КОМУНІКАТИВНА СИТУАЦІЯ “ВИПРАВДАННЯ”: ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПРАГМАТИЧНИЙ ТА ЛІНГВОКУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТИ (на матеріалі української, російської та англійської художньої прози ХІХ ст.)

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ІНСТИТУТ ФІЛОЛОГІЇ

На правах рукопису

КОРОЛЬОВ ІГОР РУСЛАНОВИЧ

УДК 81’42 : 811.161.2+811.161.1+811.11

КОМУНІКАТИВНА СИТУАЦІЯ ВИПРАВДАННЯ”:
ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПРАГМАТИЧНИЙ ТА
ЛІНГВОКУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТИ
(на матеріалі української, російської та англійської
художньої прози ХІХ ст.)

10.02.15 загальне мовознавство

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
доктор філологічних наук, професор
Голубовська Ірина Олександрівна

КИЇВ 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ............................................................

5

ВСТУП ............................................................................................................

6

РОЗДІЛ 1.

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ КОМУНІКАЦІЇ ЯК СКЛАДНОГО ЕТНІЧНО МАРКОВАНОГО ФЕНОМЕНУ ...................................

13

1.1.

Поняття комунікації крізь призму антропоцентричної парадигми в мовознавстві ...............................................

13

1.1.1.

Мовна особистість: комунікативна компетенція та мовленнєва поведінка ....................................

18

1.1.2.

Когнітивний та культурологічний аспекти інтерпретації мовленнєвої комунікації .............

21

1.1.3.

Виміри етнічної специфіки міжособистісного спілкування...........................................................

25

1.2.

Поняття комунікативної ситуації в аспекті вивчення дискурсу художньої прози ..............................................

34

1.2.1.

Структурні характеристики стандартної комунікативної ситуації як складової мовленнєвих жанрів .............................................

41

1.2.2.

Пресупозиція як універсальна категорія стандартної комунікативної ситуації .................

50

1.3.

Стратегії і тактики в міжособистісному спілкуванні.........................................................................

55

1.4.

Соціальні ролі комунікантів у стандартній комунікативній ситуації ..................................................

61

1.5.

Витоки та сучасний стан досліджень невербальних компонентів комунікації ..................................................

68

Висновки до розділу 1 ...................................................................................

75

РОЗДІЛ 2.

ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПРАГМАТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ КОМУНІКАТИВНОЇ СИТУАЦІЇ ВИПРАВДАННЯ” В УКРАЇНСЬКОМУ, РОСІЙСЬКОМУ ТА АНГЛІЙСЬКОМУ ХУДОЖНІХ ДИСКУРСАХ....................................................................

77

2.1.

Типологія комунікативних стратегій і тактик у комунікативній ситуації виправдання” .........................

77

2.2.

Вина як пресупозиція комунікативної ситуації виправдання” в українській, російській та англійській лінгвокультурах .................................................................

100

2.3.

Прагматичні типи мовленнєвих актів
виправдання” в українській, російській та англійській мовах...................................................................................

115

2.4.

Соціальні ролі комунікантів у комунікативній ситуації виправдання” ...................................................................

133

Висновки до розділу 2 ..................................................................................

160

РОЗДІЛ3.

ЛІНГВОКУЛЬТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ ВЕРБАЛЬНИХ
І НЕВЕРБАЛЬНИХ КОМПОНЕНТІВ КОМУНІКАТИВНОЇ СИТУАЦІЇ ВИПРАВДАННЯ”
В УКРАЇНСЬКОМУ, РОСІЙСЬКОМУ ТА АНГЛІЙСЬКОМУ ХУДОЖНІХ ДИСКУРСАХ..................

163

3.1.

Маркери розмовності в комунікативній ситуації виправдання” в українському, російському та англійському художньому мовленні ..........................

163

3.1.1.

Перебиви думки та мовлення в комунікативній ситуації виправдання” .......................................

167

3.1.2.

Функції повторів у структурі мовленнєвих актів виправдання” .............................................

171

3.1.3.

Характер звертань у комунікативній ситуації виправдання” ..........................................................

174

3.2.

Корпус універсальних і національно-специфічних невербальних компонентів спілкування в комунікативній ситуації виправдання” в українській, російській та англійській лінгвокультурах.......................

186

Висновки до розділу 3 .....................................................................................

203

ВИСНОВКИ .....................................................................................................

207

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ..................................................

212

ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ ...........................................

236

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

КС комунікативна ситуація
МА мовленнєвий акт

ВСТУП

Дисертаційне дослідження виконане в контексті ідей сучасної антропоцентричної лінгвістики, у фокусі уваги якої перебувають проблеми міжособистісної мовленнєвої комунікації. Комунікативна діяльність адресанта і адресата, їх мовленнєві стратегії і тактики досліджувалися в аргументативному [25; 199; 252], прагмалінгвістичному [4; 34; 124; 139; 142; 246], а також лінгвокультурному [30; 63; 175; 183; 204; 206; 207; 220; 278; 280; 282] аспектах на матеріалі різних типів дискурсів.
У лінгвістичних працях останніх років дискурс розглядається як багатовимірне явище [12; 20; 21; 146; 170; 243] із урахуванням когнітивних [82; 129; 187; 253], етнопсихологічних [101; 103; 131], культурних [60; 219; 220; 280], соціальних [64; 68; 184; 185; 264], політичних [148; 236] та інших факторів. Проте не до кінця вивченими залишаються універсальні та національно-специфічні характеристики вербального й невербального планів вираження стандартних комунікативних ситуацій, зокрема тих, що знайшли відображення у художньому дискурсі..
Актуальність теми дисертації зумовлена антропоцентричною спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на вивчення функціонально-прагматичних характеристик міжособистісної комунікації. З огляду на світові глобалізаційні процеси необхідним є подальший аналіз мовленнєвої поведінки мовних особистостей представників різних етносів у конкретних комунікативних ситуаціях, зокрема в комунікативній ситуації виправдання”, відображеній у різномовних художніх дискурсах.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження відповідає профілю наукових досліджень у межах теми, що розробляється в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Розвиток і взаємодія мов і літератур в умовах глобалізації” (Код: 06БФ044 01), затвердженої Міністерством освіти і науки України.
Мета дисертації полягає у комплексному зіставному аналізі функціонально-прагматичних і лінгвокультурних особливостей комунікативної ситуації виправдання”, відтвореній в українському, російському та англійському художньому дискурсах ХІХ ст.
Поставлена мета передбачає вирішення таких завдань:
уточнити поняття комунікації” як складного етнічно маркованого феномену;
обґрунтувати функціонально-прагматичний та культурологічний підходи до визначення структурних характеристик стандартної комунікативної ситуації;
визначити пресупозицію, характерну для комунікативної ситуації виправдання”;
виявити прагматичні типи мовленнєвих актів виправдання”;
типологізувати комунікативні стратегії і тактики комунікативної ситуації виправдання” в українській, російській та англійській лінгвокультурах;
визначити соціальні ролі української, російської та англійської мовної особистості (ініціатора виправдання) у комунікативній ситуації виправдання”;
охарактеризувати універсальні та специфічні для української, російської та англійської лінгвокультур лексико-синтаксичні особливості мовленнєвих актів комунікативної ситуації виправдання”;
описати невербальні компоненти спілкування в комунікативній ситуації виправдання”, відображеній в українському, російському та англійському художньому дискурсах.
Об’єкт дослідження становить комунікативна ситуація виправдання” в українському, російському та англійському художніх дискурсах.
Предметом вивчення є функціонально-прагматичні й лінгвокультурні характеристики комунікативної ситуації виправдання” в українському, російському та англійському художніх дискурсах.
Матеріал для дослідження дібрано з прозових різножанрових українських (Б.Грінченко, Г. Квітка-Основ’яненко, Панас Мирний, І. Нечуй-Левицький), російських (Ф. Достоевский, А. Пушкин, Л. Толстой, И. Тургенев) та англійських (J.Austen, Е.L. Voinich, Ch. Dickens, W.M. Thackeray) художніх творів ХІХ століття. Творчий спадок вищезазначених письменників належить до психологічного напряму в художній літературі ХІХ ст., що підтверджується наявністю в їх творах різнобічно описаних психологічних портретів персонажів, прототипами яких були персоналії ХІХ ст. Їхня поведінка в типових життєвих ситуаціях, змодельована авторами, відповідає духу епохи і є прототипічною для української, російської та англійської мовних особистостей. Фактичний матеріал становлять 900 дискурсивних фрагментів (загальний обсяг опрацьованого матеріалу близько 12000 сторінок художніх текстів).
Методи дослідження. Специфіка теми, завдань і матеріалу дисертації зумовили комплексний підхід до вибору методів дослідження: описового, функціонально-семантичного, зіставно-типологічного та лінгвостатистичного методів; контекстуального, конверсаційного і кількісно-якісного аналізів.
Застосування функціонально-семантичного методу дало змогу охарактеризувати пресупозицію, властиву для комунікативної ситуації виправдання”, з подальшим виявленням прагматичних типів мовленнєвих актів виправдання”, зокрема їхніх універсальних і специфічних лексико-синтаксичних особливостей; комунікативні стратегії і тактики досліджуваної ситуації в українській, російській та англійській лінгвокультурах вивчалися шляхом зіставно-типологічного методу; контекстуальний аналіз сприяв визначенню соціальних ролей української, російської та англійської мовних особистостей в комунікативній ситуації виправдання”, а конверсаційний аналіз маркерів розмовності, вживаних у комунікативних ситуаціях виправдання” в українському, російському та англійському художніх дискурсах. Лінгвостатистичний метод кореляції із кількісно-якісним аналізом дозволили відстежити частотність використання комунікативних стратегій і тактик, а також соціальних ролей ініціатора виправдання в комунікативній ситуації виправдання” на матеріалі різномовних художніх дискурсів.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що в роботі вперше визначено типологію комунікативних стратегій (аргументативна, ввічливості, особистісно-орієнтована) і тактик (Виправдання дій, що спричинили конфліктну ситуацію”, Визнання провини комунікантом”, Декларація щирості”, Апеляція до попереднього позитивного досвіду стосунків”, Заклик до співчуття з боку співрозмовника”, Пошук суттєвого аргументу виправдання”, Спростування твердження співрозмовника”, Вербалізація позитивного ставлення до співрозмовника/об’єкта виправдання”, Реакція на змінений психічний/фізичний стан одного з комунікантів”, Пошук іншого винного/відповідального”) у комунікативній ситуації виправдання”, а також специфіку соціальних ролей (Дорослий, Батько, Дитина), в яких виступають українська, російська та англійська мовні особистості; виявлено універсальні й національно-специфічні вербальні та невербальні засоби, релевантні для здійснення наміру виправдатися в українському, російському та англійському мовленнєвому спілкуванні; вдосконалено методику аналізу функціонально-прагматичних і лінгвокультурних особливостей комунікативних ситуацій, відображених у різномовних художніх дискурсах.
Теоретичне значення дисертаційного дослідження пов’язується з розширенням основних положень теорії комунікації, дискурсивної лінгвістики, прагмалінгвістики, зіставної лінгвокультурології. Комплексна характеристика вербальної і невербальної поведінки української, російської та англійської мовних особистостей сприяє уточненню традиційного визначення поняття комунікативної ситуації, а також поглиблює теоретичні концепції з проблем вивчення комунікативної поведінки мовної особистості.
Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їхнього використання у викладанні таких навчальних курсів, як Загальне мовознавство”, Порівняльна типологія української, російської та англійської мов”, Лінгвокраїнознавство”, спецкурсів із Основ прагмалінгвістики”, Основ лінгвокультурології”, Зіставного мовознавства”, Міжкультурної комунікації”, а також етики та психології мовного спілкування.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження висвітлювались у доповідях на п’яти Міжнародних конференціях: Пам’яті доктора філологічних наук, професора С.В. Семчинського” (Київ, 2006); Міжкультурна лінгвістика та формування іншомовної комунікативної компетенції” (Київ, 2006); Слово і речення у слов’янських мовах. Опис порівняння переклад” (Вроцлав, Польща 2006); Національна культура у парадигмах семіотики, мовознавства, літературознавства” (Київ, 2007); Росія і захід: діалог культур” (Москва, Росія 2007); на восьми Всеукраїнських конференціях: Каразінські читання. Людина. Мова. Комунікація” (Харків, 2005); Феномен А.Кримського у світовій науці (до 135-річчя від дня народження)” (Київ, 2006); Пам’яті доктора філологічних наук, професора І.В. Шаровольського” (Київ, 2006); Функціональний простір української мови” (Київ, 2007); Світоглядні горизонти філології: традиції та сучасність” (Київ, 2007); Нові концепції викладання іноземної мови в контексті Болонського процесу” (Київ, 2007); Діалог культур: лінгвістичний і літературознавчий виміри” (Київ, 2008); на трьох міжвузівських наукових конференціях: Дні науки в Бердянському державному педагогічному університеті” (Бердянськ, 2005); Наука і вища освіта” (Запоріжжя, 2005); Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур” (Донецьк, 2006).
Публікації. Основні положення й результати дисертаційного дослідження відображено в 10 публікаціях: 7 статтях (з них 5 опубліковано у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України) та тезах 3 наукових конференцій.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаної літератури (282 найменування вітчизняних і зарубіжних авторів, із них 43 іноземними мовами), списку джерел ілюстративного матеріалу (27 позицій). Загальний обсяг дисертації 238 сторінок, із них 211 сторінок основного тексту (в тому числі 2 рисунки та 7 таблиць).
У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету, визначено завдання, об’єкт, предмет, наукову новизну роботи, описано методи дослідження, охарактеризовано фактичний матеріал, окреслено теоретичне й практичне значення здобутих результатів, вказано форми їх апробації.
У першому розділі Теоретико-методологічні основи дослідження комунікації як складного етнічно маркованого феномену” визначено поняття комунікації як складного етнічно маркованого феномену; охарактеризовано комунікативну компетенцію та мовленнєву поведінку мовної особистості; проаналізовано когнітивний та культурологічний аспекти інтерпретації міжособистісної мовленнєвої комунікації; виділено структурні характеристики стандартної комунікативної ситуації; уточнено поняття пресупозиції та комунікативної стратегії і тактики спілкування; описано соціальні ролі комунікантів у міжособистісній комунікації; охарактеризовано витоки і сучасний стан досліджень невербальних компонентів комунікації.
У другому розділі Функціонально-прагматичні характеристики комунікативної ситуації виправдання” в українському, російському та англійському художніх дискурсах” розглянуто комунікативно-прагматичні та дискурсивні характеристики комунікативної ситуації виправдання” в українській, російській та англійській мовах: з’ясовано типологію комунікативних стратегій і тактик у комунікативній ситуації виправдання”; визначено пресупозицію комунікативної ситуації виправдання”; проаналізовано прагматичні типи мовленнєвих актів виправдання”; диференційовано соціальні ролі комунікантів у комунікативній ситуації виправдання” в українській, російській та англійській лінгвокультурах.
У третьому розділі Лінгвокультурні особливості вербальних і невербальних компонентів комунікативної ситуації виправдання” в українському, російському та англійському художніх дискурсах” розглянуто вербальний і невербальний плани вираження комунікативної ситуації виправдання” в українській, російській та англійській мовах: виявлено маркери розмовності (перебиви думки і мовлення, зв’язки вільного поєднання та повтори); охарактеризовано характер звертань; проаналізовано корпус універсальних і національно-специфічних невербальних компонентів спілкування в комунікативній ситуації виправдання” в українській, російській та англійській лінгвокультурах.
У загальних висновках представлено результати виконаного дослідження, окреслено шляхи та перспективи подальшого вивчення цієї проблематики.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Вивчення комунікативної поведінки народу важлива складова сучасної комунікативно-прагматичної лінгвістики. Проведене дослідження дозволило встановити основні функціонально-прагматичні характеристики КСвиправдання”, відображеній в українському, російському та англійському художніх дискурсах, виявити універсальні та національно-специфічні особливості мовленнєвої поведінки української, російської та англійської мовних особистостей.
Практично вперше у вітчизняному мовознавстві:
1) визначено типологію комунікативних стратегій і тактик, які використовуються українською, російською та англійською мовними особистостями для реалізації КС виправдання”;
2) проаналізовано вербальні та невербальні засоби, релевантні для здійснення виправдання в українському, російському та англійському мовленнєвому спілкуванні;
3)розглянуто універсальні та національно-специфічні характеристики мовленнєвої поведінки українців, росіян і англійців у КС виправдання”.
Підсумовуючи результати проведеного дослідження, можна сформулювати такі висновки:
1. Комунікація є складним національно маркованим феноменом, який реалізується переважно на мовленнєвому рівні. Основною одиницею комунікації (вербальної і невербальної) є комунікативна ситуація, що включає такі компоненти: 1) комуніканти; 2) висловлення (повідомлення, текст); 3) процеси вербалізації і розуміння; 4) обставини комунікативного акту; 5)комунікативні й практичні цілі учасників спілкування.
2. Універсальною пресупозицією для комунікативної ситуації виправдання” в українській, російській та англійській мовах є вина певного комуніканта. Провина також є пресупозицією для таких мовленнєвих актів, як: 1) констатація вини й визнання себе винним; 2) жаль, каяття й покаяння; 3) прохання вибачити й виправдання; 4) прощення.
3. Проаналізований матеріал із художніх творів українських, російських і англійських письменників, дав можливість виявити такі прагматичні типи МА виправдання” з оцінною семантикою: 1)перформативи; 2) експресиви; 3) директиви реквестивного типу; 4)промісиви; 5) констативи. У МА виправдання” локуцією є власне висловлення виправдання, а іллокуцією намір, регулювання/саморегулювання емоційного стану мовця (адресата). Перлокутивний ефект МА виправдання” полягає в очищенні своєї совісті (катарсисі).
4. На основі аналізу текстового матеріалу нами було виділено три комунікативні стратегії у КС виправдання” (аргументативна, ввічливості, особистісно-орієнтована), кожна з яких реалізується інтегрованим набором мовленнєвих тактик. Мовленнєві тактики Виправдання дій, що спричинили конфліктну ситуацію”, Визнання провини комунікантом”, Декларація щирості”, Апеляція до попереднього позитивного досвіду стосунків”, Заклик до співчуття з боку співрозмовника”, Пошук суттєвого аргументу виправдання”, Спростування твердження співрозмовника”, Вербалізація позитивного ставлення до співрозмовника/об’єкта виправдання”, Реакція на змінений психічний/фізичний стан одного з комунікантів”, Пошук іншого винного/відповідального” є універсальними для української, російської та англійської лінгвокультур. Національно-культурна специфіка цих тактик виявляється через соціальні ролі комунікантів та переважне використання тієї або тієї мовленнєвої тактики. Характерними рисами англійців у КС виправдання” є сталість і стабільність поведінки, терпимість і невтручання в чужі справи, замкненість, індивідуалізм та прагматизм; тимчасом росіяни й українці демонструють категоричність і прямолінійність, емоційність у процесі спілкування, порушення зони особистої автономії Іншого. Проте існують і відмінні риси, щирість є характернішою для російської мовної особистості, а експресивність для української.
Дослідження продемонструвало, що вибір ініціатором виправдання тієї або іншої мовленнєвої тактики залежить від низки факторів: пресупозиції, обставин спілкування, соціальної ролі мовця. Вагомим фактором модусу спілкування є соціальна роль мовця ініціатора виправдання, що, як правило, детермінує вибір тієї або іншої мовленнєвої тактики.
5. Ініціатор виправдання представник російської та англійської лінгвокультур найчастіше виступає в соціальній ролі Дорослого, а української Дитини. Виконання саме цих ролей у процесі спілкування сприяє досягненню бажаного перлокутивного ефекту для суб’єкта виправдання. Найрідшою в КС виправдання” є соціальна роль Батька, що підтверджено проаналізованим мовленнєвим матеріалом усіх трьох мов.
Результати, здобуті за допомогою кількісно-якісного аналізу, об’єктивність якого засвідчено показниками лінгвостатистичного методу кореляції, підтверджують англійську ввічливість і коректність навіть у конфліктних ситуаціях, зокрема й у КС виправдання”. Мовленнєва поведінка росіян характеризується щирістю при виправданні, проте, на відміну від англійців, вони не вдаються до надмірної ввічливості, а скоріше просто визнають себе винними і шукають аргументи для виправдання. Можемо констатувати, що росіяни й англійці, порівняно з українцями, спокійно виправдовують дії, які спричинили конфлікт, аргументативно спростовують звинувачення, демонструючи волю й витримку. Саме ці риси, властиві для національних характерів росіян і англійців, зумовлюють перевагу соціальної ролі Дорослого в КС виправдання”. Порівняно з росіянами та англійцями, мовленнєва поведінка українців у КС виправдання” характеризується високим рівнем емоційності й експресивності. Ці риси українського національного характеру зумовлюють вибір соціальної ролі Дитини в КС виправдання”, що пояснюється історико-культурними чинниками формування української мовної особистості. Зроблені висновки не претендують на вичерпність, адже є коректними для проаналізованих КС виправдання”, відображених у текстових фрагментах українського, російського та англійського художніх дискурсів.
6. У структурі художніх діалогів, які реалізують комунікативну ситуацію виправдання” на рівні лексики та синтаксису, релевантними й універсальними є такі стилізовані елементи розмовного мовлення: перебиви думки та мовлення; зв’язки вільного поєднання; повтори, а національно-маркованими звертання.
Найуживанішими формами звертань у КС виправдання” є: 1) в українській та російській мовах загальноприйняті звертання за особистими іменами, а також подвоєна форма ім’я (ім’я, побатькові), що пояснюється нормативною для ХІХ століття вимогою такої форми звертання навіть серед близько знайомих людей. Проте в українській мові суб’єкт виправдання досить часто використовує традиційне для української лінгвокультури звертання пане/пані/панове; 2) в англійській мові звертання за формулою прізвище + компонент поваги Mr, Miss, Mrs.
В українській, російській і англійській мовах у комунікативній ситуації виправдання” національно-маркованими є звертання емоційно-оцінного характеру (укр.: серденько, панійко, голубонько; рос. милая (милый), голубушка (голубчик); англ. dear, darling, dearest). Вони вказують на ставлення мовця до адресата, реалізуючи, як правило, стратегію ввічливості через мовленнєву тактику Вербалізація позитивного ставлення до співрозмовника/об’єкта виправдання”. Такі звертання-демінутиви в КС виправдання” частіше використовують комуніканти-українці, що пояснюється їхньою більшою, порівняно з росіянами та англійцями, емоційністю.
7. Невербальна складова КС виправдання” характеризується як універсальними елементами (кінесичними, проксемічними, просодичними: закрити обличчя руками, не дивитись в обличчя; взяти за руку / подати / протягнути / потиснути руку; махнути рукою; сісти на щось / край чогось; повернутися до співрозмовника; кричати, говорити твердо / врочисто / різко / уривчасто / із запалом / іззітханням / із докірливим тоном; бубоніти, промукати, змінювати тон голосу, тремтіння в голосі) і психофізіологічними реакціями (плач, колір обличчя, біль у серці), так і національно-специфічними: опустити / схилити голову, опустити очі / не підіймати очей, властивими для української та російської мовної особистості; підійти / посунутись до співрозмовника для української; посмотреть из-под пальцев / тереть лоб рукой для російської; showing the teeth / to twist whiskers, silence для англійської.

CПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алпатов В.М. Вопросы лингвистики в работах М. М. Бахтина 4060-х годов / В. М. Алпатов // Вопросы языкознания. 2001. № 6. С. 123137.
2. Анохіна Т.О. Невербальні та вербальні засоби екстеріоризації силенціального ефекту в англомовному художньому дискурсі : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 Германські мови” / Т.О.Анохіна. Запоріжжя, 2006. 18с.
3. Антисуржик : вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити / [колективна монографія / під заг. ред. Сербенської О.]. Львів : Світ, 1994. 152с.
4. Апалат Г.П. Структура, семантика і прагматика текстів-інтерв’ю (на матеріалі сучасної англомовної преси) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 Германські мови” / Г. П. Апалат. К., 2003. 19с.
5. Апресян Ю.Д. Избранные труды. Интегральное описание языка и системная лексикография / Юрий Дереникович Апресян. М. : Языки русской культуры, 1995. 767с.
6. Арутюнова Н.Д. Понятие пресуппозиции в лингвистике / Н.Д.Арутюнова // Известия АН СССР. Сер. лит. и яз. 1973. Т. 32. № 1. С.8489.
7. Арутюнова Н.Д. Номинация и текст / Н. Д. Арутюнова // Языковая номинация. Виды наименований : статьи. М., 1977. С. 304355.
8. Арутюнова Н.Д. Стратегия и тактика речевого поведения / Н.Д.Арутюнова // Прагматические аспекты изучения предложения и текста : статьи. К., 1983. С. 3756.
9. Арутюнова Н.Д. Аномалии и язык (к проблеме языковой картины мира”)/ Н. Д. Арутюнова // Вопросы языкознания. 1987. № 3. С. 319.
10. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт / НинаДавидовна Арутюнова. М. : Наука, 1988. 341 с.
11. Арутюнова Н.Д. От редактора / Н.Д. Арутюнова // Логический анализ языка. Противоречивость и аномальность текста : статьи. М., 1990. С. 38.
12. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека / Нина Давидовна Арутюнова. М. : Языки русской культуры, 1998. 896 с.
13. Арутюнова Н.Д. О стыде и совести / Н.Д. Арутюнова // Логический анализ языка : Языки этики : статьи. М., 2000. С. 5479.
14. Арутюнова Н.Д. Истоки, проблемы и категории прагматики / Н.Д.Арутюнова, Е.В. Падучева // Новое в зарубежной лингвистике. 1985. Вып. 16. С. 842.
15. Баранов А.Н. Постулаты когнитивной лингвистики / А.Н.Баранов, Д.О.Добровольский // Известия АН. Сер. лит. и яз. 1997. Вып. 1. Т. 56. С.1121.
16. Барнет В. К принципам строения высказываний в разговорной речи / В.Барнет // Новое в зарубежной лингвистике. 1985. Вып. 15. С. 524528.
17. Барт Р. Избранные работы : Семиотика. Поэтика / Ролан Барт ; пер. с франц. Г.Н. Косикова. М. : Прогресс, Универс, 1994. 616 с.
18. Бахтин М.М. Слово в романе // Бахтин М. М. Вопросы литературы и эстетики. Исследования разных лет : статьи / МихаилМихайловичБахтин. М., 1975. С. 72232.
19. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества / МихаилМихайловичБахтин. М. : Искусство, 1986. 445 с.
20. Бахтин М.М. Собрание сочинений : в 7 т. / МихаилМихайловичБахтин. М. : Русские словари, 1996. Т. 5 : Проблема речевых жанров. С.159206.
21. Бацевич Ф.С. Нариси з комунікативної лінгвістики / ФлорійСергійович Бацевич. Львів : Вид. центр Львівськ. нац. ун-ту, 2003. 247с.
22. Бацевич Ф.С. Філософія мови : Історія лінгвофілософських учень / ФлорійСергійович Бацевич. К. : ВЦ Академія”, 2008. 240 с.
23. Беликов В.И. Социолингвистика / В.И. Беликов, Л.П. Крысин. М. : Рос. гос. гуманит. ун-т, 2001. 439 с.
24. Беллерт М. Об одном условии связности текста / М. Беллерт // Новое в зарубежной лингвистике. 1978. Вып. 8. С. 172207.
25. Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации / АллаДмитриевна Белова. К. : Логос, 2003. 304 с.
26. Берн Э. Игры, в которые играют люди : Психология человеческих взаимоотношений ; Люди, которые играют в игры : Психология человеческой судьбы / Эрик Берн. М. : ФАИР-ПРЕСС, 1999. 480 с.
27. Бехта І. А. Дискурс наратора в англомовній художній прозі / ІванАнтонович Бехта. К. : Грамота, 2004. 304 с.
28. Бєлєхова Л.І. Словесний поетичний образ в історико-типологічній перспективі : лінгво-когнітивний аспект (на матеріалі американської поезії) / Лариса Іванівна Бєлєхова. Херсон : Айлант, 2002. 368 с.
29. Блумфильд Л. Язык / Леонард Блумфильд. М. : Наука, 1968. 292 с.
30. Богдан С.К. Мовний етикет українців : традиції і сучасність / Світлана Калениківна Богдан. К. : Рідна мова, 1998. 475 с.
31. Богданов В.В. Функции вербальных и невербальных компонентов в речевом общении / В.В. Богданов // Языковое общение : единицы и регулятивы. 1987. С. 1826.
32. Богданов В.В. Классификация речевых актов / В.В. Богданов // Личностные аспекты языкового общения : Межвуз. сб. науч. тр. 1989. С.2537.
33. Богданов В.В. Речевое общение. Прагматические и семантические аспекты / Валентин Васильевич Богданов. Л. : Изд-во ЛГУ, 1990. 88 с.
34. Божко Г.П. Речевые тактики в репертуаре русской языковой личности (на материале коммуникативной ситуации примирение”) : дис. ... кандидата филол. наук : 10.02.02 / Божко Галина Павловна. К., 2003. 164 с.
35. Борисова Н. Дискурсивные стратегии в разговорном диалоге / Н.Борисова // Русская разговорная речь как явление городской культуры. 1996. С. 2148.
36. Бородкин Ф.М. Внимание конфликт! / Ф.М. Бородкин, Н.М.Коряк. Новосибирск : Наука, 1989. 190 с.
37. Бузаров В.В. Изучение диалогической коммуникации основная задача комуникативной грамматики / В.В. Бузаров // Вестник Московск. гос. ун-та. Сер. 9. Филология. 2002. №1. С. 148152.
38. Бурбело В.Б. Художній дискурс в історії французької мови та культури IX-XVIII ст. : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. філол. наук : спец. 10.02.05 Романські мови” / В.Б. Бурбело. К., 1999. 32 с.
39. Вайсгербер Л. Родной язык и формирование духа / ЛеоВайсгербер. М.: Изд-во МГУ, 1993. 224 с.
40. Вежбицкая А. Метатекст в тексте / А. Вежбицкая // Новое в зарубежной лингвистике. 1978. Вып. 8. С. 402421.
41. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание / АннаВежбицкая. — М. : Русские словари, 1996. 416 с.
42. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков / АннаВежбицкая. М. : Языки русской культуры, 1999. 780 с.
43. Вежбицкая А. Сопоставление культур через посредство лексики и прагматики / Анна Вежбицкая. М. : Языки славянской культуры, 2001. 272 с.
44. Веливченко В.Ф. Языковые средства реализации каузативно-следственных отношений в тексте (на материале современного английского языка) : дис. ... кандидата. филол. наук : 10.02.04 / Веливченко Валентина Федоровна. К., 1989. 197 с.
45. Верещагин Е. М. Коммуникативные тактики как поле взаимодействия языка и культуры / Евгений Михайлович Верещагин // Русский язык и современность. Проблемы и перспективы развития русистики : доклады. 1991. Ч. 1. С. 3243.
46. Верещагин Е.М. Язык и культура. Лингвострановедение в преподавании/ Е.М. Верещагин, В.Г. Костомаров. М., 1990. С. 6880.
47. Верещагин Е.М. В поисках новых путей развития лингвострановедения : концепция рече-поведенческих тактик / Е.М. Верещагин, В.Г. Костомаров. М.: Прогресс, 1999. 84 с.
48. Верещагин Е.М. Речевые тактики призыва к откровенности”. Еще одна попытка проникнуть в идиоматику речевого поведения и русско-немецкий контрастивный подход / Е.М. Верещагин, Р. Ратмайр, Т. Ройтер // Вопросы языкознания. 1992. № 6. С. 8293.
49. Виноградов В.В. Проблемы русской стилистики / ВикторВладимирович Виноградов. М. : Высшая школа, 1981. 320 с.
50. Вовк А. Творення безлицьої людини в УРСР” / А. Вовк // Культура слова. 1994. Вип. 245. С. 95101.
51. Вольф Е.М. Эмоциональные состояния и их представление в языке / Е.М.Вольф // Логический анализ языка. Проблемы интенсиональных и прагматических контекстов. 1989. С. 5575.
52. Воркачев С.Г. Лингвокультурология, языковая личность, концепт : становление антропоцентрической парадигмы в языкознании / С.Г. Воркачев // Филол. науки. 2001. № 1. С. 6472.
53. Воробьева О.П. Текстовые категории и фактор адресата / Ольга Петровна Воробьева. К. : Вища школа, 1993. 200 с.
54. Воробйова О.П. Когнітивна поетика : здобутки і перспективи / О.П.Воробйова // Вісник Харківськ. нац. ун‑ту ім. В.Н. Каразіна. 2004. №635. С. 1822.
55. Восканян Г.Р. Особенности функционирования перформатива promise для выражения речевых актов / Г.Р. Восканян // Речевые акты в лингвистике и методике : Межвуз. сб. науч. тр. 1986. С. 2940.
56. Гачев Г.Д. Национальные образы мира. Космо-Психо-Логос / ГеоргийДмитриевичГачев. М. : Прогресс-Культура, 1995. 480 с.
57. Германова Н.Н. Коммуникативная стратегия комплимента и проблемы типологии речевых этикетов / Н.Н. Германова // Язык и модель мира : Сб. науч. тр. 1993. Вып. 416. С. 2739.
58. Гетц Г.В. Изучение ментальностей : взгляд из Германии / Г.В. Гетц// Споры о главном : сб. ст. 1993. С. 5864.
59. Гжегорчикова Р.О раскаянии, покаянии и других актах, связанных с чувством вины / Рената Гжегорчикова // Сокровенные смыслы : Слово. Текст. Культура : сб. ст. в честь Н.Д. Арутюновой. 2004. С. 356363.
60. Головня А.В. Лінгвокультурний простір художньої прози Р.Кіплінга: дис. ... кандидата філол. наук : 10.02.04 / Головня Алла Василівна К., 2007. 205 с.
61. Голубничая О.И. Семантико-функциональные особенности высказываний, направленных на поддержку адресата (на материале английского языка) : дис. ... кандидата филол. наук : 10.02.04 / Голубничая Ольга Ивановна. К., 1994. 171 с.
62. Голубовская И.А. Этнические особенности языковых картин мира / Ирина Александровна Голубовская. К. : Издательско-полиграфический центр Киевский университет”, 2002. 293 с.
63. Голубовська І.О. Етнічні особливості мовних картин світу / ІринаОлександрівна Голубовська. К. : Логос, 2004.— 284 с.
64. Горелов И.Н. Основы психолингвистики / И. Н. Горелов, К.Ф.Седов. [3-е перераб. и дополн. изд.]. М. : Лабиринт, 2001. 304 с.
65. Городецкий Б.Ю. От лингвистики языка к лингвистике общения / Б.Ю. Городецкий // Язык и социальное познание. 1990. С. 3956.
66. Грайс Г.П. Логика и речевое общение / Г.П. Грайс // Новое в зарубежной лингвистике. 1985. Вып. 21. С. 217237.
67. Григорьева С.А. Словарь языка русских жестов / Григорьева С.А., Григорьев Н.В., Крейдлин Г.Е. М., Вена : Языки русской культуры ; Венский славистический альманах, 2001. 256 с.
68. Гриценко С.П. Етика ділового спілкування /Гриценко С.П., Гриценко Т.Б., Іщенко Т. Д. К. : Центр навчальної літератури, 2006. 325 с.
69. Гришина С.В. О качественной оценке информации речевого сообщения, стилистические аспекты устной и письменной коммуникации / С.В.Гришина // Сб. науч. тр. ин-та иностр. языков им. М. Тореза. 1987. Вып.286. С.102152.
70. Гудков Д.Б. Теория и практика межкультурной коммуникации / ДмитрийБорисовичГудков. М. : Гнозис, 2003. 288 с.
71. Гудков Д.Б. К вопросу о словаре прецедентных феноменов / Д.Б.Гудков// Культурные слои во фразеологизмах и дискурсивных практиках. 2004. С. 251259.
72. Гулакова И.И. Коммуникативные стратегии и тактики речевого поведения в конфликтной ситуации общения : дис. ... кандидата филол. наук : 10.02.01, 10.02.19 / Гулакова Ирина Ивановна. Орёл, 2004. 152 с.
73. Гумбольдт фон В. Избранные труды по языкознанию / Вильгельм фон Гумбольдт. М. : Прогресс, 2000. 400 с.
74. Гуревич А.Я. От истории ментальностей к историческому синтезу / А.Я.Гуревич // Споры о главном: Сб. ст. 1993. С. 1629.
75. Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка : в 4 т. / В.И.Даль. М. : Русский язык, 1989. Т. 4. 686 с.
76. Дейк ван Т.А. Стратегии понимания связного текста / Т. А. ван Дейк, В.Кинч // Новое в зарубежной лингвистике. Когнитивные аспекты языка. 1988. Вып. 23. С. 153212.
77. Дейк ван Т.А. Язык. Познание. Коммуникация / ТойнА.ванДейк. М. : Прогресс, 1989. 310 с.
78. Дементьев В.В. Непрямая коммуникация и ее жанры / ВалерийВасильевичДементьев. Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 2000. 248 с.
79. Демьянков В.З. Теория речевых актов” в контексте современной зарубежной лингвистической литературы (обзор направлений) / В.З.Демьянков// Новое в зарубежной лингвистике. 1986. Вып. 17. С. 223234.
80. Дерпак О.В. Конфронтативні мовленнєві жанри : комунікативно-прагматичний та мовний аспекти (на матеріалі української, англійської та польської мов) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : 10.02.15 Загальне мовознавство” / О.В. Дерпак. К., 2005. 16 с.
81. Дискурс іноземномовної комунікації : [колективна монографія / під заг. ред. Кусько К. Я.]. Львів, 2001. 495 с.
82. Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен : [колективна монографія / під заг. ред. Шевченко І.С.]. Х. : Константа, 2005. 356 с.
83. Добровольский Д.О. Национально-культурная специфика во фразеологии / Д.О. Добровольский // Вопросы языкознания. 1997. № 6. С.3748.
84. Долинин К.А. Стилистика французского языка / КонстантинАркадьевич Долинин. Л. : Просвещение, 1978. 344 с.
85. Долинин К.А. Имплицитное содержание высказывания / К.А.Долинин // Вопросы языкознания. 1983. № 6. С. 3747.
86. Дорда С.В. Комунікативно-прагматичні особливості висловлювань, що передають каяття (на матеріалі англійської мови): дис. ... кандидата філол. наук: 10.02.04 / Дорда Світлана Володимирівна. К., 1996. 164 с.
87. Дридзе Т.М. Язык и социальная психология / ТамараМоисеевнаДридзе. М. : Высшая школа, 1980. 224 с.
88. Дымарский М.Я. Проблемы текстообразования и художественный текст (на материале русской прозы ХІХХХ вв.) / МихаилЯковлевичДымарский. СПб. : Изд-во Санкт-Петербургск. ун-та, 1999. 284 с.
89. Журавлев А.П. О некоторых отличиях живой разговорной речи от стилизованной / А.П. Журавлев // Русская разговорная речь. 1970. С. 176185.
90. Завражина Г.В. Мовленнєва агресія та засоби її вираження в масмедійному політичному дискурсі України (на матеріалі російськомовної газетної комунікації) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: 10.02.02 Російська мова” / Г.В. Завражина. К., 2008. 20 с.
91. Залевская А.А. Психолингвистические исследования. Слово. Текст : Избранные труды / Александра Александровна Залевская. М. : Гнозис, 2005. 543 с.
92. Звегинцев В.А. Предложение и его отношение к языку и речи / ВладимирАндреевичЗвегинцев. М. : Изд-во МГУ, 1976. 307 с.
93. Золотова Г.А. Коммуникативные аспекты русского синтаксиса / Галина Александровна Золотова. М. : Едиториал УРСС, 2003. 367 с.
94. Иванова Е.В. Пословичные картины мира (на материале английских и русских пословиц) / Елизавета Васильевна Иванова. Спб. : СпбГУ, 2002. 160с.
95. Изард К. Эмоции человека / Кэррол Изард. М. : Изд-во МГУ, 1980. 439с.
96. Иная ментальность / [Карасик В.И., Прохвачева О.Г., Зубкова Я.В. и др.]. М. : Гнозис, 2005. 352 с.
97. Иссерс О.С. Коммуникативные стратегии и тактики русской речи / ОксанаСергеевна Иссерс. М. : Едиториал УРСС, 2002. 284 с.
98. Караванський С. Секрети української мови / Святослав Караванський. К. : Кобза, 1994. 152 с.
99. Карасик В.И. Язык социального статуса / Владимир Ильич Карасик. М. : Ин-т языкозн. РАН ; Волгоградск. гос. пед. ин-т, 1992. 330 с.
100. Карасик В.И. Языковая личность и категории языка / В. И. Карасик // Языковая личность : проблемы значения и смысла. 1994. С. 142