ТИПОЛОГІЯ ФОРМАЛЬНО-СЕМАНТИЧНИХ ЗМІН АНГЛО-АМЕРИКАНСЬКИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ ІЗ ФОРМАНТОМ -ING У РІЗНОСИСТЕМНИХ МОВАХ

Краткое описание

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

БІЛОУСОВА Вікторія Валентинівна

УДК 811.111’373.613

ТИПОЛОГІЯ ФОРМАЛЬНО-СЕМАНТИЧНИХ ЗМІН
АНГЛО-АМЕРИКАНСЬКИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ ІЗ ФОРМАНТОМ -ING
У РІЗНОСИСТЕМНИХ МОВАХ

Спеціальність 10.02.15 загальне мовознавство

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Денисова Світлана Павлівна,
доктор філологіччних наук, професор

Донецьк 2009

З М І С Т
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ............................................................................................ 5
ВСТУП...................................................................................................... 9
РОЗДІЛ 1
АНГЛО-АМЕРИКАНСЬКІ ЗАПОЗИЧЕННЯ В СИСТЕМІ ІНШОМОВНИХ СЛІВ
1.1. Типи запозичень у лексико-семантичній системі мови......................................................................................................... 14
1.2. Місце англо-американізмів серед запозичень кінця ххпоч. ххі ст.............................................................................................................. 22
1.3. Запозичення на -ing у світлі сучасних лінгвістичних теорій....................................................................................................... 27
1.4. Методи та прийоми дослідження англо-американських запозичень на -ing у різносистемних мовах....................................................................................................... 35
Висновки до розділу 1............................................................................................................... 38
РОЗДІЛ 2
ФОРМАЛЬНО-СЕМАНТИЧНІ ТИПИ АНГЛОМОВНИХ ПОХІДНИХ З ФОРМАНТОМ -ING В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВНІЙ СИСТЕМІ
2.1. Англомовні похідні з формантом -ing як продукт лексико-семантичної деривації.................................................................................................. 43
2.1.1. Лінгвістичний статус мовних одиниць на -ing в англійській мовній системі..................................................................................................... 44
2.1.2. Структурні та морфо-семантичні типи англомовного похідного з формантом -ing............................................................................................................ 49
2.1.3. Визначення типів англомовних похідних з формантом -ing за ступенем ідіоматичності......................................................................................... 55
2.1.4. Словотвірні типи англомовних похідних з формантом -ing............................................................................................................ 60
2.2. Методи та прийоми формально-семантичного аналізу англомовних похідних на -ing............................................................................................................ 66
Висновки до розділу 2............................................................................................................... 96
РОЗДІЛ 3
ТИПИ ФОРМАЛЬНО-СЕМАНТИЧНИХ МОДИФІКАЦІЙ АНГЛОМОВНИХ
ЗАПОЗИЧЕНЬ НА -ING У ДОСЛІДЖУВАНИХ МОВАХ
3.1. Загальна характеристика англомовних запозичень на -ing у мовах-реципієнтах............................................................................................. 99
3.2. Українська мова....................................................................................................... 101
3.2.1. Тематичні групи англомовних запозичень на -інг (-инг) в українській мові........................................................................................................ 101
3.2.2. Структурні та морфо-семантичні типи англомовних запозичень на -інг(-инг) в українській мовній системі................................................................................................... 106
3.3. Російська мова....................................................................................................... 114
3.3.1. Тематичні групи англомовних запозичень на -инг у російській мові........................................................................................................ 116
3.3.2. Структурні та морфо-семантичні типи англомовних запозичень на -инг у російській мові........................................................................................................ 119
3.4. Польська мова....................................................................................................... 125
3.4.1. Тематичні групи англомовних запозичень на -ing у польській мові................................................................................................................ 127
3.5. Французська мова....................................................................................................... 131
3.5.1. Тематичні групи англомовних запозичень на -ing у французькій мові........................................................................................................ 131
3.6. Формально-семантичні зміни англо-американських запозичень на -ing у зіставному аспекті на матеріалі мов за дослідженням........................................................................................ 136
Висновки до розділу 3............................................................................................................. 144
Висновки............................................................................................... 155
ДОДАТКИ
Додаток А Українська мова
Кодифіковані запозичення на -інг /-инг.......................................................................................................... 163
Некодифіковані запозичення на -інг /-инг.......................................................................................................... 193
Додаток Б Російська мова
Кодифіковані запозичення на -инг ............................................................................................................... 246
Некодифіковані запозичення на -инг.......................................................................................................... 289
Додаток В Польська мова
Кодифіковані запозичення на -ing.......................................................................................................... 371
Некодифіковані запозичення на -ing ............................................................................................................... 409
Додаток Д Французька мова
Кодифіковані запозичення на -ing.......................................................................................................... 482
Некодифіковані запозичення на -ing.......................................................................................................... 503
Додаток Е
Прізвища відомих у світі людей на -ing.......................................................................................................... 579
Географічні назви на -ing.......................................................................................................... 589
Список використаних джерел...592

ВСТУП
Дисертаційна робота присвячена дослідженню сучасного процесу запозичення, зокрема вивченню формально-семантичних змін лексичного складу мови, що відбуваються під впливом значної кількості англомовних запозичень і є характерною рисою епохи глобалізації. Необхідність визначення способів асиміляції відзначених мовних одиниць, з’ясування специфіки тих формально-семантичних змін, які при цьому спостерігаються, зумовлює актуальність цієї наукової розвідки.
Проблеми мовних контактів, взаємодії мов та інтерференції (У. Вайнрайх, В.Г. Гак, Е.Ф. Володарська, М.Б. Багіян, Е.М. Ахунзянов, Ю.В. Малахова та ін.), білінгвізму (Ю.О. Жлуктенко, Л.П. Крисін, Є.М. Верещагін та ін.) завжди були у центрі уваги дослідників, зокрема питання інтернаціоналізації лексичного складу мови (В.В.Акуленко), запозичень з класичних мов (І.І. Вакулик), термінологічних запозичень (Д.С. Лотте, Т.Й. Лещук, С.В. Гриньов), когнітивного (В.П. Сімонюк) та словотвірного (Л.П. Кислюк) потенціалу запозичень та ін.
Особливе місце серед відзначених проблем приділяється визначенню специфіки сучасного процесу запозичення, зокрема англо-американським запозиченням, які розглядалися на тлі деколонізації (Б.М. Ажнюк, Н.О. Попова, Г.А. Сергеєва) та глобалізації (Л.М. Архипенко, С.П. Денисова та ін.), а також у структурному (Х. Вальтер, С.В. Воробйова, Г.В. Дружин та ін.), семантичному (Н.М. Совтис), дериваційному (Р.Д. Єлисеєва, Г.Г. Казарян та ін.) та інших аспектах.
Про функціональну активність запозичень з формантом -ing у різноструктурних мовах ідеться у працях Ш. Сешан, Р.Д. Єлисеєвої, Л.В. Назаренко та ін., однак, як правило, це були одноаспектні дослідження. Нагромаджений сучасною лінгвістикою матеріал щодо вивченння сучасного процесу запозичення дає можливість здійснити комплексне дослідження формально-семантичних змін англомовних твірних основ у різносистемних мовах, а їх розгляд у зіставно-типологічному аспекті дає змогу відтворити мовні універсалії, фреквенталії та унікалії, які сприятимуть поглибленому осмисленню цього явища у теоретичному плані. Отже, на сучасному етапі осмислення проблеми бракує досліджень, у яких складні процеси адаптації запозичених мовних одиниць аналізуються комплексно: як в аспекті семантичних, так і формальних трансформацій. Особливо привертають увагу в цьому плані здобутки , отримані на матеріалі різноструктурних мов.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконанє у комплексі теми Зіставна концептологія та проблеми міжкультурної комунікації” кафедри порівняльного та германського мовознавства (тема затверджена вченою радою Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, протокол №7 від 31 грудня 2008 р.), що відповідає тематичному плану названого університету (напрямок − дослідження проблем гуманітарних наук). Тема дисертації затверджена на засіданні фахової координаційної ради Інституту мовознавства імені О.О. Потебні НАН України (протокол № 4 від 18 листопада 1999 р.).
Мета дослідження − визначення типів формально-семантичних змін англо-американських запозичень з формантом -ing у різносистемних мовах.
Поставлена мета зумовила розв’язання таких завдань:
1) укласти реєстр англомовних запозичень з формантом -ing за кодифікованими та некодифікованими джерелами в українській, російській, польській та французькій мовах;
2) визначити мовні та позамовні чинники активізації процесу англомовного запозичення у досліджуваних мовах;
3) виділити тематичні групи англомовних запозичень з формантом -ing,
4) описати структурні типи відзначених запозичень у досліджуваних мовах,
5) проаналізувати особливості семантичних змін в англомовних запозиченнях,
6) охарактеризувати словотвірний потенціал форманта -ing в українській, російській, польській та французькій мовах.
Об’єкт дослідження англомовні лексичні запозичення з формантом -ing у різносистемних мовах.
Предмет типологізація формально-семантичних змін англо-американських запозичень з формантом -ing.
Джерельною базою дисертаційного дослідження є тлумачні, термінологічні, перекладні та інші спеціалізовані словники українською (6 словників, у тому числі Словник іншомовних слів: 23000 слів та термінологічних словосполучень / Л.О.Пустовіт та ін. (уклад.), 2000), російською (11 словників, у тому числі Толковый словарь иноязычных слов: oколо 25000 слов и словосочетаний Л.П.Крисіна, 1998), польською (4 словники, у тому числі Słownik Wyrazów Obcych (PWN), 1995), французькою (6 словників, у тому числі Dictionnaire Universel de la Francophonie, 1993) мовами, а також газетно-журнальна періодика, друкована рекламна продукція та електронні ресурси досліджуваними мовами, усні некодифіковані джерела, з яких шляхом суцільної вибірки відібрано з російської − 330; української − 300; польської − 300; французької − 250 лексичних одиниць.
Методи дослідження. Мета, завдання та методологічні засади зумовили вибір та використання принципів комплексного підходу до системного аналізу формально-семантичних змін англо-американських запозичень з формантом -ing. Застосовано як загальнонаукові (індуктивний, дедуктивний, зіставний, описовий), так і спеціальні мовознавчі методи: метод компонентного аналізу для з’ясування семантичного складу запозичених слів, методи морфемного і словотвірного аналізу для встановлення дериваційної семантики запозиченого елемента, лексикографічний метод з елементами етимологічного аналізу для уточнення значення запозиченого слова, зіставно-типологічний для опису типів формально-семантичних змін.
Наукова новизна дослідження полягає у встановленні універсальних типів формально-семантичних змін в англомовних запозиченнях на -ing, в описі полісемічності форманта -ing у похідних словах, у створенні тематичного реєстру запозичень з формантом -ing українською, російською, польською та французькою мовами. Новим є визначення форманта -ing як словотвірного та встановлення його дериваційного значення у кожній з досліджуваних мов.
Теоретичне значення дисертаційної роботи полягає в тому, що її висновки є певним внеском у розробку теорії мовних контактів, зокрема у становленні тих факторів, які сприяють запозиченню не тільки семантичних елементів, а й словотвірного значення. Результати дослідження сприятимуть уточненню поняття запозичення, зокрема визначенню нового шару запозичень, який кваліфікують як американізми, глобалізми, безпосередньо пов’язуючи їх із глобалізаційними контактами людства. Спостереження та узагальнення проведеного дослідження поглиблюють основні положення теорії запозичення.
Практичне значення. Матеріали дисертації можуть бути використані у процесі викладання курсів загального мовознавства, української, російської, польської та французької мов; у лексикографічній практиці при укладанні словників іншомовних слів, а також у підготовці спецкурсів та спецсемінарів, у роботі над підготовкою курсових, дипломних та магістерських робіт.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри загального мовознавства та слов’янської філології Бердянського державного педагогічного університету (19992004 рр.), на засіданнях кафедри германського та порівняльного мовознавства Київського національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, на IIVI міжвузівських науково-практичних конференціях „Мова і культура народів Приазов’я” (19992004), на I Міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми перекладознавства та іноземної філології” (Луцьк, Волинський інститут економіки та менеджменту, 27 29 травня 2004), на науково-практичній конференції „Дискурс у комунікаційних системах” (Київ, Київський міжнародний університет, 20 21 лютого 2004, на XIII-XVI міжнародних наукових конференціях ім. проф. Сергія Бураго „Мова і культура” (Київ, Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2004 2008 рр.).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 12 одноосібних статей, 10 з яких у фахових наукових виданнях ВАК України.
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, 3-х розділів, висновків, списку використаних джерел (всього 257 позицій, з них 44 іншомовні). Повний обсяг дисертації становить 615 сторінок, з яких 162 сторінки займає основний текст, 429 сторінки додатки, 24 список використаних джерел.
У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, доведено актуальність, наукову новизну, теоретичну і практичну значущість роботи, визначено об’єкт, предмет і напрямок дослідження, а також мету, завдання, методи аналізу фактичного матеріалу та джерела дослідження, сформульовано положення, що виносяться на захист, визначено особистий внесок здобувача та подано апробацію дослідження.
У першому розділі розглянуто теоретичні та практичні доробки сучасної лінгвістики, що дозволило встановити типи запозичень у лексико-семантичній системі мови; визначити місце англо-американізмів серед запозичень кінця ХХ поч. ХХІ ст.; описати англо-американські запозичення на -ing у світлі сучасних лінгвістичних теорій; визначити методи та прийоми дослідження англо-американських запозичень на -ing у різносистемних мовах.
У другому розділі з’ясовано полісемічний характер англомовного форманту -ing; описано основні способи утворення похідних слів з формантом -ing в англійській мовній системі.
У третьому розділі представлено тематичний реєстр англомовних запозичень на -ing за мовами дослідження; виведено типи формально-семантичних змін англо-американських запозичень у різносистемних мовах, встановлено словотвірне значення форманта -ing в українських, російських та французьких новотворах.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Методологічною основою дослідження слугують праці з проблем міжмовних контактів У. Вайнрайха, Ю.О. Жлуктенка, Е. Хаугена, Д.С. Лотте, В.В. Акуленка, В.М. Русанівського та ін., з теорії словотвору Е. Куриловича, В.В. Виноградова, Г.О.Винокура, О.А. Земської та ін., з питань семантичної структури мовних знаків − Дж. Лайонза, В.Г. Гака, Г.В. Колшанского, В.В. Лопатіна, І.С. Улуханова, О.С.Кубрякової та ін. Для встановлення лінгвістичного статусу зазначених запозичень, визначення типів їх формально-семантичних змін в процесі запозичення та подальшої асиміляції ми спиралися на концепції В.П. Сімонюк (вплив запозичень на мовну картину світу мови-реципієнта), Й. Айдуковича (контактологічна теорія), Н.О. Слобожаніної (запозиченння мовних концептів) та ін.
Процес типологізації запозичень з формантом -ing з позицій встановлення ступеня їх семантико-граматичної універсальності або унікальності примусив нас звернутися до праць з контрастивної лексикології М.П. Кочергана, В.М. Манакіна, О.Л. Зеленецького та ін. Специфіку словотвірного значення форманта -ing ми визначали, спираючись на концептуальні положення дериваційної теорії передусім О.С. Кубрякової, О.А.Земської, В.В. Лопатіна, Ш.С. Улуханова, Р.С. Гінзбурга та ін. Це дало можливість довести, що у досліджуваних мовах формант -ing набуває словотвірного значення, оскільки він періодично виступає у складі структурної моделі. Слова з таким словотвірним компонентом мають узагальнену змістовну єдність своїх похідних, семантично мотивовані та конкретизовані певною категоріальною віднесеністю за предметністю, процесністю чи ознаковістю.
У нашій роботі ми здійснюємо передовсім компонентний, морфемний та дериваційний аналізи, тому що похідне оформлене як конкретна частина мови, а формант -ing сприймається як словотвірний елемент.
2. Під англо-американськими запозиченнями ми розуміємо запозичення, які надійшли з американського варіанта англійської мови. Завдяки розвитку сучасних технологій, які сконцентровано в США, а також завдяки значному впливу американської масової культури на постіндустріальне суспільство в сучасні мови запозичення надходять переважно саме з американського варіанту англійської мови. У нашій роботі термін англомовні запозичення” використовується, коли йдеться про мовні факти, які належать спільному індоєвропейському мовному фонду та англо-американcькі запозичення”, коли мова йде про запозичення останніх років, хоча для більшості запозичених мовних фактів наразі неможливе послідовне розмежування британського та американського варіантів англійської мови як джерела походження.
3. У нашій роботі лексичні запозичення на мовному рівні маніфестуються у вигляді трьох класів слів: інтернаціоналізмів (власне інтернаціоналізми, псевдоінтернаціоналізми, напівінтернаціоналізми), варваризмів (у широкому розумінні) та глобалізмів; на мовленнєвому у явищах вкраплення, колажності, проникнення та інтертекстуальності.
4. Незважаючи на те, що процес запозичення з англійської мови триває вже довгий час і відбувається за різних обставин, ця тенденція посилюється. Кількість англомовних запозичень (у тому числі і на -ing) помітно збільшується в усіх мовах даного дослідження. Особливо численно вони представлені в термінологічних підсистемах: економічній, технічній, у підмові електроніки та обчислювальної техніки, у сфері спорту, а також у різних вузькопрофесійних сферах (музика, перукарство, косметологія тощо). Зустрічаються подібні мовні факти й серед побутової лексики. Вони неодноразово зафіксовані різноманітними словниками української, російської, польської та французької мов. Разом із кодифікованим матеріалом у роботі використовуються й некодифіковані запозичення, зафіксовані нами в усному мовленні.
5. В англійській мові формант -ing можуть мати іменник, дієслово та прикметник, тому основою для розуміння формально-семантичного характеру запозичень на -ing у різносистемних мовах є те словотвірне значення, яке мотивує словотвірну потенцію таких одиниць.
Англо-американські запозичення з формантом -ing поділяються нами на два типи: 1) прості, в яких формант -ing не виділяється з основи слова, отже неє формантом та 2) складені, в яких формант -ing набуває дериваційного статусу, тобто він сприймається носіями мови, в яку зазначене слово запозичене, як самостійний або напівсамостійний елемент.
6. Запозичення на -ing відповідно до семантично мотивованої та граматично конкретизованої певної ознаки (предметності, процесності або ознаковості) поділяються нами на три групи: 1) семантично прозорі слова, коли значення складників для носіїв мови-реципієнта є зрозумілими; 2) лексикалізовані слова, встановлення значення яких вимагає певного домислювання; 3) ідіоми, що характеризуються незрозумілістю значень своїх складників.
7. Проведений структурно-семантичний аналіз похідних з формантом -ing дозволив з’ясувати, що в англійській мовній системі слова із зазначеним омонімічним формантом представляють декілька частин мови, як самостійних, так і службових. Як правило, самостійні частини мови є непохідними, тобто вони втратили внутрішню форму й не сприймаються носіями мови семантично розчленованими. Це найчисленніша група: іменники (відад’єктивні та віддієслівні), прикметники (якісні), інфінітиви (односкладові) та ін.; прислівники. Проміжне положення займають займенники, в яких чітко представлено вихідну та похідну частини. Службові частини мови є омонімічними формами до самостійних частин мови. Це функціональна омонімія: сполучники, прийменники.
8. Відповідно до вияву граматичних категорій словоформи із формантом -ing можна поділити на дві групи: 1) сталі та 2) потенційні.
Сталі лексеми зафіксовані у словниках. Їх внутрішня форма не є прозорою. Як правило, формант -ing не відокремлюється від кореня. Це переважно відад’єктивні іменники. Потенційні лексеми у більшості випадків представлені граматикалізованими лексичними формами. Передусім це: 1) дієприкметники теперішнього часу, у складі часів групи Continuous, 2) герундій. Вони реалізуються в процесі синтаксичної деривації. Сталі та потенційні лексеми можуть бути формально абсолютно тотожними в плані вираження, тобто мати однакову структуру, а семантично та граматично виступати носіями різних категоріальних ознак.
9. За структурою ці одиниці в англійській мові можуть бути: 1) простими, складаючись з непохідної основи з кінцівкою -ing, 2) складними, коли у похідній основі вичленовується вихідна основа та формант -ing, і 3) складеними, тобто утвореними з: а) префікса, вихідної основи та зазначеного форманта, б) двох основ або словосполучення і цього форманта.
10. З позиції граматичної семантики, ми визначили такі категоріальні ознаки запозичень на -ing: 1) абстрактність, похідні позначають дію, процес, стан; 2) локальність, запозичення позначають місце, територію; 3) предметність, запозичені слова називають конкретні предмети; 4) речовинність, запозичення позначають матеріал, суміш, речовину.
11. Як показує наше дослідження, у номінативному аспекті мовами-реципієнтами запозичуються словоформи, які відносяться до найменувань: 1) конкретних предметів, 2) природних явищ, 3) соціальних явищ, 4) ситуацій, 5) подій, 6) предметів, розташованих у просторі, 7) дій, 8) дієслівних, як правило, ознак предмета.
12. У лексико-тематичному плані англомовні запозичення на -ing це передусім терміни та професіоналізми, які у свою чергу можна поділити на більш дрібні субсфери, що розташовані в порядку зменшення: 1) бізнес, біржа, банківська справа, страхування, юриспруденція, економіка, фінанси, маркетинг, менеджмент; 2) спорт, фізкультура, туризм, розваги; 3) комунікативістика, масмедіа, шоу-бізнес; 4) загальнонаукова та міжпрофесійна термінологія; 5) промисловість; 6) інформаційні системи і технології; 7) медицина, косметологія, психотерапія; 8) біологія, біотехнологія, зоологія, зоотехніка, кінологія, екологія, рослини, хімічні речовини; 9) суспільство (політика, суспільний рух, різноманітні явища суспільного життя); 10) будівництво, ріелтерство; 11) морська справа; 12) зрбоя, військова справа. Крім зазначеної лексико-тематичної групи, серед запозичень ще виділяються: 1) історизми, екзотизми та 2) загальновживана лексика.
13. У процесі запозичення англомовні елементи з формантом -ing зазнавали як фонетичних, так і морфолого-семантичних та лексико-семантичних змін.
Фонетичні зміни є першою умовою адаптації запозичення. Особливо це є характерним для тих слов’янських мов, де використовується кирилиця, тому що запозичене слово функціонує в неадаптованому вигляді, що графічно відображається перемиканням кодів, тобто воно деякій час пишеться латиницею. Отже, на першому етапі запозичене слово з формантом -ing виступає показником іншомовності в усіх мовах дослідження. За нашими спостереженнями, при подальшому функціонуванні разом з адаптацією до графічної системи кодування англомовних запозичень з формантом -ing відбувається їх подальша фонетична адаптація. Специфіка фонетичної адаптації аналізованих англомовних запозичень полягає в тому, що вони тісно пов’язані не лише з лексичним або граматичним рівнем мови, а й передусім з графікою та орфографією, що у свою чергу обумовлене фонетичною системою, орфоепічними нормами, граматичним ладом та лексичним складом мови. За нашими спостереженнями, регулярні орфографічні зміни відбуваються в українській, польській та російській мовах, на відміну від французької.
Морфолого-семантичні зміни відображають як трансформацію морфемної структури слова, так і граматичних категорій відповідно до граматичного ладу мови, що запозичує, тобто це 1) морфемні та 2) семантико-граматичні зміни.
Так само, як і у вихідній мов,і запозичення на -ing у досліджуваних нами мовах з позицій їх морфемного складу поділяється на три структурних типи; 1) простий, що складається з основи-мотиватора та форманта -ing; 2) складний, що частіше за все відповідає моделі: префікс + основа-мотиватор + -ing; найпоширеними префіксами є: auto-, de-, out-, re-, up-, under-, іноді запозичення не має безпосереднього англомовного словникового відповідника, воно утворюється оказіонально, на основі синтаксичного деривата; 3) складений, що первинно був або словосполученням або складався з двох основ.
У граматичному аспекті англомовні запозичення на -ing, як і в мові-джерелі функціонують з основними категоріальними ознаками (предметності, процесності, ознаковості), за якими відбувається формування частин мови, тобто вони також розподіляються на: назви предметів (конкретних або абстрактних); назви процесів (станів, дій, тощо); найменування ознаки (динамічної або статичної).
Так само на лексико-семантичному рівні адаптація відбувається відповідно до ступеня прозорості внутрішньої форми. Ми дозволяємо собі припустити, що найшвидше адаптуються слова, які для більшості носіїв національної мови є мотивованими через їх знання англійської мови, тобто повномотивовані, семантично прозорі слова. Особливо часто це відбувається з тими запозиченнями, до складу яких входять широковідомі англійські лексеми. Аналогічно процес уповільнюється при лексикалізації, коли для встановлення внутрішньої форми необхідне певне домислювання. Майже не відомими широкому загалу залишаються слова, які мають значення, що утворилося на основі ідіоматично-фразеологічного лексико-семантичного варіанта. Такі слова швидко адаптуються лише тоді, коли референт, до якого вони мають відношення, набуває вагомого значення у практичній діяльності людини. Якщо запозичується словосполучення (що представлено одиничними фактами), то воно, як правило, набуває термінологічного або професійного характеру. У таких випадках одне із слів з позицій внутрішньої форми є достатньо прозорим для носіїв мови-реципієнта.
14. Спостережено, що у флективних мовах формант -інг при запозиченні ідентифікується з формою іменника чоловічого роду, тому достатньо швидко адаптується до граматичного ладу. Проте на лексико-семантичному рівні, як правило, запозичується лише один лексико-семантичний варіант, який функціонує переважно у якій-небудь професійній сфері, тобто в мові-реципієнті він також знаходиться на периферії лексико-семантичної системи.
15. На нашу думку, процес адаптації англомовних запозичень з формантом -ing у різносистемних мовах пришвидшується, коли нове запозичення вже має однокореневі відповідники в мові-реципієнті. У таких випадках словотвірне значення форманта -ing актуалізується. Відтінок значення передається безпосередньо через нього. Отже, словотвірне значення новотвору визначається передусім завдяки форманту -ing.
16. Про словотвірну адаптацію свідчать ті похідні, які утворюються на власне національному ґрунті. Слід зазначити, що в процесі адаптації англо-американських запозичень тривалий час можуть функціонувати слова-дублети переважно у вигляді кальок або напівкальок. На формальному рівні це супроводжується варіативністю суфіксів, оскільки форманту -ing притаманна постпозиція по відношенню до кореневої морфеми. На нашу думку, до моменту свідомого виділення мовцем форманта -ing зі складу англомовного запозиченого похідного словотвірне значення форманта залишається невиявленим, але зберігає свій словотвірний потенціал як значення запозиченої моделі.
17. Процес адаптації завершує етап, на якому формат -ing функціонує як самостійний словотвірний засіб. У нашому випадку це полісемантичний суфікс, оскільки він займає постпозицію по відношенню до кореня.
18. Новоутворення у мовах-реципієнтах відбувається за двома типами: 1) «аглютинативним», коли нове слово складається з двох основ, остання з яких з формантом -ing безпосередньо «приклеюється» до попередньої, 2) «фузійним», коли запозичується вже сам спосіб словотворення і нові слова, як правило, оказіоналізми, утворюються на базі споконвічних морфемних складових, запозичується лише словотвірний елемент, зокрема суфікс -ing у сукупності його словотвірних значень.
19. Запозичення, в основі яких була англомовна лексична одиниця з формантом -ing, у контрастивно-типологічному аспекті віддзеркалюють явище лексико-граматичної інтерференції. Залежно від значення кожної окремої мовної одиниці у мові-донорі вона: 1) може стати еквівалентною значенню в мові-реципієнті, напр., новотвори від англійських pudding (блюдо), casting (відбір акторів) існують в усіх досліджуваних нами мовах; 2) знаходитися у відношеннях включення, коли лексична парадигма значень у мові-донорі є ширшою, ніж у мовах-реципієнтах, напр., англійське jogging (‘підштовхування, біг підтюпцем і т.ін.’) було запозичене українською, російською та польською мовами тільки у значенні повільний тренувальний біг”; 3) перетинатися значеннями, тобто співвідноситися не за головним, а за другорядними значеннями, напр.: ангійське meeting (‘будь-яка зустріч’) запозичено українською та російською мовами переважно у значенні політичні збори», а польською ‘спортивні заходи’, 4) у відношеннях безеквівалентності знаходяться мовні одиниці, які пройшли повну адаптацію, у тому числі й на словотвірному рівні, і замінили формант -ing на споконвічний суфікс або будь-який інший дериваційний елемент, напр., англ. scanning → рос. сканирование; англ. dubbing → укр. дублювання; англ. marketing → франц. marcheage, commercialisation; англ./польськ./укр./рос. consulting firm → франц. la firm-conseil; англ./польськ./укр./рос. billing → франц. facturation і т.ін.
20. Отже, типи формально-семантичних змін у процесі адаптації англомовних запозичень з формантом -ing можуть мати універсальний (моделі переносу значень відповідно до частиномовної характеристики запозичення), фреквентальний («фузійний тип запозичення» в українській та російській мовах) та унікальний (спрощення приголосних у польській мові) характер.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Ажнюк Б. Лінгвістичні аспекти глобалізації в Україні. Мовні конфлікти і гармонізація суспільства: (Матеріали наукової конференції) [Електронний ресурс] / Ажнюк Богдан 2005. С.1 10. Ел. ресурс: http://www.novamova.com.ua/ htm/radchuk/ tum/longconf28htm.
2. Айдукович Й. некоторых понятиях лексической контактологии / Айдукович Йован (Белград) 2003 Ел. ресурс: www.philol.msu.ru
3. Айдукович Й. Введение во фразеологическую контактологию. Теория адаптации фразеологических русизмов: Монография [Електронний ресурс] / Айдукович Йован Budapest: STUDIA RUSSICA. 2007. С. 1 8 Ел. ресурс: http://www.ptt.yu/korisnici/j/o/joralbgd/Frazeokontaktologija.htm
4. Алефиренко Н. Спорные проблемы семантики: [Монографія] / АлефиренкоН.Ф. М.: Гнозис, 2005. 326 с.
5. Акуленко В. Вопросы интернационализации словарного состава языка / Акуленко В.В. [Под ред. А.В. Фёдорова]. Х.: Изд-во Харьк. ун-та, 1972. 215 с.
6. Акуленко В. Интернациональные элементы в лексике и терминологии / Акуленко В.В. [Под общ. ред. В.В. Акуленко]. Х.: Вища школа, Изд-во при ХГУ, 1980. 206 с.
7. Акуленко В. Німецький вплив на розвиток української мови: проблеми методології / Акуленко В.В. // Мовознавство. 1997. № 1. C. 12 23.
8. Акуленко В. Романские и германские языки: функциональный и лингвометодический аспекты описания: сб. науч. трудов / АН УССР, каф. иностр. языков / Редкол. В.В. Акуленко (предс.) [и др.] К.: Наук. Думка, 1985. 196 с.
9. Апресян Ю. Современная лексическая семантика. Вопросы семантического описания / Ю.Д. Апресян // Рус.яз. в нац. шк. 1972. № 2. С.214.
10. Апресян Ю. Лексическая семантика. Синонимические средства языка / Апресян Ю.Д. М.: Наука, 1974. 367 с.
11. Аристова В.М. Англо-русские языковые контакты: англицизмы в русском языке / Аристова В.М. Л.: Изд. ЛГУ, 1978. 151 с.
12. Арнольд И.В. Лексико-семантические категории и образование новых слов. Парадоксы семного состава. К проблеме концептуального аппарата в семасиологии / Арнольд И.В. [под ред. Н.З. Котеловой]. Л.: Изд. Ленингр. ун-та, 1990. С.6 17. (Новые слова и словари новых слов).
13. Арутюнова Н.Д. Язык о языке: cб. статей / Н.Д. Арутюнова [под общ. рук. и ред.]. М.: Языки мировой культуры (Studia philologica), 2000. 624 с.
14. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений. Оценка, событие, факт [отв. ред. Г.В. Степанов], АН СССР, Ин-т языкознания. М.: Наука, 1988. 338 с.
15. Арутюнова Н.Д. К проблеме функциональных типов лексического значения./ Арутюнова Н.Д. // Аспекты семантических исследований. М.: Наука, 1980. С.156 249.
16. Архипенко Л.М. Іншомовні лексичні запозичення в українській мові: етапи і ступені адаптації (на матеріалі англіцизмів у пресі кінця XX початку XXI ст.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 Українська мова” / Архипенко Л.М. Харків, 2005. 201 с.
17. Архипенко Л.М. Активізація процесу запозичення в сучасній українській мові кінця XX початку ХХІ століття / Архипенко Л.М. // Культура народов Причерноморья. 2003. № 37. С.136 137
18. Архипенко Л.М. Своєрідність сучасної мовної ситуації процесу запозичення англіцизмів / Архипенко Л.М. // Культура народов Причерноморья. 2004. № 49, Т.1. С. 75-76 Библиогр. в конце ст.: 8 назв.
19. Архипов И.К. Семантика производного слова англ. яз / Архипов И.К. М.: Просвещение, 1984. 128 с.
20. Ахманова О.С. Лингвистическое значение и его разновидности. Проблема значения в лингвистике и логике / Ахманова О.С. М.: Изд-во Моск. унив-та, 1963. С. 8 10.
21. Ахманова О. С. Терминология лингвистическая. Лингвистический энциклопедический словарь / Ахманова О. С. М.: 1990. С. 509.
22. Ахманова О.С. Основы компонентного анализа / Учеб. пособие. [Под ред. Э.М. Медниковой]. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1969. 98 с. с черт.
23. Ахунзянов Э.М. Двуязычие и лексико-семантическая интерференция / Ахунзянов Э.М. Казань: Изд. Казан. ун-та, 1978. 191 с.
24. Ашиток Н.И. Полисемия как один из способов деривации / Ашиток Н.И. Русская филология. Украинский вестник. Х.: Харьк. Гос. пед. ун-т. 2001. № 12 (18). С.14-16.
25. Багиян М.Б. Заимствования в современном английском языке / БагиянМ.Б. М.: Дипломатическая академия МИД России, 2003. 57 с.
26. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка / Шарль Балли М.: Изд. иностр. лит., 1955. 416 с.
27. Баршай О.С. Иноязычные заимствования в японском языке / БаршайО.С. Минск: Сэкай-пресс, 1995. 190 c.
28. Білоусова В.В. Проблема кодифікації англо-американських запозичень на -ing (на матеріалі віддієслівних іменників) / Білоусова В.В. // Українська термінологія і сучасність: зб. наук. праць / НАН України, Ін-т укр. мови [та ін.] / ред. кол.: Симоненко Л. (відп. ред.) Київ: 1998. С.116 119.
29. Білоусова В.В. Явище семантичного зсуву англо-американських запозичень у французькій і російській мовах / Білоусова В.В. // Мови і культура народів Приазов’я: зб. наук. праць Бердянськ: Бердянський держ. пед. ін-т ім. П.Д.Осипенко. 1999. Випуск 1. (Мовознавство). С. 113 118.
30. Білоусова В.В. Характер англо-американських запозичень у частиномовному аспекті (на матеріалі російської та української мов) / Білоусова В.В. // Мови і культура народів Приазов’я: зб. наук. праць Бердянськ: Бердянський держ. пед. ін-т ім. П.Д.Осипенко. 2000. Випуск 2. (Мовознавство). С. 119 125.
31. Білоусова В.В. Асиміляція запозичень з формантом -інг (инг) у мові й тексті/ Білоусова В.В. // Дискурс у комунікаційних системах: зб. наук. статей. К.: КиМУ, 2004. С. 153 162.
32. Білоусова В.В. Відтворення англомовних запозичень з формантом -ing у різносистемних мовах / Білоусова В.В. // Мовні явища в аспекті інтерпретацій (Філологічні студії): Науковий часопис, № 2 (26). Луцьк: Волинський держ. ун-т ім. Лесі Українки, 2004. С. 44 50.
33. Білоусова В.В. Проблеми формально-семантичного аналізу англомовних запозичень з формантом -ing у різносистемних мовах / Білоусова В.В. // Мова і культура (Філологія): Наук. вид., Вип..7, т.VI „Національні мови і культури в їх специфіці і взаємодії”. Київ: Вид. дім Дмитра Бураго, 2004 С. 206 212.
34. Білоусова В.В. Характеристика форманта -ing в англійській мовній системі та у складі запозичень в українську, російську та польську мови / БілоусоваВ.В. // Актуальні проблеми слов’янської філології (Лінгвістика і літературознавство): Міжвуз. зб. наук. ст., Вип. X. К. Бердянськ, 2005. С.7788.
35. Білоусова В.В. Словотвірне значення англомовної морфеми -инг у російськомовних новоутвореннях / Білоусова В.В. // Мова і культура (Філологія): Наук. вид., Вип.7, т.VI „Національні мови і культури в їх специфіці і взаємодії”. Київ: Вид. дім Дмитра Бураго, 2005 С. 134 141.
36. Білоусова В.В. Формально-семантичний характер англомовних запозичень на инг у російській мові / Білоусова В.В. // Мова і культура (Філологія): Наук. вид., Вип.9, т.V (93) „Національні мови і культури в їх специфіці і взаємодії”. Київ: Вид. дім Дмитра Бураго, 2007. С. 288 296.
37. Білоусова В.В. Формально-структурні зміни англо-американських запозичень з формантом -ing у різноситемних мовах / Білоусова В.В. // Наукові записки. Випуск 75 (1). Серія: Філологічні науки (мовознавство): У 5 ч. Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2008. С. 223 226.
38. Білоусова В.В. Формально-семантичні типи англо-американських запозичень на -ing у різносистемних мовах / Білоусова В.В. // Мова і культура (Науковий журнал), Вип.10, т.VI(106) К.: Вид. дім Дмитра Бурого, 2008. С. 109 116.
39. Бернар И., Колли Ж.-К. Толковый экономический и финансовый словарь: французская, русская, немецкая, испанская терминология. В 2 т. [Под ред. Л.В. Степанова]. М.: Международные отношения, 1994.
40. Богодевич Н.Г. Финансы и инвестиции: англо-русский, русско-английский толковый словарь / Богодевич Н.Г., Гельман Л.М., Титова А.Ю. и др. М.: Джон Уайли энд Санз, 1995. 224 с.
41. Большая Энциклопедия Кирилла и Мефодия, www. MEGABOOK. ru, 2003. Видавець: ABBYY Україна, 2006. 1 електрон. опт. диск (CD-ROM): кольор. 12 см. (Електронний словник Lingvo 12). Систем. Вимоги: Pentium-266; 32 Mb RAM; CD-rom Windows 98/2000NT/XP. Назва з титул. екрану.
42. Брейтер М.А. Англицизмы в русском языке: история и перспективы / Брейтер М.А. М.: Диалог МГУ, 1997. 156с.
43. Вайнрайх У. Языковые контакты: Состояние и проблемы исследования / Вайнрайх Уриель; [Перевод с английского и комментарий Ю.А. Жлуктенко]. К.: Вища школа, Изд-во при КГУ, 1979. 263 с.
44.Вакулик І.І. Запозичення з класичних мов у науковій термінології сучасних європейських мов (на матеріалі юридичних та економічних термінів української, російської, німецької, французької, англійської мов): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: 10.02.15 Загальне мовознавство”/ Вакулик І.І. К., 2004. 20 с.
45. Вальтер Х. Словарь: заимствования в русском субстандарте. Англицизмы / Вальтер Х., Вовк О., Зумп А. М.: ИТИ Технологии, 2004. 414 с.
46. Варина В.Г. Лексическая семантика и внутренняя форма языковых единиц/ Варина В.Г. // Сборник статей. М.: Изд-во Моск.ун-та, 1985. С.233 244.
47. Весна Т.В. Ідеологічний та національно-культурний компонент в семантичній структурі лексики політичного дискурсу (на матеріалі франко- і російськомовної преси 90-х років): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: 10.02.15 Загальне мовознавство”/ Одеса, 2002. 20с.
48. Верещагин Е.М. Психологическая и методическая характеристика двуязычия (билингвизма) / Верещагин Е.М. М.: Изд-во МГУ, 1969 160 с.
49. Винокур Г.О. Собрание трудов. Введение в изучение филологических наук/ Винокур Г.О. М.: Лабиринт, 2000. 192 с. (классика отечеств. гуманит. мысли)
50. Виноградов В.А. Социолингвистическая типология / Виноградов В.А. М.: Наука, 1984. 128 с.
51. Виноградов В.В. Лексикология и лексикография. Избранные труды / Виноградов В.В. М.: Наука, 1977. 312 с.
52. Виноградов В.В. Русский язык. Словообразование / Виноградов В.В. М.: Высшая школа, 1972. 614 с.
53. Володарская Є.Ф. Заимствование как отражение русско-английских контактов / Володарская Є.Ф. // Вопросы языкознания. 2002. №4. С.96-118.
54. Воробьева С.В. Системно-структурные преобразования семантики слова в процессе лексического заимствования (на материале новейших англицизмов в русском языке): Автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. филол. наук. 10.02.19 / Белорус. гос. ун-т. Минск, 2003. 20 с.
55. Гак В.Г. К диалектике семантических отношений в языке / Гак В.Г. // Принципы и методы семантических исследований. М.: Наука, 1976. С. 73-92.
56. Гак В.Г. Сравнительная типология французского и русского языков / ГакВ.Г. М.: Просвещение, 1989. 288 с.
57. Гак В.Г. Языковые преобразования / Гак В.Г. М.: Языки рус. культуры, 1998. 768 с.
58. Ганич Д.І. Словник лінгвістичних термінів / Ганич Д.І., Олійник І.С. К.: Вища школа, 1985. 360 с.
59. Гарольд Б. Экономический и коммерческий: aнгло-франко-русский словар/ Гарольд Бенжамен, Мартин Пике. М.: Международные отношения, 1993. 446 с.
60. Гинзбург Р.С. Проблемы идиоматичности речи и уровни контрастивного анализа / Гинзбург Р.С., Хидекель С.С. // Сопоставительное семантическое исследование рус. яз. Воронеж: Изд. Воронежского ун-та, 1980, С.9 14.
61. Гинзбург Р.С. Словообразование и синтаксис / Гинзбург Р.С. М.: Наука, 1979. 264 с.
62. Голдованский Я.А. Проблемы этимологической идентификации лексических заимствований (на материале англицизмов в украинском языке): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.19 Германські мови”/ Голдованский Я.А. К., 1985. 21 с.