ПРЕДИКАТИВНО-АТРИБУТИВНІ КОНСТРУКЦІЇ В АНГЛІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ : Предикативно-атрибутивные конструкции в английском и УКРАИНСКОМ ЯЗЫКАХ

Краткое описание

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

СИДОРОВ Олег Миколайович

УДК 81’367.3:81’37:811.111:811.161.2

ПРЕДИКАТИВНО-АТРИБУТИВНІ КОНСТРУКЦІЇ В АНГЛІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ

Спеціальність 10.02.17 порівняльно-історичне і типологічне мовознавство

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
доктор філологічних наук, професор
Каліущенко Володимир Дмитрович

Донецьк- 2009

ЗМІСТ
СПИСОК СКОРОЧЕНЬ ТА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ.. 5
ВСТУП.. 6
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ СИНТАКСИЧНОЇ СЕМАНТИКИ 16
1.1. Семантичний синтаксис і поняття пропозиції 16
1.2. Поняття предиката в лінгвістиці 18
1.3. Семантичні типи предикатів. 23
1.4. Предикати властивості та стану. 32
1.5. Визначення атрибутивної семантики. 35
1.6. Критерії відбору матеріалу. 37
1.6.1. Робоче визначення речення на формальному рівні 37
1.6.2. Семантичні критерії відбору ПАК.. 39
1.6.3. Врахування модусу ПАК.. 40
Висновки до Розділу 1. 43
РОЗДІЛ 2. СТРУКТУРНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРЕДИКАТИВНО-АТРИБУТИВНИХ КОНСТРУКЦІЙ В АНГЛІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ 46
2.1. ПАК із предикатом, репрезентованим присудком.. 47
2.1.1. ПАК із предикатом, репрезентованим складеним іменним присудком 47
2.1.1.1. ПАК із дієсловом-зв’язкою to be/бути. 48
2.1.2.2. ПАК з іншими зв’язковими дієсловами. 60
2.1.2. ПАК із предикатом, репрезентованим простим дієслівним присудком 71
2.1.3. ПАК із предикатом, репрезентованим іменною частиною складного іменного подвійного присудка. 75
2.2. ПАК із предикатом, репрезентованим сполученням присудка й додатка. 77
2.3. ПАК із предикатом, репрезентованим сполученням присудка й обставини 83
2.4. ПАК із предикатом, репрезентованим головним членом односкладного речення. 86
2.5. ПАК із предикатом, репрезентованим сполученням присудка й підмета 89
2.6. Порівняльний аналіз частотності структурних типів ПАК у двох мовах 93
Висновки до Розділу 2. 96
РОЗДІЛ 3. СЕМАНТИЧНІ ТИПИ ПРЕДИКАТИВНО-АТРИБУТИВНИХ КОНСТРУКЦІЙ В АНГЛІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ 99
3.1. Кваліфікативні ПАК.. 101
3.1.1. ПАК із ФТ1.1. Суб’єкт S має ознаку Q”. 102
3.1.1.1. Типи суб’єкта в ПАК із ФТ1.1. Суб’єкт S має ознаку Q”. 102
3.1.1.2. Структурне вираження й семантика предиката ПАК із ФТ1.1. Суб’єкт S має ознаку Q”. 108
3.1.2. ПАК із ФТ1.2. Суб’єкт S має частину Р”. 120
3.1.3. ПАК із ФТ1.3. Суб’єкт S має частину Р з ознакою Q”. 126
3.2. Таксономічні ПАК.. 137
3.2.1. ПАК із ФТ2.1. Суб’єкт S є представником класу С”. 137
3.2.2. ПАК із ФТ2.2. Суб’єкт S є представником класу С з ознакою Q” 142
3.3. Акціонально-кваліфікативні ПАК.. 145
3.3.1. ПАК із ФТ3.1. Суб’єкт S виконує дію А і при цьому виявляє ознаку Q, не пов’язану з дією А ”. 146
3.3.2. ПАК із ФТ3.2. Суб’єкт S виконує дію А і при цьому виявляє ознаку Q, пов’язану з дією А ”. 147
3.4. Релятивні ПАК.. 153
3.4.1. ПАК із ФТ4.1. Суб’єкт S1 має статус R по відношенню до суб’єкта S2” 153
3.4.2. ПАК із ФТ4.2. Суб’єкт S1 має ознаку Q1, яка певним чином W співвідноситься з ознакою Q2 суб’єкта S2”. 158
3.4.3. ПАК із ФТ4.3. Суб’єкт S1 має частину Р з ознакою Q1, яка певним чином W співвідноситься з ознакою Q2 частини Р2 суб’єкта S2”. 166
3.5. Порівняльний аналіз частотності семантичних типів ПАК у двох мовах 172
Висновки до Розділу 3. 174
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.. 179
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.. 182
СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ..

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Проведений у даному дисертаційному дослідженні зіставний аналіз одного із семантичних типів речень (ПАК) у двох різноструктурних мовах англійській та українській дозволив дійти таких висновків:
1. Предикативно-атрибутивні конструкції, тобто синтаксичні конструкції із предикатом атрибутивної семантики, в англійській та українській мовах є широко вживаними і демонструють різноманітність як на синтаксичному плані, так і в плані семантики.
2. Структурний аналіз ПАК, що фокусується на засобах мовної репрезентації предикатів ПАК, дозволив виділити 7 типів формальної репрезентації предиката ПАК (див. табл. 1.9.). На рівні синтаксичної структури ПАК досліджувані мови демонструють ряд спільних рис: в англійській та українській мовах предикати атрибутивної семантики можуть бути представлені простим дієслівним, складеним іменним чи складним іменним подвійним присудком, сполученням присудка і додатка, присудка і підмета, присудка і обставини. Подібність між двома мовами у вираженні предикативно-атрибутивної семантики спостерігається і в показниках частотності окремих структурних типів ПАК. Найпоширенішими в досліджуваних мовах є ПАК із предикатом, представленим складеним іменним присудком, у якому атрибутивна семантика зосереджена у іменній частині найчастіше прикметнику чи іменнику (див. підрозділ 2.1.).
3. Між мовами існує суттєва розбіжність у засобах формальної репрезентації предиката ПАК, зумовлена розходженням структури англійської та української мов. Аломорфізм виявляється, перш за все, в наявності в українській мові структурного типу ПАК, що не зустрічається в англійській мові ПАК із предикатом, якому на формальному рівні відповідає головний член односкладного речення (див. підрозділи 2.4.). Важливою диференційною рисою виступає також суттєва різниця в частотності окремих структурних типів досліджуваних одиниць. Другим за частотністю засобом вираження атрибутивного предиката в англійській мові є сполучення присудка та прямого додатка, третім сполучення присудка та підмета. В українській мові ситуація зворотня (див. підрозділи 2.2., 2.5.). Периферійними структурними типами ПАК в обох мовах є речення, у яких носієм атрибутивної семантики виступає простий дієслівний присудок, іменна частина складного іменного подвійного присудка, сполучення присудка та обставини (див. підрозділи 2.3., 2.4.).
4. За критерієм ознаки, яку приписує суб’єкту предикат денотативного рівня, було виділено 4 семантичні типи ПАК, кожен з яких представлений принаймні двома підтипами (див. таблицю у Додатку А). Узагальнене значення підтипів описується метамовою у вигляді формул тлумачення.
5. Досліджувані мови демонструють багато спільного як в наборі ознак, репрезентованих в ПАК, так і в плані частотності різних семантичних типів конструкцій, що дозволяє констатувати більшу подібність між двома мовами на семантичному рівні, ніж на рівні структури. Це можна пояснити спільністю психофізіологічних і когнітивних особливостей носіїв різних мов. Найчастотнішим семантичним типом ПАК в обох мовах є кваліфікативні (характеризувальні) конструкції, репрезентовані трьома підтипами. Другими за частотністю є релятивні ПАК, що також охоплюють три підтипи. Таксономічний (класифікувальний) та акціонально-кваліфікативний типи ПАК представлені двома підтипами кожний і за частотністю посідають третє та четверте місця відповідно (див. розділ 3).
6. Структурний аналіз ПАК, співвідносних із певним семантичним типом, дозволяє зробити висновки про типові засоби репрезентації предиката із певним змістом у структурі речення в англійській та українській мовах. Співвіднесення семантичних типів предикатів та засобів їх формального вираження є однаковим для досліджуваних мов. У кваліфікативних ПАК відповідником предиката у структурі речення найчастіше є складений іменний присудок із предикативом-прикметником, у таксономічних ПАК складений іменний присудок із предикативом-іменником. В одному із підтипів акціонально-предикативних ПАК предикат репрезентований виключно іменною частиною складного іменного подвійного присудка. У структурі релятивних ПАК та другого підтипу акціонально-кваліфікативних ПАК відповідником предиката в переважній більшості випадків є складений іменний присудок (див. розділ 3).
7. Переважна частина досліджених одиниць в обох мовах присвячена опису людини, але ПАК можуть характеризувати й істоту, що не є людиною, неістоту, абстрактне явище чи ситуацію (див. таблицю у Додатку Б). У більшості досліджених конструкцій суб’єкт пропозиції збігається з денотативним суб’єктом. У той же час більша частина ПАК із ФТ1.3. та ФТ4.3. характеризуються зсувом у суб’єктній семантиці, при якому суб’єкт пропозиції позначає лише частину денотативного суб’єкта, а посилання на весь суб’єкт може бути як експліцитно представленим одним із другорядних членів речення, так і лише імплікованим (див. розділ 3 та таблицю у Додатку В).
Перспективи дослідження передбачають зіставне вивчення ПАК в англійській та українській мовах на матеріалі різних за жанрами текстів. Особливий інтерес становить вивчення досліджуваного типу речень на матеріалі більшої кількості різноструктурних мов з інших мовних сімей. Подальше дослідження ПАК в інших германських та слов’янських мовах передбачає поглиблення семантичного аналізу та виявлення нюансів атрибутивної семантики

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Абдуллаева Р.М. Лингвосемиотическая природа подлежащего и сказуемого в русском и узбекском языках: автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.19 / Ташкентский гос. ун-т им. М. Улугбека. Ташкент, 1999. 29 с.
2. Авганова-Шадрина Н.А. Дистрибутивные особенности предикатов с оценочным значением в английском языке // Типология конструкций с предикатными актантами. Л.: Изд-во Наука”, 1985. С. 207-209.
3. Акбулатова А.М. Квалификативные синтаксемы, выражаемые родительным падежом существительных в современном английском языке // Лингвистические исследования 1980. Анализ синтаксических единиц. М.: АН ССР, Ин-т яз-я, 1980. С. 12-20.
4. Аксенова И.С. О семантических типах предикатов в языках гуси и курия (банту) // Семантические типы предикатов. М.: Наука, 1982. С.265-306.
5. Алефиренко Н.Ф. Спорные проблемы синтаксиса: монография. Волгоград: Перемена, 1999. 274 с.
6. Алисова Т.Б. Очерки синтаксиса современного итальянского языка: Семантическая и грамматическая структура простого предложения. - М.: Издательство Московского государственного университета, 1971. 293 с.
7. Андерш И.Ф. Структурно-семантическая типология простого предложения (на мат. глагольных предложений современного чешского и украинского литературных языков): автореф. дис. доктора филол. наук: 10.02.19 / Ин-т языковедения им. А.А. Потебни. К., 1987. 33 с.
8. Андерш Й.Ф. Ситаксико-семантичне моделювання простого речення (на матеріалі чеської та української мов) // Зіставне дослідження української, чеської та російської мов: Зб. наук. праць. Київ: Наукова думка, 1987. С. 97-111.
9. Апресян Ю.Д. Идеи и методы современной структурной лингвистики. М.: Издательство Просвещение”, 1966. 304 с.
10. Апресян Ю.Д. Избранные труды, том I. Лексическая семантика. М.: Школа Языки русской культуры”, Издательская фирма Восточная литература” РАН, 1995. 472 с.
11. Апресян Ю.Д. Экспериментальные исследования семантики русского глагола. М.: Издательство Наука”, 1967. 252 с.
12. Аракин В.Д. Сравнительная типология английского и русского языков . Л.: Просвещение, 979. 259 с.
13. Арват Н.М. Про компонентний аналіз семантичної структури простого речення // Мовознавство. 1976. № 4. С. 38-45.
14. Арнольд И.В. Основы научных исследований в лингвистике: учеб. пособие. М.: Высш. школа, 1991. 140 с.
15. Арутюнова Н.Д. Понятие пропозиции в логике и лингвистике // Известия АН СССР. Серия языка и литературы. Т. 35. 1976. № 1. С. 46-54.
16. Арутюнова Н.Д. Предложение и его смысл: логико-семантические проблемы. М.: Едиториал УРСС, 2005. 384 с.
17. Арутюнова Н.Д. Сокровенная связка (К проблеме предикативного отношения) // Известия АН СССР. Серия литературы и языка. Т. 39. 1980. № 4. С. 347-358.
18. Арутюнова Н.Д. Русское предложение. Бытийный тип (структура и значение). М.: «Русский язык», 1983. 198 с.
19. Архангельская А.М. Предложно-именные сочетания с предлогом of в функции предикативного члена // Ученые записки Горьковского ГПИИЯ. Вып. VIII. 1958. С. 3-16.
20. Ахманова О.С. Современные синтаксические теории. М.: Едиториал УРСС, 2003. 168 с.
21. Бабич Б.В. Інтерпретаційна модель формально-синтаксичних структур української мови: дис. канд. філол. наук: 10.02.01 / НАНУ. Київ, 2000. 200 с.
22. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка. М.: Едиториал УРСС, 2001. 416 с.
23. Баранник О.Ю. Семантико-синтаксична категорія партитивності в українській мові: дис. канд. філол. наук: 10.02.01 / Дніпропетровський нац. ун-т. Дніпропетровськ, 2004. 171 с.
24. Бархударов Л.С. Структура простого предложения современного английского языка. М.: Изд-во Высшая школа”, 1966. 200 с.
25. Бевзенко С.П. Сучасна українська мова. Синтаксис: Навч. посіб. К.: Вища школа, 2005. 270 с.
26. Бенвенист Э. Общая лингвистика. М.: Едиториал УРСС, 2002. 448с.
27. Березін Ф.М. Основні елементи синтаксичної системи О.О.Потебні // Мовознавство. 1975. № 5. С. 20-28.
28. Беседина Н.А. Восклицательные предложения в современном английском языке (семантический, грамматический и функциональный аспекты): автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / РГПУ им. А.И. Герцена. СПб., 1995. 16 с.
29. Білецький А.О. Сучасне порівняльно-історичне мовознавство (проблеми та аксіоми) // Мовознавство. 1975. № 3. С. 3-12.
30. Близниченко М.В. Предикативное определение, его выражение и функции в современном английском языке: автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Киев. гос. ун-т им. Т.Г. Шевченко. К., 1954. 12 с.
31. Бондарь Н.А. Структурно-семантическая характеристика предложений с предикатами лексико-семантической группы глаголов изменения: автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.01 / Киев. гос. пед. ин-т им. А.М. Горького. К., 1990. 24 с.
32. Булыгина Т.В. К построению типологии предикатов в русском языке // Семантические типы предикатов. М.: Наука, 1982. С. 7-85.
33. Вайсс Д. Евразийский облик посессора в современном английском языке // Типологические обоснования в грамматике: К 70-летию проф. В.С. Храковского. М: Знак, 2004. С. 99-118.
34. Вардуль И.Ф. Основы описательной лингвистики: Синтаксис и супрасинтаксис. М.: КомКнига, 2006. 352 с.
35. Василевский А.Л. О синонимии субстантивного и адъективного сказуемого в современном английском языке // Ученые записки МГПИ. № 28. Исследования по синтаксису современного английского языка. М., 1967. С. 36-42.
36. Введение в сравнительную типологию английского, русского и украинского языков / К.К. Швачко, П.В. Терентьев, Т.Г. Янукян, С.А. Швачко. К.: Вища школа, 1977. 148 с.
37. Вейхман Г.А. Новый взгляд на синтаксис английского языка: учеб. пособие. М.: ООО Изд-во Астрель”: ООО Изд-во АСТ”, 2002. 320 с. (на англ. яз.).
38. Виноградов В.В. Русский язык. М.: Рус. яз., 2001. 717 с.
39. Вихованець І.Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови. К: Наук. думка, 1992. 224 с.
40. Вихованець І.Р. Семантико-синтаксична структура речення. К.: Наукова думка, 1983. 220 с.
41. Власова Ю.Н. Синонимия синтаксических конструкций в современном английском языке. Ростов: Изд-во Ростов. ун-та, 1981. 160 с.
42. Волоков В.С. Именное сказуемое со словами категории состояния в английском языке (семантический аспект): автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / МПГУ им. В.И. Ленина. М., 1993. 16 с.
43. Волох О.Т. Сучасна українська літературна мова. Київ: Вища школа, 1976. 376 с.
44. Вольф Е.М. Некоторые особенности местоименных посессивных конструкций (иберо-романские параллели) // Категории бытия и обладания в языке. М.: Наука, 1977. С. 144-193.
45. Вольф Е.М. Состояния и признаки. Оценки состояний // Семантические типы предикатов. М.: Наука, 1982. С. 320-339.
46. Вольф Е.М. Субъективная модальность и семантика пропозиции // Логический анализ языка. Избранное. 1988-1995. М.: Индрик, 2003. 696с.
47. Всеволодова М.В. Классы моделей русского простого предложения и их типовых значений. Модели русских предложений со статальными предикатами и их речевые реализации (в зеркале китайского языка). М.: (АЦФИ), 1999. 169 с.
48. Всеволодова М.В. Теория функционально-коммуникативного синтаксиса: Фрагмент прикладной (педагогической) модели языка: учебник. М.: Изд-во Моск. ун-та, 2000. 502 с.
49. Всеволодова М.В. Уровни организации предложения в рамках функционально-коммуникативной прикладной модели языка // Вестник Московского университета. Серия 9. Филология. 1997. № 1. С.53-66.
50. Гак В.Г. Сравнительная типология французского и русского языков: учеб пособие. Л.: Просвещение”, 1976. 286 с.
51. Герасимова Т.В. Особенности сочетаемости связочных глаголов становления // Исследования синтаксических проблем английского языка. Свердловск: Свердлов. гос. пед. ин-т, 1973. С. 44-50.
52. Голик У.Р. Структура и семантика основных типов сказуемого в современном английском языке: автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / ЛГУ им. И. Франко. Львов, 1977. 18 с.
53. Головачева А.В. Категория посессивности в плане содержания // Категория посессивности в славянских и балканских языках. М.: Наука, 1989. С. 44-111.
54. Горгадзе Л.Д. Составное именное сказуемое в современном английском языке и его эквиваленты в грузинском: автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.19 / Тбилисс. гос. ун-т им. И.В. Сталина. Тбилиси, 1955. 15 с.
55. Городенская Е.Г. Деривация синтаксических единиц: автореф. дис. доктора филол. наук: 10.02.02. /Ин-т языковедения им. А.А. Потебни. К., 1991. 38 с.
56. Грамматика английского языка: Морфология. Синтаксис. СПб.: СОЮЗ, 1999. 496 с.
57. Гулыга Е.В. О семантике предложения // Теоретические проблемы синтаксиса современных индоевропейских языков. Л.: Изд-во Наука”, 1975. С. 21-29.
58. Гуляр Т.Б. Глибинна структура двоскладного присудка з конституантами первинної та вторинної предикації (на матеріалі сучасної англійської мови) // Мовознавство. 1976. № 2. С. 70-72.
59. Гуляр Т.Б. Грамматическое содержание сказуемого, состоящего из глагола в личной форме и именной части: автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Одесский госуниверситет. Одесса, 1977. 18 с.
60. Гурдов А. Синтаксическая типология английского и туркменского языков: уч. пособие. Ашхабад: МВ и ССО ТССР, 1984. 134 с.
61. Даниленко А.І. Предикати, відмінки і діатези в українській мові: історичний і типологічний аспекти. Харків: Око, 2003. 512 с.
62. Данильчук І.Г. Функціонально-семантичне поле посесивності в сучасній українській мові: автореф. дис. канд. філол.. наук: 10.02.01 / Одеський держ. ун-т ім.. І.І. Мечникова. Одеса, 1996. 17 с.
63. Дегтярев М.В. Категориальная семантика предикатива // Вестник Московского гос. областного университета. Серия Русская филология”. 2006. № 2. М.: Изд-во МГОУ, 2006. С. 37-41.
64. Дейчаківська О.В. Синтактико-семантичні властивості дієслів у функції зв’язки (на матеріалі англійської мови): автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04 / Київ. держ. лінгв. ун-т. К., 1997. 18 с.
65. Демьянков В.З. Предикаты и концепция семантической интерпретации // Известия АН СССР. Серия литературы и языка. Т. 39. 1980. №4. С. 336-346.
66. Дзейтова Х.Б. К вопросу функционирования глаголов быть” и иметь” в русском и французском языках //Семантико-синтаксическая организация предложения и текста: межвуз. сб. науч. трудов. Грозный, 1980. С. 61-65.
67. Дорошенков В.А. Квалитативные элементы в предложениях современного английского языка: автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / АН СССР Лен. отделение Ин-та языкознания. Л., 1976. 25с.
68. Дорошенков В.А. О вариантах синтаксемы, выражающей качественную характеристику в современном английском языке // Лингвистические исследования. 1975. Вопросы строя индоевропейских языков. Ч. 1. М., 1975. С. 178-185.
69. Дорошенков В.А. О сочетаемости вариантов квалитативной синтаксемы // Лингвистические исследования. 1975. Вопросы строя индоевропейских языков. Ч. 1. М., 1975. С. 186-194.
70. Драздаускас А.А. Классификации сказуемого в советской англистике // Ученые записки высших учебных заведений Литовской ССР. Языкознание ХХІ. Вильнюс: Изд-во Минтис”, 1970. С. 321-335.
71. Драздаускас А.А. Структура и семантика непроцессного квалификативного сказуемого в современном английском языке: автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / МГУ. М., 1970. 23 с.
72. Ду Яли. Функционально-семантическое поле состояния в современных русском и китайском языках: автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.20 / Волгоград. гос. пед. ун-т. Волгоград, 2006. 19 с.
73. Дюндик Л.Г. Неглагольные предикатные актанты // Типология конструкций с предикатными актантами. Л.: Изд-во Наука”, 1985. С.71-72.
74. Евдошенко В.П. Сопоставительный синтаксис разносистемных языков. Кишинев: Штиинца”, 1981. 150 с.
75. Егорова Т.Г. Функционально-семантические и прагматические особенности вопросительных высказываний, имплицирующих отрицание: автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Киев. гос. пед. ин-т ин. языков. К., 1989. 24 с.
76. Елисеева А.Г. Семантические типы предикатов в английском языке // Семантические типы предикатов. М.: Наука, 1982. С. 158-216.
77. Еремеева И.В Средства номинации в оценочно-бытийных предложениях // Проблемы современного синтаксиса: теория и практика. межвузов. сб. науч. трудов. М.: МАНПО, 2002. С. 77-80.
78. Жаборюк О.А. Категорія стану в когнітивно-контрастивному висвітленні: автореф. дис. доктора філол. наук: 10.02.15 / Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні НАНУ. К., 2001. 32 с.
79. Жаборюк О.А. Про мовний та логічний аспекти предикації // Мовознавство. 2001. № 1. С. 69-74.
80. Жигора І.В. Семантико-синтаксична структура речень з ітеративними предикатами: дис. канд. філол. наук: 10.02.01 / Кіровоград. держ. пед. ун-т. Кіровоград, 2004. 214 с.
81. Жлуктенко Ю.О. Контрастивна лінгвістика. Проблеми і перспективи // Мовознавство. 1976. № 4. С. 3-15.
82. Журинская М.А. Именные посессивные конструкции и проблема неотторжимой принадлежности // Категории бытия и обладания в языке. М.: Наука, 1977. С. 194- 258.
83. Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис. Донецьк: ДонНУ, 2001. 662 с.
84. Загнітко А.П. Теорія сучасного синтаксису. Донецьк: ДонНУ, 2006. 378с.
85. Закиев М.З. Сопоставительный синтаксис русского и татарского языков. Ч. 1: Простое предложение. Казань: Казанский гос. пед. ин-т., 1977. 87 с.
86. Звегинцев В.А. Предложение и его отношение к языку и речи. М: Едиториал УРСС, 2007. 312 с.
87. Золотова Г.А. Коммуникативные аспекты русского синтаксиса. М.: Едиториал УРСС, 2003. 368 с.
88. Золотова Г.А. Синтаксический словарь: Репертуар элементарных единиц русского языка. М: Наука, 1988. 440 с.
89. Золотова Г.А. Некоторые вопросы синтаксической теории и обучение русскому языку // Проблемы учебника русского языка как иностранного. Синтаксис. М.: Русский язык”, 1980. С. 35-48.
90. Иванов В.В. Синхронная и диахроническая типология посессивности // Категория посессивности в славянских и балканских языках. М.: Наука, 1989. С. 5-43.
91. Ившин В.С. Коммуникативный синтаксис современного английского языка (актуальное членения предложения): автореф. дис. доктора филол. наук: 10.02.04 / Коломенский пед. ин-т. К., 1990. 47 с.
92. Ильиш Б.А. Строй современного английского языка: учебник. Л: Изд-во Просвещение”, 1971. 367 с.
93. Иманова С. Инкилис вə азəрбаjчан диллəриндə чумлəнин баш yзвлəри // Контрастивный синтаксис. Баку: Азербайждан. гос. ун-т им. С.М. Кирова, 1988. С. 27 -30.
94. Іваницька Н.Л. Замовленність синтаксичної структури двоскладного речення валентністю дієслова-присудка // Мовознавство. 1985. № 1. С. 39-40.
95. Іванова Л.Л. Семантико-синтаксична структура речень із дистрибутивними предикатами: автореф. дис канд. філол. наук: 10.02.01 / Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. Київ, 2007. 22 с.
96. Кавтиашвили Р.Г. Соотношение атрибутивного предикативного употребеления прилагательных: автореф. дис. канд.филол. наук: 10.02.04. /Тбилисск. гос. ун-т. Тбилиси, 1986. 22 с.
97. Казарина В.И. Синтаксический концепт состояние” в современном русском языке (к вопросу о его формировании): монография. Елец: ЕГУ им. И.А, Бунина, 2002. 225 с.
98. Калиущенко В.Д. Типология локативных, посессивных и атрибутивных отсубстантивных глаголов. // Вопросы языкознания. 1987. № 1. С.93-105.
99. Калиущенко В.Д. Типология отыменных глаголов. Донецк: Донеччина, 1994. 422 с.
100.&nbs