ФАРМАКОГНОСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ GRINDELIA SQUARROSA : фармакогностичное ИССЛЕДОВАНИЯ GRINDELIA SQUARROSA

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ¢Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Ємельянова Ірина Вікторівна

УДК 615.322:547.913/.914:547.596/.599:547.118:547.115.3:547.972:549.99

Фармакогностичне дослідження
Grindelia squarrosa

15.00.02 - фармацевтична хімія та фармакогнозія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
фармацевтичних наук

Науковий керівник:
заслужений діяч науки
і техніки України,
доктор фармацевтичних наук,
професор Ковальов В.М.

Харків - 2006

Зміст
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ.. 12
РОЗДІЛ 1. БОТАНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА, ХІМІЧНИЙ СКЛАД, ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ, НАРОДНОГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ РОСЛИН РОДУ ГРІНДЕЛІЯ.. 12
1.1. Ботанічна характеристика рослин роду Грінделія. 12
1.2. Хімічний склад деяких рослин роду Грінделія. 16
1.3. Фармакотерапевтичні властивості рослин роду Грінделія. 19
1.4. Народногосподарське значення рослин роду Грінделія. 21
Висновки. 22
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА.. 23
РОЗДІЛ 2. ФІТОХІМІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ СПОЛУК ТРАВИ ГРІНДЕЛІЇ РОЗЧЕПІРЕНОЇ 23
2.1. Отримання екстрактів для проведення якісних реакцій на деякі групи природних сполук. 23
2.2. Якісне дослідження біологічно активних сполук грінделії розчепіреної 24
2.2.1. Амінокислоти. 24
2.2.2. Вільні органічні кислоти. 26
2.2.3. Аскорбінова кислота. 28
2.2.4. Вуглеводи. 29
2.2.4.1. Вільні цукри. 29
2.2.4.2. Зв’язані цукри. 31
2.2.5. Стероїди. 32
2.2.6. Фенольні сполуки. 33
2.2.6.1. Кумарини. 33
2.2.6.2. Флавоноїди. 35
2.2.6.3. Дубильні речовини. 37
2.2.6.4. Гідроксикоричні кислоти. 39
2.2.7. Сапоніни. 40
2.2.8. Макроелементний та мікроелементний склад............41
2.3. Кількісне дослідження біологічно активних сполук трави грінделії розчепіреної 42
2.3.1. Кількісне визначення дубильних речовин методом перманганатометрії 42
2.3.2. Кількісне визначення дубильних речовин методом комплексонометрії. 43
2.3.3. Кількісне визначення гідроксикоричних кислот. 45
2.3.4. Кількісне визначення флавоноїдів. 46
2.3.5. Кількісне визначення полісахаридів. 48
2.3.6. Кількісне визначення органічних кислот. 50
2.3.7. Кількісне визначення аскорбінової кислоти. 50
2.3.8. Кількісне визначення ефірної олії 51
2.3.9. Кількісне визначення макроелементів та мікроелементів. 52
2.4. Визначення числових показників трави грінделії розчепіреної 56
2.4.1. Визначення вологості 56
2.4.2. Визначення загальної золи. 57
2.4.3. Визначення золи нерозчинної в 10 % розчині хлороводневої кислоти 58
Висновки. 59
РОЗДІЛ 3. ВИДІЛЕННЯ ТА ВИВЧЕННЯ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ СПОЛУК ГРІНДЕЛІЇ РОЗЧЕПІРЕНОЇ 60
3.1. Виділення та вивчення ліпофільних сполук. 60
3.1.1. Виділення суми ліпофільних сполук грінделії розчепіреної 60
3.1.2. Вивчення ліпофільних сполук грінделії розчепіреної 61
3.1.2.1. Хлорофіли. 61
3.1.2.2. Каротиноїди. 63
3.1.2.3. Токофероли. 66
3.1.2.4. Жирні кислоти. 66
3.2. Виділення та вивчення фенольних сполук. 70
3.2.1. Одержання сумарного фенольного комплексу та розділення його на фракції 70
3.2.2. Вивчення хлороформної фракції

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Вперше проведено систематичне фармакогностичне вивчення надземної частини грінделії розчепіреної, яка широко розповсюджена на території України, невибаглива до умов існування та легко вводиться в культуру. Встановлено наявність амінокислот, жирних кислот, флавоноїдів, гідроксикумаринів, гідроксикоричних кислот, моноцукрів, вільних органічних кислот, вітамінів (каротиноїдів, токоферолів, аскорбінової кислоти), хлорофілів, ефірної олії, дубильних речовин, сапонінів, мікро- та макроелементів. Визначено кількісний вміст дубильних речовин (3,77%), гідроксикоричних кислот (2,41%), флавоноїдів (0,61 %), полісахаридів (2,26 %), суми органічних кислот (3,68 %), аскорбінової кислоти (0,031 %), ефірної олії (0,29%), 28 мікро- та мікроелементів. Визначені числові показники трави грінделії розчепіреної.
2. В ліпофільному екстракті ідентифіковано 16 жирних кислот: з яких у найбільшій кількості містяться пальмітинова (4,00%), стеаринова (2,87%), лінолєва (3,72%), α-лінолєнова (2,63%), ейкозамоноєнова (6,09%), ейкозапентаєнова (2,75%) та моноейкозапентаєнова (17,90%), гідроксикумарин умбеліферон і флавоноїди: лютеолін, кверцетин та 3-метилкверцетин. Встановлено вміст хлорофілів (1,10%) та каротиноїдів (14,33мг%) в ліпофільному екстракті грінделії розчепіреної. З етилацетатної та бутанольної фракції за допомогою фракціонування в системах рідина-рідина, колонкової, паперової та тонкошарової хроматографії виділено і на підставі фізико-хімічних властивостей, УФ та ІЧ спектральних характеристик ідентифіковано 6 флавоноїдів: лютеолін, кверцетин, 3-метилкверцетин, кемпферол, ізорамнетин, апігенін та 3 гідроксикоричних кислоти: 3-гідрокси4-метоксикорична (ферулова) кислота, 5ОкофеїлD-хінна (хлорогенова) кислота та 3ОкофеїлDхінна (неохлорогенова) кислота. При вивченні речовин водного залишку після обробки органічними розчинниками були виявлені 6 вільних органічних кислот, 9 амінокислот та 3 вільні цукри. Вивчено якісний та кількісний вміст 28 мікро- та макроелементів в ліпофільному екстракті та фенольному комплексі.
3. Виділено та вивчено полісахаридний комплекс з трави та шроту трави грінделії розчепіреної. До складу полісахаридного комплексу входять пентози L-арабіноза і D-ксилоза та гексози: D-галактоза, D-глюкоза, D-маноза і L-рамноза. Кількісний вміст полісахаридів в шроті грінделії розчепіреної склав 3,83%.
4. Вперше проведено якісний та кількісний вміст терпенових сполук ефірної олії трави грінделії розчепіреної. До складу якої входять більше ніж 100 речовин, з яких ідентифіковано 92 речовини. У найбільшій кількості містяться : α-пінен - 20,89%, лимонен - 17,51%, 1,7,7-триметилацетат, (1S-ендо)- біцикло [2.2.1]гептен-2-ол - 5,08%, ізоборнеол 4,71 %, сабінен - 4,63%, камфен - 2,38%, валенсен - 2,24%, α,α,4-триметилбензометанол - 2,22%, п-цимен - 1,71%, спатуленол - 1,09%.
5. Вперше проведено дослідження динаміки накопичення суми ліпофільних речовин, жирних кислот, хлорофілів, каротиноїдів, поліфенольних сполук, аскорбінової кислоти, гідроксикоричних та вільних органічних кислот в вегетативних та генеративних органах грінделії розчепіреної, заготовленої на різних стадіях вегетації.
6. Визначено оптимальний термін заготівлі сировини та оптимальну частину рослини для отримання суми ліпофільних та фенольних сполук. Визначено оптимальний екстрагент для отримання біологічно активних речовин. На підставі отриманих результатів запропоновано технологію отримання ліпофільного та фенольного екстрактів грінделії розчепіреної.
7. Проведено морфолого-анатомічне та гістохімічне вивчення надземної частини грінделії розчепіреної. Виявлені основні діагностичні ознаки. За допомогою гістохімічних реакцій визначено локалізацію основних груп БАР у тканинах досліджуваної рослини. Встановлено, що вуглеводи накопичуються переважно у коровій паренхімі; дубильні речовини у судинах ксилеми, у флоемі і коровій паренхімі; флавоноїди у коровій паренхімі і ксилемі; жирні олії і терпени у флоемі, на покривній тканині, у вмістилищах, залозках і залозистих волосках. Отримані дані використані для розробки аналітичної нормативної документації на траву грінделії розчепіреної.
8. Розроблено склад лікарського засобу у формі мазі на основі ліпофільного екстракту грінделії розчепіреної з протимікробною та репаративною діями. Отримано деклараційний патент України №64075А від 16.02.2004 кл. А61К9/06, А61К35/78 на винахід Спосіб одержання ліпофільного екстракту грінделії розчепіреної з протимікробною та репаративною активністю та лікарський засіб, що містить даний ліпофільний екстракт”.
9. Вивчено протизапальну, анальгетичну, жарознижуючу, противиразкову та діуретичну дії сумарного фенольного комплексу грінделії розчепіреної. ЛД50 складає 1700 мг/кг. Визначено дозу сумарного фенольного екстракту з найбільшою діуретичною активністю по відношенню до контролю та двох препаратів порівняння: стандартного препарату порівняння гіпотіазиду та препарату рослинного походження - ниркового чаю. Встановлено, що діуретичний ефект екстракту грінделії розчепіреної практично не залежить від погодних умов, тоді як результати контрольної групи істотно змінюються при змінах погоди. Отримано патент України №74465, МПК7 А61К35/78, А61Р7/10 від 15.12.2005 на винахід Діуретичний засіб”, де викладено спосіб отримання сумарного фенольного екстракту з вираженої діуретичною дією.
10. Результати досліджень впроваджені в навчальний процес Національного фармацевтичного університету на кафедрах медичної ботаніки, хімії природних сполук; Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації НФаУ на кафедрі якості, стандартизації та сертифікації ліків; фармацевтичних факультетів Запорізького державного медичного університету, Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, Львівського національного медичного університету ім. Д. Галицького.

ЛІТЕРАТУРА

1. Антимикробные вещества высших растений / В.Г.Дрободько, Б.Е.Айзенман, М.О.Швейгер и др. К.: Изд. АН УССР, 1958. 335с.
2. Бандюкова И.Я. Фенолокислоты растений, их эфиры, гликозиды // Химия природ. соедин. 1983. - № 3. С. 263 273.
3. Бахшиева С.С., Мамедова Ш.Р. Морфобиологическая характеристика Grindelia integrifolia Willd., выращиваемой на Апшеронском п-ове, и содержание эфирного масла в ней // Растительные ресурсы. 1991. - Т. 27, Вып. 3. - С. 78-80.
4. Бахшиева С.С., Мамедова Ш.Р., Мамедова З.А. Изучение роста, развития, содержания смол в эфирных маслах у гринделии и ладанников в условиях Апшерона // Роль ботан. садов в рац. использ. и воспр-ве растит. ресурсов: Тез. докл. 7 Всес. конф. мол. ученых, г. Ташкент, 1-3 окт., 1990 г. Ташкент, 1990. С. 18-20.
5. Беленький М.Л. Элементы количественной оценки фармакологического эффекта .Л.: Медицина, 1983.148с.
6. Берхин Е.Б. Методы изучения влияния новых химических соединений на функцию почек// Хим.-фармац. журн. 1977. Т.11, №5.С 3-11
7. Биологический энциклопедический словарь / Под. Ред. М.С. Гилярова.М.: Сов. Энциклопедия, 1989.478 с.
8. Блажей А., Шутый Л. Фенольные соединения растительного происхождения. М.: Мир, 1977. 240 с.
9. Болтарович З.Є. Народна медицина українців.-К.: Наук. думка, 1990.-230 с.
10. Ботанико фармакогностический словарь / Под ред. К.Ф. Блиновой. М.: Высш. шк., 1990. 270 с.
11. Изучение безвредности растительного гепатопротектора пифламина / Н.Д.Бунятян, О.А.Герасимова, В.В.Чикиткина и др. // Фармация.-1999.-№1.-С.53-56.
12. Вавилова Н.М. Гомеопатическая фармакодинамика, часть 2. - М.: Эверест, 1994. 475 с.
13. Васильченко Е.А. Фитопрепараты для нефрологии: разработки ГНЦЛС и современные аспекты фармакотерапии заболеваний почек // Фармаком.-1999.-№3/4.-С.78.
14. Виноградова Т.А., Гажев Б.Н. Практическая фитотерапия.-М.: ОЛМА-ПРЕСС”; Спб.: Изд. Дом Нева”, Валери СПД”, 1998.-640 с.
15. Вульф Е.В., Малеева О.Ф. Мировые ресурсы полезных растений: Справочник. Л.: Наука, 1969. 566 с.
16. Выделение и анализ природных биологически активных веществ / Е.А. Краснов, Т.П. Березовская, Н.В. Алексюк и др. Томск: Изд-во Томского ун-та, 1987. 184 с.
17. Георгиевский В.П., Казаринов Н.А., Каррыев М.О. Физико-химические методы анализа биологически активных веществ растительного происхождения.- Ашхабад: Илим, 1976. 239 с.
18. Георгиевский В.П., Комисаренко Н.Ф., Дмитрук С.Е. Биологически активные вещества лекарственных растений. Новосибирск: Наука. Сибирское отделение, 1990. 333 с.
19. Гончар А.М., Коган А.С., Салганик Р.И. Раневой процесс и иммобилизированные пртеолетические ферменты.-Новосибирск: Наука,1986. 29с.
20. ГОСТ 4565 79. Лекарственное растительное сырье. Листья сумаха. М.: Изд-во стандартов, 1980. С. 45-49.
21. Государственная фармакопея СССР. - 10-е изд. - М.: Медгиз, 1968. 1081 с.
22. Государственная фармакопея СССР. - 7-е изд. - М.: Медгиз, 1930. С. 396-397.
23. Государственная фармакопея СССР. - 7-е изд. - М.: Медгиз, 1937. С. 236-237.
24. Государственная фармакопея СССР. - 8-е изд. - М.: Медгиз, 1942. 822 с.
25. Государственная фармакопея СССР. - 9-е изд. - М.: Медгиз, 1961. 912 с.
26. Государственная фармакопея СССР. Вып. 1. Общие методы анализа / МЗ СССР. - 11-е изд. - М.: Медицина, 1987. 336 с.
27. Государственная фармакопея СССР. Вып. 2. Общие методы анализа. Лекарственное растительное сырье / МЗ СССР. - 11-е изд. - М.: Медицина, 1989. 408 с.
28. Громовик Б.П., Гром О.Л. Фітокосметика: Довідник. Львів: Світ, 1994. 136 с.
29. Гудвин Т., Марсер Э. Введение в биохимию растений. В 2-х том. Т. 2. М.: Мир, 1986. 312 с.
30. Гусакова С.Д. Липиды некоторых лекарственных растений // Растительные ресурсы. 1983. Т. 19, Вып. 4. С. 444-445.
31. Державна фармакопея України. 1-ше вид. Х., 2001.-531с.
32. Дженнингс В., Рапп А. Подготовка образцов для газохроматографического анализа.-М.: Мир, 1986.-116 с.
33. Дзюба Н.П., Чушенко В.Н., Хайт Г.Я. Встановлення якісного та кількісного складу полісахаридів у рослинній сировині та препаратах фізико-хімічними методами // Фармац. журн. 1975. - № 6. С. 54-58.
34. Доклінічні дослідження лікарських засобів: Метод. рек. за ред. чл.-кор. АМН України О.В. Стефанова.- Київ, 2001.-С. 296-297.
35. Долгова А.А., Ладыгина Е.Я. Руководство к практическим занятиям по фармакогнозии.- М.: Медицина, 1977.-275 с.
36. Дрозд Г.А., Комиссаренко Н.Ф. Качественное обнаружение кумаринов в растительном сырье // Четвертый Всесоюз. симпоз. по фенольным соединениям: Тез. докл. Ташкент, 1982. С. 27-28.

37. Дьяконова Н.В. Фитотерапия / Пер. с фр., нем., сербохорватского.-М.: Союзмединформ, 1991.-Вып. 5,6.-628 с.
38. Журба О.В. Травник.- М.: Аркадия, 1997.-544 с.
39. З досвіду вивчення та впровадження в медичну практику лікарських засобів з рослинної сировини в західному регіоні України / Я.С. Гудивок, Є.М. Нейко, Д.В. Семенів та інші. // Фармац. журн. 2000.-№3.- С. 88-90.
40. Зейкевич И.Г., Рагозина Т.Н. Количественный газохромато-графическнй анализ компонентов гетерофазных систем методом двойной стандартной добавки // Журн. прикл. химии I998. Т. 71, вып. 5. -С. 763—767.
41. Землинский С.Е. Лекарственные растения СССР. - М.: Медгиз, 1958. 610 с.
42. Золотницкая С.Я. Лекарственные ресурсы флоры Армении. Ереван: Изд. Акад. наук Армянской СССР, 1965. - Т. ІІ. - 372 с.
43. Иванов В.И. Лекарственные средства в народной медицине.-М.: Воениздат, 1992.-448 с.
44. Изучение некоторых растений, содержащих антрахиноны, кумарины и липофильные фракции / Ю.Б.Керимов, М.Н.Алиев, Э.С.Исмаилов и др. // Реализация научных достижений в практической фармации: Тез. докл. респ. науч. конф., 16-18 окт. 1991 г. Харьков, 1991. С. 186-187.
45. Индивидуальные лекарственные вещества и готовые лекарственные средства // Фармаком. 1996. - № 4/5. С. 2-19.
46. К вопросу изучения некоторых растений для создания новых лекарственных средств / С.А.Прокопенко, Н.М.Солодовниченко, В.И.Дихтярев, и др. // Реализация научных достижений в практической фармации: Тез. докл. респ. науч. конф., 16-18 окт. 1991 г. Харьков, 1991. С. 202-203.
47. К вопросу о методах стандартизации рыбьего жира. Определение жирнокислотного состава и количественного содержания витамина D2 в рыбьем жире / Э.Э.Котова, А.А.Зинченко, А.Ю.Куликов, и др. // Фармаком.-2002.-№2.-С.83-91.
48. Капелев А.С. Гринделия ценное эфиромасличное растение // Растит. ресурсы. 1972. Т. 8, Вып. 4. С. 566-571.
49. Кархут В.В. Ліки навколо нас.-3-є вид., випр. і доп.-К.: Здоров’я, 1993.-232 с.
50. Кемертелидзе Э.П., Георгиевский В.П. Физикохимические методы анализа некоторых биологически активных веществ растительного происхождения. Тбилиси: Мецниереба, 1976. 222 с.
51. Кисличенко В.С. Минеральные вещества в организме человека и в растениях. Лекарственные растения - источники минеральных веществ // Вестник проблем биологии и медицины.-1997.-№14.- С. 19-32.
52. Кисличенко В.С. Минеральные вещества в организме человека и в растениях. Патологи и профзаболевания // Провизор.1999.№11.С.3234.
53. Кисличенко В.С. Роль минеральных веществ в организме человека //Провизор.1999.№12.С.3840.
54. Кисличенко В.С., Ткаченко Е.Ю., Кузнецова В.Ю. Изучение токсических свойств полисахаридного комплекса из листьев смородины черной // Фармаком.-2002.-№3.-С.171-174.
55. Клінічна фармакологія: навч. посібник для студентів та інтернів мед. вузів та ін-тів (фак.) удосконалення лікарів: У 2 т.-т. 3 / За ред. Латогуза І.К., Малої Л.Т., Циганенка А.Я. Х.: Основа, 1995.-704 с.
56. Клышев Л.К., Бандюкова В.Н., Алюкина А.С. Флаваноиды растений. Алма-Ата: Наука, 1978. 220 с.

57. Фармакогнозія з основами біохімії рослин Ковальов В.М., Павлій О.І., Ісакова Т.І..Х.: Прапор” Видво НФАУ, 2000. 703 с.
58. Розробка методів стандартизації нового лікарського засобу піфламін / А.М.Ковальова, Г.В.Георгієвський, В.М.Ковальов и др. // Фармаком.- 2002.-№2.-С.92-97.
59. Ковальова А.М., Ковальов В.М., Комісаренко М.Ф., Городнянська Л.М. Дослідження фенольних сполук рослин родів горошок та горох // Вісник фармації.-1994.-№ 1-2.-С.131-136.
60. Ковальова А.М., Комісаренко М.Ф., Ковальов В.М. Флавоноїди гороху посівного // Фармац. журн.-1990.-№6.-С. 66-67.
61. Дослідження деяких умов екстрагування біологічно активних речовин горіха грецького / Т.М.Ковальова, О.Г.Башура, Є.В.Гладух та ін. // Фармаком.-2002.-№1.-С.58-61.
62. Ковтун Ю.В. Розробка технології та дослідження фізико-хімічних властивостей ліпофільного екстракту обніжжя бджолиного. Харків, 1998. 16 с.
63. Количественное определение суммы гидроксикоричных кислот в надземной части Echinacea purpurea (L) MOENCH. / В.А. Куркин, О.И. Авдеева, Е.В. Авдеева, П.Г. Мизина // Растительные ресурсы. 1998. - Том 34, Вып.2. - С. 81-85.
64. Компендиум 2001/2002 лекарственные препараты. / Под. ред. В.Н.Коваленко, А.П. Викторова.-К.: Морион, 1999.-908 с.
65. Корниевская В.Г., Бакланова Т.А., Корниевский Ю.И. Изучение элементного состава валерианы возвышенной и валерианы побего-носной // Фізіологічно активні речовини.№2(30).-2001.-С.92-95.
66. Краснікова Т.О. Вивчення мікро елементного складу пагонів омели білої // Фізіологічно активні речовини.1999. №1(27).С.105107.
67. Кудрицкая С.Е. Каротиноиды плодов и ягод. К.: Вища шк., 1990. 221 с.
68. Кузнецова Г.А. Природные кумарины и фурохромоны. М.: Наука. 1967. 248 с.
69. Количественное определение суммы гидроксикорнчных кислот в надземной части Echinacea ригригеа (L.) Moench / В.А.Куркин, О.И.Авдеева, Е.В.Авдеева, Мизина П.Г. // Растительные ресурсы. 1998.-Т. 34, вып. 2.-С. 81-85.
70. Кьосев П.А. Полный справочник лекарственных растений. М.: Эксмо-пресс, 2001.-992 с.
71. Лабораторное руководство по хроматографическим и смежным методам: В 2-х ч. / Под ред. О.Микема. М.: Мир, 1982. 781 с.
72. Лекарственные препараты в России: Справочник.М.: Астрафарм сервис, 1998.1600 с.
73. Лекарственные растения мировой и отечественной медицины: Справочное пособие / Н.В. Попова, Т.В. Ильина, В.Н. Ковалев, А.И. Павлий. Харьков,1995. 96 с.
74. Лекарственные растения: Растения целители / Под ред. А.Ф. Гаммерман. 2-е изд. - М., 1976. 389 с.
75. Липофильные экстракты в фитотерапии и фитокосметике. Получение и биологические свойства / С.Д.Гусакова, Ш.Ш. Сагдулаев, З.А.Хушбакова и др. // Химия природных. соединений. 1998. - № 4. С. 437-447.
76. Литвиненко В.И., Максютина В.П. Спектральные исследования флаваноидов. Обнаружение свободных фенольных оксигрупп в различных положениях // Химия природ. соедин. 1965. - № 6. С. 420-424.
77. Вивчення амінокислотного та елементного складу роду бадан / В.І.Литвиненко, Н.В.Попова, І.О.Кожух та ін. //Вісник фармації.№3(23).2000.С.1417.
78. Лікарські препарати України. 1999-2000 / Богатирьова Р.В., Возіанов А.Ф., Спіженко Ю.П. та ін.-Т. 1.-А-К.-Х.: Прапор, 1999.-622 с.
79. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / Відп. Ред. А.М. Гродзинський. К.: Вид. Українська Радянська Енциклопедія” ім. М.П. Бажана, Український виробничо - комерційний центр Олімп”, 1992. 544 с.
80. Логачев В. К. Стратегия применения мягких лекарственных форм для местного лечения гнойных ран // Вісник фармації.-2002.-2(30).-С. 50-51
81. Лурье А.А. Хроматографические материалы.-М.: Химия, 1978.-438 с.
82. Максютіна Н.П. Кумарини в фармації // Фармац. журн. 1985. - № 3. С. 31-33.
83. Малый практикум по физиологии растений / Под. ред. М.В. Гусева. М., 1982.
84. Мамчур Ф.І. Фітотерапія в урології.- 3-є вид., перероб. і доп. К.: Здоров’я, 1991.- 144 с.
85. Машковский М.Д. Лекарственные средства: В 2 т.-14-е изд. - М.: ООО Изд-во Новая волна”, 2000.
86. Методические рекомендации по экспериментальному (доклиническому) изучению фармакологических веществ, предлагаемых в качестве нестероидных противовоспалительных средств / С.М.Дроговоз, Н.А.Мохорт, И.А.Зупанец и др. - Киев: ФК МЗ Украины, 1994.46с.
87. Методичні вказівки до лабораторних занять і самостійної роботи з фармацевтичної ботаніки (цитологія, гістологія та анатомія рослин) / Л.М.Сіра, А.Г.Сербін, Н.М. Ткаченко та ін.-Х.: ХФІ, 1992.-С.56-78.
88. Тез. Росс. нац. конгресса Человек и лекарство”, 12-16 апр. 1992 г. /Огнанесян Э.Т., Симонян А. В., Чомаева С. Х. и др. - М., 1992.
212 с.
89. Палов М. Энциклопедия лекарственных растений.-М.: Мир, 1998.-467с.
90. Пат. 2169576 С2, Україна, МКИ7 А61 К 35/78, 33/0.- Опубл. 27.06.2001.
91. Пат. РФ 2122424 МКИ7 А61 К 35/78.- 1998.
92. Полюдек Фибини Р., Бейрих Т. Органический анализ. Л.: Химия, 1981. 624 с.
93. Попова О.И., Муравьева Д.А. Содержание хлорофилла в омеле белой. // Фармация. 1990. - № 36. С. 15-17.
94. Починюк Х.Н. Методы биохимического анализа растений К.: Наук. думка, 1976. 333 с.
95. Протопопова В.В. Рослини мандрівники. К.: Рад. шк., 1989.- 240с.
96. Растительные ресурсы СССР; Цветковые растения, их химический состав, использование; Семейство Asteraceae / Рос. АН Ботан. ин-т им. В.А. Комарова; [ Сост. Г.М. Балабас и др. ]; Отв. Ред. П.Д. Соколов. СПб: Наука, 1993. 351 с.
97. Растительные средства / Н.П.Максютина, Н.Ф.Комиссаренко, А.П.Прокопенко и др. К.: Здоровье, 1985. 280 с.
98. Самородов В.Н., Поспелов С.В., Моисеева Г.Ф. Фитохимический состав представителей рода эхинацея (Echinacea Moench) и его фармакологические свойства (обзор) // Хим.-фармац. журн. - 1996.- Т. 30, №4.- С. 32-37.
99. Соколов С.Я., Замотаев И.П. Справочник по лекарственным растениям. Х.: Основа, 1993. 438 с.
100. Солодовниченко Н.М., Журавльов М.С., Ковальов В.М. Лікарська рослинна сировина та фітопрепарати. - Х.: Вид-во НФАУ, 2001.-407 с.
101. Справочник Видаль. Лекарственные препараты в России: Справочник. М.: Астра Фарм Сервис, 1997. 1504 с.
102. Тамамшян С.Г. Род Гринделия Grindelia Willd. // Флора СССР. - М.: Л., 1959. - Т. 25. С. 30-31.
103. Тринус Ф.П., Мохарт Я.А., Клебанов Б.Н. Нестероидные противовоспалительные средства.Киев: Здоров’я, 1985.240с.
104. Тюкавина Н.Ю., Литвиненко В.И., Шостаковский М.Ф. Хроматография на полиамидных сорбентах в органической химии. Новосибирск: Наука, 1973. 176 с.
105. Установление структуры органических соединений физическими и химическими методами: В 2-х кн. / Под ред. А.М. Варшавского, И.Ф. Луценко. М.: Химия, 1967. кн. 1. 532 с.
106. Фарминдекс 98 лекарственные препараты.-К.: НПП Морион LTD”, 1998.- С.744.
107. Хайс, Мацек Хроматография на бумаге. М.: Иностранная литература, 1962. 852 с.
108. Харборн Дж.Б. Хроматография. Практическое приложение метода.: В 2-х частях. Ч. 2: Перевод с английского / Под. ред. Э. Хефмана. М., 1986. С. 242-276.
109. Хефтман Э. Хроматография. Практическое приложение метода .-М.: Мир, 1986.-Т. 1.-336 с.
110. Химическая энциклопедия: В 5 т. Т.3 Меди- Полимерные /Редкол.: Кнунянц И.Л. (гл. ред.) и др. М.: Большая Российская энциклопедия, 1992.639 с.
111. Химический анализ лекарственных растений: Учебное пособие для фармацевтических вузов / С.Я. Ладыгина, Л.Н. Сафронич, В.Э. Отяшникова и др.; Под ред. Н.И. Гринкевич, Л.Н. Сафронич. М.: Высш. Шк., 1983. 176 с.
112. Чекман Г.Н., Липкан Г.Н. Растительные лекарственные средства. К.: Колос, 1993. 384 с.
113. Шаршунова М., Шварц В., Михалец Ч. Тонкослойная хроматография в фармации и клинической биохимии: В 2-х ч. М.: Мир, 1980.-621 с.
114. Шмерко Е.П., Мазан И.Ф. Практическая фитотерапия. Опыт лечения растениями.-Мн.: Лечприрода”, 1996.-640 с.
115. Щербановский Л.Р. Итоги исследований активности сосудистых растений по отношению к дрожжам и молочнокислым бактериям // Растительные ресурсы. 1982. Т. 18, Вып. 2. С. 278-285.
116. Энциклопедический словарь лекарственных растений и продуктов животного происхождения: Учеб. пособие / Под ред. Г.П. Яковлева и К.Ф. Блиновой.-СПб.: Специальная литература, 1999.-С. 113-114.
117. Ягодин В.И. Основы химии и технологии переработки древесной зелени. - Л., 1981.
118. Baskin J.M., Baskin C.C. The Grindelia lanceolata plant community type in Cedar glades of the Central Basin of Tennessee // Castanea.-1996.-Vol. 61, № 4.- P. 339-347.
119. Boros A. Heil und Teepflanzen. - Stuttgart, 1980.-224 р.
120. Bricklin M. The practical encyclopedia of natural healung.- New York: Penguin books, 1990.-XVIII, 574 p.
121. Callow J.M., Kantrud H.A., Higgins K.F. First flowering dates and flowering periods of prairie plants at Woodworth, North Dakota // Prairie Naturalist. 1992. Vol. 24, №(2). P. 57-64.
122. Diener H. Arzneipflancen und Drogen // Harry Diener. - 2. Aufl Zeipzig: Fachbuchverl, 1989. 248 s.
123. Diwald E., Seifen-Ole-Fette-Wachse, 1989, 115/2. - 36 р.
124. Feuell A.J. Insecticides. - Weinheim, 1965. 244 p.
125. Flora of North America. American Editorial Committee Vol. II. Oxford: Oxford Univ. Press NY, 1993.- 475 p.
126. Gildemeister E., Hoffmann Fr. Die Atherischen Ole. Berlin, 1961. Bd 7.
127. Gleason H.A., Cronquist A. Manual of vascular plants of northeastern United States and adjacent Canada. - 2nd ed. - New York: New York Botanical Garden, 1991. 910 p.
128. Glowniak К., Zgorka G., Коzуrа М., Solid-phase extraction and reverse-phase high-performance liquid cinematography of free phenolic acids in some Echinacea species // J. Chrotnatogr.- 1996. -Vol. 730. -P. 25-29.
129. Bryant G., Johnson L., Segall B. Botanica. The illustrated A-Z of over 10000 garden plants.-KŐNEMANN, 1999.-P. 415-416.
130. Hartwell J.L. Plants used against cancer // Lloidia. - 1968.-Vol. 31, № 2. - P. 71-170.
131. Homöopathisches Arzneibuch. (HAB).- Berlin, 1950.
132. Johnson J.R., Larson G.E. Grassland Plants of South Dakota and the Northern Great Plains. South Dakota State University, College of Agriculture and Biological Sciences, South Dakota Agricultu