ФАРМАКОГНОСТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ПАГОНІВ ОЖИНИ СИЗОЇ ТА СТВОРЕННЯ НА ЇЇ ОСНОВІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ : Фармакогностическое изучение побегов ежевики сизой И создание на ее основе лекарственных средств

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
На правах рукопису

УДК: 615.322.:582.734.4.

ГІСЦЕВА ОЛЬГА АРКАДІЇВНА

ФАРМАКОГНОСТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ПАГОНІВ ОЖИНИ СИЗОЇ ТА СТВОРЕННЯ НА ЇЇ ОСНОВІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

15.00.02 фармацевтична хімія та фармакогнозія

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата фармацевтичних наук

Науковий керівник :
доктор фармацевтичних наук,
професор В.М. Ковальов

Харків 2005

ЗМІСТ

Стр

ВСТУП

6

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ. Ожина сиза перспективна лікарська сировина в фітотерапії клімактеричних ускладнень.

11

1.1.Гінекологічні аспекти клімактеричного періоду та сучасні тенденції профілактики та лікування

11

1.2. Ботанічна характеристика роду Rubus.

16

1.3. Ботанічна характеристика ожини сизої

18

1.4. Розповсюдження ожини сизої та культурні сорти ожини

19

1.5. Хімічний склад ожини сизої

20

1.6. Використання ожини сизої в медицині та народному господарстві

21

ВИСНОВКИ

23

ВСТУП ДО ЕКСПЕРИМЕНТУ

24

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА

РОЗДІЛ 2. Попереднє визначення, виділення та хімічне вивчення біологічно активних речовин ожини сизої.

29

2.1.Визначення біологічно активних речовин

29

2.1.1Вуглеводи

29

2.1.2.Амінокислоти

30

2.1.3.Фенолкарбонові кислоти

30

2.1.4.Флавоноїди

30

2.1.5.Дубильні речовини

31

2.2.Виділення природних сполук.

31

2.2.1. Одержання ліпофільної фракції пагонів ожини сизої

32

2.2.1.1. Визначення каротиноїдів

33

2.2.1.2. Виділення жирних кислот

33

2.2.1.3. Визначення хлорофілів

33

2.2.2. Розділення речовин хлороформної фракції

34

2.2.3. Розділення речовин етилацетатної фракції

35

2.2.4. Розділення речовин бутанольної фракції

37

2.2.5. Розділення речовин водної фракції

38

2.3. Хімічне вивчення виділених речовин

39

2.3.1. Похідні гідроксибензойної кислоти

39

2.3.2. Похідні гідроксикоричної кислоти

40

2.3.3 Флавоноїди

43

2.3.3.1. Аглікони флавоноїдів

43

2.3.3.2. Глікозиди флавоноїдів

47

2.4 .Методики дослідження

52

2.4.1 Умови аналізу речовин

52

2.4.2 Лужний гідроліз речовин 2.16, 2.17, 2.18.

52

2.4.3 Лужне топлення гідроксикоричних кислот

53

2.4.4 Лактонізація речовин 2.16, 2.17, 2.18

53

2.4.5 Лужна деструкція флавоноїдів

54

2.4.6 Ацетилювання

54

2.4.7 Метилювання

54

2.4.8 Кислотний гідроліз

55

2.4.9 Ферментний гідроліз

55

ВИСНОВКИ

59

РОЗДІЛ 3. Визначення кількісного вмісту деяких груп біологічно активних речовин в пагонах ожини сизої

60

3.1.Кількісний вміст білково-полісахаридних комплексів

60

3.2.Кількісне визначення хлорофілу

61

3.3.Кількісний вміст амінокислот

62

3.4. Визначення кількісного вмісту поліфенолів, що окислюються

63

3.5. Визначення кількісного вмісту дубильних речовин комплексонометричним методом

64

3.6. Кількісний вміст гідроксикоричних кислот

67

3.7. Кількісний вміст суми флавоноїдів

68

3.8. Кількісне визначення аскорбінової кислоти

69

3.9. Кількісне визначення каротиноїдів

70

3.10. Кількісне визначення хлорофілів

70

3.11. Якісне і кількісне визначення жирних кислот

71

3.12. Мікроелементний аналіз пагонів ожини сизої

73

3.13. Динаміка накопичення біологічно-активних речовин у пагонах ожини сизої

78

3.13.1. Заготівля лікарської рослинної сировини

78

3.13.2 Кількісне визначеннясизої поліфенолів, що окислюються

79

3.13.3. Кількісне визначення аскорбінової кислоти

80

3.13.4 Кількісне визначення суми флавоноїдів

81

ВИСНОВКИ

85

РОЗДІЛ 4. Морфолого-анатомічні дослідження пагонів ожини сизої.

87

4.1. Стебло ожини

87

4.2. Листя ожини сизої

90

ВИСНОВКИ.

96

РОЗДІЛ 5. Одержання природних комплексів з пагонів ожини сизої та вивчення їх біологічної активності.

98

5.1. Одержання водного екстракту з пагонів ожини сизої

98

5.2. Визначення фармакологічної активності водних екстрактів

98

5.2.1. Вивчення гострої токсичності настою пагонів ожини сизої

98

5.2.2.Вивчення впливу настою пагонів ожини сизої на проникливість судин

101

5.2.3. Визначення мембраностабілізувальної дії настою

102

5.2.4. Визначення впливу настою пагонів ожини сизої на показники згортуючої системи крові

102

5.2.5. Визначення гепатотропної активності настою пагонів ожини сизої

103

5.3. Дослідження мікробіологічної активності

106

ВИСНОВКИ.

107

РОЗДІЛ 6.Розробка технології одержання сухого екстракту та збору з пагонів ожини сизої для лікування маткових кровотеч

109

6.1. Вибір екстрагента. Визначення екстрактивних речовин

109

6.2. Одержання сухого екстракту

111

6.3.Визначення кількісного вмісту деяких груп БАР у сухому екстракті

113

6.3.1 Кількісний вміст білково - полісахаридного комплексу

113

6.3.2. Кількісний вміст флавоноїдів

113

6.3.3 Кількісний вміст поліфенолів, що окислюються

113

6.4. Вивчення фармакологічної активності сухого екстракту

114

6.5. Характеристика бази рослинної лікарської сировини

115

6.6. Розробка складу кровоспинного збору

116

6.7. Технологія приготування збору

119

6.8. Визначення подрібненості збору

120

6.9. Аналіз збору за морфологічними ознаками.

120

6.10. Аналіз збору за анатомічними ознаками

121

6.11. Визначення основних груп біологічно активних сполук збору

123

6.11.1. Якісні реакції на глікозиди

123

6.11.2. Реакції на виявлення флавоноїдів

124

6.11.3. Якісні реакції на поліфеноли, що окисляються

124

6.11.4. Хроматографічний аналіз збору

124

6.12. Визначення кількісного вмісту біологічно активних речовин у зборі

126

6.12.1. Одержання екстракту кровоспинного збору

127

6.12.2. Кількісне визначення поліфенолів, що окислюються

128

6.12.3. Кількісне визначення суми флавоноїдів

128

6.13. Встановлення числових показників збору

128

6.13.1 Визначення вологості збору

128

6.13.2. Визначення загальної золи

129

6.13.3.Визначення загальної золи не розчинної в 10% розчині хлористоводневої кислоти.

129

6.14.Вивчення фармакологічної активності збору.

129

ВИСНОВКИ

132

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.

133

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

136

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність теми. Пошук та створення лікарських препаратів рослинного походження - одна з найважливіших задач фармацевтичної науки. Цілеспрямований пошук природних біологічно активних субстанцій, вивчення їх фізико-хімічних та фармакологічних характеристик є головним напрямком вирішення цієї проблеми. Використання лікарських рослин у вигляді настоїв та відварів для лікування і профілактики хронічних захворювань у людей похилого віку особливо актуально в зв’язку зі змінами вікової структури населення. За прогнозами ВООЗ до кінця 2005 року 45% населення будуть складати жінки в періоді менопаузи. В клімактерії, в період переходу від зрілості до похилого віку, на фоні змін в організмі виникає необхідність прийому фітопрепаратів, які діють м’яко, не викликають побічних дій та підтримують стійкий фармакологічний ефект. Частим ускладненням клімаксу є ациклічні маткові кровотечі. Пошук альтернативних методів лікування клімактеричних розладів проводиться постійно. У рослинах біологічно активні речовини (БАР) знаходяться у оптимальних співвідношеннях, що створювалися в процесі еволюції при взаємодії організму з навколишнім середовищем.
Основний фармакологічний ефект може потенціюватися речовинами первинного біосинтезу вуглеводами, білками та ліпідами, - а також продуктами вторинного біосинтезу. До них належать різні хімічні групи: фенольні сполуки, терпеноїди, які беруть участь у процесах обміну речовин та виконують важливі для рослин функції.
З літературних даних відомо, що рослини роду Rubus містять дубильні речовини, фенолкарбонові кислоти та флавоноїди, які мають широкий спектр фармакологічної активності. Флавоноїди та поліфеноли мають тенденцію до накопичення у значних кількостях, що дає можливість розглядати рослини як джерело цих речовин.
Необхідність комплексного використання рослин та наявність достатньої сировинної бази пояснює зацікавленість до вивчення дикоростучих рослин, а також недостатнє хімічне та фармакологічне вивчення надземної частини стали підставою для проведення наших досліджень. У зв’язку з цим як об’єкт дослідження нами була обрана рослина Ожина сиза (Rubus caesius L.) родини розових (Rosaceae).
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт Національного фармацевтичного університету за темою Створення нових лікарських препаратів на основі рослинної та природної сировини, зокрема продуктів бджільництва, для дорослих і дітей” (№ державної реєстрації 0198U007008) і проблемної комісії Фармація” МОЗ України.
Мета і задачі дослідження. Метою роботи було вивчення біологічно активних речовин пагонів ожини сизої та створення на їх основі лікарського засобу кровоспинної дії.
Для досягнення цієї мети були поставлені наступні задачі:
· проаналізувати та узагальнити сучасні дані літератури з питань лікування маткових кровотеч в період менопаузи;
· провести аналіз асортименту фітопрепаратів для профілактики та лікування ускладнень в клімактеричний період;
· провести фітохімічне вивчення якісного складу і визначити кількісний вміст основних груп БАР в пагонах ожини сизої;
· виділити індивідуальні природні сполуки та встановити їх структуру;
· одержати природні комплекси з пагонів ожини сизої та вивчити їх біологічну активність;
· визначити амінокислотний та мікроелементний склад досліджуваної сировини;
· встановити морфолого-анатомічні ознаки пагонів ожини сизої;
· розробити збір з досліджуваної сировини, методи його ідентифікації та аналізу, вивчити його фармакологічну активність;
· розробити проекти АНД на сировину пагонів ожини сизої, сухий екстракт та збір кровоспинний.
Об’єкти дослідження. Рослинний комплекс з пагонів ожини сизої, фітозасоби на її основі.
Предмет дослідження. Вивчення хімічного складу та фізико хімічних властивостей БАР, визначення фармакологічної активності природних комплексів БАР у водних витягів з сировини; встановлення морфолого-анатомічних ознак пагонів ожини сизої.
Методи дослідження. Якісний і кількісний вміст БАР визначали фармакопейними методами, використовували тонкошарову хроматографію (ТШХ) і паперову хроматографію
(ПХ), застосовували специфічні якісні реакції. Для розділення БАР використовували коло-ночну хроматографію на поліамідному сорбенті і препаративну хроматографію на папері. Хімічну будову виділених сполук встановлювали на основі їх хімічних перетворень, а також з використанням даних УФ- та ІЧ-спектрів. Фармакологічні дослідження проводили in vivo. Анатомічне вивчення та фотографування зрізів вегетативних органів досліджуваної сировини проводили під мікроскопом МБІ-6 з подальшим фотографуванням фотоапаратом ФЕД-5В” на плівці Мікрат-200”, Мікрат-300”.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено систематичне фітохімічне і фармакологічне вивчення пагонів ожини сизої флори України. Визначено присутність вуглеводів, амінокислот, аскорбінової кислоти, фенольних сполук: гідроксикоричних та фенолкарбонових кислот, флавоноїдів, дубильних речовин.
В індивідуальному стані з вегетативних органів ожини сизої виділено 16 речовин, які відносяться до похідних гідроксибензойної кислоти (2), гідроксикоричних кислот (6), флавоноїдів (8).
Вперше визначений кількісний вміст БПСК, хлорофілів, амінокислот, жирних кислот, аскорбінової кислоти, мікро- та макроелементів, гідроксикоричних та гідроксибензойних кислот, суми поліфенолів, що окиснюються, флавоноїдів у пагонах ожини сизої.
Вперше проведено вивчення вмісту основних груп біологічно активних речовин пагонів ожини сизої в залежності від строку заготівлі і місця зростання рослини. Встановлені основні анатомодіагностичні ознаки пагонів ожини сизої.
Розроблена технологія одержання фармакологічних комплексів з пагонів ожини сизої сухого екстракту та кровоспинного збору, проведено визначення в них кількісного вмісту деяких груп БАР. Вивчена капілярозміцнювальна, мембраностабілізувальна та гемостатична дія in vivo водних витягів сировини та збору. Новизна досліджнь підтверджена та захищена деклараційним патентом України на винахід № 58820А від 15.08.2003р. (Бюл. №8).
Практичне значення отриманих результатів. Одержані фітохімічні та фармакологічні дані вказують на можливість застосування пагонів ожини сизої, сухого екстракту і збору для лікування і профілактики клімактеричних ускладнень.
За результатами вивчення накопичення біологічно активних речовин розроблена інструкція із заготівлі та сушці сировини.
За результатами проведених досліджень розроблені проекти АНД на Пагони ожини сизої”, Сухий екстракт” та Кровоспинний збір”.
Результати досліджень впроваджені в навчальний процес Національного фармацевтичного університету на кафедрах медичної ботаніки, хімії природних сполук; Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації НФаУ на кафедрі якості, стандартизації та сертифікації ліків; фармацевтичних факультетів Запорізького державного медичного університета, Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова.
Особистий внесок здобувача:
· проведений аналіз літературних даних по розповсюдженню, хімічному складу та використанню пагонів ожини сизої;
· виділені та визначені основні групи БАР: амінокислоти, гідроксикоричні та фенолкарбонові кислоти, флавоноїди, дубильні речовини, визначена динаміка накопичення флавоноїдів, аскорбінової кислоти та поліфенолів, що окиснюються;
· встановлено кількісний вміст білково-полісахаридного комплексу, амінокислот, хлорофілів. аскорбінової кислоти, гідроксикоричних кислот, дубильних речовин, флавоноїдів.
· ідентифікована та встановлена будова 16 речовин фенольної природи;
· вивчена морфолого-анатомічна будова вегетативних органів ожини сизої
· визначена динаміка накопичення основних груп БАР у сировині
· отримано та проаналізовано сухий екстракт з цієї сировини;
· розроблено кровоспинний збір з пагонами ожини сизої;
· розроблені проекти АНД на Пагони ожини сизої”, Сухий екстракт”, Кровоспинний збір”.
Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи викладені та обговорені на науково-практичній конференції Досягнення сучасної фармації та перспективи її розвитку у новому тисячолітті”, матеріали V національного з’їзду фармацевтів України (Харків, 1999), Вчені України - вітчизняній фармації” (Харків, 2000), Всеукраїнській науково-практичній конференції Фармація ХХІ століття” (Харків, 2002), Науковій конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю (Вінниця, 2004), науково практичній конференції Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономіка лікарських засобів та біологічно активних добавок” (Тернопіль, 2004), матеріали VI національного з’їзду фармацевтів України (Харків, 2005).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 11 наукових праць, в тому числі 4 статті у фахових наукових виданнях та 6 тез доповідей, 1 патент.
Структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 148 сторінках друкованого тексту і складається зі вступу, 3 розділів власних досліджень, загальних висновків, списку використаних літературних джерел, додатків. Робота ілюстровано 39 таблицями, 3 схемами, 39 рисунками. Бібліографія включає 188 джерел літератури, у тому числі 49 іноземних авторів.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Проаналізовані та узагальнені дані літератури про клімактеричний період жінок, етіологію, патогенез та сучасні тенденції фітотерапії в профілактиці та лікуванні маткових кровотеч як одного з ускладнень цього періоду.
2. Вперше проведено систематичне фітохімічне і фармакологічне вивчення пагонів ожини сизої флори України. На підставі проведених фізико хімічних методів аналізу (УФ-, ІЧ - спектрів, різних хроматографічних методів аналізу), хімічних перетворень речовин для виду Rubus caesius вперше виділено та встановлена структура 16 речовин, в тому числі: 2- похідні гідроксибензойної кислоти, 6- похідні гідроксикоричної кислоти, 8- похідні флавоноїдів, серед яких 3- аглікони флавоноїдів, 5- глікозиди флавоноїдів. Виділені сполуки ідентифіковані як: галова кислота (2.12), елагова кислота (2.13), кавова кислота (2.14), ферулова кислота (2.15), хлорогенова (2.16), неохлорогенова (2.17), ізохлорогенова (2.18), n-кумарова кислота (2.19), кемпферол (2.20), лютеолін (2.21), кверцетин (2.22), ізокверцитрин (2.23), астрагалін (2.24), кемпферол-3-арабінозид (2.25), гіперозид (2.26), рутин (2.27).
3. Вперше визначений кількісний вміст БПСК, хлорофілу, аскорбінової кислоти гідроксикоричних та вільних амінокислот, суми поліфенолів, що окиснюються, флавоноїдів. У ліпофільній фракції визначений вміст каротиноїдів та хлорофілів. Вперше визначений кількісний вміст 16 амінокислот у 3 зразках сировини. Домінуючи амінокислоти для пагонів ожини сизої у 3 зразках склали пролін (1,48% - 3,37%), глутамінова кислота (1,22% - 1,39%) та аспарагінова кислота (0,71% - 1,19%). Загальний вміст амінокислот в пагонах ожини сизої коливається від 10,25% до 12,04%, вміст незамінних амінокислот 4,2% - 4,43%, замінних амінокислот 5,82% - 7,84%. Вперше встановлений вміст 22 мікро - та макроелементів. Серед ессенціальних елементів у сировині було визначено присутність: Mn, Cu, Pb, Ni, Co, Mo, Zn, Sr, Fe, Sn, Ag, Cd, As, Hg, Cr.
4. Вперше вивчено жирнокислотний склад пагонів ожини сизої. Встановлено, що кількісний вміст ненасичених жирних кислот 57,94 %, серед яких значну частину складає a-ліноленова кислота 40,82%. Насичених жирних кислот - 31.99%, найбільша кількість припадає на лауринову кислоту15,95% та мірістинову кислоту16,04%.
5. Вперше проведений аналіз динаміки накопичення основних груп БАР: флавоноїдів, аскорбінової кислоти та поліфенолів, що окиснюються, які дозволили визначити сприятливий період збору сировини липень. Отримані дані використані для розробки проекту АНД на сировину. Виявлена залежність накопичення аскорбінової кислоти, поліфенолів, що окиснюються та флавоноїдів від періоду збору пагонів ожини сизої у Харківський області.
6. Вперше проведені анатомічні дослідження надземних органів ожини сизої та визначені діагностичні ознаки сировини, які використані для розробки проекту АНД на Пагони ожини сизої”, Збір кровоспинний ”.
7. Фармакологічні дослідження настою пагонів ожини сизої (1:10) свідчать про властивості препарату прискорювати процес згортання крові, а також про його капілярозміцнювальну, мембраностабілізувальну та гепатозахисну дію. Настій пагонів ожини сизої відноситься до відносно нешкідливих речовин та може використовуватися у гінекологічній практиці як кровоспинний, капилярозміцнювальний, мембраностабілізувальний та гепатозахисний засіб. Проведений мікробіологічний скринінг ліпофільного екстракту з пагонів ожини сизої свідчить про його помірно виражену бактеріостатичну активність по відношенню до грам-позитивних та грам-негативних мікроорганізмів.
8. Розроблена технологія одержання сухого екстракту та проведена його стандартизація. Для сухого екстракту було визначено кількісний вміст груп БАР: для БПСК склав 2.6%, поліфенолів 5.4%, для флавоноїдів 0.84%. Визначена фармакологічна активність сухого екстракту. Виявлено, що в дозі 7 мл/кг сухий екстракт виявляє помірну гемостатичну дію
9. Розроблена технологія виготовлення та склад кровоспинного збору, визначені технологічні параметри сировини збору. Визначені основні групи БАР для водного витягу збору.
10. Результати проведеного дослідження гемостатичної активності рослинного збору свідчать про здатність препарату прискорювати процес згортання крові, що дозволяє рекомендувати його для профілактики і лікування внутрішніх кровотеч (маткових, кишкових, легеневих). Патент Лікарський засіб з капілярозміцнювальною, мембраностабілізувальною та кровоспинною дією.”(№58820Аот 15.08.2003р.)

11. За результатами досліджень розроблено 3 проекти АНД на Пагони ожини сизої”, Cухий екстракт, Збір кровоспинний”. Результати дослідження впроваджені у навчальний процес Національного фармацевтичного університету на кафедрі хімії природних сполук та медичної ботаніки, Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації НФаУ кафедри якості, стандартизації та сертифікації ліків, фармацевтичних факультетів Запорізького державного медичного університету, Вінницького національного медичного університету ім М.І.Пирогова.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Акопов И.Э. Важнейшие отечественные лекарственные растения и их применение. М.: Медицина, 1986. 567 с.
2. Алексейчук Н.И., Санько В.А. Дары лесов, полей, лугов. М,: «Физкультура и спорт», 1994. 285 с.
3. Атлас ареалов и ресурсов лекарственных растений СССР /под ред. Чинова П. С.- М. : Медгиз , 1983-276с.
4. Атлас медоносних рослин України/ Л.І. Бондарчук, Т.Д. Соломаха, А.М. Ілляш та ін.- К.: Урожай; 1993. 272 с.
5. Бандюкова В.А., Василенко Ю.К., Доркина Е.Г. и др. // Материалы Междунар. Конф. - Киев, 1997. - С. 374 -377.
6. Бандюкова И. Я. Фенолокислоты, их эфиры, гликозиды // Химия природных соединений .-1983.- №3.-С.269-273.
7. Барабой В.А. Растительные фенолы и здоровье человека. М.:Наука.1984. 160с.
8. Бендер К.И., Гоменюк T.A. Указатель по применению лекарственных растений в народной медицине, - Саратов: Изд. Саратовского университета, 1988-70с.
9. Бенедиктов Д. И., Бенедиктов И.И. Лекарственные растения в акушерско-гинекологической практике: Метод. рекомендации.- Свердловск, 1988.
10. Биологически активное вещество лекарственных растений / Георгиевский В.П., Комиссаренко Н.Ф., Дмитрук С.Е. Новосибирск: Наука, Сиб. отд-ние, 1990. 333 с.
11.Биологический энциклопедический словарь (под. ред. Гилярова М. С. -М.: Сов. энциклопедия, 1989.-478с.
12. Блейз А. Энциклопедия лечебных фруктов и ягод.- М.: ОЛМА-ПРЕСС, 1999. -320с.
13.Блинов И.Я. Лекарственные растения в клинике.- М.:Знания,1983.-64с.
14.Блинова К.Ф., Борисова Н.А., Гортинский Г.Б. и др. (под ред. Блиновой К.Ф.,Яковлева Г.П.) Ботаника: фармакогностический словарь: Cправ. пособие -М.: Высш. школа ,1990-272с.
15.Бодяжина В.И., Жмакин К.Н., Кватер Е.И., Малиновский М.С., Сыроватко Ф.А. /под общей ред. Малиновского М.С. Гинекология-М.: Медгиз,-1987.-607с.
16.Болтарович Зорiана. Українська народна медицина: Історія і практика -К.: Абрис, 1994-320с.
17.Ботанико - фармакогностический словарь /под ред. Блиновой К.Ф. М.: Высшая школа, 1990-270с.
18.Бышевский А.И., Терсенов О.А. Биохимия для врача. Екатеринбург: Издательско-полиграфическое предприятие «Уральский рабочий», 1994. 584с., ил.
19..Васильєва О.А., Краснікова Т.О., Ковальов В.М. Фармакогностичний аналіз кровоспинного збору. / Фармація ХХ1 століття. Тези доповідей всеукраїнської науково практичної конференції. Харків, 2002. С.75
20.Венцківський Б.М., Нізова Н.М., Татарчук Т.Ф. Замінна гормональна терапія як патогенетичний метод профілактики та лікування клімактеричних зрушень /Акушерство і гінекологія.-1998-с.49-59.
21.Ветлицкая Н.А., Баирова В.С., Леванович В.В. Нарушения в системе гемостаза в послеоперационном периоде у детей // Вестник хирургии им. Грекова. 1989. - № 8. С.83-87.
22. Використання фітопрепаратів у комплексному лікуванні клімактеричного синдрому у жінок / Я.П.Сольский, Т.Ф. Татарчук, Т.І.Кваша та інш. // Ліки.-1997- с.113-116.
23.Ганич А.Н., Фатула Н.И. Фитотерапия- Ужгород , 1993-323с.
24.Георгиевский В.П., Комисаренко Н.Ф., Дмитрук С.Е. Биологически активные вещества лекарственных растений Новосибирск: Наука. Сибирское отделение. 1990-333с
25.Георгиевский В.П. Исследование физико-химических свойств флавоноидов, кумаринов, антрахинонов с целью разработки метода анализа некоторых фитохимических препаратов: Автореф. Дис д-ра фарм. наук Х., 1980. - 30с.
26.Гісцева О.А., Ковальов В.М., Краснікова Т.О. Вивчення амінокислотного та елементного складу пагонів ожини сизої.// Фізіологічно активні речовини. 2002. - № С.
27. Гісцева О.А., Котелевець Н.В., Яковлєва Л.В.Фармакологічне вивчення настою з пагонів ожини сизої. // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики. Збірник наукових статей. Запоріжжя. 2004 -Вип. Х11.том 111. С.147-153.
28.Гісцева О.А. Дослідження накопичення деяких груп біологічно активних речовин у пагонах ожини сизої з різних регіонів України. /Матеріали до наукової конференції з міжнародною участю. Вінниця, 2004. С.301.
29.Гісцева О.А., Яковлєва Л.В., Котелевець Н.В. Вивчення гемостатичної активності рослинного збору на основі пагонів ожини сизої, трави грициків звичайних та гірчака перцевого //Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю. -Тернопіль. 2004 - С.335 339
30.Гісцева О.А., Ковальов В.М., Краснікова Т.О. Якісний склад та кількісний вміст сухого екстракту з пагонів ожини сизої /Матеріали VI національного з’їзду фармацевтів України „Досягнення сучасної фармації та перспективи розвитку у новому тисячолітті”. Х, 2005. С.690.
31.Гл.ред. Краткая медицинская энциклопедия. В 3-х томах. ФИН СССР -2-е изд.- М.: Советская энциклопедия т.2, 1989-624с.
32.Гомелюк Г.А., Даниленко В.С. 700 рецептов фитотерапии. К.: Б.и., 1995. 84 с. Серия: Здоровья Вашему дому. Сборник № 1.
33.Государственная фармакопея СССР: Вып. 1. Общие методы анализа / МЗ СССР. 11-е изд., доп. М.: Медицина, 1987. 336 с.
34. Государственная фармакопея СССР: Вып. 2. Общие методы анализа. Лекарственное растительное сырье / МЗ СССР. 11-е изд., доп. М.: Медицина, 1990. 400 с.
35.Грацианский Н.А. Заместительная терапия эстрогенами в менопаузе: реальный метод первичной и вторичной профилактики сердечно-сосудистых заболеваний у женщин или только интересная тема для обсуждения. // Клин. Фармакология и терапияю-1994-№3-с.30-38.
36.Гринкевич Н.И., Балдина И.А. Геохимическая экология лекарственных растений новое направление фармакогнозии/ Фармация. 1982. - №3. с. 17-19
37.Гриценко О.М. Рослинні полісахариди в лікарських засобах та взаємодія з низкомолекулярними біологічно активними сполуками// Ф.журнал 1989. - №6. с. 40-45
38.Грицюк А.И., Амосова Е.И., Грицюк И.В.. Практическая гемостазиология.- Киев.- "Здоров’я".- 1994.- 256с.
39.Гудвин Т., Марсер Э. Введение в биохимию растений. В 2-х т. Т2. М.: Мир, 1986 312с.
40.Губергриц А.П., Соломченко Н.И. Лекарственные растения Донбасса / Под ред. А.Я.Кобзарь.5-е изд., испр. и доп. Донецк: Донбасс, 1990. 280с., 16 л. ил.
41.Гудкова М.А. Современные принципы гормональной терапии больных с климактерическим синдромом /Акушерство и гинекология-1994-№2-с.7-10.
42.Давидов Л.Я. Клімакс.- К: Здоров´я, 1985.
43.Державна Фармакопея України/ Держ. Підприємство Науково-експери­ентальний фармак. центр.- Перше від.- Х.: РІРЕГ, 2001.- 556с.
44.Деримедведь В.Д. Изменения крови при использовании антибиотиков и других лекарственных средств // Провизор.- 2000.- № 13.- С.37.
45.Дикорастущие пищевые, технические и медоносные растения Украины / Грисюк И.М., Гринчак И.А., Елин Е.Я. К.: Урожай, 1989. 200 с.
46.Діференціальна УФ спектроскопія флавоноїдів // Фармац. журнал, 1976. - №6. с.20-28.
47.Долгова А.А., Ладыгина Е.Я. Руководство к практическим занятиям по фармакогнозии. - М. Медицина, 1977. - 255 с.
48.Дранник Г.Н., Гриневич Ю.А., Дизик Г.М. Иммунотропные препараты. К.: Здоров’я, 1994. 288 с.
49.Жмакин К.Н. Клинические лекции по гинекологии-Л.: Медицина,1986-335с.
50.Заверуха Б.В. Мінарченко В.М. Наукові основи рескрсознавства лікарських рослин / Укр. ботан. журнал, 2000, т. 57, №3 с. 243-249
51.Золотухін Б.С., Омельченко Н.О. Проблема маткових кровотеч при ЗГТ у жінок в постменопаузі /Акушерство і гінекологія-1998.-с.58-60.
52.Иванов Е.П. Руководство по гемостазиологии (Норма и нарушение функции системы гемостаза).- Минск:Беларусь.- 1991.- 302с.
53.Іванюта Л.Г., Чернов В.П. Статева система // Чорнобильська катастрофа.-К.: Наук. Думка, 1996.-с.492-494.
54. Казаков И.В. Малина. Ежевика. - М.: ООО Издательство АСТ”; 2001. -256с.
55. Казей Н.С., Гуляева Е.С., Нестерова А.А. Климактерический синдром (лекция).-М.: Медицина, 1990.
56.Карабанов И.А. Флавоноиды в мире растений.-Минск: Ураджай 1981-80с.
57.Каротиноиды плодов и ягод / С.Е.Кудрицкая. К.: Выща шк., 1990. 221 с.
58.Кархут В.В. Ліки навколо нас. К.: Здоров’я, 1992. 306 с.
59.Клюев М.А., Богданова Н.М., Волков О.А., Ермакова В.Я., Иванова Т.Ф.- Лекарственные средства, применяемые в медицинской практике в СССР /Под ред. Клюева М.Д.-М.: Медицина,1990-496с.
60.Ковальов В.М., Краснікова Т.О., Васильєва О.А. Фармакогностичне дослід-ження збору для лікування клімактеричних кровотеч // «Досягнення сучасної фармації та перспективи її розвитку у новому тисячолітті»: Матеріали V національного з’їзду фармацевтів України. Х., 1999. С.305-306
61.Ковальов В.М., Васильєва О.А., Краснікова Т.О., Картмазова Л.С. Анатомічна будова пагонів ожини сизої // Фармацевтичний журнал. - 2001. - №1. - С. 90-94.
62.Ковальов В.М., Васильєва О.А., Краснікова Т.О. Мікроелементний склад пагонів ожини сизої/ Матеріали науково-практичної конференції „Вчені України - вітчизняній фармації”. Харків, 2000. С.138
63.Ковальов В.М., Васильєва О.А., Краснікова Т.О. Кількісне визначення суми флавоноїдів у пагонах ожини сизої. //Вісник фармації. 2001 - №3 (27). С. 38
64.Ковальов В., Васильєва О., Краснікова Т., Дикий Л.Вивчення ліпофільної фракції пагонів ожини сизої. //Ліки України. 2001. - №10. С.37-38
65.Козигец Г.М., Арутамян Ю.С., Амуров Г.О. Исследование системы крови в клинической практике.- М.: Триада-Х.- 1997.- 480с.
66.Корсун В.Ф., Соколов С.Я. Фитотерапия в акушерстве и гинекологии. Справочное пособие.-М.:1997-102с.
67.Крымская М. Л. Климактерический период. - М: Медицина,1989-125с.
68.Лавренова Г.В., Лавренов В.К., Окипко В.Д. От всех болезней (Лекарственные растения полей и лесов): Справочник. Донецк: М.П. Отечество, 1994. 523 с.
69.Лабораторное руководство по хроматографическим и смежным методам: В 2-х частях/ Под ред. О.Микеша М.: Мир, 1982. 781с.
70. Лекарственные препараты Украины/ М-во здравоохранения Украины. Нац. фармац. ун-т; Авт. кол.: А.Н. Беловол, В.А. Георгиянц, О.М.Гладченко и др.; Под ред. В.П. Черных, И.А.Зупанца. Харьков: Изд-во НфаУ: Золотые страницы, 2005 512с.
71.Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник. - За ред. Гродзинського А. М.- К.: Видавництво Українська Енциклопедія ім. Бажана” ,Український виробнича - комерційний центр Олімп”, 1992-554с.
72.Лолор-младший Г., Фишер Т., Адельман Д. (ред.). Клиническая иммунология и аллергология. Пер. с англ., М.: «Практика», 2000. - 806с. М.: Мир, 1985.-286с.
73.Максютина Н.П., Комиссаренко Н.Ф., Прокопенко А.П. и др.; под ред. Н.П. Максютиной .-Растительные лекарственные средства. - Здоров'я ,1985-280с.
74.Манфрид Палов. Энциклопедия лекарственных растений /Перевод с нем. Е.Б. Поспеловой, К.Л. Тарасовой и Н.В.Хмелевской. Под ред. канд. биол. наук И.А.Губанова.-М.: Мир, 1998-251с.
75.Марри Р., Греннер П., Мейес П., Родуэлл В. Биохимия человека: В 2-х томах. Т.2. М.:Мир,1993. 415с.
76.Машковский М.Д. Лекарственные средства. В двух частях.-15-е изд., перераб. и доп.- М.: Медицина,2005.
77.Методические рекомендации определения активности антибактериальных средств наружного применения для лечения гнойновоспалительных инфекций. Харьков, 1991, сост. Калиниченко Н.Ф. и др.
78.Михайленко Е.Г., Радзинский В.В., Замаров К.А. Лекарственные растения в акушерстве и гинекологии.-3-е изд., перераб. и доп.- К.: Здоров'я ,1997-236с.
79.Момчур Ф.И., Гладун Я.Д. Лікарські рослини на присадибній ділянці-2-е вид. -К.:Урожай,1989-136с.
80.Назаров В.Г. Лекарственные средства, влияющие на гемостаз// Акушерство и гинекология.- 1993.- №2.- С.52-56.
81.Нисвандер К. (ред.). Акушерство. Справочник Калифорнийского университета. Пер. с англ., М.: «Практика», 1999. - 703с.
82.Носаль І.М. Від рослини до людини: Розповіді про лікувальні та лікарські рослини України. К.: Веселка, 1992. 606с.
83.Определитель высших растений Украины / Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н. и др.-2 изд. Стереот.- Киев: Фитосоциоцентр, 1999.-548с.
84.Осетров В.Д. Альтернативная фитотерапия -К.: Наукова Думка,1993-22с.
85.Памуков Д.П., Ахтарджієв Х.З. Аптека живої природи / Пер. з болг. К.: Урожай, 1991, 304 с.
86.Пастушенко Т.В., Маруший Л.Б., Жуков А.А. Экспресс-метод определения среднесмертельных доз химических веществ. // Гигиена и санитария.- 1985.- № 6. С. 46-49.
87.Пастушенков Л.В., Лесновская Е.Е. Фармакотерапия с основами фитотерапии. Учебник. В. 2 ч. СПб, 1995.
88.Пат.58820, Україна МКІ А61К35/78. Лікарський засіб з капілярозміцнювальною, мембраностабілізувальною та кровоспинною дією/ О.А. Гісцева, В.М. Ковальов, Т.О. Краснікова, Л.В. Яковлева, Н.В. Котелевець - № 2002118739; заявл.05.11.02; опубл.15.08.03 - Бюл.№8
89.Пашинский В.Г. Лечение травами. Б.М.: Пресс- центр «Содействие»,1990-95с.
90.Перевозченко И.И., Заверуха В.В., Андриенко Т.А. Лекарственные растения.-К.: Урожай, 1991-400с.
91.Попова О.И., Муравьева Д.А. Содержание хлорофилла в омеле белой // Фармация. 1990. - №6. С.15-17
92.Прозоровский В.Б. Использование метода наименьших квадратов для пробит-анализа кривых летальности//Фармакол. и токсикология. 1962. № 1. С.115-119.
93.Растительные лекарственные средства /Под ред. Н.П. Максютиной. К.: Здоров’я. 1985. 280 с.
94.Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование. - СПб.: Наука,1993.
95.Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование; Семейства Rutaceal Elaeagnaceae. Л.: Наука, 1988. 357 с.
96.Регистр лекарственных средств России /гл.ред. Крылов Ю.Ф.-М.: Минфармхим, 1999-120с.
97.Решетняк В.В., Цигура И.В.- Травник- Х.: Прапор,1993-463с.
98.Руководство к практическим занятиям по физиологии./Под ред. проф. Г.И. Косицкого и В.А. Помещева. М.: Медицина, 1988-С.142-143
99.Руководство по имунофармакологии. Под ред. М.М. Дейла, Дж. К. Формена. М.: Медицина, 1998, 332с.
100.Руководство по климаксу: Руководство для врачей/ Под ред. В.И.Кулакова, В.П.Сметник- М.: Медицинское информационное агентство, 2001.-682с.
101.Руководство по эндокринологической гинекологии. /Под ред. Е.М. Вихляевой. М.: МИА, 1997. 601 с.
102.Рыболовлев Ю.П., Сигляров Д.П., Афонин Н.И. Сб.: Токсикологические аспекты безопасности ГЛФ.- М., 1981.- С. 9.
103.Савченкова Л.В. Кверцетин: фармакология и фармакотерапия (Обзор литературы) // Фармакол. и токсикол.; Респ. межвед. сб.-1991.- Вып.26.-С.73-79.
104.Сидоров К.К. О классификации ядов при парентеральных способах введения.- В кн.: Токсикология новых промышленных химических веществ.- М.- 1973.- Вып.13.- С. 47-57
105.Сметник В.П. Климактерий и постменопауза.1997. №2. С. 29-32.
106.Сметник В.П. Клинические аспекты климактерических расстройств / Акушерство и гинекология .-1995-№3-с.47-48.
107.Сметник В.П. Принципы заместительной гормонотерапии при климактерических расстройствах / Акушерство и гинекология 1995 -№3-с.15-17
108.Сметник В.П., Ткаченко Н.М., Глезер Г.А., Москаленко Н.П. Климактерический синдром, 1989.250 с.
109.Сметник В.П., Тумилович Л.Г. Неоперативная гинекология - С.-Петербург, 1995-395с.
110.Смик Г.К. Корисні та рідкісні рослини України: Словник-довідник народних назв. К.: Українська радянська енциклопедія, 1991. 416 с.
111.Смирнов А.Н. Кровоостанавливающие средства //Фельдшер и акушерка.- 1986.- №3.- С.34-38.
112.Современная фитотерапия /под ред. чл.-кор. проф. д-ра Веселина Петкова.-София: Медицина и физкультура, 1988.-504с.
113.Соколов С.Я., Замотаев И.П. Справочник по лекарственным растениям (Фитотерапия).-Х.: Основа, 1993.-447с.
114.Сокольский Я.П., Васильчук Г. М., Регеда С. І., Шульженко Т.М., Зданович І.Е., Дмитриченко Л.М. Кліматичний синдром у жінок, яки мешкають в регіонах підвищеного радіаційного контролю. //Акушерство і генекологія.-1998.-№1.-с.26-30
115.Спиричев В.Б., Матусис И.И., Бронштейн Л.М. Экспериментальная витаминология, Минск, 1979.
116.Справочник врача общей практики /Н.П.Бочков, В.А.Насонова и др.//Под ред. Н.Р.Палеева. М.: Эксмо-Пресс. 2002.- В 2 томах. Т.1.- 928с.
117.Справочник по заготовкам лекарственных растений / Ивашин Д.С., Катина З.Ф., Рыбачук И.З и др. 6-е изд., испр. и доп. К.: Урожай, 1989, 288 с.
118.Татарчук Т.Ф. Особливості перебігу клімактеричного синдрому у жінок з ранньою менопаузою. // Акушерство і гінекологія.-1998.-с.33-35.
119.Тенденция и перспективы гормонозамещения в период постменопаузы / Т. Грезер, Т. Циммерманн, Й.Шрейдер, М.Ойттель // Pharmedicum/-1993.-№1.-с.6-9.
120.Товстуха Є.С. Фітотерапія. К.: Здоров’я, 1991. 304 с.
121.Тринус Ф.П. Фармакотерапевтический справочник. -7-е изд. испр. -К.: Здоров’я, 1994.-592с.
122.Тринус Ф.П., Клебанов Б.М., Ганджа И.М., Сейфулла Р.С. Фармокологическая регуляция воспаления. К.: Здоров’я , 1987. 144с.
123.Турова А.Д., Сапожникова Э.М. Лекарственные растения СССР и их применение.-3-еизд., перераб. и доп.- М. Медицина,1993 - 288с.
124.Тювина М. А. Психические нарушения у женщин в период климактерия (клиника, лечение, прогноз): Автореф. дис. канд. Мед наук -М.1991.
125.Универсальная энциклопедия лекарственных растений / Сост. И.Путырский, В.Прохоров.- М.: Махаон, 2000.- 656с.
126.Фармацевтична енциклопедія/ Голова ред. ради та автор передмови В.П. Черних. К.: «МОРІОН», 2005. 848с.
127.Физиология и патология ПОЛ, гемостаза и иммуногенеза: Сб.статей// Полтава.- 1992.- 157с.
128.Филов В.А. Импортные лекарственные препараты. Справочник. -Рига SIA ~Элменс~- Товарищество Клышников, Комаров и Ко.-М.,1993-272с.
129.Фитотерапия в комплексном лечении заболеваний органов /под ред. Крылова А.А., Марченко В.А., Максютиной Н.П. -К.: Здоровье, 1991.-240с.
130.Химический анализ лекарственных растений / Под ред. Гринкевич Н.И., Сафронич Л.Н. М.: Высшая школа, 1983. 218 с.
131.Хроматография: Практическое приложение методов: В 2-х ч. Ч.2. Пер с англ / Под ред. Э.Хефтмана.- М.: Мир., 1986.-422с.
132.Чекман И.С., Липкан П.Н. Растительные лекарственные средства. Киев, «Колос», «ИТЭМ», 1993 г. 384 с.
133.Чекман И.С., Пелещук А.П., Петак О.А. и др. Справочник по клинической фармакологии и фармакотерапии. - К.: Здоров´я,1987.-736с.
134.Чекман І.С. Флавоноїди клініко-фармокологічний аспект// Фармакотерапія в Україні. - 2000.-№2.-С. 3-5.
135.Чопик В.И., Дудченко Л.Г., Краснова А.Н. Дикорастущие полезные растения Украины. К.: Наукова думка, 1983. 399 с.
136.Шаршунова М., Шварц В., Михалец Ч. Тонкослойная хроматография в фармации и клинической биохимии: В 2-х ч. Ч.1/ Под ред. В.Г.Берукина и С.Д. Соколова.-Шпиленя С.Е., Иванов С.И. Азбука природы (лекарственные растения).-М.: Знания,1989.-222с.
137.Юркевич И.Д., Мишенин И.Д. Лекарственные растения и их применение.-7-е изд., перераб. и доп.- Мн.: Наука и техника, 1987.-592с.
138.Яковлева Л.В. Поиск нестероидных противовоспалительных средств и изучение зависимости антифлогистической активности от химического строения в рядах производных 2-оксоиндолина и N-гетерилсукцинамовых кислот. Канд. дис. канд. фарм. наук (14.00.25). Москва.- 1984.- 190с.
139.Avidi L.V., Haraington T.J., Love -McClung B.etal. The postmenopausal health curriculum 101-Pragmaton, 1997.
140.Ballinger C. B.Psychatric aspects of the menopause: See comments // Br. J.Psychiatry.-1990/-v.126.-p.773-787.
141.Barrett-Connor E.Hormone Replacement Therapy For all // Idid.-№167/2.-p.10
142.Bate-Smith E. C. The phenolic constituents of plants and their taxonomic significance.-I. Linn. Soc. Bot.-London? 1982.-vol.58.- №371.- p.95-173.
143.Becker H/Botanu of Europen mistletoe / V. Album / \ Oncologu, 1986,43,Suppl. №1,p.2-owski Domihik, Sawa Krystyna. Jemiola ha Lubeiszyzhie i jejwrtosci Leczhize / Biul. LTN. Biol, 1985 ( 1987 ) ,27, №1,p.11-18.
144.Breat G.Cancer and HRT: Wich data are missing ? // Menopause.- Paris, 1994.-p.207-210.
145.Britton G., Armitt G., Lan S., Patel M., Shone A. Carotenoids Chemistry and Biochemistry // Pergamon Press, Oxford. 1982. p. 237 251.
146.Bucrler H.M., Evans A., Mamlora H.,et al.//J.Clin. Endocrinol. Metab.Vol.72.P. 116.
147.Carotenoids their nature and Significance in animal feeds. T. Latscha // Dep. Of animal nutrition and health F. Hoffmann La-Roche, Basel, Switzerland. 1996. 110 p.
148.Collins P.,Beale C.M. The cardiohrjtective role of HRT.-London, 1996.
149.Davis B.H. Carotenoids. Chemistry and Biochemistry of plant // Academie press New York; San Francisco. 1976. 870 p.
150.Ericrson G.F. // J. Soe. Ginecol. Invest. 1997. No. 4. P.219-228.
151.Ericrson G.F. // Perimenopause. Serono Symp. / Ed. R. Lobo, Springer Verlag, Berlin, 1997. P. 101-118.
152.Ericrson G.F. Ovarian Anatomy and Physiology. // Menopause ( biologi and pathobiologi) / Eds.: R.A. Lobo, J.Kelsey, R.Marcus. Academic Press, 2000.P.13-31.
153.Faddy M.J., Gorden R.G., Gougeon A., et al.//Hum. Reprod. 1992. Vol. 7. P. 132.
154.Ferguson L.R. Role of plant polyphenols in genomic stability// Mutation Research, - 2001.-№ 475.-P. 89-111.
155.Foppen F.H. Tables for the identification of carotenoids pigments // Chromatogp. Rev. 1971, 14. p. 133 298.
156.Gabrell R.D.Jr., Bagnell C.A., Gzeenblatt R.B. Role of estrogens and progesterone in the etiology and prevention of endometrial cancer: review //Am. J. Obstet. Gynecol.-1983.-V.146.-p.696.
157.Goodman D.S. Overview of current Knowledge of metabolism of vitamin A and carotenoids // Cancer Inst. 1994. V. 73. № 6. p. 1375 1379.
158.Goodwin T.W. Biochemistry of carotenoids / Vol 1, Chapman and Hall, London. 1980. 337 p.
159.Goodwin T.W. Biochemistry of carotenoids / Vol 2, Chapman and Hall, London. 1984. 224 p.
160.Gougeon A., Echohare R., Thalabard R. // Biol. Reprod. 1994. Vol. 50. P.653-663.
161.Hammar M., Berg G., Linder R. Which somatic symptoms are caused de steroid-hormone decreases around and after menopause and how common are they? //The -climacteric and its treatment.-Carnforth, UK, 1997-p.67-73.
162.Harborne J.B., Mabry T.J. The flavonoids. Advances in research London; N.-Y., Chapman and Hall, 1994.-885 p.
163.Harborne J.B. The flavonoids. Since 1980 London: Chapman and Hall, 1988.-700p.
164.Hunter M. The South- east England longitudinal The flavonoids Study of the climacteric and postmenopause // Maturitas.-1992.-v.14 /- p.117-126.
165.Kaufert P.A., Gilbert P., Tate R. The manitobs project are examination of the linia between menopause and depression // Ibid. -p.143-155.
166.Kenemans P.,Barentsen R.,Van de Weyer P. Practical HRT. Medcom, 1995 194p.
167.Krinsky N.I., Carotenoids // Birchduser Vergal, Basel. 1971. p. 669 716.
168.Lacowsky M. // IV European congress on Menopause /Eds.: M.H. Birkhauser, H. Rosenbaum. Vienna, Austria, ESKA, 1998.p.85-92.
169.Marry Dienez. Azzneipflanzenund Drogen. Von Fachschuldozent Ahjtyeker. VEB Fachbuchverlag, Zeipzig, 1998-183p.
170.Murries A., Wilcox G., Davis S. // J. Clinic. Endocrin. Metabol. 1998. Vol. 83(2). P. 297-303.
171.Oron M.A., See S., Li T. // C. Eur. Menopause. 1998. Vol. 3. 47-52.
172.Pedersen A.T. , Larsen P.M.L., Hormon replesement therapy: danish doctors compliance // Actra Obstet et Gynecol. Scandinavika.- 1997.-V.76, №167 /5ю-р.56.
173.Rosenbaum H. // IV European congress on Menopause, Vienna / Eds.: M. Birkhauser, H. Rosenbaum. ESKA, Paris, 1998. P.183-194.
174.Ross R. K. Tmpact of hormone replesement therapy on cononary and the menopause.- Berlin,1997.-p.7-9.
175.Royal Pharmaceutical Society of Great Britain. From compliance to concordance to­ard shared goalsa in medicine taking. Working Party Report. London. RPS, 1997.
176.