АНАЛІТИЧНІ СИСТЕМИ НА ОСНОВІ СПРЯЖЕНИХ РЕАКЦІЙ ОКИСНЕННЯ ОРГАНІЧНИХ ВІДНОВНИКІВ ГІДРОГЕН(АЦИЛ)ПЕРОКСИДАМИ ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ У ФАРМАЦЕВТИЧНОМУ АНАЛІЗІ : АНАЛИТИЧЕСКИЕ СИСТЕМЫ НА ОСНОВЕ сопряженных реакций окисления ОРГАНИЧЕСКИХ восстановителя водорода (ацил) пероксида И ИХ ПРИМЕНЕНИЕ В фармацевтического анализа



  • Название:
  • АНАЛІТИЧНІ СИСТЕМИ НА ОСНОВІ СПРЯЖЕНИХ РЕАКЦІЙ ОКИСНЕННЯ ОРГАНІЧНИХ ВІДНОВНИКІВ ГІДРОГЕН(АЦИЛ)ПЕРОКСИДАМИ ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ У ФАРМАЦЕВТИЧНОМУ АНАЛІЗІ
  • Альтернативное название:
  • АНАЛИТИЧЕСКИЕ СИСТЕМЫ НА ОСНОВЕ сопряженных реакций окисления ОРГАНИЧЕСКИХ восстановителя водорода (ацил) пероксида И ИХ ПРИМЕНЕНИЕ В фармацевтического анализа
  • Кол-во страниц:
  • 133
  • ВУЗ:
  • Національний фармацевтичний університет
  • Год защиты:
  • 2007
  • Краткое описание:
  • Національний фармацевтичний університет

    На правах рукопису
    Бондаренко Наталія Юріївна

    УДК 615.322:615.45.074:543.8:546.215

    АНАЛІТИЧНІ СИСТЕМИ НА ОСНОВІ СПРЯЖЕНИХ РЕАКЦІЙ ОКИСНЕННЯ ОРГАНІЧНИХ ВІДНОВНИКІВ ГІДРОГЕН(АЦИЛ)ПЕРОКСИДАМИ ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ У ФАРМАЦЕВТИЧНОМУ АНАЛІЗІ

    15.00.02 фармацевтична хімія та фармакогнозія

    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата фармацевтичних наук

    Науковий керівник
    Блажеєвський Микола Євстахійович,
    д.х.н., доцент


    Харків ‑ 2007









    ЗМІСТ
    ВСТУП ....................................................................................................................... 6
    Розділ 1. АНАЛІТИЧНІ СИСТЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ ІНГІБІТОРІВ І АКТИВАТОРІВ ХЕМІЛЮМІНЕСЦЕНЦІЇ ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ У ФАРМАЦЕВТИЧНОМУ АНАЛІЗІ. ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД ..........................11
    1.1. Типи інгібування хемілюмінесцентних реакцій .............................................12
    1.1.1. Концентрація інгібітора хемілюмінесценції менша за концентрації компонентів реакції ..................................................................................................13
    1.1.2. Концентрація інгібітора хемілюмінесценції співмірна з концентрацією компонентів реакції ..................................................................................................13
    1.1.3. Гасії хемілюмінесценції .................................................................................14
    1.2. Хемілюмінесцентні реакції з люмінолом ........................................................15
    1.3. Хемілюмінесцентні реакції з Ce (IV) ...............................................................17
    1.4. Хемілюмінесцентні реакції з калію перманганатом ......................................18
    1.5. Хемілюмінесцентні реакції з тріс (2,2'-біпіридил)рутенієм (ІІІ) ..................18
    1.6. Хемілюмінесцентне визначення інгібіторів на основі інших хемілюмінесцентних систем ....................................................................................19
    1.7. Висновки ............................................................................................................25
    Розділ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА
    2.1. Реактиви, обладнання та методики досліджень .............................................26
    2.2. Обладнання та методики вимірювань .............................................................30
    2.3. Обґрунтування вибору методу дослідження. Основні поняття ....................31
    2.4. Висновки ............................................................................................................33
    Розділ 3. КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ЛІКАРСЬКИХ ТА БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН МЕТОДОМ ХЕМІЛЮМІНЕСЦЕНЦІЇ ЗА ЕФЕКТОМ ІНГІБУВАННЯ РЕАКЦІЙ ОКИСНЕННЯ ЛЮМІНОЛУ В ПРИСУТНОСТІ ГЕМОГЛОБІНУ
    3.1. Кількісне визначення парацетамолу в лікарських формах методом хемілюмінесценції ....................................................................................................34
    3.2. Кількісне визначення кофеїну хемілюмінесцентним методом в лікарських формах .......................................................................................................................45
    3.3. Визначення катехоламінів в лікарських формах методом інгібування хемілюмінесценції ....................................................................................................55
    3.4. Кількісне визначення флавоноїдів хемілюмінесцентним методом в лікарських формах ....................................................................................................63
    3.5. Кількісне визначення аскорбінової кислоти хемілюмінесцентним методом в лікарських формах та плодах шипшини ................................................................72
    3.6. Кількісне визначення пірокатехіну та елагової кислоти хемілюмінесцентним методом.................................................................................77
    3.7. Висновки ............................................................................................................82
    Розділ 4. КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ВІКАСОЛУ В ЛІКАРСЬКИХ ФОРМАХ ЗА ЕФЕКТОМ АКТИВУВАННЯ ХЕМІЛЮМІНЕСЦЕНЦІЇ В СИСТЕМІ H2L Н2О2 ............................................................................................................................85
    4.1. Висновки ............................................................................................................93
    Розділ 5. КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ДЕЯКИХ ЕСТЕРІВ КІНЕТИЧНИМ МЕТОДОМ ЗА ЕФЕКТОМ АКТИВУВАННЯ ІНДИКАТОРНОЇ РЕАКЦІЇ
    5.1. Кількісне визначення аспірину в лікарських формах ....................................94
    5.2. Кінетичне визначення зопіклону за реакцією пероксикислотного
    окиснення ................................................................................................................100
    5.3. Кінетичне визначення триацетину за реакцією пергідролізу .....................105
    5.4. Висновки ..........................................................................................................109
    ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ .......................................................................................110
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..............................................................112
    Додаток ....................................................................................................................135







    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
    БАР біологічно активні речовини
    ТМБ 3,3',5,5'-тетраметилбензидин
    ПФ п-фенетидин
    H2L люмінол
    ГП гідроген пероксид
    ПЦ парацетамол
    АК кислота аскорбінова
    К кофеїн
    А адреналіну гідротартрат
    ДА допаміну гідрохлорид
    Р рутин
    КВ кверцетин
    ДКВ дигідрокверцетин
    В вікасол
    ПК пірокатехін
    ЕК кислота елагова
    ЗП зопіклон
    Hb гемоглобін
    АСК кислота ацетилсаліцилова
    Т ‑ триацетин
    ЕДТА ‑ етилендіамінотетраацетатна кислота
    ХЛ ‑ хемілюмінесценція
    Iхл ‑ інтенсивність хемілюмінесценції, відн. од.
    Iо ‑ інтенсивність хемілюмінесценції у холостому досліді, відн. од.







    ВСТУП
    Актуальність теми. Проблема розроблення нових методів кількісного визначення біологічно активних речовин (БАР) природного та синтетичного походження в лікарських засобах залишається однією з основних тенденцій розвитку сучасної фармацевтичної хімії. Довготривалість процедур визначення, використання токсичних органічних розчинників та висококоштовних приладів, а також висока вартість аналітичних реагентів обумовлюють шкідливі умови праці та підвищення витрат на здійснення аналізу як у лабораторіях з контролю якості лікарських засобів, так і в центральних заводських лабораторіях фармацевтичних підприємств. Тому опрацювання нових більш досконалих та простих у виконанні методик аналізу лікарських препаратів надалі залишається актуальним питанням.
    Аналіз літературних даних свідчить, що застосування гідроген пероксиду та його ацильних похідних як реагентів в кінетичних методах аналізу є вельми перспективним напрямком розроблення нових методик аналітичного визначення лікарських та біологічно активних речовин. Зокрема, використання ефекту інгібування реакцій каталітичного окиснення гідроген(ацил)пероксидами індикаторних речовин дозволяє розробляти нові високочутливі та достатньо вибіркові методики кількісного визначення лікарських та біологічно активних речовин у різноманітних об’єктах. Крім того, перспективним убачається застосування в практиці фармацевтичного аналізу спряжених реакцій окиснення гідроген пероксидом індикаторних речовин в присутності лікарських та біологічно активних речовин як індукторів процесу окиснення. Згідно даних літератури на сьогодні розроблена невелика кількість методик, які ґрунтуються на використанні вказаних реакцій, а тому такі дослідження є актуальними.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота Бондаренко Н.Ю. виконана на кафедрі фізичної та колоїдної хімії НФаУ і є складовою частиною держбюджетних тем „Хімічний синтез, виділення та аналіз нових фармакологічно-активних речовин, встановлення зв’язку „структура дія”, створення нових лікарських препаратів” (номер державної реєстрації 198U007011).
    Мета і задачі дослідження. Метою цієї роботи є розроблення нових аналітичних систем на основі реакцій хемілюмінесцентного окиснення люмінолу (H2L) в присутності гемоглобіну (Нb), а також спряженого окиснення 3,3',5,5'-тетраметилбензидину (ТМБ) та п-фенетидину (ПФ) гідроген пероксидом на лікарські і біологічно активні речовини та їх застосування у фармацевтичному аналізі.
    Для досягнення цієї мети були поставлені такі задачі:
    1. Вивчити кінетичні особливості перебігу реакцій хемілюмінесцентного окиснення люмінолу гідроген пероксидом в присутності гемоглобіну і/або лікарських та біологічно активних речовин.
    2. Розробити нові кінетичні методики кількісного визначення лікарських та біологічно активних речовин за ефектом інгібування хемілюмінесценції системи H2L Н2О2 Нb.
    3. З’ясувати кінетичні закономірності перебігу спряжених індикаторних реакцій окиснення 3,3',5,5'-тетраметилбензидину та п-фенетидину в присутності лікарських та біологічно активних речовин.
    4. Оптимізувати умови перебігу реакцій спряженого окиснення ТМБ та ПФ гідроген пероксидом в присутності лікарських та біологічно активних речовин та розробити нові кінетичні методики їх кількісного визначення.
    5. Вивчити аналітичні характеристики та можливість практичного застосування розроблених методик у фармацевтичному аналізі.
    Об’єкти дослідження парацетамол, кофеїн, адреналін, допамін, рутин, кверцетин, дигідрокверцетин, вікасол, ацетилсаліцилова кислота, зопіклон та їх лікарські форми, триацетин; нові аналітичні реакції окиснення H2L, ТМБ, ПФ та застосування їх у фармацевтичному аналізі.
    Предмет дослідження. Кінетичні закономірності реакцій окиснення індикаторних речовин Н2О2 у присутності лікарських та біологічно активних речовин, а також реакцій хемілюмінесцентного окиснення H2L гідроген пероксидом в присутності Нb, лікарських та біологічно активних речовин; кількісне визначення лікарських та біологічно активних речовин в об’єктах фармацевтичної галузі.
    Методи дослідження. У дисертаційній роботі використаний комплекс взаємодоповнюючих фізико-хімічних методів дослідження, зокрема, хемілюмінесценції, УФ/ВИД спектроскопії та хімічної кінетики.
    Наукова новизна одержаних результатів. Вперше для хемілюмінесцентного визначення лікарських та біологічно активних речовин за ефектом інгібування запропонована нова аналітична хемілюмінесцентна система H2L Н2О2 Нb. Виявлена сильна інгібіторна дія парацетамолу, кофеїну, катехоламінів, флавоноїдів та кислоти аскорбінової на хемілюмінесценцію в системі H2L Н2О2 Нb. Вперше встановлена вибіркова інгібіторна дія парацетамолу та кофеїну в присутності кислоти аскорбінової і теофіліну та теоброміну відповідно у хемілюмінесцентній системі H2L Н2О2 Нb. Запропоновані умови, розроблені методики та показана можливість кінетичного визначення парацетамолу, кофеїну, катехоламінів (адреналін, допамін), флавоноїдів (рутин, кверцетин, дигідрокверцетин), кислоти аскорбінової, пірокатехіну, кислоти елагової в субстанціях та їх засобах за ефектом інгібування хемілюмінесценції в системі H2L Н2О2 Нb. Вперше виявлена активуюча дія вікасолу в реакції хемілюмінесцентного окиснення люмінолу гідроген пероксидом. Запропонований хімізм активуючої дії вікасолу в реакції хемілюмінесцентного окиснення люмінолу гідроген пероксидом. Розроблені методики та показана можливість кількісного визначення вікасолу в лікарських формах за його активуючою дією методом хемілюмінесценції. Перевагами новоопрацьованих методик перед чинними фармакопейними є вища чутливість та вибірковість, швидкість і простота виконання.
    Практична цінність роботи. Опрацьовані методики кількісного визначення лікарських та біологічно-активних речовин можуть бути використані при розробці аналітичної нормативної документації на лікарські препарати, рослинну сировину та об’єкти довкілля, а також в практиці державних лабораторій з контролю якості лікарських препаратів та центральних заводських лабораторій фармацевтичних підприємств. Запропоновані методики виконання аналізу не вимагають застосування висококоштовних приладів, а також токсичних хімічних реактивів. За чутливістю, швидкістю виконання та селективністю опрацьовані методики аналізу є більш досконалими, ніж існуючі. Опубліковані три інформаційних листи: „Методика кількісного визначення вікасолу в лікарських формах хемілюмінесцентним методом” (№ 217 2005), „Методика кількісного визначення зопіклону в таблетках кінетичним методом за індикаторною реакцією спряженого окиснення п-фенетидину гідроген пероксидом” (№ 218 2005) та „Методика кількісного визначення кофеїну в каві методом хемілюмінесценції” (№ 216 2005) для впровадження в практику роботи контрольно-аналітичних та науково-дослідних лабораторій.
    Особистий внесок здобувача. Аналіз літературних даних, експериментальні роботи, що стосуються вивчення аналітичних систем на основі спряжених реакцій окиснення органічних відновників гідроген(ацил)пероксидами та їх застосування у практиці фармацевтичного аналізу, виконані дисертантом самостійно за вказівками наукового керівника.
    Апробація результатів дисертації. Основний зміст дисертаційної роботи доповідався на III Міжнародній науково-практичній конференції „Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія” (Харків, 2003) та на Всеукраїнській науково-практичній конференції „Застосування іонометрії та кінетичних методів у хімічному та фармацевтичному аналізі” (Харків, 2004).
    Публікації. Основний зміст роботи відображений в 15 наукових працях, у тому числі 5 статтях, 7 тезах доповідей, 3 інформаційних листах.
    Структура дисертації. Дисертаційна робота складається з умовних скорочень, вступу, огляду літератури (розділ 1), експериментальної частини (розділ 2), результатів досліджень та їх обговорення (розділ 3 ‑ 5), загальних висновків, списка використаних джерел та додатку. Загальний об’єм дисертації складає 133 сторінки. Робота ілюстрована 17 формулами, 30 рисунками і 17 таблицями. Список використаних джерел містить 219 бібліографічних найменувань і викладений на 23 сторінках.
  • Список литературы:
  • ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ:
    1. Розроблені нові аналітичні системи на основі реакцій хемілюмінесцентного окиснення люмінолу в присутності гемоглобіну та спряженого окиснення 3,3',5,5'-тетраметилбензидину та п-фенетидину гідроген пероксидом на лікарські та біологічно активні речовини та показана можливість їх застосування у фармацевтичному аналізі.
    2. Встановлений інгібіторний вплив лікарських та біологічно активних речовин ‑ парацетамолу, кофеїну, катехоламінів (адреналін, допамін), флавоноїдів (рутин, кверцетин, дигідрокверцетин), кислоти аскорбінової та поліфенольних сполук (пірокатехін, елагова кислота) на хемілюмінесценцію в системі H2L Н2О2 Нb.
    3. Вперше встановлена вибіркова інгібіторна дія парацетамолу в присутності аскорбінової кислоти, а також кофеїну в присутності теофіліну та теоброміну.
    4. Запропоновані умови, опрацьовано методики та показана можливість кінетичного визначення парацетамолу, кофеїну, катехоламінів (адреналін, допамін), флавоноїдів (рутин, кверцетин, дигідрокверцетин), кислоти аскорбінової, поліфенольних сполук (пірокатехін, елагова кислота) та аналізу їх лікарських форм методом інгібування хемілюмінесценції із застосуванням як індикаторної нової аналітичної системи H2L Н2О2 Нb.
    5. Виявлений активуючий вплив вікасолу та запропонований хімізм процесу активації хемілюмінесценції в системі H2L Н2О2. Розроблені методики та показана можливість хемілюмінесцентного визначення вікасолу в субстанції та лікарських препаратах.
    6. Запропоновані умови, розроблені методики та показана можливість кінетичного визначення лікарських та допоміжних речовин за реакцією спряженого окиснення гідроген пероксидом 3,3',5,5'-тетраметилбензидину (кислота ацетилсаліцилова) та п-фенетидину (зопіклон, триацетин) в лікарських засобах та модельних розчинах.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1. Бабко А.К., Дубовенко Л.И., Луковская Л.М. Хемилюминесцентный анализ. К: Техніка, 1966. 250 с.
    2. Chemiluminescence in analytical chemistry / Ed. by A.M. Garcia-Campaňa, W.R.G. Baeyens. New York: Marcel Dekker, 2001.
    3. Biological Luminescence / Ed. by B. Jeźowska-Trzebiatowska, B. Kochel, J. Siawiński, W. Strek. World Scientific, 1990. P. 532 549.
    4. Будников Г.К., Зиятдинова Г.К. Антиоксиданты как объекты биоаналитической химии // Журн. аналит. химии. 2005. Т. 60, № 7. С. 678 691.
    5. Греков А.П., Отрошко Г.В. Гидразинометрия. К.: Наукова думка, 1981. 260 с.
    6. Пилипенко А.Т., Луковская Н.М. Ингибирование хемилюминесцентных реакций в водных растворах и использование ингибирования в аналитической химии // Журн. аналит. химии. 1970. Т. 25, № 11. С. 2077 2084.
    7. Блажеевский Н.Е., Зинчук В.К. Активирование железа в хемилюминесцентной реакции окисления люминола алифатическими дипероксикислотами // Тез. докл. II Республ. конф. по аналит. химии. Ужгород, 1985. С. 79.
    8. Блажеевский Н.Е., Зинчук В.К. Активирование марганца в хемилюминесцентной реакции люминола с дипероксисебациновой кислотой // Тез. докл. II Всесоюзн. совещ. по хемилюминесценции. Уфа, 1986. С. 113.
    9. Блажеевский Н.Е., Зинчук В.К., Муаффак Махрука. Активирование солей марганца в хемилюминесцентной реакции люминола с дипероксисебациновой кислотой // Вестн. Львов. ун-та, сер. хим. 1989. Вып. 30: Физико-химия полим. и реакц. способн. орган. соединений. С. 71 74.
    10. Зинчук В.К., Федак О.В. Кинетический метод определения марганца в природных водах // Журн. аналит. химии. 2001. Т. 56, № 9. С. 984 986.
    11. Калиниченко И.Е., Шевченко И.Н. Хемилюминесцентное определение ингибиторов с помощью некаталитической реакции люминола с пероксодисульфатом // Укр. хим. журн. 1996. Т. 62, № 3. С. 40 43.
    12. Зинчук В.К., Ковальчук Е.Н. Хемилюминесцентное определение марганца в природных водах // Химия и технология воды. 1997. № 3. С. 265 268.
    13. Зинчук В.К., Скоробогатый Я.П., Блажеевский Н.Е. Хемилюминесцентный метод определения алифатических пероксикислот // Журн. аналит. химии. 1988. Т. 44, № 7. С. 1339 1342.
    14. Зуй О.В., Гончарук В.В. Хемилюминесцентный анализ сегодня и завтра // Укр. хим. журн. 2005. Т. 71, № 1. С. 61 67.
    15. Specht W. The cemiluminescence of hemin as a means of finding and recognizing blood traces of forencic іmportance // Angew. Chem. 1937. V. 50. P. 155 157.
    16. Федорова О.С., Бердников В.М. Хемилюминесцентное окисление люминола и механизм разложения Н2О2 в присутствии гомогенных катализаторов // Теоретич. и эксперим. химия. 1983. № 3. С. 334 339.
    17. Roswell D. F., White E. H. The chemiluminescence of luminol and relation hydrzides // Methods Enzymol. 1978. V. 57. P. 409 423.
    18. Qin W., Zhang Z., Liu H. Chemiluminescence flow sensor for the determination of vitamin B12 // Anal. chim. acta. 1997. V. 357. P. 127 137.
    19. Alwarthan A.A., Aly F.A. Chemiluminescent determination of pyridoxine hudrochloride in pharmaceutical samples using flow injection // Talanta. 1998. V. 45. P. 1131 1138.
    20. Peter-Ruiz Tomas, Martinez-Lozano Carmen, Tomas Virginia. Flow injection determination of vitamin K3 by a photoinduced chemiluminescent reaction // Analyst. 1999. V. 124, №2. P. 197 201.
    21. Zhu Liande, Li Yingxiu, Zhu Guoyi. Flow injection determination of dopamine based on inhibited electrochemiluminescence of luminоl // Anal. Lett. 2002. V. 35, № 15. Р. 2527 2537.
    22. Zhang Z.D., Baeyens W.R.G., Zhang X.R. Chemiluminescence determination of penicillamine via flow ingection applying a quinine-cerium (SV) system // Analyst. 1996. V. 121. P. 1569 1572.
    23. Zhao Y., Baeyens W.R.G., Zhang X. Chemiluminescence determination of tiopronin by flow injection analysis based on cerium (IV) oxidation sensitized by quinine // Analyst. 1997. V. 122. P. 103 106.
    24. Aly F.A., Alarfaj N.A., Alwarthan A.A. Flow-injection chemiluminometric determination of some phenothiazines in dosage forms and biological fluids // Anal. chim. acta. 1998. V. 358. P. 255 262.
    25. Ouyang J., Baeyens W.R.G., Delanghe J. Cerium (SV)-based chemiluminescence analysis of hydrochlorothiazide // Talanta. 1998. V. 46. P. 961 968.
    26. Ouyang J., Baeyens W.R.G., Delanghe J. Chemiluminescence-based liquid chromatographic determination of hydrochlorothiazide and captopril // Anal. chim. acta. 1999. V. 386. P. 257 264.
    27. Huang Y., Zhang C., Zhang Z. Cerium (IV)-based chemiluminescence analysis of analgin // Anal. Lett. 1999. V. 32. P. 933 943.
    28. Huang Y.,Chen Z., Zhang Z. Chemiluminescent determination of menadione sodium bisulfite // Anal. Lett. 1999. V. 32, №14. Р. 2789 2798.
    29. Aly F.A., Alarfaffі N.A., Alwarthan A. Permanganate-based chemiluminescence analysis of cefadroxil monohydrate in pharmaceutical samples and biological fluids using flow injection // Talanta. 1998. V. 47. P. 471 478.
    30. Campiglio A. Chemiluminescence determination of naltrexone based on potassium permanganate oxidation // Analyst. 1998. V. 123. P. 1053 1056.
    31. Sultan S.M., Abdennabi A.M.S., Almuaibed A.M. Chemiluminescence method for the assay of perphenasine in drug formulation using permanganate in sulphuric acid with flow injection technique and a chemometrical optimization approach // Talanta. 1999. V. 49. P. 1051 1057.
    32. Barnett N.W., Hindson B.J, Lewis S.W. Determination of Ranitidine and Salbutamol by flow injection analysis with chemiluminescence detection // Anal. chim. acta. 1999. V. 384. P. 151 158.
    33. Fuster Mestre Y., Lahuerta Zamora L., Martínez Calatayud J. Direct flow injection chemiluminescence of salicylamide // Anal. chim. acta. 1999. V. 394. P. 159 163.
    34. Paseková H., Polasek M. Determination of procaine, benzocaine and tetracaine by sequential injection analysis with permanganate induced chemiluminescence detection // Talanta. 2000. V. 52. P. 67 75.
    35. Michel P.E., Fiaccabrino G.C., de Rooij N.F. Integrated sensor for continuous flow electrochemiluminescent measurements of codeine with different ruthenium complexes // Anal. chim. acta. 1999. V. 392. P. 95 103.
    36. Michel P.E., Van der Wal P.D., Fiaccabrino G.C. Reagentless sensor integrating electrodes, photodetector and immobilized co-substrate for electrochemiluminescence based assay // Electroanalysis. 1999. V. 11. P. 1361 1367.
    37. L’Hostis E., Michel Ph.E., Fiaccabrino G.C. Microreactor and electrochemical detectors fabricated using Si and EPON SU-8 // Sensors an actuators. B. Chemical. 2000. V. 64. P. 156 162.
    38. Greenway G.M., Dolman S.J.L. Analysis of tricyclic antidepressants using electrogenerated chemiluminescence // Analyst. 1999. V. 124. P. 759 762.
    39. Han H., He Z., Zeng Y. Chemiluminescence determination of tetracyclines using a tris(2,2’-bipyridine)ruthenium (II) and potassium permanganate system // Anal. Sci. 1999. V. 15. P. 467 470.
    40. Aly F.A., Al-Tamini S.A., Alwarthan A.A. Chemiluminescence determination of some fluoroquinolone derivatives in pharmaceutical formulations and biological fluids using [Ru(bpy)32+]-Ce (IV) system // Talanta. 2001. V. 53. P. 885 893.
    41. Li Feng, Gui Hua, Lin Xiang-Qin. Determination of adrenaline by using inhibited Ru(bpy)32+ electrochemiluminescence // Anal. chim. acta. 2002. V. 471, № 2. Р. 187 194.
    42. Li Feng, Pang Yong-Qiang, Lin Xiang-Qin. Determination of noradrenaline and dopamine in pharmaceutical injection samples by ingibition flow injection electrochemiluminescence of ruthenium complexes // Talanta. 2003. V. 59, № 3. Р. 627 636.
    43. Huang Yuming, Zhang Zhujun, Zhang Daojian. Chemiluminescence flow injection analysis of menadione sodium bisulfite based of luminol reaction // Anal. Lett. 2000. V. 33, № 13. Р. 2677 2688.
    44. Song Zhenghua, Wang Lin. Determination of riboflavin using flow injection inhibitory chemiluminescence // Anal. Lett. 2000. V. 33, № 13. Р. 2767 2778.
    45. Li Feng, Zhang Wenyan, Zhu Guoyi. Определение аскорбиновой кислоты проточно-инжекционным хемилюминесцентным методом с подавлением // Anal. Chem. 2000. V. 28, № 12. Р. 1523 1526.
    46. Zhang Lihe, Teshima Norio, Hasebe Takashi. Flow-injection determination of trace amounts of dopamine by chemiluminescence detection // Talanta. 1999. V. 50, № 3. Р. 677 683.
    47. Стадничук Е.Н., Зинчук В.К. Хемилюминесцентное определение аскорбиновой кислоты в фармпрепаратах // Завод. лаб.: Диагност. матер. 2001. Т. 67, № 1. С. 19, 70.
    48. Dänet A.F., Badea M.A., Aboul-Enein H.I Flow injection system with chemiluminometric detection for enzymatic determination of ascorbinic acid // Pittsburgh Conf. Anal. Chem. аnd Appl. Spectrosc. Orlando (Fla). 1999. P. 2210.
    49. He C., Cui H., Zhao X. Determination of rutin by flow injection with inhibited chemiluminescence detection // Anal. Lett. 1999. V. 32, № 14. Р. 2751 2759.
    50. Дубовенко Л.І., Куян О.А. Визначення мікрокількостей аскорбінової кислоти хемілюмінесцентно //”Вісник Київ. ун-ту. Хімія” 1980. № 21. С. 18 21.
    51. Kubo Hiroaki, Saitoh Masatoshi, Mochii Yuko. Хемилюминесценция восстанавливающих агентов, основанная на реакции с люминолом // Bunseki kadaku. 1998. V. 47, № 9. Р. 599 603.
    52. Song Zhenghua, Hou Shuang. Sensitive determination of sub-nanogram amounts of rutin by its inhibition on chemiluminescence with immobilized reagents // Talanta. 2002. V.57, № 1. Р. 59 67.
    53. Song Zhenghua, Wang Lin. Chemiluminescence investigation of detection of rutin in medicine and human urine using controlled-reagent-release technology // J.Agr. and Food Chem. 2001. V. 49, № 12. Р. 5697 5701.
    54. Zhang Subin, Zhao Huichun, Chen Shilü. Изучение флуоресцентной системы рутин - К3[Fe(CN)6] и ее применение // J. Beijing Norm. Univ. Natur. Sci. 2002. V. 38, № 2. Р. 237 239.
    55. Zhou Guo-Jun, Zhang Guo-Fang, Chen Hong-Yuan. Development of integrated chemiluminescence flow sensor for the determination of adrenaline and isoprenaline // Anal. chim. acta. 2002. V. 463, № 2. Р. 257 263.
    56. Zhang Chengxiao, Qi Honglan Highly sensitive electrochemical luminescence determination of riboflavin // The Pittsburgh conference on analytical chemistry and applied spectroscopy. New Orleans (La). 2002. P. 327.
    57. Ma Quan-li, Jin Yong-ping, You Hong-tao. Определение аскорбиновой кислоты за счет подавления хемилюминесценции // Spectrosc. and Spectral Anal. 2002. V. 22, № 6. Р. 888 890.
    58. Chen Hua, Zhang Zhujun, Fu Zhifeng. Определение парацетамола проточно-инжекционным хемилюминесцентным методом // Anal. Chem. 2002. V. 30, № 11. Р. 1344 1347.
    59. Государственная фармакопея СССР. 10-е изд. М.:Медицина, 1968. С. 516 517.
    60. Компендиум 2000/2001 Лекарственные препараты / За ред. В.М.Коваленка, О.П.Вікторова. К.: Моріон, 2000. 1456 с.
    61. Регистр лекарственных средств России. Энциклопедия лекарств. 8-е изд. 2001. 1503 с.
    62. Справочник ВИДАЛЬ. Лекарственные препараты в России: Справочник. М.: АстраФармСервис, 2003. 1488 с.
    63. Колтун П.С., Ткачук Г.В., Гуменюк Л.А. Перманганатометричне визначення парацетамолу в умовах аптеки //Фармац. журн. 1995. № 4. С.92 93.
    64. European Pharmacopoeia. 4 th ed. Strasbourg: Сouncil of Europe, 2001. 2416 p.
    65. Богачик О.Г., Калинюк Т.Г., Грошовий Т.А. Визначення парацетамолу і кислоти мефенамінової у таблетках за допомогою УФ-спектрофотометрії // Фармац. журн. 1999. № 5. С. 67 69.
    66. Евгеньев М.И., Гармонов С.Ю., Шакирова Л.Ш. Спектрофотометрическое и хроматографическое определение п-аминофенола в парацетамоле // Хим. фарм. журн. 2000. Т. 34, № 5. С. 52 54.
    67. Сами А.А. Спектрофотометрическое определение парацетамола // Матер. 49 Регион.конф. по фармации, фармакол. и подгот. кадров. Пятигорск: 1994. C. 106 107.
    68. Dinc Erdal, Onur Feyyag. Application of the ratio spectra derivative spectrophotometry and Vierordt,s method to quantitative analysis of paracetamol and metamizol in a pharmaceutical formulation // Sci. pharm. 1999. V. 67, № 1. P. 57 68.
    69. Erk N., Onur F. Simultaneous determination of analgine and paracetamol in tablets by spectrofotometric methods //Anal. Lett. 1997. V. 30, № 6. P. 1201 1210.
    70. Eustaquio Alba, Graham Paul, Jee Roger D. Near-infrared spectroscopic analysis of paracetamol in tablets // J. Pharm. and Pharmacol. 1998. V. 50. P. 87.
    71. Onur F., Acar N. Simultaneous determination of active ingredients in suppositories containing paracetamol by first derivative UV spectrophotometry // STP pharma sci. 1995. V. 5, № 2. P. 152 155.
    72. Sanghari N.M., Kulkarni S.P. Colorimetric method for estimation of paracetamol in pharmaceutical preparations // Indian J. Pharm. Sci. 1980. V. 42, № 1. P. 10 121.
    73. Eustaquio A., Blanco M., Jee R.D. Determination of paracetamol in intact tablets by use of near infrared transmittance spectroscopy // Anal. chim. acta. 1999. V. 383, № 3. P. 283 290.
    74. Trafford Andrew D., Craham Paul, Jee Roger D. A rapid qantitative assay of intact paracetamol tablets by reflectance near-infrared spectroscopy // J. Pharm. and Pharmacol. 1998. V. 50. P. 88.
    75. Kartal Murat. LC method for the analysis of paracetamol, caffeine and codeine phosphate in pharmaceutical preparations // J. Pharm.and Biomed. Anal. 2001. V. 26, № 5 6. P. 857 864.
    76. Parissi-Poulou V., Panderi J. Determination of hyoscine n-butyl-bromide, lidocaine hydrochloride, and paracetamol in injection forms using solid-phase extraction. High-performance liquid chromatography, and UV-VIS spectrophotometry // J. Liq. Chromatogr. and Relat. Technol. 1999. V. 22, № 7. P. 1055 1068.
    77. Skoog D.A., West D.M., Holler F.J. Fundamentals of analytical chemistry. 1997. 870 p.
    78. Wei Wanfeng, Wang Wei, Li Guangyao. Определение методом ВЭЖХ содержания парацетамола, хлоргидрата псевдоэфедрина и малеата хлорфенамина в составных таблетках хлоргидрата псевдоэфедрина // J. Shenyang Pharm. Univ. 1999. V. 16, № 3. P. 202 205.
    79. Ечмаева Т.А., Бердников В.М. Природа быстрого затухания хемилюминесценции при окислении люминола перекисью водорода // Журн. физ. химии. 1995. Т. 69, № 6. С. 1089 1091.
    80.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины