МЕТОНІМІЧНІ ПЕРЕНОСИ НА ПОЗНАЧЕННЯ ЛЮДИНИ В АНГЛІЙСЬКІЙ І УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ : Метонимические переносы на обозначения ЧЕЛОВЕКА В АНГЛИЙСКОМ И УКРАИНСКОМ ЯЗЫКАХ

Краткое описание

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Удинська Алла Геннадіївна

УДК 81’373.612.2=111=161.2

МЕТОНІМІЧНІ ПЕРЕНОСИ НА ПОЗНАЧЕННЯ ЛЮДИНИ В АНГЛІЙСЬКІЙ І УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ

Спеціальність 10.02.17 порівняльно-історичне і типологічне
мовознавство

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
доктор філологічних наук, професор
Карабан В’ячеслав Іванович

Донецьк-2007

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ І ПОЗНАЧЕНЬ.......................................6
ВСТУП....................................................................................................................7
РОЗДІЛ 1. МЕТОНІМІЯ І МЕТОНІМІЧНИЙ ПЕРЕНОС
ЯК ОБ’ЄКТ ЛІНГВІСТИЧНОГО АНАЛІЗУ
1.1. Види вторинної номінації і співвідношення понять
метафори і метонімії............................................................................................15
1.2. Проблема дефініції метонімії і синекдохи...................................................24
1.3. Класифікації метонімічних переносів..........................................................28
1.4. Морфологічні характеристики метонімів на позначення
людини в англійській і українській мовах...........................................................30
Висновки до розділу 1...........................................................................................36
РОЗДІЛ 2. ТИПИ МЕТОНІМІЧНИХ ПЕРЕНОСІВ
НА ПОЗНАЧЕННЯ ЛЮДИНИ
В АНГЛІЙСЬКІЙ І УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ
2.1. Каузальна метонімія......................................................................................38
2.1.1. Модель дія → суб’єкт дії”........................................................................38
2.1.1.1. Тематична група дія → людина (група),
що виконує цю дію”..............................................................................................40
2.1.1.2. Тематична група (професійна) діяльність людини →
людина, що займається цією діяльністю”...........................................................50
2.1.1.3. Тематична група стан → людина,
що знаходиться в цьому стані”.............................................................................54
2.1.1.4. Тематична група стан → людина як джерело, причина
цього стану”............................................................................................................61
2.1.2. Модель дія → об’єкт дії”...........................................................................65
2.1.3. Модель об’єкт дії → суб’єкт дії”..............................................................71
2.1.3.1. Тематична група музичний або драматичний
твір → виконавці”..................................................................................................72
2.1.3.2. Тематична група предмет, що піддається дії → суб’єкт дії”............74
2.1.4. Модель інструмент дії → суб’єкт дії”....................................................78
2.1.4.1. Тематична група зброя → людина, що
використовує зброю”............................................................................................79
2.1.4.2. Тематична група знаряддя праці → працівник”..................................81
2.1.4.3. Тематична група музичний інструмент → музикант”........................83
2.1.4.4. Тематична група спортивне знаряддя → спортсмен”.........................84
2.2. Атрибутивна метонімія..................................................................................86
2.2.1. Модель ознака → людина”........................................................................86
2.2.1.1. Тематична група звання (ступінь, титул, чин) →
людина, що має це звання”...................................................................................87
2.2.1.2. Тематична група відмінна риса людини →
людина, що характеризується за цією рисою”...................................................90
2.2.1.3. Тематична група предмет одягу → людина,
що носить цей одяг”...........................................................................................101
2.2.1.4. Тематична група колір → людина, що асоціюється
з цим кольором”...................................................................................................106
2.2.1.5. Тематична група знак зодіаку → людина, що
народилася у відповідний період”......................................................................109
2.2.1.6. Тематична група амплуа, роль → актор, що має
таке амплуа або виконує цю роль”....................................................................110
2.2.2. Модель організація → люди”.................................................................111
2.2.3. Модель цифра, число → люди”.............................................................122
2.2.3.1. Тематична група число, кількість → група, що
налічує це число людей ”....................................................................................123
2.2.3.2. Тематична група число → людина,
що має стільки років”..........................................................................................127
2.3. Локальна метонімія.......................................................................................129
2.3.1. Тематична група територія → люди, що живуть,
знаходяться або працюють на цій території”....................................................130
2.3.2. Тематична група приміщення → люди, що живуть,
знаходяться або працюють у цьому приміщенні”..........................................139
2.3.3. Тематична група транспортний засіб →
людина (група), що працює або знаходиться
в цьому транспортному засобі”.........................................................................145
2.3.4. Тематична група предмет меблів → людина (група)”.........................147
2.4. Темпоральна метонімія................................................................................149
Висновки до розділу 2.........................................................................................154
РОЗДІЛ 3. СИНЕКДОХІЧНІ Й КОМБІНОВАНІ МЕТОНІМІЧНІ
ПЕРЕНОСИ НА ПОЗНАЧЕННЯ ЛЮДИНИ
В АНГЛІЙСЬКІЙ І УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ
3.1. Синекдоха......................................................................................................158
3.1.1. Модель частина → ціле”..........................................................................158
3.1.1.1. Тематична група частина тіла,
орган → людина”..................................................................................................158
3.1.1.2. Тематична група голос → людина, що має такий голос”..................171
3.1.1.3. Тематична група однина → множина (група людей)”.......................173
3.1.1.4. Тематична група представник групи
людей → група людей”........................................................................................176
3.1.2. Модель ціле → частина”..........................................................................178
3.2. Комбіновані метонімічні переноси.............................................................180
3.2.1 Каузально-атрибутивні метоніми..............................................................182
3.2.2. Атрибутивно-каузальні метоніми.............................................................185
3.2.3. Атрибутивно-локальні метоніми..............................................................186
3.2.4. Локально-атрибутивні метоніми...............................................................188
3.2.5. Каузально-темпоральні метоніми.............................................................189
3.2.6. Темпорально-каузальні метоніми.............................................................190
3.2.7. Темпорально-атрибутивні метоніми........................................................191
3.2.8. Локальна метонімія і синекдоха...............................................................192
Висновки до розділу 3.........................................................................................193
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ..................................................................................195
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................198
СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ................................................222
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ...........................223

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ І ПОЗНАЧЕНЬ
Скорочення:
абстр. абстрактне слово
арх. архаїчне слово
брит. британський варіант англійської мови
букв. буквально
військ. військова справа
ВТС Великий тлумачний словник сучасної української мови
діал. діалектне слово
етн. етнографія
заст. застаріле слово
збірн. збірне слово
зневажл. зневажливе слово, вираз
мн. множина
нар.-поет. народно-поетичне слово
образл. образливе слово
перен. переносно, переносне значення
поет. поетичне слово
розм. розмовне слово, вираз
у сполуч. у сполученні
фам. фамільярне слово
LCE Longman Lexicon of Contemporary English
NOD The New Shorter Oxford English Dictionary
OD The Shorter Oxford English Dictionary
WCD Random House Webster’s College Dictionary
Позначення:
________ підмет або звертання
_ _ _ _ _ _ додаток
частина присудка
означення

ВСТУП
Дисертація присвячена дослідженню метонімічних переносів іменників на позначення людини в англійській і українській мовах, напр.: англ. government ‘політичне управління та контроль за справами в державі, громаді тощо’ → government ‘керівна група осіб у державі, суспільстві тощо’ (WCD, 578); укр. преса ‘друковані видання’ → преса розм. ‘журналісти’ (ВТС, 922). В роботі також проаналізовано їх функціонування в художніх текстах, наприклад.:
(1) Some think that the governments should oversee the formation of a global internet police force (Fry, 376-377) ‘Дехто вважає, що урядам слід подумати про створення глобальної Інтернет-поліції’;
(2) І оце в значній мірі теж зміст того ринку, який зараз, в узвичаєному комуністичному стилі пропаґує дурна наша преса, думав Максим (Покальчук, 535).
У прикладі (1) на переносне значення іменника government вказує його вживання в множині в комбінації із дієсловом to oversee ‘стежити, здійснювати нагляд’, що звичайно вживається з назвами істот. У прикладі (2) метонімічне значення іменника преса розуміється через його вживання з дієсловом пропаґувати та прикметником дурний, який у своєму вихідному значенні звичайно вживаються з антропонімами.
У роботі метонімія розуміється як перенесення найменування, логічну основу якого складає входження об’єму одного поняття в об’єм іншого на підставі психологічних асоціацій, що відображають об’єктивно існуючі просторові, темпоральні, каузальні, кількісні, а також атрибутивні зв’язки між предметами” [27, c. 5-6].
Метонімія вивчалася в руслі античних традицій як стилістичний засіб і художній прийом на матеріалі англійської [70; 94; 95; 112; 127], української [39; 206], російської [22; 119; 140; 158; 161], німецької [220; 243], французької [154] мови; окремі дослідження присвячені метонімії в говорі [38; 66], англійському слензі [49; 201] й російському фольклорі [67; 80], деякі дослідження проводилися на матеріалі давньоруської літератури [102; 111] і Євангелія [117]. У роботах Г Пауля [134; 253], Г. Стерна [259], Ст. Ульмана [265], Г. Фріца [234] метонімічні переноси вивчаються як один з історико-семантичних процесів. Також метонімічні та метафоричні переноси досліджуються в лінгвістиці як один із засобів синхронної організації лексики на матеріалі англійської [247], української [168], російської [124; 211], німецької [256] мов. Однак незважаючи на дослідження з лексикології і стилістики англійської [13; 21; 160; 216; 254] і української [39; 101; 196] мов і поодинокі посібники з порівняльної лексикології [43] та стилістики [64] англійсmкої й української мов, семантики й семасіології, в яких, зокрема, на матеріалі різних мов розлядаються явища вторинної номінації та переносного значення слів [85; 91; 120; 167; 189; 197; 218; 219; 226; 266], а також роботи, присвячені вивченню різних аспектів явища метонімії в англійській [12; 30; 31; 32; 33; 203; 204; 250; 252; 264], українській [170; 171], російській [25; 54; 48; 86; 125; 132; 155; 208], німецькій [255], французькій [178] та інших мовах, контрастивні дослідження метонімії складають невелику кількість [27; 34; 194; 195; 221]. Дослідження, присвячені контрастивному вивченню метонімії в англійській і українській мовах, на сьогодні відсутні, метонімічне позначення людини на матеріалі англійської і української мов також дослідниками системно не розглядалось. Таким чином, актуальність дослідження зумовлюється недостатнім рівнем вивчення метонімічних переносів на позначення людини в досліджуваних мовах як окремо, так і в зіставному аспекті, необхідністю розробки моделі опису метонімічних переносів для їх порівняльного аналізу в різноструктурних мовах, а також інтересом до досліджень антропоцентричної спрямованості, яка стала загальновизнаною і ключовою у сучасній лінгвістиці. Вибір метонімічних переносів як об’єкта аналізу зумовлений тим, що цей вид вторинної номінації характеризується високою продуктивністю, важливими семантичними властивостями та широкими можливостями до позначення людини.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в межах комплексної наукової теми факультету іноземних мов Донецького національного університету Діахронічне, типологічне і зіставне дослідження лексики і словотвору германських, романських і слов’янських мов”. Шифр теми: № 04-1 вв/74.
Об’єктом дослідження є метонімічні переноси на позначення людини в англійській і українській мовах.
Предмет дослідження становить семантична система метонімів в англійській і українській мовах, а саме типи, моделі і тематичні групи метонімічних переносів на позначення людини.
Мета дослідження полягає у виявленні спільних і диференційних рис у семантичній організації системи метонімів на позначення людини в англійській і українській мовах. Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
1) проаналізувати існуючі дефініції і типи метонімії;
2) здійснити семантичну класифікацію метонімів на позначення людини в англійській і українській мовах;
3) визначити кількісні характеристики семантичних угруповань у мовах, що зіставляються;
4) встановити кореляцію між семантичними характеристиками метонімів і їх продуктивністю, частотністю, синтаксичними функціями;
5) дослідити спільні та відмінні риси семантичних систем метонімічних переносів на позначення людини в англійській і українській мовах.
Матеріалом дослідження є 2346 метонімів, тобто іменників, переносні значення яких утворені в результаті метонімічного переносу й вживаються на позначення людини, у зіставлюваних мовах: в англійській 1372 метоніма, в українській 974, наприклад, англ. competition ‘змагання; конкуренція’ → competition ‘учасник або учасники змагання, суперник(и), конкурент(и)’ (WCD, 277); укр. квартал ‘частина міста, обмежена кількома вулицями, що перехрещуються’ → квартал ‘про населення такої частини міста’ (ВТС, 422). Досліджувані іменники було дібрано шляхом суцільної вибірки з 7 лексикографічних джерел (в англійській 1159 метонімів, в українській 713) і 18 творів художньої літератури ХХ-ХХІ ст. англійською й українською мовами (в англійській 213 метонімів, в українській 261) загальним обсягом близько 2,5 тисяч сторінок у кожній мові. Кількість прикладів реалізації метонімічних значень у текстах становить 1155 контекстів в англійській мові та 1184 в українській.
Методи дослідження. Для вирішення поставлених у роботі завдань використовується низка методів лінгвістичного аналізу. Зіставний метод слугує основою для виявлення подібностей та розбіжностей у семантиці та фукціонуванні метонімів у різноструктурних мовах. Описовий метод уможливлює комплексне представлення отриманих результатів. За допомогою методу компонентного аналізу виокремлюються метонімічні значення іменників і розподіляються на типи, моделі й тематичні групи метонімічних переносів, що вживаються на позначення людини. Контекстологічний і дистрибутивний аналіз дозволяє ідентифікувати метоніми в тексті й визначити синтаксичні функції, які виконує метонім у реченні. Кількісний аналіз унаочнює кількісні характеристики досліджуваних одиниць в парадигматиці і синтагматиці, надає можливість встановити кореляції між різними ознаками метонімів в англійській і українській мовах.
Наукова новизна дослідження полягає у тому, що в роботі вперше:
- описано корпус метонімічних переносів на позначення людини в англійській і українській мовах (на базі словникових дефініцій) і представлено їх семантичну класифікацію;
- здійснено кількісний аналіз семантичних класів метонімів на позначення людини;
- виявлено зв’язок семантики метонімів на позначення людини з їх суттєвими ознаками продуктивністю, частотністю, синтаксичними функціями;
- встановлено спільні та відмінні риси в семантичній організації метонімів на позначення людини в англійській і українській мовах.
Теоретична значущість роботи визначається розробкою моделі опису метонімічних переносів у зіставному аспекті. Структурування семантики метонімічних переносів на позначення людини, визначення їх кількісних і якісних характеристик в англійській і українській мовах є внеском у зіставне вивчення лексики різноструктурних мов.
Практична цінність проведеного дослідження визначається можливістю використання отриманих результатів у викладанні порівняльної лексикології англійської й української мов (Полісемія. Види вторинної номінації”), порівняльної стилістики (Стилістична семасіологія”, Тропи й фігури мовлення”), у курсах типології (Лексична типологія”) та в лексикографічній практиці.
Особистий внесок дисертанта полягає у проведенні комплексного зіставного аналізу семантичних класів узуальних і оказіональних метонімів на позначення людини в англійській і українській мовах.
Апробація роботи. Основні положення й результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри теорії і практики перекладу Донецького національного університету, на наукових лінгвістичних семінарах аспірантів факультету іноземних мов ДонНУ (2004-2006 рр.), на науковій конференції професорсько-викладацького складу Донецького національного університету (2005), на III-V Міжвузівських наукових конференціях молодих учених Сучасні проблеми та перспективи досліджень романських і германських мов і літератур” (м. Донецьк, 2005-2007 рр.), на VII Міжнародній науковій конференції Проблеми зіставної семантики” (м. Київ, 2005), на VІ Міжнародній науково-методичній конференції Методологічні проблеми сучасного перекладу” (м. Суми, 2005), на ІІІ-ІV Міжнародних лінгвістичних семінарах Компаративістика і типологія у сучасній лінгвістичній науці: здобутки і проблеми” (м. Донецьк, 2004-2005 рр.).
Публікації. Проблематику дисертаційного дослідження висвітлено в таких публікаціях:
1. Атрибутивна метонімія на позначення людини в англійській та українській мовах // Матеріали IІІ Міжвузівської конференції молодих учених (15-16 лютого 2005 р.). Донецьк, ДонНу, 2005. С. 145-146.
2. Каузальна метонімія на позначення людини в англійській та українській мовах // Сучасні дослідження з іноземної філології. Збірник наукових праць. Випуск 4. Відп. ред. Фабіан М.П. Ужгород: ПП Підголіцин П.Ю., 2006. С. 150-161.
3. Локальна метонімія на позначення людини в англійській та українській мовах // Матеріали наукової конференції професорсько-викладацького складу факультету іноземних мов ДонНУ (18-22 квітня 2005 р.). Донецьк: ДонНУ, 2005. С. 121-125.
4. Тематична група стан → людина, що знаходиться у цьому стані” в англійській та українській мовах” // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах: Зб. наук. пр. Донецьк: ДонНУ, 2006. Вип. 14. С. 177-187.
5. Метонімічні переноси каузального типу на позначення людини в англійській та українській мовах // Матеріали ІV Міжнародного лінгвістичного семінару Компаративістика і типологія у сучасній лінгвістичній науці: здобутки і проблеми” 10-13 червня 2005р. Донецьк: ДонНУ, 2005. С. 140-145.
6. Метонімічні переноси локального типу в англійській та українській мовах // Система і структура східнослов’янських мов: Зб. наук. праць. К.: Знання України, 2006. С. 294-298.
7. Метонімія і синекдоха на позначення людини (на матеріалі англійської та української мов) // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах: Зб. наук. пр. Донецьк: ДонНУ, 2004. Вип. 10. С. 42-56.
8. Моделі атрибутивного типу метонімічного переносу на позначення людини в англійській та українській мовах // Нова філологія. Збірник наукових праць. Запоріжжя: ЗНУ, 2005. № 1 (21). С. 215-224.
9. Модель метонімічного переносу дія → об’єкт дії” в англійській та українській мовах // Одиниці і категорії сучасної лінгвістики / Збірник статей. Донецьк: ООО Юго-Восток, Лтд”, 2007. С. 316-328.
10. Оказіональні метоніми на позначення людини в англійській та українській мовах // Матеріали IV Міжвузівської конференції молодих учених (1-3 лютого 2006р.). Частина 2. Донецьк: ДонНу, 2006. С. 60-61.
11. Позначення людини найменуваннями частин тіла в англійській та українській мовах // Матеріали V Міжвузівської конференції молодих учених (29-31 січня 2007р.). Донецьк: ДонНу, 2007. С. 106-107.
12. Синекдохічний перенос частина тіла → людина” в англійській та українській мовах // Studia Germanica et Romanica: Іноземні мови. Зарубіжна література. Методика викладання: Науковий журнал. Донецьк: ДонНУ, 2006. Т.3. № 2 (8). С. 58-71.
Структура роботи визначена її метою і завданнями. Дисертація складається зі списку прийнятих скорочень, вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаної наукової та довідкової літератури, який нараховує 283 позиції українською, російською, англійською та німецькою мовами, джерел ілюстративного матеріалу (18 джерел). У тексті дисертації статистичні дані представлені в 13 таблицях. Загальний обсяг дисертації складає 224 сторінки. Текстова частина 197 сторінок.
У вступі обґрунтовується вибір теми, її актуальність і наукова новизна, формулюються мета і завдання, спрямовані на її досягнення, характеризується фактичний матеріал, перераховуються методи дослідження, з’ясовується теоретична й практична значущість, вказуються форми апробації результатів дисертації.
У першому розділі Метонімія і метонімічний перенос як об’єкт лінгвістичного аналізу” розглянуто загальні теоретичні засади дослідження. Тут здійснюється огляд результатів попередніх досліджень у галузі лексикології і стилістики, зазначаються базові поняття, використані в роботі, розглядаються основні класифікації метонімічних переносів, надаються морфологічні характеристики метонімів на позначення людини в англійській і українській мовах.
Другий розділ Типи метонімічних переносів на позначення людини в англійській і українській мовах” присвячено комплексному аналізу метонімів на позначення людини за каузальним, атрибутивним, локальним і темпоральним типами метонімічних переносів, які поділяються на моделі й тематичні групи, встановлюються подібності та розбіжності у метонімічних переносах на семантичному рівні, розглядаються особливості функціонування метонімів у реченні.
У третьому розділі Синекдохічні й комбіновані метонімічні переноси на позначення людини в англійській і українській мовах” розглянуто моделі синекдохи частина → ціле” і ціле → частина”, встановлюються подібності та відмінності в семантиці та функціонуванні синекдохічних переносів у зіставлюваних мовах. У цьому розділі подано також групу метонімів, що дозволяють множинну інтерпретацію щодо їх віднесення до виділених типів метонімічних переносів на позначення людини.
У загальних висновках підведено підсумки проведеного дослідження, окреслено перспективи подальшої роботи.
Список використаних джерел включає 283 наукові праці, а також 14 лексикографічних джерел. Список джерел ілюстративного матеріалу складається з художніх творів ХХ-ХХІ ст. англійською та українською мовами загальною кількістю 18 позицій.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
1. Зіставне дослідження метонімічних переносів на позначення людини виявило спільні та диференційні риси в організації системи метонімів англійської і української мов. Головною загальною ознакою, зумовленою спільністю біологічних і психофізіологічних рис носіїв різних мов, виступає єдиний механізм номінації людини шляхом переносу на неї характеристик суміжних елементів ситуації (дія → суб’єкт дії”, інструмент → суб’єкт дії”, ознака → людина” тощо). На основі словникових дефініцій і аналізу текстового матеріалу було проведено семантичну класифікацію метонімів, яка включає: 1) 6 основних типів (каузальний, атрибутивний, локальний, темпоральний, синекдоху, комбінований); 2) 11 моделей і 27 тематичних груп, які за складом збігаються в англійській і українській мовах. Приблизно однаковою частотою характеризується вживаність метонімів на позначення людини в художніх текстах англійською і українською мовами (див. таблицю 3.4.).
2. Міжмовна диференціація спостерігається при кількісному аналізі метонімічних переносів, результати якого чітко демонструють не тільки подібності, а й суттєві відмінності в тих перевагах, які віддає кожна мова тим чи іншим типам переносу (див. таблицю 3.4. ), у виборі певних моделей і груп метонімів. До найважливіших розбіжностей належать: 1) загальна кількість метонімів, зафіксованих словниками, яка значно переважає в англійській мові порівняно з українською; 2) різний ступінь продуктивності двох основних типів метонімів каузальних і атрибутивних в обох мовах. Так, серед узуальних метонімів в англійській мові чітко домінує каузальний тип, в українській атрибутивний тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агеева Н.Г. О специфике метонимического варьирования семантики признаковых слов // Функциональный анализ языковых единиц: Сб. науч. трудов. М., 1989. С. 3-17.
2. Ажнюк Б.М. Англійська фразеологія у культурно-етнічному висвітленні. К.: Наукова думка, 1989. 136 с.
3. Азнаурова Э.С. Стилистический аспект номинации словом как единицей речи // Языковая номинация. Виды наименований: Сб. науч. трудов. М.: Наука, 1977. С. 86-128.
4. Акопова С.Л. Лексико-семантическое образование существительных со значеним лица: на основе метафоризации // Рус.яз. в школе. 1985. № 6. С.84-91.
5. Акопова С. Отпредметные названия человека // Рус. яз. в школе, 1986. № 5. С. 83-86.
6. Античные теории языка и стиля. М. Л.: Гос. социально-эконом. изд-во, 1936. 344 с.
7. Антропологическая лингвистика: Концепты. Категории: Посвящ. юбилею Н.Д. Арутюновой: Сб. науч. трудов. М., Иркутск: Иркут. гос. ун-т, 2003. 251 с.
8. Апресян Ю.Д. Значение и употребление // Вопросы языкознания. 2001. №4. С. 3-22.
9. Апресян Ю.Д. Идеи и методы современной структурной лингвистики. М.: Просвещение, 1966. 302 с.
10. Апресян Ю.Д. Лексическая семантика: Синонимические средства языка. М.: Наука, 1974. 367 с.
11. Апресян Ю.Д. О регулярной многозначности // Изв. АН СССР. Серия лит-ры и языка. 1971. Т. ХХХ. Вып. 6. С. 509-523.
12. Араратян М.Г. Лингвистическая природа и стилистические функции метонимии (на материале английского языка): Автореф. дис. кандидата филол. наук: 10.02.04 / МГПИИЯ М., 1974. 20 с.
13. Арнольд И.В. Стилистика. Современный английский язык: Учебник для вузов. 5-е изд., испр. и доп. М.: Флинта: Наука, 2002. 384 с.
14. Арсентьева Е.Ф. Сопоставительный анализ фразеологических единиц. Казань: Из-во Каз. ун-та, 1989. 129 с.
15. Арутюнова Н.Д. Метонимия // Лингвистический энциклопедический словарь / Ред В.Н.Ярцева. М.: Сов. энциклопедия, 1990. С. 300-301.
16. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. М.: Языки русской культуры, 1990. I-XV. С. 348-353.
17. Атоян Э.Р. Метафора, метонимия, синекдоха (опыт дифференциальной характеристики и систематизации) // Вест. Ереван. гос. ун-та. 1978. №1 (34). С. 107-114.
18. Багаутдинова Г.А. Механизм создания экспрессивности фразеологических единиц, отражающих психическую деятельность человека // Экспрессивность текста и перевод: Сб. науч. трудов. Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1991. С. 12-17.
19. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка / Перевод с фр. М.: Иностр. лит-ра, 1955. 416 с.
20. Банникова И.А. Об изменении смыслового объёма поэтического слова и роли стилистического контекста // Лексикологические основы стилистики: Сб. науч. трудов. Л., 1973. С. 23-31.
21. Баранцев К.Т. Курс лексикології сучасної англійської мови: Навч. посіб. К.: Радянська школа, 1955. 263 с.
22. Безкровна І.О. Поетичний текст як комунікативний акт: типи адресатів // Мовознавство. 1998. № 4-5. С. 67-73.
23. Березинський В.П. Українсько-англійські семантико-стилістичні паралелі на морфологічному рівні (на матеріалі англійських художніх перекладів з української мови): Дис. ... кандидата філол. наук: 10.02.17. Львів, 1972. 269 с.
24. Бессарабова Н.Д. Метафора как языковое явление // Значение и смысл слова: Сб. науч. трудов. М.: Изд-во МГУ, 1987. С. 156-173.
25. Бирих А.К. Метонимия в современном русском языке: (Семантические и грамматические аспекты). Mьnchen: Sagner, 1995. 191 c.
26. Бирих А.К. Семантические и грамматические различия метонимии и синекдохи в современном русском языке // Исследования по семантике. Семантика слова и словосочетания: Сб. науч. трудов. Уфа, 1984. С. 44-51.
27. Бич М.Я. Метонимическое использование имён собственных в современном русском, испанском и английском языках (на материале газетных текстов): Автореф. дис кандидата фил. наук: 10.02.19 / СПб. гос. ун-т. СПб., 1995. 18 с.
28. Боброва Л.В. Контрастивний аналіз відображень стандартних референтних ситуацій в різноструктурних мовах (англо-україно-російськомовні паралелі: Автореф. дис...канд. филол. наук: 10.02.17 / ДонНу. Донецьк, 2000. 22 с.
29. Болдырев Н.Н., Бабина Л.В. Вторичная репрезентация как особый тип представления знаний в языке // Филологические науки. 2001. № 4. С. 79-86.
30. Бондаренко М.В. Коммуникативно-прагматические характеристики метонимического переноса (на мат. британской прессы) // Коммуникативно-прагматические функции языкових единиц: Сб. науч. трудов. Куйбышев, 1990. С. 124-129.
31. Бондаренко М.В. Системная характеристика метонимического переноса темпорального типа // Системное описание лингвистических явлений германских языков: Сб. науч. трудов. Куйбышев, 1980. С. 135-139.
32. Бондаренко М.В. Системный анализ метонимического переноса существительных в американском варианте английского языка // Системные характеристики лингвистических явлений (на материале английского языка): Сб. науч. трудов. Куйбышев, 1984. С. 106-115.
33. Бондаренко М.В. Типы метонимического переноса и проблемы их системного описания (на мат. англ. яз.): Автореф. дис. кандидата филол. наук: 10.02.04 / ЛГУ Л., 1980. 17 с.
34. Бондаренко М.В., Дубинин С.И. Особенности сопоставительного анализа существительных с метонимическим переносом каузального типа в германских языках // Системные характеристики лингвистических явлений (на мат. англ. яз.): Сб. науч. трудов. Куйбышев, 1984. С. 120-132.
35. Бондаренко О.С. Концепти чоловік” і жінка” в українській та англійській мовних картинах світу: Автореф. дис. ... кандидата філол. наук: 10.02.17 / Кіровоградський держ. ун-т. Донецьк, 2005. 19 с.
36. Бюллер К. Теория языка. Репрезентативная функция языка. М.: Прогресс, 1993. 528 с.
37. Василевская Л.И. Метонимия в собственных именах // Проблемы структурной лингвистики 1982: Сб. науч. трудов. М., 1983. С. 110-120.
38. Васильева Э.В. Метонимическая регулярность в говоре // Координационное совещание по проблеме сибирских говоров кафедры рус. яз. вузов Сибири, Урала и Дальнего Востока: Тезисы докладов, 2-4 октября 1991 г. Красноярск, 1991. С. 89-91.
39. Ващенко В.С. Стилістичні явища в українській мові. Харків: вид-во при Харк. ун-ті, 1958. 228 с.
40. Введенская Л.А. От собственных имён к нарицательным. М.: Просвещение, 1981. 144 с.
41. Везерова М.Н. Метонимия как результат компрессии текста (на материале лирики Ф.И. Тютчева) // Деривация и текст: Сб. науч. трудов. Пермь, 1984. - С. 155-160.
42. Вежбицкая А. Язык, культура, познание. М., 1996. 416 с.
43. Верба Л.Г. Порівняльна лексикологія англійської та української мов: Навч. посіб. Вінниця: НОВА КНИГА, 2003. 160 с.
44. Виноградов В.В. Основные типы лексических значений слова // Виноградов В.В. Избранные труды: Лексикология и лексикография. М., 1977. С. 162-189.
45. Виноградов В.В. Русский язык: Грамматическое учение о слове. М.: Высш. шк., 1972. 614 с.
46. Вільчинська Т.П. Семантико-словотворна характеристика оцінних назв осіб в українській мові: Автореф. дис. ... кандидата филол. наук: 10.02.01 / Тернопільський держ. пед. ін-т. Львів, 1996. 16 с.
47. Вовк В.Н. Языковая метафора в художественной речи. К.: Наук. думка, 1986. 141 с.
48. Воронина Т.Е. Метонимические переносы слов, ассоциативно связанных с названием «человек» в художественной и публицистической речи 70-х годов // Стилистика художественной речи: Сб. науч. трудов. Саранск, 1979. С. 162-167.
49. Вохмянин С.Н. Стереотипные тропы английськой разговорной речи: Автореф. дис. кандидата филол. наук: 10.02.04. Одеса, 1988. 16 с.
50. Вошина О.Е. Особенности перевода индивидуально-авторской метафоры С. Моэма // Вестник ВГУ. Серия лингвистика и межкультурная коммуникация. 2003. №2. С. 59-64.
51. Гак В.Г. Семантическая структура слова как компонент семантической структуры высказывания // Семантическая структура слова. М., 1971. С. 78-96.
52. Гак В.Г. Сопоставительная лексикология. М.: Международные отношения, 1977. 264 с.
53. Гальперин И.Р. Проблемы лингвистики // Новое в зарубежной лингвистике. Лингвостилистика. Вып. 9. М.: Прогресс, 1980. С. 5-34.
54. Гинзбург Е.Л. Конструкции полисемии в русском языке: Таксономия и метонимия. М.: Наука, 1985. 223 с.
55. Гиро П. Разделы и направления стилистики и их проблематика // Новое в зарубежной лингвистике. Лингвостилистика. Вып. 9. М.: Прогресс, 1980. С. 35-69.
56. Голубовська І.О. Душа і серце в національно-мовних картинах світу (на матеріалі української, російської, англійської та китайської мов) // Мовознавство. 2002. № 4-5. С. 40-47.
57. Гридин В.Н. Экспрессивность // Лингвистический энциклопедический словарь / Ред В.Н.Ярцева. М.: Сов.энциклопедия, 1990. С. 591.
58. Гуськова Е.В. Семантико-стилистические преобразования при переходе предикатной номинации в идентифицирующую // Формальне и семантические аспекты слова: Сб. науч. трудов. Калинин, 1989. С. 38-47.
59. Гук І.А. Метонімія як засіб утворення фразеологічного значення: Досвід концептуального аналізу // Вісник Харківського Національного університету ім. В.Н. Казаріна. Проблеми перекладохнавства, комунікативної та когнітивної лінгвістики. 2003. Вип. № 609 С. 143-145.
60. Дамберг С., Рабжаева М. Могила как метафора и метонимия: cлучай Украины [Електронний ресурс]. Режим доступу: http: // infoart. kis. ru / magazine / nlo / n44 / damberg. htm.
61. Долгих И.А. Аспекты изучения метонимии // Вестник Моск. ун-та. 1984. Сер. 9. № 4. С. 52-59.
62. Долгих И.А. Различные аспекты изучения метонимии // Konfrontaиnн studium ruskй a иeљkй gramatiky a slovnн zбsoby: Сб. науч. трудов. Praha, 1974. S. 209-225.
63. Долгих А.И. Теория номинации и словообразования // Известия Воронежского гос. пед. ин-та. 1978. С. 5-26.
64. Дубенко О.Ю. Порівняльна стилістика англійської та української мов: Навч. посіб. Вінниця: НОВА КНИГА, 2005. 224 с.
65. Дядечко Л.П. От поэтонима к крылатому имени // Восточноукраинский лингвистический сборник: Сб. науч. трудов. Вып. 10. Донецк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2006. С. 42-52.
66. Еремин А.Н. Переносные значения в просторечии. Калуга: КГПУ, 1998. 104 с.
67. Еремина В.И. Поэтический строй русской народной лирики. Л: Наука, 1978. 184 с.
68. Ефремов Л.П. Метонимическое употребление человека названиями носильных вещей // Изв. АН Казахской ССР. Сер. обществ. 1967. № 7. С. 61-71.
69. Ємець О.В. Семантика метонімії та особливості її функціонування в художньому тексті // Мова і культура. Сер. Філологія”: Зб. наук. праць Вип. 1. Том IV. А Мова і художня творчість. К. 2000. С.176-180.
70. Ємець О.В. Семантика, синтактика та прагматика тропів в аспекті поетизації художньої прози (на матеріалі оповідань Ділана Томаса): Автореф. дис. ... кандидата филол. наук: 10.02.04 / КДЛУ. К., 2000. 19 с.
71. Жайворонок В.В. Етнолігвістика в колі суміжних наук // Мовознавство. 2004. №5-6. С. 23-35.
72. Жданов О.К. Метонимическое словообразование на основе имён собственных. Казань: Изд-во Казанок. ун-та, 1963. 22 с.
73. Желтухина М.Р. Специфика речевого воздействия тропов в языке СМИ: Автореф. дис. доктора филол. наук: 10.02.19 / Ин-т языкознания РАН. М., 2004. 44 с.
74. Жлуктенко Ю.О. Контрастивний аналіз як прийом мовного дослідження // Нариси з контрастивної лінгвістики: Зб. наук. праць. К., 1979. С. 5-11.
75. Зализняк Анна А. Любовь и сочувствие: к проблеме универсальности чувств и переводимости их имён // Ключевые идеи русской языковой картины мира: Сб. науч. трудов. М.: Языки славянской культуры, 2005. С. 205-225.
76. Зевахина Т.С. К вопросу об универсалиях в области полисемии // Лингвистическая типология: Сб. науч. трудов. М.: Наука, 1985. С. 123-132.
77. Зимин В.И., Модебадзе Э.А. Метафора и метонимия / Лингвистические заметки // Русский язык в национальной школе. 1977. № 2. С. 77-84.
78. Игнатова С.А. Анализ словарних дефиниций названий совокупности лиц в современном английском языке // Романское и германское языкознание. Вып.1. Минск, 1977 С. 132-138.
79. Исабеков С.Е. Механизмы фразообразовательной номинации (на материале имён лиц современного немецкого языка) // Филологические науки. 1988. №4. С. 67-74.
80. Калинин А.В. Лексика русского языка. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1978. 232 с.
81. Карцевский С.О. Об ассиметричном дуализме лингвистического знака // Введение в языкознание: Хрестоматия: Учеб. пособие для вузов. М.: Аспект Пресс, 2001. С. 76-81.
82. Катерина В.В. Человеческий фактор в языке // Личность в пространстве языка и культуры: Сб. науч. трудов. М., Краснодар: Кубанский гос. ун-т, 2005. С. 180-184
83. Кобозева И.М. Лингвистическая семантика: Учеб. пособие. М.: Эдиториал УРСС, 2000. 352 с.
84. Ковалевская Е.В. Вопрос об узуальном и окказиональном в лингвистической литературе // Узуальное и окказиональное в тексте художественного произведения: Сб. науч. трудов. Л., 1986. С. 3-12.
85. Ковбасюк Л.А. Семантичний та функціональний аспект одиниць вторинної номінації з компонентом кольороназва” в сучасній німецькій мові: Автореф. дис. ... кандидата филол. наук: 10.02.04 / КНЛУ. К., 2004. 20 с.
86. Королева О.Э. Метонимия как тип значения: семантическая характеристика и сферы употребления. Обнинск: Институт муниципального управления, 2002. 158 с.
87. Кочерган М.П. Зіставне мовознавство в колі суміжних наук // Вісник Київського лінгвістичного університету. 2004.- Том 7. №2. С. 23-35.
88. Кочерган М.П. Зіставне мовознавство і проблема мовних картин світу // Мовознавство. 2004. №5-6. С. 12-22.
89. Кочерган М.П. Контрастивна семантика на порозі нового тисячоліття // Проблеми зіставної семантики: Зб. наук. праць. Випуск 5. К.: КДЛУ, 2001. С. 3-7.
90. Крейдлин Г., Летучий А. Языковая концептуализация частей тела в русском языке (на примере плеч) // Сокровенные смыслы: Слово. Текст, Культура: Сб. статей в честь Н.Д. Арутюновой. М.: Языки славянской культуры, 2004. С. 128-136.
91. Кронгауз М.А. Семантика: Учеб. пособие для вузов. М.: Рос. гос. гуманит. ун-т., 2001. 399 с.
92. Кубрякова Е.С. Типы языковых значений. Семантика производного слова. М.: Наука, 1981. 200 с.
93. Кубрякова Е.С. Части речи в ономасиологическом освещении. М.: Наука, 1978. 115 с.
94. Кузнецова Е.Б. О двух типах метонимии в современных поэтических текстах // Вестник С.-П. ун-та. 1995. Сер.2. вып.4 (23). С. 49-56.
95. Кузнецова Е.Б. Семантические процессы в языке современной поэзии: (метафора и метонимия в текстах метаметафористов): Автореф. дис. кандидата филол. наук: 10.02.01 / СпбГУ СПб, 1996. 21с.
96. Кузьмина Н.А. Экспрессивный потенциал традиционных тропов в художественной речи // Проблемы экспрессивной стилистики: Сб. науч. трудов. Ростов, 1987. С. 60-65.
97. Курилович Е. Очерки по лингвистике. М.: Изд-во иностранной литературы, 1962. 456 с.
98. Левицький В.В. Основи германістики. Вінниця: НОВА КНИГА, 2006. 528 с.
99. Левицкий В.В. Семасиология. Винница: НОВА КНЫГА, 2006. 512 с.
100. Левонтина И.Б. Милый, дорогой, любимый... // Ключевые идеи русской языковой картины мира: Сб. науч. трудов. М.: Языки славянской культуры, 2005. С. 238-246.
101. Лисиченко Л.А. Лексикологія сучасної української мови. Харків: вид-во при Харк. ун-ті, 1977. 112 с.
102. Литвиненко Е.А. Метонимия в Слове о полку Игореве” // Рус. яз. в школе. 1988. № 2. С. 69-73.
103. Лютикова В.Д. Метонимия как средство создания образности в идиолекте // Лексика и фразеология русского языка: Сб. науч. трудов. Томск, 1998. С. 54-59.
104. Маковский М.М. Феномен ТАБУ в традициях и в языке индоевропейцев. Сущность формы развитие. М.: Ком книга, 2006. 280 с.
105. Манакін В.М. Деякі питання контрастивної лексикології слов’янських мов // Мовознавство. 2003. № 4. С. 26-37.
106. Маслова-Лашанская С.С. Лексикология шведского языка. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1973. 288 с.
107. Материнська О.В. Динаміка полісемії найменувань частин тіла у галузі термінології // Studia Germanica et Romanica: Іноземні мови. Зарубіжна література. Методика викладання. 2005. Т. 2 Т. 3 (6). С. 69-85.
108. Материнська О.В. Семантика найменувань частин тіла в англійській, німецькій, українській та російській мовах: Дис. ...кандидата філол. наук: 10.02.17; Захищена 18.11.2005; Затв. 11.05.2006. Донецьк, 2005. 202 с.: іл. - Бібліогр.: с. 172-196.
109. Материнська О. Семантика найменувань частин тіла у зіставному аспекті // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах: Зб. наук. пр. Донецьк: ДонНУ, 2004. Вип. 9. С. 60-72.
110. Материнська О. Семантичний потенціал найменувань частин тіла // Матеріали наукової конференції професорсько-викладацького складу факультету іноземних мов ДонНУ, 18-22 квітня 2005 р. Донецьк, 2005. С. 67-69.
111. Мельников П.И. О стилистических функциях метонимических переносов в Житии протопопа Авакума // Вестник СпбГУ. 1994. Сер. 2. № 2. С. 113-115.
112. Микитюк І.М. Функціонування вторинної композиційно зумовленої номінації у художньому тексті (на матеріалі короткого англомовного оповідання): Автореф. дис...канд.. філол. наук: 10.02.04. / Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. Львів, 2003. 20 с.
113. Михель Г. Основы теории стиля // Новое в зарубежной лингвистике. Лингвостилистика. Вып. 9. М.: Прогресс, 1980. С. 271-296.
114. Москвин В.П. О разновидностях перифразы // Рус. яз. в школе. 2001. № 1. С. 74-77.
115. Москвин В.П. Эвфемизмы: системные связи, функции и способы образования // Вопросы языкознания. 2001. №3. С. 58-70.
116. Мурзин Л.Н. Образование метафор и метонимий как результат деривации предложения (к постановке вопроса) // Актуальне проблемы лексикологии и лексикографии: Сб. науч. трудов. Пермь, 1972. С. 362-366.
117. Набока Е.Н. О роли тропов во фразеологизации евангельских речений (на материале Евангелия от Матфея) // Записки з романо-германської филології: Зб. наук. праць. Вип. 18. Одеса: Фенікс, 2007. С. 99-106.
118. Нарзулаева С. Метонимическое употребление топонимов // Лексическая семантика и фразеологія: Сб. науч. трудов. Л., 1987. С. 110-118.
119. Некрасова Е.А. Метонимический перенос в связи с некоторыми проблемами лингвистической поэтики // Слово в русской советской поэзии: Сб. науч. трудов. М.: Наука, 1975. С. 111-131.
120. Нестеренко І.Я. Явища непрямої номінації в українській мові: Автореф. дис. ... кандидата филол. наук: 10.02.01 / Вінницький держ. пед. ін-т. К., 1997. 17 с.
121. Никитин М.В. Лексическое значение в слове и словосочетании. Владимир, 1974. 222 с.
122. Никитин М.В. Лексическое значение слова. М.: Высш. шк., 1983. 127 с.
123. Новиков А.Л. Метонимия в русском языке: семантическая структура. Словообразовательный потенциал. Стилистические функции: Автореф. кандидата филол. наук. / Рос. университет дружбы народов. М., 1996. 19 с.
124. Новиков А.Л. Семантика русского языка. М.: Высш. шк., 1982. 272 с.
125. Новиков А.Л. Семафоры проносятся мимо Об одном типе метонимии в русском языке // Родная речь. 1994. № 5. С. 37-42.
126. Огуй О.Д. Проблеми постмодерністського моделювання значення та полісемії // Мовознавство. 2003. № 1. С. 42-54.
127. Озарко І.І. Стилістичні засоби як механізми формування образів (на матеріалі англомовних поетичних образів) // Записки з романо-германської філології: Зб. наук. праць. Вип. 17. Одеса: Фенікс, 2006. С. 161-165.
128. Олейник М.А. Антропологический подход в диахронических исследованиях // Личность в пространстве языка и культуры: Сб. науч. трудов. М., Краснодар: Кубанский гос. ун-т, 2005. С. 210-215.
129. Олійник Т.С. Семантичні та функціональні характеристики символічних власних імен в сучасній англійській мові: Автореф. дис. ... кандидата филол. наук: 10.02.04 / Тернопільський держ. пед. ун-т. К., 2001. 21 с.
130. Очерки истории языка русской поэзии ХХ века. М.: Наука, 1994. 271 с.
131. Падучева Е.В. Метафора и её родственники // Сокровенные смыслы: Слово. Текст. Культура: Сб. науч. Трудов. М.: Языки славянской культуры, 2004. С. 187-203.
132. Падучева Е.В. Неоднозначность как следствие метонимических переносов: русский перфект на -н-/-т-. // Типология. Грамматика. Семантика: Сб. науч. трудов. СПб.: Наука, 1998. С. 142-156.
133. Панченко Н.И. Семантическая классификация партитивов // Лексикологические основы стилистики: Сб. науч. трудов. Л., 1973. С. 80-90.
134. Пауль Г. Принципы истории языка. М.: Изд-во иностранной литературы, 1960. 500 с.
135. Подгаецкая И.Ю. Границы индивидуального стиля // Современные аспекты изучения: теория литературных стилей: Сб. науч. трудов. М.: Высш. шк, 1982. С. 32-59.
136. Покровский М.М. Избранные работы по языкознанию. М.: Изд-во АН СССР, 1959. 382 с.
137. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови: Навч. посіб. К.: Навчальна книга. Богдан, 2000. 246 с.
138. Поспелов Г.Н. Художественная речь. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1974. 238 с.
139. Потебня O.О. Мова. Національність. Денаціоналізація: Статті і фрагменти. Нью-Йорк: Academia, 1996 156 с.
140. Поэтика и стилистика: 1988-1990. М.: Наука, 1991. 240 с.
141. Раевская О.В. Метонимия в слове и тексте // Филологические науки 2000. № 4. С. 49-55.
142. Раевская О.В. О некоторых типах дискурсивной метонимии // Известия АН. Серия литературы и языка. 1999. т.58. № 2. С. 3-12.
143. Рахманова Л.И. К вопросу о природе метонимии // Лексические единицы и организация структуры литературного текста: Сб. науч. трудов. Калинин, 1983. С. 70-84.
144. Резанова Н.И. Контекстуальные условия реализации метонимических значений прилагательных // Семантика и прагматика единиц языка в тексте: Сб. науч. трудов. Л., 1988. С. 127-133.
145. Реформатский А.А. Введение в языковедение. М.: Просвещение, 1967. 542 с.
146. Рогач О.О. Структурно-фразеологічні фразеологізми з етнонімами (на матеріалі англійської, російської, української, французької, польської мов): Автореф. дис. ... кандидата филол. наук: 10.12.15. К., 1999. 20 с.
147. Русанівський В.М. Мовна картина світу в етнокультурній парадигмі // Мовознавство. 2004. № 4. С. 3-7.
148. Русанівський В.М., Широков В.А. Інформаційно-лінгвістичні основи сучасної тлумачної лексикографії // Мовознавство. 2002. № 6. С. 7-49.
149. Рябцева Є.Г. Лингвистическая природа и стилистические функции метонимических тропов (на материале английского языка): Автореф. дис. ... кандидата филол. наук: 10.02.04 / ЛГПИ. Л., 1973. 15 с.
150. Рябцева Э.Г Некоторые структурно-семантические особенности метонимии // Лексикологические основы стилистики: Сб. науч. трудов. Л., 1973. С. 102-109.
151. Сальникова Н.Н. Регулярная лексическая полисемия существительных в английском языке в соотношении со словообразованием: Автореф. дис. кандидата филол. наук: 10.02.04 / Ленингр. пед. ин-т им. Герцена Л., 1980. 17 с.
152. Сандакова М.В. О механизмах дискурсивной метонимии прилагательного // Филологические науки. 2004. №3. С. 106-112.
153. Святюк Ю.В. Семантика та функціонування етнономінацій у сучасній англійській мові: Дис...канд. філол. наук: 10.02.04; Захищена 17.03.2005 р. К., 2005. 258 с.: іл. Бібліогр.: с. 204-235.
154. Седых А.П. Трансформация значения в метафоро-метонимическом контексте (на материале произведений М. Пруста): Автореф. дис. кандидата фил. наук: 10.02.05 / Белгород. гос. ун-т. Воронеж, 1999. 22 с.
155. Сергеева Л.А. Семантика качественных прилагательных в современном русском языке // Исследования по семантике: Сб. науч. трудов. Вып. 2. Уфа, 1976. С. 129-136.
156. Серебренников Б.А. Роль человеческого фактора в языке: Язык и мышление. М.: Наука, 1988. 242 с.
157. Силинский С.В. Языковые значения английских имён лица и особенности их речевой реализации // Вопросы структуры английского языка в синхронии и диахронии: Сб. науч. трудов. Вып.7. СПб, 1995. С. 105-111.
158. Сиротина В.А. Метонимия и метонимический эпитет в художественной речи // Рус. яз в школе. 1980. № 6. С. 72-77.
159. Скребнёв Ю.М. Тропы и фигуры как объект классификации // Проблемы экспрессивной стилистики: Сб. науч. трудов. Выпуск 2. Ростов н/Д: Из-во Ростов. ун-та, 1987. С. 60-65.
160. Смирницкий А.И. Лексикология английского языка. М, 1998. 260 с.
161. Смирнов И.П. Эпическая метонимия // Труды // ОДРЛ. Древнерусские литературные памятники: Сб. науч. трудов. T. XXXIII. Л., 1979. с. 175-203.
162. Сорокина М.В. Действие принципа антропоцентричности при метонимическом переносе // Языковая личность: проблемы значения и смысла: Сб. науч. трудов. Волгоград: Перемена, 1994. С. 61-70.
163. Сорокина М.В. Метонимия и её отражение в английской лексикографии: Автореф. дис. ... кандидата филол. наук: 10.02.04 // ЛГУ. Л., 1988. 15 с.
164. Сорокина М.В. Отражение метонимии в лексикографии // Формальные и семантические аспекты слова: Сб. науч. трудов. Калинин, 1989. С. 115-120.
165. Сорокина М.В. Отражение метонимии в словаре и влияние контекста на перевод // Вопросы структуры английского языка в синхронии и диахронии: Сб. науч. трудов. СПб., 1995. Вып. 7. С. 114-119.
166. Супрун А.П. Семантико-стилістичні особливості фразеологічних одиниць (на матеріалі поетичних творів М.Рильського): Автореф. дис. ... кандидата филол. наук: 10.12.01 // Микол. держ. пед. ін-т. Миколаїв, 1999. 17 с.
167. Тараненко І.Й. Про переносне вживання слів // Праці Одеськ. ун-ту. т. 151. Серія філол. наук. вип. 10. С. 81-88.
168. Тараненко О.О. Полісемичний паралелизм і явище семантичної аналогії. К.: Наук. думка, 1980. 115 с.
169. Тараненко О.О. Відображення суспільного сприйняття світу в семантиці мови // Мова і культура. К., 1986. С. 115-136.
170. Тараненко О.О. Метонімія і еліпсіс (деякі питання) // Мовознавство. 1988. № 5. С. 29-35.
171. Тараненко О.О. Ще про моделі в метонімії // Мовознавчі студії: Зб. наук. праць. К.: Наук. думка, 1976. С. 112-115.
172. Телия В.Н. Вторичная номинация и её виды // Языковая номинация. Виды наименований. М.: Наука, 1977. С. 129-221.
173. Телия В.Н. Номинация. Лингвистический энциклопедический словарь. / ред В.Н.Ярцева. М.: Сов. энциклопедия, 1990. С. 336-337.