ХІМІКО-ТОКСИКОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ АТЕНОЛОЛУ : Химико-токсикологическое исследование атенолол

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису
УДК 615. 074:615.9:615.22

ДУЛЬЦЕВА ОЛЕНА ВАСИЛІВНА

ХІМІКО-ТОКСИКОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
АТЕНОЛОЛУ

15.00.02 фармацевтична хімія та фармакогнозія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук

Науковий керівник:
Бондар Володимир Степанович
доктор фармацевтичних наук, професор

Харків - 2004

ЗМІСТ

Зміст......................................................................................................................
Вступ.....
Розділ 1. Загальна характеристика і класифікація антиаритмічних препа­ратів, їх хіміко-токсикологічне значення та основні методи аналізу (огляд літератури)................................................
1.1. Фармакологічна характеристика і класифікація антиаритміч­них засобів.......................................................................................
1.2. Фармакологічні властивості атенололу...................................
1.3. Методи виявлення та кількісного визначення атенололу .........
1.4. Застосування хроматографічних методів аналізу при діагнос­тиці гострих інтоксикацій..............................................................
1.4.1. ТШХ та її застосування при діагностиці гострих інтоксика­цій..................................................................................................
1.4.2. Якісні та кількісні характеристики при аналізі наркотичних та одурманюючих отрут методом ГРХ.....................................
1.4.3. ВЕРХ-скринінг ”лікарських отрут”...........................................
1.5. Методи ізолювання, очищення, виявлення та кількісного ви­значення органічних речовин основного характеру в біологіч­них об’єктах.................................................................................
1.5.1. Методи виділення органічних речовин основного, нейтраль­ного та кислого характеру з біологічного матеріалу................
1.5.2. Застосування хроматографічних методів виявлення та очис­тки отруйних речовин у хіміко-токсикологічному аналізі......
Висновки..............................................................................................................
Розділ 2. Об’єкти та методи досліджень...........................................................
2.1. Характеристика атенололу та препаратів, які найчастіше використовуються разом з ним, або схожі за хімічною структурою......................................................................................
2.1.1. Фізико-хімічні властивості атенололу...............................
2.1.2. Фізико-хімічні властивості еналаприлу.............................
2.1.3. Фізико-хімічні властивості резерпіну.................................
2.1.4. Фізико-хімічні властивості тимололу.................................
2.1.5. Фізико-хімічні властивості фенігідину...............................
2.1.6. Фізико-хімічні властивості фенілалкіламінів....................
2.2. Біологічні об’єкти, які були взяті для досліджень......................
2.3. Методи досліджень.........................................................................
2.3.1. Кольорові та осадові реакції........................................................
2.3.2. Тонкошарова хроматографія (ТШХ)..........................................
2.3.3. Абсорбційна фотометрія в УФ-області спектра......................
2.3.4. Потенціометричне визначення рН............................................
2.3.5. Високоефективна рідинна хроматографія (ВЕРХ)....................
2.3.6. Газорідинна хроматографія (ГРХ)...........................................
2.3.7. Методи ізолювання.....................................................................
2.3.8. Дослідження на тваринах.............................................................
Висновки.................................................................................................
Розділ 3. Виявлення атенололу.........................................................................
3.1. Виявлення атенололу за допомогою осадових реакцій..............
3.2. Кольорові реакції для виявлення атенололу................................
3.3. Хроматографія атенололу в тонкому шарі сорбенту...................
3.4. Ідентифікація атенололу за допомогою УФ-спектроскопії........
Висновки.........
Розділ 4. Методи кількісного визначення атенололу..............................
4.1. Екстракційно-фотометричний метод визначення атенололу
4.1.1. Розробка умов екстракційно-фотометричного методу визна­чення атенололу ............................................................................
4.1.2. Кількісне визначення атенололу в водних розчинах методом екстракційної фотометрії з бромтимоловим синім.....................
4.2. УФ-спектрофотометричний метод кількісного визначення атенололу............................................................................................
4.3. Ідентифікація та кількісне визначення атенололу методом висо­коефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ)..............................
4.3.1. Виявлення атенололу методом ВЕРХ..........................................
4.3.2. Ідентифікація атенололу в присутності інших серцево-судин­них препаратів.........................................................................
4.3.3. Кількісне визначення атенололу методом ВЕРХ........................
4.4. Ідентифікація та кількісне визначення атенололу методом газорідинної хроматографії.
Висновки...........
Розділ 5. Виділення атенололу з біологічного матеріалу...............................
5.1. Умови екстракції атенололу з водних розчинів.............................
5.2. Екстракція атенололу з водних розчинів в залежності від рН се­редовища та природи органічних розчинників..............................
5.3. Виділення атенололу водою, підкисленою кислотою щавлевою..
5.4. Виділення атенололу водою, підкисленою кислотою сульфат­ною......................................................................................................
5.5. Виділення атенололу спиртом етиловим, підкисленим кислотою щавлевою...................................................................
5.6. Розробка часткової методики ізолювання атенололу з біологі­чного матеріалу за допомогою суміші хлороформ - ізоаміловий спирт (9:1)..............................................................
5.7. Виявлення атенололу у витяжках з біологічного матеріалу.........
5.8. Кількісне визначення атенололу у витяжках з біологічного ма­теріалу........
5.9. Виділення атенололу з біологічних рідин організму.................
5.10. Межі виявлення та визначення атенололу в біологічному ма­теріалі..................................................................................................
5.11. Вивчення розподілу атенололу в органах отруєних ним тварин..
5.12. Зберігання атенололу в біологічному матеріалі при його гниліс­ному розкладанні...............................................................................
Схема хіміко-токсикологічного дослідження на атенолол.....................
Висновки......................................................................................................
Загальні висновки........................................................................................
Література.....................................................................................................
Додатки ........

ВСТУП

Актуальність теми. За даними ВООЗ аритмія є однією з найнебезпечніших патологій серцево-судинних захворювань. Сучасна медична практика пропонує багато лікарських засобів різних фармакологічних груп для лікування аритмії. Найчастіше використовують b-адреноблокатори. Зустрічаються відомості про отруєння препаратами цієї групи як у випадку монотерапії, так і внаслідок посилення їх токсичної дії при комбінованому застосуванні з іншими лікарськими засобами.
Великої уваги заслуговує селективний b1-адреноблокатор - атенолол, який є відносно новим на вітчизняному ринку лікарських засобів. Широке використання атенололу, його токсичність, наявність випадків смертельних отруєнь викликає необхідність вивчення цього препарату в хіміко-токсикологічному відношенні. У літературі відсутні дані про надійні методи ізолювання атенололу з біологічного матеріалу, виявлення і кількісного визначення, що придатні для цілей хіміко-токсикологічного аналізу. Відсутні відомості про оптимальні умови екстракції атенололу з водних розчинів, розподіл препарату в органах і біологічних рідинах організму, зберігання препарату в біологічному матеріалі. Тому хіміко-токсикологічне дослідження атенололу з метою створення сучасних та ефективних методів і засобів аналітичного контролю є актуальним.
Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано у відповідності до плану дослідницьких робіт Національного фармацевтичного університету з проблем МОЗ України ”Хімічний синтез, виявлення та аналіз нових фармакологічно активних речовин, встановлення зв’язку ”структура-дія”, створення нових лікарських препаратів” (1998-2002), керівник В.П. Черних, номер держреєстрації 0198U007011 в УкрІНТЕІ.
Мета та задачі дослідження. Метою даного дослідження є розробка ефективних та експресних методів виділення атенололу з біологічного матеріалу, методів його виявлення і кількісного визначення, що придатні для хіміко-токсикологічного та фармацевтичного аналізу.
Для досягнення мети були поставлені такі задачі:

запропонувати чутливі кольорові та осадові реакції для ідентифікації атенололу, виділеного з біологічного матеріалу;
розробити чутливі методики виявлення атенололу за допомогою методу хроматографії в тонкому шарі сорбенту (ТШХ), що дозволяє ідентифікувати його та відрізнити від структурних аналогів і препаратів, які можуть застосовуватись разом з ним, а також для очищення витяжок з біологічного матеріалу, які містять атенолол, від співекстрактивних речовин;
розробити методику виявлення атенололу за допомогою УФ-спектроскопії, газорідинної хроматографії (ГРХ) та препаратів, що можуть використовуватись разом з ним, за допомогою методу високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ);
розробити методи кількісного визначення атенололу, придатні для цілей фармацевтичного та хіміко-токсикологічного аналізу (ВЕРХ, ГРХ, спектрофотометричний, екстракційно-фотометричний);
вивчити вплив природи органічних розчинників, рН середовища на екстракцію атенололу з водних розчинів;
порівняти ефективність загальноприйнятих у хіміко-токсикологічному аналізі методів ізолювання атенололу (О.О.Васильєвої виділення водою, підкисленою кислотою щавлевою; В.П.Крамаренка виділення водою, підкисленою кислотою сульфатною; Стаса-Отто виділення спиртом етиловим, підкисленим кислотою щавлевою);
розробити ефективну та експресну індивідуальну методику ізолювання атенололу з біологічного матеріалу;
запропонувати методики виділення атенололу з біологічних рідин організму (крові і сечі);
вивчити розподіл атенололу в органах отруєних ним тварин;
дослідити зберігання атенололу в трупному матеріалі при його гнилісному розкладанні;
на підставі виконаних досліджень розробити схему хіміко-токсикологічного аналізу біологічного матеріалу на атенолол.

Об`єкт дослідження. Селективний b1-адреноблокатор атенолол.
Предмет дослідження. Ідентифікація атенололу, кількісне визначення, виділення з біоматеріалу та біологічних рідин (кров, сеча), розподіл в органах тварин, зберігання в трупному матеріалі.
Методи дослідження. Для ідентифікації атенололу в водних розчинах та витяжках з біологічного матеріалу використовували методи тонкошарової хроматографії, УФ-спектроскопії, кольорові та осадові реакції, ВЕРХ, ГРХ методи; для кількісного визначення УФ-спектрофотометричний, екстракційно-фотометричний, ВЕРХ, ГРХ методи. Для ізолювання атенололу з біологічного матеріалу використовували загальноприйняті методи О.О.Васильєвої, В.П.Крамаренка, Стаса-Отто, а також методику ізолювання органічними розчинниками, на основі розробок проф. Болотова В.В.
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше виконано систематичне дослідження атенололу в хіміко-токсикологічному відношенні.
Розроблено кольорові реакції, методи хроматографії в тонкому шарі сорбенту, УФ-спектроскопії, ВЕРХ та ГРХ, придатні для виявлення атенололу, виділеного з біологічного матеріалу. Запропоновано реакції та методи, які дозволяють виявити препарат у присутності інших серцево-судинних засобів, що можуть застосовуватися разом з ним та відрізнити його від структурних аналогів.
Розроблено нові методики кількісного визначення атенололу, які придатні для цілей хіміко-токсикологічного, фармацевтичного та криміналістичного аналізу за допомогою методів УФ-спектрофотометрії, екстракційної фотометрії, високоефективної рідинної та газорідинної хроматографій.
Вивчено умови оптимальної екстракції (рН середовища, природа органічного розчинника) його з водних розчинів органічними розчинниками, які покладено в основу розробленої методики виділення атенололу з біологічного матеріалу та біологічних рідин.
Проведено порівняльне вивчення загальноприйнятих у хіміко-токсикологічному аналізі методів ізолювання речовин стосовно атенололу. Розроблено ефективні індивідуальні методики виділення атенололу з тканин органів і біологічних рідин (крові, сечі).
Вивчено розподіл атенололу в органах отруєних ним тварин, що дозволяє вибрати оптимальні об’єкти для проведення хіміко-токсикологічного аналізу.
Визначено термін зберігання атенололу в біологічному матеріалі при його гнилісному розкладанні.
На підставі виконаних досліджень запропоновано схему хіміко-токсикологічного дослідження біологічного матеріалу на вміст у ньому атенололу.
Практичне значення отриманих результатів. Розроблено методики виявлення та кількісного визначення атенололу, який виділено з біологічного матеріалу, що можуть використовуватися в практиці хіміко-токсикологічних та криміналістичних досліджень для вирішення питання про отруєння атенололом, в клінічних лабораторіях з метою виявлення вмісту атенололу в біологічних рідинах, а також у фармацевтичному аналізі.
Розроблені методики хіміко-токсикологічного аналізу атенололу впроваджено в практику:
- лабораторії Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи (акт від 17.09.02 р);
- лабораторії Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи (акт від 30.04.03 р);
- лабораторії Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України (акт від 24.09.04 р);
- у навчальний процес Запорізького медичного університету (акт від 14.05.02 р);
- у навчальний процес Львівського медичного університету (акт від 22.05.02 р.);
- у навчальний процес кафедри клінічної біохімії й судово-медичної токсикології Харківської медичної академії післядипломної освіти (акт від 27.03.02 р.);
- у навчальний процес Національного медичного університету ім. Богомольця (акт від 20.05.04 р.);
- у навчальний процес Одеського державного медичного університету (акт від 12.04.04 р.).
Особистий внесок здобувача:

проведено аналіз літературних даних з методів виявлення, кількісного визначення та фармакологічних властивостях селективного b1-адреноблокатора атенололу;
розроблено методики ідентифікації та кількісного визначення атенололу (кольорові та осадові реакції, метод хроматографії в тонких шарах сорбенту, УФ-спектроскопії, екстракційної фотометрії, високоефективної рідинної та газорідинної хроматографії);
вивчено умови екстракції атенололу з водних розчинів органічними розчинниками в залежності від рН середовища та підібрано оптимальні умови ізолювання препарату з об`єктів біологічного походження;
вивчено розподіл атенололу в органах отруєних тварин, межі виявлення в біологічному матеріалі та його зберігання;

· запропоновано схему хіміко-токсикологічного аналізу біологічного матеріалу на атенолол.
Персональний внесок у всіх опублікованих наукових працях зі співавторами (Бондарем В.С., Маміною О.О.) вказується за текстом дисертації.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи викладені та обговорені на V національному з’їзді фармацевтів України (Харків, 1999 р.), наукових конференціях молодих вчених та студентів НФАУ (Харків 2000, 2001рр.), IX конгресі світової федерації українських лікарських товариств, присвяченого 25-річчю СФУЛТ (Луганськ, 2002 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції ”Фармація ХХІ століття (Харків 2002 р.), III міжнародній науково-практичній конференції "Наука та соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія"(Харків, 2003р.).
Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 7 друкованих робіт, з них 3 статті (у провідних наукових фахових виданнях) та 4 тез доповідей.

Об’єм і структура дисертації. Робота викладена на 145 сторінках, вміщує в собі 37 таблиць, 21 рисунок та 1 схему. Складається з вступу, п’яти розділів, загальних висновків та списку літератури (155 джерел, з яких 60 - іноземних авторів) та додатків.

Список литературы

Загальні висновки

Запропоновано кольорові та осадові реакції, а також методи ТШХ, УФ-спектроскопії, які придатні для виявлення атенололу, виділених з біологічного матеріалу.
Запропоновано методики виявлення атенололу за допомогою методу ТШХ, що дозволяють ідентифікувати його та відрізнити від структурних аналогів, а також препаратів, які можуть застосовуватись разом з ним;
Розроблено доступні та чутливі методи кількісного визначення атенололу:

а) екстракційно-фотометричний, заснований на утворенні іон­ного асоціату атенололу з бромтимоловим синім; оптична гус­тина забарвлених розчинів підпорядковується основному закону світлопоглинання в межах концентрацій від 20 до 150 мкг ате­нололу у 10 мл кінцевого об`єму; відносна помилка методу ста­новить ±2,02 %;
б) УФ-спектрофотометричний, заснований на вимірюванні оп­тичної густини розчинів атенололу в етанольному розчині при λmax274 нм; оптична густина розчинів підпорядковується основ­ному закону світлопоглинання в межах концентрацій від 20 до 150 мкг/ мл, відносна помилка методу становить ±2,02 %; та хлороформному розчині - оптична густина розчинів підпоряд­ковується основному закону світлопоглинання в межах концен­трацій від 14 до 200 мкг/мл , відносна помилка методу стано­вить ±1,96 %
4. Вивчено умови ідентифікації та кількісного визначення атенололу, як окремої речовини за допомогою методу ВЕРХ, так і в суміші з еналаприлом, тимололом, фенігідином. Межі визначення препа­рату становлять 5 200 мкг/мл, відносна помилка методу складає ± 1,8 %.
5. Вивчено умови ідентифікації та кількісного визначення атенололу методом ГРХ. Межі визначення препарату - 20 250 мкг/мл, від­носна помилка методу ±2,11 %.
6. Вивчено умови екстракції атенололу з водних розчинів у залежно­сті від рН середовища. Встановлено, що екстракція атенололу має місце тільки в лужних розчинах, а оптимальним розчинником для екстракції атенололу з водних розчинів є суміш хлороформ - ізо­аміловий спирт (9:1) (ступінь одноразової екстракції складає бли­зько 81%). При цьому гексан та діетиловий ефір зручно викорис­товувати для екстракційного очищення водних витяжок з біологіч­ного матеріалу від співекстрактивних речовин.
7. Вперше проведено порівняльну оцінку виділення атенололу з біоло­гічного матеріалу загальноприйнятими в хіміко-токсикологі­чному аналізі методами (встановлено, що зазначені методи дозво­ляють виділити від 38 до 54% атенололу з біологічного матеріалу), а також розроблено більш ефективну і експресну методику ізолю­вання атенололу за допомогою суміші хлороформ - ізоаміловий спирт, яка дозволяє виділити 64-68% діючої речовини з біологіч­ного матеріалу.
8. Запропоновано методики виділення атенололу з біологічних рідин організму (крові і сечі), які дозволяють ізолювати до 52 і 61% від­повідно.
9. Вивчено умови виявлення атенололу у витяжках із біологічного ма­теріалу методами ТШХ й УФ-спектроскопії. Для кількісного ви­значення препаратів у витяжках із біологічного матеріалу застосо­вані екстракційно-фотометричний та спектрофотометричний ме­тоди.
10. Вивчено розподіл атенололу в органах отруєних тварин при пе­роральному введенні препарату. Встановлено, що найбільша кі­лькість атенололу знаходиться в шлунку та кишечнику із вмістом, печінці та нирках. Ці органи рекомендовано відправляти на су­дово-хімічні дослідження біологічного матеріалу у випадку лета­льних отруєнь препаратом.
11. Вивчено зберігання атенололу в біологічному матеріалі при його гнилісному розкладанні. Показано, що за допомогою мето­дики ізолювання сумішшю хлороформ - ізоаміловий спирт (9:1) через 40 діб з тканини печінки, що піддалася гнилісним змінам, можна виділити 2,9 % атенололу.
12. На основі проведених досліджень запропоновано схему хі­міко-токсикологічного аналізу біологічного матеріалу на атенолол.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бертрам Г., Катцунг. Базисная и клиническая фармакология. - М.: Би­ном,- 1998.-Т. 1.-С. 345-357.
2. Руководство по медицине / Под ред. Р. Беркоу, Э. Флетчера.- М.: Мир. 1997. Т. 2. С. 96-100.
3. Чекман И.С. Фармакологія.- К.: Вища шк., 2001. - С.129-130.
4. R. Gerkin and S. Curry. Significant bradycardia following acute self-poisoning with atenolol // Vet. Hum. Tox. 1987. Vol. 29, № 3.- Р. 479-181.
5. Біловол О.М., Тверетинов О.Б. Клініко-гемодинамічні та біохімічні ефекти сучасних гіпотензивних препаратів // Вісник фармації. 1996.-№ 3-4. С. 94-96.
6. C.P. Spook, K. Sigvaldason and J. Kristinsson. Severe atenolol and diltiazem overdose // Clin. Tox. - 2000. Vol. 38, № 4.- Р. 661-665.
7. Гурин Н.Г. Современное представление о комбинированном примене­нии антигипертензивних препаратов в лечении артериальной гипертен­зии // Кардиология. 1996. - №9. С.83-89.
8. Гурин Н.Г. Клинико-фармакологические требования к некоторым груп­пам лекарственных средств // Мед. Новости. 1999. - №8. С.11-13.
9. Вольграм Е.Н. К вопросу об отравлениях β-адреноблокаторами //Суд.-мед. экспекриза. 1992. - №9. С.38-42.
10. Машковский М.Д. Лекарственные средства: В 2 т. Харьков: Торсинг, 1997. Т. 1. С. 267268.
11. Disposition of Toxic Drugs and Chemicals in Man. - Foster city, California, 2002. C. 84-85.
12. W. Kirech, H. Koehler, E. Mutschler and M. Schaefer. Pharmacokinetics of atenolol in relation to renal function // Eur. J. Clin. Pharm. - 1981. Vol. 19, № 2.- Р. 65-71.
13. W.D. Masion, N. Wener, G. Kochak et al. Kinetics and absolute bioavailability of atenolol // Clin. Pharm. Ther. - 1979. Vol. 15, № 1.- Р. 408-415.
14. P.R. Recves, J. McAinsh, D.A.D. McIntosh and M.J. Winrow. Metabolism of atenolol in man // Xenobiotica . - 1978. Vol. 8, № 3.- Р. 313-320.
15. Wang X.M.,Yu X.Y.,Lin S.G. Pharmacokinetics of atenolol enantiomers in 12 Chinese men. // Chung Kuo Yao Li Hsueh Pao. 1999. - Vol. 20(4), № 4. ­- P. 367-370.
16. Белоусов Ю.Б., Моисеев В.С., Лепахин В.К. Клиническая фармакология и фар­макотерапия. М.:Универсум Паблишинг, 1997. 530 с.
17. Козак Л. Гипотензивные средства. Фармакологические свойства и клини­ческоe применение // Фармакол. весник. 1997. - №5. С.28-30.
18. Dorosz Ph. Guide pratique des medicaments. - 16-eme ed. - Maloine, 1996.- 157 р.
19. G.R. Delima, E.D. Kharasch and S. Butler. Successful pharmacologic treatment of massive atenolol overdose sequential hemodynamics and plasma atenolol concentrations // Anesthesiology . - 1995. Vol. 8, № 3.- Р. 204-207.
20. Козловский Е.М. Острые эффекты передозировки гипотензивных средств у больных гипертонической болезнью // Кардиология. 1995.-№4. С.85-88.
21. Floss O.P. Treatment of hypertensive and hypercholesterolemia patients in general practice. The efect of captopril,atenolol and pravastatin combined with life style intervetion // Scand. J. Prim. Health Care. 1999. - Vol. 17(12), № 6. - P. 122-127.
22. Людевиг Р., Лос К. Острые отравления. М.: Химия, 1983. 365 с.
23. Love J.N, Elshami J. Cardiovascular depression resulting from atenolol intoxication // Eur. J. Emerg. Med. 2002.- Vol. 9(2), № 6. - P. 111-114.
24. Basic analytical toxycology / R.G. Flanagan, R.A. Braithwaite, S.S.Brown, B.Widdop, F.A. de Wolff. World Organizatson: Geneva, 1995. 239 р.
25. Medical toxycology. Diagnosis and treatment of humen poisoning / Matthew J. El­lenhorn, Donald G. Barceloux. Elsevier Science Publishihg Company : Inc. 655 Avenue of the Americas New York, 1988. 365 р.
26. Ализаров В.А., Шляхто Е.В. Артериальная гипертензия // Клинич. медицина. 1990. - №2. С.88-94.
27. Бережной Р.В., Томилин В.В. Руководство по судебно-медицинской экспертизе отравлений. - М.: Медицина, 1980. 414 с.
28. Могош Г. Острые отравления. Бухарест.: Мед. из-во, 1984. 580 с.
29. Taddio A., Ito S., Koren G. // J. Clin. Phrmacol. 1996. Vol. 36(1), № 1. -P. 69-74.
30. Клиническая токсикология детей и подростков / Маркова И.В., Афанасьев В.В., Цыбулькин Э.К., Неженцев М.В. / С.-Пб.: Интер­медика, 1998. - С. 195-210.
31. Державна Фармакопея України / Під ред. В.П. Георгієвського, О.І. Гризо­дуба, М.Г Левіна та ін. -1 вид. - X.: РІРЕГ, 2001.- 556 с.
32. Basi N.E., Temiser A.,Isimer A. Optimisation of mobil phase in the separation of beta-blockers by HPLC // J.Pharm.Biomed. Anal. 1998. ­ Vol. 18(4-5), № 12. - P. 745-750.
33. Wilson W. The Identification and analysis of Canadian designer drugs // J. Forens. Sci.Soc. - 1991. - № 2. P.233-237.
34. R.K. Bharma, K.J. Thorley, J.A. Vale and D.W. Holt. High performance liquid chromatographic measurement of atenolol: methodology and clinical applica­tions // Ther. Drug Mon. - 1983 Vol. 38, № 9.- Р. 313-318.
35. R.G. Morris, N.C. Saccoia, B.C. Sallustio and R. Zacest. Improved high- per­formance liquid chromatography assay for atenolol in plasma and urine using fluorescence detection // Ther. Drug Mon. . - 1991. Vol. 13, № 5.- Р. 345-349.
36. C.K. Chiu, J.K. Zhang, R.C. Li and K. Raymond. Efficient assay for the determina­tion of atenolol in human plasma and urine by high performance liquid chromatography with fluorescence detection // J. Chrom. B. .- 1997. Vol. 69, № 1.- Р. 473-477.
37. L.G. Miller and D.J. Greenblatt. Determination of atenolol in plasma by high per­formance liquid chromatography with application to single-dose pharma­cokinetics // J. Chrom. - 1986. Vol. 38, № 1.- Р. 1986.
38. Burtis C.A., Stevenson R.L. The separation of physiological fluids by High-Resolution liquid chromatography. California: Varian Septograph, 1971. 236 p.
39. Alebio-Kolbah, F. Plansic and A. Wolf-Coporda. Determination of serum at­enolol using HPLC with forensic detection following solation with activated charcoal // J. Pharm. Biomed. Anal. - 1989. Vol. 7, № 4.- Р. 1777-1781.
40. Amery J. De Plaen, P. Lijnen et al. Relationship between blood and pharmacologic effect // Clin. Pharm. Ther. - 1977. Vol. 21, № 6.- Р. 691-699.
41. Thulin T.,Dahl C. Long-term effects of diltiasem and atenolol on blood glucose, serum lipids, and serum urate in hypertensive patients // Int. J. Clin. Pharmacol Ther. 1999.- ­ Vol. 37(1), № 1. - P. 28-33.
42. Temiser A.,Isimer A. Optimisation of mobil phase in the separation of beta-blockers by HPLC // Anal. Chem. 1999. ­ Vol. 15(2), № 1. - P. 319-326.
43. E.A. Taylor and P. Turner. The distribution of propranolol, pindolol and atenolol between human erythrocytes and plasma // Brit. J.Clin. Pharm. - 1981. Vol. 12, № 1.- Р. 543.
44. Tracqui A., Kintz P., Mangin P. Toxicological Screening of 18 β-Blockers in Human Biofluids Using Higs-Perfomance Liquid Chromatography with Diod-Array Detection (HPLC/DAD) // Рresented at the 45th Annual Meeting of the American Academy of Forensic Sciences, Boston, MA, 1993.
45. Y. Yee, P. Rubin and T.F. Blaschke. Aenolol determination by high perform­ance liquid chromatography and fluorescence detection // J.Chrom. - 1979. Vol. 17, № 1.- Р. 357-362.
46. Tracqui A., Kintz P., Mangin P. Systematic Toxicological Analysis Using HPLC/DAD // Journal of Forensic Sciences. - 1995. Vol. 40 (2). P. 254-262.
47. Maguregui M.I., Jimenez R.M., Alonso R.V. Simultaneons determination of beta-blocker atenolol and several complementary antihypertensive agents in pharmaceutical formulations and urine capilary zone electrophoresis // J.Chrjmatogr. Sci. 1998. - Vol. 36(10), № 10. - P. 516-522.
48. Patel Y.P.,Patil S.,Broir I.C.,Sundaresan M. Isocratic, simultaneus reversed-phase high-perfomance liquid chromatographic estimation of six drugs for hypertension therapy. // J.Chromatogr. A. 1998. - Vol. 18(1-2), № 10. - P. 283-286.
49. B. Scales and P.B.Copsey. The gas chromatographic determination of atenolol in biological samples // J.Pharm. Pharmac. - 1975. Vol. 27, № 8.- Р. 430-433.
50. M. Ervik, K. Klyberg-Hanssen and P. Lagerstrom. Electron-capture-gas chroma­tographic determination of atenolol in plasma and urine, using a simplified procedure with improved selectivity // J. Chrom. - 1980. Vol. 18, № 2.- Р. 341-347.
51. British Pharmacopea. London: The Pharmaceutical Press, 2001.- P.43-44.
52. Державний стандарт України. Хроматографія газова та визначення ДСТУ 3985-2000 . Київ: Держстандарт України, 2001. 10 с.
53. Еремин С.К., Изотов Б.Н., Веселовская Н.В. Анализ наркотических средств. - М.: Мысль, 1993. 259 с.
54. European Pharmacopea. - 3-rd ed. - Strasburg, 1997. - P. 81 - 82.
55. Clark’s isolаtion and identification of drugs. London :The pharm.press, 1986. 1200 p.
56. Дегтерев Е.В., Гаевский А.В., Зенкова Е.А. Применение тонкослойной хроматографии в анализе наркотических и сильнодействующих веществ. // Хим.-фарм.журнал. 1998. - № 8. С.48-54.
57. Ольшанова К.М., Потапов М.А., Морозова Н.М. Практикум по хроматогра­фическому анализу. -М.; Высшая школа, 1970. - С.312.
58. Карташов В.А., Овсянникова В.М., Кудрикова Д.Е. Вариант ТСХ-скрининга ядовитых и сильнодействующих азотсодержащих осно­ваний // Судебно-мед. экспертиза. - 1982. -№3. -С.39-41.
59. Moffat A.C., Franke J., Stead A.H. Thin layer chromatographic Rf values of toxicologically relevant substances on standartized system // The Internal. ASSOC of Forens. Toxicologists. - New York, 1987. - 223 p.
60. Кузнецова А. И., Ахрем А.Л. Тонкослойная хроматография.- М.: Наука, 1965. - С. 174.
61. Лабораторное руководство по хроматографическим и смежным методам / Под ред. В.Г. Березкина. - М.: Мир, 1982. - Т.1. - 783 с.
62. Хроматография /Под ред. В.Г, Березкина. - М.: Мир, 1986. - Ч. I. - 112 с.
63. Хроматография в тонких слоях / Под ред. Э. Шталя. - М.: Мир, 1965 -508 с.
64. Хроматография. Практическое приложение метода / Под ред. В.Г. Берез­кина. - М.: Мир, 1986. - Т. 1. - 336 с.; Т.2. - 422 с.
65. Шаевич А.Б., Вигдергауз М.С. Хроматография как метод химического анализа //Журн. аналитической химии. - 1991. - Т. 1. - Вып. 2. - С. 406-413.
66. Шаршунова М., Шварц В., Михалец Ч. Тонкослойная Хроматография в фармации и клинической биохимии. -М.: Мир, 1980. - Т.1. - 296 с.; Т.2. 326 с.
67. Беленький Б.Г. Современная тонкослойная хроматография. - М.: Меди­цина, 1975.- 376 с.
68. Березкин В.Г., Бочков А.С. Количественная тонкослойная хроматогра­фия. - М.: Наука, 1980. - 183 с.
69. Болотов В.В., Мороз В.П. Застосування тонкошарової хроматографії, ко­льорових і осадових реакцій для виявлення метоклопраміду // Віс­ник фармації. - 1999. - №2 (20). - С.98-100.
70. Высокоэффективная тонкослойная хроматография / Под ред. А. Зиткина, Р.Кайзер. - М: Мир, 1979. - 245 с.
71. Доклінічні дослідження лікарських препаратів / За ред. О.В. Стефанова. - К.: Авіценна, 2001. - С. 516 - 519.
72. Гольберт К.А., Видергауз М.С. Введение в газовую хроматографию. - М.: Химия, 1990.-352с.
73. Bobbit J.M., Schwarting A.R. Introduction to chromatography. - New York, 1980.-201 p.
74. Synder L.R., Kirkland J.J. Introduction to modern liquid chromatography // Microchim. Acta. - 1977. - Vol. 11, №1. - P. 15 -23.
75. The Merck Index. An encyclopedia of chemicals, drugs and biologicals. 12-th ed. / Ed. S. Budavari. - New Jersex: Merck and Co., Inc., 1996. - P. 57-59.
76. Bakhtiar R., Tse F.L. High-throughput cliiral liquid chromatography/tandem mass spectrometry // Rapid Commun. Mass Spectrom. - 2000. - Vol.14, №13. -P. 1128-1135.
77. Метелева Е.В., Коньшина Л.О., Гайсинович М.С. и др. ВЭЖХ-скрининг наркотических и одурманивающих веществ.Пермь: Перм.фарм.акад. 1997. 354 с.
78. Мягкова М.А.,Лужников М.В. Иммунохимические методы анализа наркотиче­ских веществ. //Хим.-фарм.журн. 1990. - № 6. С.76-82.
79. Андерсон А.А. Жидкостная хроматография аминосоединений. - Рига: Зина­тне, 1984.- 295с.
80. Высокоэффективная жидкостная хроматография в биохимии / Под ред. А.Хеншина и др. - M.: Мир, 1988. - 688 с.
81. Давыдов В.Я., Попов Д.М., Сапожников Ю.М. Количественное определение цимарина методом высокоэффективной жидкостной хроматографии // Хим. - фармац. журн. - 1983. - Т. 17, №3. - С.368 - 372.
82. Препаративная жидкостная хроматография / Под ред. Б, Бидлингмейера. -М: Мир, 1990,- 358с.
83. Применение высокоэффективной жидкостной хроматографии для кон­троля некоторых лекарственных средств / А.И. Гризодуб. Б П. Георги­ев­ский, М.Г. Левин и др. // Материалы 2 съезда фармацевтов Грузии. - Тби­лиси, 1987.- С. 193-195.
84. Прусик 3. Электромиграционные методы // Лабораторное руководство по хроматографическим и смежным методам. - М.: Мир, 1982 - Ч. 2. - С. 679-755.
85. Современное состояние жидкостной хроматографии / Под ред. Дж. Киркле­нда. - М.: Мир, 1974. - 325 с.
86. Швайкова М.Д. Токсикологическая химия. М.: Медицина, 1975. 376 с.
87. Крамаренко В.Ф. Выделение и количественное определение алкалоидов в судебно-химическом анализе: Автореф. дис... д-ра фармац. наук. М., 162. 24 с.
88. Clarke's isolation and identification of drugs in pharmaceutical, body fluids and postmortem material. / Consulting Editor A.S. Moffat, 2-nd ed. - London: The Pharmaceutical Press, 1986. - 1223 p.
89. Карташов В.А. Изучение вопросов экстракции лекарственных ве­ществ из биологического материла: Автореф. дис....д-ра фармац. наук. - Барнаул, 1990.- 43 с.
90. Изотов Б.Н., Николаева Э.Г., Козлова И.А. Экстракция органических основа­ний в модельных системах ткань печени водные растворы. // Суд.-мед. экспертиза. 1996. - № 4. С. 35-38.
91. Титова А.В. Методы выделения токсичных органических соединений из биологического материала, используемые в судебно-химическом анализе. // Фармация. 1989. - № 1. С.80 83.
92. Коренман И.М. Экстракция в анализе органических соединений. М.: Химия, 1977. 200 с.
93. Болотов В.В., Тернінко І.І. Порівняльна оцінка методів виділення лепонексу з біологічного матеріалу та вивчення його ізолювання з біологічних рідин організму // Фізіологічно активні речовини. 2002. - №2.- С. 45-48.
94. Болотов В.В., Полуян С.М. Порівняльна оцінка методів виділення бромгексину та амброксолу з біологічного матеріалу // Вісник фар­мації. 2003. - №1. С.21-25.
95. Болотов В.В., Мороз В.П. Вивчення виділення метоклопраміду з біологічних рідин, його розподілу та збереження в органах отруєних ним тварин // Вісник фармації. 2002. - №3. С.27-29.
96. Погосян О.Г. Хіміко-токсикологічне дослідження фенігідину: Дис.канд. фарм. наук. - X., 1998. - 140 с.
97. Дементьева Н.Н., Гаевский А.В., Зенкова Е.А. Применение метода газожидкостной хроматографии для определения лекарственных препратов наркотического и анестезирующего действия в биологических жидкостях / В кн.: Материалы 3-го Всесоюзного съезда фармацевтов.- Кишинев.-1980.- С.237-238.
98. Изотов Б.Н. Химико-токсикологический анализ веществ вызывающих одурманивание. Москва. 1989. 122с.
99. Изотов Б.Н. Химико-токсикологический анализ веществ вызывающих одурманивание. Москва. 1989. 122с.
100. H. Shionya, M. Shiomojo and Y. Kawahars. Determination of a new angiotensin converting enzyme inhibitor and its metabolite in plasma and urine by gas chromatography mass spectrometry using negative ion chemical ionization // J. Chrom. - 1989. Vol. 49, № 6.- Р. 129-135.
101. M. Hichens, E.L. Hand and W.S. Mulcahy. Radioimmunossay for angio­tensin converting enzyme inhibitors // Ligand . - 1981. Vol. 4, № 9.- Р. 43-50.
102. K.Kulota, H. Nakamura, E. Koyama et al. Simple and sensitive determina­tion of timolol in human plasma and urine by high-performance liquid chromatography with ultraviolet detection // J. Chrom. -1990. Vol. 53, № 3. - Р. 255-263.
103. M.S. Lennard and S. Parkin. Timolol determination in plasma and urine by high-performance liquid chromatography with ultraviolet detection // J. Chrom. - 1985. Vol. 33, № 2. - Р. 249-252.
104. H. He, T.I. Edeki and A.J. Wood. Determination of low plasma timolol concentrations following topical application of timolol eye drops in hu­mans by high-performance liquid chromatography with electrochemical detection // J. Chrom.B . - 1994. Vol. 66, № 1. - Р. 351-356.
105. Adsorptive stripping Voltammetry for the Determination of Nifedipine in Hu­man Serum/ R.Y.B.Diez-Caballero, de la L.L.Torre, Y.F.A.Valentin, A.A. //Talanta. 1989. Vol.36, №4. P.501-504.
106. Analytical study of nefidipine and its photooxydired /W.Al-Turk, S.Othman, I. Mayeed,W.Murray, D.Neurton // Drug dev.and pharm.- 1989.- Vol.15, №2.- P. 223-233.
107. Automated determination of nifedipine in human plasma by capillary gas chromatography with electron carture detection / D.Jutz,E.Ilias, H. Jaeger //J. High Resolut. Chromatogr. Commun. 1986. - №9. P.397-399.
108. Determination of nifedipine in human plasma with electrochemical detection / H. Suzuki, S. Fujimara, S. Kondo et al. // Journal of Chromatography. 1989. - Vol.341. P.341-347.
109. Dokladova J., Tykai J.A., Coco S.J. / Occurrence and measurement of nifedipine and its nitropyridin derivative in human blood plasma // Journal of Chromatography. 1982. - Vol.231. P.451-458.
110. GLC determination of nifedipine a light sensitive drugs in plasma / R. Testa, E.Dorphini, C.Secchi et al. // Farma Co. 1979. - Vol.34. P.465-473.
111. New spectrophotometric metods for estimation of nifedipine / L.Bruno, K.John Surresh // Indiah J. Pharm.Sci. 1988. Vol.50, №2. P.109-112.
112. Clarke E.J.C. Isolation and Identification of Drugs in Pharmaceuticals, Body Fluids and Postmortem Material. London: The Pharm.Press. 1986. - 1226 p.
113. Васильев В.П.Теоретические основы физико-химических методов анализа. -М.: Высшая школа, 1979. - 184 с.
114. Бейтс Р. Определения рН. Теория и практика. - Л.: Химия, 1972.- 400 с.
115. Лурье Ю.Ю. Справочник по аналитической химии. - М.: Химия, 1989. -447с.
116. Крамаренко В.Ф. Токсикологическая химия. К.: Вища школа, 1989. -429 с.
117. Baram G.I. Portable liquid chromatograph for mobile laboratories // Journal of Chromatography. 1996. - №728. 387-399.
118. Huber G.F.K. Instrumentation for hight perfomance liquid chromatography //J. Chromatogr. Library series: Amsterdam, 1981. Vol.13. P. 104-166.
119. Grant D.W. Gas-liquid chromatography. London, 1971. 215p.
120. Доклінічні дослідження лікарських препаратів / За ред. Стефанова. К.: Авіценна, 2001. С.516-519.
121. Государственная фармакопея С