ТИПОЛОГІЯ КРИПТОНІМІВ АНГЛІЙСЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВ : Типология криптонимом АНГЛИЙСКОГО И УКРАИНСКОГО ЯЗЫКОВ

Краткое описание

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА

На правах рукопису

Собков Юрій Вікторович

УДК 811.111+811.161.2’373.23

ТИПОЛОГІЯ КРИПТОНІМІВ АНГЛІЙСЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВ

Спеціальність 10.02.17 порівняльно-історичне і типологічне мовознавство

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
Доктор філологічних наук, професор
Лучик Алла Анатоліївна

Кіровоград 2008

ЗМІСТ

ВСТУП ...

6

РОЗДІЛ 1. КРИПТОНІМИ ЯК ОБ’ЄКТ НАУКОВОВОГО ВИВЧЕННЯ ...

11

1.1. Криптоніми в системі антропонімів

11

1.2. Статус, класифікація криптонімів і взаємодія із псевдонімами ...

15

1.3. Криптоніми в контексті зіставного мовознавства ..

28

1.4. Криптоніми, абревіація, скорочення ...

30

1.5. Висновки до розділу 1 ...

32

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ КРИПТОНІМІЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ .

34

2.1. Структурний аналіз криптонімів англійської мови ...

34

2.1.1. Криптоніми з літер і слів

35

2.1.2. Літерні криптоніми .

39

2.1.3. Криптоніми з неповних слів ..

43

2.1.4. Криптоніми з неповних слів і слів ....

44

2.1.5. Криптоніми з неповних слів і літер ......

44

2.1.6. Криптоніми з літер, слів і неповних слів ..

45

2.1.7. Криптоніми зі слів і чисел .....

45

2.1.8. Кількісні показники криптонімів англійської мови ........

46

2.2. Принципи творення криптонімів англійської мови ...

49

2.2.1. Принцип творення за походженням від псевдоніма ...

49

2.2.2. Принцип творення за походженням від імені і прізвища ...

51

2.2.3. Принцип творення за походженням від імені і псевдоніма

58

2.2.4. Криптоніми невідомого походження

60

2.2.5. Принцип творення за походженням від прізвища, імені і псевдоніма .

62

2.2.6. Принцип творення за походженням від прізвища і псевдоніма

65

2.2.7. Принцип творення за походженням від прізвища ...

67

2.2.8. Принцип творення за походженням від імені ..

69

2.2.9. Принцип творення за походженням від псевдоніма та імені по батькові ..

71

2.2.10. Принцип творення за походженням від імені, імені по батькові і псевдоніма ...

72

2.3. Мотиваційний аналіз криптонімів англійської мови .

72

2.3.1. Криптоніми англійської мови, утворені за мотивом часткового приховування авторства ...

72

2.3.2. Криптоніми англійської мови, утворені за мотивом повного приховування авторства ...

76

2.4. Висновки до розділу 2 ...

77

РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ КРИПТОНІМІЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ .

79

3.1. Структурний аналіз криптонімів української мови ...

79

3.1.1. Криптоніми з неповних слів ..

79

3.1.2. Криптоніми з неповних слів і літер ..

90

3.1.3. Літерні криптоніми .

101

3.1.4. Криптоніми з неповних слів і слів ....

107

3.1.5. Криптоніми з літер і слів

110

3.1.6. Криптоніми з неповних слів, слів і літер ..

111

3.1.7. Криптоніми із приписів ..

111

3.1.8. Кількісні показники криптонімів української мови ........

111

3.2. Принципи творення українських криптонімів ...

115

3.2.1. Принцип творення за походженням від імені і прізвища ...

116

3.2.2. Принцип творення за походженням від імені і псевдоніма

122

3.2.3. Принцип творення за походженням від псевдоніма ...

123

3.2.4. Принцип творення за походженням від імені ..

127

3.2.5. Принцип творення за походженням від прізвища ...

131

3.2.6. Принцип творення за походженням від прізвища, імені та імені по батькові ...

135

3.2.7. Криптоніми невідомого походження

138

3.2.8. Принцип творення за походженням від прізвища і псевдоніма

139

3.2.9. Принцип творення за походженням від імені та імені по батькові

139

3.2.10. Принцип творення за походженням від імені, імені по батькові і псевдоніма .

141

3.2.11. Принцип творення за походженням від імені по батькові ...

142

3.2.12. Принцип творення за походженням від прізвища та імені по батькові ..

143

3.2.13. Принцип творення від прізвища, імені і псевдоніма .

143

3.3. Мотиваційний аналіз криптонімів української мови .

144

3.3.1. Криптоніми української мови, утворені за мотивом часткового приховування авторства ...

144

3.3.2. Криптоніми української мови, утворені за мотивом повного приховування авторства ...

148

3.4. Висновки до розділу 3 ...

150

РОЗДІЛ 4. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ КРИПТОНІМІВ АНГЛІЙСЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВ .

152

4.1. Порівняльний аналіз структури англійських та українських криптонімів

152

4.1.1. Порівняльний аналіз кількісних показників криптонімії англійської та української мов

165

4.2. Порівняльна характеристика принципів творення англійських та українських криптонімів ..

169

4.2.1. Принцип творення за походженням від прізвища ...

172

4.2.2. Принцип творення за походженням від імені ..

174

4.2.3. Принцип творення за походженням від імені і прізвища ...

177

4.2.4. Принцип творення за походженням від прізвища, імені та імені по батькові, від прізвища та імені по батькові, від імені та імені по батькові, від імені по батькові .

184

4.2.5. Принцип творення за походженням від псевдоніма ...

184

4.2.6. Принцип творення за походженням від імені і псевдоніма

186

4.2.7. Принципи творення за походженням від прізвища і псевдоніма, від прізвища, імені і псевдоніма, від псевдоніма та імені по батькові, від псевдоніма, імені та імені по батькові, від імені, імені по батькові та псевдоніма .

189

4.2.8. Криптоніми невідомого походження

190

4.3. Порівняльний аналіз мотивів творення криптонімів англійської та української мов .

191

4.4. Висновки до розділу 4 ...

191

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ..

193

ДОДАТКИ .

197

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

211

ВСТУП

Криптоніми, як і псевдоніми, функціонують в абсолютній більшості мов і є поширеною формою приховування справжнього авторства. Вони становлять помітний сектор ономастичного простору мов і, відповідно, привертають увагу вітчизняних і зарубіжних учених. Вивченню криптоніма і псевдоніма присвячено праці П.Беркова, В.Виноградова, Г.Зена, І.Масанова, Ю.Масанова, Г.Шерера, бібліографічні матеріали А.Моріса, А.Тейлора, Е.Смітта. З огляду на особливості творення, структурні та словотвірні ознаки псевдонімів і криптонімів вагомі дослідження з ономастики та антропонімії Л.Белея, М.Голомідової, В.Дмітрієва, І.Желєзняк, В.Кам’янця, Ю.Карпенка, В.Лучика, В.Німчука, Є.Отіна, Ю.Редька, О.Реформатського, О.Суперанської, Т.Суркової, Б.Унбегауна, В.Фляйшера, М.Худаша, П.Чучки та інших учених.
Найпоширенішими формами криптонімів є похідні від прізвищ та імен авторів. В Україні, як і в англомовному світі, до криптонімів і псевдонімів вдаються, в першу чергу, письменники та публіцисти, рідше артисти, вчені, військові, спортсмени, скаути-пластуни. Проте вивчення цього класу антропонімів перебуває на рівні відбору й систематизації матеріалу. Він відображений у спеціальній англійській та українській довідково-бібліографічній літературі. Близько 7000 криптонімів представлені та розкриті у „Словнику українських псевдонімів та криптонімів ХІХ-ХХ ст.” О.Дея. Англійські самоназви зібрані й систематизовані у Словнику літературних псевдонімів” Ф.Аткінсона, „Словнику літературних псевдонімів англійської мови” Т.Карті, „Словнику псевдонімів” А.Рума.
Актуальність теми. Обрання теми дисертації зумовлено потребою у визначенні чіткого ономастичного статусу та особливостей функціонування самоназв як в окремих мовах, так і в порівняльно-зіставному аспекті, необхідністю комплексного вивчення криптонімів як онімів окремого класу, аналізу їх у межах англійської та української антропосистем. Дослідження, в основі якого системний підхід, сприятиме повнішому розкриттю понятійного змісту криптоніма.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. План і методи роботи узгоджені з програмою вивчення історії української лексики Лабораторії ономастичних і діалектичних досліджень кафедри української мови Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, з її комплексною темою „Актуальні питання лексикології та граматики української мови”, а також із комплексною темою кафедри перекладу та загального мовознавства „Європейські мовні картини світу в аспектах етнолінгвістики та лінгвокультурології”. Тему затверджено на засіданні бюро Наукової ради Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності” (протокол № 4 від 21 жовтня 2004 р.) Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.
Метою дисертації є комплексний аналіз літературних і публіцистичних криптонімів англійської та української мов, принципів, способів, засобів і мотивів криптонімії, виявлення спільного та специфічного в порівнюваних криптонімах, визначення продуктивності їх творення. Передбачається виконання таких завдань:
охарактеризувати й узагальнити місце криптонімів у системі власних назв англійської та української мов;
дослідити особливості структури криптонімів;
описати основні принципи та мотиви творення криптонімів;
визначити типологічні та специфічні риси криптонімії в обох мовах;
проілюструвати основні моделі творення криптонімів та їх продуктивність в англійській та українській мовах.
Об’єктом дослідження обрано криптоніми англійських (2115 одиниць) та українських (6787 одиниць) письменників і публіцистів. Матеріал відібрано з довідково-бібліографічної літератури.
Предметом дослідження є способи, принципи та мотиви криптонімних утворень в англійській та українській мовах.
Джерелами фактичного матеріалу слугували „Словник українських псевдонімів та криптонімів ХIХ-ХХ ст.” О.Дея (Київ, 1969), Словник літературних псевдонімів” Ф.Аткінсона (Лондон, 1995), Словник літературних псевдонімів англійської мови” Т.Карті (Лондон, 1995), Словник псевдонімів” A.Рума (Джеферсон Північна Кароліна і Лондон, 1998).
Методи та методики дослідження зумовлені метою, завданнями й особливостями аналізованого матеріалу. За допомогою аналітично-описового методу здійснюється наукова інтерпретація самоназв. Дедуктивний метод дозволяє на основі конкретних результатів зробити загальні висновки. Метод компонентного аналізу й методика безпосередніх складників забезпечує дослідження структури, принципів та мотивів творення криптонімів і встановлення системних відношень між ними. Зіставний метод уможливлює виявлення типологічних і специфічних рис у криптонімії англійської та української мов. Кількісний аналіз застосовується для підтвердження наявності криптонімії в досліджуваних мовах.
Наукова новизна роботи полягає у виявленні типових і специфічних рис криптонімних одиниць, у спробі класифікації продуктивних моделей криптонімів, комплексному вивченні системи англійської і української криптонімії, в характері відбору матеріалу, обсязі й аспектах його аналізу.
Теоретичне значення роботи полягає у збагаченні наукових засад антропоніміки, отримані результати є вагомим внеском у розвиток типологічної ономастики. Робота суттєво розширює знання про принципи, мотиви творення і структуру криптонімів та особливості їх організації в англійській та українській мовах, розкриває перспективи для подальшого вивчення криптонімних самоназв в інших антропосистемах.
Практичне значення роботи полягає в можливості застосування її результатів у написанні навчальних посібників із зіставної лексикології, окремі положення дослідження можуть стати основою спецкурсів з англійсько-української антропоніміки й ономастики, для укладання словників криптонімів в обох мовах.
Особистий внесок дисертанта полягає в розробці комплексного зіставного аналізу літературних і публіцистичних криптонімів англійської та української мов, характеристиці особливостей криптонімії в кожній з досліджуваних мов, визначенні основних принципів, способів і мотивів творення самоназв.
На захист виносяться такі основні положення:
1. Криптоніми як специфічні власні самоназви людей тісно пов’язані з їхнім носієм. Їх значення та функції обумовлені твірними компонентами антропонімів.
2. Криптоніми використовуються для позначення прихованого авторства, при цьому в українській мові їх прагматично-функціональні параметри значно ширші, ніж в англійській.
3. У структурному плані криптоніми є скороченнями автором одного, кількох чи всіх складників власного імені у вигляді літер, неповних слів самостійно або в поєднанні з різними графічними знаками (зірочками, крапками, рисками, дужками), цифрами та приписами у вигляді літер, словосполучень, окремих слів або їх частин. За розмаїттям способів творення криптоніми англійської мови об’єднують 149 структурних форм, української 359.
4. Принципи творення криптонімів у порівнюваних мовах залежать від можливостей комбінації елементів твірних антропонімів. Відповідно потенціал антропонімної системи англійської мови становить 10 принципів, української 13.
5. Основним мотивом творення криптонімів в англійській та українській мовах є повне або часткове приховування справжніх антропонімів авторів. Проте в англійській мові мотив повного приховування значно більший, ніж в українській, що пов’язано з утворенням криптонімів від псевдонімів.
6. Принципи, мотиви й засоби творення криптонімів спільні для обох мов. Специфіка їх реалізації зумовлена структурно-типологічними особливостями англійської та української мов.
7. Компоненти співвідношення зовнішньої (формальна будова) та внутрішньої (за принципами й мотивами номінації) організації криптонімних систем порівнюваних мов виявляють різну продуктивність, що підтверджується кількісними показниками.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження обговорювались на засіданнях і семінарах кафедри перекладу та загального мовознавства Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, на конференціях із проблем порівняльного мовознавства. Окремі аспекти роботи викладені в доповідях на Другій міжнародній науково-практичної конференції „Сучасні наукові дослідження2006” (Дніпропетровськ, 2006), Другій міжнародній наукової конференції „Актуальні проблеми германської філології в Україні та Болонський процес” (Чернівці, 2007), Дванадцятій міжнародній ономастичній конференції Українська ономастика в загальнослов’янському контексті” (Чернівці, 2007).
Публікації. Основні положення та результати дослідження висвітлено в семи наукових працях: статтях і матеріалах конференцій, опублікованих у фахових виданнях ВАК України.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел і додатків.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Аналіз праць вітчизняних і зарубіжних дослідників засвідчує наявність терміна криптонім в основному у слов’янській ономастиці й відсутність його в англомовному світі, де криптоніми визначаються терміном псевдонім” і не виокремлюються в самостійну категорію. Врахування статусу криптоніма у слов’янському мовознавстві та наявність відповідників криптоніма в англійській і українській мовах дають змогу кваліфікувати його як самостійну антропонімну одиницю в системі власних назв досліджуваних мов.
Криптонім є різновидом самоназв прихованого авторства, але, на відміну від псевдоніма, має на меті приховування реального імені автора шляхом подачі його у скороченому або зашифрованому вигляді. Під криптонімом у пропонованій праці розуміється будь-яке скорочення автором одного, кількох чи всіх складників власного імені у вигляді літер, неповних слів самостійно або в поєднанні з різного роду графічними знаками (зірочками, крапками, рисками, дужками), цифрами та приписами, які подаються у вигляді літер, сполук слів, окремих слів або їх частин.
2. Спільні та відмінні риси у криптонімії порівнюваних мов виявлено на основі методики зіставного аналізу за кількісними показниками, принципами та мотивами номінації, а також структурою.
3. На підставі кількісних показників, отриманих під час дослідження, зроблено припущення про домінування криптонімних одиниць в українській мові, оскільки досліджуваний матеріал англійської мови об’єднує 2115 одиниць, української мови 6787 одиниць.
5. Із погляду структурного розмаїття дослідженого матеріалу українські криптоніми мають перевагу над англійськими. Їм притаманний ширший спектр утворення різноманітних структурних форм.
6. Аналіз структурних складників досліджених криптонімів дає підстави виділити шість спільних груп: літерні криптоніми, криптоніми з літер і слів, криптоніми з неповних слів і літер, криптоніми з неповних слів, криптоніми з неповних слів і слів, криптоніми з неповних слів, слів і літер.
7. Специфікою криптонімії англійської мови є поширене використання авторами так званих комбінованих криптонімів, до складу яких належить, окрім власне криптоніма, повне слово. Натомість досліджені криптоніми української мови формуються переважно шляхом використання літер, неповних слів у різних комбінаціях. В англійській мові не виявлено форм криптонімів, утворених із приписів, в українській зі слів і чисел.
8. Серед усіх досліджених криптонімів англійської мови за продуктивністю найбільша кількість структурних форм (різновидів) притаманна групі утворень із літер і слів (71). Другою є група літерних криптонімів (47 структурних утворень), третьою криптонімів із неповних слів, до якої належать 10 структурних форм. Незначними виявились об’єднання одиниць, утворених із неповних слів і слів (6 структурних форм), із неповних слів, слів і літер та зі слів і чисел (по 5 структурних форм). В українській мові за продуктивністю переважають криптоніми з неповних слів (134 структурних форми), з неповних слів і літер (119 структурних форм), із літер (67 структурних форм), із неповних слів і слів (31 структурна форма). Незначною кількістю представлені структурні форми з літер і слів (5), із неповних слів, слів і літер (2), приписів (1).
9. Визначення принципів творення криптонімних одиниць базується на походженні від основних антропонімних назв, тобто на функціональному навантаженні криптоніма збереження у шифрі елементів прізвища, імені, імені по батькові. Аналіз досліджуваних криптонімів за принципами творення виявляє їх залежність від особливостей прізвищевої системи порівнюваних мов наявності в українській системі прізвищ імені по батькові, в англійській одного або кількох імен і прізвищ. Окрім того, специфіка принципів походження українських криптонімів полягає в утворенні деяких одиниць від справжнього імені автора, поданого з використанням давньоукраїнського правопису.
10. На основі узагальнення принципів творення криптонімів серед усього дослідженого матеріалу в обох мовах виділено 9 спільних груп за походженням від імені; прізвища; імені і прізвища; імені і псевдоніма; псевдоніма; прізвища і псевдоніма; прізвища, імені і псевдоніма; імені, імені по батькові і псевдоніма, а також криптоніми невідомого походження.
11. У досліджених криптонімах англійської мови домінує принцип творення від псевдоніма окремо або в поєднанні з прізвищем, ім’ям, подвійним ім’ям та додатковим прізвищем. У досліджуваному матеріалі української мови переважна більшість криптонімних одиниць утворена за принципом збігу з прізвищем, іменем та іменем по батькові автора разом або в різних комбінаціях.
12. За принципом творення з-поміж усіх досліджених англійських криптонімів найпродуктивнішою є група самоназв, які походять від псевдоніма (35,1%). Значною кількістю представлені похідні від імені і прізвища (18,6%), імені і псевдоніма (15,5%) та криптоніми невідомого походження (14%). Менш регулярні криптоніми, які походять від прізвища, імені і псевдоніма (6,2%), прізвища (3,4%), імені (3%). Незначна кількість криптонімів, які походять від псевдоніма та імені по батькові (0,1%), від імені, імені по батькові і псевдоніма (0,1%). Слід зауважити, що наявність в англійській криптонімії двох останніх груп пов’язана з поданням у джерелах фактичного матеріалу криптонімів авторів, які мають слов’янське походження. Серед досліджених українських криптонімів найпродуктивніша група, яка об’єднує похідні від імені і прізвища (40,1%). Достатньо вагомі групи, до яких належать утворення від імені і псевдоніма (18,7%) та псевдоніма (12,6%). Рідше простежується утворення криптонімів за походженням від імені (9%), від прізвища (8,8%), від прізвища, імені та імені по батькові (4,3%), а також криптонімів невідомого походження (3,8%). Нечисленні групи, які об’єднують похідні від прізвища і псевдоніма (1%), від імені та імені по батькові (0,7%), від імені, імені по батькові і псевдоніма (0,5%), від імені по батькові (0,3%), від прізвища та імені по батькові (0,1%), від прізвища, імені і псевдоніма (0,1%).
13. Серед усього проаналізованого матеріалу в обох досліджуваних мовах виявлено криптоніми, утворені за мотивами повного або часткового приховування справжнього імені автора. Спільне для досліджених криптонімів обох мов це перевага мотиву часткового приховування авторства, незначна (51%) в англійській мові й вагома (82%) в українській. Проте в досліджених криптонімах англійської мови на 31% більшим, ніж в українських, є показник повного приховування авторства, що пояснюється частішим, порівняно з українською мовою, походженням криптоніма від псевдоніма.
14. Здійснене дослідження не є вичерпним. Розроблена методика може бути використаною при вивченні криптонімії англійської або української мов у порівнянні з іншими криптонімними системами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Джерела фактичного матеріалу

1. Дей О.І. Словник українських псевдонімів та криптонімів. / Олексій Іванович Дей. К. : Наук. думка, 1969. 557 с.
2. Atkinson F. Dictionary of literary pseudonyms / Frank Atkinson. London : Clive bingley, 1982. 305 p.
3. Carty T.J. A Dictionary of Literary Pseudonyms in English Language. / Terence John Carti. London : Mansell Publishing Limited, 1995. 623 p.
4. Room А. Dictionary of Pseudonims / Adrian Room. [Third edition]. Jefferson, North Carolina, and London : MsFarland & Company, Inc., Publishers, 1989. 404 p.

Бібліографія
5. Алексеев Д.И. Стилистические особенности буквенных аббревиатур и сложносокращенных слов / Д.И.Алексеев // Вопросы стилистики : науч. конф., 3-5 окт. 1962 г. : тезисы докл. Саратов, 1962. С. 8.
6. Андерш Й.Ф. Семантична структура безприйменникового давального відмінка в чеській і німецькій мовах / Андерш Йосип Фрідріхович. К., 1975. 136 с.
7. Андерш Й.Ф. Типологія простих дієслівних речень у чеській мові в зіставленні з українською / Андерш Йосип Фрідріхович. К., 1987. 191с.
8. Аракин В.Д. Сравнительная типология английского и русского языков / Владимир Дмитриевич Аракин. М. : Просвещение, 1989. 256 с.
9. Артемова А.Ф. Английские фамилии / А.Ф.Артемова // Иностранные языки в школе. 2006. № 1. С. 85-91.
10.Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов / Ольга Сергеевна Ахманова. М. : Сов. энцикл., 1966. 606 с.
11.Бережан С.Г. Сопоставительное изучение микросистем лексики и обоснование системного характера переводных словарей / С.Г.Бережан // Методы сопоставительного изучения языков: статьи [отв. ред. Ярцева В.Н.]. М. : Наука, 1988. С. 32-37.
12.Берков П.Н. Об установлении авторства анонимных и псевдонимных произведений XVIII века / Павел Наумович Берков. Л. : Изд-во АН СССР, 1958. 180 с.
13.Бернштейн С.Б. Очерк сравнительной грамматики славянских языков. Чередование. Именные основы / Самуил Наумович Бернштейн. М. : Наука, 1974. 378 с.
14.Беспалова А.В. Принципы и способы номинации в английской эргонимии // Номинации в ономастике / А.В.Беспалова. Свердловск, 1991. С. 158-167.
15.Биховець Н.М. Дослідження романських, германських та балтійських мов / Н.М.Биховець, А.П.Непідкупний. К., 2005. С. 279-292. (Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні НАН України (1930-2005): Матеріали до історії).
16.Блумфилд Л. Язык / Леонард Блумфилд. М. : Прогресс, 1968. С. 559.
17.Богородицкий В.А. Введение в изучение романских и германских языков / Василий Алексеевич Богородицкий. М., 1953. 184 с.
18.Бойченко Л.М. Структурно-семантичні типи абревіатур і діапазон їх дериваційної активності в сучасній українській мові / Л.М.Бойченко // Мовознавство. 1982. № 5. С. 75-80.
19.Большой англо-русский словарь : [в 2 т.] / [ред. Гальперин И.Р.] М. : Русcкий язык, 1987. т. 1. 1037 с.
20.Борисов В.В. Аббревиация и акронимия. Военные и научно-технические сокращения в иностранных языках / В.В.Борисов. М. : Изд-во Министерства обороны СССР, 1972. 319 с.
21.Брицын В.М. Сопоставительное исследование синтаксических синонимов в русском и украинском язиках / Владимир Михайлович Брицын. К., 1980. 139 с.
22.Бублейник Л.В. Проблемы контрастивної лексикологии: украинский и русский языки / Людмила Васильевна Бублейник. Луцк, 1996. 132 с.
23.Будагов Р.А. Сравнительно-семасиологические исследования / Рубен Александрович Будагов. М. : Изд-во Моск. ун-та, 1963. 302 с. (Романские языки).
24.Будагов Р.А. Человек и его язык / Рубен Александрович Будагов. М. : Изд-во Моск. ун-та, 1976. С. 141-172.
25.Буранов Д. Сопоставительная типология английского и тюркских языков / Дж. Буранов. М., 1983. С. 75.
26.Вейнрейрих У. Опыт семантической теории / Уриэль Вейнрерих. М. : Прогресс, 1981. С. 50-176. (Новое в зарубежной лингвистике; вып. X).
27.Великий тлумачний словник сучасної української мови / [гол. ред. В.К.Бусел]. Ірпінь, 2004. 1440 с.
28.Верба Л.Г. Порівняльна лексикологія англійської та української мов / Лідія Георгіївна Верба. Вінниця : Нова книга, 2003. 153 с.
29.Виноградов В.В. Проблемы авторства и теория стилей / Виктор Владимирович Виноградов. М. : Гослитиздат, 1961. 614 с.
30.Власне неологізми у військовому вокабулярі // Нова філологія. 2002. № 2. С.188-191.
31.Волошин Е.П. Аббревиатуры в лексической системе английского языка: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филолог. наук: спец. 10.02.04 Германские языки” / Е.П.Волошин. М., 1967. С. 3-25.
32.Гак В.Г. К типологии лингвистических номинаций / Владимир Григорьевич Гак. М. : Наука, 1977. С. 230-293. (Общие вопросы).
33.Гак В.Г. О сопоставительной стилистике / В.Г.Гак // Методы сопоставительного изучения языков: статьи [отв. ред. Ярцева В.Н.] М. : Наука, 1988. С. 48-53.
34.Гак В.Г. Сопоставительная лексикология / Владимир Григорьевич Гак. М. : Междунар. отношения, 1977. 262 с.
35.Гак В.Г. Сравнительная типология французского и русского языков / Владимир Григорьевич Гак. М. : Просвещение, 1989. 288 с.
36.Ганич Д.І. Словник лінгвістичних термінів / Д.І.Ганич, І.С.Олійник. К. : Вища шк., 1985. 168с.
37.Годкевич М.А. Іван Калинович / Михайло АбрамовичГодкевич // Культура і побут. 1928. № 2. C. 3-7. (додаток до газети „Вісті”).
38.Голомидова М.В. Искусственная номинация в русской ономастике / Марина Васильевна Голомидова. Екатеринбург : Урал. гос. ун-т, 1998. 232 с.
39.Горбаневський М.В. Ономастика в художественной литературе / Михаил Васильевич Горбаневский. М. : Изд-во ун-та дружбы народов, 1988. 88с.
40.Горпинич В.О. Відтопонімні прикметники в українській мові: Питання теорії і історії словотвору / Володимир Олександрович Горпинич. К. : Вища шк., 1979. 142 с.
41.Горпинич В.О. Назви жителів в українській мові: Питання словотвору, слововживання та нормування / Володимир Олександрович Горпинич. К. : Вища шк., 1979. 159 с.
42.Горпинич В.О. Українсько-давньогрецькі діахронічні паралелі в антропонімії / В.О.Горпинич // Мовознавство. 2006. № 2-3. С.36-44.
43.Грамматика современного русского литературного языка / [отв. ред. Н.Ю.Шведова]. М. : Наука, 1970. С. 175.
44.Гулыга Е.В. О компонентном анализе значимых единиц языка / Е.В.Гулыга, Е.И.Шендельс. М. : Наука, 1989. С. 291-314. (Принципы и методы семантических иследований).
45.Гухман М.М. Типологические исследования / М.М.Гурман. М. : Наука, 1968. С.72-89. (Теоретические проблемы советского языкознания).
46.Гяч Н.В. О членимости и мотивированности аббревиатур в связи с комплексным отношением „аббревиатура полное наименование денотат” / Н.В.Гяч, В.М.Павлов. М., 1975. 266 с. (Обучение чтению научного текста; на иностранном языке).
47.Дашкевич Я.Р. Словник псевдонімів, криптонімів, криптограм. (Спроба системи) / Я.Р.Дашкевич. К., 1946. 50 с. (Науковий збірник Бібліотеки АН УРСР; ч. 1).
48.Джеймс К. Контрастивный анализ / К.Джеймс. М. : Прогресс, 1989. С. 205-306. (Новое в зарубежной лингвистике; вып. 25: Контрастивная лингвистика).
49.Дмитриев В.Г. Замаскированная литература / В.Г. Дмитриев. М. : Книга, 1973. 123 с.
50.Дмитриев В.Г. Придуманные имена: Рассказы о псевдонимах / В.Г.Дмитриев. М.: Современник, 1986. 255 с.
51.Добровольська О.Я. Назви людей за професією англійської та української антропонімії / О.Я.Добровольська // Наукові записки Кіровоград. ун-ту. Кіровоград : РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2001. Вип. 37. С. 112. (серія Філологічні науки (мовознавство)”).
52.Дробаха Л.В. Національно-культурна специфіка назв птахів в українській та німецькій мовах : дис. кандидата філол. наук : 10.02.17 / Дробаха Лариса Валеріївна. Кіровоград, 2003. 187 с.
53.ДумчакВ.В. Абревіація як явище вторинної номінації / В.В.Думчак // Семантика мови і тексту : VIII між нар. конф., 22-24 жовт. 2003 р. : матеріали. Івано-Франківськ : Плай, 2003. 624 с.
54.Еппель В. Нові матеріали до словника українських псевдонімів / Веніамін Еппель. К., 1999. 116 с.
55.Желєзняк І.М. Ономастика і язичництво / Ірина Михайлівна Желєзняк. К.: Наук. думка, 1992. С. 124-138. (Ономастика України першого тисячоліття нашої ери).
56.Жлуктенко Ю.О. Аспекти контрастивної лексикології / Ю.О.Жлуктенко // Мовознавство. 1989. №6 С. 2-8.
57.Жлуктенко Ю.О. Контрастивний аналіз як прийом мовного дослідження / Ю.О.Жлуктенко // Нариси з контрастивної лінгвістики : зб. праць. К. : Наук. думка, 1979. С. 5-11.
58.Жлуктенко Ю.О. Основи контрастивного аналізу мов / Юрій Олексійович Жлуктенко. К., 1981. С. 5-16. (Порівняльні дослідження з граматики англійської, української, російської мов).
59.Жлуктенко Ю.О. Порівняльна граматика української та англійської мов / Юрій Олексійович Жлуктенко. К., 1960. 160 с.
60.Зайцева К.Б. Английская стилистическая ономастика / Кириенна БорисовнаЗайцева. Одеса, 1973. 67 с.
61.Земская Е.А. Современный русский язык. Словообразование / Елена Андреевна Земская. М.: Наука, 1973. С. 244.
62.Зиндер Л.Р. Общая фонетика / Лев Рафаилович Зиндер. Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1960. 336 с.
63.Исаченко А.В. Грамматический строй русского языка в сопоставлении со словацким / Александр Васильевич Исаченко. Братислава : Изд-во Словацкой Акад. наук., 1954. Ч. 1. 387 с.
64.Каліущенко В.Д. Відіменникові дієслова в німецькій і українській мовах / Володимир Дмитрович Каліущенко // Вісн. Сумськ. держ. ун-ту. 2003. № 4 (50). С. 82-86.
65.Капелюшний В.П. Замасковані імена: псевдоніми і криптоніми та проблеми атрибуції авторства в історіографії українських національно-визвольних змагань 1917-1921 рр. / Валерій Петрович Капелюшний. К. : Нора-Прінт, 2001. 104 с.
66.Карпенко Ю.О. Гумористична ономастика / Ю.О.Карпенко // Мовознавство. 2006. № 2-3. С.19-25.
67.Квасевич В.Б. Фонология в типологическом и сопоставительном изучении языков / В.Б.Квасевич // Методы сопоставительного изучения языков: статьи [отв. ред. Ярцева В.Н.] М. : Наука, 1988. С. 32-37.
68.Кетфорд Д.К. Обучение английскому языку как иностранному / Д.К.Кетфорд. М. : Прогресс, 1989. С. 367. (Новое в зарубежной лингвистике. Вып.25: Контрастивная лингвистика).
69.Кондратишин І.О. То як же зватимуть наступного короля Англії? / І.О.Кондратишин // Сучасність. 1998. № 4. С. 129-132.
70.Кочерган М.П. Зіставна лексична семантика: проблеми і методи дослідження / М.П.Кочерган // Мовознавство. 1996. № 2-3. С. 3-12.
71.Кочерган М.П. Зіставне мовознавство: історія становлення і розвитку / М.П.Кочерган // Мовознавство. 2006. № 2-3. С. 78-89.
72.Кочерган М.П. Зіставне мовознавство: методи, принципи, аспекти й рівні дослідження / М.П.Кочерган // Мовознавство. 2006. № 5. С. 34-51.
73.Кочерган М.П. Про деякі проблеми контрастивної семантики / М.П.Кочерган // Проблеми зіставної семантики: Всеукр. наук. конф., 28-30 вер. 1995 р. К. : КДЛУ, 1995. С. 7-10.
74.Кравченко-Максименкова Н. Аноніми та псевдоніми в загальній і в українській бібліографії / Н.Кравченко-Максименкова. К., 1929. С.18-60. (Методологічний збірник, українська бібліографія).
75.Кресів О. „Україна”: українознавство і французьке культурне життя / О.Кресів // Молода нація. 1997. № 6. С. 213.
76.Крумова Л. Съкращаването и съкращенията в българския език / Лілія Крумова, Марія Чоролеева. София : Изд-во Българската академія на науките, 1982. 199 с.
77.Кузнецов А.М. О применении метода компонентного анализа в лексике / А.М.Кузнецов. М. : Наука, 1971. С. 257-268. (Синхронно-сопоставительный анализ языков разных систем).
78.Кузнецов А.М. Сопоставительно-типологический анализ терминов юродства в лексике английского, датского, французского и испанского языков / А.М.Кузнецов. М. : Наука, 1971. С. 269-277. (Синхронно-сопоставительный анализ языков разных систем).
79.Куртенэ Бодуэн И.А. Избранные труды по общему языкознанию : [в 2 т.] / Иван Александрович Бодуэн де Куртенэ. М. : Изд-во АН СССР, 1963. Т. 1. 384 с.
80.Куртенэ Бодуэн И.А. Избранные труды по общему языкознанию : [в 2 т.] / Иван Александрович Бодуэн де Куртенэ. М. : Изд-во АН СССР, 1963. Т. 2. 392 с.
81.Левицкий В.В. Основы сравнительной фонетики германских языков / Виктор Васильевич Левицкий. Черновцы: Рута, 2003. 124 с.
82.Лесюк М. Псевда вояків Української Повстанської Армії / Микола Лесюк. Bialystok, 1999. С. 177. (Studia Slawistyczne 1: Nazevnictwo na pograniczach etniczno-jezykowych).
83.Лєбєдєва Т.Б. Власне неологізми у військовому вокабулярі / Т.Б.Лєбєдєва // Нова філологія. 2002. № 2. С. 188-191.
84.Лукин В.А. Некоторые проблемы и перспективы компонентного анализа / В.А.Лукин // Вопросы языкознания. 1985. № 3 С. 58-66.
85.Лучик А.А. Природа і статус еквівалентів слова в мовній системі / А.А.Лучик // Мовознавство. 2006. № 5. С. 95 99.
86.Лучик А.А. Семантика прислівникових еквівалентів слова української і російської мов / Алла Анатолівна Лучик. К. : Довіра, 2001. 217 с.
87.Лучик В.В. Мотиви номінації водних об’єктів в індоєвропейських і тюрських мовах (на матеріалі гідронімії Середнього Дніпро-Бузького межиріччя) / В.В.Лучик. Одеса : Астропринт, 2000. С. 7-12. (Записки з ономастики; вип. 5).
88.Макаев Є.А. Общая теория сравнительного языкознания / Єнвер Ахмедович Макаев. М. : Наука, 1977. 203 с.
89.Малашевська І. Способи відтворення скорочень / І.Малашевська, В.Лазарович // Семантика мови і тексту : VIII Міжнар. конф., 22-24 жовт. 2003 р. : матеріали. Івано-Франківськ : Плай, 2003. С. 314-317.
90.Манакин В.М. Деякі питання контрактивної лексикології слов’янських мов / В.М.Манакин // Мовознавство. 2003. № 4. С. 26-37.
91.Манакин В.Н. Основы контрастивной лексикологии: близкородственные и родственные языки / Владимир Николаевич Манакин. Киев-Кировоград: Центральное украинское изд-во, 1994. 264 с.
92.Манакин В.Н. Сопоставительная лексикология / Владимир Николаевич Манакин. К. : Знання, 2004. 326 с.
93.Мартине А. Принцип экономии в фонетических изменениях / Андре Мартине. М. : Узд-во иностр. лит., 1960. С.126.
94.Мартине А. Основы общей лингвистики / Андре Мартине. М. : Наука, 1983. 560с.
95.Масанов И.Ф. К истории русского литературного псевдонима / И.Ф.Масанов, Ю.И.Масанов // Советская библиография. 1934. № 2. С.31-42.
96.Масанов Ю.И. В мире псевдонимов, анонимов и литературных подделок / Юрий Іванович Масанов. М. : Изд-во Всесоюз. книжной палаты, 1963. 319с.
97.Матезиус В. О лингвистической характерологии (на материале современного английского языка) / В.О.Матезиус. М. : Прогресс, 1989. С. 18-26. (Новое в зарубежной лингвистике. Вып. 25: Контрастивная лингвистика).
98.Мельников Г.П. Язык как система и языковые универсалии / Г.П.Мельников. М., 1969. С. 34-45. (Языковые универсалии и лингвистическая типология).
99.Могилевский Р.И. О „внутренней” форме сокращенного слова / Р.И.Могилевский // Труды Самаркандского гос. ун-та. № 113. Самарканд, 1961. С. 44.
100. Могилевский Р.И. Является ли аббревиация словообразованием? / Р.И.Могилевский // Актуальные проблемы словообразования : республ. науч. конф, 12-15 сент. 1072 г. : материалы. Самарканд, 1972. С.151-156.
101. Никонов В.А. География фамилий / Владимир Андреевич Никонов. М. : Наука, 1988. 189 с.
102. Никонов В.А. Имя и общество / Владимир Андреевич Никонов. М. : Наука, 1974. 278 с.
103. Німчук В. Про українську псевдонімію та криптонімію / Василь Німчук // Українська мова. 2002. №2. С. 30-58.
104. Пауль Г. Принципы истории языка / Герман Пауль. М. : Изд-во иностр. лит., 1980. 500 с.
105. Петрова О.В. Особливості номінації в псевдонімах німецької та української мов: дис. ... кандидата філол. наук: 10.02.17 / Петрова Ольга Вікторівна. Кіровоград, 2005. 184 с.
106. Петрова О.В. Принципи і мотиви номінації в українській та німецькій псевдонімії / О.В. Петрова. Кіровоград : РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2001. С. 57-60. (Наукові записки. Серія: Філологічні науки (мовознавство); вип. 37).
107. ПодольскаяН.В. Словарь русской ономастической терминологии / Н.В.Подольская. [Изд. 2‑е, испр. и дополн.]. М. : Наука, 1988. 189 с.
108. Поливанов Е.Д. Опыт частной методики преподавания русского языка узбекам / Евгений Дмитриевич Поливанов. Ташкент : Самарканд, 1935. 91 с.
109. Поливанов Е.Д. Русская грамматика в сопоставлении с узбекским языком / Евгений Дмитриевич Поливанов. Ташкент, 1933. 182 с.
110. Поливанов Е.Д. Чтение и произношение на уроках русского языка в связи с навыками родного языка / Евгений Дмитриевич Поливанов. М., 1928. Вып. 2. С. 34-43. (Вопросы преподавания русского языка в национальной школе взрослых).
111. Полюжин М.М. Пізнання і особливості його фіксації у мовах різних систем / М.М.Полюжин, Н.Ф.Венжинович // Проблеми романо-германської філології: міжнар. наук. конф., 3-5 жовт. 2000 р. : матеріали. Ужгород, 2000. С. 53-57.
112. Попов Ю.В. Зіставне дослідження семантичних деривацій в сучасній російській та англійській мовах (в аспекті концептуально-мовної картини світу): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.17 Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство” / Ю.В.Попов. Одеса, 1996. 16 с.
113. Поржезинский В.К. Сравнительная грамматика славянских языков / Виктор Карлович Поржезинский. М., 1916. 159 с. (вып. 1).
114. Потебня А.А И