ОЦІННІ ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ В АНГЛІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ: ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ : Оценочные фразеологические единицы в английском И УКРАИНСКОМ ЯЗЫКАХ: лингвокогнитивный АСПЕКТ

Краткое описание

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ОЛІЙНИК СЕРГІЙ ВАЛЕРІЙОВИЧ

УДК 81'373.23+811.161.2+811.111

ОЦІННІ ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ В АНГЛІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ: ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ

Спеціальність 10.02.17 порівняльно-історичне і типологічне мовознавство

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Бєссонова Ольга Леонідівна доктор філологічних наук, професор

Донецьк - 2008

ЗМІСТ

ВСТУП. 4

РОЗДІЛ 1. ЛІНГВОКОГНІТИВНІ ЗАСАДИ ОПИСУ СЕМАНТИКИ
ОЦІННИХ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ.. 12
1.1. Проблема конотації в сучасній лінгвістиці 12
1.2. Фразеологічні одиниці в ціннісній картині світу.. 17
1.3. Місце оцінного компонента у структурі фразеологічного значення...... 24
1.4. Культурний компонент у семантиці фразеологічних одиниць.
Поняття культурної конотації 28
1.5. Когнітивний підхід до опису семантики фразеологічних одиниць з
оцінним компонентом: термінологічний апарат дослідження. 33
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1.. 42

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ВЕРБАЛІЗАЦІЇ ОЦІННИХ КОНЦЕПТІВ
ЗАСОБАМИ АНГЛІЙСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ. 45
2.1. Критерії відбору мовного матеріалу . 45
2.2. Система оцінних концептів: концептуальні засади семантики
оцінних фразеологічних одиниць в англійській мові... 48
2.3. Модель аналізу оцінних концептів...... 53
2.4. Характеристика концептосфери ЛЮДИНА.... 58
2.5. Характеристика концептосфери ОТОЧЕННЯ ЛЮДИНИ . 123
2.6. Особливості оцінної фразеологічної номінації в англійській мові . 139

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 .. 141

РОЗДІЛ 3. СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОЦІННИХ
ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ 146
3.1. Загальна характеристика концептосфер... 148
3.2. Характеристика концептосфери ЛЮДИНА. 149
3.3. Характеристика концептосфери ОТОЧЕННЯ ЛЮДИНИ.. 183
3.4. Особливості оцінної фразеологічної номінації в українській мові 187
3.5. Оцінні фразеологічні одиниці з ономастичним компонентом в українській
та англійській мовах 189
3.6. Особливості оцінних фразеологічних одиниць з анімалістичним
компонентом в українській та англійській мовах .. 195
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3 199
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.. 203
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 207
СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ... 237
ДОДАТОК А 240
ДОДАТОК Б 242

ВСТУП
Дисертація присвячена аналізу структурно-семантичних особливостей оцінних фразеологічних одиниць (ОФО) в англійській та українській мовах типу an old fox ‘стара лисиця, хитрун’, a long drink of water ‘розм. людина високого зросту, каланча”’, як з клоччя батіг ‘ірон. поганий, нікудишній, зовсім непридатний для чогось, ніякий’, капустяна голова ‘зневажл. некмітлива, неуважна людина’.
Останні досягнення лінгвістичної науки свідчать про те, що увага дослідників, які працюють у межах когнітивно-дискурсивної парадигми, зосереджується на проблемах реконструкції різних фрагментів картини світу, на особливостях мовної етнічної свідомості, на виявленні культурно-мовних національних стереотипів, на визначенні взаємовпливу мови й культури [14, 46, 76, 244, 251-254, 262, 263, 293 й ін]. Когнітивний підхід до дослідження одиниць лексичного рівня мови реалізується в роботах О.Г.Бєляєвської, О.Л.Бєссонової, С.А.Жаботинської, Л.В.Ковальової, О.С.Кубрякової, Н.І.Панасенко, Т.В.Писанової, М.М. Полюжина, С.О.Швачко, І.К.Кобякової та ін. [26, 27, 34, 35, 90, 121, 136-138, 202, 206, 209, 287]. У когнітивній фразеології заслуговують на увагу роботи А.П.Бабушкіна, О.В.Забуранної, І.В.Зикової, М.Л.Ковшової, О.П.Левченко, Н.А.Оніщенко, В.М.Телія, А.Б.Феоктістової [18, 19, 98, 101, 122, 150, 151, 196, 197, 252, 253, 269], в галузі синтаксису роботи А.М.Приходька [216, 217]. Когнітивний підхід у дискурсивних студіях представлений у роботах Л.І.Бєлєхової, О.П.Воробйової, І.М.Колєгаєвої, А.Е.Левицького, В.Г.Ніконової, Р.Є.Пилипенка, С.І.Потапенка та ін. [31, 32, 64, 65, 124, 149, 180, 205, 212, 213]. Одним із завдань когнітивної лінгвістики є встановлення елементарних одиниць мовної свідомості. Ці одиниці мають різні форми омовлення залежно від режиму роботи свідомості” [113, с. 13]. Однією з форм вербалізації таких елементарних компонентів мовної свідомості є фразеологічні одиниці. Сфера фразеології привертає увагу лінгвістів і не втрачає своєї актуальності. Проблеми фразеологічної номінації були предметом розгляду в роботах С.С.Алешкевич, О.І.Глазунової, Д.А.Жоржоліані, Н.Д.Петрової, Ю.В.Шувалової та ін. [4, 72, 96, 204, 288, 307], фразеологічної семантики у дослідженнях О.М.Позднякової, А.І.Федорова, Ю.А.Фірсової й ін. [207, 267, 270], фразеографії у публікаціях Л.А.Лебедєвої, Т.В.Лиховидової [147, 155]. З позицій фразеологічної стилістики мовні одиниці розглядалися в працях В.В.Виноградова, С.К.Башиєвої, Г.О.Винокура, М.М.Шанського [25, 51, 53, 281]. Вагомий внесок у розвиток теорії фразеології зробили Л.Г.Авксентьєв, М.Ф.Алефіренко, Н.М. Амосова, В.Л.Архангельський, Ш.Баллі, Я.А.Баран, А.М.Баранов, В.І.Гаврись, М.В.Гамзюк, С.Н.Денисенко, Д.О.Добровольский, В.І.Кононенко, О.В.Кунін, О.О. Потебня, Ю.Ф.Прадід, О.О.Селіванова, Ю.П.Солодуб, Ф.де Соссюр, В.М.Телія, О.Б.Ткаченко, В.Д.Ужченко В.Флейшер, І.І.Чернишова, W.Chafe, A.Cutler, P.Dong, R.Estill, S.Kemper, A.Makkai, F.Newmeyer, O’Grady, P.Howarth, M. Everaert, E.-J. Van Der Linden, R.Schreuder, P.Prinz, J.Strassler, D.Swinney, W.Weinreich та ін. [3, 6, 15, 20, 21, 66-67, 71, 81-83, 131, 140-144, 214, 215, 228, 235, 236, 252-254, 260, 278, 279, 295, 296, 299, 300, 301-304, 308, 312, 321, 324, 325, 332, 335-337, 341, 346, 347, 351]. Серед зіставних фразеологічних досліджень останніх десятиліть слід відзначити роботи О.Ф.Арсеньєвої, Д.О.Добровольського, О.Ф.Кудіної, О.А.Куцик, О.О.Рогач. У фразеології виявляються не тільки структурно-семантичні особливості вихідних словосполучень, але й національно-культурна специфіка мови: „Культурна роль фразеології будь-якої мови полягає в тому, що вона широко використовує й обігрує культурно значущі для своїх носіїв матеріальні й духовні реалії й цінності” [224, с. 138]. У лінгвістичних дослідженнях на часі простежується інтерес до вивчення фразеологічних одиниць із погляду їхнього зв'язку з національною культурою мовного співтовариства. Національно-культурна специфіка одиниць різних рівнів мови аналізувалася в роботах Б.М.Ажнюка, Р.Р.Аллаярової, С.Т.Богатирьової, Є.М.Верещагіна, С.С.Єрмоленко, Р.П.Зорівчак, О.А.Зубач, В.Г.Костомарова, В.В.Красних, А.Д.Райхштейна, О.О.Селіванової, Г.Д.Томахіна, М.П.Тарасевич, Є.Ф.Тарасова, В.А.Ткаченко, М.І.Толстого, Т.А.Харитонової, А.В.Чігірьової, А.М.Шамоти, Г.М.Яворської та ін. [2, 5, 37, 47-50, 89, 100, 134, 219, 247, 248, 256, 257, 258, 280, 273].
Отже, у фразеології зібраний багатий фактичний матеріал, що дозволяє розглядати питання фразеологічної номінації глибше й ґрунтовніше. Однак слід зазначити, що у фразеологічній науці ще не одержали адекватного опису й не знайшли вичерпного пояснення структурно-семантичні особливості цілого ряду одиниць, зокрема, ФО, значення яких ускладнене оцінним компонентом. Категорія оцінки функціонує в стійких сполученнях слів, демонструючи експресивність, образність і стилістичну розмаїтість. Проте, незважаючи на інтенсивний розвиток фразеологічних студій, відчувається недостатня кількість робіт, присвячених всебічному дослідженню концептів, що становлять фразеологічну систему мови, з урахуванням не тільки когнітивного, але й лінгвокультурологічного та аксіологічного аспектів. Концептологія є актуальним напрямком сучасної когнітивної лінгвістики [33, 45, 91-94, 137, 138, 159, 163, 217, 243, 322, 323, 326, 328-330, 350, 353]. Концепти, що розглядаються в дисертації, є інтегрувальною основою вивчення способів мовної реалізації фразеологічної картини світу. Саме такий підхід визначає актуальність дослідження. Актуальним є також те, що порівняльні розвідки семантики слів як одиниць мови, які безпосередньо відображають позамовну дійсність, сприяють розв'язанню таких складних проблем, як з'ясування механізму взаємодії мови й культури, виявленню спільного й відмінного у у зіставлюваних системах, оскільки в кожній мові поряд із загальними засобами збагачення мовних картин світу існують і свої специфічні засоби, зумовлені їх типологічними і структурними особливостями. Як зазначає Ю.М. Караулов, аналіз особливостей національної мови спрямований на визначення можливостей виділення в загальномовній картині світу її ядерної, загальнозначущої інваріантної системи”, з одного боку, а з іншого специфічної, варіантної, зумовленої факторами індивідуального вживання” [109, с. 37].
Актуальність роботи зумовлена комплексним когнітивно-лінгвокультурологічним підходом до вивчення структури й мовної реалізації оцінних концептів сучасних фразеологічних систем англійської та української мов.
Фразеологічні одиниці, у семантиці яких є оцінний компонент, уперше постають об'єктом аналізу в рамках лінгвокогнітивної парадигми. Вибір оцінних ФО як емпіричного матеріалу пояснюється тим, що ці мовні одиниці містять компоненти значення, які відображають національні особливості сприйняття дійсності. У результаті це сприяє дослідженню етнічного менталітету носіїв певних природних мов як сукупності поведінкових і когнітивних стереотипів та виявленню лінгвоспецифічних характеристик цього менталітету шляхом аналізу його семантичних складників концептів. Звернення до змістового й формального аспектів фразеологічних висловів, тобто значеннєвим інваріантам і образним формам їхніх мовних реалізацій у зіставно-порівняльному плані може сприяти як виявленню універсальних формально-семантичних рис різномовних фразеологій, так і визначенню культурно маркованих смислів і механізмів їхньої вербалізації. Такого типу аналіз дає цінний матеріал, що дозволяє інтерпретувати національно-культурну специфіку образного світосприйняття мовного співтовариства.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертація відповідає профілю досліджень, які проводяться кафедрою англійської філології Донецького національного університету в межах держбюджетної наукової теми Міністерства освіти і науки України № 08-1ВВ/47 „Когнітивні, лінгвокультурні та гендерні аспекти дослідження мовних категорій у різних типах дискурсу” (реєстраційний номер 0108U001596).
Мета роботи опис структурно-семантичних особливостей оцінних фразеологічних одиниць, виявлення спільного та відмінного у вербалізації в мовній картині світу ціннісних концептів засобами англійської й української фразеології.
Реалізація поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:
1) визначити теоретичні засади лінгвокогнітивного моделювання концептів, що об’єктивуються оцінними фразеологічними одиницями;
2) виявити корпус субстантивних оцінних фразеологічних одиниць у досліджуваних мовах;
3) установити на основі розгляду різних підходів до трактування конотативного макрокомпонента значення місце оцінного компонента у структурі фразеологічного значення; з’ясувати взаємозв'язок оцінного, культурного й інших компонентів конотації в семантиці досліджуваних одиниць;
4) описати спільні й відмінні риси в аксіологічній концептуалізації значеннєвого простору та його фразеологічній вербалізації в англійській та українській мовній картині світу, здійснити його системний концептуальний опис, виокремити аксіологічні домінанти відповідних мовних спільнот;
5) з'ясувати особливості вербалізації оцінних концептів засобами англійської та української фразеологічних систем, описати універсальні й специфічні механізми об'єктивації розглянутих концептів у мовах набору, визначити їх етнокультурну та аксіологічну сутність;
6) установити кореляції між структурними типами, семантикою ОФО й типом оцінки.
Об'єктом роботи є вербалізація ціннісних концептів за допомогою оцінних фразеологічних одиниць в англійській та українській мовах.
Предметом дослідження постають структурно-семантичні особливості субстантивних оцінних фразеологічних одиниць, які вербалізують ціннісні концепти в англійській та українській мовах.
Матеріалом дослідження слугували отримані методом суцільної вибірки 3943 оцінні фразеологічні одиниці з опорним компонентом-іменником (2131 в англійській мові й 1812 в українській). Корпус ОФО дослідження визначався за Англо-російським фразеологічним словником О.В.Куніна [БАРФС] і Словником фразеологізмів української мови [СФУМ] з перевіркою за найбільш авторитетними фразеологічними, тлумачними, лінгвокраїнознавчими, етимологічними і енциклопедичними словниками англійської й української мов.
Методологічною основою цього дослідження слугувала теорія фразеологічної оцінки й концепція фразеологічної номінації О.В.Куніна. Відповідно до цієї концепції номінація має як узуальний, так і оказіональний характер. У пропонованому дослідженні в центрі уваги узуальна фразеологічна номінація.
Характер проблем, пов'язаних з вивченням ОФО, вимагає застосування комплексу методів лінгвістичного аналізу: зіставного методу для виявлення спільного та відмінного у семантиці та структурі ОФО; методу фразеологічної ідентифікації й фразеологічного опису; методу компонентного аналізу, за допомогою якого встановлюється семантичний обсяг оцінних фразеологічних одиниць сучасної англійської та української мов; концептуального аналізу, що дозволяє розкрити через значення мовних одиниць зміст концептів; методу лінгвокультурологічного аналізу для опису культурної семантики ОФО, що лежить в основі її здатності виконувати функцію знака культури; кількісного аналізу.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше виявлені й описані універсальні й специфічні особливості того сектору концептуальної і мовної картини світу, що пов'язаний з вербалізацією за допомогою фразеологічних одиниць уявлень про предметні й абстрактні сутності, які є ціннісно значущими для англійської і української мовних спільнот. Висвітлені принципи семантичної організації фразеологічних одиниць, які об'єктивують ціннісні концепти в сучасних англійській та українській мовах. У результаті застосування принципів лінгвокогнітивного моделювання побудовано універсальні фреймові моделі тлумачення значення ОФО. З’ясовано когнітивні механізми номінації фразеологічними засобами ціннісних понять в картині світу англомовної та україномовної спільнот.
Теоретична значущість дисертації полягає у створенні комплексної моделі опису семантики та структури ОФО в різноструктурних мовах. Установлення структурних, семантичних особливостей ФО, що вербалізують ціннісні концепти, а також з'ясування лінгвокогнітивного підґрунтя репрезентації фразеологічними засобами англійської та української мов уявлень про ціннісні поняття є внеском у розвиток фразеологічної семантики та зіставної концептології. Виявлення етнокультурних домінант у ціннісній картині світу, вербалізованих фразеологічними засобами, сприяє розширенню методологічної бази вивчення культурологічного аспекту семантики мовних одиниць.
Практична цінність дисертації полягає в тому, що її результати можуть бути використані в курсі порівняльної лексикології англійської й української мов (розділи „Фразеологія”, „Лексикографія”, „Семасіологія”), лінгвокраїнознавства, у спецкурсах з фразеології, концептології, когнітивної лінгвістики, у практиці викладання англійської мови, у лексикографічній практиці при укладанні фразеологічних, лінгвокраїнознавчих та інших словників, написанні навчальних посібників.
Публікації. За темою дисертації опубліковано 14 праць, у тому числі 5 статей у фахових виданнях ВАК України та 9 матеріалів доповідей на конференціях.
Апробація результатів дослідження проводилась на Всеукраїнському науковому форумі «Сучасна англістика: стереотипність і творчість» (Харків, 2006), на десятій національній конференції TESOL-Ukraine «Communication in the Global Age: Celebrating Ten Years of Development and Success» (Київ, 2005), третій, четвертій та п’ятій міжвищівській конференції молодих учених «Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських та германських мов і літератур» (Донецьк, 2005, 2006, 2007), на наукових читаннях, присвячених пам’яті доктора філологічних наук професора Д.І. Квеселевича (Житомир, 2006), на п’яти підсумкових науково-практичних конференціях викладачів Маріупольського державного гуманітарного університету (Маріуполь, 2003, 2005, 2006, 2007, 2008).
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (355 позицій), переліку лексикографічних джерел (31 позиція), додатків. Загальний обсяг роботи 243 сторінки, обсяг основного тексту 206 сторінок. Дисертація містить 23 таблиці.
У першому розділі „Лінгвокогнітивні засади опису семантики оцінних фразеологічних одиниць”, що містить теоретичне обґрунтування основних положень дослідження й характеристику поняттєвого апарату, висвітлюються сучасні підходи до трактування конотативного макрокомпонента значення, розглядаються такі компоненти конотації, як оцінний і культурний, визначається їхнє місце у структурі фразеологічного значення, обґрунтовується актуальність вивчення семантики фразеологічних одиниць з позицій когнітивного підходу.
Другий розділ „Особливості вербалізації оцінних концептів засобами англійської фразеології” присвячений питанням вивчення специфіки моделювання семантики оцінних ФО, опису їхньої структури, а також особливостей вираження культурного компонента значення в семантиці ОФО.
Третій розділ „Структурно-семантичні особливості фразеологічних одиниць, що об'єктивують оцінні концепти в українській мові” присвячений розгляду особливостей семантики й структури ОФО, які вербалізують концептосфери ЛЮДИНА й ОТОЧЕННЯ ЛЮДИНИ в українській мові. Аналізуються особливості фразеологічної номінації в українській мові. Розглянуто особливості ОФО з ономастичним і анімалістичним компонентами в мовах набору.
Загальні висновки містять узагальнення й результати, отримані під час дослідження, в них прогнозуються можливі подальші напрямки дослідження фразеологічних систем мов, що зіставляються.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Аналіз емпіричного матеріалу свідчить про те, що ОФО презентує в мовній картині світу значний шар одиниць, які вербалізують різні ділянки концептуальної картини світу. Кількісні розбіжності (2131 ОФО в англійській і 1812 ОФО в українській мовах, що, відповідно, становить 10% і 23% від ФО, зафіксованих у фразеологічних словниках) пов'язані з особливістю структури досліджуваних мов, характером варіативності (в українській мові переважає граматична варіативність, що виражається в більшій розмаїтості структурних моделей, а в англійській мові превалює лексична варіативність), а також з тим фактом, що найчастіше ФО є єдиними номінативними засобами, які компенсують обмежені номінативні можливості слів і словосполучень і заповнюють номінативні лакуни. Кількісний аналіз мовного матеріалу засвідчив, що найбільш значущими у фразеологічному тезаурусі мовної особистості й англомовній та україномовній ціннісних картинах світу є такі концепти: ЗОВНІШНІСТЬ, ЗДІБНОСТІ (група концептів Особа біологічна), МІЖОСОБИСТІСНІ СТОСУНКИ, ПОВЕДІНКА, ХАРАКТЕР (в обох мовах), СОЦІАЛЬНИЙ СТАТУС, ПРОФЕСІЯ, РІД ЗАНЯТЬ (в англ. мові) (Особа соціальна), ЧАС, МІСЦЕ (в англ. мові), КІЛЬКІСТЬ (в укр. мові) (група концептів Сприйняття), ДІЯ, СТАН (в обох мовах) (група Суміжних концептів). У концептосфері ОТОЧЕННЯ ЛЮДИНИ в англійській мові найбільш значущими є концепти ПОЛІТИКА (група концептів суспільного оточення), ГЕОГРАФІЯ (група концептів природного оточення). Концептосфера ОТОЧЕННЯ ЛЮДИНИ є периферійною в українській фразеологічній картині світу.
Центральним компонентом значення ФО є конотативний компонент, ядром якого постає внутрішня форма ФО, що включає в себе, крім мотивувальних засад, цілий комплекс ситуативно-предметних і власне мовних асоціацій. Оцінними є ФО, які містять конкретну оцінку якого-небудь об'єкта, факту або явища дійсності, ситуації, стану людини. Здебільшого оцінка відбувається в межах шкали „добре / ий погано / ий”. Способи вираження оцінного значення різні. Воно може формуватися за рахунок наявності у складі ФО слів з негативною або позитивною конотацією, закріпленою в їхніх значеннях. Оцінне значення може виникати завдяки емоційним асоціаціям, які пов'язані або з конкретним компонентом фразеологізму (напр., назви тварин, предметів), або із самою ситуацією, що є в основі ФО. На оцінний характер значення вказують лексикографічні позначки різного характеру. Оцінка може виявлятися в етимологічному значенні слова (наприклад, власні імена).
Вивчення ознак, що покладені в основу номінації, дозволяє описати особливості фразеологічного значення, його вмотивованість або невмотивованість, внутрішню форму. Характерною рисою фразеологічної семантики є позначення високого ступеня вияву ознаки. Аналіз засвідчив, що семантичний обсяг імені концепту в більшості випадків вyжче семантичного обсягу концепту. Той факт, що ім'я концепту не є ОФО, свідчить про те, що фразеологічний фонд є частиною лексичного складу мови і тісно взаємодіє з іншими засобами створення оцінного значення. Назва концепту в загальному вигляді здатна відображати зміст усього концепту, ця одиниця виступає його іменем та є архілексемою. Концепт закріплює неоднорідність онтологічної сфери через систему слотів фреймової структури. Запропонована концептуальна модель дозволяє відтворити зв'язки і відношення між мовою та дійсністю, що виявляється у внутрішній організації тієї ділянки ціннісної картини світу, яка вербалізується ОФО. У концептах, вербалізованих ОФО, знаходять вираження загальнолюдські й етнокультурні цінності, що визначають особистість людини та природу її вчинків. Семантичний опис концептуальних моделей в англійській і українській мовах свідчить як про подібності, так і про розбіжності в оцінках представників відповідних етнокультурних соціумів. Етноспецифічними є концепти ПОВЕДІНКА, ХАРАКТЕР, ЗОВНІШНІСТЬ, РІД ЗАНЯТЬ, МІСЦЕ, ДІЯ, СИМВОЛ, СІМ'Я, ІСТОРІЯ.
Важливою рисою фразеологічної семантики є загальна семантична асиметрія фразеологічної системи у бік негативно-оцінних значень. Це можна пояснити тим, що негативні риси, будучи відхиленням від норми, більш інтенсивно впливають на емоції й тому сприймаються більш гостро. В українській мові негативно маркованих ОФО більше, ніж в англійській. Антропоцентричність, образність, семантична модельованість і предикативна орієнтація фразеологічних одиниць можуть розглядатися як універсальні тенденції, які визначають особливості структурно-семантичного ядра фразеологічної системи. У дослідженні зроблений акцент на переважно антропоцентричний характер оцінного позначення позамовних сутностей, що підтверджує перевагу оцінних ФО, які позначають особу. Для української оцінної фразеології характерний більш високий ступінь вияву антропоцентризму порівняно з англійською мовою.
У семантиці ФО оцінний компонент разом, зокрема, з емотивним тісно взаємодіє з національно-культурним компонентом. Національна самосвідомість і національна культура одержують своє відображення в системі мови, у тому числі у фразеологічній підсистемі мови. При описі іншої мови аналізується система поглядів і цінностей, що відбиває неповторність, унікальність і самобутність мовного співтовариства. Виділення національно-культурного компонента у складі ФО дає можливість більш глибоко проникнути в минуле з його міфами й переказами, які існують як „архетипи колективного несвідомого” (термін К.Г.Юнга) у свідомості кожного представника культури, формуючи його культурно-мовну компетенцію.
Інтерпретація ОФО на ґрунті співвіднесення їх асоціативно-образних сприйняттів зі стереотипами, що відбивають народний менталітет, дозволяє виявити культурно-національний смисл і характер цих мовних одиниць. Національно-культурна специфіка мов виникає в результаті того, що об'єктивна дійсність у різних мовах сегментується по-різному. Аналіз мовного матеріалу свідчить про те, що способи вияву національно-культурної специфіки ОФО зумовлені психологією народу, своєрідністю сприйняття навколишнього світу, різними асоціаціями, що виникають у носіїв мови у зв'язку з роллю в житті народу тих або інших суспільних, культурних і природних явищ. Вплив національно-культурного компонента на характер оцінного значення найбільше яскраво виявляється в ОФО з компонентами-топонімами, власними іменами (історичними персонажами, літературними героями), а також в ОФО, що мають у своєму складі назви їжі або рослин, назви предметів домашнього побуту або ті, які мають відношення до побуту взагалі. Аналіз емпіричного матеріалу засвідчив, що культурні компоненти в різних мовах не збігаються або виявляють різну фразеологічну продуктивність, що пояснюється важливою роллю екстралінгвістичних факторів у виникненні національної специфіки ОФО. Під час аналізу мовного матеріалу було виявлено, що найбільш продуктивними джерелами ФО з культурним компонентом в українській мові є реалії повсякденного життя й побуту, звичаї, вірування, фольклор, народно-поетична творчість, а в англійській мові різні суспільні реалії, вдачі, традиції, звичаї, марновірства, легенди, літературні твори, вислови історичних особистостей. Саме в цих ФО найбільш помітні національно-специфічні моменти відбиття й сприйняття англійцями й українцями навколишньої дійсності. Інтернаціональними є ОФО-біблеїзми, ОФО, пов'язані з античною міфологією, історією, літературою. Значення ОФО не завжди може бути буквально співвіднесене з її внутрішнім образом. Для правильного розуміння й трактування необхідні вагомі фонові знання, на підставі яких можливе тлумачення тієї або іншої мовної одиниці.
Перспективним видається вивчення вихідних вільних словосполучень, що слугували прототипами ОФО, як з погляду дослідження особливостей метафоричних переносів у фразеології, так і для подальших розробок понять образності й внутрішньої форми ФО різних мов. Перспективним також є створення словників, що містять багатомовний фразеологічний матеріал. Багатомовні порівняльні словники мають ряд переваг, оскільки дозволяють виявити не тільки семантичну тотожність, але й ступінь розбіжності фразеологічних образів, що мотивують їхні значення. Багатомовна порівняльна лексикографія дозволяє побачити в кожній з мов, що зіставляються, як національну специфіку його фразеології, так і ступінь міжмовних зв'язків. Порівняльний структурно-типологічний аналіз фразеологічної образності різних мов дозволяє зіставити фрагменти фразеологічних картин світу різних народів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамян С.А. Культурно-исторические знания как предпосылка межкультурной коммуникации // Тезисы докладов Третьей Международной конференции Стилистика и теория языковой коммуникации”, посвященной 100-летию И.Р.Гальперина 20-21 апреля 2005 г. М., 2005. С. 125 126.
2. Ажнюк Б.М. Англійська фразеологія у культурно-етнічному висвітленні. Київ: Наукова думка, 1989. 135 с.
3. Алефиренко Н.Ф. Теоретические основы учения о внутренней форме” фразем // Семантика языковых единиц. М., 1996. С. 128 130.
4. Алешкевич С.С. Новые тенденции в развитии фразеологического фонда английского языка // Английский лексикон в когнитивно-дискурсивной парадигме: Сб. науч. тр. Москва: МГЛУ, 2001. Вып. 457. С. 86 100.
5. Аллаярова Р.Р. Национально-специфические элементы семантики устойчивых словесных комплексов современного немецкого языка: Дис. канд. филол. наук / МГПИИЯ им.М.Тореза. М., 1987. 207 с.
6. Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии. СПб.: Феникс, 1993. 263 с.
7. Аносов К.Г. Фразеологические единицы как материальные знаки национального бытия // Когнитивная лингвистика конца 20 века. Материалы Междунар. науч. конф. 7-9 октября 1997 г. В трех частях. Ч.2. Минск: МГЛУ. 1997. С. 52 53.
8. Апресян В.Ю., Апресян Ю.Д. Метафора в семантическом представлении эмоций // Вопросы языкознания. 1993. - № 3. С. 34 36.
9. Апресян Ю.Д. Интегральное описание языка и системная лексикография. Т. 2. М.: Языки русской культуры, 1995. 767 с.
10.Арнольд И.В. Семантическая структура слова в современном английском языке и методика ее исследования (на материале имени существительного). Л.: Просвещение, 1966. 192 с.
11.Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка. 3-е изд., перераб. и доп. М.: Высшая школа, 1986. 295 с. На англ. яз.
12.Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка (стилистика декодирования). М.: Просвещение, 1990. 300 с.
13.Арсентьева Е.Ф. Сопоставительный анализ фразеологических единиц. Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1989. 123 с.
14.Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. 2-е изд., испр. М.: Языки русской культуры”, 1999. I XV, 896 с.
15.Архангельский В.Л. О задачах, объектах и разделах русской фразеологии как лингвистическойд дисциплины // Проблемы устойчивости и вариантности фразеологических единиц. Тула, 1972. С. 155 194.
16.Аскольдов С.А. Концепт и слово // Русская словесность: Антология / Под ред. В.Н.Нерознака. М.: Academia, 1997. С. 267 280.
17.Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. М.: Сов. энц., 1969. 608с.
18.Бабушкин А.П. Концептуальные типы значений // Контрастивные исследования лексики и фразеологии русского языка. Воронеж, 1996. С. 14.
19.Бабушкин А.П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка. Воронеж: Издательство Воронежского государственного университета, 1996. 104 с.
20.Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка / Пер. с франц. К.А.Долинин; Е.Г.Эткинд. М.: Изд-во иностр. лит., 1961. 394 с.
21.Баран Я.А. Фразеологія у системі мови: Автореф. дис. докт. филол. наук: 10.02.15 / Інститут української мови НАН України. Київ, 1999. 32 с.
22.Баранов А.Н. О типах сочетаемости метафорических моделей // Вопросы языкознания. 2003. - № 2. С. 73 95.
23.Баранов А.Н, Добровольский Д.О. Постулаты когнитивной семантики // Известия РАН: Серия литературы и языка. М., 1997. Т. 56 (№ 1). С. 11 21.
24. Бархударов Л.С. Язык и перевод. М.: Международные отношения, 1975. 239 с.
25.Башиева С.К. Стилистический компонент фразеологического значения: Автореф. дис. докт. филол. наук: 10.02.01, 10.02.19 / Кубанский гос. ун-т. Краснодар, 1995. 38 с.
26.Беляевская Е.Г. Семантическая структура слова в номинативном и когнитивном аспектах: Дис. д-ра филол. наук: 10.02.04. М., 1991. 495 с.
27.Беляевская Е.Г. Принципы когнитивных исследований: проблема моделирования семантики языковых единиц // Когнитивная семантика. Т. 1. Тамбов: Тамбовск. гос. ун-т, 2000. С. 8 11.
28.Бердій Т.С. Своєрідність української ментальності // Людинознавчі студії. Дрогобич, 2000. Вип. 2. С. 100-101.
29.Берлизон С.Б. Специфика семантики ФЕ и роль структурных компонентов в ее определении // Семантическая структура слова и фразеологизма. Рязань, 1980. - С. 14 31.
30.Бессонова О.Л. Оцінка як семантичний компонент лексичного значення слова (на матеріалі іменників-назв особи в англійській, французькій та українській мовах): Автореф. дис. канд. філол.. наук: 10.02.15 / Донецький національний університет. Донецьк, 1995. 22 с.
31.Бєлєхова Л.І. Образний простір американської поезії: лінгвокогнітивний аспект: Дис. д-ра філол. наук: 10.02.04. К., 2002. 476 с.
32.Бєлєхова Л.І. Словесний образ в американській поезії: лінгвокогнітивний погляд. - М.: ООО Звездопад”, 2004. 376 с.
33.Бєлова А.Д. Лінгвістичні перспективи і прогнози у ХХІ столітті // Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи // НАН України. Центр наукових досліджень і викладання іноземних мов. К.: Логос, 2006. - №1. 2006. С. 22 32.
34.Бєссонова О.Л. Оцінний тезаурус англійської мови: когнітивно-гендерні аспекти. Донецьк: ДонНУ, 2002. 362 с.
35.Бєссонова О.Л. Оцінний тезаурус англійської мови: когнітивний і гендерний аспекти: Дис. докт. філол. наук: 10.02.04 / Київський національний університет імені Т. Шевченка. Київ, 2003. 463 с.
36.Бибикова Н.Е. Фоновые знания и их отражение в словарном составе языка // Лексико-номинативные свойства английского языка (Статика и динамика): Сб. науч. трудов МГИИЯ им. М.Тореза. Вып. 310. М., 1988. С. 5 12.
37. Богатырева С.Т. Национально-культурная семантика фразеологии современного английского и немецкого языков // Единицы и категории современной лингвистики: Сб. статей, посвященных юбилею В.Д. Калиущенко. Донецк: ООО «Юго-Восток Лтд», 2007. С. 29 39.
38. Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика. Тамбов: Изд-во Тамб. ун-та, 2000. 123 с.
39. Бондаренко К.М. Картина мира: опыт лингво-когнитивного синтеза // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. 200 річчя Харківської мовознавчої школи. Харків: Константа, 2004. - № 635. С. 8 12.
40. Борисов О.О. Мовні засоби вираження емоційного концепту СТРАХ: лінгвокогнітивний аспект (на матеріалі сучасної англомовної художньої прози): Дис. канд. філол. наук: 10.02.04. Житомир, 2005. 278 с.
41. Брунова Е.Г. Пространства, время и число в древнеанглийском заговоре // Филологические науки. 2005. - № 2. С. 59 67.
42. Булыгина Т.В., Шмелев А.Д. Языковая концептуализация мира (на материале русской грамматики). М.: Школа Языки русской культуры”, 1997. 574 с.
43. Вайсгербер Й.Л. Родной язык и формирование духа. М.: Прогресс, 1993. 268 с.
44. Введение в психологию / Под общ. ред. Проф. А.В. Петровского. Москва: Издательский центр Академия”, 1997. 496 с.
45. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание. М.: Русские словари, 1996. 416 с.
46. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков / Пер. с англ. А.Д.Шмелева под ред. Т.В.Булыгиной. М.: Школа Языки русской культуры”, 1999. I XII, 780 с.
47. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Язык и культура. М.: Русский язык, 1976. 248 с.
48. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Лингвострановедческая теория слова. М.: Русский язык, 1980. 320 с.
49. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Язык и культура. М.: Русский язык, 1983. 269 с.
50. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Язык и культура. М.: Русский язык, 1990. 247 с.
51. Виноградов В.В. Русский язык. 3-е изд. М.: Высшая школа, 1986. - 639 с.
52. Виноградов В.С. Лексические вопросы перевода художественной прозы: Дис. докт. филол. наук / МГУ. М., 1975. 310 с.
53. Винокур Г.О. Культура языка: Лингвистика и стилистика; Язык быта; Язык прессы и др. (предисл. Крысина Л.П.) Изд. 3-е, доп. - М.: УРСС, 2006 352 с.
54. Винокур Т.Г. Говорящий и слушающий. Варианты речевого поведения. Изд. 3. М.: УРСС, 2007. - 176с. http://www.edurss.ru/cgi-bin/db.pl?cp=koi&lang=en&blang=ru&page=Book&list=60&id=52069 - AB
55. Вольф Е.М. Функциональная семантика оценки. М.: Наука, 1985. 228 с.
56. Воркачев С.Г. Лингвокультурология, языковая личность, концепт: становление антропоцентрической парадигмы в языкознании // Филологические науки. 2001. - № 1. С. 64 72.
57. Воркачев С.Г. Методологические основания лингвоконцептологии // http://tpl1999.narod.ru/WEBTPL2002/VORKACHEVTPL2002.HTM
58. Воркачев С.Г. Методологические основания лингвоконцептологии // Теоретическая и прикладная лингвистика. Вып. 3: Основы метакоммуникативной деятельности. Воронеж, 2002. С. 79 95.
59. Воркачев С.Г. Сопоставительная этносемантика телеономных концептов любовь” и счастье” (русско-английские параллели). Волгоград: Перемена, 2003. 164 с.
60. Воркачев С.Г. Счастье как лингвокультурный концепт. М.: Гнозис, 2004. 236 с.
61. Воркачев С.Г. Лингвоконцептология и межкультурная коммуникация: истоки и цели // Филологические науки. 2005. Вып. 4. С. 76 83.
62. Воробьев В.В. Линвокультурологическое поле как функциональная парадигма // Функциональная семантика языка, семиотика знаковых систем и методы их изучения: Тезисы докладов междун. конф. 22 24 апреля 1997 г. Москва, 1997. Ч.1. С. 336 338.
63. Воробьев В.В. Лингвокультурология в кругу других гуманитарных наук // Русский язык за рубежом. 1999. № 2 3. С. 76 82; С. 95 101.
64. Воробьева О.П. Лингвокогнитивный аспект вторичной текстовой номинации // К юбилею ученого: Сб. науч. тр., посвященных юбилею проф. Е.С. Кубряковой. - М.: МГПУ, 1997. - С. 51-54.
65. Воробьева О.П. Художественная семантика: когнитивный сценарий // С любовью к языку: Сб. науч. тр. Посвящается Е.С. Кубряковой. - М.; Воронеж: ИЯ РАН; ВГУ, 2002. - С. 379 384.
66. Гаврись В.І. Сталі сполучення слів у сучасній німецькій мові. К., 1971. 247 с.
67. Гаврись В.И. Крылатые выражения и их роль в обогащении фразеологического состава современного немецкого языка: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04. К., 1971. 20 с.
68. Гак В.Г. Беседы о французском слове. М.: Наука, 1966. 141 с.
69. Гак В.Г. Метафора: универсальное и специфическое // Метафора в языке и тексте. М.: Наука, 1988. С. 11 26.
70. Гак В.Г. Языковые преобразования. М.: Школа «Языки русской культуры», 1998. 768 с.
71. Гамзюк М.В. Емотивність фразеологічної системи німецької мови (досвід дослідження в синхронії та діахронії): Дис. докт. філол. наук: 10.02.04. К., 2001. 424 с.
72. Глазунова О.И. Логика метафорических преобразований http://www. philology.ru/linguistics1/glazunova-00.htm 08.01.2003
73. Говердовский В.И. Опыт функционально-типологического описания коннотации: Автореф. дис. канд. филол. наук. М., 1977. 19 с.
74. Говердовский В.И. Коннотемная структура слова. Харьков: Вища школа, 1989. 94 с.
75. Говердовский В.И. Теоретический и практический аспекты лексической коннотации (морфологический подход): Автореф. дис. докт. філол. наук: 10.02.19 / Московский гос. ун-т им. М.В.Ломоносова. Москва, 1990. 45 с.
76. Голубовская И.А. Этнические особенности языковых картин мира. К.: Издательско-полиграфический центр «Киевский университет», 2002. 293 с.
77. Городецька О.В. Національно-марковані концепти в британській мовній картині світу ХХ століття: Дис. канд. філол. наук: 10.02.04/ Київський національний університет ім. Т. Шевченка. - К., 2002. 182 с.
78. Гумбольдт В. Избранные труды по языкознанию: Пер. с нем. М.: Прогресс, 1984. 397 с.
79. Гуменюк Н.Г. Місце оцінки в структурі мовленнєвого акту // Вісник Київського лінгвістичного ун-ту. Сер. Філологія. 1998. Том 1, № 1. С. 75 79.
80. Дементьева М.Ю. Представление значений языковых единиц различной структурной сложности на уровне фреймовых моделей // Текст и дискурс: традиционный и когнитивно-функциональный аспекты исследования. - Рязань: Рязанск. гос. пед. ун-т им. С.А.Есенина, 2002. С. 57 63.
81. Денисенко С.Н. Функціонально-когнітивна характеристика фразеологічних дериватів з погляду комунікативної діяльності людини // Матеріали міжнародної наукової конференції Проблеми романо-германської філології”. Ужгород, 2000. С. 20 26.
82. Денисенко С.Н. Культурологічний компонент в семантиці фразеологічних одиниць (на матеріалі німецької фразеології) // Мова і культура. К.: Вид. Дім Д.Бураго, 2000. Вип. 1. Т.2. Культурологічний компонент мови. С. 96 100.
83. Денисенко С.Н. Когнітивні основи міжмовних контактів в аспекті культурної специфіки у фразеології // Матеріали всеукраїнської конференції з проблем вищої школи. Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна. - Харків, 2002. С. 15 17.
84. Добровольский Д.О. Национально-культурная специфика во фразеологии (І) // Вопросы языкознания. 1997. - № 6. С. 37 42.
85. Домашнев А. И. Современный немецкий язык в его национальных вариантах. - Л.: Наука, 1983. - 231 с.
86. Дэвидсон Д. Что означают метафоры // Теория метафоры: Сборник: Пер. с англ., франц., нем., исп., польск. яз. / Общ. Ред. Н.Д.Арутюновой и М.А.Журинской. М.: Прогресс, 1990. С. 173 193.
87. Ермаченко М.И. К общей теории имени собственного // Ученые записки МГПИИЯ им. М. Тореза. Т. 55. М., 1970. С. 24 37.
88. Ермолович Д.И. Функционально-семантические особенности индивидуализирующих знаков (на материале наименований лица английского языка): Автореф. дис. канд. филол. наук. М., 1981. 22 с.
89. Єрмоленко С.С., Харитонова Т.А., Ткаченко О.Б., Яворська Г.М., Ткаченко В.А., Шамота А.М. Мова в культурі народу (план-проспект) // Мовознавство. 1998. № 4 5 . С. 3 17.
90. Жаботинская С.А. Когнитивные и номинативные аспекты класса числительных. М.: ИЯ РАН, 1992. 216 с.
91. Жаботинская С.А. К вопросу о принципах построения концептуальной модели языковой номинации // Имя: Слово, словосочетание, предложение, текст (именование на различных уровнях языка). К.: ИСИО, 1993. С. 48 56.
92. Жаботинская С.А. Когнитивная лингвистика: к вопросу об уровнях концептуальных моделей // Вісник Черкаського університету: Серія Філологічні науки”. 1997. Вип. 3. С. 3 11.
93. Жаботинская С.А. Концептуальный анализ: типы фреймов // Вісник Черкаського ун-ту. Серія Філологічні науки. Черкаси: Сіяч. - 1999. Вип. 11. С. 12 25.
94. Жаботинская С.А. Концептуальный анализ языка: фреймовые сети // Мова. Збірник наукових праць. Одесса: Одеський держ. ун-т, 2003. С. 1 26.
95. Жайворонок В.В. Українська етнолінгвістика: Нариси: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. К.: Довіра, 2007. 262 с. Бібліогр..: с. 249-261.
96. Жоржолиани Д.А. Некоторые проблемы фразеологической номинации в ономасиологическом аспекте // Фразеологическая номинация в статике и динамике: Сб. науч. тр. МГИИЯ им. М.Тореза. Вып. 311. М., 1988. С. 12 22.
97. Заботкина В.И. Культурный контекст и лексикон // Английский лексикон в лингвистическом и культурологическом пространстве: Сб. науч. тр. МГЛУ. М, 1992. Вып. 400. С. 75 84.
98. Забуранна О.В. Антропоцентризм у сфері фразеологічного значення (на матеріалі перської та української мов) // Мовознавство. 2003. - №1. С. 55 59.
99.Зайцев А.Б. Понятие фоновых знаний и некоторые особенности их вербализации // Тезисы докладов Третьей Международной конференции Стилистика и теория языковой коммуникации”, посвященной 100-летию И.Р.Гальперина 20-21 апреля 2005 г. М., 2005. С. 30 31.
100. Зубач О.А. Національно-культурна своєрідність семантики фразеологічних одиниць з колористичним компонентом у сучасній німецькій мові: Дис. канд. філол. наук: 10.02.04/ Донецький національний університет. Луцьк, 2007. 229 с.
101. Зыкова И.В. Способы конструирования гендера в английской фразеологии. М.: Эдиториал УРСС, 2003. 232 с.
102. Иванцова Е.В. Семантическая трансформация имени собственного в лексике и фразеологии современного русского языка // Семантика языковых единиц: Доклады 5 Международной конференции. Т.1. М.: Физкультура, образование, наука, 1996. С. 141 143.
103. Иевлева М.Х. Базисные концепты ментального мира человека (на материале тавтологий типа жизнь есть жизнь). Уфа: РИО БашГУ, 2002. 140 с.
104. Иная ментальность / В.И. Карасик, О.Г. Прохвачева, Я.В. Зубкова, Э.В. Грабарова. М.: Гнозис, 2005. 352 с.
105. Каплуненко А.М. Историко-функциональный аспект идиоматики. М.: МГЛУ, 1992. 384 с.
106. Капранов О.П. Взаємодія словотвірних моделей метонімії та метафори у теорії концептуальної інтеграції” (на матеріалі похідних іменників німецької мови) // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету. Серія Філологія. 2002. Вип. 6. С. 182 188.
107. Карасик В.И. Культурные доминанты в языке // Языковая личность: культурные концепты. Волгоград-Архангельск: Волгоградский пед. университет им. А.С.Серафимовича, 1996. С. 3 16.
108. Карасик В.И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс. Волгоград: Перемена, 2002. 477 с.
109. Караулов Ю.Н. Общая и русская идеография. М.: Наука, 1976. 355 с.
110. Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность. М.: Наука, 1987. 263 с.
111. Караулов Ю.Н. Языковая личность и национальный характер // Современная наука. Познание человека. М.: Наука, 1988. С. 182 - 189.
112. Караулов Ю.Н. Показатели национального менталитета в ассоциативно-вербальной сети // Языковое сознание и образ мира. Сб. статей / Отв. Ред. Н.В.Уфимцева. М., 2000. С. 191 206.
113. Караулов Ю.Н. Об эквивалентности когнитивных единиц в двух режимах работы языкового сознания // Тезисы докладов Третьей Международной конференции Стилистика и теория языковой коммуникации”, посвященной 100-летию И.Р.Гальперина 20-21 апреля 2005 г. М., 2005. С. 13 16.
114. Карпова О.М., Бурлакова М.В. О создании учебного культуроведческого словаря британского варианта английского языка // Вестник МГУ. Серия Лингвистика и межкультурная коммуникация. 2005. - № 2. С. 191 206.
115. Касарес Х. Введение в современную лексикографию. М.: Иностранная литература, 1958.
116. Кирилова В.М. Спрямованість оцінки у синонімії (на мат. прикметників сучасної англійської мови): Автореф. дисканд. філол. наук: 10.02.04 / Київ. держ. ун-т ім.Т.Шевченка. К., 1996. 24 с.
117. Кириозе З.И. О национальной концептосфере // Филология и культура: Материалы ІІІ-й международной научной конференции 16 18 мая 2001 г. / Отв. Ред. Н.Н.Болдырев; Ред. кол.: Е.С.Кубрякова, Т.А.Фесенко, Е.В.Милосердова, В.Б.Гольдберг и др.: В 3-х ч. Ч.2. Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р.Державина, 2001. С. 80 82.