ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКИХ І НІМЕЦЬКИХ НАРОДНИХ ЗАГАДОК: СТРУКТУРА, СЕМАНТИКА, ПРАГМАТИКА

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ЗАХАРОВА НІНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 811.161.2(= 112.2)’271’272’42:398.6

ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
УКРАЇНСЬКИХ І НІМЕЦЬКИХ НАРОДНИХ ЗАГАДОК:
СТРУКТУРА, СЕМАНТИКА, ПРАГМАТИКА

Спеціальність 10.02.17 порівняльно-історичне і типологічне мовознавство

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник
доктор філологічних наук, професор
Манакін Володимир Миколайович

Київ 2009

ЗМІСТ

ВСТУП.......................................................................................................................

4

РОЗДІЛ І. ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ СТАТУС УКРАЇНСЬКИХ І НІМЕЦЬКИХ НАРОДНИХ ЗАГАДОК...............................................................

11

1.1. Теоретичне осмислення мовної природи народних загадок......................

11

1.1.1. Лінгвальна архітектоніка українських і німецьких народних загадок

11

1.1.2. Типологічні ознаки українських і німецьких народних загадок.........

19

1.1.3. Особливості комунікативної організації українських і німецьких народних загадок ....................................................................................................

25

1.2. Народна загадка як лінгвокультурний феномен.............................................

26

1.2.1. Загадка як семіотичний елемент картини світу.....................................

27

1.2.2. Місце і роль тропеїзації у семантичній структурі народної загадки..

30

1.3. Особливості вербалізації національно-культурного компонента змісту українських і німецьких народних загадок ...........................................................

46

1.3.1 Безеквівалентна лексика в текстах українських і німецьких народних загадок......................................................................................................

46

3.1.2. Явища запозичення й асиміляції в українських і німецьких народних загадках.....................................................................................................

49

1.4. Методика зіставного дослідження народних загадок....................................

51

Висновки до першого розділу.................................................................................

54

РОЗДІЛ 2. ЗМІСТОВІ ТА ПРАГМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРИ УКРАЇНСЬКИХ І НІМЕЦЬКИХ НАРОДНИХ ЗАГАДОК..................................

56

2.1. Структурно-композиційна організація текстів українських і німецьких народних загадок......................................................................................................

56

2.1.1. Форми презентації змісту українських і німецьких народних загадок........................................................................................................................

57

2.1.2. Відгадка як складник структури народної загадки...............................

65

2.2. Комунікативно-прагматична специфіка українських і німецьких народних загадок.....................................................................................................

71

2.2.1. Комунікативна природа народної загадки............................................

71

2.2.2. Особливості дискурсивного зразка народної загадки...........................

75

2.2.2.1. Адресатна спрямованість українських і німецьких загадок.........

77

2.2.2.2. Функціональна специфіка відношень адресата й адресанта в українських і німецьких народних загадках .........................................................

81

2.3. Прагматичний потенціал українських і німецьких народних загадок..........

83

Висновки до другого розділу...................................................................................

91

РОЗДІЛ 3. КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ СЕМАНТИЧНОГО ПРОСТОРУ УКРАЇНСЬКИХ І НІМЕЦЬКИХ НАРОДНИХ ЗАГАДОК...................................

94

3.1. Світобудова як об’єкт референції в текстах українських і німецьких народних загадок.......................................................................................................

95

3.1.1. Космогонічні елементи............................................................................

96

3.1.2. Стихії як першоджерела буття ...............................................................

107

3.2. Жива природа як об’єкт загадування............................................................

114

3.2.1. Рослинний світ .........................................................................................

114

3.2.2. Тваринний світ .........................................................................................

122

3.3. Антропосфера в текстах українських і німецьких загадок...........................

134

3.3.1. Фізіологічна природа людини.................................................................

135

3.3.2. Соціально-історичний статус і побутова сфера людини .....................

141

3.3.3. Духовний світ людини..............................................................................

152

Висновки до третього розділу..................................................................................

157

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ..........................................................................................

161

ДОДАТКИ ................................................................................................................

167

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................................................

182

СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ .......................................................

221

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ ...................................

222

ВСТУП

Сучасний етап розвитку лінгвістики характеризується докорінною зміною базисної наукової парадигми та поворотом до розгляду мовних явищ під антропоцентричним кутом зору, що зумовило перехід від поширеного в лінгвістиці ізоляціонізму до міждисциплінарного дослідження одиниць мови й мовлення [17; 38; 75; 80; 163; 173; 174; 222; 276; 281; 292; 386; 427; 435 та інші].
У контексті якісно нового рівня вивчення національних традицій, генетичної пам’яті поколінь та інтенсивного розвитку міжкультурної комунікації як ніколи актуально постає проблема дослідження різних етнічних систем і переосмислення функціонування й розвитку національної культури, в якій чільне місце посідає фольклор як динамічна форма творчої енергії народу.
Загадка, яка є одним із найдавніших і найбільш своєрідних зразків ранньої духовної творчості народу, ніколи не перебувала поза увагою дослідників. У світовій мовознавчій та історико-естетичній традиціях загадки вже протягом двох із половиною тисяч років продовжують викликати інтерес широкого загалу фахівців [див., напр.: 12; 14; 42; 43; 48; 170; 204; 253; 289; 338; 415; 418; 430; 434; 437]. Проте брак праць, які б узагальнювали набутий досвід, зумовили неоднаковий, часто довільний підхід при доборі та систематизації загадок, що стало перешкодою для створення чіткої загальновизнаної наукової концепції їх дослідження.
Вивчалася загадка і як мала фольклорна форма [21], текст-схема [25; 171], діалогічна конструкція [204], мовленнєве кліше [26; 170; 200; 225], але в більшості випадків дослідники зосереджували увагу на формальному описі семантичної структури, зв’язку й зіставленні загадок з іншими фольклорними жанрами [115; 247; 250; 253; 256259; 285; 286; 327; 381], на семіотичній і логічній природі енігматичного тексту [64; 90; 134; 205] й функціональному призначенні загадки [116; 124; 219; 252; 255; 267; 300; 358; 408].
Тексти українських і німецьких народних загадок ще не були об’єктом спеціального зіставного лінгвістичного аналізу, хоча лише таким чином можуть бути виявлені внутрішньомовні й позамовні чинники їхнього творення і специфіка концептуалізації навколишньої дійсності відповідними лінгвокультурними спільнотами, що дозволить охарактеризувати втілені у текстах народних загадок лінгвокультурологічні моделі сприйняття світу.
Актуальність дисертаційної роботи визначається, таким чином, необхідністю перегляду традиційних і вироблення нових підходів щодо вивчення фольклорних текстів взагалі й текстів загадок зокрема із залученням сучасних наукових парадигм. Потребу комплексного зіставного дослідження народних загадок у царині універсальних та унікальних явищ мовної культури зумовлює невизначеність питань про спільні та відмінні закономірності лінгвокультурологічного кодування загадок, їх роль і участь у формуванні картини світу окремої лінгвокультурної спільноти.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках комплексної міжкафедральної наукової теми факультету іноземної філології Запорізького національного університету "Когнітивно-дискурсивні аспекти функціонування мовних одиниць" (тема затверджена вченою радою ЗНУ, протокол № 11 від 24 червня 2003 р.). Проблематика дисертації вписується в коло питань, що вивчаються згідно з держбюджетною науковою темою Міністерства освіти і науки України "Когнітивно-дискурсивні аспекти функціонування мовних одиниць" № 0103U002181 (тема затверджена на засіданні НТР ЗДУ, протокол № 3 від 19 березня 2003 р.).
Мета дослідження полягає у виявленні та систематизації лінгвокульту-рологічних особливостей українських і німецьких народних загадок з урахуванням специфіки їх структури, семантики та прагматики.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
з’ясувати лінгвокультурологічний статус народних загадок;
розробити методику зіставного дослідження народних загадок;
виявити структурні, змістові та прагматичні особливості українських і німецьких народних загадок;
визначити засоби вербалізації національно-культурного компонента змісту українських і німецьких народних загадок;
охарактеризувати втілені в народних загадках способи лінгвокультурної інтерпретації навколишнього світу українською і німецькою спільнотами.
Об’єкт дослідження тексти українських і німецьких народних загадок.
Предмет дослідження структурно-семантичні та прагматичні особливості українських і німецьких народних загадок у лінгвокультурологічному аспекті.
Матеріал дослідження авторська картотека (4294 тексти українських і 3987 текстів німецьких народних загадок), створена шляхом цілеспрямованого пошуку в українських (3) і німецькомовних виданнях (32).
Специфіка об’єкта дисертаційного дослідження, його мета й конкретні завдання зумовили комплексний підхід до вибору методів та прийомів дослідження: зіставного, структурно-типологічного, описового для виявлення й опису відмінностей між українськими та німецькими загадками й об’єктивної оцінки якісних та кількісних показників; лінгвокультурологічного аналізу для системного дослідження впливу культури на функціонування в текстах народних загадок одиниць мови, які мають образне або символічне значення; концептуального аналізу для встановлення специфіки, подібностей та відмінностей між концептосистемами українських і німецьких народних загадок, а також для з’ясування особливостей мовних засобів реалізації базових концептів; аналітичного з прийомами порівняльного аналізів для вияву структурних і семантичних аспектів номінативних одиниць, що вербалізують базові концепти української та німецької картин світу; елементів кількісного аналізу для визначення ступеня репрезентативності в тексті окремих класів аналізованих одиниць та одержання об’єктивних результатів дослідження.
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що в ній уперше з’ясовано лінгвокультурологічний статус народної загадки й виявлено змістові та прагматичні особливості структурної організації українських і німецьких народних загадок. Уперше визначено засоби вербалізації національно-культурного компонента їх змісту в зіставлюваних мовах і розкрито способи лінгвокультурної інтерпретації навколишнього світу українською та німецькою спільнотами. Встановлено базові концептуальні структури, які представлено у вигляді відповідних концептосистем.
Теоретичне значення роботи вбачається в розширенні й поглибленні наукових уявлень про об’єкт лінгвокультурологічних і зіставних досліджень і обґрунтуванні погляду на загадку не тільки як на цілісний лінгвокультурний міні-текст, а й як на особливу мовленнєву одиницю. Результати дисертаційного дослідження є певним внеском у розвиток таких галузей науки про мову, як зіставне мовознавство, лінгвістика тексту, етнолінгвістика, лінгвостилістика, когнітивна лінгвістика й лінгвопрагматика, і сприятимуть визначенню принципів та способів упорядкування інформації в дискурсі малих фольклорних форм, а в широкому плані висвітленню проблем взаємозв’язку мови й культури.
Практична цінність роботи полягає в тому, що її основні положення, одержані результати й висновки можуть бути використані фахівцями різних галузей гуманітарного знання (фольклористами, лінгвістами, етнологами, культурологами) для подальшого вивчення загадок як мистецького явища та дослідження специфіки їх функціонування в сучасному мовному середовищі. Передбачено практичне застосування результатів дослідження в навчальному процесі при підготовці лекцій та семінарів зі стилістики української і німецької мов (розділи "Поетичні тропи та фігури мовлення", "Стилістика тексту", "Стилістична семантика"), теоретичної граматики (розділи "Текст" і "Дискурс"), а також у практиці викладання спецкурсів із когнітивної та компаративної лінгвістики, етнолінгвістики, лінгвокультурології та стилістики фольклорного тексту, а також у навчально-методичній роботі (при укладанні навчальних посібників для ВНЗ і шкіл), у перекладацькій діяльності.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційного дослідження були предметом обговорення на тринадцяти наукових і науково-практичних конференціях, у тому числі на восьми міжнародних: "Мова і культура" (Київ, 2006-2007), "Актуальні проблеми металінгвістики" (Черкаси, 2007), "Міжкультурні комунікації: стратегії освіти і методика навчання мовам" (Алушта, 2007), "Проблеми зіставної семантики" (Київ, 2007), "Дні науки-2006" (Дніпропетровськ, 2006), "Передові наукові розробки-2006" (Дніпропетровськ, 2006), "Новітні обрії розвитку германської та романської філології" (Запоріжжя, 2007); на п’яти всеукраїнських: "Мова у відкритому суспільстві: мовні та концептуальні картини світу. Особистість у контексті міжкультурної парадигми мовної освіти" (Чернігів, 2007), "Актуальні проблеми сучасної компаративістики" (Бердянськ, 2007), "Актуальні проблеми іноземної філології" (Бердянськ, 2007), "Сучасна філологія в контексті глобальних змін" (Запоріжжя, 2007), "Актуальні проблеми філології" (Запоріжжя, 2008), а також на щорічних науково-звітних конференціях Запорізького національного університету (Запоріжжя, 2005-2008).
Результати дослідження можна узагальнити у таких основних положеннях:
1. Народна загадка це оригінальне високохудожнє явище усної народної творчості; текст, який належить до нерозгорнутих форм втілення фольклорної свідомості, що репрезентують культурно значущі смисли як неподільне ціле. Контамінація у народних загадках культурного та вербального текстів у їх єдності, своєю чергою, забезпечує оригінальність відображення в її структурі та семантиці наївної картини світу.
2. Текст народної загадки набуває композиційно-структурної цілісності тільки за поєднання двох конструктивних членів образної частини й відгадки. Обидві частини загадки стійкі, кодовані й наділені майже ідентичними семантичними та структурними характеристиками, які, власне, і визначають її семіотичну природу.
3. Незважаючи на різноманітність форм репрезентації змісту, наскрізна інтенційна програма дискурсивного зразка загадки спонукання адресата до декодування інформації й віднайдення відповідного зашифрованого денотата залишається незмінною, а антропоцентричність експлікована в його формальній структурі, представленій як діалогічна конструкція.
4. Деякі особливості композиційно-структурної та прагматичної організації народних загадок неблизькоспоріднених мов проявляються на рівні не тільки плану вираження, а й плану змісту. Таким чином, внутрішньомовні й позамовні фактори творення народних загадок зумовлюють їх структурну, функціональну та культурно-марковану єдність.
5. Актуалізовані в українських і німецьких народних загадках концептуальні референти корелюють із відгадками. Вони можуть бути гіперонімічного й гіпонімічного типу, а їх ієрархічно впорядкована сукупність утворює концептосистему, що відбиває здатність людської думки до етноспецифічної концептуалізації довкілля в межах наївної картини світу. Концептосистеми українських і німецьких народних загадок становлять системи закритого типу, оскільки конституюються сталим набором концептуальних домінант.
Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження висвітлено в 15 публікаціях, 10 з яких статті у фахових наукових виданнях ВАК України (4,46 друк. арк.), 5 матеріали й тези виступів на наукових конференціях. Загальний обсяг публікації 5,17 друк. арк.
Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел (440 позицій, із них 60 іноземними мовами) і списків лексикографічних джерел (15 позицій) і джерел фактичного матеріалу (35 позицій). Загальний обсяг тексту становить 224 сторінки, основний зміст роботи викладено на 166 сторінках.
У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено предмет, об’єкт, мету, завдання і основні методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне значення і практичну цінність одержаних результатів, наведено відомості про апробацію результатів дослідження і сформульовано основні положення, що виносяться на захист.
У першому розділі здійснено огляд літератури з аналізованої проблеми, представлено основні теоретичні положення і викладено засади вивчення мовної природи народних загадок у контексті нових прийомів і підходів вітчизняних і зарубіжних науковців, окреслено термінологічний апарат дослідження. Також приділено увагу питанням комунікативної організації і специфіки вербалізації національно-культурного компоненту змісту українських і німецьких народних загадок. Окремий параграф присвячено методиці аналізу представленого в дисертаційній роботі матеріалу.
У другому розділі досліджено змістові та прагматичні особливості українських і німецьких народних загадок з огляду на їх структурно-композиційну організацію, виявлено особливості функціонування народних загадок у мовленні, охарактеризовано мовні й мовленнєві засоби досягнення адресантом і адресатом загадки цілей спілкування з огляду на багатовекторну діалогічність складників комунікативної ситуації.
У третьому розділі дисертації основну увагу зосереджено на особливостях мовної об’єктивації національного культурного простору в текстах українських і німецьких народних загадок, встановлено базові концептуальні структури, досліджено шляхи концептуалізації об’єктів позамовної дійсності й особливості їх подальшої презентації у вигляді відповідної концептосистеми.
У загальних висновках підведені підсумки проведеної наукової розвідки, висвітлені теоретичні та практичні результати дослідження і окреслені перспективи подальших розробок у руслі зазначеної проблематики.

У додатках наведено фрагменти ілюстративного матеріалу, які унаочнюють результати проведеного зіставного дослідження текстів українських і німецьких народних загадок.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Проведене зіставне дослідження текстів українських і німецьких народних загадок не тільки дозволило виявити мовну й мовленнєву специфіку їх організації, взаємодії синтаксичних структур та лексичних номінацій як засобів вербалізації концептів, а й відкрило додаткові можливості для подальшого вивчення народних загадок неблизькоспоріднених мов із метою з’ясування національно-культурної специфіки світобачення різних народів, яка виявляється на всіх стратифікаційних рівнях мовної системи (лексико-семантичному, морфологічному та синтаксичному), тобто за допомогою дознакових, знакових і супразнакових лінгвальних величин.
Наукова привабливість обраного матеріалу дослідження полягає в тому, що народна загадка, являючи контамінацію культурного й вербального текстів у їх єдності, одним із найбільш оптимальних способів презентації відповідних ціннісних картин світу. Народна аксіологія постає як результат аналітичної роботи над семантикою слів-концептів, а реалії речового, предметного світу розглядаються як вузлові елементи культури, що забезпечує оригінальність відображення етнічної картини світу відповідної лінгвокультурної спільноти.
Суттєвим є те, що ця дисертаційна робота виходить за межі власне лінгвістики й має певну цінність як робота міжгалузевого характеру, яка, будучи інтегрованою в лінгвокультурологічну проблематику, перебуває на стику лінгвокультурології, психолінгвістики, соціолінгвістики, теорії міжкультурної комунікації, лінгвоетнології, когнітивної лінгвістики та інших суміжних галузей. У цілому дослідження матеріалу дає можливість переконатися в тому, що зіставний підхід є продуктивним у плані вивчення не тільки лексичних систем, а й окремих мовних одиниць і навіть текстотипів різних мов.
Загадка характеризується високим рівнем організації, тобто змістовою і композиційно-структурною цілісністю, яка досягається лише за наявності двох конструктивних членів образної частини й відгадки. Обидва складники загадки є стійкими, кодованими й наділеними майже ідентичними семантичними та структурними характеристиками, які, власне, визначають її знакову природу.
Образна частина загадки (власне загадка, енігматичний текст), становлячи одиницю непрямої номінації, є лише інакомовним портретом відгадки, варіантом її кодування, і цей прийом "відсторонення" пронизує не тільки зміст загадки, а й її синтаксичну структуру, проявляючись у специфіці її композиційно-структурної організації, тоді як відгадка (прихований концептуальний референт) несе в собі правдиву інформацію, є результатом виокремлення істинних посилок серед хибних і певною мірою навіть "програмує" загадку.
За формально-структурною організацією переважна більшість українських загадок (60,8%) наближається до простого речення, 35,75% (1430 од.) оформлені як еліптичні речення (зазвичай це номінативні структури, де іменники поширені прикметниками, субстантивами в ролі прикладки або числівниками, на які припадає основне семантичне навантаження і які навіть можуть виконувати функцію підказки), тоді як 62,2% (2488 од.) німецьких загадок мають форму складного (складнопідрядного та складносурядного) речення; 64,4% (2577 од.) українських і 81,8% (3273 од.) німецьких народних загадок є прозовими. Відгадки здебільшого репрезентовані одним словом, зазвичай іменником у називному відмінку, але іноді можуть бути трансформовані відповідно до змісту та структури речення образної частини або повністю копіювати структуру образної частини чи римуватися зі словами образної частини, що часто виконує не тільки формотворчу функцію як елемент співзвучності й евфонії, але й роль підказки при відгадуванні загадки.
Деякі особливості композиційно-структурної організації народних загадок неблизькоспоріднених мов проявляються на рівні не лише плану вираження, а й плану змісту. Народна загадка є формою втілення фольклорної свідомості, яка трансформується в такі особливості фольклорного тексту, як 1) стійкість і відтворюваність (традиційність); 2) формульність; 3) варіативність; 4) контамінація культурного та вербального тексту в їх єдності; 5) еліптичність і 6) діалогічність, кожна з яких має свої засоби реалізації, що проявляються на всіх рівнях: від структурно-композиційного до когнітивно-семантичного.
Значне місце у семантичній структурі загадки посідає тропеїзація як один з механізмів референції, що віддзеркалює основну сутність кодування. Завдяки ледве помітній подібності між окремими предметами й явищами дійсності створюються яскраві образи, побудова яких відбувається на основі метафоричних перенесень типу: 1) предмет —> предмет; 2) фізичне явище —> психічне явище; 3) тварина —> людина, тварина—> тварина і людина —>тварина; 4) неістота —> істота (предмет —> людина і предмет —> тварина) (уособлення) і 5) істота —> неістота (особа —> предмет і тварина —> предмет) (персоніфікація). У багатьох випадках основою метафоричного переносу є порівняння, при вживанні яких з метою підсилення виразності й підкреслення висловленої думки в загадках використовуються гіпербола й літота, які в поєднанні з іншими стилістичними фігурами часто втілюються в формі гіперболічних порівнянь і метафор.
У загадках також використовуються, хоч і дуже рідко, алегорії й символи, таким чином, у лексико-семантичній структурі загадки взаємодіють процеси символізації та метафоризації. Метонімія, а радше метонімічний перенос також часто служить створенню образу в загадках на основі суміжності 1) атрибутивного характеру; 2) онімічного типу; 3) темпорального і 4) якісно-кількісного характеру. Означувані поняття й предмети в загадках незмінно супроводжують яскраві й часто не очікувані епітети, проте зустрічаються й традиційні (постійні) епітети. Серед механізмів забезпечення яскравості й непередбаченості образів також велику роль відіграють гра слів, поетичний парадокс, тавтологія й алітерація.
Загадка як особлива одиниця в мовленнєвому користуванні визначена як комбінаторний багатозначний діалогічний питально-спонукальний (квеситивно-директивний) мовленнєвий акт, наскрізною інтенційною програмою якого є спонукання адресата до декодування інформації й віднайдення відповідного зашифрованого денотата, для чого в процесі інтенсивного пошуку відповіді адресат мусить здійснити запропоноване адресантом ототожнення або припустити подібність його естетичної установки, тим самим підключившись до спільного психокогнітивного поля етносу.
Когнітивно-комунікативна природа українських і німецьких народних загадок аідзначається особливостями втілення таких характерних рис, як: 1) адресатність (дискурсивні зразки німецьких народних загадок більш спрямовані на встановлення відносин між адресантом і адресатом і виконання головної інтенції 0,5% українських (16 од.) і 4,03% (133 од.) німецьких народних загадок мають експліцитно виражену адресацію); 2) специфічна концепція адресата й адресанта (наявність комунікантів, які є виразниками загальнонародної, колективної свідомості, а також актуалізованого в мовлені автора загадки) і 3) двостороння комунікативна спрямованість реплік загадки, хоча об’єктом інтересу українського та німецького народів стають різні категоріальні ознаки предметів і явищ дійсності.
Актуалізовані в українських і німецьких народних загадках концептуальні референти можуть бути гіперонімічного й гіпонімічного типу, а їхня ієрархічно впорядкована сукупність утворює закриту концептосистему. Логіка цього дослідження зумовлює окремий розгляд двох гіперконцептів ПРИРОДИ (ЧАСОПРОСТІР, РОСЛИННИЙ і ТВАРИННИЙ СВІТ) і ЛЮДИНИ.
Концептуальний гіперонім ПРИРОДА веріфікується у загадках через свої гіпонімічні репрезентанти, які також є одиницями високого рівня абстракції. Народні загадки містять залишки уявлень обох народів про безкінечний просторово-часовий континуум, відгомін старовинних міфів про походження світу, його будову й божества, залишки міфологічного світогляду, характерними рисами якого є космогонічні уявлення, антропоморфізм, анімізм, зооморфізм, тотемізм, фетишизм тощо, що виявляється в одухотворенні або й персоніфікації часу, небесних світил, стихій, сил і явищ природи, тобто віддзеркалюють особливості світобачення відповідної лінгвокультурної спільноти.
Концептосистема українських і німецьких народних загадок презентує способи осмислення етносом реального світу і визначення специфічних параметрів його позначення в певній сітці матеріальних координат. Навіть наявні в обох культурах концепти здебільшого мають відмінну репрезентацію в мові за ступенем деталізації та змістовим наповненням значень, відображає етнокультурні властивості асоціативного мислення українського й німецького народів. При цьому всі асоціації, що використовуються для кодування таких денотатів, як явища природи, представники тваринного й рослинного світу, побутові речі і навіть абстрактні поняття, пронизані антропоцентризмом.
Концептуальний гіперонім ЛЮДИНА є не тільки найпродуктивнішим донором для метафоричних перенесень у переважній більшості текстів українських і німецьких народних загадок, а й основною їх темою, що втілюється в 60,55% (1998 од.) українських і 55,12% (1819 од.) німецьких народних загадок. Ці дані репрезентують, хоч і нерівномірно, усі сфери життя людини: біовітальну й матеріальну (загадки про біологічну природу людини та її матеріальне життя складають 50,75% (1014 од.) і 51,07% (929 од.) від загадок про людину, що становить 30,73% і 28,15% від сумарної кількості українських і німецьких народних загадок відповідно), соціально-політичну (кількість загадок про соціальну природу людини як суб’єкта соціальних відносин становить 838 українських і 632 німецьких народних загадок, що дорівнює 41,94% і 34,74% від кількості загадок про людину і 25,4% та 19,15% від загальної кількості проаналізованих текстів) і духовна й культурно-побутова сфери життєдіяльності людини (частка текстів про духовний світ людини від їх загальної кількості складає лише 4,42% (146 од.) українських і 7,82% (258 од.) німецьких, що становить лише 7,31% і 17,18% загадок про людину, проте саме ці загадки, зображуючи людину цілісно як біосоціокультурну істоту. дозволяють краще зрозуміти світосприйняття українського та німецького народів як носіїв унікальної національної свідомості.
Тексти українських та німецьких народних загадок вербалізують накопичених певною лінгвокультурною спільнотою досвід і знання, синтез духовно-індивідуального та культурно-історичного у світобаченні людини й народу. Особливості вербалізації одних та імплікації інших концептів у мовних репрезентаціях референтних ситуацій зумовлюють вибір мовних засобів і структуру відповідних висловлень, тому при зіставлення українських і німецьких загадок виявляються не тільки інтралінгвальні, а й екстралінгвальні фактори їхнього творення, які визначають композиційно-структурні, комунікативно-прагматичні й когнітивно-семантичні особливості.

Проведене в дисертації зіставне дослідження, спрямоване на комплексне виявлення засобів мовної концептуалізації світу українською й німецькою лінгвокультурними спільнотами та зіставлення принципів відображення базових концептуальних структур за допомогою мовних і мовленнєвих засобів, не є вичерпаним. Запропонований у роботі підхід може бути використаний як для більш детального вивчення дослідженого в дисертації матеріалу, так і для виявлення шляхом системного аналізу внутрішніх механізмів та позамовних чинників, які скеровують процес формування та активізації конототивних компонентів значень лексичних корелятів у різних мовах, особливостей вербалізації окремих концептів-міфологем, що зумовлюють формування специфічного семантичного простору та мають відмінні лексико-семантичні поля вираження. Вузловою проблемою залишається застосування синергетичного підходу при дослідженні процесів нелінійного синтезу у сфері творчої діяльності людини, що уможливлює дослідження сучасного етапу розвитку складних семіотичних систем, до яких належить і загадка.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аверинцев С. С. Символ / С. С. Аверинцев // Большая советская энциклопедия. М. : Советская энциклопедия, 1976. Т. 23. С. 385386.
2. Аверинцев С. С. Архетипы / С. С. Аверинцев // Мифы народов мира. М. : Наука, 1994. С. 145151.
3. Аверинцев С. С. О духе времени и чувстве юмора / С. С. Аверинцев // Новый мир. 2000. №1. С. 137140.
4. Адмони В. Г. Грамматика и текст / В. Г. Адмони // Вопросы языкознания. 1985. №1. С. 6369.
5. Андрієнко Т. П. Роль субъективного фактора в порождении и восприятии иронического высказывания / Т. П. Андрієнко // Iноземна фiлологiя на межi тисячолiть: мiжнар. наук. конф., присвячена 70-рiччю факультету iноземних мов, квiтень 2000 р. : тези доп. Харкiв : Константа, 2000. С. 35.
6. Андрієнко Т. П. Историческая динамика содержательного аспекта речевого акта с иллокутивной силой выражения иронии / Т. П. Андрієнко // Античнiсть Сучаснiсть (питання фiлологiї). Донецьк : ДонНУ, 2001. Вип. 1. С. 314317.
7. Андрусенко Т. Б. Идентификация темы и типы ситуаций в диалоге / Т.Б. Андрусенко // Модели диалога в системах искусственного интеллекта: ученые записки Тартуского гос. ун-та. Тарту, 1987. Вып. 751. С. 519.
8. Андрусяк І. В. Неологічна картина світу англомовного суспільства кінця XX століття / І. В. Андрусяк // Мовні і концептуальні картини світу. К. : Київський університет ім. Тараса Шевченко, 2001. №5. С. 711.
9. Аникин В. П. Русские народные пословицы, поговорки, загадки и детский фольклор / В. П. Аникин. М. : Наука, 1957. 56 с.
10. Аникин В. П. Творческая природа традиций и вопрос о своеобразии художественного метода в фольклоре / В. П. Аникин // Проблемы фольклора. М. : Наука, 1975. С. 3340.
11. Аникин В. П. Теория фольклора : курс лекций / В. П. Аникин. М. : Изд-во МГУ, 1996. 408 с.
12. Аникин В. П. Русское устное народное творчество / В. П. Аникин. М. : Высшая школа, 2001. 726 с.
13. Апресян Ю. Д. Избранные труды / Ю. Д. Апресян. М. : Школа "Языки русской культуры", 1995. 767 с.
14. Аристотель. Поэтика / Аристотель ; [пер. М. Л. Гаспарова]. М. : Мысль, 1984. 625 с. (Сочинения: в 4 т. / Аристотель; Т. 4).
15. Арнольд И. В. Стилистика современного английского языка : (стилистика декодирования) : учебное пособие для студентов пед. ин-тов по спец. "Иностр. яз."/ И. В. Арнольд. [3-е изд.] М. : Просвещение, 1990. 301 с.
16. Артемьев Н. Ю. Психология субъективной семантики / Н. Ю. Артемьев. М. : Изд-во МГУ, 1983. 127 с.
17. Арутюнова Н. Д. Истоки, проблемы и категории прагматики / Н. Д. Арутюнова, Е. В. Падучева // Новое в зарубежной лингвистике. М. : Прогресс, 1985. Вып. 16. С. 842.
18. Арутюнова Н. Д. Прагматика / Н. Д. Арутюнова // Лингвистический энциклопедический словарь / гл. ред. В. Н. Яйцева. М. : Советская энциклопедия, 1990. С. 389390.
19. Арутюнова Н. Д. Дискурс / Н. Д. Арутюнова // Языкознание: большой энциклопедический словарь / гл. ред. В. Н. Яйцева. М. : Большая рос. энциклопедия, 1998. С. 136137.
20. Арутюнова Н. Д. Язык и мир человека / Н. Д. Арутюнова. М. : Языки русской культуры, 1999. 896 с.
21. Афанасьев А. Н. Поэтические воззрения славян на природу : в 3 т. / А. Н. Афанасьев. М. : Современный писатель, 1995. Т. 1. 416 с.
22. Афанасьев А. Н. Мифическая связь понятия света, зрения, огня, металла и желчи / А. Н. Афанасьев // Происхождение мифа. М. : Наука, 1996. 358 с.
23. Бабушкин А. П. Конфликты культур, их отражение в языке и переводе / А. П. Бабушкин // Социокультурные проблемы перевода. Воронеж : Воронежский гос. ун-т, 1999. Вып. 3. С. 1318.
24. Балашова Л. В. Метафора и языковая картина мира в диахронии : (на примере переноса "пространство > время" в русском языке) / Л. В. Балашова // Языковая личность : социолингвистические и эмотивные аспекты. Волгоград ; Саратов, 1998. С. 134142.
25. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка / Ш. Балли ; [пер. с франц. К. А. Долинина, Е. Г. Эткинда]. М. : Изд-во иностранной литературы, 1961. 394 с.
26. Барабаш О. С. Лексичний склад мови як відображення картини світу народу / О. С. Барабаш // Вісник Львівського ун-ту. Серія філологічна. Ч 2. Львів, 2006. Вип. 38 С. 116120.
27. Баран Я. А. Фразеологія у системі мови : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня доктора філ. наук: спец. 10.02.15 „Загальне мовознавство” / Я. А. Баран. К., 1999. 25 с.
28. Баранник А. С. Восприятие сказочного героя в русской языковой картине мира / А. С. Баранник // Аспирантский сборник НГПУ-2000. Новосибирск, 2000. С. 6672.
29. Баранник А. С. Сказка в русской языковой картине мира / А. С. Баранник, И. Н. Зайдман // Проблемы интерпретационной лингвистики : сб. науч. ст. Новосибирск, 2000. С. 7484.
30. Баранник Д. Х. Текст / Д. Х. Баранник // Українська мова : енциклопедія. К. : В-во "Українська енциклопедія" ім. І. П. Бажана, 2000. С. 627628.
31. Барт Р. Введение в структурный анализ повествовательных текстов / Р. Барт // Зарубежная эстетика и теория литературы XIX XX веков : трактаты, статьи, эссе. М. : Изд-во МГУ, 1987. С. 387422.
32. Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества / М. М. Бахтин. М. : Искусство, 1986. 445 с.
33. Бацевич Ф. С. Мова в деяких концепціях "людини цілісної": теоантропокосмізм і нагуалізм / Ф. С. Бацевич // Нова філологія : зб. наук. праць. Запоріжжя : ЗНУ, 2007. №27 С. 2631.
34. Белехова Л. И. Новообразы в современной американской поэзии (лингво-когнитивный взгляд на природу образа) / Л. И. Белехова // Вісник Київського лінгвістичного ун-ту. Серія "Філологія". К., 1998. Т. 1, №1. С. 5057.
35. Белехова Л. И. Словесный поэтический образ: пути развития теории / Л. И. Белехова // Вісник Черкаського ун-ту. Серія "Філологічні науки". Черкаси, 2000. Вип. 15 С. 107118.
36. Бєлєхова Л. І. Образний простір американської поезії: лінгвокогнітивний аспект: дис. ... доктора філол. наук: 10.02.04 / Бєлєхова Лариса Іванівна. К., 2002. 476 с.
37. Бєлова А. Д. Вербальне відображення концептосфери етносу: сучасний стан вивчення проблеми / А. Д. Бєлова // Мовні і концептуальні картини світу. К. : Київський ун-т ім. Тараса Шевченка, 2001. С. 1522.
38. Бєлова А. Д. Языковые картины мира в рамках когнитивно-дискурсивной парадигмы / А. Д. Бєлова // Культуры народов Причерноморья. 2002. №29. С. 1723.
39. Белянин В. П. Психолингвистика / В. П. Белянин. М. : Флінта : Московский психолого-социальный ин-т, 2003. 232 с.
40. Бенедикт Р. Модели культуры / Р. Бенедикт // Культурология. 2005. №1. С. 108137.
41. Бердяев Н. А. О назначении человека / Н. А. Бердяєв ; [сост. Л. И. Греков, А. П. Поляков; П. П. Гайденко и др.] М. : Республика, 1993. 383 c.
42. Березовський І. П. Українські народні загадки / І. П. Березовский // Загадки. К. : Вид-во АН УРСР, 1962. 326 с.
43. Березовский І. П. Українська народна творчість (20-30 роки XX ст.) / І. П. Березовский. К. : Наукова думка, 1973. 151 с.
44. Бисималиева М. К. О понятиях "текст" и "дискурс" / М. К. Бисималиева // Филологические науки. 1999. №2. С. 7885.
45. Блэк М. Метафора / М. Блэк // Теория метафоры : сборник / общая ред. Н. Д. Арутюновой и М. А. Журинской. М. : Прогресс, 1990. С. 153172.
46. Боброва Л. В. До питання про складові мовної ментальності / Л. В. Боброва // Парадигми антропоцентризма : тексти пленарних доповідей і повідомлень ІІ-го міжнародного симпозіуму ["Людина: мова, культура, пізнання"], (Кривий Ріг, 16-17 квітня 1997 р.) Кривий Ріг : Бібліотека "Саксагань", 1997. С. 220222.
47. Боброва Л. В. Ментальність: її прояв у мові / Л. В. Боброва // Studia methodologica. Тернопіль: Тернопільський держ. пед. ун-т ім. В. Гнатюка. Лабораторія славістичних студій, 1998. Вип. 4. С. 1821.
48. Богатырев П. Г. Загадки / П. Г. Богатырев // Русское народное поэтическое творчество. М. : Просвещение, 1971. С. 9197.
49. Богатырева Н. А. Стилистика современного немецкого языка: Stilistik der deutschen Gegenwartssprache : [учеб. пособие для лингв. вузов] / Н. А. Богатырева, Л. А. Ноздрина. [2-е изд.]. М. : Академія, 2008. 336 с.
50. Борухов Б. А. "Зеркальная" метафора в истории культуры / Б. А. Борухов // Логический анализ языка. Культурные концепты. М. : Наука, 1991. С. 109117.
51. Бранский В. П. Теоретические основания социальной синергетики / В. П. Бранский // Вопросы философии. 2000. №4. С. 112116.
52. Бровко А. С. О синтаксическом статусе слова как единицы язика / А. С. Бровко // Вісник ЗДУ. Філологічні науки. 2002. №1. С. 1216.
53. Бублейник Л. В. Проблемы контрастивной лексикологии: украинский и русский языки / Л. В. Бублейник. − Луцк : Вежа, 1996. 160 с.
54. Булаховский Л. А. Введение в языкознание : [учеб. пос. для гос. ун-тов и пед. ин-тов] / Л. А. Булаховский. [2 изд., испр.]. М. : Учпедгиз, 1954. 173 с.
55. Булаховський Л. А. Вибрані праці: в 5 т. / Л. А. Булаховский К. : Наукова думка, 1975. Т. 1: Загальне мовознавство. 1975. 495 с.
56. Буслаев Ф. И. Народный эпос и мифология / Ф. И. Буслаев ; [сост., вступ. ст., комментарий С. Н. Азбелева]. М. : Высшая школа, 2003. 400 с.
57. Василенко В. А. Загадки / В. А. Василенко // Русское народнопоэтическое творчество. М. : Высшая школа, 1978. С. 120131.
58. Васильева Э. В. Метафора как одно из средств воссоздания языковой картины мира / Э. В. Васильева, И. В. Родионова // Современные проблемы гуманитарных дисциплин. Кемерово, 1996. Вып. 2. С. 8891.
59. Василькова В. В. Архетипы в индивидуальном и общественном сознании / В. В. Василькова // Социально-политический журнал. 1996. №6. С. 216233.
60. Василькова В. В. Синергетика и архетипические коды социальной самоорганизации / В. В. Василькова // Синергетическая парадигма. Нелинейное мышление в науке и искусстве. М. : Прогресс традиция, 2002. С. 247263.
61. Вежбицька А. Н. Язык. Культура. Познание / А. Н. Вежбицька. М. : Рус. словари, 1996. 416 с.
62. Вежбицкая А. Н. Семантические универсалии и описание языков / А. Н. Вежбицкая : [пер. с англ. А. Д. Шмелёв ; ред. Т. В. Булыгина]. М. : Языки русской культуры, 1999. 780 с.
63. Вежбицкая А. Н. Понимание культуры через посредство ключевых слов / А. Н. Вежбицкая : [пер. с англ. А. Д. Шмелёв]. М. : Языки славянской культуры, 2001. С. 161165.
64. Волоцкая З. М. Способы номинации в загадках: к вопросу о произвольности языкового знака / З. М. Волоцкая // Структура текста81 : тезисы симпозиума. М. : Наука, 1983. С. 9699.
65. Веливченко В. Ф. Лингвопрагматика в парадигме лингвистических наук / В. Ф. Веливченко // Вісник Черкаського ун-ту. Серія "Філологічні науки". Черкаси: ЧДУ, 2002. Вип. 42. С. 163168.
66. Велівченко В. Ф. До статусу універсальної категорії імпліцитності (на прикладі емотивного дискурсу) / В. Ф. Велівченко // Актуальні проблеми металінгвістики : зб. статей за матеріалами V міжнародної наук. конф., (18-19 травня 2007 р.) Черкаси, 2007. С. 201204.
67. Венгранович М. А. Фольклорный текст: проблемы обусловленности лингвостилевой специфики / М. А. Венгранович // Вестник МГУ. Серия 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. 2005. №2. С. 1832.
68. Вернадський В. И. Научная мысль как планетное явление: Ученый о новом моральном порядке / В. И. Вернадський ; публ. подгот. В. С. Неаполитанская // Век XX и мир. 1987. № 9. С. 3843.
69. Викторов В. В. Культурология / В. В. Викторов. М. : Экзамен, 2004. 560 с.
70. Виноградова Л. Н. Та вода, которая ... (признаки, определяющие магические свойства воды) / Л. Н. Виноградова // Культурология. 2004. №4 (31) С. 114118.
71. Вихованець І. Р. Надфразна єдність / І. Р. Вихованець // Українська мова: енциклопедія. К. : В-во "Українська енциклопедія" ім. І. П. Бажана, 2000. С. 359360.
72. Вовк В. Н. Языковая метафора в художественной речи. Природа вторичной номинации / В. Н. Вовк. К. : Наукова думка, 1986. С. 2653.
73. Воробьева О. П. Текстовые категории й фактор адресата: монографія / О. П. Воробьева. К. : Вища школа, 1993. 200 с.
74. Воробйова О. П. Когнітивна поетика: здобутки і перспективи / О. П. Воробйова // Вісник Харківського нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. 2004. №635. С. 1822.
75. Воробйова О. П. Ідея резонансу в лінгвістичних дослідженнях / О. П. Воробйова // Мова. Людина. Світ: До 70-річчя професора М. П. Кочергана : зб. наук. праць / відп. ред. О. О. Тараненко. К. : Вид. центр КНЛУ, 2006. С. 7286.
76. Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис / О. Воропай. &