ОНТОЛОГІЯ ВТОРИННОГО ФРАЗЕОТВОРЕННЯ В РІЗНОСТРУКТУРНИХ МОВАХ

Краткое описание

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Інститут філології

На правах рукопису

НАБЕРЕЖНЄВА Тетяна Євгенівна

УДК 81’373.7

ОНТОЛОГІЯ ВТОРИННОГО ФРАЗЕОТВОРЕННЯ
В РІЗНОСТРУКТУРНИХ МОВАХ

Спеціальність 10.02.15 загальне мовознавство

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
ДЯДЕЧКО Людмила Петрівна
доктор філологічних наук, професор

Київ 2009

ЗМІСТ

Вступ ......................................................................
РозділІ. Загальна характеристика вторинних фразеотворчих процесів ...
1.1. Історія дослідження питання
1.1.1. Термінологічний апарат у сфері фразеотворення ..
1.1.2.Основні підходи до аналізу вторинних фразеотворчих процесів та їхніх результатів
1.2. Загальна характеристика твірної бази похідних фразеологізмів ...
1.2.1. Структурно-семантичні класи твірних фразеологічних одиниць .
1.2.2. Фразеотворчий потенціал одиниць фразеологічної системи.
1.3. Похідний фразеологізм: особливості форми та значення .
1.3.1.Вторинне фразеотворення та розвиток варіантності: критерії розмежування ..................................................
1.3.2.Способи вторинного фразеотворення та ономасіологічна структура похідної ФО ..................................................
1.4. Етапи вторинного фразеотворення .........................
Висновки до розділу І ...
РозділІІ. Типологія вторинних фразеотворчих процесів ..
2.1.Типи вторинних фразеотворчих процесів за співвідношенням синтаксичної структури твірної та похідної одиниць ..
2.2. Характеристика вторинних фразеотворчих процесів за семантичним критерієм ..
2.3. Характеристика вторинних фразеотворчих процесів за стилістичним критерієм .
2.4. Спільні та відмінні характеристики вторинних фразеотворчих процесів у досліджуваних мовах
Висновки до розділу ІІ
РозділІІІ. Когнітивно-дискурсивні аспекти вторинного фразеотворення..
3.1. Когнітивні основи вторинного фразеотворення
3.1.1. Концептуалізація, категоризація та знакопозначення ...
3.1.2. Фреймове моделювання процесів вторинного фразеотворення
3.2. Внутрішня форма ФО та її роль у процесі вторинного фразеотворення .
3.3. Умотивованість похідних фразеологічних одиниць ...
3.4. Дискурсивні основи вторинного фразеотворення ..
Висновки до розділу ІІІ
Висновки ...
Список використаних джерел .
Список лексикографічних джерел ..
Список джерел ілюстративного матеріалу

ВСТУП

Однією з особливостей сучасних фразеологічних досліджень є їхня поліпарадигмальність: становлення нової когнітивно-дискурсивної парадигми відбувається на тлі домінуючої функціональної та значних здобутків класичної фразеології, що послуговувалася методами та стандартами рішень” системно-структурної парадигми. Когнітивний підхід до аналізу мовних явищ та мовленнєвої діяльності змушує фразеологів знову звернутися до проблеми мови та мислення, що була предметом дискусій філософів з античних часів і центральним питанням психолінгвістики від її зародження у працях В.фонГумбольдта, О.О.Потебні та розвідок Л.С.Виготського, М.І.Жинкіна, О.О.Леонтьєва, їхніх послідовників й учнів. У когнітивній лінгвістиці ця проблема виходить на якісно новий рівень: вивчення структур репрезентації знань, їхньої вербалізації за допомогою знаків прямої та опосередкованої номінації, організації когнітивних структур з метою породження та сприйняття висловлювань. Саме на об’єктивації когнітивних конструктів засобами опосередкованої, власне вторинної, номінації фокусують свою увагу українські та зарубіжні дослідники фразеології (О.П.Бабушкін [1996][1], С.Г.Воркачов [2007], Л.В.Ковальова [2004], О.П.Левченко [2005], К.І.Мізін [2007], В.М.Телія [1996; 1999], A.Levin-Steinmann [2004] та інші). Відбувається інтеграція функціоналізму та когнітивізму, зокрема у фразеології (М.Ф.Алефіренко [2006; 2007; 2008], Л.Г.Золотих [2007]). Аналіз функціонування фразеологічних одиниць (далі ФО) в мовленні у зв’язку з їхніми семантичними, структурними та прагматичними властивостями проводять В.М.Білоноженко [1989], І.С.Гнатюк [1989], О.О.Добриднєва [2000], Л.П.Дядечко [2002; 2006; 2007], А.М.Емірова [1988], А.М.Мелерович [1986], В.Д.Ужченко [2007], E.Piirainen [2004], H.Walter [2006] та багато інших.
Намагаючись отримати якомога повніше уявлення про об’єкт дослідження, мовознавці часто виходять за межі певної парадигми, поєднують різні підходи. Поєднання структурно-системного та когнітивного підходу має місце, наприклад, у працях українських фразеологів О.П.Левченко [2005] та К.І.Мізіна [2007]. Таке поєднання доцільне і при дослідженні одного з аспектів фразеології фразеотворення, що вивчає закономірності формування фразеологічних одиниць.
Формування ФО відбувається як на базі знаків первинної номінації, так і на основі знаків вторинної номінації, тобто на основі інших, існуючих у мові ФО. Другий шлях вторинне фразеотворення продукує відчутно менше узуальних ФО. Причина криється, перш за все, у трансформаційній дефектності значної частини ФО, наприклад, їхній нездатності регулярно піддаватися стандартним трансформаціям синтаксичної структури, як-от: лежні справляти *справляння лежнів, собаками підшитий *підшити собаками. Ця відносна нечисленність узуальних ФО, що виникли в результаті вторинного фразеотворення, вплинула на стан вивченості питання. Ще одним негативним чинником, за свідченням Г.Г.Соколової, є той факт, що за структурою й первинні, й вторинні ФО корелюють з вільними сполученнями слів; це ускладнює розмежування двох згаданих типів ФО [Соколова 1987, 101].
Вивчення процесів утворення ФО на базі існуючої фразеології розпочато у 50-х роках ХХ ст. Перші розвідки належать О.В.Куніну [1955], М.К.Керимзаде [1984а,б] на матеріалі англійської, І.І.Чернишовій [1970], С.Н.Денисенко [1972], В.І.Гаврисю [1980], В.П.Губарєву [1985] німецької, Л.І.Ройзензону [1970; 1973], Ю.Ю.Аваліані [1975], А.М.Еміровій [1975], Ю.А.Гвоздарьову [1977] російської, Г.М.Удовиченку [1984], М.Т.Демському [1984] української, А.Г.Назаряну [1987], Г.Г.Соколовій [1987] французької мов. Увага дослідників зосереджувалась на способах творення, структурно-семантичних характеристиках твірних або похідних одиниць.
Вчені використовували різні терміни на позначення процесу творення нової ФО на базі існуючих ФО фразеологічна деривація, вторинна фразеологізація, вторинне фразеотворення, вторинна транспозиція. Термін вторинне фразеотворення”, запропонований українським ученим В.І.Гаврисем [1980], видається найбільш прийнятним з огляду на його прозору смислову структуру та однозначність.
Загалом, вторинне фразеотворення є дериваційним процесом у широкому розумінні цього поняття. Деривація створення одних одиниць на базі інших: морфів на базі звуків, словоформ на базі морфів, слів на базі інших слів чи словосполучень, речень на базі слів та словосполучень, тексту на базі висловлювань” [Горпинич 1998, 79] і, додамо, фразеологічних одиниць на базі слів, словосполучень, речень та інших ФО. Тобто й первинне, й вторинне фразеотворення є дериваційними процесами.
Дослідження вторинного фразеотворення значно активізувалось останнім часом. Домінуючі в сучасному мовознавстві функціональний та когнітивний підходи до аналізу мови та мовлення знайшли своє відображення в кандидатських дисертаціях О.М.Лисенко [2000], М.Л.Джаграєвої [2005], І.Є.Половової [2005]. Граматичні та семантичні особливості похідних ФО стали предметом аналізу в докторській дисертації О.М.Єрмакової [2008]. У 2005 році в Україні вийшов з друку Словник-довідник з фразеологічної деривації на основі існуючої фразеології німецької мови з перекладом прикладів на українську та російську мови” С.Н.Денисенко [2005], який став першим фразеотворчим словником. Нові ФО, що виникли на базі інших фразеологічних одиниць рекламного походження, зафіксовано Л.П.Дядечко [2007] у виданні Вокруг да около рекламы: Фразообразовательный словарь”.
Таке зацікавлення вторинним фразеотворенням викликане, по-перше, входженням до фразеологічного складу європейських мов нових похідних ФО, зокрема таких, що відбивають суспільні явища та процеси. Наприклад, в результаті боротьби з дискримінацією жінок у європейському суспільстві у французькій мові виникла похідна ФО Madame Tout-le-Monde, утворена за аналогією до існуючої Monsieur Tout-le-Monde. Про цю та кілька інших інноваційних похідних ФО згадує у своїй доповіді на пленарному засіданні конференції Європейської фразеологічної спілки EUROPHRAS-2008 іспанський вчений A.Pamies.
По-друге, здобутки сучасної лінгвістичної науки дозволяють поглянути на процес вторинного фразеотворення як на когнітивно-номінативну діяльність мовця, проаналізувати прагматичні чинники, які зумовлюють ономасіологічний вибір.
Таким чином, актуальність дослідження визначається як активним вторинним фразеотворенням у сучасних національних мовах та інтересом до похідних ФО з боку мовців (про що свідчать численні фразеографічні видання), так і необхідністю представити процес утворення нової ФО на базі існуючої з урахуванням сучасних підходів та принципів аналізу мовного матеріалу, які узгоджують напрацювання класичної фразеології з культурним та філософським контекстом сьогодення.
Зв’язок роботи з науковими програмами та темами. Дисертаційне дослідження виконано у межах наукової теми 06 БФ 044-01 Розвиток і взаємодія мов та літератур в умовах глобалізації”, яка розробляється Інститутом філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Мета дисертаційного дослідження розкрити з позиції широкого підходу до меж фразеології сутність вторинних фразеотворчих процесів, внаслідок яких виникають узуальні похідні ФО.
Досягнення зазначеної мети передбачає розв’язання низки завдань:
встановити критерії відмежування похідної ФО, яка є результатом вторинного фразеотворення, від варіанта ФО;
визначити структурно-семантичні типи фразеологічних одиниць, що складають твірну базу вторинного фразеотворення, та фразеотворчий потенціал кожного з цих типів;
описати етапи вторинного фразеотворення;
проаналізувати співвідношення твірних та похідних одиниць за різними критеріями (структурним, семантичним, стильовим);
простежити динаміку структур репрезентації знань у процесі вторинного фразеотворення;
визначити роль внутрішньої форми твірної ФО при породженні похідної одиниці та дослідити основні мотиваційні чинники вторинного фразеотворення;
виявити особливості функціонування похідної ФО в мовленні;
з’ясувати спільні та відмінні риси вторинного фразеотворення в досліджуваних мовах.
Об’єктом дослідження є фразеотворчі пари української, російської, англійської, французької, німецької мов, які складаються із твірної та похідної ФО, що знаходяться у певних формально-змістових відношеннях.
Предмет дослідження процес утворення похідної ФО та формально-змістові відношення між твірною та похідною одиницею.
Матеріал дослідження дібрано шляхом спостережень за ФО в їхньому сучасному функціонуванні, які було узагальнено в картотеці, та суцільної вибірки з лексикографічних і фразеографічних джерел, серед яких загальномовні тлумачні та одномовні та перекладні фразеологічні словники, збірки прислів’їв і приказок, крилатих висловів тощо. До аналізу залучено понад 1000 похідних фразеологічних одиниць (близько 210 ФО в кожній з досліджуваних мов).
Ілюстративний матеріал було підібрано з художніх та публіцистичних творів останніх років, із записів усного мовлення, текстів електронної комунікації та матеріалів The British National Corpus” та Национального корпуса русского языка”.
Методологічною основою дослідження є теоретичні положення загального та зіставного мовознавства, викладені у працях В.фонГумбольдта, Л.Вайсгербера, О.О.Потебні, роботах із психолінгвістики (М.І.Жинкін, О.О.Леонтьєв), з теорії номінації (Н.Д.Арутюнова, В.Г.Гак, О.С.Кубрякова, Б.О.Серебренников, О.С.Снитко, В.М.Телія), когнітивної лінгвістики (G.Fauconnier, Ch.Fillmore, G.Lakoff, M.Minsky, E.Rosch, M.Turner, A.Wierzbicka, М.Ф.Алефіренко, С.А.Жаботинська, О.С.Кубрякова, З.Д.Попова, О.О.Селіванова, І.А.Стернін), лінгвокультурології (І.О.Голубовська), теорії фразеології (М.Ф.Алефіренко, Ю.А.Гвоздарьов, Д.О.Добровольський, С.Н.Денисенко, Л.П.Дядечко, О.В.Кунін, В.М.Мокієнко, В.М.Телія, І.І.Чернишова, М.М.Шанський, A.Cowie, R.Gläser, W.Mieder, R.Moon та інші).
Насамперед це положення про динамічний характер мови та її духовну енергію, внутрішню форму номінативної одиниці, динамічну сутність структур репрезентації знань, дискурсивну природу ФО.
Методи дослідження підпорядковані його меті та завданням, а також детерміновані об’єктом дослідження. У роботі застосовано комплексну методику розгляду матеріалу поєднання традиційних методів: описового методу, який включає прийоми класифікації та систематизації, зіставного методу та методів дефініційного, контекстуального та компонентного аналізу із сучасним методом фреймового моделювання.
Оскільки традиційний структурно-семантичний підхід не дає виходу на онтологічні висновки, у дисертації поєднані когнітивна, функціональна та структурно-системна парадигми. Таке поєднання підходів дозволяє описати як вербальні, так і довербальні етапи породження похідної ФО, простежити рух від концепту до його вербалізації похідною ФО, верифікувати дані, отримані методами однієї парадигми, за допомогою методів іншої.
Значна частина похідних ФО, що розглядаються в роботі, є фразеологічними неологізмами. Загалом, неологія як наука про засоби та способи мовної фіксації та репрезентації нового досвіду пізнання світу сучасною людиною, як наука, що вивчає принципи концептуалізації і категоризації світу ON-LINE, hic et nunc, тут і зараз” [Кубрякова 2004, 15][2] постачає безцінний матеріал для когнітивних досліджень. Разом з тим новий матеріал необхідно узагальнити, знайти йому місце” в існуючій мовній системі, визначити його мовний статус. Тоді досліднику стають у пригоді традиційні, випробувані підходи та методи структурно-семантичний, функціонально-семантичний, зіставний тощо.
Наукова новизна дисертації полягає у тому, що вперше на матеріалі різноструктурних мов з позиції широкого тлумачення фразеології здійснено опис вторинного фразеотворення як процесу породження узуальних похідних ФО. Запропоновано типологію вторинних фразеотворчих процесів у європейських мовах за структурним та семантичним критеріями. Показано динаміку фреймових структур репрезентації знань у процесі породження похідної ФО. Традиційний фреймовий аналіз значення ФО адаптовано для аналізу процесу породження похідної ФО. Визначено роль внутрішньої форми твірної ФО у формуванні похідної. Проаналізовано основні чинники вторинних фразеотворчих процесів аналогію, контраст, образ ФО. Шляхом зіставлення результатів вторинного фразеотворення в досліджуваних мовах виявлено спільні та відмінні риси похідних ФО цих мов.
Теоретичне значення дисертаційного дослідження визначається його внеском у теорію ономасіології та фразеотворення: визначено фразеотворчий потенціал ФО різних класів; описано етапи вторинного фразеотворення; запропоновано класифікацію вторинних фразеотворчих процесів за співвідношенням формально-змістових ознак твірної та похідної одиниці. Результати дослідження доповнюють та розвивають існуючі когнітивні інтерпретації породження номінативної одиниці, зокрема похідної ФО.
Практичне значення полягає у можливості використання отриманих результатів у викладанні нормативних курсів лексикології та фразеології національних мов, на матеріалі яких проведено дослідження, курсу загального мовознавства, спецкурсів із теорії фразеотворення, когнітивної фразеології, а також у фразеографічній практиці при укладанні етимологічних фразеологічних словників та створенні дериваційного словника нового типу фразеотворчого словника.
Апробація результатів дослідження. Результати дослідження доповідалися на Міжнародній науковій конференції Слов’янська фразеологія та прагматика” (Загреб, Хорватія, 2006), ІІІ Міжнародній науковій конференції Лексико-граматичні інновації у сучасних східнослов’янських мовах” (Дніпропетровськ, 2007), Всеукраїнській науково-практичній конференції Актуальні проблеми фразеології” (Сімферополь, 2007), VI Міжнародній науковій конференції Міжкультурні комунікації: стратегії освіти і методика навчання мовам” (Алушта, 2007), Міжнародній науковій конференції Національна культура у парадигмах семіотики, мовознавства, літературознавства, фольклористики” (Київ, 2007), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції Проблеми прикладної лінгвістики” (Одеса, 2008), Міжнародній конференції, організованій Європейською фразеологічною спілкою EUROPHRAS Phraseology: global areal regional” (Хельсінкі, Фінляндія, 2008).
Публікації. Результати дослідження висвітлено у 8 публікаціях, 6 з яких надруковано у виданнях, затверджених ВАК України як фахові.
Структура дисертаційного дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів з висновками до кожного з них, загального висновку, списку використаної літератури (310 позицій), списку лексикографічних джерел, списку джерел ілюстративного матеріалу. Обсяг основного тексту 182 сторінки.

[1] В квадратних дужках подано посилання: вказано прізвище автора (прізвище не вказано, якщо посилання наведено відразу після прізвища) або перше слово назви та рік публікації, через кому номер сторінки, крапку з комою інші праці.

[2] Тут і далі переклад іншомовних джерел Т.Н.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Вторинне фразеотворення це процес, в результаті якого на базі існуючих в мові фразеологічних одиниць створюються нові, похідні фразеологічні одиниці, що заповнюють номінативні лакуни, на противагу розвитку варіантності, яку можна розглядати як вияв надлишковості. При утворенні варіанта план вираження або план змісту твірної одиниці залишається незмінним. Мова прагне усунути цю надлишковість, і з часом спостерігаємо змістові чи стильові розходження між варіантами, які можуть призвести до перетворення варіантів на структурні синоніми. У таких випадках варіантність є проміжним етапом творення ФО на базі внутрішніх ресурсів фразеології.
2. З усіх фразеологічних одиниць, що складають твірну базу вторинного фразеотворення, образно вмотивовані ФО мають найвищий фразеотворчий потенціал. У свідомості мовця образ твірної ФО розвивається, стає більш чи менш деталізованим, а потім втілюється, об’єктивується у похідних одиницях. У процесі вторинного фразеотворення спостерігаємо тенденцію до відновлення втраченої образності невмотивованих одиниць та утворення образно вмотивованої ФО на базі вмотивованої ФО, з одного боку, та буквалізації образу, з іншого. Це свідчить, що образ є важливим чинником вторинного фразеотворення.
3. Вторинне фразеотворення процес, що складається з кількох обов’язкових етапів: твірна одиниця зазнає структурно-семантичних перетворень, відповідно, виникає оказіональна ФО, яка, повторюючись у мовленні, проходить етап потенційної фразеологічності, узуалізується (стабілізується її компонентний склад, за одиницею закріплюється значення), а це свідчить про формування нової похідної ФО. Цей процес може тривати десятиліттями, а може бути практично миттєвим, якщо трансформована одиниця використана у популярному кінофільмі, пісні, телепередачі.
4. Вторинне фразеотворення в досліджуваних мовах відбиває соціальні процеси сьогодення, характерні для європейських лінгвокультурних спільнот. Наприклад, підвищена увага до гендерних питань, а також перегляд ролі жінки в житті суспільства стимулювали появу нових похідних ФО, що підкреслюють дедалі активнішу участь жіноцтва в усіх сферах діяльності.
5. За співвідношенням формально-змістової структури твірної та похідної ФО, що є вихідною та результативною одиницями, процеси вторинного фразеотворення можуть бути внутрішньоструктурними та міжструктурними. Внутрішньоструктурні поділяємо на підтипи: 1) утворення ФО зі структурою словосполучення на базі ФО зі структурою речення; 2) утворення ФО зі структурою речення на базі ФО зі структурою речення; міжструктурні на 1) утворення ФО зі структурою словосполучення на базі ФО зі структурою речення; 2) утворення ФО зі структурою речення на базі ФО зі структурою словосполучення. Якщо міжструктурні та перший підтип внутрішньоструктурних процесів однаково активні в усіх мовах, то другий підтип є найбільш продуктивним у російській, дещо менш в німецькій, англійській, французькій та українській мовах.
За співвідношенням семантики вторинні фразеотворчі процеси поділяємо на транспозиційні, транспозиційно-модифікаційні, транспозиційно-мутаційні, модифікаційні та мутаційні.
Крім того, що вторинне фразеотворення націлене на заповнення номінативних лакун, транспозиційні процеси всіх типів у сфері вторинного фразеотворення зумовлені синтаксичним фактором, який починає діяти в мовленні та спричиняє зміни ФО, відповідно, похідна одиниця здатна виконувати нову синтаксичну функцію, займати нову синтаксичну позицію. Мутаційні та модифікаційні процеси є наслідком дії прагматичних чинників (експресивізації висловлювання, мовної гри тощо).
За стильовим критерієм вторинне фразеотворення поділяють на внутрішньостильове та міжстильове. Кількісно в усіх досліджуваних мовах переважає перше, активізація останнього характерна для вторинного фразеотворення в останні роки, особливо в російській мові.
6. Вторинні фразеотворчі процеси відбивають типологічні особливості досліджуваних мов. Особливо чітко їх можна прослідкувати при творенні похідної ФО шляхом словотвірної заміни стрижневого компонента ФО. У синтетичних українській та російській стрижневий компонент похідної ФО утворений афіксацією, включаючи нульову суфіксацію, при цьому кількість афіксів значно перевищує кількість афіксів в аналітичній англійській, в якій зафіксовано тільки два випадки творення стрижневого компонента ФО шляхом афіксації. В аналітичній англійській при формуванні субстантивної ФО на базі дієслівної чи при зворотному напрямі словотворення стрижневий компонент утворений конверсією, яка властива аналітичним мовам. Нами зафіксовано тільки шість субстантивних одиниць, утворених конверсією стрижневого компонента. Загалом номіналізація не властива англійському вторинному фразеотворенню: при функціонуванні в мовленні на базі дієслівних ФО практично не утворюються одиниці зі стрижневим компонентом герундієм. В аналітичній англійській менша кількість моделей вторинного фразеотворення, але вони продуктивніші, ніж моделі синтетичних української та російської мов. Матеріал дослідження підтверджує гіпотезу, що була висунута Д.О.Добровольським щодо більшої регулярності фразеотворення в аналітичних мовах.
Усі досліджувані мови є мовами європейської християнської культури. Значна кількість твірних та похідних одиниць є інтернаціоналізмами чи швидше європеїзмами, тому специфіка творення таких похідних одиниць в якійсь з мов може бути пов’язана тільки зі структурними особливостями цієї мови, її синтаксичними можливостями. В результаті тісного контакту носіїв української та російської мов, а також в обох мовах багато спільних твірних та похідних ФО.
7. Формуванню одиниці опосередкованої (третинної) номінації передує прототипна категоризація дійсності. Номінатор співвідносить ознаки та властивості об’єкта пізнання з прототипом, яким виступає твірна ФО.
8. Ментальні процеси, що відбуваються при породженні похідної ФО, можна представити за допомогою фреймового моделювання. Важливим вихідним положенням при цьому є те, що фрейм є субстратом фразеологічного значення, але фразеологічне значення не має структури фрейму.
Для мовця денотативна ситуація, яку необхідно позначити, представлена як схема, фрейм, тобто певний конструкт, що забезпечує когнітивну обробку стандартної ситуації. При організації тексту мовець використовує фрейм, в якому типова ситуація представлена за допомогою слотів, що репрезентують зафіксовану у свідомості ситуацію, та терміналів, які містять поглиблену інформацію про ситуацію. Більшість твірних одиниць в усіх досліджуваних мовах репрезентують динамічні ситуації сценарії. Відповідно, сценарні ФО мають найвищий фразеотворчий потенціал.
9. Внутрішню форму твірної фразеологічної одиниці можна назвати своєрідним генотипом, оскільки вона є спадковою основою похідної одиниці, контролює її формування. У ній закладені шляхи можливих перетворень та розвитку з одного боку, а з іншого важливими є зовнішні умови творення одиниці. У фразеотворенні таким зовнішнім середовищем є дискурс, в якому відбувається творення ФО і який у згорнутому вигляді присутній у фразеологічній одиниці.
10. Поширення в усіх розглянутих мовах паремійно-ептонімічних палімпсестів, що відображають девальвацію духовної культури, викликану ствердженням нових цінностей, зумовлено постмодерністською рефлексією на кризу та розпад цілісності світосприйняття людини в сучасних умовах та карнавалізацією дійсності, що стали важливими чинниками мовної гри, яка базується на розкритті насамперед образного та прагматичного потенціалів похідної ФО.

Перспективу подальших досліджень процесів вторинного фразеотворення вбачаємо у вивченні дискурсивних характеристик, що зумовлюють структурно-семантичні параметри похідної ФО, відбиваючи тісний діалектичний зв'язок мови й навколишнього світу та розкриваючи конструктивну роль людини, що самореалізується, у перетворенні мовної та позамовної дійсності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. АвалианиЮ.Ю. О вторичной фразеологической деривации. К вопросу о развитии фразеологической системы русского языка / Ю.Ю.Авалиани, А.М.Эмирова // Проблемы русской фразеологии. Семантика фразеологических единиц: Республиканский сборник. Тула: Тульский гос. пед. институт, 1975. С. 7 12.
2. АверинаС.Н. Пословично-поговорочные паремии как аргументативные средства языка: дис. канд. филол. наук: 10.02.19 / АверинаС.Н. Краснодар, 2005. 159 с.
3. АлексеенкоМ.А. Отражение актуальных процессов синхронической динамики языка в фразеологической системе / М.А.Алексеенко // Nowa frazeologia w noweij Europie. Materialy Międzynarodowej Konferencji Naukowej. Szczecin; Greifswald, 2001. С. 16 17.
4. АлефіренкоМ.Ф. Теоретичні питання фразеології / М.Ф.Алефіренко. Харків: Вища школа, 1987. 134 с.
5. АлефиренкоН.Ф.Взаимодействие языковых уровней в сфере фразеологии / Н.Ф.Алефиренко. Полтава: Изд-во Полт. пед. ин-та, 1990а. 62 с.
6. АлефиренкоН.Ф. О соотношении формообразовательных и деривационных связей фразеологических единиц / Н.Ф.Алефиренко // Проблема тождества фразеологических единиц: Межвузовский сборник научных трудов. Челябинск, 1990б. С. 11 20.
7. АлефиренкоН.Ф.Поэтическая энергия слова. Синергетика языка, сознание, культура / Н.Ф.Алефиренко. М.: Academia, 2002. 394 с.
8. АлефиренкоН.Ф. Язык, познание и культура: Когнитивно- семиологическая синергетика слова / Н.Ф.Алефиренко. Волгоград: Перемена, 2006. 228 с.
9. АлефиренкоН.Ф.Фреймовая основа фразеологической семантики / Н.Ф.Алефиренко // К 60-летию профессора А.В.Жукова. Юбилейный сборник научных трудов /[отв. редактор В.И.Макаров]. Великий Новгород: ИПЦ НовГУ, 2007. С. 4 12.
10. АлефиренкоН.Ф. Фразеология и когнитивистика в аспекте лингвистического постмодернизма / Н.Ф.Алефиренко. Белгород: Изд-во БелГУ, 2008а. 152 с.
11. АлефиренкоН.Ф.Фразеология в свете современных лингвистических парадигм / Н.Ф.Алефиренко. М.: ООО Изд-во Элпис”, 2008б. 271с.
12. Алефиренко Н.Ф.Фразеология и когнитивистика: аспекты сопряжения / Н.Ф.Алефиренко // Фразеология и когнитивистика: Материалы 1-й Международной научной конференции (Белгород 4 6 мая 2008 г.): В 2-х томах / Отв. ред. проф.Н.Ф.Алефиренко. Том 1. Идиоматика и познание. Белгород: Белгор. гос. ун-т, 2008в. С. 27 32.
13. АмосоваН.Н.Основы английской фразеологии / Н.Н.Амосова. Л.: ЛГУ, 1963. 206 с.
14. АпресянЮ.Д.Синонимические средства языка: Избранные труды. Т. 1 / Ю.Д.Апресян. М.: Школа Языки русской культуры”, 1995а. 472с.
15. АпресянЮ.Д. Интегральное описание языка и системная лексикография: Избранные труды. Т. 2 / Ю.Д.Апресян. М.: Школа Языки русской культуры”, 1995б. 766 с.
16. АпресянЮ.Д.Образ человека по данным языка: попытка системного описания / Ю.Д.Апресян // Вопросы языкознания. 1995в. № 1. С. 37 46.
17. Аристотель.Риторика. Поэтика / Аристотель; [пер. О.П.Цыбенка и В.Г.Аппельрота]. М.: Лабиринт, 2000. 224 с.
18. Арутюнова Н.Д.Типы языковых значений. Оценка. Событие. Факт / Н.Д.Арутюнова. М.: Наука, 1988. 341 с.
19. Арутюнова Н.Д.Язык и мир человека / Н.Д.Арутюнова. М.: Языки русской культуры”, 1999. 896 с.
20. АстаховаЭ.И. Внутренняя форма идиом и ее функции / Э.И.Астахова // Фразеография в Машинном фонде русского языка: Сборник научных трудов. М.: Наука, 1990. С. 146 151.
21. АрхангельскийВ.Л.Устойчивые фразы в современном русском языке / В.Л.Архангельский. Ростов на Дону: Изд-во Рост. ун-та, 1964. 315 с.
22. АрхангельскаяЮ.В.Окказиональное варьирование фразеологических единиц / Ю.В.Архангельская // Семантика языковых единиц: Доклады VI Международной конференции. Том I. М., 1998. С. 236 238.
23. АрхангельськаА. Фонові знання носіїв мови та фразеологічна неологіка пострадянської доби (на матеріалі української преси останніх десятиліть) / А.Архангельська. // Słowo. Tekst. Czas VI. Nowa frazeologia w noweij Europie. Materialy Międzynarodowej Konferencji Naukowej. Tezy referatów. Szczecin; Greifswald, 2001. С. 64 65.
24. АхмановаО.С. Очерки по общей и русской лексикологии / О.С.Ахманова. М.: УРСС, 2004. 294 [1] с. (Лингвистическое наследие ХХ века).
25. БабушкинА.П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка / А.П.Бабушкин. Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1996. 103 с.
26. БаллиШ. Общая лингвистика и вопросы стилистики французского языка / Ш.Балли; [пер. с фр.]. М.: Изд-во иностранной лит-ры, 1955. 416 с.
27. БаллиШ.Французская стилистика / Ш.Балли. М: Изд-во иностранной лит-ры, 1961. 394 с.
28. БакиеваГ.Х.Фрейм и моделирование ситуации / Г.Х.Бакиева // Семантика языковых единиц: Доклады VI Международной конференции. Том I. М., 1998. С. 6 7.
29. БаранЯ.А. Фразеологія у системі мови / Я.А.Баран. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1997. 176 с.
30. БарановА.Н. Концептуальная модель значения идиомы / А.Н.Баранов,Д.О.Добровольский // Когнитивные аспекты лексики: Сборник науч. трудов Тверского ун-та. Тверь, 1991. С. 3 13.
31. БарановА.Н. Структуры знаний и их языковая онтологизация в значении идиомы / А.Н.Баранов,Д.О.Добровольский // Ученые записки Тартусского ун-та. Тарту, 1990. Вып. 903. С. 20 26.
32. БарановА.Н. Идиоматичность и идиомы / А.Н.Баранов, Д.О.Добровольский // Вопросы языкознания. 1996. № 5. С. 51 64.
33. БарановА.Н. Постулаты когнитивной лингвистики / А.Н.Баранов, Д.О.Добровольский // Изв. РАН СЛЯ. 1997. № 1. С. 11 21.
34. БарановА.Н. Внутренняя форма идиом и проблема толкования / А.Н.Баранов,Д.О.Добровольский // Изв. РАН СЛЯ. 1998. Т. 57, № 1. С. 36 44.
35. БахтинМ.М. Слово в романе // Вопросы литературы и эстетики. Исследования разных лет. М., 1975. С. 72 233.
36. БеляевскаяЕ.Г. Константность-вариантность в семантике фразеологических единиц и проблемы тождества / Е.Г.Беляевская // Труды МГПИИЯ им. М.Тореза, Вып. 211. М., 1983. С. 15 27.
37. БеляевскаяЕ.Г. Понятие когнитивная модель” в современной лингвистике / Е.Г.Беляевская // Социальные и гуманитарные науки. Серия 6. Языкознание. М., 1996. № 2. С. 10 28.
38. БелянинВ.П.Фразеология подростков как языковая субкультура / В.П.Белянин // Фразеология в контексте культуры. М.: Языки русской культуры”, 1999. С. 114 120.
39. БелоусоваТ.П.Деривационные связи фразеологизма и его производных / Т.ПБелоусова // Слово. Фраза. Текст: Сборник научных статей к 60-летию проф.М.А.Алексеенко. М.: Азбуковник, 2002. С. 47 55.
40. БелошапковаВ.А. О понятии синтаксической производности / В.А.Белошапкова // Русский язык за рубежом. 1983. № 7. С. 49 53.
41. БереговскаяЭ.М.Фразеологизмы арго как специфический взгляд на мир / Э.МБереговская // Фразеология в контексте культуры. М.: Языки русской культуры”, 1999. С. 108 113.
42. БілоноженкоВ.М. Функціонування та лексикографічна розробка українських фразеологізмів / В.М.Білоноженко, І.С.Гнатюк. К.: Наукова думка, 1989. 156 с.
43. БлиноваО.И.Явление мотивации слов (лексикологический аспект): учебн. пособие / О.ИБлинова. Томск: Изд-во Томск. ун-та, 1984. 191 с.
44. БлиноваО.И. Фразеология в аспекте теории мотивации / О.И.Блинова,Е.АЮрина // Фразеология и когнитивистика: Материалы 1-й Международной научной конференции (Белгород 4 6 мая 2008 г.): В 2-х томах / Отв. ред. проф.Н.Ф.Алефиренко. Том 1. Идиоматика и познание. Белгород: Белгор. гос. ун-т, 2008. С. 58 64.
45. Бодуэн де Куртенэ И.А.Об общих причинах языковых изменений / И.АБодуэн де Куртенэ // Избранные труды по общему языкознанию. М.: Изд-во иностранной лит-ры, 1963. 167 с.
46. БолговаЛ.А.Фразеологическая вариантность и механизмы фразеобразования (на материале периферийных слоев фразеологии современного немецкого языка): автореф. дис. на соиск. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04 Германские языки” / Л.А.Болгова. М., 1974. 25 с.
47. БолдыревН.Н. Когнитивная семантика: Курс лекций по английской филологии / Н.Н.Болдырев. Тамбов: Изд-во Тамб. ун-та, 2002. 123с.
48. БолдыревН.Н. О диалектном концепте в когнитивной системе языка / Н.НБолдырев, В.Г.Куликов // Известия Российской академии наук. Серия литературы и языка. М.: Наука, 2006. Т. 65. № 3. С. 3 13.
49. БЭСЯ Большой энциклопедический словарь: языкознание [гл. ред. В.Н.Ярцева]. М.: Большая российская энциклопедия, 1998. 685 с.
50. БочинаТ.Г. Стилистика контраста: Очерки по языку русских пословиц / Т.Г.Бочина. Казань: Изд-во Казан. ун-та, 2002. 196 с.
51. ГРЯ БрызгуноваЕ.А. Русская грамматика: [В 2-х т. / Редкол.: Н. Ю. Шведова (гл. ред.) и др.]. Т. 2. Синтаксис / [Е. А. Брызгунова, К. В. Габучан, В. А. Цикович и др.]. М.: Наука, 1980 709 с.
52. ВайсгерберЛ.Родной язык и формирование духа / Л.Вайсгербер. М., 1993.
53. ВальтерХ. Паремиологические трансформы в речи и жаргоне / Х.Вальтер, В.М.Мокиенко // Функционирование стандартных и субстандартных языковых единиц: Сборник научных трудов, посвященный памяти проф. Б.Б.Максимова. Магнитогорск, 2001. С. 34 52.
54. ВальтерХ. Почему немцы так говорят? (Загадки немецкой фразеологии) / Х.Вальтер, В.М.Мокиенко. Greifswald, 2007. 118 с.
55. ВежбицкаяА.Семантические универсалии и описание языков / А.Вежбицкая; [пер. с англ. А.Д.Шмелева. Под ред. Т.В.Булыгиной]. М.: Языки русской культуры, 1999. 776 с.
56. ВербицкаяВ. Старая и новая фразеология в СМИ высказывания политиков как источник и составная часть афоризма / В.Вербицкая // Słowo. Tekst. Czas VI. Nowa frazeologia w noweij Europie. Materialy Międzynarodowej Konferencji Naukowej. Tezy referatów. Szczecin; Greifswald, 2001. С. 91 93.
57. ВиноградовВ.В.Основные понятия русской фразеологии как лингвистической дисциплины / В.В.Виноградов // Лексикология и лексикография: Избранные труды. М.: Наука, 1977. С. 118 140.
58. ВихованецьІ.Р.Граматика української мови. Синтаксис: підручник / І.Р.Вихованець. К.: Либідь, 1993. 368 с.
59. ВолосевичС.П.Особенности фразеологической номинации при замене компонентов фразеологизмов / С.П.Волосевич // Фразеологическая номинация в статике и динамике: Сборник научных трудов МГИИЯ им. М.Тореза. Вып. 311. М., 1988. С. 84 95.
60. ВоркачевС.Г. Лингвокультурный концепт: типология и области бытования / С.Г.Воркачев. Волгоград: Изд-во Волгоградского ун-та, 2007. 399 с.
61. ВоронковаО.А. Внутренняя форма фраземы и ее мотивированный функциональный аспект / О.А.Воронкова // Фразеология и когнитивистика: Материалы 1-й Международной научной конференции (Белгород 46 мая 2008 г.): В 2-х томах / Отв. ред. проф.Н.Ф.Алефиренко. Том 1. Идиоматика и познание. Белгород: Белгор. гос. ун-т, 2008. С. 107 110.
62. Гаврин С.Г.Фразеология современного русского языка в аспекте теории отражения / С.Г.Гаврин. Пермь: Госпединститут, 1974. 296с.
63. Гаврин С.Г.Проблема фразеологического моделирования / С.Г.Гаврин // Проблемы образования фразеологических единиц. Тула: Тульский гос. пед. институт, 1976. С. 28 35.
64. ГаврисьВ.И. К вопросу о первичном и вторичном фразообразовательных процессах / В.И.Гаврись // Сборник научных трудов МГПИИЯ. М., 1980. Вып. 164. С. 132. 140.
65. ГакВ.Г. Введение во французскую филологию / В.Г.Гак. М.: Просвещение, 1986. 183 с.
66. ГакВ.Г. Сравнительная типология французского и русского языков: [учеб. для студ. пед. ин-тов] / В.Г.Гак. М.: Просвещение, 1989. 288с.
67. ГакВ.Г. Языковые преобразования / В.Г.Гак. М.: Школа Языки русской культуры”, 1998. 768 с.
68. ГальперинИ.Р.Информативность единиц языка: Пособие по курсу общего языкознания / И.Р.Гальперин. М.: Высшая школа, 1974. 140 с.
69. ГвоздаревЮ.А.Основы русского фразообразования / Ю.А.Гвоздарев. Ростов-на-Дону: Изд-во Ростовского н/Д ун-та, 1977. 184 c.
70. ГлуховВ.М.Словопроизводство и фразообразование как единый процесс / В.М.Глухов // Взаимодействие языковых уровней в сфере фразеологии: Тезисы докладов международной научно-теор. конф. Волгоград: Перемена, 1996. С. 81 83.
71. ГолубовськаІ.О. Етнічні особливості мовних картин світу: [2-е вид.] / І.О.Голубовська. К.: Логос, 2004. 284 с.
72. ГорпиничВ.О. Українська словотвірна дериватологія / В.О.Горпинич. Дніпропетровськ, 1998. 189 с.
73. ГубаревВ.П. Некоторые аспекты семантики знаков прямой и косвенной номинации современного немецкого языка / В.ПГубарев // Сб. науч. трудов МГПИИЯ им. М.Тореза. 1980. Вып. 159. С.59 71.
74. ГубаревВ.П. Проблема семантики разнооформленных знаков прямой и косвенной номинации современного немецкого языка: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук: спец.10.02.04 Германские языки” / В.П.Губарев. М., 1981. 29 с.
75. ГумбольдтВ.фон. Избранные труды по языкознанию / В.фон Гумбольдт [пер. с нем.; общ. ред. Г.В.Рамишвили]. М.: ОАО Прогресс”, 2000. 400 с.
76. ГридневаТ.В. Фразеологическая семантика как область актуализации концептов / Т.В.Гриднева // Русское слово: Сб. научных трудов. Вып.1. Волгоград: Изд-во ВГИПК, 2007. 248 с.
77. ДаниленкоЛ.І.Національно-культурна семантика чеської фразеології / Л.І.Даниленко. Коломия: МББФ Берег”, 2000. 178 с.
78. ДейкванТ.А.Язык. Познание. Коммуникация / ванТ.А. Дейк; [пер. с англ.; сост. В.В.Петров; под ред. В.И.Герасимова]. М.: Прогресс, 1989. 312 с.
79. ДемськийМ.Т.Деривація фразем на базі існуючих / М.ТДемський // Українське мовознавство. 1984. № 12. С. 90 98.
80. ДенисенкоС.Н. К проблеме фразеологической деривации (на материале немецкой фразеологии): автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук: спец.10.02.04 Германские языки” / С.Н.Денисенко. М.,1972. 35 с.
81. ДенисенкоС.Н. Фразообразование в немецком языке (фразеологическая деривация как системный фактор фразообразования) / С.Н.Денисенко. Львов: Изд. объед. Вища школа”, 1988. 197 с.
82. ДенисенкоС.Н.Словник-довідник з фразеологічної деривації на основі існуючої фразеології німецької мови з перекладом прикладів на українську та російську мови / С.Н.Денисенко. Вінниця: Нова книга, 2005. 288 с.
83. ДенисенкоС.Н.Концептуализация и категоризация как основные понятия когнитивной лингвистики (на материале фразеологической деривации на основе существующей фразеологии) / С.Н.Денисенко // Фразеология и когнитивистика: Материалы 1-й Международной научной конференции (Белгород 46 мая 2008 г.): В 2-х томах / Отв. ред. проф.Н.Ф.Алефиренко. Том 1. Идиоматика и познание. Белгород: Белгор. гос. ун-т, 2008. С. 165 168.
84. ДжаграеваМ.Л. Коммуникативно-прагматические особенности фразеологической деривации: дис. ... канд. филол. наук: 10.02.19 / ДжаграеваМ.Л.