КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ АЛЮЗІЇ В АНГЛІЙСЬКОМУ ТА УКРАЇНСЬКОМУ ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ ДИСКУРСІ

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ЛАВРИНЕНКО ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ

УДК 81'44 (811.111 + 811.161.2):316.77

КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ АЛЮЗІЇ
В АНГЛІЙСЬКОМУ ТА УКРАЇНСЬКОМУ
ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ ДИСКУРСІ

10.02.17 порівняльно-історичне і типологічне мовознавство

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
доктор філологічних наук, професор
Денисова Світлана Павлівна

КИЇВ 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ....
ВСТУП

5
6

РОЗДІЛ 1.

АЛЮЗИВНІСТЬ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО ДИСКУРСУ: КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТ .

11

1.1.

Основні ознаки алюзії

11

1.1.1.

Імпліцитність алюзії .

12

1.1.2.

Двоплановість алюзії ..

15

1.1.3.

Цілеспрямованість алюзії .

25

1.2.

Алюзія в системі інтертекстуальних засобів публіцистичного дискурсу ................

30

1.3.

Теоретико-методологічна основа дослідження алюзії в публіцистичному дискурсі з погляду комунікативно-прагматичного підходу ...

42

Висновки до розділу 1 ...

47

РОЗДІЛ 2.

РЕАЛІЗАЦІЯ АЛЮЗИВНИХ МОВЛЕННЄВИХ АКТІВ В АНГЛІЙСЬКОМУ ТА УКРАЇНСЬКОМУ ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ ДИСКУРСІ .

50

2.1.

Алюзія у світлі теорії мовленнєвих актів .

51

2.1.1.

Структура алюзивних мовленнєвих актів ..

52

2.1.2.

Інтерпретація алюзивних мовленнєвих актів .

57

2.1.3.

Типологія алюзивних мовленнєвих актів ..

72

2.2.

Комунікативні стратегії і тактики використання алюзій упубліцистичному дискурсі .

79

2.3.

Когнітивний аспект реалізації алюзивних мовленнєвих актів ......

83

2.3.1.

Способи алюзивної актуалізації концептів .

85

2.3.2.

Роль алюзивних концептів у реалізації комунікативно-прагматичного потенціалу алюзії ...................................

91

Висновки до розділу 2 ..

98

РОЗДІЛ 3

ТИПОЛОГІЯ АЛЮЗІЙ АНГЛІЙСЬКОГО ТА УКРАЇНСЬКОГО ПУБЛІЦИСТИЧНОГО ДИСКУРСУ В ЗІСТАВНОМУ АСПЕКТІ ..

102

3.1.

Типологія алюзій за формою та змістом ...

102

3.1.1.

Номінативні алюзії

103

3.1.1.1.

Алюзивні імена та назви

103

3.1.1.2.

Фактуальні алюзії ...

109

3.1.2.

Цитатні алюзії

112

3.1.2.1.

Цитатні алюзії з буквальним відтворенням прототексту .

113

3.1.2.2.

Алюзивні квазіцитати ....

114

3.1.2.3.

Семантико-синтаксичні алюзії .

118

3.2.

Типологія алюзивних трансформантів .

122

3.2.1.

Трансформанти номінативних алюзій .

123

3.2.2.

Трансформанти цитатних алюзій .

125

3.3.

Типологія алюзій за джерелом посилання ...

142

3.3.1.

Алюзії на літературу .

143

3.3.2.

Алюзії на корпус фразеологічних одиниць

148

3.3.3.

Алюзії на Біблію

154

3.3.4.

Алюзії на елементи масової культури .

156

Висновки до розділу 3 ..

164

ВИСНОВКИ ...

167

ДОДАТКИ ..

173

ДОДАТОК А.

Типологія алюзій англійського публіцистичного дискурсу за джерелом посилання ...

174

ДОДАТОК Б.

Типологія алюзій українського публіцистичного дискурсу за джерелом посилання ...

190

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ...

210

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ ..

234

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АМА алюзивний мовленнєвий акт
ДТ Дзеркало тижня”
УМ Україна молода”
Г24 Газета 24”
Д День”

ВСТУП

Дисертація присвячена виявленню особливостей реалізації комунікативно-прагматичного потенціалу алюзії в англійському та українському публіцистичному дискурсі. У роботі визначено основні ознаки алюзії, які відрізняють її від суміжних явищ, структуру й типи алюзивних мовленнєвих актів, комунікативні стратегії й тактики вживання алюзій; скласифіковано алюзії заформою, трансформантами і джерелом посилання та зіставлено дистрибуцію алюзій різних типів в англійському та українському публіцистичному дискурсі.
Комунікативна прагматика на сучасному етапі її розвитку характеризується тенденцією до вивчення мовних засобів в окремих мовленнєвих актах (Н.Д.Арутюнова, В.З.Дем’янков, І.М.Кобозєва, І.С.Шевченко), що відображають різні типи інформації (Ф.С. Бацевич, М.Д.Макаров, М.В.Нікітін), зокрема приховану (І.В.Арнольд, S.Levinson, D.Sperber, D.Wilson), яка не лише впливає на свідомість мовців (С.Д.Кацнельсон), а й формує стереотипи поведінки представників етносу (G.Leech, A.Wierzbicka).
Одним із таких засобів є алюзія, яка останнім часом аналізується науковцями в різних аспектах: структурно-функціональному (О.С.Євсєєв, К.О.Комарова, А.А.Тютенко, Н.А.Хімуніна, І.С.Христенко, G.Hermeren, M.Leddy, P.Lennon), інтертекстуальному (Н.В.Корабльова, Н.О.Фатєєва, А.С.Черняєва), перекладознавчому (Л.Д.Бурковська, В.С.Воєводська, Л.В.Грек, О.М.Дронова), функціонально-генетичному (Н.Ю.Новохачова, А.А.Тютенко, P.Lennon) та герменевтичному (І.В.Арнольд, І.В.Гюббенет, М.О.Соловйова, М.Д.Тухарелі, P.Lennon, A.Pasco).
Ґрунтовний аналіз праць із цієї проблеми засвідчує, що в сучасному мовознавстві термін алюзія не має однозначного витлумачення, узв’язку зчим чітко не розмежованими з алюзією залишаються такі суміжні явища, якцитата і ремінісценція. Одні дослідники визначають алюзію як ключове поняття інтертекстуальних відносин (Л.К.Граудіна, О.С.Євсєєв), інші відводять цюрольцитаті (Л.В.Грек, І.В. Гюббенет, С.І.Походня) або ремінісценції (І.М.Міхалева, Г.Г.Слишкін).
Окрім того, згадані вище аспекти вживання алюзії вивчалися на матеріалі однієї лінгвокультури, а тому зіставно-типологічний підхід до аналізу цього феномена в неблизькоспоріднених мовах є на часі. Методика зіставлення способів актуалізації алюзивних смислів в англійському та українському публіцистичному дискурсі апробується вперше і потребує подальшої розробки й удосконалення.
Актуальність дисертаційної роботи зумовлена її спрямованістю на дослідження мовних засобів у функціонально-прагматичному аспекті загаломта імпліцитних, серед яких вирізняється алюзія, зокрема. Зіставно-типологічний і порівняльно-історичний підходи до виявлення комунікативно-прагматичного потенціалу алюзії у різномовних дискурсах сприяють визначенню спільних закономірностей у творенні алюзивних мовленнєвих актів, а також мовно-культурних розбіжностей у способах і засобах їхньої реалізації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідних робіт Інституту лінгвістики Київського міжнародного університету в рамках наукової теми №0104U003163 Когнітивні та дискурсивні структури германських, романських та східних мов у соціокультурному просторі комунікації” (темузатверджено вченою радою Київського міжнародного університету, протокол № 10 від 24червня 2004 р.).
Метою дисертаційної роботи є виявлення комунікативно-прагматичного потенціалу алюзії в англійському та українському публіцистичному дискурсі.
Поставлена мета передбачає розв’язання таких завдань:
уточнити термінопоняття алюзія в сучасній лінгвістиці;
визначити аспекти дослідження алюзії в публіцистичному дискурсі з погляду комунікативно-прагматичного підходу;
проаналізувати структуру й типи алюзивних мовленнєвих актів, а також описати процес їхньої актуалізації та інтерпретації;
встановити комунікативні стратегії і тактики вживання алюзій у публіцистичному дискурсі;
виявити когнітивні особливості дискурсивної реалізації комунікативно-прагматичного потенціалу алюзії;
зіставити типи алюзій англійського й українського публіцистичного дискурсу за структурними особливостями, трансформантами та джерелом посилання.
Об’єкт дослідження становлять вербальні алюзії англійського та українського публіцистичного дискурсу.
Предметом дослідження є комунікативно-прагматичні особливості актуалізації алюзивних смислів в англійському та українському публіцистичному дискурсі.
Джерельною базою дисертації є такі публіцистичні видання зіставлюваними мовами, якГазета по-українськи”, Дзеркало тижня”, День”, Україна молода”, The Guardian, The Independent, The Times, TheDaily Mail, TheDaily Telegraph, The Economist, The Financial Times, TheNewsweek, TheLosAngeles Times, The New York Times, The USA Today та ін. з2000по2008роки. Фактичний матеріал дисертації становлять 340 англійських та українських алюзивних метатекстів.
Методи дослідження. Зіставно-типологічній метод дав змогу виявити спільне та відмінне в дистрибуції алюзій різнихтипів в англійському та українському публіцистичному дискурсі; складові структурного методу (компонентний і трансформаційний аналіз) застосовувалися для визначення модифікацій прецедентних феноменів у процесі творення алюзій; прийомзовнішньої реконструкції сприяв з’ясуванню первинного значення алюзивних денотатів, процедура кількісного аналізу встановленню кількісних і частотних параметрів уживання алюзій.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, щов роботі вперше здійснено зіставно-типологічний аналіз алюзивних мовленнєвих актів, атакож способів і засобів їхньої реалізації в англійському та українському публіцистичному дискурсі; виявлено: 1)спільні типи алюзивних мовленнєвих актів (констативні, директивні, комісивні, експресивні), 2) спільні комунікативні тактики реалізації алюзивних мовленнєвих актів (аргументація, відсторонення, висміювання, заохочення, маніпуляція, провокація), 3)спільну дистрибуцію цитатних алюзій та відмінну дистрибуцію номінативних алюзій, 4)спільні (лексико-семантичні, синтаксичні, стилістичні), а також відмінні (морфологічні) алюзивні трансформанти.
Теоретичне значення дисертації пов’язане з поглибленням положень теорії інтертекстуальності (місце алюзії в системі суміжних інтертекстуальних засобів), когнітивної лінгвістики (способи алюзивної актуалізації концептів), комунікативної лінгвістики (комунікативні стратегії і тактики вживанняалюзії), лінгвопрагматики (структура алюзивних мовленнєвих актів).
Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їхнього застосування в процесі підготовки спецкурсів з міжкультурної комунікації, увикладанні навчальних дисциплін: Порівняльна типологія англійської таукраїнської мов”, Стилістика англійської мови”, Стилістика української мови”, Лексикологія”. Перекладацький аналіз тексту”, Теорія дискурсу”. Опрацьований фактичний матеріал може статив пригоді при укладанні україномовного словника прецедентних феноменів.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження висвітлювалися в доповідях на шести міжнародних наукових конференціях: Етнокультурні цінності та сучасна філологія” (Рівне, 2006 р.), Міжкультурна лінгвістика та формування іншомовної комунікативної компетенції” (Київ, 2006р.), Мова й культура” (Київ,2006р.), Актуальні проблеми менталінгвістики” (Черкаси, 2007 р.), наодній усеукраїнській науковій конференції: Світоглядні горизонти філології: традиції та сучасність” (Київ,2007р.) а також на щорічних науково-практичних конференціях Інститутулінгвістики Київського міжнародного університету Когнітивні і дискурсивні структури германських мов у соціокультурному просторі комунікації” (Київ, 20042008 рр.). Дисертаційна робота обговорювалася на засіданнях кафедри слов’янської філології та загального мовознавства Інституту лінгвістики Київського міжнародного університету.
Публікації. Проблематику, теоретичні й практичні результати дисертаційного дослідження викладено в семи статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (224 найменування, з яких 36 іноземними мовами), списку джерел ілюстративного матеріалу (13найменувань) та додатків. Повний обсяг дисертації становить 234 сторінки, основний зміст викладено на 173 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У результаті перегляду та узагальнення попередніх розвідок урамках філологічних та суміжних з ними дисциплін основними ознаками алюзії визначено імпліцитність, двоплановість і цілеспрямованість, що дає підстави вважати це явище мовленнєвим натяком назагальновідомий денотат, якийбазується на спільних фоновихзнаннях адресанта та адресата, використовується адресантом для цілеспрямованого парадигматичного прирощення основного змісту повідомлення.
Алюзія є моделлю породження нових значень і виконує лінгвокреативну, смислоформуючу функцію, у зв’язку з чим поняття алюзії,цитати й ремінісценції в роботі розглядаються за критеріями не підпорядкованості, а суміжності. Прихована цитата/квазіцитата стає алюзію тоді, коли цілеспрямовано використовується якнепряме посилання. Алюзивного статусу може набувати й ремінісценція заумови свідомого вживання з метою фокусування/розфокусування смислів двохтекстів.
Переважна більшість алюзій є інтертекстемами: вони засновані на прецедентних текстах, причому не обов’язково значимих в пізнавальному та емоційному планах. Проте алюзивними є непрямі посилання не тільки на створені раніше тексти, відображені в них епізоди, імена, висловлювання героїв тощо, але й натяки на будь-які факти політичного, культурного і т.д. життя. Якщо перші добре відомі завдяки письмовим джерелам алюзивні імена та цитатні алюзії використовують раніше створені тексти і, якнаслідок, мають складнішу природу, другі фактуальні алюзії та сучасні алюзивні імена не пов’язані з категорією інтертекстуальності в традиційному розумінні останньої, оскільки не асоціюються з продуктами письмової дискурсивної діяльності.
Комунікативно-прагматичними ознаками алюзивних посилань визначено телеологічність, конвенційність, доречність, залежність від пресупозицій та регулятивність. Особливе значення при цьому має рівень комунікативної компетенції учасників спілкування, комунікативна ситуація та прагматичний контекст екзистенціальний, ситуаційний та акціональний.
Розгляд алюзії у світлі теорії мовленнєвих актів дає підстави констатувати складну структуру алюзивних мовленнєвих актів, спільну для досліджуваних мов. За алюзивного посилання має місце подвійна локуція, подвійна ілокуція та подвійна перлокуція, що відрізняє алюзивні мовленнєві акти від ідентичних висловлювань без алюзивного статусу.
У дослідженні виявлено прямі та непрямі алюзивні мовленнєві акти. Заекспліцитної перформативності показники ілокутивної частини алюзивного висловлювання наявні в метатексті, а власне ілокуції не відрізняються від прагматичного спрямування ідентичних висловлювань без алюзивного статусу. Імпліцитна перформативність передбачає коригування прагматичного компонента алюзії відповідно до ілокутивної функції та перлокутивного ефекту прецедентного тексту.
Непрямі алюзивні мовленнєві акти реалізують свій комунікативно-прагматичний потенціал для окремої категорії читачів тих, хтоздатен не лише актуалізувати алюзивність, а й імплікувати прихований смисл задопомогою інференції. Глибинний план алюзії наштовхує на задумані автором імплікації, змушуючи припинити пошук можливих варіантів тлумачення на основі інших контекстуальних припущень. Це означає, що длярозуміння алюзивного повідомлення залучаються не лише неопераційні (статистичні) фрейми, до яких належать різні види мікро- та макропресупозицій, а й представлені логіко-прагматичними засобами динамічні (операційні) фрейми, завдяки яким відбувається характерне для алюзії парадигматичне прирощення метатексту.
Про комунікативно-прагматичний потенціал алюзії свідчить той факт, що алюзії вживаються в різних типах мовленнєвих дій. В англійській та українській публіцистиці виявлено констативні, директивні, комісивні та експресивні мовленнєві акти, причому найчастіше в такий спосіб мається на увазі про щось повідомити, щось заперечити, засудити чисхвалити. Декларативне вживання алюзій у традиційному розумінні мовленнєвих актівзміни навколишнього світу шляхом їхньої вимови в публіцистичному дискурсі досліджуваних мов не зареєстровано.

Алюзивні констативи мають на меті зафіксувати відповідальність мовця за повідомлення про певний стан речей і є найбільш нейтральними щодо ілокутивної сили. Ілокуцією алюзивних директивів є приховані застереження, поради та рекомендації тощо. Алюзивні комісиви являють собою присягання, обіцянки, зарікання та погрози. Алюзивні експресиви виражають, з одного боку, засудження і критику, з іншого, схвалення.
Чимало алюзивних мовленнєвих актів є імплікативними, через що їм властивий ілокутивний синкретизм. Чим менше залежність смислу алюзивного висловлювання від закладеного в об’єкт непрямого посилання інтерпретаційного фрейму, тим імовірнішою є реалізація різних ілокуцій для різних категорій читачів.
Телеологічність алюзивних мовленнєвих ситуацій передбачає вибір комунікативних стратегій і тактик. У роботі встановлено спільні кооперативну та конфронтаційну стратегії застосування алюзивної техніки ванглійському та українському публіцистичному дискурсі, причому конфліктний чи неконфліктний акціональний контекст під час алюзивного процесу може бути спрямований як на прецедентний феномен, так і на цільову аудиторію. У першому випадку найпоширенішими тактиками є аргументація, висміювання й відсторонення від сказаного, у другому маніпуляція, заохочення і провокація.
Встановлено, що реалізації комунікативно-прагматичного потенціалу алюзії сприяють регулятивні та оцінні концепти, які в різний спосіб актуалізуються за допомогою слів та висловлювань із алюзивним статусом. Якщо алюзивні імена концептуалізуються виключно в напрямку прецедентного феномена, то унікальність цитатної алюзії полягає в можливій багатоплановості експлікації концептуальної інформації: це або апеляція до лінгвокультурного концепту прецедентного тексту, або концептуалізація окремих елементів прото- чи метатексту, або ж формування нових концептуальних ознак внаслідок кореляції останніх.
У роботі з’ясовано,що алюзивність буває двох видів номінативного і цитатного. Репрезентантами номінативних алюзій є непредикативні одиниці, а денотатами, зв’язок з якими є символічним, імена, назва чи факти. Цитатні алюзії розглядаються як предикативні включення з денотатами у формі текстів чи висловлювань.
У результаті зіставлення виявлено відмінну дистрибуцію номінативних алюзій в англійському (50 од.) та українському (14 од.) публіцистичному дискурсі. Так, в англійській мові зафіксовано більше імен та назв з алюзивним статусом (36од.), ніж в українській (4 од.), що вказує на додаткові можливості компактної актуалізації паралельних смислів.
Використання в ролі алюзивних денотатів фактів рівною мірою властиве як англійській (14 од.), так і українській (10 од.) публіцистиці. Зкатегорією інтертекстуальності пов’язані лише ті фактуальні алюзії, денотатом яких є факт з відомого прецедентного тексту; в іншому разі вони пов’язані з фоновими знаннями екстралінгвістичного характеру.
До цитатних алюзій, більшість яких є ситуативно-контекстуальними, узіставлюваних мовах належать такі предикативні включення: алюзії збуквальним відтворенням прототексту, алюзивні квазіцитати та семантико-синтаксичні алюзії. Перші набувають алюзивного статусу завдяки метафоричному вживанню в іншій дискурсивній сфері, другі є трансформованими прецедентними одиницями з парадигматичним прирощенням метатексту, асоціативність третіх заснована на переносі синтаксичної структури вихідного тексту.
Цитатні алюзії становлять більшість досліджуваної вибірки, що пояснюється впливом масової культури, для якої характерне цитатне мислення. В англомовній публіцистиці зареєстровано 110 таких включень, вукраїномовній 166, з яких з буквальним відтворенням прототексту 19од.в англійській пресі та 14 в українській, алюзивних квазіцитат 79од.та 116 од., семантико-синтаксичних алюзій 12 од. та 36 од.
Під час алюзивного процесу денотат непрямого посилання може зазнавати значних змін. Зіставно-типологічний аналіз англійських та українських алюзій дав змогу виділити спільні (лексико-семантичні, синтаксичні, стилістичні), а також відмінні (морфологічні) алюзивні трансформанти. Лексико-семантичні трансформанти замінні елементи, засновані на таких явищах, як омонімія, синонімія, антонімія, парономазія, удосліджуваних мовах не відрізняються. Спільними є також стилістичні (алітерація, метафора, метонімія, повтор) і синтаксичні (розширення, усічення, заміна порядку слів) модифікації, окрім контамінації, виявленої лише в українській мові. Морфологічні алюзії оказіоналізми, що викликають алюзивні асоціації, теж характерні для української публіцистики. Цей висновок не претендує на вичерпність і є об’єктивним для проаналізованого фрагмента мовного матеріалу.
Як в англійській, так і українській публіцистиці виявлено алюзії на різні джерела. Спільними денотатами алюзивних посилань в англійському та українському публіцистичному дискурсі є: 1)художня література, 2) Біблія, 3) корпус фразеологічних одиниць, 4) тексти зі сфери масової культури.
Урезультаті дослідження визначилася тенденція до залучення в роліалюзивних денотатів текстів та висловлювань зі сфери масової культури: (58 од. в англ. і 83 од. в укр. мові). Найчастіше джерелами такихпосилань є назви кінофільмів, популярних пісень, тексти газетно-публіцистичного та офіційно-ділового стилю.
Поширеними в пресі зіставлюванихмов є також алюзії на художню літературу (57 од. в англ. і 35 од. в укр.мові), Біблію (16 од. в англ. і 20 од. вукр. мові), корпус фразеологічних одиниць (29 од. в англ. і 43 од. в укр. мові). На окрему увагу заслуговує відсутність алюзій на усну народну творчість, що свідчить про вплив на національну публіцистику культури постмодернізму, відомою своєю відмовою від етнічних цінностей.
Перспективи подальшого дослідження зумовлені вертикалізацією” контексту сучасного публіцистичного дискурсу, щовизначає необхідність вивчати особливості функціонування мовних явищ,які на ньому засновані. Потенційно перспективними є дослідження національно- та гендерно-маркованих алюзії.
Результати цієї розвідки є внеском до теорії інтертекстуальності, стилістики англійської мови, стилістики української мови, зіставного і типологічного мовознавства, когнітивної лінгвістики, лінгвопрагматики, комунікативної лінгвістики, атакож до стилістичної типології мов і зіставної дискурсології, які наразі формуються. Теоретична концепція алюзії та класифікація відповідного матеріалу може стати у пригоді для складання українського словника прецедентних феноменів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Александрова О. В. Язык средств массовой информации как часть коллективного пространства общества / О. В. Александрова // ЯзыкСМИ как объект междисциплинарного исследования : учебное пособие. М. : Изд-во МГУ, 2003. С. 89-99.
2. Алешко-Ожевская С. С. Фразеологический состав английского языка и проблемы аллюзивности художественного произведения : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 Германские языки” / С. С. Алешко-Ожевская. Москва, 2007. 26 с.
3. Анисимова Е. Е. О коммуникативно-прагматических нормах текста / Е. Е. Анисимова // Прагматика и структура текста. М. : МГПИИЯ, 1983. Вып. 209. С. 3-15.
4. Андрієнко Т. П. Мовленнєвий акт іронії в англійській мові (на матеріалі художньої літератури ХVI та XX століть) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 Германські мови” / Т. П. Андрієнко. Харків, 2002. 17 с.
5. Анохина С. П. Тексты вторичной информативности : коммуникативно-прагматический аспект / С. П. Анохина, Ф.Х. Ниссен, Т.Б.Стариннова. Тольятти : Изд-во ПТИС МГУС, 2000. 174 с.
6. Анциферова О. Ю. Русские аллюзии в романе Ф. Фроуз Голубой ангел” / О. Ю. Анциферова // Русская и сопоставительная филология : состояние и перспективы : материалы междунар. науч. конф. (Казань, 3-4 октября 2004) / Ред.К.Р.Галиуллина. Казань : Изд-во Казанского ун-та, 2004. С.336-338.
7. Арнольд И. В. Импликация как прием построения текста и предмет филологического изучения / И. В. Арнольд // Вопросы Языкознания. 1982. № 4. С. 83-91.
8. Арнольд И. В. Проблема диалогизма, интертекстуальности и герменевтики (в интерпретации художественного текста) : [лекции к спецкурсу] / Ирина Владимировна Арнольд. СПб. : Образование, 1997. 59, [1] с.
9. Арутюнова Н. Д. Истоки, проблемы и категории прагматики / Н. Д. Арутюнова Е. В. Падучева // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1985. Вып. 16. С. 8-42.
10. Арутюнова Н. Д. Предложение и его смысл (логикосемантические проблемы) / Нина Давыдовна Арутюнова. М. : Едиториал УРСС, 2002. 384 с. (Лингвистическое наследие ХХ века).
11. Арутюнова Н. Д. Язык и мир человека / Нина Давыдовна Арутюнова. М. : Языки русской культуры, 1999. 896 с. (Язык. Семиотика. Культура. Большая серия).
12. Атабекова А. А. Употребление языка в процессе сообщения знаний на пространстве WEB-страницы / А. А. Атабекова // Теория коммуникации и прикладная лингвистика. Ростов н/Д : ИУБиП, 2002. № 1. С. 8-15.
13. Ахманова О. С. Вертикальный контекст” как филологическая проблема/ О.С. Ахманова, И. В. Гюббенет // Вопросы языкознания. 1997. № 3. С.47-54.
14. Балыкова Г. Ф. Феномен интертекста в публицистике: приемы текстообразования / Г. Ф. Балыкова // Интертекст в художественном и публицистическом дискурсе : cб. докл. междунар. конф. (Магнитогорск, 1214 ноября 2003 г.) / Ред.-сост. С.Г.Шулежкова. Магнитогорск : Изд-во МаГУ, 2003. С. 74-81.
15. Баранов А. Н. Языковые механизмы вариативной интерпретации действительности как средство воздействия на сознание / А. Н. Баранов, В. В. Паршин // Роль языка в средствах массовой коммуникации : сб.обзоров. М. : ИНИОН, 1986. С. 100-143.
16. Бацевич Ф.С.Основи комунікативної девіатології / Флорій Сергійович Бацевич. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2000. 236 с.
17. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики / Флорій Сергійович Бацевич. К. : ВЦАкадемія”, 2004. 344 с. (Серія Альма-матер”).
18. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества / Михаил Михайлович Бахтин. М.: Искусство, 1986. 445 с.
19. Безуглая Л.Р.Пропозиция и прагматические импликации / Л.Р.Безуглая // Вісник ХНУ ім.В.Н.Каразіна. Х. : Константа, 2003. № 538. С. 44-47.
20. Белецкая А. Ю. Пословица как прецедентная единица в аргументативном дискурсе : дис. канд. филол. наук : 10.02.04 / Белецкая Алла Юрьевна. Самара, 2002. 200 с.
21. Бэк КюнХи. Семантико-структурные преобразования устойчивых выражений в заголовках современных газет : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. филол. наук : спец. 10.02.01 Русский язык” / БэкКюн Хи. СПб., 2002. 25 с.
22. Брусенская Л. А. Учебный словарь лингвистических терминов / Л. А. Брусенская, Г. Ф. Гаврилова, Н. В. Малычева. Ростов н/Д. : Феникс, 2005. 250 с.
23. Валгина Н. С. Теория текста / Нина Сергеевна Валгина. М. : Логос, 2004. 280 с. (Учебник ХХI века).
24. Варченко В. В. Формы и функции цитатной речи в медиа-тексте : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. филол. наук : спец.10.02.04 Германские языки” / В. В. Варченко. М., 2007. 23 с.
25. Вендлер З. Иллокутивное самоубийство / З.Вендлер // Новое в зарубежной лингвистике. М. : Прогресс, 1985. Вып. 16. С. 238-250.
26. Виноградов В. С. Введение в переводоведение / Венедикт Степанович Виноградов. М. : Издательство института общего среднего образования РАО, 2001. 224 с.
27. Владимирова Н. Г. Условность, созидающая мир / Н. Г. Владимирова. В. Новгород : НовГу им. Ярослава Мудрого, 2001. 270 с.
28. Влахов С. Непереводимое в переводе / С. Влахов, С.Флорин. М. : Международные отношения, 1980. 342 с.
29. Воєводська В. С. Інтертекстуальність і переклад / В. С. Воєводська // Мовні та концептуальні картини світу : зб. наук. праць. К. : Логос, 2001. Вип.5. С. 63-67.
30. Воркачев С. Г. Концепт как зонтиковый термин” / С. Г. Воркачев // Язык, сознание, коммуникация : сб. статей / отв.ред. В.В.Красных, А.И.Изотов. М. : Макс Пресс, 2003. Вып. 24. С. 5-12.
31. Воркачев С. Г. Культурный концепт и значение / С. Г. Воркачев // Труды Кубанского государственного технологического университета: Серия : Гуманитарные науки. Краснодар, 2003. Т. 17. Вып. 2. С.268-279.
32. Воробйова М. В. Алюзивні засоби у текстах полемічного дискурсу як спосіб впливу на читача [Електронний ресурс]. Режим доступу до ресурсу: http://visnyk.sumdu.edu.ua/arhiv/2006/11(95)1/1 Vorob'eva.pdf. Заголовок з екрану.
33. Гальперин И. Р. Стилистика английского языка / Илья Романович Гальперин. М. : Высшая школа, 1977. 331 с.
34. Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования / ИльяРоманович Гальперин. М. : Наука, 1981. 132 c.
35. Гептинг Э. Л. Язык французской рекламы язык каламбуров [Електронний ресурс]. Режим доступу до ресурсу: http://fio.novgorod.ru/projects/project2008/pub.htm. Заголовок з екрану.
36. Гнаповська Л. В. Лінгвокогнітивні та лінгвокультурологічні характеристики англійських антропонімів германського походження : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 Германські мови” / Л. В. Гнаповська. К., 1999. 16 с.
37. Голубовська І. О. Всесвіт крізь мовне дзеркало” : універсальне та ідіотичне / І. О. Голубовська // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія № 9: Сучасні тенденції розвитку мов. К. : НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2006. Вип. 1. С. 3-7.
38. Голубовська І. О. Етнічні особливості мовних картин світу / ІринаОлександрівна Голубовська. К. : Логос, 2004. 284, [2] с.
39. Грек Л. В. Інтертекстуальність як проблема перекладу (на матеріалі англомовних перекладів української прози) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.16 Переклад” / Л.В.Грек. К., 2006. 18 с.
40. Гридина Т. А. Языковая игра : стереотип и творчество / ТатьянаАлександровна Гридина. Екатеринбург : Урал. гос. пед. ун-т, 1996. 214 с.
41. Гриченко Л. В. Русские и английские пословицы побудительной семантики : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. филол. наук : спец. 10.02.19 Теория языка” / Л. В. Гриченко. Ростов-на-Дону, 2006. 24 с.
42. Гришина О. Н. Об одном из способов реализации обратной связи в тексте / О. Н. Гришина // Прагматика и стилистика. М. : МГПИИЯ, 1985. Вып.245. С. 34-42.
43. Гудков Д. Б. Прецедентное имя в когнитивной базе современного русского/ Д. Б. Гудков // Язык, сознание, коммуникация: сб. статей / отв. ред. В.В.Красных, А.И.Изотов. М. : Макс Пресс, 1998. Вып.4. С.85-93.
44. Гудков Д. Б. Прецедентные феномены в текстах политического дискурса/ Д. Б. Гудков // Язык СМИ как объект междисциплинарного исследования : учебное пособие. М. : Изд-во МГУ, 2003. С. 141-160.
45. Гусліста Л.О. Негативна етична оцінка в контекстах осуду (на матеріалі сучасної публіцистики) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.02 Російська мова” / Л. О. Гусліста. Харків, 2002. 21 с.
46. Гюббенет И. В. К проблеме понимания литературно-художественного текста (на английском материале) / Ирина Владимировна Гюббенет. М. : Изд-во МГУ, 1981. 110 с.
47. Дейк ван Т. А. Язык. Познание. Коммуникация / Т. А. Ван Дейк. М. : Прогресс, 1989. 312 с.
48. Демьянков В.З. Кооперированость общения и стремление понять собеседника / В.З.Демьянков // Общение. Сознание. Межкультурная коммуникация. М.: Институт языкознания РАН, 2005. С.28-36.
49. Демьянков В.З. Логические аспекты семантического исследования предложения / В.З.Демьянков // Проблемы лингвистической семантики. М.: ИНИОН АН СССР, 1981 С.115-132.
50. Демьянков В. З. Теория речевых актов” в контексте современной лингвистической литературы / В. З. Демьянков // Новое в зарубежной лингвистике. М. :Прогресс, 1986. Вып. 17. С. 223-235.
51. Долбунова Л. А. Увеличение объема информативности в художественном тексте (на материале английского языка) / Л.А.Долбунова // Информативная динамика текста в коммуникации : сб.науч. трудов. Саранск : Изд-во Мордовского государственного ун-та, 1999. С. 38-41.
52. Долинин К. А. Имплицитное содержание высказывания / К.А.Долинин// Вопросы языкознания. 1983. № 6. С. 37-47.
53. Дронова Е. М. Интертекстульность и аллюзия : проблема соотношения / Е. М. Дронова // Язык, коммуникация и социальная среда : сб.науч.тр. Воронеж : ВГУ, 2004. Вып. 3. С. 92-96.
54. Дронова Е. М. Проблемы перевода стилистического приема аллюзии в англо-ирландской литературе первой половины ХХ века / Е.М.Дронова// Вестник ВГУ. 2004. № 1. С. 83-86.
55. Дронова Е. М. Семантические характеристики аллюзивных имен собственных / Е. М. Дронова // Язык, коммуникация и социальная среда: сб.науч.тр. Воронеж : ВГУ, 2004. Вып. 4. С. 184-189.
56. Дюришин Д. Теория сравнительного изучения литературы / Д.Дюришин. М. : Прогресс, 1979. 320 с.
57. Жайворонок В.В. Знаки української етнокультури : Словник-довідник / Віталій Жайворонок. К.: Довіра, 2006. 704 с.
58. Задорнова В. Я. Восприятие и интерпретация художественного текста / В. Я. Задорнова. М. : Высшая школа, 1984. 152 с.
59. Захарова М. А. Семантика и функционирование аллюзивных имен собственных (на материале англоязычных публицистических текстов) : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. филол. наук : спец.10.02.04 Германские языки” / М. А. Захарова. Самара, 2004. 19с.
60. Земская Е. А. Клише новояза и цитация в языке постсоветского общества/ Е. А. Земская // Вопросы языкознания. 1996. № 3. С. 23-31.
61. Евсеев А. С. Основы теории аллюзии (на материале русского языка) : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 Русский язык” / А. С. Евсеев. М., 1990. 13 с.
62. Етимологічний словник української мови : У 7 т. / Ред.-кол.: О.С.Мельничук (голов. ред.) та ін. Т.1: А Г / Уклад. : Р.В. Болдирєв та ін. К. : Наукова думка, 1982. 634 с. (Словники України).
63. Етимологічний словник української мови : У 7 т. / Ред.-кол.: О.С.Мельничук (голов. ред.) та ін. Т.3: К Р / Уклад. : Р.В. Болдирєв та ін. К. : Наукова думка, 1989. 552 с. (Словники України).
64. Етимологічний словник української мови : У 7 т. / Ред.-кол.: О.С.Мельничук (голов. ред.) та ін. Т.5: Р Т / Уклад. : Р.В. Болдирєв та ін. К. : Наукова думка, 2006. 704 с. (Словники України).
65. Игнаткина А. Л. Концепт PUBLIC RELATIONS : лингво-культурологический аспект / А. Л. Игнаткина. Саратов: Научная книга, 2006. 131 с.
66. Интертекст [Едектронний ресурс]. Режим доступу до ресурсу : www.philolog.ru/filolog/intertex.htm. Заголовок з екрану.
67. Калита А. А. Актуалізація емоційно-прагматичного потенціалу висловлювання / Алла Андріївна Калита. Тернопіль : Підручники і посібники, 2007. 320 с.
68. Каменская О. Л. Текст и коммуникация / О. Л.Каменская. М. : Высшая школа, 1990. 151 с.
69. Канцельсон С.Д.Типология языка и речевое мышление / Соломон Давидович Канцельсон. М.: Едиториал УССР, 2004. 224 с. (Лингвистическое наследие ХХ века).
70. Карасик В. И. Концепты-регулятивы / В. И. Карасик // Язык, сознание, коммуникация: сб. статей / отв. ред. В.В.Красных, А.И.Изотов. М. : Макс Пресс, 2005. Вып. 30. С. 95-109.
71. Карасик В. И. Язык социального статуса / Владимир ИльичКарасик. М. : ИТДГК Гнозис”, 2002. 333 с.