КОНОТАТИВНІ КОМПОНЕНТИ ЛЕКСИЧНОЇ СЕМАНТИКИ ЯК ПАРАМЕТР МІЖМОВНОГО ЗІСТАВЛЕННЯ (на матеріалі української та англійської мов)

Краткое описание

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА

На правах рукопису

БАРАБУЛЯ Антон Миколайович

УДК 81’44 (811.161.2 + 811.111): 81’373

КОНОТАТИВНІ КОМПОНЕНТИ ЛЕКСИЧНОЇ СЕМАНТИКИ
ЯК ПАРАМЕТР МІЖМОВНОГО ЗІСТАВЛЕННЯ
(на матеріалі української та англійської мов)

Спеціальність 10.02.17 порівняльно-історичне
і типологічне мовознавство

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
філологічних наук

Науковий керівник:
доктор філологічних наук, професор
МАНАКІН Володимир Миколайович

Кіровоград 2007

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ..................5
ВСТУП ...............6
РОЗДІЛ 1. ОСНОВНІ ЧИННИКИ ВИНИКНЕННЯ Й АКТУАЛІЗАЦІЇ КОНОТАТИВНИХ КОМПОНЕНТІВ ЛЕКСИЧНИХ ЗНАЧЕНЬ ............................................................................................15
1.1. Місце лексичних конотацій в мовних картинах світу ....................19
1.1.1. Символ як основа концептуальних конотацій ...........................20
1.1.2. Роль культурного компоненту семантики у виникненні конотацій .....................................................................................................24
1.1.3. Стереотипізація у процесі мовної реалізації конотацій ...........27
1.2. Психолінгвістичні фактори виникнення лексичних конотацій .........33
1.2.1. Асоціативний вектор лексичних конотацій ...........................35
1.2.2. Емоційний вектор лексичних конотацій ........................................38
1.3. Контекстуальна та фреймова зумовленість лексичних конотацій .50
1.3.1. Контекстуальна детермінація лексичних конотацій .....50
1.3.2. Фонові знання і лексичні конотації ........................................54
1.3.3. Фреймова детермінація лексичних конотацій ...56
Висновки до розділу 1 ..............................................................................................62
РОЗДІЛ 2. СПОСОБИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНОТАЦІЙ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА АНГЛІЙСЬКІЙ МОВАХ ......................................................64
2.1. Способи реалізації складників конотації у лексико-семантичному аспекті ..........................................................................................................64
2.1.1. Реалізація складників конотації у метафорах ............................65
2.1.2. Реалізація складників конотації у метоніміях ...............................66
2.2. Способи реалізації складників конотації у фразеологічному аспекті ....69
2.3. Способи реалізації складників конотації у лексико-стилістичному аспекті .........................................................................................73
2.3.1. Реалізація складників конотації у жаргоні ....................................73
2.3.2. Реалізація складників конотації в оказіоналізмах .........................76
Висновки до розділу 2 ..................80
РОЗДІЛ 3. ЗІСТАВНА ХАРАКТЕРИСТИКА КОНОТАТИВНИХ КОМПОНЕНТІВ ФІТОНІМІВ УКРАЇНСЬКОЇ ТА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВ ...............................................................82
3.1. Символічна багатозначність фітонімів української та англійської мов як основа реалізації їхнього конотемного потенціалу ........83
3.1.1. Реалізація символічно зумовлених конотем ....83
3.1.1.1. Реалізація конотем, які базуються на міфологемно-символічному навантаженні денотатів ........................87
3.1.1.2. Реалізація конотем, які базуються на геральдично-символічному навантаженні денотатів ....90
3.1.2. Пареміологічна реалізація конотемного потенціалу фітонімів .92
3.2. Комбіновані варіанти реалізації складників конотацій фітонімів української та англійської мов ........................................................................107
3.2.1. Фразеологічна реалізація конотемного потенціалу фітонімів .....107
3.2.2. Жаргонна реалізація конотемного потенціалу фітонімів .....128
3.2.2.1. Жаргонна реалізація конотемного потенціалу фітонімів на основі формальної аналогії .........................129
3.2.2.2. Жаргонна реалізація конотемного потенціалу фітонімів на основі змістової аналогії .........134
3.2.3. Оказіональна реалізація конотемного потенціалу фітонімів .......140
Висновки до розділу 3 ................141
ВИСНОВКИ .......................145
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..........153
ДОДАТКИ ..............................................................................................................185
Додаток А. Загальний список фітонімів української й англійської мов, що використано у дослідженні (з урахуванням латинських родо- видових назв відповідних рослин) ................................................................186
Додаток Б. Порівняльна таблиця реалізації конотемного потенціалу фітонімів української й англійської мов у паремійних одиницях .............189
Додаток В. Порівняльний аналіз реалізації конотемного потенціалу фітонімів української й англійської мов у паремійних одиницях .........192
Додаток Д. Порівняльна таблиця реалізації конотемного потенціалу фітонімів української й англійської мов у фразеологічних одиницях ......193
Додаток Е. Порівняльний аналіз реалізації конотемного потенціалу фітонімів української й англійської мов у фразеологічних одиницях ......196
Додаток Ж. Реалізація конотемного потенціалу фітонімів української й англійської мов у жаргонному прошарку на основі формальної аналогії .............................................................................................................197
Додаток З. Порівняльна таблиця реалізації конотемного потенціалу фітонімів української й англійської мов у жаргонному прошарку на основі змістової аналогії ........................................................................199
Додаток И. Порівняльний аналіз реалізації конотемного потенціалу фітонімів української й англійської мов у жаргонному прошарку на основі смислової аналогії ......................................................................201

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

австр. з австралійського варіанта англійської мови;
амер. з американського варіанта англійської мови;
англ. з англійської мови;
атр. реалізація конотеми за наявністю атрибутивної ознаки;
білор. з білоруської мови;
букв. буквально;
д.-гр. з давньогрецької мови;
д.-інд. (вед.) з давньоіндійської (ведійської) мови;
див. дивись;
івр. з мови іврит;
КП конотемний потенціал;
КПЛ конотемний потенціал лексеми;
ЛО лексична одиниця;
ЛСГ лексико-семантична група;
нім. з німецької мови;
пол. з польської мови;
пор. порівняймо;
рос. з російської мови;
укр. з української мови;
ФО фразеологічна одиниця;
франц. з французької мови;
циг. з циганської мови.

ВСТУП
Сучасний етап розвитку лінгвістики характеризується підвищеною увагою до проблем лексичної семантики. Серед них важливе місце посідає проблема вираження національних відмінностей у мовах. Питання зіставного вивчення лексичного рівня споріднених та неспоріднених мов викликають особливий інтерес, тому що саме в лексиці найбільш яскраво відображена специфіка національних мовних систем. Порівняльний аналіз надає можливості розкрити своєрідність рідної мови й культури на тлі інших мовних картин світу. Джерела контрастивного вивчення мовних культур беруть початок у лінгвістичній філософії В. фон Гумбольдта [76; 77].
Синхронно-зіставне дослідження конотативних елементів лексичної семантики є важливим напрямком сучасної лінгвістики. Воно з’ясовує особливості взаємодії сфери конотативних значень лексико-семантичних корелятів мов з різним ступенем спорідненості. У цьому плані явище лексичної конотації як результат функціонування асоціативно-аналогових зв’язків сем на рівні вторинної номінації заслуговує на особливу увагу.
В лінгвістиці зростає інтерес до розгляду мовних явищ у динаміці їхнього функціонування у лексико-семантичному [27; 119; 256; 285], мовленнєво-дискурсивному [10; 261; 280], соціологічному [37; 83], історико-культурологічному [30; 44] аспектах, що передбачає спостереження за реалізацією мовних одиниць у процесі комунікації у відповідності з намірами мовця, адже успіх учасників процесу міжкультурної комунікації спирається на вміння не тільки грамотно володіти мовою, а й відчувати латентні смисли і декодувати приховану інформацію. Саме лексеми з наявною конотацією і утворюють комплексно або ізольовано ту сферу, в якій міститься ця прихована інформація.
Наукове опрацювання проблематики природи конотативних компонентів лексичних значень у споріднених та неспоріднених мовах має свою історію [61; 70; 101; 259; 279] та певні перспективи вивчення. Проблема нашого дослідження полягає в тому, що існує багато розбіжностей у визнанні природи такого мовного явища, як конотація, сфери реалізацій конотативних значень лексем, встановленні меж лексичної та стилістичної конотацій. Сучасні дослідження в галузі теорії номінації [7; 61; 213; 262], лексичної семантики [10; 118; 214; 242; 305], комунікативної лінгвістики [26; 48; 178; 272; 295], когнітивної лінгвістики [12; 54; 55; 71; 80; 126; 325], психолінгвістики [23; 147; 158; 282], лінгвокультурології [47; 146; 149; 326], порівняльного мовознавства [13; 38; 60; 143; 258] надають поглиблену теоретичну базу знань про природу та сфери функціонування лексичних конотацій. Однак спостерігається відсутність чіткого розподілу асоціативного та емотивного векторів виникнення конотативних значень лексичних одиниць. Окрім того, конотація дуже мало досліджувалась у зіставному аспекті.
Зазначені проблеми хоча й висвітлюються у деяких працях сучасної лінгвістики [28; 230], але незважаючи на це лишаються недостатньо опрацьованими.
Отже, актуальність дослідження зумовлена загальним спрямуванням сучасних лінгвістичних досліджень на вивчення спільного й національно-специфічного в різних мовних картинах світу, що, в свою чергу, потребує системного аналізу внутрішніх механізмів та позамовних чинників, які скеровують процес формування та актуалізації конотативних компонентів значень лексичних корелятів у різних мовах. Аналіз спільного та відмінного у сфері лексичної конотації як основи процесів лексико-семантичної деривації в цілому дозволяє передбачити і тим самим прогнозувати міжмовні розбіжності й чинники міжмовного перекодування, що є важливим для перекладознавства, міжкультурної комунікації, розробки науково обґрунтованої моделі вивчення мов та дослідження культурно детермінованих мовних феноменів тощо.
Дослідження є актуальним і з огляду на необхідність комплексного виявлення засобів мовної концептуалізації, встановлення лінгвокогнітивних чинників та особливостей такої концептуалізації в різних мовних картинах світу.
Порівняльно-типологічне дослідження компонентної структури певних лексико-семантичних груп розширює можливості визначення специфіки розвитку внутрішньої семантичної деривації, зокрема виявлення суто національних особливостей у формуванні вторинних значень лексем у порівнюваних мовах.
Робочою гіпотезою дослідження є припущення про те, що на відміну від основних лексичних значень конотативні компоненти семантики, які утворюють конотемний потенціал лексем (далі КПЛ), тобто сукупність потенційних сем, які не завжди наявні у словниково-фіксованих значеннях слів, але завжди фіксовані в свідомості мовця і можуть служити основою реалізації конотації, безпосередньо спрямовані на передачу національно-культурної специфіки різних мов.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження відповідає профілю комплексної теми наукового дослідження кафедри перекладу та загального мовознавства Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка Європейські мовні картини світу в аспектах етнолінгвістики та лінгвокультурології” (номер держреєстрації 0105U001846). Тему затверджено вченою радою університету, протокол №5 від 24 грудня 2003 року.
Об’єктом дослідження є конотативні компоненти лексичних одиниць української та англійської мов, зокрема, фітонімів, що реалізуються в їх лексико-стилістичному, фразеолого-пареміологічному та лексико-семантичному аспектах.
Предметом дослідження є специфіка актуалізації конотативних компонентів лексем української та англійської мов.
Метою дослідження є встановлення закономірностей виникнення та особливостей вираження і функціонування лексичних конотацій в українській та англійській мовних картинах світу. Окреслені об’єкт, предмет та мета дослідження передбачають розв’язання таких завдань:
1) уточнити місце конотації в мовній картині світу шляхом розмежування мовної та концептуальної конотацій;
2) визначити критерії та принципи виділення конотативних компонентів лексичного значення в зіставному аспекті;
3) виявити позамовні чинники актуалізації конотативних компонентів значень лексем-корелятів в українській та англійській мовах;
4) окреслити способи реалізації КПЛ в лексико-стилістичному, фразеолого-пареміологічному та лексико-семантичному аспектах зіставлюваних мов;
5) встановити специфіку реалізації конотемного потенціалу таксонів класу фітонімів української та англійської мов.
Матеріал дослідження у кількості 936 одиниць (семем) дібрано шляхом суцільної вибірки із тлумачних [СУМ; СРЯ; OAD; OED], двомовних перекладних [НБАРС; ФРС; НРС; БПРС] (у тому числі електронних [L6; ПЛ]), лінгвокраїнознавчих [ВЛСС; Amer.] словників, що були укладені протягом останнього часу, словників символів [ССКУ; ЭСЗЭ], фразеологічних [ФСУМ; АРФС; CID], пареміологічних [ААПП; ПП-1; ПП-2; УПП; ODEP] словників та словників ненормативної лексики [КСЖЛУМ; РАСНЛ; БСРЖ; ССУС; АРССНЛ; DAS]. Крім цього, джерелом матеріалу слугували україно- та англомовна преса, телебачення, мережа Internet, фрагменти творів художньої української та англійської літератури, уривки з євангельських текстів, побутові дискурси українських та американських мовців. В окремих випадках як ілюстративний використовувався матеріал інших (переважно російської) мов.
Методологічною основою дослідження є фундаментальні теоретичні положення загального й порівняльно-історичного мовознавства, ґрунтовно розроблені й викладені у працях з лексичної семантики [6; 190; 223; 299; 330], загальної [67] та зіставної лексикології [60; 143; 239], лінквокультурології [50; 149], психолінгвістики [158; 203; 282; 290], когнітивної лінгвістики [80; 292] та філософії [1; 33; 78; 92]. Передусім це положення про компонентний склад лексико-семантичного поля, про вплив процесів свідомості мовців на семантичні зміни в мові, про взаємозв’язок концептуальної та мовної картин світу, про когнітивну природу мови, що виступає своєрідним вікном” у світ знань людини, про синергетичний характер мовної системи.
Методи дослідження. Досягнення поставленої мети й розв’язання конкретних завдань дисертаційного дослідження ґрунтуються на загальних принципах системного аналізу мовних явищ. Установлення особливостей виникнення та актуалізації конотативних компонентів лексичної семантики базується на використанні таких методів, як зіставний, метод компонентного (семного) аналізу, описовий, метод кількісного аналізу, а також методи контекстуального та лінгвокультурологічного аналізу. За допомогою методу компонентного аналізу конотему як окрему структурну одиницю (сему) семантичної будови слова виділено в один з об’єктів міжмовного зіставлення. Контекстуальний аналіз було застосовано для того, щоб простежити процес перетворення конотеми у конотацію в рамках певного контексту. Лінгвокультурологічний аналіз дозволив виявити вплив окремих культурних факторів етносу на виникнення та актуалізації конотативних компонентів. За допомогою описового методу встановлено роль певних конотативних компонентів у лексемах певних мов, із залученням зіставного виявлено спільні та відмінні риси процесу актуалізації конотативних компонентів, а за допомогою методу кількісного аналізу з’ясовано питому вагу спільних і відмінних конотем у порівнюваних фрагментах мовних систем.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що це перша праця, де лексичні конотації розглядаються як окремий та самостійний параметр міжмовного зіставлення. У дисертації вперше опрацьовано схему та модель комплексного міжмовного зіставного аналізу конотацій як складників семантичної структури лексем. Конотативні компоненти лексичного значення розглянуто в когнітивному ракурсі з подальшим зіставним аналізом. Простежено механізм перетворення потенційних конотем в актуалізовані конотації. У дослідженні вперше обґрунтовано поняття конотемного потенціалу лексем та з’ясовано специфіку його виникнення в українській та англійській мовах, а також систематизовано за ступенем активності КПЛ фітоніми як одиниці подібного таксономічного класа української та англійської мов.
У дослідженні вперше введено поняття конотемного потенціалу лексем та з’ясовано національні особливості виникнення й ступеня активності конотемного потенціалу лексем однакових (зокрема фітонімічних) концептуальних сфер української та англійської мов.
Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що його висновки є певним внеском у теорію зіставної лексикології як галузі контрастивної лінгвістики, а також у теорію семасіології, ономасіології та теорію міжкультурної комунікації. Результати дослідження доповнюють наявні в лінгвістиці теоретичні погляди на актуалізацію окремих компонентів семантичної структури лексем української та англійської мов, на критерії визначення типологічних подібностей та розбіжностей цього процесу
Дослідження має значення також для подальшої розробки й систематизації методологічної, теоретичної, практичної та методичної бази порівняльно-типологічного вивчення лексичної семантики, для вдосконалення методики зіставного аналізу лексичних конотацій споріднених і неспоріднених мов зокрема. Воно сприятиме розвитку етнолінгвістики, лінгвокультурології, інших суміжних галузей, оскільки відбиває нові уявлення про будову семантики слова в когнітивному і культурно-історичному аспектах.
Практичне значення дослідження полягає у можливості використання основних положень і висновків при розробці курсів порівняльної типології (розділ Контрастивна семантика”), загального мовознавства (розділ Контрастивна лінгвістика”), лексикології для студентів факультетів української та іноземної філології (розділи Семантика”, Ономастика”), у спецкурсах і курсах за вибором з лексикології, лінгвокультурології, когнітивної лінгвістики, та суміжних з мовознавством наук: антропологією, етнопсихолінгвістикою; в науковій роботі студентів, магістрів, аспірантів та здобувачів наукових ступенів. Матеріали дослідження можуть бути використані у лексикографічній практиці, особливо при укладанні двомовних тлумачних, перекладних та контрастивних словників. Використання результатів у практичному перекладознавстві уможливить визначення різних типів лексико-семантичних розбіжностей між українською та англійською мовами у фітонімічній номенклатурі.
Апробацію результатів дослідження була здійснена у вигляді доповідей на чотирьох міжнародних наукових конференціях з міжкультурної комунікації: Межкультурные коммуникации: пространство и время. III Международная конференция” (Алушта, 2004), Мова і культура. ХІІІ Міжнародна наукова конференція ім. проф. Сергія Бураго” (Київ, 2004), Полиэтническая среда: культура, политика, образование” (Луганськ, 2004), Мова і культура. XIV Міжнародна наукова конференція ім. проф. Сергія Бураго” (Київ, 2005), та двох із функціональної лінгвістики: Актуальні проблеми функціональної лінгвістики” (Харків, 2005), Международная конференция молодых филологов-славистов” (Тарту, Естонія, 2006).
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження висвітлено в шести статтях та матеріалах конференцій, чотири з яких опубліковані у фахових наукових виданнях ВАК України (1,67 др. арк.), та одній збірці матеріалів наукової конференції Росії. Загальний обсяг публікацій 2,87 др. арк.
Структура й обсяг роботи. Дослідження складається з вступу, трьох розділів, що завершуються висновками, та загальних висновків.
У розділі 1 Основні чинники виникнення й актуалізації виникнення конотативних компонентів лексичних значень” висвітлено проблему з позицій розгляду семантичного поля лексичних одиниць в етнопсихологічному та соціолінгвістичному аспектах на тлі мовних картин світу, зокрема, підкреслення важливості культурного компоненту як одного з факторів виникнення конотацій та опису процесу стереотипізації побудови образу на основі вже існуючого уявлення у мовній реалізації конотації.
У розділі підкреслено роль контекстуальної та фреймової баз для реалізації конотативних значень лексичних одиниць, а також доведено роль фонових знань у процесі взаємної інтеграції контексту та фрейму і утворення контекстуально-фреймової бази реалізації конотацій.
Розділ 2 Способи реалізації лексичних конотацій в українській та англійській мовах” присвячено дослідженню перетворення конотеми в конотацію у вигляді таких стилістичних тропів, як метафора та метонімія, а також елементів фразеологічних одиниць, жаргонізмів та оказіоналізмів, виявленню особливостей цього процесу в українській та англійській мовах.
У Розділі 3 Зіставна характеристика конотативних компонентів фітонімів української та англійської мов” висвітлено функціональний аспект лексичних конотацій на прикладі їх функціонування в лексико-семантичній групі фітонімів української, англійської, а також російської та інших мов за допомогою параметрів теоретичної бази, встановлених у попередніх розділах дослідження.
Зокрема, визначено символічну багатозначність фітонімів як основу реалізації їхнього конотемного потенціалу. У спробі відокремити геральдичні символи від суто іконічних доведено причину різноманітності асоціацій, які ці образи викликають.
В окремих параграфах розділу виділено пареміологічну сферу активізації образно-символічного потенціалу фітонімів, висвітлено реалізацію конотемного потенціалу фітонімів у класі фразеологічних одиниць і, нарешті, описано використання фітонімів з активізованим конотемним потенціалом у прошарку ненормативної лексики, зокрема жаргону, що дозволяє з’ясувати шляхи виникнення конотацій за формальною чи змістовою аналогією.
У додатках викладено результати математичного опрацювання зіставного аналізу фітонімічних конотацій, за допомогою якого виявлено кількість збігів у процесі активізації конотемного потенціалу фітонімів української та англійської мов, порівняння діапазону активних конотацій фітонімів залежно від класу функціонування лексем (паремійний, фразеологічний, жаргонний) в українській та англійській мовах, визначено фітоніми зіставлюваних мов з найбільш активізованим конотемним потенціалом. В окремому додатку (Додаток А) представлено список фітонімів української та англійської мов (з урахуванням латинських родо-видових назв відповідних рослин), конотемний потенціал яких досліджено у роботі.

Список литературы

ВИСНОВКИ
На основі проведеного дослідження була з’ясована когнітивна природа виникнення та реалізації конотативних відтінків лексичних одиниць української та англійської мов, зроблено їхній порівняльний аналіз з урахуванням матеріалу російської, французької, німецької, інших мов, встановлено спільні та відмінні риси, які характеризують національну специфіку вектора мислення мовного колективу у процесі транспонування рис одного факту об’єктивної реальності на риси іншого предмета чи явища.
На загальнотеоретичному рівні за допомогою методу семного аналізу встановлено, що конотація є реалізацією конотеми потенційної семи, яка не завжди фіксується в лексичному значенні відповідного слова в тлумачних словниках, але наявна у свідомості мовця або, найчастіше, мовного колективу, який становить націю, соціальну макро- або мікрогрупу.
Сукупність конотем формує конотемний потенціал лексеми, який теоретично може спрацювати за будь-яких умов спілкування або ідіолектного опису картини навколишнього буття.
Залежно від ролі певного факту об’єктивної реальності в житті мовця або мовного колективу, конотемний потенціал лексеми, що позначає цей факт, може бути більш або менш потужним.
Хоча, з іншого боку, ступінь потужності КПЛ не можна визначити лише за кількістю конотацій, реально втілених у мові. Конотемне поле лексеми в принципі необмежене, і виникнення додаткового значення слова може відбутися в будь-який момент на ґрунті асоціативно-емотивного способу мислення мовців. Передбачити цей процес неможливо.
При порівняльному аналізі конотацій, уже наявних у мові, помітно, що базою для їхнього мовного втілення слугують образний, оцінний, емотивний та експресивний складники конотеми, які мають когнітивний та емоційний характер, а вже в процесі втілення конотації в мовленнєвому потоці на них нашаровуються додаткові компоненти змістової структури слова, що мають національно-культурний, соціальний, ідеологічний, ґендерний, ідіолектний характер.
У процесі виділення психолінгвістичних основ виникнення конотативних відтінків лексичних значень слів з’ясовується їхня білатеральна природа, що виявляється в наявності асоціативного та емоційного векторів механізму їх виникнення.
Асоціації спрацьовують у процесі становлення образного складника конотеми. При порівняльному аналізі цей складник виявляє закарбовані в мовній картині світу психологічні почуття, переживання та враження, які людина відчуває в процесі пізнання світу. Найяскравіші переживання та враження від окремих матеріальних об’єктів навколишнього світу і дають поштовх для подальшої символізації цих елементів у свідомості мовця. Надаючи символічного навантаження певному об’єкту навколишньої дійсності, мовець одночасно фіксує це в семантичному полі слова, що позначає цей елемент. Як окремі ознаки явища-основи відтворюються в знаковому символі, так і окремі ознаки денотата реалізуються в конотемах, на яких ґрунтується мовний символ, а конотація знакова породжує конотацію мовну.
На основі вже наявного уявлення образ стає стереотипом, або концептуальним символом, який виступає одним з видів одиниць порівняння в площині реалізації культурного компонента. У процесі відтворення картини світу в мові шляхом стереотипізації лексеми набувають символічного значення особливого типу конотативного значення слова, вмотивованість якого не обмежується внутрішньою структурою семантеми, а визначається життям та побутом людей, у свідомості яких окремий предмет, дія або ритуал починають виступати в ролі символу якогось іншого предмета або явища об’єктивної реальності.
Емоції залучаються в процесі становлення оцінного, емотивного та експресивного складників конотеми, які мають високий ступінь взаємопов’язаності й часто активізуються комбіновано. Існуючи в нерозривній єдності з пізнавально-комунікативними властивостями слова, ознаки емоційно-експресивні здійснюють сильніший вплив на реципієнта інформації, яка запам’ятовується швидше й міцніше порівняно з беземоційним варіантом. Формуючи конотації на фоні емоційних складників конотем, мовець апелює до своєї емоційної пам’яті, оживлює емоційні сліди того, що він пережив раніше, переносить свій емоційний досвід з однієї ситуації в іншу.
Проте слова з яскраво вираженим емотивним складником відрізняються від слів, де емоційне наповнення є ядром значення, а не співзначенням, через те, що емоції можуть передаватися не лише мімікою, інтонацією чи певними вербальними сигналами, а ще й шляхом нашарування власного ставлення до реального референта буття на семантичне поле лексеми, паралельно з передаванням інформації. Це помітно у вживанні емотивних суфіксів, які не завжди додають слову конотативного значення, а часто виступають емоційним виявом мовця.
Оцінний складник конотеми як результат суб’єктивного ставлення до факту навколишної дійсності виявляється в тих лексемах, які споконвічно не містять у собі оцінку як частину об’єктивної характеристики цього або іншого факту, та активізується на морфемному рівні у вигляді певних афіксів, на лексико-фразеологічному у вигляді оцінних фразеологізмів, на граматико-синтаксичному у вигляді оцінних конструкцій.
Незвичайність факту об’єктивної реальності, його невідповідність” стереотипам, що сформувалися в суспільній свідомості, породжує, у свою чергу, експресію, яка й утілюється у вигляді експресивного складника конотеми. При порівнянні активізації цього складника на мовних рівнях виявляється його більша продуктивність на морфемному рівні в українській мові, ніж в англійській (з огляду на більшу продуктивність в англійській мові конверсії, порівняно з афіксацією).
Найсприятливішим середовищем для активізації конотеми у вигляді конотації є середовище контекстуальне, яке, однак, може бути не лише фактором виникнення додаткових значень, а й їхнім фоном. Для самого процесу реалізації конотації найбільше практичне значення мають ситуативний, культурний та психологічний контексти.
Поряд із контекстом у ряді прагматичних чинників, що можуть мати великий вплив не лише на формування, а й на реалізацію конотації, на особливу увагу заслуговує такий фактор, як фонові знання, які утворюють основу аналогій, підтексту, що є базою виникнення стилістичних тропів, де й реалізуються конотації. Інакше кажучи, в певному контексті за допомогою фонових знань реалізується конотативна база лексем, що свого часу сформувалася на фреймовому рівні мови.
Саме під час реалізації конотативної інформації, зумовленої образом, який відтворено у фреймі, відбувається перехід від розумових структур до семантичних. Причому існує процес зворотний до процесу вербального вираження інформації в контексті це процес розуміння, що є наріжним каменем міжкультурної комунікації.
Активізуючись поодиноко або, частіше, комбіновано, конотемні складники надають лексемі стилістично-тропових функцій (переважно метафоричної, метонімічної чи іронічної).
Виконуючи саме ці функції, лексема реалізує власний конотемний потенціал у вигляді конотацій, наявних у фразеологічних та пареміологічних одиницях мови, а також у її жаргонній сфері та оказіоналізмах.
На прикладі конотемного потенціалу фітонімів простежується реалізація лексичних конотацій в мовній картині світу у вигляді іконічних чи геральдичних символів. Зіставний аналіз доводить яскраве виявлення національно-культурного компоненту в подібних символах, оскільки вони наочно характеризують ставлення членів спільноти (етносу) до явища, символом якого вони обирають ту чи іншу квітку, виходячи з її ознак та властивостей.
Семи, які в семантичному полі на рівні конотемного потенціалу лексеми ці ознаки та властивості позначають, стають агентами їхнього транспонування до семантичного поля концепту, який згодом символізується. Оскільки рослини утворюють безпосереднє оточення людини-мовця у навколишньому середовищі, то вони стають згодом тією сигнальною конкретною реалією, яка може однією з перших спасти на думку в процесі своєрідної матеріалізації” абстрактного у свідомості мовця.
При порівняльному аналізі реалізації конотемного потенціалу фітонімів української та англійської мов помітно, що найбільш потужно цей процес виявляється в паремійній та фразеологічній сферах (див. Додатки Б, В, Д, Е). Питома вага фітонімів обох мов виявляється майже однаковою з невеликою перевагою англійських у паремійній сфері (див. Додаток В) та українських у фразеологічній (див. Додаток Е). Пояснюється це тим, що фразеологізми та паремії є класами, що мають давнішню історію виникнення та існування, ніж, скажімо, жаргон.
Спільними конотемами, які реалізують фітоніми української та англійської мов у пареміологічній сфері, виявляються ті семи, які позначають найбільш характерні ознаки тієї чи іншої рослини: ‘міцність’ (дуб/oak; горіх/nut), ‘пекучість’ (кропива/nettle), ‘краса’ та ‘оманливість’ (троянда (рожа)/rose) тощо (див. Додатки В, Е). Щодо власне фітонімів, що позначають рослини, риси яких транспонуються у паремії, то найбільшу розгалуженість КП в українській мові виявляють такі: верба, горох, груша, цибуля, а в англійській grape (виноград”), nut (горіх”), oak (дуб”), apple (яблуко”), cherry (вишня”), willow (верба”) тобто фітоніми, які позначають рослини, характерні для ареалу проживання мовців.
Те саме стосується й конотем, реалізованих у фразеологічній сфері. Однак, оскільки деякі фразеологічні одиниці становлять окрему групу дериватів” міфологем загальнолюдського характеру, то високий відсоток збігу реалізованих конотацій спричинений залученням до цих класів лексем, що позначають символи загальносвітової культури: яблуко/apple, терен/sloe або запозичені з інших культур: пальма/palm, лавр/laurel. Під час порівняння конотацій лексем подібного характеру підтверджується асоціативний механізм виникнення конотації, а також той факт, що конотації виникають тоді, коли одне слово асоціативно викликає у свідомості мовця інше, і символічне навантаження денотата, що згодом утілюється в образному складнику конотації, теж має асоціативний вектор спрямованості.
В інших випадках спостерігається та сама ситуація, що і в пареміологічній сфері спільними конотемами, які реалізують фітоніми української та англійської мов у фразеологічній сфері, виявляються ті семи, які позначають найбільш характерні ознаки тієї чи іншої рослини: ‘дешевий’, ‘покарання’, ‘кулеподібний’ (біб/bean), ‘сум’ (верба/willow), ‘міцність’ (горіх/nut) (див. Додаток Е). Найбільшу розгалуженість у реалізації КП в українській мові виявляють фітоніми: мак, горох, капуста, в англійській bean (біб”), oats (овес”), apple (яблуко”) тобто, фітоніми, що позначають господарськи важливі для того чи іншого етносу рослини.
Крім того, у фразеологічній сфері спостерігається транспонування ознак денотатів як первинно-, так і вторинно-конотативного характеру. Вторинно-конотативний характер конотацій виявляється на основі первинних конотацій, які свого часу набули реалізації в культурній спільноті однієї або декількох націй.
При порівнянні фітонімічних конотацій первинного характеру помітно, що виникнення того чи іншого складника конотації породжує аналогія формальна або змістова, причому змістова аналогія відіграє більш помітну роль у цьому процесі, порівняно з формальною.
В українській та англійській мовах конотеми однакового характеру можуть активізуватися в конотації різних фреймових моделей. Між ступенем символічної важливості денотата для культурної й прагматичної свідомості мовця та ступенем потенційності конотемного складу відповідних лексем, який згодом активізується у фразеологічній сфері відповідних мов, існує пряма залежність.
У жаргонних сферах мов відбувається реалізація конотацій, спричинена трансформацією деяких ділянок когнітивної бази мовної свідомості, характерної для існування слова в мікрогрупах.
Сама трансформація відбувається на основі механізму аналогії формальної та змістової. Національний характер мови зумовлює кількість жаргонних замісників для позначення того самого об’єкта.
Фітоніми англійської мови виявляють потужність власного конотемного потенціалу набагато вищу, ніж їхні українські кореляти (див. Додатки Ж, З, И). Така відчутна перевага в бік англійських фітонімів може бути пояснена тим, що фітоніми в українській мові частіше використовуються для поетичного змальовування світу, а не для звичайної вторинної номінації, а також більш інтенсивним процесом жаргонізації в англійській мові, особливо в її американському варіанті.
Жаргонізації на основі формальної аналогії за допомогою фітонімів в українській мові зазнають в однаковій мірі як поняття анатомічної сфери (гарбуз, диня, кавун, картопля тощо), так і суто професійні поняття (апельсин, лимон, тюльпан, роза), а в англійській переважно поняття анатомічної сфери (apricot, banana, nut, melon, cabbage, lemon, cucumber), хоча, й у професійному жаргоні теж спостерігається високий ступінь реалізації конотемного потенціалу фітонімів: gooseberry, pineapple, grape, potato, lily (див. Додаток Ж).
Визнаючи лексичну конотацію одним з параметрів міжмовного зіставлення, будемо пам’ятати, що конотація в мові є наслідком конотації в етнічній свідомості, яка фіксується в мовній картині світу.
Знання про те, що породило ту чи іншу конотацію, втілену в певних мовних конструкціях, яка може мати для реципієнта незнайомої картини світу несподіваний, неочікуваний характер, забезпечать більш адекватне сприйняття цієї картини світу у процесі міжкультурної комунікації.
Представлений у дослідженні підхід до лексичної конотації як до частини мовних картин світу може дати поштовх до подальшого, більш поглибленого вивчення конотації як частини концептуальної картини світу в психолінгвістиці, соціолінгвістиці, етнопсихології, лінгвокультурології.
Крім того, подібний підхід дає можливість для подальшого вдосконалення описового та зіставного методів дослідження конотацій у лексикологічній сфері, наприклад, у класах прагматонімів, оказіоналізмів, або в інших (на зразок фітонімів) ономастико-таксономічних класах та на прикладі інших мов світу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Авоян Р.Г. Значение в языке. Философский анализ: Монография. М.: Высшая школа, 1985. 103 с.
2. Агамджанова В.И. Контекстуальная избыточность лексического значения слова (на материале английского языка). Рига: Зинатне, 1977. 123 с.
3. Ажнюк Б.М. Англійська фразеологія у культурно-етнічному висвітлені / Відп. ред. Ю.О.Жлуктенко; АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О.О.Потебні. К.: Наукова думка, 1989. 136 с.
4. Андреева Г.Н. Психология социального познания: Учеб. пособие для студентов высших учебных заведений. Издание второе, перераб. и доп. М.: Аспект Пресс, 2000. 288 с.
5. Антонов А.В. Знак, значення, смисл: Психологічне дослідження. К.: Знання, 1984. 47 с.
6. Апресян Ю.Д. Изрбанные труды, Т. I. Лексическая семантика: 2-е изд., испр. и доп. М.: Школа Языки русской культуры”, Издательская фирма Восточная литература” РАН, 1995. 472 с.
7. Апресян Ю.Д. Избранные труды, Т. II. Интегральное описание языка и системная лексикография. М., Школа Языки русской культуры”, 1995. 767 с.
8. Арбузова Е.А. Прагматические особенности коннотации в организации текста (на материале английского языка): Автореф. дисс. ... канд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. гос. ун-т. М., 2001. 24 с.
9. Арнольд И.В. Стилистика. Современный английский язык: Учебник для вузов. 4-е изд., испр. и доп. М.: Флинта: Наука, 2002. 384 с.
10. Арнольд И.В. Функции коннотативных компонентов значений слов в поэтическом тексте // Структура и семантика предложения и текста в германских языках: Межвуз. сб. науч. тр. Л.: 1987. С. 3-8.
11. Арутюнова Н.Д. Метафора и дискурс // Теория метафоры. М.: Прогресс, 1990. С. 5-33.
12. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. М.: Языки русской культуры”, 1999. 896 с.
13. Архангельская А.М. Системные отношения компонентов фразеологических единиц ( на материале русского и украинского языков): Дисс. д-ра филол. наук: 10.02.01; 10.02.02 / Львовск. нац. ун-т им. Ивана Франко. Львов, 1994. 210 л.
14. Балли Ш. Французская стилистика. М.: Иностранная литература, 1961. 394 с.
15. Барабуля А.М. Емоційний фактор виникнення конотативних значень лексичних одиниць // Культура народов Причерноморья. 2004. №49. Т. 1. С. 9-12.
16. Барабуля А.М. Контекстуально-фреймова база реалізації конотації // Наукові записки Луганськ. нац. пед. ун-ту. Вип. 5. Т. 2. Серія Філологічні науки”: Зб. наук. Пр. [Поліетнічне середовище: культура, політика, освіта] / Луган. нац. пед. ун-т ім. Тараса Шевченка. Луганськ: Альма-матер”, 2004. С. 11-18.
17. Барабуля А.М. Лексичні конотації як частина мовних картин світу // Мова і культура. К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2004. Вип. 7. Т. IV, ч.1. Лінгвокультурологічна інтерпретація тексту. С. 31-36.
18. Барабуля А.М. Пареміологічне поле реалізації конотемного потенціалу фітонімів (на матеріалі української, російської та англійської мов) // Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. пр. / За заг. ред. проф. Л.А. Лисиченко. Харків, 2005. Вип. 16. С. 108-113.
19. Барабуля А.М. Символічна багатозначність фітонімів як основа реалізацйії їхнього конотемного потенціалу (на матеріалі української, російської та англійської мов) // Мова і культура. К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2005. Вип. 8. Т. V, ч.1. С. 55-59.
20. Барабуля А.Н. Коннотации в современной публицистической метонимии (на материале русского и английского языков) // Лингвистические основы межкультурной коммуникации: Сб. материалов междунар. науч. конференции 1-2 декабря 2005 г. Н.Новгород: Нижегородск. гос. лингв. ун-т им. Н.А.Добролюбова, 2005. С. 35-37.
21. Барабуля А.М. Реалізація культурного компонента конотативного плана лексем у фразеологічних одиницях // Учёные записки Таврического национального университета им. В.И.Вернадского, серия Филология”. Симферополь: Таврическ. нац. ун-т им. В.И.Вернадского, 2007. Т. 1. №20 (59). С. 263-267.
22. Баранов А.Н. Метафорические модели как дискурсивные практики // Известия Академии наук. Серия языка и литературы. 2004. Т. 63. №1. С. 33-43.
23. Бардина Н.В. Языковая гармонизация сознания. Одесса: Астропринт, 1997. 272 с.
24. Баронин А.С. Этническая психология. Киев: Тандем, 2000. 264 с.
25. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества: Сб. избр. трудов. М.: Искусство, 1979. 423 с.
26. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. К.: Видавничий центр Академія”, 2004. 342 с.
27. Бацевич Ф.С., Космеда Т.А. Очерки по функциональной лексикологии. Львов: Свит, 1997. 392 с.
28. Бекетаева Ж.С. О возможности сопоставления коннотаций двух языков // Проблеми зіставної семантики. Доповіді та повідомлення Міжнар. наук. конференції К.: КДЛУ, 1997. С. 56-58.
29. Белецкий А.А. Цивилизация и культура // Collegium. 1993. №1. С. 5-8.
30. Бельчиков Ю.А. О культурном коннотативном компоненте лексики // Язык: система и функционирование. М.: 1998. С. 30-35. [www-документ] URL http://www.philology.ru/linguistics2/belchikov-88.htm .
31. Бенвенист Э. Общая лингвистика. М.: Прогресс, 1974. 447 с.
32. Бережан С.Г. Семантическая эквивалентность лексических единиц. Кишинёв: Изд-во Штиинца”, 1973. 372 с.
33. Бессонов А.В. Предметная область в логической семантике. Новосибирск: Наука, 1985. 112 с.
34. Бєссонова О.Л. Оцінний тезаурус англійської мови: когнітивний і гендерний аспекти: Дис... д-ра філол. наук: 10.02.04 / Донецьк. нац. ун-т. Донецьк, 2002. 463 арк.
35. Брудный А.А. Семантика языка и психология человека: О соотношении языка и действительности. Фрунзе: Илим, 1972. 234 с.
36. Бугров В.А. Мова та символ в контексті проблеми розуміння: Автореф. дисс. канд. філос. наук: 09.00.01 / Київськ. ун-т ім. Тараса Шевченка. К., 1996. 17 с.
37. Будагов Р.А. История слов в истории развития общества. М.: Просвещение”, 1971. 270 с.
38. Будагов Р.А. Сравнительно-семасиологические исследования (Романские языки). М.: Изд-во Моск. ун-та, 1963. 302 с.
39. Будагов Р.А. Философия и культура. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1980. 303 с.
40. Булыгина Т.В., Шмелёв А.Д. Языковая концептуализация мира (на материале русской грамматики). М.: Школа Языки русской культуры”, 1997. 576 с.
41. Вардзелашвили Ж.А. Коннотация и её роль в метафоризации [www-документ] URL http.://vjanetta.narod.ru/slav4.html .
42. Вардзелашвили Ж.А. Наносмыслы в компонентном анализе слова [www-документ] URL http.://vjanetta.narod.ru/slav2.html .
43. Василевич А.П. Исследование лексики в психолингвистическом эксперименте: На материале цветообозначения в языках разных систем / Отв. ред. В.Н.Телия; АН СССР. Ин-т языкознания. М.: Наука, 1987. 140 с.
44. Васильев А.Д. Историко-культурный аспект динамики слова: учеб. пособие для спецкурса. Красноярск: КГПУ, 1994. 196 с.
45. Василюк Ф.Е. Структура образа // Вопросы психологии. 1993. №5. С. 5-19.
46. Вежбицка А. Культурно-обусловленные сценарии и их когнитивный статус // Язык и структура знания. М.: Наука, 1990. С. 65-85.
47. Вежбицкая А. Сопоставление культур через посредство лексики и прагматики / Пер. с англ. А.Д.Шмелёва. М.: Языки славянской культуры, 2001. 272 с. (Язык. Семиотика. Культура. Малая серия).
48. Вепрева И.Т. Рефлексивы как источник информации об изменениях в русской языковой картине мира // Русский язык сегодня. Вып. 1. Сб. статей / РАН. Ин-т рус. яз. им. В.В.Виноградова. Отв. ред. Л.П.Крысин. М.: Азбуковник”, 2000. С. 26-35.
49. Вересов Н.Н. Выготский, Ильенков, Мамардашвили: опыты теоретической рефлексии и монизм в психологии // Вопросы философии. 2000. №12. С. 74-87.
50. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Язык и культура. М.: Русский язык, 1983. 269 с.
51. Винокур Т.Г. Закономерности стилистического использования языковых единиц. М.: Наука, 1980. 238 с.
52. Вольф Е.М. Функциональная семантика оценки. М.: Наука, 1985. 228 с.
53. Воркачёв С.Г. Лингвокультурология, языковая личность, концепт: становление антропоцентрической парадигмы // НДВШ Филологические науки. 2001. №1. С. 64-72.