХ тонкошарова хроматографія;
ФС фармакопейна стаття;
ЦНДЛ центральна науково-дослідна лабораторія;
ЧСС частота серцевих скорочень;
ШКТ шлунково-кишковий тракт.

ВСТУП
Актуальність теми: Лікарські рослини в останні часи зайняли надійні позиції в традиційній медицині через безперечні переваги: спорідненості хімічної природи фітопрепаратів до організму людини; широкого спектру біологічної дії тощо [37, 43-47, 59,75, 76, 86, 125, 169, 221, 229, 242, 250, 287-289, 291]. Актуальним є й комплексна переробка сировини [200], розробка нових вітчизняних субстанцій рослинного походження, їх стандартизація та впровадження в промислове виробництво[230,243,256].
Перспективними рослинами в цьому плані є представники порядку березоцвіті Betulales: родів береза (Betula) та вільха (Alnus) родини березові (Betulaceae), родів ліщина (Corylus), граб (Carpinus) та хмелеграб (Ostrya) родини ліщинові (Corylaceae), що є досить розповсюдженими в нашій країні, здавна і широко використовуються науковою та народною медициною в різних аспектах. Так, бруньки та листя берези бородавчастої та берези пухнастої використовують як антимікробне, протизапальне, сечо- та жовчогінне, вітамінне, при захворюваннях шкіри, супліддя вільхи клейкої та вільхи сірої науковою медициною використовуються як кровоспинне, протизапальне, в’яжуче, при захворюваннях шлунково-кишкового тракту. Крім того, листя і кору цих видів вільхи в народній медицині застосовують як в’яжуче, ранозагоююче, при новоутвореннях. Кора та листя ліщини звичайної народною медициною використовуються як протизапальне, при дизентерії, варикозному розширенні судин тощо. Граб звичайний відомий як протимікробне. Тому пошук нових видів лікарської рослинної сировини серед рослин вітчизняної флори [29,31], в першу чергу серед представників порядку березоцвіті, є актуальною задачею фармації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом науково-дослідних робіт Національного фармацевтичного університету (НФаУ) (№ державної реєстрації 0198U007008) та Проблемної комісії «Фармація» МОЗ і АМН України.
Мета і задачі дослідження. Мета нашого дослідження вивчення хімічного складу різних видів рослинної сировини з представників родів береза та вільха родини березові та ліщина, граб, хмелеграб родини ліщинові, визначення кількісного вмісту ряду груп біологічно активних речовин (БАР); розробка технології отримання біологічно активних субстанцій з цих видів сировини, встановлення їх біологічної активності, а також анатомо-гістохімічних ознак, визначення перспектив застосування в медицині та створення на їх основі нових лікарських субстанцій різної спрямованості дії.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні задачі:
1) провести дослідження хімічного складу листя, кори та пагонів рослин родів береза, вільха, ліщина, граб та хмелеграб, виділити найперспективніші види родів для подальшого вивчення;
2) виділити БАР в індивідуальному стані і встановити їх структуру;
3) провести кількісне визначення основних груп БАР в найпоширеніших представниках досліджуваних родів;
4) визначити технологічні параметри сировини та розробити технологію одержання біологічно активних субстанцій;
5) виділити діагностичні риси анатомічної будови листя, пагонів та кори рослин родів береза, вільха, ліщина, граб та хмелеграб на рівні порядку, родини, роду та виду, встановити закономірності накопичення фенольних сполук в тканинах органів, провести стандартизацію сировини та отриманих біологічно активних субстанцій й розробити проекти АНД на сировину і одержані субстанції;
6) підтвердити перспективність розробок на основі рослин порядку березоцвіті нових лікарських засобів різної спрямованості дії комплексом дослідждень біологічних активностей.
Об’єкти дослідження: вегетативні та генеративні органи рослин роду Betula (пагони 33 видів та листя 26 видів відповідно), 9 видів роду Alnus, 6 видів та 3 сортів роду Corylus, 3 видів роду Carpinus та 2 видів роду Ostrya, а також виділені з них біологічно активні речовини фенолкарбонові кислоти, кумарини, гідроксикоричні кислоти, флавоноїди, терпеноїди та комплекси БАР, субстанції.
Предметом дослідження стало виявлення, виділення з сировини та субстанцій БАР і встановлення структури органічних кислот, фенольних сполук: гідроксикоричних кислот; кумаринів, ксантонів, флавоноїдів, танінів, стеринів, тритерпенових кислот та спиртів, вітамінів, визначення ознак морфолого-анатомічної будови видів, комплексна переробка сировини, що поєднує вдосконалену технологію отримання альтану та елгацину, визначення числових показників сировини, вибір оптимальної технології отримання біологічно активних субстанцій, встановлення їх фармакологічної активності.
Методи дослідження. Якісний склад і кількісний вміст БАР визначали фармакопейними методами аналізу, а також використовували тонкошарову, паперову та газорідинну хроматографію. Ліпофільні комплекси досліджували за допомогою тримірної скануючої спектрофлуориметрії в ультрафіолетовому та видимому діапазонах спектру. Для виділення сум БАР та сполук в індивідуальному стані використовували колонкову адсорбційну хроматографію та рехроматографію на целюлозі, силікагелі і поліаміді. Хімічну будову виділених речовин встановлювали методами УФ-, ІЧ-, ПМР-спектрального аналізу і шляхом хімічних перетворень. Фармакологічні дослідження проводили in vitro та in vivo. Анатомічну будову та локалізацію сполук в листі, пагонах та корі вивчали на препаратах з поверхні та поперечних зрізах.
Наукова новизна отриманих результатів. Простежено закономірності якісного складу та кількісного вмісту вуглеводів, амінокислот, жирних кислот, органічних кислот, вітамінів, мінеральних сполук, різних груп фенольних сполук у листі, пагонах, корі та сережках деяких представників родів береза, вільха, ліщина, граб, хмелеграб. Вперше проведено визначення деяких числових параметрів сировини рослин цих родів. На прикладі листя та кори л. звичайної визначено динаміку накопичення суми окислювальних фенолів, флавоноїдів, дубильних речовин в рослинах порядку березоцвіті.
Вперше виділено в індивідуальному стані з рослин та субстанцій та встановлено структуру 38 сполук.
Розроблено нові методики визначення кількісного вмісту похідних 1’-дегідрогексагідрокидифенової кислоти в густому екстракті з кори в. клейкої, елагової кислоти в субстанції елгацин з суплідь в. клейкої та в. сірої, що отримують при комплексній переробці сировини на ЗАТ НВЦ Борщагівський ХФЗ”. Для розширення сировинної бази елгацину запропоновано інші види сировини з рослин порядку березоцвіті.
Отримано ліпофільні фракції листя б. бородавчастої, в. клейкої, л. звичайної та г. звичайного. За допомогою спектрофлуориметричного методу встановлено якісний склад хлорофілів та каротиноїдів, визначений кількісний вміст цих груп сполук.
Вперше визначено ряд числових показників пагонів 57 видів та листя 49 видів порядку березоцвіті. На цій підставі обрано найбільш перспективні види для подальшого дослідження. Вперше визначено технологічні параметри листя та кори б. бородавчастої, в. клейкої, л. звичайної та г. звичайного. Розроблено оптимальні технології отримання густих екстрактів з листя б. бородавчастої, кори в. клейкої та листя г. звичайного. Запропоновано комплексну переробку сировини суплідь в. клейкої та в. сірої, що поєднує вдосконалену технологію отримання альтану-субстанції та елгацину-субстанції. Для розширення сировинної бази було виявлено нові джерела отримання елгацину з рослин порядку березоцвіті. Досліджено хімічний склад субстанцій. Визначено кількісний вміст суми окислювальних фенолів, гідроксикоричних кислот, флавоноїдів, дубильних речовин та катехінів в перспективних рослинах родів береза, вільха, ліщина, граб та хмелеграб та отриманих з них субстанціях.
Вперше встановлено діагностичні ознаки внутрішньої будови листя та пагонів рослин порядку березоцвіті, які дозволили встановити анатомічний профіль родів береза, вільха, ліщина, граб та хмелеграб. Проведено стандартизацію видів сировини і отриманих з них біологічно активних субстанцій.
Досліджено біологічну активність отриманих густих екстрактів з листя б. бородавчастої, листя та кори в. клейкої, листя та кори л. звичайної, листя та кори г. звичайного, встановлено їх цитотоксичну, мембраностабілізуючу, антиоксидантну активності.
Новизна запропонованих способів підтверджена патентами України № 23109 Спосіб одержання елагової кислоти” (заявка №2002086603 приоритет 11.08.1995, опубл.30.06.98 р., Бюл. №3), № 44321 Спосіб отримання суми поліфенолів” (заявка № 97126167, приоритет 19.12.1997, опубл.15.02.2002, Бюл. № 2), № 56771 А Кардіопротекторний антиоксидантний засіб елгацин” (заявка № 2002097205 приоритет от 05.09.2002, опубл. 15.05.2003 Бюл. № 5), №56771 Спосіб отримання протимікробного, кровоспинного та цитотоксичного засобу” (заявка № 2003087459 опубл.15.05.2003, Бюл. №5 ), № 66162 А ”Фармацевтична композиція з антимікробною, зокрема протидифтерійною, цитотоксичною, гемостатичною дією та її варіанти”(заявка № 200308783, приоритет 13.08.2003, опубл. 15.04.2004, Бюл. № 4), № 66635 А Контрацептивний засіб з антимікробною дією” (заявка № 2003087683, приоритет 13.08.2003; Опубл. 17.05.2004. Бюл. №5), №08568 Засіб з протизапальною та антимікробною дією” (заявка № u 2005 00032, приоритет 4.01.2005, Опубл. 15.08.2005, Бюл. № 8).
Практичне значення отриманих результатів. На вдосконалену технологію отримання альтану-субстанції з суплідь в. клейкої та в. сірої оформлений пусковий регламент ПУР 64-235185969-173-98. За цією технологією на ЗАТ НВЦ Борщагівський ХФЗ” м.Києва випускається альтан-субстанція (Реєстраційне посвідчення UA/2094/01/01), що входить до складу таблеток альтану 0,01 г (Реєстраційне посвідчення UA/2636/01/01 від 25.01.05) та мазі альтанової 2%-вої (Реєстраційне посвідчення Р.04.00/01605 від 04.04.00). Розроблений проект технологічного регламенту отримання елгацину апробований в умовах ЗАТ НВЦ Борщагівський ХФЗ” м.Києва. На густі екстракти листя б. бородавчастої, кори в. клейкої розроблено технологічні регламенти і апробовано в умовах ТОВ Фармацевтична фірма Здоров’я”. За результатами досліджень розроблено АНД на альтан-субстанцію, проекти АНД на елгацин-субстанцію, густі екстракти з листя б. бородавчастої, кори в. клейкої, листя г. звичайного.
Дані досліджень анатомічної будови, локалізації фенольних сполук, якісного складу та кількісного вмісту БАР листя, кори та пагонів рослин родів береза, вільха, ліщина, граб та хмелеграб впроваджені в навчальний процес кафедри фармакогнозії Національного фармацевтичного університету (2006р.), фармацевтичних факультетів Запорізького державного медичного університету (2005р.) та Тернопільского державного медичного університету ім. І.Я.Горбачевського (2005р.), кафедри фармацевтичної хімії та фармакогнозії Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика (2005р.). За результатами досліджень розроблені проекти АНД на листя берези бородавчастої, на кору вільхи клейкої, на листя грабу звичайного.
Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведено літературно-патентний пошук інформаційних джерел за темою дисертаційної роботи, здійснено постановку мети та задач досліджень, а також їх реалізацію (в т.ч. анатомо-гістохімічні дослідження рослин роду береза, граб та хмелеграб, виділення та встановлення структури понад 50 сполук, визначення кількісного вмісту вітаміну С, органічних кислот, каротиноїдів та хлорофілів, різних груп фенольних сполук в ряді рослин порядку, розроблені проекти АНД на кору в. клейкої, на листя г. звичайного та густі екстракти з них, проведено визначення числових показників та їх інтерпретація листя 49 видів порядку та пагонів 57 видів порядку; розроблений спосіб отримання елгацину-субстанції з суплідь в. клейкої та в. сірої застосований на інших видах сировини, для розширення сировинної бази вибрані перспективні джерела отримання елгацину-субстанції з рослин порядку березоцвіті.
У наукових працях, опублікованих із співавторами Сербіним А.Г., Кисличенко В.С., Гонтовою Т.М., Радько О.В., Борисенко О.І., Малим В.В., Гречіним П.В., Картмазовою Л.С., Бєліковим В.В., Чушенко В.М., Яковлевою Л.В., Болотовим В.В., Бондарем В.С., Малоштан Л.М., Марковою В.М., Гладухом Є.В., Мироненко Л.Г., Ждамаровою Л.А., Бікбулатовою Т.Н., Шаламаєм А.С., Безпалько Л.В., Совою Є.О., Крицькою Т.М., Черних В.П., Зупанцем І.А., Сахаровою Т.С., Малиновською С.А., Гладухом Є.В., Івахненко О.К. і Карпенко О.Я., особисто автором: проведено аналіз літературних даних про розповсюдження, хімічний склад і використання рослин порядку березоцвіті у народній та науковій медицині; проаналізовано наявність основних груп БАР, проведений аналіз їх кількісного вмісту; виділено понад 50 сполук різної хімічної природи, встановлено їх структуру; розроблено і обгрунтовано технологію отримання густих екстрактів з листя б. бородавчастої, запропоновано комплексну переробку суплідь в.клейкої та в.сірої, яка поєднує вдосконалену технологію отримання альтану-субстанції, що призвело до збільшення його виходу,

Список литературы

ВИСНОВКИ:
1. Таким чином, з огляду літератури витікає, що деякі рослини порядку березоцвіті широко використовується народною та науковою медициною для лікування різних захворювань. Мова йде в першу чергу про б.бородавчасту та б.пухнасту, в.клейку та в.сіру, л.звичайну, граб та хмелеграб. Дані про хімічний склад рослин родів береза, вільха, ліщина, граб та хмелеграб неповні, часто спорадичні. Стосуються лише одного-двох або декількох видів родів. Не вивчені особливості анатомічної будови вегетативних і генеративних органів, локалізація різних груп БАР, не виявлені риси будови, що мають діагностичне значення для систематичних таксонів різного рівня. Вітчизняною фармацевтичною промисловістю, за нашими даними, не випускаються лікарські засоби на основі рослин родів береза, ліщина, граб, хмелеграб.

2. Все вищесказане, а також широке поширення вивчаємих видів в Україні явилось підставою для проведення досліджень по створенню нових біологічно активних субстанцій різної спрямованості дії з представників порядку березоцвіті.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Антиоксидантні засоби необхідні компоненти комплексної фармакотерапії /Н.О.Горчакова, С.А.Олійник, Л.П.Купраш, І.С.Чекман, В.А.Туманов, Є.М.Горбань, Т.П.Гарник, В.А.Барабой //Фітотерапія в Україні. 2000. -№1. С.7-13.
2. Абу Захер Кхалед, Деримедведь Л.В. Перспективы создания фитопрепаратов на основе катехинов и лейкоантоцианидинов растений рода щавель /Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія: Тез. доп. ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. Ч.1. Х.:Вид-во НФаУ, 2003. С.9.
3. Актуальные направления в создании аэрозольных лекарственных препаратов /Г.С.Башура, Т.Н.Шакина, Л.Г.Хомякова и др. // Фармаком. 2000. -№1. -С.39-42.
4. Аладашвили А.С., Квирцаридзе Ш.П. Алглутин” в качестве слабительного средства // Тр. ТНИХФИ. 1949. Т.6. С. 298 31
5. Аладашвили А.С., Парма И. Тхмелини как закрепляющее средство// Тр. ТНИХФИ. 1949. Т.6. С. 66 70.
6. Алюкина Л.С. Флавоноидоносные и танидоносные растения Казахстана. Алма-Ата, 1977.- 152 с.
7. Анатомічна будова, вивчення амінокислотного та мікроелементного складу листя берези бородавчастої /В.С. Кисличенко, О.І.Борисенко, О.П.Хворост, Л.С.Картмазова //Вісник фармації. 2002. -№ 4 (32). -С.23-27.
8. Анисимов М.М. Антимикробная активность глюкозидов бетулафолиентриола и его 3-эпимера //Растит. ресурсы. -1989. -Т.25, вып.1.- С.103-105
9. Анисимов М.М. Мембранотропная активность эпоксидаммарановых тритерпенов видов Betula в зависимости от температуры и pH среды //Растит. ресурсы.- 1999. Т.35, вып.4.- С.47-51.
10. Анискина А.А. Betula fruticosa Pall. как потенциальное кормовое растение Центральной Якутии //Растит.ресурсы.- 1999. Т.35, вып.1.-С.111-116.
11. Антибактериальная активность полисахаридов, полученных из коры и листьев лещины обыкновенной /Т.Н. Гонтовая, Т.П. Осолодченко, Ю.Л. Волянский и др. //Идеи И.И.Мечникова и развитие современного естествознания: Материалы международной конф., посвящ. 150-летию со дня рождения И.И.Мечникова - Харьков, 1995. С.80-81.
12. Антимикробная активность глюкозидов бетулафолиентриола и его 3-эпимера / С.И.Стехова, М.М.Анисимов, Л.Н.Атопкина и др. // Растит. ресурсы. 1989. Т.25, вып.1. С.103-105.
13. Антимикробная активность субстанции, выделенной из ольхи клейкой /Шевелева Н.Е., Алексеев А.М., Березнякова А.И. и др. ; Харьк. гос. фармац. ин-т. Харьков, 1987.-б с. - Библиогр: 15 назв. - рус. Деп. В УкрНИИНТИ 14.09.87, № 2490. Ук.87.
14. Антиоксидантные и мембранопротекторные свойства водного и этанольного экстрактов соплодий ольхи. / В.И.Падалко, А.Л.Суходуб, Ю.В.Никитченко и др. // Фармаком.- 1998.- № 2. С.21-25.
15. Антирадікальна активність фенолів рослинного походження в реакції з дифенілпікрилгідразином /Н.І.Біла, Т.А.Філіпенко, А.М.Ніколаєвський, С.В.Краснікова //Фармац. журн. 2002. -№ 3. С.78-82.
16. Байбурина Р.К., Жерновкова Т.В. Размножение зелеными черенками Betula pendula Roth var.carelica Merckl., выращенной в культуре in vitro //Раст.ресурсы. 1999.Т.35, вып.2. С.95-100.
17. Балвочюте Я.П., Акимов Ю. А., Моркунас А.В. Эфирные масла почек берез в условиях Литовской ССР //Актуальные вопросы изучения и использования эфирномасличных растений и эфирных масел. Симферополь, 1980.- C. 22.
18. Балвочюте Я.П., Моркунас А.В. Сравнительное изучение эфирномасличности почек березы пушистой и бородавчатой //Охрана среды и рациональное использование растительных ресурсов. М., 1970.-С. 180.
19. Барабой В.А., Хомчук Ю.В. Механизм антистрессового и противолучевого действия растительных фенольных соединений //Укр.біохімічн. журн. 1998.- Т.70, №6. С.13-23.
20. Барсукова Т.Л. Анатомическое строение побегов березы карельской //Лесн.журн. 1987. -№ 5. С.14-17.
21. Беликов В.В. Аналитические исследования природных фенольных соединений и разработка методов их количественного определения: -Автореф. дис. ... д-ра фармац. наук. Харьков, 1990. 36 с.
22. Беркало А. В. В поисках ключ травы: Книга о лекарственных растениях. - Х.: Прапор, 1990. -262с.
23. Биологическая активность и механизмы действия полифенольных растительных суммарных комплексов/ Л.Н.Воронина, О.П.Тимошенко, О.И.Набока и др. //Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія: Тез. доп. ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. Ч.1. Х.:Вид-во НФаУ, 2003. С.70.
24. Біологічна хімія /Л.М.Вороніна, В.Ф.Десенко, Н.М.Мадієвська та ін.; За ред. проф. Л.М.Вороніної. Х.:Основа, вид-во НФАУ, 2000. 608 с.
25. Бовкун А.С., Шелюто В.Л., Кузьмичева Н.А. Растения флоры Республики Беларусь как природные источники соединений с Р-витаминной активностью // В межвуз. сб. научн. тр. с междунар. уч., посвящ. 20-летию каф. фармакогнозии Яросл. гос. мед.акад. Ярославль: Типография ЯГТУ, 2004. С.43-51.
26. Борисенко О.І., Кисличенко В.С. Кількісне визначення вмісту дубільних речовин і флавоноїдів у листках, бруньках берези бородавчатої та отриманих з них фітозасобах //Фізіологічно активні речовини. 2000. -№2(30). - С.96-99.
27. Борисенко О.І., Кисличенко В.С., Васильченко Є.О. Береза бородавчаста: фармакотерапевтичні властивості, медичне застосування, власні дослідження впливу настойок на функції нирок //Фармаком. 2002. -№ 3. С.163-167.
28. Борисенко О.І., Кисличенко В.С., Хворост О.П. Дослідження комплексу ліпофільних сполук листя берези бородавчастої //Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономіка лікарських засобів та біологічно активних добавок: Зб. мат. наук.-практ. конф. Тернопіль, 2004. С.84.
29. Броуэр Л. Фармацевтическая и продовольственная мафия. Последствия ее деятельности: дискредитация аллопатической медицины и серьезные проблемы состояния здоровья населения Запада / пер. с франц. К.:Изд.дом Княгиня Ольга”, 2002. 280 с.
30. Бунятян Н.Д. Экспериментальное обоснование клинического применения новых растительных антиоксидантнов полифенольной природы: Автореф. дис. д-ра фармац. наук:14.00.25. Х., 1999. 45 с.
31. Варченко В.Г., Гудзь Н.Я., Сур С.В. Перспективи впровадження національної політики ліків в Україні //Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія: Тез. доп. ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. Ч.1. Х.:Вид-во НФаУ, 2003. С.61.
32. Василенко Ю.К., Семенченко В.Ф. Фармакологические свойства тритерпеноидов коры берёзы //Экспериментальная и клиническая фармакология. -1993.-№4.-С.53-55.
33. Васильев Н.И., Терехов Б.В., Меламед У.Э.. Исследования по применению березовой коры и березового луба в качестве сырья для поизводства фурфурола //Химическая переработка древесины и древесных отходов: Межвузовский сб. науч. тр. -Ленинград, 1981. С.121-123.
34. Васильєва А.О., Ярош О.К. Вплив ліпосомального кверцетину на конгітивну функцію та пам’ять у щурів //Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України: Тез.доп. VI Нац. з¢їзду фармацевтів України Х.: Вид-во НФаУ, 2005. С.490.
35. Вершняк В.М., Степень Р.А. Содержание и состав эфирного масла в различных органах Betula pendula Roth. из Центральной Якутии //Растит.ресурсы. 1992. Т.28, вып.2. С.86-93.
36. Ветчинникова А.В. Жирнокислотный состав суммарных липидов Betula pendula и B. рubescens, произрастающих в Карелии //Растит. ресурсы.- 2000. -Т.36, вып.2. -С.85-92.
37. Вивчення ринку фітопрепаратів для лікування захворювань шлунково-кишкового тракту / В.М.Толочко, О.І.Тихонов, О.В.Ахмад, М.Л.Сятиня //Вісник фармації. 2001. -№ 1(25). С.39-42.
38. Вивчення рослинних джерел фенолкарбонових кислот як перспективних антиокисдантних засобів /О.З.Зворська, Г.В.Крамаренко, Л.В.Бензель, Т.А.Грошовий //Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: Зб.наук.ст. Запоріжжя, 2004. Вип.ХІІ.Вид-во ЗДМУ. 2004. Т.ІІІ. С.192-199.
39. Використання лікарської рослинної сировини, що вміщує мікроелементи, для підвищення імунітету дітей /А.І.Мостюк, М.Л.Люта, О.І.Лопатинська, Л.В.Калаталюк, А.С.Кость // В зб.: Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики”.Зб.науков.статей. Запоріжжя. 2004. Вип.ХІІ.Вид-во ЗДМУ. 2004. Т.1. С.299-302.
40. Виноградова Т.А., Гажёв Б.Н., Виноградов В.М. Практическая фитотерапия. М.: ОЛМА-ПРЕСС, СПб.: Издательский Дом «Нева», «Валери СПД». 1998. 640с.
41. Вплив похідних глюкозаміну та флавоноїдів на протікання процесу загоєння уражень шкіряних покривів /І.А.Зупанець, С.М.Зімін, С.К.Шебеко, Д.С.Харченко //Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України: Тез.доп. VI Нац. з¢їзду фармац. України Х.: Вид-во НФаУ, 2005. С.518.
42. Вуглеводи вегетативних та генеративних органів Alnus glutinosa (L.) Gaertn. /О.В.Радько, В.М.Чушенко, О.П.Хворост, А.Г.Cербін// Вісник фармації. 1995. -№1-2. -С.112-113.
43. Вымятнина З.К. Влияние экстрактов из некоторых лекарственных растений, обладающих антиульцерогенными свойствами, на секреторную функцию желудка // Растит. ресурсы.- 1997. Т.33, вып.1. С.100-103.
44. Гарник Т. Вплив фітозасобів на вільно радикальне окислення ліпідів та систему антиокисдантного захисту організму при хронічних стеатогепатитах //Ліки України. 2002. -№3. С.16-20.
45. Гарник Т.П. Гепатопротекторное действие фитосредств в комплексной терапии и реабилитации больных хроническим гепатитом //Ліки України. 2002. -№11.- С.2-5.
46. Герасимчук Т.В. Возможности фитотерапии в гастроэнтерологии //Фармац. журн. 1997.- №2. -С.109-112
47. Гладух Є.В. Вивчення фізико-хімічних властивостей мазі альтанової // Фармац. журн. 2002.- № 6. С.57-60.
48. Гладух Є.В. Теоретичне та експериментальне обгрунтування складу ї технології таблеток і мазі з поліфенольними сполуками рослин роду вільха: Автореф. дис. д-ра фармац. наук: 15.00.01. Х., 2004. 38 с.
49. Гладух Є.В., Тіманюк В.О., Горбуненко Б.Ф. Термогравіметричний аналіз мазі альтанової // Фізіолоічно активні речовини. 2002. -№ 1. С.61-63.
50. Глухов А.З., Хархота А.И. Растения в антропогенно трансформированной среде /Промислова ботаніка. Збірник наукових праць./А.З.Глухов, М.И.Бойко, Р.И.Бурда, З.С.Горлачева та ін. Донецьк, ТОВ Лебідь”. -2001. С.5-11.
51. Глызин В.И., Баньковский А.И. Флавоноиды растений рода Lespedeza, Phellodendpon и Betula //Фенольные соединения и их физиологические свойства.-Алма-Ата, 1973. - С. 145-150.
52. Гонтова Т.М., Хворост О.П., Сербін А.Г. Анатомічна будова пагонів рослин роду Corylus L //Фармац.журн. 2002. -№6. С.86-88.
53. Гонтова Т.М., Хворост О.П., Сербін А.Г. Вивчення біологічно активних сполук вегетативних орагнів рослин роду ліщина //Досягнення сучасної фармації в медичнк практику. Тез. доп. наук.-практ.конф., присвяч 75-річчю УкрФА Х., 1996. С.189-190.
54. Гонтова Т.М., Хворост О.П., Сербін А.Г. Локалізація поліфенольних сполук в пагонах рослин роду Corylus L. //Медична хімія.-2002.-№3. С.72-74.
55. Гонтова Т.М., Хворост О.П., Сербін А.Г. Жирнокислотний склад ліщини звичайної //Фармац.журн. 1996. -№5. С.69-74.
56. Гонтовая Т.Н., Хворост О.П., Сербин А.Г. К изучению рода лещина //Научные достижения и проблемы производства лекарственных средств. - Тез. докл. науч.-практ. конф. Х., 1995. С.5-6.
57. Гончарова Н.Е., Любимова Л.К., Гуревич И.Я. Изучение противолямблиозного и противотрихомониазного действия некоторых препаратов из листьев березы бородавчатой // Мат. Всесоюзн.научн. конф. по фармакогностическому и клиническому изучению лекарств. препар. из растений. М., 1972. С.14-16.
58. Гордиенко А.Д. Гепатопротекторный механизм действия флавоноидов // Фармация. 1990. Т.39, №3. С.75-78.
59. Гордієнко А.Д., Кудовцева О.В. Ефективність нових рослиних гепатопротекторних субстанцій при токсичних гепатитах //Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія: Тез. доп. ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. Ч.1. Х.:Вид-во НФаУ, 2003. С.84.
60. Горелова Л.Н., Алехин А.А. Растительный покров Харьковщины: Очерк растительности, вопросы охраны, аннотированный список сосудистых растений. Харьков: Изд. центр Харьк. нац. ун-та им. В.Н.Каразина, 2002. 231 с.
61. Горшков В.В., Катюнин П.Н., Ставрова Н.И. Структура популяций Betula pubescens (Betulaceae) в северотаежных лесных сообществах с различной давностью нарушения //Растит. ресурсы. 2005. Т.41, №2. С.1-17.
62. Государственная Фармакопея СССР: Вып.1 Общие методы анализа / МЗ СССР. - 11-е изд., доп. М: Медицина, 1987. 332 c.
63. Государственная фармакопея СССР: Вып.2. Общие методы анализа. Лекарственное растительное сырье /МЗ СССР. 11-е изд. доп. М.: Медицина, 1989. 400 с.
64. Гравель И.В., Яковлев Г.П., Петров Н.В. Содержание тяжелых металлов в сырье некоторых лекарственных растений, произрастающих в условиях атмосферного загрязнения (Республика Алтай) //Растит. ресурсы. 2000.- Т.36, вып.3. С.99-106.
65. Гречін П.В., Хворост О.П. Густий екстракт кори вільхи клейкої як перспективна субстанція для створення лікарських препаратів// В зб. тез ІХ Конгресу Світової федерації українських лікарських товариств, присв. 25-річчю СФУЛТ. Луганськ-Київ-Чікаго, 2002.-С.26-27.
66. Групповой состав компонентов почек Betula pendula Roth./ Д.Н.Ведерников, Н.Г.Галашкина, Н.Л.Карачкина, В.И.Рощин //Растит. ресурсы. 2004. Т.40, №2. С.83-88.
67. Дагис И.К., Садяцкене Р.А. Динамика накопления пантотеновой кислоты и b-аланина в почках и сережках бородавчатой березы весной //Тр. АН ЛитССР. Сер. В.- 1966.- №3 (41).-С. 105-112.
68. Даников Н.И. Чудо-целитель береза. М.:”РИПОЛ КЛАССИК”, 2000. 320 с.
69. Державна Фармакопея України.-Державне підприємство Науково-експертний фармакопейний центр”. 1-е видання. Х.: РІРЕГ, 2001. 556 с.
70. Джумбаева Ш.Б. Морфологическое строение однолетнего побега и анатомия листа березы бородавчатой Betula verrucosa Ehrh. (B.pendula Roth.) в окрестностях Караганды и Ленинграда //Вестник ЛГУ Биология. 1976. -№ 3. С.15-21.
71. Дикорастущие полезные растения Россиии /Отв.ред. А.А. Буданцев, Е.Е Лесновская. СПб: Изд-во СПХФА, 2001. 663 с.
72. Динаміка накопичення флавоноїдів у листках та корі ліщини звичайної /Т.М.Назаренко, О.П.Хворост, А.Г.Сербін, В.В.Беліков //Фармац.журн.-2000. -№3. С.93-94.
73. Л.В.Яковлева, Т.С.Сахарова /Дослідження впливу субстанції і таблеток елгацину на стан системи гемостазу білих щурів у хронічному експерименті //Зб. наук. ст. Запоріжжя: "Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики”, 2004. Вип.ХІІ.Т.ІІ. С.253-256.
74. Дроговоз С.М., Слышков В.В., Сальникова С.И. Эффективность оксикоричных кислот при токсических поражениях печени // Эксперим. и клин. фармакол. 1993. Т.56, №2. С 55-58.
75. Дрозд Г.А. Cовременное состояние и перспективы фитотерапии //Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики”: Зб.наук. ст. Запоріжжя:, Вид-во ЗДМУ. 2004. Вип.ХІІ.2004. Т.ІІІ. С.179-185.
76. Дрозд Г.А., Горбачева Л.А., Дрозд Н.Г. Аспекты теории и практики фитотерапии //В межвуз. сб. научн. тр. с междунар. уч., посвящ. 20-летию каф. фармакогнозии Яросл. гос. мед.акад. Ярославль: Типография ЯГТУ, 2004. С.97-102.
77. Дудченко Л.Г., Гарник Т.П., Шураєва Т.К. Збирання фітосировини //Фітотерапія в Україні. 1999. -№3-4. С.58-65.
78. Ершов Ф.И., Сайшикулов А.М. Интерфероногенная активность низкомолекулярных соединений растительного происхождения //Вопросы вирусологии. 2000 Т.33. - №6. С.750-752.
79. Жильцова С.Г. Некоторые особенности анатомии листа болотных экотипов березы пушистой (Betula pubescens Ehrh.) //Ботан. исслед. в Сибири. 2002. -№ 10. С.98-103.
80. Закон України «Про рослинний світ» //Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999, № 22-23.
81. Заморський І.І., Горошко О.М. Корвітин як засіб фармакологічної корекції гострої ниркової недостатності //Тез.доп. VI Національного з¢їзду фармацевтів України „Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України”. Х.: Вид-во НФаУ, 2005. С.517.
82. Западнюк В.И., Купраш Л.П., Заика М.У. Аминокислоты в медицине. К., 1982. 151 с.
83. Запесочная Г.Г., Куркин В.А., Авдеева Е.В. Фенилпропаноиды лекарственных растений: создание и стандартизация фитопрепаратов // Химия. Технология. Медицина: Тр. ВИЛАР.-М., 2000. С. 150-158.
84. Запрометов М.Н. Фенольные соединения: распространение, метаболизм и функции в растениях. М: Наука, 1993. 190 с.
85. Зарудко І.М., Борисенко О.І., Хворост О.П. Листя берези бородавчастої перспективна лікарська сировина //В зб. тез міжнар.наук. практ. конф. Фітотерапія в реабілітації хворих”. Київ, 2003. С.94.
86. Зв’ягінцева Т.Д., Плутенко І.М. Порушення регуляторних механізмів при хронічних захворюваннях кишечника та їх корекція // Клінічна фармація. 2000. -Т.4, №2. С.23-26.
87. Зимин В.М. Библиотечка лекарственных растений: собрание народной и научной медицины. Санкт-Петербург-1992. 266 с.
88. Зырин Н.Г., Обухов А.И. Спектральный анализ почв, растений и других биологических объектов. - М., 1977. 333с.
89. Зырин Н.Г., Обухов А.И., Белицина Г.Д. Методические указания по спектрографическому определению микроэлементов в почвах и золе растений. М., 1971. 105 с.
90. Иванов А.И., Захарова Т.С., Одинокова Л.Э. Гиполимидемические свойства гликозидов бетулина // Химико-фармацевтический журнал. 1987. Т.21, №9. С.1091-1094.
91. Ивахненко А.К., Бунятян Н.Д., Сербин А.Г. Влияние субстанции эллаговой кислоты на течение ультрафиолетовой эритемы //Теорія і практика створення лікарських препаратів: Мат. міжнар. конф., присвяч. 75-річчю з дня народження ректора ХФІ (1970-1980), д.ф.н., проф. Сала Д.П. Х.: Основа, 1998. С.116-122.
92. Изопреноиды внешней коры дальневосточных берез / Н.Д.Похило, Г.В.Малиновская, Т.Ю.Кочергина, Л.Э.Одинокова, Н.И.Уварова //Лесохимия и орг.синтез: 1 Совещ. объед. учен. сов. по орган. химии УрО РАН, Сыктывкар, 3-6 окт., 1994: Тез. докл. Сыктывкар, 1994. С.11.
93. Исаев Ю.А. Лечение микроэлементами, металлами и минералами. К.: Здоров’я. 1992. 119 с.
94. Исследование популяционной структуры березы повислой в высокогорьях Алтая с помощью тритерпеновых маркеров /А.К.Махнев, Н.Д.Похило, В.В.Маханьков и Н.И.Уварова //Экология, 1988. -№ 6. С.15-18.
95. Исследование цитотоксической активности бетулиновой кислоты, ее производных и липосомальной формы in vitro /Ле Беанг Шон, Г.А.Посыпанова, Л.Г.Колибаба и др. //Вопросы биол. мед. и фарм.химии. 2002. -№4. С.31-34.
96. Йорданов Д., Николов П., Бойчинов А. Фитотерапия. Изд. 2-е. София, 1990.- 342 с.
97. Кабба Самер, Гладух Є.В. Вибір допоміжних речовин при розробці таблеток з густим екстрактом вільхи //Тез.доп. VI Національного з¢їзду фармацевтів України „Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України”. Х.: Вид-во НФаУ, 2005. С.223.
98. Карбушева І.В. Вплив альтану на літогенні властивості жовчі при старінні //Тез.доп. VI Національного з¢їзду фармацевтів України „Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України”. Х.: Вид-во НФаУ, 2005. С.523.
99. Карбушева І.В., Гладух Є.В. Вивчення впливу альтану та салазопіридазину на функціональну активність шлунково-кишкового тракту //Клінічна фармація. 2002. Т.6, № 2. С.66-69.
100. Качественный и количественный анализ бетулина в субстанции и суспензии / М.В.Карлина, С.А.Иванова, О.Н.Пожарицкая и Г.И.Дьячук // Мат. 8 Межународного съезда Фитофарм 2004 Актуальные проблемы создания новых лекарственных препаратов природного происхождения”, Миккели, 21-23 июня 2004: -СПб, 2004. С.255-258.
101. Кириченко С.В., Ярош О.К. Нейротропна активність ліпосомального кверцетину //Тез.доп. VI Національного з¢їзду фармацевтів України „Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України”. Х.: Вид-во НФаУ, 2005. С.525.
102. Киселева Т.Л. Береза. Медицинская сестра. 1991. - №5. С.45-48.
103. Кисличенко В.С., Хворост О.П., Борисенко О.І. Вивчення жирнокислотного та вітамінного складу листя берези бородавчастої та берези пухнастої //Зб.наук. праць співробітн. КМАПО ім.П.Л.Шупика. 2002. вип.11, кн.2. С.665-670.
104. Кількісний вміст флавоноїдів в рослинах роду ліщина /Т.М.Гонтова, О.П.Хворост, В.В.Бєліков, А.Г.Сербін //Фармац.журн. 1995. -№6. С.65-66.
105. Ковальов В. М., Павлій О. І., Ісакова Т. І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин. Харків. Прапор. Вид. НФАУ. 2000. С.296-305.
106. Ковтун В.Ф., Шкроботько П.Ю., Лайпанова Р.Я. Жирные масла и жиры важные природные продукты: определение, классификация, свойства, анализ, особености использования в народном хозяйстве, питании и медицине // В межвуз. сб. научн. тр. с междунар. уч., посвящ. 20-летию каф. фармакогнозии Яросл. гос. мед.акад. Ярославль: Типография ЯГТУ, 2004. С.144-151.
107. Ковтун В.Ф., Шкроботько П.Ю., Фурса Н.С. Жирные масла компоненты лекарственных препаратов и биологически активных добавок к пище// В межвуз. сб. научн. тр. с междунар. уч., посвящ. 20-летию каф. фармакогнозии Яросл. гос. мед.акад. Ярославль: Типография ЯГТУ, 2004. С.152-158.
108. Количественное определение дубильных веществ в растениях рода лещина /Т.Н.Назаренко, О.П.Хворост, В.В.Беліков, А.Г.Сербін //Фармаком, 2001. -№1. С.64-67.
109. Количественное определение тритерпеноидов даммараного ряда денситометрией тонкослойных хроматограмм /С.Г.Полоник, Н.Д.Похило, В.И.Баранов, Н.И.Уварова. //Химия природ. соедин.,- 1977.- № 3.-С.- 349-353.
110. Комаров В.Л. Род Ольха Alnus Gaertn. //Флора СССР в 30-т. М. Л. 1936. Т. 5. С. 306-319.
111. Комиссаренко Н.Ф. Фенольные соединения, их распространение в природе и биологическая активность /В кн.: Технология и стандартизация лекарств. Сб. науч. тр. Харьков: ООО «РИРЕГ», 1996. С.28-53.
112. Конина Л.В. Динамика липидов в почках некоторых видов березы, произрастающих в Карелии //Растит. Ресурсы.- 1978. -Т. 14, вып. 2.- С. 222-224.
113. Корнієвська В.Г., Фурса М.С., Корнієвський Ю.І. Вивчення вмісту гідроксикоричних кислот валеріани пагононосної протягом доби //Вісник фармації, 2001, № 2(26). С.19-22.
114. Кортиков В.Н., Кортиков А.В. Полная энциклопедия лекарственных растений. Ростов н/Д: Издательский Дом «Проф-Пресс», 2002. 800 с.
115. Корчагина И.А. Семейство березовые (Betulaceae) / В кн.:«Жизнь растений» в 6 тт. Т.5,ч.1. М., Просвещение. 1980. С.311-324.
116. Косиченко Н.Е., Попов В.К., Ломовских Ю.А. Особенности анатомической структуры коры различных форм березы повислой. //Лесоведение. 1980. -№ 6. С.36-45.
117. Кохно М.А. Каталог дендрофлори Ураїни. К.:Фітосоціоцентр, 2001. 72 с.
118. Крисс Е.Н. Перспективы использования координационных соединений металлов в растениеводстве //Фізіологічно активні речовини. 2001. -№ 2(32). С.66-71.
119. Крылова Г.Д. Основы стандартизации, сертификации, метрологии: Уч.для вузов. 2-е изд., перераб. и доп. М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999. 711 с.
120. Кудрин А.В., Скальный А.В., Жаворонков А.А. Микроэлементы. М.:Изд-во КМК, 2000. 537 с.
121. Кукес В.Г. Фитотерапия с основами клинической фармакологии. М.: Медицина.-1999.-192с.
122. Куркин В.А. Фенилпропаноиды перспективные природные биологически активные соединения. Самара. 1996. - 86 с.
123. Куркин В.А., Стеняева В.В. Стандартизация листь