ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНЕ ПОЛЕ ДОБРО В УКРАЇНСЬКІЙ ТА АНГЛІЙСЬКІЙ МОВАХ : Лексико-семантическое поле ДОБРО В УКРАИНСКОМ И АНГЛИЙСКОМ ЯЗЫКАХ

Краткое описание

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА

На правах рукопису

ІВАНЕНКО Надія Вікторівна

УДК 81’44 (811.161.2 + 811.111): 81’373

ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНЕ ПОЛЕ ДОБРО В УКРАЇНСЬКІЙ ТА АНГЛІЙСЬКІЙ МОВАХ

Спеціальність 10.02.17 порівняльно-історичне
і типологічне мовознавство

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
доктор філологічних наук,
професор А.А.Лучик

Кіровоград 2008

ЗМІСТ
ВСТУП ........................................................................................................................ 5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЗІСТАВНОГО ВИВЧЕННЯ
ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИХ ПОЛІВ ................................... 13
1.1. Зіставні дослідження лексичного складу мови .............................. 13
1.2. Семантичні зв’язки у лексиці ........................................................... 18
1.2.1. Системність лексики у концептуальних зв’язках .................... 22
1.3. Філософське та загальнооцінне поняття добро” .......................... 26
1.4. Принципи моделювання лексико-семантичного
поля добро .......................................................................................... 29
1.5. Методика зіставного дослідження лексико-семантичного
поля добро .......................................................................................... 35
Висновки до розділу 1 ............................................................................................. 39
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОГО ПОЛЯ
ДОБРО В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ ....................................................... 41
2.1. Лексико-семантична характеристика ядра поля ............................. 41
2.1.1. Особливості мікрополя благо.......................................................41 2.1.2. Систематичні відношення лексем мікрополя задоволення ...... 47
2.2. Семантичні особливості одиниць навколоядерної зони ................ 50
2.2.1. Лексико-семантична будова мікрополя щастя ......................... 51
2.2.2. Системні зв’язки у мікрополі любов .......................................... 57
2.2.3. Репрезентація мікрополя дружба .............................................. 65
2.3. Особливості периферійних одиниць поля ....................................... 68
2.3.1. Характеристика лексем мікрополя правда ................................ 68
2.3.2. Аналіз мовних одиниць мікрополя допомога ........................... 72
2.3.3. Лексичний склад мікрополя згода ............................................ 74
2.3.4. Представлення лексем мікрополя бажання .............................. 76
Висновки до розділу 2 ............................................................................................. 78
РОЗДІЛ 3. СИСТЕМНА ОРГАНІЗАЦІЯ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОГО ПОЛЯ
ДОБРО В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ ........................................................ 82
3.1. Лексико-семантичний склад ядра поля ............................................ 82
3.2. Організація одиниць навколоядерної зони ...................................... 89
3.2.1. Лексичне представлення мікрополя happiness .......................... 90
3.2.2. Характеристика мікрополя pleasure ........................................... 95
3.2.3. Ознаки мікрополя love ................................................................ 99
3.2.4. Лексико-семантичні особливості мікрополя friendship .......... 105
3.3. Характеристика периферії поля .................................................. 110
3.3.1. Принципи організації мікрополя truth ..................................... 111
3.3.2. Семантика одиниць мікрополя help ......................................... 115
3.3.3. Аналіз мікрополя agreement ...................................................... 118
3.3.4. Лексичний склад мікрополя wish .............................................. 121
Висновки до розділу 3 ........................................................................................... 124
РОЗДІЛ 4. ЗІСТАВНИЙ АНАЛІЗ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОГО ПОЛЯ
ДОБРО В УКРАЇНСЬКІЙ І АНГЛІЙСЬКІЙ МОВАХ ............... 128
4.1. Лексико-семантичне зіставлення ядра поля .................................. 128
4.1.1. Зіставне дослідження мікрополів благо й benefit ................... 128
4.1.2. Особливості мікрополів задоволення і pleasure .................... 137
4.2. Зіставлення навколоядерних частин поля ..................................... 143
4.2.1. Характеристика мікрополів щастя й happiness ..................... 143
4.2.2. Зіставний аналіз мікрополів любов і love ............................... 151
4.2.3. Будова мікрополів дружба й friendship .................................. 158
4.3. Зіставна характеристика периферії поля ....................................... 164
4.3.1. Зіставлення мікрополів правда й truth .................................... 164
4.3.2. Особливості мікрополів допомога й help ............................... 169
4.3.3. Зіставна характеристика мікрополів згода й agreement ........ 172
4.3.4. Зіставлення лексико-семантичного складу мікрополів
бажання й wish ................................................................................. 176
Висновки до розділу 4 ........................................................................................... 179
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ....................................................................................... 183
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ....................................................... 187
ДОДАТКИ ............................................................................................................... 211
Додаток А. Семантичні компоненти одиниць лексико-семантичного
поля добро в українській і англійській мовах ........... 212
Додаток Б. Співвідношення спільних сем у мікрополях із ключовою одиницею добро................................................................... 236
Додаток В. Співвідношення спільних сем у мікрополях із ядром
поля ..................................................................................... 237
Додаток Д. Семантично активні семи у мікрополях лексико-семантичного поля добро в українській і англійській мовах ......................................................... 238
Додаток Е. Структура лексико-семантичного поля добро
в українській і англійській мовах ................................ 240
Додаток Ж. Зіставлення семної наповненості мікрополів української й англійської мов .......................................................... 242
Додаток З. Синонімічні відношення одиниць лексико-семантичного поля добро в українській і англійській мовах ................... 243

ВСТУП
Розвиток мовознавчої науки ХХ століття привів до загального визнання ідеї системності та антропоцентризму у вивченні мови [140; 158; 238], а також до когнітивного бачення мовних явищ [21; 102; 239]. Міжмовне зіставлення лексичних одиниць спрямоване на встановлення семантичних особливостей систем двох мов, виявлення національно-специфічного та подібного в концептуалізації світу носіями порівнюваних мов [7; 145]. Саме такий підхід дозволяє вивести дослідження, які ставлять своєю метою вивчення окремих лексико-семантичних структур мовних картин світу, на рівень сучасності й актуальності, виявити через мову важливі для духовного життя народу концептосфери [61; 194].
Поняття добро” багатогранне і складне явище, що викликає інтерес у науковців різних галузей. У сучасних лінгвістичних дослідженнях вивчається зміст поняття добро” [7; 143], аналізуються його об’єктивні та суб’єктивні оцінні параметри [41; 57]. Добро визначається як складова мовної картини світу [86; 242], як оцінний компонент у семантичній структурі слова [146; 171], як елемент семантичного простору оцінного тезауруса англійської мови [14; 17; 18]. Досліджуються лінгвокогнітивні характеристики засобів вербалізації концепту ДОБРО в англійській мові та його філософська основа [64; 65; 299]. Добро розглядається як філософська [231; 293] й етична категорія [39; 106; 153; 281], а також при лігвокогнітивному описі суміжних концептів щастя, happiness, justice, pleasure, love [174; 216; 228; 247; 262; 282].
Водночас лексичні одиниці, що виражають поняття добро”, не були об’єктом дослідження у зіставному аспекті на матеріалі лексикографічних даних неспоріднених української та англійської мов. Вивчення таких одиниць у межах лексико-семантичного поля з урахуванням системності мови надає можливість об’єднати мовні й позамовні знання для тлумачення лексем, що об’єктивують поняття добро”. Польовий підхід організації лексики є одним із основних принципів систематизації мовних явищ [22; 76; 96; 189; 206], завдяки якому розкривається взаємозв’язок, взаємозалежність та ієрархічність мовних одиниць [63; 125; 306]. Це уможливлює дослідження не окремих лексем, а систем словникових одиниць та відображення їх семантичних зв’язків. Зіставне вивчення одиниць лексико-семантичного поля добро в українській та англійській мовах сприяє розкриттю спільного та відмінного у їхній семантиці, виявленню співвідносних слів у двох мовах, з’ясуванню системних зв’язків складників поля та його структури в обох мовах.
Для зіставного дослідження надзвичайно важливими є визначення семантичних компонентів значення за допомогою компонентного аналізу, який дозволяє здійснити дослідження на глибинному рівні, розкрити семантичні відтінки слова та відобразити системні зв’язки лексики, виявити семантичні компоненти лексем однієї мови, яких не містять співвідносні одиниці іншої мови [47; 52; 77; 87; 224]. Розкривши системні зв’язки в лексиці, видається можливим здійснити зіставний аналіз не окремих лексем, а систем словникових одиниць. Це дає можливість встановити спільне і відмінне у способах репрезентації одиниць лексико-семантичного поля добро у найбільш повних тлумачних словниках української й англійської мов.
Актуальність пропонованої роботи зумовлена, по-перше, спрямованістю зіставної лексичної семантики на вивчення особливостей мовних одиниць, які відображають ключові етичні поняття, по-друге, необхідністю виявлення національної специфіки та міжмовних подібностей у семантиці лексем української й англійської мов. Аналіз семантичних і структурних особливостей одиниць лексико-семантичного поля добро дозволяє визначити у кожній із мов спільні та відмінні семантичні компоненти лексем, а також відобразити системні зв’язки лексики. Встановлення системних відношень одиниць лексико-семантичного поля добро, з’ясування його структурної організації виявляє міжмовні сходження та розбіжності лексичних засобів вираження поняття добро” в сучасних українській і англійській мовах.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертаційне дослідження пов’язане з держбюджетною науково-дослідною темою Міністерства освіти і науки України № 0105U001846 Європейські мовні картини світу в аспектах етнолінгвістики та лінгвокультурології” кафедри перекладу та загального мовознавства Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Тему затверджено на засіданні бюро Наукової ради Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності” (протокол №3 від 20.06.2002) Інституту мовознавства ім. О.О.Потебні НАН України.
Мета дослідження з’ясувати системну організацію одиниць лексико-семантичного поля добро в українській та англійській мовах та встановити особливості вираження поняття добро у двох мовах.
Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:
висвітлити загальнофілософське та оцінне уявлення про поняття добро”;
розкрити особливості семантичної структури ключової одиниці лексико-семантичного поля добро в українській і англійській мовах;
виявити складники лексико-семантичного поля, що виражають поняття добро” у досліджуваних мовах;
визначити семний склад мовних одиниць лексико-семантичного поля добро в сучасних українській та англійській мовах;
з’ясувати характер семантичних парадигматичних відношень одиниць поля у досліджуваних мовах;
зіставити системну організацію лексико-семантичного поля добро у двох обраних мовах.
Об’єктом дослідження є одиниці лексико-семантичного поля добро в українській і англійській мовах.
Предмет вивчення системна організація одиниць лексико-семантичного поля добро в українській і англійській мовах.
Матеріалом дослідження слугували дані вибірки з тлумачних словників української й англійської мов (Словник української мови в 11-ти томах, The Oxford English Dictionary, Vol. 1-12; Webster’s Third New International Dictionary of the English Language, Vol. I-III), електронного словника англійської мови (Oxford English Dictionary Online / ed. John Simpson, 2nd, 3rd ed.). Приклади також добиралися з вказаних вище словників. Крім цього, у роботі використано дані ідеографічних, синонімічних, двомовних, енциклопедичних та інших лексикографічних джерел. Кількість досліджуваних одиниць становить 380 лексем, у яких було виявлено 1993 семи.
Для досягнення поставленої мети й вирішення конкретних завдань застосовувався комплекс методів та прийомів дослідження. Для опису способів вираження поняття добро” та узагальнення основних положень дисертації використано описовий метод; компонентний аналіз дозволив дослідити семантичну структуру одиниць лексико-семантичного поля добро; метод опозицій розкрив системні відношення між лексичними одиницями в полі; метод семного аналізу словникових дефініцій спрямовано на виявлення збігу та розходжень у семантиці складників поля; за допомогою методу ступінчатої ідентифікації визначено ієрархію одиниць лексико-семантичного поля добро; зіставний метод використано для з’ясування спільних та відмінних рис у структурі лексико-семантичного поля добро української й англійської мов; метод кількісного аналізу залучено для підрахунків лексем і сем у зіставлюваних фрагментах мовних систем та визначення обсягу семантичних компонентів одиниць поля, спільних із ядром.
Наукова новизна дисертаційної роботи полягає у тому, що вперше лексико-семантичне поле одиниць, які виражають багатогранне явище добро, проаналізовано з позицій зіставної семантики на матеріалі лексикографічних даних української й англійської мов; визначено складники лексико-семантичного поля добро та способи їхнього впорядкування в цілісну систему в досліджуваних мовах; установлено кількісний і якісний склад мовних одиниць студійованого поля в обох мовах та висвітлено їхню семну будову. Вперше розкрито системні відношення лексем і з’ясовано особливості лексико-семантичного поля одиниць, що виражають поняття добро в українській і англійській мовах; визначено співвідношення між ядром і периферією та зіставлено ядерні, навколоядерні та периферійні частини досліджуваного поля добро в обох мовах.
Теоретичне значення роботи зумовлюється певним внеском у розвиток зіставної лексикології як галузі контрастивної лінгвістики, а також у лексичну семантику та теорію міжкультурної комунікації. Дослідження сприяє подальшому опрацюванню різних підходів до вивчення лексико-семантичних систем, зокрема зіставного аналізу лексико-семантичних полів. Установлення спільних та відмінних рис одиниць лексико-семантичного поля добро як складової національно-мовної картини світу доповнює відображення етнокультурної своєрідності поняття добро” в українській і англійській мовах.
Практичне значення результатів дослідження полягає в можливості їх використання в курсах лексикології української та англійської мов (розділи Семантична структура слова”, Мовна семантика”, Лексична система і дослідження її структури”), типології (розділи Лексична типологія”, Методи дослідження семантичної структури слова”), теорії та практики перекладу (розділ Семантичні аспекти перекладу”), а також на практичних заняттях з англійської й української мов, при написанні курсових, дипломних та магістерських робіт. Результати роботи і фактичний матеріал можуть бути використані у лексикографічній практиці, при укладанні перекладних і тлумачних словників.
Положення, що виносяться на захист:
1. Лексико-семантичне поле добро представлене одиницями різних лексико-граматичних класів, об’єднаних на підставі спільної семи ‘добро’, що виражається в них експліцитно або імпліцитно. Лексичні одиниці зосереджені навколо узагальненої лексеми або загальної ідеї, що становить найбільш повне втілення поняття (одиниця добро в українській мові й лексема good в англійській).
2. Лексико-семантичне поле добро забезпечує упорядкування та співвіднесеність його складників, оскільки вони існують у ньому системно та взаємозалежно. В основу моделювання лексико-семантичного поля добро покладено прототиповий принцип, а також принцип системності, безпосередніх/опосередкованих зв’язків та кількісний критерій. Належність лексичних одиниць до поля має градуйований характер, що дозволяє виділити в ньому ядро, навколоядерну зону та периферію.
3. Принцип системності лексико-семантичного поля добро ґрунтується на застосуванні компонентного аналізу, що здійснює семне членування для кожного фрагмента поля. Для виокремлення сем мінімальних елементів лексичного значення слова використовується лексикографічна процедура, заснована на аналізі словникових дефініцій і при якій кожне значуще слово у словниковому тлумаченні приймається за самостійний семантичний компонент.
4. Семантичні парадигматичні відношення слів лексико-семантичного поля добро, що відбиваються в еквіполентних та привативних зв’язках, а також опозиціях тотожності, засвідчують системність його складових одиниць. У рамках опозицій виділено інтегративні семи, тобто компоненти, спільні для обох слів, та диференційні семи, якими лексеми різняться та за допомогою яких створюють свою індивідуальність.
5. Одиниці лексико-семантичного поля добро мають загальнооцінний характер, оскільки репрезентують знання про загальну оцінку добро. Поняттям добро” оцінюються морально-позитивні явища дійсності, включаючи оцінку різних видів діяльності, поведінки, окремих учинків та особистих якостей індивіда.
6. Особливостями мовного вираження поняття добро” в англомовній картині світу є його тлумачення як вищої реальності, довершеності; в українській добро розуміють як позитивний аспект людського існування, активна діяльність індивіда, спрямована на досягнення добра.
7. Зіставний аналіз лексико-семантичного поля добро в українській і англійській мовах встановив, що основна частина його лексико-семантичного наповнення збігається, але за семантичним обсягом жоден структурний компонент поля повністю не збігається.
Апробація результатів. Результати дослідження обговорювалися на шести міжнародних конференціях: XI, XII Міжнародних наукових конференціях ім. проф. Сергія Бураго Мова і культура” (Київ, 2002, 2003), Міжнародній науковій конференції A World Apart or Still Together” (Nottingham, 2004), VII Міжнародній науковій конференції Postgraduate Conference in Theoretical and Applied Linguistics” (Durham, 2004), Міжнародній науковій конференції Національна культура у парадигмах семіотики, мовознавства, літературознавства, фольклористики” (Київ, 2007), Міжнародній науково-практичній конференції Міжкультурна лінгвістика та формування іншомовної комунікативної компетенції” (Київ, 2006), Міжнародній науково-практичній конференції Research Poster Conference” (Oxford, 2003) та на звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (Кіровоград, 2003-2007) і звітній науковій конференції Оксфордського університету (Oxford, 2004).
Публікації. Основний зміст дисертаційного дослідження відображено у восьми статтях та матеріалах наукових конференцій, шість із них у фахових виданнях України. Загальний обсяг публікацій становить 4,58 др. арк.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаної літератури та додатків. Повний обсяг роботи складає 245 сторінок, з яких 181 сторінка основного тексту. Дисертація містить 2 схеми, 3 діаграми та 1 таблицю. Бібліографія включає 325 джерел українською, російською, англійською і німецькою мовами, з них 15 позицій лексикографічних праць.
У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено мету й завдання, окреслено наукову новизну, теоретичне і практичне значення основних положень та одержаних результатів, розкрито об’єкт і предмет роботи, описано методи дослідження.
У першому розділі сформульовані основні принципи зіставних розвідок у мовознавстві; викладено теоретичні основи дослідження; проаналізовано загальнофілософські та оцінні уявлення про добро; розглянуто основні поняття, за допомогою яких визначається структура лексико-семантичного поля добро; описано поетапну методику зіставного дослідження.
У другому розділі розкрито семантичну структуру ключової лексеми добро; виявлено складники поля та способи їхнього впорядкування; визначено структурні (ядерну, навколоядерну та периферійну) частини лексико-семантичного поля добро в українській мові; з’ясовано семантичну будову та семантичні парадигматичні відношення одиниць досліджуваного поля.
Третій розділ присвячений встановленню семантичної структури ключової лексеми good (добро) в англійській мові та виявленню елементів лексико-семантичного поля добро; висвітленню семантичної будови й семантичних парадигматичних відношень одиниць лексико-семантичного поля добро в англійській мові та побудові його структури.
Четвертий розділ розкриває особливості системного представлення лексико-семантичного поля добро в українській і англійській мовах; висвітлює його спільні та відмінні риси; розкриває національно-культурну специфіку вираження поняття добро в українській і англійській мовах.
У загальних висновках підведено підсумки здійсненого дослідження, узагальнено міркування і спостереження, окреслено перспективи подальшого вивчення мовних одиниць, що виражають поняття добро.
Додатки ілюструють склад лексико-семантичного поля добро в українській і англійській мовах; відображають структуру лексико-семантичного поля добро та синонімічні відношення його одиниць у зіставлюваних мовах.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Поняття добро” належить до найважливіших категорій, які викликають особливий інтерес для дослідження національно-культурної специфіки певного етносу. Адже добро найвища цінність буття, а доброта найважливіша моральна категорія. Поняттям добро” оцінюють морально-позитивні явища дійсності, включаючи оцінку різних видів діяльності, поведінки, окремих учинків та особистих якостей індивіда. Тому загальнооцінні мовні одиниці мають універсальний характер, оскільки репрезентують знання про загальну оцінку добро.
Лексико-семантичне поле добро представлене загальнооцінними одиницями різних лексико-граматичних класів, які об’єднуються на підставі спільної семи ‘добро’, що виражається в них експліцитно або імпліцитно. Лексеми зосереджені навколо узагальненої одиниці або загальної ідеї, яка виражає найбільш повне уявлення про поняття. Такою ключовою одиницею виступає лексема добро в українській мові тй одиниця good в англійській. Польовий підхід дозволив розкрити системні зв’язки та ієрархічні відношення між одиницями у лексико-семантичному полі добро, встановити внутрішню системну будову поля, а також виділити спільні та відмінні риси лексичних одиниць двох мов.
Досліджувані одиниці лексико-семантичного поля добро в українській і англійській мовах виявляють високий ступінь близькості, проте не збігаються повністю, а перебувають у відношенні перетину, оскільки дійсність не відбивається у двох мовах в однаковій формі. Це зумовлено різним способом життя народів, культурними надбаннями націй, характером їх мислення та сприйняттям реальностей.
Лексико-семантичне поле добро має градуйований характер, що дозволяє виділити в ньому такі структурні частини як ядро, навколоядерну зону та периферію. У процесі виявлення та опису семантичних парадигматичних відношень одиниць у межах усього поля було виокремлено по дев’ять мікрополів. Ядро лексико-семантичного поля добро в українській мові становлять мікрополя благо та задоволення, в англійській мові мікрополе benefit. Лексичні одиниці названих мікрополів є складниками семної структури ядерних одиниць поля добро й good. а отже, між ними існують безпосередні семантичні зв’язки.
У навколоядерній частині лексико-семантичного поля добро української мови виокремлено три мікрополя щастя, любов і дружба. До навколоядерної частини досліджуваного поля англійської мови належать чотири мікрополя pleasure, happiness, love, friendship. Одиниці навколоядерної зони пов’язані з ключовою лексемою поля безпосередьо, оскільки входять до семного складу одиниць ядерних мікрополів. Отже, одиниці ядерної та навколоядерної частини лексико-семантичного поля добро в українській і англійській мовах виражають найважливіші, найістотніші ознаки поля, характеризуються семантичною спільністю та високою частотою семантичних зв’язків. Ядерна та навколоядерна частини лексико-семантичного поля добро в українській і англійській мовах виражають сутність усього лексико-семантичного поля, їх семантика виявляється конкретнішою за семантику периферійних лексем, у яких виявлено більше диференційних сем.
До периферії зіставлюваного лексико-семантичного поля добро належать по чотири мікрополя: правда, допомога, згода, бажання в українській мові й help, agreement, wish в англійській. В обох мовах спостерігаються слабо виражені межі між ядром та периферією мікрополів. Лексико-семантичне поле добро, як і мікрополя у його складі, має досить розмиті межі. Це виражається у значній кількості диференційних сем, які виявлені у лексемах периферійних одиниць. Периферія представлена одиницями, які втрачають основні семи поля і набувають інших ознак. Тому периферія існує з розмитими кордонами і можна передбачити, що вона здатна перетинатися з іншими лексико-семантичними полями. Це відображає структурну незамкнутість лексико-семантичного поля добро, що уможливлює постійне входження у склад поля нових одиниць. Отже, відмінність у структурі лексико-семантичного поля добро української й англійської мов полягає у належності мікрополів задоволення та pleasure до його різних структурних частин.
До спільних властивостей одиниць зіставлюваного лексико-семантичного поля добро відносимо наявність синонімії, належність елементів до різних мікрополів у складі всього поля, наявність різних типів опозиційних зв’язків між лексемами, зумовлені як мовними, так і позамовними чинниками.
Між одиницями лексико-семантичного поля добро розкрито семантичні парадигматичні відношення, що виявляються у привативних, еквіполентних зв’язках та опозиціях тотожності. Виявлені еквіполентні відношення між конституентами лексико-семантичного поля дозволили визначати ідеографічні синоніми, а опозиції тотожності засвідчили наявність абсолютних синонімів. Еквіполентні опозиції демонструють перетин значень, інтегративні та диференційні семи у структурі слова та виступають найпоширенішим різновидом семантичних зв’язків між одиницями лексико-семантичного поля добро в обох мовах. Привативні відношення характеризують ієрархічно організовану систему поля.
До складу лексико-семантичного поля добро в обох мовах входять абстрактні мовні одиниці, між якими фіксуються синоніми: 61 в українській мові і 56 в англійській (див. дод. З). Різне наповнення синонімічних рядів слів досліджуваного поля в українській і англійській мовах характеризує відмінності структур їхньої семантики. Лексична одиниця української мови здатна відображати такі характеристики, які в англійській мові містяться у значеннях кількох лексем.
Характерна спільна ознака це те, що в межах лексико-семантичного поля добро мікрополя підпорядковуються йому значеннєво й структурно. Між мікрополями встановлюється відношення підпорядкування та відносної самостійності.
Між ядерними елементами фіксується вищий ступінь семантичної близькості та переважання синонімічних відношень на противагу периферійним одиницям, які відзначаються слабким ступенем семантичної близькості. Ядро і навколоядерна частина у зіставлюваному лексико-семантичному полі добро характеризуються максимальною концентрацією суттєвих ознак поля, зосередженням семантичних парадигматичних зв’язків, тоді як периферія відзначається розрідженістю ознак та послабленням зв’язків з одиницями ядра, виявом певного ступеня ізольованості.
Серед відмінних характеристик лексико-семантичного поля добро неоднакова кількість семантичних компонентів у мікрополях та різна кількість спільних сем між периферійними елементами та ядерними одиницями поля. Так, в українській мові фіксується 64, а в англійській 124 спільні семантичні компоненти між периферією та ядром поля.
Відмінності позначаються також неоднаковими типами семантичних парадигматичних зв’язків периферійних елементів поля з ядерними одиницями. Так, в українській мові між периферійними та ядерними лексемами, а саме складниками мікрополя благо, фіксуються еквіполентні опозиції, тоді як в англійській мові взагалі не виявлено семантичних опозицій між елементами ядра та периферії. Натомість існують, як і в українській мові, еквіполентні опозиції з лексемами навколоядерної зони, а саме мікрополя friendship.
Проведене дослідження невичерпне. Перспективою подальшого дослідження мовних одиниць на позначення поняття добро” може бути визначення їхніх особливостей на матеріалі пареміологічного фонду в зіставному аспекті, а також дослідження лексико-семантичного поля добро в діахронії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Алефиренко Н.Ф. Современные проблемы науки о языке: Учебное пособие. М.: Флінта; Наука, 2005. 416 с.
2. Апресян Ю.Д. Избранные труды. М.: Школа Языки русской культуры”, 1995. Т. 1. 472 с., Т. 2. 768 с.
3. Аристотель. Сочинения: В 4 х т. М.: Мысль, 1984. Т.3. 613 с., Т.4. 830 с.
4. Арнольд И.В. Семантическая структура слова в современном английском языке и методика её исследования (на материале имени существительного). Л.: Просвещение, 1966. 192 с.
5. Арутюнов С.А. Народные механизмы языковой традиции // Язык. Культура. Этнос. М.: Наука, 1994. С. 5-12.
6. Арутюнова Н.Д. Истина: фон и коннотация // Логический анализ языка. Культурные концепты. М.: Наука, 1991. 204 с.
7. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. М.: Школа Языки русской культуры”, 1999. 896 с.
8. Бабушкин А.П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка. Воронеж: Изд-во ВГУ, 1996. 104 с.
9. Баранов А.Н. Аксиологические стратегии в структуре языка (паремиология и лексика) // Вопросы языкознания. 1989. № 3. С. 74-90.
10. Бацевич Ф.С., Космеда Т.А. Очерки по функциональной лексикологии. Львов: Світ, 1997. 392 с.
11. Бельчиков Ю.А. О культурном коннотативном компоненте лексики // Язык: система и функционирование. М.: МГУ, 1988. С. 30-35.
12. Бердяев Н.А. Философия свободного духа. М.: Республика, 1991. 480 с.
13. Бєлєхова Л.І. Словесний поетичний образ в історико-типологічній перспективі: лінгвокогнітивний аспект (на матеріалі американської поезії). Херсон: Айлант, 2002. 368 с.
14. Бессонова О.Л. Оценка как семантический компонент лексического значения слова (на материале существительных-наименований лица в английском, французком, украинском языках): Дисс. канд. фил. наук: 10.02.19. Донецк, 1995. 184 с.
15. Бессонова О.Л. Когнитивный подход к толкованию оценочных значений языковых единиц // Вісник Донецького університету. Серія Б. Гуманітарні науки. Донецьк: ДоНУ, 2000. Вип. 1. С. 119-127.
16. Бессонова О.Л. Оценочные абстрактные существительные в когнитивном аспекте // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія романо-германська філологія. 2000. № 500. С. 27-34.
17. Бєссонова О.Л. Оцінний тезаурус англійської мови: когнітивно-гендерні аспекти. Донецьк: ДонНУ, 2002. 362 с.
18. Бєссонова О.Л. Загальнооцінні концепти в структурі оцінного тезауруса // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах: Зб. наук. пр. / В.Д. Каліущенко (ред. кол.) та ін. Донецьк: ДонНУ, 2005. Вип. 11. С. 4-13.
19. Бибихин В.В. Язык философии. М.: Прогресс, 1993. 416 с.
20. Бобринская Е.А. Концептуализм. М.: Галарт, 1993. 216 с.
21. Болдирев Н.Н. Когнитивная семантика. Тамбов: Изд-во Тамб. ун-та, 2000. 123 с.
22. Бондарко А.В. Понятия семантическая категория”, функционально-семантическое поле” и категориальная ситуация” в аспектк сопоставительных исследований // Методы сопоставительного изучения языков / Отв. Ред. В.Н. Ярцева. М.: Наука, 1988. С. 12-19
23. Брутян Г.А. Язык и картина мира // Философские науки. М.: Прогресс, 1973. №1. С. 109-113.
24. Будагов Р.А. Человек и его язык. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1976. 429 с.
25. Будагов Р.А. Сравнительно-семасиологические исследования (Романские языки). М.: Изд-во Моск. ун-та, 1963. 302 с.
26. Будагов Р.А. Филология и культура. М.: Изд-во МГУ, 1980. 303 с.
27. Будагов Р.А. Язык реальность язык. М.: Наука, 1983. 262 с.
28. Булыгина Т.В., Шмелёв А.Д. Языковая концептуализация мира (на материале русской грамматики). М.: Школа Языки русской культуры”, 1997. 576 с.
29. Вайсгербер Л.Й. Родной язык и формирование духа. М.: МГУ, 1993. 224 с.
30. Вардуль И.Ф. Основы описательной лингвистики. М: Прогресс, 1997. 254 с.
31. Васильев А.М. Единицы семантической системы языка // Вопросы семантики. М.: Наука, 1971. С. 44-47.
32. Васильев Л.М. Теория семантических полей // Вопросы языкознания. М.: Наука, 1971. № 5. С. 105-113.
33. Васильев Л.М. Методы современной лингвистики. Уфа: Изд-во Башкирского ун-та, 1997. 183 с.
34. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание. М.: Русские словари, 1997. 416 с.
35. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков. М.: Школа Языки русской культуры”, 1999. 780 с.
36. Вендина Т.И. Южнославянская картина мира и словообразование // Славянское и балканское языкознание. Проблемы лексикологии и семантики. Слово в контексте культуры. М.: Индрик, 1999. С. 33-46.
37. Виноградов В.В. Избранные труды. Лексикология и лексикография. М.: Наука, 1977. 312 с.
38. Виноградов В.В. Русский язык (Грамматическое учение о слове). М.: Высшая школа, 1986. 640 с.
39. Волченко Л.Б. Добро и зло как этические категории. М.: Знание, 1975. 214 с.
40. Вольф Е.М. Функциональная семантика оценки. М.: Наука, 1985. 229 с.
41. Вольф Е.М. Оценочное значение и соотношение признаков хорошо / плохо” // Вопросы языкознания. М.: Наука, 1986. №5. С. 98-131.
42. Воркачёв С.Г., Кусов Г.В. Концепт ‘оскорбление’ и его этимологическая память // Теоретическая и прикладная лингвистика. Язык и социальная среда. Воронеж: Изд-во ВГТУ, 2000. Вып. 2. С. 90-102.
43. Воркачёв С. Г. Лингвокультурология, языковая личность, концепт: становление лингвоантропоцентричной парадигмы в языкознании // Филологические науки. Воронеж: Изд-во ВГТУ, 2001. №1. С. 64-73.
44. Воркачёв С.Г. Концепт счастья: значимостная составляющая // Язык, коммуникация и социальная среда. Воронеж: Изд-во ВГТУ, 2002. Вып. 2. С. 1-8.
45. Воробйова О.П. Когнітивна поетика в Потебнянській перспективі // Мовознавство. 2005. №6. С. 18-25.
46. Гадамер Г.Г. Истина и метод. Основы философской герменевтики. М.: Прогресс, 1988. 699 с.
47. Гак В.Г. К проблеме гносеологических аспектов семантики слова // Материалы науч. конф. Вопросы описания лексико-семантической системы языка”. М.: МГУ, 1971. Ч.1. С. 95-98.
48. Гак В.Г. Семиотические основы сопоставления двух культур // Вестник МГУ. Сер. 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. Изд-во Москов. ун-та. 1998. №2. С. 117-126.
49. Гак В.Г. Языковые преобразования. М.: Школа Языки русской культуры”, 1998. 768 с.
50. Голубовская И.А. Этические особенности языковых картин мира: Монография. К.: Изд.-полиграф. центр Киевский университет”, 2002. 239 с.
51. Гук И.А. Концепт „человек” в семантическом поле английской фразеологии // Мова і культура. К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2003. Вип. VI. Т. 2. Ч. 2. Національні мови в їх специфіці і взаємодії. С. 136-145.
52. Гулыга Е.В., Шендельс Е.И. О компонентном анализе значимых единиц языка // Принципы и методы семантических исследований. М.: Наука, 1989. С. 291-314.
53. Гумбольдт фон В. Избранные труды по языкознанию. М.: Прогресс, 1984. 397 с.
54. Деже Л. Некоторые замечания о роли приложения типологии к контрастивной лингвистике. // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1989. Вып. 25. С. 179-186.
55. Денисенко В.Н. Функциональная структура семантического поля (Наименования изменения в русском языке) // Филологические науки. М.: Наука, 1999. №1. С. 3-13.
56. Денисов П. Н. Лексика русского языка и принципы её описания. М.: Наука, 1980. 197 с.
57. Дмитровская М.А. Знание и мнение: образ мира, образ человека // Логический анализ языка. Знание и мнение. М.: Наука, 1988. С. 6-18.
58. Долгих Н.Г. Теория семантического поля на современном этапе семасиологии // Филологические науки. М.: Наука, 1973. №1. С. 89-98.
59. Єрмоленко С.С. та ін. Мова в культурі народу (план-проспект) // Мовознавство. К., 1998. № 4-5. С. 3-7.
60. Жаботинская С.А. Когнитивная лингвистика: к вопросу об уровнях концептуальных моделей // Вісник Черкаського університету: Серія Філологічні науки”. Черкаси: Вид-во ЧДПУ, 1997. Вип. 3. С. 3-11.
61. Жаботинская С.А. Концептуальный анализ: типы фреймов // Когнитивная семантика. Тамбов: Изд-во Тамбовского ун-та, 2000. С. 10-13.
62. Жлуктенко Ю.О. Мовні контакти. Проблеми інтерлінгвістики. К: Вища школа, 1966. 135 с.
63. Зеленецкий А.Л. Сравнительная типология основных европейских языков: Учеб. пособие. М: Изд-кий цетр Академия», 2004. 252 с.
64. Змиёва И.В. Понятийное пространство добра в английской языковой картине мира // Вісник ХНУ. Харків: ХНУ, 2006. Вип. № 667. С. 119-123.
65. Змійова І.В. Лінгвокогнітивні характеристики засобів вербалізації концепту ДОБРО в англійській мові: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Харків. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна. Харків, 2006. 20 с.
66. Іваненко Н.В. Концепт добра у контексті філософії мови // Наукові записки. Серія Філологічні науки (мовознавство). Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.В.Винниченка, 2002. Вип. 44. С. 136-140.
67. Іваненко Н.В. Когнітивні дослідження концепту добра // Мова і культура. К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2002. Вип. V. Т.1. Ч.1. Філософія мови і культури. С. 136-142.
68. Іваненко Н.В. Семантичні зв’язки у структурі концепту добро” // Наукові записки. Серія Філологічні науки (мовознавство). Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.В.Винниченка, 2003. Вип. 48. С. 255-263.
69. Іваненко Н.В. Мікрополе щастя” у концепті добра на матеріалі української мови // Мова і культура. К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2003. Вип. VI. Т. 3. Ч. 1. Лінгвокультурологічна інтерпретація тексту. С. 325-332.
70. Іваненко Н.В. Концептуально-семантичні особливості мікрополя happiness” у структурі концепту ДОБРО (на матеріалі англійської мови) // Наукові записки. Серія Філологічні науки (мовознавство). Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.В.Винниченка, 2006. Вип. 48. С. 223-231.
71. Іваненко Н.В. Системно-структурна організація лексико-семантичного поля добро” в українській та англійській мовах // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія Лінгвістика. Херсон: ХДУ, 2007. Вип. 5. С. 60-64.
72. Іваненко Н.В. Національно-структурна специфіка концепту ДОБРО в англійській та українській мовах // Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Серія №9 Сучасні тенденції розвитку мов. К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2007. Вип.1. С. 203-207.
73. Ивин А.А. Основания логики оценок. М.: Изд-во Московского ун-та, 1976. 230 с.
74. Карасик В.И., Слышкин Г. Г. Лигвокультурный концепт как единица исследования // Методологические проблемы когнитивной лингвистики: Сб. науч. тр. / Под ред. И. А. Стернина. Воронеж: ВГУ, 2001. С. 75-80.
75. Карасик В.И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс. М.: Гнозис, 2004. 560 с.
76. Караулов Ю.Н. Общая и русская идеография. М.: Наука, 1976. 355 с.
77. Караулов Ю.Н. Лингвистическое конструирование и тезаурус литературного языка. М.: Наука, 1981. 367 с.
78. Кисла М.В. Сутність і види номінації як складової когнітивної діяльності людини // Мова і культура. К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2002. Вип. V. Т. 2. Ч. 1. Культурологічний компонент мови. С. 172-177.
79. Кислицина Н.М. Прикметники зі значенням узагальненої позитивної оцінки як фрагмент мовної картини світу (на матеріалі російської, української та англійської мов) Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.17 / Київ. нац. лінгв. ун-т. К., 2002. 20 с.
80. Кісь Р.М. Мова, думка і культурна реальність (від Олександра Потебні до гіпотези мовного релятивізму). Львів: Літопис, 2002. 304 с.
81. Кішко О.В. Мовна реалізація поняття „насилля” в англійській та українській мовах // Культура народов Причерноморья. Симферополь: Изд-во Тавр. нац. ун-та, 2002. №32. С. 262-264.
82. Колшанский Г.В. Объективная картина мира в познании и языке. М.: Наука, 1990. 107 с.
83. Комиссаров В.Н. Переводческие аспекты межкультурной коммуникации // Актуальные проблемы межкультурной коммуникации: Сб. науч. трудов. М.: МГЛУ, 1999. Вып. 444. С. 75-87.
84. Кононенко І.В. Компоненти оцінної структури прикметників // Мовознавство. К, 1989. № 3. С. 54-60.
85. Косериу Э. Синхрония, диахрония и история (Проблемы языкового изменения) // Новое в лингвистике. М.: Изд-во иностр. лит-ры, 1963. Вып. III. С. 143-343.
86. Космеда Т.А. Аксіологічні аспекти прагмалінгвістики: формування і розвиток категорії оцінки. Львів: Вид-во ЛНУ, 2000. 350 с.
87. Кочерган М.П. Слово і контекст (Лексична сполучуваність і значення слова). Львів: Вища школа, 1980. 184 с.
88. Кочерган М.П. Зіставна лексична семантика: проблеми і методи дослідження // Мовознавство. К., 1996. № 2-3. С. 3-17.
89. Кочерган М.П. Зіставне мовознавство і проблема мовних картин світу // Мовознавство. К., 2004. № 5-6. С. 12-22.
90. Кочерган М.П. Основи зіставного мовознавства: Підручник. К.: Видавничий центр „Академія”, 2006. 424 с.
91. Кравченко Г.В., Шаповалова Н.П. Лінгвокульторологічне осмислення концепту доля” (на матеріалі українських та арабських текстів) // Мова і культура. К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2003. Вип. VI. Т. 3. Ч. 1. Лінгвокультурологічна інтерпретація тексту. С. 303-308.
92. Кубрякова Е.С. Номинативный аспект речевой деятельности. М.: Наука, 1986. 194 с.
93. Кубрякова Е.С. Начальные этапы становления когнитивизма: лингвистика психология когнитивная наука // Вопросы языкознания. М.: Наука, 1994. №4. С. 34-47.
94. Кубрякова Е.С. Эволюция лингвистических идей во второй половине ХХ века (опыт парадигмального анализа) // Язык и наука в конце ХХ века. М.: Рос. гос. гуманит. ун-т, 1995. С. 144-238.
95. Кузнецов А.М. О применении метода компонентного анализа в лексике // Синхронно-сопоставительный анализ языков разных систем. М.: Наука, 1971. С. 257-268.
96. Кузнецов А.М. Структурно-семантические параметры в лексике. На материале английского языка. М.: Наука, 1980. 160 с.
97. Кузнецов А.М. Когнитология, антропоцентризм”, языковая картина мира” и проблемы исследования лексической семантики // Этнокультурная специфика речевой деятельности: Сб. обзоров. М.: Наука, 2000. С. 9-21.
98. Кузнецова Э.В. Лексикология русского языка. М.: Высшая школа, 1989. 216 с.
99. Курлюта И.Н. Семантическое поле глаголов с идентифицирующим значением делать в древнерусском языке // Семантика языковых единиц и категорий в диахронии: Сб. науч. трудов. Калининград: Изд-во Калининградского ун-та, 2001. С. 66-74.
100. Кусько К.Я. Культурологічні стратегії і лінгвістична культура у картинах німецькомовного світу // Мова і культура. К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2003. Вип. VI. Т. 5. Ч. 2. Національні мови в їх специфіці і взаємодії. С. 91-99.
101. Ладо Р. Лингвистика поверх границ культур // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1989. Выпуск XXV. Контрастивная лингвистика. С. 32-62.
102. Лакофф Дж. Мышление в зеркале классификаторов // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1988. Вып. ХХIII. С. 12-51.
103. Левицкий В.В. Семасиология. Винница: Нова Кныга, 2006. 512 с.
104. Лосев А.Ф. Форма. Стиль. Выражение. М.: Мысль, 1995. 944 с.