ТИПОЛОГІЯ ТЕРМІНІВ СПОРІДНЕНОСТІ : Типология термины родства

Краткое описание

ДОНЕЦЬКІЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

УДК 81’44:81’373.233

Ніколаєва Лариса Бориславівна

ТИПОЛОГІЯ ТЕРМІНІВ СПОРІДНЕНОСТІ

Спеціальність: 10.02.17 порівняльно-історичне і типологічне мовознавство

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Каліущенко Володимир Дмитрович,
доктор філологічних наук, професор

Донецьк 2005

ЗМІСТ

Список скорочень та графічних позначень

6

Вступ

9

Розділ 1. Термінологія спорідненості (ТС) у типологічних дослідженнях

21

1.1. Основні етапи розвитку лінгвістичної типології

21

1.2. Поняття універсалій та їх місце у типологічних дослідженнях

23

1.3. Морфологічна структура ТС як основа типологічної класифікації мов набору

25

1.4. Способи опису семантики ТС

29

1.5. Проблема опису багатозначних ТС

37

1.6. Висновки

41

Розділ 2. Структурні типи термінів спорідненості

43

2.1. Зчислення структурних типів ТС

44

2.2. Кореневі ТС

44

2.2.1. Семантично непохідні ТС

45

2.2.1.1. Чергування звуків основи

45

2.2.1.2. Зміна довготи голосного

46

2.2.1.3. Зміна тону

47

2.2.1.4. ТС, що складають сингармонічні пари

47

2.2.2. Семантично похідні ТС

48

2.3. Афіксні ТС

50

2.3.1. Суфіксні ТС

50

2.3.2. Префіксні ТС

53

2.3.3. Префіксно - суфіксні ТС

56

2.4. ТС-композити

56

2.4.1. Типи ТС-композитів

57

2.5. Афіксні композити

59

2.6. Редупліковані ТС

59

2.7. ТС словосполучення

60

2.8. Кількісна характеристика ТС

61

2.8.1. Ступені наповненості лексико-семантичної групи спорідненості

61

2.8.2. Кількісна характеристика структурних типів ТС

62

2.9. Типологічна класифікація ТС

70

2.9.1. Типологія кореневих ТС

70

2.9.2. Типологія афіксних ТС

71

2.9.3. Типологія ТС-композитів

72

2.10. Висновки

74

Розділ 3. Семантична класифікація термінів спорідненості

77

3.1. Логічно можливі ТС

77

3.2. Диференційні семантичні ознаки ТС

79

3.3. Терміни кровної спорідненості

80

3.3.1. Ознака лінії спорідненості

80

3.3.2. Ознака напрямку спорідненості

84

3.3.3. Ознака віку

89

3.3.4. Ознака покоління

91

3.3.5. Ознака статі

92

3.3.6. Ознака статі Ego

94

3.3.7. Типологія семантики термінів кровної спорідненості

95

3.4. Терміни спорідненості через шлюб

99

3.4.1. Ознака лінії спорідненості

100

3.4.2. Ознака напрямку спорідненості

102

3.4.3. Ознака віку

104

3.4.4. Ознака покоління

105

3.4.5. Ознака статі

107

3.4.6. Ознака статі Ego

109

3.4.7. Типологія семантики термінів спорідненості через шлюб

110

3.5. Суміщення ознак кровної спорідненості та спорідненості через шлюб

112

3.5.1. Суміщення ознак кровної спорідненості та спорідненості через шлюб в першому висхідному поколінні

114

3.5.2. Суміщення ознак кровної спорідненості та спорідненості через шлюб в нульовому поколінні

114

3.5.3. Суміщення ознак кровної спорідненості та спорідненості через шлюб в першому низхідному поколінні

114

3.5.4. Суміщення ознак кровної спорідненості та спорідненості через шлюб в другому висхідному та першому висхідному поколіннях

115

3.5.5. Суміщення ознак кровної спорідненості та спорідненості через шлюб в трьох поколіннях

115

3.6. Терміни кровної спорідненості як складова частина термінів спорідненості через шлюб

116

3.7. Висновки

118

Розділ 4. Полісемія термінів спорідненості

121

4.1. Іменники, що позначають чоловіка за родинними стосунками

125

4.1.1. Кровна спорідненість

125

4.1.2. Спорідненість через шлюб

134

4.1.3. Коефіцієнт полісемічності іменників, що позначають чоловіка за родинними стосунками

137

4.2. Іменники, що позначають жінку за родинними стосунками

140

4.2.1. Кровна спорідненість

140

4.2.2. Спорідненість через шлюб

150

4.2.3. Коефіцієнт полісемічності іменників, що позначають жінку за родинними стосунками

153

4.3. Висновки

155

Розділ 5. Терміни кровної спорідненості, що позначають реципрокні стосунки

159

5.1. Класифікація реципрокних ТС

160

5.2. Типологія реципрокних термінів спорідненості

161

5.2.1. Реципрокні ТС, суміжні за поколінням

162

5.2.2. Реципрокні ТС, суміжні за поколінням та статтю

164

5.2.3. Реципрокні ТС, несуміжні за поколінням

165

5.2.4. Реципрокні ТС, несуміжні за поколінням та статтю

168

5.2.5. Реципрокні групові ТС

171

5.3. Висновки

173

Загальні висновки

174

Список використаної літератури

181

Список використаних лексикографічних джерел

200

Додатки

203

ВСТУП

Питання функціонування словотвірної та лексичної підсистем певних тематичних груп слів залишається актуальною проблемою сучасного мовознавства. Антропоцентрична спрямованість лінгвістики зумовлює звернення до вивчення саме тих її галузей, які найбільше пов’язані з людиною та сприйняттям нею навколишньої дійсності. Найяскравішим прикладом поєднання лінгвістичного та антропоцентричного у мові можна вважати терміни спорідненості. У мові будь-якого народу є група слів, які служать для позначення родинних стосунків між людьми. Будучи частиною лексичного складу мови, вони є лінгвістичним явищем, а їх особливості визначаються внутрішніми законами мови. Однак угрупування термінів спорідненості не можна пояснити тільки лінгвістичними факторами, бо вони є відображенням певних соціальних інститутів [69, с. 3].
Наукове вивчення систем термінів спорідненості було започатковане у другій половині XIX ст., коли стало ясно, що схожі системи спорідненості існують у будь-яких народів, які живуть у різних частинах світу та розмовляють різними мовами. Цей напрямок в цілому можна охарактеризувати як етносемантичний, хоча для його позначення, як підкреслює Л. Ноугл, часто використовують й інші терміни антрополінгвістика, когнітивна антропологія, етнолінгвістика, етнопсихологія та інші [74, с. 8; 141, с. 44]. Він (напрямок) започаткований в американській антропологічній школі [див. 204; 163 та ін.], вчені якої інтенсивно досліджували культуру споконвічних жителів американського континенту, і які часто залучали (звісно, з метою етнографічних досліджень) мовні дані багатьох індійських племен. Але для дослідження родового устрою недостатньо тільки історичних знань, тут слід враховуватиі напрацювання філології [69, c. 14]. Цінність цього твердження для лінгвістичного дослідження полягає у тому, що у галузі пошуків типологічно релевантних (тотожних або відмінних у різних мовах) змістових одиниць-параметрів доводиться рано чи пізно звертатися до їх відповідних прототипів у позамовній дійсності. Таким чином, під час дослідження термінів спорідненості (далі ТС) неможливо обійтися без етнографічних та антропологічних даних [54, c. 26]. Отже, вивчення ТС з точки зору лінгвістичної типології є суміжною галуззю лінгвістики та етнографії, що дозволяє розглядати відбиток особливостей світогляду певних етносів на мовному матеріалі.
Об’єктом цього дослідження є терміни спорідненості із сорока мов, які належать до десяти різних мовних сімей.
Предметом дослідження є типологічне зіставлення структури та семантики ТС. Структурні типи ТС виділялися залежно від морфемного складу мовних одиниць, що розглядаються. Одиницею дослідження є морфема.
Значення ТС розглядаються виходячи з наявності у їх семантичній структурі певного набору диференційних семантичних ознак, виділених на основі методики компонентного аналізу.
За одиницю дослідження багатозначності ТС взято лексико-семантичний варіант (ЛСВ).
Актуальність роботи обумовлена не

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Терміни спорідненості як один із найдавніших шарів лексики у кожній мові демонструють певний збіг та різницю у своїй морфологічній та семантичній структурі.
В роботі було проаналізовано 1008 ТС 40 мов, які належать до 10 мовних сімей (див. Вступ).
2. За кількістю ТС, що входять до ЛСГ спорідненості кожної мови було виділено 5 ступенів наповненості групи. Найрозповсюдженішим виявився ІІ ступінь (15 мов із 40), межами якого є 20 29 мовних одиниць (див. п.п. 2.8).
3. Аналіз морфологічної структури ТС свідчить про те, що ядро парадигми складають ТС із простою морфологічною структурою на відміну з ТС, які розташовані ближче до периферії та мають більш складну структурну форму. Цей факт пояснюється, зокрема, з позиції теорії маркованості та природної морфології”, згідно з якими семантично простіші значення кодуються простіше за складні [порівн. 200, с. 133]. Ускладнення семантики ТС додатковими ознаками відображається у їх структурі, тобто семантично складніші лексичні одиниці мають також більш формальну структуру.
У матеріалі дослідження виявлено шість структурних типів ТС: кореневі, афіксні, композити, афіксні композити, подвоєння та словосполучення.
3.1. Кореневі ТС виявлені у всіх мовах набору, та є універсальним структурним типом. У двох неспоріднених мовах набору, аліварра та тура, ТС представлені виключно кореневими лексемами (див. п.п. 2.2.1, 2.2.2 і табл. 2.5). Серед ТС цього типу в інших мовах набору встановлено семантично похідні та семантично непохідні утворення.
Серед кореневих непохідних термінів виявлені одиниці із певними фонетичними змінами основи: а) чергуванням звуків основи, б) зміною довготи голосного основи, в) зміною тону, г) сингармонічні пари (див. п.п. 2.2.1). Семантично непохідні ТС зустрічаються у всіх проаналізованих мовах, що досліджуються.
Семантично похідні кореневі ТС, особливістю яких є перенос значення, представлені у 16 мовах списку (див. п.п. 2.2.2).
3.2. У мовах набору відмічено п’ять типів афіксних ТС (див. п.п. 2.3). Найпродуктивнішим є тип утворення ТС шляхом суфіксації, який зустрічається у 16 мовах набору з 24, де відмічені афіксні ТС (див. табл. 2.4, 2.5).
3.3. З точки зору морфології було виділено чотири типи ТС-композитів (див. п. 2.4 і табл. 2.4, 2.5). Чисельно переважають 2-компонентні композити, які можна розглядати як взагалі найбільш типовий структурний тип серед мов набору. У композитах цього типу доповнююча морфема знаходиться в препозиції, а визначальна в постпозиції. З-поміж них найпродуктивнішим є тип поєднання двох іменнників, який зустрічається у 18 мовах набору із 19, де відзначені ТС-композити. В окремих мовах зафіксовано поодинокі 3-морфемні утворення (англійська, французька, осетинська, китайська). У деяких мовах існують ТС-композити різних типів (німецька, деякі тюркські, корейська, китайська, бамана) (див. п.п. 2.4).
4. У семантичній структурі ТС виявлено вісім диференційних семантичних ознак, комбінація яких зумовлюється позамовними чинниками, як, зокрема, традиційна форма шлюбу певного етноса, особливості регулювання родинних стосунків, родинні табу і т.ін. (див. п.п. 3.3 3.6).
4.1. Інтегральними семантичними ознаками виступають ознаки кровної спорідненості та спорідненості через шлюб (див. п.п. 3.2).
4.2. Залежно від кількості семантичних ознак та способів їх поєднання у групі ТС, що позначають кровних родичів, виявлено вісім мовних типів; у групі ТС, які позначають родичів за шлюбом дев’ять. Найпродуктивнішим типом у типологічному відношенні у групі кровної спорідненості виявися VII тип, особливістю якого є наявність в семантичній структурі ТКС п’яти ознак (крім ознаки статі Ego), до якого входять дев’ять споріднених та неспоріднених мов набору (див. п.п. 3.3.7 та табл. 3.7).
4.3. Серед ТС, що позначають родичів через шлюб, найпродуктивнішим є тип, який складається з чотирьох ознак (лінія спорідненості, напрямок спорідненості, покоління, стать). До цього типу входять одинадцять споріднених та неспоріднених мов набору (див. п.п. 3.4 та табл. 3.7).
4.4. Існують ТС, в семантичній структурі яких обидві інтегральні ознаки (кровна спорідненість та спорідненість через шлюб). Такі терміни відзначені у шести мовах набору: арабській, чипевіан, оджибва, крі, тура та нівхській (див. п.п. 3.5 і табл. 3.15). Використання одних і тих термінів не є наслідком уподібнення двох видів спорідненості, а наслідком прагнення мови до економії та лексичної симетрії.
4.5. У 15 мовах набору терміни кровної спорідненості відповідного рівня виступають як складова частина термінів спорідненості через шлюб (див. п.п. 3.6 та табл. 3.16). У цьому випадку лінгвістичний матеріал є відбитком факторів позамовної дійсності, а саме переходом особи після одруження до іншої родини, назви членів якої утворюються на основі асоціацій із назвами кровних родичів.
4.6. Ознаки лінії та напрямку спорідненості, віку, покоління та статі найбільш розповсюджені у мовах набору та є універсальними ознаками (див. табл. 3.6 та 3.13).
4.7. Кількість ТС в певній мові прямо пов’язана з кількістю ознак, що входять до їх семантичного набору. Це дозволяє сформулювати таку кореляцію: чим більше диференційних семантичних ознак виявлено в семантичній структурі окремого терміну, тим більш сегментованою є ЛСГ спорідненості мови, до якої він належить.
5. Для ТС індоєвропейських мов, розглянутих у роботі, характерним є явище полісемії. Розширення значення ТС зумовлюється прагненням мовця до економії, та основане на наявності у певних ЛСВ загальних сем, які сприяють розвитку багатозначності цього шару лексики. Високий ступінь схожості семантики ТС пояснюється історичною приналежністю мов, що розглядаються до індоєвропейської сім’ї. Розбіжність наборів ЛСВ мовних одиниць спричиняється впливом культурних особливостей кожного народа як носія певної мови, а також різницею історичного процесу формування мовної картини світу.
5.1. Дані про ТС в індоєвропейських мовах дозволяють представити ступінь їх полісемічності таким чином (у порядку зменшування): 1) терміни кровної спорідненості: мати, батько, бабка, дід, син, дочка, брат, сестра, двоюрідний брат, двоюрідна сестра, дядя, тітка, племінник, племінниця, онук, онука; 2) терміни спорідненості через шлюб: чоловік, дружина, інші ТШС.
Цю ієрархію можна екстраполювати також на інші мови, про що свідчить додатковий аналіз полісемії ТС у латиській, турецькій, монгольській мовах.
5.2. У всіх проаналізованих індоєвропейських мовах існують полісемічні ТС, усі значення яких пов’язані виключно із сферою спорідненості (див. п.п. 4.1.1.6; 4.1.1.7; 4.2.1.6; 4.2.1.7).
5.3. Для групи ТС, що позначають особу за спорідненістю через шлюб характерним є існування моносемантів, на відміну від термінів кровної спорідненості, серед яких однозначних виявлено не було (див. п.п. 4.1.2, 4.2.2).
5.4. Зіставлення середніх коефіцієнтів полісемічності ТС чоловічого та жіночого роду, інтегральною семантичною ознакою яких є ознака спорідненості, свідчить про те, що явище багатозначності більш розвинуте у групі чоловічих найменувань, бо загальний Кр іменників, що позначає чоловіка за спорідненням, вищий, ніж у іменників, що позначають жінку за родинними стосунками (див. п.п. 4.1.3, 4.2.3).
5.5. Морфологічна структура ТС та ступінь їх полісемічності перебувають у тісному зв’язку: кореневі ТС є багатозначнішими у порівнянні з іншими структурними типами, якими виражені лексеми даної парадигми.
6. Для 30 мов набору характерними є реципрокні ТС (див. Розділ 5).
7. Типологічний аналіз ТС на матеріалі 40 мов показав, що у формуванні систем ТС переважає дієвість генетичних та ареальних факторів, що вивляється в структурних типах ТС, складі наборів їх диференційних семантичних ознак, наявності специфічних семантичних ознак, характері розвитку багатозначності.

У всіх мовах набору ядро парадигми спорідненості складають базові терміни зі значенням ‘батько’ та ‘мати’, з якими пов’язані поняття про початок життя. Про їх належність до парадигматичного центру свідчать такі фактори, як структурна та семантична простота, яскраво виражена багатозначність.

Список використаної літератури
1. Адмони В. Г. Морфологическая структура слова в немецком языке // Морфологическая структура слова в индоевропейских языках. М.: Наука, 1970. С. 182-222.
2. Алексеев П. М. Распределение лексических единиц по длине в тексте и словаре // Ученые записки Тарт. университета. Тарту: ТГУ, 1986. Вып. 745. С. 3-28.
3. Апресян Ю. Д. Лексическая семантика: Синонимические средства языка. М.: Наука, 1974. 367 с.
4. Аракин В. Д. Типология языков и проблема методического прогнозирования. М.: Высшая школа, 1989. 160 с.
5. Аракин В. Д. Сравнительная типология английского и русского языков. М.: Просвещение, 1989. 256 с.
6. Аткнин В. Д. Корейская терминология родства // Алгебра родства. СПб.: МАЭ РАН. 1999. Вып. 4. С. 197-212.
7. Баскаков А. Н. Алтайская семья языков и ее изучение. М.: Наука, 1981. 153 c.
8. Бенвенист Э. Словарь индоевропейских социальных терминов. М.: Прогресс, Универс, 1995. 453 с.
9. Бикбулатов Н. В. Башкирская система родства. М.: Наука, 1981. 122 с.
10. Блумфилд Л. Язык. Пер. с англ. М.: Прогресс, 1968. 607 с.
11. Боас Ф. Введение к «Руководству по языкам американских индейцев» // Звегинцев В.А. История языкознания XIX и XX веков в очерках и извлечениях. М.: Учпедгиз, 1960. Ч. II. С. 114-125.
12. Бондарко А. В. К вопросу о типах грамматической семантики // Типологические и сопоставительные методы в славянском языкознании: Сборник статей. М.: Прогресс, 1993. С. 4-15.
13. Бодуэн де Куртене И. А. О психической природе языковых явлений // Избранные труды по языкознанию. М.: Изд-во АН СССР, 1963. Т. 2. С. 56-66.
14. Брус М. П. Загальні особові жіночі номінації в українській мові XVI XVII столітть: словотвір і семантика. Дис. ...канд. філ. наук: 10.02.01. Івано-Франківськ, 2001 206 арк. + 60 арк. дод.
15. Бурлакова М. И., Николаева Т. М., Сегал Д. М., Топоров В. Н. Структурная типология и славянское языкознание // Стуктурно-типологические исследования. М.: Изд-во АН СССР, 1962. С. 3-19.
16. Бурыкин А. А. Семантическая структура эвенских терминов родства и свойства // Алгебра родства. СПб.: МАЭ РАН, 1998. Вып.2. С. 155-166.
17. Бурыкин А. А. Оппозиция взаимности-невзаимности в системах терминов родства: соотношение лингвистического и этносоциологического компонентов // Алгебра родства. СПб.: МАЭ РАН, 1999. Вып. 4. С. 33-38.
18. Бурыкин А. А., Булатова Н. Я. Система терминов родства эвенков // Алгебра родства. СПб.: МАЭ РАН, 1999. Вып.3. С. 267-277.
19. Бурыкин А. А., Омакаева Э. У. Термины родства и свойства монголов и бурят // Алгебра родства. СПб.: МАЭ РАН 2001. Вып.7. C. 240-247.
20. Вардуль И. В. Основы описательной лингвистики. М.: Наука, 1977. 351 с.
21. Вардуль И. В. О предмете и задачах типологии // Лингвистическая типология. М.: Наука, 1985. С. 75-87.
22. Виноградов В. В. Русский язык: Грамматическое учение о слове. 2-е изд. М.: Высшая школа, 1972. 614 с.
23. Виноградов В. В. Избранные труды. Лексикология и лексикография. М.: Наука, 1977. С. 162 192.
24. Выдрин В. Ф. Фонологический тип и именная морфология пра-манде. Дис. доктора фил. наук: 10.02.22 СПб., 2001. 216 с.
25. Выдрин В. Ф. Методические рекомендации по описанию языка южной группы манде // Южные манде. Лингвистика в африканских ритмах. Материалы петербургской экспедиции в Кот д’Ивуар. СПб.: «Европейский Дом», 2002. С. 9-39.
26. Гак В. Г., Донадзе Н. З. Названия зятя по материалам лингвистического атласа Европы // Вопросы языкознания. 1998. №4. С. 143-150.
27. Гак В. Г. Языковые преобразования. М.: Языки русской культуры, 1998. 768 с.
28. Германова Н. Н. К вопросу о типах нормы языка и типологии литературных языков // Типология лингвистических категорий. Томск: Томский пед. Институт, 1987. С. 80-91.
29. Гинзбург Р. С. Значение слова и методика компонентного анализа // Иностранные языки в школе. 1978 №5 С. 21-30.
30. Гольцова Н. Г., Лекант П. А. Современный русский литературный язык: учебник для филологических специальностей пед. институтов. М.: Высш. шк., 1988. - С. 11-13.
31. Гохман В. И. К вопросу о происхождении безреципрокных терминов в системах терминов родства юго-восточной Азии (замечания к статье В.Д. Уайлдера) // Алгебра родства. СПб.: МАЭ РАН 1999. Вып. 4. С. 48-51.
32. Гринберг Дж., Дженкинс Дж., Осгуд Ч. Меморандум о языковых универсалиях // Зарубежная лингвистика II. Новое в зарубежной лингвистике. Избранное. М.: Прогресс, 1999. С. 118-129.
33. Гудавичус А. Использование метода компонентного анализа в исследовании семантической структуры слова // Проблемы лексикологии. Сб. статей. Минск: Изд-во БГУ им. В. И. Ленина, 1973. С. 20-29.
34. Гумбольдт В. фон. Язык и философия культуры. М.: Прогресс, 1985. 451 с.
35. Гухман М. М. Лингвистические универсалии и типологические исследования // Универсалии и типологические исследования. Мещаниновские чтения. М.: Наука, 1974. С. 29-54.
36. Джавахадзе Н. В. Система родства осетин. Тбилиси: Мецниереба, 1989. 125 с.
37. Дзибель Г. В. Феномен генерационного скашивания в системах родства // Алгебра родства. СПб.: МАЭ РАН, 1998. Вып. 1. С. 138-171.
38. Дзибель Г. В. Термин родства и система терминов родства: лингвистический контекст в отношении к этнографическому // Алгебра родства. СПб.: МАЭ РАН, 1998. Вып. 2. С. 89-135.
39. Дзибель Г. В. Феномен родства // Алгебра родства. СПб.: МАЭ РАН, 2001. Вып. 6. 469с.
40. Дребет В. В. Полісемія іменників і прикметників у сучасній німецькій мові (на матеріалі тлумачного словника німецької мови): Дис. ...канд. філ. наук: 10.02.04. Чернівці, 1998. 182 л.
41. Елизова Т. К., Поспелова О. Ю. Критерии типологического сопоставления языковых явлений // Проблемы взаимодействия языков и культур. Межвузовский сборник научных трудов. Елабуга: ЕГПУ, 2002 С. 58-60.
42. Жирмунский В. М. Теоретические проблемы советского языкознания // Вестн. Акад. наук СССР. 1963. № 7. С. 49-50.
43. Загнітко А. О. Корелятивність іменників назв осіб чоловічого і жіночого роду // Українське мовознавство. 1987. Вип. 14. С. 67-74.
44. Звегинцев В. А. Семасиология. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1957. 322 с.
45. Зеленецкий А. Л., Монахов П. Ф. Сравнительная типология немецкого и русского языков. М.: Просвещение, 1983. 240 с.
46. Иванов Вяч. Вс. Современные проблемы типологии. К новым работам по американским индейским языкам бассейна Амазонки // Вопросы языкознания. 1988 №1 С. 118-131.
47. Идиатов Д. И. Система терминов родства тура // Алгебра родства. СПб.: МАЭ РАН, 2000. Вып.5. С. 278-284.
48. Иохельсон В. И. Юкагиры. Материалы по изучению юкагирского языка и фольклора. СПб.: АН, 1900. 240 с.
49. Каримуллин А. Г. О возможном родстве отдельных индейских языков с тюркскими // Вопросы тюркского языкознания. Казань: КГПИ, 1976. С. 135-143.
50. Карташова Л. А. Малагасийский язык. М.: МГУ, 1993. 319 с.
51. Касевич В. Б. Типология языков и типология культур // Типологические и сопоставительные методы в славянском языкознании. Сборник статей. М.: Прогресс, 1993. С. 26-37.
52. Кацнельсон С. Д. Содержание слова, значение и обозначение. М., Л.: Наука, 1965. 110 c.
53. Кацнельсон С. Д. Основные задачи лингвистической типологии // Лингвистическая типология и восточные языки. М.: Наука, 1975. С. 209-246.
54. Кибрик А. Е. КАК или ПОЧЕМУ? (Об основном вопросе типологии) // Типология и грамматика. М.: Наука, 1990. С. 21-27.
55. Кибрик А. Е. Родственные языки как объект типологии // Типологические и сопоставительные методы в славянском языкознании. Сборник статей. М.: Прогресс, 1993. С. 16-25.
56. Кононенко В. І. Мова і народна культура // Мовознавство. 2001 №3. С. 62-69.
57. Коршунов В. С. Грамматика малагасийского языка. М.: Изд-во Университета дружбы народов, 1986. 80 с.
58. Котелова Н. З. Значение слова и его сочетаемость. Л.: Наука, 1975. 164 с.
59. Кочерган М. П. Національні семантичні асоціації та символи в контексті міжкультурної комунікації // Proceedings UNESCO department Kyiv State Linguistic University. International Scientific Conference. Philology. 2000. V. 3a. P. 39-45.
60. Крейнович Е. А. Нивхский язык // Языки и письменность народов Севера. М. Л.: Государственное учебно-педагогическое издательство, 1934. 240 с.
61. Крейнович Е. А. Фонетика нивхского языка. М.: Государственное учебно-педагогическое издательство, 1937. 125 с.
62. Крейнович Е. А. Юкагирский язык. М. Л.: АН СССР, 1958. 288 с.
63. Крейнович Е. А. Исследования и материалы по юкагирскому языку. Л.: Наука, 1982. 304 с.
64. Крейнович Е. А. Нивхгу. Южно-Сахалинск: Сахалинское книжное издательство, 2001. 520 с.
65. Кретов А. А. Конфронтативное изучение наименований лиц в русском и малагасийском языках // Семантическая специфика национальных языковых систем. М.: Наука, 1985. С. 183-199.
66. Крупа В. Язык маори. М.: Наука, 1967. 78 с.
67. Крупа В. Полинезийские языки. М.: Наука, 1975. 139 с.
68. Крупа В. Гавайский язык. М.: Наука, 1979. 75 с.
69. Крюков М. В. Система родства китайцев. М.: Наука, 1972. 328 с.
70. Крюков М. В. Полинезийские системы родства как этногенетический источник // Австралия и Океания. История. Экономика. Этнография. М.: Наука, 1978. С. 119-134.
71. Кубрякова Е. С. Морфологическая структура слова в современных германских языках // Морфологическая структура слова в индоевропейских языках. М.: Наука, 1970. С. 104-182.
72. Кузнецов А. М. О применении метода компонентного анализа в лексике // Синхронно-сопоставительный анализ языков разных систем. М.: Наука 1971, С. 260-268.
73. Курилов Г. Н. Сложные существительные в юкагирском языке. Л.: Наука, 1977. 120 с.
74. Ластовкина О. Э. Функционально-семантическая категория пола в лингвистическом и социологическом аспектах: Автореферат дис. ...канд. филол. наук: 10.02.04. / КГЛУ. К., 1995. 22 с.
75. Левин Ю. И. Об описании системы терминов родства // Советская этнография. 1970. №4 С. 121-136.
76. Леви-Стросс К. Структурная антропология. М.: Наука, 1983. 536 с
77. Левицький В. В. Лексична полісемія та квантитативні методи її дослідження // Мовознавство. 2003 №4. С. 17-25.
78. Лекомцева М. И. Типология и классификация в исторической перспективе // Типологические и сопоставительные методы в славянском языкознании. Сборник статей. М.: Прогресс, 1993. С. 38-45.
79. Лихтенберг Ю. М. Происхождение некоторых особенностей систем родства // ТИЭ. М.-Л., 1960. Т.54. С. 197-214.
80. Манакін В. М. Деякі питання контрастивної лексикології слов’янських мов // Мовознавство. 2003. № 4. С. 26-37.
81. Маслов А. А. Системы родства западных манде // Алгебра родства. СПб.: МАЭ РАН, 2001. Вып.7. С. 187-219.
82. Матерiалы по изученiю гиляцкаго языка и фольклора, собранные и обработанные Л. Я. Штернбергомъ. СПб.: Типографiя Императорской Академiи Наукъ, 1908. 232 с.
83. Медникова Э. М. Значение слова и методы его описания. М.: Наука, 1974. 163 с.
84. Мещанинов И. И. Типологические сопоставления и типология систем // Научн. докл. высш. Школы // Филологические Науки. 1958. № 3. С. 3-13.
85. Микитин О. Глибина словотвірних парадигм іменників на позначення осіб за спорідненням і свояцтвом // Семантика мови і тексту. Зб. статтей 6 міжнародної наукової конференції. Івано-Франківськ: Плай, 2000. С. 384-389.
86. Морганъ Л. Г. Первобытное общество. СПб.: Изданiе Л.Ф. Пантелъева 1900. 545 с.
87. Недялков В. П. Некоторые вероятностные универсалии в глагольном словообразовании // Языковые универсалии и лингвистическая типология. М.: Наука, 1969. С. 106-114.
88. Недялков В. П. Типологическое изучение грамматических категорий // Типы языковых общностей и методы их изучения: III Всесоюз. конф. по теорет. вопросам языкознания (Тезисы). М.: Ин-т языкознания АН СССР, 1984. С 108-110.
89. Ніколаєва Л. Б. Семантика слова батько” у деяких германських та слов’янських мовах // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах. Донецьк: ДонНУ, 2002. Вип. 5. С.89-100.
90. Николаева Л. Б. Типологическая анкета для описания терминов родства // Вісник Донецького університету. Серія Б, гуманітарні науки. 2002. №1 С. 113-118.
91. Николаева Л. Б. Структура и семантика взаимных терминов родства в некоторых разноструктурных языках // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах. Донецьк: ДонНУ, 2003. Вип. 8. С. 24-33.
92. Оглоблин А. К., Храковский В. С. А.А. Холодович: творчество и научная школа // Типология и грамматика. М.: Наука, 1990. С. 5-20.
93. Огуй О. Д. Полісемія в синхронії, діахронії та панхроніїв німецькій мові та мовах Європи. Чернівці: Золоті литаври, 1998. 369 с.
94. Огуй О. Д. Системно-квантитативні аспекти семантики та полісемії. Чернівці: Рута, 1998. 118 с.
95. Огуй О. Д. Проблеми постмодерністського моделювання значення та полісемії (полюралістичні системно-квантитативні аспекти пошуків у германістиці) // Мовознавство. 2003. №1. С. 42 54.
96. Олiкова М. О. Типологiчний аналiз термiнiв, що позначають спорiдненiсть в англiйськiй, росiйськiй та украïнськiй мовах // Iноземна фiлологiя. 1983. №3. С. 23-27.
97. Ольдерогге Д. А. Основные черты развития систем родства // Советская этнография. 1960. №6. С. 24-27.
98. Ольшанский И. Г. Лексическая полисемия в современном немецком языке. М.: АДД, 1991. 130 с.
99. Ольшанский И. Г. Когнитивные аспекты лексической многозначности // Филологические науки. 1996. №5. С. 85-94.
100. Ольшанский И. Г., Скиба В. П. Лексическая полисемия в системе языка и текста. Кишинев: Штиинца, 1987. 128 с.
101. Омакаева Э. У., Бурыкин А. А. Система терминов родства и свойства калмыков // Алгебра родства. СПб.: МАЭ РАН, 1999. Вып.4. C. 212-221.
102. Павидис С. Д. Специфика балтийской и германской кровной терминологии ближайшего родства // Типологические черты языка в контрастивном аспекте. Рига: Латвийский ГУ им. Стучки, 1988. С. 161-193.
103. Панфилов В. З. Нивхский язык // Языки народов СССР. Л., 1968. Т.5. С. 409-413.
104. Пиотровский Р. Г., Бектаев К. Б., Пиотровская А. А. Математическая лингвистика. М.: Высшая школа, 1977. 383 с.
105. Погрібна О. О. Дослідження семантичної структури іменникових дефініцій у тлумачному словнику // Мовознавство. 2003. №1. С. 84-88.
106. Покровская Л. А. Термины родства в тюркских языках // Историческое развитие лексики тюркских языков. М.: Изд-во АН СССР, 1961. С. 11-77.
107. Покровская Л. А. Гагаузские термины родства // Алгебра родства. СПб.: МАЭ РАН, 1995. Вып.1. С. 260-267.
108. Поликарпов А. А., Крюкова О. С. О системном соотношении краткого и среднего толковых словарей русского языка // Учен. зап. Тарт. ун-та. Тарту: ТГУ, 1989. Вып. 872. С.140-157.
109. Попов В. А. К исторической типологии систем терминов родства: типы кроу и омаха // Советская этнография. 1977. №2. С. 43-54.
110. Попов В. А. Системы терминов родства народов акан. Опыт историко-типологического анализа // Советская этнография. 1977. № 6. С. 45-57.
111. Попов В. А. Опыт компонентного анализа систем терминов родства ашанти и фанти // Этнокультурные процессы в современных и традиционных обществах. М.: АН СССР, ИЭ им. М. Маклая, 1979. С. 118-129.
112. Попов В. А. К характеристике ашантийского социального института нторо // Страны и народы Востока. М.: Наука, 1980. Вып. XXI. С. 99-108.
113. Растье Ф. Интерпретирующая семантика. Пер. с фр. Нижний Новгород: Деком, 2001. 367 с.
114. Рачков Г. Е. Введение в морфемику современного тагальского языка. Л.: Наука, 1981. 130 с.
115. Ревзина О. Г. Типологическое анкетирование и грамматические категории // Типология грамматических категорий. М.: Наука, 1975. С. 197-218.
116. Рудник-Карват З. Моделирование как основной метод сопоставительного словообразования // Типологические и сопоставительные методы в славянском языкознании. Сборник статей. М.: Прогресс, 1993. С. 46-51.
117. Сепир Э. Язык. М. Л.: Соцэкгиз, 1934. 223 с.
118. Сильницкая Г. В. Степень полисемичности как диагностический критерий // Прикладная лингвистика и автоматический анализ текста: Тез. докл. науч. конф. Тарту: Изд-во Тартус. ун-та, 1988. С. 78-79.
119. Скаличка В. О современном состоянии типологии // Новое в лингвистике. М.: Изд-во ин. лит-ры, 1963. Вып. III. С. 19-35.
120. Скаличка В. К вопросу о типологии // Вопросы языкознания. 1966. № 4. С. 22-31.
121. Скаличка В. Типология и сопоставительная лингвистика // Новое в зарубежной лингвистике. Контрастивная лингвистика. М.: Прогресс, 1989. Вып. 25. С. 27-31.
122. Скидченко С. А. Языковые средства выражения социального статуса в современном английском языке: Дис. ...канд. филол. наук: 10.02.04.: Киев, 1997. 190 с.
123. Скороходько Э. Ф., Калужнин Л. А. Некоторые замечания о лексической семантике (на материале терминологии родства и свойства) // Исследования по структурной типологии. М.: Изд-во АН СССР, 1963. С. 183-199.
124. Соколов С. М. Проблемы лексики, фразеологии и семантики в аспекте преподавания русского языка как иностранного. Значение семной типологии для преподавания лексики в курсе русского языка как иностранного // http://lib.crimea.edu.
125. Солнцев М. В. Языки Юго-Восточной Азии. М.: Наука, 1970. 304с.
126. Сусов И. П. Введение в теоретическое языкознание. Электронный учебник // http://www.tversu.ru.
127. Тадина Н. А. О возрастных степенях и связанных с ними терминах родства и нормах апелляции у алтайцев // Алгебра родства. СПб.: МАЭ РАН, 2001. Вып.7. С. 255-265.
128. Таксами Ч. М. Нивхи. Л.: Наука, 1967. 272 с.
129. Таксами Ч. М. Основные проблемы этнографии и истории нивхов. Л.: Наука, 1975. 238 с.
130. Томчина С. И. Бамана. Терминология родства Ду // Africana. АЭС. Л.: Наука, 1972. IX. С. 23-50.
131. Трубачев О. Н. Приемы семантической реконструкции // Сравнительно-историческое изучение языков разных семей. Теория лингвистической реконструкции. М.: Наука, 1988. С. 197-222.
132. Трубачев О. Н. История славянских терминов родства и некоторых древнейших терминов общественного строя. М.: Изд-во АН СССР, 1959. 211 с.
133. Тулдава Ю. Проблемы и методы квантитативно-системного анализа лексики. Таллин: Валгус, 1987. 204 с.
134. Уайлдер В. Д. Безреципрокные термины родства: непризнанная область изучения // Алгебра родства. СПб.: МАЭ РАН, 1999. - Вып. 4. С. 5-27.
135. Универсалии и типологические исследования. Мещаниновские чтения. М.: Наука, 1974. 143 с.
136. Успенский Б. А. Структурная типология языков. М.: Наука, 1965. 286 с.
137. Уфимцева А. А. Опыт изучения лексики как системы: На материале английского языка. М.: Изд-во АН СССР, 1962. 288 с.
138. Федорова И. К. Термины родства у рапануйцев // Австралия и Океания. История. Экономика. Этнография. М.: Наука, 1978. С. 136-157.
139. Федорова И. К. Семантика некоторых терминов родства у маори Новой Зеландии // Алгебра родства. СПб.: МАЭ РАН, 1995. Вып.1. С. 184-197.
140. Хенигсвальд Г. Существуют ли универсалии языковых изменений? // Зарубежная лингвистика II. Новое в зарубежной лингвистике. Избранное. М.: Прогресс, 1999. С. 132-159.
141. Хойер Г. Антропологическая лингвистика // Зарубежная лингвистика II. Новое в зарубежной лингвистике. Избранное. М.: Прогресс, 1999. С. 44-66.
142. Храковский В. С. Теория языкознания. Русистика. Арабистика. СПб.: Наука, 1999. 453 с.
143. Цинциус В. И. Вопросы этимологии терминов родства и свойства у тунгусо-маньчжурских народов // Языки и фольклор народов Крайнего Севера. Л.: Наука, 1965. С. 209-227.
144. Чернышева И. И. Некоторые вопросы теории лексикона сегодня и учебный теоретический курс лексикологии // Филологические науки. 1999. № 4 С. 87-94.
145. Швачко К. К., Терентьев П. В., Янукян Т. Г., Швачко С. А. Введение в сравнительную типологию английского, русского и украинского языков. К.: Вища школа, 1977. 147 с.
146. Швачко С.А. Языковые средства выражения количества в современном английском, русском и украинском языках. К.: Высшая школа, Головное издательство, 1981. 144 с.
147. Шелов С. Д. Об определении лингвистических терминов (Опыт типологии и интерпретации) // Вопросы языкознания.— 1990.— № 3.— С. 21—31.
148. Шкарабан Л. И. Грамматический строй тагальского языка. М.: Восточная литература РАН, 1995. 248с.
149. Шмелев Д. Н. Проблемы семантического анализа лексики. М.: Наука, 1973. 300 с.
150. Штернберг Л. Я. Семья и род у народов Северо-восточной Азии. Л.: Изд-во Института Народов Севера ЦИК СССР, 1933. 189 с.
151. Языки народов СССР. Л.: Наука, 1968. Т.5. 523 с.
152. Языки Российской Федерации и соседних государств. Энциклопедия. В 3-х томах. М.: Наука, 2001. Т.2. 510 с.
153. Ярцева В. Н. Проблема универсалий и классификация языков // Универсалии и типологические исследования. Мещаниновские чтения. М.: Наука, 1974. С. 5-29.
154. Яцкевич Л. Г. Морфологическая парадигма как комплексная единица морфообразования // Вопросы языкознания. 1992. №4. С. 111-121.
155. Altmann G., Beöthy E., Best K.-H. Die Bedeutungskomlexität der Wörter und das Menzerathsche Gezetz // Ztschr. für Phonetik, Sprachwissenschaft und Kommunikationsforschung. 1982. № 35 (5). S. 537-563.
156. Baldinger K. Die Semasiologie // Versuch eines Űberblicks: Vorträge und Schriften. Berlin: Deutsche Akademie der Wissenschaft zu Berlin, 1957. Heft 61. 295 S.
157. Bambara Grammar. Bamako, 1964. 181 p.
158. Bauer L. Compounding // Language Typology and Language Universals. An International Handbook. Ed. by by Martin Haspelmath, Ekkehard König, Wulf Oesterreicher, Wolfgang Raible. Berlin, New York: Walter de Gruyter, 2001. V. 2. P. 695-707.
159. Bell A. Language samples // Universals of human language. Method and theory. Stanford: Stanford University Press, 1978. Vol. I. P. 123-156.
160. Bellah, Robert N. Apache kinship system. Massachusetts: Harvard University Press, 1952. 151p.
161. Benveniste E. Les valeurs économiques dans le vocabulair indoeuropéen // Indo-European and Indo-Europeans. Papers presented at the 3rd Indo-European conference at the Univ. of Pensylvania. Philadelphia: Univ. of Pensylvania Press, 1970. 369 p.
162. Blake B. Australian Aboriginal Grammar. London. Sydney. Wolfeboro. New Hampshire: Croom Helm, 1987. 220 p.
163. Boas F. Handbook of American Indian Languages. Washington: Govt print, 1911. 79 p.
164. Brandewie E. Contrast and context in New Guinea Culture. The Case of the Wbowamb of the Central Higlands. West Germany: Anthropos Instituti, 1981. 212 p.
165. Burling R. Cognition and componental analysis: God’s truth or hocus-pocus? // American Anthropologist. 1964. Vol.66. № 1. P. 62-75
166. Casares J. Introduction a la lexicograrafia moderna. Madrid, 1950. 254 p.
167. Chadwick N. A descriptive study of the Djingili Language. Canberra: Australian Institute of Aboriginal Studies, 1975. - 130 p.
168. Christaller J. G. Ashante and Fante Language called Tshi. Basel: Printed for the Evangelican Missionary Society, 1881. 671 p.
169. Colin Y. Alywarra. Canberra: Australian Institute of Aboriginal Studies, 1977. - 167 p.
170. Comrie B. Language Universals and Linguistic Typology: Syntax and Morphology. Chicago: University of Chicago Press, 1981. 252 p.
171. Comrie B. Language contact, lexical contact and semantic fields // Languages in Contact. Amsterdam Atlanta: GA, 2000. Р. 73-87.
172. Comrie B. Different views of language typology // Language Typology and Language Universals. An International Handbook. Ed. by by Martin Haspelmath, Ekkehard König, Wulf Oesterreicher, Wolfgang Raible. Berlin, New York: Walter de Gruyter, 2001. V. 1. P. 25-39.
173. Croft W. Typology and Universals. Cambridge: Cambridge University Press, 1993. 311 p.
174. Croft W. Foundations: Theoretical foundations of language universals and language typology // Language Typology and Language Universals. An International Handbook. Ed. by by Martin Haspelmath, Ekkehard König, Wulf Oesterreicher, Wolfgang Raible. Berlin, New York: Walter de Gruyter, 2001. V. 1. P. 7-24.
175. Crowley T. The middle Clarence dialects of Badjalong. Canberra: Australian Institute of Aboriginal Studies, 1977. 479 p.
176. Darmesteter A. La vie des mots étudéé dans leurs significations. Paris: Hashette, 1895. 365 p.
177. Davis K., Warner W. L. Structural analysis of kinship // American Anthropologist. 1937. Vol. 39. № 2. Р. 38-52.
178. Dench A. Kinship and collective activity in the Ngayarda l