ХІМІКО-ТОКСИКОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ БРОМГЕКСИНУ ТА АМБРОКСОЛУ : Химико-токсикологическое исследование Бромгексин И амброксол

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису
УДК 615.9: 615.235.07

ПОЛУЯН СВІТЛАНА МИХАЙЛІВНА

ХІМІКО-ТОКСИКОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
БРОМГЕКСИНУ ТА АМБРОКСОЛУ

15.00.02 фармацевтична хімія та фармакогнозія

Дисертація на здобуття вченого ступеня
кандидата фармацевтичних наук

Науковий керівник:

БОЛОТОВ Валерій Васильович
доктор хімічних наук, професор

Харків 2002

ЗМІСТ

ВСТУП..
РОЗДІЛ 1.ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА, КЛАСИФІКАЦІЯ МУКОЛІТИЧНИХ І ВІДХАРКУВАЛЬНИХ ПРЕПАРАТІВ, ЇХ ХІМІКО-ТОКСИКОЛОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ АНАЛІЗУ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)..
1.1. Фізико-хімічні властивості бромгексину, методи його виявлення та кількісного визначення.
1.2. Фармакологічні властивості бромгексину.
1.3. Фізико-хімічні властивості амброксолу, методи його виявлення та кількісного визначення. Фармакологічні властивості.
1.4. Методи ізолювання, очищення, виявлення та кількісного визначення органічних речовин основного характеру в біологічних об’єктах.
1.4.1. Методи виділення органічних речовин основного, нейтрального та кислого характеру з біологічного матеріалу
1.4.2. Застосування хроматографічних методів виявлення та очищення отруйних речовин у хіміко-токсикологічному аналізі
1.4.3. Використання кольорових реакцій в хіміко- токсикологічному аналізі
1.4.4. Використання осадових і мікрокристалоскопічних реакцій для ідентифікації речовин у хіміко-токсикологічному аналізі
1.4.5. Застосування електрофорезу в хіміко-токсикологічному аналізі
1.4.6. Застосування методів спектроскопії і колориметрії для виявлення і кількісного визначення речовин у хіміко-токсикологічному аналізі....

РОЗДІЛ 2.ВИЯВЛЕННЯ БРОМГЕКСИНУ ТА АМБРОКСОЛУ...
2.1. Хроматографія бромгексину та амброксолу в тонкому шарі сорбенту..
2.2. Кольорові реакції для виявлення бромгексину та амброксолу..
2.3. Виявлення бромгексину та амброксолу за допомогою мікрокристалоскопічних реакцій...
2.4. Ідентифікація бромгексину та амброксолу за допомогою УФ-спектроскопії..
2.5. Ідентифікація бромгексину та амброксолу за допомогою електрофорезу на папері..
Висновки.
РОЗДІЛ 3. МЕТОДИ КІЛЬКІСНОГО ВИЗНАЧЕННЯ БРОМГЕКСИНУ ТА АМБРОКСОЛУ...............................
3.1. Фотоколориметричний метод визначення бромгексину..
3.1.1.Розробка умов фотоколориметричного визначення бромгексину
3.1.2. Побудова градуювального графіку..
3.1.3. Кількісне визначення бромгексину в водних розчинах.
3.2. Фотоколориметричний метод визначення амброксолу...
3.2.1.Розробка умов фотоколориметричного визначення амброксолу.............
3.2.2. Побудова градуювального графіку.......
3.2.3. Кількісне визначення амброксолу в водних розчинах
3.3. Екстракційно-фотометричний метод визначення бромгексину
3.3.1.Розробка умов екстракційно-фотометричного методу визначення бромгексину..
3.3.2. Побудова градуювального графіку.
3.3.3. Кількісне визначення бромгексину в водних розчинах.
3.4. УФ-спектрометричний метод кількісного визначення бромгексину
3.5. УФ-спектрометричний метод кількісного визначення амброксолу...
Висновки.
РОЗДІЛ 4. УМОВИ ЕКСТРАКЦІЇ БРОМГЕКСИНУ ТА АМБРОКСОЛУ З ВОДНИХ РОЗЧИНІВ.
4.1. Екстракція бромгексину та амброксолу з водних розчинів в залежності від рН середовища і природи органічних розчинників.
Висновки.
РОЗДІЛ 5. ВИДІЛЕННЯ БРОМГЕКСИНУ ТА АМБРОКСОЛУ З БІОЛОГІЧНОГО МАТЕРІАЛУ.
5.1. Виділення бромгексину та амброксолу водою, підкисленою кислотою щавлевою...
5.2. Виділення бромгексину та амброксолу водою, підкисленою кислотою сірчаною ........
5.3. Виділення бромгексину та амброксолу спиртом етиловим, підкисленим кислотою щавлевою...............
5.4. Розробка часткової методики ізолювання бромгексину з біологічного матеріалу за допомогою хлороформу....................
5.5. Розробка часткової методики ізолювання амброксолу з біологічного матеріалу за допомогою 96 % спирту етилового..
5.6. Часткова методика ізолювання бромгексину та амброксолу при їх сумісній присутності за допомогою хлороформу та 96% спирту етилового...................................................................
5.7. Виявлення бромгексину у витяжках з біологічного матеріалу...
5.8. Кількісне визначення бромгексину у витяжках з біологічного матеріалу...
5.9. Виявлення амброксолу у витяжках з біологічного матеріалу.
5.10. Кількісне визначення амброксолу у витяжках з біологічного матеріалу
5.11. Виділення бромгексину та амброксолу з біологічних рідин організму..
5.12. Межи виявлення та визначення бромгексину та амброксолу в біологічному матеріалі.....
5.13. Вивчення розподілу бромгексину та амброксолу в органах отруєних тварин...
5.14. Зберігання бромгексину та амброксолу в біологічному матеріалі при його гнитті........
Висновки..................................................................................................
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ..................................................................................
СХЕМА ПРОВЕДЕННЯ ХІМІКО-ТОКСИКОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ БІОЛОГІЧНОГО МАТЕРІАЛУ НА БРОМГЕКСИН ТА АМБРОКСОЛ....
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.........................................................

6

12

15
18

21

23

23

27

30

31

32

33

36

36
40

46

49

52
53

55
55

55
60
62
63

63
67
68
69

70
75
77

78

81
84

86

88
93

85

95

97

98

100

101

103
104

107
109

112

115

118

120

124
126
128

131
132

ВСТУП

Актуальність теми
В медичній практиці широко використовують відхаркувальні та муколітичні засоби. Представниками цієї групи препаратів є бромгексин (список Б) та його метаболіт амброксол. Відомі випадки отруєнь бромгексином. Але в літературі відсутні відомості з систематичного вивчення цих препаратів в хіміко-токсикологічному відношенні.
Судово-хімічна діагностика інтоксикацій бромгексином та амброксолом складає важку задачу. Це пояснюється тим, що обставини отруєння часто невідомі, а клінічне виявлення досить неспецифічне. Крім того препарати в організмі не викликають суттєвих органічних перетворень з характерними морфологічними змінами. Таким чином, результати хіміко-токсикологічного аналізу біологічних об`єктів виявляються основним засобом підтвердження отруєння бромгексином та амброксолом. В літературі відсутні відомості про методи ідентифікації, кількісного визначення, методи виділення та очищення від домішок органічного походження та розподіл в органах тварин при токсичних та смертельних дозах, не визначено термін зберігання препаратів в біоматеріалі при його гнитті.
Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано у відповідності до плану дослідницьких робіт Національного фармацевтичного університету по республіканській проблемі Фармація” (шифр теми 0198U007011)
Мета та задачі дослідження. Метою цього дослідження є розробка методів ідентифікації, кількісного визначення, умов ізолювання бромгексину і амброксолу та очищення від домішок, вивчення розподілу в органах тварин, термін зберігання препарату в біологічному матеріалі.

Для досягнення наміченої мети були поставлені такі задачі:
- запропонувати чутливі кольорові, осадові та мікрокристалоскопічні реакції для ідентифікації бромгексину і амброксолу, виділеного з біологічного матеріалу;
- розробити чутливі методики виявлення бромгексину та амброксолу за допомогою методів хроматографії в тонких шарах сорбенту, електрофорезу на папері та УФ-спектроскопії, що дозволяють відрізнити їх один від одного та від структурних аналогів, а також препаратів, які можуть застосовуватись разом з ним;
- вивчити можливість застосування методу хроматографії в тонких шарах сорбенту для ідентифікації та очищення бромгексину і амброксолу від соекстрактивних речовин в витяжках з біологічного матеріалу;
- розробити методи кількісного визначення бромгексину і амброксолу, придатні для цілей фармацевтичного та хіміко-токсикологічного аналізу (фотоколориметричний, спектрофотометричний, екстракційно-фотометричний);
- вивчити вплив природи органічних розчинників, рН середовища на екстракцію бромгексину і амброксолу з водних розчинів;
- порівняти ефективність загальноприйнятих у хіміко-токсикологічному аналізі методів ізолювання органічних речовин основного характеру (О.О.Васильєвої виділення водою, підкисленою кислотою щавлевою; В.П.Крамаренка виділення водою, підкисленою кислотою сірчаною; Стаса-Отто виділення спиртом етиловим, підкисленим кислотою щавлевою) стосовно до бромгексину і амброксолу;
- розробити ефективні та експресні часткові методи виділення бромгексину та амброксолу з біологічного матеріалу;
- запропонувати методи виділення бромгексину і амброксолу з біологічних рідин організму (крові і сечі);
- вивчити розподіл бромгексину і амброксолу в органах тварин, отруєних препаратом;
- вивчити зберігання бромгексину та амброксолу в трупному матеріалі при його гнилісному розкладенні;
- на підставі виконаних досліджень розробити схему хіміко-токсикологічного аналізу біологічного матеріалу на бромгексин та амброксол.
Об`єкти дослідження. Препарати муколітичної дії бромгексин та його метаболіт амброксол.
Предмет дослідження. Ідентифікація бромгексину та амброксолу, кількісне визначення, виділення з біоматеріалу, розподіл в органах тварин, зберігання в трупному матеріалі.
Методи дослідження. Для ідентифікації бромгексину та амброксолу в водних розчинах та витяжках з біологічного матеріалу використовували методи тонкошарової хроматографії, УФ- спектроскопії, кольорові та осадові реакції, електрофорез на папері; для кількісного визначення фотоколориметричний, УФ-спектрофотометричний, екстракційно-фотометричний методи. Для ізолювання бромгексину та амброксолу з біологічного матеріалу використовували загальноприйняті методи О.О.Васильєвої, В.П.Крамаренка, Стаса-Отто, а також метод ізолювання хлороформом, який запропоновано нами для бромгексину та метод ізолювання 96% спиртом етиловим для амброксолу.
Наукова новина одержаних результатів. Вперше виконано систематичне дослідження бромгексину та амброксолу в хіміко-токсикологічному відношенні.
Розроблено кольорові реакції, методи хроматографії в тонкому шарі сорбенту, УФ-спектроскопії, електрофорезу на папері, придатні для виявлення бромгексину та амброксолу, виділеного з біологічного матеріалу. Запропоновані реакції та методи дозволяють виявити препарати у присутності один одного, або у присутності інших препаратів муколітичної та відхаркувальної дії, які можуть застосовуватися разом з ними.
Розроблено фотоелектроколориметричні методи кількісного визначення бромгексину та амброксолу з використанням реактиву Браттона-Маршалла. Розроблено УФ-спектрофотометричний метод кількісного визначення препаратів, та екстракційно-фотометричний метод для бромгексину, оснований на утворюванні іонного асоціату з метиловим оранжевим.
Вивчено умови (рН середовища, природа органічного розчинника) оптимальної екстракції бромгексину та амброксолу з водних розчинів органічними розчинниками, які покладені в основу розробленої методики виділення препаратів з біологічного матеріалу та біологічних рідин.
Проведено порівняльне вивчення загальноприйнятих у хіміко-токсикологічному аналізі методів ізолювання речовин основного характеру стосовно бромгексину та амброксолу. Розроблені найбільш ефективні часткові методи виділення бромгексину та амброксолу при їх сумісній присутності з тканин органів і біологічних рідин (крові, сечі).
Вивчено розподіл бромгексину і амброксолу в органах отруєних тварин, що дозволяє вибрати оптимальні об`єкти для проведення хіміко-токсикологічного аналізу.
Визначено термін зберігання препаратів в біологічному матеріалі при його гнилісному розкладі.
На підставі виконаних досліджень запропоновано схему хіміко-токсикологічного дослідження біологічного матеріалу на вміст у ньому бромгексину та амброксолу.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблено методики виявлення та кількісного визначення бромгексину та амброксолу, який виділено з біологічного матеріалу. Запропоновано ефективні часткові методи виділення бромгексину та амброксолу при їх сумісній присутності з тканин органів і біологічних рідин (крові, сечі), що можуть використовуватися в практиці хіміко-токсикологічних та криміналістичних досліджень для вирішення питання про отруєння бромгексином та амброксолом, в клінічних лабораторіях з метою виявлення вмісту бромгексину та амброксолу в біологічних рідинах, а також у фармацевтичному аналізі.
Розроблені методики хіміко-токсикологічного аналізу бромгексину та амброксолу впроваджені в практику судово-хімічної лабораторії обласного бюро судово-медичної експертизи м. Харкова, а також в навчальний процес Львівського медичного університету, Запорізького медичного університету та на кафедрі клінічної біохімії та судово-медичної токсикології Харківського інституту удосконалення лікарів.
Особистий внесок здобувача:
- проведено аналіз літературних даних по методах виявлення, кількісного визначення та фармакологічних властивостях муколітичних препаратів бромгексину та амброксолу;
- розроблено методики ідентифікації та кількісного визначення бромгексину та амброксолу (кольорові та осаджувальні реакції, метод хроматографії в тонких шарах сорбенту, електрофорезу на папері, УФ-спектроскопії, фотоколориметрії, спектрофотометрії, екстракційної фотометрії);
- вивчено умови екстракції бромгексину та амброксолу з водних розчинів органічними розчинниками в залежності від рН середовища;
- підібрано оптимальні умови ізолювання препаратів з об`єктів біологічного походження;
- розроблені ефективні часткові методи виділення бромгексину та амброксолу при їх сумісній присутності з тканин органів і біологічних рідин (крові, сечі).
- вивчено розподіл бромгексину та амброксолу в органах отруєних тварин, межі виявлення в біологічному матеріалі та їх зберігання;
- запропоновано схему хіміко-токсикологічного аналізу біологічного матеріалу на бромгексин і амброксол.
Апробація результатів дисертації.
Основні результати дисертаційної роботи викладені та обговорені на V Національному з`їзді фармацевтів України Досягнення сучасної фармації та перспективи її розвитку у новому тисячолітті”, (Харків 1999), Всеукраїнській науково-практичній конференції Вчені України вітчизняній фармації” (Харків, 2000), Всеукраїнській науково-практичній конференції Фармація- ХХІ століття” (Харків, 2002).
Робота доповідалася та обговорювалася на міжкафедральному семінарі Національного фармацевтичного університету.
Публікації.
За матеріалами дисертації опубліковано 3 наукових статті, 6 тез доповідей.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Запропоновано кольорові та мікрокристалоскопічні реакції, а також методи ТШХ, УФ-спектроскопії, які придатні для виявлення бромгексину та амброксолу, виділених з біологічного матеріалу.
2. Розроблено доступні і чутливі методи кількісного визначення бромгексину та амброксолу:
а) фотоколориметричний, що заснований на реакції утворення азобарвників продуктів діазотування препаратів, де азоскладовим компонентом є N-(1-нафтил)-етилендіаміну дигідрохлорид; оптична густина забарвлених розчинів підпорядковується основному закону світлопоглинання в межах концентрацій від 20 до 120 мкг бромгексину в пробі; межа виявлення складає 20 мкг в 5 мл кінцевого об`єму; для амброксолу - від 20 до 100 мкг амброксолу в пробі; межа виявлення складає 20 мкг в 5 мл кінцевого об`єму; встановлена значна різниця в кінетиці реакцій азосполучення для вказаних препаратів і дано роз’яснення цьому факту.
б) екстракційно-фотометричний, що заснований на утворенні іонного асоціату бромгексину з метиловим оранжевим; оптична густина забарвлених розчинів підпорядковується основному закону світлопоглинання в межах концентрацій від 20 до 190 мкг бромгексину; межа виявлення складає 20 мкг в 16 мл кінцевого об’єму.
в) УФ-спектрофотометричний, що заснований на вимірюванні оптичної густини розчинів бромгексину та амброксолу в 0,1 М розчині кислоти хлористоводневої при λmax310 нм та λmax308 нм відповідно, оптична густина розчинів підпорядковується основному закону світлопоглинання в межах концентрацій від 10 до 100 мкг в 1 мл для обох препаратів.
Методи застосовані для кількісного визначення бромгексину та амброксолу в водних розчинах та в витяжках з біологічного матеріалу.
3. Вивчено умови екстракції бромгексину та амброксолу з водних розчинів у залежності від рН середовища. Встановлено, що екстракція бромгексину має місце вже у кислих розчинах, а оптимальним розчинником для екстракції бромгексину з водних розчинів є хлороформ (ступень одноразової екстракції складає 84%). А гексан зручно використовувати для екстракційного очищення водних витяжок з біологічного матеріалу від соекстрактивних речовин у кислому середовищі. Зазначено, що для екстракції амброксолу з лужних водних витяжок краще використовувати хлороформ та діетиловий ефір (ступень одноразової екстракції складає 98-89% відповідно), а гексан зручно застосовувати для очищення кислих водних витяжок з біологічного матеріалу від соекстрактивних речовин.
4. Вперше проведена порівняльна оцінка виділення бромгексину та амброксолу з біологічного матеріалу загальноприйнятими в хіміко-токсикологічному аналізі методами (встановлено, що зазначені методи дозволяють виділити від 6 до 21% бромгексину та від 12 до 40% амброксолу з біологічного матеріалу), а також розроблений більш ефективний і експресний частковий метод ізолювання бромгексину за допомогою хлороформу, який дозволяє виділити 58-61% діючої речовини з біологічного матеріалу. Для амброксолу розроблено частковий метод ізолювання за допомогою 96% спирту етилового, який дозволяє виділити 42-44% препарату. Встановлено, що використання як загальноприйнятих, так і часткових методів ізолювання дозволяє розподілити бромгексин та амброксол.
5. Запропоновані методики ізолювання бромгексину та амброксолу при їх сумісній присутності.

6. Запропоновані методики виділення бромгексину та амброксолу з біологічних рідин організму (крові і сечі), що дозволяють ізолювати до 51 і 61% бромгексину відповідно та до 80 і 62% амброксолу відповідно.
7. Вивчено умови виявлення бромгексину та амброксолу у витяжках із біологічного матеріалу методами ТШХ й УФ-спектроскопії. Для кількісного визначення препаратів у витяжках із біологічного матеріалу застосовані фотоколориметричний, екстракційно-фотометричний та спектрофотометричний методи.
8. Вивчено розподіл бромгексину та амброксолу в органах отруєних тварин при пероральному введенні препаратів. Встановлено, що найбільша кількість бромгексину знаходиться в шлунку з вмістом, легенях і нирках; амброксолу - в шлунку з вмістом, легенях, нирках і печінці. Ці органи рекомендовано відправляти на судово-хімічні дослідження біологічного матеріалу в разі летальних отруєнь препаратами.
9. Вивчено зберігання бромгексину та амброксолу в біологічному матеріалі при його гнитті. Показано, що за допомогою методу ізолювання хлороформом через 40 діб з тканини печінки, що піддалася гнилісним змінам, можна виділити до 11% бромгексину, а за допомогою методу ізолювання 96% спиртом етиловим можна виділити 12 % амброксолу

10. На основі проведених досліджень запропонована схема хіміко-токсикологічного аналізу біологічного матеріалу на бромгексин та амброксол.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Зайков С.В., Кислощук І.О. Кашель. Вплив на нього сучасних відхаркувальних засобів // Ліки України. 1999. - №2 С.51-60
2. Ласица О.И., Ревуцкая А.Е. Применение амброксола в терапии болезней органов дыхания у детей // Журнал практического врача. 1998.- № 6. С. 47-48.
3. Астафьев В.А. Отхаркивающие средства.// Фельдшер и акушерка. - 1987. - №8. С. 46-48.
4. Clarke`s isolation and identification of drugs in pharmaceuticals body fluids and post morten material. London: The pharm. Press, 1986. 1200 p.
5. British Pharmacopea. London: the Pharmaceutical press, 1993.
6. Arafat T. Bromhexine determination by diazotization uzing potentiometrie titration: aplication to content uniformity // Anal. Lett. 1990. V. 23, №2. P. 311-326.
7. Johansson M., Lenngren S. Determination of bromhexine in plasma by reversedphase liquid chromatography. Interference of lipoproteins on estraction. // J. Chromatogr. Biomed. Appl. 1988. V. 432, №3 P. 243-252.
8. Kumar J.L., Mann W. C., Rozanski A. Determination of bromhexine hydrochloride in pharmaceutical preparations by reversed phas ion pair high - peformance liquid chromatography // J. Chromatogr. 1982. V. 249, №2. P. 373-378.
9. Raucha J. P., Salomies H., Aalto M. Simultantous determination of bromhexine hydrochloride and mthyl and propye p-hydroxybenzoat and determination of dextromethorphan hydrobromide in cough cold syrup by high performance liquid chromatography // J. Pharm. Biomed. Anal. 1996. V.15 (2). P. 287-93.
10. Simultaneous high peformance liquid chromatographie determination of bromhexine hydrochloride and salbutamol sulfat from pharmaceutical preparation/ Sane R.T., Gangal D.P., Tendolkal R.V., Kothurkar R.M., Ladage K.D., Joshi Leela. Indian // J. Pharm. Sci. 1990. V. 52, №4. P. 197-199.
11. Lau O.W., Cheung I.M. Simultaneous determinations of some active ingredients in coughcoed syrups by gas - liquid chromatography // Analyst. 1990. V. 115 (10). P. 1349-53.
12. Characterization of bromhexine and ambroxol in equin urine: effect of furosemide on identification and confirmation / Uboh C.E., Rudy J.A., Soma L.R., Fennell M., may L., Sams R., Railing F.A., Shellenberger J., Kahler M.// J. Pharm. Biomed. Anal. 1991. V.9 (1). P. 33-9.
13. Santoro Maria Ines R. M., Santos Mizza M., Magalnas Joao F. Spectrophotometric determination of bromhexine hydrochloride in pharmaceutical preparation. // J. Assoc. Offic. Anal. Chem. 1984. V. 67, №3 P. 532-534.
14. Flow- ingection spectrophotometric determination of bromhexine with orang IV / Penez Ruiz T., Martinez Lorano C., Sanz A., Mondejar S. // J. Pharm. Biomed. Anal. 1995. № 13 (9). P. 1101-6.
15. Eisman M., Gallego M., Valcarcel M. Automatic determination absorption spectrometry // J. Pharm. Biomed. Anal. 1993. V. 11 (4-5). P. 301-5.
16. Li Q. I., Zhuo Z.L., Chen I W. Simmultaneous determination of three components in compound clorprenaline tablet by using the derivative-complementary tristimulus metod // Yao Hsueh Hsueh Pao. 1990. V. 25 (5). P. 357-61.
17. Tantishaiuakaul V., Poeaknapo C., Sribun P., Sirisuppanon K. Simultaneous determintion of dextromethorphan HBr and bromhtxine HCl in tablets by first- derivative spetctrophotometry // J. Pharm. Biomed. Anal. 1998. V. 17 (2). P.237-43.
18. Department of Pharmaceutical Scitnces, National Research Center, Cairo, Egypt. Improvement of some pharmaceutical propertits of drugs by cyclodextrin complexation.3. Bromhexine hydrochloride // Pharmazie. 1995. V. 50 (6). P.408-10.
19. Gobbels M.J., Spitznas M. Influence of Various pharmaceutical agents on tear flow as assessed by fluorophotometry // Adv. Exp. Med. Biol. 1994. V.350. - P. 385-91.
20. Join Deephi. Dextrometorphan hydrobromide and bromhexine hydrochloride: simultaneous definition by derivative differential spectroscopy // J. Pharm. Sci. 1998. V.60, №4 P. 238-241.
21. Gцber B., Lizowski Hannelore, franke P. Zur Stabilitat von Bromhexin und zur snruktur seinez Abbau produkte // Pharmazie. - 1988. V.43, №1. P. 23-26.
22. Замотаев И.П. Фармакотерапия в пульманологии: Справ. М., 1993. 60 с.
23. Замотаев И.П. Отхаркивающие средства // Фельдшер и акушерка. 1983. - №11. С.34-35.
24. Справочник Видаль. Лекарственные препараты в России: Справ. М.: АстраФарм Сервис, 1995. 1168 с.
25. Кукес В.П., Ших Е.В., Алешин М.А. Клинико фармакологический подход к применению отхаркивающих средств // Клиническая фармакология. - 1995. С.75-77.
26. Клюев М.А. Лекарственные средства: 4000 препаратов. Свойства, применение, противопоказания. М.: Локус; Гомель: Агенство Рид”, 1995. 692 с.
27. Машковский М.Д. Лекарственные средства. Изд. 13-е, новое. Х., 1998 560 с.
28. Никитина В.В., Анисимова С.А., Страшнина О.А. Применение бромгексина для лечения детей, больных хроническими неспецифическими заболеваниями легких // Экспериментальная и клиническая фармакотерапия 1982. Т.2. С. 95-97.
29. Линковский Ф.А., Верткин А.Л. Клиническая фармакология кашля // Клиническая фармакология и фармакотерапия. 1997. - №3. С. 41-45.
30. Компендиум 1999/2000 лекарственные препараты/ Под ред. В.Н.Коваленко , А.П. Викторова К. : Морион, 1999. 1200 с.
31. Лоуренс Д.Р., Бений Н.М. Клиническая фармакология. М.: Медицина, 1993. Т.2. 460 с.
32. Новые лекарственные препараты: Бромгексин. // Военно-мед. журн. 1982. - №11. С. 3-4
33. Солопов В.Н., Луничкина И.В., Плиско Л.Ф. Эффективность лазолвана и бромгексина при хронических неспецифических заболеваниях легких // Сов. мед. - 1989. - №6. - С.82-84.
34. Лекарственные препараты: Справ. Кострома: ГУИПП Кострома”, 1999. 770 с.
35. Пат. 82341, СРР, МКИ*А61К9/08. Procedeu de obtiner a solutiei injectabile de bromhexin clorhidrat de uz veterinar / Rolea Elena, Eneseu Alexandra, Dobos Melania, Drгghici Cristian, Banu Sŭghania, Belu Victoria, Budisteanu Nirvana, Seiau Florian. Intreprinderea de Medicamente, Bucuresti. № 104322; заявл.19.05.81; опубл. 30.09.83.
36. Кукис В.Г. Клиническая фармакология: Учеб./ Науч. ред. А.С. Байчурина М.: Геотар Медицина, 1999. 528 с.
37. Михайлов И.Б. Клиническая фармакология. СПб.: Фолиант, 1998 496 с.
38. Индиаминов С., Коробкова Г.А., Бирюкова С.Р. К судебно медицинской диагностике отравлений бромгексином // Суд. мед. эксп. 1994. № 3. С. 40-42.
39. . Specrophotometric determination of ambroxol / Reddy M. Narayana, Rao K.V. Kanna, Swapna M., Sankar D.G. // Indian J. Pharm. Sci. - 1998.- V.60, №4. C.249-251.
40. Indrayanto Gunawak, Handajani Ratna. Quantitatiove determination of ambroxol hydrochloride in syrups by RP HPLC and UV spectroscopy // Drug Dev. And Ind. Pharm. 1994. - №20, №9. C.1639-1647.
41. High performance liquid chromatograhy post-column Derivatization with fluorescence denection to studi tte infuence jf ambroxol on dipalmitoylphoshyatidylcholin lebe washingr/ Kitsos M., Gandidni C., Massolini G, De Lorenri E., Caccialanza G. // J. Chromatogr. 1991.V. 553 (1-2). P.1-6.
42. High performance liquid chromatographic determination of ambroxol in human plasma / Nobilis M., Pastera J., Svoboda D., Kvetina J., Macek K. // J. Chromatogr. 1992.V. 581 (2). P. 251-255.
43. Brizzi V., Pasetti V. High - performance liquid chromatographic determination of ambroxol in pharmaceuticals // J. Pharm. Biomed. Anal. 1990. V. 8(1). P. 107-109.
44. Determinaton of ambroxol in biological material by gas chromatography with electron capture detection / Colombo L., Marcucci F., Marini G.M., Pierfederici P., Mussini E. // J. Chromatogr. - 1990. Aug 24. 530 (1). P. 141-147.
45. Чучалин А.Г., Солопов В.Н., Колганова Н.А. Влияние ласольвана на реологические свойства мокроты // Клиническая мед. 1987. - №3. С.52-54.
46. Солопов В.Н., Колганова Н.А. Влияние ласольвана на мукоцилиарный транспорт у больных с хроническими неспецифическими заболеваниями легких // Клиническая мед. 1988. - №3. С. 45-47.
47. Солопов В.Н., Колганова Н.А. Сравнительная оценка эффективности ласольвана и мукодина (карбоксиметилцистеина ) при хронических заболеваниях легких // Сов. мед. 1988. №5. С. 69-72.
48. Карташов В.А. Изучение вопросов экстракции лекарственных веществ из биологического материала: Автореф. дис. д-ра фармц. наук. Барнаул, 1990. 25 с.
49. Niэogi S.K. Methods of separation of drug from biological materials. Qantitative evaluation // J. Forensie. Med. 1970. V. 17, №2. Р. 72-95.
50.Коренман И.М. Экстракция в анализе органических соединений. М.: Химия, 1977. 200 с.
51.Константінова О.А. Використання гель-хроматографії для очистки витяжок з біологічного матеріалу, які вміщують тримекаїн // Хім-фармац. журн. 1986. - №3. С. 76-77.
52.Рубцов А.Ф., Ходасевич А.П. Судебная химия. Указатель отечественной лит. (1917-1977) Рига, 1980.- 133 с.
53.Synder L.R., Kirkland J.J. Introduction to modern liquide chromatography. 2nd ed. Peter W// Microchim. Acta - 1977. V. 11 №1. Р. 15-23.
54.Болотов В.В., Баюрка С.В. Екстракційно-фотометричне визначення фенікаберану // Вісник фармації. - 1996. - №3-4. С. 35-36.
55.Крамаренко В.Ф. Выделение и количественное определение алкалоидов в судебно-химическом анализе: Автореф. дис. д-ра фармац. наук. М., 1962. 24 с.
56. Niэogi S.K. Methods of separation of drug from biological materials. Qantitative evaluation // J. Forensie. Med. 1970. V. 17, №2. Р. 20-41.
57. Крамаренко В.Ф. Химико-токсикологический анализ. К.: Вищ. шк., 1982. 272 с.
58. Campbelle W.A. // Analyt. Proc. 1980. V.17, №3. Р. 76-77.
59. Титова А.В. Методы выделения токсических органических соединений из биологического материала, используемых в судебно-химическом анализе // Фармация. 1989. - №1 С. 80-83.
60.Васильева А.А. Ускоренный метод изолирования алкалоидов из трупного материала, подкисленного водой // Тр. Гос. НИИ судебной мед. М., 1949. С. 229-232.
61.Драгендорф Г. Материалы к судебно- химическому анализу // Архив судебной мед. 1965. Кн. 4. 36 с.
62.Крамаренко В.Ф. Зв`язування алкалоїдів білковими речовинами // Фармац. журн. 1961. - №4. С. 44-45.
63.Крамаренко В.Ф. Токсикологическая химия. Киев: Вища школа, 1989. 429 с.
64.Филов В.А. Определение ядохимикатов в биологических субстратах. М.: Наука, 1964. 251 с.
65.Dailly B. Steps towards automated forensic dryg analysis // J.Forens. Sci. Soc. 1991. - №2. Р. 245-250.
66.Карташов В.А., Чернова Л.В. Влияние некоторых факторов на извлечение аминазина, амитриптилина, мелипромина и хлорпротиксена из ткани печени // Фармация. 1989.- Т. 33, №5. - С. 50-54.
67.Изотов Б.Н., Николаева Э.Г., Козлова И.А. Экстракция органических соединений в модельных системах ткань печени водные растворы // Суд. мед. эксп. 1996. - №4. С. 35-38.
68. Информационное письмо главного судебно-медицинского эксперта по количественному определению органических соединений, выделенных из внутренних органов трупа человека методом Стаса-Отто, Васильевой А.А. и Крамаренко В.Ф. - М.,1991. 16 с.
69. Крамаренко В.Ф. Потери алкалоидов при выделении из биологического материала // IV Всесоюз. конф. судебных медиков: Сб. науч. тр. Рига, 1962. С. 530-533.
70. Изотов Б.Н., Бурыкина Т.И. Методология химико-токсикологического анализа органических ядов. Выделение и концентрирование. Часть 2. Сорбция // Современные методы химико-токсикологического анализа: Сб. науч. тр. М., 1986. С.7-39.
71.Изотов Б.Н., Еремин С.К. Методология химико-токсикологического анализа органических ядов. Выделение и концентрирование. Часть 1. Жидкость-жидкостная экстракция // Современные методы химико-токсикологического анализа: Сб. науч.тр.- М., 1986. С.7-39.
72.Изотов Б.Н., Еремин С.К. Методы концентрирования и выделения ядов из биологических объектов // Концентрирование следов органических соединений: Сб. науч. тр. М., 1990. Т.10. С. 244-265.
73. Измайлов Н.А., Шрайбер М.С. Капельно-хроматографический метод анализа и его применение в фармации // Фармация. 1938. - №3. С. 1-7.
74.Высокоэффективная тонкослойная хроматография / Под ред. А. Зиткина, Р. Кайзер. М.: Мир, 1979. 245 с.
75.Ахрем А.А., Кузнецова А.И. Тонкослойная хроматография. М.: Наука, 1965. 174 с.
76. Байерман К. Определение следовых количеств органических веществ. М.: Мир, 1987. 462 с.
77.Березкин В.Г., Бочков А.С. Количественная тонкослойная хроматография. М.: Наука, 1980. 183 с.
78.Высокоэффективная тонкослойная хроматография / Под ред. А. Хеншина М.: Мир, 1988. 688 с.
79.Кибардин С.А., Макаров К.А. Тонкослойная хроматография в органической химии. М.: Химия, 1978. 125 с.
80.Количественная хроматография на бумаге и в тонком слое / Под ред. А.Н. Ермакова. Л.: Мир,1971. 192 с.
81.Лабораторное руководство по хроматографическим и смежным методам / Под ред. В.Г. Березкина. М.: Мир, 1982. Т.1. 783 с.
82.Лурье А.А. Сорбент и хроматографические носители. М.: Химия, 1972. 319 с.
83.Хроматография / Под ред. В.Г. Березкина. М.: Мир, 1986. Ч.1.
112 с
84.Хроматография. Практическое приложение метода / Под ред. В.Г. Березкина. М.: Мир, 1986. Т.1. 336 с.; Т.2. 422 с.
85.Хроматография в тонких слоях / Под ред. Э. Шталя. М., 1965. 508 с.
86. Шаршунова М., Шварц В., Михалец Ч. Тонкослойная хроматография в фармации и клинической биохимии. М.: Мир, 1980. Т.1. 296 с.; Т.2. 326 с.
87.Moffan A.C., France J., Stead A.H. Thin layer chromatographic Rvalues of toxicologically relevant substances on standartized system// The Internat. ASSOC. of forens. toxicologists.- Weinheim 4 New York, 1987.-223 p.
88. Болотов В.В., Джуманазаров А.А., Карпушина С.А. Застосування тонкошарової хроматографії та електрофорезу на папері для виявлення кордарону // Вісник фармації.-1994.- №3-4.- С.69-71.
89. Болотов В.В., Мороз В.П. Застосування тонкошарової хроматографії, кольорових і осадових реакцій для виявлення метоклопраміду // Вісник фармації.- 1999.-№2.-С.98-100.
90.Карташов В.А., Овсянникова В.М., Кудрикова Д.Е. Вариант ТСХ-скрининга ядовитых и сильнодействующих азотсодержащих оснований // Суд.-мед. экспертиза.-1982.-№3.-С.39-41.
91.Радионова Г.М. Разработка системы ТСХ-скрининга лекарственных веществ применительно к судебно-химическому анализу: Автореф. дис.канд. фарм. наук. М., 1977. 23 с.
92.Микеш О. Лабораторное руководство по хроматографии и смежным методам. М.: Мир, 1982. Т.2. 548 с.
93.James A.T., Martin A.I.P. Gas-liquid partition chromatography: the separation and microestimation of volatile fatty asids from formic asid to dodecanoic asid // J. Biochem. 1952. Vol.50, №5. P.679-690.
94.Кислун Ю.В. Химико-токсикологический анализ лекарственных соединений системы аналитического скрининга”. ГХ-скрининг // Современные методы химико-токсикологического анализа: Сб. науч. тр. М., 1986. С. 89-106.
95.Власенко Л.М. Хроматографические методы исследования в отечественной судебной химии. Определение летучих ядов методами ГХ и ГЖХ // Вопросы судебной медицины: Сб. ст. М., 1968. С. 300-301.
96.Гольберт К.А., Видергауз М.С. Введение в газовую хроматографию. М.: Химия, 1990. 352 с.
97.Дементьева Н.Н. Качественный газо-хроматографический анализ лекарственных веществ // Фармация. 1987. Т.31, №3. С.37-40.
98.Остапенко О.В., Серебренникова Г.А., Евстигнеева Р.П. Биоорганическая химия. 1986. Т.12. С.1445.
99.Степанова Е.Н. Газохроматографическое определение лекарственных веществ // Фармация. 1982. Т.31, №2. С.36-37.
100.Туркельтауб Н.М., Лускина Б.М. Газо-жидкостная хроматография высококипящих соединений. М.: НИИТЭХим, 1970. 48 с.
101.Bobbit J.M., Schwarting A.R., Gritter R..J. Introduction to chromatography. New York: Reynhold, 1968. 83 p.
102.Burtis C.a., Stevenson R.L. The separation of physiological fluids by High Resolution liquid chromatography. Calif.: Varian Septograph, 1971. 236 p.
103.Bakez Y.K., Skelton R.E., Riley T.N. Estmation of high presure liquid chromatographic retention indices of nareotic analgetic and related drygs // J. Chromatogr. Sci. 1980. V. 18, №4. P. 153-158.
104.Huber J.F.K. Instrumentation for high performance liquid chromatography // J. Chromatogr. Library series. Amsterdam, 1981. V.13. P.104-166.
105.Cтыскин Е.Л., Ицыскон Л.В., Врауде Е.В. Практическая высокоэффективная жидкостная хроматография. М.: Химия, 1986. 287 с.
106.Шатц В.Д. Выбор условий элюирования в обращенно-фазовой хроматографии. Общая зависимость удерживания от концентрации органического модификатора // Журн. физ. химии. 1986. Т. 60, №1. С. 1-8.
107.Шатц В.Д., Сахартова О.В. Высокоэффективная жидкостная хроматография: Основы теории. Методология. Применение в лекарственной химии. Рига: Зинатне, 1988. 390 с.
108.Stevens N.M., Gill R. High-performance liquid chromatography system for the analysis of analgesic and non-steroidal antiinflammatory drugs in forensic toxicology // J. Chromatogr. 1986. Vol. 370, №1. Р. 39-47.
109.Андерсон А.А. Жидкостная хроматография аминосоединений. Рига: Зинатне, 1984. 295 с.
110.Введение в микромасштабную высокоэффективную жидкостную хроматографию / Под.ред. Д. Исин. М.: Мир, 1991. 240 с.
111.Высокоэффективная жидкостная хроматография в биохимии / Под ред. А. Хеншина и др. М.: Мир, 198. 688 с.
112.Жидкостная колоночная хроматография: В 3 т. / Пер. с англ. С.А. Орловского / Под ред. З.Дейла, К. Мацека, Я. Янака, - М.: Мир. 1978. Т.1.
554 с.
113.Количественный анализ хроматографическими методами: Пер. с англ. / Под ред. Э. Кэц. М.: Мир, 1990. 320 с.
114.Основы жидкостной хроматографии / Под ред. А.А. Жуховицкого. М.: Мир, 1973. 264 с.
115.Ayygar N.R., Bhide S.R. Simultaneous separation of the principal alkaloids in gum opium by reversed phase High performance liquid chromatography // J. Chromatogr. 1986. V.336. P.435-438.
116.Dialing Meyer B.A., Cohen J.A., Tarvin T.L. Principe of adsorption chromatography // J.Chromatogr. 1984. Vol.336. P.93-94.
117. Synder L.R., Kirkland J.J. Introduction to modern liquid chromatography. - 2nd ed. New York: Wiley Inter Science, 1979. 106 p.
118. Давыдов В.Я., Попов Д.М. Сапожников Ю.М. Количественное определение цимарина методом высокоэффективной жидкостной хроматографии // Хим.- фармац. журн. 1983. Т. 17, №3. С. 368-372.
119.Левин М.Г. Некоторые вопросы теории жидкостной хроматографии и рационального применения ВЭЖХ в контроле лекарственных средств. Дис. д-ра хим. наук. Х., 1993. 23 с.
120. Применение высокоэффективной жидкостной хроматографии для контроля некоторых лекарственных средств / А.И. Гризодуб, В.П. Георгиевский, М.Г. Левин и др. // Материалы 2 съезда фармац. Грузии. Тбилиси, 1987. С. 193-195.
121.Скоупс З. Методы очистки белков. М.: Мир, 1985. 358 с.
122.Крамаренко В.Ф. Применение гель-хроматографии при исследовании некоторых алкалоидов // Современные проблемы фармацевтической науки и практики: Тез. докл. II Съезда фармац. УССР. К. 1972. Т.2. С. 618-619.
123.Попова В.И. Применение гель-хроматографии при исследовании барбитуратов в токсикологическом анализе // Современные проблемы фармац. науки и практики: Тез. Докл. II съезда фармац. УССР. К., 1972. - Т. 2. С. 609-611.
124.Детерман Г. Гель-хроматография. М.: Мир, 1970. 352 с.
125.Щербина О.Н., Попова В.И. Применение сефадекса G-50 для очистки гексобарбитала и этаминал-натрия, выделенных из биологического материала // Суд.-мед. экспертиза. 1974. - №4. С.32-33.
126.Беликов В.Г. Фармацевтическая химия. М.: Высш.шк., 1985. 768 с.
127.Фартушный А.Ф., Седов А.И., Мужановский Э.Б. Идентификация некоторых фармацевтических препаратов в таблетках, растворах и биологических жидкостях // Фармация. 1992. - №5. С. 63-66.
128.Швайкова М.Д. Токсикологическая химия. М.: Медицина, 1975. 376 с.
129.Коренман И.М. Микрокристаллоскопия. М.: Госхимиздат, 1955. 432 с.
130.Позднякова В.Т. Микрокристаллоскопический анализ фармацевтических препаратов и ядов. М.: Медицина, 1968. 228 с.
131.Чубенко В.А. Определение природы фармацевтических препаратов при судебно-химических исследованиях. К.: Редакционно - издат. отдел МВД УССР, 1975. 52 с.
132.Гааль Э., Медьеши Г., Варецкой Л. Электрофорез в разделении биологических макромолекул. М.: Мир, 1982. 448 с.
133.Курилович Т.А., Филимонова Т.А. Способ оценки электрофоретической гетерогенности липопротеидов крови // Новые методы для медицинской практики и медико-биологического исследования. Новосибирск, 1983 С. 96-99.
134.Остерман Л.А. Исследование биологических макромолекул электрофокусированием, иммуноэлектрофорезом и радиоизотопным методами. М.: Наука, 1983. 304 с.
135.Прусик З. Электромиграционные методы : Лабораторное руководство по хроматографическим и смежным методам. Л.: Мир, 1982. Ч. 2. С.679-755.
136.Ларский Э.Г. Методы зонального электрофореза . М.: Медицина, 1971. 112 с.
137.Міхно В.В., Левицька Г.Е. Електрофорез на папері для аналізу галантаміну та секуреніну при судово-хімічних дослідженнях // Фармацевт. журн. 1971. - №6. С. 26-31.
138.Песахович Л.В., Деева З.М. Количественное определение азотсодержащих оснований в биологическом субстрате электрофорезом на бумаге // Тез. докл. IV Всесоюзн. конф. по аналитич. химии органических соединений. М., 1980. С.125.
139.Шахмамедов Н.Ф., Карпушина С.А. Использование электрофореза на бумаге для обнаружения бутироксана // Лекарственные средства Украины, синтез, науч. исследования, пр-во, реализация: Тез. докл. науч. практ. конф. Х., 1992. С. 171.
140.Кучер М.М., Луцик М.Д., Крамаренко В.П. Застосування методу диск-електрофорезу для ідентифікації дроперидолу // Фармац. журн. 1985. - №2. С. 72-73.
141.Мауер Г. Диск-электрофорез. Теория и практика электрофореза в полиакриламидном гелях // Современные методы в биохимии. М.: Мир, 1971. 248 с.
142.Успенская В.Д., Николаева Е.А., Смирнов М.Н. Электрофорез белков в крахмальном и полиакриламидном гелях // Современные методы в биохимии. М., 1986. С. 262-300.
143.Большаков Г.Ф., Ватаго В.С., Агрест Ф.Б. Ультрафиолетовые спектры гетероорганических соединений. Л.: Химия, 1969. 500 с.
144.Булатов Л.И., Калинкин И.П. Практическое руководство по фотометрическим методам анализа. Л.: Химия, 1986. 432 с.
145.Васильев В.П. Теоретические основы физико-химических методов анализа. М.: Высш. шк., 1979. 184 с.
146.Дайер Джон Р. Приложения абсорбционной спектроскопии органических соединений. М.: Химия, 1970. С. 9-64.
147. Державна Фармакопея України Ι вид. Харків, 2001. 534 с.
148.Пешкова В.М., Громова М.И. Методы абсорбционной спектроскопии в аналитической химии. М.: Высш. шк., 1976. 280 с.
149.Государственная фармакопея СССР. - XI изд. М.: Медицина, 1987. Т. 1. 336 с.
150.Столяров К.П. Химический анализ в ультрафиолетовых лучах. Л.: Химия, 1965. 176 с.
151.Сильверстейн Р., Басслер Т., Моррил Т. Спектроскопическая идентификация органических соединений. М.: Мир, 1977. 586 с.
152.Крамаренко В.Ф., Попова В.И. Фотометрия в фармацевтическом анализе. К.: Здоров`я, 1972. 191 с.
153.Казицина Л.А., Куплетская Н.Б. Применение УФ-, ИК- и ПМР-спектроскопии в органической химии. - М.: Высш. шк.,1971.- 264 с.
154.Наканиси К. Инфракрасные спектры и строение органических соединений.- М.: Мир, 1965. 216 с.
155.Тиммонс К., Штерн Э. Электронная абсорбционная спектроскопия в органической химии. М.: Мир, 1974. 297 с.
156.Бабко А.К., Пилипенко А.Т. Фотометрический анализ. М.: Химия, 1968. 388 с.
157.Коренман И.М. Фотометрический анализ. Методы определения органических соединений. М.: Химия, 1975. 360 с.
158. Коренман И.М. Экстракция в анализе органических соединений. М.: Химия, 1977. 200 с.
159. Блюм И.А. Экстракционно-фотометрический метод анализа с применением основных красителей. М.: Наука, 1970. 220 с.
160.Костенникова Э.П., Чичкова И.В. Оптимизация условий экстракционно- фотометрического определения алкалоидов группы тропана // Фармация. - 1989. -Т.38, №5. С.35-39.
161.Утежанов К.С., Крамаренко В.Ф. Экстракционно-фотометрический метод определения циклодола // Фармация. 1986. Т.35, №4. С.61-62.
162.Болотов В.В., Баюрка С.В., Маміна О.О. Використання екстракційної фотометрії в скринінгу лікарських речовин основного характеру // Вісник фармації. 1997. - №2 (16). С.71-73.
163.Болотов В.В., Онов А.О., Шахмамедов Н.Ф. Азобравник на основі теофілідіну та його використання для екстракційно-фотометричного визначення бутироксану // Вісник фармації. 1993. - № 1-2. С. 137-139.
164.Жебентяев А.И., Арзамасцев А.П. Фотометрия азотсодержащих лекарственных веществ с применением кислотных красителей // Фармация. 1993. - № 5. С.63-71.
165.Государственная фармакопея СССР. - X изд. М., 1969. 1079 с.
166.Шахмамедов Н.Ф. Химико-токсикологическое исследование бутироксана. Дисс канд. фармац. наук.- Х., 1993. 180 с.
167.Баюрка С.В. Хіміко-токсикологічне дослідження фенікаберану. Дис канд. фарм. наук. Х., 1998. 148 с.
168.Лурье Ю.Ю. Справочник по аналитической химии. Москва: Химия, 1989. 447 с.
169. Полуян С.М., Болотов В.В., Маміна О.О. Фотоколориметричні методи визначення бромгексину // Вісник фармації. 1997. - № 1. С.15-16.
170. Ідентифікація бромгексину за допомогою тонкошарової хроматографії, кольорових реакцій та електрофорезу на папері / С.М. Полуян, В.В. Болотов, В.С. Бондар, С.А.Карпушина // Вісник фармації. 2000. - № 2 (22). С.11-13.
171. Болотов В.В., Полуян С.М., Костина Т.А. Применение УФ-спектроскопии и фотоколориметрии для обнаружения и определения бр