ЛІНГВОАКСІОЛОГІЧНА СЕМАНТИКА АНТРОПОЦЕНТРИЧНИХ МЕТАФОР ТА ПОРІВНЯНЬ В УКРАЇНСЬКІЙ І АНГЛІЙСЬКІЙ МОВАХ

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Талько Світлана Володимирівна

УДК: 81’44(811.161.2+811.111):81’373:81’373.72

лінгвоАксіологічна семантика
антропоцентричних метафор та порівнянь
в українській і англійській мовах

10. 02.17 порівняльно-історичне і типологічне мовознавство

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Кочерган Михайло Петрович
доктор філологічних наук, професор

Київ 2009

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ. 5
ВСТУП.. 6

РОЗДІЛ1 ЛІНГВОАКСІОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ АНТРОПОЦЕНТРИЧНИХ МЕТАФОР І ПОРІВНЯНЬ ЯК ФРАГМЕНТІВ МОВНОЇ КАРТИНИ СВІТУ.. 11
1.1. Мовна картина світу в контексті антропоцентричної парадигми
лінгвістики. 11
1.2. Людина як антропоцентр мовної картини світу. 16
1.3. Метафори та порівняння як результати семантичного переосмислення явищ навколишньої дійсності 25
1.4. Аксіологічна основа творення антропоцентричних метафор і порівнянь в українській і англійській мовах. 39
1.5. Методика зіставлення антропоцентричних метафор та порівнянь в українській і англійській мовах. 46
Висновки до розділу 1. 52

РОЗДІЛ2 АКСІОЛОГІЧНО МАРКОВАНІ АНТРОПНІ МЕТАФОРИ ТА ПОРІВНЯННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ І АНГЛІЙСЬКІЙ МОВАХ.. 55
2.1. Гіперо / гіпонімо-гіперонімічна модель антропних метафор та порівнянь ОБ’ЄКТ / ЧАСТИНА ОБ’ЄКТА → ЛЮДИНА у лексико-семантичному просторі зоонімів української і англійської мов. 56
2.1.1. Зоонім як корелят метафори та порівняння на позначення зовнішності людини. 58
2.1.2. Зоонім як корелят антропних метафор і порівнянь на позначення фізичного стану людини. 63
2.1.3. Зоонім як корелят антропних метафор і порівняння на позначення особливостей характеру і поведінки людини. 68
2.1.4. Зоонім як корелят антропних метафор і порівнянь на позначення розумових здібностей людини. 87
2.2. Гіперо / гіпонімо-гіперонімічна модель антропних метафор та порівнянь ОБ’ЄКТ / ЧАСТИНА ОБ’ЄКТА → ЛЮДИНА у лексико-семантичному просторі фітонімів української і англійської мов. 94
2.2.1. ФІТОНІМ як корелят антропних метафор та порівнянь на позначення зовнішності людини. 96
2.2.2. ФІТОНІМ як корелят антропних метафор та порівнянь на позначення фізичного стану людини. 98
2.2.3. ФІТОНІМ як корелят антропних метафор та порівнянь на позначення рис характеру і поведінки людини. 100
2.2.4. ФІТОНІМ як корелят антропних метафор та порівнянь на позначення розумових здібностей людини. 108
2.3. Гіперо / гіпонімо-гіперонімічна модель антропних метафор та порівнянь ОБ’ЄКТ / ЧАСТИНА ОБ’ЄКТА → ЛЮДИНА у лексико-семантичному просторі артефактів української і англійської мов. 112
2.3.1. Артефакт як корелят антропних метафор та порівнянь на позначення фізичного стану людини. 112
2.3.2. Артефакт як корелят антропних метафор і порівнянь на позначення особливостей характеру і поведінки людини. 114
2.3.3. Артефакт як корелят антропних метафор і порівнянь на позначення розумових здібностей людини. 118
2.4. Гіперо / гіпонімо-гіпонімічна модель антропних метафор та порівнянь ОБ’ЄКТ / ЧАСТИНА ОБ’ЄКТА → ЧАСТИНА ТІЛА ЛЮДИНИ у лексико-семантичних просторах зоонімів, фітонімів, артефактів української і англійської мов 120
Висновки до розділу 2. 143

РОЗДІЛ3 ЛІНГВОАКСІОЛОГІЧНА СЕМАНТИКА АНТРОПОМЕТРИЧНИХ МЕТАФОР В УКРАЇНСЬКІЙ І АНГЛІЙСЬКІЙ МОВАХ.. 148
3.1. Гіпонімічна модель антропометричних метафор та порівнянь ЧАСТИНА ТІЛА ЛЮДИНИ → ЧАСТИНА ОБ’ЄКТА у лексико-семантичних просторах зоонімів, фітонімів, артефактів української і англійської мов. 149
3.1.1. Зоонім і фітонім як референти антропометричних метафор та порівнянь української і англійської мов. 150
3.1.2. Артефакт як референт антропометричних метафор та порівнянь української і англійської мов. 152
Висновки до розділу 3. 167
ВИСНОВКИ.. 169
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.. 175

ВСТУП

Сучасна лінгвістика характеризується антропоцентричним спрямуванням наукових досліджень, провідними аспектами яких є категоризація [27; 204; 209] й концептуалізація [42; 91; 130; 150] явищ навколишнього світу, а також вербалізація ментальних структур у різних мовах [213; 215]. З огляду на цю постановку проблеми в антропозорієнтованих студіях актуалізується вивчення таких феноменів, як картина світу [81

Список литературы

ВИСНОВКИ
У лінгвістиці ідея антропоцентричності метафори сягає порівняльно-зіставної теорії Арістотеля, за якою метафора вважається прихованим порівнянням і трактується як непритаманна назва, перенесена з роду на вид або з виду на вид, у зв’язку з чим основа метафоричного перенесення міститься всередині однієї категорії (рід вид, вид рід, вид вид, рід до елементу роду, що базується на пропорції) і визначається подібністю між двома предметами.
Сучасні варіанти цієї теорії метафори розвивалися за такими двома основними напрямами, як лінгво-класифікаційний і теоретико-концептологічний з його аспектами: семантичним, прагматичним, інтеракціоналістським. Для дисертаційного дослідження прийнятним є інтеракціоналістський підхід (М. Блек), за яким природа метафори вбачається у взаємодії лексико-семантичних просторів, що належать двом різним об’єктам, у яких поєднується семантика і прагматика.
Поняття лексико-семантичного простору розглядається як сукупність номінатем, що мають позитивне чи негативне асоціативне вираження, яке утворюється за принципом уподібнення, а отже, є метафорою чи порівнянням. Спираючись на таке розуміння природи метафори і дотримуючись поглядів Арістотеля на метафору, вважаємо, що процеси метафоризації та порівняння ґрунтуються на семантико-асоціативних зв’язках. Порівняння розглядається як експліцитний процес (власне порівняння) та імпліцитний (прихований) метафоризація, що чітко виражено на формальному рівні: [укр. N + як (мов / немов, наче / неначе та ін.) + N дівчина, як ласочка; Adj + як (мов / немов, наче / неначе та ін.) + N гарна, як маківка / наче рожа; Adj + як (мов / немов, наче / неначе та ін.) + Adj + N гарна, як весняна квітка; V+ як (мов / немов, наче / неначе та ін.) працювати, як віл / англ. As + Adj + as + N As thin as a rake тонкий, як граблі”; Adj + like + N beautiful like a rose гарна, як троянда”; Adj + as (like) + N + N mad as a March hare несповна розуму, як березневий заєць”; V + like + N to eat like a horse їсти, як кінь”] та імпліцитний [N (simple) укр. свиня / англ. weed бур’ян”; N (composite) англ. pea-head голова-горошина”; Adj + N укр. трепетна лань / англ. shrinking violet тендітна фіалка”].
Антропоцентричність інтерпретується як емотивно-оцінне сприйняття дійсності, що є засобом творення мовної картини світу насамперед у вербалізованих засобах. Метафори та порівняння вже за своєю онтологією є антропоцентричними, адже безпосередньо пов’язані з людиною як центром, у якому найяскравіше простежується вторинна” природа світу речей.
У дослідженні проводиться розподіл антропоцентричних метафор та порівнянь на антропні та антропометричні. Антропні метафори і порівняння трактуються як такі, де кінцевою точкою (референтом) при імпліцитному чи експліцитному процесах порівняння є ЛЮДИНА або ЧАСТИНА ТІЛА ЛЮДИНИ. Вказані метафори та порівняння розглянуто в межах лексико-семантичних просторів зоонімів, фітонімів, артефактів, де відповідно найменування тварин, рослин, артефактів та їхніх частин є корелятами.
Антропометричність є виявом антропоцентризму мови і трактується як принцип мовного семіозису, згідно з яким знаки, що представляють людину, її тіло, властивості, дії, поведінку й інші ознаки, застосовуються на позначення інших предметних сфер. Уперше принцип антропометричності був декларований давньогрецьким філософом Протагором, який стверджував, що людина є мірилом усім речам. Спираючись на такі міркування, у цьому дослідженні за робочий термін обрано антропометричні метафори. Антропометричні (метафори) визначаються як такі, де назви, що характеризують людину, її тіло (кореляти), вживаються на позначення частин інших предметних сфер (референтів: зоонімів, фітонімів, назв артефактів).
Аксіологічно марковані метафори і порівняння містять у своїй семантиці негативну або позитивну оцінки. В основі цих оцінок лежить неоднакове сприйняття навколишньої дійсності представниками українського і англійського етносів, що виражається в наборі мотиваційних ознак, які є складниками аксіологічного компонента переносного значення і порівняння. Генезою оцінних конотацій аксіологічно маркованих метафор і порівнянь є різна символіка. Символ у цьому контексті розглядається не лише як стилістична категорія, а й як продукт культурно-історичного розвитку людства, пов’язаний з мовою та світоглядом.
Теоретико-методологічна концепція дисертаційного дослідження базується на таких положеннях: 1) метафори і порівняння є за своєю онтологією антропоцентричними, оскільки пов’язані з людиною, яка є центром мовної картини світу і пізнає останній як шляхом його вимірювання, так і шляхом вимірювання себе самої; 2) антропоцентричність як онтологічний чинник метафор та порівнянь лежить в основі аксіологічного маркування цих одиниць, що, відображаючи певну дискриптивну ситуацію в картині світу, містять у своїй семантичній структурі оцінку добре / погано на шкалі вартостей української і англійської етноспільнот; 3) за принципом відношення КОРЕЛЯТ → РЕФЕРЕНТ аксіологічно марковані антропоцентричні метафори та порівняння розподілено на антропні й антропометричні та скласифіковано за гіперо-гіпонімічними моделями в лексико-семантичних просторах зоонімів, фітонімів та артефактів; 4) на формальному рівні процес порівняння виражається імпліцитно в метафорах та експліцитно в порівняннях; 5) антропні метафори і порівняння характеризуються чітко вираженою емотивно-експресивною оцінкою; антропометричними є лише стерті метафори з імпліцитною аксіологічною семантикою.
За гіперо / гіпонімо-гіперонімічною моделлю об’єкт / частина об’єкта → людина через зоонімні ознаки людина оцінюється в зіставлюваних мовах майже однаково (758 од. в українській мові, 807 од. в англійській). При цьому українці вдаються до експліцитного перенесення ознак тварини на різні дії людини та риси її характеру як позитивно, так і негативно, тим часом як англійці до негативних характеристик людини.
Найчисленнішою у лексико-семантичному просторі зоонімів виявилася лексико-семантична група на позначення характеру і поведінки. Найбільш продуктивними у цій лексико-семантичній групі в обох мовах є метафори й порівняння з пейоративними мотиваційними ознаками: ‘пихатість’(укр. півень, пава, індик; надувся, як індик / англ. a cock; to strut like a turkey-cock; to be as proud as a peacock еквівалентні); ‘набридливість’, ‘сварливість’ (укр. сорока; набридливий, як Спасівська муха / анг. to bother smb. as an August fly набридати, як серпнева муха”; to bother smb. as a magpie набридати, як сорока” еквівалентні; англ. a bat кажан”; a jay сойка” безеквівалентні одиниці); ‘нечесність’, ‘підступність’, що маркуються еквівалентними одиницями (укр. собака; облесливий, як собака / англ. dog, cunning dog; таке значення засвідчується етимологічними розвідками, де собака, згідно з давніми уявленнями, був символом смерті та потойбічного світу (охороняє вогненні ворота пекла), що відбилося в міфі про те, як він украв вогонь у богів і приніс його людям. Слова зі значенням красти” здебільшого співвідносяться зі значенням вогонь” (пор. англ. dog собака”, англ. діал. deegle красти” (і.- є. *dheg- горіти, палити”); типологічно пор. укр. красти, але і.- є. *ker- горіти” і англ. thief злодій”, англ. діал. thief вільний кінець ґноту свічки, що падає на саму свічку і тим самим спричиняє її нерівне горіння”). Безеквівалентною виявилася метафора gull чайка” в англійській мові. Gull чайка” співвідноситься з індоєвр. *gheu- лити” (англ. діал. gowl гній в оці” (водяна птиця)). Лат. gulet означає лежати”. Відповідно до давніх уявлень горизонтальне положення, на відміну від вертикального, символізує все земне, тлінне, негативне й погане. Ймовірно, що саме це зумовило появу у слова gull значення шахрай”.
Зіставлення оцінно маркованих метафор та порівнянь у випадку, коли ознаки рослин чи їхніх частин стають мотиваційною основою для позитивної / негативної оцінки дій та характеру людини (174 од. в українській мові, 239 од. в англійській), засвідчило таку тенденцію: носії як української, так і англійської мов не послуговуються метафоротворенням і порівнянням на позначення фізичного стану людини (лексико-семантична підгрупа на позначення руху), оскільки провідною ознакою для рослинного світу є статичність. натомість відверто оцінюють зовнішність людини, її характер та інтелект як позитивно, так і негативно за допомогою порівнянь. Найбільшу кількість досліджуваних одиниць виявлено у лексико-сематичних групах на позначення зовнішності, характеру і поведінки, інтелекту людини.
Щодо перенесення ознак артефактів (84 од. в українській мові, 57 од. в англійській), то з’ясовано, що українці, зазвичай, негативно порівнюють ці ознаки з рухом людини, її характером та інтелектом, тим часом англійці негативно оцінюють рух та інтелект шляхом прихованого порівняння (метафори).
Зіставний аналіз аксіологічно маркованих метафор та порівнянь за гіперо / гіпонімо-гіпонімічною моделлю об’єкт / частина об’єкта → частина тіла людини показав, що ознаки зоонімів, фітонімів, артефактів та їхніх частин переносятся для оцінного найменування частин тіла людини, зокрема її зовнішності, та в поодиноких випадках інтелекту: ознаки зоонімів (100 од. в українській мові, 138 од. в англійській), фітонімів (277 од. в українській мові, 128 од. в англійській), артефактів (84 од. в українській мові, 26 од. в англійській). Найбільша кількість одиниць за гіперо / гіпонімо-гіпонімічною моделлю виявлена у лексико-семантичному просторі фітонімів, на відміну від гіперо / гіпонімо-гіперонімічної моделі, де кількісно переважають метафори та порівняння лексико-семантичного простору зоонімів.
Зіставлення досліджуваних одиниць за гіпонімо-гіпонімічною моделлю частина тіла людини → частина об’єкта продемонструвало таку закономірність: оцінна характеристика частин тіла тварин (0 од. в українській мові, 2 од. в англійській), частин рослин (12 од. в українській мові, 36 од. в англійській) та артефактів (80 од. в українській мові, 208 од. в англійській) здійснювалася на основі перенесення назв частин тіла людини тільки імпліцитно, тобто за допомогою метафор, які здебільшого за своєю природою є стертими. Отже, антропометричними метафорами у такому випадку є імпліцитні порівняння з нечіткою аксіологічною маркованістю, яку частково можна встановити лише шляхом проведення етимологічних розвідок. Найбільш численними за гіпонімо-гіпонімічною моделлю виявилися антропометричні метафори лексико-семантичного простору назв артефактів.
Перебуваючи у тісному зв’язку з системою цінностей, процес метафоризації і порівняння, очевидно, відображає не унікальний психологічний стан людини, а загальну направленість норм культури. Припущення, що людина пізнає світ через усвідомлення своєї предметної й мислетворчої діяльності в ньому, дає підстави розглядати антропоцентричні метафори та порівняння як лінгвокультурологічні поняття.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Алефиренко Н. Ф. Проблемы фразеологического значения и смысла (васпекте межуровневого взаимодействия языковых единиц) / Н. Ф. Алефиренко, Л.Г.Золотых. Астрахань : Изд-во Астраханского гос. пед. ун-та, 2000. 220 с.
2. Алефіренко М. Ф. Теоретичні питання фразеології / М. Ф. Алефіренко. Харків : Вища школа, 1987. 135 с.
3. Андрієнко Н. В. Генеза та особливості структури поетичної метафори барокко : дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 Українська мова” / Н. В. Андрієнко. К., 1997. 160 с.
4. Анисимова Е. В. Семантическая характеристика новых слов, образованных по аналогии / Е. В. Анисимова // Коннотативные аспекты семантики в немецкой лексике и фразеологии : Межвуз. сб. науч. трудов. Калинин : Калининский гос. ун-т, 1987. С. 511.
5. Апресян В. Ю. Метафора в семантическом представлении эмоций / В.Ю.Апресян, Ю. Д. Апресян // Вопросы языкознания. 1993. № 3. С.1527.
6. Апресян Ю. Д. Лексическая семантика: синонимические средства языка / Юрий Дареникович Апресян. М. : Наука, 1974. 367 с.
7. Апресян Ю. Д. Образ человека по данным языка: попытка системного описания / Ю. Д. Апресян // Вопросы языкознания. 1995. № 1. С. 37 67.
8. Аристотель. Поэтика. Риторика / Аристотель. СПб : Азбука, 2000. 347с.
9. Арнольд И. В. Семантическая структура слова в современном английском языке и методика ее исследования / И. В. Арнольд. Л. : Просвещение, 1996. 192 с.
10. Арнольд И. В. Стилистика современного английского языка: Стилистика декодирования / И. В. Арнольд. 3-е изд. М. : Просвещение, 1990. 301 с.
11. Арнольд И. В. Стилистика современного английского языка / И.В.Арнольд. Л. : Просвещение, 1973. 303 с.
12. Арутюнова Н. Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт / Нина Давидовна Арутюнова. М. : Наука, 1998. с. 338.
13. Арутюнова Н. Д. Тождество и подобие (заметки о взаимодействии концептов) / Нина Давидовна Арутюнова // Тождество и подобие, сравнение и идентификация. М. : Ин-т языкознания АН СССР, 1990. С. 733.
14. Арутюнова Н. Д. Язык и мир человека / Нина Давидовна Арутюнова. М.: Языки русской культуры, 1999. 896 с.
15. Ашиток Н. І. Внутрішня форма як взаємодія актуального й віртуального у слові / Н. І. Ашиток // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія Філологія. 2001. Т. 4. № 1. С. 3238.
16. Ашурова Д. И. Лингвистическая природа художественного сравнения (наматериале английского языка) : автореф. дис. на соискание научн. степени канд. филол. наук : спец. 10.663 / Д. И. Ашурова. М., 1970. 22 с.
17. Барменкова О. П. Метафоры в компаративной модели мира И. Бабеля / О.П. Барменкова // Вісник Черкаського ун-ту. Серія Філологічні науки. Черкаси: Черкаський нац. ун-т ім. Б. Хмельницького, 2002. Вип. 42. С.117125.
18. Барт Р. Миф сегодня / Р. Барт // Избранные работы : Семиотика : Поэтика. М. : Прогресс, 1989. 616 с.
19. Бартминский Е. Когнитивное определение, профилирование понятий и субъективная интерпретация мира / Е. Бартминский, С. Небжегоская // Когнитивная лингвистика конца XX века. Минск, 1997. С. 6774.
20. Бацевич Ф. С. Очерки по функциональной лексикологии / Ф.С.Бацевич, Т. А. Космеда. Львів : Світ, 1997. 391 с.
21. Бенвенист Э. Общая лингвистика / Э. Бенвенист ; под ред. Ю.С.Степанова. М. : Прогресс, 1974. 447 с.
22. Беркинблит М. Б. Построение движения и метафора интеллекта / М.Б.Беркинблит, А. В. Чернавский // Компьютеры и познание : Очерки по когнитологии. М : Наука, 1990. С. 2241.
23. Берлизон С. Б. Компаративные фразеологические единицы средство выражения экспресии и эмоциональной оценки / С. Б. Берлизон // Проблемы семасиологии и лингвостилистики. Рязань : Изд-во Рязанского гос. пед. ин-та, 1973. Вып. І. С. 372.
24. Бессонова О. Л. Оцінка як семантичний компонент лексичного значення слова : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.19 Теорія мовознавства” / О. Л. Бессонова. Донецьк, 1995. 18 с.
25. Блэк М. Метафора / М. Блэк // Теория метафоры. М., 1990. С. 153172.
26. Бодуэн де Куртенэ И. А. Избранные труды по общему языкознанию / И.А.Бодуэн де Куртенэ. М., 1963. 384 с.
27. Болдырев Н. Н. Когнитивная семантика (курс лекций по английской филологии) : Учебное пособие / Н. Н. Болдырев. Тамбов : Изд-во ТГУ, 2000. 124 с.
28. Бондарко А. В. Понятия семантическая категория”, функционально-семантическое поле” и категориальная ситуация” в аспекте сопоставительных исследований / Александр Владимирович Бондарко // Методы сопост. изуч. яз. ; отв. ред. В. Н. Ярцева. М. : Наука, 1988. С. 1218.
29. Брагина А. А. Лексика языка и культура страны: Изучение лексики в лингвострановедческом аспекте / А. А. Брагина. М. : Русский язык, 1981. 176с.
30. Брожик В. Марксистская теория оценки / В. Брожик. М. : Прогресс, 1982. 265 с.
31. Брутян Г. А. Гипотеза Сепира-Уорфа : Лекция прочитання в Лондонском университете в 1967 году / Г.А. Брутян. Ереван : Луйс, 1968. 68 с.
32. Быкова Л. А. Базисные метафоры в межкультурной коммуникации / Л.А.Быкова, Н. И.Сукаленко // Актуальні проблеми вивчення мови та міжмовної міжкультурної комунікації : Міжвуз. зб. наук. пр. Харків : Константа, 1996. С. 3032.
33. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков : [пер. с англ.] М. : Языки русской культуры, 1999. 780 с.
34. Вежбицкая А. Сравнение градация метафора / А. Вежбицкая // Теория метафоры. М. : Прогресс, 1990. С. 133153.
35. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание / Анна Вежбицкая. М. : Русские словари, 1996. 411 с.
36. Вендина Т. И. Этнолингвистика, аксиология и словообразование / Т.И.Вендина // Слово и культура. Памяти Н. И. Толстого. М. : Индрик, 1998. Т.1. С. 3948.
37. Вилюнас В. К. Психология эмоциональных явлений / В. К. Вилюнас. М. : Изд-во Моск. ун-та, 1976. 142 с.
38. Вітгенштайн Л. Tractatus logico-philosophicus. Філософські дослідження / Людвіг Вітгенштайн ; [пер. з нім., англ.]. К. : Основи, 1995. 311 с.
39. Вовк В. Н. Языковая метафора в художественной речи: Природа вторичной номинации / В. Н. Вовк. К. : Наук. думка, 1986. 142 с.
40. Воїнов В. В. Оцінний компонент значення і його прагматична функція / В.В.Воїнов, О. Є. Семенець // Мовознавство. 1989. № 1. С. 4751.
41. Вольф Е. М. Функциональная семантика оценки / Е. М. Вольф. М. : Наука, 1985. 232 с.
42. Воркачев С. Г. Лингвокультурология, языковая личность, концепт: становление антропоцентрической парадигмы в языкознании / С. Г. Воркачев // Филологические науки. 2001. №1. С. 6472.
43. Гак В. Г. Метафора: универсальное и специфическое / В. Г. Гак // Метафора в языке и тексте. М., 1988. С. 1126.
44. Гак В. Г. Сопоставительная лексикология / В. Г. Гак. М. : Международные отношения, 1977. 264 с.
45. Галстян А. С. Психолингвистический анализ процесса метафоризации : автореф. дис. на соиск. учен. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.02 Русский язык” / А. С. Галстян. Ереван, 1985. 19 с.
46. Гальперин И. Р. Стилистика английского языка / И. Р. Гальперин. М. : Высшая школа, 1977. 322 с.
47. Гнаповская Л. В. Лингвокогнитивные и лингвокультурологические характеристики английских антропонимов германского происхождения: дис. на соиск. учен. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 Германские языки” / Л.В.Гнаповская. К., 1999. 205 с.
48. Голоюх Л. В. Порівняння як структурно-стилістичний компонент художнього тексту (на матеріалі сучасної української історичної прози) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 Українська мова” / Л. В. Голоюх. К., 1996. 20 с.
49. Голубовська І. О. Етнічні особливості мовних картин світу / Ірина Олександрівна Голубовська. К. : Логос, 2004. 284 с.
50. Гольдберг В. Б. Контрастивный анализ лексико-семантических групп (наматериале англ., рус. и нем. яз.) / В. Б. Гольдберг. Тамбов : ТГПИ, 1988. 54с.
51. Гончарова Т. І. Спільність та специфіка мовних зооморфних картин світу: автореф. дис.на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.15 Загальне мовознавство” / Т. І. Гончарова. Х., 1996. 22 с.
52. Губанов Н. И. Чувственное отражение / Н. И. Губанов. М. : Мысль, 1986. 160 с.
53. Гудавичюс А. Й. Аксиологический аспект метафоры / А. Й. Гудавичюс // Материалы докладов международной научной конференции Форма, значение и функции единиц языка и речи”. Минск : Изд-во МГЛУ. 2002. С. 2325.
54. Гудавичюс А. Й. Семантический процесс антропоцентричной метафоры (на примере зооморфизмов в русском и литовском языках) / А. Й. Гудавичюс // Семантические процессы в системе языка. Воронеж : Изд-во ВГУ, 1984. С.2427.
55. Гумбольдт В. фон. Избранные труды по языкознанию / В. фон. Гумбольдт. М. : Наука, 1984. 396 с.
56. Гуревич В. В. О субъективном” компоненте языковой семантики / В.В.Гуревич // Вопросы языкознания. 1998. № 1. С. 2735.
57. Девидсон Д. Что означают метафоры / Д. Девидсон // Теория метафоры : Сборник : [пер. с англ., фр., нем., исп., польск. яз.] / Общ. ред. Н. Д. Арутюновой и М. А. Журинской. М. : Прогресс, 1990 С. 173193.
58. Демьянков В. З. Интерпретация как инструмент и как объект лингвистики/ В. З. Демьянков // Вопросы филологии. 1999. №2. С. 514.
59. Денисова С. П. Типологія категорій лексичної семантики / С.П.Денисова. К. : Вид. центр КДЛУ, 1996. 295 с.
60. Дубинин И. И. Динамика обыденного сознания / И. И. Дубинин, Л.Г.Гуслякова. Минск : Изд-во Белорусского ун-та, 1985 134 с.
61. Жаботинская С. А. Когнитивная лингвистика: принципы концептуального моделирования / С. А. Жаботинская // Лінгвістичні студії. Черкаси : Січ. 1997. Вип. ІІ. С. 310.
62. Жайворонок В. В. Проблема концептуальної картини світу та мовного її відображення / Віталій Віталійович Жайворонок // Культура народов Причерноморья. 2002. № 32. С. 5153.
63. Жайворонок В. В. Слово в етнологічному контексті / Віталій Віталійович Жайворонок // Мовознавство. 1996. №1. С.714.
64. Жайворонок В. В. Українські обрядові мовні формули на етнокультурному тлі ідіомотворення / Віталій Віталійович Жайворонок // Сл