ФАРМАКОГНОСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РОСЛИН РОДИН FABACEAE, APIACEAE, CONVALLARIACEAE, ASTERACEAE А ПЕРСПЕКТИВИ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ В МЕДИЦИНІ : Фармакогностическое ИССЛЕДОВАНИЯ РАСТЕНИЙ СЕМЕЙ FABACEAE, APIACEAE, CONVALLARIACEAE, ASTERACEAE А ПЕРСПЕКТИВЫ ИХ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ В МЕДИЦИНЕ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА ФАРМАЦЕВТИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

КОВАЛЬОВА Алла Михайлівна

УДК 615.322:581.192 +582

ФАРМАКОГНОСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РОСЛИН РОДИН
FABACEAE, APIACEAE, CONVALLARIACEAE, ASTERACEAE
ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ В МЕДИЦИНІ

15.00.02 фармацевтична хімія та фармакогнозія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора фармацевтичних наук

Харків 2002

ВСТУП
Актуальність теми. Тема пошуку біологічно активних речовин (БАР) рослинного походження і створення на їх основі лікарських препаратів залишається актуальною для фармацевтичної науки.
Сучасним підходом до вирішення даної проблеми є дослідження представників вітчизняної флори, які здавна застосовуються в народній медицині і можуть стати джерелами лікарських препаратів. Такими конкурентоспроможними офіцинальними рослинами є представники родин Fabaceae, Apiaceae, Convallariaceae Asteraceae. На особливу увагу заслуговують сільськогосподарські культури, які мають достатню сировинну базу і практично нешкідливі для організму людини. Даним вимогам відповідають культури гороху, віки, деяких видів роду астрагалу, які можуть служити основою виробництва лікарських препаратів.
Розробка сучасних і доступних методів цілеспрямованого пошуку рослинних БАР набула гострої злободенності. Одним з таких методів є хемотаксономічний аналіз. Припущення апріорі, що морфологічна спорідненість таксонів визначає схожість їх хімічного складу, потребує доказів на основі конкретних наукових досліджень. Саме хемотаксономічне дослідження виявляє корелятивні взаємозв’язки між морфологічними і хімічними ознаками, які можуть бути використані як з метою вдосконалення класифікації рослин, так і з метою виявлення перспективних рослин для одержання певних біологічно активних сполук. Значення хімічних ознак у систематиці рослин виросло настільки, що все частіше на зміну морфолого-географічному методу в таксономію і філогенетику приходить фенетико-географічний, причому під поняттям фенетики розуміють сукупність морфологічних і хімічних ознак. Консервативна належність флавоноїдів та циклоартанів до певного виду та їх участь в адаптаційних процесах може служити передумовами для їх використання в хемотаксономії як хімічних маркерів. Кількісний фенетикотаксономічний аналіз сполук вторинного синтезу флавоноїдів, тритерпеноїдів дозволяє скласти більш повний опис фенотипів, що створює основу для вирішення питань класичної систематики, філогенетики рослин, а також забезпечує умови для прогнозування і виявлення перспективних видів джерел біологічно активних речовин.
Актуальним завданням для фармації є розробка рослинних препаратів гепатопротекторної дії, а також лікарських форм кардіотонічних глікозидів. Препарати похідні строфантидину, в медичній практиці застосовуються у вигляді парентеральних форм. В офіційній медицині існувала думка, що серцеві глікозиди, які містять в положенні С10 молекули альдегідну або спиртову групу, в організмі людини розкладаються на фрагменти, що не виказують або мають незначну специфічну кардіотонічну дію, яка триває короткий проміжок часу. Проте, на сьогодні науково доведено, що серцеві глікозиди з альдегідною або спиртовою групою біля С10, утворюють продукти метаболізму не окислені, а відновлені, тобто в організмі не утворюються біологічно неактивні карденолід (буфадієнолід)-карбонові кислоти. Тому виникла проблема розробки препаратів кардіостероїдів, похідних строфантидину, у вигляді пероральної форми таблеток і доказу їх ефективності.
Тенденції сучасної науки щодо створення препаратів, які виявляють вибіркову дію на рецептор або фермент, дають можливість створювати лікарські засоби так званого другого покоління. На сьогоднішній день актуальним питанням залишилось встановлення впливу біологічно активних сполук, а також деяких існуючих препаратів на активність ферменту ліпази з метою виявлення інгібіторів ліпази і механізму біологічної дії препаратів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності до плану науково-дослідних робіт Національної фармацевтичної академії України (шифр теми ВН 10.06.0037.91; номер державної реєстрації 0198У007008).
Мета та завдання дослідження. Мета нашої роботи виявлення перспективних видів рослин родин Fabaceae, Apiaceae, Convallariaceae, Asteraceae для одержання БАР, виділення, ідентифікація, встановлення фізико-хімічних та біологічних властивостей сполук; створення на їх основі лікарських препаратів і нових лікарських форм; визначення перспектив застосування в медицині.
Для досягнення поставленої мети виконувались такі завдання:
- інформаційний пошук за темою дисертації, критичний аналіз сучасного стану її дослідження та вибір об’єктів;
- розробка методики визначення таксономічних коефіцієнтів великого масиву континууму з використанням сучасних інформаційних технологій і проведення кількісного таксономічного аналізу роду Astragalus L.;
- виявлення кореляції між ботанічним положенням, екологічними умовами існування та хімічним складом видів роду Astragalus L.;
- проведення системного цілеспрямованого хеморесурсознавчого пошуку цінних фармакологічних сполук в роді Astragalus L. і визначення перспективних джерел їх отримання;
- розгляд теоретичних питань з систематики роду Astragalus L. і внесення пропозицій з дискусійних питань;
- виділення та ідентифікація БАР з видів родів Astragalus L., Pisum L., Vicia L., Heracleum L., Angelica L., Silaum L., Соnvallaria L., Adonis L., Inula L., Eupatorium L. та ін;
- розробка технології одержання лікарських засобів; вивчення фармакологічних властивостей сумарних комплексів БАР та інших біологічних властивостей досліджуваних сполук, субстанцій, препаратів;
- розробка аналітичної нормативної документації (АНД) і технологічних регламентів на створені препарати.
Об’єкти дослідження: рослини родів астрагалу, гороху, віки, борщівнику, морківнику, дягелю, дудника, конвалії, горицвіту, оману, сідача, що ростуть і культивуються в Україні, а також виділені з них біологічно активні речовини фенольні сполуки, кумарини, фурокумарини, флавоноїди, терпеноїди: монотерпени, циклоартани, сесквітерпенові лактони, кардіостероїди та комплекси БАР, препарати.
Предмет дослідження: визначення фенетико-(хемоморфолого)-еколого-таксономічної характеристики роду Astragalus L., встановлення перспективних для медицини видів; вивчення біологічної активності речовин, виділених з окремих видів родин Fabaceae, Apiaceae, Convallariaceae, Asteraceae та ін. для одержання фармацевтичних препаратів; розробка технологічних схем і регламентів виробництва, показників якості та фармакологічних властивостей нового гепатопротекторного препарату піфламін з трави гороху та нової лікарської форми кардіотонічного препарату корглікон.
Методи дослідження: кількісне таксономічне дослідження численного континууму роду Astragalus L. проводили на основі інформаційних технологій з використанням флавоноїдів, циклоартанів, морфологічних ознак і екотопів рослин як маркерів. Таксономічні коефіцієнти розраховані і таблиці побудовані за розробленим алгоритмом за допомогою програмного забезпеченням Microsoft Excel. Якісний склад БАР вивчали методами паперової (ПХ) та тонкошарової хроматографії (ТШХ) в різних системах органічних розчинників. Кількісне визначення БАР проводили хроматоспектрофотометричним і спектрофотометричним методами. Структуру досліджених сполук встановлено з використанням інструментальних методів аналізу УФ-, ІЧ-, ПМР-, мас-спектрометрії, дисперсії оптичного обертання, методів хроматографічного аналізу, порівняння фізико-хімічних властивостей виділених речовин і вірогідних зразків. Виявлення і визначення ліпазотропної активності БАР проводили розробленим крапельним методом в мономолекулярному шарі триолеїну.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше розроблено методику таксономічного дослідження численного масиву континууму видів на основі сучасних інформаційних технологій. Вперше проведено фенетико-(хемо-морфолого)-екологотаксономічне і хеморесурсознавче дослідження 67 видів роду Astragalus L., з них 22 види флори України. Як фенетико-екологічні маркери використано 468 ознак, з них 60 хімічних (флавоноїдів); проаналізовано 31356 позитивних і негативних станів ознак і розраховані таксономічні коефіцієнти. Проведено хемотаксономічне і хеморесурсознавче дослідження 22 видів роду Astragalus L. з використанням як маркерів 60 циклоартанових сполук, проаналізовано 1320 станів ознак.
Знайдено корелятивні зв’язки між морфологічними ознаками, хімічним складом та екотопами таксонів, що дає змогу цілеспрямованого пошуку БАР у великому континууму роду Astragalus L..
Визначено перспективні види астрагалів флори СНД і України для подальших наукових досліджень і практичних розробок.
З досліджуваних рослин виділено та ідентифіковано 65 речовин, з яких 50 є фенольними сполуками: серед них 1 простий фенол, 5 гідроксикоричні кислоти, 3 гідроксикумарини, 4 фурокумарини, 37 флавоноїдів; 11 терпеноїдів: 5 циклоартанів, 2 сесквітерпенові лактони, 4 кардіостероїди; 4 азотовмісні сполуки. Остаточно доведено структуру нового флавонолового глікозиду: кверцетин-3-софорозидо-п-кумарату.
Вперше виявлено і визначено інгібуючу ліпазотропну активність природних і синтезованих груп БАР, а також лікарських препаратів, що дає можливість виявити деякі деталі механізму біологічної дії, а також розширити застосування існуючих препаратів. Запропоновано модифіковану методику визначення ліпазотропної активності БАР.
Вперше виявлено добову ритмічну (циркадіанну) ферментативну діяльність ліпази in vitro і встановлено час найбільшої її активності (акрофазу), що дає підставу для цілеспрямованої терапії деяких захворювань.
Розроблено технологію екстракту та таблеток Піфламін”. На спосіб одержання комплексу БАР гепатопротекторної дії, який містить Піфламін”, отримано патент України на винахід 30879 А від 15.12.2000. Розроблено технологію таблеток Корглікону” покритих оболонкою, на спосіб одержання якого отримано патент України на винахід 39677 А. (А61К9/20, А61К35/78, А61Р9/04.) від 15.06.2001.
Практичне значення одержаних результатів. Запропоновано методику хеморесурсознавчого виявлення БАР в роді Astragalus L.
Розроблено і впроваджено в умовах дослідного заводу ДНЦЛЗ технологію і регламент одержання оригінального препарату Піфламін” гепатопротекторної дії. Розроблено АНД на екстракт (ТФС 42У-6/281-1670-00) і таблетки Піфламін” (ТФС 42У-6/281-1671-00).
Розроблено і впроваджено в промислове виробництво технологію одержання нової лікарської форми Корглікон таблетки 0,0006 г покриті оболонкою” (ТПР 64У-0048-1235-99-2000). Розроблено і затверджено АНД: на корглікон таблетки (ФС 42У-6/281-805-00). Доведено біологічну ефективність таблеток корглікону.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною завершеною науковою працею. Автору належить вирішальна роль у визначенні мети дослідження, плануванні шляхів її реалізації, використанні та обробці експерименту, систематичній інтерпретації та узагальненні результатів, формулюванні основних положень і висновків, які захищаються. В наукових працях, опублікованих зі співавторами, особисто автором:
розроблено методику таксономічного дослідження численного масиву континууму таксонів на основі сучасних інформаційних технологій; розроблено методику хеморесурсознавчого аналізу флавоноїдів і циклоартанів; проведено хемо-морфолого (фенетико)-екологотаксономічне і хеморесурсознавче дослідження видів роду Astragalus L. флори СНД і України з урахуванням 32676 станів морфологічних, хімічних і екологічних ознак; внесено пропозиції до деяких положень систематики роду; визначено перспективні види флори СНД і українських астрагалів для подальших наукових досліджень; знайдено корелятивні зв’язки між екотопами астрагалів, морфологічними ознаками і хімічним складом; з рослин родин Fabaceae, Apiaceae, Convallariaceae, Asteraceae та інших виділено і встановлено структуру простих фенолів, гідроксикоричних кислот, гідроксикумаринів, флавоноїдів, фурокумаринів, фурохромонів, циклоартанів, сесквітерпенових лактонів, кардіостероїдів; виявлено і визначено інгібуючу ліпазотропну активність виділених речовин, а також амінопохідних антраценів, амінопохідних сесквітерпенових лактонів, розроблених та існуючих препаратів; запропоновано модифіковану методику визначення ліпазотропної активності БАР in vitro; виявлено добову ритмічну (циркадіанну) ферментативну діяльність ліпази in vitro і встановлено акрофазу її активності; в результаті вивчення фізико-хімічних і технологічних властивостей субстанції піфламіну розроблено технологічні регламенти на препарати сухий екстракт і таблетки піфламіну гепатопротекторної дії; розроблено регламент і впроваджено у промислове виробництво таблетки корглікону кардіотонічної дії; розроблено і затверджено АНД на екстракт і таблетки піфламіну, а також таблетки корглікону.
Апробація результатів дисертації.
Основні положення дисертації доповідались на І Конгресі світової фармації українських фармацевтичних товариств (Львів, 1994), на науково-практичній конференції, присвяченій 75-річчю Української фармацевтичної академії (Харків, 1996), на науково-практичній конференції, присвяченій 25-річчю фармацевтичного факультету Курського медичного інституту (Курськ,1991), на республіканських науково-практичних конференціях (Харків, 1991, 1992, 1993, 1994, 1998-2002; П’ятигірськ, 1993), на IV, V, VI Російських національних конгресах Человек и лекарство” (Москва 1997, 1998, 1999), на міжнародній конференції Теорія і практика створення ліків” (Харків, 1998), на науково-практичному семінарі Координаційної Ради відділу хімії НАН України (Гурзуф, 2000).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 44 роботи, у тому числі 27 статей у наукових журналах, 2 патенти, 15 тез.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 478 сторінках машинопису (з них 124 сторінок машинопису додатків) і складається зі вступу, огляду і 4 розділів експериментальної частини, загальних висновків, бібліографії, яка включає 355 джерел (з них 62 іноземні), та додатків. Робота ілюстрована 67 рисунками, 50 таблицями та 10 схемами.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
1. Вперше проведено кількісне фенетико-екологотаксономічне і хеморесурсознавче дослідження 81 виду роду Astragalus L. флори СНД на основі аналізу 31356 позитивних і негативних станів 468 морфологічних, хімічних (флавоноїдів) ознак і екотопів, а також 1320 станів 60 ознак (циклоартанів), використовуючи сучасні інформаційні технології. Розроблено алгоритм таксономічного дослідження численного континууму рослин.
2. Вперше для таксономії численного роду Astragalus L. використано програмне забезпечення Microsoft Excel. Визначено морфологічні, хімічні і фенетико-екологічні таксономічні відстані між таксонами роду, які характеризуються низьким рівнем спорідненості (17-23%), що можна пояснити як великою кількістю ендеміків, дискретністю видів та ареалів, так і здатністю таксонів до пристосування в мінливому оточуючому середовищі, яку забезпечують флавоноїди і циклоартани.
3. За даними хемотаксономії і фенетико-екологічної таксономії рід Astragalus L. розділяється на дві гілки, які в свою чергу поділено на 5 груп, в основі кожної з них знаходиться більш еволюційно давній вид, і кожній групі притаманний певний набір ознак. Для підроду І.Phaca (L.) Bunge характерні як флавоноли, так і метоксильовані флавони і флавоноли, циклоартани, що підтверджує як стародавність таксонів цього підроду, так і спроможність до подальшого еволюційного розвитку. Доведено відокремлення секції 94. Ammodendron Bunge і можливість віднесення її до рангу підроду або роду. Розв’язано дискусійні питання з систематичного положення окремих видів і рядів.
4. Використовуючи коефіцієнти інформативності та своєрідності, виявлено перспективні таксони роду Astragalus L. для фармацевтичної науки, теорії і практики. На основі хеморесурсознавчого дослідження розроблено методику системного цілеспрямованого виявлення флавоноїдів (робінін, рутин, нарцисин) та циклоартанів.
5. В результаті проведених фізико-хімічних досліджень з використанням інструментальних методів аналізу встановлено структуру 65 сполук, серед них 1 простий фенол, 5 гідроксикоричних кислот, 3 гідроксикумарини, 4 фурокумарини, 37 флавоноїдних сполук, 5 циклоартанів (з них 2 нових), 4 азотовмістні сполуки, 2 сесквітерпеноїди, 4 кардіотонічні глікозиди. Остаточно встановлено будову нового флавоноїду кверцетин-3-софорозидо-п-кумарату. Вперше вивчено флавоноїди 11 видів дикорослих астрагалів флори Україні. З гороху польового і посівного вперше виділено триозиди і ацильовані коричними кислотами триозиди кемпферолу і кверцетину.
6. Запропоновано нову лікарську форму корглікону Таблетки Корглікону 0,0006 г” та доведено її кардіотонічну ефективність. Визначено гепатопротекторну та антиоксидантну активність субстанції Піфламін”.
7. Розроблено методику визначення ліпазотропної активності БАР експрес-методом. Досліджено активність 75 об’єктів, серед них БАР, які виділені з астрагалу, гороху, горошку, дягелю, дуднику, конвалії, олеандру, горицвіту, борщівнику, оману, сідача, олеандру, а також синтезовані речовини та препарати. Вперше виявлена інгібуюча ліпазотропна активність серед різних груп БАР in vitro, які можуть бути використані для подальшого створення препаратів інгібіторів ліпази і знайти застосування при терапії різних захворюваннях, в тому числі і підшлункової залози.
8. Виявлено і визначено iнгiбуючу активнiсть полiфенолiв рослинного походження: флавоноїдiв, гідроксикумаринiв, фурокумаринів і фурохромонів. Встановлено залежнiсть активностi полiфенолiв вiд мiсця знаходження та замiщення гiдроксильних груп, від місця приєднання фуранового циклу до кумаринового ядра і від природи замісників в молекулі фурокумаринів і фурохромонів. Виявлено кореляцію інгібуючої ліпазотропної дії фурокумаринів і фурохромонів відносно їх антиоксидантної, мембраностабілізуючої, протизапальної та анаболізуючої активностей.
9. Визначено ліпазотропну активність серед природних антрахінонів та синтезованих амінопохідних антрахінонів, серед яких знайдено як інгібітори, так і активатори ліпази.
10. Визначено ліпазотропну активність терпеноїдних сполук виявлено інгібітори серед кардіостероїдів; ефірних олій, які містять моноциклічні монотерпеноїди та похідні фенілпропану; сесквітерпенових лактонів та їх амінопохідних.
11. Визначено інгібуючу активність препаратів: піфламіну (гепатопротекторної дії), корглікону, строфантину Г (кардіотонічної дії), гліфазину (гіпоглікемічної дії) та активізуючу ліпазотропну дію флаваноболу (анаболізуючої дії). Виявлена ліпазотропна активність є однією зі складових ланок механізму специфічної біологічної дії досліджуваних препаратів.
12. Вперше встановлено циркадіанну (з періодом діяльності 24 години) активність для ізольованої ліпази рослинного походження in vitro, що може бути використано для підбору оптимального часу прийому ліків, який би спричинював найбільший ефект, та служити обґрунтуванням для одноразового прийому ліків на добу.
13. Розроблено регламенти та АНД на новий оригінальний препарат Піфламін” субстанцію і таблетки та нову лікарську форму корглікону Таблетки корглікону 0,0006 г”. Препарат Піфламін” рекомендовано до реєстрації в Україні. На таблетки корглікону отримано реєстраційне посвідчення та налагоджено промисловий випуск.
14. Результати роботи впроваджені у навчальний процес Національної фармацевтичної академії України, Запорізького, Львівського державних медичних університетів, Ташкентського фармацевтичного інституту, та у виробництво дослідного заводу ДНЦЛЗ Державної акціонерної компанії Укрмедпром”, м. Харків.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. А.С. 484223 СССР, С 07 G7/100. Состав Сиол” для определения активности фермента липазы / Цыганов Э.П., Шатерников В.А. (СССР).- №1955787/28-13; Заявл. 16.08.73; Опубл.15.08.75, Бюл. № 34.
2. А.С. 484875 СССР, МКИ А 61 К 27/14. Способ получения робинина / Алания М.Д., Комиссаренко Н.Ф., Кемертелидзе Э.П. и др. (СССР).- № 2009290/28-13; Заявл. 25.03.74; Бюл. 1975, № 35. - С. 13.
3. А.С. 1510148 СССР, МКИ А 61 К 35/78. Способ получения ингибитора липазы / Корчагина Л.Н., Чернобай В.Т., Любецкая Ж.А. и др. (СССР).- № 3526693; Заявл.26.01.88.
4. Агзамова М.А., Исаев М.И. Тритерпеновые гликозиды Astragalus и их генины. XXXVIII Циклоалпигенин D и циклоалпиозид D из Astragalus alopecurus // Химия природ. соедин. -1991 - №3. - С.377-384.
5. Агзамова М.А., Исаев М.И., Абубакиров Н.К. Тритерпеновые гликозиды Astragalus и их генины. XXXIII Циклоорбикозид В из Astragalus orbiculatus // Химия природ. соедин. -1990. - №5.- С.699-701.
5а. Акимов Ю.А., Фадеев Ю.М. К вопросу эволюции биосинтеза терпеноидов и их свойств у растений // Бюлл. Госуд. Никитского ботан. сада. Ялта, 1997. С.88-92.
6. Алания М.Д. Изопреноиды растений флоры Грузии // Биологически активные вещества флоры Грузии.- Тбилиси.- 1987.- С. 52-82.
7. Алания М.Д. Флавоноиды и циклоартаны астрагалов, произрастающих в Грузии: Автореф. дис. ... д-ра фармац.наук. - Тбилиси, 1990.- 45 с.
8. Алания М.Д. Циклоартановые тритерпеноиды сосудистых растений // Растит. ресурсы.- 1985.- Т. 21, вып. 4.- С. 510-523.
9. Алания М.Д. Гроголава Б.Л. Содержание робинина в культивируемом растении Astragalus falcatus Lam. // Известия АН ГССР. Сер.биол.- 1980.- Т.6, № 2.- С. 138-140.
10. Алания М.Д., Анели Д.Н. Химический анализ некоторых видов астрагала флоры Грузии // Известия АН ГССР. Сер.биол.- 1988.- Прил..- С. 213-219.
11. Алания М.Д., Комиссаренко Н.Ф., Кемертелидзе Э.П. Аксазид - новый флавоноидный гликозид Astragalus causicus // Химия природ.соедин.- 1975. - № 3.- С. 351-354.
12. Алания М.Д., Комиссаренко Н.Ф., Кемертелидзе Э.П. Аминокислоты Astragalus falcatus // Химия природ.соедин.- 1974. - № 5.- С. 685-687.
13. Алания М.Д., Комиссаренко Н.Ф., Кемертелидзе Э.П. Апигенин глюкозид из Astragalus kadshorensis // Химия природ.соедин.- 1971.- №4.- С. 527-528.
14. Алания М.Д., Комиссаренко Н.Ф., Кемертелидзе Э.П. Фитохимическое исследование астрагалов флоры Грузии // Изв. АН ГССР. Серия хим.- 1976.- Т.2, № 1.- С. 31-37.
15. Алания М.Д., Комиссаренко Н.Ф., Кемертелидзе Э.П. Флавоноиды из Astragalus galegiformis и A.maximus //Химия природ.соедин.-1972.-№6.- С.802.
16. Алтухов Ю.П. Генетические процессы в популяциях.-М: Наука, 1989.-328с.
17. Аминокислоты в медицине / В.И. Западнюк, Л.П. Купраш, М.У. Заика, И.С. Безверхая. К.: Здоров'я, 1982.- 200 с.
18. Анаболическая, антиоксидантная, гепатозащитная и противовоспалительная активности некоторых природных кумаринов и хромонов / Н.Ф. Комиссаренко, С.И. Сальникова, А.Н. Комиссаренко, С.М. Дроговоз // Растит.ресурсы. - 1993. - Т.29. - вып.3. - С.1-7.
19. Арчаков А.И. Микросомальное окисление. -М.: Наука, 1975. -327с.
20. Аствацатрян М.А., Ярошенко Г. К биологии трагакантовых астрагалов Армении // Изв. Арм. филиала АН СССР.- 1941. - № 1.- С. 130-140.
21. Ашофф Ю. Биологические ритмы:Пер.с англ.-М.,1984.-Т.1.-414с.;Т.2.- 262с.
22. Баженова Е.Д., Алиев Х.У., Султанов М.Б. К фармакологии новых сапонинов, выделенных из растений Средней Азии // Фармакология природ. соедин.- Ташкент, 1979.- С. 85-94.
23. Барабой В.А. Биологическое действие растительных фенольных соединений.- Киев: Наукова думка, 1976.- 260 с.
24. Батиров Э.Х., Юлдашев М.П., Маликов В.М. Фенологликозиды кумари
нового ряда // Химия природных соедин. - 1990.- №5. С.577-592.
25. Басаргин Д.Д. К вопросу о терминах "хемосистематика", "хемотаксономия", "химический признак" и других понятиях биологической систематики. // Хемосистематика и эволюционная биохимия высших растений. - М., 1986. - С.30-32.
26. Белоусов В.А. Проблемы прямого прессования, смешения порошковых материалов. Обзор. // Физико-химический журнал. 1987.Т.21, № 4.С.469-475.
27. Біологічно активні речовини деяких видів роду Astragalus L. флори України / А.М. Комісаренко, А.М. Ковальова, М.Ф. Комісаренко, С.М. Комісаренко, О.О. Стремоухов // Клінічна фармація. - 1998.-Т.2., №3.-С.83-88.
28. Блинова К.Ф., Баланкова Л.Г. К фитохимическому изучению некоторых представителей рода Астрагала Astragalus L. // Вопросы фармакогнозии. Л. 1968. Вып.5. С.113-123.
29. Блюгер А.Ф., Майоре А.Я. Исследование основных патогенетических линий поражения печени в условиях клинической и экспериментальной патологии и подходы в регуляции и купированию этих процессов // Успехи гепатологии. - Рига: РМИ, 1982.- Вып. 1.- С. 12-34.
30. Блюгер А.Ф., Майоре А.Я. Проблемы перекисного окисления липидов в гепатологии // Успехи гепатологии. - Рига: РМИ, 1978.- Вып.1. - С. 22-54.
31. Блюгер А.Ф., Новицкий И.Н. Практическая гепатология.- Рига: Звайгзне, 1984.- 405 с.
32. Большая медицинская энциклопедия: [В 30-ти т. АМН СССР]3-е изд.-М.: Советская энциклопедия.-1980 -Т.13.- 552 с.; 1984.-Т. 23. 544 с.
33. Бунятян Н.Д. Изучение аллергизирующих свойств нового гепатопротектора пифламина // Матер. Міжнар.конф. Теорія і практика створення лікарських препаратів”. Х.:Основа, 1998. С. 58-61.
34. Вивчення біологічно активних речовин гороху посівного. / А.М. Ковальова,
Л.В. Яковлєва, В.М. Ковальов, І.В. Кретова // Тез. доп. І Конгресу світової федерації українських товариств. Львів. 1994. С.243.
35. Вивчення ліпотропної активності природних антрахінонів та їх синтетичних аналогів / А.М. Комісаренко, А.М. Ковальова, М.С Журавльов, Т.М. Крючкова, Абу Дарвиш Мухамед // Вісник фармації. - 1999. - № 1.- С.29-32.
36. Вплив піфлаціну на функціональну активність мікросом із печінки щурів / А.Д. Гордієнко, Л.В. Яковлєва, А.М. Ковалева, О.В. Кудокоцева // Фармацевтический журн. 1997. №6. С 76- 78.
37. Влияние витамина А на перекисное окисление липидов в печени крыс, подвергнутых воздействию кислорода под повышенным давлением / Ю.Б. Колосков, И.Я. Конь, Л.Ш. Горгошидзе, А.Н. Шевяков и др. // Тез. II Всес. конф. "Биоантиоксидант". Черноголовка, 1986. - Т. 1. - С. 75.
38. Влияние флавоноидов из надземных частей Astragalus quisqualis Bunge u A. floccosufolius Sumn. на образование экспериментальных деструкций желудка у мышей / О.Д.Барнаулов, О.А.Маничева, Р.К.Ясинов, Г.П.Яковлев // Растит.ресурсы. - 1985. - Т. 21.- вып.1. - С. 85-90.
39. Влияние циклоартанов растений рода Astragalus L. и их синтетических аналогов на сократительную функцию миокарда, на активность Na, K-АТФ-фазы / Хушбатова З.А., Агзамова М.А., Сыроваи В.Н. др. // Химия природ. соедин. - 1994. - № 4. - С.510-514.
40. Вотчал Б.Е., Слуцкий М.Е. Сердечные гликозиды - М.:Мед-на, 1973.- 199с.
41. Георгиевский В.П., Комиссаренко Н.Ф., Дмитрук С.Е. Биологически активные вещества лекарственных растений. - Новосибирск: Наука,1990. -333 с.
42. Гепатозахисні властивості піфламіну - поліфенольного препарату з трави гороху посівного / Л.В. Яковлєва, В.В. Чікіткіна, О.О. Герасимова, А.М. Ковальова, Н.Д. Бунятян // Клінічна фармація. 1998. Т.2, № 1. С.71-74.
43. Герасимова О.А., Бунятян Н.Д., Ковалева А.М. Гепатопротекторная активность субстанции пифламин. //Тези доп. наук.-практ.конф. Досягнення та невирішені проблеми гастроентерології”Харків: НДІ терапії. 1998. С.45.
44. Гипотензивная активность суммарных фенольных соединений из некоторых видов астрагалов / А.Л. Казаков, М.Н. Ивашев, М.С. Лукьянчиков, И.Н. Гужва, Т.А. Лысенко // Тез.докл. 2 Респ.конф. по мед.ботанике. Киев,1988.- С. 244-245.
45. Гіпоглікемічна активність флавоноїдів / В.М. Ковальов, М.Ф. Комісаренко, Л.Д. Халєєва, І.Н. Тімашева, В.І. Дихтярьов, Л.М. Сіра, Л.М. Малоштан, В.П. Хиля // Фарм.журнал.- 1985. - № 1.- С. 51-54.
46. Гордиенко А.Д. Влияние гепатопротекторов на функциональную активность митохондрий гепатоцитов крыс в системах in vitro и in vivo // Эксперим. и клинич. фармакол.- 1992.- № 4.- С. 18-19.
47. Гордиенко А.Д. Гепатопротекторный механизм действия флавоноидов // Фармация.- 1990.- № 3.- С. 75-78.
48. Гордієнко А.Д. Вплив піфлаціну на функціональну активність мітохондрій із печінки щурів в умовах експериментального гепатиту // Вісник фармації. 1997. - № 1. С. 118-119.
49. Гордиенко А.Д., Левченко В.В., Оболенцева Г.В. Влияние гепатопротекторов флакумина и эссенциале на скорость потребления кислорода при ферментативном и аскорбатзависимом перекисном окислении липидов микросом in vitro и in vivo // Лабораторные животные.- 1992.- Т. 2, № 1.- С. 5-8.
50. Государственная фармакопея СССР: Вып 1. Общие методы анализа / МЗ СССР -11-е изд., доп. М.: Медицина,1987.- 336 с.; Вып 2. Общие методы анализа. Лекарственное растительное сырье / МЗ СССР -11-е изд., доп. М.: Медицина,1989.- 400 с.
51. Гриценко О. Н., Зінченко Т.В. Поширення жабрію (Galeopsis L.) на Україні та порівняльна оцінка його видів за вмістом флавоноїдів // Фармац. журн. 1967. Т. 22, №6. С. 38-42.
52. Гудвин Т., Мерсер Э. Введение в биохимию растений: В 2-х т. - М.: Мир, 1986. -Т.2. - 312с.
53. Гужва Н.Н., Джумырко С.Ф., Казаков А.Л. Флавоноиды Astragalus torrentum // Химия природ. соедин.- 1984.- № 4.- С. 522-523.
54. Гужва Н.Н., Казаков А.Л., Джумырко С.Ф. Флавоноиды Astragalus lagurus // Химия природ. соедин.- 1984.- № 5.- С. 660-661.
55. Гужва Н.Н., Лукьянчиков М.С., Драник Л.И.. Флавоноиды Astragalus subrobustus // Химия природ. соедин.- 1987.- № 3.- С. 455
56. Гужва Н.Н., Лукьянчиков М.С., Казаков А.Л. Флавоноиды Astragalus leviere u A. sevangensis // Химия природ. соедин.- 1983.- № 4.- С. 529.
57. Гужва Н.Н., Лукьянчиков М.С., Казаков А.Л. Флавоноиды Astragalus virgatus // Химия природ. соедин.- 1987.- № 6.- C. 911-912.
58. Гужва Н.Н., Лукьянчиков М.С., Казаков А.Л. Флавоноиды секции Onobrychium рода Astragalus // Химия природ. соедин.- 1985.- № 3.- С. 411-412.
59. Даниленко В.С., Чубенко А.В., Нижерадзе Т.И. Анализ динамики исследований по созданию новых лекарственных средств в развитых странах (аналитический обзор) // Фармакологічний вісник.-1990.- № 2.- С.24-36.
60. Действие на сердечно-сосудистую систему химических веществ, выделенных из Астрагала шерстистоцветкового / Л.Ф. Белова, А.Д.Турова, А.Т. Хоронько, В.И. Глызин // Здрав-ние Белоруссии.- 1974.- Т. 20, № 2. С. 12-14.
61. Дерюгина Л.И. Фитохимическое исследование некоторых видов астрагалов: Автореф. ... канд.фарм.наук.- Харьков, 1997.- 18 с.
62. Дерюгина Л.И., Максютина Н.П., Кривенчук Е.П. Флавоноиды астрагалов. Астрагалегозид // Химия природ.соедин.- 1986. - № 6.- С. 41-45.
63. Дерюгина П.И., Максютина Н.П., Кривенчук П.Е. Флавоноиды астрагалов: Астрагалозид // Химия природ.соедин.- 1966.- № 6.- С. 394-399.
64. Дослідження ліпотропної активності ефірів антрахінонсукцинамінових кислот / А.М. Комісаренко, Т.В. Ільїна, А.М. Ковальова, В.В. Чаусов // Фізіологічно активні речовини. -1999.- №2 (28).- С.111-113.
65. Дослідження фенольних сполук рослин родів горошок та горох / А.М. Ковальова, В.М. Ковальов, М.Ф. Комісаренко, Л.М. Городнянська // Вісник фармації. 1994. № 1-2. С.131 - 136.
66. Достанова Р.Х. Фенольный комплекс растений при засолении среды: Дис. ... д-ра биол.наук в форме научного докл.- Новосибирск, 1994. 34 с.
67. Дунгэрдорж Д. Изучение флавоноидных соединений некоторых видов рода
астрагал (Astragalus L.), применяемых в народной медицине Монголии: Автореф. дис. ... канд.фарм.наук. М., 1978. 23 с.
68. Дунгэрдорж Д., Петренко В.В. Флавоноидные гликозиды Astragalus propinguus // Химия природ.соедин. 1973. № 2. С 272-273.
69. Жизнь растений: в 6-ти т. / Гл. ред. А.Л. Тахтаджян. М.: Просв., 1982.
70. Евстратова Р.И., Шейченко В.И., Пакалн Д.А. Тритерпены Astragalus dasyanthus. I О строении дазиантогенина // Химия природ. соедин. 1981, №1. С.102-103.
71. Евстратова Р.И., Савина А.А., Шейченко В.И., Щавлинский А.Н. // Тез. докл. Всесоюзн.конф. Результаты и перспективы научных исследований в области создания лекарственных средств из растительного сырья”. М.1985. С.719.
72. Експериментально-клінічне вивчення нового гепатопротектора Піфламіна./ О.Я. Бабак, І.Е. Кушнір, Н.Д. Бунятян, О.О. Герасимова, А.М. Ковальова // Клінічна фармація. 1999. Т.3, №1. С.51-53.
73. Журавлев Н.С., Штефан Л.М., Лучкина Т.В. Антрахиноны Galium fagetorum Klok. // Химия природ. соедин. -1987. -№ 6. -С.908.
74. Зоз И.Г., Комиссаренко Н.Ф., Черных Н.А. Хемотоксаномическое изучение видов рода Herniaria L. флоры СССР // Растит. ресурсы.-1976.-Т.12. - вып.3. -С.411-413.
75. Изучение безвредности растительного гепатопротектора пифламина / Н.Д. Бунятян, О.А. Герасимова, В.В. Чикиткина, А.М. Ковалева, Л.М. Яковлева, М.А. Казьмин // Фармация. 1999. №1. С. 53 -56 .
76. Изучение гепатозащитной активности пифлацина нового препарата из травы гороха посевного / Л.В. Яковлева, А.М. Ковалева, А.Д. Гордиенко, В.В. Чикиткина, И.И. Авдеева // Тез. докл.IY Российского Нац. конгресса Человек и лекарство”. М. 1997. С.303.
77. Изучение гепатозащитных свойств субстанции пифламина / О.А. Герасимова, Н.Д. Бунятян, В.В. Чикиткина, А.М. Ковалева // Тез. докл.Y Российского Нац. конгресса Человек и лекарство”. М. 1998. С.556-557.
78. Изучение некоторых видов семейства бобовых в качестве потенциальных источников получения биологически активных веществ / В.Н. Ковалев, В.И. Дихтярев, А.М. Ковалева, А.Б. Седова, А.Н. Комиссаренко // Тез.доп. III съезд фармацевтов АзССР. Баку. 1988. С.30-32.
79. Изучение полифенольных соединений астрагалов флоры Северного Кавказа и Узбекистана. I. / Н.А. Цепкова, А.Н. Свечникова, В.А. Бандюкова, Х.Х. Халматов // Химия природ.соедин.- 1972.- № 5.- С. 661.
80. Имомназаров Б.А.,Исаев М.И. Тритерпеновые гликозиды Astragalus и их генины. XXXVI Циклоартаны Astragalus uninodus // Химия природ. соедин. - 1991. - №3.- С.437.
81. Исаев М.И. Тритерпеновые гликозиды Astragalus и их генины. XXXIX Циклоаралозид D из Astragalus amarus // Химия природ. соедин. - 1991.- №4. - С.526-528.
82. Исаев М.И. Циклоартановые генины и гликозиды Astragalus taschkendicus Bge.: Автореферат ... канд.хим.наук. - Ташкент, 1985.- 28 с.
83. Исаев М.И., Абубакиров Н.К Тритерпеновые гликозиды Astragalus и их генины. XXXV Циклоаралозид С из Astragalus amarus // Химия природ. соедин.- 1990. № 6.- С. 783-787.
84. Исаев М.И., Абубакиров Н.К. Тритерпеновые гликозиды Astragalus и их генины. XXXIV Циклоаралозид Е из Astragalus amarus // Химия природ. соедин. 1990. - № 5. - С.656-659.
85. Исаев М.И., Горовиц М.Б., Абубакиров Н.К. Прогресс химии циклоартанов // Химия природ.соедин.- 1989. - № 2.- С. 156-175.
86. Исаев М.И., Горовиц М.Б., Абубакиров Н.К. Тритерпеновые гликозиды Astragalus и их генины. XXVI Циклоартаны и стерины Astragalus schachrudensis // Химия природ. соедин. -1988. - № 1.- С.136-137.
87. Исаев М.И., Горовиц М.Б., Абубакиров Н.К. Тритерпеновые гликозиды Astragalus и их генины. XXXI Циклоорбигенин В из Astragalus orbiculatus // Химия природ. соедин. -1988. - № 6. - С.809-812. ХХУІІІ. Циклоартаны Astragalus babatagi. С.880-881.
88. Исаев М.И., Горовиц М.Б., Абубакиров Н.К. Тритерпеновые гликозиды
Astragalus и их генины. XXX Циклоаралозид A из Astragalus amarus // Химия природ. соедин. -1989. - № 6. - С.806-809.
89. Исаев М.И., Горовиц М.Б., Абубакиров Н.К. Тритерпеновые гликозиды и их генины // Химия природ.соедин.- 1985. - № 5.- С. 341-478.
90. Исаев М.И., Горовиц М.Б., Абубакиров Н.К. Тритерпеноиды циклоартанового ряда // Химия природ. соедин. -1985. - № 4. - С.431-478.
91. Исаев М.И., Имомназаров Б.А. Тритерпеновые гликозиды Astragalus и их генины. XXXVII Циклоаралозид F из Astragalus amarus u A. villossimus // Химия природ. соедин. - 1991. - № 3.- С.374-377.
92. Исследование некоторых представителей семейства бобовые как источников флавоноидов / А.Л. Казаков, В.А. Кампанцев, М.С. Лукьянчиков и др. // Проблемы освоения лекарственных ресурсов Сибири и Дальнего Востока. - Новосибирск.- 1983.- С.114.
93. Ільїна Т.В., Алєксєєва Л.М., Журавльов М.С. Зв'язок хімічної структури похідних антрахінонамінових кислот з біологічною активністю // Матер. наук. сесії. віділення НАН України. "Наукові розробки лікарських препаратів". - Харків: Основа, 1998. -С.140-146.
94. Ільїна Т.В., Журавльов М.С., Сальнікова С.І. Синтез, фізико-хімічні властивості та біологічніа активність ефірів 1,2-антрахінон-сукцинамінових кислот // Вісник фармації - 1997. - № 1. -С. 40-44.
95. Інгібування ліпази амінопохідними ізоалантолактону / А.М. Ковальова, А.Г. Котов, Т.В. Ільїна, А.М. Комiсаренко, М.Ф. Комісаренко // Вісник фармації. 2000. №3 (23). С.11-13.
96. К анализу ацилированных флавоноидов / В.И. Литвиненко, А.М. Ковалева, Н.В. Попова, А.Н. Комиссаренко, Н.Ф. Комиссаренко, В.Н. Ковалев // Тез.докл.научн. практ. конф. Курск . 1991. С.193-194.
97. Казаков А.Л. Автореф.дис. .д-ра фарм.наук Харьков. - 1990.32 с.
98. Казаков А.Л., Джумырко С.Ф. Хемотаксономическое изучение рода Trifolium L. // Растит.ресурсы. - 1979. - Т.15. - Вып.3.- С.344-354.
99. Календарь Р.Н. Компьютерные программы для построения эволюционных
деревьев на основе электрофореграмм ДНК белков // Мат.конф. "Молекулярно-генетические маркеры и селекция растений". - К. - 1994. - С.25-26.
100. Кинтя П.К., Фадеев Ю.М., Анитов Ю.А. Тритепеноиды растений. Кишинев: Штиница. 1990. 152 с.
101. Киселева А.В., Волхонская Т.А., Киселев В.А. Биологически активные вещества лекарственных растений Южной Сибири // Новосибирск: Наука. Сиб отд-ние, 1991. 136 с.
102. Ковалева А.М. Определение липотропной активности некоторых эфирных масел и их компонентов // Провизор. - 1999. - № 5. - С.47-48.
103. Ковалева А.М. Фармакогностическое изучение рода вика и горох: Автореф. дис.канд.фарм.наук. 15.00.02. / ВНИИХТЛС. Харьков. 1988. 22 с.
104. Ковальова А.М. Визначення ліпотропної активності поліфенольних сполук рослинного походження // Вісник фармації. - 1999. - № 1. - С. 25 - 28.
105. Ковальова А.М. Передумови до хемотаксономії рослин роду Astragalus L. // Вісник фармації.-1997.- № 1(15).- С.122-123.
106. Ковальова А.М. Флавоноїди рослин роду Astragalus L. флори країн СНД // Вісник фармації. - 1998. - №1(17). - С. 42-47.
107. Ковальова А.М. Хеморесурсознавче вивчення циклоартанів роду Astragalus L. // Фармац. журнал. - 2000. - № 6. - С.76-82.
108. Ковальова А.М. Хемотаксономічне вивчення роду Astragalus L. // Фармац. журнал - 2000. - № 4. - С.81-86.
109. Ковальова А.М. Циклоартани рослин роду Astragalus L. флори країн СНД. Повідомлення 2. // Вісник фармації. 1998. № 1(17). С.48-50.
110. Ковальова А.М., Велева С.М., Яковлєва Л.В. Фітохімічне та фармакологічне дослідження гороху посівного //Тез.доп. наук.конф.Харків.1994.С.132.
111. Ковальова А.М., Ільїна Т.В. Хемотаксономія Astragalus L. (Підроди III. Hypoglottis Bunge, IY. Trimeniaeus Bunge, Y. Tragacantha Bunge, YI. Calicophysa Bunge, YII. Cercidothrix Bunge). Продовження // Фізіологічно активні речовини. - 2000.- № 2 (30). - С.88-91.
112. Ковальова А.М., Комісаренко А.М., Комісаренко М.Ф. Циклоартани рослин роду Astragalus L. Країн СНД. Повідомлення 1 // Вісник фармації.-1997.- №1(15).-С.62-70.
113. Ковальова А.М., Комісаренко С.М., Комісаренко А.М. Дослідження інгібуючої дії на ліпазу фурокумаринів і фурохромонів та порівняння з іншими видами біологічної активності // Фармац. журн. 2001. №2. С.89-93.
114. Ковальова А.М., Комісаренко А.М., Чаусов В.В. Виявлення і визначення циркадіанної активності ліпази in vitro // Клінічна фармація. 2000. Т.4. № 2. С. 35-38.
115.