ФАРМАКОГНОСТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ РОСЛИН РОДУ DUSCHEKIA OPIZ



  • Название:
  • ФАРМАКОГНОСТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ РОСЛИН РОДУ DUSCHEKIA OPIZ
  • Альтернативное название:
  • Фармакогностическое изучение растений рода DUSCHEKIA OPIZ
  • Кол-во страниц:
  • 152
  • ВУЗ:
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • Год защиты:
  • 2006
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

    НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ




    На правах рукопису






    КУЛАГІНА МАРІЯ АНДРІЇВНА

    УДК 615.322:582.632.1





    ФАРМАКОГНОСТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ РОСЛИН РОДУ DUSCHEKIA OPIZ

    15.00.02 фармацевтична хімія та фармакогнозія

    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата фармацевтичних наук






    Науковий керівник:
    доктор фармацевтичних наук, професор
    Сербін Анатолій Гаврилович





    Харків 2006







    ЗМІСТ
    ЗМІСТ. 2
    ВСТУП.. 5
    РОЗДІЛ 1 ФІЛОГЕНЕТИЧНА І БОТАНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА, ХІМІЧ­НИЙ СКЛАД ТА ВИКОРИСТАННЯ В МЕДИЦИНІ ВИДІВ РОДУ DUSCHE­KIA OPIZ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ) 11
    1.1. Систематичне положення Dusсhekia Opiz, екологія та розповсюдження видів роду 11
    1.2. Ботанічна характеристика. 17
    1.2.1. Душекія зелена - Duschekia viridis (Vill.) Opiz. 17
    1.2.2. Душекія Максимовича Duschekia maximowiczii (Call.) Pouzar. 17
    1.2.3. Душекія чагарникова Duschekia fruticosa (Rupr.) Pouzar. 18
    1.3. Хімічний склад представників роду Duschekia. 18
    1.4. Використання в медицині 21
    1.5. Висновки до огляду літератури. 23
    ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА.. 24
    РОЗДІЛ 2 ПОПЕРЕДНЄ ВИЗНАЧЕННЯ, ВИДІЛЕННЯ ТА ХІМІЧНЕ ВИВ­ЧЕННЯ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН ПРЕДСТАВНИКІВ РОДУ DUSCHEKIA OPIZ 24
    2.1. Об’єкти та методи досліджень. 24
    2.1.1. Якісне виявлення поліфенольних сполук. 24
    2.1.2. Хроматографічний аналіз. 25
    2.1.3. Хімічні методи аналізу. 27
    2.1.4. Фізичні методи аналізу. 30
    2.2. Виявлення та порівняльне хімічне вивчення деяких груп біологічно активних речовин в видах роду Duschekia Opiz. 33
    2.2.1. Якісний склад дубильних речовин. 34
    2.2.2. Якісний склад оксикоричних кислот. 38
    2.2.3. Якісний склад кумаринів. 40
    2.2.4. Якісний склад флавоноїдів. 40
    2.2.5. Якісне вивчення амінокислот. 43
    2.2.6. Узагальнення результатів попереднього хімічного вивчення. 43
    2.3. Виділення індивідуальних речовин з сировини видів роду Duschekia. 44
    2.3.1. Виділення суми поліфенольних сполук. 44
    2.3.2. Розділення суми поліфенольних сполук на індивідуальні компо­ненти 44
    2.4. Хімічне вивчення виділених речовин. 49
    2.4.1. Ідентифікація похідних бензойної кислоти. 49
    2.4.2. Ідентифікація елаготанінів. 54
    2.4.3. Ідентифікація оксикоричних кислот. 57
    2.4.4. Ідентифікація похідних бензо-α-пірону (кумаринів) 59
    2.4.5. Ідентифікація похідних бензо-γ-пірону (флавоноїдів) 61
    2.5. Висновки. 66
    РОЗДІЛ З ВИЗНАЧЕННЯ КІЛЬКІСНОГО ВМІСТУ ДЕЯКИХ ГРУП БІОЛО­ГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН, ВИДІЛЕНИХ ІЗ ВИДІВ РОДУ ДУШЕКІЯ.. 68
    3.1. Кількісне визначення флавоноїдів. 68
    3.2. Кількісне визначення дубильних речовин. 69
    3.3. Кількісний вміст амінокислот. 71
    3.4. Жирнокислотний аналіз ліпофільної фракції 73
    3.5. Визначення мікроелементного складу сировини D. viridis 75
    3.6. Аналіз вуглеводного складу сировини D. viridis 79
    3.7. Висновки. 83
    РОЗДІЛ 4 ОТРИМАННЯ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ФАРМАКОЛОГІЧНОЇ АКТИВ­НОСТІ ФІТОКОМПЛЕКСІВ ІЗ КОРИ, ЛИСТЯ ТА СУПЛІДЬ DUSCHEKIA VIRIDIS. 84
    4.1. Отримання біологічно активних комплексів із сировини D.viridis 84
    4.2. Розробка технології отримання суми поліфенольних речовин із су­плідь D. viridis (субстанції Душекін) 85
    4.3. Вивчення антимікробної активності біологічних комплексів, отри­маних із D. viridis 87
    4.4. Дослідження фармакологічних властивостей біологічних комплексів D. viridis 96
    4.4.1. Первинна фармакологічна оцінка Душекіну. 96
    4.4.2. Гостра токсичність Душекіну. 97
    4.4.3. Протизапальна активність Душекіну.
  • Список литературы:
  • ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
    1. Вперше проведено комплексне фармакогностичне дослідження кори, стебел, листя та суплідь D. viridis, D. maximowiczii та D. fruticosa з метою використання їх в якості лікарської рослинної сировини. Встановлено наявність дубильних речовин, похідних кислоти бензойної, елаготанінів, флавоноїдів, оксикоричних кислот, кумаринів, вуглеводів, амінокислот, жирних кислот та мікроелементів. Отримані дані свідчать про перспек­тивність подальшого дослідження та використання лікарської рослинної сировини вказаних видів.
    2. Вперше в індивідуальному стані із кори, листя та суплідь видів роду душекія виділено 19 сполук. На підставі хімічних та інструментальних досліджень встановлено структуру цих речовин: похідні кислоти бензойної 3,4,5-тригідроксибензойна (галова), етиловий ефір кислоти галової (етилгалат), ділактон кислоти гексагідроксидіфенової (елагова); елаготаніни діефір гексагідрокси діфеноїла-(3-О-L-арабопіранозидо)-3¢-О-D-ксилопіранозид, діефір гексагідроксидіфеноїла-(1-О-α-L-арабо­піранозидо)-1¢-О-β-D-глюкопіранозид, діефір гексагідроксидіфеноїла-(1-О-β-D-ксилопіранозидо)-1¢-О-β-D-глюкопіранозид, діефір гексагід­рок­сидіфеноїла-(1-О-α-L-арабопіранозидо)-1¢-О-β-D-ксилопіранозид; по­хід­ні кислоти коричної 3,4-дігідроксикорична (кофейна), 3-гідрокси-4-метоксикорична (ферулова), 5-О-кофеїл-D-хінна (хлорогенова), 3-О-кофеїл-D-хінна (неохлорогенова), 3,4-О-кофеїл-D-хінна, 3,5-О-кофеїл-D-хінна та 4,5-О-кофеїл-D-хінна ксилоти (ізохлорогенова); похідні бензо-α-пірону (кумарини) 7-гідроксикумарин (умбеліферон), 6-метокси-7-гідроксикумарин (скополетин); 6,7-дігідроксикумарин (ескулетин); фла­воноїди 3,5,7,4´-тетрагідроксифлавон (кемпферол); 3,5,7,3´,4´-пента­гідроксифлавон (кверцетин), 3-О-β-D-галактопіранозил-5,7,3´,4´-тетра­гідроксифлавон (гіперозид) та 3,5,7,3´,4´,5´-гексагідроксифлавон (міри­цетин).
    3. Визначений якісний склад та кількісний вміст біологічно активних сполук (дубильних речовин, флавоноїдів, вуглеводів, амінокислот, жир­них кислот, мікроелементів) в корі, листі та супліддях видів роду Duschekia.
    4. Із кори, листя і суплідь D.viridis, D.maximowiczii, D.fruticosa виді­лено 16 амінокислот та 12 жирних кислот. Вперше методом атомно-абсор­бційного спектрального аналізу визна­чено вміст 11 мікроелементів в корі, листі та супліддях д. зеленої. На підставі порівняльної характер­рис­тики вмісту важких металів в д.зеленій показано, що сиро­вина із Українських Карпат є екологічно чистою, і заслуговує на подаль­ше по­глиблене вивчення та використання.
    5. Із кори, листя і суплідь д.зеленої одержані і охарактеризовані за моно­мірним складом та біологічними властивостями фракції водорозчинних полісахаридів, пектинових речовин та геміцелюлоз. Визначений кількіс­ний вміст нейтральних та кислих цукрів у полісахаридних фракціях.
    6. В результаті фармакологічних досліджень сухих екстрактів і фракцій по­лісахаридів із кори, листя, зелених та стиглих суплідь D.viridis вста­новлена антимікробна, антифунгальна, діуретична та імуномодулююча активність. Розроблено спосіб отримання суми поліфенольних сполук зі стиглих суплідь під умовною назвою «Душекін» та встановлено, що субстанція відноситься до малотоксичних речовин (ЛД50 складає 540±10,06 мг/кг) і має, додатково, протизапальну дію.
    7. Вперше встановлені морфолого-анатомічні діагностичні ознаки листків, зелених та здерев’янілих стебел трьох видів роду Duschekia. За допомо­гою експрес-методу проведено їх гістохімічне дослідження та встанов­лено місця локалізації гідролізуємих дубильних речовин. Досліджені макро- і мікроскопічні ознаки запропонованої лікарської рослинної сировини стиглих суплідь душекії зеленої.
    8. Розроблено проекти АНД на ЛРС супліддя д.зеленої «Fructus Dusche­kiaе» та субстанцію Душекін. Визначені ресурси D.viridis в Українських Карпатах.
    9. Результати роботи впроваджені у навчальний процес кафедр фармако­гнозії та ботаніки НФаУ, Івано-Франківської державної медичної акаде­мії, Львівського національного медичного університету ім.Данила Галицького, Тернопільського державного медичного університету ім.І.Я.Горбачевського та Запорізького державного медичного універ­ситету.







    ЛІТЕРАТУРА
    1. Черепанов С.К. Система рода Alnus Mill. s. l. и близких к нему родов //Ботанические материалы. Герб. Бот. ин-та им. В.Л. Комарова АН СССР/Под ред. Б.К. Шишкина М. Л., 1955. Т. 17. С. 90-105.
    2. Murai S. Phytotaxonomical and geobotanical studies on gen. Alnus in Japan (III). Taxonomy of wole world species and distribution of each sect. Bull. Gov. Forest Exp. Sta. 1964. V. 171 Р. 1-107.
    3. Черепанов С.К. Свод дополнений и изменений к «Флоре СССР». Л.: Наука, 1973. 668 с.
    4. Janchen E. Catalogus Florae Austriae. Ein systematisches Verzeichnis der auf ỏsterreichischem Gebiet festgestellten Pflanzenarten Hefts. Wien., 1956. Р. 156-166.
    5. Черепанов С.К. Сосудистые растения СССР Л.: Наука, 1981. 509 с.
    6. Черепанов С.К. Сосудистые растения России и сопредельных государств (в пределах бывшего СССР). СПб., 1995. 992 с.
    7. Rikli M. Das Pflanzenkleid der Mittelmeerländer. Bern, 1946. S. 154-168.
    8. Синицин В.М. Древние климаты Евразии. Ч. І. Л.: Изд. ЛГУ, 1965. 345 с.
    9. Hegi G. Illustriente Flora von Mittelturopa. B. 1-6. Mǘnchen, 1906 P. 1931.
    10. Черевко М.В. О морфологии пыльцы некоторых видов березы (Betula L.) и ольхи (Alnus Gaertn) //Укр. бот. журн. 1969. Т. 26, № 6 С. 17-24.
    11. Куприянова Л.А. Палинологические данные к систематике и филогении сережкоцветных (Amentiferaе): Автореф. дис. д-ра биол. наук. Л., 1964. 27с.
    12. Малиновський К.А., Крічфалушій В.В. Рослинні угруповання високогір’я Українських Карпат Ужгород: Карпатська вежа, 2002. 243 с.
    13. Малиновський К.А., Крічфалушій В.В. Високогірна рослинність //В кн.: Рослинність України Гол. ред. Соломаха В.В. К.: Фітосоціоцентр, 2000. Т. 1. 230 с.
    14. Чопик В.І. Високогірна флора Українських Карпат. К.: Наук. думка, 1976. 276 с.
    15. Szucki P. Wybrane rośliny naszyniowe Karpat //Pļaj: almanach karpacki. 1995. Vol. 67, № 11. S. 84-90.
    16. Wolozcak E. O roslinnosti Karpat miedzy gornym biegiem Sanu i Oslawy. Fizlogr. nad Polska Zachodnia. I. Poznan, 1894.
    17. Малиновский К.А., Царик И.В., Жиляев Г.Г. О границах природных популяций растений //Журн. общей биол. 1988. Т. 49, № 1. С. 46-57.
    18. Мельничук В.М. Задачи стационарных эколого-биологических исследований высокогорной растительности Карпат //В кн.: Флора и фауна Карпат М.: Изд-во АН СССР, 1963. С. 104-114.
    19. Побережник Й., Клапчук В. Довбушева земля //Зелені Карпати. 1994. № 1 2. С. 11.
    20. Стойко С.М., Мазур Б.А. Оцінка екологічної репрезентативності природно заповідного фонду Українських Карпат //Укр. ботан. журн. 1999. Т. 56, № 6. С. 643-650.
    21. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник /Відп. ред. А.М.Грод­зінський. К.: Голов. ред. УРЕ, 1989. 544 с.
    22. Определитель высших растений Украины /Д.Н Доброчаева, М.И. Котов, Ю.Н. Прокудин и др. Киев: Наук. думка, 1987. 548 с.
    23. Флора УРСР. К.: Вид-во АН УРСР, 1960. Т. 7 С. 48.
    24. Флора СССР. М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1956. Т. 14. С. 59-65.
    25. Дикорастущие полезные растения России /Отв. ред. А.Л. Буданцев, Е.Е. Лесновская. СПб.: Издательство СПХФА, 2001. 663 с.
    26. Самылина И.А., Пронченко Г.Е., Кашникова М.В /Лекарственные растения: опыты перспективы //Нов. аптека: Аптека и рынок. 2001. №1. С. 64-69.
    27. Screening plants of European North-East Russia for ecdysteroids /V. Volodina, I.Chadina, P. Whitingb, L. Dinan //Biochemical Systematics and Ecology. 2002. Vol 29, № 53. P. 525-578.
    28. Triterpenoids and other constituents from the Far-Eastern species of Alnus /N.I.Uvarova, G.I. Oshitok, N.I. Suprunov, G.B. Elyakov //Phytochemistry. 1972. Vol. 11, № 2. P. 741-743.
    29. Harborne J.B., Williams Ch.A. Advances in flavonoid research since 1992 //Phytochemistry. 2000. Vol. 55, № 6. P. 481-504.
    30. 1,7-Дифенилгептандиол-3,5 из AInus fruticosa и AInus manschurica /Н.И. Уварова, Г.И. Ошиток, А.К. Дзизенко и др. //Химия природн. соедин. 1970. № 4. С. 463-464.
    31. Meurer B., Wiermanna R., Strack D. Phenylpropanoid patterns in fagales pollen and their phylogenetic relevance //Phytochemistry. 1988. Vol. 27, № 3. P. 823-828.
    32. Wollenweber E. Flavonoids from Alnus crispa, Alnus japonica, Alnus koehnei and Alnus sinuata //Phytochemistry 1974. Vol. 13, № 10. P. 2318-2319.
    33. Wollenweber E., Jaya M., Favre-Bonvin G. Flavonoid compaunds from Alnus viridis //Phytochemistry 1974. Vol. 13, № 11. P. 2618-2619.
    34. Brooks R.R. Biological methods of prospecting for gold //Journal of Geochemical Exploration. 1982. Vol. 17, № 2. P. 109-122.
    35. Favre-Bonvin J., Jaya M., Wollenweber E. A novel stilbene from bud excretion of Alnus viridis //Phytochemistry. 1978. Vol. 17, № 4. P. 821-822.
    36. Тритерпены в растениях Дальнего Востока /Л.Г. Матюхина, А.А Рябинин, Н.А. Солтыкова, Т.Б. Шахворостова //Химия природ. соедин. 1968. № 6. С. 387-388.
    37. Diarylheptanoids, flavonoids, stilbenoids, sesquiterpenoids and a phenanthrene from Alnus maximowiczii /M. Tori, A. Hashimoto, K. Hirose, Y. Asakawa //Phytochemistry. 1995. Vol. 40, № 4. P. 1263-1264.
    38. Тритерпены коры AInaster fruticosus Ledeb /Т.В. Домарева, В.Ф. Ляпунова, А.А. Рябинин, И.А. Салтыкова //Журн. общ. химии 1961. Т. 31, вып. 7. С. 2434-2435.
    39. Шретер А. И. Лекарственная флора советского Дальнего Востока. М.: Медицина, 1975. 327 с.
    40. Miettinen L., Virtanen A. The free amino acids in the leaves, roots and nadules of the adles (AInus) //Physion. Plantarum. 1952. Vol. 18, № 5. P. 540-557.
    41. Фитотерапия /Сост. В.М. Дьякова. М., 1992. Вып. 5 6. 96 с.
    42. Mirek Z., Piękos´-Mirkowa H., Zając A. Vascular plant of Poland a checklist. Krakόw: Szafer Institute of Botany, 1995. № 15. 308 p.
    43. Dietary supplementation with n-3 polyunsaturated fatty acids and vitamin E after myocardial infarction: Results the GISSI-prevenzione trial //Lancet. 1999. Vol. 354, № 9177. P. 477-455.
    44. Попов С.Б., Слюсаренко І.В. Терапія вегетосудинної дистонії препаратами амінокислот //Ліки України. 2004. № 6. С. 115-116.
    45. Мазулін Г.В., Мазулін О.В., Калошина Н.О. Новий підхід до використання відомостей про вміст амінокислот у рослинах родів Чебрець, Материнка та Майоран в наукових дослідженнях та навчальному процесі //Фармац. журн. 2002. № 1. С. 65.
    46. Машковский М.Д. Лекарственные средства: В 2 т. 14-е изд., перераб. и доп. М.: ООО «Новая Волна», 2002. Т. 1. 214 с., Т. 2. 142 с.
    47. Фарминдекс’97 лекарственные препараты /Под ред. В.Н. Коваленко, А.П.Викторова. К.: НПП «Морион ЛТД», 1997. 1050 с.
    48. Энциклопедия лекарств /Под ред. Ю.Ф. Крылова. 6-е, перераб. и доп. М.: РЛС, 2000. 1069 с.
    49. Kolodziej H., Schulz V. Umckaloabo //Dentsche Apotheker Zeitung. 2003. Vol. 34, № 12. P. 55-64.
    50. Kayser O., Kolodziej H., Kiderlen A. Immunomodulatory Principles of Pelargonium sidoides //Phytotherapy Research. 2001. Vol. 46, № 15. P. 122-126.
    51. Микроэлементный состав лекарственного растительного сырья некоторых видов семейства губоцветных /А.Г Мухамедгалиев, С.И Алпысбаева, Г.ВОр­лова и др. //Актуальные проблемы фармации: Тез. докл. науч. конф., г. Алма-Ата. Алма-Ата, 1991. С. 92-94.
    52. Попов А.И., Громов К.Г. /Элементный анализ надземной части Bupleurum longifolium L //Растит. ресурсы. 1992. Т. 28, №4. С. 66-68.
    53. Универсальная энциклопедия лекарственных растений /Сост. М. Путырский, В. Прохоров. Мн.: Книжный дом; М.: Махаон, 2000. 656 с.
    54. Соколов С.Я. Фитотерапия и фитофармакология: Рук. для врачей. М.: Мед. информ. агенство, 2000. 976 с.
    55.Количественная радиологическая оценка ресурсов дикорастущего лекарст­венного сырья по южному тренду чернобыльских аварийных выпадений /А.А.Орлов, С.П. Ирклиенко, В.Н. Турко и др. //Наука. Чернобыль-98: Сб. тез. науч.-практ. конф., г. Киев, 1-2 апреля 1999 г. Киев, 1999. С. 26.
    56. Галишевская Е.Е., Петриченко В.М. Элементный состав марьянника лугового: Материалы 67 Межвузовской научн. конф. студентов и молодых ученых. Курск: Изд-во Курск. гос. мед. ун-та, 2002. С. 110.
    57. Першукова А.М. Флавоноидные соединения шалфея лекарственного и влияние марганца на их накопление //Актуальные вопросы практической и теоретичексой медицины: Матер. науч. конф. Челяб. мед. ин-та, г. Челябинск, 1995. Челябинск, 1995. С. 147.
    58. Биологически активные вещества растительного происхождения /Б.Н.Голо­вкин, Р.Н. Руденская, И.А. Трофимова, А.И. Шретер. М.: Наука, 2001 764 с.
    59. Андреева-Гатьева П. Селен. //Общая медицина. 2000. Т. 2, № 3. С. 38-43.
    60. Определение микроэлементов и других биологически активных веществ в траве ярутки полевой и изучение влияния экстракта травы на свертывание крови и содержание гемоглобина /А.М. Кудрявцева, Ю.Г. Пшуков, О.И.Попо­ва, Т.Т. Лихота //Микроэлементы в мед. 2001. Т 2, № 2. С. 24-26.
    61. Мінарченко В.М., Тимченко І.А. Атлас лікарських рослин України. К.: Фітосоціоцентр, 2002. 172 с.
    62. Lafon V. Adler extracts for pharmaceutical use: Engl. pat. //Physion. Plantarum. 1966. Vol. 18, № 5. P. 540-557.
    63. Козлов Р.С. Нозокомиальные инфекции: эпидемиология, патогенез, профи­лактика, контроль //Клин. микробиол. и антимикроб. химиотерапия. 2000. Т. 2, № 1. С. 16-30.
    64. Сидоренко С.В., Яковлев С.В. Инфекции в интенсивной терапии. М.: Бионика, 2003. 208 с.
    65. Яковлев В.П., Яковлев С.В. Рациональная антимикробная фармакотерапия. М.: Литература, 2003. 1008 с.
    66. Цуркан О.О., Колядич О.П., Бобкова Л.С. Фізіологічна активність похідних галової кислоти (Огляд літератури та власних досліджень) //Журн. Акад. мед наук. України 2002. Т. 8, № 3. С. 561-574.
    67. Roberts D.T. Onychomycosis: current treatment and future challenges //Brct. J.Dermatol. 1999. Vol. 141, № 56 (Suppl.). P. 1-4.
    68. Hay R.J. Dermatophytosis and other superficial mycoses //G.L. Mandell, J.E.Bennet, Re Dolin. Principles and Practice of Infectious Diseases. New York: Churchill Livingstone, 2000. P. 2757-2768.
    69. Stability and in vitro efficacy of antibiotic heparin lock solutions potentially useful for treatment of central venous catheter-related sepsis /J.C. Droste, H.A. Jeraj, A.MacDonald, K. Farrington //J. Antimicrob. Chemother. 2003. Vol. 51, № 4 P. 849-855.
    70. Химический анализ лекарственных растений: Учебное пособие для фармац. вузов /С.Я. Ладыгина, Л.Н. Софронич, В.Э. Отряшникова и др.; Под ред. Н.И.Гринкевич, Л.Н. Софронич. М.: Высш. шк., 1983. 176 с.
    71. Хайс И.М., Мацек К. Хроматография на бумаге. М.: Изд-во иностр. лит., 1962. 851 с.
    72. Bayly R., Rourne E., Stracey M. Detection of sugars by paper chromatography //Nature. 1951. Vol. 168, № 4273. P. 2534-2541.
    73. Flavonoids from Quercus Infectora /A. Mansoor, J. Neeru, M. Kamil, M Ilyas //Fitoterapia. 1991. Vol. 62, №3 P. 283.
    74. Алания М.Д., Чкадуа Н.Ф. Флавоноиды Astragalus tana //Химия природ. соедин. 2000. № 5. С. 425-426.
    75. Walewska E., Strzelecka H. Zwiazki flawonoidove w zielu Komonicy zwyczajnej //Herba Pol. 1984. Vol. 30, № 3-4. S. 151-157.
    76. Кумарины некоторых лекарственных растений семейства астровых /А.И.Деркач, А.Г Котов, П.П Хворост и др. //3 Укр. конф. по мед. ботан.: Тез. докл. Ч.1 /АН Украины. Центр ботан. сад. Киев, 1992 С. 47.
    77. Шаршунова М., Шварц В., Михалец Ч. Хроматография в фармации и клини­ческой биохимии. М.: Мир, 1980. Т. 1, 2. 622 с.
    78. Gudej J. Flavonoids, phenolic acids and coumarins from the roots of Althaea officinalis //Planta med. 1991. Vol. 57. № 3 P. 284-295.
    79. Harborn J.B. Flavonols as yellow flower pigments //Phytochemistry. 1965. Vol. 4, № 5. P. 645-657.
    80. Flavonoids from Brosimum acutifolium /T.S. Luiz, A.M. Silvia, A. Arruda et all. //Phytochemistry. 2000. Vol. 53, № 8. P. 1047-1050.
    81. Георгиевский В.П., Комиссаренко Н.Ф., Дмитрук С.Е. Биологически актив­ные вещества растений. Новосибирск: Наука, 1990. 333 с.
    82. Ковалев И.П., Литвиненко В.И. Исследование флавоноидныіх гликозидов /Химия природ. соедин. 1965. № 4. С. 233-241.
    83. Кюсев П.А. Полный справочник лекарственных растений. М.: Эсмо-Пресс, 2001. 992с.
    84. Кумарины полыней рода Frigida /Е.Н. Сальникова, Н.Ф. Комиссаренко, С.Е.Дмитрук и др. //Химия природн. соедин. 1992. № 1. С. 136-137.
    85. Coumarins and antiplatelet aggregation constituents from Peucedanum japonicum /Ih.Sh. Chen, Ch.T. Chang, W.Sh. Sheen, Ch.M. Teng et all //Phytochemistry. 1996. Vol. 41, № 2. P. 525-530.
    86. Krasteva J., Nikolov S., Pavlova D. Flavonoids from Astragalus ponticus Pall. (Fabaciae) //Фармация. 1999. Vol. 46, № 2-3. P. 6-8.
    87. Sokolowska-Wozniak A. Phenolic acids in the some species from the genus Amaranthus L. //Herba Pol. 1996. Vol. 42, № 1. P. 283-288.
    88. Youssef D.T.A., Ramadan M.A., Khalifa A.A. Acetophenones, a chalcone, a chromone and flavonoids from Pancratium maritimum //Phytochemistry. 1998. Vol. 48, № 8. P. 2579-2583.
    89. Тютерев С.Л., Чмелева З.В. Методы белкового и аминокислотного анализа растений. М.: Агропромиздат, 1973. 86 с.
    90. Радько Е.В, Сербина С.А., Радько М.А. Жирнокислотный состав Ввеге­тативных и генеративных органов некоторых видов рода Alnus //Досяг­нення сучасної фармації та перспективи її розвитку у новому тисячолітті: Матеріали V нац. з’їзду фармац. України. Х.: УкрФА, 1999. С. 324.
    91. Химическое изучение коры и листьев 9 видов рода Alnus Mill. s. l. /Е.В.Радь­ко, М.А. Кулагина, Б.А. Самура и др. //Лекарства человеку: Материалы меж­дународной науч.-практической конф., Т. XVI, № 1-2. Харьков, 2001 С. 419-425.
    92. Гістохімічне дослідження стебел і листків представників родів Alnus і Duschekia Opiz /М.А. Кулагіна, О.В. Радько, А.Г. Сербін, Л.М. Сіра //Медична хімія. 2004. Т. 6, № 1. С. 64-67.
    93. Справочник по ботанической микротехнике. Основы и методы /Р.П.Бары­кина, Т.Д. Веселова, А.Г. Девятов и др. М.: Из-во МГУ, 2004. 312 с.
    94. Guz Nathan R., Lorenzb P., Métraux J.-P. Oregonin from the bark of European Alnus species //Biochemical Systematics and Ecology. 2002. Vol. 30, № 5. P. 471-474.
    95. Колесников М.П., Гинс В.К. Фенольные соединения в лекарственных расте­ниях //Прикл. биохимия и микробиол. 2001. Т. 37, №4. С. 457-465.
    96. Park W. Y. Phenolic compounds from Acer ginnala Maxim. //Saengyak Hakho­echi. 1996. Vol. 27, N№ 3. P. 212-218.
    97. Тюкавина Н.А., Литвиненко В.И., Шостаковский М.Ф. Хроматография на полиамидных сорбентах в органической химии. Новосибирск. Наука, 1973. 176 с.
    98. Эллаготанины коры ольхи клейкой AInus glutinosa (L.) Gaertn и о.серой A.incana (L.) Moench /О.П. Хворост, А.Г. Сербин, H.Ф. Комиссаренко и др. //Хим.-фармац. журн. 1989. Т. 23, № 4. С. 445-449.
    99. Phenolic acids in the flowers of Aquilegia vulgaris L. and Aquilegia x Hybrida (Rannunculaceae) /K. Drost-Karbowska, M. Szaufer-Hajdrych, Z. Kowacewski et al. //Herba Pol. 1997. Vol. 43, N № 1. P. 19-25.
    100. Bryant E.T. A note of the differentiation between flavonoid glycosides and their aglicones //J. Amer. pharm. Ass., Sci. Ed. 1950. Vol. 39, № 8. P. 480-488.
    101. Xiao-Bo Sun, Tsukasa Matsumoto, Haruki Yamada. Anti-ulcer activity and mode of action of the polysaccharide fraction from the leaves of Panax ginseng //Planta med. 1992. Vol. 58, № 5. Р. 432-435.
    102. Budzianowski J., Scrzypczak A., StelmachSolarz E. Spektrometria masowa flawonoidow //Herba Polonica. 1979. Vol. 25, № 1. S. 61-81.
    103. Синтез та біологічна активність пентаацетилсаліцилату кверцетину /І.Г. Ле­вашова, Ж.А. Любецька, Н.Ф. Маслова та ін. //Фармац. журн. 1985. № 3. С. 34-37.
    104. Жанаева Т.А., Лобанова И.Е Экстракция флавоноидов из свежих и высу­шенных листьев Bupleurum multinerve DC //Растит. ресурсы. 1992. Т. 28, №4. С. 60-62.
    105. Беликов В.В., Точкова Т.В., Колесник Н.Т. Избирательный метод анализа флавоноидов и фитохимических препаратов //Проблемы стандартизации и кон­троля качества лекарственных средств: Всес. конф., г. Москва, 18-21 дек., 1991г. М., 1991. С. 13-14.
    106. Беликов В.В., Точкова Т.В., Колесник Н.Т. Экспрессный метод анализа флавоноидов в лекарственном растительном сырье //Проблемы стандартизации и контроля качества лекарственных средств: Всес. конф., г. Москва, 18-21 дек., 1991 г. М., 1991. С. 15-16.
    107. Державна Фармакопея України /Державне підприємство «Науково-експер­тний фармакопейний центр». 1-е вид. Харків: РІРЕГ, 2001. 556 с.
    108. Динаміка накопичення дубильних речовин у корі та листі вільхи клейкої AInus glutinosa (L.) Gaertn /О.В. Радько, М.Ф. Комісаренко, Л.М. Сіра, А.Г. Сер­бін //Фармац. журн. 1999. № 4. С. 85-88.
    109. Западнюк В.И., Купраш Л.П., Заика М.И. Аминокислоты в медицине. К.: Здоров’я, 1982. 200 с.
    110. Аминокислотный состав важнейшая характеристика биологической актив­ности лекарственного сырья /А.В. Мазулин, Н.А. Калошина, О.Н. Денисенко и др. //Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: Зб. наук. ст. Запоріжжя, 1999. Вип. ІV. С. 36.
    111. Елецкая О.А., Яцук В.Я., Чалый Г.А. Аминокислотный состав сбора лекарс­твенного мочегонного и противовоспалительного действия //Человек и его здо­ровье: Сб. науч. работ. Курск, 2000. Вып. 3 С. 326-328.
    112. Методы биохимического исследования растений /А.М. Ермаков, В.В. Араси­мович, Н.П. Ярош и др. Л.: Агропромиздат, 1987. 430 с.
    113. Кулагина М.А., Сербин А.Г., Радько Е.В. Аминокислотный состав растений рода Duschekia Opiz //Ліки людині. Сучасні аспекти фармакотерапії: Тез. доп. наук.-практ. конф. Харків, 2004. С. 75.
    114. Виноградова Т.А., Гажев Б.Н. Практическая фитотерапия. М.: ОЛМА-ПРЕСС, 1998. 640 с.
    115. Липиды корней Symphytum officinale и S. asperum /Т.С. Прокопенко, Н.Ф.Ко­миссаренко, А.И. Деркач и др. //Фармаком. 1994. № 8-9. С. 30-31.
    116. Луцык М.Д., Детюк Е.С., Луцык А.Д. Лектины в гистохимии. К.: Наук. думка, 1990. 132 с.
    117. Растительные ресурсы России и сопредельных государств: Часть 1. СПб: Мир и семья, 1995. 571 с.
    118.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины