ПРОСОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДИСКУРСУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОВІДОМЛЕНЬ ДІЛОВОЇ ТЕМАТИКИ В ІНТЕРНЕТІ (експериментально-фонетичне дослідження) : Просодический ОСОБЕННОСТИ ДИСКУРСА ИНФОРМАЦИОННЫХ СООБЩЕНИЙ деловой тематики В ИНТЕРНЕТЕ (экспериментально-фонетическое исследование)

Краткое описание

ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. К.Д.УШИНСьКОГО

На правах рукопису

ДЄРІК Ілона Морисівна

УДК 801.6:811.111'276.6:659.3:004.738.5(043.5)

Просодичні ОСОБЛИВОСТІ ДИСКУРСУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОВІДОМЛЕНЬ ДІЛОВОЇ ТЕМАТИКИ В ІНТЕРНЕТІ
(експериментально-фонетичне дослідження)

Спеціальність 10.02.15 загальне мовознавство

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата
філологічних наук
Науковий керівник -
доктор філологічних наук,
професор Корольова Т.М.

Одеса-2007

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ТА ПОЗНАЧЕНЬ 5
Вступ 7
розділ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСКУРСу ІНФОРМАЦІЙНИХ
ПОВІДОМЛЕНЬ ДІЛОВОЇ ТЕМАТИКИ В ІНТЕРНЕТІ 16
1.1 Міждисциплінарний характер поняття дискурсу в сучасній лінгвістиці 16
1.2 Дискурс інформаційних Інтернет-повідомлень ділової тематики як складне утворення 22
1.2.1 Загальна характеристика дискурсу інформаційних Інтернет-повідомлень ділової тематики 22
1.2.2. Відображення в дискурсі інформаційних Інтернет-повідомлень ділової тематики характерних рис дискурсу Інтернету 25
1.2.3. Відображення в дискурсі інформаційних Інтернет-повідомлень ділової тематики характерних рис дискурсу медіа 34
1.2.4 Відображення в дискурсі інформаційних Інтернет-повідомлень ділової тематики характерних рис ділового дискурсу 40
1.3 Зіставлення дискурсу інформаційних Інтернет-повідомлень ділової тематики з типами дискурсу, на яких він базується 46

Висновки до розділу 1 51

розділ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОЦЕДУРА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОСОДИЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ДИСКУРСУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ІНТЕРНЕТ-ПОВІДОМЛЕНЬ ДІЛОВОЇ ТЕМАТИКИ
2.1 Методика формування експериментального корпусу дослідження та проведення його експертного аналізу 53
2.2 Методика проведення експериментального дослідження просодичних характеристик дискурсу англо- та українськомовних Інтернет-повідомлень 61
2.2.1 Мета й завдання фонетичного експерименту 62
2.2.2 Характеристики інвентарно-таксономічного аналізу інтонації 63
2.2.3 Методика проведення слухового аналізу 67
2.2.4 Методика проведення аудиторського аналізу 69
2.2.5 Методика проведення інструментального аналізу 72
2.2.6 Статистична обробка результатів дослідження 76

Висновки до розділу 2 79

Розділ 3. ЛІНГВІСТИЧНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОСОДИЧниХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ДИСКУРСу ІНФОРМАЦІЙНИХ ІНТЕРНЕТ-ПОВІДОМЛЕНЬ ДІЛОВОЇ ТЕМАТИКИ

3.1 Лінгвістична інтерпретація результатів експертного аналізу експериментального матеріалу з дискурсу Інтернет-повідомлень 83
3.1.1 Класифікація типів Інтернет-повідомлень та
їх загальна характеристика 83
3.1.2 Дистинктивні ознаки дискурсу інформаційних Інтернет-повідомлень ділової тематики і їхнє відображення в структурно-змістовних характеристиках текстів Інтернет-повідомлень 95
3.1.3 Диференціація експериментальних фраз за комунікативно-прагматичною спрямованістю і ступенем їхньої забарвленості емоційно-модальними конотаціями 97
3.1.4 Аналіз лексико-стилістичної і граматичної структури дискурсу інформаційних Інтернет-повідомлень ділової тематики 105
3.2 Лінгвістична інтерпретація результатів експериментально-фонетичного дослідження просодичних характеристик дискурсу інформаційних Інтернет-повідомлень ділової тематики 119
3.2.1 Загальна характеристика просодичного компонента лінгвістичного оформлення мовлення ведучого англомовних й українськомовних Інтернет-повідомлень ділової тематики 119
3.2.2 Особливості просодичного оформлення мовлення ведучого Інтернет-повідомлень окремих жанрових різновидів 122
3.2.2.1 Інформаційний випуск новин 122
3.2.2.2 Аналітичний огляд 128
3.2.2.3 Репортаж 133
3.2.2.4 Інтерв’ю й бесіда 139
3.2.2.5 Інтернет-повідомлення рекламного характеру 145
3.2.3 Особливості просодичного оформлення мовлення ведучого аматорських
інформаційних Інтернет-повідомлень ділової тематики 151
3.2.4 Порівняльний аналіз механізмів функціонування просодичних
засобів передачі емоційно-модальних значень в українсько- та англомовних Інтернет-повідомленнях 152
3.2.5 Кореляція різнорівневих лінгвістичних засобів при вираженні 173
різних емоційно-модальних значень
Висновки до розділу 3 184
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 191
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 202
ПЕРЕЛІК ВЕБ-САЙТІВ 219
ДОДАТОК 236

перелік умовних скорочень
А аналітичний огляд
абс. абсолютні величини
АВ ведучий англомовних ІІПвДТ
англ. англійська мова
Апв аматорське повідомлення
Б бесіда
Бж біржова лексика
відн. відносні величини
в.о. відносні одиниці
ВР вербальні репрезентанти
ЗагЕк загальноекономічна лексика
ЗІ —запит інформації
ЗМІ засоби масової інформації
ЗМК засоби масової комунікації
знач. значення
І інтерв’ю
ІВН інформаційний випуск новин
ІІПвДТ інформаційне Інтернет-повідомлення ділової тематики
інт. інтенсивність
ІПвР Інтернет-повідомлення рекламного характеру
ЛЕМЗ лексика емоційно-модально забарвлена
ЛОДС лексика офіційно-ділового стилю
ЛРС лексика розмовного стилю
ЛСЗ лексика стилістично забарвлена
ЛСП лексичні стилістичні прийоми
МК масова комунікація
мсек мілісекунди
НЛ нейтральна лексика
О опис
П питання
Пв повідомлення
Пр прогнозування
Р репортаж
Рз розповідь
Рк рекомендаційна фраза
РП риторичне питання
Сп спонукання
Тв твердження
УВ ведучий українськомовних ІІПвДТ
укр. українська мова
̍ наголошений склад в англійському мовленні
́ наголошений склад в українському мовленні
. напівнаголошений склад
‘́ високий спадний тон
’ високий висхідний тон
̌ високий спадно-висхідний тон
ˆ високий висхідно-спадний тон
 висхідно-спадно-висхідний тон
̌ ’ спадно-висхідно-спадний тон
̬ низький спадно-висхідний тон
̭ низький висхідно-спадний тон
̶ рівний тон

ВСТУП

На сучасному етапі розвитку цивілізації відбувається своєрідна „революція” засобів масової комунікації (ЗМК), пов'язана із загальною глобалізацією процесу комунікації й з використанням новітніх інформаційних і комунікативних технологій [27;69;97]. Прискорений ритм життя обумовлює потребу в підвищенні ефективності й оперативності процесу розповсюдження інформації, створює передумови для його технологізації. Оптимізація комунікативного процесу стала можливою із впровадженням у комунікативний простір нового засобу комунікації й розповсюдження інформації Інтернету [109;160;201].
Важливість проблеми детального дослідження Інтернет-засобів масової комунікації (електронної пошти, чатів, форумів, телеконференцій, Інтернет-новин тощо) у теоретичному та практичному плані визначає пріоритетні напрямки сучасних наукових досліджень. Останнім часом з’явилося багато праць, проблематика яких окреслюється дослідженням сфери Інтернет-комунікації у різних аспектах, зокрема: в аспекті соціолінгвістики [16;69;211], психолінгвістики [64;95], теорії журналістики та медіалінгвістики [62;80;160;162;201], дискурсології та теорії комунікації [3;18;20;46;48;75;76;79;91;109;119;168;175;188;204;205;210;211;217;223]. На матеріалі різних мов вивчаються технологічні, структурні та змістові характеристики таких різновидів Інтернет-комунікації, як електронна пошта [2], персональні веб-сайти [48], чати [84], розроблюються концепції дослідження дискурсу Інтернету як когнітивно-комунікативного феномену [61;15;76;79;93;150;173], визначаються пріоритети експериментального аналізу характеристик гіпертексту [12;20;157;159;163], лінгвістичних особливостей веб-сайтів [6;22;37], електронних текстів [48], текстів-анонсів [135], комп’ютерних конференцій [40;217], Інтернет-новин [83]. Однак маловивченим залишається аспект просодичного оформлення мовлення, що звучить, у різних видах Інтернет-комунікації [217].
Актуальність дисертаційного дослідження пов'язана з необхідністю комплексного аналізу просодичних особливостей дискурсу Інтернет-інформаційних повідомлень ділової тематики (ІІПвДТ) як альтернативи традиційним ЗМІ, що обумовлено постійним зростанням контингенту споживачів цієї інформації й розширенням сфери її застосування, а також необхідністю виявлення ролі просодії та її кореляції з іншими лінгвістичними засобами вираження комунікативної установки та емоційно-модальних конотацій.
Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертація виконана в рамках наукової теми кафедри теоретичної й прикладної лінгвістики теоретичні та прикладні аспекти дослідження типологічних і конкретно-мовних рис сучасного дискурсу” (протокол №5 рішення Вченої ради ПДПУ ім. К.Д.Ушинського від 29 грудня 2005 року, реєстраційний номер 0107U000467), що входить до тематичного плану науково-дослідницьких робіт Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського в рамках наукового напрямку „фундаментальні дослідження у вищих навчальних закладах” (код 22010020).
Мета дисертаційного дослідження проведення комплексного аналізу просодичних особливостей дискурсу інформаційних повідомлень ділової тематики в Інтернет зумовила такі завдання:
· здійснити жанрову класифікацію ІІПвДТ;
· охарактеризувати типи й жанрові різновиди ІІПвДТ за основними семантичними, структурними й технологічними ознаками;
· дослідити просодичні характеристики мовлення ведучого в англо- та українськомовних ІІПвДТ різних типів і жанрових різновидів;
· виявити загальні особливості й розходження в просодичному оформленні мовлення ведучого в англо- та українськомовних ІІПвДТ у межах одного жанрового різновиду;
· дослідити процес взаємодії різнорівневих лінгвістичних засобів при передачі комунікативних інтенцій та емоційно-модального навантаження.
Об'єктом дослідження стали інформаційні повідомлення ділової тематики, представлені в Інтернеті в мультимедійному форматі як єдність тексту, слухового (аудіозапис) і візуального компонентів (статичне або динамічне зображення анімація / відеозапис), проаналізовані на базі надбань у галузі аналізу дискурсу, експериментальної фонетики, теорії комунікації.
Предметом дослідження є структурні, семантичні й лінгвістичні особливості різних жанрових різновидів ІІПвДТ, просодичні характеристики мовлення ведучого у висловлюваннях різного ступеня емоційно-модальної насиченості в жанрових різновидах англо- й українськомовних ІІПвДТ.
Матеріалом дослідження став корпус озвучених текстів англо- та українськомовних інформаційних повідомлень компаній MSNBC, Forbes, Dow Jones, CNN, Укрінформ, 5 канал, розміщених на веб-сайтах http://www.msnbc.com, http://www.forbes.com, http://www.dowjones.com, http://www.radio.thestreet.com, http://www.5tv.com, http://www.audio. ukrinform.com загальним обсягом 1200 фраз (3000 інтонаційних груп), тривалістю звучання 180 хвилин.
У роботі використовувалися такі методи дослідження: методи системного аналізу й узагальнення, що застосовувалися при викладенні наукових фактів та теоретичному обґрунтуванні висунених припущень та гіпотез; метод контент-аналізу, що застосовувався на етапі вибору експериментального матеріалу та його класифікації; методи загально-лінгвістичного та експертного аналізу при дослідженні граматичних, лексичних та стилістичних характеристик Інтернет-повідомлень; методи слухового, аудиторського, інструментального аналізу, що застосовувалися в процесі фонетичного експерименту з метою визначення кількісних та якісних показників просодичних характеристик мовлення; метод порівняльного аналізу, що використовувався при зіставленні лінгвістичних особливостей англо- та українськомовних Інтернет-повідомлень, та деякі прийоми статистичної обробки результатів експерименту, для об’єктивного обґрунтування висновків, одержаних при аналізі результатів експериментального дослідження. Для проведення експериментального аналізу акустичних параметрів корпусу текстів Інтернет-інформаційних повідомлень ділової тематики та статистичної обробки отриманих даних використовувалися програмні пакети WaveLab, Praat, Mathcad 2001i Professional, VisSim Plus та Microsoft Excel Office XP.
Як робоча гіпотеза перевіряється припущення про те, що особливості просодичного оформлення мовлення ведучого в Інтернет-повідомленнях різних типів та жанрових різновидів обумовлені розбіжностями в дистрибуції фраз основних комунікативних типів, що розрізняються за характером та ступенем насиченості наявних у них емоційно-модальних конотацій.
Наукова новизна дослідження зумовлена тим, що в ньому вперше на матеріалі сучасної англійської й української мов:
· здійснюється класифікація жанрових різновидів інформаційних повідомлень ділової тематики в Інтернеті;
· аналізуються структурні, семантичні, лексико-граматичні й просодичні особливості різних жанрових різновидів ІІПвДТ;
· експериментально досліджується просодичний компонент мовлення ведучого у висловленнях, що характеризуються емоційно-модальним забарвленням різного ступеня насиченості;
· визначається роль просодії дискурсу ІІПвДТ як засобу вираження мовної експресії та механізм її кореляції з виражальними засобами інших рівнів мови при передачі емоційно-модальних значень.
Теоретична значимість роботи полягає в узагальненні лінгвістичних підходів до визначення специфіки дискурсу ІІПвДТ, виявленні тенденцій до формування жанрових різновидів та типів ІІПвДТ і їхнього подальшого розвитку, дослідженні дистинктивних характеристик різних жанрових різновидів ІІПвДТ, визначенні ролі різних лінгвістичних засобів у комплексній передачі мовної експресії в дискурсі ІІПвДТ як важливого фактора успішності комунікації. Результати проведеного дослідження сприятимуть подальшій розробці проблем типології дискурсу, медіалінгвістики, фоностилістики, інтонології та теорії комунікації.
Практичне значення роботи визначається можливістю застосування її основних положень і висновків у навчальному процесі в теоретичних курсах з теоретичної та прикладної лінгвістики (розділ „Гіпертекстові технології в сучасних медіа”), ділової англійської мови (розділ „Комунікативні стратегії ділового дискурсу”), дискурсології (розділи „Дискурс Інтернету”, „Типологія дискурсу медіа”), теорії комунікації (розділ „Інтернет-комунікація”), загального мовознавства (розділ „Лексикологія і стилістика сучасних мас-медіа”), інтонології (розділ „Специфіка просодичного оформлення засобів Інтернет-комунікації”), а також для проведення практичних занять, спрямованих на формування у студентів навичок та вмінь аналізу різних типів дискурсу в цілому, і зокрема дискурсу інформаційних повідомлень ділової тематики в Інтернеті (розділи Мас-медіа”, Реклама”) і маркетингу (розділ Лінгвістика реклами”). Практичним застосуванням результатів даного дослідження є такі методичні розробки: методичні вказівки до спецкурсу „провідні тенденції розвитку мовних особливостей ЗМІ в ХХІ сторіччі” і методичні вказівки для написання дипломних та курсових робіт „лінгвістичні особливості англомовних ЗМІ”.
Особистий внесок дисертанта полягає в теоретичному узагальненні найбільш характерних напрямків формування й подальшого розвитку різних жанрових різновидів інформаційних повідомлень ділової тематики в Інтернеті, визначенні їхніх лінгвістичних характеристик й у практичному дослідженні експериментальним шляхом особливостей просодії дискурсу інформаційних повідомлень ділової тематики в Інтернеті.
На захист виносяться такі положення:
1. Дискурс інформаційних повідомлень ділової тематики в Інтернеті є самостійним складним утворенням, що наслідує характеристики таких видів дискурсу, як діловий дискурс, дискурс Інтернету і дискурс медіа.
2. Водночас дискурс Інтернет-повідомлень ділової тематики як складне ціле наділений рядом дистинктивних ознак, що відображаються у структурно-змістовних особливостях і лінгвістичних характеристиках різних типів і жанрових різновидів ІІПвДТ. Найбільш поширеними формами організації цього виду дискурсу є гіпертекстовий та мультимедійний формати.
3. Відповідно до розробленої системи класифікації ІІПвДТ на базі розходжень за жанроутворюючими факторами диференціюються такі типи ІІПвДТ професійні й аматорські ІІПвДТ; ІІПвДТ інформаційного і рекламного характеру; ІІПвДТ таких жанрових різновидів, як інформаційний випуск новин, репортаж, аналітичний огляд, інтерв'ю, бесіда.
4. Кожен тип інформаційних повідомлень ділової тематики в Інтернеті характеризується специфікою просодичного оформлення, що зумовлено розбіжностями в цілеустановці і суттєвими розходженнями в характері емоційно-модальних конотацій, розповсюджених у різних видах ІІПвДТ.
5. Просодичне оформлення мовлення ведучих українсько- й англомовних інформаційних повідомлень ділової тематики в Інтернеті характеризується такими спільними особливостями:
· однотипністю механізмів взаємодії акустичних параметрів мовлення при передачі емоційно-модальних конотацій;
· одноманітністю просодичного оформлення тема-рематичної структури висловлень одного комунікативного підтипу;
· розходженням у ступені насиченості емоційно-модальними конотаціями мовлення ведучого у жанрових різновидах Інтернет-повідомленнях;
· подібністю мелодичних, динамічних та темпоральних характеристик фраз одного комунікативного підтипу в мовленні ведучого Інтернет-повідомлень одного жанрового різновиду, що обумовлено вибором комунікативної інтенції, характером розповсюджених емоційно-модальних конотацій та ступенем їхньої вираженості, а саме:
·

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Аналіз особливостей дискурсу ІІПвДТ як самостійного виду інституціонального дискурсу дозволив дійти висновку про наслідування ним характерних рис прототипних видів дискурсу, зокрема:
· спільність характерних рис дискурсу ІІПвДТ і дискурсу Інтернету визначається такими характеристиками інформаційно-комунікативного процесу, як віртуальність, інтерактивність, оперативність, масовість, універсальність, періодичність, глобальність, дистантність та егалітарність комунікантів, технічна опосередкованість, широке використання гіпертекстових та мультимедійних технологій, можливість архівування інформації;
· близькість до дискурсу медіа визначається такими особливостями інформаційно-комунікативного процесу, як періодичність розповсюдження, масовість, актуальність, подійність і видовищність як головні критерії відбору матеріалу, адресність, інтратекстуальність, що реалізується як поєднання знаків різної природи; багатожанровість Інтернет-повідомлень, обумовленість їх жанрової специфіки цільовою установкою, інтимізований діалогічний характер комунікаційного процесу, творчий підхід у характері подання інформації, висока експресивність мовлення ведучого, широке використання мовленнєвих стратегій розмовного стилю в аспекті граматичного і лексико-стилістичного оформлення;
· схожість з дистинктивними рисами ділового дискурсу характеризується такими аспектами, як спільність тематики (загальноекономічна та біржова діяльність), подібність комунікативних стратегій (компенсаційних, організаційних і риторичних) та характеру взаємодії базової пари комунікантів (статусна орієнтованість дискурсу) і, як наслідок цього, наявність спільних лінгвістичних характеристик щодо особливостей лексичного складу, синтаксису і стилістичного оформлення.
У той же час, самобутність та оригінальність дискурсу ІІПвДТ підтверджується його унікальністю в таких аспектах:
· одночасна професійна та особистісна орієнтованість дискурсу (за кількісним складом учасників комунікація визначається як масова, але за своїм змістовним наповненням вона наближається до міжособистісного професійного спілкування);
· інтегральний характер арсеналу комунікативних стратегій (поєднання ініціатором комунікативного процесу стратегій ділового дискурсу та дискурсу медіа);
· специфічність статусно-рольових характеристик комунікантів (базова пара ведучий ІІПвДТ та Інтернет-користувач; спеціаліст, який володіє інформацією у сфері бізнесу, та бізнесмен, що цікавиться цією інформацією);
· особиста зацікавленість комунікантів в успішності інформаційно-комунікативного процесу (з боку ведучого ІІПвДТ прагнення зацікавити аудиторію, підвищити свій рейтинг, з боку Інтернет-користувача отримати потрібну інформацію);
· контроль за якістю інформації, за її релевантністю (відповідність заголовка змісту повідомлення);
· створення оптимальних умов для успішності процесу отримання й обробки інформації реципієнтом (високий ступінь архівування повідомлень, можливість отримання й обробки реципієнтом архівної інформації великого обсягу у будь-який зручний для нього час, що забезпечується функцією pod-cast” (робота зі збереженими електронними версіями мультимедійних файлів Інтернет-повідомлень);
· особливість лінгвістичного оформлення, що визначається співіснуванням таких лінгвістичних характеристик, як: висока експресивність та емоційна забарвленість мовлення (широке вживання різнорівневих мовних засобів вираження експресії, поширеність стилістичних прийомів); стандартизованість мовлення (використання клішованих мовленнєвих одиниць та стандартних синтаксичних конструкцій); різноманіття стилів літературної мови поєднання мовленнєвих стратегій офіційно-ділового й розмовного стилів.

2. У процесі роботи над матеріалом дослідження було встановлено, що інформаційні Інтернетповідомлення ділової тематики утворюють таксономію, в якій представлені різні за складністю повідомлення. Розмаїття існуючих видів і форм Інтернет-повідомлень обумовило необхідність систематизації досліджуваного матеріалу.
Інтернет-повідомлення диференціювались за формою подання матеріалу (гіпертекстові та мультимедійні), за особливостями формування та змістовно-структурними характеристиками (професійні та аматорські), за цільовою установкою (інформаційно-подійні ІІПвДТ, інформаційно-аналітичні ІІПвДТ та Інтернет-повідомлення рекламного характеру) і, нарешті, відповідно до класифікації жанрів журналістики (інформаційно-подійні ІІПвДТ: інформаційний випуск новин, репортаж; інформаційно-аналітичні ІІПвДТ: аналітичний огляд, інтерв’ю й бесіда).
Аматорські та професійні ІІПвДТ визначалися відмінностями у таких аспектах, як чіткість структури, завершеність і значеннєва оформленість, строге дотримання окреслених у випуску рамок ділової тематики, активна роль ведучого в організації комунікативного процесу, чітка відповідність змістовного плану інформації в повідомленні його заголовку та наявність контролю за створенням і подальшим розповсюдженням Інтернет-повідомлення у Глобальній Мережі з боку провідних інформаційних компаній. Головним критерієм розмежування інформаційно-подійних та інформаційно-аналітичних ІІПвДТ, з одного боку, та Інтернет-повідомлень рекламного характеру, з іншого, слугували розбіжності у цільовій установці, що визначалася відповідно як інформування та прогнозування в першому випадку та спонукання адресата до придбання продукції у другому.
3.1. За результатами експертного та експериментального аналізу текстів англо- й українськомовних Інтернет-повідомлень було виявлено такі закономірності лінгвістичного оформлення дискурсу ІІПвДТ, що відображають його специфіку:
· в аспекті лексико-семантичних характеристик: високий вміст термінологічної лексики, широке використання загальноекономічної та біржової лексики, наявність слів широкої семантики, поширеність лексичних одиниць, що передають модальні та емоційні значення; уживання лексичних інтенсифікаторів;
· в аспекті особливостей морфології та синтаксису: висока частотність уживання особового, темпорального й просторового дейксису, поширеність вищого та найвищого ступенів порівняння прикметників, дієслівних форм, що позначають дію як незавершений процес, кількісне переважання неособових форм дієслова над особовими, форм пасивного стану над формами активного стану; дієслівних форм теперішнього і майбутнього часу над формами минулого часу результатом чого є створення ефекту залученості адресата до описуваного процесу; широке використання клішованих синтаксичних конструкцій; уживання складних речень зі зв'язками сурядності й підрядності; високий ступінь наявності конструкцій вторинної предикації з дієприкметником;
· в аспекті стилістичного оформлення: поєднання стратегій розмовного та офіційно-ділового стилю в плані поширеності стилістичних засобів, стереотипних конструкцій та зворотів, відхилення від норм літературно-художнього й публіцистичного стилю, насиченість мовлення мовними прикметами розмовного стилю та поширеність різнорівневих мовних засобів вираження експресії;
· в аспекті характеристики просодії:
o відповідність ключових фоностилістичних особливостей мовлення ведучого в ІІПвДТ п'ятьом основним положенням інтонаційного стилю інформаційного огляду в засобах масової комунікації (широке використання просодичних параметрів для маркірування найбільш значимої текстової інформації, варіювання тембру залежно від емоційного характеру інформації, підпорядкованість просодичних характеристик змістовному аспекту повідомлення, додаткове інформаційне навантаження паузації, акцентуації, ритмічного малюнка і темпових характеристик мовлення);
o наявність розходжень у мелодичному оформленні перед’ядерного та ядерного сегмента у фразах, різних за комунікативною і прагматичною спрямованістю;
o часте використання певних інтонаційних контурів у фразах, що характеризуються спільністю комунікативної й прагматичної спрямованості;
o маркованість просодичних характеристик, їх кореляція з іншими виражальними лінгвістичними засобами у фразах, що визначаються забарвленістю емоційно-модальними конотаціями.
3.2. Статистичний аналіз експериментальних даних підтвердив висунену гіпотезу про обумовленість просодичних особливостей дискурсу ІІПвДТ поширеністю емоційно-модально забарвлених фраз та інтенсивністю переданих ними конотацій. В аспекті визначення механізму кореляції акустичних параметрів мелодичних, динамічних і темпоральних характеристик мовлення ведучого з переданими емоційно-модальними конотаціями в дискурсі ІІПвДТ були відзначені такі закономірності:
1) найбільшою мірою релевантними акустичними характеристиками, які диференціюють емоційно-модально забарвлені фрази у мовленні ведучих ІІПвДТ від емоційно-нейтральних, є усереднені значення рівня та діапазону ЧОТ;
2) менш вираженими, але статистично значущими при диференціації емоційно-модально забарвлених та емоційно-нейтральних фраз у мовленні ведучого ІІПвДТ є темпоральні характеристики: середньоскладова тривалість та тривалість міжсинтагмених пауз;
3) розбіжності динамічних характеристик емоційно-модально забарвлених та емоційно нейтральних фраз хоча й спостерігаються, проте статистична значущість цих розбіжностей не досягає критичного значення, що не дає підстав для визнання усередненої по фразі інтенсивності як дистинктивної ознаки для надійного протиставлення емоційно-модальних і емоційно нейтральних фраз у мовленні ведучого ІІПвДТ.
Роль динамічного параметру просодії стає важливою лише при виділенні слів, що мають логічний чи емфатичний наголос в емфатичному мовленні.
Вищезазначені висновки можуть бути цілком слушними і відповідно до диференціації жанрових різновидів ІІПвДТ, що характеризуються високою частотністю вживання емоційно-модальних забарвлених фраз та більшою інтенсивністю суб'єктивно-модальних значень у мовленні ведучого (репортаж, інтерв’ю й бесіда, ІІПвДТ рекламного характеру) у порівнянні з такими видами ІІПвДТ, в яких частота вживання емоційно-модально забарвлених фраз та ступінь інтенсивності суб'єктивно-модальних значень є суттєво нижчим (інформаційний випуск новин, аналітичний огляд).
3.3. Порівняльний аналіз результатів здійсненого експериментально-фонетичного дослідження просодичних особливостей англо- й українськомовних Інтернет-повідомлень ділової тематики дозволив дійти таких висновків щодо наявності спільних та диференційних характеристик у просодичному оформленні мовлення.
Спільними просодичними характеристиками дискурсу ІІПвДТ у мовах, що порівнюються, є такі:
· в аспекті членування дискурсу й маркованості меж сегментів: дискурс сегментується на синтагми, межі яких маркуються падінням висоти тону наприкінці фрагмента і міжсинтагменою паузою;
· в аспекті забезпечення цілісності дискурсу: цілісність синтагм забезпечується збереженням мелодичної структури, закономірним варіюванням гучності звучання й темпу; чіткість меж між ритмогрупами простежується на графіках огинаючої кривої частоти основного тону й обгинаючої кривої інтенсивності;
· в аспекті особливостей акцентної й ритмічної структури: загальна маркованість акцентного малюнка фрази, обумовлена використанням логічного й емфатичного наголосу;
· в аспекті мелодичних, динамічних та темпоральних характеристик: загальна маркованість інтонаційного контуру вживання різних за характером інтонаційних контурів у помірно емоційних реалізаціях та у фразах зі значною емоційно-модальною насиченістю; подібність характеру дистрибуції шкал та термінальних тонів в аспекті поширеності спадної, рівної та висхідно-спадної шкал, складних спадно-висхідного і висхідно-спадного термінальних тонів; релевантність динамічних характеристик фрази і її сегментів у висловленнях, що містять елементи, які потребують логічного й емфатичного виділення; збіг позиції локалізації максимуму інтенсивності в обох мовах по кожному інтонаційному контуру; менша тривалість складу у шкалі в порівнянні з ядром та хвостом; поширеність хезитаційних пауз в інтерв’ю, бесіді та Інтернет-повідомленнях рекламного характеру, коливання тривалості міжсинтагмених пауз при використанні ведучими різних інтонаційних контурів відповідно до емоційно-модальної насиченості фрази (використання менш тривалих пауз у помірно емоційних реалізаціях та більш тривалих в емоційно насичених фразах);
· в аспекті тембральних характеристик: приємний дзвінкий тембр голосу у ведучих-жінок і бархатистий тембр у ведучих-чоловіків.
До диференціальних просодичних характеристик дискурсу ІІПвДТ у мовах, що порівнюються, належать такі:
· розбіжності в акцентному та тема-рематичному оформленні фраз у мовах, що порівнюються, внаслідок розходжень у особливостях акцентуації та ритмічного малюнка (наголошеність усіх слів в українському зв’язному мовленні, тотожність часових інтервалів між наголошеними складами в англійському мовленні, специфіка членування висловлень на ритмогрупи);
· розходження у мелодичних, динамічних та темпоральних характеристиках, а саме: нехарактерність для українського мовлення окремих інтонаційних контурів (наприклад: The Descending Scandent Head + The Rise-Fall-Rise), відмінності в характері дистрибуції шкал і термінальних тонів в ІІПвДТ деяких жанрових різновидів (ІВН та аналітичний огляд), наявність в англомовних ІВН та аналітичному огляді хезитаційних пауз, що відсутні в українськомовних ІІПвДТ цих жанрових різновидів, нетотожність акустичних параметрів мелодичних, динамічних і темпоральних характеристик у таких аспектах (нижчий рівень ЧОТ та вужчий діапазон ЧОТ у фразах більш яскравої емоційно-модальної насиченості, відносно нижчий рівень інтенсивності у фразі, більш уповільнений темп мовлення в українськомовних ІІПвДТ у порівнянні з англомовними (див. табл. 1-10 у Додатку).
Детальне дослідження механізму кореляції різнорівневих лінгвістичних засобів при вираженні різних емоційно-модальних значень дозволило дійти висновку про найбільшу поширеність таких трьох типів взаємодії різнорівневих лінгвістичних засобів, як взаємне доповнення, домінування та уточнення.
В аспекті визначення частотності використання різних типів взаємодії лексико-граматичних та інтонаційних засобів передачі модальності у різних жанрових різновидах ІІПвДТ можна констатувати:
· в інформаційному випуску новин та аналітичному огляді найчастіше уживається тип 3;
· у репортажі, Інтернет-повідомленні рекламного характеру, інтерв’ю та бесіді тип 2;
· тип 1 є більш поширеним у Інтернет-повідомленнях рекламного характеру та інтерв’ю й бесіді у порівнянні з інформаційним випуском новин, аналітичним оглядом та репортажем.
У результаті здійсненого експериментально-фонетичного дослідження підтверджена гіпотеза про обумовленість розходжень у деяких аспектах просодичного оформлення мовлення ведучих ІІПвДТ розбіжностями в характері переданих емоційно-модальних конотацій та у ступені насиченості ними мовлення.
Зокрема, для інформаційного випуску новин найбільш характерними є такі параметри просодії, що відрізняють його від інших жанрових різновидів ІІПвДТ: відносно низький рівень ЧОТ, відносно вузький діапазон ЧОТ, швидкий темп та невелика тривалість міжсинтагмених пауз, для Інтернет-повідомлень рекламного характеру такими параметрами є найвищий рівень ЧОТ, найбільш широкий діапазон ЧОТ, уповільнений темп та велика тривалість міжсинтагмених пауз.
В аспекті визначення механізму кореляції акустичних параметрів мелодичних, динамічних і темпоральних характеристик мовлення ведучого з переданими емоційно-модальними конотаціями слід відзначити такі закономірності:
1) найбільшою мірою релевантними акустичними характеристиками, які диференціюють емоційно-модально забарвлені фрази у мовленні ведучих ІІПвДТ від емоційно нейтральних, є усереднені значення рівня та діапазону ЧОТ;
2) менш вираженими, але статистично значущими при диференціації емоційно-модально забарвлених та емоційно нейтральних фраз у мовленні ведучого ІІПвДТ є темпоральні характеристики: середньоскладова тривалість та тривалість міжсинтагмених пауз;
3) розбіжності динамічних характеристик емоційно-модально забарвлених та емоційно нейтральних фраз хоча й спостерігаються, проте статистична значущість цих розбіжностей не досягає критичного значення, що не дає підстав для визнання усередненої по фразі інтенсивності як дистинктивної ознаки для надійного протиставлення емоційно-модальних і емоційно нейтральних фраз у мовленні ведучого ІІПвДТ.
Роль динамічного параметру просодії стає важливою лише при виділенні слів, що мають логічний чи емфатичний наголос в емфатичному мовленні.
Вищезазначені висновки можуть бути цілком слушними і відповідно до диференціації жанрових різновидів ІІПвДТ, що характеризуються високою частотністю вживання емоційно-модальних забарвлених фраз та більшою інтенсивністю суб'єктивно-модальних значень у мовленні ведучого (репортаж, інтерв’ю й бесіда, ІІПвДТ рекламного характеру) у порівнянні з такими видами ІІПвДТ, в яких частота вживання емоційно-модально забарвлених фраз та ступінь інтенсивності суб'єктивно-модальних значень є суттєво нижчим (інформаційний випуск новин, аналітичний огляд).
3.4. Експериментальне дослідження просодичного оформлення мовлення ведучого жанрових різновидів англо- і українськомовних ІІПвДТ, спрямоване на визначення найбільш характерних для них емоційно-модальних конотацій, дозволило дійти таких висновків:
· інформаційний випуск новин характеризується помірною розповсюдженістю тверджень, помірно насичених емоційно-модальними конотаціями „відповідальність”, „залученість” і „зацікавленість”;
· аналітичний огляд розповсюдженістю тверджень та прогнозувань з конотаціями „упевненість”, „визначеність”, „захопленість”, „схвалення” у поєднанні з конотацією „відповідальність”;
· репортаж визначається високою насиченістю суб’єктивно-модальними конотаціями, що є характерними для опису та риторичного питання „захопленість”, „зацікавленість”, „схвалення”, „відповідальність”;
· інтерв'ю та бесіда характеризуються підвищеною емоційно-модальною забарвленістю мовлення, що обумовлено поєднанням емоцій, наявність яких реєструється в розповідних фразах підтипів твердження і прогнозування, (упевненість”, визначеність”) з додатковими емоційно-модальними конотаціями схвалення”, згода”, співчуття”;
· Інтернет-повідомлення рекламного характеру визначаються високим ступенем емоційно-модальної забарвленості в наслідок розповсюдженості емоційно насичених спонукальних фраз підтипу рекомендація з характерними суб’єктивно-модальними конотаціями переконання” та ”заклик” та додатковими конотаціями захопленість”, зацікавленість” і схвалення”.
Аналіз механізму кореляції різнорвіневих лінгвістичних засобів при передачі емоційно-модальних конотацій у мовлені ведучих ІІПвДТ виявив, що найбільш розповсюдженими типами взаємодії різнорівневих лінгвістичних засобів при передачі емоційно-модальних конотацій є взаємне доповнення, домінування та уточнення.
За результатами дослідження було зроблено висновок про обумовленість успішності організації інформаційно-комунікаційного процесу у дискурсі ІІПвДТ правильністю обраної ведучим комунікативної стратегії, що забезпечує адекватне передавання комунікативної інтенції та емоційно-модального навантаження за рахунок комплексного використання різнорівневих лінгвістичних засобів вираження експресії. Перспектива наукових досліджень дискурсу ІІПвДТ полягає у визначенні передумов адекватного використання засобів вираження мовної експресії з урахуванням позамовних чинників комунікативної ситуації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абдурахманов А. Дифференциация жанров экранной публицистики. Ташкент, 1975. 234 с.
2. Аверьянова И.Е. Компьютерный дискурс и его отражение в художественном нарративе (на материале романа Д.Коупленда «Рабы Майкрософта») // Мова і культура. К., 2005. Т.2, вип.8. С.219-225.
3. Аристов С.А., Сусов И.П. Коммуникативно-когнитивная лингвистика и разговорный дискурс.1999. [Інтернет-ресурс: http://homepages. tversu.ru ~susov Aristov. htm].
4. Арнольд И.В. Стилистика. Современный английский язык. 6-е изд. М.: Наука, 2004. 383 с.
5. Арутюнова Н. Д. Дискурс // Лингвистический энциклопедический словарь. М.: Сов. энциклопедия, 1990. С. 136-137.
6. Атабекова А.А. Лингвистический дизайн WEB-страниц: проблемы «коммуникативных неудач»// Коммуникация-2002. Пятигорск, 2002. Ч.1 С.148-153.
7. Бабаева Ю.Д., Войскунский А.Е., Смыслова О.В. Интернет: воздействие на личность // Гуманитарные исследования в Интернете. М., 2000. С.11-39.
8. Бабаян В.Н. Критический анализ теории дискурса в плане учета молчащего наблюдателя// Педагогический вестник. 1997. №2. С.19-22.
9. Багиров Э.Г. Телевизионная журналистика. Проблемы теории и методология исследования: Дис. ...д-ра филол. наук. М., 1976. 410 с.
10. Багмут А. І., Бровченко Т. А., Борисюк І. В., Олійник Г. П. Інтонаційна виразність звукового мовлення засобів масової інформації. К.: Наук. думка, 1994. 190 с.
11. Багмут А.Й., Борисюк І.В., Олійник Г.П., Плющ Н.П. Типологія інтонації мовлення. К.: Наук. думка, 1977. 495 с.
12. Баранов А.Н. Введение в прикладную лингвистику. М., 2003. 360 с.
13. Барманкулов М.К. Общность и специфика документальных жанров печати, телевидения, радиовещания: Дис. д-ра филол. наук. М.,1980. 369 с.
14. Батов В.И. О частотном анализе альтернативных сообщений // Методологические и методические проблемы контент-анализа. М.-Л., 1973. 296 с.
15.Бацевич Ф.С.Основи комунікативної лінгвістики. К.: Академія, 2004. 342 с.
16. Белинская Е.П., Жичкина А.Е. Современные исследования виртуальной коммуникации: проблемы, гипотезы, результаты// Образование и информационная культура: Социологические аспекты / под ред. В.С.Собкина. М., 2000. Т. 5, вип.7. С.395-430. (Труды по социологии образования; Т.5, вып.7).
17. Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации. Лингвистика. Теория коммуникации. Английский язык. К.: Логос, 2003. 304 с.
18. Бєлова А.Д. Нові тенденції у вивченні мов і комунікації // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць КНУ ім. Т. Шевченка, факультет іноземної філології. К.: Логос, 1999. С. 98-103.
19. Бєлова А.Д. Поняття „стиль”, „жанр”, „дискурс”, „текст” у сучасній лінгвістиці // Вісн. КНУ: Інозем. філологія. 2002. Вип. 32-33. С.11-14.
20. Бєлова А.Д. Hypertext New Stage in Text Evolution and Communicative Technologies// Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць КНУ ім. Т. Шевченка, факультет іноземної філології. К., 2000. С.24-28.
21. Бенвенист Э. Общая лингвистика. М.,1974. 447 с.
22. Бергельсон М. Языковые аспекты виртуальной коммуникации. 1999. [Інтернет-ресурс: http: // www.rik.ru/vculture/seminar/index.html].
23. Борботько В.Г. Общая теория дискурса: принципы формирования и смыслопорождения: Автореф. дис. д-ра филол. наук / Кубан. гос. ун-т. Краснодар, 1998. 48 с.
24.Бровченко Т.О. Методи експериментального вивчення просодичної структури тексту// Наукові праці МДГУ ім. Петра Могили. Миколаїв, 2006. Т.55, вип.42: Філологія. С.53-55.
25. Булатецька Л.І. Теорія і теоретизація у лінгвістиці. Вінниця: Нова книга, 2004. 176 с.
26. Бурбело В.Б. Сучасні концепції дискурсу та лінгвопрагматичні засади дискурсології // Вісн. КНУ: Інозем. філологія. К., 2002. Вип. 32-33. С.79-84.
27. Ваганова О.В. Роль засобів масової комунікації у процесі глобалізації: Автореф.дис. канд.філол.наук / КНУ ім. Т. Шевченка. К., 2003. 14 с.
28. Ван Дейк Т.А. Язык. Познание. Коммуникация. М.: Прогресс,1989. 310 c.
29. Ван Дейк Т.А., Кинч В. Стратегии понимания связного текста // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1988. Вып.23. С.153-211.
30. Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики / Уклад. і головн. ред. В.Т.Бусел. 253000 слів. К.: Ірпінь: ВТФ „Перун”. 2003. 896 с.
31. Великий тлумачний словник української мови / Уклад. і головн. ред. В.Т.Бусел. К.: Ірпінь: ВТФ „Перун”. 2001.
32. Виноградов В.А. Методы типологии // Общее языкознание: методы лингвистических исследований. М., 1973. С.224-256.
33. Виноградов В.В. О категории модальности и модальных словах в русском языке // Труды института русского языка. М., 1975. С.53-87.
34. Витгенштейн Л. Философские исследования // Новое в зарубежной лингвистике. М.,1985. Вып.16: Лингвистическая прагматика. С.79-128.
35. Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис: Підручник. К.: Либідь, 1993. 368 с.
36. Вихованець І.Р., Городенська К.Г. Теоретична морфологія української мови. К.: Пульсари, 2004. 398 с.
37. Вінарієва О.В. Структурний, семантичний і прагматичний аспекти англомовних торгових назв (на матеріалі веб-сайтів мережі Інтернет): Автореф.дис. ...канд. філол. наук/ Київ. нац. лінгв. ун-т. К.,2005. 19 с.
38. Воробьева О.П. Текстовые категории и фактор адресата. К.: Вища школа, 1993. 200 с.
39. Гак В.Г. О плюрализме в лингвистических теориях// Филологические науки. 1997. № 6. С.60-70.
40. Галичкина Е.Н. Специфика компьютерного дискурса на английском и русском языках (на материале жанра компьютерных конференций): Автореф. дис. канд. филол. наук / Волгоград. гос. ун-т. Волгоград, 2001. 19 с.
41. Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. К.: Вища шк., 1985. 360 с.
42. Гаспаров Б.М. язык, память, образ. Лингвистика языкового существования. 2003. [Інтернет-ресурс: http:// www.cjes.ru / lib/ content.php?content_id=1934
&category_id=3].
43. Гинтовт К. П., Соколова М. А., Тихонова И. С. Теоретическая фонетика английского языка. М.: Изд-во МГУ, 1997. 297 с.
44. Головащук С.І. Словник-довідник з українського літературного слововживання. К.: Наук. думка, 2004. 448 с.
45. Горшунов Ю.В. Прагматика аббревиатуры. М.: Прометей, 1999. 219 с.
46. Гуманитарные исследования в Интернете: Сб. науч. ст./ Под ред. А.Е.Войскунского. М.: Можайск-Терра, 2000. 431 с.
47. Гуменюк Н.Г. Дейктичні маркери як фактор, який впливає на реалізацію категорії оцінки в тексті (на матеріалі англомовної преси та реклами): Автореф. дис. ... канд. філол. наук / Київ. держ. лінгв. ун-т. К., 1996. 26 с.
48. Данилюк С.С. Особливості структури текстів персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів // мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. К