Типи глосем у текстах масової періодики та принципи їх лексикографування (на матеріалі української, російської та англійської мов)



  • Название:
  • Типи глосем у текстах масової періодики та принципи їх лексикографування (на матеріалі української, російської та англійської мов)
  • Альтернативное название:
  • Типы Глосса в текстах массовой периодики и принципы их лексикографування (на материале украинского, русского и английского языков)
  • Кол-во страниц:
  • 270
  • ВУЗ:
  • Чорноморський державний університет імені Петра Могили
  • Год защиты:
  • 2009
  • Краткое описание:
  • Чорноморський державний університет імені Петра Могили


    На правах рукопису




    Чубенко Катерина Володимирівна



    УДК 81’271:[811.11+811.16]



    Типи глосем у текстах масової періодики
    та принципи їх лексикографування
    (на матеріалі української, російської та англійської мов)


    Спеціальність 10.02.15 загальне мовознавство


    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата філологічних наук






    Науковий керівник
    Матвєєва Наталія Петрівна
    доктор філологічних наук, професор








    Миколаїв 2009











    ЗМІСТ

    ВСТУП.5
    РОЗДІЛ 1. АДЕКВАТНІСТЬ РОЗУМІННЯ ЛЕКСИКИ ПИСЕМНИХ ТЕКСТІВ В АСПЕКТІ ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЇ.............13
    1.1. Проблема розуміння: філософський та лінгвістичний аспекти.13
    1.2. Адекватне розуміння культурологічно ціннісної лексики з позицій лінгвокультурології, когнітивної лінгвістики та лінгвокраїнознавства...21
    1.3. Концепція „культурної грамотності” Е.Д.Хірша...27
    1.4. Співвідношення енциклопедичної інформації та філологічного значення слова36
    1.5. Висновки до Розділу 1....46
    РОЗДІЛ 2. ГЛОСЕМИ В ТЕКСТАХ МАСОВОЇ ПЕРІОДИКИ ЯК ПОКАЖЧИК КУЛЬТУРНОГО РІВНЯ ЛЮДИНИ49
    2.1. Глосеми як антропоцентричні лексичні одиниці................49
    2.2. Позамовні причини виникнення глосем у текстах масової періодики.56
    2.2.1. Історизми..64
    2.2.2. Неологізми70
    2.3. Внутрішньомовні джерела глосем текстів масової періодики...80
    2.3.1. Запозичення..82
    2.3.2. Питома лексика..104
    2.3.3. Архаїзми.109
    2.3.4. Локалізована лексика........113
    2.3.5. Фразеологізми........120
    2.3.6. Власні назви...130
    2.4. Висновки до Розділу 2..145
    РОЗДІЛ 3. УКРАЇНСЬКА, РОСІЙСЬКА ТА АНГЛІЙСЬКА ГЛОСОГРАФІЯ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РОЗВИТКУ...148
    3.1. Глосографічні словники як засіб підвищення мовно-культурологічної компетенції носіїв мови..148
    3.2. Аналіз глосографічних словників в українській, російській та англійській мовах.155
    3.3. Модель словникової статті для глосем текстів масової періодики.171
    3.4. Висновки до Розділу 3..181
    ВИСНОВКИ.........184
    ДОДАТКИ190
    CПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ....238







    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

    ВН Вечерний Николаев (газета)
    ГС глосографічні словники
    ДзТ Дзеркало тижня (газета)
    КВ Киевские ведомости (газета)
    ЛЕС Лінгвістичний енциклопедичний словник (Лингвистический энциклопедический словарь / [гл. ред. В.Н.Ярцева]. М. : Советская энциклопедия, 1990. 685 с.)
    МП масова періодика
    НГ Наш город (газета)
    НП Новое поколение (газета)
    РП Рідне Прибужжя (газета)
    УУ Урок Української (журнал)
    ШП Шлях Перемоги (газета)
    ЮП Южная правда (газета)
    AL The American Legion (журнал)
    AM The Atlantic Monthly (журнал)
    CH Current History (журнал)
    CHT Capitol Hill Times (газета)
    CSM The Christian Science Monitor (газета)
    FA Foreign Affairs (журнал)
    FP Foreign Policy (журнал)
    FT Financial Times (газета)
    HB Hispanic Business (журнал)
    NI The National Interest (журнал)
    NY The New Yorker (журнал)
    NYT New York Times (журнал)
    SB The Sacramento Bee (газета)
    WW World Watch (журнал)






    ВСТУП

    Загальновідомо, що в ХХ-ХХІ століттях інформація набула особливого значення, стала найбільшою цінністю; по суті, сьогодні вона є головною рушійною силою розвитку як окремого національного суспільства, так і людства в цілому. Проте цим шаленим потоком інформації потрібно оволодіти, щоб бути свідомими того, що відбувається у світі, а потім на підґрунті отриманої інформації створювати повноцінне, активне та продуктивне життя. При цьому дуже важливо, щоб оволодіння інформацією було не тільки кількісним, але і якісним.
    Весь перебіг подій, усі зміни, що відбуваються у світі, фіксуються в певних „архівах”, серед яких найбільш звичним й надійним засобом збереження інформації є писемні тексти. Безцінними є облігаторні тексти класичної художньої літератури, як світової, так і національної, до яких людство звертається знову й знову в пошуках відповідей на нагальні питання сьогодення, адже класика існує поза часом і завжди є актуальною. Саме тому мова художньої літератури досить тривалий час (принаймні за часи колишнього СРСР) була джерелом нормотворення. Проте традиційна нормативність, яку раніше підтримували зразки класичної художньої літератури, сьогодні відверто руйнується. Через об’єктивні історичні обставини, що склалися на теренах колишнього Радянського Союзу, у наш час мова художніх творів уже не є тим зразком-еталоном, яким була в минулому. Сучасні мови почерпають ресурси для оновлення літературної норми в інших джерелах, зокрема, у ЗМІ телебаченні, радіо, масовій періодиці, незважаючи на те, що мова сучасних ЗМІ нерідко справляє негативне враження через надмірно широке розуміння тези про свободу слова [25, с.4-5].
    Отримана варіативність норми є необхідною реакцією на зміни в ситуації спілкування. Масовість як ознака культури пострадянського простору нерідко засуджується, але з нею доводиться рахуватися, адже саме вона виступає сьогодні вихователем смаку, зокрема, мовного. На відміну від елітарного, масовий продукт не завжди високого ґатунку, однак він відповідає потребам нового суспільства, більш розкутого й комунікабельного, більш технічно обізнаного й відкритого для міжкультурних контактів [25, с. 5].
    Процеси демократизації, які характеризують мову сучасних ЗМІ, отримують неоднозначні оцінки, однак ігнорувати їх не можна, адже вони сигналізують про перехід мови на новий ступінь еволюції. Мовні зміни це постійний історичний процес, який не можна вважати деградацією, оскільки при цьому мова не гине, не руйнується, а залишається сама собою, змінюючи лише „зовнішній вигляд”.
    У період швидких соціальних змін мова здатна оновлюватися настільки, що виникають труднощі в спілкуванні різних поколінь, людей із різними ідеалами й системою цінностей, із різним обсягом загальних знань. Змінюється й обсяг самого поняття „загальні знання”. І хоча в цілому мовна картина світу зберігається в межах нації, акценти в ній зміщуються настільки, що ми вже не здатні однаково сприймати як світ, так і мову, що його відображає. Мова іншого покоління здається або неживою і законсервованою, або грубою, неправильною, зіпсованою, а часто просто незрозумілою [171, с. 79]. Найточнішим барометром соціальних змін є лексична система, найбільш відкрита й найменш стабільна. Для мови масової періодики характерна орієнтація як на лексику широкого вжитку, так і на спеціальні слова. За допомогою широкого спектру мовного словника, переважно без додаткових роз’яснень, відбувається інформування широкої аудиторії про все, що цікавить її в цілому або значну її частину.
    Відомо, що в мові публіцистики інформативність та експресивність органічно пов’язані. Іншою визначальною рисою цього стилю мови є комунікативна загальнозначущість та загальнодоступність [40, с. 98]. Очевидно, що експресія має створюватися такими мовними засобами, які не ускладнюють сприйняття тексту читачем і не наділяють текст ознаками елітарності. Однак повністю уникнути використання мовних одиниць, які здатні ускладнювати сприйняття, неможливо, адже периферійні елементи лексики дозволяють передати інформацію більш точно (спеціальна лексика) і додають експресії та образності (жаргонізми, діалектизми).
    Кожний час має певний набір лексико-фразеологічних одиниць, які через об’єктивні обставини стають широко вживаними, але часто є недостатньо зрозумілими або зовсім незрозумілими певному колу носіїв мови, котрі або самі використовують ці лексичні одиниці, або стикаються з ними в різноманітних писемних текстах. Нерідко під час швидкого автоматичного читання на них не звертають увагу, пропускають і втрачають від такого „недорозуміння” дуже багато як в інформативному відношенні, так і в культурному, при цьому непоміченим залишається переважно культурологічний зміст.
    Слова та словосполучення, що містять як „приховані”, так і явні труднощі лексико-семантичного характеру, були об’єднані Н.П.Матвєєвою в категорію глосем. Дослідниця створила теорію глосології як частини лексикології, що вивчає семантично складні лексико-фразеологічні одиниці в писемних текстах. Нею закладено основи теоретичної глосографії розділу лексикографії, в якому розробляються проблеми лексикографічної інтерпретації глосем [125; 124]. Причини таких семантичних труднощів, як зазначає Н.П.Матвєєва, можуть бути різними недостатнє володіння власною мовою, недостатня обізнаність про події у світі чи зміни в різних сферах людської діяльності, тобто недостатня культурологічна обізнаність. Дослідження цього шару лексико-фразеологічного фонду мови є доцільним з погляду його соціальної значущості та культурологічної цінності як в окремому суспільстві, так і за його межами.
    Сьогодні теорія глосології, як і кожна нова теорія, потребує подальшої розробки як у теоретичному, так і в практичному аспектах, що викликано об’єктивними обставинами. Так, на момент її створення головну увагу було приділено стилю художньої літератури, що було особливо актуальним. Стиль мови масової періодики, однак, майже не розглядався. Проте в наш час, як вже зазначалося, саме ці писемні тексти є найбільш значимими, саме їх сьогодні читають найактивніше, а отже, проблема адекватного розуміння їх лексики й фразеології є максимально актуальною. В українській лінгвістиці теоретичні основи проблем глосології на матеріалі російської та української мов розробляє Н.П.Матвєєва [121; 124; 125]. Дослідження маловідомої лексики в російській лінгвістиці представлені в працях В.В.Морковкіна [132], А.В.Морковкіної [132; 133], В.Д.Черняка [207]. Проблема розуміння окремих шарів словникового складу мови її носіями перебуває в колі інтересів О.В.Височиної [42], О.В.Какоріної [76; 77; 78], Л.М.Архипенко [13]. Вивченням історії становлення глосографії та її розвитку в ХХ ст. займалася Н.П.Матвєєва [123; 124; 125; 127], однак питання про стан української, російської та англійської глосографії на сучасному етапі ще залишається недостатньо розробленим. Оскільки глосеми досліджувалися, головним чином, на матеріалі російської та української мов, більш широке залучення матеріалу інших мов, зокрема англійської, сприятиме подальшій розбудові теорії глосології і глосографії в загальному мовознавстві.
    Отже, актуальність роботи зумовлена, по-перше, зростанням інтересу до стилю мови масової періодики, який набув сьогодні особливого значення як для кожного пересічного громадянина, так і для дослідника-мовознавця; по-друге, активним функціонуванням у текстах сучасної масової періодики глосем різного походження, сфери використання та стилістичної маркованості, що позначається на якості розуміння цих текстів носіями мови; по-третє, необхідністю подальшого вивчення категорії глосем, зокрема, на матеріалі текстів масової періодики, і, нарешті, потребою в розробці оптимальних принципів лексикографування цих одиниць.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тему затверджено на засіданні бюро Наукової ради з проблем „Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності” Інституту мовознавства ім. О.О.Потебні НАН України (протокол № 4 від 17.10.2006 р.) та на засіданні Вченої Ради Миколаївського державного гуманітарного університету ім. Петра Могили (протокол № 11 (64) від 03.07.2008 р.). Напрям дослідження зареєстрований в Українському інституті науково-технічної та економічної інформації за номером 0107U000486.
    Актуальність проблеми та її недостатня теоретична розробка зумовили вибір теми і мети дисертаційного дослідження.
    Мета дослідження полягає у виявленні та описі типів глосем у текстах масової періодики в українській, російській та англійській мовах, а також у пропозиції оптимальних принципів їх лексикографування для створення словників, що сприятимуть підвищенню рівня читацької спроможності та „культурної грамотності” носіїв мови.
    Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
    - з’ясувати місце проблеми адекватного розуміння семантично затемнених лексем серед аспектів вивчення культурологічно ціннісної лексики в сучасній лінгвістиці;
    - визначити місце енциклопедичної інформації в структурі значення глосем;
    - з’ясувати екстралінгвістичні та інтралінгвістичні чинники, що спричиняють появу глосем у текстах масової періодики;
    - виділити типи глосем у текстах масової періодики в українській, російській та англійській мовах за джерелом породження та подати якісну й кількісну характеристики цих типів;
    - провести соціолінгвістичний експеримент із метою підтвердження семантичної складності глосем для носіїв трьох мов різного віку;
    - запропонувати оптимальні принципи лексикографування глосем у вигляді моделі мікроструктури глосографічного словника лексико-семантичних труднощів текстів масової періодики.
    Об’єктом дослідження є глосонімічна система української, російської та англійської мов, а саме глосеми в текстах масової періодики цими мовами.
    Предметом дослідження є семантика глосем у текстах масової періодики в українській, російській та англійській мовах як джерело труднощів їх розуміння.
    Теоретичну основу дослідження складають теоретичні погляди Н.П.Матвєєвої (теорія глосології та глосографії), В.В.Морковкіна (теорія агнонімів, антропоцентрична концепція значення), Е.Д.Хірша (теорія „культурної грамотності”), а також погляди різних мовознавців щодо проблеми співвідношення філологічного та енциклопедичного значень, філологічного та енциклопедичного тлумачень у лінгвістичних словниках.
    Методологічною основою дослідження є антропоцентричний підхід до вивчення мови та її одиниць, відповідно до якого мова поза мовною особистістю не існує. У роботі використано такі методи: описово-аналітичний, метод інтроспекції, метод соціолінгвістичного експерименту, а також елементи кількісного, порівняльного, концептуального й контекстного аналізу.
    Джерельною базою дослідження стали тексти масової періодики (неспеціалізованих газет і журналів) українською, російською та англійською мовами за 1997-2007 роки, загальним обсягом близько 15000 слів для кожної мови. Неспеціалізований характер видань виключає їх тематичну маркованість та обмеження в категорії читачів. У рівній пропорції представлено центральні (загальнонаціональні) та регіональні (місцеві) видання кожною мовою. Вибірка проводилася з текстів інформативного характеру незалежно від жанру публікацій. Тексти розважального й рекламного характеру не розглядалися. Загальний обсяг вибірки склав понад 2000 одиниць (близько 700 у кожній мові).
    Експериментальною базою дослідження є анкетні дані респондентів трьох мов різного віку (загальною кількістю 255 анкет). Аналіз їх відповідей у якісному та кількісному аспектах підтвердив семантичну складність вибраних із текстів масової періодики глосем.
    Наукова новизна дослідження визначається тим, що вперше створено типологію глосем текстів масової періодики в українській, російській та англійській мовах за джерелом породження, а також уперше явище глосонімії досліджено в зіставно-порівняльному аспекті на матеріалі споріднених і неспоріднених мов. Подальшого розвитку набула розробка оптимальних принципів комплексного лексикографування глосем.
    Теоретичне значення результатів дослідження зумовлено подальшою розбудовою теорії глосології як частини лексикології, зокрема, створеною типологією глосем текстів масової періодики, а також запропонованою типологією глосографічних словників на основі виявлених у цих текстах типів глосем, що робить певний внесок у теорію глосографії. Крім того, теорія глосології набуває розвитку внаслідок залучення матеріалу текстів масової періодики англійською мовою. Теоретичну цінність роботи зумовлено й тим, що праць, присвячених вивченню відповідного шару лексики як об’єкта глосології, у сучасній лінгвістичній науці немає, як немає й лексикографічних праць, які б узагальнили наявний у цій мовній сфері матеріал.
    Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що сформований на матеріалі текстів масової періодики корпус глосем може стати безпосереднім матеріалом для створення глосографічних словників відповідної лексики. Зібраний масив семантично затемнених лексичних одиниць може бути використаний у практиці викладання української, російської та англійської мов її носіям та іноземцям як лексика, що вимагає кращого засвоєння й додаткового лінгвокультурологічного чи лінгвокраїнознавчого коментаря. Запропонована модель словникової статті може бути використана для створення глосографічних словників відповідного типу.
    Крім того, у роботі поєднано теоретичний і практичний плани. Труднощі правильного й повного розуміння тексту, що складають предмет нашого дослідження, виникають найчастіше як результат недостатньої культурологічної освіченості людини. Виявлення цих „підводних каменів” та з’ясування їх причин допоможе уникнути подальших труднощів у читанні текстів масової періодики, з одного боку, і дасть поштовх до підвищення культурного рівня людини, з іншого.
    Особистий внесок автора полягає у виявленні та описі нового емпіричного матеріалу корпусу глосем текстів масової періодики в українській, російській та англійській мовах, що дозволяє поглибити розуміння глосонімії як комплексного явища. Створено типологію глосем текстів масової періодики за джерелом породження, подано якісну й кількісну характеристики виділених типів, а також запропоновано оптимальну, на погляд автора, структуру словникової статті одного з можливих варіантів глосографічного словника лексико-семантичних труднощів текстів масової періодики. Усі результати одержано автором самостійно.
    Апробація роботи. Основні положення дисертаційного дослідження повідомлялися та обговорювалися на засіданнях кафедри англійської філології Миколаївського державного гуманітарного університету іменіПетра Могили, на щорічних науково-методичних конференціях Миколаївського державного гуманітарного університету іменіПетра Могили „Могилянські читання” (Миколаїв, 2005-2008), на ІІІ Міжнародній науковій конференції „Лексико-граматичні інновації в сучасних східнослов’янських мовах” (Дніпропетровськ, квітень 2007 р.), на XVI Міжнародній науковій конференції імені проф. Сергія Бураго „Мова і культура” (Київ, червень 2007 р.), на VII Міжнародній науковій конференції „Міжкультурні комунікації: ноосферна парадигма в мові” (Алушта, травень 2008 р.), на V Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій Європейському Дню мов (Луганськ, вересень 2008 р.).
    Публікації. Результати дисертаційного дослідження відображено в 7 статтях, надрукованих у провідних фахових наукових виданнях ВАК України.

    Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації 270 сторінок, із них основний текст дослідження 189 сторінок. Додатки викладено на 48 сторінках. Список використаних джерел нараховує 342 позиції на 33 сторінках.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    Вирішення проблеми розуміння вимагає об’єднання зусиль багатьох наук, центральне місце серед яких посідає лінгвістика. Необхідність адекватного сприйняття текстової інформації було усвідомлено дуже рано, що сприяло появі перших словників глосаріїв, а також виникненню таких наук, як герменевтика та екзегетика. Сьогодні проблема правильного розуміння текстів залишається актуальною й перебуває в колі інтересів когнітивної лінгвістики, лінгвокультурології, лінгвокраїнознавства тощо. Лінгвокультурологічний підхід до цього питання передбачає погляд на лексику у світлі зв’язку між мовою та культурою, який реалізується, з одного боку, у тому, що лексична система є своєрідним відображенням дійсності в усіх її проявах, а також оцінок цієї дійсності з погляду людини, а з іншого у прямій залежності між рівнем культурологічної підготовки індивіда та його здатністю адекватно сприймати текстову інформацію, зокрема, культурологічно ціннісні слова та словосполучення у соціально значимих текстах.
    Культурологічно ціннісні лексико-фразеологічні одиниці є об’єктом вивчення декількох лінгвістичних напрямків (когнітивної лінгвістики, лінгвокультурології, лінгвокраїнознавства), однак у них, як правило, не приділяють уваги семантичній складності цих одиниць. У дослідженнях семантично затемненої лексики, навпаки, втрачає принциповість критерій культурологічної цінності слова. На відміну від інших напрямків, теорія глосології присвячена системному дослідженню саме культурологічно важливого, однак недостатньо зрозумілого мовного матеріалу.
    Культурологічна освіченість носія мови передбачає розуміння ним культурного компонента важливих у культурологічному плані лексико-фразеологічних одиниць, а також володіння енциклопедичною інформацією про позначувані ними реалії та поняття. З погляду антропоцентричної теорії значення, така інформація є частиною семантики слова, а отже, повинна засвоюватися разом із першочерговим сигніфікативним компонентом.
    Поява глосем у текстах МП зумовлена сукупною дією екстралінгвістичних та інтралінгвістичних чинників. До позамовних факторів відносимо: 1) навколишній світ, зміни в якому спричиняють процеси старіння й оновлення лексики, та 2)недостатню культурологічну освіченість носіїв мови, яку, на наш погляд, визначають такі їх демографічні характеристики, як рівень освіти, напрямок освіти/ сфера діяльності, вік та ґендер.
    Відповідно до першого із цих чинників виокремлюємо два типи глосем: історизми та неологізми. Кількісний аналіз сформованого нами корпусу дозволив зробити висновок, що історизми є важливим джерелом глосем у текстах МП (8%, 5%, 7% відповідно в українській, російській та англійській мовах). В українській та російській мовах чимало з них є так званими „радянізмами”. Одиниці цього типу наділені значною культурологічною цінністю, і їх адекватне розуміння передбачає знання культури та історії окремого народу або світу в цілому.
    Протилежний процес оновлення словникового складу мови приводить до появи в мові неологізмів, які на перших етапах свого функціонування в текстах МП здатні викликати закономірні труднощі в розумінні. За нашими даними, неологізми виявилися продуктивним джерелом глосем тільки в українській та російській мовах (відповідно 5% та 8%), у той час як в англійській мові нові слова серед корпусу глосем складають тільки 0,5%. Такий розрив у кількісних результатах пояснюємо тим, що зафіксовані в українській та російській мовах неологізми є виключно запозиченнями, як правило, з англійської, де відповідні одиниці вже не є складними для розуміння. Навпаки, представлені в нашій картотеці глосеми-неологізми в англійській мові утворені внутрішньомовними засобами для позначення нових об’єктів і понять.
    Недостатню освіченість носіїв мови як фактор появи глосем у текстах МП продемонстрували результати проведеного нами лінгвістичного експерименту. Аналіз відповідей носіїв трьох досліджуваних мов засвідчив недостатній рівень їх мовно-культурологічної компетенції, що виявився у неправильних і неточних тлумаченнях, вказівках на окремі слова як на повністю невідомі, спробах пояснити значення шляхом народної етимології. Все це доводить, що лексика, яка активно використовується на сторінках МП, насправді сприймається читачами здебільшого інтуїтивно й контекстуально, що не завжди забезпечує правильність.
    Можемо стверджувати, що вікові особливості носіїв мови впливають на обсяг їх знань і здатність поглиблювати й розширювати ці знання, що прямо позначається на адекватності сприйняття як окремих глосем, так і відповідних текстових фрагментів. Отримані експериментальні дані показали, що представники молодшої вікової групи поступаються за показниками двом іншим, а різниця у показниках між групами середнього і старшого віку виявилася незначною. Вважаємо, що такі результати, спільні для трьох мов, свідчать про принципову роль життєвого досвіду й загального обсягу знань індивіда.
    Внутрішньомовні чинники появи глосем у текстах МП зумовлюють наявність у текстах цього підстилю таких типів глосем: запозичення, питома лексика, архаїзми, власні назви, фразеологізми, жаргонізми, діалектизми, етнографізми, слова-символи.
    Спираючись на дані нашого дослідження, можемо стверджувати, що загальновживана лексика є джерелом абсолютної більшості глосем у текстах МП у всіх трьох мовах (95% в українській, 98% у російській, 94% в англійській). Найбільша кількість глосем у цій групі є запозиченнями (відповідно 62%, 68%, 38% від загальної кількості глосем у корпусі кожної мови). До найчисленніших тематичних груп серед запозичень у всіх трьох мовах належить суспільно-політична (22%, 15%, 11% від загальної кількості глосем-запозичень у корпусі) й абстрактна лексика (10%, 5%, 11%); в українській мові значну кількість глосем складає також релігійна (6%) і культурно-мистецька лексика (9%); у російській мові культурно-мистецька (10%) і спортивна лексика (6%); в англійській екзотизми (16%). Отже, головним джерелом глосем у текстах МП у трьох досліджуваних мовах безперечно є запозичення.
    Питома лексика виявилася продуктивним джерелом глосем тільки в англійській мові (20%), у той час як в українській та російській мовах глосеми цього типу є виключно абревіатурами (відповідно 3% та 5%).
    Аналіз засвідчив, що архаїзми досить рідко вживаються в текстах МП (відповідно 3%, 2%, 1%), тому їх участь у породженні глосем цього функціонального підстилю незначна. Серед глосем цього типу ми зафіксували тільки лексичні архаїзми.
    Вважаємо, що важливим джерелом глосем у текстах МП виступають власні назви. Семантично складними при цьому є як прямі, так і переносні слововживання. Прямі значення глосем-онімів відсилають до певних подій і постатей, що вимагає знання відповідного шару енциклопедичної інформації. Серед образно переосмислених власних назв велику кількість глосем представлено літературними алюзіями (16%, 17%, 16% від загальної кількості глосем-онімів у корпусі кожної мови), міфологізмами та біблеїзмами (39%, 14%, 10%). Такі оніми функціонують як прецедентні імена, як посилання на відповідний текст чи його окремий фрагмент.
    Дослідження показало, що одним з основних джерел глосем у текстах МП є фразеологізми завдяки своїй ідіоматичній природі, а також наявності в їх складі застарілих, запозичених або діалектних слів. При цьому фразеологізми, що мають інтернаціональну значимість, зокрема, міфологічного й біблійного походження, складають переважну більшість в українській та російській мовах (67% і 78% відповідно), а в англійській мові тільки 32%.
    За нашими спостереженнями, локалізована лексика в цілому породжує невелику кількість глосем у текстах МП (7%, 2%, 8%). Це жаргонізми, діалектизми, етнографізми й слова-символи, які складають незначну кількість одиниць у сформованому корпусі. Це дозволяє стверджувати, що локалізована лексика є малопродуктивним джерелом глосем у текстах цього підстилю.
    Відповідно до виділених типів глосем у текстах МП ми запропонували типологію ГС для їх лексикографування: 1) словники застарілої лексики (архаїзмів і/або історизмів); 2) словники неологізмів; 3) словники запозиченої лексики; 4)ономастикони та відономастикони; 5) словники фразеологізмів/ перифраз/ паремій/ прецедентних висловів; 6) словники локалізованої лексики (жаргонізмів, діалектизмів, слів із національно-культурною семантикою).
    Аналіз лексикографічної практики останніх 10-15 років в українській, російській та англійській мовах показав, що в сучасній лексикографії трьох мов глосонімічна лексика представлена в словниках різного типу переважно разом з іншими, достатньо зрозумілими лексико-фразеологічними одиницями. Глосемам у таких словниках надається переважно філологічне тлумачення, як правило, недостатнє для розкриття повного значення цих культурологічно значимих одиниць. Під час створення таких словників семантична затемненість слів і стійких виразів для носіїв мови не є критерієм добору мовного матеріалу для лексикографування.
    Словники, що повністю відповідають вимогам глосографії, у порівняно невеликій кількості представлені в російській лексикографії; в українській словниковій практиці вони тільки починають з’являтися. Такі словники, відповідно до принципів глосографії, органічно поєднують філологічні та енциклопедичні відомості в семантизації заголовних одиниць. Аналіз засвідчив, що в сучасній англійській лексикографії словників, орієнтованих на комплексний глосографічний опис відповідного мовного матеріалу, немає, однак зустрічаються такі, що поєднують філологічні та енциклопедичні тлумачення культурологічно значимих одиниць.
    Концепція ГС найкраще реалізується в лінгвокраїнознавчих словниках, які значну увагу приділяють культурному компоненту в семантиці слова. Семантизація мовних одиниць у них складається окремо із розкриття їх філологічного значення й надання культурологічної довідки про позначувані ними поняття та явища у відповідній культурі.
    Значний інтерес для глосографії становлять словники історизмів, оскільки вони лексикографують культурологічно значимі одиниці. Такі словники з’являються в сучасній російській лексикографії, однак у них рідко виконується вимога комплексного опису глосем, при цьому важливий для історизмів культурологічний фон залишається поза увагою. У лексикографії української та англійської мов на сучасному етапі розвитку окремих видань для лексикографування історичної лексики немає.
    Концепції глосографії відповідають словники, які надають інтерпретацію тим культурологічно значимим лексико-фразеологічним одиницям, що використовуються переважно в метафоричному значенні. Джерелами матеріалу для таких словників є легенди та міфи, Біблія, облігаторні тексти художньої літератури, висловлювання з кінофільмів та інших текстів культурної спадщини суспільства. До видань такого типу належать окремі словники крилатих висловів у лексикографії усіх трьох мов, „словники алюзій” в англійській лексикографії, словники біблеїзмів у російській та українській лексикографії тощо. Загальна кількість таких лексикографічних праць сьогодні залишається невеликою.
    На основі проведеного аналізу словників у трьох мовах, що частково або повністю відповідають вимогам глосографії, а також на основі розроблених принципів побудови словникової статті для опису глосем текстів художньої літератури нами запропонована модель мікроструктури ГС для лексикографування глосем текстів МП. На нашу думку, така словникова стаття повинна включати: 1)глосему у вихідній формі; 2) систему граматичних, стилістичних та інших позначок; 3) філологічну дефініцію глосеми; 4) ілюстративний матеріал із текстів МП у вигляді розгорнутого контексту; 5) можливий перелік інших значень заголовної одиниці; 6) зону етимології, де вказується мова-джерело для запозиченої лексеми, вихідна форма у мові-оригіналі з перекладом; тут також можуть подаватися основні гнізда однокореневих слів, споріднених з погляду як синхронії, так і діахронії; 7) довідковий відділ, що містить необхідну додаткову енциклопедичну, культурно-історичну інформацію про лексичну одиницю; 8)лексичні одиниці, з якими носії мови схильні плутати заголовну одиницю через співзвучність або асоціативний зв’язок, та їх коротке філологічне тлумачення.

    Запропонована модель словникової статті для лексикографування глосем текстів МП реалізує оптимальні, на наш погляд, принципи лексикографічного опису цих лексико-фразеологічних одиниць і може бути використана як потенційна основа для створення відповідних ГС. Сподіваємося, що розвиток глосографії в цьому напрямку сприятиме поглибленню культурологічних знань носіїв мови та підвищенню їх мовно-культурологічної компетенції.






    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. АветисянН.Г. Язык СМИ как фактор развития общества / Н.Г.Аветисян // Вестник МГУ. Серия 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. 2002. №4. С. 80-85.
    2. АжнюкБ.М. Мовні зміни на тлі деколонізації та глобалізації / Богдан Миколайович Ажнюк // Мовознавство. 2001. № 3. С. 48-54.
    3. АкуленкоВ.В. Співвідношення національного та інтернаціонального у мові / Валерій Вікторович Акуленко // Мовознавство. 1976. № 1. С. 3-12.
    4. АннушкинВ.И. Русские классические учения о речи: история и современность [Електронний ресурс] / Владимир Иванович Аннушкин // Русский переплет [Литературный интернет-журнал]. 2001. Режим доступу до журн. :
    http://www.pereplet.ru/text/annushkin_7.html.
    5. АнтрушинаГ.Б. Лексикология английского языка : учеб. пособие [для студентов] / Г.Б.Антрушина, О.В.Афанасьев, Н.Н.Морозова. М. : Дрофа, 1999. 288 с.
    6. АпресянЮ.Д. Избранные труды : в 2 т. / Юрий Дереникович Апресян. М.: Языки русской культуры, 1995. Т. 2 : Интегральное описание языка и системная лексикография. 767 с.
    7. АпресянЮ.Д. Лексическая семантика / Юрий Дереникович Апресян. М.: Наука, 1974. 367 с.
    8. АпресянЮ.Д. Новый объяснительный словарь синонимов: концепция и типы информации / Юрий Дереникович Апресян // Новый объяснительный словарь синонимов русского языка. Проспект. М., 1995. С.7-118.
    9. АрнольдИ.В. Лексикология современного английского языка : учеб. [для студ. ин-тов и фак-тов иностр. языков] / Ирина Владимировна Арнольд. [2-е изд.]. М.: Высш. школа, 1973. 304 с.
    10. АрнольдИ.В. Стилистика современного английского языка: (Стилистика декодирования) : учеб. пособие [для студ. пед. ин-тов по спец. „Иностр. яз.”] / Ирина Владимировна Арнольд. [3-е изд.]. М. : Просвещение, 1990. 300 с.
    11. АроновР.А. Новое в эпистемологии и хорошо забытое старое / Р.А.Аронов, О.Е.Баксанский // Вопросы философии. 2004. № 5. С. 99-110.
    12. АрутюноваН.Д. Язык и мир человека / Нина Давидовна Арутюнова. М.: Языки русской культуры, 1998. 896 с.
    13. АрхипенкоЛ.М. Іншомовні лексичні запозичення в українській мові: етапи і ступені адаптації : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 ,, Українська мова” / Людмила Михайлівна Архипенко. Х., 2005. 20 с.
    14. БабкинА.М. Словарь языка и язык словаря / Александр Михайлович Бабкин // Современная русская лексикография. Л. : Наука, 1975. С. 3-23.
    15. БабкинА.М. Слово в контексте и словаре / Александр Михайлович Бабкин // Современная русская лексикография. Л. : Наука, 1977. С. 3-25.
    16. БакеркинаВ.В. О национально-культурном менталитете и его лексикографической репрезентации / Вера Владимировна Бакеркина // Язык и культура : III Международная конференция : Доклады и тезисы докладов / [сост. С.Б.Бураго]. К. : ,,Collegium”, 1994. С. 65-66.
    17. БалахоноваЛ.И. Каждый словарь отражает свое время : Лексикографические заметки / Л.И.Балахонова // Русская речь. 1988. № 2. С. 52-57.
    18. БаранникД.Х. Українська мова на межі століть / Д.Х.Баранник // Мовознавство. 2001. № 3. С. 40-47.
    19. БацевичФ.С. Когнітивне і лінгвальне в процесах вербалізації (на матеріалі аномальних висловлювань) / Флорій Сергійович Бацевич // Мовознавство. 1997. №6. С. 30-36.
    20. БогинГ.И. Филологическая герменевтика как деятельность / Георгий Исаевич Богин // Язык, культура и социум в гуманитарной парадигме. Москва Тверь, 1999. С. 62-68.
    21. БогуславскаяГ.П. Язык, культура и проблема понимания / Г.П.Богуславская // Язык и культура : II Международная конференция : Тезисы : в 2 ч. / [сост. С.Б.Бураго]. К. : ,,Collegium”, 1993. Ч. 1. С. 53-54.
    22. БугровВ.А. Мова та символ в контексті проблем розуміння : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.01 „Онтологія, гносеологія, феноменологія” / Володимир Анатолійович Бугров. К., 1996. 17 с.
    23. БурячокА.А. Новіші розвідки з питань української лексикографії / Андрій Андрійович Бурячок // Мовознавство. 1968. № 1. С. 19-23.
    24. БушевА.Б. Языковая личность и проблемы понимания : доповідь [Електронний ресурс] / Александр Борисович Бушев // Интернет-версия Шестого международного философско-культурологического конгресса [„Дифференциация и интеграция мировоззрений : динамика ценностных ориентаций в современной культуре”], (Санкт-Петербург, 1 сентября 5 ноября 2003 г.) Режим доступу до доповіді :
    http://www.humanities.edu.ru/db/msg/43607.
    25. ВалгинаН.С. Активные процессы в современном русском языке : учеб. пособие [для студ. вузов, обучающихся по филол. направл. и спец.] / Нина Сергеевна Валгина. М. : Логос, 2003. 303 с.
    26. ВалгинаН.С. Теория текста : учеб. пособие / Нина Сергеевна Валгина. М.: Изд-во МГУП „Мир книги”, 1998. 210 с.
    27. ВалгинаН.С. Современный русский язык : учеб. для вузов / Н.С.Валгина, Д.Э.Розенталь, М.И.Фомина. М. : Логос, 2001. 527 с.
    28. ВасильевА.Д. Динамика лексики и история культуры / А.Д.Васильев // Язык и культура : III Международная конференция : Доклады и тезисы докладов / [сост. С.Б.Бураго]. К. : „Collegium”, 1994. С. 84-85.
    29. ВасильевЛ.М. Теория семантических полей / Леонид Михайлович Васильев // Вопросы языкознания. 1971. № 5. С. 105-113.
    30. ВежбицкаяА. Семантические универсалии и описание языков / Анна Вежбицкая; [пер. А.Д.Шмелев]. М. : Языки русской культуры, 1999. 780 c.
    31. ВерещагинЕ.М. Лингвострановедческая теория слова / Е.М.Верещагин, В.Г.Костомаров. М. : Русский язык, 1980. 320 с.
    32. ВерещагинЕ.М. Язык и культура : Лингвострановедение в преподавании русского языка как иностранного / Е.М.Верещагин, В.Г.Костомаров. М.: Русский язык, 1990. 246 с.
    33. ВиноградовВ.В. Об основном словарном фонде и его словообразующей роли в истории языка / Виктор Владимирович Виноградов // Известия АН СССР. Отделение литературы и языка. М., 1951. Т. 10. Вып. 3. С. 218-239.
    34. ВиноградовВ.В. Основные типы лексических значений слова / Виктор Владимирович Виноградов // Вопросы языкознания. 1953. № 5. С. 3-29.
    35. ВиноградовМ.Ф. Культурный компонент в определении значения слова в толковом словаре / М.Ф.Виноградов // Лингвострановедческое описание лексики английского языка. М., 1983. С. 30-34.
    36. ВладимировВ.М. Хаос Розуміння Масова комунікація / Володимир Михайлович Владимиров. К. : КиМУ, 2006. 365 с.
    37. ВовкалінС.Й. Слово : від Біблії до інформатики / С.Й.Вовкалін // Слово і час. 1992. № 12. С. 68-75.
    38. ВоробьевВ.В. Лингвокультурология : теория и методы / Владимир Васильевич Воробьев. М. : Изд-во Рос. ун-та дружбы народов, 1997. 331 с.
    39. ВоробьевВ.В. О понятии лингвокультурологии и ее компонентах / Владимир Васильевич Воробьев // Язык и культура : II Международная конференция: Доклады / [сост. С.Б.Бураго]. К. : „Collegium”, 1993. С. 42-48.
    40. ВыговскаяВ.А. О некоторых лексических и синтаксических особенностях современного газетного заголовка / В.А.Выговская, Г.А.Дудникова // Язык и культура : II Международная конференция : Тезисы : в 2 ч. / [сост. С.Б.Бураго]. К.: „Collegium”, 1993. Ч. 1. С. 98-99.
    41. ВыготскийЛ.С. Избранные психологические исследования / Лев Семенович Выготский. М. : Изд-во АПН РСФСР, 1956. 519 с.
    42. ВысочинаО.В. Понимание значения иноязычного слова (психолингвистическое исследование) : дис. канд. филол. наук : 10.02.19 / Ольга Владимировна Высочина. Воронеж, 2001. 183 с.
    43. ГакВ.Г. Лингвистические словари и экстралингвистическая информация / Владимир Григорьевич Гак // Вопросы языкознания. 1987. № 2. С. 3-16.
    44. ГакВ.Г. От толкового словаря к энциклопедии языка (из опыта современной французской лексикографии) / Владимир Григорьевич Гак // Известия АН СССР. Отделение литературы и языка. Т. ХХХ. Вып. 6. М., 1971. С. 524-530.
    45. ГаспаровБ.М. Язык, память, образ. Лингвистика языкового существования / Борис Михайлович Гаспаров. М. : „Новое литературное обозрение”, 1996. 352 с.
    46. ГинзбургР.С. Экстралингвистическое значение слова в языке, речи и тексте / Р.С.Гинзбург // Актуальные проблемы лексикологии. Новосибирск, 1974. С. 11-12.
    47. ГолубИ.Б. Стилистика русского языка : учеб. пособие [для вузов по спец. „Журналистика”] / Ирина Борисовна Голуб. М. : Айрис-Пресс, 2002. 441 с.
    48. ГородецкийБ.Ю. Проблемы и методы современной лексикографии / Борис Юрьевич Городецкий // Новое в зарубежной лингвистике. М. : Наука, 1983. Вып.XІV. С. 5-23.
    49. ГорошкоЕ.И. Языковое сознание : гендерная парадигма / Елена Игоревна Горошко. Москва-Харьков : „Инжек”, 2003. 437 с.
    50. ГоршковА.И. Лекции по русской стилистике / Александр Иванович Горшков. М. : Литературный ин-т им. А.М.Горького, 2000. 269 с.
    51. ГринбергДж. Антропологическая лингвистика / Джозеф Гринберг. М.: Едиториал УРСС, 2004. 223 с.
    52. ГрицикН. Нова лексикографічна праця та проблеми етнолінгвістики / Н.Грицик // Народна творчість та етнографія. 1997. № 4. С. 132-135.
    53. ГусевС.С. Проблема понимания в философии : Философско-гносеологический анализ / С.С.Гусев, Г.Л.Тульчинський. М. : Политиздат, 1985. 192 с.
    54. ДевкинВ.Д. Очерки по лексикографии / Валентин Дмитриевич Девкин. М.: Прометей, 2000. 394 c.
    55. ДевкинВ.Д. Структура лексического значения / Валентин Дмитриевич Девкин // Лексика и лексикография: сборник научных трудов. М. : Ин-т языкознания РАН, 1992. С. 21-35.
    56. ДемьянковВ.З. Ошибки продуцирования и понимания (интерпретирующий подход) / Валерий Закиевич Демьянков // Речевые приемы и ошибки : Типология, деривация и функционирование. Пермь : ПГУ, 1989. С. 22-34.
    57. ДенисенкоС.Н. Изучение фразеологической семантики применительно к различным картинам мира / С.Н.Денисенко // Язык и культура : III Международная конференция : Тезисы докладов / [сост. С.Б.Бураго]. К. : „Collegium”, 1994. С.117-118.
    58. ДенисовП.Н. Очерки по русской лексикологии и учебной лексикографии / Петр Никитич Денисов. М. : Изд-во МГУ, 1974. 255 с.
    59. ДенисовП.Н. Текст в словаре и текст словаря / Петр Никитич Денисов // Аспекты изучения текста. М., 1981. С. 40-47.
    60. ДенисовП.Н. Традиция и/или новаторство? (О концепции академического словаря конца ХХ в.) / Петр Никитич Денисов // Актуальные проблемы разработки нового академического словаря русского языка : Тезисы. М., 1990. С. 37-41.
    61. ДенисоваМ.А. Словарь как связь слов с жизнью / М.А.Денисова // Русский язык в школе. 2000. № 1. С. 81-86.
    62. ДільтейВ. Виникнення герменевтики / Вільгельм Дільтей // Сучасна зарубіжна філософія. Течії та напрями. Хрестоматія : [навч. посіб. / упоряд. : В.В.Лях, В.С.Пазенок]. К. : Ваклер, 1996. С. 31-60.
    63. ДобошБ.В. Культурологічний аспект термінології / Б.В.Добош, Л.Я.Гошко // Язык и культура : II Международная конференция : Тезисы : в 2 ч. / [сост. С.Б.Бураго]. К. : „Collegium”, 1993. Ч. 1. С. 88-89.
    64. ДубичинскийВ.В. Словари русского языка : учеб. пособие / В.В.Дубичинский, А.Н.Самойлов. Х. : Международный славянский ун-т ; Харьковское лексикографическое общество. 2000. 238 с.
    65. ДубичинскийВ.В. Теоретическая и практическая лексикография / Владимир Владимирович Дубичинский. Вена, 1998. 156 с.
    66. ДядечкоЛ.П. Крылатые слова в русском языке : системно-функциональный и лексикографический аспекты : дис. ... доктора филол. наук : 10.02.02 / Людмила Петровна Дядечко. К., 2003. — 509 с.
    67. ЕлизароваГ.В. Культурологическая лингвистика. Опыт исследования понятия в методических целях / Галина Васильевна Елизарова ; [науч. ред. Н.В.Баграмова]. — СПб. : Бельведер, 2000. — 139 с.
    68. ЕлистратовВ.С. Глобализация и национальный язык / Владимир Станиславович Елистратов // Вестник МГУ. Серия. 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. 2006. № 4. С. 21-27.
    69. ЕремияН.Л. Принципы построения системы учебных толковых словарей родного языка / Наталья Леонидовна Еремия // Теория и практика современной лексикографии. Л., 1984. С. 165-176.
    70. ЕремкинаГ.Г. Об уровне языковой культуры и его влиянии на распространение сокращений / Г.Г.Еремкина // Язык и культура : II Международная конференция: Тезисы : в 2 ч. / [сост. С.Б.Бураго]. К. : „Collegium”, 1993. Ч. 1. С. 95-96.
    71. ЖуравлевВ.К. Внешние и внутренние факторы языковой эволюции / Владимир Константинович Журавлев. М. : Наука, 1982. 328 с.
    72. ЗайченкоН.Ф. Культурно-маркированные единицы в контексте времени и культуры / Н.Ф.Зайченко // Язык и культура : III Международная конференция : Доклады / [сост. С.Б.Бураго]. К. : „Collegium”, 1994. С. 46-50.
    73. ЗиминС.М. Производство и воспроизводство знания : когнитивно-антропологический аспект : дис. канд. филос. наук : 09.00
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины