ДИНАМІКА РОЗМОВНИХ КОНСТРУКЦІЙ В АНГЛІЙСЬКИХ ТА УКРАЇНСЬКИХ ХУДОЖНІХ ТЕКСТАХ XVIII – ПОЧ. XXI СТ.

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені М.П.ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

НОВОХАТСЬКА НАТАЛІЯ ВАСИЛІВНА

УДК[811.111+811.161.2]'367(043.3)

ДИНАМІКА РОЗМОВНИХ КОНСТРУКЦІЙ
В АНГЛІЙСЬКИХ ТА УКРАЇНСЬКИХ ХУДОЖНІХ ТЕКСТАХ
XVIII поч. XXIст.

10.02.17 порівняльно-історичне і типологічне мовознавство

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
доктор філологічних наук, професор
Корольова Алла Валер’янівна

КИЇВ 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.............

5

ВСТУП...

7

РОЗДІЛ 1

ЛІНГВОСЕМІОТИЧНА ПРИРОДА РОЗМОВНИХ КОНСТРУКЦІЙ....

14

1.1.

Дефініції понять "розмовний стиль", "розмовне мовлення" і "розмовна конструкція" в сучасній лінгвістиці

14

1.2.

Специфіка розмовних конструкцій у співвідношенні з художнім діалогом .

22

1.3.

Розмовні конструкції як знаки художнього мовлення ..

27

1.4.

Тенденції розвитку розмовних конструкцій у контексті становлення національних літературних мов .....

35

1.5.

Методика зіставлення англійських та українських розмовних конструкцій .

48

Висновки до розділу 1 ....

51

РОЗДІЛ 2

ПРОЦЕСИ СПРОЩЕННЯ ТА РОЗШИРЕННЯ ГРАМАТИЧНИХ ФОРМ РОЗМОВНИХ КОНСТРУКЦІЙ В АНГЛІЙСЬКИХ ТА УКРАЇНСЬКИХ ХУДОЖНІХ ТЕКСТАХ XVIII поч. XXIст. ......

54

2.1.

Формально спрощені англійські та українські розмовні конструкції .....

54

2.1.1.

Неповнореченнєві розмовні конструкції як основа процесу спрощення .....

55

2.1.2.

Адресантно зумовлене спрощення англійських та українських розмовних конструкцій XVIII поч. XXIст. ..

62

2.1.3.

Інтеракційно зумовлене спрощення англійських розмовних конструкцій XVIII поч. XXIст. та українських XIX поч. XXIст. ..

72

2.2.

Формально розширені англійські та українські розмовні конструкції .....

75

2.2.1.

Повтори як основа процесу розширення ..

75

2.2.1.1.

Адресантно зумовлені повтори в англійських та українських розмовних конструкціях XVIIIпоч. XXIст. ...

80

2.2.1.2.

Інтеракційно зумовлені повтори в англійських розмовних конструкціях XVIII поч. XXIст. та українських XIX поч. XXIст. .. ..

94

2.2.2.

Антиципація як катафоричне розширення англійських та українських розмовних конструкцій

98

2.2.2.1.

Референційне співвідношення займенника it та дієслова в англійських розмовних конструкціях XVIIIпоч. XXIст. ....

100

2.2.2.2.

Референційне співвідношення займенника та іменника в англійських та українських розмовних конструкціях XVIII поч. XXIст.

100

2.2.3.

Вказівні частки як дейктичне розширення українських розмовних конструкцій XVIII поч. XXIст. ..

105

Висновки до розділу 2.

112

РОЗДІЛ 3

ПРОЦЕСИ СЕГМЕНТАЦІЇ ТА СУБСТИТУЦІЇ ГРАМАТИЧНИХ ФОРМ РОЗМОВНИХ КОНСТРУКЦІЙ В АНГЛІЙСЬКИХ ТА УКРАЇНСЬКИХ ХУДОЖНІХ ТЕКСТАХ XVIII поч. XXIст. ......

115

3.1.

Формально сегментовані англійські та українські розмовні конструкції..

115

3.1.1.

Приєднання та парцеляція як формально-змістове членування англійських та українських розмовних конструкцій...

115

3.1.2.

Називний уявлення як формально-асоціативне членування англійських та українських розмовних конструкцій ..

124

3.2.

Формально заміщенні англійські та українські розмовні конструкції..

137

3.2.1.

Англійські та українські інверсійні розмовні конструкції з заміщеною позицією членів речення .

137

3.2.2

Інтертексти як субституція граматичної форми українських розмовних конструкцій......

145

3.2.3

Комунікативи як субституція граматичної форми англійських та українських розмовних конструкцій....

151

Висновки до розділу 3.

158

ВИСНОВКИ..

162

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ....

169

СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ.....

197

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ..

199

ВСТУП

Сучасна лінгвістична наука зорієнтована на розвиток як нових напрямів, пов’язаних зі зміною наукової парадигми наприкінці ХХ ст., так і традиційних, започаткованих класиками мовознавчої думки [47; 61; 175; 195], передусім крізь призму переосмислених позицій щодо їхньої вичерпаності. Таким аспектом вивчення у сучасній лінгвістиці є поняття розмовності, розмовного стилю, розмовного мовлення, розмовної конструкції [52; 89; 108; 172; 189] тощо.
Вивчення розмовного мовлення як надскладного комунікативного явища розпочалося в русистиці у 20-х роках XXст. з праць Л.П.Якубинського та О.М.Пєшковського. У германістиці й україністиці розмовне мовлення стає об’єктом наукових пошуків з 6070 рр. XXст. [79; 192; 262; 275]. Проте після фундаментальних праць згаданих учених науковий інтерес до аналізу розмовного мовлення поступово згасає і актуалізується лише з 90-х рр. XXст. безпосередньо в дослідженні розмовних конструкцій як окремих типів мовленнєвих актів [136; 219] та як вигуків, що іменуються комунікативами [140]. Наприкінці XXст. англійські науковці роблять перші спроби зіставлення розмовних конструкцій в англійській, німецькій та французькій мовах [263]; в англійській та російській мовах [267], які виявилися надзвичайно перспективними для зіставної комунікативної лінгвістики [119]. Методика ж цього зіставлення перебуває ще в стадії розробки і потребує запровадження більш ефективних методів і прийомів аналізу цих одиниць.
Однією з найдискусійніших проблем сучасного комунікативного синтаксису залишається виявлення суперечностей у визначенні співвідношення понять розмовне мовлення, розмовний стиль і розмовна конструкція. У результаті тривалої дискусії науковців сформовано 3 підходи до диференціації згаданих понять. Представники першого підходу [53; 89] декларують тезу про те, що розмовне мовлення є ширшим за розмовний стиль, тимчасом, як інші [172; 191] обстоюють протилежну думку. Окрему позицію при цьому займає О.Сиротиніна, погляди якої ґрунтуються на інтегрованому розумінні двох попередніх підходів: розмовне мовлення є, з одного боку, ширшим (це не завжди реалізація лише розмовного стилю літературної мови), а з іншого, вужчим (можливе лише в усній формі, а розмовний стиль у будь-якій) за розмовний стиль.
Ця дискусійна проблема ускладнюється, коли йдеться про розмовно-комунікативний синтаксис, становлення якого у зіставлюваних англійській та українській мовах відбувалося неоднаково відповідно до загальних тенденцій історичного розвитку цих мов, їхньої стильової і стилістичної диференціації, а також процесів формування літературних норм [15; 28; 33; 129; 122; 169; 230; 236; 248].
Актуальність дисертаційної роботи зумовлена її спрямуванням на вивчення розмовного мовлення як комунікативного феномену, що розкриває закономірності й специфіку міжособистісної взаємодії в різних лінгвокультурах. Поєднання зіставно-типологічного й порівняльно-історичного підходів до аналізу англійських та українських розмовних конструкцій є необхідним для виявлення динамічних процесів розвитку їхніх граматичних форм протягом XVIIIпоч. ХХIст. та визначення спільних і відмінних тенденцій у становленні нормативного розмовного синтаксису англійської й української мов.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідних робіт Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова за напрямом "Дослідження проблем гуманітарних наук". Дисертаційна робота є складовою частиною наукової теми кафедри германського та порівняльного мовознавства Інституту іноземної філології НПУ імені М.П.Драгоманова "Зіставна семантика та проблеми міжкультурної комунікації" (тему дисертації затверджено вченою радою НПУ імені М.П.Драгоманова, протокол № 6 від 1 лютого 2007 р.).
Метою дисертаційної роботи є виявлення динаміки розмовних конструкцій в англійських та українських художніх текстах XVIII поч. XXIст. шляхом аналізу їхніх граматичних форм як на внутрішньомовних рівнях, так і в міжмовному плані.
Поставлена мета передбачає вирішення таких завдань:
визначити лінгвосеміотичну природу розмовних конструкцій;
розробити методику зіставлення англійських та українських розмовних конструкцій;
виявити спільні й відмінні типи розмовних конструкцій в англійських та українських художніх текстах XVIII поч. XXIст.;
зіставити специфіку процесів спрощення, розширення, сегментації та субституції граматичних форм розмовних конструкцій в англійських та українських художніх текстах XVIII поч. XXIст.;
проаналізувати характер змін у граматичних формах розмовних конструкцій в англійських та українських художніх текстах XVIII поч. XXIст.
Об’єктом дослідження є розмовні конструкції в англійських та українських художній текстах XVIII поч. XXIст.
Предмет аналізу становлять граматичні форми англійських та українських розмовних конструкцій, відображених у художньому мовленні англійських та українських письменників XVIII поч. XXIст.
Джерельною базою дисертації є англійські та українські художні тексти XVIIIст. (тексти романів англійських письменників: D.Defoe "Memoirs of a Cavalier" 1722р., Ch.Lennox "The Female Quixote" 1752p., F.Burney "Evelina" 1778p. та тексти української прози: В.Григорович-Барський "Странствованія" 1778p., Літопис С.Величка, інтермедія "Вертеп"); XIXст. (англійські романи Ch.Dickens Hard times” 1854р., Ch.Bronte "Jane Eyre" 1847р., J.Austen "Emma" 1816p. та українські романи П.Куліша "Чорна рада" 1850р., Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" 1872-1875рр.; І.Нечуя-Левицького "Гетьман Іван Виговський" 1895р.); початок 90-ті роки XXст.: англійські романи J.Galsworthy "The Man of Property" 1906p., S.Rohmer "Fire Tongue" 1922p., A.Burgess "The Malayan Trilogy" 1956p. та українські романи В.Владка "Аргонавти Всесвіту" 1938p., В.Сичевського "Чорний лабіринт" 1988р., П.Загребельного "Вигнання з раю" 1985p.); 90-ті роки XX ст. поч. XXI ст. (англійські романи J. LeCarré "The constant gardener" 2001р., I.McEwan "On Chesil Beach" 2007р. та українські романи І.Карпи "Фройд би плакав" 2004р., І.Роздобудько "Пастка для жар-птиці" 2001р.). Фактичний матеріал дисертації становлять 4100 розмовні конструкції (2200од. в англійській мові та 1900 од. в українській).
Методи дослідження. Зіставно-типологічний метод дозволив виявити спільні й відмінні типи розмовних конструкцій в англійських та українських художніх текстах XVIII поч. XXIст. Методика трансформаційного аналізу як складова структурного методу сприяла визначенню особливостей граматичних форм англійських та українських розмовних конструкцій як різних варіантів тієї самої конструкції. Ця методика стала основною, адже за її результатами було встановлено 4 процеси (спрощення, розширення, сегментацію, субституцію) динаміки англійських та українських розмовних конструкцій. Прийом зовнішньої реконструкції дав змогу з'ясувати історичні форми синтаксичних конструкцій розмовного характеру, зокрема виникнення формального підмета it в англійській мові та вказівних часток оце, отсе в українській. За допомогою контекстуально-інтерпретаційного методу проаналізовано характер впливу контексту на вибір граматичної форми розмовних конструкцій у зіставлюваних мовах. Кількісно-якісний аналіз застосовано для зіставлення показників розвитку стилізованих англійських та українських конструкцій протягом трьох століть.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що в роботі вперше виявлено: динаміку англійських та українських розмовних конструкцій XVIIIпоч.XXIст. (від спрощення й розширення їхніх граматичних форм в англійському та українському стилізованому розмовному мовленні XVIIIст., сегментації в англійському стилізованому розмовному мовленні XVIIIст. та українському кінця XIX поч. ХХст. до субституції граматичних форм з найвищим ступенем експресивності у другій половині ХХпоч. ХХІст.); спільні 8 типів розмовних конструкцій (комунікативи, конструкції з повторами і називним уявлення, неповнореченнєві, інверсійні, антициповані, парцельовані, приєднувальні) та 2 відмінні типи українських стилізованих розмовних конструкцій (із вказівними частками ото, от, он, ось, оце, отсе XVIIIпоч.ХХІст.; з інтертекстуальними цитатами, джерелом яких є українські ЗМІ ХХпоч. ХХІст.).
Теоретичне значення дисертації пов’язане з поглибленням теоретичних положень про функціонування національних літературних мов і залежність їхніх кодифікованих норм як від суспільної, так і від художньої мовної практики; з розробкою теоретичних концепцій, присвячених вивченню процесів унормування конструкцій розмовно-комунікативного синтаксису.
Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їхнього застосування у зіставно-типологічних дослідженнях з комунікативного синтаксису та у викладанні навчальних дисциплін: "Історія української літературної мови", "Історія англійської мови", "Історична граматика української мови", "Стилістика англійської мови", "Стилістика української мови", "Порівняльна типологія англійської та української мов". Опрацьований фактичний матеріал може стати в пригоді при укладанні англо-українського та українсько-англійського словника-довідника розмовних конструкцій.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження висвітлювалися в доповідях на п’яти міжнародних наукових конференціях: "Національна культура у парадигмах семіотики, мовознавства, літературознавства, фольклористики" (Київ, 2007р.), "Мовно-культурна комунікація в сучасному соціумі" (Київ, 2008р.), "Українська мова мова державна" (Донецьк, 2008р.), "Мова і світ: дослідження та викладання" (Кіровоград, 2009р.), "Діалог мов і культур" (Київ, 2009р.); на трьох всеукраїнських наукових конференціях: "Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація" (Харків, 2009р.), "Пріоритети германського та романського мовознавства" (Луцьк, 2008р.), "Мовна комунікація і сучасні технології у форматі різнорівневих систем" (Горлівка, 2008р.); на щорічних науково-звітних конференціях Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (Київ, 20072009 рр.). Дисертаційна робота обговорювалася на засіданнях кафедри германського та порівняльного мовознавства Інституту іноземної філології Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова.
Публікації. Проблематику, теоретичні й практичні результати дисертаційного дослідження викладено в одинадцяти публікаціях: у восьми статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України, та тезах доповідей трьох наукових конференцій.
Обсяг і структура роботи. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (285 найменувань, з яких 64 іноземними мовами), списку джерел ілюстративного матеріалу (25 найменувань) та списку лексикографічних джерел (15 найменувань). Повний обсяг дисертації 201 сторінка, основний зміст викладено на 168 сторінках.
У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету, визначено завдання, об’єкт, предмет, наукову новизну дисертації, методи дослідження, охарактеризовано фактичний матеріал, теоретичне й практичне значенн

Список литературы

ВИСНОВКИ

Сучасна комунікативна лінгвістика зорієнтована на вивчення спілкування як втілення національно-культурної специфіки мовного колективу, особливу роль в якому відіграє розмовне мовлення багатоаспектний феномен, що розкриває закономірності людської взаємодії, способи представлення думок адресанта в мовленні та мовний код спільноти, за допомогою якого відбувається розуміння адресатом не лише експліцитної, а й імпліцитної інформації.
Цей підхід до розуміння комунікативно-розмовного синтаксису дав можливість визначити теоретико-методологічні засади дисертаційного дослідження, що ґрунтуються на таких концептуальних положеннях: 1)розмовні конструкції є одиницями розмовного мовлення з властивими їм граматичними формами, що актуалізують висловлення; 2)у художньому мовленні відбувається стилізація розмовних конструкцій, ступінь якої залежить від особистості письменника; 3)стилізовані розмовні конструкції є знаками художнього мовлення, семіотичний характер яких залежить від денотата (позамовної ситуації), референта (конкретного предмета мовлення) та сигніфікату (ментального відображення позамовної ситуації).
Лінгвосеміотична природа розмовних конструкцій полягає в тому, що кожне висловлення співрозмовника, незалежно від того, чи звучить воно в усно-розмовному мовленні, чи зафіксоване на письмі, виражає усвідомлення мовцем дійсності, закодоване за допомогою знаків. Основне завдання слухача або читача полягає в декодуванні змісту висловлення.
Запропонована методика зіставлення англійських та українських розмовних конструкцій виявилася ефективною передусім у визначенні характеру змін їхніх граматичних форм як засобів вираження предикативних, суб’єктних, об’єктних, адресантних, інтеракційних і корелятивних граматичних значень.
Стилізовані розмовні конструкції відповідно до чотирьох процесів розвитку їхніх граматичних форм скласифіковано у десять типів, вісім з яких виявилися спільними для зіставлюваних мов: 1)комунікативи, 2)конструкції з повторами та 3)називним уявлення, 4)неповнореченнєві, 5)інверсійні, 6)антициповані, 7)парцельовані, 8)приєднувальні та два відмінними типами українських стилізованих розмовних конструкцій: 9)із вказівними частками ото, от, он, ось, оце, отсе XVIII поч. ХХІст.; 10)з інтертекстуальними цитатами, джерелом яких є українські ЗМІ ХХ поч. ХХІст.
Граматичні форми розмовних конструкцій протягом трьох століть змінювалися відповідно до процесів: 1)спрощення (економії мовних засобів у результаті операції вилучення зі структури речення певного конструктивного елемента неповнореченнєві розмовні конструкції); 2)розширення (додавання до певної синтаксичної одиниці інших одиниць того ж синтаксичного статусу конструкції з лексичними повторами, з антиципацією та з вказівними частками); 3)сегментації (членування висловлення на два сегменти з особливими відношеннями теми і судження щодо неї парцельовані, приєднувальні та розмовні конструкції з називним уявлення); 4)субституції (використання форм з узагальненим структурним значенням, замість конструкцій з конкретним значенням інверсійні, інтертекстуальні конструкції та комунікативи).
Відповідно до етапів входження до стилізованого розмовного мовлення англійські та українські розмовні конструкції з неповними реченнями поділяються на 1)розмовні конструкції з еліптичними реченнями, 2)розмовні конструкції з контекстуальними неповними реченнями, 3)розмовні конструкції з ситуативними неповними реченнями.
Еліптичні речення з незайнятою синтаксичною позицією на позначення допоміжного дієслова be в Present simple та еліпсисом there/it+ is/are властиві англійському розмовному мовленню XVIIIст. У XIXст. еліптичними стають речення без допоміжного дієслова be в Present Continuous. У XXст. дієслово-зв’язка не вживається мовцями як в активному, так і в пасивному стані. В активному стані у XXст. випускається допоміжне дієслово do та have. У пасивній формі допоміжне дієслово не використовується в Perfect Passive або Indefinite Passive. Проте, в англійських реченнях з еліпсисом допоміжного дієслова XXст. зазвичай незаміщеною залишається синтаксична позиція підмета. В українському ж розмовному мовленні еліптичним є лише присудок. При цьому у XVIIIст. еліптичним був присудок на позначення буттєвого дієслова, а у XIXст. на позначення також і дієслова руху, мовлення та предикатів можна, треба.
До контекстуальних неповних речень належать розмовні конструкції з незаміщеною синтаксичною позицією 1)головних членів речення (підмета та присудка у зіставлюваних мовах) і 2)другорядних членів речення (додатка в українській мові).
Відповідно до способу встановлення підмета, розмовні конструкції з незаміщеною синтаксичною позицією підмета мають дві моделями: 1)розмовні конструкції без підмета на позначення мовця (XVIIIст. у зіставлюваних мовах) та 2)розмовні конструкції, в яких підмет встановлюється із попереднього контексту (XIXст. у зіставлюваних мовах). Контекстуальні розмовні конструкції з пропуском присудка зафіксовано у XVIIIст. у 1) порівняльних підрядних реченнях у зіставлюваних мовах та у 2)висловленнях із незаміщеною позицією присудка з тотожним синтаксичним значенням (буттєвих дієслів та дієслів-скриптів у XVIIIст.; дієслів мовлення та переміщення у просторі в XIXст.) в українській.
Ситуативний еліпсис в англійських та українських репліках-стимулах виявлено у XVIIIст. , а в репліках-реакціях у XVIIIст. в англійському розмовному мовленні та в XIXст. в українському.
Розмовні конструкції з повторами у зіставлюваних мовах поділяються на: 1)розмовні конструкції з повторами в межах одного висловлення (адресантно зумовлені повтори) та 2)розмовні конструкції з повторами в межах діалогічної єдності (інтеракційно зумовлені повтори).
Адресантно зумовлені розмовні конструкції з повторами були представлені повтором іменників, дієслів та прикметників в англійському та українському розмовному мовленні. В українському розмовному мовленні XVIIIст. функціонував один вид повтору іменників: непоширений повтор, на відміну від англійського розмовного мовлення, в якому встановлено ще 2 види: поширений і кільцевий повтори, які в українському стилізованому розмовному мовленні з'являються в XIXст. Непоширений повтор дієслів зафіксовано в англійському розмовному мовленні XIXст. та українському XVIIIст. При цьому поширений повтор та синонімічне дублювання дієслів не були властивими англійському розмовному мовленню. Кільцеве дублювання дієслів виявлено у XIXст. у зіставлюваних мовах. Усі види повтору прикметників (окрім непоширеного повтору XVIIIст. та відсутності синонімічного повтору в англійському розмовному мовленні) зафіксовані в англійських та українських розмовних конструкціях XIXст. При повторі в межах діалогічної єдності відбувається 1)точний повтор інтенціональної репліки в репліці-реакції (XIXст. у зіставлюваних мовах), 2)повтор елемента, ускладнений запитальним словом (XXст. в англійській мові й XIXст. в українській), 3)неускладнений повтор окремого елемента: іменника та дієслова (XVIIIст. в англійській мові й XIXст. в українській).
При антиципації спільною для зіставлюваних мов є модель установлення референційної тотожності іменника та займенника в художніх текстах XVIIIст. Відмінною національно-маркованою ознакою українських антиципованих розмовних конструкцій XIXст. є вживання частки воно. Відмінною моделлю, властивою англійським РК, є функціонування займенника it як формально вираженого підмета, що співвідноситься з інфінітивним підметом у XVIIIст. та з герундіальним у XIXст.
Українські розмовні конструкції із вказівними частками у XVIIIст. містили частку оце. У XIXст. РК із вказівними частками вже мають шість моделей: 1)РК з ото, 2) РК з от, 3) РК з он, 4)РК з ось, 5) РК з оце, 6)РК з отсе. У XIXст. наявні паралельні форми займенників як із початковим о, так і без нього.
Приєднувальні конструкції мають 2 спільні моделі: 1)приєднання головних членів речення (підмета й присудка англійські конструкції XVIIIст. та українські XIXст.) та 2)приєднання другорядних членів речення (додатків XIXст., обставин XIXст., означень XXст. у зіставлюваних мовах). У XIXст. починають уживатися ще й парцельовані РК в обох мовах. Спільними для англійських й українських РК є 2 моделі з парцеляцією: 1)головних (підмет чи присудок XIXст.) і 2)другорядних (додаток, означення, обставина XXст.) членів речення.
Розмовні конструкції з називним уявлення в англійському розмовному мовленні функціонували ще у XVIIIст., на відміну від українського розмовного мовлення, в якому вперше встановлено розмовні конструкції з називним уявлення у XXст. Розмовні конструкції з називним уявлення у називному відмінку в зіставлюваних мовах мають такі 3 спільні моделі: Adj + N + Pr (p), Pr (dem) + N+ Pr(p), N + Pr (p). Для розмовних конструкцій з називним уявлення з особовим займенником у непрямому відмінку характерні дві моделі: N + Pr(p), Adj + N + Pr(pоss). Серед непрямих відмінків українських розмовних конструкцій з називним уявлення, що встановлюють референційні відношення з іменником у називному відмінку ініціальної фрази, виокремлено родовий та знахідний відмінки. Виявлено також 2 відмінні моделі англійських РК: N+ Pr (dem), Adj + N + Pr (dem).
Інверсійні розмовні конструкції мають два види: первинну (XVIII ст. в обох мовах) і вторинну в англійській мові XX ст. Англійські й українські первинні інверсійні РК будуються за 3 спільними моделями: 1)винесення додатка у препозицію до присудка; 2)винесення іменної частини присудка у препозицію до підмета; 3)постпозиційне означення. Вторинна інверсія передбачає вживання стверджувальних висловлень для вираження питання у мовах із фіксованим порядком слів.
Розмовні конструкції з інтертекстуальними цитатами ЗМІ стали надбанням стилізованого українського розмовного мовлення XX поч. XXIст. Розмовні конструкції з інтертекстуальними цитатами кінофільмів та пісень є як прямими, так і трансформованими. Серед трансформованих цитат виокремлено трансформацію одного чи двох слів без зміни ритмічно-синтаксичної конструкції. У XXIст. через популярність радянського кінематографу, стилізовані РК з інтертекстуальними цитатами із фільмів, як правило, не перекладаються українською мовою та відображаються за допомогою транскрипції. Проте, існує й інша тенденція, яка передбачає їх відтворення мовою перекладу. Зазвичай в українському розмовному мовленні відбувається цитування пісень як українською, так і англійською мовами. При цьому переважає функціонування англомовних цитат із пісень.
Комунікативи, виявлені в англійському та українському розмовному мовленні, поділяються на 6 видів: 1)стверджувальні; 2)заперечні; 3)емоційно-оцінні; 4)фатичні; 5)спонукальні; 6)питальні. Спонукальні та питальні комунікативи в українському стилізованому розмовному мовленні починають функціонувати лише у XIXст., інші ж види у XVIIIст. в англійському та українському розмовному мовленні.
Основною відмінністю процесів спрощення та розширення граматичних форм РК XVIIIст. є кількісна перевага англійських одиниць, порівняно з українськими (неповнореченнєвих: англ. 164 / укр. 28; розмовних конструкцій з повторами: англ. 82/ укр.12). Це пояснюється тим, що у XVIIIст. діалогічні єдності були ще зрідка вживаними в українському художньому мовленні: актуальним залишалося функціонування контекстуального підмета на позначення мовця, контекстуального присудка й ситуативного еліпсиса в коротких репліках-стимулах (спрощення) та адресантно зумовлених повторів (розширення). В англійському ж стилізованому розмовному мовленні XVIIIст. письменники вже широко використовували діалогічні єдності, а тому, окрім вищеназваних видів конструкцій, виявлено також ситуативний еліпсис у репліках-реакціях (інтеракційно зумовлене спрощення) та повтори у репліках-реакціях (інтеракційно зумовлене розширення). Дейктичне ж розширення вказівною часткою оце (XVIIIст.) та частками ото, от, он, ось, оце, отсе (XIXст.) є національно-маркованою ознакою української мови.
Процес сегментації граматичних форм розпочався в англійському розмовному мовленні у XVIIIст. з функціонування приєднувальних розмовних конструкцій та конструкцій з називним уявлення, активно розвиваючись у XIXст. В українському ж стилізованому розмовному мовленні цей процес відбувся набагато пізніше у XX ст., а у другій половині XIXст. зафіксовано функціонування українських приєднувальних розмовних конструкцій. Це можна пояснити тим, що українська літературна мова, сформована на основі полтавсько-київського діалекту, витіснила староукраїнську мову з її складною синтаксичною будовою.
Особливістю процесу субституції граматичних форм англійських та українських стилізованих розмовних конструкцій XVIII поч.ХХІст. є характер їхньої інверсії. Інверсійні розмовні конструкції із заміщеною синтаксичною позицією виявлено ще у XVIIIст. у зіставлюваних мовах. Значна різниця у функціонуванні цих конструкцій (англ. 265од. / укр. 90 од.) пояснюється фіксованим порядком слів в англійському розмовному мовленні та відносно вільним в українському.
Таким чином, розвиток англійських та українських розмовних конструкцій XVIII поч.XXIст. відбувався від спрощення й розширення їхніх граматичних форм в англійському та українському стилізованому розмовному мовленні XVIIIст., сегментації в англійському стилізованому розмовному мовленні XVIIIст. та українському кінця XIX поч. ХХст. до субституції граматичних форм з найвищим ступенем експресивності у другій половині ХХпоч. ХХІст.
Перспективами подальших досліджень є здійснення зіставно-типологічного аналізу інтертекстів як постмодерністського типу розмовних конструкцій у неблизькоспоріднених мовах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Акимова Г. Н. Новое в синтаксисе современного русского языка : учеб. пособ. / Галина Николаевна Акимова. М. : Высш. шк., 1990. 168с.
2. Александрова В. Г. Когнітивно-комунікативний потенціал еліптичного речення в сучасній англійській мові : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 "Германські мови" / Вікторія Георгіївна Александрова. Одеса, 2008. 20с.
3. Андреева С. В. Элементарные конструктивно-синтаксические единицы устной речи и их коммуникативный потенциал : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.01 "Русский язык" / Андреева Светлана Владимировна. Саратов, 2005 67 с.
4. Античные теории языка и стиля / [ред. О.М.Фрейденберг]. М. Л. : Соцэкгиз, 1936. 341 с.
5. Антология гендерной теории / [ред. Гапова Е. И., УсмановаА.Р.]. Минск : Пропилеи, 2000. — 384 с.
6. Афанасенко Е. В. Семантический повтор в политическом дискурсе: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.19 "Теория языка" / Афанасенко Евгения Викторовна. Саратов, 2006. 18 с.
7. Бабайцева В. В. Односоставные предложения в современном русском языке / Вера Васильевна Бабайцева. М. : Просвещение, 1968. 160с.
8. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка / Шарль Балли; [пер. с франц. Е.В. Вентцель, Т.В. Вентцель]. М. : Изд-во иностр. лит., 1955. 416 с.
9. Бархударов Л. С. Структура простого предложения современного английского языка / Леонид Степанович Бархударов. М.: Высш. шк., 1966. 200с.
10. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики : Підр. / Флорій Сергійович Бацевич. К. : Видавничий центр "Академія", 2004. 344с.
11. Баясгалан Д. Следы русской культуры в монгольском языке / Баясгалан Дашхуугийн // Русский язык за рубежом. М., 2005. №34. С.7173.
12. Безпояско О. К. Граматика української мови. Морфологія / О.К.Безпояско, К.Г.Городенська, В.М.Русанівський. К. : Либідь, 1993. 336 с.
13. Белякова О. В. Лингвокультурный аспект языковой номинации (на материале англоязычных лингвокультурных сценариев "посещение ресторана", "посещение кинотеатра", "бытовое обслуживание") : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 "Германские языки" / Ольга Владимировна Белякова. Самара, 2007. 18 c.
14. Бенвенист Э. Общая лингвистика / Эмиль Бенвенист; [пер. c франц. Ю.Н. Караулов]. 2.изд., стер. М. : Едиториал УРСС, 2002. 447с.
15. Беркнер С. С. Проблемы развития разговорного английского языка в XVI XX вв. (на материале драматического и других литературных жанров)/ Сергей Самуилович Беркнер. Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1978. 300с.
16. Бирюкова О. А. Семантико-прагматические функции и стилистические возможности частиц в художественном тексте : на материале прозы С.Довлатова : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.01 "Русский язык" / Бирюкова Оксана Анатольевна. Владивосток, 2007. 38 с.
17. Блох М. Я. Теоретическая грамматика английского языка : Учебн./ Марк Яковлевич Блох. М.: Высш. шк., 1983. 383с.
18. Бобрикова Е. Н. Средства связности текста в литературе "потока сознания" (на материале романа Джеймса Джойса "Улисс") : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.19 "Теория языка" / Бобрикова Елена Николаевна. Ростов-на-Дону, 2008. 20 с.
19. Богатько В. В. Явище еліпсисису в мові сучасної української публіцистики : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 "Українська мова" / Богатько Валентина Василівна. К., 2005. 24 с.
20. Богдан В. В. Синтактика, семантика, прагматика англомовних приєднувальних конструкцій і складних речень з підрядним зв'язком : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 "Германські мови" / Валерій Володимирович Богдан. Харків, 2006. 20с.
21. Богумил О. Начерк історії літературної української мови. До Ів.Котляревського / Богумил О., Житецький П. // Україна : Науковий трьохмісячник українознавства. 1914. Кн. 2. С. 728.
22. Богушевич Д. Г. Единица, функция, уровень : к проблеме классификации языка / Дмитрий Георгиевич Богушевич. Минск : Вышейшая школа, 1985. 116 с.
23. Болдырев Н. Н. Когнитивная семантика : Курс лекций по английской филологии / Николай Николаевич Болдырев. Тамбов : Изд-во Тамб. ун-та, 2000. 123 с.
24. Бондаренко Л. В. Склад та комунікативні функції вторинних часток: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 "Українська мова" / Людмила Василівна Бондаренко. Кіровоград, 2005. 20с.
25. Боргер Я. В. Комплексный анализ речевых актов негативной реакции: на материале современных драматических произведений : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.01 "Русский язык" / Боргер Яна Викторовна. Тюмень, 2004. 21 с.
26. Бочкова О. С. Модальный аспект художественного текста : на материале произведений В.Ходасевича : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.01 "Русский язык"/ Бочкова Оксана Сергеевна. Краснодар, 2008. 20 с.
27. Брандаусова А. В. Основные синтаксические особенности английской литературной сказки : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 "Германские языки" / Брандаусова Александра Вячеславовна. М., 2008. 24 с.
28. Бруннер К. История английского языка : В 2т. / Карл Бруннер [пер. с нем. С.Х.Васильевой]. Изд. 2-е. М. : Едиториал УРСС, 2003.
Т.1. 2003. 322 с.
Т.2. 2003. 393 с.
29. Будагов Р. А. Писатели о языке и язык писателей / Рубен Александрович Будагов. М. : Изд-во МГУ, 1984. 280 с.
30. Будаев Э. В. Современная политическая лингвистика / Э.В.Будаев, А.П.Чудинов. Екатеринбург : УрГПУ, 2006. 267 с.
31. Бузаров В. В. Основы синтаксиса английской разговорной речи : Учеб. пособ. для студентов педагог. ин-тов и ун-тов по специальности "иностранный язык" / Владимир Васильевич Бузаров. М. : Крон-Пресс, 1998. 366 с.
32. Бузаров В. В. Круговорот диалогической речи, или взаимодействие грамматики говорящего и грамматики слушающего / Владимир Васильевич Бузаров. Ставрополь : Изд-во Ставропольского госуниверситета, 2001. 168с.
33. Булаховський Л. А. Вибрані праці : в 5 т. / Булаховській Леонід Арсенійович. К. : Наукова думка, 1975 .
Т. 2 : Українська мова. 1977. 632 с.
34. Булаховський Л. А. Питання походження української мови / Булаховський Леонід Арсенійович. К. : Вид-во АН УРСР, 1956. 220 с.
35. Буніятова І. Р. Еволюція гіпотаксису в германських мовах (IV XIIIcт.) / Ізабелла Рафаїловна Буніятова. К.: Вид. центр КНЛУ, 2003. 327с.
36. Валгина Н. М. Синтаксис современного русского языка / Н.М.Валгина. М. : Высш. шк., 1978. 440 c.
37. Валгина Н. С. Некоторые функции изолированного именительного падежа/ Н.С. Валгина // Русский язык в школе. М., 1971. №1. С. 8894.
38. Василенко В. А. Функціонування синонімів і антонімів у поезіях Ігоря Муратова : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 "Українська мова" / Валентина Анатоліївна Василенко. Х., 2000. 18с.
39. Васильева А. Н. Разговорная речь как функциональный стиль / А.Н.Васильева // Вопросы стилистики в преподавании русского языка иностранца : Сб. статей под ред. А. Н. Васильевой. М. : Изд-во. Московского ун-та, 1972. 150 с.
40. Васильева В. В. Стилистическая функция порядка слов (на материале сложноподчинённых предложений с уступительным значением в немецкой прозе и поэзии) / Васильева В. В. // Стилистический анализ художественного текста. Смоленск, 1988. С. 120126.
41. Вейхман Г. А. Структурные модели разговорного английского языка/ Григорий Абрамович Вейхман. М. : Изд-во "Международные отношения", 1969. 224с.
42. Вейхман Г. А. Новое в английской грамматике / Григорий Абрамович Вейхман. М. : Высшая школа, 1990. 128 с.
43. Вербицкая Л. А. Некоторые проблемы создания национального корпуса русского языка / Вербицкая Л. А., Казанский Н. Н., Касевич В. Б. // Корпусная лингвистика в России. СПб., 2003. Вып. 6. Серия 2. С. 29.
44. Верещагин Е. М. Лингвострановедческая теория слова / Е.М.Верещагин, В.Г.Костомаров. М. : Русский язык, 1980. 320 с.
45. Виноградов В. В. Проблемы русской стилистики / Виктор Владимирович Виноградов. М. : Высш. школа, 1981. 320 с.
46. Виноградов В. В. Русский язык (Грамматическое учение о слове) / Виктор Владимирович Виноградов. М. : Высш. шк., 1986. 640 с.
47. Виноградов В. В. Стилистика, теория поэтической речи, поэтика / Виктор Владимирович Виноградов. М. : Изд-во АН СССР, 1963. 256 с.
48. Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис / Іван Романович Вихованець. К. : Либідь, 1993. 386 с.
49. Вихованець І. Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови / Іван Романович Вихованець. К. : Наук. думка, 1992. 224 с.
50. Вихованець І. Р. Теоретична морфологія української мови / Вихованець І.Р., Городенська К.Г. К. : Пульсари, 2004. 400 с.
51. Волчанська Г. В. Функціонування займенникових слів у структурі тексту: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 "Українська мова" / Ганна Василівна Вовчанська. Кіровоград, 2004. 19 с.
52. Гальперин И. Р. Очерки по стилистике английского языка / Илья Романович Гальперин. М. : Изд-во лит. на иностр. яз., 1958. 459 с.
53. Гальперин И. Р. Стилистика английского языка : Учебник / Илья Романович Гальперин. М. : Высш. школа, 1981. 334 с.
54. Герд А. С. Прикладная лингвистика / Александр Сергеевич Герд. СПб.: СПб ГУ, 2005. 267 с.
55. Городенська К.Г. Деривация синтаксичних одиниць / Катерина Григорівна Городенська. К.: Наук. думка, 1991. 192 с.
56. Грамматика английского языка : Синтаксис : Учеб.пособ / [КобринаН.А., Корнеева Е.А., Оссовская М.И., Гузеева К.А.]. М.: Просвещение, 1986. 160с.
57. Грамматика современного английского языка для университетов / [Кверк Р., Гринбаум С., Лич Дж., Свартвик Я.]. М.: Высш. шк., 1982. 391с.
58. Греч Н. Практическая русская грамматика / Николай Греч. С-Пб., 1827. 579 с.
59. Гриднева Н. А. Словарь цитат в парадигме современной английской лексикографии : на материале английских словарей цитат : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 "Германские языки"/ Гриднева