ЛІНГВОКУЛЬТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОГО ТА АНГЛІЙСЬКОГО СЛЕНГУ

Краткое описание

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА

На правах рукопису

Бондаренко Катерина Леонідівна

УДК 811.111’276.2

ЛІНГВОКУЛЬТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОГО ТА АНГЛІЙСЬКОГО СЛЕНГУ

Спеціальність 10.02.17 порівняльно-історичне і типологічне
мовознавство

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
Семенюк Олег Анатолійович,
доктор філологічних наук, професор

Кіровоград 2007

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 5
ВСТУП 6
РОЗДІЛ 1. Підсистеми субстандарту як складник національної мови 14
1.1. Стандарт і субстандарт у мовному континуумі 14
1.2. Оцінка субстандарту в зарубіжному та вітчизняному метамовному
дискурсі 23
1.3. Історія вивчення підсистем субстандарту в зарубіжній та
вітчизнянійлінгвістиці 30
1.4. Термінологічно-поняттєва парадигма субстандарту 37
1.5. Сленг як об’єкт лінгвокультурологічних досліджень 51
1.6. Картини світу субстандартних підсистем як різновиди
національних мовних картин світу 56
РОЗДІЛ 2. Лексико-семантичні поля українського та англійського сленгу 74
2.1. Семантико-ідеографічний підхід до структурування
сленгового лексикону 74
2.2. Лексико-семантичні поля українського та англійського сленгу 85
2.2.1. Особливості структурування лексико-семантичного поля Назви
живого: людини, тварини” в українському та англійському сленгу 85
2.2.1.1. Структура та лексико-семантичні особливості мікрополя Назви
тіла, організму, їх частин, продуктів життєдіяльності” в українському
та англійському сленгу 86
2.2.1.2. Структура та лексико-семантичні особливості мікрополя Назви
людей і тварин” в українському та англійському сленгу 90
2.2.1.2.1.Структура та лексико-семантичні особливості мікрополя
Назви особи/сукупності осіб” в українському та англійському сленгу 91
2.2.1.2.1.1. Структура та лексико-семантичні особливості мікрополя
Назви особи” в українському та англійському сленгу 91

2.2.1.2.1.2. Структура та лексико-семантичні особливості мікрополя
Назви сукупності осіб” в українському та англійському сленгу 135
2.2.1.2.2. Структура та лексико-семантичні особливості мікрополя
Назви тварин” в українському та англійському сленгу 137
2.2.2. Особливості структурування лексико-семантичного поля
Назви продуктів господарської, технічної та соціальної діяльності
людини” в українському та англійському сленгу 138
2.2.2.1. Структура та лексико-семантичні особливості мікрополя
Назви продуктів господарської та соціальної діяльності людини”
в українському та англійському сленгу 139
2.2.2.2. Структура та лексико-семантичні особливості мікрополя
Назви продуктів матеріальної діяльності людини” в українському
та англійському сленгу 140
2.2.3. Особливості структурування лексико-семантичного поля Назви
абстрактних понять: явищ, ситуацій, подій” в українському та
англійському сленгу 158
2.2.3.1. Структура та лексико-семантичні особливості мікрополя
Назви стану справ, життєвих обставин” в українському та
англійському сленгу 158
2.2.3.2. Структура та лексико-семантичні особливості мікрополя
Назви фізичного стану і властивостей людини, її організму” в
українському та англійському сленгу 160
2.2.3.3. Структура та лексико-семантичні особливості мікрополяНазви
емоційного стану людини, його виявів; назви властивостей особистості,
її поведінки, вчинків” в українському та англійському сленгу 162
2.2.3.4. Структура та лексико-семантичні особливості мікрополя
Назви процесів передачі інформації, актів мовлення, спілкування”
в українському та англійському сленгу 164
2.2.3.5. Структура та лексико-семантичні особливості мікрополя
Назви творів мистецтва” в українському та англійському сленгу 165
2.2.3.6. Структура та лексико-семантичні особливості мікрополя
Назви соціальногостану, засад, соціальних відносин” в українському
та англійському сленгу 166
2.2.3.7. Структура та лексико-семантичні особливості мікрополя
Оцінно-характеризувальні назви” в українському та англійському сленгу 167
ВИСНОВКИ 179
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 187
ДОДАТКИ 214

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ЛСГ лексико-семантична група
ЛСП лексико-семантичне поле
НМКС національна мовна картина світу
зневажл. зневажливе
образл. образливе
жарт. жартівливе
несхвальн. несхвальне
ірон. іронічне
ірон.зневажл. іронічно-зневажливе
презирл. презирливе
схвальн. схвальне
лайл. лайливе
шк. з жаргону школярів
комп. з жаргону програмістів та користувачів персональних комп’ютерів
крим. з кримінального арго
спорт. з жаргону спортсменів та спортивних фанів
тюр. з тюремного жаргону
мол. з молодіжного жаргону
нарк. з жаргону наркоманів
інтел. з жаргону інтелігенції
журн. з жаргону журналістів
студ. з жаргону студентів
авто з жаргону автомобілістів

ВСТУП
Кінець ХХ початок ХХІ століття характеризується посиленням уваги лінгвістів до порівняльного аналізу мов. Це закономірне, оскільки, зважаючи на активізацію глобалізаційних процесів, дослідження, що дозволяють розкрити уявлення кожного народу про специфіку національного шляху в рамках загального розвитку цивілізації, виявити цінність своєї культури, своєрідність мови, національного менталітету тощо, набувають особливої актуальності.
Розгляд вищезазначених проблем перебуває в колі питань контрастивної лінгвістики, надзвичайно перспективної галузі філології, яка передбачає зіставлення різних рівнів національних мов. Підвищений інтерес до зіставного мовознавства пояснюється не лише цінністю синхронно-порівняльного методу для розв’язання теоретичних проблем окремих мов, але й суто прагматичними завданнями: оптимізацією процесу навчання іноземних мов, необхідностю укладання двомовних словників тощо.
Розроблення й обґрунтування проблем контрастивної лексикології, закладення теоретичних підвалин порівняльно-семантичних досліджень у вітчизняному мовознавстві здійснювались А.Д. Бєловою, О.Л.Бєссоновою, І.О.Голубовською, Ю.О.Жлуктенком, В.Д.Каліущенком, М.П.Кочерганом, В.М. Манакіним, О.О.Тараненком, О.В. Тищенком, М.П.Фабіан, С.О.Швачко та іншими дослідниками [21, 23, 63; 88; 106; 125; 183; 187; 199; 215; 264]. Серед дослідників пострадянського простору слід особливо відзначити доробок Ю.Д.Апресяна, В.Г. Гака, А.Й. Гудавічуса, О.А. Корнілова, В.М. Ярцевої тощо [5; 58; 73; 101; 223]. У зарубіжному мовознавстві вищезазначені проблеми були також предметом наукової уваги Д.Брауна, Г.Вежбицької, К. Годдарда, Е.Косеріу, Р.Ладо, Г. Пауля, В.Скалічки, С.Ульмана, Р.Якобсона [46; 102; 111; 163; 194; 231; 241; 247; 260] та інших лінгвістів.
Дослідження семантики в зіставному аспекті відбувається в контексті поліпарадигмальності концепцій мови, насамперед лінгвокультурологічної, лінгвокогнітивної та когнітивно-функціональної, у яких відображене об’ємне уявлення про мову як простір думки”, осередок буття духу”. Витоки лінгвокультурологічного підходу до мови, застосованого в нашій роботі, пов’язані з концепцією порівняльної антропології В. фон Гумбольдта [75] і культурної антропології (працями Фр. Боаса, Е. Сепіра, Б.Л. Уорфа та інших дослідників) [160; 195; 229].
Зважаючи на те, що одна з головних функцій національної мови фіксація й зберігання всього комплексу знань та уявлень певної лінгвоспільноти про світ, останнім часом у науці мова розглядається передусім як спосіб класифікації світу, матричного уявлення про нього, що реалізується в так званих національних мовних картинах світу. Мета зіставних досліджень виявлення співвідношення загального і національно-специфічного в мовній репрезентації дійсності, а отже, у світобаченні порівнюваних лінгвоспільнот. Наявність універсального зумовлена тим, що, попри свою багатоплановість, реальний світ, який опосередковано відтворюється в мові, є єдиним. Це спричинене об’єктивними законами руху матерії, що мають універсальний характер. Корелятом єдиного світу в пізнанні виступає єдине знання, закріплене в поняттях, однією з форм фіксації яких є лексика. Відтак смисловий континуум для всіх мов спільний, однак кожна конкретна мова членує його специфічно. Ступінь вербальної деталізації кожної ділянки цього континууму зумовлений рівнем розвитку мови та позалінгвальними чинниками, що його визначають. Вивчення характеру уявлень про ту чи іншу ділянку смислового континууму, зафіксованого в лексиці різних мов, становить важливе завдання порівняльної лексикології.
Зіставне вивчення лексики здійснювалось рядом дослідників [13; 22; 40; 106; 125 тощо], однак при цьому об’єктом уваги виступала переважно нормативна (стандартна) лексика. Натомість некодифіковані субваріанти, як-от арго, жаргони, сленг, допоки не були предметом ґрунтовного вивчення в порівняльному аспекті, що пов’язане, по-перше, з відсутністю єдиної несуперечливої теорії підсистем субстандарту, по-друге, з дещо упередженим ставленням науковців до цих маргінальних” лексичних підсистем. Разом з цим дослідження субстандартної лексики, здійснені на матеріалі української [65, 77, 93; 126; 132; 175; 220], російської [26; 27; 28; 68; 72; 82; 107; 114; 141; 150; 157; 281; 289], англійської [7; 10; 61; 64; 122; 151; 208] та інших мов, доводять, що арго, жаргони і сленг, субстандартний вокабуляр це не просто сиґнал лексичної новації чи порушення норми, це окремішній світ зі своєю поняттєвою сферою, ціннісною ієрархією, відмінним від традиційного соціокультурним спектром стосунків людина суспільство”, людина людина”, людина мова” [175, с. 287].
Якщо літературна мова репрезентує певною мірою ідеалізовану, оброблену, загальновизнану й цивілізовану картину світу, то арго, жаргони і сленг продукують іншу мовну реальність більш натуральну, стихійну, грубу, мінімально оброблену” [289, с. 7]. З урахуванням стрімкого входження лексичних одиниць субстандарту до масової комунікації, причини чого докладно розглядалися в працях В.Г. Костомарова, О.А. Семенюка [103; 158] та інших мовознавців, а відтак формування особливого лінгвального феномену (загального) сленгу” або загального жаргону”, що перебуває на межі просторіччя і літературної (стандартної) мови, особливої актуальності набуває визначення його етнокультурної специфіки в порівнянні з відповідними лінгвальними підсистемами споріднених та неспоріднених мов. На перспективах зіставного вивчення субстандартної лексики наголошували В.Д.Бондалєтов Б.О.Ларін, Д.С. Ліхачов [28; 114; 118] та інші дослідники. На матеріалі російської, англійської та французької мов було виявлено ідентичні явища в словотворі та функціонально-семантичних зв’язках арго, жаргонів та сленгу з лексичним стандартом, тобто виокремлено деякі типологічні ознаки субстандартної лексики [207]. Водночас специфіка арго, жаргонів та сленгу як лінгвальних підсистем, що моделюють специфічні мовні картини світу, які є різновидом національних мовних картин світу, в зіставному аспекті допоки не була предметом ґрунтовного дослідження.
Наш аналіз спирається на положення про те, семантико-ідеографічна репрезентація сленгової лексики української та англійської мов, яка передбачає виділення відповідних лексико-семантичних угруповань з їхнім подальшим якісним та кількісним зіставленням, дозволить змоделювати найбільш значущі фрагменти української та англійської сленгових картин світу.
Актуальність дослідження полягає в необхідності ґрунтовного вивчення й зіставного аналізу української та англійської сленгової лексики із застосуванням лінгвокультурологічного та зіставно-типологічного підходів. Виявлення спільного в національних мовних картинах світу, змодельованих українським та англійським сленгом, уможливить подальше визначення онтологічних характеристик сленгу як універсального лінгвального феномену; встановлення відмінного сприятиме подальшому вивченню специфіки українського та британського світобачення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження відповідає профілю комплексної теми наукового дослідження кафедри перекладу та загального мовознавства Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка Європейські мовні картини світу в аспектах етнолінгвістики та лінгвокультурології” (номер держреєстрації 0105U001846). Тему дисертації затверджено вченою радою університету, протокол № 10, від 07 травня 2007 року.
Метою дисертаційного дослідження є встановлення спільного й відмінного в українському та англійському сленговому лексиконі, семантико-ідеографічна репрезентація якого виступає вербальною проекцією сленгових мовних картин світу досліджуваних мовних соціумів.
Указана мета дослідження передбачає розв’язання наступних завдань:
1) встановлення місця субстандартної лексики в системі досліджуваних національних мов;
2) виявлення онтологічних характеристик арго, жаргонів і сленгу з подальшим уточненням термінологічного апарату вивчення субстандарту;
3) з’ясування специфіки й функцій сленгу як особливого субваріанту національної мови, який відбиває яскраві лінгвокультурні особливості соціуму в певні історичні періоди;
4) визначення принципів структурування сленгової лексики в українській та англійській мовах;
5) встановлення й опис структури лексико-семантичних полів українського та британського сленгу;
6) визначення кількісного наповнення лексико-семантичних угруповань, що є складниками виділених лексико-семантичних полів українського та англійського сленгу;
7) виявлення спільного й відмінного у мовному картуванні світу українським та англійським сленгом.
Об’єктом дослідження є сленговий лексикон української й англійської мов, зокрема іменники, іменникові композити та субстантивні словосполучення, які складають основу загальнопобутового словника носіїв українського й англійського сленгу.
Предметом дослідження слугує лінгвістична поняттєва організація сленгового лексикону, яка дозволяє виявити особливості національного світосприйняття українського та англійського лінгвосоціумів.
Для розв’язання поставлених завдань у дисертації використано такі основні методи: зіставний метод, структурний (метод компонентного аналізу), описовий метод, класифікаційний метод, кількісний аналіз.
Зіставний метод було залучено для виявлення подібностей і відмінностей у наповненні лексико-семантичних угруповань, сформованих сленговим лексиконом в українській та англійській мовах.
Структурний метод, реалізований у методиці компонентного аналізу, передбачав розщеплення значення сленгових лексичних одиниць на елементарні смисли (семи) з виділенням категорійної (ядерної) семи, що вможливлює виокремлення лексико-семантичних угруповань українського та англійського сленгу.
Застосування описового та класифікаційного методів дозволило встановити структуру лексико-семантичних полів українського та англійського сленгу з подальшою семантико-ідеографічною репрезентацією сленгового лексикону.
Відсоткове співвідношення наповнення лексико-семантичних угруповань українського та англійського сленгу було виявлено із застосуванням кількісного методу. Слід зазначити, що кількісне наповнення відповідних лексико-семантичних угруповань було визначено з урахуванням даних лише спеціалізованих лексикографічних джерел (словників українського та британського субстандарту). Зважаючи на динамічність цієї мовної підсистеми, її залежність від моди, мовного смаку тощо, цілком вірогідно, що врахування даних інших джерел (усного мовлення, мови ЗМІ) може вплинути на здійснені підрахунки. Однак наведені показники відображають загальні об’єктивні тенденції щодо кількісного наповнення лексико-семантичних угруповань українського та англійського сленгу, а їх відсоткове співвідношення видається цілком вірогідними для зроблених висновків.
Матеріал дослідження представлений суцільною вибіркою сленгових лексичних одиниць (іменників, іменникових композитів та субстантивних словосполучень), зафіксованих в сучасних україномовних та англомовних (британський варіант англійської мови) словниках субстандартної лексики [287; 288; 293; 294; 295; 299]. Зважаючи на полісемічність значної кількості українських та англійських сленгових лексем, в якості одиниці зіставлення обрано окреме значення сленгової лексичної одиниці (семему). Загальна кількість таких одиниць складає 2740 в українській та 2648 в англійській частині дослідження.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше у вітчизняній контрастивній лінгвістиці: 1) здійснено семантико-ідеографічну репрезентацію українського та англійського сленгового лексикону; 2) визначено кількісне наповнення лексико-семантичних угруповань, що є складниками виділених лексико-семантичних полів українського й англійського сленгу; 3) виявлено спільне і відмінне в моделюванні світу українським та англійським сленгом.
Теоретичне значення дисертаційної роботи полягає в тому, що отримано важливі дані про загальні та специфічні закономірності взаємодії субстандартних та кодифікованих підсистем у порівнюваних мовах, що пов’язано з проблемами соціолінгвістики і стилістичного розвитку різних мовних культур. Розробка семантико-ідеографічної моделі зіставного опису сленгу сприяє розширенню методологічної бази лексико-семантичних досліджень і лексичної типології в цілому. Встановлення національної специфіки сленгової лексики неспоріднених мов є певним внеском у розвиток вітчизняної лінгвокультурології, етнолінгвістики та інших загальнолінгвістичних напрямків.
Практичне значення отриманих результатів пов’язане з можливістю їхнього використання в лекційних курсах з порівняльної лексикології сучасних української та англійської мов (розділ Лексична семантика”), порівняльної стилістики, типології (розділи Лексична типологія”, Методи дослідження семантичної структури слова”), у спецкурсах із соціолінгвістики; у підготовці курсових і дипломних робіт з порівняльної лексикології української й англійської мов, у лексикографічній практиці (при укладанні тезаурусних словників українського та англійського сленгу), а також у перекладацькій діяльності.
Апробація дисертації. Окремі аспекти роботи й дисертація в цілому обговорювалися на наукових семінарах і засіданнях кафедри перекладу та загального мовознавства, семінарах з проблем порівняльного мовознавства, звітних науково-практичних конференціях Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (2003 2006 рр.). Основні положення та результати дослідження викладені в доповідях на Міжнародній науковій конференції Східнослов’янська філологія: від Нестора до сьогодення” (Горлівка, 2006), Всеукраїнській науковій конференції Текст та методика його аналізу” (Херсон, 2006), VII Міжнародній науково-методичній конференції Методологічні проблеми сучасного перекладу” (Суми, 2007), ІМіжнародної науково-практичної конференції Новітні обрії розвитку германської та романської філології” (Запоріжжя, 2007).
Результати дисертаційного дослідження відображено в шести авторських публікаціях у наукових виданнях, які визнано ВАК України як фахові [29; 30; 31; 32; 33; 34].

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи становить 261 сторінку, із яких 186 нараховує текстова частина, 27 список використаної літератури та словників, 48 додатки. Список використаних джерел складається зі 296 найменувань українською, російською, англійською і німецькою мовами та 39 лексикографічних джерел. У додатках подано схеми, на яких представлено семантико-ідеографічну класифікацію українського й англійського сленгу, та малюнки, в яких відбито відсоткове співвідношення лексико-семантичних угруповань сленгу в порівнюваних мовах.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Ознакою будь-якої національної мови є її багатовимірність, що виявляється у співіснуванні в ній мовного стандарту, субстандарту (діалектів, мови фольклору) та субстандарту (арго, жаргонів, сленгу). Незважаючи на наявність діалектичного зв’язку між указаними лінгвальними феноменами, який сприяє розвитку національної мови, вивчення аналогійних та аномальних мовних явищ у зарубіжному та вітчизняному мовознавстві відбувалось непропорційно, що було зумовлене здебільшого позамовними чинниками.
2. Аналіз підсистем субстандарту з погляду їх онтологічної специфіки довів необхідність відмежування соціолектів, тобто мовних підсистем певних соціальних груп (арго, жаргонів), від мовної підсистеми, яка характеризується наскрізною соціодемографічною дистрибуцією (сленгу). На відміну від соціолектів, причинами герметичності яких є езотеричність, професіоналізм, рекреаційність або депреціативність, мотивом для виникнення та функціонування сленгу є осміяння зовнішнього світу задля знешкодження наявних у ньому вад, це дозволяє відносити досліджуваний лінгвальний субваріант до сміхової культури, а його філософією” визнавати здоровий глузд, який дає можливість адекватно оцінювати явища навколишньоїдійсності.
3. Підсистеми субстандарту є невід’ємною частиною будь-якої національної мови, яка виконує світомоделювальну функцію, що реалізується в національній мовній картині світу. Визначення специфіки НМКС має здійснюватися з урахуванням як кодифікованих, так і некодифікованих форм мови: арго, жаргонів і сленгу, які представляють стихійну, мінімально оброблену мовну реальність. Онтологічна сутність підсистем субстандарту детермінує той факт, що особливості картування світу соціолектами визначаються специфікою відповідних соціальних груп, а стосовно сленгу особливою світоглядною позицією мовців, зумовленою перебуванням у межах сміхової, неофіційної культури. Сленгова НМКС відображає неофіційний” тип світогляду всього етносу і становить своєрідний різновид національної мовної картини світу.
4. Еталоном зіставлення сленгових лексичних систем порівнюваних мов виступає модель, сконструйована за семантико-ідеографічним принципом, який є надзвичайно перспективним для проведення зіставних досліджень, оскільки дозволяє здійснювати адекватний опис лексико-семантичних систем порівнюваних мов з урахуванням системних зв’язків та ієрархічних відношень. Його застосування визнається можливим з огляду на загальнолюдську природу мислення, спільність смислового континууму. Однак кожна конкретна мова членує дійсність специфічно, що виявляється в надлишковій лексикалізації або наявності лакун у певних лексико-семантичних угрупованнях досліджуваних мов. У результаті компонентного аналізу сленгових одиниць української та англійської мов (іменників, іменникових композитів та субстантивних словосполучень) було виокремлено кілька лексико-семантичних полів (сукупностей лексичних одиниць, об’єднаних спільністю змісту (категорійною семою), що віддзеркалюють поняттєву, предметну або функціональну подібність позначуваних явищ). Лексико-семантичне поле є складною системою, до якої за ієрархічним принципом входять мікрополя та лексико-семантичні групи. Лексико-семантичні групи в нашому дослідженні трактуються як принципово виділені об'єднання слів, конституенти яких мають однаковий граматичний статус і характеризуються однорідністю значеннєвих відношень відношень значеннєвої близькості за синонімічним типом (відношень синонімії, антонімії, гіпонімії, гіперонімії тощо).
5. Семантико-ідеографічна репрезентація сленгу (іменників, іменникових композитів та субстантивних словосполучень) української та англійської мови була здійснена на основі сконструйованої моделі, співвіднесеної з екстралінгвальною дійсністю. Сленгові іменники, іменникові композити та субстантивні словосполучення української та англійської мов (2740 та 2648 одиниць відповідно) було віднесено до трьох лексико-семантичних полів: Назви живого: людини, тварини” (1420 українських та 1545 англійських СЛО), Назви продуктів господарської, технічної та соціальної діяльності людини” (1004 українські та 775 англійських СЛО), Назви абстрактних понять: явищ, ситуацій, подій” (316 українських та 328 англійських СЛО). Виділені ЛСП мають складну, ієрархічно організовану структуру, конституенти якої становлять дрібніші лексико-семантичні угруповання: мікрополя та лексико-семантичні групи. Якісні та кількісні відмінності, виявлені під час аналізу відповідних ЛСП та лексико-семантичних угруповань, що входять до їх складу, тлумачилися з урахуванням, з одного боку, соціопсихологічної сутності сленгу як універсального лінгвокультурного феномену, з другого етнічної специфіки сленгу як фрагмента відповідної національної мови.
6. Найбільшим ЛСП, що формується українським та англійським сленгом, є Назви живого: людини, тварини” (кількісне наповнення якого складає відповідно 51,79% та 58,35% від загального обсягу проаналізованих лексичних одиниць). Зазначене ЛСП вирізняється складною структурою і містить два мікрополя: Назви тіла, організму, їх частин, продуктів життєдіяльності” (представлене 271 українськими СЛО (19,08% від загальної кількості українських СЛО, зафіксованих у межах ЛСП) та 245 англійськими СЛО (15,86% від загальної кількості англійських СЛО, зафіксованих у межах мікрополя)) та Назви людей і тварин” (1149 українських СЛО (80,92% від загальної кількості українських СЛО, зафіксованих у межах цього мікрополя) та 1300 англійських СЛО (84,14% від загальної кількості англійських СЛО, зафіксованих у межах зазначеного мікрополя)). У подальшому виділені мікрополя поділяються на дрібніші угруповання та лексико-семантичні групи.
Кількісне наповнення ЛСП Назви продуктів господарської, технічної та соціальної діяльності людини” в українському та англійському сленгу складає відповідно 36,67% та 29,27% від загальної кількості опрацьованих СЛО. Зазначене ЛСП складається з двох мікрополів: Назви продуктів господарської та соціальної діяльності людини”, у межах якого в українському сленгу було зафіксовано 27 СЛО (2,68% від загальної кількості українських СЛО, виявлених у межах цього ЛСП), у британському сленгу 43 СЛО (5,55% від загальної кількості англійських СЛО, віднесених до цього ЛСП), та Назви продуктів матеріальної діяльності людини”, представлене 977 українськими та 752 англійськими СЛО, що складають відповідно 97,32% та 94,45% від загальної кількості українських та англійських СЛО, віднесених до цього лексико-семантичного поля в українському та британському сленгу. У подальшому зазначені мікрополя поділяються на дрібніші лексико-семантичні угруповання.
У складі ЛСП Назви абстрактних понять: явищ, ситуацій, подій” в українському та англійському сленгу зафіксовано відповідно 316 та 328 СЛО, що становить 11,54% та 12,38% від загальної кількості опрацьованих українських та англійських СЛО. Конституентами зазначеного ЛСП є 7 мікрополів, що, у свою чергу, складаються з відповідних лексико-семантичнихгруп.
7. Семантико-ідеографіча репрезентація українського та англійського сленгу, встановлення кількісного наповнення лексико-семантичних угруповань дозволили виявити найбільш актуальні для сленгу фрагменти позамовної дійсності в досліджуваних лінгвосоціумах, виокремити лакуни, а відтак виявити особливості української та англійської сленгових картин світу.
7.1. Як спільну тенденцію в обох досліджуваних мовах можна відзначити той факт, що найбільш лексикалізованими в українському та англійському сленгу є ті чи інші відхилення від норми; цінними для сленгового світобачення є лише такі характеристики, що безпосередньо впливають на виживання та продовження роду, що, по суті, властиве первісному світовідчуттю. Невідповідністю нормі для певного етносу вважаються також відмінні від усталених у цій лінгвоспільноті релігійна належність, расові або національні ознаки тощо. Певним відхиленням” від норми для сленгу є й ознака жіночої статі це мотивоване тим, що продукування й використання сленгу здійснюється переважно представниками чоловічої статі. Підтвердженням цього є, зокрема, особливості ЛСГ Назви особи за станом, що є результатом дії, вчинку, ставлення когось іншого”, що містить українські та англійські сленгові лексичні одиниці, які позначають особу жіночої статі, що розглядається виключно як об’єкт сексуального бажання або задоволення сексуальних потреб. Це підтверджує аналіз інших лексико-семантичних угруповань, у які входять назви осіб жіночої статі, де найсуттєвішими для жінки постають фізичні та фізіологічні ознаки, тобто те, що безпосередньо сприяє продовженню роду або становить йому перешкоду, натомість наявність певних інтелектуальних здібностей, авторитету, високого соціального статусу в осіб жіночої статі є не лише несуттєвим, але часто й небажаним, про що, зокрема, свідчать негативні конотації СЛО з відповідними семами.
Сленг є фрагментом сміхової культури, культури карнавалу, яка включає в себе дозвілля в усіх його виявах: пиятику, розваги тощо. Надзвичайно розвинутими, а відтак значущими в українській та британській сленгових картинах світу виступають лексико-семантичні угруповання, співвіднесені з вищезазначеним фрагментом позамовної дійсності: Назви особи за наявністю в характері розпусності, джигунства, марнотратства, безпутства, пияцтва”, Назви розваг, дозвілля” Назви поведінки, вчинків, що не співвідносяться з конкретною рисою характеру, складом натури”тощо.
7.2. Незважаючи на наявність універсальних для українського та англійського сленгу рис, кількісні та якісні характеристики за окремими мікрополями та ЛСГ в досліджуваних мовах виявляють диспропорцію, зумовлену національною специфікою сленгу як субваріанта відповідної національної мови. У результаті аналізу лексико-семантичних угруповань Назви особи за властивостями натури, рисами характеру, а також за вчинками, поведінкою, зумовленими такими властивостями, рисами”, Назви особи по відношенню до раси, національності, а також території, місця проживання, місцезнаходження” (ЛСП Назви живого: людини, тварини”), Назви адміністративно-територіальних одиниць (країн, держав, міст)” (ЛСП Назви продуктів господарської, технічної та соціальної діяльності людини”) та інших удалося виявити, що британське суспільство вирізняється більшою агресивністю, індивідуалізмом, етноцентризмом, порівняно з українським. Натомість українцям властива значно більша емоційність, що доводить, наприклад, ЛСГ Назви особи за певними особливостями мовлення, взагалі за манерами, зовнішніми особливостями поведінки, ставленням до їжі” (ЛСП Назви живого: людини, тварини”), ЛСГ Назви рис характеру, складу особистості, душевних властивостей, їх вияву у вчинках, поведінці” (ЛСП Назви абстрактних понять: явищ, ситуацій, подій”).
Навіть з урахуванням світової глобалізації та демократизації, для британського соціуму надзвичайно актуальними залишаються проблеми соціального розшарування суспільства, відповідності соціальній ієрархії, що зумовлює наявність значно більшої, порівняно з українською мовою, кількості британських СЛО, зафіксованих у межах ЛСГ Назви особи за становищем у певному соціальному середовищі, за економічним, правовим станом, за станом власного панування або залежності, за володінням власністю”, Назви особи за належністю до певних верств населення, соціальною визнаністю, значущістю, авторитетом або за їх відсутністю” тощо. На відміну від британського суспільства, де соціальне розшарування має глибоке історичне коріння, українська соціальна стратифікація перебуває в періоді становлення. Доказом високого соціального статусу в Україні досі залишається не походження, елітарна освіта, а модне авто, новітня модель мобільного телефону тощо. Те, що в британському суспільстві вже давно стало повсякденним, а відтак таким, що не є елементом престижу, моди, в українському сленговому світосприйнятті продовжує залишатися суттєвим, а відтак найбільш лексикалізованим у відповідних лексико-семантичних угрупованнях: Назви транспортних засобів за призначеністю, за способом пересування, за їх якістю, маркою”, ЛСГ Назви електронно-обчислювальних приладів, їхніх частин, електроніки”, Назви одягу, різного натільного одягу, білизни”.
На сучасному етапі розвитку українського суспільства характерною його ознакою залишається переважно негативне ставлення до багатства, багатіїв, зумовлене специфікою періоду первинного накопичення капіталу, який досі триває в Україні. Таке ставлення, зокрема, відображено в ЛСГ Назви особи за володінням власністю, майном, капіталом, а також за неволодінням майном, багатством”, Назви сукупності осіб, членів злочинних, антисоціальних об’єднань, угруповань” (ЛСП Назви живого: людини, тварини”), Назви грошей, документів” (ЛСП Назви продуктів господарської, технічної та соціальної діяльності людини”) тощо.
Аналіз лексико-семантичних угруповань українського та британського сленгу дозволив виявити особливості традиції розпиття спиртних напоїв у відповідних етносах. Українська (ширше слов’янська) симпозія, на відміну від британської, не є обмеженою за часом або місцем. Уживання алкогольних напоїв супроводжує майже всі значущі події в житті українського суспільства, починаючи з весілля, закінчуючи отриманням зарплатні, що призводить до надлишкової лексикалізації відповідних лексико-семантичних угруповань в українському сленгу. Диспропорція на користь українського матеріалу, виявлена під час аналізу ЛСГ Назви особи за наявністю в характері розпусності, джигунства, марнотратства, безпутства, пияцтва” (ЛСП Назви живого: людини, тварини”), Назви їжі, напоїв, страв, їх компонентів”, Назви певної кількості їжі, напоїв”, Назви посуду” (ЛСП Назви продуктів господарської, технічної та соціальної діяльності людини”),Назви стану здорового або хворого організму”, Назви поведінки, вчинків, що не співвідносяться з конкретною рисою характеру, складом натури” (ЛСП Назви абстрактних понять: явищ, ситуацій, подій”), пояснюється тим, що до вищезазначених угруповань входять назви реалій, тією чи іншою мірою пов’язані з особливостями національної симпозії, а саме надмірним уживанням алкогольних напоїв сумнівної якості в місцях та умовах, не призначених для цього.
7.3. У результаті семантико-ідеографічної репрезентації українського та англійського сленгу було виявлено лакуни, тобто лексико-семантичні угруповання, наявні в одній сленговій лексичній системі та відсутні в іншій. Такими ЛСГ є Назви особи за релігійним сприйняттям дійсності” та Назви особи у сфері релігії та культів”, відсутність яких в українському сленгу зумовлена тривалим періодом обмеження релігійної самоідентифікації в Україні. Відсутність в українському сленгу ЛСГ Назви грошей, що використовуються з певною метою або призначені для певних цілей” є наслідком недорозвиненості торговельно-грошових відносин в Україні. Слід, однак, зазначити, що зі зміною вищезазначених екстралінгвальних чинників цілком вірогідним видається заповнення” цих лакун в українському сленгу.
Отже, семантико-ідеографічна репрезентація корпусу українського та англійського сленгу, кількісний та якісний (із застосуванням лінгвокультурологічного підходу) аналіз лексико-семантичних угруповань, що його складають, дозволили виявити специфічні риси сленгової картини світу в українському та англійському лінгвосоціумах. Особливості світобачення носіїв сленгу в обох досліджуваних лінгвосоціумах зумовлені чинниками, характерними для первісного світосприйняття: перевагою конкретного над абстрактним, антропоцентричністю, що виявляється, зокрема, в лексикалізації тих сфер буття людини, що сприяють її виживанню як біологічного виду, тощо. Відмінності, виявлені в окремих мікрополях та ЛСГ українського та англійського сленгу, зумовлені специфікою соціокультурних, історичних та економічних чинників, які впливають на досліджувані лінгвосоціуми. Відтак, урахування специфіки сленгової картини світу сприятиме наступним розвідкам з проблем загальної НМКС.
Перспективу подальших досліджень у цьому напрямі становлять такі питання, як виявлення особливостей взаємодії українських арго, жаргонів і сленгу зі стандартною лексикою на різних історичних етапах, визначення місця субстандарту в саморепрезентації української мовної особистості у її комунікативно-прагматичному вияві, що передбачає застосування до вивчення субстандартної лексики соціокомунікативного підходу, та інші актуальні проблеми сучасного мовознавства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аверинцев С.С. Бахтин и русское отношение к смеху // От мифа к литературе: Сб. в честь 75-летия Е.М. Мелетинского. М.: Рос. ун-т, 1993. C. 341 346.
2. Андрусів С.М. Страх перед мовою як психокомплекс сучасного українця // Сучасність. 1995. №7-8. С. 150 151.
3. Андрусяк І.В. Англійські неологізми кінця ХХ століття як складова мовної картини світу: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. / Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. К., 2003. 20 с.
4. Антонченко Т.М. Структурно-семантичні аспекти спрямованості аксіологічних змін американізмів // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія філологія. 2000. Том 3. №2. С.10 15.
5. Апресян Ю.Д. Интегральное описание языка и системная лексикография: Избранные труды. М.: Шк. Языки русской культуры: Изд. фирма Восточная литература”, 1995. Т.2. 768 с.
6. Апресян Ю.Д. Лексикографическая концепция Нового Большого англо-русского словаря // Новый Большой англо-русский словарь: В 3 т. М.: Рус. яз., 1999. Т. 1. С. 6 17.
7. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка: Учеб. для ин-тов и фак. иностр. яз. М.: Высш. шк., 1986. 295 с.
8. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. М.: Шк. Языки рус. культуры”, 1998. 895 с.
9. Ахманова О.С. Проспект работы Основные вопросы общего языкознания”. М.: Ротапринт, 1959. 72 с.
10.Балабін В.В. Сучасний американський військовий сленг як проблема перекладу. К.: Логос, 2002. 313 c.
11.Бардина Н.В. Языковая гармонизация сознания. Одесса.: Астропринт, 1997. 271с.
12.Басиров Ш.Р. Дієслова рефлексивного комплексу: жаргонна, сленгова та арготична лексика в українській і російській мовах // Нова філологія. Збірник наукових праць. Запоріжжя: ЗНУ, 2005. №1 (21). C. 175 180.
13.Басиров Ш.Р. Типологія дієслів із рефлексивним комплексом в індоєвропейських мовах. Донецьк: ДонНУ, 2004. 333 с.
14.Бахтин М.М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура средневековья и Ренессанса. М.: Худож. лит., 1990. 542 с.
15.Беляева Т.М., Хомяков В.А. Нестандартная лексика английского языка. Ленинград: Изд-во Ленинградского университета, 1985. 136с.
16.Береговская Э.М. Молодежный сленг: формирование и функционирование // Вопросы языкознания. 1996. №3. С.32 41.
17.Береговская Э.М. Язык художественной литературы и социальный диалект (на материале современной французской прозы): Автореф. дис. ... д-ра филол. наук: 10.02.05 / Моск. гос. пед. ун.-т. М., 1979. 36 с.
18.Березин Ф.М., Головин Б.Н. Общее языкознание. М.: Просвещение, 1979. 224 с.
19.Березовенко А. Кримінальне арго в Україні // Мовознавство: Доп. та повідомл. IV Міжнар. конг. україністів. К.: Пульсари, 2002. С.197 201.
20.Бесага Р.В. Нестандартизовані елементи в українській літературній мові: Автореф. дис. ... канд. філол. наук.: 10.02.01 / Ужгородський держ. ун-т. Ужгород, 1997. 23 с.
21.Бєлова А.Д. Мовні картини світу: принципи утворення і складові // Проблеми семантики слова, речення та тексту. Збірник наукових статей. Випуск 7. К.: КНЛУ, 2001. С. 26 30.
22.Бєссонова О.Л. Оцінка як семантичний компонент лексичного значення слова (на матеріалі іменників-назв особи в англійській, французькій та українській мовах): Автореф. дис...канд. філол. наук: 10.02.19 / Донецький ун-т. Донецьк, 1995. 22 с.
23.Бєссонова О.Л. Оцінний тезаурус англійської мови: когнітивно-гендерні аспекти. Донецьк: ДонНУ, 2002. 362 с.
24.Богданович Г.Ю. Концептуальная картина мира сквозь призму языковой личности // Филологические студии. 2001. №3. С. 19 22.
25. Бодрийяр Ж. Символический обмен и смерть. М.: Добросвет, 2000. 389 с.
26.Бондалетов В.Д. В.И. Даль и тайные языки в России. М.: Флинта: Наука, 2004. 453 с.
27.Бондалетов В.Д. Иноязычная лексика в русских арго: Учеб. пособие к спецкурсу. Куйбышев: КГПИ, 1990. 112 с.
28.Бондалетов В.Д. Типология и генезис русских арго: Учеб. пособие к спецкурсу. Рязань: Рязан. ГПИ, 1987. 82 с.
29.Бондаренко К.Л. Вивчення українського та британського сленгу: проблеми термінології // Наукові записки. Випуск 67. Серія: Філологічні науки (мовознавство). Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В.Винниченка, 2006. С. 362 369.
30.Бондаренко К.Л. Етноніми в українському та британському сленгу // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія Лінгвістика”: Збірник наукових праць. Випуск ІV. Херсон: Видавництво ХДУ, 2006. С. 321 325.
31.Бондаренко К.Л. Мікрополя антропологічної характеристики (на матеріалі українського та британського сленгу) // Нова філологія. Збірник наукових праць. Запоріжжя: ЗНУ, 2006. С. 130 135.
32.Бондаренко К.Л. Назви грошей в українській та англійській сленгових картинах світу // Вісник Сумського державного університету. Серія Філологічні науки”. Суми: СумДу, 2007. С. 68 72.
33.Бондаренко К.Л. Особливості мікрополя Назви особи за інтелектуальним, інтелектуально-емоціним станом, властивістю та їх виявом” в українському і британському сленгах // Східнослов’янська філологія: Збірник наукових праць. Випуск 9. Мовознавство. Горлівка: Видавництво ГДПІІМ, 2006. С. 87 95.
34.Бондаренко К.Л. Українська та англійська сленгові мовні картини світу // Нова філологія. Збірник наукових праць. Запоріжжя: ЗНУ, 2007. С.97 104.
35.Бондаренко О.С. Концепти чоловік” і жінка”в українській та англійській мовних картинах світу: Дис...канд. філол. наук: 10.02.17 / Донецкий ун-т. Донецьк, 2005. 195 с.
36.Борисова Е.Г. Современный молодежный жаргон // Русская речь. 1980. №5. С. 51 55.
37.Борисова-Лукашанец Е.Г. О лексике современного молодежного жаргона (англоязычные заимствования в студенческом сленге 60-70-х годов) // Литературная норма в лексике и фразеологии. М.: Наука, 1983. С.104 120.
38.Брозович Д. Славянские стандартные языки и сравнительный метод // Вопросы языкознания. 1967. №1. С. 3 33.
39.Бромлей Ю.В. Очерки теории этноса. М.: Наука, 1983. 412 с.
40.Бублейник Л.В. Проблемы контрастивной лексикологии: украинский и русский языки: Научное издание. Луцк: Издательство Волынского государственного университета «Вежа», 1996. 160 с.
41.Бурдин Л.С. Словарная помета slang” и ее толкование в современной англистике // Вопросы лингвистики и методики преподавания иностранных языков. М.: Изд-во МГУ, 1968. С. 67 79.
42.Бютор М. Роман как исследование. М.: Изд-во Моск. ун-та, 2000. 191 с.
43. Вайсгербер Й.Л. Родной язык и формирование духа. М.: УРСС, 2004. 229 с.
44.Васильев А.Д. Слово в российском телеэфире: Очерки новейшего словоупотребления М.: Флинта: Наука, 2003. 223 с.
45.Васильев Л.М. Теория семантических полей // Вопросы языкознания.1971. №5. С. 105 113.
46.Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков. М.: Шк. Языки рус. культуры”, 1999. 776 с.
47.Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание. М.: Рус. слов., 1996. 411с.
48.Вилюман В.Г. О способах образования слов сленга в современном английском языке. // Учен. зап. ЛГПИ им. А.И. Герцена. 1955. т.III. С. 137 139.
49.Виноградов В.В. Избранные труды. Лексикология и лексикография. М.: Наука, 1977. 244 с.
50.Виноградов В.В. История слов. М.: Толк, 1994. 1138 с.
51.Виноградов В.С. Курс лексикологии испанского языка: Учеб. для университетов. М.: Высш. шк., 1994. 192 с.
52.Вільчинська Т.П. Семантико-словотвірна характеристика оцінних назв осіб в українській мові: Дис. канд. філол. наук: 10.02.01. Тернопіль, 1996. 182 с.
53.Воїнов В.В, Васильченко О.Ю. Різновиди американського індивідуалізму та їх мовна маніфестація // Мовні і концептуальні картини світу К.: Київський університет імені Тараса Шевченка, 2000. С. 84 91.
54.Волкова Н.А. О специфике молодежного жаргона в условиях близкородственного взаимодействия // Всесоюзна науково-методична конференція Проблеми міжнародних зв’язків в умовах білінгвізму”. Тези доповідей. Дрогобич: ДДПУ ім. Івана Франка, 1990. С. 18 19.
55.Волкова Н.В. Имя собственное и его производные в структуре молодежной жаргонной лексики и фразеологии // Вісник Львівського університету. Серія філологія. 1990. Вип.21. С. 26 30.
56.Воробьёв В.В. О статусе лингвокультурологии // IX Международный Конгресс МАПРЯЛ. Русский язык, литература и культура на рубеже веков. Братислава. 1999. Т. 2. С. 125 129.
57.Вылцан М.А. Индивидуализм и коллективизм крестьян // Менталитет и аграрное развитие России (19-20 в.). М.: Российская политическая энциклопедия, 1996. С. 334 347.
58.Гак В.Г. Сопоставительная лексикология (на материале французского и русского языков). М.: Международные отношения, 1977. 269 с.
59.Галичкина Е.Н. Специфика компьютерного дискурса на английском и русском языках: на материале жанра компьютерных конференций: Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.20 / Волгогр. гос. пед. ун-т. Волгоград, 2001. 18 с.
60.Галкина-Федорук Е.М. Современный русский язык. Лексика. М.: Наука, 1954. 203 с.
61.Гальперин И.Р. О термине сленг // Вопросы языкознания. 1956. №6. С. 107 114.
62.Гамкрелидзе Т.В., Иванов В.В. Индоевропейский язык и индоевропейцы = Indo-European and the Indo-Europeans: Реконструкция и ист.-типол. анализ праязыка и протокультуры. [Ч.] 1. Тбилиси: Изд-во Тбил. ун-та, 1984. 428 с.
63.Голубовська І.О. Етнічні особливості мовних картин світу: Монографія. К.: Логос, 2004. 284 с.
64.Гонта І.А. Структурні й семантичні особливості композит-метафор в американському сленгу: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київськ. держ. лінгв. ун-т. К., 2000. 20 с.
65.Горбач О. Арго на Україні: зібрані статті. Мюнхен: Logos, 1993. 359с.
66.Горбач О. Вулично-тюремні арґотизми у Франковій прозі // Записки НТШ. Т. 177. Нью-Йорк, 1963. С. 197 206.
67.Горбачевич К.С. Нормы современного русского литературного языка. М.: Просвещение, 1989. 208 с.
68.Гордієнко В.А. Формування загального сленгу в сучасній російській мові: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. Ін-т філології. К., 2006. 15 с.
69.Городецька О.В. Національно-марковані концепти в британській мовній картині світу XX століття: Дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. К., 2002. 182 с.
70.Горошко Е.И. Языковое сознание: гендерная парадигма: Монография. Харьков: Издательский Дом Инжэкс”, 2003. 440 с.
71.Граудина Л.К. Вопросы нормализации русского языка. Грамматика и варианты. М.: Наука, 1980. 288 с.
72.Грачёв М.А. Арготизмы в молодежном жаргоне // Русский язык в школе. 1996. №1. С. 78 85.
73.Гудавичус А.Й. Сопоставительная семасиология литовского и русского языка. Вильнюс: Мокслас, 1985. 175 с.
74.Гужва Ф.К., Иванова А.Н. Лексика и фразеология русского языка. Уч. пос. К.: Рад. школа, 1982. 184 с.
75.Гумбольдт В.ф. О различии строения человеческих языков и его влиянии на духовное развитие человечества // Гумбольдт В.ф. Избр. труды по языкознанию. М.: Прогресс, 1984. С. 34 298.
76.Гуц Е.Н. Ненормативная лексика в речи современного городского подростка (в свете концепции языковой личности): Дис. ... канд. филол. наук: 03.12.00 / Алт. гос. ун-т. Барнаул, 1995. 304 с.
77.Дзендзелівський Й. Українське та слов’янське мовознавство. Збірник праць. Львів: Наук. т-во ім. Т.Г. Шевченка, 1996. 520 с.
78.Дзюбишина-Мельник Н.Я. Сучасний жаргон і сучасне розмовне мовлення // Наукові записки НаУКМА. 2002. т. 20. С. 14 18.
79.Дрінко Г.Г. Спонукальні конструкції в англійській та українській мовах: Дис... канд. філол. наук: 10.02.17 / Горлівський держ. педагогічний ін-т іноземних мов. Горлівка, 2005. 182 с.
80.Дружбинський В. Словесне порно // Дзеркало тижня. 2002. №34. С.5.
81.Друм Т. Сленг: погляд зсередини // Дивослово. 1998. № 12. С. 4 5.
82.Елистратов В.С. Сниженный” язык и национальный” характер // Вопросы философии. 1998. №10. С. 55 63.
83.Елистратов В.С. Арго и культура. М.: Изд-во МГУ, 1995. 231 с.
84.Єщенко Т.А. Метафора в укра