ФАРМАКОГНОСТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ЛИСТЯ БЕРЕЗИ БОРОДАВЧАСТОЇ : Фармакогностичное изучение листьев березы бородавчатой

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Нещерет Олена Іванівна

УДК: 582.632.1:581.45

ФАРМАКОГНОСТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ
ЛИСТЯ БЕРЕЗИ БОРОДАВЧАСТОЇ

15.00.02 фармацевтична хімія та фармакогнозія

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата фармацевтичних наук

Науковий керівник:
Кисличенко В.С.,
доктор фармацевтичних наук,
професор

Харків-2005

ЗМІСТ

ВСТУП..................................................................................................................

6

РОЗДІЛ 1. Огляд літератури. Рід береза джерело одержання БАР.............

10

1.1. Ботанічна характеристика роду Береза.......................................................

10

1.2. Хімічний склад деяких видів берези...........................................................

12

1.2.1. Ліпіди..........................................................................................................

12

1.2.2. Терпеноїди..................................................................................................

13

1.2.3. Фенольні сполуки......................................................................................

23

1.2.3.1. Фенолкарбонові кислоти........................................................................

23

1.2.3.2. Флавоноїди..............................................................................................

23

1.2..3.3. Дубильні речовини................................................................................

24

1.2.4. Інші сполуки...............................................................................................

24

1.3. Застосування рослин роду Betula L. в офіційній і народній медицині та в народному хазяйстві.....................................................................................

25

1.3.1. Застосування берези в офіційній і народній медицині...........................

25

1.3.2. Застосування берези в народному хазяйстві...........................................

38

РОЗДІЛ 2. Дослідження хімічного складу листя берези бородавчастої з виділенням і встановленням структури біологічно активних сполук ...........

40

2.1. Короткі відомості про прилади, методи та реактиви................................

40

2.2. Дослідження якісного складу біологічно активних речовин в листі берези бородавчастої...........................................................................................

43

2.2.1. Вуглеводи...................................................................................................

44

2.2.1.1. Вільні цукри............................................................................................

44

2.2.1.2. Зв’язані цукри.........................................................................................

44

2.2.2. Амінокислоти.............................................................................................

46

2.2.3. Фенолкарбонові кислоти...........................................................................

46

2.2.3.1. Похідні бензойної кислоти.....................................................................

46

2.2.3.2. Похідні коричної кислоти......................................................................

46

2.2.4. Флавоноїди.................................................................................................

47

2.2.5. Дубильні речовини....................................................................................

47

2.2.5.1. Загальні якісні реакції.............................................................................

47

2.2.5.2. Реакції, що дозволяють відрізнити гідролізовані від конденсованих дубильних речовин...................................................................

48

2.2.5.3. Реакції для виявлення окремих компонентів дубильних речовин.....

49

2.2.6. Стероїди......................................................................................................

49

2.2.7. Тритерпеноїди ...........................................................................................

50

2.2.8. Органічні кислоти......................................................................................

50

2.2.9. Хлорофіли...................................................................................................

51

2.2.10. Дослідження ліпофільної фракції листя берези бородавчастої ..........

51

2.3. Виділення основних груп біологічно активних речовин з листя берези бородавчастої, розділення їх на індивідуальні компоненти ...........................

54

2.3.1. Сполуки хлороформної фракції ...............................................................

55

2.3.2. Речовини етилацетатної фракції...............................................................

57

2.3.3. Речовини бутанольної фракції.................................................................

58

2.3.4. Речовини водної фракції...........................................................................

58

2.4. Хімічне вивчення виділених речовин ........................................................

59

2.4.1. Похідні бензойної кислоти........................................................................

59

2.4.2. Похідні коричної кислоти.........................................................................

64

2.4.3. Флавоноїди.................................................................................................

66

2.4.3.1. Похідні 2-фенілбензо-g-пірону (флавоноли)........................................

66

2.4.3.2. Похідні 2-фенілбензопірану (флавани).................................................

75

2.4.4. Тритерпеноїди............................................................................................

76

2.4.5. Стерини.......................................................................................................

79

2.4.6. Каротиноїди................................................................................................

81

2.5. Методики дослідження.................................................................................

82

2.5.1. Ацетилювання............................................................................................

82

2.5.2. Метилювання.............................................................................................

83

2.5.3. Кислотний гідроліз....................................................................................

83

2.5.4. Отримання фенілозазонів..........................................................................

84

2.5.5. Ферментний гідроліз естеразами равлика...............................................

84

2.5.6. Лужне топлення гідроксикоричних кислот.............................................

85

2.5.7. Лужний гідроліз.........................................................................................

85

2.5.8. Лужне розщеплення флавоноїдів.............................................................

86

РОЗДІЛ 3. Визначення кількісного вмісту різних груп БАР в листі берези бородавчастої і отриманих субстанціях............................................................

88

3.1. Вивчення якісного складу та кількісного вмісту амінокислот у листі берези бородавчастої...........................................................................................

88

3.2. Дослідження жирнокислотного складу листя берези бородавчастої......

91

3.3. Вивчення елементного складу.....................................................................

93

3.4. Вивчення кількісного складу вітамінів різних груп..................................

95

3.5. Визначення вмісту гідроксикоричних кислот............................................

96

3.6. Визначення вмісту суми флавоноїдів.........................................................

98

3.7. Дослідження кількісного вмісту суми окислювальних фенолів і дубильних речовин у листі, бруньках берези бородавчастої та отриманих з них фітозасобах....................................................................................................

101

3.7.1. Визначення вмісту суми окислювальних фенолів..................................

101

3.7.2. Визначення кількісного вмісту дубильних речовин...............................

103

РОЗДІЛ 4. Розробка технології отримання настойок, густого екстракту з листя берези бородавчастої та стандартизація рослинної сировини і субстанцій.............................................................................................................

107

4.1. Визначення оптимальних параметрів технологічного процесу за методом математичного планування експерименту.........................................

107

4.2. Розробка оптимальної технології отримання густого екстракту листя берези бородавчастої...........................................................................................

113

4.3. Визначення числових показників листя берези бородавчастої та густого екстракту.................................................................................................

115

4.3.1. Визначення числових показників листя берези бородавчастої.............

115

4.3.1.1. Макро- та мікроскопічні ознаки листя берези бородавчастої............

115

4.3.1.2. Якісні реакції............................................................................................

118

4.3.1.3. Визначення витрати у вазі при висушуванні.........................................

118

4.3.1.4. Визначення вмісту загальної золи.........................................................

118

4.3.1.5. Визначення вмісту екстрактивних речовин..........................................

118

4.3.1.6. Визначення вмісту гідроксикоричних кислот......................................

118

4.3.1.7. Визначення вмісту флавоноїдів.............................................................

118

4.3.2. Визначення числових показників густого екстракту листя берези бородавчастої...........................................................................................................

120

4.4. Дослідження біологічної активності фітозасобів, отриманих з листя берези бородавчастої...........................................................................................

124

4.4.1. Вивчення впливу настойок та густого екстракту листя берези бородавчастої на функції нирок.........................................................................

125

4.4.1.1. Дослідження діуретичної і салуретичної активності настойок листя берези бородавчастої.................................................................................

126

4.4.1.2. Вивчення гіпоазотемічної активності густих екстрактів листя берези бородавчастої на моделі гострої ниркової недостатності...................

129

4.4.1.2.1. Скринінгові дослідження гіпоазотемічної дії густих екстрактів з листя берези бородавчастої.................................................................................

129

4.4.1.2.2. Експериментальне вивчення впливу густого екстракту листя берези бородавчастої та препарату порівняння Канефрону на функції нирок на моделі гострої ниркової недостатності.............................................

131

4.4.2. Дослідження антимікробної активності густого екстракту листя берези бородавчастої...........................................................................................

135

4.4.3. Вивчення сперміцидної (пригнічення руху сперматозоїдів) дії густого екстракту листя берези бородавчастої.................................................

135

Загальні висновки................................................................................................

138

Список використаних джерел.............................................................................

140

Додатки.................................................................................................................

156

ВСТУП
Актуальність теми. Значення і важливе місце лікарських рослин у фармацевтичній практиці зберігається, а в останні роки стрімко зросли у зв’язку з багатьма безперечними перевагами: хімічна природа більшості ліків рослинного походження максимально наближена до організму людини, вони не викликають серйозних побічних дій, менш токсичні, мають досить широкий спектр фармакологічної активності, можуть використовуватися на протязі тривалого часу. Актуальною проблемою фармацевтичної науки є пошук та вивчення нових видів рослин вітчизняної флори, що зарекомендували себе у народній медицині, а також створення на їх основі нових лікарських засобів, організація промислового виробництва з застосуванням комплексної переробки сировини та розробки необхідної аналітично-нормативної документації (АНД).
Існує певний дефіцит препаратів, які б поєднували антимікробну, протизапальну і гіпоазотемічну дію та застосовувалися б при захворюваннях нирок, тому пошук нових видів рослинної сировини вищезазначеної активності і розробка фітозасобів на їх основі є актуальними.
Перспективною рослиною вітчизняної флори є береза бородавчаста Betula verrucosa Ehrh. родини Betulaceae, бруньки якої застосовуються в науковій медицині. Листя берези бородавчастої здавна використовуються народною медициною як антимікробний, протизапальний, діуретичний, вітамінний засоби. Ця сировина є офіцінальною у багатьох країнах світу і використовується для виробництва таких препаратів, як «Фітолізин», «Гербіон», «Урогран», «Ревмогран», «Етморен» тощо.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота «Фармакогностичне вивчення листя берези бородавчастої» виконана у відповідності з планом науково-дослідних робіт Національного фармацевтичного університету (№ держреєстрації 0198U007008) проблемної комісії «Фармація» МОЗ України.
Мета і задачі дослідження. Метою нашого дослідження є встановлення хімічного складу листя берези бородавчастої, визначення кількісного вмісту ряду груп біологічно активних речовин (БАР), отримання комплексів БАР, встановлення їх біологічної активності, стандартизація сировини і отриманих біологічно активних субстанцій.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні задачі:
- провести попереднє дослідження хімічного складу листя берези бородавчастої за допомогою якісних реакцій та хроматографічного аналізу;
- виділити сполуки в індивідуальному стані і встановити їх структуру;
- провести кількісне визначення ряду груп БАР в сировині і отриманих фітозасобах;
- визначити технологічні параметри листя берези бородавчастої;
- розробити технологію одержання настойок та густого екстракту; підтвердити перспективність розробки лікарських форм на основі отриманих субстанцій дослідженнями біологічної активності;
- провести стандартизацію сировини та фітозасобів, розробити на них проекти АНД.
Наукова новизна одержаних результатів.
Вперше проведено комплексне дослідження якісного складу та кількісного вмісту різних класів БАР в листі берези бородавчастої: амінокислот, фенолкарбонових кислот, флавоноїдів, макро- та мікроелементів, жирних кислот, вітамінів у листі берези бородавчастої. Вперше встановлені діагностичні ознаки анатомічної будови листя берези бородавчастої різних термінів заготівлі; визначені технологічні параметри сировини.
Розроблена оптимальна технологія отримання настойок та густого екстракту з листя берези бородавчастої. Вперше проведено стандартизацію сировини і отриманих з неї фітозасобів.
Новизна розробленого оригінального фітозасобу підтверджена пріоритетним висновком на заявку на корисну модель, надісланої до Державного підприємства «Український інститут промислової власності» (УКРПАТЕНТ) «Засіб з протизапальною та антимікробною дією» № u 2005 00032 від 04.01.2005.
Практичне значення одержаних результатів. Дані досліджень хімічного складу листя берези бородавчастої, анатомічної будови впроваджені в учбовий процес кафедр фармакогнозії та ботаніки Національного фармацевтичного університету, фармацевтичних факультетів Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я.Горбачевського та Запорізького державного медичного університету.
На густий екстракт листя берези бородавчастої розроблений і апробований в умовах ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров’я» технологічний регламент. За результатами досліджень розроблені проекти АНД на листя берези бородавчастої, отримані з нього настойки та густий екстракт.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота являє собою самостійну завершену наукову працю.
Дисертанту належить вирішальна роль у визначенні мети дослідження, шляхів її реалізації, плануванні та використанні експерименту, його обробці, інтерпретації та узагальненні одержаних результатів, формуванні основних положень та висновків, що захищаються. Крім того, проведено аналіз літературних даних про розповсюдження, хімічний склад і використання берези бородавчастої у народній та науковій медицині; досліджено якісний склад листя берези бородавчастої; виділено та ідентифіковано 18 сполук різної хімічної природи; визначено кількісний вміст основних груп БАР в листі берези бородавчастої та отриманих фітозасобах. Розроблено і обгрунтовано технологію одержання настойок та густого екстракту з листя берези бородавчастої; визначено числові показники сировини та напрацьованих серій настойок і густого екстракту з листя берези бородавчастої. Розроблено проекти АНД на листя берези бородавчастої, настойки та густий екстракт листя берези бородавчастої.

Основні положення, що виносяться на захист:
- результати дослідження хімічного складу листя берези бородавчастої з виділенням і встановленням структури біологічно активних сполук;
- результати вивчення якісного складу та кількісного вмісту різних груп БАР у листі берези бородавчастої та отриманих субстанціях;
- розробка технології отримання густого екстракту і настойок з листя берези бородавчастої;
- стандартизація листя берези бородавчастої і отриманих субстанцій.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Проведено фармакогностичне дослідження листя берези бородавчастої та показано перспективність створення лікарських форм з отриманням комплексів БАР діуретичної, гіпоазотемічної, антимікробної дії.
2. За допомогою якісних реакцій, хроматографії на папері і в тонкому шарі сорбенту в листі берези бородавчастої встановлено наявність вуглеводів, амінокислот, фенолкарбонових кислот, флавоноїдів, дубильних речовин, стероїдів, тритерпеноїдів, органічних кислот і хлорофілів.
3. З листя берези бородавчастої виділено в індивідуальному стані 18 сполук. Використовуючи фізико-хімічні, хімічні методи (УФ- та ІЧ-спектроскопію, визначення оптичної активності, кислотний, ферментативний гідроліз та ін.) встановлено структуру цих речовин: похідні бензойної кислоти 3,4,5-тригідроксибензойна (галова) кислота (речовина 1.1), дилактон гексагідроксидифенової кислоти (елагова кислота) (речовина 1.2); похідні коричної кислоти 3,4-дигідроксикорична (кофейна) кислота (речовина 1.3), 5-О-кофеіл-D-хінна (хлорогенова) кислота (речовина 1.4), 4-гідроксикорична (n-кумарова) кислота (речовина 1.5); похідні 2-фенілбензо-g-пірону 3,5,7,4’-тетрагідроксифлавон (кемпферол) (речовина 1.6); 3,5,7,4’-тетрагідроксифлавон (кверцетин) (речовина 1.7); 3,5,7,3,’4’,5’-гексагідроксифлавон (мірицетин (речовина 1.8), кверцетин-3-О-a-L-арабінофуранозид (авікулярин) (речовина 1.9), кверцетин-3-О-a-L-рамнопіранозид (кверцитрин) (речовина 1.10), кверцетин-3-О-b-D-глюкопіранозид (ізокверцитрин) (речовина 1.11), кверцетин-3-О-b-L-галактопіранозид (речовина 1.12); похідні 2-фенілбензопірану: 3,5,7,3’,5’-пентагідроксифлаван ((+)-катехін) (речовина 1.13), 3,5,7,3’,4’-пентагідроксифлаван ((-)-епікатехін) (речовина 1.14), тритерпеноїди урсолова (речовина 1.15) і олеанолова (речовина 1.16) кислоти; стероїд - b-ситостерин (речовина 1.17); лютеїн (речовина 1.18). Вперше виділено з листя берези бородавчастої лютеїн (речовина 1.18).
4. Вперше визначений кількісний вміст амінокислот, жирних кислот, макро- та мікроелементів, вітамінів в листі берези бородавчастої.
5. В листі берези бородавчастої та отриманих фітозасобах встановлено кількісний вміст ряду груп фенольних сполук: суми окислювальних фенолів, гідроксикоричних кислот, флавоноїдів та дубильних речовин.
6. Визначені технологічні параметри та вперше проведена стандартизація сировини, розроблена технологія отримання настойок і густого екстракту з листя берези бородавчастої, встановлені числові показники отриманих субстанцій.
7. Оформлений технологічний регламент отримання густого екстракту листя берези бородавчастої. Технологію апробовано в умовах «ТОВ Фармацевтична компанія «Здоров’я».
8. Дослідженнями, проведеними у ДП «ДНЦЛЗ» під керівництвом старшого наукового співробітника, к.м.н. Васильченко Є.О; в ЦНДЛ НФаУ під керівництвом д.ф.н., професора Яковлевої Л.В., встановлено, що настойки листя берези бородавчастої виявляють діуретичну, салуретичну активність, густий екстракт має гіпоазотемічну, антимікробну та помірну сперміцидну дію. Ці факти свідчать, що листя берези бородавчастої і отримані фітозасоби є перспективними для подальшого вивчення і створення на їх основі препаратів діуретичної, гіпоазотемічної, антимікробної дії.
9. Вперше розроблені проекти АНД на листя берези бородавчастої, настойки та і густий екстракт з нього.

10. Результати роботи впроваджені в навчальний процес кафедр фармакогнозії та ботаніки Національного фармацевтичного університету, фармацевтичних факультетів Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я.Горбачевського та Запорізького державного медичного університету.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. 14-оксикариофиллен-4,5-оксид новый сесквитерпен из Betula pubescens /Н.Д.Похило, В.А.Денисенко, В.Л.Новиков, Н.И.Уварова // Химия природ.соедин. - 1984. - №5. С.598-603.
2. Анатомічна будова, вивчення амінокислотного та мікроелементного складу листя берези бородавчастої / В.С.Кисличенко, О.І.Борисенко, О.П.Хворост, Л.С.Картмазова // Вісник фармації. 2002. - №4(32). С.23-27.
3. Анискина А.А. Betula fruticosa Pall. как потенциальное кормовое растение Центральной Якутии / Растительные ресурсы. 1999. Т.5, вып.1. - С.111-116.
4. Антимикробная активность глюкозидов бетулафолиентриола и его 3-эпимера /С.И.Стехова, М.М.Анисимов, Л.Н.Атопкина и др. // Растительные ресурсы. - 1989. Т. 25, вып. 1. С. 103-105.
5. Афанасьева Л.Ф. Зеленая аптека: Справочник лекарственных растений. - Свердловск: Сред. урал. кн. изд-во, 1990. - 156 с.
6. Балвочюте Я.П., Акимов Ю. А., Моркунас А.В. Эфирные масла почек берез в условиях Литовской ССР. // В кн.: Актуальные вопросы изучения и использования эфирномасличных растений и эфирных масел. Симферополь, 1980. - C. 22.
7. Баранов В.И. К систематике видов рода Betula L. советского Дальнего Востока // В кн.: Тезисы докладов VI делегатского съезда Всесоюзного ботанического общества. Л., 1978. С. 339.
8. Беликов В.В. Аналитические исследования природных фенольных соединений и разработка методов их количественного определения: Автореф. дис. ... д-ра. фармац. наук Харьков, 1990. 36 с.
9. Бендер К.И. Указатель по применению лекарственных растений в научной и народной медицине. - Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1988. - С. 119-121.
10. Биологически активные вещества лекарственных растений / В.П.Георгиевский, Н.Ф.Комиссаренко, С.Е.Дмитрук. Новосибирск: Наукак, Сиб. отд-ние, 1990. 333 с.
11. Борисенко О.І. Листя берези бородавчастої перспективна рослинна сировина // Тез.докл. ХІ конгресу світової федерації українських лікарняних товарств, присвяченого 25-річчю СФУЛТ, 19-22 серпня. Луганськ. - 2002. С.23.
12. Борисенко О.І., Кисличенко В.С. Розробка та вивчення нової лікарської форми з листя берези бородавчастої // Фармація ХХІ століття: Тез.докл. наук.-практ. конф., 24 жовтня. Х., 2002. С. 87.
13. Борисенко О.І., Кисличенко В.С., Васильченко Є.О. Береза бородавчаста: фармакотерапевтичні властивості, медичне застосування, власні дослідження впливу настойок на функції нирок // ФАРМАКОМ. 2002. - №3. С.78-84.
14. Борисенко О.І., Кисличенко В.С., Ковальов С.В. Кількісне визначення вмісту дубильних речовин і флавоноїдів у листках, бруньках та отриманих з них фітозасобах // Фізіологічно -активні речовини. 2000. - №2. С.96-100.
15. Борисенко О.І., Кисличенко В.С., Хворост О.П. Дослідження комплексу ліпофільних сполук листя берези бородавчастої // Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономіка лікарських засобів та біологічно активних добавок: Тез. докл. міжнар. наук.-практ. конф., 14-15 вересня. Тернопіль. 2004. С.56.
16. Вершняк В.М., Степень Р.А. Содержание и состав эфирного масла в различных органах Betula pendula Roth. из Центральной Якутии // Растительные ресурсы. 1992. Т.3, вып.3. С.87-93.
17. Ветчинникова Л.В. О жирнокислотном составе суммарных липидов в органах различных видов берез Севера // Липидный обмен древесных растений в условиях Севера. - Петрозаводск, 1983. С.106-111.
18. Ветчинникова Л.В., Шуляковская Т.А., Канючкова Г.К. Жирнокислотный состав суммарных комплексов различных органов Betula pendula Roth. и B.pubescens Ehrh., произрастающих в Карелии // Растительные ресурсы. - 2000. - Т.36, вып.2. С.85-92.
19. Вымятнина З.К. Влияние экстрактов из некоторых лекарственных растений, обладающих антиульцерогенными свойствами, на секреторную функцию желудка // Растительные ресурсы. - 1997. Т.33, вып.1. С.100-103.
20. Галашкина Н.Г., Ведерников Д.Н., Рощин В.И. Флавоноиды почек Betula pendula Roth. / Растительные ресурсы. Т.40, вып.1. 2004. С.62-68.
21. Голышенков П.П. Лекарственные растения и их использование. 5-е изд. перераб. и доп. - Саранск: Мордов. кн. изд-во, 1990. - 302 с.
22. Горбунова Т.А. Атлас лекарственных растений. - М.: Аргументы и факты, 1995. - 340 с.
23. Государственная Фармакопея СССР: Вып.1 Общие методы анализа. / МЗ СССР. - 11-е изд., доп. М.: Медицина, 1987. 332 c.
24. Государственная фармакопея СССР: Вып.2. Общие методы анализа. Лекарственное растительное сырье / МЗ СССР. 11-е изд.. доп. М.: Медицина, 1989. 400 c.
25. Государственный реестр лекарственных средств. М., 2000. 1202 с.
26. Групповой состав компонентов почек Betula pendula Roth. / Д.Н.Ведерников, Н.Г.Галашкина, Н.Л.Карачкина, В.И.Рощин // Растительные ресурсы. Т.40, вып.2. 2004. С.83-89.
27. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные растения Донбасса. Донецк.: Донбасс, 1990. 280 с.
28. Даников Н.И. Чудо-целитель береза. М.:”РИПОЛ КЛАССИК”, 2000. 320 с.
29. Державна Фармакопея України. - Державне підприємство Науково-експертний фармакопейний центр”. 1-е видання. Х.: РІРЕГ, 2001. 556 с.
30. Долгодворова С.Я., Черняева Г.Н. Дубильные вещества коры березы. В кн.: Биологические ресурсы лесов Сибири. Красноярск, 1980. - С.72-80.
31. Ефимова Т.Е. Лекарственные свойства растений. М.: Махаон, 2003. 416 с.
32. Запрометов М.Н. Биохимия катехинов (биосинтез, превращения и практическое использование). М.: Наука, 1964. 296 с.
33. Запрометов М.Н. Фенольные соединения: распространение, метаболизм и функции в растениях. М.: Наука, 1993. 190 с.
34. Зарудко І.М., Борисенко О.І., Хворост О.П. Листя берези бородавчастої перспективна лікарська сировина // Фітотерапія в реабілітації хворих: Тез. докл. наук.-практ. конф., 14 жовтня. Х., 2003. С.94.
35. Зелень и кора берез доступный источник биологически активных веществ / Н.Д.Похило, Л.Н.Атопкина, Л.Э.Одинокова, Н.И.Уварова // Перспективы развития малотоннажной химии: Тез. докл. регион. конф. Сибири и Дал. Вост., 3-5 окт.,1989. Красноярск, 1989. С.142.
36. Иванов В. Всё о берёзе // Лесная новь. 1984. - №1. С.25-27.
37. Изопреноиды внешней коры дальневосточных берез Betula costata и Betula ermanii / Т.Ю.Кочергина, Г.В.Малиновская, Н.Д.Похило и др. // Химия природ. соедин. - 1987. - № 4. - С. 609-610.
38. Изучение состава внешней коры Betula mandschurica /Т.Ю.Кочергина, Г.В.Малиновская, Н.Д.Похило, В.А.Денисенко, Н.И.Уварова // Химия природ. соед. 1985. - №5. С.647-648.
39. Ильина С. Двенадцать месяцев здоровья: энциклопедия народной медицины: В 2-х т. К.: Логос, 1998. Т.1. 320с.; Т.2 352 с.
40. Ионушайте Ю., Дагис И. Динамика витамина Е в почках, листьях и соцветиях березы ( Betula verrucosa Ehrh.) // В кн.: Научные. труды высших учебных заведений Литовской ССР: Биология. - Вильнюс, 1970. - Т. 10. - С. 83-88.
41. Исследование тритерпеновых сапонинов / Г.Е.Деканосидзе, В.Я.Чирва, Т.В.Сергиенко и др. Тбилиси: Мецниереба, 1982. 151 с.
42. Йорданов Д., Николов П., Бойчинов А. Фитотерапия. 2-е изд. - София, 1990.- 342 с.
43. Квосев П.А. Полный справочник лекарственных растений. М.: ЭКСМО-Пресс, 2001. 992 с.
44. Кислицын А.Н. Экстрактивные вещества бересты: выделение, состав, применение. Обзор // Химия древесины. 1994. - №3. С.3-28.
45. Кисличенко В.С., Ткаченко О.Ю., Борисенко О.І. Вивчення впливу водних екстрактів та полісахаридних комплексів з кори гілок представників роду Ribes L. на імунологічні показники // Фармац. журн. 2000. - №2. С.85-86.
46. Кисличенко В.С., Хворост О.П., Борисенко О.І. Вивчення жирнокислотного та вітамінного складу листя та кори берези бородавчастої і берези пухнастої // Збірник наук. праць співробітників КМАПО ім.П.Л.Шупика. Київ. 2002. - Вип.11, кн.2. С.665-670.
47. Ковальов С.В., Борисенко О.І., Кисличенко В.С. Листя берези перспективна лікарська рослинна сировина // Вчені України вітчизняній фармації: Тез.докл. наук.-практ. конф. НФАУ, м.Харків, 19 жовтня 2000 р. Х., 2000. - С.99-100.
48. Количественное определение тритерпеноидов даммаранового ряда денситометрией тонкослойных хроматограмм / С.Г.Полоник, Н.Д.Похило, В.И.Баранов, Н.И.Уварова. // Химия природ. соедин. 1977. - № 3.- С.- 349-353.
49. Конина Л.В. Динамика липидов в почках некоторых видов березы, произрастающих в Карелии // Растительные ресурсы. - 1978. Т. 14, вып. 2.- С. 222-224.
50. Конина Л.В. О жирнокислотном составе и его изменении в почках березы повислой на Севере // В кн.: Физиология и биохимия растений Субарктики. - Апатиты, 1976.-С. 103-106.
51. Кофеат олеаноловой кислоты из внешней коры Betula dahurica / Л.Э.Одинокова, В.А.Денисенко, Н.Д.Похило, Н.И.Уварова // Химия природ. соедин. - 1985. - №2. С.270-271.
52. Куркин В.А., Стеняева В.В. Стандартизация листьев березы // Фармація. - №6. 2004. С.10-12.
53. Куцик Р.В. Береза бородавчатая (береза повислая) Betula verrucosa Ehrh. (Betula pendula Roth.). Аналитический обзор // Провизор. 2001. - №11. С.23-27.
54. Лабораторное руководство по хромаграфическим и смежным методам: В 2-х ч. / Под ред. О.Микеша. М.: Мир, 1982. 781 с.
55. Лекарственные растения Сибири / Минаева В.Г. 5-е изд., перераб. и доп. Новосибирск: Наука. Сиб. отд-ние, 1991. 431 с.
56. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / за ред. академіка АН УССР М.Гродзінського. К.: Голов. ред. укр. рад. Енциклопедії ім. М.П.Бажана, 1991. 344 с.
57. Лушпа В.І. Береза повисла в офіційній в офіційній та народній медицині // Фітотерапія в Україні. 2001. - №1-2 (12). С. 48-52.
58. Малиновская Г.В., Похило Н.Д., Уварова Н.И. Выделение папириферовой кислоты из Betula dahurica // Химия природ. соедин. 1984. - № 3. - С. 392-393.
59. Мамаев С.А., Махнев А.К. Изучение популяционной структуры древесных растений с помощью метода морфофизиологических маркеров. _ В кн..: Фенетика популяцій. М.: Наука, 1987. С. 140-150.
60. Мамчур Ф.І. Фітотерапія в урології. - К.: Здоров’я, 1991. 140 с.
61. Машковский М.Д. Лекарственные средства : В 2-х т. М., 2003. Т.1. 539 с.; Т.2. 608 с.
62. Мембранотропная активность эпоксидаммарановых тритерпенов видов Betula L. в зависимости от температуры и рН среды / М.М.Анисимов, Е.Б.Шенцова, Н.Г.Прокофьева, Н.Д.Похило, Н.И.Уварова // Растительные ресурсы. 1999. Т.21, вып.4. С.47-51.
63. Методы анализа лекарств / Н.П.Максютина, Ф.Е.Каган, Л.А.Кириченко, Ф.А.Митченко. К.: Здоров’я, 1984. 224 с.
64. Мінарченко В.М., Тимченко І.А. Атлас лікарських рослин України (хорологія, ресурси та охорона). К.: Фітосоціоцентр. - 2002. 172 с.
65. Некоторые аспекты изучения биологически активных веществ и фармакологических свойств лекарственных растений / В.Д.Белоногова, Н.С.Корепанова, Г.И.Олешко, П.В.Назаренко и Д.М.Мухамеджанова // Вопросы биологической, медицинской и фармацевтической химии. - 2003. № 4. - С.16-20.
66. Новый тритерпен из листьев Betula mandshurica / Г.В.Малиновская, В.Л.Новиков, В.А.Денисенко, Н.И.Уварова // Химия природ. соедин. 1980. - № 3.- С. 346-351.
67. Носаль М.А., Носаль И.М. Лекарственные растения и способы их применения в народе / Предисл. Л.В.Николайчук. - Минск: Полымя, 1997. - 335 с.
68. Оптимизация процесса выделения тритерпеноидов из внешней коры березы./Семенченко В.Ф.//Изв. вузов. Сев.-Кавк. регион. Техн. н. [бывш. Изв. Сев.-Кавк. науч. центра высш. шк. Техн. н.] . 1993. - №1-2. С.24-26.
69. Оськина О.А., Пашинский В.Г., Вымятнина З.К. Влияние экстракта из коры Betula pendula Roth. на секреторную функцию желудка экспериментальных животных // Растительные ресурсы. 2000. - Т.36, вып.3. С.55-59.
70. Палов М. Энциклопедия лекарственных растений: Пер. с нем. М.: Мир. 1998. 467 с.
71. Pann O.A., Пашинский В.Г. Некоторые фармакологические свойства препаратов из разных органов и частей Betula pendula Roth. // Растительные ресурсы. 1994. Т.6, вып.1-2. С.93-98.
72. Пашинский В.Г. Растения в терапии и профилактике болезней. - Томск: Изд-во Том. ун-та, 1989. - 206 с.
73. Покушалова Т.В., Глибко Л.И. Хроматографическое выделение и концентрирование тритерпеновых спиртов на колонках с полихромом-1 и полисорбом-4Г // Химия природ. соедин. - 1984. - №5. С.667-668.
74. Полифенолы коры Betula pendula / Г.Черняева, С.Я.Долгодворова, С.М.Бондаренко, А.К.Каримджанов // Химия природ.соедин. - 1983. - №4. С.531-532.
75. Получение бетулиновой кислоты из экстракта бетулина. Противовирусная и противоязвенная активность некоторых родственных терпеноидов / Д.Н.Ведерников, Н.Г.Галашкина, Н.Л.Карачкина, В.И.Рощин // Хим.-фармац. журн. - 2002. - Т.36, №9. С.26-28.
76. Попова О.И. Фенольне соединения Viscum album // Химия природ. Соедин. 1991. - №1. С. 139.
77. Попова О.И., Муравьева Д.А. Содержание хлорофилла в омеле белой // Фармация. 1990. - №6. С.15-17.
78. Похило Н.Д., Денисенко В.А., Уварова Н.И. Тритерпеноиды и флавоноиды из женских сережек Betula exilis // Химия природ. соедин. 1985. - №1. С.124-125.
79. Похило Н.Д., Махнев А.К., Уварова Н.И. Тритерпеноиды в листьях уральских и алтайских берез и вопросы их хемотаксономии // Химия природ.соедин. 1990. - №2. С.276-279.
80. Похило Н.Д., Полоник С.Г., Уварова Н.И. К вопросу количественного определения индивидуальных тритерпенов в неомыляемой части эфирных экстрактов из листьев дальневосточных видов берез // В кн.: Тез. докл. Всесоюзного симп. по биоорганической химии. - Владивосток, 1975. - С. 17-18.
81. Похило Н.Д., Уварова Н.И. Изопреноиды различных видов рода Betula // Химия природ. соедин. 1988. - №3. С.325-341.
82. Проскурякова Г. Береза // Наука и жизнь. 1988. - № 5. С.157-160.
83. Раnn О.А., Пашинский В.Г., Чучалин В.С. Сравнительная оценка фармакологической активности экстрактов коры березы, приготовленных на этаноле различной концентрации // Хим.-фармац. журн. - 1996. -№ 6. С.23-24.
84. Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование; Семейства Magnoliaceae-Limoniaceae. - Л.: Наука, 1984. - 460 с.
85. Родионов В.С., Ильинова М.К., Шулякоская Т.А. Годичные ритмы концентрации и жирнокислотного состава липидов почек березы // Лесоведение. - 1987. - №4. С. 57-64.
86. Связь между химическим строением и антистафилококковой активностью полиолов даммаранового ряда и их глюкозидов / С.И.Степова, М.М.Анисимов, Л.Н.Атопкина, Н.Ф.Самошина, Н.Д.Похило, Н.И.Уварова // Растительные ресурсы. - 1998. Т.34, вып.1. С.51-56.
87. Связь между химическим строением и мембранотропной активностью глюкозидов бетулафолиентриола и его 3-эпимера / М.М.Анисимов, Г.Н.Лихацкая, О.В.Волкова, Л.Н.Атопкина, Н.Ф.Самошина, Н.И.Уварова // Химия природ. соедин. - 1998. - №6. С.883-885.
88. Сезонная динамика содержания дубильных веществ в коре березы повислой. /Г.Н.Черняева, С.Я.Долгодворова, Г.И.Перышкина // Растительные ресурсы. 1982. - Т.18, вып.1. - С.63-66.
89. Селен в лекарственных растениях флоры России / М.Я.Ловкова, О.В.Шелепова, С.М.Соколова и др. // Известия РАН Сер.биол 1993. №6. С.833-838.
90. Содержание липидов и жирнокислотный состав их фракций в различные фазы развития почек и листьев Betula pendula Roth. и Betula pubescens Ehrh. / Т.А.Шуляковская, Л.В.Ветчинникова, Г.К.Канючкова и М.К.Ильинова // Растительные ресурсы. 2004. - Т.40, вып.1. С.69-75.
91. Соколов С.Я., Замотаев И.П. Справочник по лекарственным растениям: Фитотерапия. - Х.: Основа, 1993. - 446 с.
92. Степаненко Б.Н. Химия и биохимия углеводов (полисахариды). М.: Высш. шк., 1978. С.256.
93. Структурно-функциональные свойства гликозидов Panax ginseng C.A.Mey. и их аналогов. VI. Зависимость гемолитической активности b-D-глюкопиранозидов 3-эпиокотиллола и оксида бетулафолиентриола от рН среды / Е.Б.Шенцова, Л.Н.Атопкина, М.М.Анисимов, Н.И.Уварова // Растительные ресурсы. - 2003. - Т.39, вып.1. - С.83-89.
94. Структурно-функциональные свойства тритерпеноидов ряда лупана. І. Влияние бетулиновой кислоты и 3-О-глюкозидов бетулиновой и дигидробетулиновой кислот на рост корня проростков Cucumis sativus L. / С.И.Стехова, Н.Ф.Самошина, М.В.Денисенко, В.А.Денисенко, В.В.Логачев, М.М.Анисимов, Н.И.Уварова // Растительные ресурсы. - 2002. Т.39, вып.2. С.92-99.
95. Структурно-функциональные свойства тритерпеноидов ряда лупана. Сообщение 2. Влияние среды на гемолитическую активность бетулиновой и дигидробетулиновой кислот и их гликозидов / Е.Б.Шенцова, М.М.Анисимов, Н.Ф.Самошина, М.В.Денисенко, Н.И.Уварова // Растительные ресурсы. Т.40, вып.2. 2004. С.68-72.
96. Талалуева Л.В. Особенности анатомического строения коры стебля некоторых видов рода Betula (Betulaceae) // Ботанический журн. 1984. - Т.70, № 4. С.490-495.
97. Талалуева Л.В., Косиченко Н.Е. Адаптивные изменения анатомического строения листьев различных видов рода Betula (Betulaceae) в условиях сухой степи Нижнего Поволжья // Ботанический журн. 1983 - Т.68, №10. С.1374-1379.
98. Товстуха Є.С. Фітотерапія. - К.: Здоров’я, 1990. С.36-37.
99. Тритерпеноиды из листьев Betula costata / Н.И.Уварова, Г.В.Малиновская, Ю.Н.Елькин, В.В.Исаков и др. // Химия природ. соедин. 1976. - №6. С.757-762.
100. Тритерпеноиды из листьев Betula pendula разных мест произрастания / Н.Д.Похило, В.А.Денисенко, В.В.Маханько, Н.И.Уварова // Химия природ. соедин. - 1986. № 2. С. 179-185.
101. Тритерпеноиды из листьев сибирских видов берез Betula nana и exilis / Н.Д.Похило, Г.В.Малиновская, В.В.Маханьков и др. // Химия природ. соедин. - 1985. - №3. С.352-356.
102. Тритерпеноиды коры и веточек Betula dahurica / Л.Э.Одинокова, Г.В.Малиновская, Н.Д.Похило, Н.И.Уварова // Химия природ. соедин. 1985. - №3. С.414.
103. Тритерпеноиды эфирного экстракта листьев и женских сережек Betula divaricata / Г.В.Малиновская, Н.Д.Похило, В.А.Денисенко, Н.И.Уварова // Химия природ. соедин. 1985. - №1. С.126-127.
104. Тритерпены из листьев Betula ermanii / Г.В.Малиновская, Н.Д.Похило, В.В.Исаков, Н.И.Уварова // Химия природ. соедин. 1978. - № 5. - С. 587-590.
105. Турова А.Д., Сапожникова Э.Н. Лекарственные растения СССР и их применение. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Медицина, 1983. - 288 с.
106. Фитотерапия в комплексном лечении заболеваний внутренних органов / А.А.Крылов, В.А.Марченко, Н.П.Максютина, Ф.И.Мамчур. - К.: Здоров`я, 1991. - 237 с.
107. Флора СССР / Под ред. В.А.Комарова: - В 30-ти т. Т.13. М., Л.: Изд-во АН СССР, 1959. - В 30 Т., Т. 13.
108. Флора УРСР у 30-ти т. / Гол. Ред. Д.К.Зеров. Київ: АН УРСР, 1954. Т.VI. 594 с.
109. Французов Б.Л. Фитотерапия неспецифических воспалительных заболеваний верхних дыхательных путей, трахей, бронхов. - К.: Здоров`я, 1995. - 117 с.
110. Фурст Г.П. Методы гистохимического исследования растительных тканей. М., Наука, 1979. 154 с.
111. Хайс И,М., Мацек К. Хроматография на бумаге. М.: Изд-во иностран. Лит., 1962. 851 с.
112. Хворост О.П. Локалізація поліфенольних сполук у рослинах порядку Betulales. Дослідження пагонів рослин роду береза Betula L. / О.П.Хворост // Медична хімія. 2003. - Т.5, №2. С.97-100.
113. Химическая энциклопедия: В 5 т. М.: Советская энциклопедия. 1989, Т.1; 1990, Т.2.
114. Химический анализ лекарственных растений / Под ред. Гринкевич Н.И., Сафронич Л.Н. - М.: Высшая школа, 1983. - 218 с.
115. Чекман І.С. Клінічна фітотерапія. К.: Видавництво А.С.К., 2003. 552 с.
116. Черепанов С.К. Сосудистые растения России и сопредельных государств. СПб.: Мир и семья-95, 1995. 990 с.
117. Чернобровкина Н.П., Ильинова М.К. Состав жирных кислот глико- и фосфолипидов почек и листьев березы повислой // Липидный обмен древесных растений в условиях Севера. - Петрозаводск, 1983. С.112-118.
118. Чернобровкина Н.П., Степанов А.А. Состав эфирных масел хвои ели, сосны, почек березы и листьев багульника // Л