ФІТОХІМІЧНЕ ВИВЧЕННЯ ПРОМИСЛОВИХ СОРТІВ GLYCINE HISPIDA ТА СТВОРЕННЯ НА ЇХ ОСНОВІ ЛІКАРСЬКИХ СУБСТАНЦІЙ : Фитохимическое ИЗУЧЕНИЯ ПРОМЫШЛЕННЫХ СОРТОВ GLYCINE HISPIDA И СОЗДАНИЕ НА ИХ ОСНОВЕ лекарственных субстанций

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Карпюк Уляна Володимирівна

УДК: 615.322:582.739

ФІТОХІМІЧНЕ ВИВЧЕННЯ ПРОМИСЛОВИХ СОРТІВ GLYCINE HISPIDA ТА СТВОРЕННЯ НА ЇХ ОСНОВІ ЛІКАРСЬКИХ СУБСТАНЦІЙ

15.00.02 фармацевтична хімія та фармакогнозія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата фармацевтичних наук

Науковий керівник:
Кисличенко Вікторія Сергіївна,
доктор фармацевтичних наук,
професор

Харків-2009

ЗМІСТ

Вступ.

5

Розділ 1.

GLYCINE HISPIDA ПЕРСПЕКТИВНЕ ДЖЕРЕЛО ОДЕРЖАННЯ БАР (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

11

1.1.

Коротка ботанічна характеристика, класифікація, розповсюдження, культивування та заготівля сої щетинистої

11

1.2.

Хімічний склад

15

1.2.1.

Азотисті речовини та білки

15

1.2.2.

Вуглеводи

17

1.2.3.

Ліпіди

18

1.2.4.

Елементний та вітамінний склад

19

1.2.5.

Фенольні сполуки

20

1.3.

Застосування в народній, науковій медицині та народному господарстві.

22

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1

37

Розділ 2.

ВИВЧЕННЯ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ТРАВИ ДОСЛІДЖУВАНИХ СОРТІВ СОЇ ЩЕТИНИСТОЇ З ВИДІЛЕННЯМ І ВСТАНОВЛЕННЯМ СТРУКТУРИ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ СПОЛУК

38

2.1.

Короткі відомості про прилади, методи і реактиви

38

2.2.

Дослідження сировини сої щетинистої сортів Скеля, Фея та Подільська на наявність різних груп БАР

41

2.2.1.

Визначення вільних і зв’язаних цукрів

41

2.2.2.

Дослідження пектинових речовин

42

2.2.3.

Дослідження полісахаридів у траві сої щетинистої

42

2.2.4.

Вивчення вільних амінокислот

44

2.2.5.

Вивчення флавоноїдів

45

2.2.6.

Вивчення ізофлавоноїдів

48

2.2.7.

Визначення гідроксикоричних кислот

50

2.2.8.

Вивчення кумаринів

50

2.2.9.

Вивчення дубильних речовин

51

2.2.10.

Виявлення сапонінів

51

2.3.

Дослідження якісного складу ліпофільних фракції сої щетинистої

53

2.3.1.

Отримання ліпофільних фракцій

53

2.3.2.

Вивчення якісного складу ліпофільних фракцій

53

2.4.

Виділення основних груп природних речовин з трави сої щетинистої досліджуваних сортів, розділення на індивідуальні сполуки та встановлення їх структури

55

2.4.1.

Отримання різних фракцій з сировини сої щетинистої сортів Скеля, Фея та Подільська

55

2.4.2.

Виділення в індивідуальному стані БАР з отриманих фракцій

55

2.4.3.

Встановлення структури виділених сполук

62

2.4.3.1.

Похідні коричної кислоти

62

2.4.3.2.

Кумарини

63

2.4.3.3.

Флавоноли

65

2.4.3.4.

Ізофлавони

73

2.4.3.5.

Похідні бензойної кислоти

79

2.4.3.6.

Похідні сечовини

83

2.4.3.7.

Стероїди

84

2.4.3.8.

Хлорофіли

85

2.5.

Методики дослідження

85

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2

89

Розділ 3.

ВИЗНАЧЕННЯ КІЛЬКІСНОГО ВМІСТУ ОСНОВНИХ ГРУП БАР В СИРОВИНІ СОЇ ЩЕТИНИСТОЇ

90

3.1.

Кількісне визначення вуглеводів в сировині сої щетинистої

90

3.2.

Кількісне визначення амінокислотного складу в сировині сої щетинистої

92

3.3.

Встановлення кількісного вмісту ряду груп фенольних та поліфенольних сполук в досліджуваній сировині

95

3.3.1.

Кількісне визначення флавоноїдів

95

3.3.2.

Кількісне визначення дубильних речовин (суми окислювальних поліфенолів)

95

3.3.2.1.

Визначення кількісного вмісту суми окислювальних поліфенолів перманганатометричним методом за Левенталем

95

3.3.2.2.

Кількісне визначення дубильних речовин методом комплексонометрії

95

3.3.2.3.

Визначення кількісного вмісту поліфенольних сполук в перерахунку на галову кислоту

99

3.3.3.

Кількісне визначення гідроксикоричних кислот

100

3.3.4.

Кількісне визначення ізофлавоноїдів

101

3.4.

Кількісне визначення аскорбінової кислоти

102

3.5.

Вивчення макро- та мікроелементного складу сировини сої щетинистої сорту Скеля, Фея та Подільська

102

3.6.

Вивчення кількісного вмісту сполук ліпофільної фракції сої щетинистої

104

3.6.1.

Визначення кількісного вмісту каротиноїдів та хлорофілів у ліпофільних фракціях з трави сої

104

3.6.2.

Дослідження жирнокислотного складу

104

3.6.3.

Визначення кількісного вмісту токоферолів

107

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3

109

Розділ 4.

РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЇ ОТРИМАННЯ СУБСТАНЦІЙ З ТРАВИ СОЇ ЩЕТИНИСТОЇ ТА СТАНДАРТИЗАЦІЯ СИРОВИНИ, ОТРИМАНИХ СУБСТАНЦІЙ, ВИВЧЕННЯ ЇХ ФАРМАКОЛОГІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ

110

4.1.

Розробка технології отримання субстанцій з трави сої щетинистої

110

4.1.1.

Визначення технологічних параметрів сировини

110

4.1.2.

Вибір оптимальних умов технологічного процесу

114

Список литературы

висновки

1. Проведено систематичне фітохімічне вивчення трави сої щетинистої (Glycine hispida), зібраної у стадію цвітіння, сортів Скеля, Фея та Подільська з дослідженням різних груп біологічно активних речовин, стандартизацією сировини та одержаної субстанції. Для субстанції встановлено біологічну активність, що дає можливість розробляти лікарські засоби на її основі.
2. За допомогою якісних реакцій, ПХ і ТШХ в траві сої щетинистої сортів Скеля, Фея та Подільська були виявлені вільні і зв’язані цукри, полісахариди, пектинові речовини, амінокислоти, ізофлавоноїди, гідроксикоричні кислоти, кумарини, флавоноїди, дубильні речовини, сапоніни, фітостероли.
3. З трави сої щетинистої в індивідуальному стані виділено 28 речовин. На основі фізико-хімічних властивостей отриманих речовин та продуктів їх хімічних перетворень, даних УФ-, ІЧ-, ПМР спектроскопії, порівняння з вірогідними зразками встановлено їх структуру: гідроксикоричні кислоти хлорогенова, неохлорогенова, ферулова, n-кумарова; кумарини умбеліферон, ескулетин, скополетин; флавоноли кемпферол, кверцетин; глікозиди кемпферолу астрагалін, нікотифлорин, кемпферол-3-О-генциобіозид; глікозиди кверцетину ізокверцитрин, кверцетин-3-О-генциобіозид, кверцетин-3-О-софорозид, рутин; ізофлавони геністеїн, формононетин, даідзеїн; глікозиди ізофлавонів геністин, астрозид, ононін, даідзин; похідні сечовини алантоїн; похідні бензойної кислоти галова кислота; стероїди β-ситостерин; хлорофіли хлорофіл а та хлорофіл b. Галову кислоту та β-ситостерин виділено вперше з трави сої щетинистої.
4. Вперше одержано фракції полісахаридів з трави сої щетинистої та визначено їх кількісний вміст: водорозчинні полісахариди, пектинові речовини, геміцелюлоза А і Б. Визначено кількісний вміст 17 зв’язаних та вільних амінокислот, 19 макро- та мікроелементів. З речовин фенольної природи визначено кількісний вміст флавоноїдів (сорт Скеля 2,9%; сорт Фея- 1,92%, сорт Подільська 2,10%), гідроксикоричних кислот (сорт Скеля 2,3%, сорт Фея - 3,0%, сорт Подільська 1,5%), дубильних речовин (сорт Скеля - 2,96%, сорт Фея - 2,78%, сорт Подільська 2,46%), ізофлавоноїдів (сорт Скеля 2,3%, сорт Фея - 3,0%, сорт Подільська 1,5%), аскорбінової кислоти (сорт Фея - 0,054%, сорт Скеля - 0,06%, сорт Подільська - 0,064%).
5. Вперше отримано ліпофільні фракції з трави сої щетинистої сортів Подільська, Скеля та Фея. Вперше визначено в них кількісний вміст хлорофілів та каротиноїдів. У ліпофільній фракції з трави сорту Скеля вміст каротиноїдів сягав 117 мг%, з трави сорту Фея 127 мг% та 122 мг% у ліпофільній фракції трави сорту Подільська. Кількісний вміст хлорофілів у ліпофільних фракціях з трави сорту Скеля становив 2,6±0,16 %, з трави сорту Фея 2,3 ±0,15% та 2,7 ±0,15% з трави сорту Подільська.
6. Вперше в ліпофільній фракції з трави сої щетинистої сорту Фея, зібраної у стадію цвітіння, методом газорідинної хроматографії визначено якісний склад та кількісний вміст вільних жирних кислот та токоферолів.
7. Вперше запропоновано спосіб одержання густого екстракту з трави сої щетинистої та проведено його стандартизацію. Новизна досліджень захищена патентами України на корисну модель № 33401 та № 20253.
8. Визначено анатомо-діагностичні ознаки спільні для усіх досліджуваних сортів. Обрано основні параметри стандартизації для трави сої щетинистої, зібраної у стадію цвітіння: макро- та мікроскопічні ознаки, ідентифікацію (хроматографічне вивчення), вміст вологи, золи загальної та нерозчинної в 10% розчині кислоти хлоридної, вміст діючих речовин.
9. У ході роботи проведено фармакологічне дослідження густого екстракту з трави сої щетинистої: експериментально встановлена виражена анаболічна дія густого екстракту у здорових тварин та у тварин з експериментальним відтворенням різних порушень білкового обміну. Доведено виражену антиоксидантну та гепатозахисну дію екстракту на моделі гострого тетрахлорметанового ураження печінки, встановлено його помірно виражені гіпоглікемічні властивості.
10. За результатами проведених досліджень розроблені проекти АНД „Трава сої щетинистої” та Густий екстракт з трави сої щетинистої”.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. 100 лет хроматографии: сб. ст. / Рос. акад. наук, Ин-т физ. химии, Науч. совет по адсорбции и хроматографии, Науч. совет по аналит. химии; отв. ред. Б.А. Руденко. М.: Наука, 2003. 738 c.
2. Азотсодержащие соединения Glycine hispida / Л.М. Серая, В.Н. Ковалев, Г.П. Жегунова, Л.Д. Халеева // Химия природных соединений. 1983. № 5. С. 661662.
3. Алешина И.В. Биологическая ценность и лектиновая активность белков семян сои различных сортов / И.В. Алешина // Изв. Вузов. Пищ. Технология. 1993. № 12. С. 6063.
4. Аналіз перспективних сортів сої для застосування в фармації / В.С. Кисличенко, О.Л. Левашова, В.М. Ковальов і ін. // Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія: тез. доп. ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. Х.: Вид-во НФаУ, 2003. Ч. І. С. 182.
5. Анатомо-гистохімічне дослідження вегетативних органів сої щетинистої / Л.С. Картмазова, Н.М. Ткаченко, Л.М. Сіра, В.М. Ковальов // Фармацевтичний журнал. 1982. № 2. С. 5356.
6. Андреева В.Ю. Исследование химического состава надземной части Манжетки обыкновенной Alchemilla Vulgaris L.S.L. / В.Ю. Андреева, Г.И. Калинкина // Химия растительного сырья. 2000. № 2. С. 7982.
7. Антонюк В.О. Дослідження взаємодії з лектинами вуглеводів, які часто зустрічаються в рослинних глікозидах / В.О. Антонюк, Л.В. Панчак // Вісник фармації. 2007. № 3(51). С. 7073.
8. Антонюк В.О. Лектини та їх сировинні джерела / В.О. Антонюк. Львів: ПП «Кварт», 2005. 554 с.
9. Бабич А.О. Соя для здоров'я і життя на планеті Земля / А.О. Бабич. К.: Аграрна наука, 1998. 271 с.
10. Барабой В.А. Биоантиоксиданты / В.А Барабой. К.: Книга плюс, 2006. 462 с.
11. Биологически активные вещества лекарственных растений / В.П. Георгиевский, Н.Ф. Комиссаренко, С.Е. Дмитрук и др. Новосибирск: Наука, Сиб. отд-ние, 1990. 333 с.
12. Биологически активные вещества растительного происхождения: в 3-х т. / Б.Н. Головкин, Р.Н. Руденская, И.А. Трофимова, А.И. Шретер; гл. ботанический сад им. Н.В. Цицина. М.: Наука, 2001. Т. 1. 349 с.
13. Биологически активные вещества растительного происхождения: в 3-х т. / Б.Н. Головкин, Р.Н. Руденская, И.А. Трофимова, А.И. Шретер; гл. ботанический сад им. Н.В. Цицина. М.: Наука, 2001. Т. 2. 763 с.
14. Биологически активные вещества растительного происхождения: в 3-х т. / Б.Н. Головкин, Р.Н. Руденская, И.А. Трофимова, А.И. Шретер; гл. ботанический сад им. Н.В. Цицина. М.: Наука, 2001. Т. 3. 216 с.
15. Биологические и технические аспекты использования сои при получении пищевых продуктов / С.Б. Иваницкий, В.Г. Лобанов, С.В. Назаренко и др. // Изв. Вузов. Пищ. Технология. 1998. № 1. С. 813.
16. Биохимия растений / Л.А. Красильникова, О.А. Авксентьева, В.В. Жмурко, Ю.А. Садовниченко; под ред. Л.А. Красильниковой. Ростов н/Д: «Феникс»; Харьков: Торсинг, 2004. 224 с.
17. Биохимия фенольних соединений / под ред. Дж. Харборна; пер. с англ. З.Ф. Богаутдинова, Г.Н. Богданова, Л.С. Тер-Вартанян, Н.М. Эмануэля. М.: Изд-во «Мир», 1968. 451 с.
18. Біологічно активні речовини силосу сої як стимулятори жирномолочності корів / О.К. Трішин, В.І. Гноєвий, І.В. Гноєвий та ін. // Вісник аграрної науки. 2005. № 11. С. 4044.
19. Біохімія рослин: навч. посіб. / М.М. Сирий, М.М. Кулєшов, Н.М. Гаджиєва; Харк. нац. аграр. ун-т ім. В.В. Докучаєва. Х., 2006. 175 с.
20. Боровик Т.Э. Аллергия к сое у детей раннего возраста / Т.Э. Боровик, В.А. Ревякина, Н.А. Обухова и др. // Педиатрия. 2000. № 2. С. 5155.
21. Братерский Ф.Д. Ферменты зерна / Ф.Д. Братерский. М.: Колос, 1994. С. 3336.
22. Брославский В.Г. Количественное определение суммы флавоноидов и гидроксикоричных кислот в почках некоторых видов Populus / В.Г. Брославский, В.А. Куркин // Растительные ресурсы. 1991. Т. 27, вып. 3. С. 130134.
23. Вивчення флавоноїдного складу силосу сої щетинистої / У.В. Гавриш, В.С. Кисличенко, В.І. Гноєвий, І.В. Гноєвий // Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України: матеріали VI Нац. з’їзду фармац. України, м. Харків, 2830 верес. 2005р. Х.: Вид-во НФаУ, 2005. С. 686687.
24. Винникова Л.Г. Соевый белково-жировой обогатитель для производства колбас / Л.Г. Винникова, И.Г. Газарова, А.П. Левицкий // Хранение и прерработка сельхозсырья. 1996. № 5. С. 1819.
25. Винникова Л.Г., Горбова Н.К. Обоснование производства мясных консервов с соевым белково-жировым обогатителем / Л.Г. Винникова, Н.К. Горбова // Хранение и переработка сельхозсырья. 1998. № 4. С. 41.
26. Выделение биологически активных комплексов из лекарственного растительного сырья и изучение их связи "структура - биологическая активность" / В.С. Кисличенко, В.Н. Ковалев, А.Н. Комисаренко и др.// Связь "структура - свойства" биологически активных веществ: материалы научно-практического семинара. - Гурзуф, 2002. - С.10-14.
27. Высоцкий В.Г. Роль соевых белков в питании человека / В.Г. Высоцкий, И.С. Зинова // Вопросы питания. 1995. № 5. С. 2028.
28. Гавриш У.В. Вивчення елементного складу трави, силосу та шроту сої щетинистої / У.В. Гавриш, В.С. Кисличенко // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: зб. наук. ст. Запоріжжя: Вид-во ЗДМУ, 2006. Т. 1, вип. XV. С. 147151.
29. Гацура В.В. Элементы экспериментальной фармакологи / В.В. Гацура, Л.Н. Сернов. М.: Медицина, 2000. 325 с.
30. Георгиевский В.П. Физико-химические и аналитические характеристики флавоноидных соединений / В.П. Георгиевский, А.И. Рыбаченко, А.Л. Козаков. Ростов: Изд-во Ростовского ун-та, 1988. 131 с.
31. Георгиевский В.П. Физико-химические методы анализа биологически активных веществ растительного происхождения / В.П. Георгиевский, Н.А. Казаринов, М.О. Каррыев. Ащхабад: Ылым, 1976. 240 с.
32. Гноєвий І.В. Годівля і відтворення поголів’я сільськогосподарських тварин в Україні; моногр. / І.В. Гноєвий; Інститут тваринництва УААН. Х.: ООО «Контур», 2006. 400 с.
33. Гноєвий І.В. Кукурудзяно-соєвий силос як корм, що сприяє покращенню функції відтворення у корів / І.В. Гноєвий, Н.Б. Бурд, У.В. Гавриш // Стан і перспективи розвитку біотехнології відтворення тварин: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., присвяченої 75-річчю від дня народж. та 60-річчю наук.-практ. діяльності д.б.н., проф. О.Д. Бугрова, м. Харків, 29 берез. 2005 р. Х., 2005. С. 107111.
34. Государственная фармакопея СССР. Вып. 1. Общие методы анализа / МЗ СССР. 11 изд., доп. М.: Медицина, 1987. 336 с.
35. Государственная фармакопея СССР. Вып. 2. Общие методы анализа. Лекарственное растительное сырье / МЗ СССР. 11 изд., доп. М.: Медицина, 1989. 408 с.
36. Гриценко В.І. Перспективи створення лікарських препаратів анаболічної дії на основі сої / В.І. Гриценко, Є.В. Гладух, У.В. Карпюк // Сьогодення та майбутнє фармації: тез. доп. Всеукр. конгр., м. Харків, 16-19 ківт. 2008 р. Х.: Вид-во НФаУ, 2008. С. 257.
37. Гуревич К.Г. Нарушение обмена микроэлементов / К.Г. Гуревич // Вопросы биологической, медицинской и фармацевтической химии. 2002. № 2. С. 714.
38. Державна Фармакопея України / Державне підприємство Науково-експертний фармакопейний центр”. 1-е вид. Х.: РІРЕГ, 2001. 556 с.
39. Державна Фармакопея України / Державне підприємство Науково-експертний фармакопейний центр”. 1-е вид. Х.: РІРЕГ, 2001. Доповнення 1. 2004. 520 с.
40. Державна Фармакопея України / Державне підприємство Науково-експертний фармакопейний центр”. 1-е вид. Доп. 2. Х.: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2008. 620 с.
41. Дихтярев С.И. Фитопрепараты на основе ингибиторов гидролитических ферментов / С.И. Дихтярев, Л.Н. Корчагина, Л.А. Сичкарь // Фитотерапия в Украине. 1999. № 12. С. 1721.
42. Дихтярев С.И. Фитопрепараты на основе ферментов / С.И. Дихтярев, Л.Н. Корчагина, Л.А. Сичкарь // Фітотерапія в Україні. 1998. № 4. С. 1417.
43. Діхтярьов С.І. Соя в медицині / С.І. Діхтярьов, Л.А. Січкар, В.М. Сухінін // Фітотерапія в Україні. 2001. № 3. С. 5557.
44. Доморощенкова М.Л. Методы исследования и свойства низкомолекулярных углеводов соевых семян / М.Л. Доморощенкова, Т.Ф. Демьяненко, И.Д. Спецакова // Новые достижения в химии и химической технологии растительного сырья: материалы III Всероссийской конф., 2327 апр. 2007 г.: в 3 кн. / под ред. Н.Г. Базарновой, В.И. Маркина. - Барнаул: Изд-во Алт. ун-та, 2007. Кн. 1. С. 228232.
45. Доморощенкова М.Л. Современные технологии получения пищевых белков из соевого шрота / М.Л. Доморощенкова // Пищевая промышленность. 2001. № 4. С. 610.
46. Дудченко Л.Г. Пищевые растения целители / Л.Г. Дудченко, В.В. Кривенко. 2-е изд., доп. перераб. К.: Наукова думка, 1988. 272 с.
47. Енкен В. Б. Соя. / В. Б. Енкен. М.: Гос. изд-во с.-х. лит-ры, 1959. 653 с.
48. Ермаков А.П. Методы биохимического исследования растений / А.П. Ермаков. Л.: Колос, 1987. 430 с.
49. Єрьоменко Р.Ф. Вивчення протизапальної активності ліпофільного комплексу на основі насіння сої / Р.Ф. Єрьоменко, Л.М. Малоштан, Хасан Хіжазі, І.Г. Левашова // Вісник фармації. 2006. № 2(46). С. 6870.
50. Жири та олiї твариннi i рослиннi. Аналіз методом газової хроматографії метилових ефірів жирних кислот: ДСТУ ISO 5508-2001 ISO 5508:1990, IDT. Чинний з 01.01.2003. К.: Держспоживстандарт України 2003. 14 с.
51. Жири та олiї твариннi i рослиннi. Приготування метилових ефiрiв жирних кислот: ДСТУ ISO 5509-2002 ISO 5509:2000, IDT. чинний з 01.10.2003. К.: Держспоживстандарт України 2003. 26 с.